кафедра ф≥нанс≥в
урсова робота
на тему:
"‘≥нансов≥ ресурси п≥дприЇмств"
¬иконав студент гр.-
Ќауковий кер≥вник:
«м≥ст
¬ступ ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..2
1.ƒжерела формуванн¤ ф≥нансових ресурс≥вЕЕЕЕЕЕЕЕ
1.1.ѕрибуток ≥ амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ЕЕЕЕЕЕЕ
1.2. редиторська заборгован≥сть та ресурси в≥д
продажу ц≥нних папер≥вЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.
1.3. редит ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ
1.4.≤нш≥ надходженн¤ ф≥нансових ресурс≥вЕЕЕЕЕЕЕЕ
2.јнал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмстваЕЕЕЕЕЕЕЕЕ
2.1.јнал≥з джерел ф≥нансових ресурс≥в ≥ њх використанн¤...
2.2.јнал≥з використанн¤ майнаЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ
3 Ќапр¤р¤мки вдосконаленн¤ формуванн¤ та використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в на п≥дприЇмств≥ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..
¬исновокЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ
Ћ≥тератураЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..
¬ступ
‘≥нанси об'Їднань, п≥дприЇмств ≥ галузей ¤вл¤ють собою систему економ≥чних взаЇмозв'¤зк≥в, пов'¤заних ≥з кругооб≥гом ресурс≥в, утворенн¤м, використанн¤м грошових прибутк≥в, контролем за виробництвом, розпод≥лом, використанн¤м нац≥онального продукту.
‘ункц≥онуванн¤ ф≥нансово-кредитноњ системи безпосередньо залежить в≥д ступен¤ використанн¤ товарно-грошових в≥дносин у керуванн≥ й орган≥зац≥њ господарських в≥дносин. ѕод≥¤, що сталас¤ у минулому ≥ стосувалас¤ згортанн¤ товарно-грошових в≥дносин (≥з 1920-1923р. до к≥нц¤ 80-х початку 90-х рок≥в панували адм≥н≥стративно-командн≥ методи господарюван¤) негативно позначилас¤ на стан≥ економ≥ки. Ќезважаючи на спроби економ≥чних реформ 1965-го, 1979-го, 80-х рок≥в, практично т≥льки зараз розроблютьс¤ р≥шуч≥ кроки, щоб варт≥сн≥ категор≥њ: грош≥, ц≥на, ф≥нанси, кредит почали активно впливати на розвиток економ≥ки. Ќа сучасному етап≥ грош≥, ф≥нанси поступово стають самост≥йним ≥ вир≥шальним ресурсом виробництва.«а матер≥альним зм≥стом ф≥нанси - це ц≥льов≥ фонди грошових ресурс≥в, що у сукупност≥ представл¤ють собою ф≥нансов≥ ресурси п≥дприЇмств.
¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмство", ф≥нансов≥ ресурси п≥дприЇмств - це переважно прибуток ≥ амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤, прибутки в≥д ц≥нних папер≥в, пайов≥ внески, ресурси спонсор≥в.
ѕор¤д з цим ф≥нанси п≥дприЇмства займають одне з головних м≥сць у в≥дтворювальному процес≥ , формуванн≥ власних грошових фонд≥в ≥ ценрал≥зованих ф≥нансових ресурс≥в держави, тому вимагають пост≥йного контролю ≥ належноњ уваги з боку керуючих орган≥в.
ѕерех≥д до ринковоњ системи викликав серйозн≥ зм≥ни вс≥Їњ ф≥нансовоњ системи ≥ в першу чергу њњ основноњ ланки - ф≥нанс≥в п≥дприЇмства . ‘≥нансов≥ умови господарюванн¤ притерп≥ли суттЇвих зм≥н , котр≥ знайшли своЇ в≥дображенн¤ в л≥берал≥зац≥њ економ≥ки , зм≥н≥ форм власност≥ , проведенн≥ широкомаштабноњ приватизац≥њ , зм≥н≥ умов державного регулюванн¤ , введенн¤ системи ст¤гненн¤ податк≥в з п≥дприЇмств . ¬ результат≥ проведених в крањн≥ реформ з'¤вились : недержавний сектор економ≥ки, сучасна банк≥вська система , ринки товар≥в ≥ послуг , кап≥талу. јле головним надбанн¤м , на мою думку , Ї те, що з'¤вилис¤ умови дл¤ початкового формуванн¤ ,так званого, середнього класу п≥пдприЇмц≥в . “обто почали народжуватись вже зовс≥м нов≥ або частково реорган≥зован≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ мають на мет≥ виробництво конкурентно-спроможноњ продукц≥њ, а головне - це отриманн¤ високих прибутк≥в в≥д своЇњ д≥¤льност≥ . ј прибуток, ¤к в≥домо, виступаЇ головним джерелом формуванн¤ ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмства , розширеного виробництва , росту доход≥в п≥дприЇмства ≥ його власник≥в .Ќарешт≥, п≥дприЇмництво ч≥тко ор≥Їнтоване на одержанн¤ прибутку, чим в умовах розвинутоњ конкуренц≥њ дос¤гаЇтьс¤ ≥ задоволенн¤ сусп≥льних потреб. ÷е найважлив≥ша передумова ≥ причина зац≥кавленост≥ в результатах ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥. –еал≥зац≥¤ цього принципу на д≥л≥ залежить не т≥льки в≥д наданоњ п≥дприЇмствам самост≥йност≥ ≥ необх≥дност≥ ф≥нансувати своњ витрати без державноњ п≥дтримки, але ≥ в≥д т≥Їњ частки прибутку, що залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ п≥дприЇмства п≥сл¤ сплати податк≥в. р≥м того, необх≥дно створити таке економ≥чне середовище, в умовах ¤кого виг≥дно виробл¤ти товари,отримувати прибуток, знижувати витрати. ÷≥Їњ мети можна дос¤гти лише при оптимальн≥й орган≥зац≥њ ф≥нанс≥в на п≥дприЇмств≥, котра дозволить не лише закр≥пити ф≥нансовий стан п≥дприЇмств , але й забезпечити ф≥нансову стаб≥л≥зац≥ю в крањн≥ .
1. ƒжерела формуванн¤ ф≥нансових ресурс≥в
2. 1.1. ѕрибуток ≥ амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤
¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства" в≥д 25 листопада 1998 р. "п≥дприЇмство - це самост≥йний суб'Їкт, що господарюЇ, створений дл¤ веденн¤ господарчоњ д≥¤льност≥, що зд≥йснюЇтьс¤ з метою отриманн¤ прибутку ≥ задоволенн¤ сусп≥льних потреб".
як правило, п≥дприЇмство виступаЇ юридичною особою, що визначаЇтьс¤ сукупн≥стю ознак: в≥докремлен≥стю майна, в≥дпов≥дальн≥стю по зобов'¤занн¤х цим майном, на¤вн≥стю розрахункового рахунку в банку, виступом в≥д свого ≥мен≥. ¬≥докремлен≥сть майна виражаЇтьс¤ на¤вн≥стю самост≥йного бухгалтерського балансу, на ¤кому значитьс¤ майно п≥дприЇмства.
‘≥нансов≥ в≥дносини п≥дприЇмства виникають тод≥, коли на грошов≥й основ≥ в≥дбуваЇтьс¤ формуванн¤ власних ресурс≥в п≥дприЇмства, його прибутк≥в, залученн¤ позичкових джерел ф≥нансуванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥, розпод≥л прибутк≥в, що утворюютьс¤ в результат≥ ц≥Їњ д≥¤льност≥, њхнЇ використанн¤ на ц≥л≥ розвитку п≥дприЇмства.
ќрган≥зац≥¤ господарськоњ д≥¤льност≥ вимагаЇ в≥дпов≥дного ф≥нансового забезпеченн¤, тобто початкового кап≥талу, що утворюЇтьс¤ з внеск≥в засновник≥в п≥дприЇмства ≥ приймаЇ форму статутного кап≥талу. ÷е найважлив≥ше джерело формуванн¤ майна будь-¤кого п≥дприЇмства. онкретн≥ засоби утворенн¤ статутного кап≥талу залежать в≥д орган≥зац≥йно - правовоњ форми п≥дприЇмства.
ѕри створенн≥ п≥дприЇмства статутний кап≥тал направл¤Їтьс¤ на придбанн¤ основних фонд≥в ≥ формуванн¤ оборотних русурс≥в у розм≥рах, необх≥дних дл¤ веденн¤ нормальноњ виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥, вкладаЇтьс¤ в придбанн¤ л≥ценз≥й, патент≥в, ноу-хау, використанн¤ ¤ких Ї важливим чинником приутворенн≥ прибутку. “аким чином, початковий кап≥тал ≥нвестуЇтьс¤ у виробництво, в процес≥ ¤кого створюЇтьс¤ варт≥сть, що виражаЇтьс¤ ц≥ною реал≥зованоњ продукц≥њ. ѕ≥сл¤ реал≥зац≥њ продукц≥њ вона приймаЇ грошову форму - форму виручки в≥д реал≥зац≥њ зроблених товар≥в, що надходить на розрахунковий рахунок п≥дприЇмства.
