—тановище ”крањнськоњ журнал≥стики в 20-х роках
¬ступ
ѕроблема значенн¤ пер≥одичних видань у громадсько-пол≥тичному ≥ культурно-мистецькому житт≥ народу складна й багатоаспектна. ƒл¤ в≥ками позбавлених державност≥ украњнц≥в, що зберегли свою нац≥ональну самобутн≥сть у сфер≥ культури, ц¤ проблема набуваЇ додатковоњ ваги. «наченн¤ украњнськоњ пер≥одики в духовному самотвердженн≥ народу важко переб≥льшити. Ќа кожному з етап≥в ≥сторико-л≥тературного процесу 19-20 стол≥ть л≥тературно-громадська преса не т≥льки пропагувала художню творч≥сть, а й виконувала функц≥ю попул¤ризатора громадсько-пол≥тичноњ думки, нових ф≥лософських ≥дей, наукових дос¤гнень, мистецьких рух≥в.
ƒвадц¤т≥ роки були першими роками в≥дбудовчого пер≥оду, роками новоњ економ≥чноњ пол≥тики, одним з акт≥в ¤коњ був дозв≥л у листопад≥ 1921 року роботи приватних видавництв. ÷ей час був визначальним у становленн≥ украњнського л≥тературного ≥ мистецтвознавчого журналу. ” пер≥одичному друков≥ Ќ≈ѕ дав значний цифровий зл≥т: у 1920 роц≥ - б≥л¤ 136 журнальних назв (рос≥йською та украњнською мовами), у1923 б≥льше - 250 . ¬икликано це двома взаЇмопов'¤заними факторами: по-перше, по¤вою приватних видавництв, по-друге, активним ростом видавництв державних, ¤к≥ часто призначались дл¤ протид≥њ першим, ≥ к≥льк≥сть ¤ких зростала пропорц≥йно до њх к≥лькост≥.
ƒоки книговидавнича справа не запрацювала на повну потужн≥сть, журнал був оперативним ≥нформатором в р≥зних галуз¤х науки, техн≥ки, мистецтва. Ќа сьогодн≥ пер≥одичн≥ виданн¤ тих рок≥в Ї невичерпним джерелом дл¤ досл≥дник≥в. Ѕез вивченн¤ пер≥одики цього великого пол¤ нац≥онального духовного житт¤, ¤ке часто ставало ареною боротьби за украњнську мову ≥ культуру, не можуть всеб≥чно ≥ повно висв≥тлюватись н≥ ≥стор≥¤ сусп≥льноњ думки, н≥ нац≥ональний науково-мистецький рух у всьому його багатств≥ ≥ складност≥.
∆урнали 20-х 30-х рр. , так≥ ¤к "√лобус", "∆итт¤ й революц≥¤", "Ўл¤хи мистецтва", " ритика", " нигар", "ѕлуг", "√арт" та багато ≥нших, становл¤ть вагому складову частину ≥стор≥њ украњнськоњ рад¤нськоњ л≥тератури. ”спадкувавши кращ≥ традиц≥њ старшого журнального "покол≥нн¤", до ¤кого належать "Ћ≥тературно-науковий в≥сник", " иевска¤ старина", "ѕравда", "∆ит≥Ї ≥ слово", вони разом з тим стали представниками новаторських пошук≥в, см≥ливих експеримент≥в в област≥ тематики, стилю, напр¤м≥в.
ќдним з найпопул¤рн≥ших видань того часу був часопис "„ервоний шл¤х" , про ¤кий досл≥дник л≥тератури сказав: "« виникненн¤м "„ервоного шл¤ху", котрий об'Їднав ≥ групових ≥ позагрупових письменник≥в, у розвитку украњнськоњ рад¤нськоњ л≥тератури" . ¬≥н був задуманий ¤к великий л≥тературно-науковий та громадсько-пол≥тичний м≥с¤чник, що маЇ прост≥йн≥ в≥дд≥ли:
а) красного письменства;
б) науковий;
в) громадсько-пол≥тичний;
г) книжно-б≥бл≥ограф≥чний;
д) хрон≥ки.
’оч це було передбачено перв≥сним задумом структури журналу, але в процес≥ д≥¤льност≥ його найб≥льших здобутк≥в було дос¤гнуто першим в≥дд≥лом, через що "„ервоний шл¤х" ув≥йшов в ≥стор≥ю з≥ статусом "л≥тературно-художн≥й".
’удожн≥ частини в масових журналах такого типу необх≥дно розгл¤дати ¤к складову ≥ дуже важливу ланку л≥тературного процесу. —пециф≥ка њњ втому, що вона найб≥льш пов'¤зана з щоденним житт¤м сусп≥льства, охоплюЇ найширш≥ кола читач≥в, з ¤ких б≥льш≥сть дуже мало об≥знана з л≥тературним житт¤м. ћасовий журнал поширюЇтьс¤ в найв≥ддален≥ш≥ куточки крањни, куди "велика" л≥тература ще не доходить. —аме через це художн≥й матер≥ал бере на себе функц≥ю вихованн¤, оформленн¤ художн≥х смак≥в масового читача.
