ѕЋјЌ.
¬ступ.
≤. јнал≥з основних показник≥в, ¤к≥ комплексно характеризують виробничо-господарську д≥¤льн≥стьЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ Е 4
≤≤. јнал≥з ф≥нансового стана п≥дприЇмстваЕЕЕЕЕЕЕЕЕ 11
1. јнал≥з структури пасиву балансу. ќц≥нка ринковоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмстваЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ 11
2. јнал≥з актив≥в п≥дприЇмстваЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ 15
3. јнал≥з взаЇмозв'¤зку активу ≥ пасиву балансу. ќц≥нка ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмстваЕЕЕЕЕЕЕЕЕ 17
4. јнал≥з ефективност≥ ≥ ≥нтенсивност≥ використанн¤ кап≥талу. ќц≥нка д≥ловоњ активност≥ п≥дприЇмстваЕ 24
5. јнал≥з платоспроможност≥ ≥ кредитоспроможност≥ п≥дприЇмстваЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ29
6. ќц≥нка запасу ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмстваЕ 34
≤≤≤. ¬исновки ≥ пропозиц≥њЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ37
Ћ≥тератураЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ 40
ƒодатки.
¬—“”ѕ.
ѕерех≥д до ринковоњ економ≥ки потребуЇ в≥д п≥дприЇмства п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва, конкурентноздатност≥ продукц≥њ ≥ послуг на основ≥ впровадженн¤ дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу, ефективних форм господарюванн¤ ≥ управл≥нн¤ виробництвом, актив≥зац≥њ п≥дприЇмництва ≥ т.п. ¬ажлива роль у реал≥зац≥њ ц≥Їњ задач≥ прид≥л¤Їтьс¤ анал≥зу господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. « його допомогою виробл¤ютьс¤ стратег≥¤ ≥ тактика розвитку п≥дприЇмства, обгрунтовуютьс¤ плани й управл≥нськ≥ р≥шенн¤, зд≥йснюЇтьс¤ контроль за њхн≥м виконанн¤м, ви¤вл¤ютьс¤ резерви п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва, оц≥нюютьс¤ результати д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, його п≥дрозд≥л≥в ≥ роб≥тник≥в.
ѕ≥д анал≥зом розум≥Їтьс¤ зас≥б п≥знанн¤ предмет≥в ≥ ¤вищ навколишнього середовища, заснований на розчленовуванн≥ ц≥лого на складов≥ частини ≥ вивченн¤ њх у всьому р≥зноман≥тт≥ зв'¤зк≥в ≥ залежностей.
«≥ст анал≥зу випливаЇ з функц≥й. ќдн≥Їю з таких функц≥й ¤вл¤Їтьс¤ вивченн¤ характеру д≥њ економ≥чних закон≥в, встановленн¤ законом≥рностей ≥ тенденц≥й економ≥чних ¤вищ ≥ процес≥в у конкретних умовах п≥дприЇмства. Ќаступна функц≥¤ анал≥зу - контроль за виконанн¤м план≥в ≥ управл≥нських р≥шень, за економ≥чним використанн¤м ресурс≥в. ÷ентральна функц≥¤ анал≥зу - пошук резерв≥в п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва на основ≥ вивченн¤ передового досв≥ду ≥ дос¤гнень науки ≥ практики. “акож ≥нша функц≥¤ анализу - оц≥нка результат≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства по виконанню план≥в, дос¤гнутому р≥вню розвитку економ≥ки, використанню на¤вних можливостей. ≤ нак≥нець - розробка заход≥в по використанню ви¤влених резерв≥в у процес≥ господарськоњ д≥¤льност≥.
