ќбл≥к операц≥й з недержавними ц≥нними паперами.

«м≥ст.

¬ступ_________________________________________________ _4- 5

–озд≥л 1. Ќедержавн≥ ц≥нн≥ папери, њх види ≥ класиф≥кац≥¤.

1.1.    ÷≥нн≥ папери, њх м≥сце ≥ роль на ф≥нансовому ринку.__________6 - 18    

      

1.2.         ласиф≥кац≥¤ ц≥нних папер≥в. _____________________________18-29

–озд≥л 2.  ќрган≥зац≥¤ обл≥ку операц≥й з недержавними ц≥нними         

                 паперами.                 

2.1.    ќбл≥к куп≥вл≥-продажу корпоративних ц≥нних папер≥в._______29 - 37

2.2.    ќбл≥к куп≥вл≥-продажу боргових зобов'¤зань.________________37 - 44

2.3.    ќбл≥к по розпод≥лу акц≥й кл≥Їнт≥в банку.___________________44 - 46

2.4.    —творенн¤ резерв≥в п≥д обезц≥нен¤ ц≥нних папер≥в.__________46 - 48

¬исновок.______________________________________________________49

—писок л≥тератури._____________________________________________50

¬ступ.

     ‘≥нансове  забезпеченн¤  декларованого  переходу  нашоњ економ≥ки на ринков≥   рейки   Ї   найважлив≥шою   проблемою   поточного  моменту   ≥ найближчого  майбутнього.  ќчевидно,  що  створенн¤   фондового  ринку   Ї Їдиною   альтернативою   що ≥снував   ще  недавно,  а тепер ≥стотно п≥д≥рваному деф≥цитом  централ≥зованих кошт≥в, вольовому розпод≥лу ф≥нансових ресурс≥в. –озвинений внутр≥шн≥й ф≥нансовий ринок м≥г  би  ≥стотно   полегшити  задачу  ≥нтеграц≥њ  в св≥товий   ф≥нансовий ринок   ≥  створити  канал  дл¤  ≥нвестуванн¤ ≥ноземного  кап≥талу  в  нашу економ≥ку  через  розм≥щенн¤  наших  ц≥нних  папер≥в.

     ќрган≥зац≥¤  широкомасштабного  ринку  дл¤ об≥гу ц≥нних папер≥в, очевидно, Ї складним ≥ тривалим процесом.  ћасовому обертанню акц≥й повинно передувати  масове  створенн¤  акц≥онерних  п≥дприЇмств, ¤кому  в  наших  умовах  спри¤Ї роздержавленн¤ ≥ приватизац≥¤ п≥дприЇмств.

     ≤снуюч≥  в розвинених крањнах ф≥нансов≥ ринки спираютьс¤ на обширн≥  заощадженн¤  приватних  ос≥б.  «агальна  б≥дн≥сть  нашого  населенн¤  ≥ недостача в≥льних заощаджень  - об'Їктивна  перешкода  на  шл¤ху розвитку широкого  ф≥нансового  ринку.  Ќаселенн¤  психолог≥чно  не п≥дготовлене до сприйн¤тт¤ вкладень своњх кошт≥в в боргов≥ зобов'¤занн¤ нев≥домих йому нових орган≥зац≥й. —ильна ≥нфл¤ц≥¤ в крањнах «аходу завжди була руйн≥вником   ф≥нансових  ринк≥в,  у  нас  вона  перешкоджаЇ  њх стих≥йному розвитку. ƒл¤ функц≥онуванн¤ ринку потр≥бно виникненн¤ впевненост≥ в  можливост≥  вв≥рити  своњ  заощадженн¤   посередницьким ≥нститутам.  ÷¤ дов≥ра   сусп≥льства  повинна   виховуватис¤   поступово на  позитивних  зразках.

     ” ”крањн≥ все б≥льше ≥ б≥льше п≥дприЇмств йдуть з державного постачанн¤, перебудовуючись на комерц≥йний лад, а значить, будучи недержавною власн≥стю, ≥ не отримуючи бракуюч≥ грошов≥ кошти з державноњ кишен≥, п≥дприЇмства стають зац≥кавленими у випуску ц≥нних папер≥в, а це Ї п≥дтвердженн¤м впровадженн¤ в господарську практику ринку ц≥нних папер≥в. …ого створенн¤ ≥ розвиток даЇ можлив≥сть моб≥льно перерозпод≥л¤ти грошов≥ кошти ≥ндив≥дуальних вкладник≥в ≥ ≥нституц≥йних ≥нвестор≥в дл¤ структурних перетворень в економ≥ц≥. –инок ц≥нних папер≥в ≥ його ≥нститути грають важливу роль в загальн≥й ринков≥й взаЇмод≥њ: через куп≥влю ≥ продаж акц≥й зд≥йснюЇтьс¤ перелив кап≥тал≥в м≥ж п≥дприЇмствами, галуз¤ми ≥ секторами економ≥ки. ¬≥дбуваЇтьс¤ акумул¤ц≥¤ в≥льних грошових ресурс≥в дл¤ напр¤му њх в т≥ сфери, ¤к≥ гостро в них мають потребу.

     –¤д крупних п≥дприЇмств, ¤к≥ пройшли акц≥онуванн¤, стали випускати своњ обл≥гац≥њ дл¤ ф≥нансуванн¤ ц≥льових проект≥в по створенню новоњ конкурентноњ продукц≥њ. Ќаприклад, јвтозаз, ”кргаз ≥ р¤д ≥нших великих акц≥онерних товариств створили спец≥альн≥ п≥дрозд≥ли дл¤ реал≥зац≥њ своњх обл≥гац≥й. ” 1993-1994 г.г. таких п≥дприЇмств ≥ компан≥й, що зд≥йснюють ем≥с≥ю, було к≥лька. ќднак позитивною стороною цього процесу став перех≥д в≥д ф≥нансуванн¤ через акц≥њ до ф≥нансуванн¤ через обл≥гац≥њ. “аким чином, дл¤ цих п≥дприЇмств ≥ акц≥онерних компан≥й випуск своњх обл≥гац≥й став альтернативою дорогим кредитам, а також довгостроковому кредитуванню великих ф≥рм ≥ п≥дприЇмств.

     ѕ≥двищений ≥нтерес комерц≥йних банк≥в до вкладень в ц≥нн≥ папери позитивно впливаЇ на структуру його актив≥в ≥ приносить при цьому значний прибуток .

     ¬≥домо, що вкладенн¤ в кап≥тал р≥зних акц≥онерних товариств дають можлив≥сть банку не т≥льки отримувати див≥денди , але ≥ брати участь в його управл≥нн≥, бути сп≥ввласником цього товариства.

     ” цей час банкам дозволене створенн¤ доч≥рн≥х п≥дприЇмств або банк≥в, що також вимагаЇ вкладень ≥ даЇ можлив≥сть зб≥льшувати прибутки.

     Ѕанку також виг≥дно виступати головним засновником, наприклад, страхового сусп≥льства або придбавати акц≥њ товарних ≥ фондових б≥рж. ≈фективним ≥ менш безпечним вважаютьс¤ вкладенн¤ в придбанн¤ боргових зобов'¤зань.

     «наючи що частина комерц≥йних банк≥в створюЇтьс¤ в форм≥ акц≥онерного товариства ¤к закритого, так ≥ в≥дкритого типу, в≥дм≥тимо, що њх статутний кап≥тал формуЇтьс¤ шл¤хом випуску власних акц≥й.

     Ѕухгалтерський обл≥к в банках на сучасному етап≥ економ≥чного розвитку ¤вл¤Ї собою ≥нформац≥йний пот≥к про стан ≥ рух майна банку, грошових кошт≥в, кредит≥в, фонд≥в, про витрати ≥ прибутки, ф≥нансових результатах, що формуЇтьс¤ з метою управл≥нн¤, контролю, анал≥зу ≥ плануванн¤ статутноњ д≥¤льност≥ комерц≥йного банку. ¬казана ≥нформац≥¤ необх≥дна не т≥льки банку, але ≥ його засновникам, ≥нвесторам, податковим службам, ≥ншим зац≥кавленим орган≥зац≥¤м ≥ особам.

     “аким чином, в цей  час значенн¤  недержавних  ц≥нних папер≥в   дуже  велике  ≥  надал≥  њх  роль  повинна  зрости. “ому розгл¤данн¤   проблем  по  недержавних  ц≥нних  паперах  в  дан≥й курсов≥й Ї актуальним.

   

   1. Ќедержавн≥ ц≥нн≥ папери, њх види ≥ класиф≥кац≥¤.

1.1.    ÷≤ЌЌ≤ ѕјѕ≈–», ѓ’ ћ≤—÷≈ ≤ –ќЋ№ Ќј ‘≤ЌјЌ—ќ¬ќћ” –»Ќ ”.

     ¬ажливим елементом економ≥ки, заснованоњ на принципах товарного виробництва ≥ ринку Ї ц≥нн≥ папери. «г≥дно з «аконом ”крањни  "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть" в≥д 20 марти 1991 р.( є 872-(((),  а також «аконом ”крањни про ц≥нн≥ папери ≥ фондов≥ б≥рж≥ в ”крањн≥ в≥д 18 червн¤ 1991 р.,  затвердженим постановою ¬ерховноњ –ади є 1201-(((, ”крањнськ≥ комерц≥йн≥ банки мають право зд≥йснювати фондов≥ ≥ дов≥рч≥ операц≥њ.)( ќб'Їктом цих операц≥й Ї ц≥нн≥ папери.)

     ÷≥нний пап≥р ¤вл¤Ї собою документ, ¤кий виражаЇ пов'¤зан≥ з ним майнов≥ ≥ немайнов≥ права, може самост≥йно обертатис¤ на ринку ≥ бути об'Їктом куп≥вл≥-продажу ≥ ≥нших операц≥й, служить джерелом отриманн¤ регул¤рного ≥ разового прибутку. “аким чином, ц≥нн≥ папери виступають р≥зновидом грошового кап≥талу, рух ¤кого зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок подальшого розпод≥лу матер≥альних  ц≥нностей.

      ожному виду майна (ресурс≥в) можуть в≥дпов≥дати своњ ц≥нн≥ папери, ¤к≥ в свою чергу можуть бути предметом власност≥, купуватис¤ ≥ продаватис¤, в≥ддаватис¤ в заставу ≥ т.п.

        ¬иди ресурс≥в                                                          ÷≥нн≥ папери     

     «емл¤                                                        «акладна¤ (ипотечное свидетельство),

                                                                           «емельный  приватизационный чек

     Ќерухом≥сть                                          јкц≥њ, закладн, приватизац≥йний               

                                                                        чек, житловий сертиф≥кат.

     ѕродукц≥¤                                              оносамент, обертаючес¤ складське   

                                                            св≥доцтво, товарний обертаючийс¤   

                                                                ф'ючерський контракт,  товарний опц≥он. 

√рош≥  јкц≥¤, обл≥гац≥¤, нота, вексель, депозитний або ощадний

сертиф≥кат, чек, банк≥вський акцепт ≥

     —ам≥ ц≥нн≥ папери можуть розгл¤датис¤ ¤к ресурси, ¤к≥ мають самост≥йне житт¤, св≥й ринок, що ≥менуЇтьс¤ фондовим або ф≥нансовим. ѕри в≥домих обставинах ц≥нн≥ папери можуть виникати ≥ у вигл¤д≥ посв≥дчень прав на використанн¤ робочоњ сили, на нематер≥альн≥ активи (типу дозвол≥в на експорт-≥мпорт продукц≥њ, право ст¤гуванн¤ податк≥в, право виданн¤ ≥ т.п.). ќсновою дл¤ по¤ви ц≥нного паперу може стати нав≥ть ймов≥рн≥сть настанн¤ ¤коњ-небудь под≥њ (наприклад, п≥двищенн¤ або пониженн¤ фондового ≥ндексу).

       як ц≥нн≥ папери признаютьс¤ т≥льки так≥ посв≥дченн¤ прав на ресурси, ¤к≥ в≥дпов≥дають наступним фундаментальним вимогам:

ь        обертаЇм≥сть на ринку;

ь        доступн≥сть дл¤ цив≥льного об≥гу;

ь        стандартн≥сть та сер≥йн≥сть;

ь        документальн≥сть;

ь        регулюЇм≥сть ≥ визнанн¤ державою;

ь        л≥кв≥дн≥сть;

ь        ризикован≥сть;

ь        обов'¤зков≥сть виконанн¤.

     ќбертаЇм≥сть - це здатн≥сть ц≥нного паперу купуватис¤ ≥ продаватис¤ на ринку, а також в багатьох випадках виступати ¤к самост≥йний плат≥жний ≥нструмент, що полегшуЇ об≥г ≥нших товар≥в. ќбертаЇм≥сть вказуЇ на те, що ц≥нний пап≥р ≥снуЇ т≥льки ¤к особливий товар, ¤кий, отже, повинен мати св≥й ринок з властивою йому орган≥зац≥Їю, правилами роботи ≥ т.д. ѕовинн≥ в основн≥й мас≥  належати ринку, бути товарами ≥ т≥ ресурси, в≥дображенн¤м прав на ¤к≥ Ї ц≥нн≥ папери.

     ƒоступн≥сть дл¤ цив≥льного об≥гу - здатн≥сть ц≥нного паперу не т≥льки купуватис¤ ≥ продаватис¤, але ≥ бути об'Їктом ≥нших цив≥льних в≥дносин, включаючи вс≥ види операц≥й (позики, даруванн¤, збер≥ганн¤ ≥ т.п.).

     —тандартн≥сть - ц≥нний пап≥р повинен мати стандартний зм≥ст (стандартн≥сть прав, ¤к≥ ¤вл¤Ї собою ц≥нний пап≥р, стандартн≥сть учасник≥в, терм≥н≥в, м≥сць торг≥вл≥, правил обл≥ку ≥ ≥нших умов доступу до вказаних прав, стандартн≥сть операц≥й, пов'¤заних з передачею ц≥нного паперу з рук в руки, стандартн≥сть форми будь-¤кого паперу  ≥ т.п.). —аме це робить ц≥нний пап≥р товаром, здатним обертатис¤.

     —ер≥йн≥сть - можлив≥сть випуску ц≥нних папер≥в сер≥¤ми, класами, складовий елемент такоњ њх ¤кост≥, ¤к стандартн≥сть.

     ƒокументальн≥сть. ÷≥нний пап≥р - це завжди певний документ, що м≥стить вс≥ передбачен≥ законодавством рекв≥зити. ¬≥дсутн≥сть хоч би одного з них спричин¤Ї нед≥йсн≥сть ц≥нного паперу або њх перех≥д в розр¤д ≥нших зобов'¤зальних документ≥в.

     –егульован≥сть ≥ визнанн¤ державою. ƒокументи, що претендують на статус ц≥нних папер≥в, повинн≥ бути визнан≥ державою ¤к так≥, що забезпечуЇ њх хорошу регульован≥сть ≥ дов≥р'¤ публ≥ки до них. ѕогано регульован≥ ≥ не визнан≥ державою папери не можуть претендувати на статус ц≥нних, ¤кою би безмежною не була фантаз≥¤ ф≥нансист≥в, що пропонують публ≥ц≥ все нов≥ ≥ нов≥ ф≥нансов≥ продукти ≥ послуги.

     Ћ≥кв≥дн≥сть - здатн≥сть ц≥нного паперу бути швидко проданоњ, перетворитис¤ в грошов≥ кошти (в гот≥вков≥й або безгот≥вков≥й форм≥) без ≥стотних втрат дл¤ держател¤. якщо ринок в≥дмовл¤Їтьс¤ визнати њњ л≥кв≥дн≥сть, реальн≥сть виражених њњ прав, то ц≥нний пап≥р перетворюЇтьс¤ з товару в н≥що не сто¤чий клаптик паперу. Ќеобх≥дно в≥др≥зн¤ти л≥кв≥дн≥сть конкретного ц≥нного паперу в≥д: л≥кв≥дност≥ фондового ринку загалом  (здатн≥сть ринку поглинати значн≥ к≥лькост≥ ц≥нних папер≥в при незначних коливанн¤х курсовоњ вартост≥ ≥ низьких витратах на реал≥зац≥ю); л≥кв≥дн≥сть п≥дприЇмства, банку, ≥нвестиц≥йного ≥нституту (м≥ра л≥кв≥дност≥, готовност≥ перетворенн¤ в грошов≥ кошти актив≥в п≥дприЇмства з метою виконанн¤ зобов'¤зань по залучених ресурсах).

     –изикован≥сть - можливост≥ втрат, пов'¤зан≥ з ≥нвестиц≥¤ми в ц≥нн≥ папери ≥ неминуче ним властив≥.

     ќбов'¤зков≥сть виконанн¤. «аконодавство не допускаЇ в≥дмови в≥д виконанн¤ зобов'¤занн¤, вираженого ц≥нним папером, ¤кщо т≥льки не буде доведено, що ц≥нний пап≥р попав до держател¤ неправом≥рним шл¤хом.

” новому вар≥ант≥ ÷ив≥льного  одексу ”крањни пр¤мо заф≥ксовано, що ц≥нний пап≥р:

Ў        ¤вл¤Ї собою документ;

Ў        засв≥дчуЇ лише майнов≥ права, зд≥йсненн¤ або передачу      

     ¤ких можлив≥ т≥льки при пред'¤вленн≥ самого ц≥нного паперу;

Ў        повинна мати встановлену форму ≥ обов'¤зков≥ рекв≥зити, причому вимога до форми ≥ ≥нш≥ необх≥дн≥ вимоги визначаютьс¤  законом або у встановленому ним пор¤дку, а в≥дхиленн¤ в≥д таких вимог спричин¤Ї  њњ н≥кчемн≥сть.

” минулому ц≥нн≥ папери ≥снували виключно в ф≥зично в≥дчутн≥й, паперов≥й форм≥ ≥ друкувалис¤ типографським способом на паперових бланках. ÷≥нн≥ папери, ¤к правило, виготовл¤ютьс¤ з досить високою м≥рою захищеност≥ в≥д можливих п≥дробок. ќстанн≥м часом в зв'¤зку з≥ значним зб≥льшенн¤м обороту ц≥нних папер≥в багато хто з них став оформл¤тис¤ у вигл¤д≥ запис≥в в книгах обл≥ку, а також на рахунках, що ведутьс¤ на р≥зних нос≥¤х ≥нформац≥њ, тобто перейшли в ф≥зично нев≥дчутну (безпаперову) форму. “ому на ринку ц≥нних папер≥в випускаютьс¤, обертаютьс¤ ≥ гас¤тьс¤ ¤к власне ц≥нн≥ папери, так ≥ њх зам≥нники. ќб'Їкти операц≥й на ринку ц≥нних папер≥в також називаютьс¤ ≥нструментами ринку ц≥нних папер≥в, фондами або фондовими ц≥нност¤ми.

     ” випадку, ¤кщо ц≥нн≥ папери не ≥снують в ф≥зично в≥дчутн≥й форм≥ або ¤кщо њх паперов≥ бланки вм≥щуютьс¤ в спец≥альн≥ сховища, власнику ц≥нного паперу видаЇтьс¤ документ, що засв≥дчуЇ його право власност≥ на ту або ≥ншу фондову ц≥нн≥сть. ÷ей документ називаЇтьс¤ сертиф≥катом ц≥нного паперу. —ертиф≥кати ц≥нних папер≥в на пред'¤вника можуть випускатис¤ дл¤ зам≥щенн¤ собою дек≥лька однор≥дних ц≥нних папер≥в (под≥бно грошовим купюрам р≥зного достоњнства). ” останньому випадку сертиф≥кат не обов'¤зково м≥стить ≥нформац≥ю про власника фондовоњ ц≥нност≥.

     ќперац≥њ з ц≥нними паперами пов'¤зан≥ з наступними циклами: ем≥с≥¤, первинне розм≥щенн¤, обертанн¤ на другор¤дному ринку.

     ≈м≥с≥¤ включаЇ:

Ў        визначенн¤ розм≥р≥в випуску;

Ў        п≥дготовку ≥ публ≥кац≥ю проспекту ем≥с≥њ;

Ў        реЇстрац≥ю випуску;

Ў        друк бланк≥в ц≥нних папер≥в;

Ў        публ≥кац≥ю оголошень про випуск.

     –озм≥р випуску визначаЇтьс¤ величиною статутного кап≥талу акц≥онерного товариства або його приростом.  ≥льк≥сть акц≥й визначаЇтьс¤ розпод≥лом величини статутного кап≥талу або його прирости на ном≥нальну ц≥ну паперу. —татутний кап≥тал повинен складатис¤ з числа акц≥й кратного дес¤ти з однаковою ном≥нальною варт≥стю. –озм≥р випуску боргових зобов'¤зань розраховуЇтьс¤ шл¤хом розпод≥лу суми позики на ном≥нальну. ÷≥ну обл≥гац≥њ, сертиф≥ката, ф≥нансового вексел¤. ѕроспект ем≥с≥њ п≥дготовлюЇтьс¤ ≥ випускаЇтьс¤ при випуску акц≥й ≥ обл≥гац≥й акц≥онерного товариства.

      –озм≥щенн¤ ц≥нних папер≥в (андеррайтинг) - перша операц≥¤ в сфер≥ об≥гу, перех≥д паперу з рук ем≥тента до першого держател¤. ≤снують наступн≥ способи первинного розм≥щенн¤:

ё        безв≥дплатна передача пакету акц≥й членам трудового колективу                         шл¤хом складанн¤ по≥менного списку держател≥в;

ё        п≥дписка;

ё        висновок контракт≥в на придбанн¤ акц≥й з посадовими особами       п≥дприЇмств, що приватизуютьс¤, або з групою прац≥вник≥в п≥дприЇмства,      що уклали догов≥р про недопущенн¤ банкрутства;

ё        аукц≥он;

ё        комерц≥йний конкурс;

ё        ≥нвестиц≥йн≥ торги.

     ќб≥г ц≥нних папер≥в на повторному ринку - це перепродаж ц≥нних папер≥в, посл≥довн≥сть операц≥й м≥ж продавц¤ми ≥ покупц¤ми ц≥нних папер≥в. ѕовторн≥ операц≥њ провод¤тьс¤ через посередник≥в-брокер≥в, ≥нвестиц≥йних д≥лер≥в; трейдер≥в по ринковому курсу.

ѕовторний об≥г виконуЇ дв≥ функц≥њ:

         1. зводить продавц≥в ≥ покупц≥в (забезпечуЇ л≥кв≥дн≥сть ц≥нних папер≥в)           

         2. спри¤Ї вир≥внюванню попиту ≥ пропозиц≥њ.

ƒо операц≥й повторного об≥гу в≥днос¤тьс¤:

     ѕроцедура-л≥стинг (включенн¤ ем≥тованих папер≥в в списки б≥ржових ц≥нностей   л≥стинг);

       отируванн¤. ќголошенн¤ ц≥ни продавц¤ ≥ покупц¤ на пап≥р певного  найменуванн¤. ¬ котирувальному лист≥ вказуютьс¤: найменуванн¤ ем≥тента, ном≥нал паперу, ц≥на покупц¤, продавц¤, закритт¤, об'Їм продажу, дата останньоњ операц≥њ, див≥денд, зм≥на ц≥ни операц≥њ в абсолютному в≥дносному вим≥р≥;     операц≥њ куп≥вл≥-продажу, ¤к≥ класиф≥куютьс¤ по р≥зних ознаках: виду ринку, об'Їкту операц≥њ, виду контракту;

     збер≥ганн¤ ц≥нних папер≥в;

     формуванн¤ портфел¤ ц≥нних папер≥в ≥ управл≥нн¤ ним.

    

     ≈коном≥чну суть ≥ ринкову форму кожного ц≥нного паперу можна одночасно розгл¤дати з р≥зних точок з≥р, в зв'¤зку  з чим кожна ц≥нний пап≥р волод≥Ї ц≥лим набором характеристик. ÷е зумовлюЇ ≥ можлив≥сть класиф≥кац≥њ ц≥нних папер≥в по р≥зних ознаках, що звичайно диктуЇтьс¤ практичними потребами.  

     ќб≥г ц≥нних папер≥в складаЇ основу дл¤ фондових операц≥й комерц≥йних банк≥в.

     ƒо фондових операц≥й в≥днос¤тьс¤:

Ў        ем≥с≥¤ ≥ розм≥щенн¤ знову випущених ц≥нних папер≥в;

Ў        кредитуванн¤ п≥д заставу ц≥нних папер≥в ≥ куп≥вл¤ ц≥нних папер≥в банками за власний рахунок;

Ў        куп≥вл¤ ≥ продаж ц≥нних папер≥в на ринку за дорученн¤м ≥ за рахунок кл≥Їнт≥в;

Ў        збер≥ганн¤ ≥ управл≥нн¤ ц≥нними паперами кл≥Їнт≥в.

    ќстанн≥ два вигл¤ду операц≥й нос¤ть назву трастових. “аким чином, в залежн≥сть в≥д вигл¤ду фондових ≥ дов≥рчих операц≥й комерц≥йн≥ банки можуть виступати на ринку ¤к ем≥тент ц≥нних папер≥в, ф≥нансового ≥нвестора ≥ посередника у в≥дносинах сторонн≥х ем≥тент≥в ≥ ≥нвестор≥в. ” ¤кост≥ ем≥тента комерц≥йний банк виступаЇ у раз≥ випуску власних акц≥й ≥ обл≥гац≥й.

     ‘ондовий ринок Ї чутливим барометром стану економ≥ки. Ќин≥ основними ц≥л¤ми на украњнському ринку ц≥нних папер≥в Ї ц≥л≥ становленн¤ ≥ закр≥пленн¤ в≥дносин власност≥, а головними учасниками цього ринку - комерц≥йн≥ банки.

     ”часники украњнського ринку ц≥нних папер≥в мають загальну задачу - отриманн¤ прибутку. —аме п≥д впливом джерел ≥ умов, при ¤ких вона утворитьс¤, ≥ складаЇтьс¤ структура в≥тчизн¤ного фондового ринку, одн≥Їю з в≥дм≥нних рис ¤кою стало ≥стотне переважанн¤ державних ц≥нних папер≥в.

