Ћьв≥вський державний медичний ун≥верситет ≥м.ƒанила √алицького
афедра
гуман≥тарних дисципл≥н
¬икладач:
урсова робота на тему :
≤нфл¤ц≥йн≥ процеси в ”крањн≥
¬иконав :
ст. 2 курсу
медичного факультету
18 групи
~ Ћьв≥в - 2000 ~
¬ступ.
≤нфл¤ц≥¤ ¤к специф≥чна ¤к≥сть паперових грошей в≥дома вже багато стол≥ть. ўе у 18 ст. з'¤вилас¤ велика к≥льк≥сть наукових роб≥т, в ¤ких розгл¤далась залежн≥сть м≥ж к≥льк≥стю золота, ср≥бла в ™вроп≥, ростом ц≥н та розвитком виробництва. Ѕ≥льш≥сть автор≥в стверджували, що ц≥ни не обов'¤зково зростають, коли дл¤ забезпеченн¤ б≥льших обс¤г≥в виробництва використовуютьс¤ додатков≥ обс¤ги ср≥бла та золота. ≤ хоч сама по соб≥ к≥льк≥сть грошей не маЇ абсолютно н≥¤кого економ≥чного значенн¤, процес зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ грошей в об≥гу може може значно впливати на виробництво. Ќайб≥льш ¤скравими представниками доктрини "√рош≥ стимулюють торг≥влю" були так зван≥ паперово-грошов≥ меркантил≥сти ƒжон Ћоу з його працею "јнал≥з грошей та торг≥вл≥" (1705), якоб ¬андермет- "√рош≥ в≥дпов≥дають вс≥м речам"(1734), Їп≥скоп Ѕеркл≥- "¬опрошающий" (1737), що робили висновок, що повзуча ≥нфл¤ц≥¤ може спри¤ти економ≥чному зростанню, припускаючи при цьому на¤вн≥сть пост≥йноњ ринковоњ нер≥вноваги.
ѕротилежн≥ погл¤ди на ц≥ реч≥ можна знайти у ант≥льона в "Ќарис≥ про природу торг≥вл≥"(1755), що перевернув грошовий анал≥з з голови на ноги, показавши, що вплив зростанн¤ к≥лькост≥ грошей на ц≥ни та доходи залежить в≥д способу попаданн¤ гот≥вкових грошей в економ≥ку.
¬елику увагу прид≥л¤в проблем≥ ≥нфл¤ц≥њ ≥ –≥кардо, ¤кий вважав, що конвертован≥сть паперових грошей забезпечуЇ автоматичний контроль за надлишковою ем≥с≥Їю грошовоњ одиниц≥ або паперово-грошовою ≥нфл¤ц≥Їю.
ƒжон —тюарт ћ≥лль повторював стосовно ≥нфл¤ц≥њ основн≥ положенн¤ –≥кардо. ƒокази ёма- ант≥льона про позитивний вплив на виробництво б≥льшоњ к≥лькост≥ грошей в≥н заперечував, стверджуючи, що в под≥бн≥й ситуац≥њ доходи одних перекриваютьс¤ збитками ≥нших.
Ќадзвичайно ц≥кавими Ї ствердженн¤ ейнса по проблемам ≥нфл¤ц≥њ, ¤кий розгл¤даЇ останню ¤к такий стан економ≥ки, коли крива сукупного попиту перетинаЇ криву сукупноњ пропозиц≥њ в точц≥ доходу, що перевищуЇ р≥вень останнього в умовах повноњ зайн¤тост≥. ÷≥ положенн¤ стали вих≥дною базою дискус≥њ 50х рок≥в ’’ ст., в основу ¤коњ л¤гла так зв. "крива ‘≥лл≥пса", про ¤ку ми розпов≥мо п≥зн≥ше.
ћонетаризм, зм≥нивши кейнс≥анськ≥ теор≥њ у 80х рр. вже не просто включаЇ проблеми ≥нфл¤ц≥њ в макроеконом≥чну теор≥ю. ѕроблеми ≥нфл¤ц≥њ стають найважлив≥шою складовою частиною останньоњ. "ѕ≥д ≥нфл¤ц≥Їю- пише ћ. ‘р≥дмен, -¤ розум≥ю ст≥йке та безперервне зростанн¤ ц≥н, що завжди ≥ всюди виступаЇ ¤к грошовий феномен, викликаний надм≥рною масою грошей по в≥дношенню до випуску продукц≥њ". —твреджуЇтьс¤, що причини ≥нфл¤ц≥њ - у сфер≥ об≥гу, а тому допускаЇтьс¤ обмеженн¤ впливу держави на процеси сусп≥льного виробництва.
ѕаралельно з середини 60х рр. у св≥тов≥й економ≥чн≥й науц≥ формуЇтьс¤ новий напр¤м у досл≥дженн≥ ≥нфл¤ц≥њ. …ого представники виход¤ть з необх≥дност≥ комплексного анал≥зу ¤вищ грошовоњ сфери: вивченн¤ т≥сного переплет≥нн¤ грошових та загальноеконом≥чних фактор≥в росту ц≥н. «в≥дси випливаЇ, що незалежно в≥д того, ¤к≥ причини Ї початковими ≥мпульсами, будь-¤ке п≥двищенн¤ ц≥н викликаЇ необх≥дн≥сть п≥двищенн¤ обс¤г≥в грошовоњ маси, ≥ навпаки.
„асто зростанн¤ гррошовоњ маси виступаЇ вже не ¤к причина росту ц≥н, а ¤к його пох≥дна. ѕричини та насл≥дки ≥нфл¤ц≥њ зм≥нюютьс¤ м≥сц¤ми, тому вс≥л¤ке зростанн¤ ц≥н викликаЇ п≥дсиленн¤ ≥нфл¤ц≥њ ≥ стаЇ тим самим ≥нфл¤ц≥йним. «г≥дно з ц≥Їю теор≥Їю, ≥нфл¤ц≥¤, особливо в умовах перех≥дноњ економ≥ки, зумовлюЇтьс¤ багатьма процесами, що в≥дбуваютьс¤ в сфер≥ грошового об≥гу та безпосередньо в сусп≥льному виробництв≥. ƒе б не розпочалас¤ д≥¤ ≥нфл¤ц≥йних фактор≥в- у виробництв≥, у сфер≥ державних ф≥нанс≥в, у грошово-кредитн≥й сфер≥- ≥нфл¤ц≥йне зростанн¤ ц≥н супроводжуЇтьс¤ зб≥льшенн¤м (абсолютним чи в≥дносним) грошовоњ маси. —початку воно в≥дбуваЇтьс¤ в активному об≥гу за рахунок зменшенн¤ нагромаджень, а пот≥м зростаЇ загальна маса грошей. ѕереповненн¤ канал≥в об≥гу грошовою масою знец≥нюЇ грошову одиницю.
—аме розгл¤ду ≥нфл¤ц≥йних процес≥в, зокрема чинник≥в, що спричин¤ють ≥нфл¤ц≥ю, в перех≥дних економ≥ках ≥ буде присв¤чено цю роботу. ћи розгл¤немо ц≥ чинники в д≥њ на приклад≥ ”крањни та розвитку ≥нфл¤ц≥њ в њњ межах прот¤гом 1991-1998 рр.
ѕроте, перед тим ¤к ми безпосередньо пререйдемо до анал≥зу фактичних показник≥в, коротко огл¤ньмо ключов≥ пон¤тт¤ з теор≥њ ≥нфл¤ц≥њ.
1. —уть iнфл¤цiњ та њњ причини(теоретичний аспект)
Iнфл¤цi¤ властива бiльшостi економiчно розвинутих краiн свiту i Ї основною проблемою в тих краiнах, що розвиваютьс¤. ƒамо чiтке визначенн¤ цьому економiчному процесу.
ѕiд iнфл¤цiЇю, ¤к правило, розумiють будь-¤ке знецiненн¤ грошовоi одиницi, тобто систематичне зростанн¤ цiн незалежно вiд того, ¤кими причинами цей процес викликаЇтьс¤. ÷е, звичайно, не означас, що пiдвищуютьс¤ обов'¤зково всi цiни. Ќавiть у перiоди досить швидкого зростанн¤ iнфл¤цii де¤кi цiни можуть залишатис¤ вiдносно стабiльними, а iншi навiть знижуватис¤.
Iнфл¤цi¤ виникас в разi, ¤кщо суспiльство намагатиметьс¤ витрачати бiльше, нiж дозвол¤ють виробничi потужностi економiки. оли сукупнi витрати перевищують обс¤г продукту при повнiй зайн¤тостi, вiдбувастьс¤ пiдвищенн¤ рiвн¤ цiн. ќтже, надмiрний обс¤г сукупних витрат носить iнфл¤цiйний характер. ” цьому разi ур¤д зобов'¤заний лiквiдувати надлишковi витрати. ¬iн може цього дос¤гнути головним чином через скороченн¤ власних видаткiв, а також пiдвищенн¤м податкiв з метою скороченн¤ доходiв приватного сектору.
ѕротилежним до iнфл¤цii пон¤тт¤м Ї дефл¤цi¤, ¤ка маЇ мiсце тодi, коли загальний рiвень цiн падаЇ. ƒефл¤цi¤ трапл¤лас¤ вкрай рiдко в кiнцi ’’ ст. ѕiдтримувана дефл¤цi¤, коли цiни постiйно падають прот¤гом декiлькох рокiв, ¤к правило, асоцiюЇтьс¤ з перiодами глибокоњ депресii.