јнал≥зом ф≥нансового стану п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ займаютьс¤ кер≥вники ≥ в≥дпов≥дн≥ служби, також засновники, ≥нвестори з метою вивченн¤ ефективного використанн¤ ресурс≥в. Ѕанки дл¤ оц≥нки умов наданн¤ кредиту ≥ визначенн¤ ступен¤ ризику, постачальники дл¤ своЇчасного одержанн¤ платеж≥в, податков≥ ≥нспекц≥њ дл¤ виконанн¤ плану надходжень засоб≥в у бюджет ≥ т.п. ‘≥нансовий анал≥з Ї гнучким ≥нструментом у руках кер≥вник≥в п≥дприЇмства. ‘≥нансовий стан п≥дприЇмства характеризуЇтьс¤ розм≥щенн¤м ≥ використанн¤ засоб≥в п≥дприЇмства. ÷¤ ≥нформац≥¤ представл¤Їтьс¤ в баланс≥ п≥дприЇмства. ќсновними чинниками, що визначають ф≥нансовий стан п≥дприЇмства, Ї, по-перше, виконанн¤ ф≥нансового плану ≥ поповненн¤ в м≥ру виникненн¤ потреби власного обороту кап≥талу за рахунок прибутку ≥, по-друге, швидк≥сть оборотност≥ оборотних кошт≥в ( актив≥в). —игнальним показником, у ¤кому ви¤вл¤Їтьс¤ ф≥нансовий стан, виступаЇ платоспроможн≥сть п≥дприЇмства, п≥д ¤ким розум≥ють його спроможн≥сть вчасно задовольн¤ти плат≥жн≥ вимоги, повертати кредити, проводити оплату прац≥ персоналу, вносити платеж≥ в бюджет. ¬ анал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмства входить анал≥з бухгалтерськоњ зв≥тност≥, пасив ≥ актив, њхн≥й взаЇмозв'¤зок ≥ структура; анал≥з використанн¤ кап≥талу й оц≥нка ф≥нансовоњ ст≥йкост≥; анал≥з платоспроможност≥ ≥ кредитоспроможност≥ п≥дприЇмства ≥ т.п.
–озд≥л ≤.
јнал≥з основних показник≥в, ¤к≥ комплексно характеризують виробничо-господарську д≥¤льн≥сть.
≈фективн≥сть використанн¤ виробничих та ф≥нансових ресурс≥в характеризуЇтьс¤ к≥льк≥сним сп≥вв≥дношенн¤м ≥нтенсивних ≥ екстенсивних фактор≥в.
ѕоказниками екстенсивного розвитку Ї к≥льк≥сн≥ показники використанн¤ ресурс≥в: чисельн≥сть працюючих, величина використаних предмет≥в прац≥, об'Їм основних виробничих фонд≥в, величина амортизац≥њ та авансованих оборотних засоб≥в.
ѕоказники ≥нтенсивного розвитку - ¤к≥сн≥ показники використанн¤ ресурс≥в: продуктивн≥сть прац≥, матер≥алов≥ддача, матер≥ало м≥стк≥сть, фондов≥ддача, фондом≥стк≥сть, к≥льк≥сть оборот≥в оборотних засоб≥в або коеф≥ц≥Їнт закр≥пленн¤ оборотних засоб≥в.
ѕроцес екстенсивного нарощуванн¤ виробничого потенц≥алу Ї необх≥дним, але обмежуЇтьс¤ ф≥нансовими можливост¤ми п≥дприЇмства. ≈коном≥чно виправданим Ї таке нарощуванн¤ виробничого потенц≥алу, ¤ке супроводжуЇтьс¤ б≥льш високим проростом ф≥нансових результат≥в.
¬изначальним напр¤мком моб≥л≥зац≥њ резерв≥в виробництва Ї ≥нтенсиф≥кац≥¤ виробничо-збутовоњ д≥¤льност≥, та використанн¤ виробничого потенц≥алу. ≥нцев≥ результати д≥¤льност≥ формуютьс¤ п≥д д≥Їю ¤к ≥нтенсивних так ≥ екстенсивних фактор≥в. ќсоблив≥стю ≥нтенсивного ≥ екстенсивного використанн¤ ресурс≥в Ї њх взаЇмозам≥нн≥сть. “ак нехватку робочоњ сили можна поповнити п≥двищенн¤м продуктивност≥ прац≥.
ќц≥нка результат≥в ≥нтенсиф≥кац≥њ включаЇ таку систему розрахунк≥в:
а) визначенн¤ динам≥ки показник≥в ≥нтенсиф≥кац≥њ;
б) ¬изначенн¤ сп≥вв≥дношенн¤ приросту використанн¤ виробничих ресурс≥в в розрахунку на 1% приросту обс¤гу виробництва;
в) розрахунок частки впливу зм≥ни показник≥в ≥нтенсиф≥кац≥њ на прир≥ст обс¤гу виробництва;
г) розрахунок в≥дносноњ економ≥њ виробничих ресурс≥в;
д) комплексна оц≥нка всеб≥чноњ ≥нтенсиф≥кац≥њ виробництва.