      р≥м того, вельми характерно дл¤ в≥тчизн¤ного фондового ринку ≥ те, що основна частина приватних ц≥нних папер≥в проходить т≥льки стад≥ю первинного

розм≥щенн¤, майже не обертаючись на повторному ринку.

     ќстанн≥м часом банки все б≥льш активно придбавають ц≥нн≥ папери ≥нших п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й. ћета у них та ж, що ≥ в ≥нвестор≥в, ¤к≥ вкладають кошти в акц≥њ банк≥в, - закр≥пленн¤ за собою прав власност≥. ƒос¤гаЇтьс¤ це р≥зними шл¤хами: участю в утворенн≥ нових п≥дприЇмств ≥ акц≥онуванн≥ вже ≥снуючих; створенн¤м ≥нвестиц≥йних фонд≥в.

     Ћ≥дируюче положенн¤ банк≥в на украњнському фондовому ринку п≥дтверджуЇтьс¤ ≥ тим, що найб≥льш попул¤рними з приватних фондових ц≥нностей стали саме ем≥тован≥ комерц≥йними банками. «а участю банк≥в створена значна частина ≥нвестиц≥йних фонд≥в.

     ќск≥льки управл¤ти економ≥кою може т≥льки той, хто волод≥Ї власн≥стю, то ≥ ринок ц≥нних папер≥в (¤к що визначаЇ, кому належать  "титули" власност≥, ≥ що забезпечуЇ њх перем≥щенн¤) придбаваЇ особливу економ≥чну ≥ ≥сторичну значущ≥сть.                                  

              

¬≈ —≈Ћ№

     ¬ексель - це р≥зновид письмового боргового зобов'¤занн¤ векселедавц¤ беззастережно сплатити в певному м≥сц≥ суму грошей, вказану у вексел≥, власнику вексел¤ (векселедержателю) при настанн≥ терм≥ну виконанн¤ зобов'¤занн¤ (платежу) або на його вимогу.

     ¬ексель даЇ його власнику право вимагати в≥д боржника або акцептанта (третьоњ особи, що зобов'¤залас¤ сплатити по векселю) виплатити вказану в вексел≥ суму при настанн≥ терм≥ну платежу. “ому вексель виступаЇ складним розрахунково-кредитним ≥нструментом, здатним виконувати функц≥њ ¤к ц≥нного паперу, так ≥ кредитних грошей ≥ засобу платежу. «окрема,  ¤к ц≥нний пап≥р вексель сам може бути об'Їктом р≥зних операц≥й.

      ¬ипуск ≥ об≥гу вексел≥в регулюЇтьс¤ д≥ючими ќсновами цив≥льного законодавства ≥ «аконом ”крањни " ѕро ц≥нн≥ папери ≥ ‘ондову Ѕ≥ржу " в≥д 18 червн¤ 1991 р. є1201   XII

ќсновн≥ риси вексел¤, що склавс¤ в м≥жнародн≥й ≥ украњнськ≥й практиц≥:

Ў        абстрактний характер зобов'¤занн¤ вираженого векселем (текст вексел¤ не      повинен м≥стити посиланн¤ на операц≥ю, що Ї основою видач≥ вексел≥);

Ў        безперечний характер зобов'¤занн¤ по векселю, ¤кщо в≥н Ї справжн≥м;

Ў        безумовний характер зобов'¤занн¤ по векселю (вексель м≥стить простоњ ≥       н≥чим не зумовлена пропозиц≥¤ або об≥ц¤нка сплатити визначену суму, ≥     тому спроби оговорити плат≥ж настанн¤м ¤ких-небудь умов не мають       юридичноњ сили);

Ў        вексель - це завжди грошове зобов'¤занн¤ (не може вважатис¤ векселем      зобов'¤занн¤, по ¤кому сплата боргу зд≥йснюЇтьс¤ товаром, наданн¤м       послуг ≥ т.п.);

Ў        вексель - це завжди письмовий документ (випуск вексел≥в в безгот≥вков≥й      форм≥ неможливий);

Ў        вексель - це документ, що маЇ суворо встановлен≥ обов'¤зков≥ рекв≥зити.

      «г≥дно з ћ≥жнародною  онвенц≥Їю ≥снуЇ в≥с≥м  обов'¤зкових рекв≥зиту вексел¤:

®        вексельна м≥тка - тобто слово  "вексель" повинно м≥ститис¤    

                                    не т≥льки в  назв≥, але в текстовому зм≥ст≥ вексел¤;                              

®        валюта вексел¤- сума платежу, ¤ка повинна бути

                              вказана, ¤к м≥н≥мум два рази: один раз цифрами, другий

                              прописом з великоњ букви ;

®        зведенн¤ про платника по даному векселю;

®        зведенн¤ про особу на користь ¤кого зд≥йснюЇтьс¤ плат≥ж;

®        вказ≥вка м≥сц¤ платежу;

®        вказ≥вка терм≥ну платежу;

®        час ≥ м≥сце виставл¤нн¤;

®        власноручний п≥дпис особи, що виставила вексель.

—торони, зобов'¤зан≥ по векселю, несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть  (при невиконанн≥ зобов'¤занн¤ основним боржником кредитор - векселедержатель може обертатис¤ за ст¤гненн¤м до будь-¤кого з колишн≥х держател≥в, ¤кий в свою чергу при погашенн≥ ним вексел≥ придбаваЇ право вимоги вексельноњ суми у будь-¤кого з ос≥б, що проходили у вексельному ланцюжку).

     ” залежност≥ в≥д критер≥њв класиф≥кац≥њ розр≥знюють наступн≥ види вексел≥в.

 ритер≥й                     ¬иди вексел≥в  

1.„исло участник≥в        ѕростий (соло-вексель)ѕерев≥дний вексель (тратта)

2. ’арактер угоди,                                          що лежить в  осн≥ве вексел¤        товарний (комерц≥йний)ф≥нансовий (казначейский)

3. «абезпеченн¤         «абеспечен≥, незабезпечен≥  (бронзов≥е, дружн≥, зустр≥чн≥)

4. —пос≥б передач≥        Ќа пред?¤вника, ордерний (об≥г по передаточному напису)

                   

“оварний вексель. ” основ≥ грошового зобов'¤занн¤, вираженого даним векселем, лежить товарна операц≥¤, комерц≥йний кредит, що надаЇтьс¤ продавцем покупцев≥ при реал≥зац≥њ товару. ” ц≥й ¤кост≥ вексель може, з одного боку, виступати ¤к знар¤дд¤ предмета, а з ≥ншого боку - виконувати функц≥њ розрахункового засобу, багато раз≥в переход¤чи з рук в руки ≥ обслуговуючи в ¤кост≥ грошового субститула численн≥ акти куп≥вл¤-продаж товар≥в.

     ‘≥нансовий вексель. ” основ≥ грошового зобов'¤занн¤, вираженого даним видом вексел¤, лежить ¤ка-небудь ф≥нансова операц≥¤, не пов'¤зана з куп≥влею-продажем товар≥в. –≥зновидом ф≥нансового вексел¤ Ї  "комерц≥йн≥ папери"   - прост≥, вексел≥, що обертаютьс¤ на ≥м'¤ ем≥тента, не що мають забезпеченн¤, дисконтн≥ або що принос¤ть в≥дсоток до ном≥нала, що випускаютьс¤ част≥ше за все на терм≥н в≥д 1 до 270 дн≥в, в форм≥  "на пред'¤вника"

      азначейський вексель - короткостроковий ц≥нний пап≥р, що випускаЇтьс¤ ур¤дом.

     ƒружн≥й вексель - це вексель, за ¤ким не стоњть н≥¤коњ реальноњ операц≥њ, реального ф≥нансового зобов'¤занн¤, однак особи, що беруть участь в вексел≥, Ї реальними. «вичайно дружн≥ми вексел¤ми зустр≥чно обм≥нюютьс¤ дв≥ реальних особи, що знаход¤тьс¤ в дов≥рчих в≥дносинах, дл¤ того, щоб пот≥м врахувати  банц≥ або в≥ддати вексель в заставу, отримавши п≥д нього реальн≥ грош≥, або щоб використати його дл¤ зд≥йсненн¤ платеж≥в.

     Ѕронзовий вексель - це вексель, за ¤ким не стоњть н≥¤коњ реальноњ операц≥њ, н≥¤кого реального ф≥нансового зобов'¤занн¤, причому хоч би одна особа, що бере участь у вексел≥, Ї видуманою. ћета бронзового вексел¤ - або отриманн¤ п≥д нього грошей в банку, або використанн¤ фальшивого документа дл¤ погашенн¤ борг≥в по реальних товарних операц≥¤х або ф≥нансових зобов'¤занн¤х.

     ” ѕростому вексел≥ беруть участь дв≥ особи, з ¤ких платником Ї векселедавець. ќстанн≥й, виписуючи такий вексель, зобов'¤зуЇтьс¤ в ньому сплатити безпосередньо своЇму кредитору (векселедержателю) певну суму в певному м≥сц≥ ≥ в певний терм≥н.

     ” ѕерев≥дному вексел≥ беруть участь три ≥ б≥льше особ. ѕлатником Ї не векселедавець (трасант), а ≥нша особа, ¤ка приймаЇ на себе зобов'¤занн¤ сплатити такий вексель в терм≥н. ѕерев≥дний вексель - це фактично письмова пропозиц≥¤ векселедавц¤, звернена до третьоњ особи (платнику, що ≥менуЇтьс¤ трасатом) сплатити зумовлену суму кредитору (векселедержателю, ем≥тенту).. ќкр≥м класичного перев≥дного векселю з участю трьох ос≥б можливий випуск в об≥г перев≥дних вексел≥в з участю двох  ≥  нав≥ть   одн≥Їњ  особи.   ¬екселедавець     може    при    виписц≥ перев≥дного вексел¤ призначити одержувачем не третьоњ особи, а самого себе або того, кому в≥н сам в подальшому накаже.

      ” перев≥дному вексел≥ зобов'¤занн¤ трасанта умовно, в≥н зобов'¤зуЇтьс¤ сплатити вексельну суму ¤кщо трасат не заплатив њњ, в цьому випадку трасант прир≥внюЇтьс¤ до держател¤ простого вексел¤. ѕерев≥дний вексель не може розгл¤датис¤ ¤к зобов'¤занн¤ обличч¤ векселедавц¤. ¬≥н може стати зобов'¤занн¤м платника (трасата), але т≥льки п≥сл¤ зд≥йсненн¤ ним одностороннього акту волеви¤вленн¤ особливоњ форми - акцепту. јкцептованний вексель - це вексель що маЇ згоду платника на його оплату. « моменту акцепту вексел¤ трасатом останн≥й стаЇ пр¤мим боржником. якщо трасат акцептуЇ вексель, але не платить по ньому, проти нього виникаЇ протест в неплатеж≥. ѕриродньо, протест виникаЇ ≥ у випадку необгрунтованого неакцепта.     –ем≥тент може поступити з отриманим векселем дво¤ко: або пред'¤вити його до оплати трасату, або передати своњ права в частин≥ оплати вексел¤ ≥нш≥й особ≥. ÷¤ операц≥¤ називаЇтьс¤ ≥ндосированн¤м (≥ндосац≥Їю) вексел¤ ≥ зд≥йснюЇтьс¤ з допомогою ≥ндосамента, особливого передавального напису на оборот≥ вексел¤ або додатковому лист≥ (аллонж≥).

     „исло ≥ндосамент≥в на одному вексел≥ не обмежено.                  

            ¬иди ≥ндосамента:

Ў        повний ≥ндосамент;

Ў        частковий ≥ндосамент;

Ў        банк≥вський ≥ндосамент;

Ў        ≥менний ≥ндосамент;

Ў        оборотний ≥ндосамент;

Ў        безоборотний ≥ндосамент;

Ў        ≥ндосамент з обмовками;

Ў        ≥ндосамент без обмовок;

Ў        препоручительний ≥ндосамент.

     ќб≥гу вексел≥в регламентуЇтьс¤ законами ≥ положенн¤ми що спираютьс¤ на м≥жнародне вексельне право (∆еневська ћ≥жнародна  онвенц≥¤ про вексел≥ в≥д 7 червн¤ 1930 року), ¤ке передбачаЇ надто л≥беральну процедуру њх випуску. ƒл¤ цього не потр≥бно н≥ державноњ реЇстрац≥њ вексел¤, н≥ спец≥ального захисту њњ сертиф≥ката, н≥ попередн≥х умов його по¤ви, н≥ спец≥альноњ застави або застави. ¬≥д учасник≥в, укладеноњ з використанн¤м вексел¤ операц≥њ, потр≥бно лише на¤вн≥сть у них право- або д≥Їздатност≥.

     –азом з цим, простота випуску вексел¤ компенсуЇтьс¤ сувор≥стю виконанн¤ його умов сторонами операц≥њ. ≤снуЇ р¤д вимог ≥ спец≥альних процедур при проведенн≥ вексельних операц≥й. —аме тому робота з вексел¤ми вимагаЇ певного профес≥онал≥зму.

     « метою п≥двищенн¤ над≥йност≥ вексел¤ в об≥гу на ньому ставитьс¤ п≥дпис спец≥ального поручител¤, званий аваль. ѕричому аваль може торкатис¤ ¤к вс≥Їњ суми боргу, так ≥ њњ частини. “им самим особа, що зд≥йснила аваль (авал≥ст), приймаЇ на себе в≥дпов≥дальн≥сть за зд≥йсненн¤ платежу, ¤кщо трасат, трасант або ≥ндосант не зможуть це зробити.

     якщо розгл¤дати практику вексельного об≥гу на ”крањн≥, то можна сказати, що тут ч≥тко простежуютьс¤ дв≥ тенденц≥њ.

ь        ѕо-перше, бажанн¤ украњнських п≥дприЇмств ≥ банк≥в зб≥льшити частку своњх вексел≥в в об≥гу.

ь        ѕо-друге, банки знайшли новий сектор додатку кап≥талу.

      ” ”крањн≥ комерц≥йн≥ вексел≥ випускаютьс¤, ¤к правило дл¤ розрахунку з кредиторами, при цьому н≥¤к не враховуЇтьс¤ деб≥торська заборгован≥сть п≥дприЇмств. ¬икористанн¤ корпоративного в господарськ≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмств виправдовуЇтьс¤ необх≥дн≥стю  "розшивки" неплатеж≥в, що буквально захлеснули украњнську економ≥ку. ∆орстка дефл¤ц≥йна пол≥тика ур¤ду за вс≥ роки '' незалежност≥ '' привела до р≥зкоњ нестач≥  "реальних" грошей в економ≥ц≥. Ѕагато з п≥дприЇмств, особливо виробнич≥ позбавилис¤ останнього джерела поповненн¤ оборотних кошт≥в - ≥нфл¤ц≥йного.

     « ≥ншого боку, високий р≥вень кредитних ставок дл¤ к≥нцевих позичальник≥в, прив≥в до того, що вексел≥ ≥ ≥нш≥ сурогати стали Їдино можливими формами розрахунку ≥ поповненн¤ оборотних кошт≥в.

     “ому б≥льш≥сть украњнських комерц≥йних вексел≥в працюЇ по схем≥ в≥дм≥нноњ в≥д класичноњ (у вигл¤д≥ товарного кредиту). „асто вексел≥ п≥дприЇмств використовуютьс¤ т≥льки ¤к зас≥б розрахунку з кредиторами, а його функц≥¤ безпосереднього об≥гу в грош≥ ≥гноруЇтьс¤. ѕричина проста: ¤к т≥льки в≥дбуваЇтьс¤ трансформац≥¤ вексел¤ в грош≥, то продукц≥¤ з розр¤ду в≥двантаженоњ переходить в розр¤д реал≥зованоњ, отже необх≥дно платити податок на прибуток. “ому вексель переходить в≥д одного контрагента до ≥ншого ¤к покритт¤ деб≥торськоњ заборгованост≥ ≥ ¤кщо ≥ повертаЇтьс¤ векселедавцев≥, то лише ¤к погашенн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥.

     “ому оператори вексельного ринку робл¤ть основний удар на операц≥њ з банк≥вськими вексел¤ми ¤к б≥льш над≥йними ≥ л≥кв≥дними. ƒан≥ обставини пов'¤зан≥ з тим, що гот≥вку держател≥ банк≥вських вексел≥в можуть отримати по них жив≥ грош≥, в той час ¤к комерц≥йн≥ в кращому випадку мають забезпеченн¤ ¤ким-небудь товаром. ≤нтерес банк≥в до вексел≥в ц≥лком законом≥рний.

ь        ѕо-перше, зниженн¤ прибутковост≥ на ринках √ ќ/ќ‘« ≥ ќ√—« примусило банки звернути увагу на б≥льш высокодох≥дн≥ ц≥нн≥ папери.

ь        ѕо-друге, банки не могли не враховувати запити кл≥Їнт≥в, а також активно

      використовують њх дл¤ взаЇморозрахунк≥в.  р≥м того, отримуючи в≥д використанн¤ вексел≥в прибуток, банки розширюють тим самим спектр що пропонуютьс¤ кл≥Їнтам послуг.

   Ќегативним чинником у використанн≥ вексел≥в украњнськими банками Ї њх непом≥рний випуск. –изикована пол≥тика багатьох банк≥в у використанн≥ вексел≥в поставила њх у важке ф≥нансове положенн¤.

ќЅЋ≤√ј÷≤я

     ќбл≥гац≥¤ - ц≥нний пап≥р, що засв≥дчуЇ внесенн¤м њњ власника кошт≥в ≥ п≥дтверджуюча зобов'¤занн¤ ем≥тента в≥дшкодувати власнику њњ ном≥нальну варт≥сть у встановлений терм≥н з сплатою ф≥ксованого в≥дсотка ( ¤кщо ≥нше не передбачене умовами випуску).

     ќбл≥гац≥њ випускаютьс¤ в сер≥њ, що складаЇтьс¤ з однор≥дних ц≥нних папер≥в з р≥вною ном≥нальною варт≥стю ≥ однаковими умовами випуску ≥ погашенн¤.      ќбл≥гац≥¤ маЇ р¤д обов'¤зкових елемент≥в:

Ў        ном≥нал - грошова сума, позначена на лицьов≥й сторон≥ сертиф≥ката

      обл≥гац≥њ, њњ отримуЇ власник в день настанн¤ терм≥ну погашенн¤;

Ў        купонну ставку - зумовлений в≥дсоток в≥д ном≥нальноњ вартост≥, ¤ку  повинен виплачувати ем≥тент щор≥чно. ’оч купонна ставка встановлюЇтьс¤ ¤к р≥чна, але виплачуватис¤ вона може по частинах, наприклад, раз в квартал або п≥вроку;

Ў        дату погашенн¤ - календарну дату, день, в ¤кий компан≥¤ повертаЇ власнику обл≥гац≥њ суму, р≥вну ном≥налу ≥ припин¤Ї виплату в≥дсотк≥в;

Ў        догов≥р ем≥с≥њ - контракт на публ≥чний випуск обл≥гац≥йноњ позики, в≥н виконуЇтьс¤ м≥ж позичальником ≥ компан≥Їю - д≥лером, що розповсюджуЇ дану  позику;

Ў        положенн¤ про виплату - пункт договору про ем≥с≥ю, зг≥дно з ¤ким ем≥тент створюЇ спец≥альний фонд погашенн¤, з ¤кого проводитьс¤ виплата в≥дсотк≥в ≥ ном≥нальноњ вартост≥;                                      

Ў        забезпеченн¤ - активи або майно компан≥њ, службовц≥ заставою при випуску обл≥гац≥й;

Ў        рейтинг - оц≥нку њх ≥нвестиц≥йних ¤костей спец≥ал≥зованими       орган≥зац≥¤ми.

     Ѕланк≥вськ≥ обл≥гац≥њ повинн≥ м≥стити наступн≥ рекв≥зити:

®        найменуванн¤  "обл≥гац≥¤";

®        ф≥рмове найменуванн¤ ≥ м≥сцезнаходженн¤ ем≥тента;

®        ф≥рмове найменуванн¤ (або ≥м'¤) покупц¤ або напис, що обл≥гац≥¤ на пред'¤вника;

®        ном≥нальну варт≥сть обл≥гац≥њ;

®        розм≥р в≥дсотк≥в (¤кщо передбачен≥ в≥дсотоки);

®        пор¤док ≥ терм≥ни погашенн¤ обл≥гац≥њ ≥ виплати в≥дсотк≥в;

®        м≥сце ≥ дату випуску, номер державноњ реЇстрац≥њ, сер≥ю ≥ пор¤дковий номер обл≥гац≥њ;

®        зразки п≥дпис≥в уповноважених облич ем≥тента;

®        права, вит≥каюч≥ з обл≥гац≥њ.

      –≥шенн¤ про випуск обл≥гац≥й приймаЇтьс¤ правл≥нн¤м банку (кредитноњ установи) в пор¤дку, передбаченому його статутом. “аке р≥шенн¤

обов'¤зково повинно м≥стити:

®        виклад мети випуску;

®        вказ≥вка виду обл≥гац≥й (≥менн≥ або на пред'¤вника);

®        загальну суму випуску;

®        ном≥нальну варт≥сть обл≥гац≥њ;

®        пор¤док виплати в≥дсотк≥в;

®        пор¤док ≥ терм≥ни розм≥щенн¤ обл≥гац≥й;

®        пор¤док оплати обл≥гац≥й ≥ т.д.

      р≥м основноњ частини до обл≥гац≥њ може додаватис¤ купонний лист на виплату в≥дсотк≥в.  упон повинен м≥стити наступн≥ рекв≥зити: пор¤дковий  номер купона; номер обл≥гац≥њ; найменуванн¤ ем≥тента; р≥к виплати  в≥дсотк≥в; зразки п≥дпис≥в уповноважених лиць ем≥тента обл≥гац≥њ.

     Ѕанк може випускати обл≥гац≥њ лише при умов≥ повноњ сплати вс≥х ран≥ше  випущених ним акц≥й (дл¤ акц≥онерного банку) або повноњ сплати пайовиками своњх часток в статутному кап≥тал≥ банку (дл¤ пайового банку). ќдночасний випуск банком акц≥й ≥ обл≥гац≥й заборон¤Їтьс¤.

     ќбл≥гац≥њ повинн≥ бути розм≥щен≥ не п≥зн≥ше н≥ж через 6 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ реЇстрац≥њ њх випуску. ћ≥н≥мальноњ оплаченоњ частки випуску обл≥гац≥й, дос¤гненн¤ ¤коњ вважалос¤ б необх≥дним дл¤ реЇстрац≥њ п≥дсумк≥в випуску, не встановлений. ѕри реал≥зац≥њ обл≥гац≥й не потр≥бно також в≥дкритт¤ банком-ем≥тентом спец≥ального накопичувального рахунку в Ќац≥ональному Ѕанку.

     ќбл≥гац≥њ п≥дприЇмств (корпоративн≥ обл≥гац≥њ) випускаютьс¤ п≥дприЇмствами з метою ф≥нансуванн¤ витрат на придбанн¤ елемент≥в основного ≥, б≥льш р≥дко, оборотного кап≥талу.

     ѕо суб'Їктах обл≥гац≥њ под≥л¤ютьс¤ на ≥менн≥ ≥ на прид'¤вника.

Ќа ≥менних обл≥гац≥¤х вказуЇтьс¤ найменуванн¤ держател¤. Ќа ”крањн≥ корпоративн≥ обл≥гац≥њ можуть бути ≥менними ≥ пред'¤вницькими. ¬ласникам ≥менних обл≥гац≥й видаЇтьс¤ сертиф≥кат - документ, що св≥дчить про право т≥Їњ або ≥ншоњ особи на волод≥нн¤ вказаними в ньому  борговими зобов'¤занн¤ми.  омпан≥¤ що випустила ≥менн≥ обл≥гац≥њ, доручаЇ спец≥альному агенту, част≥ше за все комерц≥йному банку, вести обл≥к њх руху, ф≥ксуючи перех≥д з одних рук в ≥нш≥. ѕри продажу ≥менних обл≥гац≥й сертиф≥кат колишнього власника гаситьс¤, а новому власнику видаЇтьс¤ новий сертиф≥кат.

     ѕо методу забезпеченн¤ обл≥гац≥њ п≥дприЇмств бувають заставними ≥ без заставними.

     «аставн≥ обл≥гац≥њ забезпечуютьс¤ ф≥зичними ≥ ф≥нансовими активами (ц≥нними паперами) компан≥њ. Ѕеззаставн≥, або незабезпечен≥, обл≥гац≥њ ¤вл¤ють собою пр¤м≥ боргов≥ зобов'¤занн¤, що не створюють майнових претенз≥й до корпорац≥њ. ѓхн≥м забезпеченн¤м служить загальна платоспроможн≥сть компан≥њ.      ѕо умовах виплати в≥дсотк≥в розр≥знюють обл≥гац≥њ з ф≥ксованим ≥ плаваючим в≥дсотком.

     ‘≥ксований в≥дсоток звичайно визначаЇтьс¤ ¤к частина ном≥нальноњ вартост≥ обл≥гац≥њ. ѕлаваючий в≥дсоток встановлюЇтьс¤ пер≥одично в в≥дпов≥дност≥ ≥з зм≥нами ставок грошового ринку ≥ ринку кап≥тал≥в. ¬≥дсотоки розраховуютьс¤ по в≥дношенню до ном≥нала обл≥гац≥й незалежно в≥д њх курсовоњ вартост≥. ¬≥дсоток може виплачуватис¤ чеком, плат≥жним дорученн¤м, поштовим або телеграфним переказом. ¬иплата чергових в≥дсотк≥в держателев≥ обл≥гац≥њ засв≥дчуЇтьс¤ шл¤хом погашенн¤ або в≥др≥занн¤ купона на обл≥гац≥њ. ќплата може зд≥йснюватис¤ у форм≥ ц≥нних папер≥в, перерахуванн¤ грошових сум, в тому числ≥ у ≥ноземн≥й валют≥, товарами або ≥ншими майновими правами. ¬иплата в≥дсотк≥в по обл≥гац≥њ Ї юридичним зобов'¤занн¤м п≥дприЇмства. ” раз≥ в≥дмови у виплат≥ ем≥тент може бути оголошений неплатоспроможним ≥ п≥дл¤гати л≥кв≥дац≥њ. ƒжерелом виплати в≥дсотк≥в Ї чистий прибуток, а у раз≥ њњ недостатност≥ - спец≥альн≥ резервн≥ фонди ем≥тента.