“епер ми можемо розгл¤нути р≥зн≥ види ≥нфл¤ц≥њ:
≤. «а формами ви¤вленн¤ розр≥зн¤ють:
" подавлену (приховану) ≥нфл¤ц≥ю- коли знец≥ненн¤ грошей в≥дбуваЇтьс¤ без в≥дкритого росту ц≥н. ÷≥ни утримуютьс¤ на ф≥ксованому р≥вн≥ за допомогою адм≥н≥стративних заход≥в. якщо попит перевищуЇ товарооб≥г в 2 р., це означаЇ, що р≥вень отоваренн¤ грошовоњ одиниц≥ не перевищуЇ 50%, тобто вона знец≥нюЇтьс¤. “ака ≥нфл¤ц≥¤ Ї незм≥нною супутницею плановоњ економ≥ки (в колишньому —–—– в к≥нц≥ 80х товарне забезпеченн¤ кожного карбованц¤ отриманоњ зарплати коливалос¤ в межах 40-60 коп., а в 1991 р. товарна конвертован≥сть знизилас¤ до 28 коп.) ќсновною формою ви¤ву такоњ ≥нфл¤ц≥њ Ї загостренн¤ деф≥циту, коли куп≥вельна спроможн≥сть грошей падаЇ у зв'¤зку з неможлив≥стю придбати потр≥бн≥ товари. ≤ншою формою подавленоњ ≥нфл¤ц≥њ Ї приховане п≥двищенн¤ ц≥н, що ви¤вл¤Їтьс¤ в пог≥ршенн≥ ¤кост≥ товару при незм≥нн≥й ц≥н≥, "вимиванн≥" товар≥в дешевого асотрименту, продаж≥ старих товар≥в п≥д новою маркировкою ≥ в≥дпов≥дно за б≥льш високими ц≥нами. ѕрихована ≥нфл¤ц≥¤ також про¤вл¤Їтьс¤ в на¤вност≥ незадов≥льненого попиту, представленого вимушеними заощадженн¤ми, що утворилис¤ через те, що покупц≥ не можуть знайти необх≥дн≥ товари. ќф≥ц≥йно регульован≥ ц≥ни прориваютьс¤ на "чорному" ринку. ƒинам≥ка цих ц≥н ≥ Ї в≥дносним вираженн¤м прихованоњ ≥нфл¤ц≥њ. “ому приховану ≥нфл¤ц≥ю часто називають адм≥н≥стративною, народжену адм≥н≥стративними ц≥нами.
" в≥дкриту- ≥нфл¤ц≥ю, що ви¤вл¤Їтьс¤ безпосередньо в рост≥ ц≥н.
≤≤. «а темпами ≥нфл¤ц≥њ розр≥зн¤ють:
" повзучу- темпи ¤коњ не перевищують 10% на р≥к
" галопуючу- темпи росту ц≥н дос¤гають 10-100% на р≥к
" г≥пер≥нфл¤ц≥ю- р≥чн≥ темпи приросту ц≥н перевищують 100% (в рамках г≥пер≥нфл¤ц≥њ вид≥л¤ють б≥льш вузьке пон¤тт¤ суперг≥пер≥нфл¤ц≥њ, при ¤к≥й темпи росту ц≥н дос¤гають 50 та б≥льше % на м≥с¤ць). јналiз ви¤вл¤с декiлька харакерних рис гiперiнфл¤цii. ѕо-перше, реальний попит на грошi, вимiрюваний ¤к вiдношенн¤ запасу грошей до рiвн¤ цiн, падас дуже рiзко. ѕо-друге, вiдноснi цiни стають дуже нестабiльними. «а нормальних умов зарплата робiтника майже не змiнюЇтьс¤ (менш нiж на 1% в мiс¤ць). ¬ умовах гiперiнфл¤цii реальна заробiтна плата може знижуватись в середньому на третину прот¤гом одного мiс¤ц¤. ƒуже вiдчутним Ї вплив гiперiнфл¤цii на розподiл багатства. «нецiненн¤ грошей руйнуЇ заощадженн¤ населенн¤, пiдриваючи економiчну свободу суспiльства. ÷i iнтенсивнi коливанн¤ у вiдносних цiнах i реальнiй зарплатi, збiдненн¤ населенн¤ iлюструють головну втрату вiд iнфл¤цii. Ќа щаст¤, гiперiнфл¤цi¤ трапл¤Їтьс¤ досить рiдко. ¬она мас мiсце переважно пiд час вiйн чи в перiоди, що йдуть за вiйнами i революцi¤ми. √iперiнфл¤цi¤ сучасного перiоду характерна дл¤ краiн, що здiйснювали революцiйний перехiд вiд соцiалiзму до ринковоi економiки; в ѕольшi цiни зростали бiльш ¤к на 1000% щороку в 1989-1990 рр.
≤≤≤. «а факторними формами ≥нфл¤ц≥њ теор≥¤ грошей розр≥зн¤Ї багато њњ вид≥в, серед ¤ких ключове м≥сце належить ≥нфл¤ц≥њ попиту й iнфл¤цiњ витрат:
" ” першому випадку iнфл¤цiю викликаЇ надлишок грошей, доходiв й попиту. Iнфл¤цi¤ попиту спостерiгастьс¤, коли сукупний попит зростас швидше за виробничий потенцiал економiки, пiднос¤чи цiни, щоб зрiвноважити пропозицiю i попит. ѕокупцi конкурують за обмежену пропозицiю товарiв, що призводить до зростанн¤ цiн.
Ќа першому вiдрiзку сукупнi витрати недостатнi i обс¤г валового нацiонального продукту (сукупноi пропозицii) значно вiдстас вiд свого потенцiйного рiвн¤ за умови повноi зайн¤тостi. ” разi збiльшенн¤ сукупного попиту рiвень цiн не змiнитьс¤, бо буде вiдповiдно зростати й обс¤г виробництва, тобто iнфл¤цi¤ поки що буде вiдсутн¤. ÷е по¤снюстьс¤ тим, що iснус велика кiлькiсть незалучених у виробництво трудових i матерiальних ресурсiв, ¤кi ще можна залучити за iснуючих на них цiн.
ѕоступово зростанн¤ попиту пiдштовхус розвиток сукупноi пропозицii до другого вiдрiзку, зображенного на мал.1. ƒл¤ цього стану економiки притаманне повнiше використанн¤ ресурсiв, а тому iх запаси поступово скорочуютьс¤ i вони стають дорожчими. ѕочинастьс¤ зростанн¤ цiн, тобто iнфл¤цi¤. Iнфл¤цiю, що виникас на другому вiдрiзку кривоi сукупноi пропозицii, називають передчасною, тому що вона починастьс¤ до по¤ви повноi зайн¤тостi i повного використанн¤ виробничих потужностей у краiнi.
ѕодальше зростанн¤ сукупного попиту пiдштовхус сукупну пропозицiю до потенцiйно можливого обс¤гу виробництва, зображеного на мал.1 третiм вiдрiзком. Ќа цьому вiдрiзку реальний валовий нацiональний продукт дос¤гас свого максимуму, i тому подальше збiльшенн¤ сукупного попиту зумовлюс iнфл¤цiю, ¤ку називають вже "чистою" на вiдмiну вiд передчасноi.
—лiд зазначити, що покритт¤ дефiциту державного бюджету за рахунок кредитно-грошовоi емiсii с одним з найважливiших чинникiв iнфл¤цii попиту, оскiльки зростанн¤ пропозицii грошей збiльшус сукупний попит на товари та послуги, ¤кий, у свою чергу, пiдвищус рiвень цiн.
Iнфл¤цi¤ витрат, або iнфл¤цi¤ пропозицii, спостерiгастьс¤ в тому випадку, коли збiльшуютьс¤ витрати на одиницю продукцii, тобто середнi витрати за данного обс¤гу виробництва. «бiльшенн¤ витрат на одиницю продукцii в економiцi скорочус прибутки й обс¤г продукцii, ¤кий може бути запропонований за iснуючого рiвн¤ цiн. ¬наслiдок цього зменшустьс¤ сукупна пропозицi¤ товарiв та послуг, що, в свою чергу, пiдвищус рiвень цiн. “аким чином, витрати, а не попит збiльшують цiни. «ростанн¤ собiвартостi, що призводить до iнфл¤цii витрат, може бути викликано рiзними причинами, наприклад, недостачею або подорожчанн¤м сировини, матерiалiв, палива, працi. ќдним iз джерел iнфл¤цii витрат c рiзкi порушенн¤ ("шоки") пропозицii. ѕiд рiзким порушенн¤м ("шоком") пропозицii розумiстьс¤ подi¤, зовнiшн¤ по вiдношенню до функцiонуванн¤ вiтчизн¤ноi економiчноi системи (скажiмо, пiдвищенн¤ цiн на iмпорт або неспри¤тливi погоднi умови), що збiльшус очiкуваний фiрмами середнiй рiвень цiн на фактори виробництва.
ќтже, ми розгл¤нули, з теоретичноњ точки зору, р≥зноман≥тн≥ види ≥нфл¤ц≥њ, що виникають за тих чи ≥нших обставин. “епер настав час згадати основн≥ причини цього виникненн¤. ѓх, перш за все необх≥дно шукати в деформац≥њ грошового об≥гу. “ак, ≥нфл¤ц≥¤ виникаЇ, коли центральний банк крањни проводить нев≥рну грошову пол≥тику, випускаючи в об≥г незабезпечену товаром масу грошей.
ѕрипустимо, що економiчна система знаходитьс¤ у станi рiвноваги й експерти розраховують на таку стабiльнiсть у майбутньому.