ƒл¤ оц≥нки ≥нтенсиф≥кац≥њ виробництва можна використати наступну анал≥тичну таблицю.
“аблиц¤ є 1 ’арактеристика показник≥в ≥нтенсиф≥кац≥њ виробництва
ѕоказники ћинулийр≥к «в≥тнийр≥к ¬≥дхилен-н¤, %
1. ¬алова продукц≥¤ в сп≥вставних ц≥нах 23436 15929 67
2. ѕромислово-виробничий персонал 3707 3343 90
3. ‘онд оплати прац≥ з нарахуванн¤ми 2603 2513 96
4. а) ќсновн≥ виробнич≥ фонди б) јмортизац≥¤ 2622112877 2615593598 99125
5. ќборотн≥ засоби 19407 25099 129
6. ћатер≥альн≥ затрати 13443 12429 92
7. ѕродуктивн≥сть прац≥ (с.1 : с.2) 6,3 4,8 76
8. ѕродукц≥¤ на 1 грн. оплати прац≥ (с.1 : с.3) 9 6,3 70
9. ћатер≥алов≥ддача (с.1 : с.6) 1,7 1,3 76
10. а) ‘ондов≥ддача (с.1 : с.4а) б) јмортизац≥Їв≥ддача (с.1 : с.4б) 0,088,1 0,064,4 7554
11. ќборотн≥сть оборотних кошт≥в (к≥льк≥сть оборот≥в) (с.1 : с.5) 1,2 0,6 50
¬ зв≥тному роц≥ в пор≥вн¤нн≥ з минулим продуктивн≥сть прац≥ склала 76%, зарплатов≥ддача - 70%, матер≥алов≥ддача - 76%, фондов≥ддача основних виробничих фонд≥в - 75%, оборотн≥сть засоб≥в - 50%.
«а даними показник≥в ≥нтенсиф≥кац≥њ визначають њњ економ≥чний результат.
“аблиц¤ є 2 «ведений анал≥з показник≥в ≥нтенсиф≥кац≥њ.
¬иди ресурс≥в ƒинам≥ка ¤к≥сних показник≥в коеф≥ц≥Їнт ѕрир≥ст(-) спад(+) ресурс≥в на 1% спаду продукц≥њ,% „астка впливу на 100% спаду продукц≥њ ¬≥дносний перерозх≥д ресурс≥в, тис.грн.
≈кстенсивних фактор≥в ≤нтенсивних фактор≥в
1.ѕромислово-виробничий персонал2. ќплата прац≥ 3. ћатер≥альн≥ затрати4. а) ќ¬‘ б) јмортизац≥¤5. ќборотн≥ засоби. 0,760,70,760,750,540,5 0,30,120,240,03-0,76-0,87 -30-12-24-3+76+87 -70-88-76-97-176-187 859,37693422,285877,61670,412096,3
омплексна оц≥нка всесторонньоњ ≥нтенсиф≥кац≥њ. 0,66 -0,042 -4,2 -95,8 102165,1
” зв≥тному роц≥ в≥дбулос¤ зменшенн¤ обс¤гу виробництва на 33%. ƒан≥ таблиц≥ св≥дчать, що темпи зниженн¤ р≥вн¤ використанн¤ вс≥х ресурс≥в пов≥льн≥ш≥, н≥ж темпи зменшенн¤ обс¤г≥в виробництва: зменшенн¤ на 1%спаду продукц≥њ - промислово-виробничого персоналу на 30%, оплати прац≥ на 12%, матер≥альних витрат на 24%, основних виробничих фонд≥в на 3%. “акож спостер≥гаЇтьс¤ зростанн¤ де¤ких вид≥в ресурс≥в на 1% спаду виробництва таких ¤к: амортизац≥¤ на 76%, оборотн≥ засоби на 87%. ƒан≥ таблиц≥ св≥дчать про нерац≥ональне використанн¤ вс≥х вид≥в ресурс≥в п≥дприЇмства, що призвело до великоњ суми перерозходу.