"„ервоний шл¤х" з'¤вл¤Їтьс¤ в оптимальний дл¤ розвитку украњнськоњ культури час -1923 р≥к. ÷им роком розпочинавс¤ пер≥од так званоњ украњн≥зац≥њ, що тривав до 1929 року. √оловна роль у створенн≥ концепц≥њ украњн≥зац≥њ належала ќ.я. Ўумському - члену оргбюро ÷ ѕ(б)” ≥ одному з редактор≥в "„ервоного шл¤ху". ≤нтерес до двадц¤тих зумовлений тим, що в цей час украњн≥зац≥¤ дос¤гла найвищого свого розвитку, сп≥впавши в час≥ з пер≥одом украњнського в≥дродженн¤. ќтже створенн¤ журналу перебувало в т≥сному зв'¤зку з новою пол≥тикою ≥ було њњ насл≥дком.
онцепц≥¤ "„ервоного шл¤ху" була детально продумана вищими парт≥йними колами, а вих≥д його заздалег≥дь запланований. ѕерший секретар виданн¤ ё.ќзерський запрошуючи до сп≥вроб≥тництва ќ.ƒосв≥тнього писав у лист≥ до нього: "∆урнал маЇ характер л≥тературно-художнього м≥с¤чника, що своњм розм≥ром наближавс¤ би " расной ниви". ÷е Ї зд≥йсненн¤ того завданн¤, що вже давно поставили соб≥ в≥дпов≥дальн≥ пол≥тичн≥ кола" .
Ћист ё. ќзерського - не Їдине арх≥вне св≥дченн¤, вс¤кому п≥дкреслюЇтьс¤ зац≥кавленн¤ журналом "в≥дпов≥дних пол≥тичних к≥л". –едактор журналу √.√р≥нько пов≥домл¤в листом ѕ. Ћадана про створенн¤ м≥с¤чника пишучи: "з к≥нц¤ лютого цього року починаЇ виходити у ’арков≥ п≥д моЇю редакц≥Їю л≥тературно - науковий ≥ соц≥ально - пол≥тичний журнал "„ервоний шл¤х" украњнською мовою. ћи перший раз беремос¤ за здобуванн¤ щом≥с¤чного журналу. Ќаш≥ пол≥тичн≥ органи надають ц≥й справ≥ серйозне значенн¤ ≥ треба зробити все, щоб вона не провалилась "
Ќа думку я. ƒашкевича, "нема п≥дстав культурне в≥дродженн¤ –ад¤нськоњ ”крањни середини 20-х - початку 30-х рок≥в вважати насл≥дком лиш апаратноњ украњн≥зац≥њ. ћогутн¤ революц≥йна хвил¤ розкувала творч≥ можливост≥ нац≥њ. ƒерусиф≥кац≥¤ була не причиною, а навпаки одним з результат≥в культурного розкв≥ту всього украњнського . ќтже формально журнал створювавс¤ з метою задовольн¤нн¤ культурних потреб "широких народних мас", а реально оф≥ц≥йн≥ кола прагнули з його допомогою зд≥йснити власн≥ потреби - пол≥тичн≥".
ќдним ≥з завдань, ¤ке покладалось на журнал парт≥йними функц≥онерами , було завданн¤ протид≥њ де¤ким органом нац≥онально-св≥домоњ ем≥грац≥њ . «а визначенн¤м одного ≥з тогочасних культурних д≥¤ч≥в ™. „ерн¤ка, "журнал - це легка гармата в наш≥й ≥деолог≥чн≥й боротьб≥". ” стан≥ нав'¤заноњ згори холодноњ в≥йни , прихованоњ чи в≥двертоњ ворожнеч≥ перебували "„ервоний шл¤х" ≥ "Ќова ”крањна" . ќстанн≥й видававс¤ у ѕраз≥ визначними украњнськими д≥¤чами ¬. ¬инниченком ≥ ћ. Ўаповалом з 1922 року. ¬инниченко одразу зрозум≥в , що "„ервоний шл¤х" це збро¤ , спр¤мована проти "Ќовоњ ”крањни ", нав≥ть звинуватив орган≥затор≥в у запозиченн≥ програми його журналу . ¬ запал≥ письменник кидаЇ р≥зк≥ звинуваченн¤ редактору нового виданн¤ , тод≥шньому наркому осв≥ти √. √риньков≥ : "÷е маленький ур¤довець з тоњ боротьб≥стськоњ мошки , що приладналась до московського меду ", запроданець , холуй , зрадник ≥ т. д. ћ≥ж журналами точилась негласна боротьба за кращих письменник≥в . ƒе¤к≥ в≥ддавали перевагу ем≥грантському виданню. јле це не було ви¤вом в≥льноњ конкуренц≥њ часопис≥в , швидше - п≥днев≥льного становища митц≥в.