     ѕо способах погашенн¤ обл≥гац≥њ класиф≥куютьс¤ на в≥дзивн≥ ≥ безв≥дзивн≥.

     ¬≥дзивн≥ обл≥гац≥њ дають ем≥тенту право њх дострокового погашенн¤.

ѕри в≥дзив≥ видаЇтьс¤ прем≥¤, обл≥гац≥њ купувалис¤ з де¤кою добавкою до ном≥нальноњ вартост≥. Ѕезв≥дзивн≥ обл≥гац≥њ гас¤тьс¤ по ном≥налу в зазделег≥дь встановлений терм≥н погашенн¤.                                     

     «а характеристиками резервних фонд≥в розр≥знюють обл≥гац≥њ з в≥дкладеним

фондом ≥ з викупним фондом.

     ¬≥дкладений фонд створюЇтьс¤ дл¤ погашенн¤ частини або вс≥Їњ суми позики

шл¤хом пер≥одичних ф≥ксованих в≥драхувань з чистого прибутку. ѕо м≥р≥ формуванн¤ в≥дкладеного фонду зд≥йснюЇтьс¤ дострокове гас≥нн¤ частини випуску по ном≥нальн≥й вартост≥ без виплати прем≥њ. √ас≥нн¤ проводитьс¤ шл¤хом пр¤мого зверненн¤ до держател≥в обл≥гац≥й. ¬икупний фонд також формуЇтьс¤ за рахунок в≥драхувань в≥д прибутку. ќднак використовуЇтьс¤ в≥н дл¤ придбанн¤ (викупу) обл≥гац≥й на ринку, ¤кщо викуп можна зробити по зазделег≥дь встановлен≥й ц≥н≥ або нижче. “ака можлив≥сть з'¤вл¤Їтьс¤ при зростанн≥ ставки позичкового в≥дсотка. «вичайно шл¤хом викупу на ринку гаситьс¤ менша частина позики. –≥зновидом випуск≥в з в≥дкладеним фондом Ї сер≥альн≥ обл≥гац≥њ. ѕо цих обл≥гац≥¤х частина боргу п≥дл¤гаЇ обов'¤зковому погашенню щор≥чно.

     ѕо на¤вност≥ конверс≥йного прив≥лею обл≥гац≥њ под≥л¤ютьс¤ на конвертован≥, обм≥нн≥, неконвертован≥.

      онвертован≥ обл≥гац≥њ дають њх держателев≥ право на куп≥влю звичайних акц≥й ц≥Їњ ж компан≥њ по певн≥й ц≥н≥ у визначений терм≥н. ќбм≥нн≥ обл≥гац≥њ дають право придбанн¤ по ф≥ксован≥й ц≥н≥  звичайних акц≥й ≥нших компан≥й (кр≥м акц≥й компан≥њ-ем≥тента даних обл≥гац≥й). ѕри цьому акц≥њ ≥нших компан≥й служать заставою дл¤ забезпеченн¤ прав держател≥в обм≥нних обл≥гац≥й. Ќеконвертован≥ обл≥гац≥њ не волод≥ють конверс≥йним прив≥леЇм, тобто правом куп≥вл≥ звичайних акц≥й.

      р≥м вже вказаних, ≥снують наступн≥ особливост≥ обл≥гац≥й п≥дприЇмств:

Ў        ем≥туютьс¤ в основному великими компан≥¤ми;

Ў        при л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства погашенн¤ обл≥гац≥й (виплата кошт≥в њх

держател¤м) зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки п≥сл¤ розрахунк≥в з прац≥вниками по оплат≥ прац≥,  тобто перед розрахунком з бюджетом ≥ акц≥онерами;

Ў        при виплат≥ в≥дсотк≥в по обл≥гац≥¤х при нестач≥ прибутку дл¤ ц≥Їњ ц≥л≥ п≥дприЇмства ( на в≥дм≥ну в≥д банк≥в) не мають права виплачувати њх з резервного фонду;

Ў        випуск обл≥гац≥й можливий т≥льки п≥сл¤ оплати всього випуску акц≥й, але не б≥льше за 25% статутних кап≥тали.

     Ќа даний момент на ринку боргових зобов'¤зань ц≥ обл≥гац≥њ в≥дсутн≥.

     ƒержател≥ обл≥гац≥й не користуютьс¤ правами власник≥в акц≥онерних товариств, ¤кими над≥лен≥ власники акц≥й. ѕроте особи, що мають на руках обл≥гац≥њ, волод≥ють певними перевагами перед акц≥онерами.

     ƒо того, ¤к акц≥онерне товариство нараховуЇ див≥денди по акц≥¤х, воно повинно забезпечити виплату в≥дсоток≥в по обл≥гац≥¤х. якщо акц≥онерне товариство стаЇ банкротом, то насамперед гас¤тьс¤ його зобов'¤занн¤ перед держател¤ми обл≥гац≥й ≥ ≥ншими кредиторами, а т≥льки пот≥м активи, що залишилис¤, розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж акц≥онерами. “аким чином, боргов≥ зобов'¤занн¤ волод≥ють старшинством перед пайовими ц≥нними паперами.

      омерц≥йн≥ орган≥зац≥њ, розм≥щуючи обл≥гац≥њ ≥ ≥нш≥ боргов≥ зобов'¤занн¤, зобов'¤зуютьс¤ виплатити њх ном≥нальну варт≥сть. ” —Ўј найчаст≥ше обл≥гац≥њ випускаютьс¤ з ном≥нальною варт≥стю в розм≥р≥ 1000 долар≥в. ѕроте на ринку зустр≥чаютьс¤ обл≥гац≥њ з ном≥налом 10000 долар≥в, 500 ≥ нав≥ть 100 долар≥в. ќбл≥гац≥њ варт≥сть ¤ких складаЇ менше за 1000 долар≥в, називають обл≥гац≥¤ми з низькою ц≥ною. ¬≥дпов≥дно обл≥гац≥њ з варт≥стю понад 1000 долар≥в називаютьс¤ дорогими обл≥гац≥¤ми. Ѕанки звичайно в≥ддають перевагу обл≥гац≥¤м великого ном≥нала, оск≥льки по них зручн≥ше платити в≥дсотоки.  отируванн¤ обл≥гац≥й даЇтьс¤ в в≥дсотках в≥д њх ном≥нальноњ вартост≥.

     ѕоверненн¤ грошей по обл≥гац≥¤х зд≥йснюЇтьс¤ в певний час, ¤ке називаЇтьс¤ датою погашенн¤.  орпоративн≥ обл≥гац≥њ звичайно випускаютьс¤ на терм≥н в≥д 10 до 40 рок≥в ≥ б≥льш. Ќайб≥льш поширен≥ обл≥гац≥њ, що випускаютьс¤ на пер≥од в≥д 20 до 30 рок≥в. ќбл≥гац≥њ з терм≥нами об≥гу до 5 рок≥в вважаютьс¤ короткостроковими. ¬они звичайно випускаютьс¤ компан≥¤ми, пов'¤заними з виробництвом продукц≥њ, наданн¤м послуг, ≥ можуть бути гарантован≥ њх активами або застрахован≥. ќбл≥гац≥њ, що випускаютьс¤ на терм≥н в≥д 7 до 15 рок≥в в≥днос¤тьс¤ до середньострокових, а обл≥гац≥њ, що знаход¤тьс¤ в об≥гу б≥льше за 20 рок≥в, Ї довгостроковими. ¬еличина в≥дсотк≥в по обл≥гац≥¤м залежить в≥д тривалост≥ њх об≥гу. як правило, в нормальн≥й економ≥чн≥й ситуац≥њ, обл≥гац≥њ, що випускаютьс¤ на тривал≥ терм≥ни, принос¤ть п≥двищен≥ в≥дсотоки в пор≥вн¤нн≥ з обл≥гац≥¤ми, що розм≥щуютьс¤ на б≥льш коротк≥ терм≥ни часу. ѕри чому р≥зниц¤ м≥ж р≥вн¤ми прибутковост≥ по довгострокових обл≥гац≥¤х ви¤вл¤Їтьс¤ меншою, н≥ж розрив в прибутковост≥ за короткостроковими борговими зобов'¤занн¤ми. “ому л≥н≥¤ прибутковост≥ обл≥гац≥й маЇ вигл¤д опуклоњ зростаючо≥ криво≥.

     ” екстремальних економ≥чних умовах вказаний зв'¤зок м≥ж прибутков≥стю боргових зобов'¤зань ≥ терм≥нами њх об≥гу порушуЇтьс¤. ѕри висок≥й ≥нфл¤ц≥њ, коли попит на грош≥ значно перевищуЇ њх пропозиц≥¤, ставки в≥дсотк≥в по короткострокових боргових ц≥нних паперах можуть ви¤витис¤ вище, н≥ж по довгострокових.

     ¬ угод≥ про випуск обл≥гац≥й встановлюютьс¤ права ≥ обов'¤зки стор≥н. «аконодавством звичайно передбачаютьс¤ вимоги до такого роду угод, визнан≥ захищати ≥нтереси вкладник≥в. јкц≥онерн≥ товариства мають зобов'¤занн¤ виплатити в≥дсотоки  на кожну обл≥гац≥ю, вказати м≥сц¤, в ¤ких обл≥гац≥њ ≥ купонн≥ листи будуть вручен≥ њх держател¤м, визначити юридичний титул ≥ заставну власн≥сть, застрахувати закладену власн≥сть проти пожеж≥ ≥ ≥нших можливих втрат; заплатити податки, розкрити ≥нформац≥ю про акц≥онерне товариство ≥ правов≥ основи його д≥¤льност≥.

      якщо акц≥онерне товариство не виконуЇ своњ зобов'¤занн¤ перед держател¤ми обл≥гац≥й, то останн≥, нар≥вн≥ з дов≥реним представником,можуть зробити де¤к≥ д≥њ дл¤ того, щоб в≥дновити своњ втрати.

     јкц≥онерне товариство виплачуЇ в≥дсотоки по обл≥гац≥¤х в певн≥ пер≥оди часу. “ому при продажу обл≥гац≥й в дн≥, несп≥впадаюч≥ з дн¤ми виплати в≥дсотк≥в, покупець ≥ продавець повинн≥ розд≥лити м≥ж собою суму в≥дсотк≥в. Ѕ≥льш≥сть обл≥гац≥й продаЇтьс¤ з наростаючими в≥дсотками. ѕри цьому покупц≥ сплачують продавц¤м кр≥м ринковоњ вартост≥ обл≥гац≥й в≥дсотоки, належн≥ за пер≥од, що пройшов з моменту њх останньоњ виплати. —ам≥ ж покупц≥ при настанн≥ терм≥ну виплати в≥дсотк≥в отримують њх повн≥стю. “аким чином, сума в≥дсотк≥в розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж р≥зними власниками.

                                                            

1.2.  Ћј—»‘≤ ј÷≤я ÷≤ЌЌ»’ ѕјѕ≈–≤¬

                               ÷≥нн≥ папери

             ѕервинн≥                      ѕох≥дн≥

     як первинн≥ ц≥нн≥ папери, виступають акц≥њ, обл≥гац≥њ, ноти, вексель, депозитн≥ сертиф≥кати ≥ ≥нш≥ ≥нструменти, що Ї правами на  майно, грошов≥  кошти, продукц≥ю, землю ≥ ≥нш≥ первинн≥ ресурси.  ѕох≥дн≥ ц≥нн≥ папери - будь-¤к≥ ц≥нн≥ папери, що засв≥дчують право  власника на куп≥влю або продаж первинних ц≥нних папер≥в - акц≥й, обл≥гац≥й державних боргових зобов'¤зань. ƒо числа таких папер≥в можна в≥днести  опц≥они, ф?ючерси, п≥дписн≥ права. ѕон¤тт¤ пох≥дних ц≥нних папер≥в Ї юридично визнаним за «аконом ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу ".   

    ÷≥нн≥ папери - в≥дособлен≥ документи - мають матер≥альну форму у  вигл¤д≥ паперових сертиф≥кат≥в. ѕро ц≥нн≥ папери - записах по рахунках - кажуть, що вони мають безгот≥вкову  форму. ” цьому випадку ц≥нний пап≥р ≥снуЇ у вигл¤д≥ запису на рахунку бухгалтерського обл≥ку ≥ анал≥тичних реЇстрах до нього. ¬≥дпов≥дно, бухгалтерський запис м≥стить вс≥ необх≥дн≥ рекв≥зити ц≥нних папер≥в (ем≥тент, терм≥ни,  сума, держатель, в≥дсоток ≥ т.п.). ѕри куп≥вл≥-продажу ц≥нних папер≥в, даруванн≥, передач≥, погашенн≥ ≥ т.п. вона перем≥щаЇтьс¤ не шл¤хом передач≥ паперового  сертиф≥ката ( його не ≥снуЇ), а шл¤хом зд≥йсненн¤ бухгалтерських проводок по рахунках ≥ запис≥в в реЇстрах бухгалтерського обл≥ку.  

    Ѕоргов≥ ц≥нн≥ папери - Ї борговими зобов'¤занн¤ми (обл≥гац≥¤, нота, вексель ≥ т.п.). ÷≥нн≥ папери - титули власност≥ засв≥дчують право власност≥ на активи (прост≥ ≥ прив≥лейован≥ акц≥њ, конвертован≥ ц≥нн≥ папери, варранты, п≥дписн≥ права ≥ т.п. 

  ѕо загальноприйн¤т≥й практиц≥, короткостроков≥ ц≥нн≥ папери - терм≥ном погашенн¤ до 1 року, середньостроков≥ - в≥д 1 до 5 рок≥в, довгостроков≥ - понад 5 рок≥в (по борговим зобов'¤занн¤м ”крањни в≥д 5 до 30 рок≥в). ƒо безстрокових ц≥нних папер≥в в≥днос¤тьс¤ фондов≥ ≥нструменти, що не мають к≥нцевого терм≥ну погашенн¤ - акц≥њ, безстроков≥ обл≥гац≥њ, що випускаютьс¤ державою (наприклад, консол≥).

ƒержавн≥                                         Ќедержавн≥                                         ѕриватн≥

”р¤ду, ур¤дових ћ≥н≥стерств       ћун≥ципальних  орган≥в влади         ‘≥з. особи

≥ в≥домств                                         орпоративн≥ ,≤ноземних

                                                         ем≥тент≥в

      ƒана класиф≥кац≥¤ складена на основ≥ критер≥ю  "хто випустив ц≥нн≥ папери",  "хто Ї ем≥тентом".  орпоративн≥ ц≥нн≥ папери - фондов≥ ≥нструменти, що випускаютьс¤ п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми. ѕриватн≥ ц≥нн≥ папери - в цьому випадку мова йде про випуск ц≥нних папер≥в ф≥зичними особами. “акими фондовими ≥нструментами можуть виступати вексель ≥ чек.   

  ÷≥нн≥ папери, що обертаютьс¤ - можуть в≥льно купуватис¤-продаватис¤, в т.ч. на основ≥ зд≥йсненн¤ передавального напису або без такого без обмеженн¤ - за умовами ем≥с≥њ - вид≥в ринк≥в, на ¤ких вони можуть обертатис¤. ц≥нн≥ папери, що не обертаютьс¤ - не можуть купуватис¤-продаватис¤ на р≥зних видах ринк≥в. Ќаприклад, ¤кщо ем≥тент при випуску ц≥нного паперу ставить умову, що вона не може бути перепродана ≥ може купуваатис¤ зворотньо т≥льки самим ем≥тентом, то це - ц≥нний пап≥р, що не обертаЇтьс¤.  ÷≥нн≥ папери з обмеженим колом об≥гу - операц≥њ куп≥вл≥-продажу по  таких паперах можуть зд≥йснюватис¤ з обмеженн¤ми по видах ринк≥в.     

    ≤менний ц≥нний пап≥р - ≥м'¤ держател¤ реЇструЇтьс¤ в спец≥альному реЇстр≥, ¤кий ведетьс¤ ем≥тентом. ÷ив≥льний кодекс ”крањни встановлюЇ, що обличч¤, ¤кому належать права, засв≥дчен≥ ≥менним ц≥нним папером, повинне в н≥й називатис¤. ”крањнське законодавство вимагаЇ, щоб ≥менний ц≥нний пап≥р передававс¤ ≥нш≥й особ≥ в пор¤дку, встановленому дл¤ уступки вимог.                                                              

  ÷≥нний пап≥р на пред'¤вника - не реЇструЇтьс¤ у ем≥тента на ≥м'¤ держател¤ ≥ передаЇтьс¤ ≥нш≥й особ≥ шл¤хом врученн¤. ќрдерний ц≥нний пап≥р - складаЇтьс¤ на ≥м'¤ першого держател¤ з обмовкою Е

¬≥дпов≥дно, ордерний ц≥нний пап≥р передаЇтьс¤ ≥нш≥й  особ≥ шл¤хом зд≥йсненн¤ передавального напису. ќрдерними паперами по украњнському законодавству можуть бути чек, вексель, коносамент.  

     “ерм≥нов≥ ц≥нн≥ папери мають конкретн≥ терм≥ни погашенн¤ (конкретний терм≥н, у такий-то час в≥д пред'¤вленн¤ ≥ т.п.) ÷≥нн≥ папери з терм≥ном пред'¤вленн¤ не м≥ст¤ть конкретного терм≥ну погашенн¤, зобов'¤занн¤ по ним виконуютьс¤ при пред'¤вленн≥ ц≥нного паперу.        

     ÷≥нн≥ папери з ф≥ксованим прибутком - в момент випуску ц≥нного паперу жорстко ф≥ксуЇтьс¤ р≥вень њњ прибутковост≥ до ном≥нала; при коливанн¤х середньоњ в≥дсотокноњ ставки на ринку р≥вень прибутковост≥ не зм≥нюЇтьс¤. ÷≥нн≥ папери з колихаючимс¤ прибутком - прибутков≥сть ц≥нного паперу до ном≥нала зм≥нюЇтьс¤ в в≥дпов≥дност≥ з коливанн¤ми середньоњ в≥дсотковоњ ставки на ринку; вона може ≥ндексуватис¤, наприклад, по валютному курсу ≥ т.п.   

        

     ¬≥дзивн≥ ц≥нн≥ папери можуть бути в≥дкликан≥ ем≥тентом достроково, до  настанн¤ терм≥ну погашенн¤. ћожуть в≥дзиватис¤ також безстроков≥ ц≥нн≥   папери, ¤кщо це передбачене умовами випуску (наприклад, привелийованн≥ акц≥њ). ≤нвестор зобов'¤заний повернути ем≥тенту вказан≥ ц≥нн≥ папери на умов≥ зворотного продажу, по ц≥нах ≥ т.п., встановлених при ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в. Ѕезв≥дзивн≥ ц≥нн≥ папери не можуть бути в≥дкликан≥ ≥ погашених ем≥тентом достроково, що повинне бути передбачено умовами њх ем≥с≥њ.

     ≤нвестиц≥йн≥ ц≥нн≥ папери - ц≥нн≥ папери, в ¤к≥ кошти ≥нвестуютьс¤ на в≥дносно пост≥йн≥й, довгостроков≥й основ≥. ћетою ≥нвестиц≥й  Ї отриманн¤ прибутку в≥д в≥дсотка по ц≥нних паперах ≥ приросту њх курсовоњ вартост≥, а також створенн¤ резерву л≥кв≥дних актив≥в дл¤ п≥дтримки вимог до л≥кв≥дност≥ ем≥тента. ” м≥жнародн≥й практиц≥ звичайно до даноњ категор≥њ в≥днос¤ть т≥льки т≥ ц≥нн≥ папери, ¤к≥ мають висок≥ рейтинг ≥ оц≥нки ¤кост≥. –инков≥ ц≥нн≥ папери - ц≥нн≥ папери, в ¤к≥ кошти ≥нвестуютьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤ спекул¤тивних короткострокових операц≥й по куп≥вл≥-продажу ц≥нних папер≥в.      

    ј ÷≤я

     јкц≥¤ ¤вл¤Ї собою св≥доцтво про внесенн¤ па¤ в кап≥тал акц≥онерного товариства, що даЇ право на управл≥нн¤ шл¤хом голосуванн¤, на отриманн¤ прибутку в≥д д≥¤льност≥ товариства, на частку у власних коштах.

     «а способом реЇстрац≥њ вид≥л¤ють ≥менн≥ акц≥њ ≥ на прид'¤вника.

≤менн≥ акц≥њ передбачають позначенн¤ найменуванн¤ власника на бланку або сертиф≥кат≥ акц≥њ. Ќа пред'¤вницьких акц≥¤х найменуванн¤ власника не вказуЇтьс¤. ѕо законодавству, в ”крањн≥ акц≥њ можуть бути т≥льки ≥менними.

     ¬ залежност≥ в≥д виду прав, акц≥њ под≥л¤ютьс¤ на звичайн≥ ≥ прив≥лейован≥. ѕрив≥лейован≥ акц≥њ (преференц≥њ, префакц≥њ) дають своњм держател¤м прив≥лењ, ¤кими не волод≥ють власники звичайних акц≥й. ѕерший прив≥лей торкаЇтьс¤ актив≥в: при л≥кв≥дац≥њ компан≥њ претенз≥њ що до актив≥в держател≥в префекц≥й задовольн¤ютьс¤ насамперед в пор≥вн¤нн≥ з держател¤ми звичайних акц≥й. ƒругий прив≥лей торкаЇтьс¤ див≥денд≥в: держател≥ префакц≥й звичайно отримують ф≥ксован≥ див≥денди, виражен≥ або в певн≥й грошов≥й сум≥, або в в≥дсотках в≥д ном≥нальноњ вартост≥. ‘≥ксований див≥денд по прив≥лейованих акц≥¤х встановлюЇтьс¤ при њх випуску. ѕри виплат≥ див≥денд≥в насамперед виплачуютьс¤ див≥денди по префакц≥¤м, пот≥м по звичайних акц≥¤х.

     ѕрив≥лейован≥ акц≥њ можуть волод≥ти де¤кими ≥ншими правами.

ѕо-перше, умовами випуску прив≥лейованих акц≥й звичайно передбачаЇтьс¤, що у випадку, ¤кщо по них не Ї можливост≥ виплатити ф≥ксований в≥дсоток, держател≥ звичайних акц≥й не повинн≥ отримувати див≥денд≥в. ѕо-друге, сума в≥дсотк≥в що виплачуютьс¤ по прив≥лейованим акц≥¤м, може бути п≥двищена до розм≥ру див≥денд≥в по звичайним акц≥¤м, ¤кщо величина останн≥х встановлена на б≥льш високому р≥вн≥. ѕо-третЇ, прив≥лейован≥ акц≥њ можуть прот¤гом де¤кого пер≥оду часу бути над≥лен≥ правами њх обм≥ну за бажанн¤м власника на певне число звичайних акц≥й. ѕо-четверте, при випуску прив≥лейованих акц≥й акц≥онерне товариство може передбачити можлив≥сть њх викупу у власник≥в по ц≥нах, що перевищують ринков≥.

     ѕо умовах виплати див≥денд≥в розр≥знюють кумул¤тивн≥ ≥ некумул¤тивн≥ префакц≥њ. ѕо кумул¤тивним префакц≥¤м не виплачен≥ за р≥шенн¤м директор≥в див≥денди нагромаджуютьс¤ на спец≥альних рахунках ≥ виплачуютьс¤ при отриманн≥ достатнього прибутку. ѕо некумул¤тивним префакц≥¤м неоголошен≥ див≥денди не нараховуютьс¤ ≥ не виплачуютьс¤. ƒив≥денд по префакц≥¤м може зм≥нюватис¤ в залежност≥ в≥д р≥вн¤ позикового в≥дсотка. “ак≥ префакц≥њ називаютьс¤ префакц≥¤ми з плаваючим або зм≥нним курсом. «г≥дно ≥з законодавством ”крањни при на¤вност≥ прибутку, достатнього дл¤ виплати ф≥ксованих див≥денд≥в по префакц≥¤м, акц≥онерне товариство не маЇ право в≥дмовл¤ти њх держател¤м у виплат≥ див≥денд≥в. ” раз≥ в≥дмови сусп≥льства акц≥онери можуть зажадати виплати див≥денд≥в через позик. ¬иплата див≥денд≥в по префакц≥¤м у раз≥ недостатност≥ прибутку або збитковост≥ акц≥онерного товариства можлива т≥льки за рахунок ≥ в межах спец≥альних фонд≥в, створених дл¤ ц≥Їњ ц≥л≥.

     ѕо властивост¤х поворотн≥сть префакц≥њ д≥литьс¤ на поворотн≥ ≥ неповоротн≥.

ѕоворотн≥ префакц≥њ можуть бути викуплен≥ ем≥тентом або на в≥дкритому ринку, або шл¤хом пр¤мого зверненн¤ до держател≥в. ѕри цьому держател¤м виплачуЇтьс¤ прем≥¤ в в≥дсотках до ном≥нальноњ вартост≥ префакц≥њ.Ќеповоротн≥ префакц≥њ не гас¤тьс¤.

     ѕо праву голоса префакц≥њ под≥л¤ютьс¤ на т≥, що не голосують ≥ що волод≥ють умовним правом голосу. Ќе голосуюч≥ префакц≥њ не волод≥ють правом голосу.

     ”мовне право голосу реал≥зовуЇтьс¤ держател¤ми префакц≥й у раз≥ не виплати див≥денд≥в ≥ при зм≥н≥ умов випуску префакц≥й.