јле, виход¤чи iз полiтичних мiркувань, наприклад, в зв'¤зку з наближенн¤м президентських виборiв, ур¤д, щоб догодити виборц¤м, вирiшуЇ збiльшити виплати з державного бюджету, знизити податки й негайно розпочати реалiзацiю проектiв дл¤ створенн¤ нових робочих мiсць. «розумiло, що зростанн¤ реального обс¤гу виробництва й скороченн¤ безробiтт¤, дос¤гнуте адмiнiстрацiЇю президента, зробить неаби¤кий вплив на результати виборiв. ќтже, складаЇтьс¤ проект нереально розширеного державного бюджету на рiк виборiв. як тiльки цi плани почнуть реалiзовуватись, економiчна система вийде iз стану рiвноваги. ƒiйсно, спочатку реальний обс¤г виробництва зросте, безробiтт¤ скоротитьс¤, а пiдвищенн¤ рiвн¤ цiн при цьому буде незначне.
јле, вже у наступному роцi зарплата, цiни на ресурси й фактори виробництва почнуть iнтенсивно зростати. ѕо мiрi того, ¤к фiрми будуть пристосовувати своi очiкуванн¤ до нових умов, зростуть не тiльки цiни на товари та послуги, але й вiдбудетьс¤ скороченн¤ обс¤гiв виробництва, супроводжуване зростанн¤м безробiтт¤.
≤нший вар≥ант виникненн¤ ≥нфл¤ц≥њ може бути викликаний державними займами в ÷ентральному банку. ѕри достатньо низьких темпах ≥нфл¤ц≥њ, насл≥дки можуть ви¤витись важкими. Ќа приклад, держава позичаЇ певну суму в ÷ентральному банку, зобов'¤завшись повернути повернути њњ через р≥к з в≥дсотками та виконуЇ своЇ зобов'¤занн¤. ѕроте одразу ж звертаЇтьс¤ в ÷ентральний банк за новим кредитом. ѕод≥бна пол≥тика продовжуЇтьс¤ з року в р≥к, ≥ хоча грош≥ час в≥д часу повертаютьс¤ в ÷ентральний банк, кредитна ем≥с≥¤ очевидна.
¬иникаЇ ≥нфл¤ц≥¤ ≥ при активних процесах м≥л≥таризац≥њ в держав≥, при високому р≥вн≥ монопол≥зац≥њ ринк≥в, п≥д впливом зовн≥шн≥х фактор≥в (ростом св≥тових ц≥н), на чому ми детальн≥ше зупинимось трохи нижче.
„им би не була спровокована iнфл¤цi¤, вона знецiнюс доходи бюджету й супроводжустьс¤ його дефiцитом.
рiм бюджетного дефiциту iнфл¤цi¤ обов'¤зково супроводжустьс¤ нерiвномiрним зростанн¤м цiн й, звiдси, порушенн¤м господарчих зв'¤зкiв, гонкою цiн мiж окремими галуз¤ми економiки й хвильоподiбним поширенн¤м зростанн¤ цiн по районах держави й галуз¤м.
” станi iнфл¤цiйноњ нестабiльностi орiЇнтацi¤ лише на регулюванн¤ з боку спiввiдношенн¤ "попит-пропозицi¤" може призвести до зат¤жних криз з повiльним перiодом стабiлiзацii i оздоровленн¤ економiки. ѕро це свiдчить досвiд розвитку капiталiстичних краiн часiв вiльноi конкуренцii.
як бачимо, iнфл¤цi¤ Ї дуже небезпечною дл¤ економiки, порушуючи макроекономiчну стабiльнiсть. “ому антиiнфл¤цiйна державна полiтика займаЇ одне з головних мiсць серед засобiв державного регулюванн¤ економiки.
лючовий момент сучасноi iнфл¤цii розвинутих економ≥чних систем пол¤гаЇ в тому, що вона розвиваЇтьс¤ ¤к iнерцiйна, i зупинити њњ надзвичайно важко. “обто iнфл¤цi¤ маЇ властивiсть залишатис¤ стабiльною, поки економiчна ситуацi¤ не змусить ii пiдвищитись або впасти.
Ќас же ц≥кавить специф≥ка ≥нфл¤ц≥йних процес≥в в перех≥дн≥й економ≥ц≥, чому ≥ буде присв¤чено наступний розд≥л роботи. “ак, ми детально зупинимось на розгл¤д≥ та анал≥з≥ чинник≥в ≥нфл¤ц≥њ в украњнськ≥й держав≥, оск≥льки ц≥ процеси Ї досить показовими дл¤ перех≥дних економ≥к.
2. ѕричини ≥нфл¤ц≥йних процес≥в в ”крањн≥ 1991-2000 рр.
2.1 «агальна характеристика фактор≥в виникненн¤ ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥ в 1991-1995 рр.
як св≥дчать дан≥ таблиц≥ 1, ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси прот¤гом 1991 - 1993 рр набули в ”крањн≥ найвищих темп≥в серед ≥нших пострад¤нських держав. ѕо¤снити це можливо не лише станом структурноњ розбалансованост≥ економ≥ки, нерац≥ональним сп≥вв≥дношенн¤м галузей, продукуючих на виробничий та споживчий ринки. ≤нфл¤ц≥йн≥ процеси в ”крањн≥ були спричинен≥ њх багатофакторним характером, об'Їктивними негараздами перех≥дноњ економ≥ки, в том≥ числ≥ значною м≥рою залежн≥стю в≥д зовн≥шнього енергопостачанн¤.
“аблиц¤ 1. ≤ндекс споживчих ц≥н крањн —Ќƒ, 1991 -1994 рр, у % до попереднього року.
рањни 1991 1992 1993 1994
јзербайджан 212 1039 1213 1880
Ѕ≥лорусь 199 1071 1290 2321
азахстан 179 1615 1758 1977
иргизстан 21 1189 1294 378
ћолдова 214 1209 1284 586
–ос≥¤ 200 2609 940 303
“аджик≥стан 213 1007 2236 339
“уркмен≥стан 213 870 1731 2814
”збек≥стан 197 515 1332 1650
”крањна 390 2100 10256 501
«а данними аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни у 1994- 1995 рр. ≥нфл¤ц≥¤ в ”крањн≥ приблизно на 86% визначалась зб≥льшенн¤м обс¤г≥в грошовоњ маси ≥ швидк≥стю њњ об≥гу та на 14 % - зниженн¤м обс¤г≥в виробництва... Ќасправд≥ цей вплив Ї б≥льш багатоб≥чним ≥ глибоким. ¬≥н д≥Ї також через сп≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ, експорту й ≥мпорту, валютний курс тощо.
—еред чинник≥в та фактор≥в ≥нфл¤ц≥њ в украњнськ≥й економ≥ц≥ сл≥д назвати наступн≥:
" невиважена первинна ем≥с≥¤;
" структурн≥ перекоси у матер≥альному виробництв≥ та ц≥нов≥й пол≥тиц≥;
" затратн≥сть економ≥ки та непродуктивн≥ витрати окремих виробництв;
" значна руйнац≥¤ товаропродукуючоњ сфери та неефективн≥сть безгот≥вковоњ системи розрахунк≥в;
" в≥д'Їмне сальдо зовн≥шньоњ торг≥вл≥ та неконтрольований експорт;
" доларизац≥¤ економ≥ки.
Ўвидке поглибленн¤ ≥нфл¤ц≥њ в≥д прихованоњ до г≥пер≥нфл¤ц≥њ прот¤гом 1991-1993рр, було зумовлено, з одного боку, вкрай незадов≥льною структурою виробництва, його низькою ефективн≥стю, пад≥нн¤м темп≥в росту, а пот≥м ≥ абсолютних обс¤г≥в виробництва, а з ≥ншого - нарощуванн¤м деф≥циту державного бюджету ≥з зменшенн¤м надходженн¤ доход≥в та збереженн¤м на попередньому р≥вн≥ або зростанн≥ державних витрат. –езультатом цього стала безперервна ем≥с≥¤, а р≥чн≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ становили:
" у 1992 роц≥ - 1308,0%;
" у 1993 роц≥ - 4834,9%;
" у 1994 роц≥ - 992,0%;
" у 1995 роц≥ -253,5%
Ѕезперечно, вищезгадан≥ зростаючий попит та витрати виробництва Ї чинниками ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥. ѕороте ц≥каво подивитись ¤ким саме чином ≥ на ¤ких часових пром≥жках впливали вони на розвиток ≥нфл¤цйних процес≥в.
ѕодивимос¤ на розвиток украњнськоњ економ≥ки прот¤гом 1991-1995 рок≥в через призму класичних чинник≥в ≥нфл¤ц≥њ. Ќайб≥льш висок≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥ припадають на 1993 р., коли ц≥ни зросли за р≥к у 102,6 раз≥в при середньом≥с¤чному р≥вн≥ ≥нфл¤ц≥њ 47,1% (типова г≥пер≥нфл¤ц≥¤) .