¬елика заслуга "„ервоного шл¤ху" пол¤гаЇ в тому, що досить швидко йому вдалос¤ стати центром формуванн¤ л≥тературних смак≥в : згуртувати навколо себе письменник≥в досв≥дчених ≥ початк≥вц≥в , представник≥в ем≥грац≥њ зах≥дноукрањнських земель . „ерез журнал читач мав змогу познайомитись з творч≥стю "плужан" (—.ѕилипенко , ј. ѕон≥в , ≤. —енченко, ј. √оловко), член≥в сп≥лки пролетарських письменник≥в "√арт" (ѕ. “ичина, ћ. …огансен , ≤. улик , ¬. —осюра, ќ. ƒосв≥тн≥й ),"ланк≥вц≥в"(√. осинка, ¬. ѕ≥дмогильний ,Ѕ. јнтоненко-ƒавидович , ™. ѕлужний,“. ќсьмачка ),"неокласик≥в"(ћ. –иильський, ћ. «Їров, ѕ. ‘илипович, ћ. ƒрай-’мара ),член≥в "јвангарду"(¬. ѕол≥щук, Ћ. „ернов-ћалошийченко), футурист≥в (ћ. —еменко, √. Ўкуруп≥й, ќ. —л≥саренко).
—тарше письменницьке покол≥нн¤ (—. ¬асильченко, ѕ. опельгородський, ћ. „ерн¤х≥вський, √. ’откевич. ’. јлчевська, Ќ. –оманович-“каченко) брало участь у формуванн≥ "обличч¤" журналу разом з початк≥вц¤ми (—. рижан≥вський, ѕ. ”сенко, ќ.¬лизько, “.ћасенко).ƒо сп≥впрац≥ в "„ервоному шл¤ху" були запрошен≥ т≥ з зах≥дноукрањнських письменник≥в, ¤к≥ прихильно ставились до рад¤нськоњ ”крањни ( ¬.—тефаник, ћ.„еремшина, ќ. обил¤нська, ј „айковський, Ќ. обринська, ћ. озор≥с.); в≥дом≥ майстри слова ≥з св≥товим ≥менем (ћарт≥н јндерсен-Ќексе, «деник ЌеЇдли, ≈птон —инклер); представники украњнськоњ м≥грац≥њ л≥вих погл¤д≥в( ≤. рушельницький, ћ.≤рчан, ј.ѕавлюк).
ѕричини сп≥вроб≥тництва в журнал≥ ≥ноземних культурних д≥¤ч≥в стають зрозум≥л≥шими, коли розгл¤нути њх на фон≥ т≥сних контакт≥в"„ервоного шл¤ху" з колективом видавництва" осмос". ÷е ”крањно-јмериканське видавниче товариство було створене в 1922 роц≥ з метою поширенн¤ марксистськоњ л≥тератури украњнською мовою серед роб≥тник≥в јмерики, анади, далеких крањн ™вропи. ќдна з функц≥й видавництва пол¤гала в попул¤ризац≥њ харк≥вського м≥с¤чника. ѕочинаючи з першого номера, пересилка журналу за кордон стала регул¤рною. "„ервоний шл¤х" користувавс¤ значним попитом серед украњнц≥в јмерики, анади, Ќ≥меччини. …ого ц≥на зросла з 50 до 75 цент≥в. Ќе минуло й року, ¤к ѕ.Ћадан (в≥дпов≥дальний редактор " осмосу") писав до √.√ринька : "∆урнал маЇ на своЇму рахунку б≥л¤ восьми тис¤ч долар≥в. Ѕудуть ще. ѕопул¤рн≥сть росте"1
«аслуга " осмосу" не лише в попул¤ризац≥њ й створенн≥ реклами "„ервоного шл¤ху". ќсобисто ѕ.Ћадан та ≥нш≥ сп≥вроб≥тники доклали вс≥х зусиль, щоб забезпечити публ≥кац≥њ на його стор≥нках попул¤рних ≥ноземних письменник≥в, пол≥тик≥в, культурних д≥¤ч≥в.
Ѕ≥льша частина цих публ≥кац≥й припадаЇ на 20-≥ роки . ƒо них належать твори √еорга √айма , –≥харда ƒемел¤ , –айнера ћар≥њ –≥льке , ‘≥л≥па —упо , јртура естлера , Ћ≥хтенштайна, ћарт≥на Ќексе, ≈м≥л¤ ¬ерхарна , …огансена Ѕехера , ƒжона ƒос-ѕассоса та ≥н. нига є2 журналу повн≥стю присв¤чена “уреччин≥. “урецька поез≥¤ ≥ проза представлена ≥менами ћехмеда ≈м≥на, јхмеда ’ат≥ма, —уада ƒерв≥ша, –ах≥ка ’ал≥да, ќмара —ейф ≈дд≥на . ќпубл≥кован≥ також статт≥, що торкались р≥зних аспект≥в житт¤ “уреччини - пол≥тичного, економ≥чного, краЇзнавчого:
ј. —амайлович "ƒва м≥с¤ц≥ в —тамбул≥", ¬.—тамбулов
"«елена Ѕруса", "”сп≥хи ≥ труднощ≥ будуванн¤ новоњ “уреччини". „исло журналу присв¤чувалось дес¤тир≥ччю турецькоњ революц≥њ п≥д проводом ћ. емал¤.