     ” залежност≥ в≥д конверс≥йного прив≥лею розр≥знюють конвертован≥ ≥ неконвертован≥ префакц≥њ.   онвертован≥ префакц≥њ на в≥дм≥ну в≥д неконвертованих можуть обм≥нюватис¤ на звичайн≥ акц≥њ по зазделег≥дь умовлен≥й ц≥н≥ у встановлений пром≥жок часу.

     ѕо участ≥ в прибутках префакц≥њ класиф≥куютьс¤ на префакц≥њ з ф≥ксованим див≥дендом ≥ префакц≥њ з участю. ѕрефакц≥њ з участю передбачають виплату додаткових див≥денд≥в в певн≥й частц≥ або на однакових з держател¤ми звичайних акц≥й умовах.

     «вичайн≥ акц≥њ по праву голосу розр≥знюють на т≥, що голосують ≥ обмежен≥. √олосуюч≥ акц≥њ дають право голосу по формул≥: 1 акц≥¤ = 1 голос. —еред обмежених акц≥й вид≥л¤ють акц≥њ з обмеженим правом голосу, п≥длегл≥ акц≥њ ≥ що не голосують. јкц≥њ з обмеженим правом голосу випускаютьс¤ з л≥м≥том на число або частку держател≥в, що можуть голосувати. ѕ≥длегл≥ акц≥њ дають право голосу з розрахунку на одну акц≥ю, але в менш≥й м≥р≥, тому що випущен≥ т≥Їю ж компан≥Їю , але ≥ншого класу. Ќе голосуюч≥ акц≥њ не дають право голосу з розрахунку 1 акц≥¤=1голос.

      ѕокупц≥ звичайних акц≥й придбавають р¤д пов'¤заних з ними прав.

ѕо-перше, акц≥¤ може бути продана або поступлена њњ власником ¤к≥й-небудь ≥нш≥й особ≥. Ћише в р≥дких випадках вказан≥ права обмежуютьс¤ на де¤кий час. ѕо-друге, держател≥ звичайних акц≥й мають право на отриманн¤ див≥денд≥в. ѓх джерелом Ї прибуток акц≥онерного товариства, що залишивс¤ п≥сл¤ погашенн¤ вс≥х його зобов'¤зань перед кредиторами, сплати податк≥в ≥ виплат див≥денд≥в по прив≥лейованих акц≥¤х. –озм≥р див≥денд≥в визначаЇтьс¤ раз в р≥к радою директор≥в компан≥њ ≥ затверджуЇтьс¤ загальними зборами акц≥онер≥в з урахуванн¤м отриманих ф≥нансових результат≥в ≥ потреб у використанн≥ прибутку дл¤ розширенн¤ ≥ розвитку д≥¤льност≥ акц≥онерного товариства. «вичайно по звичайних акц≥¤х можлив≥сть отриманн¤ див≥денд≥в ≥ њх р≥вень не гарантуЇтьс¤, хоч в окремих випадках так≥ гарант≥њ можуть бути дан≥.          ƒив≥денди виплачуютьс¤ не т≥льки грошима, але ≥ новими акц≥¤ми.

ѕо-третЇ, при л≥кв≥дац≥њ акц≥онерного товариства акц≥онери мають право на отриманн¤ частини його актив≥в, що залишилис¤ п≥сл¤ задоволенн¤ вимог кредитор≥в, пропорц≥йно  акц≥й, що належать њм в загальному об'Їм≥.     ѕретенз≥њ власник≥в звичайних акц≥й при цьому задов≥льн¤ютьс¤ в останню чергу п≥сл¤ того, ¤к погашен≥ зобов'¤занн¤ перед тими, кому належать прив≥лейован≥ акц≥њ. ѕо-четверте, держател≥ акц≥й отримують можлив≥сть брати участь в управл≥нн≥ компан≥Їю за допомогою голосуванн¤ на зборах акц≥онер≥в при вибор≥ њњ виконавчих орган≥в ≥ при розв'¤занн≥ принципових питань д≥¤льност≥ акц≥онерного товариства. √олосуванн¤ може зд≥йснюватис¤ ¤к шл¤хом особистоњ участ≥ акц≥онер≥в в зборах, так ≥ через видачу ≥ншому обличчю дов≥реност≥ або за допомогою розсилки спец≥альних пов≥домлень, що в≥дображають думку акц≥онера з питань, включених в пор¤док  денний збор≥в.   Ѕланки таких пов≥домлень завчасно розсилаютьс¤ компан≥Їю. ѕри обранн≥  посадових ос≥б акц≥онерних товариств в р¤д≥ крањн допускаЇтьс¤ використанн¤  ¤к статичноњ, так ≥ кумул¤тивноњ систем голосуванн¤. ” рамках статичноњ  системи одна акц≥¤ маЇ один голос. ѕри кумул¤тивн≥й систем≥ голосуванн¤, число голос≥в, ¤к≥ отримуЇ акц≥онер, дор≥внюЇ к≥лькост≥ акц≥й, що Ї у нього,   помножен≥й на число виборних кандидатур (посад). ѕо-п'¤те, власники мають  право на отриманн¤ ≥нформац≥њ про д≥¤льн≥сть акц≥онерного товариства,  головним чином ту, ¤ка представлена в р≥чних зв≥тах. ¬ласники акц≥й також можуть знайомитис¤ з перел≥ком акц≥онер≥в ≥ з даними обл≥ку ≥ зв≥тност≥, що ведетьс¤ в компан≥њ. ѕо-шосте, власники звичайних акц≥й можуть д≥стати право куп≥вл≥ нових випуск≥в ц≥нних папер≥в компан≥њ. Ќа кожну акц≥ю доводитьс¤ одне таке право, ¤ке може давати можлив≥сть придбати одну або дек≥лька нових акц≥й по ф≥ксован≥й ц≥н≥. ѕраво на куп≥влю маЇ внутр≥шню варт≥сть в тому випадку, ¤кщо ц≥на придбанн¤ ц≥нного паперу ви¤вл¤Їтьс¤ нижче њњ поточноњ ринковоњ ц≥ни. “≥, хто не хоче скористатис¤ правами, що мають внутр≥шню варт≥сть, можуть продати њх ≥ншим обличч¤м. ћожлив≥сть реал≥зац≥њ права звичайно обмежено терм≥ном, що складаЇ в≥д 30 до 60 дн≥в з моменту вступу прав в силу.

     јкц≥онери можуть користуватис¤ групою додаткових прав, визначених в     статут≥ акц≥онерного товариства або умовами розм≥щенн¤ акц≥й.

     ”часть в акц≥онерному товариств≥ пов'¤зана з певним ризиком ≥   в≥дпов≥дальн≥стю. –изик акц≥онер≥в пол¤гаЇ у в≥дсутност≥ гарант≥й отриманн¤ ф≥ксованих див≥денд≥в в≥д д≥¤льност≥ акц≥онерного товариства, в потенц≥йн≥й можливост≥ обесценени¤ заощаджень, вкладених в акц≥њ, або нав≥ть  њх повноњ втрати. ¬≥дпов≥дальн≥сть акц≥онера пов'¤зана з неможлив≥стю вимагати в≥д сусп≥льства поверненн¤ кошт≥в, внесених при куп≥вл≥ акц≥й.

     јкц≥њ звичайно не збер≥гаютьс¤ на руках у власник≥в. «ам≥сть них акц≥онери   отримують на руки один або дек≥лька сертиф≥кат≥в акц≥й - документ≥в,  п≥дтверджуючих њх право власност≥ на певну к≥льк≥сть ц≥нних папер≥в. Ќа бланку сертиф≥ката присутн≥ наступн≥ рекв≥зити:

Ў        найменуванн¤ компан≥њ ем≥тента;

Ў        число акц≥й, ¤ке представл¤Ї сертиф≥кат;

Ў        ≥м'¤ власника сертиф≥ката;

Ў        найменуванн¤ агента по реЇстрац≥њ руху акц≥й ≥ реЇстрац≥йний   

      номер;

Ў        п≥дписи ос≥б, ¤к≥ уповноважен≥ компан≥Їю зав≥р¤ти сертиф≥кати.

  ƒл¤ того щоб мати можлив≥сть виплачувати по акц≥¤х див≥денди ≥ знати своњх власник≥в, акц≥онерне товариство зобов'¤зане враховувати перем≥щенн¤ акц≥й з одних рук в ≥нш≥. ÷≥ функц≥њ воно може передати агенту по реЇстрац≥њ руху акц≥й, ¤кий за певну винагороду веде обл≥к зм≥ни складу акц≥онер≥в. “акими агентами звичайно Ї банки або дов≥рч≥ компан≥њ. ¬≥дображаючи процес об≥гу акц≥й, вони гас¤ть сертиф≥кати колишн≥х власник≥в ≥ зам≥сть видають новим акц≥онерам ≥нш≥ сертиф≥кати, кожний з ¤ких маЇ св≥й номер, що вказуЇтьс¤ на лицьов≥й сторон≥.

     Ќа початку в≥дкритоњ п≥дписки, компан≥¤ оголошуЇ про загальну к≥льк≥сть њњ акц≥й, що випускаютьс¤.  ” процес≥ первинного розм≥щенн¤ в обл≥ку в≥дбиваютьс¤ дв≥ складов≥ частини оголошеноњ до розм≥щенн¤ суми акц≥й: продан≥ ≥ розм≥щен≥ акц≥њ. „аст≥ше всього, до моменту зак≥нченн¤ п≥дписки вс≥ оголошен≥ до випуску акц≥њ ви¤вл¤ютьс¤ проданими. «аконодавством багатьох крањн передбачена можлив≥сть ц≥льового використанн¤ акц≥й, ¤к≥ розм≥щен≥ до випуску, але внасл≥док р≥зних обставин не були розм≥щен≥ в ход≥ п≥дписки.

     ѕо-перше, допускаЇтьс¤ продаж нерозм≥щених акц≥й через де¤кий час з метою залученн¤ додаткового кап≥талу.

     ѕо-друге, нерозм≥щеними акц≥¤ми виплачуютьс¤ див≥денди по ран≥ше проданих акц≥¤х.

     ѕо-третЇ, нерозм≥щен≥ акц≥њ можуть бути продан≥ по п≥льгових ц≥нах сп≥вроб≥тникам акц≥онерного товариства, що спри¤Ї п≥двищенню њх зац≥кавлен≥сть в результатах роботи своЇњ компан≥њ.

     ѕо-четверте, нерозм≥щен≥ акц≥њ обм≥нюютьс¤ на ран≥ше випущен≥ оборотн≥ ц≥нн≥ папери (оборотн≥ обл≥гац≥њ, оборотн≥ прив≥лейован≥ акц≥њ, варанти ≥ ≥нш.), умовами випуску ¤ких передбачена можлив≥сть под≥бного обм≥ну.

     ѕо-п'¤те, нер≥дко мають м≥сце випадки продажу не розм≥щених акц≥й по ф≥ксован≥й ц≥н≥, що спри¤Ї п≥двищенню курсу ц≥нних папер≥в компан≥њ.

     јкц≥онерне товариство може викупити власн≥ акц≥њ у њх власник≥в по поточн≥й ринков≥й ц≥н≥. “ак≥ акц≥њ ≥нод≥ називаютьс¤ казначейськими. ¬они не дають право голосу або отриманн¤ див≥денд≥в.  азначейськ≥ акц≥њ проти купованоњ ц≥ни можуть з≥ знижкою продаватис¤ сп≥вроб≥тникам акц≥онерного товариства. ≤снуЇ дек≥лька причин, по ¤ких акц≥онерн≥ товариства ви¤вл¤ютьс¤ зац≥кавленими в куп≥вл≥ акц≥й власного випуску.

     ѕо-перше, при спри¤тлив≥й ринков≥й кон'юнктур≥ ≥ впевненост≥ в потенц≥ал≥ компан≥њ куп≥вл¤ власних акц≥й може ви¤витис¤ непоганим розм≥щенн¤м на тривалу перспективу тимчасово в≥льних кошт≥в.

     ѕо-друге, у раз≥ куп≥вл≥ власних акц≥й в умовах короткочасного пад≥нн¤ ц≥н на них ≥ подальшого продажу при њх п≥двищенн≥ акц≥онерне товариство може заробити прибуток.

     ѕо-третЇ, придбанн¤ на ринку власних акц≥й практикуЇтьс¤ ¤к найефективн≥ша м≥ра проти скуповуванн¤ компан≥њ трет≥ми особами, що намагаютьс¤ встановити контроль на н≥й.

     ѕо-четверте, придбанн¤м акц≥онерним товариством великого числа акц≥й у великих держател≥в може запоб≥гти пад≥нню њх курсу.

     ѕо-п'¤те, компан≥њ практикують куп≥влю власних акц≥й дл¤ виплати ними див≥денд≥в.

     ”-шостому випадку, акц≥њ можуть зажадатис¤ дл¤ забезпеченн¤ можливост≥ реал≥зац≥њ власниками оборотних обл≥гац≥й ≥ прив≥лейованих акц≥й своњх прав на обм≥н вказаних ц≥нних папер≥в на звичайн≥ акц≥њ.

     ѕо-сьоме, купуючи своњ акц≥њ, компан≥¤ може виробл¤ти з њх допомогою платеж≥, що нер≥дко практикуЇтьс¤ при скупц≥ невеликих ф≥рм.

     ”-восьмому випадку, метою скуповуванн¤ власних акц≥й може бути прагненн¤ скоротити число ц≥нних папер≥в, що обертаютьс¤ на ринку.

     –≥зниц¤ м≥ж розм≥щеними акц≥¤ми ≥ акц≥¤ми, придбаними акц≥онерним товариством, р≥вна сум≥ акц≥й, що знаход¤тьс¤ в об≥гу поза акц≥онерним товариством.

     ≤снуЇ дек≥лька вид≥в вартост≥ акц≥й. —еред них вид≥л¤ютьс¤:

ь        ном≥нальна варт≥сть;

ь        об'¤влена варт≥сть;

ь        бухгалтерська варт≥сть;

ь        ринкова варт≥сть.

  

   Ќом≥нальна варт≥сть ¤вл¤Ї собою варт≥сть, ¤ка друкуЇтьс¤ на бланках акц≥й. ¬она використовуЇтьс¤ дл¤ ц≥лей обл≥ку. ” де¤ких крањнах, наприклад —Ўј, акц≥њ можуть випускатис¤ без ном≥нальноњ вартост≥. ” цьому випадку дл¤ того щоб провести ц≥нн≥ папери у обл≥кових документах, використовують так звану оголошену варт≥сть акц≥й, ¤ка оголошуЇтьс¤ в проспект≥ ем≥с≥њ.

     Ѕухгалтерська варт≥сть на в≥дм≥ну в≥д ном≥нальноњ ≥ оголошеноњ зм≥нюЇтьс¤ р≥к в≥д року. ¬она визначаЇтьс¤ шл¤хом вирахуванн¤ з вс≥х актив≥в компан≥њ њњ пасив≥в ≥ розпод≥л результату на загальне число звичайних акц≥й, що знаход¤тьс¤ в об≥гу. Ѕухгалтерська варт≥сть в≥дображаЇ величину кап≥талу, що доводитьс¤ на одну акц≥ю.

     –инкова варт≥сть акц≥й ¤вл¤Ї собою ту ц≥ну, за ¤ку вони можуть купуватис¤ або продаватис¤ на ринку. ¬она ≥ визначаЇ варт≥сть дл¤ ≥нвестора. јкц≥¤ стоњть ст≥льки, ск≥льки покупець згодний за нењ заплатити.

     «а р≥шенн¤м збор≥в акц≥онер≥в акц≥њ можуть бути розд≥лен≥ або консол≥дован≥. ” раз≥ розд≥лу випущен≥ в об≥г акц≥њ зам≥нюютьс¤ дек≥лькома ≥ншими з меншому ном≥налом. ѕри цьому розм≥р акц≥онерного кап≥талу не зм≥нюЇтьс¤. –озд≥ленн¤ акц≥й практикуЇтьс¤ дл¤ того, щоб зробити њх б≥льш доступним дл¤ др≥бних вкладник≥в. якщо ж акц≥њ консол≥дуютьс¤, то ц≥нн≥ папери колишн≥х випуск≥в обм≥нюютьс¤ на менше число нових акц≥й з п≥двищеним ном≥налом.

     јкц≥њ, будучи б≥льш ризикованими ц≥нними паперами в пор≥вн¤нн≥ з борговими зобов'¤занн¤ми, ¤к правило, приваблюють ≥нвестор≥в можлив≥стю отриманн¤ п≥двищеного прибутку, ¤кий може складатис¤ з суми див≥денд≥в ≥ приросту кап≥талу, вкладеного в акц≥њ, внасл≥док п≥двищенн¤ њх ц≥ни. «авд¤ки п≥двищен≥й прибутковост≥ акц≥њ звичайно забезпечують кращий захист в≥д ≥нфл¤ц≥њ в пор≥вн¤нн≥ з борговими зобов'¤занн¤ми. “ому основним мотивом, спонукаючим ≥нвестор≥в вкладати кошти в акц≥њ, Ї бажанн¤ забезпечити прир≥ст грошових вкладень внасл≥док  п≥двищенн¤ њх ц≥ни, а також прагненн¤ отримати п≥двищен≥ див≥денди. 

  —≈–“»‘≤ ј“»

                                                                    

     ќдним з добре в≥дпрацьованих способ≥в залученн¤ банками ресурс≥в Ї випуск ними депозитних або ощадних сертиф≥кат≥в ¤к особливого роду ц≥нних папер≥в. ≤снуючий пор¤док оподаткуванн¤ знижуЇ њх приваблив≥сть в пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими ф≥нансовими ≥нструментами (кр≥м звичайних депозитних внеск≥в), але проте на¤вн≥сть на ринку цих ц≥нних папер≥в забезпечуЇ кл≥Їнтам банк≥вських установ великий виб≥р засоб≥в проведенн¤ ними своњх операц≥й.

     —ертиф≥кат - письмове св≥доцтво ем≥тента про внесок на його ≥м'¤ грошових кошт≥в, засв≥дчуюче право держател¤ паперу або його правонаступника на отриманн¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну суми депозиту або внеску  ≥ в≥дсотк≥в по ньому. ≈м≥тентом сертиф≥ката може бути т≥льки банк. ¬кладник кошт≥в або його правонаступник ≥менуЇтьс¤ бенеф≥ц≥ар. —ертиф≥кат - короткострокове боргове зобов'¤занн¤.

    Ѕланки сертиф≥кат≥в повинн≥ виготовл¤тис¤ пол≥граф≥чними п≥дприЇмствами, що мають спец≥альний дозв≥л. Ќа бланку сертиф≥ката можуть вм≥щуватис¤ умови випуску ≥ ≥нш. данн≥, але серед них обов'¤зковими рекв≥зитами Ї:

ь        найменуванн¤  "депозитний (ощадний) сертиф≥кат";

ь        вказ≥вка на причину видач≥ (внесенн¤ депозиту або ощадного внеску);

ь        дата внесенн¤ депозиту або внеску;

ь        дата погашенн¤ сертиф≥ката;

ь        розм≥р депозиту або внеску;

ь        безумовне зобов'¤занн¤ банку повернути внесену сумму;

ь        ставка в≥дсотка по депозиту або внеску;

ь        сума належних в≥дсотк≥в;

ь        найменуванн¤ ≥ адреси банку-ем≥тента ≥ ≥менного сертиф≥ката - 

      бенеф≥ц≥ара;

ь        п≥дписи 2-х в≥дпов≥дальних облич банку, що в≥дпов≥дають за випуск  

      сертиф≥ката, скр≥плених печаткою банку.

    ¬≥дсутн≥сть в текст≥ ¤кого-небудь з обов'¤зкових рекв≥зит≥в робить цей сертиф≥кат нед≥йсним.

     Ќац≥ональним Ѕанком на територ≥њ ”крањни передбачен≥ два види сертиф≥кат≥в:

®        депозитний;

®        ощадний.

     ƒепозитний сертиф≥кат - зобов'¤занн¤ банку по виплат≥ розм≥щених у нього депозит≥в.

     ќщадний сертиф≥кат - зобов'¤занн¤ банк≥в по виплат≥ розм≥щених у нього ощадних внеск≥в.

     Ѕенеф≥ц≥аром депозитного сертиф≥ката можуть виступати т≥льки юридичн≥ особи, зареЇстрован≥ на територ≥њ ”крањни.

¬кладником по ощадному сертиф≥кату Ї ф≥зичн≥ особи, громад¤ни ”крањни.

√рошов≥ кошти по сертиф≥кату внос¤тьс¤ гот≥вкою.

     —ертиф≥кат - терм≥новий ц≥нний пап≥р, що випускаЇтьс¤ на терм≥н в≥д 30 дн≥в до року. “ерм≥н об≥гу ощадного сертиф≥ката може перевищувати р≥к ≥ обмежуватис¤ трьома роками.

     “ерм≥нов≥ сертиф≥кати бувають в≥дзивн≥ ≥ безв≥дзивн≥. якщо держатель ц≥нного паперу вимагаЇ поверненн¤ кошт≥в, що депонуютьс¤ ран≥ше встановленого терм≥ну, йому виплачуЇтьс¤ знижений в≥дсоток, р≥вень ¤кого визначаЇтьс¤ на догов≥рн≥й основ≥ при внесенн≥ депозиту. якщо терм≥н отриманн¤ депозиту або внеску прострочений, то такий сертиф≥кат вважаЇтьс¤ документом до запитанн¤ ≥ повинен бути оплачений на першу вимогу власника.

     —ертиф≥кати можуть бути ≥менними ≥ на пред'¤вника. ѕоступка права вимоги по сертиф≥кату на пред'¤вника зд≥йснюЇтьс¤ врученн¤м цього документа без додаткових запис≥в. ѕередача ≥менного сертиф≥ката оформл¤Їтьс¤ на зворотн≥й сторон≥ документа двосторонньою угодою особи, що придбаваЇ ц≥ права (цедента) ≥ особи, що придбаваЇ ц≥ права (цес≥онар≥¤). ƒогов≥р про поступку ≥менного сертиф≥ката називаЇтьс¤ цес≥Їю. —ертиф≥кат може неодноразово м≥н¤ти власника, тому цес≥й може бути дек≥лька, а кожний новий догов≥р про поступку датуЇтьс¤ ≥ нумеруЇтьс¤ цедентом.

     ѕраво вимоги по депозитному сертиф≥кату може бути передане т≥льки особам, зареЇстрованим на територ≥њ ”крањни.

     —ертиф≥кат не можна використати ¤к розрахунковий або плат≥жний зас≥б за продан≥ товари або надан≥ послуги.

     ƒл¤ випуску сертиф≥кат≥в банку необх≥дно п≥дготувати в письмовому вигл¤д≥ умови њх випуску ≥ об≥гу, а також макет бланка сертиф≥ката. ¬се це повинно бути затверджено банком, п≥сл¤ чого, на прот¤з≥ 10 дн≥в представлено в територ≥альне √” нац≥онального банку. якщо у √” немаЇ претенз≥й  до зм≥сту ≥ терм≥н≥в представленн¤ документ≥в, а також в частин≥ реклами, воно прот¤гом 2 тижн≥в реЇструЇ випуск ≥ видаЇ банку про це лист. “≥льки з цього моменту банк може почати реал≥зац≥ю своњх сертиф≥кат≥в.

     ¬≥дсотков≥ ставки по сертиф≥катах нашими банками звичайно встановлюютьс¤ на р≥вн≥ ставок залученн¤ 1- або 2- м≥с¤чних м≥жбанк≥вських кредит≥в (з урахуванн¤м кап≥тал≥зац≥њ в≥дсотк≥в на весь терм≥н об≥гу сертиф≥кат≥в).

     « метою п≥дтримки л≥кв≥дност≥ своњх сертиф≥кат≥в банк самост≥йно або через своњх агент≥в може зд≥йснювати котируванн¤, тобто оголошувати ц≥ни њх куп≥вл≥ та продажу. ƒ≥ючими нормативними документами не передбачено ¤когось особливого пор¤дку визначенн¤ цих ц≥н, ≥ в≥н залежить в≥д можливостей ≥ потреб банку-ем≥тента ≥ його кл≥Їнт≥в.

     Ќаприклад: ” вересн≥ 1993 року ѕриватбанк приступив до реал≥зац≥њ свого депозитного сертиф≥ката. ѕрибутков≥сть њх була поставлена в залежн≥сть т≥льки в≥д терм≥ну об≥гу: 1 м≥с¤ць - 137% р≥чних, 2 м≥с¤ц≥ - 150% ≥ т.д., 12 м≥с¤ц≥в - 200%. ѕри цьому, в залежност≥ в≥д бажанн¤ держател¤ сертиф≥ката, в≥дсотоки можуть виплачуватис¤ щом≥с¤ц¤, щоквартально або повн≥стю на дату погашенн¤, вказану в сертиф≥кат≥. ≤нвестор може продовжити д≥ю ц≥нного паперу п≥сл¤ зак≥нченн¤  первинного встановленого терм≥ну, при цьому нарахован≥ в≥дсотоки можуть бути включен≥ в основну суму договору. ѕ≥д час д≥њ сертиф≥ката банк може видавати ≥нвестору коротк≥ (до двох тижн≥в) п≥льгов≥ кредити в розм≥р≥ до 80% в≥д вартост≥ сертиф≥ката.  р≥м того, держателев≥ сертиф≥ката надаЇтьс¤ можлив≥сть виступати гарантом дл¤ отриманн¤ кредиту в банку третьою особою.

      ороткостроковий депозитний сертиф≥кат ( ƒ—) - це по-перше, ефективний ф≥нансовий ≥нструмент, ¤кий дозвол¤Ї кл≥Їнту банку гнучко ≥ рац≥онально розпор¤джатис¤ своњми активами за рахунок короткого терм≥ну об≥гу (в≥д 7 дн≥в, а в перспектив≥ - в≥д 1 дн¤); по-друге,  ƒ— маЇ переваги у вигл¤д≥ п≥льгового оподаткуванн¤ на прибуток;  по-третЇ, в≥дсотоки по  ƒ— вище за в≥дсотоки, що нараховуютьс¤ банком по середн≥х залишках на розрахункових рахунках.