"¬иторг- це ще не прибуток, але джерело в≥дшкодуванн¤ витрачених на виробництво продукц≥њ русурс≥в та формуванн¤ грошових фонд≥в ≥ ф≥нансових резерв≥в п≥дприЇмства."1 ¬ результат≥ використанн¤ виторгу з њњ вид≥л¤ютьс¤ ¤к≥сно р≥зн≥ складов≥ частини створеноњ вартост≥.
Ќасамперед це пов'¤зано з формуванн¤м амортизац≥йного фонду, що утворюЇтьс¤ у вигл¤д≥ амортизац≥йних в≥драхувань п≥сл¤ того, ¤к знос основних виробничих фонд≥в ≥ нематер≥альних актив≥в прийме грошову форму. ќбов'¤зковою умовою утворенн¤ амортизац≥йного фонду Ї продаж зроблених товар≥в споживачу ≥ надходженн¤ виторгу.
ќск≥льки матер≥альну основу утворюваного товару складають сировина, матер≥али, покупн≥ комплектуюч≥ вироби ≥ нап≥вфабрикати, њхн¤ варт≥сть пор¤д з ≥нш≥ми матер≥альними витратами: зносом основних виробничих фонд≥в, зароб≥тною платою роб≥тник≥в складають витрати п≥дприЇмства по виробництву продукц≥њ, що приймають форму соб≥вартост≥. ƒо надходженн¤ виторгу ц≥ витрати ф≥нансуютьс¤ за рахунок оборотних русурс≥в п≥дприЇмства, що не витрачаютьс¤, а авансуютьс¤ у виробництво. ѕ≥сл¤ надходженн¤ виторгу в≥д реал≥зац≥њ товар≥в оборотн≥ русурси в≥дновл¤ютьс¤, а понесен≥ п≥дприЇмством витрати по виробництву продукц≥њ в≥дшкодовуютьс¤.
¬≥докремленн¤ витрат у вигл¤д≥ соб≥вартост≥ даЇ можлив≥сть з≥ставити отриманий в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ виторг ≥ зроблен≥ витрати. «м≥ст ≥нвестуванн¤ ресурс≥в у виробництво продукц≥њ в≥дображаЇтьс¤ в одержанн≥ чистого прибутку , ≥ ¤кщо виторг перевищуЇ соб≥варт≥сть, то п≥дприЇмство одержуЇ його у вигл¤д≥ прибутку.
ѕрибуток, що залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ п≥дприЇмства - це багатоц≥льове джерело ф≥нансуванн¤ його потреб, але основн≥ напр¤мки њњ використанн¤ можна визначити ¤к нагромадженн¤ ≥ споживанн¤. ѕропорц≥њ
розпод≥лу прибутку на нагромадженн¤ ≥ споживанн¤ визначають перспективи розвитку п≥дприЇмства.
"ѕрибуток в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ - представл¤Ї собою р≥зницю м≥ж виторгом в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ без податку на додану варт≥сть, акциз≥в, експортних тариф≥в ≥ витратами на виробництво ≥ реал≥зац≥ю, включених у соб≥варт≥сть продукц≥њ".1 ¬иторг в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ визначаЇтьс¤ або по м≥р≥ њњ оплати (при безгот≥вкових розрахунках - по м≥р≥ надходженн¤ ф≥нансових ресурс≥в за товари на рахунки у банки, а при розрахунках гот≥вкою - по надходженн¤м ресурс≥в у касу), або по м≥р≥ в≥двантаженн¤ товар≥в ≥ представленн¤ покупцю розрахункових документ≥в. ћетод визначенн¤ виторгу в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ визначаЇтьс¤ п≥дприЇмством на довгостроковий пер≥од виход¤чи з умов господарюванн¤ ≥ укладених договор≥в. ¬ галуз¤х товарного об≥гу (торг≥вл¤, громадське харчуванн¤, загот≥вл¤) зам≥сть категор≥њ "виторг в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ" використовуЇтьс¤ категор≥¤ "товарооборот". «м≥ст товарообороту становл¤ть економ≥чн≥ в≥дносини , пов"¤зан≥ з обм≥ном грошових доход≥в на товари в пор¤дку куп≥вл≥-продажу. ¬ ≥ноземн≥й практиц≥ часто використовуЇтьс¤ зам≥сть терм≥на "виторг" терм≥н "валовий доход".
ѕрибуток в≥д ≥ншоњ реал≥зац≥њ - представл¤Ї собою прибуток, отриманий в≥д реал≥зац≥њ основних фонд≥в ≥ ≥ншого майна господарюючого суб"Їкта, в≥дход≥в, нематер≥альних актив≥в ≥ т.д. ѕрибуток в≥д ≥ншоњ реал≥зац≥њ визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж виторгом в≥д реал≥зац≥њ ≥ витратами на цю реал≥зац≥ю. ѕри встановленн≥ прибутку в≥д рел≥зац≥њ основних фонд≥в ≥ ≥ншого майна враховуЇтьс¤ р≥зниц¤ м≥ж продажною ц≥ною ≥ перв≥сною, або залишковою варт≥стю цих фонд≥в ≥ майна. ѕри цьому залишкова варт≥сть майна застосовуЇтьс¤ до основних фонд≥в, нематер≥альних актив≥в, малоц≥нним ≥ швидкозношуваним речам. «алишкова варт≥сть - це балансова варт≥сть за м≥нусом зноса. ƒоходи в≥д позареал≥зац≥йних операц≥й включають:
Ј доходи, отриман≥ в≥д дольовоњ участ≥ в д≥¤льност≥ ≥нших господарюючих
суб'Їкт≥в, див≥денди по акц≥¤м, доходи по обл≥гац≥¤м ≥ ≥ншим ц≥нним паперам, належачих господарюючому суб'Їкту;
Ј доходи в≥д здачи майна в аренду;
Ј доходи в≥д дооц≥нки виробничих запас≥в ≥ готовоњ продукц≥њ;
Ј присуджен≥ або визнан≥ боржником штрафи, пен¤, неустойка, ≥нш≥ види санкц≥й за порушенн¤ умов господарчих договор≥в, а також доходи в≥д в≥дшкодуванн¤ спричинених збитк≥в;
Ј прибуток минулих рок≥в, ви¤влений у зв≥тньому роц≥;
Ј позитивн≥ курсов≥ р≥зниц≥ по валютним рахункам, а також операц≥њ в ≥ноземн≥й валют≥;
Ј суми ресурс≥в, отриман≥ безоплатно в≥д ≥нших п≥дприЇмств при в≥дсутност≥ сп≥льноњ д≥¤льност≥;
Ј ≥нш≥ доходи в≥д операц≥й, безпосередньо не пов'¤заних з виробництвом ≥ реал≥зац≥Їю продукц≥њ;
Ѕалансовий прибуток - представл¤Ї собою суму прибутк≥в в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, в≥д ≥ншоњ реал≥зац≥њ ≥ доход≥в по позареал≥зац≥йним операц≥¤м за вирахуванн¤м витрат по них. ѕри цьому сл≥д зауважити, що доходи в≥д дольовоњ участ≥ в ≥нших господарюючих суб'Їктах, доходи по ц≥нним паперам оподатковуютьс¤ по ≥нш≥й ставц≥, н≥ж прибуток. “ому ц≥ доходи потр≥бно в≥докремлювати в≥д оподаткованого прибутку в окрему групу.
√осподарюючий суб'Їкт самост≥йно визначаЇ напр¤ми використанн¤ прибутку, ¤кщо ≥нше не передбачене статутом.
“абл.є1
—хема розпод≥лу балансового прибутку:
Ѕалансовий прибуток
ѕрибуток, що неоподатковуЇтьс¤ ѕрибуток, що оподатковуЇтьс¤
„истий прибуток ѕодаток на прибуток
–езервний фонд ‘онд нагрома-дженн¤ ‘онд споживанн¤
—оц≥альн≥ потреби Ѕлагод≥йн≥ ц≥л≥ “ант'Їма ¬≥дсотки по обл≥гац≥¤м ƒив≥денди по прив≥лейованим акц≥¤м ƒив≥денди по звичайним акц≥¤м
–езервний фонд створюЇтьс¤ суб'Їктами на випадок припененн¤ њх д≥¤льност≥ дл¤ в≥дшкодуванн¤ кредиторськоњ заборгованност≥. ¬≥н Ї обов'зковим дл¤ акц≥онерного товариства, кооператива, п≥дприЇмства з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми. јкц≥онерн≥ товариства зараховують до резервного фонду також ем≥с≥йний доход, тобто суму р≥зниц≥ м≥ж продажною ≥ ном≥нальною ц≥ною акц≥й, отриману при њх реал≥зац≥њ по ц≥н≥, ¤ка перевищуЇ ном≥нальну варт≥сть. ÷¤ сума не п≥дл¤гаЇ ¤кому-небудь використанню або розпод≥лу, кр≥м випадк≥в реал≥зац≥њ акц≥й по ц≥н≥ нижчий за ном≥нальну варт≥сть. –езервний фонд акц≥онерного товариства використовуЇтьс¤ на виплату процент≥в по обл≥гац≥¤м ≥ див≥денд≥в по прив≥лейованим акц≥¤м у випадку недостатнього чистого прибутку дл¤ цих ц≥лей. ¬≥драхуванн¤ до резервного фонду ≥ в ≥нш≥ под≥бн≥ по призначенню фонди в≥дбуваЇтьс¤ до дос¤гненн¤ розм≥р≥в цих фонд≥в, встановлених засновницькими документами, але не б≥льше 25% статутного фонду,а дл¤ акц≥онерного товариства - не менше 15%.