ѕри допомоз≥ видавництва " осмос" "„ервоний шл¤х" в≥д≥грав значну роль у налагоджен≥ м≥жнародних контакт≥в, брав активну участь у встановленн≥ зворотнього зв'¤зку м≥ж закордонними та украњнськими культурними д≥¤чами, письменниками.
„имале м≥сце у журнал пос≥дала л≥тературна критика, хоч постаЇ вона ¤вищем досить складним та неоднор≥дним. √либок≥ ф≥лолог≥чн≥ концепц≥њ тут межують з поверховими галасливими ман≥фестами; учн≥вство протиставл¤Їтьс¤ профес≥онал≥зму ≥ досв≥дченост≥. –ух критичноњ думки представлено такими р≥зними (з точки зору естетичних позиц≥й ≥ профес≥йноњ майстерност≥) ≥менами, ¤к ƒ. «агул ≥ ќ.Ѕ≥лецький, ћ. «еров ≥ я.—авченко, ќ.ƒерошкевич та ≤. Ћакиза.
ритичний в≥дд≥л "„ервоного шл¤ху" мав досить хаотичний вигл¤д. "де тут, справд≥ система? ƒе пол≥тичне докладне вивченн¤ точних л≥тературних питань? ƒе загальн≥ огл¤ди л≥тератури потр≥бн≥ до огл¤д≥в тов. ор¤ка? „ому це вигл¤даЇ докраю випадковим, безсистемним, спарадичним?- так зливою риторичних запитань характеризуЇ його ‘.якубовський .…ого думка ц≥лком зб≥гаЇтьс¤ з думкою авторитетного вченого ќ.ƒорошкевича, ¤кий писав з цього приводу: "критичний в≥дд≥л поруч з красним письменством, дуже випадковий, дотого ж устаткований не так критичними, ¤к ≥сторико- л≥тературними матер≥алами". «агальний огл¤д критичних матер≥ал≥в даЇ змогу оц≥нити актуальн≥сть њх проблематики: журнал в≥дгукувавс¤ на найгостр≥ш≥ питанн¤, оперативно вм≥щуючи важливу й нову ≥нформац≥ю. ¬≥н надав своњ стор≥нки д≥¤чам р≥зних ≥дейно естетичних, стильових напр¤мк≥в, охоче опубл≥кував дискус≥йн≥ матер≥али, хоча не завжди уникав однозначност≥ у постановц≥ акцент≥в Ќа початку 20-х рок≥в творча д≥¤льн≥сть зд≥йснювалась у св≥тл≥ величезноњ соц≥альноњ катастрофи, що поставила п≥д сумн≥в ус≥ традиц≥њ ≥ попередн≥ здобутки людства. ≤ хоч революц≥¤ зм≥стила де¤к≥ акценти культурного процесу, вона ще не могла ≥стотно зм≥нити психолог≥ю творчост≥, порвати з традиц≥¤ми. ÷е був час незнищенних над≥й, нестримного оптим≥зму ≥ безмежноњ в≥ри.
ј вже з другоњ половини 20-х рок≥в журнал починаЇ визнавати пер≥одичних пол≥тичних удар≥в. ѕерший припадаЇ на к≥нець 1926 року, коли постановою ÷ ѕ(б)” в≥д 20-11-1926 року було усунуто з посади головного редактора ќ. Ўумського ≥ зв≥льнено в≥д роботи в журнал≥ ћ. ’вильового. ÷е був сигнал про початок к≥нц¤ украњн≥зац≥њ. ¬же наприк≥нц≥ 20-х стало ц≥лком зрозум≥ло, що вона не маЇ перспективи. ритичною, оголошеною дл¤ широкого загалу, було "припущенн¤ ц≥лого р¤ду помилок редакц≥Їю журналу", таких ¤к публ≥кац≥¤ твору "¬бивство" ћ. ћошл¤нського та вих≥д першого зошита "¬апл≥те" п≥д кер≥вництвом ялевого й ’вильового.
ѕостанова в≥д 19 липн¤ 1929 року вже напр¤му стосувалась "„ервоного шл¤ху". Ќа цей раз привернув до себе увагу тв≥р малов≥домого автора ѕ. ¬анченка "ќпов≥данн¤ про гн≥ду кобилу" (1929, 3, 18-28). ¬≥н прос¤кнутий неприхованою г≥ркою ≥рон≥Їю стосовно об≥ц¤ного всенародного "благоденств≥¤", що нестиме при соц≥ал≥зм≥. ѕарт≥йн≥ "благод≥йники" наст≥льки були нал¤кан≥, що постановили не лише догану ≤. уликов≥ ¤к пост≥йно працюючому в редакц≥њ, але й:
ј) конф≥скувати прим≥рники "„ервоного шл¤ху", ¤к≥ ще не продан≥;
Ѕ) доручити ÷ перегл¤нути склад редколег≥й вс≥х (!) журнал≥в.