“реба одразу ж зазначити, що погл¤ди р≥зних економ≥ст≥в на проблему розвитку та причин ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥ не однозначн≥. ќдн≥ основною причиною ≥нфл¤ц≥йних процес≥в 1991-93 рр. називають д≥ю зовн≥шн≥х фактор≥в, зокрема р≥зке зростанн¤ ц≥н на енергонос≥њ( з 1991 по 1994 рр. ц≥ни на нафту зросли у 146 тис. раз≥в, на газ- у 64,2 тис. раза. ¬нутр≥шн≥ украњнськ≥ ц≥ни на вуг≥лл¤ за цей пер≥од зросли в 90,7 тис. раз≥в) . ¬≥дпов≥дно вони вважають, що початковою дл¤ нашоњ економ≥ки була ≥нфл¤ц≥¤ витрат, бо пер≥одичне випереджаюче п≥двищенн¤ ц≥н на енергонос≥њ було ≥мпульсом дл¤ загального зростанн¤ ц≥н та ≥нфл¤ц≥њ. ѕ≥двищенн¤ п≥дприЇмствами ц≥н на власну продукц≥ю з метою покритт¤ зростаючих витрат давало поштовх дл¤ подальшого розвитку ≥нфл¤ц≥йних процес≥в. Ќезважаючи на зростаючу грошову ем≥с≥ю, виникла нестача оборотних засоб≥в п≥дприЇмтсв дл¤ розрахунк≥в з≥ своњми постачальниками ("криза неплатеж≥в"- за данними —Ѕ–– за 1992р. неплатеж≥ в ”крањн≥ становили 40% загального ¬¬ѕ) та видач≥ зароб≥тньоњ платн≥. —клалас¤ типова кумул¤тивна ≥нфл¤ц≥йна сп≥раль "зарплата-ц≥ни": р≥ст ц≥н веде до зб≥льшенн¤ витрат, що вимагало зб≥льшенн¤ грошовоњ маси ≥ нового витка росту ц≥н. “аким чином просл≥дковувалост переплет≥нн¤ ≥нфл¤ц≥њ витрат та попиту.
“.“. овальчук та ћ.ћ. оваль у своњй статт≥ "ќсновн≥ чинники та фактори ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥" напол¤гають на тому, що основною в ”крањн≥ стала ≥нфл¤ц≥¤ попиту, спричинена перш за все надм≥рною ем≥с≥Їю з боку держави.
¬ данн≥й робот≥ ми спробуЇмо поЇднати обидва п≥дходи, оск≥льки, на мою думку, розпод≥л ≥нфл¤ц≥йних процес≥в на типи Ї досить умовним, особливо коли мова йде про перех≥дну економ≥ку. ≤ найб≥льш доречним буде сказати, що ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси, спричинен≥ ц≥лим розмањтт¤м фактор≥в, д≥йсно ¤вл¤ли собою переплет≥нн¤ ≥нфл¤ц≥њ витрат та попиту, що значно ускладнювало проведенн¤ анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики.
ќтже проанал≥зуЇмо фактори, що спричинили ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси в наш≥й держав≥:
2.2 "Ўок пропозиц≥њ" та залежн≥сть в≥д зовн≥шн≥х енергонос≥њв.
—еред фактор≥в ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥ неможливо не назвати "шок пропозиц≥њ"- р≥зке зростанн¤ св≥тових ц≥н, зокрема на енергонос≥њ, сировину, комплектуюч≥.
”крањна ¤к крањна з г≥пертрафованою економ≥чною системою (надм≥рна частка базових галузей, незначна чатска виробництва, що безпосередньо працюЇ на споживчий ринок, ≥ в≥дпов≥дно залежн≥сть в≥д постачанн¤ паливних та сировинних матер≥ал≥в), що пережила т¤жк≥ процеси пол≥тичноњ та сусп≥льноњ трансформац≥њ, пала жертвою р≥зкого коливанн¤ ц≥н на енергонос≥њ.
ѕорушенн¤ постачанн¤ енергонос≥њв в ”крањну, њњ енергозалежн≥сть в≥д зовн≥шн≥х надходжень нафти та газу, передус≥м, з –ос≥њ та “уркмен≥стану призвели до зростанн¤ ц≥н на енергоресурси на внутр≥шньому ринку та до зростанн¤ зовн≥шньоњ заборгованост≥. “ак, станом на 1 с≥чн¤ 1994 року кредиторами ”крањни були 11 республ≥к колишнього —–—–. ѕри цьому заборгован≥сть перед –ос≥Їю становила 79,3 % ≥ була найб≥льшою. ѕроти 1993 року значно зр≥с борг “уркмен≥стану. —таном на 1 жовтн¤ 1995 року кредиторська заборгован≥сть ”крањни переважала заборгован≥сть деб≥тор≥в на 22,6 трлн. крб. «аборгован≥сть перед –ос≥Їю становила 87,7 % (перед “уркмен≥станом -10,6 %) ≥ залишалась знову ж таки найб≥льшою серед ≥нших кредитор≥в. —таном на 1 жовтн¤ 1995 року основними статт¤ми ≥мпорту ”крањни були газ, нафта та продукти њњ переробки, паливо м≥неральне, њх питома вага становила 54,8 % в≥д загального обс¤гу ≥мпорту, у тому числ≥ газ природний- 31,9% .
«алежн≥сть ”крањни в≥д зовн≥шнього постачанн¤ енергонос≥њв п≥двищуЇтьс¤ внасл≥док поглибленн¤ деф≥циту власних енергетичних ресурс≥в. ¬ ”крањн≥ станом на 1 жовтн¤ 1995 року зниженн¤ виробництва основних паливно-енергетичних ресурс≥в проти в≥дпов≥дного пер≥оду 1994 року становило:
" електроенерг≥њ- 8,0 %;
" нафти, включаючи газ конденсат- 5,8 %;
" вуг≥лл¤- 7,7 %.
2.3 Ќевиважена грошова ем≥с≥¤.
≤нфл¤ц≥¤ попиту генеруЇтьс¤ шл¤хом швидшого зростанн¤ попиту над пропозиц≥Їю. ‘акторами ≥нфл¤ц≥њ попиту можуть бути: п≥двищенн¤ виробничого ≥ споживчого попиту внасл≥док зб≥льшенн¤ обс¤г≥в державного ф≥нансуванн¤ виробництва, соц≥альних видатк≥в; зароб≥тноњ плати. ¬се це призводить до п≥двищенн¤ сукупного попиту в економ≥ц≥. якщо у в≥дпов≥дь не в≥дбудетьс¤ п≥двищенн¤ пропозиц≥њ, то зростанн¤ попиту компенсуЇтьс¤ п≥двищенн¤м р≥вн¤ ц≥н. –≥вень ≥нфл¤ц≥њ зросте.
ƒодаткова ем≥с≥¤ з боку держави веде до утворенн¤ так зв. "≥нфл¤ц≥йного розриву" (ћ.‘р≥дмен): ¤кщо в економ≥ку викидаЇтьс¤ певна сума грошей, не забезпечених товаром, то цей розрив компенсуЇтьс¤ ростом ц≥н ≥ в≥дпов≥дно посиленн¤м ≥нфл¤ц≥њ. «а пов≥домленн¤м ћ≥н≥стерства статистики ”крањни, "ем≥с≥¤ грошей за 1993 р≥к зб≥льшилас¤ у 25 раз≥в ≥ становила 123 трлн. карбованц≥в, у тому числ≥ за четвертий квартал - 7,5 трлн. крб., а лише за грудень - 3,8 трлн- крб" .
«б≥льшенн¤ суми незабезпеченнх товарною масою грошей в украњнськ≥й економ≥ц≥ було пов'¤зане з покритт¤м гот≥вкового попиту, бюджетними дотац≥¤ми, кредитуванн¤м виробник≥в та споживач≥в (включаючи ≥ ¤вних банкрут≥в). “≥льки у першому квартал≥ 1993р. дл¤ п≥дтримки јѕ було надано майже 1 трлн. крб п≥льгових кредит≥в та 3 трлн. крб. ф≥нансовоњ допомоги. ѕрот¤гом 1993 р. монетарна маса зб≥льшилась 3 26 до 47,2 трлн. крб., тобто у 1,8 раз≥в.
јвторитет украњнських купоно-карбованц≥в, випущених на початку 1992 р зам≥сть рос≥йського рубл¤, було п≥д≥рвано. јдже в 1992 р. п≥сл¤ введенн¤ в об≥г купоно-карбованц¤ його неоф≥ц≥йний курс до рос≥йського рубл¤ становив 1 : 10. ÷е було зумовлено тим, що в об≥гу була мала к≥льк≥сть карбованц≥в, њх висока куп≥вельна спроможн≥сть спри¤ла нагромадженню останн≥х. «а с≥чень- лютий 1993 року в об≥г було випущено 43,0 млрд, крб. «а той же пер≥од до кас банк≥в над≥йшло лише 21,0 млрд. крб. ¬иникла потреба у гот≥вкових грошах дл¤ сплати зароб≥тноњ плати, пенс≥й, стипенд≥й. ÷е питанн¤ було вир≥шено шл¤хом додатковоњ ем≥си грошей.
√рошов≥ ем≥с≥њ в украњнськ≥й економ≥ц≥ 1992 - 1993 рр. були ≥нфл¤ц≥йним фактором ще й тому, що спри¤ли пад≥нню валютного курсу нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ в≥дносно ≥ноземних валют. ÷е, у свою чергу, призвело до того що украњнський карбованець не виконував класичних грошових функц≥й. Ѕ≥льш сильна ≥ноземна валюта вит≥сн¤ла нац≥ональн≥ грош≥. ¬ економ≥ц≥ панували бартерн≥ операц≥њ.
2.4 ѕерех≥д в≥д експанс≥йноњ до рестрикц≥йноњ пол≥тики. ѕричини ≥ насл≥дки.
√≥первисок≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ у 1993 роц≥, ¤ка супроводжувалас¤ пад≥нн¤м обс¤г≥в виробництва, товарообороту, кап≥тальних вкладень, пог≥ршенн¤м стану державних ф≥нанс≥в тощо, призвели до кризи грошово-кредитноњ системи ”крањни.