‘онди нагромадженн¤ ≥ фонди споживанн¤ - це фонди спец≥ального призначенн¤. ¬они формуютьс¤, ¤кщо це передбачено установчими документами. ‘онд нагромадженн¤ представл¤Ї собою джерело ресурс≥в господарюючого суб'Їкта, акумулюючого прибуток, ≥ ≥нш≥ джерела дл¤ створенн¤ нового майна, куп≥вл≥ основних фонд≥в, оборотних засоб≥в ≥ т.д. ‘онд нагромадженн¤ в≥дображаЇ зростанн¤ майнового стану господарюючого суб'Їкта, зб≥льшенн¤ його власних засоб≥в. –азом з тим операц≥њ по придбанню ≥ створенню нового майна господарюючого суб'Їкта не зачипають фонд нагромадженн¤.
‘онд споживанн¤ представл¤Ї собою джерело ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмства, зарезервованого дл¤ проведенн¤ операц≥й по соц≥альному розвитку ≥ матер≥альному заохоченню колектива. ƒо фонд≥в споживанн¤ перераховуютьс¤ наступн≥ виплати в грошов≥й ≥ натуральн≥й формах:
Ј суми, нарахован≥ на оплату прац≥;
Ј доходи по акц≥¤м член≥в трудового колективу ≥ њх внескам у майно господарюючого суб'Їкта, нарахован≥ до виплат роб≥тникам;
Ј сума представлених господарюючим суб'Їктом трудових ≥ соц≥альних п≥льг;
"јмортизац≥¤ - економ≥чний процес, ¤кий к≥льк≥сно в≥дображаЇ втрату знар¤дд¤ми прац≥ своЇњ вартост≥ ≥ поступове перенесенн¤ њњ на новостворену продукц≥ю з наступним нагромадженн¤м ресурс≥в дл¤ в≥дтворенн¤ основних засоб≥в".1 јмортизац≥¤ Ї грошовим виразом ф≥зичного та морального зносу основних фонд≥в ≥ зд≥йснюЇтьс¤ з метою повноњ зам≥ни основних фонд≥в при вибутт≥. —ума амортизац≥йних в≥драхувань залежить в≥д вартост≥ основних фонд≥в, часу њх використанн¤, витрат на модерн≥зац≥ю. јмортизац≥¤ нараховуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до балансовоњ вартост≥ основних фонд≥в, вона Ї елементом виробничих витрат, включаЇтьс¤ в соб≥варт≥сть продукц≥њ ≥ в≥дшкодовуЇтьс¤ при њњ реал≥зац≥њ. ¬ умовах ринкових в≥дносин амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ Ї сталим джерелом формуванн¤ ф≥нансових ресурс≥в, розм≥р ¤ких ≥стотно впливаЇ на економ≥ку п≥дприЇмства. ѕрактика св≥дчить, що висока питома вага в≥драхувань зб≥льшуЇ витрати виробництва, знижуЇ конкурентноспроможн≥сть продукц≥њ, зменшуЇ обс¤г прибутку ≥ скорочуЇ можливост≥ п≥двищенн¤ економ≥чного р≥вн¤ розвитку п≥дприЇмства. « ≥ншого боку, знижена питома вага в≥драхувань продовжуЇ строк об≥гу засоб≥в, вкладених у придбанн¤ основних фонд≥в, ≥, ¤к насл≥док, знижуЇ конкурентноспроможн≥сть продукц≥њ, призводить до втрати позиц≥й п≥дприЇмства на ринку.
¬се майно, ¤ке п≥дл¤гаЇ амортизац≥њ об"Їднано в чотири категор≥њ:
1) буд≥вл≥, споруди, њх структурн≥ компоненти та передавальн≥ пристроњ;
2) транспортн≥ засоби, включаючи вантажн≥ та легков≥ автомоб≥л≥, мебл≥, оф≥сне обладнанн¤; побутов≥ електромехан≥чн≥ прилади та ≥нструменти; ≥нформац≥йн≥ системи, включаючи електронно-обчислювальн≥ та ≥нш≥ машини дл¤ автоматичноњ обробки ≥нформац≥њ;
3) ≥нш≥ основн≥ фонди, що не вв≥йшли до попередн≥х груп;
4) нематер≥альн≥ активи;
–≥чн≥ норми амортизац≥њ встановлюють у процентах до балансовоњ вартост≥ кожноњ з груп основних фонд≥в на початку зв≥тнього пер≥оду в таких розм≥рах: 1-ша категор≥¤ - 5%, 2-га - 25%, 3-т¤ - 15%. ѕри цьому проводитьс¤ щоквартальна ≥ндексац≥¤ при ≥нфл¤ц≥њњ понад 102,5%. ” в≥дношенн≥ до нематер≥альних актив≥в амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ в≥дбуваютьс¤ р≥вними частками на прот¤з≥ строку ≥снуванн¤ цих актив≥в. ” випадку ¤кщо строк використанн¤ актив≥в встановити неможливо, строк амортизац≥њ встановлюЇтьс¤ на дес¤ть рок≥в.
ѕрибуток ≥ амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ Ї результатом кругооб≥гу ресурс≥в, вкладених у виробництво, ≥ в≥днос¤тьс¤ до власних ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмства, ¤кими вони розпор¤джаютьс¤ самост≥йно.
ќптимальне використанн¤ амортизац≥йних в≥драхувань ≥ прибутку по ц≥льовому призначенню дозвол¤Ї в≥дновити виробництво продукц≥њ на розширен≥й основ≥.
ѕризначенн¤ амортизац≥йних в≥драхувань - забезпечувати в≥дтворенн¤ основних виробничих фонд≥в ≥ нематер≥альних актив≥в. Ќа в≥дм≥ну в≥д амортизац≥йних в≥драхувань прибуток не залишаЇтьс¤ ц≥лком у розпор¤дженн≥ п≥дприЇмства, њњ значна частина у вигл¤д≥ податк≥в надходить у бюджет, що визначаЇ ще одну сферу ф≥нансових в≥дносин, що виникають м≥ж п≥дприЇмством ≥ державою з приводу розпод≥лу створеного чистого прибутку.
јмортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ ≥ частина прибутку, що спр¤мовуютьс¤ на нагромадженн¤, складають грошов≥ ресурси п≥дприЇмства, використовуван≥ на його виробничий ≥ науково - техн≥чний розвиток, формуванн¤ ф≥нансових актив≥в - придбанн¤ ц≥нних папер≥в, внески в статутний кап≥тал ≥нших п≥дприЇмств ≥ т.п. ≤нша частина прибутку, використовувана на нагромадженн¤, направл¤Їтьс¤ на соц≥альний розвиток п≥дприЇмства. „астина прибутку використовуЇтьс¤ на споживанн¤, в результат≥ чого виникають ф≥нансов≥ в≥дносини м≥ж п≥дприЇмством ≥ особами, ¤к зайн¤тими, так ≥ не зайн¤тими на п≥дприЇмств≥.
” сучасних умовах господарюванн¤ розпод≥л ≥ використанн¤ амортизац≥йних в≥драхувань ≥ прибутку на п≥дприЇмствах не завжди супроводжуЇтьс¤ створенн¤м в≥дособлених грошових фонд≥в. јмортизац≥йний фонд ¤к такий не формуЇтьс¤, а вир≥шенн¤ запитанн¤ про розпод≥л прибутку у фонди спец≥ального призначенн¤ залишено в компетенц≥њ п≥дприЇмства, але це не зм≥нюЇ сутност≥ розпод≥льних процес≥в, що в≥дбивають використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмства.
ќск≥льки ф≥нанси п≥дприЇмства ¤к в≥дносини Ї частиною економ≥чних в≥дносин, що виникають у процес≥ господарськоњ д≥¤льност≥, принципи њхньоњ орган≥зац≥њ визначаютьс¤ основами господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. ¬иход¤чи њх цього, принципи орган≥зац≥њ ф≥нанс≥в можна сформулювати в такий спос≥б: самост≥йн≥сть в област≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥, самоф≥нансуванн¤, зац≥кавлен≥сть у результатах ф≥нансово - господарськоњ д≥¤льност≥, в≥дпов≥дальн≥сть за њњ результати, контроль за ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства.
—амоф≥нансуванн¤ - обов'¤зкова умова усп≥шноњ господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств в умовах ринковоњ економ≥ки. "÷ей принцип базуЇтьс¤ на повн≥й окупност≥ витрат по виробництву продукц≥њ ≥ поширенню виробничо-техн≥чноњ бази п≥дприЇмства. ¬≥н означаЇ, що кожне п≥дприЇмство покриваЇ своњ поточн≥ ≥ кап≥тальн≥ витрати за рахунок власних джерел".1 ѕри тимчасов≥й недостатност≥ в ресурсах потреба в них може забезпечуватис¤ за рахунок короткострокових позичок банку ≥ комерц≥йного кредиту, ¤кщо мова йде про поточн≥ витрати, ≥ довгостроков≥ банк≥вськ≥ кредити, використовуван≥ на кап≥тальн≥ вкладенн¤.