1930 р≥к парт≥Їю було використано дл¤ нагн≥танн¤ обстановки в ”крањн≥, а саме - дл¤ "встановленн¤" зв'¤зку м≥ж —¬” ≥ "шумськ≥змом". ” 1932 роц≥ "„ервоний шл¤х" з номера в номер друкуЇ статтю ћ. –убача "Ѕуржуазно-куркульська нац≥онал≥стична ≥деолог≥¤" п≥д маркою "демократ≥њ трудового народу" (є5-8), в ¤к≥й склалос¤ ћ. √рушевського.
ѕро початок 30-х ѕ.ѕанч -в≥дпов≥дальний секретар журналу, -писав у спогадах :"ѕродовжував ≥снувати у столиц≥ т≥льки позагуртковий журнал "„ервоний шл¤х", ¤кий зл≥ ¤зики назвали лантухом. олишн≥х член≥в ¬јѕЋ≤“≈, а пот≥м ѕрол≥тфронту , в≥н не задовольн¤в. ’от≥лось чогось нового".
” другий пер≥од д≥¤льност≥ журналу(1930-1936рр.) в≥н зазнав не лише ¤к≥сних, а й к≥льк≥сних зм≥н. Ѕ≥льшу частину журнальноњ площ≥ починають займати постанови , матер≥али з'њзд≥в, виступи вожд≥в та ≥деолог≥в, так≥ ¤к : ј. ’вил¤ "«а творенн¤ великого мистецтва соц≥ал≥стичноњ доби", . —торчак "«а марксистсько-лен≥нську чистоту в л≥тератур≥ , проти ворожоњ контрабанди ", статт≥ —. ос≥ора , ѕ.ѕостишева, ћ. ѕопова , —. ўупака, ≤. ириленка, √. ѕетровського.
ќдним з негативних фактор≥в на шл¤ху пл≥дноњ д≥¤льност≥ часопису були пост≥йн≥ зм≥ни серед редакторського колективу. “ак≥ необгрунтован≥ службов≥ перем≥щенн¤ не давали зосередитись на робот≥ , позбавл¤ли впевненост≥ в завтрашньому дн≥. ѕерш≥ 5 номер≥в вийшли за редакц≥Їю √. √ринька . « 6 номеру 1927 року до 1 номеру 1925 р. м≥с¤чник виходив за редакц≥Їю ќ. Ўумського. « 1927 року "„ервоний шл¤х" виходить за редакц≥Їю ¬. «атонського. « є2 у 1930 роц≥ кер≥вництво журналом переходить до Ќ. алюжного. —клад редколег≥њ звужуЇтьс¤. ¬ 1933 р. в≥дпов≥дальним редактором став колись зв≥льнений ћ. яловий . « ним сп≥впрацювали ¬. узьмич, ƒ. √орд≥Їнко, ќ. опиленко, м. ћайський, ¬. ћеллер, ќ. —л≥саренко. « є7 в≥дпов≥дальним призначено ≤. ириленка в склад≥ ( редколег≥њ в≥дносно сталому :ƒ. √алушка, ќ. ¬ишн¤, √. ≈п≥к, ѕ. ѕанч, ѕ. “ичина, м. “кач Ќ. „ередник).
« р≥зних причин ѕ(б)” ман≥пулювала людьми, що працювали в "„ервоному шл¤ху", своњми незл≥ченними постановами , призначаючи одних ≥ зв≥льн¤ючи ≥нших. ѕонад усе парт≥йн≥ нагл¤дач≥ бо¤лись про¤ву незалежного мисленн¤ ≥ пильно сл≥дкували за тим , щоб н≥хто не збочив з "червоного шл¤ху украњнського культурного буд≥вництва". ѕро¤в "буржуазного нац≥онал≥зму" був одним з тих "семи смертних рг≥х≥в", за ¤кий карали найсувор≥ше. ¬же т≥льки той факт, що троЇ головних редактор≥в журналу в недалекому минулому були членами так званоњ парт≥њ бототьбист≥в (Ќ. алюжний, √.√ринько, ќ. Ўумський), дав широкий прост≥р дл¤ оргвисновк≥в.
« к≥нц¤ двадц¤тих пол≥тична ситуац≥¤ зм≥нюЇтьс¤ так, що особа редактора перестаЇ бути визначальним фактором роботи журналу. Ќезалежно в≥д того, хто керував редколег≥Їю: Ќ. алюжний, ћ. яловий чи ≤. ириленко, вони не могли сутЇво зм≥нити р≥вень "„ервоного шл¤ху", що неухильно йшов на спад. ” ц≥ роки будь- ¤ка д≥¤льн≥сть суворо регламентувалась парт≥йними дерективами, звод¤чи до м≥н≥муму прост≥р ≥н≥ц≥ативи. ѕосада керуючого л≥тературно- художн≥м журналом втрачала творчий елемент ≥ перетворювалась суто на адм≥н≥стративну. “ому в остан≥й р≥к роботи "„ервоного шл¤ху" в його редколег≥њ нараховувалось лише двоЇ прац≥вник≥в.