¬иконуючи функц≥њ ÷ентрального банку держави Ќац≥ональний банк ”крањни маЇ спр¤мовувати своњ д≥њ на регулюванн¤ обс¤г≥в грошовоњ маси в об≥гу, сталост≥ нац≥ональноњ валюти, обс¤г≥в кредитуванн¤, р≥вн¤ процентних ставок. —аме ц≥ моменти становл¤ть суть грошово-кредитного регулюванн¤ макроеконом≥чного стану держави.
ƒо 1993 р. держава керувалас¤ експанс≥йною ф≥скальною пол≥тикою(пол≥тика п≥двищенн¤ сукупного попиту шл¤хом зб≥льшенн¤ державних витрат та зменшенн¤ чистого обс¤гу податкових надходжень), що включала:
" пр¤ме державне регулюванн¤ ц≥н на вуг≥лл¤, газ, електоренерг≥ю, контроль за формуванн¤м ц≥н на нафтопродукти, що реал≥зовувалиись на територ≥њ ”крањни;
" п≥дтримку јѕ шл¤хом п≥льгових тариф≥в на електроенерг≥ю, пальне, газ;
" жорстке встановленн¤ граничних р≥вн≥в рентабельност≥ та торг≥вельних надбавок на продукти харчуванн¤ та л≥ки;
" встановленн¤ траноспортних тариф≥в на перевезенн¤ продовольчих товар≥в, преси, ≥н.
" зниженн¤ ц≥н та тариф≥в на р¤д товар≥в та послуг дл¤ населенн¤ (паливо, житлово-комунальн≥ послуги, тощо) за рахунок державних дотац≥й.
Ќадм≥рний р≥вень ≥нфл¤ц≥њ у 1993 р. змусив ур¤д та ЌЅ” докор≥нно зм≥нити свою пол≥тику. √рошово-кредитну пол≥тику було зм≥нено з експанс≥йноњ на жорстку рестрикц≥йну. ” 1994 роц≥ монетарна пол≥тика ЌЅ” будувалас¤, ор≥Їнтуючись на приборканн¤ ≥нфл¤ц≥њ.
ўе наприк≥нц≥ 1993 року було запроваджено р¤д заход≥в по стримуванню зростанн¤ грошовоњ маси в об≥гу. якщо у IV квартал≥ 1993 року середньом≥с¤чн≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ становили 66,4 %, то в ≤ квартал≥ 1994 року темпи ≥нфл¤ц≥њ було знижено до 12,4 %, а в II квартал≥ - до 5,0 %.
” 1995 роц≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ продовжували знижуватис¤ з 21,2 % у с≥чн≥ до 4,6% у серпн≥ з традиц≥йним дл¤ ”крањни ос≥нн≥м п≥двищенн¤м у вересн≥ до 14,1 % та 9,1 % у жовтн≥. «а дес¤ть м≥с¤ц≥в 1995 року ≥ндекс ≥нфл¤ц≥њ склав 253,5 %. ѕри цьому продовольч≥ товари подорожчали у 2,2 раза або 218,1 %, непродовольч≥ товари - у 3 раза або 203,6 %. ѕлатн≥ послуги зросли у 5,5 раза або 549,8 % .
«ниженн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ створило п≥дставу до зменшенн¤ обл≥ковоњ ставки ЌЅ”, що теж Ї одним з ≥нструмент≥в грошово-кредитноњ пол≥тики. Ќезважаючи на те, що вже в с≥чн≥ 1994 року р≥вень ≥нфл¤ц≥њ ≥стотно знизивс¤ (з 90,8 % у грудн≥ 1993 року до 19,2 % в с≥чн≥ 1994 року), ЌЅ” утримував обл≥кову ставку на р≥вн≥ 20,0 % на м≥с¤ць з середини 1993 року. ѕочинаючи з с≥чн¤ 1994 року, р≥вень позичкового процента набув позитивного значенн¤, ¤ке збер≥галос¤ до жовтн¤ 1994 року. Ќарешт≥, з лютого 1994 року позитивного значенн¤ набув ≥ р≥вень депозитного процента, що стимулювало прискорене зростанн¤ депозитних вклад≥в: за перш≥ три квартали вони зросли б≥льш ¤к у 4,3 раза .
«а умов рестрикц≥йноњ кредитноњ пол≥тики це призвело до випереджаючого зростанн¤ залишк≥в в≥льних кошт≥в комерц≥йних банк≥в на кореспондентських рахунках в ЌЅ”: за три квартали вони зросли приблизно в 20 раз≥в. ѕол≥тика дорогих грошей спри¤ла нагромадженню населенн¤м грошей, зменшенню швидкост≥ њх об≥гу.
Ѕеручи до уваги позитивн≥ результати впроваджуваноњ пол≥тики, сл≥д визнати, що вона мала тактичний характер. –естриктивна пол≥тика або пол≥тика стриманн¤, ¤ка базуЇтьс¤ на заходах по скороченню видатк≥в бюджету, обмеженню грошовоњ ем≥с≥њ та позичкового процента, здатна стримати "п≥ков≥ навантаженн¤" темп≥в ≥нфл¤ц≥њ, њњ впровадженн¤ дозволило дос¤гнути зовн≥шнього зменшенн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ, проте њњ глибинн≥ причини не було л≥кв≥довано. —аме тому подальше додержанн¤ жорсткоњ монетарноњ пол≥тики призвело до р¤ду негативних насл≥дк≥в.
” комерц≥йних банк≥в виникли серйозн≥ проблеми з розм≥щенн¤м залучених та власних ф≥нансових ресурс≥в. ≤, що ц≥каво, чим б≥льш≥ обс¤ги ф≥нансових ресурс≥в мав банк, тим ≥стотн≥ш≥ проблеми в≥н мав з њх розм≥щенн¤м. якщо до цього часу банки обслуговували, головним чином, посередницько-торгов≥ структури п≥д висок≥ в≥дсотки ≥ на короткий терм≥н часу, то тепер у банк≥в на¤вн≥ масиви ф≥нансових ресурс≥в стали вищими, н≥ж потреби њх кл≥Їнт≥в. «а цих умов потр≥бна була переор≥Їнтац≥¤ на промислов≥сть та ≥нвестиц≥йн≥ програми. јле внасл≥док њх низькоњ ефективност≥, занепаду виробництва, суц≥льних неплатеж≥в та заборгованост≥ в економ≥ц≥ цей вар≥ант був недоступний. ¬≥льн≥, але дорог≥ грош≥ не знайшли свого повного застосуванн¤. ¬ умовах подв≥йного запасу л≥кв≥дност≥ банк≥вськоњ системи вона потрапила в кризовий стан. ѕлат≥жна криза загрожувала банкрутством п≥дприЇмствам ”крањни.
÷≥ негативн≥ процеси прот¤гом 1995 року призвели до по¤ви пропозиц≥й подальшого зд≥йсненн¤ понад встановлених Ќац≥ональним банком ”крањни л≥м≥т≥в, додатковоњ грошово-кредитноњ ем≥с≥њ.
∆орстка монетарна пол≥тика спри¤ла л≥кв≥дац≥њ певних про¤в≥в ≥нфл¤ц≥њ. јле, на жаль, вона не лише не л≥кв≥дувала, а й спри¤ла актив≥зац≥њ такого ≥нфл¤ц≥йного чинника, ¤к спад виробництва ≥ посиленн¤ стагфл¤ц≥њ - ≥нфл¤ц≥йного процесу, ¤кий супроводжуЇтьс¤ пад≥нн¤м обс¤г≥в виробництва.
ѕад≥нн¤ обс¤г≥в виробництва збер≥галос¤ на п≥дприЇмствах ус≥х пров≥дних галузей. Ќайб≥льшим воно залишалос¤ в легк≥й промисловост≥, промисловост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в та машинобудуванн≥ ≥ металообробц≥.
ќтже, можна зробити висновок, що просте обмеженн¤ грошовоњ маси хоча и гальмуЇ динам≥ку ц≥н, але водночас гн≥тить виробництво, не дозвол¤Ї роз≥рвати ланцюг боргових зобов'¤зань. ¬ украњнськ≥й економ≥ц≥ склалас¤ парадоксальна ситуац≥¤, коди пор¤д з ≥нфл¤ц≥Їю виник реальний деф≥цит грошей, тобто дефл¤ц≥¤. –озвивалас¤ "плат≥жна криза".
—аме тому держава маЇ зд≥йснити перех≥д до пр¤моњ бюджетноњ п≥дтримки зкремих виробництв, ¤к≥ в≥дпов≥дають приор≥тетам њњ структурноњ пол≥тики ≥ ¤к≥ взмоз≥ за такоњ п≥дтримки вийти на р≥вень ефективного господарюванн¤.
2.5 ƒолоризац≥¤ економ≥ки, валютна пол≥тика в ”крањн≥ та проблеми ≥нфл¤ц≥њ.
ўе одн≥Їю проблемою, що провокуЇ ≥нфл¤ц≥ю в наш≥й держав≥, стало пралельне обертанн¤ разом з нац≥ональною валютою сильноњ ≥ноземноњ, точн≥ше долара.
