1. —утн≥сть, класиф≥кац≥¤ ≥ призначенн¤ кредит≥в комерц≥йних банк≥в в ”крањн≥
1.1 ласиф≥кац≥¤ ≥ характеристика кредитних операц≥й
√оловними ланками кредитноњ системи Ї банки та кредитн≥ установи, що мають л≥ценз≥ю Ќац≥онального банку ”крањни, ¤к≥ одночасно виступають у рол≥ покупц¤ ≥ продавц¤ ≥снуючих у сусп≥льств≥ тимчасово в≥льних кошт≥в.
Ѕанк≥вська система шл¤хом наданн¤ кредит≥в орган≥зовуЇ й обслуговуЇ рух кап≥талу, забезпечуЇ його залученн¤, акумул¤ц≥ю та перерозпод≥л у т≥ сфери виробництва та об≥гу, де виникаЇ деф≥цит кап≥талу.
1.2 ‘орми кредиту
—уб'Їкти господарськоњ д≥¤льност≥ можуть використовувати так≥ форми кредиту: банк≥вський, комерц≥йний, л≥зинговий, ≥потечний, бланковий, консорц≥умний.
‘≥зичн≥ особи - споживчий кредит (лише в нац≥ональн≥й грошов≥й одиниц≥).
омерц≥йний кредит - це товарна форма кредиту, ¤ка визначаЇ в≥дносини з питань перерозпод≥лу матер≥альних фонд≥в ≥ характеризуЇ кредитну угоду м≥ж двома суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥. ”часники кредитних в≥дносин при комерц≥йному кредит≥ регулюють своњ господарч≥ в≥дносини ≥ можуть створювати плат≥жн≥ засоби у вигл¤д≥ вексел≥в - зобов'¤зань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений терм≥н.
ќб'Їктом комерц≥йного кредиту можуть бути реал≥зован≥ товари, виконан≥ роботи, надан≥ послуги, щодо ¤ких продавцем надаЇтьс¤ в≥дстрочка платежу.
” раз≥ оформленн¤ комерц≥йного кредиту за допомогою вексел¤, ≥нш≥ угоди про наданн¤ кредиту не укладаютьс¤.
ѕогашенн¤ комерц≥йного кредиту може зд≥йснюватис¤ шл¤хом:
- сплати боржником за векселем;
- передач≥ вексел¤ в≥дпов≥дно до чинного законодавства ≥нш≥й юридичн≥й особ≥ (кр≥м банк≥в та ≥нших кредитних установ);
- переоформленн¤ комерц≥йного кредиту на банк≥вський.
” раз≥ оформленн¤ комерц≥йного кредиту не за допомогою вексел¤ погашенн¤ такого кредиту зд≥йснюЇтьс¤ на умовах, передбачених договором стор≥н.
Ћ≥зинговий кредит - це в≥дносини м≥ж юридичними особами, ¤к≥ виникають у раз≥ оренди майна ≥ супроводжуютьс¤ укладанн¤м л≥зинговоњ угоди. Ћ≥зинг Ї формою майнового кредиту.
ќб'Їктом л≥зингу Ї р≥зне рухоме (машини, обладнанн¤, транспортн≥ засоби, обчислювальна та ≥нша техн≥ка) та нерухоме (будинки, споруди, система телекомун≥кац≥й та ≥н.) майно.
—уб'Їктами л≥зингу можуть бути л≥зингодавець (суб'Їкт господарюванн¤, що Ї власником об'Їкта л≥зингу ≥ здаЇ його в оренду), користувач (суб'Їкт, що домовл¤Їтьс¤ з л≥зингодавачем на оренду про набутт¤ права волод≥нн¤ та розпор¤дженн¤ об'Їктом л≥зингу у встановлених л≥зинговою угодою межах), виробник (п≥дприЇмство, орган≥зац≥¤ та ≥нш≥ суб'Їкти господарюванн¤, ¤к≥ зд≥йснюють виробництво або реал≥зац≥ю товарно-матер≥альних ц≥нностей).
≤потечний кредит - це особливий вид економ≥чних в≥дносин з приводу наданн¤ кредит≥в п≥д заставу нерухомого майна.
редиторами з ≥потеки можуть бути ≥потечн≥ банки або спец≥альн≥ ≥потечн≥ компан≥њ, а також комерц≥йн≥ банки.
ѕозичальниками можуть бути юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ мають у власност≥ об'Їкти ≥потеки або мають поручител≥в, ¤к≥ надають п≥д заставу об'Їкти ≥потеки на користь позичальника.
ѕредметом ≥потеки при наданн≥ кредиту доц≥льно використовувати: жил≥ будинки, квартири, виробнич≥ будинки, споруди, магазини, земельн≥ д≥л¤нки, що Ї власн≥стю позичальника ≥ не Ї об'Їктом застави за ≥ншою угодою.
—поживчий кредит - кредит, ¤кий надаЇтьс¤ т≥льки в нац≥ональн≥й грошов≥й одиниц≥ ф≥зичним особам-резидентам ”крањни на придбанн¤ споживчих товар≥в тривалого користуванн¤ та послуг ≥ ¤кий повертаЇтьс¤ в розстрочку, ¤кщо ≥нше не передбачено умовами кредитного договору.
Ѕанк надаЇ кредити ф≥зичним особам у розм≥рах, що визначаютьс¤ виход¤чи з вартост≥ товар≥в ≥ послуг, ¤к≥ Ї об'Їктом кредитуванн¤. –озм≥р кредиту на буд≥вництво, куп≥влю ≥ ремонт жилих будинк≥в, садових будинк≥в, дач та ≥нших буд≥вель визначаЇтьс¤ в межах вартост≥ майна, майнових прав, ¤к≥ можуть бути передан≥ банку в забезпеченн¤ ф≥зичною особою та сумою њњ поточних доход≥в, за вин¤тком обов'¤зкових платеж≥в, прот¤гом 10 рок≥в. —трок кредиту встановлюЇтьс¤ залежно в≥д ц≥лей об'Їкта кредитуванн¤, розм≥ру позики, платоспроможност≥ позичальника, причому в≥н не повинен перевищувати 10 рок≥в з дн¤ його наданн¤.
‘≥зичн≥ особи погашають кредити шл¤хом перерахуванн¤ кошт≥в з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або гот≥вкою.
омерц≥йний банк може надавати бланковий кредит т≥льки в межах на¤вних власних кошт≥в (без застави майна чи ≥нших вид≥в забезпеченн¤ - т≥льки п≥д зобов'¤занн¤ повернути кредит) ≥з застосуванн¤м п≥двищеноњ в≥дсотковоњ ставки над≥йним позичальникам, ¤к≥ мають стаб≥льн≥ джерела погашенн¤ кредиту ≥ перев≥рений авторитет у банк≥вських колах.
1.3. редитн≥ операц≥њ
редитн≥ операц≥њ - це в≥дношенн¤ м≥ж кредитором ≥ деб≥тором (позичальником) ≥з приводу наданих (одержанн¤) у тимчасове користуванн¤ кошт≥в, њхнього поверненн¤ й оплати. ѕри цьому маЇтьс¤ на уваз≥ саме утриманн¤ д≥й учасник≥в в≥дношенн¤, насамперед банк≥вських роб≥тник≥в.
редитн≥ операц≥њ банк≥в ≥ кредитних заснувань у першому наближенн≥ д≥л¤тьс¤ на: активн≥ ≥ пасивн≥. (ƒив. додаток таблицю 1.1)
“аблиц¤ 1.1
редитн≥ операц≥њ
јктивн≥ операц≥њ ѕасивн≥ операц≥њ
1. редитуванн¤ кл≥Їнт≥в.2. редитуванн¤ ≥нших банк≥в.3. ƒепозити в ≥нших банках.4. ошти на резервному корсчете в центральному банку.5. ошти на коррахунках в ≥нших банках. 1. ƒепозити кл≥Їнт≥в.2. ƒепозити банк≥в.3. редити банк≥в, у тому числ≥ центрального.
≤накше кажучи, кредитн≥ операц≥њ м≥ст¤ть у соб≥: позичков≥ операц≥њ ≥ депозитн≥ операц≥њ.
ѕозичков≥ операц≥њ- це д≥њ роб≥тник≥в банку (кредитних заснувань) по наданню ≥ (або) одержанню кредит≥в, њхньому поверненню й оплат≥ в≥дпов≥дних в≥дсотк≥в, а депозитн≥ операц≥њ - д≥њ тих же роб≥тник≥в по розм≥щенню ≥ (або) прит¤гненню до себе внеск≥в, њхньому поверненню й оплат≥ в≥дсотк≥в, що запод≥ютьс¤.
ќсновний предмет позичкових операц≥й- кредит (позичка) ¤к визначена сума грошей, що видаЇтьс¤ (утворюЇтьс¤), повертаЇтьс¤, оплачуЇтьс¤, в≥дпов≥дно депозитних операц≥й - внесок (депозит) ¤к сума грошей ≥ (або) ≥нших ц≥нностей (ц≥нних папер≥в), що пом≥щаЇтьс¤ (застосовуЇтьс¤), повертаЇтьс¤, у необх≥дних випадках оплачуЇтьс¤.
редити, ¤к≥ надаютьс¤ банками, под≥л¤ютьс¤
1. за строками користуванн¤:
а) короткостроков≥ - до 1 року,
б) середньостроков≥ - до 3 рок≥в,
в) довгостроков≥ - понад 3 роки
—трок кредиту, а також в≥дсотки за його користуванн¤ (¤кщо ≥нше не передбачено умовами кредитного договору) розраховуютьс¤ з моменту отриманн¤ (зарахуванн¤ на рахунок позичальника або сплати плат≥жних документ≥в з позичкового рахунку позичальника) до повного погашенн¤ кредиту та в≥дсотк≥в за його користуванн¤.