ƒл¤ подальшоњ оц≥нки використанн¤ ресурс≥в ≥ п≥дтвердженн¤ зробленого висновку проведемо розрахунок частки впливу ≥нтенсивност≥ ≥ екстенсивност≥ на спад об'Їм≥в виробництва.
¬ статистиц≥ дл¤ к≥льк≥сноњ оц≥нки рол≥ окремих фактор≥в використовують ≥ндексний метод. ¬плив к≥льк≥сних фактор≥в визначаЇтьс¤ д≥ленн¤м темпу росту на результативний показник ≥ множенн¤м на 100%.
« проведених розрахунк≥в (табл. 2) можна спостер≥гати, що б≥льший вплив на зменшенн¤ обс¤г≥в виробництва зд≥йснюють екстенсивн≥ фактори. ¬икористанн¤ таких ресурс≥в ¤к амортизац≥¤ ≥ оборотн≥ засоби Ї повн≥стю екстенсивне.
Ќерац≥ональне використанн¤ вс≥х вид≥в ресурс≥в п≥дтверджуютьс¤ розрахунком в≥дносного перерозпод≥лу ресурс≥в. ¬≥н розраховуЇтьс¤ наступним чином: в≥д часткового показника зв≥тного року м≥нусуЇтьс¤ базовий частковий показник скоригований на коеф≥ц≥Їнт росту обс¤гу виробництва.
“ак найб≥льший перерозх≥д в≥дбувс¤ по таких видах ¤к основн≥ виробнич≥ фонди (на 85877,6 тис.грн), оборотн≥ засоби (на 12096,3 тис.грн), що св≥дчить про пог≥ршенн¤ використанн¤ майна на п≥дприЇмств≥.
—укупний в≥дносний перерозх≥д можна визначити ¤к суму перерозход≥в по основних видах ресурс≥в: матер≥альн≥ затрати, промислово-виробничий персонал, ќ¬‘, оборотн≥ засоби. ¬≥н складаЇ 102165,1 тис.грн.
ƒл¤ комплексноњ оц≥нки всесторонньоњ ≥нтенсиф≥кац≥њ проведемо розрахунки на сукупн≥ ресурси.
ќднозначну оц≥нку всесторонньоњ ≥нтенсиф≥кац≥њ можна отримати з допомогою зведенн¤ р≥зних показник≥в в Їдиний ≥нтегральний показник, або з допомогою узагальнюючого показника, ¤кий вбираЇ в себе ¤к≥сн≥ характеристики часткових показник≥в.
ƒл¤ розрахунку динам≥ки сукупних затрат просумуЇмо затрати по вс≥х ресурсах:
ћинулий р≥к - 2603+262211+19407+13443=297664 (тис.грн.)
«в≥тний р≥к - 2513+261559+25099+12429=301600 (тис.грн.)
ƒинам≥ка сукупних затрат визначаЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ затрат зв≥тного року до базового:
301600 / 297664=1,013
—п≥вставленн¤м динам≥ки продукц≥њ ≥ динам≥ки сукупних ресурс≥в визначаЇтьс¤ динам≥ка ¤к≥сних показник≥в:
0,67 / 1,013=0,66
дан≥ св≥дчать, що ¤к≥сне використанн¤ ресурс≥в пог≥ршилос¤ на 34%.
ѕрир≥ст сукупних ресурс≥в на 1% спаду обс¤г≥в виробництва дор≥внюЇ 1,3 : (-31)=0,042, що св≥дчить про нерац≥ональне використанн¤ ресурс≥в.
¬≥дпов≥дно частка екстенсивних фактор≥в на 100% спаду продукц≥њ - 4,2 % ≥ ≥нтенсивних фактор≥в - 95,8%. « проведених розрахунк≥в можемо зробити висновок, що спостер≥гаЇтьс¤ пог≥ршенн¤ ≥нтенсиф≥кац≥њ виробництва ≥ св≥дчить про: нерац≥ональне ≥ неефективне використанн¤ технолог≥й на п≥дприЇмств≥; погану орган≥зац≥ю прац≥; нерац≥ональне використанн¤ сировинних ресурс≥в ≥ т.п.
”загальнюючим показником всесторонньоњ ≥нтенсиф≥кац≥њ дл¤ умов п≥дприЇмств виступаЇ р≥вень загальноњ рентабельност≥.