√осподарська д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства нерозривно пов'¤зана з його ф≥нансовою д≥¤льн≥стю. ѕ≥дприЇмство самост≥йно ф≥нансуЇ вс≥ напр¤мки своњх витрат в≥дпов≥дно до виробничих план≥в, розпор¤джаЇтьс¤ на¤вними ф≥нансовими ресурсами, ≥нвестуючи њх у виробництво продукц≥њ з метою одержанн¤ прибутку.
‘≥нансов≥ ресурси п≥дприЇмства, що спр¤мовуютьс¤ на його розвиток, формуютьс¤ не т≥льки за рахунок амортизац≥йних в≥драхувань; прибутку, одержуваноњ в≥д ус≥х вид≥в господарськоњ ≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ але й в≥д:
Ј додаткових пайових внеск≥в учасник≥в у товариствах;
Ј ресурс≥в, одержуваних в≥д випуску обл≥гац≥й;
Ј ресурс≥в, що моб≥л≥зуютьс¤ за допомогою випуску ≥ розм≥щенн¤ акц≥й в акц≥онерних товариствах в≥дкритого ≥ закритого тип≥в;
Ј довгострокового кредиту банку й ≥нших кредитор≥в (кр≥м обл≥гац≥йних позик);
Ј ≥нших законних джерела (наприклад, добров≥льних безоплатних внеск≥в п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, громад¤н).
ѕринцип самоф≥нансуванн¤ поки не може бути забезпечений на п≥дприЇмствах, що випускають необх≥дну споживачу продукц≥ю з високими витратами на њњ виробництво й забезпечуючих недостатн≥й р≥вень рентабельност≥ по р≥зних об'Їктивних причинах. ƒо них в≥днос¤тьс¤ п≥дприЇмства житлово-комунального господарства, пасажирського транспорту, с≥льськогосподарськ≥ й ≥нш≥ п≥дприЇмства, що одержують асигнуванн¤ з бюджету. “е ж характерно ≥ дл¤ п≥дприЇмств оборонного значенн¤, господарська д≥¤льн≥сть ¤ких не може вважатис¤ п≥дприЇмницькою ≥ ф≥нансуЇтьс¤ за рахунок ресурс≥в, отриманих в≥дреал≥зац≥њ продукц≥њ, тому дл¤ цього ≥снують ≥нш≥ джерела ф≥нансових ресурс≥в, а зв≥дси ≥ шл¤хи њх використанн¤:
“абл.є2 ƒжерела ф≥нансових ресурс≥в ≥ шл¤хи њх використанн¤
ƒжерела ф≥нансових ресурс≥в ¬икористанн¤ ф≥нансових ресурс≥в
кап≥тал ≤нвести-ц≥њ в невиро-бничу сферу ¬итра-ти на спожи-ванн¤ ‘≥нанс-овий резерв
пр¤м≥ ≥нвес-тиц≥њ ¬енчур-ний кап≥тал ѕортфе-льн≥ ≥нвести-ц≥њ анну≥тет
1 2 3 4 5 6 7 8
ѕрибуток * * * *
јмортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ * * *
редиторська заборгован≥сть * * * *
–есурси,отриман≥ в≥д продажу ц≥нних папер≥в * * *
ѕайов≥ внески * * * *
—трахов≥ внески *
редит ≥ позички * * * *
–есурси в≥д реал≥зац≥њ майна *
≤нш≥ надходженн¤ * * * *
1.2. редиторська заборгован≥сть та ресурси, отриман≥ в≥д продажу ц≥нних папер≥в
редиторська заборгован≥сть - це перш за все заборгован≥сть по зароб≥тн≥й платн≥, в≥драхуванн¤м до позабюджетних фонд≥в, пов"¤зан≥ з фондом оплати прац≥, резерв майбутн≥х платеж≥в ≥ ≥н. ”творенн¤ заборгованост≥ по зароб≥тн≥й платн≥ викликане тим, що м≥ж строком њњ нарахуванн¤ ≥ днем виплати Ї де¤ка к≥льк≥сть дн≥в за роботу, в ¤к≥ господарюючий суб"Їкт ще повинен виплатити роб≥тникам. "–езерв майбутн≥х платеж≥в створюЇтьс¤ за рахунок нагромадженн¤ ресурс≥в, призначених на оплату майбутн≥х в≥дпусток роб≥тник≥в. ¬казан≥ ресурси не належать п≥дприЇмству або мають ц≥льове призначенн¤. ѕроте вони пост≥йно знаход¤тьс¤ у п≥дприЇмства, котре використовуЇ њх на св≥й розсуд до момента погашенн¤ даноњ заборгованост≥"1.
–есурси, отриман≥ в≥д продажу ц≥нних папер≥в. ÷≥нн≥ папери представл¤ють собою грошов≥ документи. ¬они можуть ≥снувати в форм≥ в≥докремлених документ≥в або запис≥в на рахунках. ƒо них в≥днос¤тьс¤ акц≥њ, обл≥гац≥њ, вексел≥, заставн≥ св≥доцтва, страховий пол≥с ≥ ≥н.
ѕайовий внесок - представл¤Ї собою суму грошового внеску, сплачену юридичною або ф≥зичною особою при вступ≥ до сп≥льного п≥дприЇмництва. ѕайовий внесок Ї обов"¤зковим дл¤ вступу до товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, зм≥шаного товариства, сп≥льного украњнсько-≥ноземного товариства. ¬≥н вноситьс¤: грошовими ресурсами; шл¤хом передачи у власн≥сть п≥дприЇмства майна ≥ ≥нших матер≥альних ц≥нностей, прав користуванн¤ землею, водою ≥ ≥ншими природними ресурсами; майнових прав (в тому числ≥ на використанн¤ вираход≥в, "ноу-хау"); шл¤хом представленн¤ майна у користуванн¤ господарюючого суб"Їкта без в≥дшкодуванн¤ на прот¤з≥ де¤кого пром≥жку часу витрат володар¤ (на утриманн¤, ремонт, амотизац≥ю буд≥вель, прим≥щень, обладнанн¤, ≥нструмент≥в, транспорту); шл¤хом в≥драхувань в≥д зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в на прот¤з≥ де¤кого пром≥жку часу.
""Ќоу-хау"(знаю ¤к) - комплекс р≥зноман≥тних науково-техн≥чних, економ≥чних, соц≥альних знань, ¤к≥ практично необх≥дн≥ дл¤ певноњ д≥¤льност≥, але ще не стали загальним надбанн¤м".1
ѕри визначенн≥ ц≥ни "ноу-хау" необх≥дно пам"¤тати, що вона окупитьс¤ майбутн≥м прибутком, ¤киц отримаЇ користувач, в ≥ншому випадку у нього буде менший прибуток або його не буде зовс≥м. ¬ св≥тов≥й практиц≥ ц≥на "ноу-хау" складаЇ 5% в≥д майбутнього прибутку, але Ї випадки, коли вона дос¤гаЇ 20%.
≤снуЇ дек≥лька способ≥в оплати "ноу-хау". ќсновн≥ з них:
Ј ро¤лт≥ - поступов≥ виплати за "ноу-хау" пропорц≥йно визначеним показникам в ход≥ його використанн¤. –о¤лт≥ зазвичай нараховуЇтьс¤ з прив"¤зкою до показник≥в зростанн¤ прибутку або зростанн¤ випуску продукц≥њ ≥ т.д.;
Ј паушальний плат≥ж одночасовий, обговорений ран≥ше плат≥ж. ѕаушальн≥ платеж≥ використовуютьс¤, коли важко спрогнозувати ефект д≥њ "ноу-хау" або варт≥сть л≥ценз≥й невелика;
Ј "кост-плас" - виплати за додатков≥ послуги по узгодженим розц≥нкам поверх обговореноњ ц≥ни;
≤нвестиц≥йний внесок представл¤Ї собою джерело самокредитуван- н¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ≤нвестиц≥йний внесок - це грошовий внесок роб≥тника в розвиток даного п≥дприЇмства, котре вкладнику нараховуЇ в≥дсоток в розм≥р≥ ≥ в строки, визначен≥ договором або положенн¤м про ≥нвестиц≥йний внесок.
1.3. редит
редит - буквально означаЇ "розпор¤дженн¤ визначеною сумою грошей на прот¤з≥ де¤кого часу, тобто т≥, у кого Ї надлишок ресурс≥в, можуть њх давати в кредит тим, хто в≥дчуваЇ нестачу або маЇ потребу в додаткових сумах"2.
¬ даний час кредит маЇ величезне значенн¤. ¬≥н вир≥шуЇ проблеми, що сто¤ть перед вс≥Їю економ≥чною системою. “ак за допомогою кредиту можна перебороти труднощ≥, пов'¤зан≥ з тим, що на одн≥й д≥л¤нц≥ визвол¤ютьс¤ тимчасово в≥льн≥ ресурси, а на ≥нших виникаЇ потреба в них. редит акумулюЇ кап≥тал, що визволивс¤, тим самим, обслуговуЇ прилив кап≥талу, що забезпечуЇ нормальний в≥дтворювальний процес. “акож кредит прискорюЇ процес грошового об≥гу, забезпечуЇ виконанн¤ ц≥лого р¤ду в≥дносин: страхових, ≥нвестиц≥йних, граЇ велику роль у регулюванн≥ ринкових в≥дносин.