                                      

ѕќ’≤ƒЌ≤ ÷≤ЌЌ≤ ѕјѕ≈–»

     –инок ц≥нних папер≥в без пох≥дних ц≥нних папер≥в не вважаЇтьс¤ повноц≥нним. ” наш≥й крањн≥ ц¤ частина ринку ще т≥льки починаЇ формуватис¤.

     ¬≥дпов≥дно до чинного законодавства ц≥нний пап≥р, незалежно в≥д њњ назви, може вважатис¤ пох≥дним, ¤кщо надаЇ право њњ держателев≥   продати або купити певн≥ ц≥нн≥ папери.    

ќпц≥они.

      ќпц≥он - ¤вл¤Ї собою ц≥нний пап≥р, що Ї результатом опц≥онного контракту, в≥дпов≥дно до ¤кого один з його учасник≥в придбаваЇ право куп≥вл≥ або продажу певноњ к≥лькост≥ ц≥нних папер≥в по обумовлен≥й ц≥н≥ прот¤гом де¤кого пер≥оду часу, а ≥нший за грошову прем≥ю зобов'¤зуЇтьс¤ при необх≥дност≥ продати або купити ц≥нн≥ папери по певн≥й ц≥н≥, за договором. як правило, опц≥он виставл¤Їтьс¤ на звичайну акц≥ю. ѕ≥д опц≥онним контрактом мають на уваз≥ контракт, ¤кий зобов'¤зуЇ пропонуючу сторону тримати пропозиц≥ю в сил≥ прот¤гом обумовленого пер≥оду часу. ¬ласник опц≥ону маЇ право вибору : реал≥зувати його, або в≥дмовитис¤ в≥д цього. ¬≥н не несе по ньому н≥¤ких ≥нших зобов'¤зань, кр≥м сплати прем≥њ. ƒоц≥льн≥сть цього визначаЇ сам покупець, виход¤чи з своњх власних комерц≥йних ≥нтерес≥в.

     ќпц≥он маЇ певн≥ стандарти. ” ньому повинно бути вказано:

ё        число ц≥нних папер≥в, що продаютьс¤;

ё        певна дата, по настанню ¤коњ права, вит≥каюч≥ з опц≥онного  контракту, повинн≥ бути реал≥зован≥, або анульован≥;

ё        ц≥на виконанн¤, тобто ц≥на, по ¤к≥й покупець опц≥ону може виконати  своЇ право купити (продати) ц≥нн≥ папери.

     ≤снуЇ два виду опц≥он≥в: опц≥он покупц¤ ≥ опц≥он продавц¤.

ќпц≥он покупц¤ ¤вл¤Ї собою контракт, що даЇ його власнику можлив≥сть купити певн≥ ц≥нн≥ папери прот¤гом де¤кого пер≥оду часу по ф≥ксован≥й ц≥н≥. ќпц≥он продавц¤ даЇ право продажу де¤кого ц≥нного паперу на прот¤з≥ певного терм≥ну по ф≥ксован≥й ц≥н≥.

¬арранти.

     ¬аррант - сертиф≥кат, що даЇ його держателев≥ право придбавати ц≥нн≥ папери по обумовлен≥й ц≥н≥ на прот¤з≥ певного пром≥жку часу або безстроково. ≤нод≥ варрант пропонуЇтьс¤ разом з ц≥нними паперами у вигл¤д≥ стимулу дл¤ њх куп≥вл≥. ѕо-друге, варрант - св≥дченн¤ товарного складу про прийом на збер≥ганн¤ певного товару. ¬аррант Ї товаророзпор¤дчим документом, що передаЇтьс¤ в пор¤дку ≥ндосамента. ¬≥н використовуЇтьс¤ при продажу ≥ застав≥ товару. –озр≥знюють варранты ≥менн≥ ≥ на пред'¤вника.

     ” даний момент в украњнськ≥й практиц≥ робл¤тьс¤ спроби використати товарний варрант ¤к ≥нструмент по  " розшивц≥ " неплатеж≥в. ¬≥н випускаЇтьс¤ п≥д конкретний товар, що знаходитьс¤ на склад≥ п≥дприЇмства - боржника ≥ виставл¤Їтьс¤ на торги через б≥ржу. ѕокупець отримуЇ можлив≥сть виг≥дно придбати товар, п≥дприЇмство швидко реал≥зувати складськ≥ запаси, кредитор - отримати грош≥. ѕо так≥й систем≥ можлив≥ наступн≥ операц≥њ з варрантами:

ь        њх об≥г ¤к на первинному так ≥ повторному фондовому ринку;

ь        отриманн¤ кредит≥в п≥д заставу варрант≥в;

ь        проведенн¤ товарних взаЇморозрахунк≥в м≥ж п≥дприЇмствами ≥ галуз¤ми.

‘'ючерси.

    

     ‘'ючерс - типовий б≥ржовий терм≥новий контракт, куп≥вл¤ ≥ продаж ¤кого означають зобов'¤занн¤ поставити або отримати вказану в ньому к≥льк≥сть продукц≥њ по ц≥н≥, ¤ка була визначена при завершин≥ операц≥њ. ѕринцип в тому, що первинний покупець укладаЇ з виробником (або продавцем) типовий контракт з в≥дпов≥дною специф≥кац≥Їю на певну передбачувану суму. ѕри цьому контракт стаЇ ц≥нним папером ≥ може на прот¤з≥ всього терм≥ну д≥њ перекуповуватис¤ багато раз≥в. ƒержатель контракту може ¤к вгадати, так ≥ не вгадати коливаючус¤ варт≥сть товару, програти або отримати прибуток.

     “орг≥вл¤ ф'ючерсами ведетьс¤ на орган≥зованих б≥ржових ринках шл¤хом публ≥чного оголошенн¤ пропозиц≥й на куп≥влю ≥ продаж. Ќайважлив≥шою особлив≥стю ф'ючерськоњ торг≥вл≥ Ї пор¤док розрахунк≥в ≥ постачанн¤ товар≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну контракту.

ƒепозитарн≥ розписки.

     јмериканськ≥ ≥  всесв≥тн≥ депозитарн≥ розписки (јDR/GDR)- пох≥дний ц≥нний пап≥р, що засв≥дчуЇ право на одну або к≥лька ≥ноземних ц≥нних папер≥в або њх частки, депоноване у депозитар≥њ. –еЇстрац≥њ в цьому випадку п≥дл¤гають саме базов≥ депозитарн≥ ц≥нн≥ папери, а не јDR.  “аким чином на фондовому ринку —Ўј пропозиц≥¤ јDR означаЇ пропозиц≥ю депозитарних ц≥нних папер≥в, ≥ операц≥њ з јDR означають операц≥њ з депонованими ц≥нними паперами. ” кожн≥й програм≥ розписок присутн¤ американська акц≥¤. јDR представл¤Ї американську акц≥ю, екв≥валентну акц≥њ на ¤комусь ≥ншому ринку. ћожна мати депозитарн≥ американськ≥ акц≥њ  без американськоњ депозитарноњ розписки. ≤ншими словами депозитарн≥ акц≥њ - це акц≥њ, а  јDR - це ¤к сертиф≥кат.

     јDR ем≥туютьс¤ депозитар≥Їм (¤к правило банком), але в≥н не признаЇтьс¤ (по законодавству —Ўј) ем≥тентом. ≈м≥тентом јDR Ї юридична особа, створена внасл≥док угоди про випуск јDR. “аким чином американськ≥ ≥нвестори, реально вкладаючи грош≥ в ≥ноземн≥ ц≥нн≥ папери, наприклад украњнськ≥, придбавають при цьому американськ≥ ц≥нн≥ папери ≥ захищен≥ вс≥Їю потужн≥стю американського законодавства. « ≥ншого боку, власнику розписок надаютьс¤ т≥ ж права, що ≥ власнику акц≥й: право голосу, право придбанн¤ нових акц≥й, право на див≥денди ≥ т.п. ¬ цьому випадку депозитар≥й розсилаЇ держател¤м розписок бюлетен≥ дл¤ голосуванн¤, пот≥м складаЇ отриман≥ голоси ≥ голосуЇ в≥дпов≥дно до них на р≥чних зборах акц≥онер≥в. ќдночасно американський банк - ем≥тент јDR не в≥дпов≥даЇ за ф≥нансове благополучч¤ ≥ноземного ем≥тента. “аким чином, у раз≥ пог≥ршенн¤ стану справ ≥ноземного ем≥тента, постраждають передус≥м держател≥ розписок, а не банк - ем≥тент.

     јDR дл¤ украњнських орган≥зац≥й - ем≥тент≥в Ї одним з шл¤х≥в проникненн¤ на св≥тов≥ ринки кап≥талу, шл¤хом залученн¤ бажаних зах≥дних ≥нвестиц≥й.

      ¬игоди в≥д випуску ADR дл¤ великих украњнських ем≥тент≥в очевидн≥. ”сп≥шна реал≥зац≥¤ даних програм св≥дчить про м≥жнародне визнанн¤ ¤кост≥ даних акц≥й. ≈м≥тент, що завоював дов≥ру на «аход≥, отримуЇ необх≥дн≥ ≥нвестиц≥њ, попул¤рн≥сть, ≥ в≥дпов≥дно можлив≥сть радикально розширити продаж ≥ п≥двищити котируванн¤ своњх акц≥й ¤к в ”крањн≥, так ≥ за кордоном.

     ќднак потр≥бно в≥дм≥тити, що на шл¤ху просуванн¤ акц≥й украњнських п≥дприЇмств на м≥жнародн≥ ринки ≥снуЇ р¤д перешкод.

    ѕо-перше, дл¤ роботи на м≥жнародних ринках технолог≥ю роботи з ≥нвесторами необх≥дно приводити до б≥льш жорстких св≥тових стандарт≥в. ƒана робота вимагаЇ в≥д наших п≥дприЇмств величезних витрат кошт≥в ≥ часу.

    ѕо-друге, в законодавств≥ ”крањни Ї р¤д положень перешкоджаючих випуску ADR  високого р≥вн¤, а також обмежуючих приваблив≥сть украњнських ц≥нних  папер≥в дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в. ¬иход¤чи з цього можна зробити висновок, що акц≥њ украњнських ем≥тент≥в найближчим часом будуть недооц≥нен≥ на св≥тових ринках.       

  2.    ќрган≥зац≥¤ обл≥ку операц≥й з недержавними

         ц≥нними паперами.

  2.1. ќЅЋ≤   ”ѕ≤¬Ћ≤ - ѕ–ќƒј∆”  ќ–ѕќ–ј“»¬Ќ»’ ÷≤ЌЌ»’ ѕјѕ≈–≤¬.

     јкц≥онерн≥ комерц≥йн≥ банки дл¤ формуванн¤ ≥ розширенн¤ свого статутного кап≥талу вдаютьс¤ до випуску власних ц≥нних папер≥в - акц≥й. ¬ипускаючи власн≥ акц≥њ, комерц≥йн≥ банки виступають ¤к ем≥тенти ц≥нних папер≥в. ¬они несуть в≥д свого ≥мен≥ зобов'¤занн¤ по ц≥нних паперах, що випускаютьс¤ перед власниками цих папер≥в.

     јкц≥онерний банк зд≥йснюЇ ем≥с≥ю акц≥й:

ь        при своњй установ≥;

ь        при зб≥льшенн≥ розм≥р≥в первинного статутного кап≥талу

        банку шл¤хом випуску акц≥й.

     ѕри установ≥ акц≥онерного банку (¤к закритого, так ≥ в≥дкритого типу) в ”крањн≥ походить т≥льки закритий розпод≥л акц≥й. ƒ≥ючими нормативними актами передбачаЇтьс¤, що при установ≥ акц≥онерного банку (а також при перетворенн≥ банку з пайового в акц≥онерний) вс≥ акц≥њ першого випуску повинн≥ бути розпод≥лен≥ серед засновник≥в банку. Ќа¤вн≥сть в момент встановленн¤ банку акц≥й, передбачених до розм≥щенн¤ шл¤хом публ≥чного продажу, не допускаЇтьс¤.

     ” тому випадку, коли одночасно з перетворенн¤м банку з пайового в акц≥онерний в≥дбуваЇтьс¤ зб≥льшенн¤ його статутного фонду, це зб≥льшенн¤ може в≥дбуватис¤ виключно за рахунок додаткових внеск≥в засновник≥в.  якщо зб≥льшенн¤ статутного фонду банку проводитьс¤ за рахунок кап≥тал≥зац≥њ ≥нших його фонд≥в, то вс¤ сума такого зб≥льшенн¤ повинна розпод≥л¤тис¤ м≥ж засновниками банку.

     ѕерший випуск акц≥й банку повинен повн≥стю складатис¤ ≥з звичайних

≥менних акц≥й. –еЇстрац≥¤ ≥ продаж банком-ем≥тентом першого випуску акц≥й зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д оподаткуванн¤ на операц≥¤х з ц≥нними паперами.

     ¬ипуск акц≥й дл¤ зб≥льшенн¤ статутного фонду (кап≥талу) акц≥онерного банка, тобто повторний випуск акц≥й в ”крањн≥, допускаЇтьс¤ лише п≥сл¤ повноњ оплати акц≥онерами вс≥х ран≥ше випущених акц≥й. ѕовторний випуск може включати випуск ¤к звичайних, так ≥ прив≥лейованих акц≥й. ѕрив≥лейован≥ акц≥њ банку можуть мати р≥зну ном≥нальну варт≥сть, але при цьому вони не повинн≥ давати своњм власникам право голосу на зборах акц≥онер≥в.

     –озм≥щенн¤ акц≥й повторного випуску може зд≥йснюватис¤ шл¤хом закритоњ п≥дписки або шл¤хом первинного публ≥чного продажу.

                                                    

     –еЇстрац≥¤ повторного випуску акц≥й повинна за загальним правилом

супроводитис¤ реЇстрац≥Їю проспекту ем≥с≥њ.

     –≥шенн¤ про випуск ц≥нних папер≥в приймаЇтьс¤ органом управл≥нн¤ банку, що маЇ в≥дпов≥дн≥ повноваженн¤. як правило, - це загальн≥ збори акц≥онер≥в банку.

     ƒл¤ реЇстрац≥њ випуску своњх ц≥нних папер≥в банк-ем≥тент представл¤Ї в ”правл≥нн¤ ц≥нних папер≥в ЌЅ”: за¤ву на реЇстрац≥ю; проспект ем≥с≥њ; документ, п≥дтверджуючий узгодженн¤ даного випуску з в≥дпов≥дною установою ƒержком≥тету ”крањни по антимонопольн≥й пол≥тиц≥ ≥ п≥дтримц≥ нових економ≥чних структур, а також коп≥ю плат≥жного дорученн¤ про сплату податку на операц≥њ з ц≥нними паперами (за реЇстрац≥ю проспекту ем≥с≥њ).

     ѕроспект ем≥с≥њ готуЇтьс¤ правл≥нн¤м банку, п≥дписуЇтьс¤ його головою ≥ головним бухгалтером. ƒл¤ першого випуску акц≥й банку, що уперше засновуЇтьс¤,  проспект ем≥с≥њ готуЇтьс¤ його засновниками ≥ п≥дписуЇтьс¤ членами, призначеного засновниками органу, по орган≥зац≥њ  банку. ” проспект≥ ем≥с≥њ м≥ст¤тьс¤ дан≥ про банк, його ф≥нансове положенн¤ ≥ зведенн¤  про майбутн≥й випуск ц≥нних папер≥в. ѕри першому випуску акц≥й, при перетворенн≥ банку з пайового в акц≥онерний, а також  при повторному випуску акц≥й вс≥ма банками, проспект ем≥с≥њ повинен бути зав≥рений незалежною аудиторською ф≥рмою.

     ѕредставлен≥ банком реЇстрац≥йн≥ документи розгл¤даютьс¤ реЇструючим органом на предмет в≥дпов≥дност≥ д≥ючому законодавству, банк≥вським правилам ≥ ≥нструкц≥¤м.

     ” момент державноњ реЇстрац≥њ випуску ц≥нних папер≥в, њм присвоюЇтьс¤ державний реЇстрац≥йний номер. «ареЇстрован≥ документи ≥ лист про реЇстрац≥ю п≥дписуютьс¤ уповноваженою особою, зав≥р¤ютьс¤ печаткою реЇструючого органу ≥ видаютьс¤ банку-ем≥тенту.

     ” випадку, ¤кщо реЇстрац≥¤ випуску ц≥нних папер≥в супроводжувалас¤ реЇстрац≥Їю проспекту ем≥с≥њ, банк-ем≥тент публ≥куЇ зареЇстрований проспект ем≥с≥њ, пов≥домл¤Ї через засоби масовоњ ≥нформац≥њ про випуск ц≥нних папер≥в, що ним проводитьс¤ ≥ приступаЇ до њх реал≥зац≥њ.

      ампан≥ю по реал≥зац≥њ ц≥нних папер≥в, що випускаютьс¤, банк-ем≥тент маЇ право почати лише п≥сл¤ реЇстрац≥њ випуску, публ≥кац≥њ проспекту ем≥с≥њ ≥ пов≥домленн¤ про випуск ц≥нних папер≥в.

     –еал≥зац≥¤ акц≥й банку може в≥дбуватис¤ дек≥лькома способами.

     ѕерший спос≥б пол¤гаЇ в прийом≥ в≥д акц≥онер≥в внеск≥в в кап≥тал банку матер≥альними ц≥нност¤ми, нематер≥альними активами, а також ц≥нними паперами, ем≥тованими трет≥ми особами ≥ що мають ринкове котируванн¤. ” сплату статутного кап≥талу повинн≥ прийматис¤ т≥льки т≥ активи, ¤к≥ можуть бути використан≥ в безпосередн≥й д≥¤льност≥ банку, визначен≥й законодавством ≥ банк≥вською ≥нструкц≥Їю. ѓх частка в структур≥ не повинна перевищувати 20% на момент створенн¤ банку. ” подальшому, вона повинна бути доведена до 10% (без урахуванн¤ вартост≥ буд≥вель).

     Ќа варт≥сть внесених за акц≥њ основних кошт≥в:

 -т рах. є 904 " ≤нш≥ деб≥тори ≥ кредитори" по особовому рахунку  "ѕокупц≥              ц≥нних папер≥в, що ем≥туютьс¤ "                                    

ƒ-т рах. є 920  "Ѕуд≥вл≥ ≥ споруда"

ƒ-т рах. є 921  "√осподарський ≥нвентар".

     Ќа варт≥сть внесених за акц≥њ патент≥в ≥ л≥ценз≥й, прав використанн¤ землею, буд≥вл¤ми, спорудами ≥ обладнанн¤м, а також ≥нших майнових прав:

ƒ-т рах. є 904  "≤нш≥ деб≥тори ≥ кредитори"

 -т рах. є 925  "Ќематер≥альн≥ активи".

     Ќа варт≥сть переданих за акц≥њ в≥дпов≥дних матер≥альних ц≥нностей:

 -т рах. є 904  "≤нш≥ деб≥тори ≥ кредитори"

ƒ-т рах. є 931  "Ѕуд≥вельн≥ ≥ ≥нш≥ матер≥али"

ƒ-т рах. є 940  "√осподарськ≥ матер≥али"

ƒ-т рах. є 942  "ћалоц≥нн≥ ≥ швидкозношуюч≥с¤ предмети".

     ћайно, ¤ке було надане акц≥онерами в натуральн≥й форм≥ в оплату акц≥й, стаЇ власн≥стю банку. ¬оно приходуЇтьс¤ на рахунки є 920, 921, 931, 940, 942 в оц≥нц≥, визначен≥й сп≥льним р≥шенн¤м засновник≥в банку ≥ затвердженоњ загальними зборами акц≥онер≥в.

     Ќа варт≥сть ц≥нних папер≥в, ем≥тованих трет≥ми особами, внесених в оплату акц≥й банку:

 -т рах. є 904  "≤нш≥ деб≥тори ≥ кредитори"

ƒ-т рах. є 191  "¬кладенн¤ в акц≥њ акц≥онерних товариств"

ƒ-т рах. є 192 " ¬кладенн¤ в акц≥њ п≥дприЇмств"

     ƒругий спос≥б пол¤гаЇ в продажу акц≥й за гривн≥ ≥ ≥ноземну валюту на основ≥ укладеного покупцем договору куп≥вл≥-продажу на певне число акц≥й.

     ѕри продажу банками ц≥нних папер≥в оплата њх може проводитис¤ ¤к гот≥вковими паперами, так ≥ в безгот≥вковому пор¤дку. јле в будь-¤кому випадку гривнев≥ кошти зараховуютьс¤ безпосередньо на спец≥альний накопичувальний рахунок комерц≥йного банку в ЌЅ”. ÷ей накопичувальний рахунок в≥дкриваЇтьс¤ банку по м≥сцю вед≥нн¤ його основного кореспондентського рахунку.  ошти у ≥ноземн≥й валют≥ вм≥щуютьс¤ на накопичувальний рахунок, в≥дкритий в уповноваженому або  ≥ноземному банку.  ƒо моменту зак≥нченн¤ п≥дписки вони не п≥дл¤гають використанню в об≥гу банку.

     якщо банк зд≥йснюЇ прийом платеж≥в  в оплату акц≥й гот≥вковими гривневими грошовими коштами, то в≥н зобов'¤заний в триденний терм≥н перерахувати в безгот≥вковому пор¤дку екв≥валент прийн¤тоњ в гот≥вков≥й форм≥ суми кошт≥в з≥ свого основного кореспондентського рахунку на накопичувальний рахунок.

     ѕри цьому в баланс≥ банку робл¤тьс¤ проводки:

ƒ-т рах. є 031  " аса"

 -т рах. є 904  "≤нш≥ деб≥тори ≥ кредитори" по особовому рахунку  "ѕокупц≥  ц≥нних папер≥в, що ем≥туютьс¤ ";

     при перел≥ку екв≥валента прийн¤тоњ в гот≥вков≥й форм≥ суми кошт≥в з≥ свого основного кореспондентського рахунку на накопичувальний рахунок:

ƒ-т накопичувального рахунку  "«асобу, що поступають в≥д реал≥зац≥њ ц≥нних папер≥в", окремого особового рахунку, в≥дкриваЇмого в форм≥ до рахунку  є 161

" ореспондентський рахунок".

 -т рах.  є 161  " ореспондентський рахунок".

     ѕри надходженн≥ кошт≥в в оплату за акц≥њ в гривн¤х в безгот≥вков≥й форм≥ потр≥бно брати до уваги, в ¤кому банку обслуговуЇтьс¤ ≥нвестор - покупець акц≥й банку. якщо ≥нвестор не Ї кл≥Їнтом банку, то при оплат≥ акц≥й в баланс≥ банку - ем≥тента робл¤тьс¤ наступн≥ проводки:

ƒ-т накопичувального рахунку  "«асобу, що поступають в≥д реал≥зац≥њ ц≥нних папер≥в", окремого особового рахунку, в≥дкриваЇмого в форм≥ до рахунку

є 161 " ореспондентський рахунок"

 -т рах. є 904  "≤нш≥ деб≥тори ≥ кредитори" по особовому рахунку  "ѕокупц≥ ц≥нних папер≥в, що ем≥туютьс¤ ".

     якщо ≥нвестор - кл≥Їнт банку, то банк-ем≥тент зобов'¤заний не п≥зн≥ше н≥ж в триденний терм≥н перерахувати з≥ свого основного кореспондентського рахунку на накопичувальний рахунок екв≥валент кошт≥в, прийн¤тих в оплату акц≥й в≥д своњх кл≥Їнт≥в. ѕри цьому в баланс≥ банку-ем≥тента робитьс¤ наступна проводка: ƒ-т накопичувального рахунку  "«асобу, що поступають в≥д реал≥зац≥њ ц≥нних папер≥в", окремого особового рахунку, в≥дкриваЇмого в форм≥ до рахунку є 161 " ореспондентський рахунок"

 -т рах. є 161  " ореспондентський рахунок".

     ” випадку ¤кщо банк-ем≥тент реал≥зовуЇ акц≥њ, що випускаютьс¤ через своњ ф≥л≥али або залучаЇ до њх реал≥зац≥њ банки, ≥нвестиц≥йн≥, брокерськ≥ або ≥нш≥ ф≥рми ¤к посередники по розм≥щенню акц≥й, ц≥ орган≥зац≥њ зобов'¤зан≥ не п≥зн≥ше н≥ж в триденний терм≥н з дати реал≥зац≥њ акц≥й перерахувати вручен≥ кошти на накопичувальний рахунок банку-ем≥тента.

     ” цьому випадку в≥дображенн¤ операц≥њ в баланс≥ банку-ем≥тента зд≥йснюЇтьс¤ наступною проводкою:

ƒ-т накопичувального рахунку  "«асобу, що поступають в≥д реал≥зац≥њ ц≥нних папер≥в" до рахунку є 161

 -т рах. є 904  "≤нш≥ деб≥тори ≥ кредитори" по особовому рахунку  "ѕокупц≥ ц≥нних папер≥в, що ем≥туютьс¤ ".

     якщо банк-ем≥тент приймаЇ в оплату акц≥й ≥ноземну валюту, то в≥дкритт¤ спец≥ального накопичувального рахунку в ЌЅ” дл¤ ц≥Їњ мети не потр≥бно.

     Ќадходженн¤ гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти в≥дбиваЇтьс¤ в баланс≥ банку наступними проводками:

ƒ-т рах. є 060  "√от≥вкова ≥ноземна валюта ≥ плат≥жн≥ документи в ≥ноземн≥й валют≥"

 -т рах. є 076  "–озрахунки по ≥нших ≥ноземних операц≥¤х" по окремому особовому рахунку  "ѕокупц≥ акц≥й" - в розбивц≥ по особових рахунках кожного

кл≥Їнта.