¤к в≥дношенн¤ балансового прибутку(Ѕѕ) до основних виробничих фонд≥в (ќ¬‘) та нормованих оборотних засоб≥в (Ќќ«).
¤к бачимо з розрахунк≥в на к≥нець зв≥тного року рентабельн≥сть п≥дприЇмство дещо зменшилась, а саме на 52%.
ўоб визначити вплив фактор≥в на зм≥ну рентабельност≥ проведемо факторний анал≥з за елементами затрат:
, де
ћ« - матер≥альн≥ затрати на виробництво;
«ѕ - витрати на оплату прац≥;
–р - виручка в≥д реал≥зац≥њ за м≥нусом ѕƒ¬ ≥ акцизного збору;
¬ - в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи;
ј - амортизац≥¤;
≤¬ - ≥нш≥ витрати.
¬плив фактор≥в на зм≥ну рентабельност≥.
‘актори –озрахунок –≥вень впливу
1. ќ¬‘ - -0,02751
2. Ќќ« - -0,00833
3. ћатер≥альн≥ затрати - 0,01044
4. «ѕ - -0,00012
5. ¬≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи - -0,00061
6. јмортизац≥¤ - -0,00124
7. ≤нш≥ витрати - 0,00308
«агальна зм≥на рентабельност≥ - -0,02426
«а даними даноњ таблиц≥ можна спостер≥гати зменшенн¤ рентабельност≥ за рахунок зм≥ни вс≥х елемент≥в затрат, за вин¤тком матер≥альних затрат ≥ ≥нших витрат, зм≥на ¤ких привела до зб≥льшенн¤ рентабельност≥. ¬ основному зниженн¤ рентабельност≥ в≥дбулос¤ за рахунок зм≥ни основних виробничих фонд≥в ≥ Ќќ«, а також таких статей витрат ¤к амортизац≥¤, ≥ в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи.
Ќа основ≥ проведеного анал≥зу можна зробити висновок, що становище п≥дприЇмства пог≥ршуЇтьс¤. « одного боку на п≥дприЇмств≥ знизивс¤ обс¤г виробництва продукц≥њ на 67%, з ≥ншого знизивс¤ р≥вень рентабельност≥ ≥ ¤к≥сн≥ показники використанн¤ ресурс≥в. ¬се це веде до пог≥ршенн¤ ф≥нансового становища п≥дприЇмства ≥ змусить його розробл¤ти ≥нш≥ форми орган≥зац≥њ виробництва, рац≥онального використанн¤ матер≥альних ≥ трудових ресурс≥в, впроваджувати нов≥ технолог≥њ ≥ т.п.
–озд≥л ≤≤.
јнал≥з ф≥нансового стана п≥дприЇмства.
јнал≥з структури пасиву балансу. ќц≥нка ринковоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства.
ƒан≥, ¤к≥ привод¤тьс¤ в пасив≥ балансу, дозвол¤ють визначити, ¤к≥ зм≥ни пройшли в структур≥ власного ≥ позиченого кап≥талу, ск≥льки запозичено в оборот п≥дприЇмства довгострокових ≥ короткострокових позичених кошт≥в; пасив показуЇ, зв≥дки вз¤лись кошти, кому зобов'¤зане за них п≥дприЇмство.
‘≥нансовий стан п≥дприЇмства багато в чому залежить в≥д того, ¤к≥ кошти воно маЇ в своЇму розпор¤дженн≥ ≥ зв≥дки вони вкладен≥. ѕо м≥р≥ власност≥ використовуваний кап≥тал п≥дрозд≥л¤Їтьс¤ на власний ≥ позичений. ѕо строку використанн¤ розр≥зн¤ють кап≥тал довгостроковий пост≥йний, ≥ короткостроковий.
¬ залежност≥ в≥д того на ск≥льки оптимально в≥дношенн¤ власного ≥ позиченого кап≥талу, багато в чому залежить ф≥нансовий стан п≥дприЇмства. ќбгрунтуванн¤ правильноњ ф≥нансовоњ стратег≥њ допоможе багатьом п≥дприЇмствам п≥двищити ефективн≥сть своЇњ д≥¤льност≥.