ƒжерелом позичкового кап≥талу служать, по-перше, ресурси
що вив≥льн¤ютьс¤ з кругооб≥гу: засоби, призначен≥ дл¤ в≥дновленн¤ основного кап≥талу (тобто амортизац≥йний фонд); частина оборотного кап≥талу, що вив≥льн¤Їтьс¤ в грошов≥й форм≥ в зв'¤зку з розб≥жн≥стю часу продажу товар≥в ≥ куп≥вл≥ сировини, палива, матер≥ал≥в. ап≥тал, тичасово в≥льний у пер≥од м≥ж надходженн¤м ресурс≥в в≥д реал≥зац≥њ товар≥в ≥ виплатою зароб≥тноњ плати.
≤ншим джерелом позичкового кап≥талу виступають грошов≥ прибуток ≥ нагромадженн¤ приватного сектора. ѕотр≥бно в≥дзначити, що починаючи з 50-60 рок≥в нашого стор≥чч¤ ≥снуЇ тенденц≥¤ п≥дсиленн¤ залученн¤ грошових заощаджень працюючих ≥ службовц≥в. ÷ьому спри¤ли, у першу чергу, пол≥пшенн¤ соц≥ально-економ≥чного становища розвинених крањн; зм≥ни в структур≥ споживанн¤.
” ¤кост≥ третього джерела позичкового кап≥талу виступають грошов≥ нагромадженн¤ держави, розм≥ри ¤ких визначаютьс¤ масштабами державноњ власност≥ ≥ часкою валового нац≥онального продукту.
“аким чином, можна зробити висновок, що тимчасово в≥льн≥ ресурси, що виникають на основ≥ кругооб≥гу промислового ≥ торгового кап≥талу, грошов≥ нагромадженн¤ приватного сектора ≥ держави утворюють джерела позичкового кап≥талу.
редит виступаЇ в двох головних формах: комерц≥йного ≥ банк≥вського, що розр≥зн¤ютьс¤ по складу учасник≥в, об'Їкта позичок, динам≥ц≥, розм≥ру в≥дсотка ≥ сфери функц≥онуванн¤.
омерц≥йним кредитом називають кредит, наданий одним функц≥онуючим п≥дприЇмцем ≥ншому у вигл¤д≥ продажу товар≥в ≥з в≥дстрочкою платежу. омерц≥йний кредит оформл¤Їтьс¤ векселем, його об'Їктом Ї товарний кап≥тал. ¬≥н обслуговуЇ кругоборот промислового кап≥талу, рух товар≥в ≥з сфери виробництва в сферу споживанн¤. ќсоблив≥стю комерц≥йного кредиту Ї те, що позичковий кап≥тал тут зливаЇтьс¤ ≥з промисловим. ћета комерц≥йного кредиту - прискорити реал≥зац≥ю товар≥в ≥ одержанн¤ прибутку. –озм≥ри цього кредиту обмежен≥ величиною резервних кредит≥в промислових ≥ торгових кап≥тал≥в. ѕередача цих кап≥тал≥в можлива т≥льки в напр¤мках, визначених умовою угоди: в≥д п≥дприЇмц¤, на п≥дприЇмств≥ ¤кого виробл¤ють засоби виробництва, до п≥дприЇмц≥в, на п≥дприЇмствах ¤кого вони споживаютьс¤, або в≥д п≥дприЇмц¤, що виробл¤Ї товари, до торгових ф≥рм, що реал≥зують њх.
ѕотр≥бно в≥дзначити, що комерц≥йний кредит маЇ обмежен≥ можливост≥, тому що його можна одержати не у вс¤кого кредитора, а лише в того, хто виробл¤Ї сам товар. ¬≥н обмежений по розм≥рах (тимчасовим в≥льним кап≥талом), маЇ короткостроковий характер, а позичальник часто потребуЇ в довгостроковому кредит≥.
ќбмежен≥сть комерц≥йного кредиту переборюЇтьс¤ банк≥вським. Ѕанк≥вський кредит даЇтьс¤ у вигл¤д≥ грошовоњ позички, банками й р≥зноман≥тними кредитно-ф≥нансовими установами п≥дприЇмц¤м ≥ ≥ншим позичальникам. ќб'Їктом банк≥вського кредиту виступаЇ грошовий кап≥тал, що в≥докремивс¤ в≥д промислового. ”года позички тут в≥дд≥лена в≥д акт≥в куп≥вл≥-продажу. ѕозичальником може бути ф≥рма, держава, приватний сектор, а кредитором - кредитно-ф≥нансов≥ установи. ћетою кредитора Ї одержанн¤ прибутку у вигл¤д≥ в≥дсотка. редитор надаЇ позичковий кап≥тал позичальнику на умовах поверненн¤, терм≥новост≥ ≥ сплати в≥дсотка.
як було в≥дзначено вище, банк≥вський кредит переборюЇ кордони комерц≥йного кредиту, тому що в≥н не обмежений напр¤мком, терм≥нами ≥ сумами кредитних угод. —фера його використанн¤ ширша: комерц≥йний кредит обслуговуЇ лише об≥г товар≥в, банк≥вський кредит - ≥ нагромадженн¤ кап≥талу, перетворюючи в кап≥тал частину грошових прибутк≥в ≥ заощаджень ус≥х прошарк≥в сусп≥льства.
¬ останн≥й пер≥од велике значенн¤ маЇ л≥зинг. "Ћ≥зинг - довгострокова оренда машин, устаткуванн¤, транспортних засоб≥в, споруд виробничого призначенн¤ з погашенн¤м заборгованост≥ прот¤гом дек≥лькох рок≥в".1¬икористанн¤ л≥зингу маЇ своњ переваги, оск≥льки "при ц≥й форм≥ сп≥вроб≥тництва дл¤ перебудови виробництва на баз≥ сучасноњ технолог≥њ ≥ випуску продукц≥њ, що в≥дпов≥даЇ самим суворим вимогам ринку, не потр≥бно споконв≥чних волод≥нь важливих ресурсами. ¬с≥ витрати на даному етап≥ покривають л≥зингов≥ компан≥њ. Ћ≥зинг не Ї банк≥вською операц≥Їю у вузькому значенн≥ слова. ¬≥н в≥дноситьс¤ до близькоњ до банк≥вськоњ форми ф≥нансуванн¤, що може зд≥йснюватис¤ торгово-промисловими п≥дприЇмствами ¤к поб≥чна операц≥¤. јле в першу чергу це компетенц≥¤ спец≥ально створених л≥зингових товариств.
ќстанн≥м часом одержали широке поширенн¤ ≥потечний кредит ≥ овердкрафт. ≤потечний кредит - це довгостроков≥ позички п≥д заставу нерухомост≥ (земл≥, виробничих ≥ житлових будинк≥в). ќсновним його джерелом служить ем≥с≥¤ ≥потечних обл≥гац≥й корпорац≥¤ми ≥ банками. ќвердкрафт, надаЇтьс¤ приватним особам, що мають право платежу чеками в сум≥, ¤ка перевищуюЇ залишок на рахунках. ќвердкрафт припускаЇтьс¤ у в≥домих межах, наприклад, у суму м≥с¤чного окладу на терм≥н не б≥льш 15 дн≥в. ѕрот¤гом установленого строку кл≥Їнт зобов'¤заний погасити виникшу заборгован≥сть, п≥сл¤ чого в≥н одержуЇ право на новий кредит у вигл¤д≥ овердкрафта.
¬ даний час величезне значенн¤ дл¤ нормального функц≥онуванн¤ вс≥Їњ економ≥чноњ системи в ц≥лому мають державний ≥ м≥жнародний кредит. ƒержавним кредитом називають сукупн≥сть кредитних в≥дносин, у ¤ких позичальником або кредитором виступають держава, м≥сцев≥ органи влади стосовно громад¤н ≥ юридичних ос≥б. ƒержавний кредит виражаЇ в≥дносини в грошов≥й форм≥ м≥ж державою з одного боку, ≥ ф≥зичними або юридичними особами з ≥ншого, част≥ше усього з банками, страховими компан≥¤ми ≥ п≥дприЇмц¤ми. редит буде державним у тому випадку, коли в ¤кост≥ учасника позичковоњ угоди виступають центральний ур¤д або м≥сцев≥ органи влади. ” цьому в≥дношенн≥ його можна пор≥вн¤ти з ≥ншими формами кредиту, у першу чергу з банк≥вським, де обов'¤зковим учасником позичковоњ угоди Ї банк.
–ух кап≥талу в сфер≥ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, пов'¤зане з наданн¤м валютних ≥ товарних ресурс≥в на умовах поверненн¤, терм≥новост≥ ≥ сплати в≥дсотк≥в, називають м≥жнародним кредитом. ” ¤кост≥ кредитор≥в ≥ позичальник≥в виступають банки, п≥дприЇмства, держави, м≥жнародн≥ ≥ рег≥ональн≥ орган≥зац≥њ.
‘орми м≥жнародного кредиту можна класиф≥кувати по головних ознаках, що характеризуЇ окрем≥ сторони кредитних в≥дносин.
ѕо строках м≥жнародн≥ кредити п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на короткостроков≥ - до 1 року, середньостроков≥ - в≥д 1 року до 5 рок≥в ≥ довгостроков≥ - понад 5 рок≥в.