” зв'¤зку з наступом режиму у 30-т≥ роки часопис зм≥нюЇ творче обличч¤. Ќа його полотн≥ тепер вимальовуЇтьс¤ похмура картина ≥деолог≥чного диктату, схематизму, кон'юнктурност≥, коли нав≥ть поодинок≥ нескоренн≥ особистост≥ ставали ледь чутним в≥длунн¤м самих себе. ѕ≥д впливом жорстокоњ ун≥ф≥кац≥њ та регламентац≥њ творчост≥ у ньому запанувала доктрина соцреал≥зму, порушувана одиниц¤ми.
” зв'¤зку з наступом режиму часопис зм≥нюЇ творче обличч¤. Ќа його полотн≥ тепер вимальовуЇтьс¤ похмура картина ≥деолог≥чного диктату, схематизму , кон'юнктурност≥, коли нав≥ть поодинок≥ нескоренн≥ особистост≥ ставали ледь чутним в≥длунн¤м самих себе. ѕ≥д впливом жорстокоњ ун≥ф≥кац≥њ та регламентац≥њ роботи у ньому запарувала непод≥льна доктрина соцреал≥зму, зр≥дка порушувана одиниц¤ми. —еред кращих твор≥в 2 пер≥оду можемо назвати новели ќ. —л≥саренка, пов≥сть ћ. ’вильового "« лаборатор≥њ ", мисливськ≥ нариси Ѕ. јнтоненка-ƒавидовича, поему ћ.Ѕажана "“рилог≥¤ пристраст≥".
…дучи шл¤хом деморал≥зац≥њ , деестетизац≥њ, л≥тиратура втрачаЇ свою питому рису - гуман≥зм. ќдин з номер≥в "„ервоного шл¤ху" в≥дкриваЇтьс¤ опов≥данн¤м ѕ. ѕостишева "“а¤ка"(1934, 12, 1 -6). «а словами ≤. ошел≥вц¤ "сатрапа, жорсток≥шого в≥д ѕостишева, ”крањна не знала за свою ≥стор≥ю колон≥ального живот≥нн¤ п≥д ћосквою".
ј коли до письменник≥в себе зараховують кати, год≥ чекати в≥д л≥тератури люд¤ност≥.
’удожн≥ втрати ≥ деформац≥њ чи ненайб≥льше торкалис¤ ѕ. “ичини. ¬ "„ервоному шл¤ху", посут≥, зустр≥чеЇмо двох “ичин : "дочерн≥г≥вського" ≥ "п≥сл¤черн≥г≥вського". √ливина його пад¤нн¤ була пропоц≥йна висот≥ його таланту. јле даремно шукати тут законом≥рност≥. ѕ. “ичиа був поетом занадто загостреноњ чутливост≥ до ≥нших, психолог≥чних переживань, до ≥сторичноњ несправедливост≥, соц≥альни катакл≥зм≥в. ¬ловивши специф≥ку його творчого стилю, Ѕ. “иверець (ƒ. «агул) ще у 1924 роц≥ застер≥гав поета в≥д захоплень тематичними в≥ршами на "злобу дн¤". "” таких ¤к в≥н, ћ. …оганцен, ¬. ѕол≥щук, де тема дн¤, де брак л≥рики,- там невдала аг≥тка." Ћ≥ризм “ичини гасне на наших очах, а що в≥н поет наскр≥зь л≥ричний, то тематизм убиваЇ його творч≥сть ц≥лком" .
Ћ≥тературний в≥дд≥л "„ервоного Ўл¤ху" втрачаЇ свою неповторн≥сть, живий рух, застигаЇ. Ќа де¤кий час зупинено природний процес розвитку стил≥в, духовний поступ. —таЇ обумовленим не лише наб≥р тем, а й сюжет≥в. Ќе без участ≥ "„ервоного Ўл¤ху", а саме таких твор≥в, ¤к " лин" ¬. —енченка (1932, 7,8-19), "ћухи" ѕ. Ќеча¤ (1929, 3-10), "ѕавло ћорозов" ¬. ¬≥тковського (1935, 10, 80-88), "…ого власн≥сть" я. ћамонтова (1930, 5-6, 12-51), "—онце" ¬.„игирина (1934, 4,81-126) було виховане покол≥нн¤ Ћюбовей ярових ≥ ѕавлик≥в ћорозових, синтезовано новий тип людини з≥ спотвореною шкалою морально-психолог≥чних ц≥нностей.
ќб'Їктивне вченн¤ ≥стор≥њ винекненн¤, становленн¤ ≥ функц≥онуванн≥ найповажн≥ших украњнських пер≥одичних художн≥х ≥ л≥тературно - критичних видань 20-30-х рр.- одна щ важливих наукових проблем украњнськоњ журнал≥стики нашого часу.