ороткостроков≥ кредити можуть надаватись банками у раз≥ тимчасових ф≥нансових труднощ≥в, що виникають у зв'¤зку ≥з витратами виробництва та об≥гу, не забезпечених надходженн¤ми кошт≥в у в≥дпов≥дному пер≥од≥.
—ередньостроков≥ кредити можуть надаватись на оплату обладнанн¤, поточн≥ витрати, на ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень.
ƒовгостроков≥ кредити можуть надаватись дл¤ формуванн¤ основних фонд≥в. ќб'Їктами кредитуванн¤ можуть бути кап≥тальн≥ витрати на реконструкц≥ю, модерн≥зац≥ю та розширенн¤ вже д≥ючих основних фонд≥в, на нове буд≥вництво, на приватизац≥ю тощо.
2. «а забезпеченн¤м:
а) забезпечен≥ заставою (майном, майновими правами, ц≥нними паперами);
б) гарантован≥ (банками, ф≥нансами чи майном третьоњ особи);
в) з ≥ншим забезпеченн¤м (поручительство, св≥доцтво страховоњ орган≥зац≥њ);
г) незабезпечен≥ (бланков≥).
3. «а ступенем ризику:
а) стандартн≥ кредити;
б) кредити з п≥двищеним ризиком.
4. «а методами наданн¤:
а) у разовому пор¤дку;
б) в≥дпов≥дно до в≥дкритоњ кредитноњ л≥н≥њ;
в) гарант≥йн≥ (≥з заздалег≥дь обумовленою датою наданн¤, за потребою, ≥з ст¤гненн¤м ком≥с≥њ за зобов'¤занн¤).
«а строками погашенн¤:
а) водночас;
б) у розстрочку;
в) достроково (за вимогою кредитора або за за¤вою позичальника);
г) з регрес≥Їю платеж≥в;
д) п≥сл¤ зак≥нченн¤ обумовленого пер≥оду (м≥с¤ц¤, кварталу).
(ƒив. таблицю 1.2.)
“аблиц¤ 1.2.
¬иди кредит≥в
ритер≥й ¬ид кредиту (позички)
1. –оль банку (кредитор або позичальник). -јктивний -ѕасивний
2. “ерм≥н. -ƒо запитанн¤ (огульний)Ј -—троковий, короткостроковий, середньостроковийЈ довгостроковий
3. ѕризначенн¤. - ѕозички торговим ≥ промисловим операц≥¤м- ѕозички п≥д нерухом≥сть- ѕозички приватним особам- ѕозички ф≥нансовим п≥дприЇмствам- ѕозички фермерам- ѕозички на придбанн¤ або збереженн¤ ц≥нних папер≥в- ≤нш≥ позички
4. ÷≥ль. -Ќа зб≥льшенн¤ кап≥талу (виробничих фонд≥в)-Ќа тимчасове накопиченн¤ засоб≥в-Ќа споживч≥ ц≥л≥ населенню (споживчий)
5. Ќа¤вн≥сть ≥ характер забезпеченн¤. -Ѕланковий (незабезпечений)- «абезпечений заставою товар≥в або ≥нших ц≥нних папер≥в (ломбардний) гарант≥йним зобов'¤занн¤м або поручництвом
6. «ас≥б. - редит грошима- редит за допомогою акцептуванн¤ вексел¤ позичальника
7. —туп≥нь ризику. - « найменшим ризиком - « п≥двищеним ризиком - « граничним ризиком - Ќестандартний
Ќайважлив≥шим елементом кредитноњ пол≥тики банку Ї використовуваний њм ≥нструментар≥й дл¤ задоволенн¤ потреб кл≥Їнт≥в у позикових коштах, виражений у видах, що видаютьс¤ банком позичок (кредит≥в): „им р≥зноман≥тн≥ше цей ≥нструментар≥й, тим повн≥ше можуть бути задоволен≥ ≥ндив≥дуальн≥ потреби кл≥Їнт≥в. ¬одночас на виб≥р банком кредитного ≥нструментар≥ю впливають не т≥льки потреби кл≥Їнта, але ≥ його особливост≥ (ф≥нансова над≥йн≥сть ≥ ≥н.), а також можливост≥ й ≥нтереси самого банку. ѕозички класиф≥куютьс¤ по р≥зних ознаках. (ƒив. таблицю 1.3.)
“аблиц¤ 1.3.
–озгорнута класиф≥кац≥¤ кредит≥в
ритер≥њ класиф≥кац≥њ ¬иди позичок
1. ƒжерела прит¤гненн¤. ¬нутр≥шн≥ (у межах своЇњ крањни) «овн≥шн≥ (м≥жнародн≥)
2. —татус кредитора. ќф≥ц≥йн≥Ќеоф≥ц≥йн≥«м≥шан≥ћ≥жнародних орган≥зац≥й
3. ‘орма наданн¤. √от≥вково-грошова–еф≥нансуванн¤ѕереоформленн¤:-реструктуризац≥¤-наданн¤ нового кредиту
4. ¬алюта прит¤гненн¤. ” валют≥ крањни кредитора ” валют≥ крањни позичальника ” валют≥ третьоњ крањни ” ≈ ё ≥ —ƒ– ћультивалютн≥
5. ‘орма прит¤гненн¤ (орган≥зац≥¤). ƒвосторонн≥Ѕагатосторонн≥:-—≥нд≥цирован≥- онсорц≥альн≥-"дзеркальн≥"
6. —туп≥нь заможност≥ поверненн¤. Ќезабезпечен≥ (м≥жбанк≥вськ≥) «абезпечен≥:-ћатер≥ально забезпечен≥ (заставою), у тому числ≥ ломбардн≥ й ≥потечн≥ -Ѕланков≥ (забезпечен≥ банк≥вськими вексел¤ми)
7. “ехн≥ка наданн¤ (прит¤гненн¤) ќдною сумою¬≥дкрита кредитна л≥н≥¤ Stand-by онтокорентн≥ќвердрафтн≥
8. “ерм≥ни користуванн¤. Ќа поточн≥ потреби (формуванн¤ оборотних актив≥в)
9. —пр¤мован≥сть вкладенн¤ кошт≥в. ороткостроков≥—ередньостроков≥ƒовгостроков≥
10. ≈коном≥чне призначенн¤. ѕов'¤зан≥:Ј ѕлат≥жн≥Ј ѕ≥д формуванн¤ запас≥в товарно-матер≥альних ц≥нностей, включаючи сезонн≥. Ј ѕ≥д ф≥нансуванн¤ виробничих витрат Ј –озрахунков≥(урахуванн¤ вексел≥в) Ј ѕ≥д ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥йних витратЈ —поживч≥ѕром≥жн≥Ќезв'¤зан≥ (без вказ≥вки об'Їкта кредитуванн¤ в кредитн≥й угод≥)
11.—туп≥нь концентрац≥њ об'Їкта кредитуванн¤. ѕ≥д одиничну потребуѕ≥д сукупну потребуѕ≥д укрупнену потребу
12. ¬ид процентноњ ставки. « ф≥нансованою ставкою« плаваючою ставкою≤з зм≥шаною ставкою
13. ‘орма погашенн¤. що погашаютьс¤ одною сумою що погашаютьс¤ через р≥вн≥ пром≥жки часу р≥вними частками що погашаютьс¤ нер≥вними частками
14. ёридична п≥дпор¤дкован≥сть кредитних операц≥й. ўо п≥дкор¤ютьс¤ законодавству крањни - кредитора ўо п≥дкор¤ютьс¤ законодавству крањни - позичальникаўо п≥дкор¤ютьс¤ законодавству третьоњ крањни
2. ≈тапи видач≥ кредиту
ѕроцедура наданн¤ кредит≥в складаЇтьс¤ з трьох етап≥в.
2.1. ѕ≥дготовчий етап
Ќа п≥дготовчому етап≥ кредитний прац≥вник вивчаЇ можлив≥сть наданн¤ кредиту.
редитний прац≥вник проводить переговори з потенц≥альним позичальником (дл¤ юридичних ос≥б - з кер≥вниками або в≥дпов≥дальними прац≥вниками) дл¤ отриманн¤ ≥нформац≥њ щодо особливостей його господарськоњ д≥¤льност≥, ринк≥в збуту продукц≥њ або послуг, оц≥нюЇ р≥вень компетентност≥ та пор¤дност≥ кер≥вництва позичальника, його нам≥ри щодо використанн¤ та поверненн¤ кредиту.
ѕ≥д час переговор≥в кредитний прац≥вник повинен визначити ц≥ль кредитуванн¤, узгодити з позичальником вид кредиту та умови його наданн¤ ( суму, плату, терм≥н, забезпеченн¤), окреслити можлив≥ шл¤хи поверненн¤ кредиту та виконанн¤ вс≥х ≥нших умов кредитного договору.
ѕ≥сл¤ переговор≥в дл¤ отриманн¤ б≥льш повноњ картини про д≥¤льн≥сть потенц≥йного позичальника кредитний прац≥вник разом з представником служби безпеки банку повинен його в≥дв≥дати та перев≥рити в≥домост≥, отриман≥ п≥д час переговор≥в, впевнитис¤ в на¤вност≥ заставленого майна п≥д час перев≥рки на м≥сц≥ ≥з складанн¤м в≥дпов≥дного акту, п≥дписаного обома сторонами (¤кщо воно пропонуЇтьс¤ в забезпеченн¤ кредиту).