ћ≥жнародний кредит виконуЇ так≥ функц≥њ:
Ј перерозпод≥л позичкових кап≥тал≥в м≥ж крањнами з метою забезпеченн¤ безупинного процесу в≥дтворенн¤ дл¤ дос¤гненн¤ максимального прибутку;
Ј економ≥¤ витрат об≥гу в сфер≥ м≥жнародних розрахунк≥в внасл≥док розвитку безгот≥вкових платеж≥в;
Ј прискоренн¤ концентрац≥њ ≥ централ≥зац≥њ кап≥талу.
“акож м≥жнародний кредит, розсуваючи меж≥ ≥ндив≥дуального нагромадженн¤, спри¤Ї створенню нових ф≥рм. “обто можна сказати, що м≥жнародний кредит виконуЇ т≥ ж функц≥њ, що й ≥нш≥ форми кредиту, т≥льки в м≥жнародному аспект≥.
1.4.≤нш≥ надходженн¤ ф≥нансових ресурс≥в
ƒо джерел ф≥нансових ресурс≥в в≥днос¤ть також надходженн¤ грошових ресурс≥в за рахунок благод≥йних внеск≥в (меценацтво), страхових внеск≥в, в≥д продажу закладеного майна боржника, спонсорських внеск≥в ≥ т.д. —понсор - це юридична або ф≥зична особа, ¤ка ф≥нансуЇ ¤кийсь зах≥д. —понсорство - це двосторонн≥й процес. ѕ≥дприЇмство отримуЇ необх≥дн≥ йому ф≥нансов≥ ресурси, а спонсор - де¤ку вигоду у вигл¤д≥ п≥двищенн¤ його ≥м≥джу ≥ престижу, рекламу, п≥дготовку квал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в, а також у форм≥ пр¤мого прибутку в≥д проф≥нансованого ним захода.
2. јнал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмства
2.1. јнал≥з джерел ф≥нансових ресурс≥в ≥ њх використанн¤.
¬нутр≥шн≥й анал≥з структури джерел ф≥нансуванн¤ пов'¤заний з оц≥нкою альтернативних вар≥ант≥в ф≥нансуванн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ѕри цьому основними критер≥¤ми вибору Ї умови залученн¤ позикових ресурс≥в, њх "ц≥на", ступ≥нь ризику, можлив≥ напр¤мки використанн¤ ≥ т.д.
” загальному випадку поза залежн≥стю в≥д орган≥зац≥йно-правових тип≥в ≥ форм власност≥ джерелами формуванн¤ майна будь-¤кого п≥дприЇмства Ї власн≥ ≥ позиков≥ ресурси.
” ц≥лому ≥нформац≥¤ про розм≥р власних джерел подана в I розд≥л≥ пасиву балансу (див. ƒодатки). ƒо них, у першу чергу, в≥днос¤тьс¤:
статутний кап≥тал - варт≥сний в≥дбиток сукупного внеску засновник≥в (власник≥в) у майно п≥дприЇмства при його створенн≥. –озм≥р статутного кап≥талу визначаЇтьс¤ установчими документами ≥ може бути зм≥нений т≥льки за р≥шенн¤м засновник≥в п≥дприЇмства ≥ внесенню в≥дпов≥дних зм≥н в установч≥ документи.
резервний фонд - джерело власних ресурс≥в, створюваний п≥дприЇмством, в≥дпов≥дно до законодавства, шл¤хом в≥драхувань в≥д прибутку. –езервний фонд маЇ строго ц≥льове призначенн¤ - використовуЇтьс¤ на виплату прибутк≥в засновникам при в≥дсутност≥ або недостатност≥ прибутку зв≥тного року, на покритт¤ збитк≥в п≥дприЇмства за зв≥тний р≥к ≥ ≥н.
фонди спец≥ального призначенн¤ - джерела власних ресурс≥в п≥дприЇмства, утворен≥ за рахунок в≥драхувань в≥д прибутку, що залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ п≥дприЇмства.
нерозпод≥лений прибуток - частина чистого прибутку, що не була розпод≥лена п≥дприЇмством за станом на дату упор¤дкуванн¤ зв≥ту.
ƒан≥ про склад ≥ динам≥ку позикових ресурс≥в в≥дбиваютьс¤ в II розд≥л≥ пасиву. јнал≥з власних джерел доц≥льно починати з оц≥нки њхньоњ структури ≥ складу за даними балансу ≥ розшифровок до нього. ¬арто вивчити, чим подан≥ джерела власних ресурс≥в, обс¤г фонд≥в спец≥ального призначенн¤, ≥нформац≥ю про нерозпод≥лений прибуток.
ѕот≥м переход¤ть до поелементного вивченн¤ кожного джерела, маючи у вигл¤д≥ њхню р≥зноман≥тну роль у функц≥онуванн≥ п≥дприЇмства.
“ак, при анал≥з≥ статутного кап≥талу насамперед оц≥нюють повноту його формуванн¤, з'¤совуючи, у раз≥ потреби, хто з засновник≥в не виконав (частково виконав) своњ зобов'¤занн¤ по внеску в статутний кап≥тал. ” ƒал≥ варто переконатис¤ в стаб≥льност≥ величини статутного кап≥талу прот¤гом зв≥тного пер≥оду й в≥дпов≥дност≥ даним, заф≥ксованим в установчих документах. ќчевидно, що анал≥з статутного кап≥талу маЇ свою специф≥ку в залежност≥ в≥д орган≥зац≥йно-правовоњ форми створенн¤ п≥дприЇмства.
¬ажливе значенн¤ дл¤ оц≥нки ефективност≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства маЇ динам≥ка розм≥ру фонд≥в спец≥ального призначенн¤ (нагромадженн¤ ≥ споживанн¤). ѕри цьому анал≥з повинний враховувати р≥зноман≥тну функц≥ональну роль зазначених фонд≥в у механ≥ц≥ ф≥нансуванн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. “ому анал≥з випливаЇ з в≥домост≥ розд≥льно в частин≥ ресурс≥в, що спр¤мовуютьс¤ на виробнич≥ потреби (≥нвестуванн¤ ≥ поповненн¤ оборотних ресурс≥в) ≥ потреби споживанн¤. ¬ажливим питанн¤м в анал≥з≥ структури джерел кошт≥в Ї оц≥нка самоф≥нансуванн¤ п≥дприЇмства ≥ рац≥ональност≥ сп≥вв≥дношенн¤ власних ≥ позикових кошт≥в.
–≥вень самоф≥нансуванн¤ розраховуЇтьс¤ за допомого нуступних коеф≥ц≥ент≥в:
1. оеф≥ц≥ент ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ ( с) - це сп≥вв≥дношенн¤ власних ≥ запозичених кошт≥в:
,
де ћ - власн≥ кошти, - позиков≥ кошти, « - кредиторська заборгован≥сть.
„им вища величина даного коеф≥ц≥ента, тим ст≥йк≥ший ф≥нансовий стан п≥дприЇмства.
2. оеф≥ц≥ент самоф≥нансуванн¤ ( сф) :
,
де ѕ - прибуток, направлений у фонд нагромадженн¤, ј - амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤.
ƒаний коеф≥ц≥ент показуЇ сп≥вв≥дношенн¤ джерел ф≥нансових ресурс≥в, тобто у ск≥льки раз≥в власн≥ джерела перевищують запозичен≥ кошти.
оеф≥ц≥ент самоф≥нансуванн¤ характеризуЇ де¤кий запас ф≥нансовоњ м≥цност≥ п≥дприЇмства. „им б≥льша величина цього коеф≥ц≥ента, тим вище р≥вень самоф≥нансуванн¤.
3. оеф≥ц≥ент ст≥йкост≥ процесу самоф≥нансуванн¤ ( ):
÷ей коф≥ц≥ент показуЇ частку власних кошт≥в, направлених на розширене ф≥нансуванн¤. „им вища величина даного коф≥ц≥ента, тим стал≥ший процес самоф≥нансуванн¤ на п≥дприЇмств≥. ” 1997р. частка власних кошт≥в складала 15%, а в 1998р. - 23%. ÷е означаЇ, що частка власних кошт≥в, направлена на розширенн¤ виробництва зросла на 8%, процес самоф≥нансуванн¤ став б≥льш ст≥йким.
4.–ентабельн≥сть процеса самоф≥нансуванн¤ (–):
,
де „ѕ - чистий прибуток.
–ентабельн≥сть процеса самоф≥нансуванн¤ Ї не що ≥нше, ¤к рентабельн≥сть використанн¤ власних кошт≥в. –≥вень рентабельност≥ показуЇ величину сукупного чистого дохода, отриманого з 1 грн вкладених власних ф≥нансових ресурс≥в, котра пот≥м може бути використана на самоф≥нансуванн¤.
5. оеф≥ц≥Їнт незалежност≥ ( н):
оеф≥ц≥ент незалежност≥ характеризуЇ частку власних джерел у загальному обс¤з≥ джерела.
6. оеф≥ц≥Їнт ≥нвестуванн¤ (власних джерел) ( ≥):
оеф≥ц≥Їнт ≥нвестуванн¤ показуЇ, у ¤к≥й степен≥ джерела власних кошт≥в покривають проведен≥ ≥нвестиц≥њ.