јнал≥з структури грошовоњ маси св≥дчить про зростанн¤ питомоњ ваги ≥ноземноњ валюти. —таном на 1.08.1994 року питома вага нац≥ональноњ валюти становила 86,5 %, ≥ноземноњ валюти- 13,5 %. —таном на 1.01.1995 р. в≥дпов≥дно- 68,6% ≥ 31,4%. ¬плив ≥ноземноњ валюти тим сильн≥ший, чим ≥нтенсивн≥ший темп пад≥нн¤ валютного курсу. ” под≥бних умовах ≥ноземна в≥льноконвертована валюта ≥ дал≥ залишаЇтьс¤ одним з найприваблив≥ших засоб≥в збер≥ганн¤ грошей. јдже, незважаючи на зменшенн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ, валютний курс продовжуЇ зростати. «а даними ћ≥н≥стерства статистики ”крањни, прот¤гом 1995 року пост≥йно зростаЇ обс¤г витрат населенн¤ на куп≥влю ≥ноземноњ валюти:
" перший квартал - 16,80 трлн. крб.;
" другий квартал - 32,86 трлн. крб.;
" трет≥й квартал - 59,60 трлн. крб.;
" за дев'¤ть м≥с¤ц≥в 1995 року - 109,30 трлн. крб.
ѕаралельно продовжували зб≥льшуватис¤ суми кошт≥в, розм≥щених на рахунках у банках за межами ”крањни. якщо станом на 1.01.1995 р. залишок зазначених валютних кошт≥в становив 23573,9 тис. дол. —Ўј, то на 1.07.1995 р. ц≥ суми зросли до 62297,1 тис. дол. —Ўј.
ѕ≥двищенн¤ попиту на в≥льноконвертовану валюту спри¤Ї зростанню валютних курс≥в, п≥двищенню ≥нфл¤ц≥йних оч≥кувань, викликаЇ недов≥ру до нац≥ональних грошей. ј це, з одного боку, знову ж таки, Ї одним з фактор≥в ≥нфл¤ц≥йних процес≥в, а з ≥ншого, св≥дчить, що в ”крањн≥ серед фактор≥в ≥нфл¤ц≥њ можна назвати також ≥нфл¤ц≥йн≥ адаптивн≥ оч≥куванн¤ - процес залежност≥ р≥вн¤ пропозиц≥њ в≥д оч≥куваного р≥вн¤ ц≥н на фактори виробництва, ¤кий грунтуЇтьс¤ на попередньому ≥нфл¤ц≥йному досв≥д≥.
“реба також зазначити, що р≥вень валютного курсу нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ до ≥ноземних валют може виступати ¤к у вигл¤д≥ ≥нфл¤ц≥йного, так ≥ анти≥нфл¤ц≥йного фактора. Ќизький курс нац≥ональноњ валюти здорожчуЇ ≥мпорт та здешевлюЇ за межами крањни експорт товар≥в. ÷е призводить до зростанн¤ ц≥н на ≥мпортован≥ товари. “ому Ї пр¤ма залежн≥сть м≥ж ≥нфл¤ц≥йними процесами та обс¤гом чистого експорту (р≥зниц¤ м≥ж експортом та ≥мпортом). Ќизький валютний курс здорожчуЇ ≥мпорт ≥ здешевлюЇ експорт. “аким чином, за умов зниженн¤ валютного курсу нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ обс¤г чистого експорту зростаЇ.
«а умов стр≥мкого пад≥нн¤ валютного курсу нац≥ональноњ валюти об'Їктивно необх≥дним було запровадженн¤ адм≥н≥стративного регулюванн¤ валютного курсу украњнського карбованц¤ та призупиненн¤ валюти б≥ржових торг≥в. ќправданим Ї ≥ часткове державне регулюванн¤ валютного курсу- зах≥д, ¤кий викликаЇ особливо гостр≥ дискус≥њ. ¬ умовах стаб≥льноњ розвинутоњ економ≥ки обм≥нн≥ курси безперечно повинн≥ обумовлюватис¤ сп≥вв≥дношенн¤м попиту ≥ пропозиц≥њ. јле економ≥ка ”крањни потребуЇ тимчасового протекц≥он≥стського захисту.
—л≥д зазначити, що ≥снуванн¤ значного розриву м≥ж регульованим оф≥ц≥йним курсом ≥ комерц≥йним негативно впливаЇ на обс¤ги експорту, спри¤Ї залишенню валютноњ виручки в≥д експорту на рахунках ≥ноземних банк≥в.
2.6 ≤нш≥ ≥нфл¤ц≥йн≥ фактори.
≈коном≥сти вид≥л¤ють й ≥нш≥ фактори, що провокують ≥нфл¤ц≥ю. Ќаприклад, пропонуючи зменшенн¤ деф≥циту бюджету за рахунок скороченн¤ державних видатк≥в, сл≥д враховувати, що зниженн¤ бюджетних витрат не зумовлюЇ в≥дпов≥дного пр¤мого зменшенн¤ грошовоњ маси та ≥нфл¤ц≥њ. —короченн¤ дотац≥й спри¤Ї зб≥льшенню витрат п≥дприЇмств ≥ населенн¤. ¬насл≥док цього п≥двищуютьс¤ оптов≥ ц≥ни (на вуг≥лл¤, метали тощо). ј це, в свою чергу, посилюЇ тиск у напр¤м≥ п≥двищенн¤ виробничих витрат.
ƒержавн≥ витрати повинн≥ обгрунтовано скорочуватис¤ по всьому ланцюгу в≥дтворюванн¤ у вс≥х ланках економ≥ки. ¬край важливо нарощувати надходженн¤ доход≥в завд¤ки б≥льш повному обл≥ку ≥ оподатковуванню господарських операц≥й та шл¤хом зростанн¤ виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ. ѕаралельно з цим доц≥льно залучати ¤комога б≥льше не≥нфл¤ц≥йних ресурс≥в ф≥нансуванн¤ бюджетного деф≥циту, насамперед, за рахунок випуску дек≥лькох р≥зновид≥в державних ц≥нних папер≥в.
‘актором ≥нфл¤ц≥њ Ї також п≥двищенн¤ ц≥н на продукц≥ю економ≥чних суб'Їкт≥в у в≥дпов≥дь на зб≥льшенн¤ ставок податк≥в, що р≥внозначно зб≥льшенню витрат виробництва, про ¤к≥ ми говорили вище.
2.7 √рошова реформа 1996 р. та показники ≥нфл¤ц≥њ в 1996-2000 рр.
” в≥дпов≥дност≥ до Ќаказу ѕрезидента, постанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в та Ќац≥онального Ѕанку з 1 по 16 вересн¤ 1996 року в ”крањн≥ було проведено грошову реформу: введено в загальний об≥г Їдину нац≥ональну одиницю- гривню. ѕроте, до цього, добре в≥домим наказом ѕрезидента ”крањни "ѕро реформу грошовоњ системи ”крањни" 7 листопада 1992 р. було запроваджено купоно-карбованц≥ на зам≥ну рубл¤ та започатковано вих≥д нашоњ держави з рубльовоњ зони. ўе ран≥ше, в с≥чн≥ 1992 р., в об≥г було випущено тимчасову валюту- купоно-карбованц≥. ѕостаЇ питанн¤, ск≥льки ж грошових реформ було проведено в ”крањн≥ та основ≥ чого вони проводились. я погоджуюсь з багатьма спец≥ал≥стами, що вважають, що в ”крањн≥ грошова реформа проводилась на прот¤з≥ 5 рок≥в та включила в себе 3 основн≥ етапи:
" впровадженн¤ тимчасовоњ перех≥дноњ валюти- купоно-карбованц≥в в гот≥вковий об≥г- с≥чень 1992р.
" впровадженн¤ купоно-карбованц≥в в безгот≥вковий об≥г- листопад 1992 р.
" випуск у загальний об≥г пост≥йноњ нац≥ональноњ валюти- гривн≥- вересень 1996 р.
ќстанн≥й, трет≥й етап реформи було зд≥йснено шл¤хом деном≥нац≥њ- зменшенн¤ в 100 000 раз≥в вс≥х ц≥нових показник≥в та одночасно вс≥х складових грошовоњ маси. ¬ результат≥ нова грпошова одиниц¤ ви¤вилась в 100 000 раз≥в б≥льшою в≥д попередньоњ, у ст≥льки ж раз≥в зросли масштаби ц≥н, куп≥вельна спроможн≥сть та валютний курс гривн≥ пор≥вн¤но з карбованцем. ќднак при цьому сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж товарною та грошовою масою в об≥гу не зм≥нилос¤.
ќсновоною з передумов введенн¤ гривн≥ вважають певною м≥рою усп≥шне проведенн¤ рестрикц≥йноњ грошово-кредитноњ пол≥тики, що призвела до зниженн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ. якщо в 1994 р. р≥вень роздр≥бних ц≥н зр≥с у 5 раз≥в, то в 1995 р.- лише у 2,8 рази. ” 1996 роц≥, "напередодн≥ реформ", темпи ≥нфл¤ц≥њ склали: у травн≥, червн≥- 1%, серпн≥- 5,7%, у вересн≥- 2% . ѕроте потр≥бно пам'¤тати про негативн≥ сторони сильного тиску з боку держави, зокрема утриманн¤ обм≥нного курса валюти на певному р≥вн≥, про що говорилос¤ вище.
÷≥ни споживчого ринку за 9 м≥с¤ц≥в 1998 р. зросли на 6,2%, що на 0,5% нижче в≥д в≥дпов≥дного показника попереднього року (6,7%). –≥вень ≥нфл¤ц≥њ у вересн≥ становив 3,8%. ÷е найвищий р≥вень ≥нфл¤ц≥њ з початку 1998 року.