якщо позичальник вже кредитувавс¤ у ф≥л≥њ банку, кредитний прац≥вник повинен ознайомитись з попередн≥ми кредитними справами дл¤ вивченн¤ кредитноњ ≥стор≥њ, тобто своЇчасност≥ та повноти виконанн¤ позичальником його попередн≥х зобов'¤зань перед банком.
¬ раз≥ доц≥льност≥ продовженн¤ роботи з потенц≥йним позичальником кредитний прац≥вник консультуЇ його щодо формуванн¤ необх≥дного пакету документ≥в дл¤ розгл¤ду кредитного проекту та забезпечуЇ перев≥рку наданих документ≥в в раз≥ отриманн¤ њх в≥д позичальника .
ѕерел≥к документ≥в, ¤к≥ повинен отримати в≥д позичальника кредитний прац≥вник:
- зверненн¤ позичальника до в≥дд≥ленн¤ банку за кредитом;
- за¤вка на одержанн¤ кредиту (додаток є1) ;
- клопотанн¤ власника господарського товариства на одержанн¤ кредиту ( додаток є2) ;
- коп≥њ нотар≥ально зав≥рених юридичних документ≥в щодо створенн¤ п≥дприЇмства ≥ предмету його д≥¤льност≥ (св≥доцтво про державну реЇстрац≥ю), щодо повноважень п≥дприЇмства виступати гарантом, поручителем, отримувати кредити, виписку ≥з установчих документ≥в щодо повноважень кер≥вника п≥дприЇмства на п≥дписанн¤ угод ≥ на розпор¤дженн¤ майном п≥дприЇмства;
- коп≥¤ правовстановлювальних документ≥в, що п≥дтверджують право власност≥ на майно, ¤ке пропонуЇтьс¤ в заставу;
- вит¤ги ≥з статутних документ≥в поручител≥в або гарант≥в, що п≥дтверджують право в≥дпов≥дних ос≥б укладати договори забезпеченн¤ в межах, ¤к≥ в≥дпов≥дають сум≥ поруки або гарант≥њ, ¤кщо в забезпеченн¤ кредиту пропонуЇтьс¤ порука або гарант≥¤;
- б≥знес - план;
- техн≥ко-економ≥чний розрахунок окупност≥ витрат, ¤к≥ кредитуютьс¤ (додаток є3 ) ;
- план техн≥ко-економ≥чного обгрунтуванн¤ (розрахунку) кредитноњ пропозиц≥њ (додаток є 4 ) ;
- баланси за попередн≥ роки та квартали поточного року, а також на останню зв≥тну дату з необх≥дними розшифровками деб≥торськоњ ≥ кредиторськоњ заборгованост≥, зв≥т про ф≥нансов≥ результати д≥¤льност≥ п≥дприЇмства ( при можливост≥ - коп≥њ висновк≥в аудиторських ф≥рм, що зд≥йснювали перев≥рку д≥¤льност≥ позичальника );
- баланси поручител≥в або гарант≥в на останню зв≥тну дату, ≥нформац≥ю щодо ф≥нансового стану та борг≥в перед бюджетом, ¤кщо в забезпеченн¤ кредиту пропонуЇтьс¤ застава або гарант≥¤;
- дан≥ про грошов≥ потоки позичальника (додаток є5) дл¤ доповненн¤ анал≥зу ф≥нансового стану кл≥Їнта та визначенн¤ джерел погашенн¤ кредиту;
- коп≥њ контракт≥в ≥ договор≥в, ¤к≥ складають основу кредитного проекту:
Ј п≥дтверджують ц≥льове використанн¤ кредиту;
Ј св≥дчать про узгодженн¤ терм≥н≥в надходженн¤ та розм≥ру виручки в≥д реал≥зац≥њ (послуг, продукц≥њ тощо) з терм≥нами поверненн¤ та розм≥ром кредиту та в≥дсотк≥в;
- висновок (акт) орган≥зац≥њ, що зд≥йснила незалежну експертну оц≥нку щодо реальноњ вартост≥ нерухомост≥ та/або транспортних засоб≥в, ¤к≥ передаютьс¤ в заставу. ћайно повинно бути оц≥нене незалежними експертами, ¤к≥ мають в≥дпов≥дн≥ л≥ценз≥њ (або використовуютьс¤ дан≥ Ѕ“≤ ≥ нотар≥альних орган≥в щодо вартост≥ майна).
¬ раз≥ в≥дсутност≥ цього документу експертизу майна може зд≥йснювати банк .
ƒл¤ розгл¤ду можливост≥ наданн¤ довгострокових кредит≥в додатково до перел≥ку документ≥в, визначених вище, кредитний прац≥вник отримуЇ в≥д позичальника:
Ј проектно-кошторисну документац≥ю, розгл¤нуту ≥ затверджену в установленому пор¤дку;
Ј контракт на буд≥вництво;
Ј документи на право землекористуванн¤;
Ј позитивне р≥шенн¤ еколог≥чноњ експертизи;
Ј план техн≥чного переозброЇнн¤ виробництва;
Ј проект техн≥чного переозброЇнн¤ д≥ючого п≥дприЇмства;
Ј ≥нш≥ нормативн≥ акти, ¤к≥ п≥дтверджують додержанн¤ законодавства по буд≥вництву ≥ в≥дпов≥дних р≥шень центральних ≥ м≥сцевих орган≥в влади.
якщо за кредитом звернулось п≥дприЇмство, майно ¤кого знаходитьс¤ у загальнодержавн≥й або комунальн≥й власност≥ та щодо ¤кого прийн¤то р≥шенн¤ про приватизац≥ю, необх≥дно враховувати наступне.
« моменту прийн¤тт¤ такого р≥шенн¤ п≥дприЇмство не маЇ право отримувати кредит в сум≥, що перевищуЇ середньор≥чний розм≥р отриманих ним кредит≥в за останн≥ три роки з урахуванн¤м р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ, без письмового дозволу на це в≥дпов≥дного державного органу приватизац≥њ.
ƒл¤ розгл¤ду можливост≥ наданн¤ кредиту в такому випадку на додаток до документ≥в, вказаних попередньо:
- в≥д позичальника, майно ¤кого знаходитьс¤ у загальнодержавн≥й власност≥, необх≥дно отримати лист в≥д рег≥онального в≥дд≥ленн¤ ‘онду державного майна (або безпосередньо ‘онду державного майна ) з дозволом на одержанн¤ кредиту;
- в≥д позичальника, майно ¤кого знаходитьс¤ у комунальн≥й власност≥, необх≥дно отримати лист в≥д органу м≥сцевоњ виконавчоњ влади (або м≥сцевого самовр¤дуванн¤) з дозволом на одержанн¤ кредиту.
Ќаданн¤ кредит≥в в ≥ноземн≥й валют≥ зд≥йснюЇтьс¤ з врахуванн¤м д≥ючих законодавчих та нормативних акт≥в з питань валютного регулюванн¤ .
Ќа п≥дстав≥ наданих документ≥в заповнюютьс¤ дан≥ таблиць, ¤к≥ передбачен≥ у додатку є 6.
2.2. ≈тап розгл¤ду кредитного проекту та оц≥нки кредитоспроможност≥ та ф≥нансового стану позичальника
Ќа цьому етап≥ прац≥вники ф≥л≥њ банку зд≥йснюють всеб≥чне вивченн¤ суб'Їкта та об'Їкта кредитуванн¤ та оц≥нку ризик≥в по позиц≥ на п≥дстав≥ таких джерел ≥нформац≥њ:
- оф≥ц≥йно наданих позичальником в банк документ≥в;
- матер≥ал≥в щодо кл≥Їнта, отриманих ≥з арх≥в≥в банку (при на¤вност≥ "кредитноњ ≥стор≥њ" кл≥Їнта);
- в≥домостей, ¤к≥ можуть бути отриман≥ в≥д служби безпеки банку, в≥д контрагент≥в потенц≥йного позичальника, податкових адм≥н≥страц≥й, ≥нших банк≥в та ≥нших джерел зг≥дно "≤нструкц≥њ про пор¤док збору, анал≥зу та використанн¤ оперативноњ економ≥чноњ ≥нформац≥њ", затвердженоњ ѕравл≥нн¤м банку 10.03.99 є 86 к) ;
- р≥зних статистичних в≥домостей ≥з загальних зб≥рник≥в, дов≥дник≥в, в≥домост≥ з преси.
редитний прац≥вник зд≥йснюЇ:
n експертизу кредитного проекту;
n анал≥з ф≥нансового стану кл≥Їнта;
n прогнозний анал≥з грошового потоку кл≥Їнта.;
n п≥дготовку схеми руху кредитних кошт≥в.
2.2.1 ≈кспертиза кредитного проекту
проводитьс¤ з метою визначенн¤ його окупност≥ та можливост≥ своЇчасного погашенн¤ кредиту разом з в≥дсотками в результат≥ отриманн¤ економ≥чного ефекту в≥д впровадженн¤ (зд≥йсненн¤) проекту в терм≥ни, ¤к≥ в≥дпов≥дають терм≥нам кредитуванн¤.