«'¤суванн¤ суперечливих момент≥в в ≥стор≥њ журналу "„ервоний шл¤х", розкритт¤ його програмних засад, тенденц≥њ формуванн¤ редакц≥йного ком≥тету ≥ автори дали п≥дсаву стверджувати: "„ервоний шл¤х" вийшов њз вузькорегламентованих перв≥сним задумом бути в≥длунн¤т московськоњ " расной нови" в масштаб≥ харк≥вськоњ губерн≥њ. ¬≥н утвердив себе на позиц≥¤х загальноукрањнського виданн¤ Ївропейського р≥вн¤, став глашатаЇм новочасних естетичних концепц≥й, виразником широкого спектру погл¤д≥в на мистецтво, науку, пол≥тику.
Ќапр¤м журналу визначаЇтьс¤ не т≥льки загальними сусп≥льно-пол≥тичними умовами, а й складом редакц≥њ, авторського колективу; не т≥льки зовн≥шньою ≥стор≥Їю, а й внутр≥шн≥м зм≥стом, характером часопису. Ќезважаючи на невиправдано част≥ зм≥ни в редакц≥йному склад≥ часопису, кожен з його член≥в дбав про престиж виданн¤, спи¤в забезпеченню р≥вном≥рного, повноправного представництва письменник≥в р≥зних генерац≥й, л≥тературних шк≥л, рег≥он≥в ”крањни ≥ д≥спори.
√оловна його ≥сторична заслуга в тому, що в≥н зм≥г стати орган≥затором ≥ трибуном передових украњнських письменник≥в, ≥сторик≥в, громадсько-культурних д≥¤ч≥в; в≥дстоював права народу на свою мову, культуру, л≥тературу. ÷≥лком зрозум≥ло, що серед матер≥ал≥в Ї й те, що належить лише своЇму часов≥ ≥ тепер в≥д≥граЇ роль ≥сторичних факт≥в.
"„ервоний шл¤х" належить до тих пер≥одичних видань, ¤к≥ спри¤ли розвитку украњнськоњ культури ≥ внесли г≥дний вклад в л≥тературний поцес епохи, ¤кою стали роки украњнського в≥дродженн¤.
Ћ≥тературно новий та громадсько- пол≥тичний журнал "„ервоний шл¤х" виходив ¤к м≥с¤чник у ’арков≥ з кв≥тн¤ 1923 року до лютого 1936 року. ” систематичному покажчику зм≥сту розписано вс≥ номери з 1924 ≥ до 1935 включно, що становл¤ть ЕЕЕЕЕЕ.книги,ЕЕЕЕЕЕЕномер≥в за 1923 р≥к (ЕЕ.книги), два номери за 1936 р≥к (дв≥ книги).
«а час свого ≥снуванн¤ журнал опубл≥кував величезну к≥льк≥сть матер≥ал≥в з р≥зних галузей науки, мистецтва, б≥бл≥ограф≥чноњ справи, громадсько- пол≥тичного, економ≥чного житт¤. ѕроте його основу складають художн≥ твори ≥ л≥тературознавч≥ дослвдженн¤.
≤сторично склалось так, що "„ервоний шл¤х" був надовго в≥длучений в≥д читача: в 50-70-≥ роки в≥н перебував за мурами спец фонд≥в, ¤к такий, що м≥стив антирад¤нськ≥ твори, у 90 - ≥ - коли спецфонди л≥кв≥дували - не викликав зац≥кавленн¤ через св≥й "червоний" кол≥р.
ƒл¤ сучасного досл¤дника "„ервоний шл¤х" Ї багатим джерелом ≥нформац≥њ про пер≥од 20-30-х рр., що допомагаЇ кращ зрозум≥ти його численн≥ суперечност≥.
∆урнал мав де¤к≥ пост≥йн≥ рубрикм "’ро≥ка", "Ѕ≥бл≥ограф≥¤", "Ћисти до редакц≥њ" та ≥н. Ѕули ≥ тимчасов≥ рубрики, ¤к наприклад
=
що ≥снуваль незначний пром≥жок часу у пор≥вн¤нн≥ з пер≥одом ≥снуванн¤ журналу. „астина журнальних рубрик зберегл¤с¤ ≥ в покажчику, частина- розформована за тематичним принципом. ” де¤ких книгах часопису вм≥щувались рекламн≥ матер≥али, у покажчику вони не в≥дображен≥.
ѕокажчик складаЇтьс¤ з ___ основних розд≥л≥в:
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
” найб≥льших з них вид≥лено рубрики. “ак, "Ћ≥тературознавство" вид≥л¤Їтьс¤ на "Ћ≥тературну критику", "≤стор≥ю л≥тератури", "“еор≥ю л≥тератури", "≤деолог≥чно -орган≥зац≥йн≥ питанн¤", "—татт≥ загального характеру", "Ћ≥тературно- мистецька хрон≥ка", "ѕисьменники про себе". –озд≥л "”крањнська л≥тература" включаЇ п≥дрозд≥ли "ѕоез≥¤", "ѕроза", "ƒраматург≥¤". ¬ кожному з них матер≥ал розташовано за алфав≥том пр≥звищ автор≥в, а твори одного автора- за хронолог≥Їю публ≥кац≥й.