     Ѕанк-ем≥тент також зобов'¤заний в триденний терм≥н перерахувати в безгот≥вковому пор¤дку екв≥валент прийн¤тоњ в гот≥вков≥й форм≥ валюти з рахунку є 072  "–ахунки у ≥ноземних банк≥в" або з валютного кореспондентського рахунку на окремий субрахунок  "ѕокупц≥ акц≥й".

     ѕри цьому в бухгалтерському баланс≥ банку-ем≥тента робитьс¤ наступна

проводка:

ƒ-т субрахунку  "ѕокупц≥ акц≥й", в≥дкриваЇмого до рахунку є 072  "–ахунки ≥ноземних банк≥в" або до валютного кореспондентського рахунку

 -т рах. є 072  "–ахунки у ≥ноземних банк≥в" або валютний кореспондентський

рахунок.

     якщо банк не маЇ такоњ можливост≥, то виручена гот≥вкова ≥ноземна валюта повинна бути здана в уповноважений або ≥ноземний банк.

ѕри проведенн≥ ц≥Їњ операц≥њ в баланс≥ банку-ем≥тента робитьс¤ наступна проводка:

ƒ-т субрахунку  "ѕокупц≥ акц≥й", в≥дкриваЇмого до рахунку є 072  "–ахунки в ≥ноземних банках" або до валютного кореспондентського рахунку

 -т  рах. є 060  "√от≥вкова ≥ноземна валюта ≥ плат≥жн≥ документи в ≥ноземн≥й валют≥".

     Ќадходженн¤ безгот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти в≥дбиваЇтьс¤ в баланс≥ банку таким чином:

ƒ-т субрахунку  "ѕокупц≥ акц≥й", в≥дкриваЇмого до рахунку є 072  "–ахунки у ≥ноземних банк≥в" або до валютного кореспондентського рахунку  -т рах. є 076  "–озрахунки по ≥нших ≥ноземних операц≥¤х по окремому особовому рахунку  "ѕокупець акц≥й" - в розбивц≥ по особових рахунках кожного кл≥Їнта.

     ¬итрачанн¤ валютних кошт≥в, так само ¤к ≥ гривневих, до моменту реЇстрац≥њ п≥дсумк≥в випуску заборон¤Їтьс¤.

     Ѕанк-ем≥тент проводить поточну оц≥нку валютних кошт≥в, внесених в оплату акц≥й ≥ врахованих на балансових рахунках є 072, валютному кореспондентському рахунку є 076, за правилами, встановленими вказ≥вками про пор¤док переоц≥нки валютних рахунк≥в ≥ статей бухгалтерського балансу банку у ≥ноземн≥й валют≥.

     “рет≥й спос≥б пол¤гаЇ в кап≥тал≥зац≥њ ≥нших власних кошт≥в банку з розпод≥лом в≥дпов≥дноњ к≥лькост≥ акц≥й серед акц≥онер≥в.

      Ќа кап≥тал≥зац≥ю власних кошт≥в банку можуть бути направлен≥:

     засоби резервного фонду, сформованого у встановленому ЌЅ” пор¤дку, перевищуючих 10% фактично оплачених статутних фонд≥в (балансовий рахунок є 011  "–езервний рахунок"):

ƒ-т рах. є 011  "–езервний фонд"

 -т рах. є 010  "—татутний фонд";

     кошти, отриман≥ банком в≥д продажу акц≥й њх першим власникам зверх ном≥нальноњ вартост≥ (особовий рахунок  "ƒодатков≥ власн≥ кошти" балансового рахунку є 012  "—пец≥альн≥ фонди"):

ƒ-т особового рахунку  "ƒодатков≥ власн≥ кошти" балансового рахунку є 012  "—пец≥альн≥ фонди"

 -т рах. є 010  "—татутний фонд";

     кошти, отриман≥ внасл≥док переоц≥нки основних кошт≥в банк≥в, в≥дображен≥ на окремому особовому рахунку балансового  рахунку є 012  "—пец≥альн≥ фонди":

ƒ-т особового рахунку  "ќбл≥к переоц≥нки основних кошт≥в" балансового рахунку є012  "—пец≥альн≥ фонди"

 -т рах. є 010  "—татутний фонд";

     залишки фонд≥в економ≥чного стимулюванн¤ по п≥дсумках року, "‘онди, що враховуютьс¤ на балансовому рахунку є 016  економ≥чного стимулюванн¤":

ƒ-т рах. є 016  "‘онди економ≥чного стимулюванн¤"

 -т рах. є 010  "—татутний фонд";

     основн≥ кошти, придбан≥ банком за рахунок кошт≥в фонд≥в економ≥чного стимулюванн¤, направлених на виробничий ≥ соц≥альний розвиток (балансовий рахунок є 018  "‘онди економ≥чного стимулюванн¤, направлен≥  на виробничий ≥ соц≥альний розвиток"), розд≥лен≥ у встановленому законом пор¤дку м≥ж членами трудового колективу ≥ виступаюч≥ ¤к ≥ндив≥дуальн≥ прибутки кожного з них:

ƒ-т рах. є 018  "‘онди економ≥чного стимулюванн¤, направлен≥ на виробничий ≥ соц≥альний розвиток"

 -т рах. є 010  "—татутний фонд";

     кошти в≥д переоц≥нки валютноњ частини власних кошт≥в в розм≥р≥ 50% в≥д згорненого кредитового сальдо по п≥дсумках року (особовий рахунок  "Ќереал≥зован≥ курсов≥ р≥зниц≥ по переоц≥нки валютноњ частини власних кошт≥в" балансового рахунку є 019  "ѕереоц≥нка валютних кошт≥в"):

ƒ-т особового рахунку  "нереал≥зован≥ курсов≥ р≥зниц≥ по переоц≥нки валютноњ частини власних кошт≥в" балансового рахунку є 019  "ѕереоц≥нка валютних кошт≥в"

 -т рах. є 010  "—татутний фонд";

     див≥денди, нарахован≥, але не виплачен≥ акц≥онерам банку ( рахунок є 904  "≤нш≥ деб≥тори ≥ кредитори" по особових рахунках акц≥онер≥в банку):

ƒ-т рах. є 904  "≤нш≥ деб≥тори ≥ кредитори" по особових рахунках акц≥онер≥в банку

 -т рах. є 010  "—татутний фонд";

     нерозпод≥лений прибуток по п≥дсумках року (кредитове сальдо по балансовому рахунку є 981  "ѕрибутки ≥ збитки до зв≥тного року"):

ƒ-т рах. є 981  "ѕрибутки ≥ збитки до зв≥тного року"

 -т рах. є 010  "—татутний фонд".

     „етвертий спос≥б пол¤гаЇ в переоформленн≥ внесених ран≥ше часток в акц≥њ, при перетворенн≥ кредитноњ орган≥зац≥њ з товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю в акц≥онерне.    

     ѕ'¤тий спос≥б пол¤гаЇ в зам≥н≥ на ран≥ше випущен≥ банком конвертован≥ обл≥гац≥њ ≥ ≥нш≥ ц≥нн≥ папери.

     Ўостий спос≥б пол¤гаЇ в консол≥дац≥њ акц≥й, тобто зам≥ни ран≥ше випущених акц≥й меншоњ ном≥нальноњ вартост≥ на акц≥њ, що знову випускаютьс¤ ≥з зб≥льшеною ном≥нальною варт≥стю.

      —ьомий спос≥б пол¤гаЇ в подр≥бленн≥ акц≥й, тобто зам≥ни ран≥ше випущених акц≥й б≥льшоњ ном≥нальноњ вартост≥ на знову випускаЇм≥ акц≥њ меншоњ ном≥нальноњ вартост≥.

      ≥льк≥сть фактично реал≥зованих банком акц≥й не повинне перевищувати передбачувану к≥льк≥сть до випуску, ¤ка вказана в реЇстрац≥йних документах. ” той же час банк може реал≥зувати меншу к≥льк≥сть ц≥нних папер≥в, чим було вказано в реЇстрац≥йних документах випуску.

     ” випадку ¤кщо акц≥њ банку реал≥зован≥ вище за ном≥нал, р≥зниц¤ м≥ж фактичною ц≥ною продажу ≥ ном≥нальною варт≥стю приходуЇтьс¤ не в статутний фонд, а зараховуЇтьс¤ на рахунок  "—пец≥альн≥ фонди" (балансовий рахунок є 012) або рахунок  "ѕереоц≥нка валютних кошт≥в" (балансовий рахунок є 019)     –озм≥щенн¤ ц≥нних папер≥в повинно бути зак≥нчено:

®        акц≥й першого випуску не п≥зн≥ше через 30 дн≥в п≥сл¤ реЇстрац≥њ кредитноњ орган≥зац≥њ;

®        акц≥й додаткового випуску - п≥сл¤ зак≥нченн¤ одного року з дати початку       ем≥с≥њ, ¤кщо ≥нш≥ терм≥ни розм≥щенн¤ ц≥нних папер≥в не встановлен≥       законодавством ”крањни.

     —ума, не внесена акц≥онерами в статутний фонд до моменту державноњ реЇстрац≥њ банку, враховуЇтьс¤ на позабалансовому рахунку є 9945 "Ќеоплачена сума статутного фонду акц≥онерами банку" в розд≥л≥ VIа  "Ќеоплачений статутний фонд комерц≥йних банк≥в". ѕо м≥р≥ надходженн¤ грошових кошт≥в в остаточну оплату статутного фонду ц≥ суми провод¤тьс¤ по балансу:

ƒ-т рах. є 031  " аса" - при надходженн≥ гот≥вкових кошт≥в

ƒ-т рах. є 161  " ореспондентський рахунок" - при надходженн≥ безгот≥вкових

гривневих кошт≥в

 -т рах. є010  "—татутний фонд".

     ѕ≥сл¤ завершенн¤ процесу реал≥зац≥њ ц≥нних папер≥в банк-ем≥тент анал≥зуЇ його результати ≥ складаЇ зв≥т про п≥дсумки випуску, ¤кий п≥дписуЇтьс¤ головою правл≥нн¤ банку, головним бухгалтером, скр≥пл¤Їтьс¤ печаткою банку ≥ представл¤Їтьс¤ до реЇструючого органу.

     –еЇструючий орган розгл¤даЇ зв≥т про п≥дсумки випуску на прот¤з≥ двох тижн≥в, ≥ ¤кщо у нього не буде претенз≥й, в≥н повинен зареЇструвати зв≥т ≥ п≥дсумки випуску. ѕ≥сл¤ цього в≥н видаЇ банку-ем≥тенту лист про реЇстрац≥ю, одну коп≥ю зареЇстрованого зв≥ту ≥ п≥дтверджуЇ державний реЇстрац≥йний номер випуску ц≥нних папер≥в. –еЇструючий орган дозвол¤Ї використати гривнев≥ кошти, що знаход¤тьс¤ на накопичувальному рахунку банку-ем≥тента в ЌЅ”, перераховуючи ц≥ кошти на його загальний кореспондентський рахунок. Ќакопичувальний рахунок банку-ем≥тента в ЌЅ” по збору кошт≥в по п≥дписц≥ за акц≥њ закриваЇтьс¤:

ƒ-т рах. є 161  " ореспондентський рахунок"

 -т накопичувального рахунку  "«асоби, що поступають в≥д реал≥зац≥њ ц≥нних папер≥в", в≥дкриваЇмого в форм≥ окремого особового рахунку, до рахунку є 161

" ореспондентський рахунок".

     Ѕанк-ем≥тент прибуткуЇ розблокован≥ гривнев≥ кошти в статутний прибуток:

ƒ-т рах. є 904  "≤нш≥ деб≥тори ≥ кредитори"

 -т рах. є 010  "—татутний фонд" на ном≥нальну варт≥сть реал≥зованих за гривнев≥ кошти акц≥й.

 -т рах. є 012  "—пец≥альн≥ фонди" по окремому особовому рахунку  "ƒодатков≥ власн≥ кошти" - на суму кошт≥в, отриманих акц≥онерним банком при реал≥зац≥њ акц≥й (що формують статутний фонд банку) по ц≥н≥, що перевищуЇ њх ном≥нальну варт≥сть.

     ѕ≥сл¤ реЇстрац≥њ п≥дсумк≥в випуску закриваЇтьс¤ також окремий субрахунок по збору валютних кошт≥в, що поступають в оплату акц≥й,  "ѕокупц≥ акц≥й", в≥дкриваЇмого до рахунку є 072  "–ахунки в ≥ноземних банках'' або до валютного кореспондентському рахунку:

ƒ-т рах. є 072  "–ахунки в ≥ноземних банках" або валютний кореспондентський рахунок

 -т субрахунку  "ѕокупц≥ акц≥й", в≥дкриваЇмого до рахунку є 072  "–ахунки у ≥ноземних банк≥в" або до валютного кореспондентського рахунку.

     Ѕанк проводить оприбутковуванн¤  в статутний фонд ≥ноземноњ валюти, що поступила  в оплату акц≥й:

ƒ-т рах. є 076  "–озрахунки по ≥нших ≥ноземних операц≥¤х" по окремому особовому рахунку  "ѕокупц≥ акц≥й"

 -т рах. є 010  "—татутний фонд" - в сум≥ гривневого ном≥налу реал≥зованих за

≥ноземну валюту акц≥й

 -т рах. є 019  "ѕереоц≥нка валютних кошт≥в" по особовому рахунку  "Ќереал≥зован≥ курсов≥ р≥зниц≥ по переоц≥нц≥ валютноњ частини власних кошт≥в" - в сум≥ р≥зниц≥ м≥ж гривневою оц≥нкою по балансовому рахунку є 076  ≥ сумою, що приходуЇтьс¤ на балансовий рахунок є 010.

     ѕри цьому зн≥маютьс¤ вс≥ обмеженн¤  на використанн¤ кошт≥в, акц≥й, що поступили в оплату.

     ќдночасно з розблокуванн¤м накопичувальних рахунк≥в в≥дбуваЇтьс¤ оприбутковуванн¤ в статутний фонд матер≥альних ц≥нностей:

ƒ-т рах. є 904  "≤нш≥ деб≥тори ≥ кредитори"

 -т рах. є 010  "—татутний фонд" на ном≥нальну варт≥сть реал≥зованих за матер≥альн≥ активи акц≥й

 -т рах. є 012  "—пец≥альн≥ фонди" по окремому особовому рахунку  "ƒодатков≥ власн≥ кошти" - на суму кошт≥в, отриманих акц≥онерним банком при реал≥зац≥њ акц≥й (що формують статутний фонд банку) по ц≥н≥, що перевищуЇ њх ном≥нальну варт≥сть.

     ѕри оприбуткуванн≥ в  статутний фонд нематер≥альних актив≥в робл¤тьс¤ проводки:

ƒ-т рах. є 904  "≤нш≥ деб≥тори ≥ кредитори"

 -т рах. є 010  "—татутний фонд" на ном≥нальну варт≥сть акц≥й, реал≥зованих за нематер≥альн≥  активи

 -т рах. є 012  "—пец≥альн≥ фонди" по окремому особовому рахунку  "ƒодатков≥ власн≥ кошти" - на суму кошт≥в, отриманих акц≥онерним банком при реал≥зац≥њ акц≥й (що формують статутний фонд банку) по ц≥н≥, що перевищуЇ њх ном≥нальну варт≥сть.

     ќприбуткуванн¤ в статутний фонд ц≥нних папер≥в трет≥х ос≥б зд≥йснюЇтьс¤

шл¤хом проводок:

ƒ-т рах. є 904  "≤нш≥ деб≥тори ≥ кредитори"

 -т рах. є 010  "—татутний фонд" на ном≥нальну варт≥сть акц≥й, реал≥зованих за ц≥нн≥ папери

 -т рах. є 012  "—пец≥альн≥ фонди" по окремому особовому рахунку  "ƒодатков≥ власн≥ кошти" - на суму кошт≥в, отриманих акц≥онерним банком при реал≥зац≥њ акц≥й (що формують статутний фонд банку) по ц≥н≥, що перевищуЇ њх ном≥нальну варт≥сть.

     ѕ≥дсумки випуску ц≥нних папер≥в банк-ем≥тент повинен опубл≥кувати в тому ж друкарському  орган≥, де було опубл≥коване пов≥домленн¤ про випуск. ¬с≥ реал≥зован≥ акц≥њ, зареЇстрован≥ зв≥том про п≥дсумки випуску, повинн≥ бути повн≥стю оплачен≥ покупц¤ми на прот¤з≥ одного року з дн¤ реЇстрац≥њ самого випуску.

     јкц≥онерн≥ банки можуть зменшити розм≥р свого кап≥талу шл¤хом викупу власних акц≥й на повторному ринку з њх подальшим анулюванн¤м. ¬икуплен≥ у акц≥онер≥в акц≥њ повинн≥ в≥дбиватис¤ в актив≥ балансу на балансовому рахунку є 034  "¬ласн≥ акц≥њ, викуплен≥ у акц≥онер≥в" по њх ном≥нальноњ вартост≥.

     Ќа суму викуплених акц≥й робитьс¤ проводка:

ƒ-т рах. є 034  "¬ласн≥ акц≥њ, викуплен≥ у акц≥онер≥в"

 -т рах. є 031  " аса" або є 161  " ореспондентський рахунок".

      р≥м того, на суму негативноњ р≥зниц≥ м≥ж фактичною ц≥ною придбанн¤ ≥ ном≥нальною варт≥стю цих акц≥й, тобто при куп≥вл≥ акц≥й по ц≥н≥ нижче за ном≥нал, робитьс¤ проводка: к-т рах. є 960  "ќперац≥йн≥ ≥ р≥зн≥ прибутки".

     ” раз≥ позитивноњ р≥зниц≥ њњ сума в≥дбиваЇтьс¤: д-т рах. є 970  "ќперац≥йн≥ ≥ р≥зн≥ витрати".

     ќдночасно з проведенн¤м даних операц≥й повинн≥ бути внесен≥ зм≥ни в анал≥тичне урахуванн¤ по рахунку є 010  "—татутний фонд", що коректують склад акц≥онер≥в. …ого власн≥ акц≥њ що знаход¤тьс¤ на баланс≥ банку та викуплен≥ у акц≥онер≥в, не мають н≥ права голосу, н≥ права на отриманн¤ див≥денд≥в.

     «меншенн¤ розм≥ру статутного кап≥талу, зроблене шл¤хом викупу акц≥й, повинно бути оф≥ц≥йно зареЇстрованио, п≥сл¤ чого викуплен≥ акц≥њ анулюютьс¤ ≥ в баланс≥ в≥дбиваЇтьс¤ зменшенн¤ статутного фонду:

ƒ-т рах. є 010  "—татутний фонд"

 -т рах. є 034  "¬ласн≥ акц≥њ викуплен≥ у акц≥онер≥в".

     ѕ≥дсумок балансу при цьому залишаЇтьс¤ незм≥нним.

     Ќарахуванн¤ див≥денд≥в в≥д участ≥ в акц≥онерному банку в≥дбиваЇтьс¤ бухгалтерською проводкою:        

ƒ-т рах. є 950  "¬≥двернен≥ кошти за рахунок прибутку"

 -т рах. є 904  "≤нш≥ деб≥тори ≥ кредитори" по особових рахунках акц≥онер≥в банку.

     ѕри оплат≥ нарахованих див≥денд≥в:

ƒ-т рах. є 904  "≤нш≥ деб≥тори ≥ кредитори" по особових рахунках акц≥онер≥в банку

 -т рах. є 161  " ореспондентський рахунок" - при виплат≥ див≥денд≥в в безгот≥вковому  пор¤дку або рахунок є 031  " аса" - при виплат≥ гот≥вкою.

     ” раз≥ недостатност≥ прибутку, що поступаЇ в розпор¤дженн¤ банку, нарахуванн¤ див≥денд≥в по прив≥лейованих акц≥¤х проводитьс¤ за рахунок резервного фонду (балансовий рахунок є 011):

ƒ-т рах. є 950, 011  "–езервний фонд"

 -т рах. є 904  "≤нш≥ деб≥тори ≥ кредитори" по особових рахунках акц≥онер≥в  банку.

     ѕри нарахуванн≥ див≥денд≥в акц≥онерам, чий розрахунковий рахунок в≥дкритий в даному банку, грошов≥ кошти акц≥онера можуть зараховуватис¤ безпосередньо на його розрахунковий рахунок:

ƒ-т рах. є 950  "¬≥двернен≥ кошти за рахунок прибутку"

 -т - розрахунковий рахунок акц≥онера.

     ” цьому випадку зарахуванн¤ кошт≥в акц≥онера банку на рахунок є 904 не

проводитьс¤.

2.2     ќЅЋ≤   ”ѕ≤¬Ћ≤-ѕ–ќƒј∆” Ѕќ–√ќ¬»’ «ќЅќ¬'я«јЌ№

     « метою обл≥ку проданих сертиф≥кат≥в комерц≥йн≥ банки ведуть спец≥альн≥ реЇстрац≥йн≥ журнали або передбачають випуск сертиф≥кат≥в з≥ спец≥альними в≥дривними талонами, що м≥ст¤ть т≥ ж реЇстрац≥йн≥ рекв≥зити. ќбл≥к сертиф≥кат≥в ведетьс¤ на балансовому рахунку є 199  Ѕоргов≥ зобов'¤занн¤, що "ќбертаютьс¤ на ринку ".

     ¬ипуск банком депозитних сертиф≥кат≥в в об≥г в≥дбиваЇтьс¤ наступними бухгалтерськими проводками:

ƒ-т рах. - рахунок кл≥Їнта

 -т рах. є 199.

     Ќарахуванн¤ в≥дсотк≥в в≥дбиваЇтьс¤ проводкою:

ƒ-т рах. є 970  "ќперац≥йн≥ ≥ р≥зн≥ витрати"

 -т рах. є 904  "≤нш≥ деб≥тори ≥ кредитори"  на загальному особовому рахунку.     ѕри пред'¤вленн≥ депозитних сертиф≥кат≥в до оплати:

   а) в ф≥л≥њ банку, в ¤к≥й в≥н був виданий, робитьс¤ проводка: по оплат≥ депозитного сертиф≥ката:

ƒ-т рах. є 199

 -т - рахунок кл≥Їнта;

   б) в ф≥л≥њ банку, що не випускала даний депозитний сертиф≥кат, операц≥¤ по виплат≥ депозитного сертиф≥ката ≥ в≥дсотк≥в по ньому супроводитьс¤ проводкою:

ƒ-т рах. є 904

 -т - рахунок кл≥Їнта з одночасним виставленн¤м двох розпор¤джень в адресу ф≥л≥њ банку, що випустила депозитний сертиф≥кат; розпор¤дженн¤ до рахунку є 199 на суму депозитного сертиф≥ката; розпор¤дженн¤ до рахунку є 904 на суму в≥дсотк≥в, вказаних в депозитному сертиф≥кат≥.

     ¬итрати, пов'¤зан≥ з випуском депозитних  сертиф≥кат≥в (ком≥с≥¤ за посередництво, видавнич≥ ≥ друкарськ≥ витрати ≥ ≥нш.), в≥днос¤тьс¤ на рахунок є 970.

      ќперац≥њ по продажу ощадних сертиф≥кат≥в населенню за гот≥вков≥ грош≥ в≥дображають наступними проводками:

ƒ-т рах. є 031  " аса"

 -т рах. є 199.

     Ќарахуванн¤ в≥дсотк≥в в≥дбиваЇтьс¤ аналог≥чно обл≥ку депозитних сертиф≥кат≥в. якщо погашенн¤ ощадного сертиф≥ката ≥ виплата прибутку зд≥йснюЇтьс¤ гот≥вкою, то проводки мають наступний вигл¤д:

в сум≥ ном≥нала сертиф≥ката

ƒ-т рах. є 199

 -т рах. є 031

на суму нарахованих в≥дсотк≥в

ƒ-т рах. є 904

 -т рах. є 031

     —ертиф≥кати комерц≥йних банк≥в, що обертаютьс¤ на ринку коливаютьс¤ по терм≥нам в≥д 1 м≥с¤ц¤ до 3 рок≥в, а по сум≥, депозитн≥ сертиф≥кати - в≥д 10 до 20.000  крб. —тавки в≥дсотк≥в залежать в≥д розм≥ру ≥ терм≥ну внеску, де¤к≥ банки зд≥йснюють ≥ндексац≥ю ≥ щом≥с¤чну виплату прибутк≥в. ƒепозитн≥ ≥ ощадн≥ сертиф≥кати можуть бути куплен≥ в будь-¤кий час на прот¤з≥ пер≥оду њх д≥њ - в≥дсотоки нараховуютьс¤ в≥д дн¤ придбанн¤.

     ƒе¤к≥ комерц≥йн≥ банки випускають депозитн≥ сертиф≥кати, що передаютьс¤ (або непередаван≥) ≥ншим власникам по ≥ндосаменту, достоњнством в≥д 1000 грн. до 20000 грн. на терм≥н в≥д одного року, тобто мають короткостроковий характер, розраховуючи на крупних ≥нвестор≥в. «а кордоном випускають аналог≥чний депозитний сертиф≥кат (ѕƒ—) достоњнством в≥д 100 до 20000 грн. терм≥ном до одного року ≥ найчаст≥ше продаютьс¤ державним установам, пенс≥йному фонду, корпорац≥¤м. “ак≥ ѕƒ— принос¤ть прибуток, що перевищуЇ в≥дсоткову ставку по короткострокових казначейських вексел¤х меншого терм≥ну, ≥ можуть обертатис¤ на повторному ринку ц≥нних папер≥в. якщо в≥тчизн¤н≥ комерц≥йн≥ банки врахують ц≥ особливост≥ заруб≥жного ѕƒ—, то це дозволить њм надал≥ моб≥л≥зувати кошти великих ≥нвестор≥в без побоюванн¤ в≥дшкодовувати вклади при пред'¤вленн≥ держател¤ми депозитних сертиф≥кат≥в в банк до зак≥нченн¤ терм≥ну њх погашенн¤.