Ќа цьому етап≥ зд≥йснюЇтьс¤ детальний анал≥з кредитних за¤вок, тобто:
- визначаЇтьс¤ ц≥ль кредитуванн¤ (на нове виробництво або на ≥снуюче, на покритт¤ об≥гових або основних засоб≥в) та строк в≥двол≥канн¤ ресурс≥в;
- перев≥р¤Їтьс¤ коректн≥сть розрахунку суми кредиту шл¤хом анал≥зу техн≥ко-економ≥чного обгрунтуванн¤ разом з в≥дпов≥дними документами;
- перев≥р¤Їтьс¤ обгрунтован≥сть терм≥н≥в погашенн¤ кредиту (б≥льш детальний анал≥з зд≥йснюЇтьс¤ при прогнозному розрахунку грошових поток≥в кл≥Їнта ;
- детально анал≥зуютьс¤ доходи, що передбачаютьс¤ в≥д кредитноњ угоди, та витрати, пов'¤зан≥ з кредитним проектом, в≥дпов≥дн≥сть р≥вн¤ процентноњ ставки за кредитом р≥вню ризику, ¤кий несе банк (витрати по залученню ресурс≥в, формуванню страхового резерву, страхуванню ризику неповерненн¤ кредиту).
ƒл¤ розгл¤ду довгострокових проект≥в обов'¤зкове зд≥йсненн¤ банком техн≥ко-економ≥чноњ експертизи.
2.2.2 јнал≥з ф≥нансового стану кл≥Їнта
(на п≥дстав≥ "ћетодики оц≥нки ф≥нансового стану та визначенн¤ класу позичальника") проводитьс¤ з метою оц≥нки його платоспроможност≥. —л≥д звернути увагу, що оц≥нка кредитного проекту зд≥йснюЇтьс¤ не т≥льки з урахуванн¤м на¤вного ф≥нансового стану замовника, а з прогнозуванн¤м майбутн≥х зм≥н, керуючись принципом "середн≥х" оч≥кувань. “обто обраховуЇтьс¤ "оптим≥стичний " прогноз, коли обставини складаютьс¤ в найкращому вар≥ант≥, та "найг≥рший" прогноз ≥ приймаЇтьс¤ середнЇ значенн¤.
ѕри наданн≥ кредиту п≥д поруку або гарант≥ю необх≥дно зд≥йснювати також анал≥з ф≥нансового стану поручител¤ або гаранта.
ќсновним джерелом ≥нформац≥њ дл¤ анал≥зу ф≥нансового стану потенц≥йного позичальника Ї його бухгалтерськ≥ зв≥ти.
¬ результат≥ розгл¤ду зв≥т≥в визначаютьс¤ к≥льк≥сн≥ параметри, що характеризують господарчу д≥¤льн≥сть позичальника:
- л≥кв≥дн≥сть ;
- економ≥чну та ф≥нансову стаб≥льн≥сть;
- прибутков≥сть (рентабельн≥сть);
- перспективи грошових поток≥в.
ѕерш≥ три параметри характеризуютьс¤ системою ф≥нансових коеф≥ц≥Їнт≥в - коеф≥ц≥Їнти л≥кв≥дност≥, покритт¤, забезпеченн¤ власними коштами, дох≥д на кап≥тал та ≥нш≥.
оеф≥ц≥Їнт абсолютноњ (терм≥новоњ) л≥кв≥дност≥ визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м суми залишк≥в по статт¤х грошових кошт≥в ≥ короткострокових ф≥нансових вкладень до суми залишк≥в по непогашених кредитах та поточноњ кредиторськоњ заборгованост≥. ¬≥н характеризуЇ наск≥льки короткостроков≥ зобов'¤занн¤ можуть бути негайно погашен≥ швидкол≥кв≥дними грошовими коштами та ц≥нними паперами, тобто здатн≥сть позичальника швидко розрахуватись за своњми зобов'¤занн¤ми.
оеф≥ц≥Їнт загальноњ л≥кв≥дност≥ визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м загальноњ суми поточних актив≥в (розд≥л II + розд≥л III) до загальноњ суми ф≥нансових ≥ поточних зобов'¤зань. Ѕажано, щоб цей коеф≥ц≥Їнт перевищував одиницю. “аким чином визначають, чи вистачить у п≥дприЇмства вс≥х оборотних засоб≥в дл¤ повноњ л≥кв≥дац≥њ своњх боргових зобов'¤зань.
оеф≥ц≥Їнт платоспроможност≥ визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м суми поточних актив≥в до суми поточних зобов'¤зань. ÷е даЇ можлив≥сть визначити спроможн≥сть п≥дприЇмства щодо погашенн¤ ним своњх короткострокових зобов'¤зань.
–≥зниц¤ м≥ж сумами поточних актив≥в ≥ поточних зобов'¤зань визначаЇ величину оборотного (робочого) кап≥талу. ÷ей показник св≥дчить про те, наск≥льки господарська д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства забезпечена власними ф≥нансовими ресурсами.
ѕад≥нн¤ коеф≥ц≥Їнт≥в л≥кв≥дност≥ в пор≥вн¤нн≥ з попередньою зв≥тною датою св≥дчить про пог≥ршенн¤ ф≥нансового стану п≥дприЇмства.
ƒо показник≥в економ≥чноњ стаб≥льност≥ в≥днос¤тьс¤ оборотн≥сть запас≥в, оборотн≥сть деб≥торськоњ заборгованост≥, оборотн≥сть кредиторськоњ заборгованост≥ та ≥нш≥.
ќборотн≥сть запас≥в визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м суми середн≥х залишк≥в запас≥в до виручки в≥д одноденноњ реал≥зац≥њ продукц≥њ. ÷ей коеф≥ц≥Їнт в≥дображаЇ забезпечен≥сть виробничого циклу необх≥дними об≥говими коштами.
ќборотн≥сть деб≥торськоњ заборгованост≥ обчислюЇтьс¤ в≥дношенн¤м суми середн≥х залишк≥в деб≥торськоњ заборгованост≥ до виручки в≥д одноденноњ реал≥зац≥њ. ÷е сп≥вв≥дношенн¤ св≥дчить про швидк≥сть вив≥льненн¤ кошт≥в ≥з деб≥торськоњ заборгованост≥.
ќборотн≥сть кредиторськоњ заборгованост≥ визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м суми середн≥х залишк≥в кредиторськоњ заборгованост≥ до одноденних витрат на придбанн¤ запас≥в. ѕоказник в≥дображаЇ швидк≥сть погашенн¤ кредиторськоњ заборгованост≥.
Ќе менш важливими в анал≥з≥ Ї коеф≥ц≥Їнти ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ ≥ ф≥нансовоњ незалежност≥ (автоном≥њ), коеф≥ц≥Їнт маневреност≥ власних кошт≥в.
оеф≥ц≥Їнт ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м суми власних кошт≥в до позикових. ѕри одержанн≥ високого коеф≥ц≥Їнта (б≥льше одиниц≥) не варто на цьому заспокоюватись ≥ припин¤ти анал≥з. ¬исокий коеф≥ц≥Їнт ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ сам по соб≥ не Ї ознакою ц≥лковитого благополучч¤.
оеф≥ц≥Їнт ф≥нансовоњ незалежност≥ обчислюЇтьс¤ в≥дношенн¤м суми власних кошт≥в до валюти балансу.
«воротним до коеф≥ц≥Їнту стаб≥льност≥ Ї коеф≥ц≥Їнт сп≥вв≥дношенн¤ залучених ≥ власних кошт≥в, ¤кий характеризуЇ розм≥р залучених кошт≥в на 1 гривню власних кошт≥в.
оеф≥ц≥Їнт маневреност≥ власних кошт≥в характеризуЇ ступ≥нь моб≥льност≥ використанн¤ власних кошт≥в.
¬ажливим показником, що характеризуЇ ефективн≥сть д≥¤льност≥ п≥дприЇмства Ї рентабельн≥сть виробництва.
–ентабельн≥сть визначаЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ прибутку до обс¤гу реал≥зац≥њ або другого к≥льк≥сного показника.
ѕ≥д час проведенн¤ експертизи кредитного проекту та зд≥йсненн¤ анал≥зу ф≥нансового стану кл≥Їнта кредитний прац≥вник повинен звернути увагу на необх≥дн≥сть спр¤муванн¤ на зд≥йсненн¤ кредитного проекту власних кошт≥в позичальника.
Ќеобх≥дно надавати перевагу кредитним проектам, на зд≥йсненн¤ ¤ких позичальник спр¤мовуЇ не менше 30 % власних кошт≥в, тобто сп≥вв≥дношенн¤ банк≥вського кредиту та власних кошт≥в позичальника у вартост≥ кредитного проекту складаЇ 70% на 30 % .
2.2.3. ѕрогнозний анал≥з грошових поток≥в кл≥Їнта
на пер≥од кредитуванн¤ до повного погашенн¤ кредиту разом з в≥дсотками (додаток є 5 "ѕрогноз грошових поток≥в позичальника") проводитьс¤ дл¤ доповненн¤ анал≥зу ф≥нансового стану кл≥Їнта та визначенн¤ джерел погашенн¤ кредиту. јнал≥з руху грошових кошт≥в позичальника Ї найб≥льш важливим дл¤ кредитного анал≥зу, оск≥льки надходженн¤ грошових кошт≥в Ї безпосередн≥м джерелом погашенн¤ кредиту.
јнал≥з грошових поток≥в кл≥Їнта маЇ на мет≥ оц≥нку кредитного ризику на п≥дстав≥ зв≥тних показник≥в. ¬≥н побудований на пор≥вн¤нн≥ надходжень ≥ витрат за даний пер≥од.
—т≥йке перевищенн¤ надходжень над витратами прот¤гом визначеного пер≥оду дозвол¤Ї оц≥нювати кл≥Їнта ¤к кредитоспроможного. ¬ раз≥ р≥зких коливань такого перевищенн¤ або у випадку зворотного сп≥вв≥дношенн¤ - перевищенн¤ витрат над надходженн¤ми - ризик неповерненн¤ кредиту п≥двищуЇтьс¤.