7. ≤ншим показником, що характеризуЇ використанн¤ власних кошт≥в п≥дприЇмства, Ї оборотний кап≥тал, що визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ поточних витрат ≥ короткострокових зобов'¤зань. ≤ншими словами, п≥дприЇмство маЇ оборотний кап≥тал доти, доки поточн≥ активи перевищують короткостроков≥ зобов'¤занн¤ (або в ц≥лому доти, поки воно л≥кв≥дно).
” цьому зв'¤зку корисно визначити, ¤ка частина власних джерел кошт≥в вкладений у найб≥льше моб≥льн≥ активи. ƒл¤ цього розраховуЇтьс¤ так називаний коеф≥ц≥Їнт маневреност≥.
«алученн¤ позикових кошт≥в дозвол¤Ї п≥дприЇмству оплатити терм≥нов≥ зобов'¤занн¤, а також Ї засобом розширенн¤ своЇњ д≥¤льност≥. ѕри цьому варто мати на уваз≥, що використанн¤ окремих вид≥в позикових кошт≥в (позички банку, позики, кредиторська заборгован≥сть постачальникам ≥ т.д.) мають дл¤ п≥дприЇмства р≥зноман≥тну варт≥сть. ” обов'¤зковому пор¤дку в≥дсотки за користуванн¤ позиковими засобами виплачуютьс¤ по позичках банку. ѕлата по банк≥вських в≥дсотках ставитьс¤ на соб≥варт≥сть продукц≥њ ≥ на чистий прибуток.
ѕри розрахунках ≥з постачальниками ≥ п≥др¤дчиками плата за тимчасове користуванн¤ коштами кредитор≥в, ¤к правило, не беретьс¤, хоча у випадку невчасноњ оплати п≥дприЇмству доведетьс¤ заплатити пеню (у в≥дсотках в≥д суми договору) за кожний день простроченн¤. ” умовах широко поширеного в наш≥й крањн≥ пор¤дку попередньоњ оплати продукц≥њ додатковим безкоштовним джерелом ф≥нансуванн¤ багатьох п≥дприЇмств-товаровиробник≥в стали сума кошт≥в, що надходить в≥д њхн≥х покупц≥в. ѕри цьому практика показуЇ, що пер≥од м≥ж часом надходженн¤ грошей на розрахунковий рахунок п≥дприЇмства ≥ часом в≥двантаженн¤ в багатьох випадках вим≥рюютьс¤ м≥с¤ц¤ми.
2.2. јнал≥з ефективност≥ використанн¤ майна
‘ункц≥онуванн¤ п≥дприЇмства залежить в≥д його спроможност≥ приносити необх≥дний прибуток. ѕри цьому варто мати на уваз≥, що кер≥вництво п≥дприЇмства маЇ значну свободу в регулюванн≥ розм≥р≥в ф≥нансових результат≥в. “ак, виход¤чи з прийн¤тоњ ф≥нансовоњ стратег≥њ, п≥дприЇмство маЇ можлив≥сть зб≥льшувати або зменшувати розм≥р балансового прибутку за рахунок вибору того або ≥ншого способу оц≥нки майна, пор¤дку його списанн¤, установленн¤ терм≥на використанн¤ ≥ т.д.
ƒо питань обл≥ковоњ пол≥тики, що визначаЇ розм≥р ф≥нансового результату д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, у першу чергу, ставл¤тьс¤ так≥:
- виб≥р способу нарахуванн¤ амортизац≥њ основних засоб≥в;
- виб≥р методу оц≥нки матер≥ал≥в, в≥дпущених ≥ витрачених на виробництво продукц≥њ, роб≥т, послуг;
- визначенн¤ способу нарахуванн¤ зносу по малоц≥нним ≥ предметах, що швидкозношуютьс¤, при њхн≥й експлуатац≥њ;
- пор¤док в≥днесенн¤ на соб≥варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ окремих вид≥в витрат (шл¤хом безпосереднього њхнього списанн¤ на соб≥варт≥сть в м≥ру уточненн¤ витрат або за допомогою попереднього утворенн¤ резерв≥в майбутн≥х витрат ≥ платеж≥в);
- склад витрат, в≥днесених безпосередньо на соб≥варт≥сть конкретного виду продукц≥њ;
- склад непр¤мих витрат ≥ спос≥б њхнього розпод≥лу ≥ ≥н.
÷≥лком зрозум≥ло, що п≥дприЇмство, разом обравши той або ≥нший зас≥б формуванн¤ соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ ≥ прибутку, буде притримуватис¤ його прот¤гом усього зв≥тного пер≥оду (не менше року), а вс≥ подальш≥ зм≥ни в обл≥ков≥й пол≥тиц≥ повинн≥ мати вагом≥ п≥дстави ≥ неодм≥нно обговорюватис¤.
” ц≥лому, результативн≥сть д≥¤льност≥ будь-¤кого п≥дприЇмства може оц≥нюватис¤ за допомогою абсолютних ≥ в≥дносних показник≥в.
≤снуЇ ≥ використовуЇтьс¤ система показник≥в ефективност≥ д≥¤льност≥, серед них коеф≥ц≥Їнт рентабельност≥ актив≥в (майна).
÷ей коеф≥ц≥Їнт показуЇ, ¤кий прибуток одержуЇ п≥дприЇмство з кожноњ гривн≥, вкладеноњ в активи.
” анал≥тичних ц≥л¤х розраховуЇтьс¤, ¤к рентабельн≥сть ус≥Їњ сукупност≥ актив≥в, так ≥ рентабельн≥сть поточних актив≥в.
ѕоказник прибутку на вкладений кап≥тал, названий також рентабельн≥стю власного кап≥талу, визначаЇтьс¤ по формул≥:
≤нший важливий коеф≥ц≥Їнт - рентабельн≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ - (рентабельн≥сть продаж≥в) розраховуЇтьс¤ по формул≥:
«наченн¤ цього коеф≥ц≥Їнта показуЇ, ¤кий прибуток маЇ п≥дприЇмство з кожноњ гривн≥ реал≥зованоњ продукц≥њ. “енденц≥¤ до його зниженн¤ дозвол¤Ї припустити скороченн¤ попиту на продукц≥ю п≥дприЇмства.
«ниженн¤ коеф≥ц≥Їнта рентабельност≥ реал≥зованоњ продукц≥њ може бути викликано зм≥нами в структур≥ реал≥зац≥њ, зниженн¤ ≥ндив≥дуальноњ рентабельност≥ вироб≥в, що вход¤ть у реал≥зовану продукц≥ю, ≥ ≥н.
3 Ќапр¤р¤мки вдосконаленн¤ формуванн¤ та використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в на п≥дприЇмств≥
ƒл¤ розв'¤занн¤ проблем формуванн¤ ≥ використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмств потр≥бна виважена , довгострокова пол≥тика держави щодо розвитку п≥дприЇмництва та його рол≥ у п≥днесенн≥ нац≥ональноњ економ≥ки, ¤ка б спиралас¤ на ≥нтереси основних суб Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, в≥дпов≥дала потребам основноњ частини населенн¤ ≥ в≥дображала реальний стан у розв'¤занн≥ соц≥ально-економ≥чних проблем у крањн≥. ≈коном≥чно обгрунтоване використанн¤ податкових, ≥нвестиц≥йних та ц≥нових механ≥зм≥в спри¤тиме виходу з ф≥нансовоњ кризи, надходженню кошт≥в до бюджету, зб≥льшенн¤ дох≥дност≥ п≥дприЇмств.
ќтже функц≥онуванн¤ ринковоњ економ≥чноњ системи в ”крањн≥ можливе за умови зростанн¤ ефект≥вност≥ використанн¤ ф≥нансов≥х ресурс≥в. ¬икористовуван≥ ресурси, формуючи ресурсний потенц≥ал окремого п≥дприЇмства, Ї часткою ресурсного потенц≥алународного господарства в ц≥лому чи окремих його галузей. ќтже ресурсне забезпеченн¤ окремих п≥дприЇмств залежить в≥д ресурсного насиченн¤ в крањн≥ в ц≥лому.
ƒл¤ ефективного функц≥онуванн¤ окремого п≥дприемства й важливо визначити оптимальну потребу в ресурсах, та забезпечити структуру джерел њњ формуванн¤ ≥ використанн¤.
ќск≥льки ф≥нанси окремого п≥дприЇмства й державн≥ ф≥нанси взаЇмопов'¤зан≥, у ф≥нансову систему доц≥льно включати фонди ф≥нансових ресурс≥в, що перебувають у розпор¤дженн≥ держави, окремих господарських суб'Їкт≥в, ≥нших ф≥нансових ≥нститут≥в ≥ використовуютьс¤ з метою виконанн¤ економ≥чних ≥ соц≥альних функц≥й. ¬ ринкових умовах до ф≥нансовоњ системи доц≥льно включати ресурси недержавноњ кредитно-банк≥вськоњ системи ≥ ф≥нансових ринк≥в. ¬≥дпов≥дно до вказаних елемент≥в можна визначити основн≥ напр¤мки ф≥нансовоњ реформи в ”крањн≥:
Ј економ≥чне обгрунтуванн¤ структури державного бюджету;
Ј розвиток банк≥вськоњ системи;
Ј розвиток небанк≥вських ф≥нансових посередник≥в та ф≥нансових ринк≥в;
Ј державне регулюванн¤ ф≥нансових розрахунк≥в окремих п≥дприЇмств;
Ј державне регулюванн¤ кризи платеж≥в.