     ƒл¤ того щоб не втратити найб≥льш стаб≥льне джерело кредитних ресурс≥в, комерц≥йн≥ банки вимушен≥ в умовах ≥нфл¤ц≥њ провести ≥ндексац≥ю по сертиф≥катах шл¤хом п≥двищенн¤ в≥дсотковоњ ставки, що Ї стимулом при њх куп≥вл≥.

     « метою захисту держател≥в сертиф≥кат≥в в≥д ≥нфл¤ц≥йних втрат багато хто банки пропонують ≥ндексац≥ю самих внеск≥в. Ќаприклад,  "”крекс≥мбанк" став першим банком, що використав ≥ндексац≥ю внеск≥в, оформлених депозитними сертиф≥катами по курсу долара —Ўј. —хема ≥ндексац≥њ така: допустимо, кл≥Їнт придбаваЇ депозитний сертиф≥кат ном≥налом 20 тис. крб. терм≥ном на 6 м≥с¤ц≥в п≥д 10% р≥чних.  урс на цей день складаЇ, до прикладу, 4 крб. за 1 дол. —Ўј. ƒоларовий екв≥валент внеску складе 5000 дол. ( 20000:  4 ). „ерез 6 м≥с¤ц≥в кл≥Їнт отримаЇ суму внеску, перераховану по д≥ючому на дату погашенн¤ курсу гривн≥ до долара —Ўј, ≥ в≥дсотки по сертиф≥кату, розрахован≥ виход¤чи з первинноњ доларовоњ оц≥нки суми внеску (за 6 м≥с¤ц≥в вони становитимуть 5% ≥ принесуть прибуток 250 дол.). ” результат≥ держатель сертиф≥ката отримуЇ суму в гривн¤х, р≥вну в перерахунку по поточному курсу 5250 дол. “аким чином, кл≥Їнт множить доларову оц≥нку свого внеску, одночасно ≥стотно економл¤чи на витратах по конвертац≥њ гривень в долари, а пот≥м долар≥в в гривн≥ ≥ не зд≥йснюючи витрат, пов'¤заних з в≥дкритт¤м валютного рахунку.

     ƒл¤ залученн¤ позичкового кап≥талу акц≥онерн≥ банки зможуть випускати власн≥ боргов≥ зобов'¤занн¤ - обл≥гац≥њ.

     ¬ипуск обл≥гац≥й регламентуЇтьс¤ тими ж нормативними документами, що ≥ випуск акц≥й.

     –еал≥зац≥¤ обл≥гац≥й може в≥дбуватис¤ або на основ≥ њх продажу по договорам з покупц¤ми, або шл¤хом обм≥ну на ран≥ше випущен≥ обл≥гац≥њ ≥ ≥нш≥ ц≥нн≥ папери. ѕри продажу обл≥гац≥й за договорами з покупц¤ми, кошти, що поступають в њх оплату безгот≥вковим шл¤хом, перевод¤тьс¤ на спец≥альний накопичувальний рахунок комерц≥йного банку в ЌЅ”, а гот≥вка здаЇтьс¤ в ЌЅ”. “аким чином, оплата обл≥гац≥й виготовл¤Їтьс¤ в пор¤дку, аналог≥чному оплат≥ акц≥й комерц≥йного банку.

     ѕри надходженн≥ гот≥вки гривневих кошт≥в в банк робл¤тьс¤ наступн≥ проводки:

ƒ-т рах. є 031  " аса"

 -т рах. є 904  "≤нш≥ деб≥тори ≥ кредитори" по особовому рахунку  "ѕокупц≥

ц≥нних папер≥в, що ем≥туютьс¤ ".

     ѕри перечисленн≥ екв≥валента прийн¤тоњ в гот≥вков≥й форм≥ суми кошт≥в з≥ свого основного кореспондентського рахунку на накопичувальний рахунок робл¤тьс¤ проводки:

ƒ-т накопичувального рахунку  "«асоби, що поступають в≥д реал≥зац≥њ ц≥нних папер≥в", окремого особового рахунку, в≥дкриваЇмого в форм≥ до рахунку є 161

" ореспондентський рахунок"

 -т рах. є 161  " ореспондентський рахунок".

     ѕри надходженн≥ безгот≥вкових кошт≥в в оплату за обл≥гац≥њ зд≥йснюютьс¤ проводки:

ƒ-т рах. є 161  " ореспондентський рахунок" по окремому особовому рахунку  " ошти, що поступають в≥д реал≥зац≥њ ц≥нних папер≥в"

 -т рах. є 904  "≤нш≥ деб≥тори ≥ кредитори" по окремому особовому рахунку  "ѕокупц≥ ц≥нних папер≥в, що ем≥туютьс¤ ".

     ¬казан≥ кошти, так само ¤к ≥ кошти, що поступають в оплату акц≥й в пер≥од проведенн¤ п≥дписки, не п≥дл¤гають включенню в розрахунок економ≥чних норматив≥в, що характеризують д≥¤льн≥сть банку.

      ≥льк≥сть фактично реал≥зованих банком обл≥гац≥й не повинно перевищувати њх к≥льк≥сть, передбачувану до випуску ≥ вказану в реЇстрац≥йних документах. ” той же час банк може реал≥зувати меншу к≥льк≥сть ц≥нних папер≥в, чим було вказано в реЇстрац≥йних документах випуску. ѕри цьому, м≥н≥мальноњ оплаченоњ частки випуску обл≥гац≥й по в≥дношенню до за¤вленого спочатку об'Їму не встановлюЇтьс¤.

      ѕ≥сл¤ реЇстрац≥њ п≥дсумк≥в випуску обл≥гац≥й банк-ем≥тент отримуЇ дозв≥л перерахувати кошти з≥ спец≥ального накопичувального рахунку на загальний кореспондентський рахунок: ƒ-т рах. є 161  " ореспондентський рахунок" -т накопичувального рахунку  "«асоби, що поступають в≥д реал≥зац≥њ ц≥нних папер≥в", окремого особового рахунку, в≥дкриваЇмого в форм≥ до рахунку є 161

" ореспондентський рахунок".

     Ќакопичувальний рахунок банку-ем≥тента в ЌЅ” по збору кошт≥в по п≥дписц≥ за обл≥гац≥њ закриваЇтьс¤.

     –озблокован≥ гривнев≥ кошти прибуткуютьс¤ на рахунок є 199  Ѕоргов≥ зобов'¤занн¤ банку-ем≥тента, що ќбертаютьс¤ на ринку:

ƒ-т рах. є 904  "≤нш≥ деб≥тори ≥ кредитори"

 -т рах. є 199 "Ѕоргов≥ зобов'¤занн¤, що ќбертаютьс¤ на ринку" на ном≥нальну

варт≥сть реал≥зованих обл≥гац≥й.

     ” випадку, ¤кщо обл≥гац≥њ продавалис¤ по ц≥н≥ нижче ном≥нальноњ вартост≥, р≥зниц¤ м≥ж ном≥нальною варт≥стю обл≥гац≥њ в≥дноситьс¤ в дебет рахунку є 941  "¬итрати майбутн≥х пер≥од≥в" по окремому особовому рахунку.

     ѕогашенн¤ обл≥гац≥йних позик проводитьс¤ по зак≥нченню терм≥ну њх об≥гу по ном≥нальн≥й вартост≥ ≥ в≥дбиваЇтьс¤ в баланс≥ банку наступною проводкою:

ƒ-т рах. є 199  Ѕоргов≥ зобов'¤занн¤", що "ќбертаютьс¤ на ринку по лицьовому рахунку  "ќбл≥гац≥њ" - на ном≥нальну варт≥сть обл≥гац≥йноњ позики

 -т рах. є 161  " ореспондентський рахунок" - при погашенн≥ позики в безгот≥вковому пор¤дку або з рахунку є 031  " аса" - при погашенн≥ обл≥гац≥й гот≥вковими коштами.

     –ахунки по обл≥ку грошових кошт≥в кредитуютьс¤ також на ном≥нальну варт≥сть обл≥гац≥й, що погашаютьс¤.

     якщо обл≥гац≥њ при первинному њх розм≥щенн≥ були реал≥зован≥ з дисконтом, тобто по ц≥н≥ нижче ном≥нальноњ вартост≥, з в≥днесенн¤м р≥зниц≥ на рахунок є 941  "¬итрати майбутн≥х пер≥од≥в", то списанн¤ ц≥Їњ суми проводитьс¤ додатково проводкою:

ƒ-т рах. є 970  "ќперац≥йноњ витрати"

 -т рах. є 941  "¬итрати майбутн≥х пер≥од≥в".

     ¬казаний пор¤док застосовуЇтьс¤ т≥льки дл¤ тих обл≥гац≥й, терм≥н об≥гу ¤ких не перевищуЇ одного року. якщо терм≥н об≥гу обл≥гац≥й перевищуЇ один р≥к ≥ обл≥гац≥¤ була реал≥зована при первинному розм≥щенн≥ з дисконтом, то застосовуЇтьс¤ ≥нший пор¤док списанн¤ витрат майбутн≥х пер≥од≥в по ц≥й обл≥гац≥њ.

     ” цьому випадку частина р≥зниц≥ м≥ж ном≥нальною варт≥стю обл≥гац≥њ ≥ ц≥ною њњ реал≥зац≥њ (дисконту), в≥днесеною на рахунок є 941  "¬итрати майбутн≥х пер≥од≥в" в останн≥й робочий день кожного року списуЇтьс¤ в сум≥, що в≥дноситьс¤ до зв≥тного року, на рахунок є 970.  ÷¤ сума визначаЇтьс¤ по формул≥                                      — = ¬ * д/ƒ,

де — - сума витрат майбутн≥х пер≥од≥в, що в≥днос¤тьс¤ до зв≥тного року;

¬ - сума, в≥днесена на рахунок є 941  "¬итрати майбутн≥х пер≥од≥в" ¤к           р≥зниц¤ м≥ж ном≥нальною варт≥стю обл≥гац≥њ ≥ фактичною ц≥ною реал≥зац≥њ (дисконт);

  д - терм≥н об≥гу обл≥гац≥њ в зв≥тному роц≥

  ƒ - загальний терм≥н об≥гу обл≥гац≥њ.

     ” 1994 р. один з окружних банк≥в , банк "јваль" в числ≥ перших зд≥йснив випуск в об≥г конвертованих ц≥нних обл≥гац≥й, умови випуску ≥ об≥гу ¤ких можуть представл¤ти  певний ≥нтерес дл¤ ≥нших комерц≥йних банк≥в  ”крањни. ¬они пол¤гали в наступному.  онвертована обл≥гац≥¤ ( ќ) засв≥дчувала в≥дносини позики м≥ж банком ≥ держателем ƒќ. ѕо настанню пер≥оду конвертац≥њ ƒќ п≥дл¤гали обм≥ну на звичайн≥ (прив≥лейован≥) акц≥њ шостого випуску ном≥нальною варт≥стю 100 крб. кожна, в пропорц≥њ - одна ƒќ на одну акц≥ю. ƒержатель ƒќ мав право на отриманн¤ прибутку по ƒќ у вигл¤д≥ в≥дсотк≥в (в розм≥р≥ 35% р≥чних).

     ¬ипуск ƒќ виготовл¤вс¤ в безгот≥вков≥й форм≥. –озрахунки зд≥йснювалис¤ шл¤хом запис≥в на рахунках.

     ƒќ випускавс¤ терм≥ном об≥гу 1 р≥к.  онвертац≥¤ ƒќ в звичайн≥ (прив≥лейован≥) ≥менн≥ акц≥њ шостого випуску виготовл¤лас¤ на прот¤з≥ двох м≥с¤ц≥в дл¤ вс≥х держател≥в ƒќ, зареЇстрованих в  "–еЇстр≥ держател≥в ƒќ" за станом на 31 серпн¤ 1995 р. «а р≥шенн¤м ради банку, конвертац≥¤ ƒќ в акц≥њ могла бути зроблена ран≥ше встановленого терм≥ну.

     ƒќ не може служити розрахунковим або плат≥жним засобом за продан≥ товари, надан≥ послуги.

     ѕраво вимоги по ƒќ могло бути передано т≥льки юридичним (ф≥зичним) особам, зареЇстрованим (що проживаЇ) на територ≥њ ”крањни.

     ¬≥дсотоки по ƒќ нараховувалис¤ за повний розрахунковий пер≥од, в ¤кому придбана ƒќ, незалежно фактичноњ дати придбанн¤. ¬≥дсотоки нараховувалис¤ на ном≥нальну варт≥сть ƒќ один раз в розрахунковий пер≥од, тривал≥сть ¤кого становила три м≥с¤ц≥,  а також при достроков≥й конвертац≥њ.

    ƒќ не могли обертатис¤ на повторному ринку. Ќовий власник ƒќ або його представник п≥сл¤ реЇстрац≥њ операц≥њ ≥нвестиц≥йним ≥нститутом або б≥ржею зобов'¤заний був пов≥домити банку про своњ права на волод≥нн¤ ƒќ дл¤ внесенн¤

в≥дпов≥дних зм≥н в  "–еЇстр держател≥в ƒќ".

     ѕри настанн≥ пер≥оду конвертац≥њ ƒќ обм≥нювалис¤ на звичайн≥ (прив≥лейован≥) ≥менн≥ акц≥њ шостого випуску. ƒержателев≥ ƒќ виплачувалис¤ нарахован≥ за останн≥й зв≥тний пер≥од в≥дсотоки, а також не отриман≥ ним в≥дсотоки за попередн≥ розрахунков≥ пер≥оди.

     ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну конвертац≥њ (з 15.09.95 м. до 15.11.95 м.) держатель ƒќ втрачав право на конвертац≥ю ƒќ  звичайн≥ (прив≥лейован≥) ≥менн≥ акц≥њ шостого випуску, але мав право на отриманн¤ ном≥нальноњ вартост≥ ƒќ ≥ нарахованих за останн≥й розрахунковий пер≥од в≥дсотк≥в, а також не отриманих в≥дсотк≥в за попередн≥ зв≥тн≥ пер≥оди.

     ƒќ забезпечувалис¤ страховим ≥ резервним фондами банку, а також вс≥м його майном.

     Ѕанк≥вськ≥ обл≥гац≥њ в ”крањн≥ не отримали широкого поширенн¤. ќднак в ≥нших крањнах обл≥гац≥њ банк≥в - найб≥льш попул¤рний вигл¤д ц≥нних папер≥в. “ак, в Ќ≥меччин≥, наприклад, банки випускають найб≥льше число обл≥гац≥й, значна частина ¤ких забезпечуЇтьс¤ заставою або державними гарант≥¤ми. Ќа основ≥ випуску власних обл≥гац≥й н≥мецьк≥ банки формують ст≥йк≥ середньор≥чн≥ довгостроков≥ ресурси, але щоб д≥стати право на њх випуск, вони повинн≥ виконати ц≥лий р¤д умов.

     Ћистом ЌЅ” в≥д 23.02.95 м. є 26  "ѕро операц≥њ комерц≥йних банк≥в з вексел¤ми ≥ зм≥нах в пор¤дку бухгалтерського обл≥ку банк≥вських операц≥й з

вексел¤ми" визначаЇтьс¤ наступний пор¤док бухгалтерського обл≥ку операц≥й

комерц≥йних банк≥в з вексел¤ми.

     ¬ипуск власних вексел≥в з вказ≥вкою вексельноњ суми в украњнських гривн¤х проти платежу одержувача вексел¤ комерц≥йн≥ банки оформл¤ють наступними проводками:

ƒ-т рах. є 021  " аса", кореспондентського рахунку банку або розрахункового рахунку кл≥Їнта банку - по фактичн≥й ц≥н≥ продажу

 -т рах. є 196  "Ѕанк≥вськ≥ акцепти ≥ власн≥ вексел≥" - у вексельн≥й сум≥.

     ѕри продажу вексел¤ по ц≥н≥, нижче його ном≥нала, р≥зниц¤ м≥ж ном≥налом вексел¤ ≥ фактичною ц≥ною його реал≥зац≥њ (дисконт) в≥дноситьс¤ в дебет рахунку є 941  "¬итрати майбутн≥х пер≥од≥в" по окремому особовому рахунку, в≥дкритому дл¤ даного вексел¤.

     якщо терм≥н погашенн¤ вексел¤ доводитьс¤ на наступний р≥к, то при зак≥нченн≥ зв≥тного року сума дисконту, ¤ка в≥дноситьс¤ на р≥к, що зак≥нчуЇтьс¤,  списуЇтьс¤ в дебет балансового рахунку є 970  "ќперац≥йн≥ ≥ р≥зн≥ витрати".

     ѕри погашенн≥ банком власного вексел¤ з ном≥налом в гривн¤х по зак≥нченн≥ терм≥ну об≥гу робитьс¤ проводка на суму його ном≥нала:

ƒ-т рах. є 196  "Ѕанк≥вськ≥ акцепти ≥ власн≥ вексел≥"

 -т рах. є 031  " аса",  кореспондентський рахунок банку або розрахунковий рахунок кл≥Їнта банку.

     ѕри випуску банком власного вексел¤ до настанн¤ терм≥ну платежу по ньому по ц≥н≥, в≥дм≥нн≥й в≥д ном≥нала вексел¤, робитьс¤ проводка:

ƒ-т рах. є 196  "Ѕанк≥вськ≥ акцепти ≥ власн≥ вексел≥" - на суму ном≥нала

 -т рах. є 031  " аса", кореспондентського рахунку банку або розрахункового рахунку кл≥Їнта банку - на суму фактичноњ ц≥ни викупу.

      –≥зниц¤ м≥ж ном≥налом вексел¤ ≥ фактичною ц≥ною його викупу в≥дноситьс¤ на рахунок є 960  "ќперац≥йна ≥ р≥зн≥ прибутки" по статт≥  "≤нш≥ прибутки" або на рахунок є 970  "ќперац≥йна ≥ р≥зноњ витрати" по статт≥  "≤ншоњ витрати".

     якщо вексель викуплений до настанн¤ терм≥ну погашенн¤ з метою подальшого його продажу, в≥н приходуЇтьс¤ по ном≥налу на позабалансовий рахунок є 9978  "¬икуплен≥ до терм≥ну погашенн¤ власн≥ ц≥нн≥ папери". Ќом≥нал повторно реал≥зованих вексел≥в списуЇтьс¤ у витрату позабалансового рахунку є 9978  "¬икуплен≥ до терм≥ну погашенн¤ власн≥ ц≥нн≥ папери".

     якщо вексель викуплений до настанн¤ терм≥ну платежу з метою його   погашенн¤, вексельна сума цього вексел¤ списуЇтьс¤ з рахунку є 196  "Ѕанк≥вськ≥ акцепти ≥ власн≥ вексел≥", вексель зн≥маЇтьс¤ з обл≥ку.

     Ќарахован≥ ≥ виплачен≥ в≥дсотоки за власними вексел¤ми з ном≥налом ¤к в гривн¤х, так ≥ у ≥ноземн≥й валют≥ в≥днос¤тьс¤ на соб≥варт≥сть послуг, що надаютьс¤ банками (балансовий рахунок є 970).

      уп≥вл¤ (обл≥к, дисконтуванн¤) банками вексел≥в ≥нших ос≥б оформл¤Їтьс¤ наступними бухгалтерськими проводками:

ѕри куп≥вл≥ вексел¤ з ном≥налом в гривн¤х:

ƒ-т рах. є 195  "¬рахован≥ банком вексел≥" - на вексельну суму  -т рах. є 031  " аса", кореспондентський рахунок банку або розрахунковий рахунок продавц¤ - кл≥Їнта банку - на фактичну ц≥ну вексел¤.

 -т рах. є 947  "ѕрибутки майбутн≥х пер≥од≥в по ц≥нних паперах" - на суму дисконту.

     ќдночасно ном≥нал придбаного вексел¤ записуЇтьс¤ в прих≥д позабалансового рахунку є 9974  "ѕридбан≥ ц≥нн≥ папери з ном≥налом в гривн¤х". ѕри куп≥вл≥ вексел¤ з ном≥налом у ≥ноземн≥й валют≥:

ƒ-т рах. є 085  по особовому рахунку  "¬рахован≥ банком вексел≥ в ≥ноземн≥й валют≥" - на вексельну суму

 -т рах. є 072  "–ахунки у ≥ноземних банк≥в",

               є 070  "ѕоточн≥ рахунки у ≥ноземн≥й валют≥", 

               є 060 " √от≥вкова ≥ноземна валюта ≥ плат≥жн≥ документи в ≥ноземн≥й валют≥"

               є 080  "–ахунки у банк≥в - резидент≥в –‘ у ≥ноземн≥й валют≥" - на    фактичну ц≥ну вексел¤.

 -т рах. є 076  "–озрахунки по ≥нших ≥ноземних операц≥¤х" по особовому рахунку  "ƒисконт, по врахованим банком вексел¤м з ном≥налом у ≥ноземн≥й валют≥" (пасивний) - на суму дисконту.

     ќдночасно ном≥нал придбаного банком вексел¤ з вказ≥вкою вексельноњ суми у ≥ноземн≥й валют≥ приходуЇтьс¤ на позабалансовий рахунок  є 977  "ѕридбан≥ ц≥нн≥ папери з ном≥налом у ≥ноземн≥й валют≥".

     ѕри надходженн≥ в≥д платника кошт≥в в погашенн≥ врахованого банком вексел≥ робл¤тьс¤ наступн≥ проводки на вексельну суму:

ѕри погашенн≥ вексел¤ з ном≥налом в укра≥нських гривн¤х:

ƒ-т рах. є 031  " аса", кореспондентський рахунок або розрахунковий рахунок платника - кл≥Їнта

 -т рах. є 195  "¬рахован≥ банком вексел≥".

     ќдночасно ном≥нал погашеного вексел¤ списуЇтьс¤ у витрату позабалансового рахунку є 9974  "ѕридбан≥ ц≥нн≥ папери з ном≥налом в гривн¤х.

ѕри погашенн≥ вексел¤ з ном≥налом у валют≥:

ƒ-т рах. є 072  "–ахунки у ≥ноземних банк≥в",

            є 070  "ѕоточн≥ рахунки у ≥ноземн≥й валют≥",

            є 060  "√от≥вкова ≥ноземна валюта ≥ плат≥жн≥ документи в ≥ноземн≥й валют≥"  

            є 080  "–ахунки у банк≥в - резидент≥в ”крањни у ≥ноземн≥й валют≥".

     ќдночасно ном≥нал погашеного вексел¤ списуЇтьс¤ у витрату позабалансового рахунку є 9977  "ѕридбан≥ ц≥нн≥ папери з ном≥налом в ≥ноземн≥й валют≥". ќдночасно в≥дбуваЇтьс¤ зарахуванн¤ суми дисконту, отриманого по придбаному векселю з ном≥налом в гривн¤х, наступного проводкою:

ƒ-т рах. є 947  "ѕрибутки майбутн≥х пер≥од≥в по ц≥нних паперах"

 -т рах. є 960  "ќперац≥йн≥ ≥ р≥зн≥ прибутки".

     ƒисконт у ≥ноземн≥й валют≥ списуЇтьс¤ наступною проводкою:

ƒ-т рах. є 076  "¬итрати по ≥нших ≥ноземних операц≥¤х" по особовому рахунку 

    "ƒисконт по врахованих вексел¤х з ном≥налом у ≥ноземн≥й валют≥" (пасивний)

 -т рах. є 960  "ќперац≥йна ≥ р≥зн≥ прибутки".

     ” раз≥ не погашенн¤ в терм≥н вексел¤, що знаходитьс¤ в портфел≥ банку, основним боржником вексел¤ повинен бути пред'¤влений протест у встановленому пор¤дку.

     ќднак незалежно в≥д зд≥йсненн¤ протесту ном≥нал не погашеного вексел¤ в≥дноситьс¤ на рахунок є 197  "¬рахован≥ банком вексел≥, не оплачен≥ в строк" або на рахунок є 086  "¬рахован≥ банком вексел≥ з ном≥налом в ≥ноземн≥й валют≥, не оплачен≥ в строк". ѕри цьому робл¤тьс¤ проводки на вексельну суму, наприклад:

ƒ-т рах. є 197  "¬рахован≥ банком вексел≥, не оплачен≥ в терм≥н" 

 -т рах. є 195  "¬рахован≥ банком вексел≥" (дл¤ вексел≥в з ном≥налом в гривн¤х).

     ѕри зд≥йсненн≥ проспект≥в вексел≥в в органах нотар≥ата комерц≥йний банк в≥дносить суму витрат по зд≥йсненню протесту в дебет рахунку є 970  "ќперац≥йн≥ ≥ р≥зн≥ витрати" по статт≥  "≥ншо≥ витрати" в кореспонденц≥њ з рахунками по обл≥ку грошових кошт≥в.

     ” анал≥тичному обл≥ку до балансового рахунку є 197 ведутьс¤ окрем≥ особов≥ рахунки по вексел¤х, не оплачен≥ в необх≥дний терм≥н. ѕен≥ ≥ штрафи по векселю нараховуютьс¤ в пор¤дку, передбаченому ст. є 48, 49  "ќдноман≥тн≥ «акони про перев≥дний ≥ простий вексель".

     Ќа завершенн¤ хот≥лос¤ б в≥дм≥тити, що питанн¤ бухгалтерського обл≥ку вексел≥в комерц≥йними банками продовжують залишатис¤ актуальними.

     Ќац≥ональний банк пост≥йно проводить роботу по п≥дготовц≥ ≥ зд≥йсненню переобл≥кових операц≥й.

2.3.    ќЅЋ≤  –ќ«ѕќƒ≤Ћ” ј ÷≤…  Ћ≤™Ќ“≤¬ ЅјЌ ”.       

     ” зв'¤зку з формуванн¤м фондового ринку отримуЇ розвиток ≥ така функц≥¤ комерц≥йних банк≥в, ¤к посередництво в операц≥¤х з ц≥нними паперами. Ќа в≥дм≥ну в≥д де¤ких розвинених крањн д≥¤ наших комерц≥йних банк≥в на ринку ц≥нних папер≥в не обмежуютьс¤. ¬они можуть виробл¤ти р≥зноман≥тн≥ операц≥њ з ц≥нними паперами.