—лавнозв≥сна криза в –ос≥њ у вересн≥ цього року не минула й украњнськоњ гривн≥, њњ курс р≥зко впав, що ще раз довело величезну залежн≥сть украњнськоњ економ≥чноњ системи в≥д зовн≥шнього постачанн¤, зокрема рос≥йських енергонос≥њв. Ќа б≥рж≥ спостер≥галось значне перевищенн¤ попита над пропозиц≥Їю долар≥в, причинами чого слугували посиленн¤ ≥нфл¤ц≥йних та девальвац≥йних оч≥кувань у зв'¤зку з можливою ем≥с≥Їю ќ¬ƒѕ, по¤ва на ринку гривневих ресурс≥в завд¤ки операц≥¤м Ќац≥онального Ѕанку. –≥ст попиту на долар примусив ЌЅ” скористатис¤ перев≥ренними способами регулюванн¤ ринку новими ц≥льовими адм≥н≥стративними обмеженн¤ми. « 12 листопада було введено детал≥зац≥ю ц≥лей куп≥вл≥ гот≥вковоњ валюти комерц≥йними банками. ѕри цьому метою цього заходу визначалос¤ обмеженн¤ продажу долар≥в т≥льки дл¤ обм≥нних пункт≥в, необмежуючи при цьому за¤вки дл¤ ≥нших ц≥лей. “ому це обмеженн¤ не повинно було ≥стотно вплинути на доступ кл≥Їнт≥в банк≥в до твердоњ валюти. ѕерш≥ тижн≥ листопада довели, що тепер не можна спод≥ватись на швидку та значущу л≥бер≥зац≥ю ринку, оск≥льки з додаткових антикризових заход≥в було виключено три життЇвоважлив≥ дл¤ банк≥вськоњ та ф≥нансовоњ системи в ц≥лому аспекти:
" в≥льна куп≥вл¤-продаж валют;
" надан¤ ЌЅ” стаб≥л≥зац≥йних кредит≥в комбанкам;
" використанн¤ ќ¬ƒѕ в ¤кост≥ обов'¤зкових резерв≥в.
–≥вень ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥ за п≥дсумками 9-ти м≥с¤ц≥в 2000р. зросте до 20%. ÷¤ цифра в≥дпов≥датиме р≥вню ≥нфл¤ц≥њ, заф≥ксованому за весь минулий р≥к, пов≥домив кињвський голова ќлександр ќмельченко. «агалом, за його словами, за п≥дсумками 2000 року ≥нфл¤ц≥¤ зросте до 30%. ÷е призведе до того, що наприк≥нц≥ року курс гривн≥ впаде до 6 грн за долар.
¬. ёщенко п≥дкреслив, що в листопад≥ через ускладненн¤ ф≥нансовоњ ситуац≥њ на ближн≥х валютних ринках, включаючи –ос≥ю, пройшла тотальна девальвац≥¤ нац≥ональних валют цих крањн. ” зв'¤зку з цим ”крањна маЇ прийн¤ти нев≥дкладн≥ заходи, що означаЇ подальшу рестрикц≥йну пол≥тикцу ур¤ду. “ому протфельн≥ ≥нвестиц≥њ у вигл¤д≥ держзобов'¤зань залишаютьс¤ непривабливими дл¤ банк≥в та њх кл≥Їнт≥в, а ≥нфл¤ц≥йн≥ оч≥куванн¤ в≥дпов≥дно високими. –озрив м≥ж оф≥ц≥йним та "с≥рим" курсом гривн≥ посилюЇтьс¤, що може призвести до новоњ хвил≥ девальвац≥њ нац≥ональноњ одиниц≥ ”крањни.
«а даними ƒержкомстату, ≥нфл¤ц≥¤ в ”крањн≥ (зростанн¤ ц≥н споживчого ринку) у лютому 200р. поточного року становила 3,3% (тод≥ ¤к у с≥чн≥ - 4,6%). “ак що прогноз ћ≥н≥стерства економ≥ки в≥дносно зниженн¤ њњ темп≥в у лютому до 2% не виправдавс¤. ≤ндекс споживчих ц≥н у с≥чн≥-лютому поточного року становив 108,1%, тод≥ ¤к за аналог≥чний пер≥од 1999 року - 102,5% ≥ 1998 року - 101,5%. –≥вень ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥ в 1999 роц≥ становив 19,2%, в 1998 роц≥ - 20%. «а прогнозами ур¤ду, в 2000 роц≥ вона становитиме 15,9%.
ѕоволi, але дедалi впевненiше, долар пiшов вгору. —початку банкiри тiльки нат¤кали i чекали. ѕотiм почали активнiше скуповувати валюту на мiжбанкiвському ринку. ƒе¤кi з "буйних" любителiв знiмати вершки зi збитого панiкою мiжбанкiвського валютного ринку наважувалис¤ навiть на розгойдуванн¤ гривньо-доларового човна, викидаючи в днi iнтервенцiњ Ќац≥онального банку своњ валютнi резерви на ринок. як результат подiбноњ давно забутоњ активностi - долар "дешевшав", розкуповувавс¤, ставав дефiцитом i знову пiдiймавс¤, але вже на дещо вищу позначку. ЌЅ”, в боротьбi за св¤ту справу змiцненн¤ нацiональноњ грошовоњ одиницi, вiдновив практику масованого продажу валюти за офiцiйним курсом.
ћета подiбних iнтервенцiй, напевне, дати зрозумiти всiм i кожному - серйозних змiн на валютному ринку допущено не буде. Ќац≥ональний банк не обход¤ть висловлюванн¤ експертiв комерцiйних банкiв про те, що на ринку складаЇтьс¤ стiйка тенденцi¤ збiльшенн¤ попиту на валюту i його переважанн¤ над пропозицiЇю. ѕозицi¤ ЌЅ” проста i лаконiчна i, за словами начальника управлiнн¤ валютних операцiй ЌЅ” ћиколи ћельничука, маЇ приблизно такий вигл¤д: "Ќацiональний банк не бачить на сьогоднi жодних ознак того, що найближчим часом станетьс¤ iстотне падiнн¤ курсу гривнi щодо долара —Ўј". јле ¤краз значнi соцiальнi виплати бюджетникам i можуть ще бiльш пiдхльоснути зростанн¤ долара. “им бiльше, що Ќац≥ональний банк не роз'¤снюЇ своњх планiв щодо змiцненн¤ гривнi за нинiшнього зростанн¤ долара на мiжбанку. ћожливо, своњ надiњ ур¤довцi пов'¤зують з досить великими валютними резервами, накопиченими за тривалий перiод вiдносного спокою на мiжбанкiвському ринку. "∆ирок", на думку де¤ких незалежних експертiв, становить до 1,2 млрд. доларiв, i збиравс¤ вiн довгих 8 мiс¤цiв. Ќакопичити його ЌЅ” вдалос¤ завд¤ки "дебартеризацiњ" та ефективному вибиванню платежiв до бюджету. јле чи вистачить запасу? ƒо кiнц¤ року ур¤д маЇ виплатити зовнiшнiх зобов'¤зань на суму 550 млн. доларiв. ” разi постiйноњ пiдтримки курсу гривнi шл¤хом валютноњ iнтервенцiњ Ќац≥ональний банк може опинитис¤, за словами тих же експертiв, "з голим торсом перед амбразурою". Ѕез поповненн¤ валютних запасiв на кiнець року у нього залишитьс¤ запас не бiльше н≥ж 700 млн. гривень. ÷ього вочевидь замало. «овнiшнi чинники ” заокеанських друзiв з ћ¬‘, на чию допомогу розраховував ур¤д, також "неприЇмностi на роботi". ∞х критикують за розбазарюванн¤ коштiв i вкладенн¤ њх в крањни, що "дуже погано" розвиваютьс¤, на довгi роки. «вiсно, коли тебе лають, важко бути люб'¤зним з кимось третiм. ќсь ћ¬‘ вз¤в i скоротив термiни наданн¤ кредитiв з 3,25-5 рокiв до 2,25-4 i пiдн¤в вiдсоткову ставку по вже виданих довготривалих кредитах. ÷ей чинник також граЇ, поза сумнiвом, не на змiцненн¤ гривнi. ѕодолати "зовнiшнi чинники" i переконати фiнансистiв у стабiльностi позицiњ гривнi - надзавданн¤ дл¤ прем'Їра ¬iктора ёщенка та його мiнiстрiв. I тут наразi не ¤сно, чи вдастьс¤ ур¤ду утримати цiни на нафтопродукти в≥д подальшого зростанн¤ i розкрутити ≥ноземних друзiв на термiновi позики. ¬нутрiшнi проблеми ћiнiстр фiнансiв Iгор ћiтюков свою власну стабiльнiсть вже продемонстрував. ќтримавши запевненн¤ президента ”крањни в його крайнiй необхiдностi на нинiшнiй мiнiстерськiй посадi дл¤ нормального закiнченн¤ процесу ухваленн¤ нового бюджету. «агалом, майже поетично: "...человек сидит на стуле, а вокруг летают пули".
ћожливо, що в разi ухваленн¤ бюджету-2001 до кiнц¤ року ≥ успiшного завершенн¤ переговорiв з мiжнародними фiнансовими органiзацi¤ми стiйкi позицiњ мiнiстра фiнансiв (понад три роки на цьому посту!) ще бiльше змiцн¤тьс¤. ѕро що варто задуматис¤ ћiнфiну, то це про взаЇморозумiнн¤ з Ќац≥ональним банком. ћ≥н≥стерство вже "усвiдомило", що без ЌЅ” йому летiти ¤к з одним крилом, i борги з ќ¬ƒѕ (72 млн. гривень) були погашен≥. “iльки ось "постраждальцi" (ѕ”ћЅ, јѕѕЅ "јваль", ”крсоцбанк, банк "’рещатик" i де¤кi iншi), ¤к, втiм, i "минульцi" навр¤д чи тепер скоро захочуть мати справу з ќ¬ƒѕ. Ќадто вже "нервова" справа. рiм того, виплати з ќ¬ƒѕ означають по¤ву "зайвоњ" гривнi на мiжбанку, що також саме зараз не на користь стабiльностi курсу.