“реба анал≥зувати рух кошт≥в з питань прозорост≥ розрахунк≥в; стану платеж≥в в реальних грошах ≥ пор¤дку бартеру; стану грошових надходжень в нац≥ональн≥й та в≥льноконвертован≥й валютах; обс¤гу кредитуванн¤ в нац≥ональн≥й та в≥льноконвертован≥й валютах; спр¤муванн¤ кошт≥в через своњ доч≥рн≥ або посередницьк≥ ф≥рми; в ¤ких комерц≥йних банках мають рахунки доч≥рн≥ та посередницьк≥ ф≥рми; мотиви в≥дкритт¤ рахунк≥в в цих банках; обс¤г спр¤муванн¤ кошт≥в на рахунок головного позичальника кредиту; в≥дпов≥дност≥ розм≥ру кредиту розм≥ру грошових надходжень на рахунок, в≥дкритий у банку, що надаЇ кредит; в ¤к≥й м≥р≥ кредитн≥ кошти ос≥дають на рахунках ≥нших комерц≥йних банк≥в, що обслуговують доч≥рн≥ та посередницьк≥ ф≥рми позичальника.
ѕ≥д грошовими потоками п≥дприЇмства необх≥дно розум≥ти надходженн¤ ≥ платеж≥ грошових кошт≥в та њх екв≥валент≥в за визначений пром≥жок часу. √рошов≥ кошти включають кошти в кас≥ п≥дприЇмства та на рахунках у банках, ¤к≥ можуть бути використан≥ дл¤ поточних операц≥й. ≈кв≥валентами грошових кошт≥в Ї ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ в п≥дприЇмство. ≈кв≥валентами грошових кошт≥в можна вважати також розм≥щенн¤ в≥льних грошових кошт≥в у вигл¤д≥ депозитних сертиф≥кат≥в на короткий терм≥н.
јнал≥з руху грошових кошт≥в позичальника проводитьс¤ станом на сьогодн≥, анал≥зуЇтьс¤ минулий пер≥од та прогнозуЇтьс¤ њх рух на майбутн≥й.
јнал≥тичний прогноз може бути зроблений у дек≥лькох вар≥антах, основаних на певних г≥потезах. Ќаприклад, може бути передбачений ¤к максимальний обс¤г реал≥зац≥њ, так ≥ м≥н≥мальний.
–ух грошових кошт≥в необх≥дно вивчати у сп≥вставленн≥ з≥ зв≥том про ф≥нансов≥ результати, про рух грошових кошт≥в та з балансом. ѕрогноз грошових поток≥в надходжень ≥ витрат пор≥внюЇтьс¤ ≥з фактичними даними за минулий пер≥од. Ќаприклад, при розгл¤д≥ можливост≥ наданн¤ кредиту на 6 м≥с¤ц≥в, анал≥зуЇтьс¤ минулий пер≥од не менше 6 м≥с¤ц≥в.
” раз≥ оч≥куванн¤ високого р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ у пер≥од, на ¤кий запрошуЇтьс¤ кредит, вс≥ розрахунки необх≥дно коригувати на оч≥куваний р≥вень ≥нфл¤ц≥њ. —л≥д врахувати, що оч≥куваний р≥вень ≥нфл¤ц≥њ знец≥нить власн≥ кошти п≥дприЇмства, що призведе до в≥дпов≥дного пог≥ршенн¤ ф≥нансового стану.
2.2.4. ѕ≥дготовка схеми руху кредитних кошт≥в
м≥ж позичальником та його партнерами ≥з зазначенн¤м банк≥в, через ¤к≥ проходитимуть грошов≥ потоки.
ћета банку в робот≥ з п≥дприЇмствами, ¤ким надаЇтьс¤ кредитна п≥дтримка - забезпечити усп≥шне виконанн¤ проекту, ¤кий кредитуЇтьс¤, в тому числ≥ за рахунок концентрац≥њ кошт≥в на рахунках його партнер≥в в ѕром≥нвестбанку. ÷е дозволить виключити ризик нестаб≥льност≥ ≥нших банк≥в, що зад≥¤н≥ в розрахунках. ƒл¤ цього переважною умовою наданн¤ кредиту повинна бути на¤вн≥сть у позичальника основних поточних рахунк≥в в установ≥ банку, ¤ка надаЇ кредит. ¬казан≥ рахунки повинн≥ бути зад≥¤н≥ дл¤ проходженн¤ через них основних грошових поток≥в кл≥Їнта та перерахуванн¤ позичкових кошт≥в (за товари, послуги) переважно контрагентам, ¤к≥ обслуговуютьс¤ в установах ѕром≥нвестбанку, тобто в≥дкритт¤ поточних рахунк≥в його партнер≥в по б≥знесу в установах ѕром≥нвестбанку.
ѕри розгл¤д≥ кредитного проекту необх≥дно простежити грошов≥ потоки м≥ж позичальником та його доч≥рн≥ми ≥ посередницькими структурами. « метою не допустити в≥двол≥канн¤ кошт≥в позичальника через доч≥рн≥ та посередницьк≥ структури, прац≥вник обслуговуючоњ позичальника установи банку повинен пост≥йно контролювати грошов≥ взаЇмов≥дносини м≥ж ними.
редитний прац≥вник разом з прац≥вниками служби безпеки банку та юридичного п≥дрозд≥лу (та прац≥вниками ≥нших п≥дрозд≥л≥в, ¤кщо вони призначен≥ кер≥вником установи банку дл¤ визначенн¤ л≥кв≥дност≥ забезпеченн¤ кредиту), повинн≥ впевнитись у можливост≥ реал≥зац≥њ забезпеченн¤ ¤к додаткового шл¤ху погашенн¤ кредиту та в≥дсотк≥в. ¬арт≥сть застави повинна перевищувати суму кредиту щонайменше у 2 рази.
¬изначенн¤ заставноњ ц≥ни майна зд≥йснюЇтьс¤ банком та позичальником з врахуванн¤м висновк≥в незалежноњ експертноњ оц≥нки, заф≥ксованих у акт≥. ѕри цьому заставна ц≥на може бути меншою за ц≥ну, визначену експертизою, оск≥льки банк може передбачити особлив≥сть впливу ринкових фактор≥в та витрат, пов'¤заних з реал≥зац≥Їю.
«аставодавець маЇ бути власником майна, що приймаЇтьс¤ п≥д заставу, або мати право повного господарського волод≥нн¤ чи оперативного управл≥нн¤ цим майном, що визначаЇтьс¤ —татутом або в≥дпов≥дним чином оформленим дорученн¤м
- до документ≥в, що п≥дтверджують право власност≥ на заставлене майно, в≥днос¤тьс¤ правовстановлююч≥ документи, вказан≥ в ƒодатку є 1 до "≤нструкц≥њ про пор¤док державноњ реЇстрац≥њ права власност≥ на об'Їкти нерухомого майна, що перебувають у власност≥ юридичних та ф≥зичних ос≥б", затвердженоњ наказом ƒержавного ком≥тету буд≥вництва, арх≥тектури та житловоњ пол≥тики ”крањни є 121 в≥д 09.06.98 р.;
- дл¤ перев≥рки на¤вност≥ у заставодавц¤ права власност≥ на об'Їкти нерухомого майна на момент зверненн¤ за отриманн¤м кредиту, окр≥м правовстановлюючого документа необх≥дно вимагати в≥д заставодавц¤ наданн¤ дов≥дки - характеристики Ѕюро техн≥чноњ ≥нвентаризац≥њ, виданоњ не п≥зн≥ше двох тижн≥в до зверненн¤ позичальника до банку за отриманн¤м кредиту.
- ¤кщо у заставу пропонуютьс¤ транспортн≥ засоби, необх≥дно вимагати у заставодавц¤ св≥доцтво про реЇстрац≥ю транспортного засобу (в залежност≥ в≥д виду транспортного засобу таке св≥доцтво видаЇтьс¤ уповноваженим органом на п≥дстав≥ правовстановлюючих документ≥в на цей зас≥б).
- при застав≥ акц≥й в≥дкритих акц≥онерних товариств необх≥дно вимагати у заставодавц¤ сертиф≥кати акц≥й, виписку з реЇстру власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в.
ѕредмет застави маЇ бути таким, що:
n в≥льно в≥дчужуЇтьс¤ (тобто не повинен бути п≥д арештом, на нього не повинно бути звернуто ст¤гненн¤, не знаходитьс¤ в оренд≥ у третьоњ особи, тощо);
n варт≥сть ¤кого можна реально оц≥нити;
n ¤ке може довго збер≥гатис¤ та збер≥ганн¤ його в≥дносно недороге;
n реал≥зувати ¤ке можна в найкоротший терм≥н.
Ќе можуть бути предметом застави:
- нац≥ональн≥, культурн≥ та ≥сторичн≥ ц≥нност≥, що перебувають у державн≥й власност≥ ≥ занесен≥ або п≥дл¤гають занесенню до ƒержавного реЇстру нац≥онального культурного надбанн¤;
- вимоги, що мають особистий характер (тобто права, що не мають майнового зм≥сту та не можуть бути в≥дчужен≥ в≥д нос≥њв-наприклад, авторське), а також ≥нш≥ вимоги, застава ¤ких заборон¤Їтьс¤ законом;
- об'Їкти державноњ власност≥, приватизац≥¤ ¤ких заборонена законодавчими актами, а також майнов≥ комплекси державних п≥дприЇмств та њх структурних п≥дрозд≥л≥в, що перебувають в процес≥ корпоратизац≥њ;
- майно ≥ кошти благод≥йних орган≥зац≥й;
- приватизац≥йн≥ папери.