     ¬≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про випуск ≥ об≥г ц≥нних папер≥в ≥ фондових б≥ржах, банки мають право виступати в ¤кост≥ ≥нвестиц≥йних ≥нститут≥в, ¤к≥ можуть зд≥йснювати д≥¤льн≥сть на ринку ц≥нних папер≥в ¤к посередник (≥нвестиц≥йного брокера). ¬иступаючи ¤к ф≥нансовий брокер, банки виконують посередницьк≥ (агентськ≥) функц≥њ по куп≥вл≥-продажу ц≥нних папер≥в за рахунок ≥ за дорученн¤м кл≥Їнта на основ≥ договору ком≥с≥њ або дорученн¤.

     якщо банк бере на себе роль ≥нвестиц≥йноњ компан≥њ, то в≥н займаЇтьс¤ орган≥зац≥Їю випуску ц≥нних папер≥в ≥ видачею гарант≥й по њх розм≥щенню в користь третьоњ особи.

     “раст - це операц≥њ по управл≥нню коштами, зокрема ц≥нними паперами, кл≥Їнта, зд≥йснюваних в≥д свого ≥мен≥ ≥ за дорученн¤м кл≥Їнта на основ≥ договору з ним.

     “растов≥ (дов≥рч≥) операц≥њ Ї новими дл¤ нашоњ банк≥вськоњ практики.

     ¬провадженн¤ њх стикаЇтьс¤ сьогодн≥ з серйозними проблемами ≥ ран≥ше усього з тим, що в крањн≥ в≥дсутнЇ правове забезпеченн¤ ≥нституту дов≥рчоњ власност≥.

     ” сучасних умовах в ”крањн≥ найб≥льш реальними Ї трастов≥ послуги, що надаютьс¤ по операц≥¤х з ц≥нними паперами, так зван≥ агентськ≥ послуги. ƒо них можна в≥днести:

ь        управл≥нн¤ активами - проведенн¤ операц≥й з ц≥нними паперами, зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й за дорученн¤м кл≥Їнта, наприклад, куп≥влю-продаж папер≥в, формуванню портфел¤.

ь        послуги по первинному розм≥щенню ц≥нних папер≥в:

ь        розм≥щенн¤ акц≥й на ф≥нансових ринках (ем≥с≥¤);

ь        вед≥нн¤ реЇстру акц≥онер≥в;

ь        виплата щор≥чного прибутку акц≥онерам.

     ѕричина зац≥кавленост≥ банк≥в в розвитку трастових послуг ц≥лком ¤сна. “аким чином, банки прагнуть залучити максимально б≥льше к≥льк≥сть ресурс≥в, причому з незначними витратами. ƒал≥, формуючи портфель ц≥нних папер≥в ≥ надал≥ управл¤ючи њм, банки отримують доступ до управл≥нню ф≥рмою. ≤ нарешт≥, за послуги, що надаютьс¤ банк отримуЇ ком≥с≥йну винагорода, ¤ка Ї одн≥Їю з статей прибутк≥в банку.

     “растов≥ операц≥њ по розпод≥лу акц≥й кл≥Їнт≥в банку оформл¤ютьс¤ тими ж проводками по ц≥нних паперах, ¤к≥ були вказан≥  в пункт≥ 2.1. даноњ курсовоњ роботи.

     ќбслуговуванн¤ кл≥Їнта починаЇтьс¤ з в≥дкритт¤ йому рахунки  "депо" - рахунки дл¤ збер≥ганн¤ ц≥нних папер≥в.

     ќдночасно з в≥дкритт¤м рахунку укладаЇтьс¤ догов≥р на його обслуговуванн¤, зг≥дно з ¤ким банк проводить по рахунку в межах  своЇњ компетенц≥њ вс≥ види операц≥й з ц≥нними паперами, за вин¤тком заборонених законодавством.

     ƒал≥ кл≥Їнт оплачуЇ послуги банку по операц≥¤х з ц≥нними паперами в певному розм≥р≥ в≥д ном≥нальноњ вартост≥ папер≥в. ќплата проводитьс¤ по кожн≥й конкретн≥й ситуац≥њ на прот¤з≥ трьох банк≥вських дн≥в з моменту зд≥йсненн¤ операц≥њ шл¤хом перерахуванн¤ суми на кореспондентський рахунок банку.

     Ќаступним вигл¤дом трастових послуг, що надаютьс¤ кл≥Їнтам банку, Ї вед≥нн¤ реЇстру акц≥онер≥в ≥ реЇстрац≥¤ операц≥й з ц≥нними паперами, ¤к≥ на сьогодн≥шн≥й день життЇво необх≥дн≥ дл¤ п≥дприЇмств, що приватизуютьс¤.

     ¬казана послуга потр≥бна, дл¤ того щоб операц≥¤ по куп≥вл≥-продажу була д≥йсна, тобто мала юридичну силу, вона повинна бути зареЇстрована ≥нвестиц≥йним ≥нститутом.

     ¬ед≥нн¤ реЇстру включаЇ в себе: формуванн¤ реЇстру по п≥дсумках закритоњ п≥дписки; внесенн¤ зм≥н по п≥дсумках чекових аукц≥он≥в; видача виписок з реЇстру; зм≥на статутного кап≥талу за результатами ≥нвестиц≥йних торг≥в; операц≥њ по перепродажу акц≥й при умов≥, що операц≥¤ зареЇстрована в ≥ншому ≥нвестиц≥йним ≥нститут≥; операц≥њ по перепродажу акц≥й при умов≥, що ми реЇструЇмо операц≥ю; видача р≥зних зв≥т≥в; видача списку по нарахованих див≥дендах.

     ¬несенню зм≥н в реЇстр передуЇ розрахунок нового ном≥нала акц≥й ≥ в≥дпов≥дно новоњ к≥лькост≥ акц≥й. ѕ≥сл¤ зм≥ни ном≥нала акц≥њ вс≥м акц≥онерам видаютьс¤ нов≥ виписки з реЇстру, а стар≥ вилучаютьс¤.

     «м≥ни в реЇстр внос¤тьс¤ також ≥ за результатами ≥нвестиц≥йних торг≥в. —уть механ≥зму ≥нвестиц≥йних торг≥в в тому, що при продажу пакету акц≥й п≥дприЇмства перевага в≥ддаЇтьс¤ тим ≥нвесторам, ¤к≥ зобов'¤зуютьс¤ вкласти в розвиток даного п≥дприЇмства ≥нвестиц≥њ в б≥льшому об'Їм≥.

     Ѕанк може виступати агентом по перепродажу ц≥нних папер≥в кл≥Їнта в випадку реЇстрац≥њ операц≥њ ¤к в банку, де в≥н знаходитьс¤ на реЇстровому обслуговуванн≥, так ≥ при реЇстрац≥њ в ≥ншому ≥нвестиц≥йному ≥нститут≥.

     ¬с≥ види послуг по обслуговуванню реЇстру акц≥онер≥в банк надаЇ за ком≥с≥йну винагорода. “аким чином, банк при веденн≥ реЇстру акц≥онер≥в маЇ певний прибуток, а також вичерпну ≥нформац≥ю про кл≥Їнт≥в.

     ќбов'¤зковим елементом пол≥тики трастових п≥дрозд≥л≥в Ї ч≥тке обгрунтуванн¤ кл≥Їнтам управл≥нськоњ стратег≥њ. Ќањвно вважати, що кл≥Їнт буде задовольн¤тис¤ заспок≥йливими запевненн¤ми банку про стаб≥льност≥ своЇњ роботи, прихильност≥ кращим традиц≥¤м банк≥вськоњ д≥¤льн≥сть. ќтримуючи ≥нформац≥ю по р≥зних каналах кл≥Їнт буде вимагати в≥д кер≥вника трастом максимально ефективних управл≥нських р≥шень. —в≥това практика св≥дчить, що найб≥льшого усп≥ху домагаютьс¤ т≥ банки, ¤к≥ в трастовому б≥знес≥ ор≥Їнтуютьс¤ на ризикован≥сть вище  "пом≥рноњ", що виражаЇтьс¤ в так зван≥й агресивн≥й управл≥нськ≥й стратег≥њ або  в агресивному управл≥нн≥ дов≥рчою власн≥стю.

     јгресивне управл≥нн¤ дов≥рчою власн≥стю включаЇ в себе в першу чергу прагненн¤ банком пол≥пшити показники керованих кап≥тал≥в, активно анал≥зувати, прогнозувати ≥  "випереджати" ринок. “ака д≥¤льн≥сть передбачаЇ р¤д операц≥й з дов≥реними активами, в тому числ≥:

зам≥щенн¤ одних ц≥нних папер≥в ≥ншими, зокрема,  придбанн¤ дл¤ кл≥Їнт≥в таких акц≥й, ц≥ни на ¤к≥ занижен≥ ≥ повинн≥ зростати в найближче час;

продаж частини актив≥в;

куп≥влю додаткових актив≥в;

диверсиф≥кац≥ю кап≥талу з урахуванн¤м поточноњ ринковоњ кон'юнктури.

     ѕлануванн¤ д≥¤льност≥ трастового п≥дрозд≥лу зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ вироблених банком принцип≥в.

     Ўвидке впровадженн¤ на практиц≥ трастових в≥дносин в област≥ приватизац≥¤ ≥ в сфер≥ приватного б≥знесу диктуЇ необх≥дн≥сть законодавчого урегулюванн¤ даного вигл¤ду правов≥дносон. ” зв'¤зку з цим прийн¤тий в грудн≥ 1993 р. ”каз ѕрезидента ”крањни  "ѕро дов≥рчу власн≥сть (трасти)" є 2296, що регламентуЇ дов≥рч≥ в≥дносини з приводу управл≥нн¤ власн≥стю, Ї вельми актуальним. ќднак в даному документ≥ ≥снуЇ багато сп≥рних момент≥в. ƒ≥¤ указу розповсюджуЇтьс¤ на акц≥њ акц≥онерних товариств, створених при приватизац≥њ державних п≥дприЇмств, закр≥плених в федеральноњ власност≥ в пор¤дку, встановленому законодавством ”крањни про приватизац≥ю.  р≥м вищезгаданого указу, ≥снуЇ ще концепц≥¤ дов≥рчого управл≥нн¤, ¤ка була закладена в основу проекту «акону –‘  "ѕро дов≥рче управл≥нн¤ майном".

     –озгл¤нут≥ вище нормативн≥ документи мають ¤к сильн≥ так ≥ слаб≥ сторони, обговоренн¤ ¤ких продовжитьс¤, ймов≥рно, ще досить довго; однак дл¤ усп≥шного розвитку трастових в≥дносин в ”крањн≥ необх≥дно, щоб ринок отримав збалансований ≥ Їтичний закон про траст, що дозвол¤Ї широко ≥ ефективно використати даний вигл¤д правов≥дносин, формуючи ≥ розвиваючи при цьому цив≥л≥зован≥ форми управл≥нн¤ майном застосовно до вс≥х вид≥в власност≥.

2.3.    —“¬ќ–≈ЌЌя –≈«≈–¬≤¬ ѕ≤ƒ ќЅ≈«÷≤Ќё¬јЌЌя ÷≤ЌЌ»’ ѕјѕ≈–≤¬.

     ѕор¤док створенн¤ резерв≥в п≥д обезц≥нюванн¤ ц≥нних папер≥в викладений в Ћист≥ ЌЅ”  "ѕро пор¤док створенн¤ резерв≥в п≥д обезц≥нюванн¤ ц≥нних папер≥в" в≥д 08.12.94  є 127.

     ” зв'¤зку з  "ѕоложенн¤м про особливост≥ визначенн¤ податковоњ бази дл¤ сплати податку на прибуток банками ≥ ≥ншими кредитними установами", затвердженою постановою ”р¤ду ”крањни в≥д 16 травн¤ 1994 р. є 490 ЌЅ” встановлюЇ:

     ” перший робочий день кожного кварталу проводитьс¤ переоц≥нка вкладень комерц≥йного банку ≥ його ф≥л≥али ≥ кредитноњ установи в ц≥нн≥ папери.

     ѕо реальн≥й ринков≥й вартост≥ переоц≥нюютьс¤ вкладенн¤ в наступн≥ ц≥нн≥ папери:

в акц≥њ акц≥онерного товариства, що враховуютьс¤ на балансовому рахунку є 191  "¬кладенн¤ в акц≥њ акц≥онерного товариства";

в недержавн≥ боргов≥ зобов'¤занн¤, що враховуютьс¤ на  балансовому рахунку є 193  "¬кладенн¤ в недержавн≥ боргов≥ зобов'¤занн¤"; в ≥нш≥ ц≥нн≥ папери по спец≥альн≥й вказ≥вц≥ ЌЅ”.

     ѕереоц≥нка проводитьс¤ по середн≥й ринков≥й ц≥н≥ на останн≥й робочий день минулого кварталу.

     Ќац≥ональний Ѕанк ”крањни пов≥домл¤Ї наступн≥ критер≥њ, в в≥дпов≥дност≥ з ¤кими ц≥нн≥ папери з одним державним реЇстрац≥йним номером в≥днос¤тьс¤ до ц≥нних папер≥в з ринковою котируванн¤ дл¤ ц≥лей створенн¤ резерв≥в п≥д њх обезц≥нюванн¤ по п≥дсумках завершеного кварталу:

¬ключенн¤ в л≥стинг ц≥нних папер≥в не менш н≥ж на одн≥й фондов≥й б≥рж≥ або фондовому в≥дд≥л≥ товарноњ б≥рж≥;

середньом≥с¤чний б≥ржовий оборот по п≥дсумках зв≥тного кварталу - не менше  5 млн. крб.;

публ≥кац≥¤ оф≥ц≥йного б≥ржового котируванн¤ ц≥нних папер≥в в прес≥ ;

в≥дсутн≥сть обмежень на об≥гу ц≥нного паперу.

     ” випадку, по ц≥нному паперу, що задовольн¤Ї вказаним критер≥¤м, ринкова ц≥на за станом на останн≥й робочий день минулого кварталу ви¤витьс¤ нижче балансов≥й вартост≥ ц≥нного паперу, то комерц≥йний банк або установу зобов'¤заний створити резерв п≥д обезц≥нюванн¤ вкладень в ц≥нн≥  папери в розм≥р≥ зниженн¤ середньоњ ринковоњ ц≥ни в≥дносно балансовоњ вартост≥. ѕри цьому сума резерву не повинна перевищувати 50% в≥д њњ балансовоњ вартост≥. ѕри створенн≥ резерву робитьс¤ наступна проводка:

ƒ-т рах. є 970  "ќперац≥йна ≥ р≥зноњ витрати" по статт≥  "≤нш≥ витрати"

 -т рах. є 944  "–езерви п≥д обезц≥нюванн¤ вкладень в ц≥нн≥ папери".

     –езерви створюютьс¤ дл¤ кожного ц≥нного паперу незалежно в≥д збереженн¤ або зб≥льшенн¤ вартост≥ вс≥х ц≥нних папер≥в.

     ѕереоц≥нка вкладень в ц≥нн≥ папери приводить до створенн¤ резерв≥в п≥д њх обезц≥нюванн¤, але не м≥н¤Ї балансовоњ вартост≥ ц≥нних папер≥в, що рахуютьс¤ на рахунках єє 191, 193.

     ѕеревищенн¤ ринковоњ вартост≥ ц≥ною  паперу над њњ  балансового варт≥стю не супроводитьс¤ бухгалтерськими проводками.

     Ѕанки ≥ кредитн≥ установи по п≥дсумках кварталу повинн≥ проводити коректуванн¤ створених ран≥ше резерв≥в п≥д обезц≥нюванн¤ вкладень в ц≥нн≥ папери з урахуванн¤м к≥лькост≥ ц≥нних папер≥в ≥ ринковоњ вартост≥.

     якщо по п≥дсумках зв≥тного кварталу ринкова варт≥сть ц≥нного паперу, п≥д ¤ку ран≥ше був створений резерв п≥д обезц≥нюванн¤, п≥двищилас¤ зверх ринковоњ ц≥ни, ¤ка використовувалас¤ ¤к базова дл¤ створенн¤ резерву по п≥дсумках попереднього зв≥тному кварталу, то сума резерву п≥д обезц≥нюванн¤ даного паперу коректуЇтьс¤ у б≥к зменшенн¤ аж до повного перерахуванн¤ кошт≥в з резерву на рахунок прибутк≥в зв≥тного кварталу .ѕри цьому робитьс¤ наступна проводка:

ƒ-т. рах. є 944  "–езерви п≥д обезц≥нюванн¤ вкладень в ц≥нн≥ папери"

 -т рах. є 960  "ќперац≥йна ≥ р≥зн≥ прибутки".

     якщо по п≥дсумках зв≥тного кварталу ринкова варт≥сть ц≥нного паперу, п≥д ¤ку ран≥ше був створений резерв п≥д обезц≥нюванн¤, знизилас¤ в≥дносно ринковоњ ц≥ни, ¤ка використовувалас¤ ¤к базова дл¤ створенн¤ резерву по п≥дсумках попереднього зв≥тному кварталу, сума резерву п≥д обезц≥нюванн¤ даного паперу коректуЇтьс¤ у б≥к зб≥льшенн¤, тобто проводитьс¤ до нарахуванн¤ резерву до необх≥дного розм≥ру. ѕри цьому сума резерву п≥д обезц≥нюванн¤ вкладень в ц≥нн≥ папери не повинна перевищувати 50% балансових вартост≥ цього паперу.

     ” цьому випадку робитьс¤ наступна проводка:

ƒ-т рах. є 970  "ќперац≥йна ≥ р≥зноњ витрати" по статт≥  "≤ншоњ витрати"

 -т рах. є 944  "–езерви п≥д обезц≥нюванн¤ вкладень в ц≥нн≥ папери".

     якщо ц≥нний пап≥р, в ¤кий вкладен≥ кошти банку не задовольн¤Ї критер≥¤м, в≥дпов≥дно до ¤ких ц≥нн≥ папери з одним реЇстрац≥йним номером в≥днос¤тьс¤ до ц≥нних папер≥в з ринковою котируванн¤ дл¤ ц≥лей створенн¤ резерв≥в п≥д њх обезц≥нюванн¤ по п≥дсумках завершеного кварталу, за ринкову варт≥сть за станом на останн≥й робочий день зв≥тного кварталу приймаЇтьс¤ фактична ц≥на куп≥вл≥ ц≥ною паперу, зменшена в два рази.

     ѕри реал≥зац≥њ ц≥нного паперу, дл¤ ¤коњ ран≥ше був створений резерв п≥д обезц≥нюванн¤, сума резерву перераховуЇтьс¤ на рахунок є 960  "ќперац≥йна ≥ р≥зн≥ прибутки".

     ѕри цьому робитьс¤ проводка:

ƒ-т рах.  є 944  "–езерви п≥д обезц≥нюванн¤ вкладень в ц≥нн≥ папери"

 -т рах. є 960  "ќперац≥йна ≥ р≥зн≥ прибутки".

     –езерви п≥д обезц≥нюванн¤ ц≥нних папер≥в, створен≥ у в≥дпов≥дност≥ з ран≥ше д≥ючим добре-таки, списуютьс¤ на  балансовий рахунок є 981  "ѕрибутки ≥ збитки до зв≥тного року" в терм≥ни не п≥зн≥ше за проведенн¤ чергове  збори акц≥онер≥в. ѕри цьому робитьс¤ наступна проводка:

ƒ-т рах. є 944

 -т рах. є 981.

                                                            

¬исновок.

     ” наш час ринок ц≥нних папер≥в ”крањни Ї ще досить аморфним. ЌемаЇ поки що ч≥ткого розмежуванн¤ м≥ж первинним ≥ повторним,  б≥ржовим ринком. ѕредставлений в≥н в основному фондовими ≥ товарними б≥ржами, ¤к≥ поглинають основний пот≥к приватних ц≥нних папер≥в.

     –озвиток первинного ринку ц≥нних папер≥в в структур≥ всього ринку можливо лише при розвитку наступних умов:

Ў        б≥льше за широку ≥ активну приватизац≥ю п≥дприЇмств, компан≥њ ≥ асоц≥ац≥њ;

Ў        створенн¤ посередник≥в - ≥нвестиц≥йних банк≥в ≥ брокерських ф≥рм, ¤к≥ могли б зд≥йснити посередницьку функц≥ю м≥ж ем≥тентами ≥ покупц¤ми так, ¤к це прийн¤те в св≥тов≥й практиц≥, зокрема —Ўј,  анад≥, јнгл≥њ, япон≥њ;

Ў        б≥льш широкоњ реал≥зац≥њ обл≥гац≥й компан≥й ≥ п≥дприЇмств. Ќа «аход≥ основна частина ф≥нансуванн¤ (70 - 95 %) ринку ц≥нних папер≥в зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок випуску обл≥гац≥й корпорац≥й ≥ компан≥й. —аме первинний ринок там базуЇтьс¤ на обл≥гац≥¤х, а головним посередником розм≥щенн¤ Ї ≥нвестиц≥йн≥ банки.

     ”крањнський ринок значно в≥дстаЇ в≥д св≥тового ринку. јле, в найближчий час при скороченн≥ ≥нфл¤ц≥њ можливо чекати розвиток ринку корпоративних ц≥нних папер≥в (акц≥њ, обл≥гац≥њ, вексел¤), що може благотворно вплинути на економ≥ку. “ак ем≥с≥¤ акц≥й ¤к в≥домо Ї найб≥льш дешевою формою кредитуванн¤, ≥ тим б≥льше безстроковоњ.

     ѕри всьому р≥зноман≥тт≥ вид≥в ц≥нних папер≥в дозволених до випуску ≥ звертанню (акц≥њ, обл≥гац≥њ, вексел¤, варанти, ф'ючерси, опц≥они) ≥снуЇ можлив≥сть конструюванн¤ ц≥нних папер≥в, а це в свою чергу маЇ на уваз≥ включенн¤ властивостей дек≥лькох ц≥нних папер≥в в одну, тобто в ту що конструюЇмо.

     јле при всьому цьому ринок ц≥нних папер≥в маЇ багато проблем. ” першу черга це проблема захисту ≥нвестор≥в в≥д ф≥нансових злочинц≥в ≥ шахрањв. ƒл¤ цього треба укр≥пити законодавчу базу. ƒругоњ гостроњ проблемою Ї слабка ≥нфраструктура ринку.

     –озв'¤занн¤ цих двох проблем повинно п≥двищити дов≥р'¤ до украњнського ринку ≥ зб≥льшити приток кап≥талу в ”крањну.

     ўоб вийти на св≥товий р≥вень, наш≥ профес≥йн≥ учасники ринку ц≥нних папер≥в повинн≥ значно п≥двищити ¤к≥сть своЇњ роботи. ¬ир≥шити цю проблему сл≥дуЇ введенн¤м б≥льш високих стандарт≥в дл¤ в≥тчизн¤них учасник≥в. “≥льки на основ≥ високих вимог можна буде зд≥йснити л≥цензуванн¤ брокерськоњ ≥ д≥лерськоњ д≥¤льност≥.

     “аким чином, перед украњнським ринком ц≥нних папер≥в стоњть ще багато невир≥шених задач, однак, думаЇтьс¤ њх р≥шенн¤ в найближчому майбутньому реально ( хоч ≥ не в≥ритьс¤ ).

                      

                     —писок литературы.

1.      «акон ”крањни "ѕро ринок ц≥нних папер≥в"

2.        «акон ”крањни "ѕро акц≥онерн≥ товариства "

3.      «акон ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вску д≥¤льн≥сть"

4.      ”каз ѕрезидента ”крањни "ѕро  дов≥рчу власн≥сть (траст)"

5.      ѕоложенн¤ про випуск и об≥г ц≥нних папер≥в ≥ фондових б≥ржах в ”крањн≥

6.      ѕоложенн¤ про акц≥онерн≥ товариства в ”крањн≥.

7.           ≤нструкци¤ ЌЅ” "ѕро правила випуску ≥ реЇстрац≥њ ц≥нних папер≥в 

         кредитними орган≥зац≥¤ми на територ≥њ ”крањни".

8.           јлексеев ћ.ё. "ѕрактика выпуску приватних ц≥нних папер≥в".   

         Ѕухгалтерский учЄт є 7. - ћ.: ‘инансы и статистика, 1994г.

9.      јлексеев ћ.ё. "–инок ц≥нних папер≥в". - ћ.: ‘инансы и статистика, 1992г.

10.    ¬арант виходить на ринок // Ёкономика и жизнь, 1996 г., є 42, с.7

11.        ƒробозина Ћ.ј., ќкунева Ћ.ѕ., и др. "‘≥нанси. √рошовий об≥г. редит". -

         ћ.: ‘инансы, ёЌ»“», 1997 г., - 479 с.

12.    ¬итоки прибутку - ADR // Ёкономика и жизнь, 1996 р., є 43, с.6

13.     олесн≥ков ¬.».,  роливецька Ћ.ѕ. "Ѕанк≥вска спр≥ва". - ћ.: ‘инансы и

         статистика, 1997 г., - 480 с.

14.    Ћьюс Ёнджел и Ѕредли Ѕойд "як купувати акц≥њ"  Little Brown and

         Company Boston Toronto 1982 г. ѕереклад: ѕј≤Ќ—, 1992 г. ƒрук.     

         ѕроблемного јвтономного ћ≥жнародного —п≥вроб≥тництва за участии ћѕ

         Ћогос 1995г.

15.    ћ≥рк≥н я.ћ. "÷≥нн≥ папери ≥ фондовый ринок". - ћ.: ѕерспектива, 1995г.

16.        Ќов≥ можливост≥ товарного ф'ючерса // Ёкономика и жизнь, 1996 г., є

         44, с.7

17.    –ассадина ќ.Ћ. "¬ексельное обращение в –оссии" // ƒеньги и кредит,

         1994 г., є 2 , с.37-44

17.        ‘ельдман "¬ексельний об≥г". ”чбовий ≥ дов≥дковий пос≥бник. - ћ.:  

         ≤Ќ‘–ј-ћ, 1995 г.