¬исновок.
як ми могли побачити, ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси в ”крањн≥ з часу отриманн¤ нею незалежност≥ й до сьогодн≥шнього моменту були спричинен≥ ц≥лим комплексом фактор≥в. Ќе под≥л¤ючи погл¤ди де¤ких економ≥ст≥в, що наголошують на однозначност≥ чинник≥в, що викликали ≥нфл¤ц≥ю в наш≥й держав≥ (надлищкова ем≥с≥¤ або ж р≥ст св≥тових ц≥н), ми вважаЇмо доц≥льним розгл¤дати ц≥ фактори в систем≥, оск≥льки њх визначенн¤ Ї досить умовним, а в економ≥чних системах перех≥дного типу одн≥ чинники ≥нфл¤ц≥њ переростають або д≥ють паралельно з ≥ншими( ≥нфл¤ц≥¤ попиту та витрат), а ≥нод≥ причини та насл≥дки цього процесу м≥н¤ютьс¤ м≥сц¤ми (кумл¤тивна сп≥раль зарплата-ц≥ни-≥нфл¤ц≥¤).
—еред основних фактор≥в, що спричинили ≥нфл¤ц≥ю в ”крањн≥, починаючи з 1991 р. необх≥дно зазначити наступне:
" пол≥тичн≥ трансформац≥њ 1991-1992 рр., що фактично спровокували р≥зкий економ≥чний спад, хоча його глибинн≥ причини назр≥вали давно ≥ кор≥нилис¤ не в пол≥тичн≥й, а в суто економ≥чн≥й, виробнич≥й сферах.
" розбалансован≥сть економ≥чноњ системи, надм≥рна частка базових галузей, низька частка галузей, що працюють безпосередньо на споживача .
" значна залежн≥сть украњнськоњ економ≥чноњ системи в≥д зовн≥шнього постачанн¤, зокрема енергонос≥њв, ≥ ¤к насл≥док величезн≥ втрати в≥д росту ц≥н на ≥мпортн≥ (в основному рос≥йськ≥) енергонос≥њ у 1991р.
" надлишкова ем≥с≥¤ ЌЅ”, що викликала "≥нфл¤ц≥йний розрив", загостренн¤ економ≥чноњ ситуац≥њ та г≥пер≥нфл¤ц≥ю, п≥к ¤коњ припадаЇ на 1993р.
" некоректна грошово-кредитна пол≥тика з боку держави. ≈кспанс≥йна пол≥тика з державним регулюванн¤м ц≥н на енергонос≥њ, п≥дтримки через тарифи на паливо, електроенерг≥ю та газ јѕ , наданн¤м державних дотац≥й у транспортн≥й, житлово-комунальн≥й сферах не призвела до оч≥куваних результат≥в ≥ була зам≥нена на рестрикц≥йною грошово-кредитною пол≥тикою(встановлено низьк≥ кредитн≥ стел≥ дл¤ банк≥в, п≥двищено норми обов'¤зкового резерву). ѕроте рестрикц≥йна пол≥тика дозволила подолати певн≥ про¤ви ≥нфл¤ц≥њ, так зв. "п≥ки", однак не знищила њњ ключовњ чинники. ѕри р≥зкому рост≥ заощаджень у комерц≥йних банк≥в виникла фактична нестача об≥гових кошт≥в, криза неплатеж≥в, стагфл¤ц≥¤, що знову п≥дштовхувало державу до новоњ ем≥с≥њ.
" надм≥рна долоризац≥¤ економ≥ки, коли паралельно з напц≥ональною валютою функц≥онуЇ ≥нша (долар). –ост попиту на долар п≥дриваЇ дов≥ру до власноњ грошовоњ одиниц≥, посилюЇ адаптивн≥ оч≥куванн¤, спри¤Ї переливу кап≥талу з крањни на закордонн≥ рахунки. як результат криза неплатеж≥в, низька ≥нвестиц≥йна активн≥сть, бартеризац≥¤ економ≥ки. ∆орстке регулюванн¤ валютного курсу нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ з боку держави мало позитивн≥ насл≥дки в короткостроковому план≥, проте заважало розвитку в≥дкритих ринкових в≥дносин у довгостроков≥й перспектив≥.
" зат¤гуванн¤ грошовоњ реформи, що умовно розт¤гнулас¤ на 5 рок≥в (1992-1996рр.), та навр¤д чи може бути названа завершеною на данному етап≥. –еформа, що включила в себе три основн≥ етапи: введенн¤ купоно-карбованц≥в в гот≥вковий об≥г (с≥чень 1992р.), введенн¤ купоно-карбованц≥в в безгот≥вковий об≥г (листопад 1992р.), введенн¤ Їдиноњ нац≥ональноњ валюти- гривн≥ в загальний об≥г (вересень 1996р.) через деном≥нац≥ю в 100 000 раз≥в вс≥х складових грошовоњ маси частково спри¤ли зменшенню темп≥в ≥нфл¤ц≥њ та в≥дродженню дов≥ри до нац≥ональноњ валюти. ѕроте ¤к довела останн¤ криза у вересн≥ 1998р. запровадженн¤ гривн≥ ще не означало утворенн¤ незалежноњ, оздоровленоњ, самост≥йно функц≥онуючоњ за ринковими механ≥змами грошовоњ системи в ”крањн≥. «начна залежн≥сть ”крањни в≥д ринк≥в сус≥д≥в, зокрема –ос≥њ, спри¤Ї сьогодн≥ посиленню ≥нфл¤ц≥йних оч≥кувань, новому витку долоризац≥њ економ≥ки та пад≥нню курсу нац≥ональноњ валюти, ¤кий за де¤кими прогнозами у другому п≥вр≥чч≥ с¤гне 4- 10грн./1 дол. јн≥ детал≥зац≥¤ ц≥лей придбанн¤ долар≥в комерц≥йними банками, введена в листопад≥ цього року, ан≥ ≥нш≥ рестрикц≥йн≥ терм≥нов≥ анти≥нфл¤ц≥йн≥ заходи, прийн¤т≥ ур¤дом у зв'¤зку з зазначеною ф≥нансовою кризою, поки що не зб≥льшили ≥нтерес ≥нвестор≥в до портфельних ≥нвестиц≥й за рахунок держазобов'¤зань, та не зменшили адаптивн≥ оч≥куванн¤ населенн¤.
¬ажливу роль в стаб≥л≥зац≥њ економ≥чноњ ситуац≥њ та приборканн≥ ≥нфл¤ц≥йних процес≥в в економ≥ках перех≥дного пер≥оду в≥д≥граЇ держава. —еред основних стаб≥л≥зуючих заход≥в мають бути:
" регулюванн¤ системи оподаткуванн¤ (зниженн¤ податк≥в ≥ стимулюванн¤ виробництва)
" розвиток ринку ц≥нних папер≥в
" обмеженн¤ бартерних операц≥й
" в≥дмова ЌЅ в≥д пр¤мого кредитуванн¤ бюджетного деф≥циту та неперспективних п≥дприЇмств (п≥дприЇмств-банкурт≥в)
" запровадженн¤ комерц≥йних плат≥жних ≥нструмент≥в (чеки, вексел¤)
" виплата заборгованостей по зарплатам, ≥н.
—аме в≥д реал≥зац≥њ цих та ≥нших заход≥в залежить усп≥шний розвиток т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни та њњ ≥нтеграц≥њ в св≥тове сусп≥льство в ¤кост≥ р≥вноправного члена.
—писок використанноњ л≥тератури:
1. "≈коном≥кс", емпбелл –. ћакконнел, —тенл≥ Ћ.Ѕрю, . 1993
2. "≈коном≥кс", —.‘≥шер, ƒ. ƒорнбуш, –. Ўмаленз≥, ћ. 1993
3. "ќснови економ≥чноњ теор≥њ", ј.√альчинський, ѕ. ™щенко, ё. ѕалк≥н, 1995
4. "ѕро зв'¤зок ≥нфл¤ц≥њ та монетарноњ маси", ¬. ѕр≥сн¤ков, "‘≥нанси ”крањни", є4 1997, стр. 20-33.
5. "ќсновн≥ чинники та фактори ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥", овальчук “., оваль ћ., "‘≥нанси ”крањни", є10 1998.
6. "ѕроведенн¤ грошовоњ реформи", "‘≥нанси ”крањни", є2 1997.
7. ”р¤довий кур'Їр. - є 160, 15.10.1994
8. "Ќа валютному ринку знову неспок≥йно. ўо оч≥куЇ гривню?", " омпаньон", є47, 29 листопада 1998, стр. 36-39
9. "ћонетарна пол≥тика та грошова реформа в ”крањн≥", ¬.ёщенко, "≈коном≥ка ”крањни та шл¤хи њњ подальшого реформуванн¤(матер≥али всеукрањнськоњ наради економ≥ст≥в)", 1995, стр. 126-128
10. ≈коном≥чна допов≥дь ѕрезидента ”крањни, 1994 р≥к
11. ≈коном≥чна допов≥дь ѕрезидента ”крањни, 1995 р≥к
12. Ѕюлетень ЌЅ”, 10-1998
13. "≈коном≥чна деградац≥¤ ”крањни", "ƒень", 3 березн¤ 1998.
14. "≈коном≥ка перех≥дного пер≥оду", ред. –адаЇва, Ѕузгал≥на, ћ 1995
15. "The competetiveness of countries in transition during their economic depression and recovery", Slovenia 1998.