‘≥нансов≥ реформи в ”крањн≥ безпосередньо впливають на структуру джерел формуванн¤ ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмства.
“ак зм≥на системи оподаткуванн¤ покликана забезпечити оптимальне сп≥вв≥дношенн¤ пр¤мих ≥ непр¤мих податк≥в, ¤к джерел бюджетних надходжень, а на р≥вн≥ окремого п≥дприЇмства - зниженн¤ частки прибутку в сум≥ ф≥нансових надходжень.
ѕриватизац≥¤ п≥дприЇмств значно зменшила участь держави у перерозпод≥л≥ ф≥нансових ресурс≥в, що призвело до зменшенн¤ ≥нвестиц≥йноњ активност≥ в ц≥лому. “ак обс¤г кап≥тальних затрат упродовж 1992-1997 рок≥в скоротивс¤ на 62,8%. ÷ентрал≥зован≥ кап≥таловкладенн¤ становили на к≥нець пер≥оду 24,8% в≥д загального њх обс¤гу.1 ќчевидно, що ≥нвестуванн¤ з використанн¤м бюджетних ресурс≥в маЇ першочергово спр¤мовуватись на ф≥нансуванн¤ економ≥чно обгрунтованих проект≥в нац≥онального значенн¤ з високим ступенем окупност≥.
јмортизац≥йний фонд - важливе джерело п≥дтримки д≥ючого виробництва в умовах незначноњ рентабельност≥ господарюванн¤.
« метою використанн¤ амортизац≥йних ресурс≥в дл¤ розширеного виробництва доц≥льним Ї зменщенн¤ терм≥н≥в служби основних фонд≥в, використанн¤ метод≥в прискореноњ амортизац≥њ. « ≥ншого боку зм≥на амортизац≥йноњ пол≥тики призведе до зб≥льшенн¤ соб≥вартост≥ виробництва чи витрат об≥гу за рахунок б≥льшоњ суми амортизац≥йних в≥драхувань, а в≥дтак до до зменшенн¤ к≥нцевого ф≥нансового результату - прибутку.
ѕрибуток маЇ створювати умови дл¤ самоф≥нансуванн¤ поточноњ д≥¤льност≥, ≥нвестуванн¤ розширеного в≥дтворенн¤ п≥дприЇмств. ќтриманн¤ прибутку окремими суб'Їктами господарюванн¤ св≥дчить про позитивн≥ макроеконом≥чн≥ тенденц≥≥ до зростанн¤ доход≥в державного бюджета.
¬одночас останн≥ми роками в ”крањн≥ спостер≥гаЇтьс¤ ст≥йка тенденц≥¤ до зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ ф≥нансово неспроможних п≥дприЇмств (у 1993 роц≥ збитковим було кожне дванадц¤те п≥дприЇмство, у 1994 - дев'¤те, у 1995 - п'¤те, у 1996 - третЇ, у 1997 - друге, а прот¤гом т≥льки с≥чн¤ - травн¤ 1998 року близько 53% п≥дприЇмств працювали збитково). як насл≥док, найб≥льше позовних за¤в до арб≥тражних суд≥в надходить у зв'¤зку з банкрутствами п≥дприЇмств. ¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро банкрутство" в≥д 14 травн¤ 1992 року лише в 1996 роц≥ було визнано банкрутами 1700 п≥дприЇмств. 1
”крањна маЇ достатн≥й ≥нвестиц≥йний потенц≥ал ≥ спри¤тлив≥ умови дл¤ ≥нвестуванн¤. ≤ноземн≥ ≥нвестори можуть розраховувати на 150-200% р≥вень рентабельност≥ ф≥нансових вкладень. ѕроте залученн¤ зовн≥шн≥х ≥нвестиц≥й та кредит≥в об'Їктивно обмежене ≥ по'¤занене ≥з потребою подальшго обслуговуванн¤ ≥нвестиц≥йного проекту.
Ќа розвиток п≥дприЇмств негативно впливаЇ кризова ситуац≥¤ в крањн≥, зокрема низька куп≥вельна споможн≥сть населл\енн¤, неплатоспроможн≥сть основних виробничих п≥дприЇмств, недосконале законодавств, недостатнЇ методичне ≥ орган≥зац≥йне забезпеченн¤ санац≥й та процес≥в, державноњ п≥дтримки п≥дприЇмств. Ѕ≥льш≥сть п≥дприЇмств обираЇ стратег≥ю виживанн¤ ,використовуючи бартер, недогл¤ди чинного законодавства, системи ц≥ноутворенн¤ та контролю за п≥дприЇмницькою за п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю з боку адм≥н≥стративних орган≥в управл≥нн¤.
≈фективне формуванн¤ та використанн¤ ресурс≥в п≥дприЇмства викликаЇ потребу оц≥нки ефективност≥ ф≥нансових проект≥в на р≥вн≥ окремих п≥дприЇмств. ѕри оц≥нц≥ ефективност≥ формуванн¤ ≥ використанн¤ ресурс≥в важливо оц≥нити терм≥ни та обс¤ги вкладених ф≥нансових ресурс≥в ≥ отриманого прибутку. ѕроцес вкладенн¤ кап≥талу передбачаЇ його поверненн¤ шл¤хом прибутковоњ д≥¤льност≥, що може в≥дбуватис¤ паралельно, посл≥довно чи ≥нтервально.
” кожному з вар≥ант≥в передбачено вкладенн¤ певноњ суми ресурс≥в ≥ отриманн¤ прибутку. «а умови посл≥довного переб≥гу вказаних процес≥в повнусуму прибутку отримують п≥сл¤ завершенн¤ ≥нвестуванн¤. ѕаралельний переб≥г процес≥в найтрадиц≥йн≥ший, оск≥льки сума отриманого прибутку зростаЇ за умови зростанн¤ суми ф≥нансуванн¤ ≥ вдбуваЇтьс¤ взаЇмозалежно в час≥. «а умови ≥нтервального переб≥гу визначених процес≥в м≥ж терм≥ном ф≥нансуванн¤ й отриманн¤ прибутку Ї в≥др≥зок часу.
∆оден з ≥снуючих метод≥в оц≥нки ефективност≥ використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в не Ї ун≥версальним, кожен з них маЇ своњ позитивн≥ ≥ негативн≥ сторони. ќр≥Їнтац≥¤ на ¤к≥йсь один або к≥лька критер≥њв залежить не лише в≥д значенн¤, а й в≥д пол≥тики п≥дприЇмства.
™фективн≥сть ф≥нансуванн¤ п≥дприЇмства не аби¤к визначаЇтьс¤ стратег≥Їю формуванн¤ ресурс≥в, що залежить в≥д форми власност≥, виду д≥¤льност≥ територ≥ального розм≥щенн¤ та њнших фактор≥в впливу. ќчевидно зростанн¤ частки власних ф≥нансових ресурс≥в що до позичених та залучених ресурс≥в даЇ змогу зробити висновок про зростанн¤ ефективност≥ ф≥нансуванн¤ п≥дприЇмства.
¬исновок
‘≥нанси займають особливе м≥сце в економ≥чних в≥дносинах. ѓхн¤ специф≥ка ви¤вл¤Їтьс¤ в тому, що вони завжди виступають у грошов≥й форм≥, мають розпод≥льний характер ≥ в≥дбивають формуванн¤ ≥ використанн¤ р≥зноман≥тних вид≥в прибутк≥в ≥ нагромаджень суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ сфери матер≥ального виробництва, держави й учасник≥в невиробничоњ сфери.
‘≥нанси п≥дприЇмств, будучи частиною загальноњ системи ф≥нансових в≥дносин, в≥дбивають процес утворенн¤, розпод≥лу ≥ використанн¤ прибутк≥в на п≥дприЇмствах р≥зноман≥тних галузей народного господарства ≥ т≥сно пов'¤зан≥ з п≥дприЇмництвом, оск≥льки п≥дприЇмство Ї формою п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
¬икористана л≥тература:
«акон ”крањни "ѕро п≥дприЇмство" в≥д 25 листопада 1998 року.
Ѕалабанов ».“. "ќснови финансового менеджмента"// ћосква 1994р.,с.381 Ўеремет ј.ƒ., —айфулин –.—. "ћетодика финансового анализа"// ћосква "»нфра-ћ" - 1995 г., с.343
Ќ≥кбахт ≈. √роппелл≥ ј. "‘≥нанси"// ињв "ќснови" - 1992 р., с.382
олчина Ќ.¬. "‘инансы предпри¤ти¤"// ћосква "‘инансы" - 1998 г., с.415
оробов ¬.ј. "‘инансы предпри¤ти¤"// ћосква "»нфра" - 1997 г., с.321
ќбухов Ќ.ѕ. " редитный рынок и денежна¤ политика"// ћосква "‘инансы" - 1995 г., с.21
«ањнчковський ј.ќ. "≈коном≥ка п≥дприЇмств харчовоњ промисловост≥"// ињв "”рожай" - 1998 р., с.271
лимко √.Ќ. "ќснови економ≥чноњ теор≥њ"// ињв "«нанн¤" - 1997 р., с.742
эмпбелл –. ћакконнелл —тэнли Ћ. Ѕрю "Ёкономикс" т.2 // ћосква "–еспублика" - 1995 г., с.400