Ќауков≥ та науково- попул¤рн≥ статт≥ диференц≥йовано за галузевими рубриками. „асто трапл¤Їтьс¤, що одна публ≥кац≥¤ торкаЇтьс¤ проблем к≥лькох наук. “од≥ опис вм≥щено в одн≥й з рубрик, а в ≥нших вказуЇтьс¤ його номер, тобто в покажчику розроблено ситему в≥дсилок.
Ћисти, незалежно в≥д њх тематики, з≥брано в одному розд≥л≥ "Ћисти до редакц≥њ". ” журнал≥ ≥нод≥ поруч ≥з листом- звертанн¤м вм≥щено лист -в≥дпов≥дь, у покажчику вони в≥докремлен≥.
–озд≥л "’рон≥ка" Ї одним з найб≥льших в журнал≥ ≥ разом з тим найменш впор¤дкований. ¬≥н м≥стить ≥нформац≥ю найр≥зноман≥тн≥шого характеру ≥ ступен¤ значимост≥; п≥дрозд≥ли не мають Їдиного критер≥ю формуванн¤: в де¤ких номерах вони об'Їднан≥ за географ≥чним принципом - "”крањна", "—ередн¤ јз≥¤", "јмерика", в де¤ких - за математичним: "Ќаукова хрон≥ка", " ультурне житт¤", "Ћ≥тературно-мистецьке житт¤" та ≥н. јвтор покажчика систематизував хрон≥кальн≥ матер≥али за тематичними рубриками.
” випадку, ¤кщо назва публ≥кац≥њ не розкриваЇ зм≥сту (за вин¤тком художн≥х твор≥в), п≥сл¤ њњ опису вм≥щено анотац≥ю. Ѕ≥бл≥ограф≥чний опис в≥дпов≥даЇ д≥ючий систем≥ стандарт≥в. Ќазва журналу в описах опускаЇтьс¤, оск≥льки покажчик ц≥лком присв¤чений одному виданню. «азначаЇтьс¤ т≥льки його р≥к, номер ≥ стор≥нки. якщо публ≥кац≥¤ мала поруч з основним заголовком п≥дзаголовок, ¤к його уточненн¤, що це в≥дтворено в опис≥. ≤нформац≥¤ про передрук, переклад та ≥н. «азначаЇтьс¤ в опис≥ ¤к прим≥тка чи переноситьс¤ в анотац≥ю. ≤нод≥ статт≥ передають коротк≥ коментар≥ в≥д редакц≥њ. ¬они також заф≥ксован≥ в опис≥.
¬елик≥ за обс¤гом художн≥ твори, наприклад романи, пов≥ст≥, ¤к≥ вм≥щен≥ в к≥лькох числах журналу, зведен≥ до одного опису з перерахуванн¤м вс≥х номер≥в ≥ стор≥нок в них публ≥кац≥њ.
ѕр≥звище автора подано в Ќ.в., перекладача - в –.в.
ѕравописн≥ норми украњнськоњ мови у 20 -30 роки перебували в процес≥ становленн¤, тому в журнал≥ на¤вн≥ розб≥жност≥ при написанн≥ одних ≥ тих географ≥чних назв, пр≥звищ, ¤к ≥ншомовних, так ≥ власномовних. ќск≥льки мовний матер≥ал журналу може становити ≥нтерес дл¤ досл≥дник≥в - мовознавц≥в орфограф≥ю часопису збережено в описах. јнотац≥њ ≥ прим≥тки подано сучасною л≥тературною мовою.
якщо автор виступаЇ п≥д псевдон≥мом чи криптон≥мом, , ¤кий вдалос¤ розшифрувати, то опис подано п≥д справжн≥м пр≥звищем, а псевдон≥м збережено в прим≥тц≥ (?) –озшифруванн¤ за допомогою "—ловника украњнських псевдон≥м≥в" ќ.≤. ƒе¤, а також шл¤хо з≥ставленн¤ однотематичних публ≥кац≥й в р≥зних пер≥одичних вид¤нн¤х.
якщо псевдон≥м чи криптон≥м не розшифровано, в≥н подаЇтьс¤ п≥сл¤ назви статт≥ чи твору.
ƒо покажчика додаЇтьс¤ допом≥жний аппарат: ≥менний покажчик ≥ список абрев≥атур. ќстанн≥й Ї неох≥дним дл¤ кожного, хто працюватиме над журналом, адже складноскоросене словотворенн¤ особливо актив≥зувалось саме в 20-30-т≥ роки.
ћета тематичного покажчика- допомогти л≥тературознавц¤м, критикам, ≥сторикам, б≥бл≥отечним прац≥вникам у вивченн≥ матер≥ал≥в надрукованих на стор≥нках журналу "„ервоний шл¤х". ¬≥н розрахований широке коло користувач≥в,- науковц≥в, журнал≥ст≥в, вчител≥в, студент≥в,- тобто вс≥х, кого ц≥кавл¤ть нев≥дом≥ стор≥нки украњнського ¬≥дродженн¤ 20-х рок≥в.≥