¬иход¤чи з вимог законодавства про заставу, приватизац≥ю та про казенн≥ п≥дприЇмства, дл¤ запоб≥ганн¤ надм≥рного ризику при реал≥зац≥њ предмету застави, основн≥ фонди казенного п≥дприЇмства не повинн≥ прийматис¤ у заставу. ≤нше майно казенного п≥дприЇмства може передаватис¤ таким п≥дприЇмством у заставу без дозволу органу, уповноваженого управл¤ти цим майном, ¤кщо ≥нше не передбачено —татутом цього п≥дприЇмства.
Ќедоц≥льно приймати в заставу:
- промислове та торг≥вельне обладнанн¤ ≥з строком експлуатац≥њ або виготовленн¤ понад 5 рок≥в;
- основн≥ фонди виробничого призначенн¤ (кр≥м майнових комплекс≥в), ¤к≥ не можуть бути вид≥лен≥ в окремо розташован≥ одиниц≥ ≥ не мають незалежного енерго-, водо-, теплопостачанн¤ та п≥д'њзних шл¤х≥в;
- автомоб≥л≥ ≥з строком випуску понад 3-5 рок≥в та проб≥гом: дл¤ автомоб≥л≥в ≥ноземного виробництва - понад 150 тис.км., республ≥к колишнього —–—– - понад 70 тис км.;
- оргтехн≥ку та побутову техн≥ку строком виготовленн¤ чи експлуатац≥њ понад 2 роки;
- залежал≥ (понад 1 року) товарн≥ запаси, залежала сировина та товари в об≥гу та переробц≥, ¤к≥ не користуютьс¤ попитом;
- майнов≥ права по договорах (контрактах), деб≥торська заборгован≥сть по ¤ких Ї простроченою;
- будинки або квартири, що знаход¤тьс¤ в приватн≥й власност≥ заставодавц¤, ¤кщо в них проживають та прописан≥ неповнол≥тн≥ д≥ти ≥ ≥нвал≥ди.
ѕредмет застави не повинен бути переданий у заставу по ≥нших зобов'¤занн¤х позичальника, або бути предметом ≥нших зобов'¤зань, в т.ч. договору оренди чи л≥з≥нгу. ўодо рухомого майна, цю обставину необх≥дно перев≥рити за допомогою ƒержавного реЇстру застав рухомого майна, а щодо нерухомого - за в≥домост¤ми державних нотар≥альних контор. ќдночасно, в договор≥ застави з банком повинно бути обов'¤зково передбачено, що наступн≥ застави майна, ¤ке передано у заставу банку, не допускаютьс¤.
ѕредмет застави, що залишаЇтьс¤ у волод≥нн≥ заставодавц¤, маЇ бути застрахований ним на користь банку.
¬ раз≥, ¤кщо предмет застави знаходитьс¤ у сп≥льн≥й (колективн≥й) власност≥, необх≥дно отримати дозв≥л сп≥ввласника майна (наприклад, по майну господарських товариств, майну, ¤ке Ї сп≥льною власн≥стю подружж¤) на передачу його у заставу. ѕри наданн≥ у заставу квартири потр≥бна нотар≥ально зав≥рена згода член≥в с≥м'њ заставодавц¤, що проживають у ц≥й квартир≥.
« метою збереженн¤ заставленого майна необх≥дно:
- по нерухомост≥ та транспортних засобах одночасно з нотар≥альним посв≥дченн¤м в≥дпов≥дних договор≥в застави вимагати накладенн¤ заборони на в≥дчуженн¤ нерухомого майна;
- по рухомому майну - проводити його реЇстрац≥ю в ƒержавному реЇстр≥ застав рухомого майна.
ѕри прийн¤тт≥ в заставу майнових прав по депозитному договору необх≥дно враховувати наступне.
ћайнов≥ права по депозитному договору в заставу може передавати ¤к позичальник (¤кщо в≥н Ї вкладником по депозитному договору), так ≥ трет¤ особа (майновий поручитель), ¤ка Ї вкладником по депозитному договору.
ѕри цьому, в заставу можуть прийматис¤ майнов≥ права ¤к вже по укладеному депозитному договору, так ≥ по спец≥альному гарант≥йному депозиту, ¤кий в≥дкриваЇтьс¤ вкладником на вимогу банку (в≥дпов≥дно до ≤нструкц≥њ з бухгалтерського обл≥ку депозитних операц≥й установ комерц≥йних банк≥в ”крањни, затвердженоњ постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” є 418 в≥д 20.08.99 р.).
ѕри використанн≥ застави майнових прав по депозитному договору ¤к засобу забезпеченн¤ виконанн¤ обов¢¤зк≥в позичальника за кредитним договором необх≥дно враховувати наступне:
- сума депозиту маЇ бути не меншою за 100 % суми кредиту та нарахованих в≥дсотк≥в за користуванн¤ кредитом;
-строки наданн¤ кредиту повинн≥ в≥дпов≥дати строкам залученн¤ депозиту (в ус¤кому раз≥ терм≥н поверненн¤ депозиту по депозитному договору не повинен наступати ран≥ше, н≥ж терм≥н поверненн¤ кредиту);
- сума депозиту, що враховуЇтьс¤ в ¤кост≥ застави за кредитом, маЇ обл≥ковуватис¤ в банку на окремому депозитному рахунку.
якщо в заставу пропонуЇтьс¤ депозит в ≥ноземн≥й валют≥, необх≥дно враховувати , що використанн¤ ≥ноземноњ валюти (зокрема валютного депозиту) на територ≥њ ”крањни ¤к застави потребуЇ одержанн¤ ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ. “ака л≥ценз≥¤ надаЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни резидентам ≥ нерезидентам на зд≥йсненн¤ разовоњ валютноњ операц≥њ на пер≥од, необх≥дний дл¤ зд≥йсненн¤ такоњ операц≥њ.
ќдержанн¤ ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ одн≥Їю ≥з стор≥н валютноњ операц≥њ означаЇ також дозв≥л на ≥њ зд≥йсненн¤ ≥ншою стороною або третьою особою, ¤ка маЇ в≥дношенн¤ до ц≥Їњ операц≥њ, ¤кщо ≥нше не передбачено умовами ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ.
≤ндив≥дуальна л≥ценз≥¤ на використанн¤ валютного депозиту ¤к джерела забезпеченн¤ кредиту надаЇтьс¤ банку - юридичн≥й особ≥.
ƒл¤ оформленн¤ л≥ценз≥њ ф≥л≥њ банку надають ѕром≥нвестбанку ”крањни наступн≥ документи:
- клопотанн¤ банка на одержанн¤ ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ ;
- лист - зверненн¤ п≥дприЇмства - заставодавц¤ щодо згоди використанн¤ його валютного депозиту ¤к застави;
- догов≥р про депозитний вклад (ориг≥нал) ;
- догов≥р застави (ориг≥нал) ;
- кредитний догов≥р (ориг≥нал) ;
- коп≥¤ установчих документ≥в п≥дприЇмства.
ѕри прийн¤тт≥ в заставу вексел≥в необх≥дно зд≥йснити анал≥з платоспроможност≥ вс≥х зобов'¤заних за вексел¤ми ос≥б, провести економ≥чну та юридичну експертизу вексел≥в та перев≥рити њх на в≥дсутн≥сть дефект≥в.
ѕри прийн¤тт≥ в заставу акц≥й в≥дкритих акц≥онерних товариств њх оц≥нка зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дним п≥дрозд≥лом установи банку по робот≥ з ц≥нними паперами за "ћетодичними рекомендац≥¤ми щодо використанн¤ акц≥й в≥дкритих акц≥онерних товариств ¤к предмету застави при наданн≥ кредит≥в" та оформлюЇтьс¤ в≥дпов≥дним висновком.
ќдночасно з розгл¤дом кредитним прац≥вником можливост≥ наданн¤ кредиту та дл¤ забезпеченн¤ в≥дпов≥дност≥ вс≥х правов≥дносин банку, ¤к≥ виникають у процес≥ кредитуванн¤, вимогам законодавства, сп≥вроб≥тники юридичноњ служби банку провод¤ть перев≥рку установчих документ≥в позичальника, перев≥р¤ють на¤вн≥сть повноважень представник≥в позичальника на п≥дписанн¤ договор≥в, на¤вн≥сть державноњ реЇстрац≥њ та документ≥в, що п≥дтверджують право власност≥ на заставне майно, на¤вн≥сть проекту договору застави та надають письмовий висновок.
ќдночасно з розгл¤дом кредитним та юридичним прац≥вником можливостей наданн¤ кредиту прац≥вники служби банк≥вськоњ безпеки провод¤ть перев≥рку в≥дсутност≥ факт≥в порушень норм цив≥льного, крим≥нального та адм≥н≥стративного законодавства п≥дприЇмством та його кер≥вниками, попереджають позичальника про крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за наданн¤ банку в≥домостей та документ≥в, що заздалег≥дь не в≥дпов≥дають д≥йсност≥ та надають письмовий висновок.
ѕ≥сл¤ зд≥йсненн¤ попередньо вказаних заход≥в кредитним прац≥вником готуЇтьс¤ висновок у дов≥льн≥й форм≥ щодо можливост≥ (неможливост≥) кредитуванн¤ потенц≥йного позичальника( наданн¤ банк≥вськоњ гарант≥њ), в ¤кому в≥дображаЇтьс¤:
n основн≥ в≥домост≥ про позичальника;
n умови кредитуванн¤ (суму кредиту, ц≥ль, процентна ставка, терм≥ни користуванн¤ кредитом, нарахуванн¤ та сплати в≥дсотк≥в) ;
n висновок щодо платоспроможност≥ та кредитоспроможност≥ позичальника;
n клас позичальника. якщо позичальник в≥днесений до класу "√" та "ƒ", навести розрахунок оч≥куваних доход≥в банку в≥д кредитуванн¤ позичальника у пор≥вн¤нн≥ з розм≥ром витрат на формуванн¤ резерву на можлив≥ втрати за кредитними операц≥¤ми.
n висновок щодо л≥кв≥дност≥ та достатност≥ забезпеченн¤ кредиту;
n умови страхуванн¤;
n пропозиц≥њ кредитному ком≥тету.
Ќа розгл¤д кредитного ком≥тету ф≥л≥њ банку разом ≥з висновками кредитного прац≥вника, сп≥вроб≥тниками юридичноњ служби та служби безпеки надаЇтьс¤ за¤вка на отриманн¤ кредиту (наданн¤ банк≥вськоњ гарант≥њ) та пакет документ≥в, отриманих в≥д позичальника, форми ≥ таблиц≥, передбачен≥ у додатку є 6 та схему руху кредитних кошт≥в.
редитний ком≥тет ф≥л≥њ банку розгл¤даЇ за¤вку кредиту та виносить р≥шенн¤ щодо доц≥льност≥ кредитуванн¤, ¤ке оформл¤Їтьс¤ в≥дпов≥дним протоколом, п≥дписаним вс≥ма членами ком≥тету.
ѕротоколи зас≥дань кредитного ком≥тету збер≥гаютьс¤ в окрем≥й справ≥ у металев≥й шаф≥ у визначеному кер≥вником ф≥л≥њ м≥сц≥.
2.3. ќформленн¤ кредитноњ документац≥њ.
ѕри прийн¤тт≥ позитивного р≥шенн¤ про наданн¤ кредиту (в≥дкритт¤ кредитноњ л≥н≥њ ) на наступному етап≥ зд≥йснюЇтьс¤ оформленн¤ кредитноњ документац≥њ прац≥вниками ф≥л≥њ банку: укладанн¤ кредитного договору та договору забезпеченн¤ виконанн¤ обов'¤зк≥в позичальника за кредитним договором (договору застави, поруки, гарант≥њ, страхуванн¤).
2.3.1. редитний догов≥р.
редитний догов≥р укладаЇтьс¤ в прост≥й письмов≥й форм≥. Ќа вимогу одн≥Їњ з стор≥н, кредитний догов≥р може бути нотар≥ально посв≥дченим.
редитний догов≥р повинен укладатис¤ в≥д ≥мен≥ юридичноњ особи (ѕром≥нвестбанку ”крањни), а не в≥д ≥мен≥ ф≥л≥њ банку. ¬≥д банку кредитний догов≥р п≥дписуЇ особа, ¤ка уповноважена на це в≥дпов≥дною дов≥рен≥стю банку. Ќеприпустимим Ї вживанн¤ в преамбул≥ договору назви банку чи позичальника, ¤ка не передбачена њх установчими документами. ѕри укладенн≥ договору банк перев≥р¤Ї документи, що п≥дтверджують посадовий стан особи, ¤ка п≥дписала кредитний догов≥р, та право ц≥Їњ особи в≥д ≥мен≥ позичальника п≥дписувати договори. ѕ≥сл¤ укладенн¤ договору належним чином зав≥рен≥ коп≥њ цих документ≥в залишаютьс¤ у банку.
¬ текст≥ кредитного договору необх≥дно вказати:
- назва та номер договору;
- дату та м≥сце укладенн¤ договору;
- оф≥ц≥йне найменуванн¤ стор≥н, ¤к≥ укладають кредитний догов≥р;
- посиланн¤ на документи, що п≥дтверджують повноваженн¤ ос≥б, ¤к≥ п≥дписують догов≥р;
- предмет договору (наданн¤ кредиту чи в≥дкритт¤ кредитноњ
л≥н≥њ);
- суму кредиту (л≥м≥т кредитноњ л≥н≥њ);
- строк користуванн¤ кредитом;
- розм≥р процентноњ ставки;
- дата (число, м≥с¤ць, р≥к ) поверненн¤ кредиту;
- дати нарахуванн¤ та сплати в≥дсотк≥в;
- права та обов'¤зки стор≥н;
- посиланн¤ на догов≥р забезпеченн¤ виконанн¤ обов'¤зк≥в по кредитному договору;
- в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н;
- штрафн≥ санкц≥њ;
- пор¤док розгл¤ду спор≥в;
- терм≥н д≥њ договору,
- юридичн≥ адреси та банк≥вськ≥ рекв≥зити стор≥н;
- п≥дписи уповноважених представник≥в стор≥н, ¤к≥ укладають догов≥р.
–≥шенн¤ щодо внесенн¤ будь-¤ких зм≥н до умов кредитуванн¤ (пролонгац≥њ кредиту, зм≥ни плати за користуванн¤ кредитом тощо) оформл¤Їтьс¤ шл¤хом укладенн¤ додатковоњ угоди до цього договору.
ƒл¤ укладенн¤ додатковоњ угоди необх≥дно направити позичальнику письмову пропозиц≥ю щодо зм≥ни умов кредитного договору або отримати таку пропозиц≥ю в≥д позичальника. ѕозичальник розгл¤даЇ пропозиц≥ю ≥ даЇ в≥дпов≥дь у зумовлений пропозиц≥Їю ≥н≥ц≥атора строк. «м≥ни ≥ доповненн¤ умов кредитного договору оформлюютьс¤ у тому ж пор¤дку, в ¤кому оформлений сам догов≥р, тобто письмово - додатковою угодою стор≥н.
ƒодаткова угода до кредитного договору може укладатис¤ в пер≥од його д≥њ.
« метою безпомилкового укладенн¤ додатковоњ до кредитного договору необх≥дно точно вказати рекв≥зити кредитного договору, умови ¤кого зм≥нюютьс¤ (номер договору, назва договору, дата укладанн¤, сторони договору, сума договору).
2.3.2. ƒогов≥р застави.
ѕри оформленн≥ договору застави необх≥дно:
- забезпечити на¤вн≥сть в договор≥ застави детального посиланн¤ на кредитний догов≥р, ¤кий забезпечуЇтьс¤ заставою, тобто вказати дату та номер кредитного договору, сторони кредитного договору, суму кредиту (л≥м≥т кредитноњ л≥н≥њ);
- вказати в договор≥ застави, що цим договором забезпечуЇтьс¤ не т≥льки поверненн¤ кредиту, а й сплата в≥дсотк≥в за користуванн¤ ним, а також сплата штрафних санкц≥й у розм≥рах та випадках, передбачених кредитним договором та договором застави;
- отримати погодженн¤ (дозв≥л) в≥дпов≥дних орган≥в на укладенн¤ договору застави у випадках, передбачених ст. 11 «акону ”крањни "ѕро заставу", а саме:
Ј при застав≥ ц≥л≥сного майнового комплексу державного п≥дприЇмства, його структурних п≥дрозд≥л≥в, буд≥вель ≥ споруд необх≥дно отримати дозв≥л органу, уповноваженого управл¤ти в≥дпов≥дним державним майном. “аким органом, ¤к правило, виступаЇ в≥дпов≥дне м≥н≥стерство чи державний ком≥тет.
Ј в≥дкрите акц≥онерне товариство, створене в процес≥ корпоратизац≥њ, вс≥ акц≥њ ¤кого перебувають у державн≥й власност≥, зд≥йснюЇ заставу належного йому майна за погодженн¤м ≥з засновником цього товариства.
Ј з моменту прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про приватизац≥ю майна державного п≥дприЇмства або в≥дкритого акц≥онерного товариства, створеного в процес≥ корпоратизац≥њ, застава њх майна зд≥йснюЇтьс¤ з дозволу в≥дпов≥дного органу приватизац≥њ.
- нотар≥ально посв≥дчити догов≥р застави нерухомого майна, транспортних засоб≥в чи косм≥чних об'Їкт≥в. ¬≥дсутн≥сть нотар≥ального посв≥дченн¤ призведе до визнанн¤ нед≥йсними таких договор≥в застави;
- уникати прийн¤тт¤ майна та майнових прав заставодавц¤ у заставу при на¤вност≥ заборгованост≥ заставодавц¤ перед бюджетом на момент наданн¤ кредиту. ¬ окремих випадках, догов≥р застави може бути оформлено т≥льки за на¤вност≥ письмового дозволу органу державноњ податковоњ служби на передачу конкретно визначених в дозвол≥ майна (майнових прав) у заставу банку п≥д конкретний кредит та на њх можливу подальшу реал≥зац≥ю з направленн¤м кошт≥в в≥д реал≥зац≥њ на погашенн¤ заборгованост≥ за кредитним договором переважно перед ≥ншими кредиторами.
Ќев≥д'Їмною частиною договору застави повинен бути опис майна, що передаЇтьс¤ у заставу, ¤кий п≥дписуЇтьс¤ представниками стор≥н ≥ скр≥пл¤Їтьс¤ печатками банку та заставодавц¤.
¬ опис≥ вказуЇтьс¤:
- повне найменуванн¤ майна;
- к≥льк≥сть одиниць та њх варт≥сть;
- характеристика предмету застави: марка, модель, заводський номер, державний стандарт та техн≥чн≥ умови (при њх на¤вност≥), р≥к випуску, строк експлуатац≥њ, процент зношенн¤, тощо;
- балансова та оц≥ночна варт≥сть;
- м≥сце та умови збер≥ганн¤.
“акий опис робитьс¤ незалежно в≥д визначенн¤ зазначеноњ ≥нформац≥њ в договор≥ застави.
¬ договор≥ застави обов'¤зково передбачаЇтьс¤ можлив≥сть переоц≥нки заставленого майна в зв'¤зку ≥з зм≥нами кон'юнктури ринку.
ѕри укладенн≥ договору застави майнових прав по депозитному договору необх≥дно передбачати наступне:
- заставодавець до моменту повного виконанн¤ зобов¢¤зань по кредитному договору не маЇ права вимагати дострокового поверненн¤ депозиту (у в≥дпов≥дност≥ до ст. 17 «акону ”крањни "ѕро заставу");
- право банку без окремого дозволу заставодавц¤ списувати кошти з депозитного рахунку на погашенн¤ заборгованост≥ по кредитному договору.
2.3.3 ƒогов≥р поруки або гарант≥њ.
ѕри укладенн≥ договору поруки або гарант≥њ з метою забезпеченн¤ виконанн¤ обов'¤зк≥в позичальника за кредитним договором, треба враховувати наступне:
- договори поруки ≥ гарант≥њ укладаютьс¤ в прост≥й письмов≥й форм≥;
- в договорах робитьс¤ детальне посиланн¤ на кредитний догов≥р, виконанн¤ обов'¤зк≥в по ¤кому забезпечуЇтьс¤ порукою чи гарант≥Їю;
- ¤кщо законом або договором поруки не встановлено ≥нше, позичальник та поручитель виступають ¤к сол≥дарн≥ боржники;
- гарант несе субсид≥арну в≥дпов≥дальн≥сть ≥ в≥дпов≥даЇ т≥льки у раз≥ неможливост≥ позичальника погасити кредит та сплатити в≥дсотки;
- враховуючи, що «аконом ”крањни "ѕро п≥дприЇмства" державним п≥дприЇмствам заборонено виступати гарантами, необх≥дно уникати укладенн¤ ¤к договор≥в гарант≥њ, так ≥ договор≥в поруки, де гарантами чи поручител¤ми виступають державн≥ п≥дприЇмства, оск≥льки порука ≥ гарант≥¤ мають однакову правову природу.
2.3.4. ƒогов≥р страхуванн¤ ф≥нансових ризик≥в.
ѕри укладанн≥ та виконанн≥ договору страхуванн¤ ф≥нансових ризик≥в треба враховувати наступне:
- перед укладенн¤м договору страхуванн¤ ф≥нансових ризик≥в
необх≥дно ознайомитис¤ з правилами страхуванн¤, ¤к≥ затверджуютьс¤ кожною страховою компан≥Їю ≥ндив≥дуально. Ќеобх≥дно також перев≥рити на¤вн≥сть у страховоњ компан≥њ л≥ценз≥њ на право зд≥йсненн¤ страхуванн¤ ф≥нансових ризик≥в, що надаЇтьс¤ ом≥тетом у справах нагл¤ду за страховою д≥¤льн≥стю;
- догов≥р страхуванн¤ укладаЇтьс¤ в прост≥й письмов≥й форм≥;
- в договорах робитьс¤ детальне посиланн¤ на кредитний догов≥р, виконанн¤ обов'¤зк≥в по ¤кому забезпечуЇтьс¤ страхуванн¤м;
- при забезпеченн≥ кредиту страхуванн¤м, кошти в рахунок кредиту можуть бути видан≥ т≥льки п≥сл¤ набранн¤ договором страхуванн¤ чинност≥. ƒогов≥р страхуванн¤ набираЇ чинност≥ з моменту внесенн¤ першого страхового платежу.
Ќеобх≥дно звертати увагу на умови договор≥в страхуванн¤, ¤к≥ визначають п≥дставу дл¤ в≥дмови у виплат≥ страхового в≥дшкодуванн¤. Ќаприклад, такою п≥дставою може бути несвоЇчасне пов≥домленн¤ страхувальником про настанн¤ страхового випадку без поважних на це причин .
¬с≥ договори реЇструютьс¤ в Їдин≥й по установ≥ банку книз≥ реЇстрац≥њ договор≥в. ¬≥домост≥, ¤к≥ необх≥дно занести до книги реЇстрац≥њ - номер договору, дата укладенн¤, найменуванн¤ позичальника, процентна ставка, дата погашенн¤ кредиту, п≥зн≥ше вноситьс¤ номер позичкового рахунку.
ѕ≥сл¤ реЇстрац≥њ договору кредитний прац≥вник:
- перев≥р¤Ї оформлену позичальником карту кл≥Їнта (додаток є 7);
- вводить до бази даних ≥нформац≥ю, необх≥дну дл¤ в≥дкритт¤ позичкового рахунку на п≥дстав≥ даних анкети контрагента;
- оформлюЇ за встановленою формою типов≥ розпор¤дженн¤ бухгалтер≥њ в двох екземпл¤рах щодо наданн¤ кредиту та щодо оприбуткуванн¤ застави на позабалансовий рахунок;
- передаЇ перш≥ екземпл¤ри цих розпор¤джень головному бухгалтеру разом з ориг≥налом кредитноњ угоди та угоди по забезпеченню кредиту, другий екземпл¤р розпор¤джень залишаЇ дл¤ кредитноњ справи.
Ќомер позичкового рахунку позичальника разом з реЇстрац≥йним номером кредитного договору кредитний прац≥вник проставл¤Ї в ус≥х необх≥дних документах, де ц≥ рекв≥зити передбачен≥ .
редитний прац≥вник заводить кредитну справу окремо на кожного позичальника. ¬с≥ документи в кредитн≥й справ≥ нумеруютьс¤ по аркушах.
ѕерел≥к документ≥в, ¤к≥ повинн≥ знаходитис¤ в кредитн≥й справ≥ позичальника:
Ј ƒокументи, що надаютьс¤ кл≥Їнтом дл¤ одержанн¤ кредиту;
Ј —хема руху кредитних кошт≥в;
Ј оп≥њ кредитного договору та додаткових угод до нього;
Ј оп≥њ договор≥в щодо забезпеченн¤ кредиту (застави, гарант≥њ, страхуванн¤, тощо) та ≥нш≥ документи в залежност≥ в≥д виду забезпеченн¤;
Ј ¬исновок представника служби безпеки банку, прац≥вник≥в кредитного п≥дрозд≥лу та юридичноњ служби;
Ј ќц≥нка ф≥нансового стану позичальника зг≥дно з "ћетодикою оц≥нки ф≥нансового стану та визначенн¤ класу позичальника" при наданн≥ кредиту та щоквартально;
Ј ƒозволи про наданн¤ (пролонгац≥ю) позики (коп≥њ р≥шенн¤ кредитного ком≥тету ф≥л≥њ, пов≥домленн¤ про р≥шенн¤ √оловного кредитного ком≥тету або ѕравл≥нн¤ ѕром≥нвестбанку);
Ј јкти перев≥рки на¤вност≥ майна, наданого в заставу (на момент видач≥ кредиту та щом≥с¤чно);
Ј јкти перев≥рки ц≥льового використанн¤ кредиту;
Ј јкти оц≥нки вартост≥ заставленого майна (з врахуванн¤м зм≥н кон`юнктури ринку) зг≥дно з вимогами постанови Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 27.03.98 є 122;
Ј оп≥њ плат≥жних документ≥в, що п≥дтверджують факт наданн¤ та ц≥льового використанн¤ кредитних кошт≥в, нарахуванн¤ ≥ сплату в≥дсотк≥в, погашенн¤ кредиту, виписки з позичкового рахунку, розпор¤дженн¤, тощо;
Ј оп≥њ кореспонденц≥њ м≥ж банком та позичальником;
Ј ѕисьмова документац≥¤ по кожн≥й зустр≥ч≥ м≥ж будь-¤ким представником банку та позичальника;
Ј оп≥њ документ≥в про зд≥йсненн¤ претенз≥йно-позовноњ роботи.
редитна справа збер≥гаЇтьс¤ в металев≥й шаф≥ у кредитному п≥дрозд≥л≥ банку. ќриг≥нали кредитного договору, додаткових угод, договор≥в по забезпеченню кредиту враховуютьс¤ на позабалансових рахунках та збер≥гаютьс¤ у сховищ≥ банку.
07.10.01 ”сенко ќ.ј.
3 Ћ≥тература
1. ‘инансы, деньги, кредит, под редакцией ќ.¬. —околовой, ћосква. ёристъ -2000г.
2. редитуванн¤. ѕравове регулюванн¤ банк≥вськоњ та ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥. ”крањнський науково-досл≥дний центр економ≥ки буд≥вництва "≈ ќЅ”ƒ", ињв 1997 р.
3. ”правление кредитыми рисками заемщика, кредитора, страховщика. ѕопович ¬.ћ., —тепаненко ј.». ѕравов≥ джерела, иев, 1996г.
4. ѕром≥нвестбанк в економ≥чн≥й систем≥ ”крањни, ѕ.¬. ћатв≥Їнко, Ќаукова думка, ињв, 2000р.
5. ѕравила краткосрочного кредитовани¤ юридических лиц в национальной валюте ”краины. иев. ном.14 от 3 феврал¤ 1995г. ”тверждено решением правлени¤ ѕроминвестбанка.
6. ћетодические рекомендации дл¤ проведени¤ анализа (экспертизы) кредитного проекта. ном 2-13/720 от 11.06.97г.
7. ∆урнал "Ѕанковское дело" 1-1996 г.