¬ зв'¤зку з цим важливими показниками, ¤к≥ характеризують ринкову ст≥йк≥сть п≥дприЇмства Ї:
ь оеф≥ц≥Їнт ф≥нансовоњ автономност≥, або питома вага власного кап≥талу в загальн≥й сум≥ кап≥талу;
ь оеф≥ц≥Їнт ф≥нансовоњ залежност≥;
ь оеф≥ц≥Їнт ф≥нансового ризику (в≥дношенн¤ позиченого кап≥талу до власного).
“аблиц¤ є 3 —труктура пасив≥в п≥дприЇмства.
ѕоказники –≥вень показника
Ќа початок.року Ќа к≥нець року ¬≥дхиленн¤ +/-
ѕитома вага власного кап≥талу з загальн≥й валют≥ балансу (коеф≥ц≥Їнт ф≥нансовоњ автономност≥ п-мства), % 94,7 94,2 -0,5
ѕитома вага запозиченого кап≥талу (коеф≥ц≥Їнт ф≥нансовоњ залежност≥)в тому числ≥:ƒовгострокового короткострокового 5,30,045,26 5,8-5,8 +0,4-0,04+0,54
оеф≥ц≥Їнт ф≥нансового ризику 0,05 0,06 +0,01
„им вищий р≥вень першого показника ≥ нижче другого ≥ третього, тим ст≥йк≥ший ф≥нансовий стан п≥дприЇмства.
« таблиц≥ 3 видно, що власний кап≥тал маЇ тенденц≥ю до пониженн¤. «а зв≥тний р≥к вона зменшилась на 0,5%, так ¤к темпи росту позиченого кап≥талу вищ≥ темп≥в росту позиченого кап≥талу. «б≥льшивс¤ також коеф≥ц≥Їнт ф≥нансового ризику на 1%. ÷е св≥дчить про те, що ф≥нансова залежн≥сть п≥дприЇмства до зовн≥шн≥х ≥нвестор≥в в≥дносно п≥двищилась ≥ значить знизилась його ринкова вр≥вноважен≥сть.
ѕри внутр≥шньому анал≥з≥ ф≥нансового стану необх≥дно вивчити динам≥ку ≥ структуру власного ≥ позиченого кап≥талу, визначити причини зм≥ни окремих його складових ≥ дати оц≥нку цим зм≥нам за зв≥тний пер≥од.
“аблиц¤ є 4 ƒинам≥ка структури власного кап≥талу.
ƒжерелокап≥талу —ума, тис.грн —труктура кап≥талу, %
Ќа поч. року Ќа к≥нець року Ќа поч. року Ќа к≥нець року ¬≥дхилен-н¤
—татутний фонд 977 977 0,4 0,4 -
ƒодатковий кап≥тал 239390 239731 99,38 99,12 -0,26
–езервний фонд 182 182 0,08 0,08 -
—пец≥альн≥ фонди ≥ ц≥льове ф≥нансуванн¤ 160 323 0,07 0,1 +0,03
–еструктизований борг 282 2413 0,11 1,0 +0,89
«битки- ћинулих рок≥в;- «в≥тного року. -100- -100-1645 -0,04- -0,04-0,66 --0,66
¬сього 240891 241881 100,0 100,0 -
« даних наведеноњ таблиц≥ можна зробити висновок, що суттЇвих зм≥н в структур≥ власного кап≥талу не спостер≥гаЇтьс¤. ™диним недол≥ком Ї те, що в зв≥тному роц≥ п≥дприЇмство зазнало збитк≥в на суму 1645тис.грн.
“аблиц¤ є 5 ƒинам≥ка структури позикового кап≥талу.
ƒжерело кап≥талу —ума, тис.грн. —труктура кап≥талу, %
Ќа поч. року Ќа к≥нець року Ќа поч. року Ќа к≥нець року в≥дхиленн¤
ƒовгостроков≥ кредити банку 103 - 0,77 - -0,77
ороткостроков≥ кредити банк≥в 898 1403 6,7 9,43 +2,73
ѕозиков≥ кошти 1480 80 11,05 0,54 -10,51
редити та позики, що не погашен≥ в строк 325 6 2,42 0,04 -2,38
–озрахунки з кредиторами:- «а товари, роботи ≥ послуги не сплачен≥ в строк;- по вексел¤х виданих;- з бюджетом;- по позабюджетних платежах;- по страхуванню;- по оплат≥ прац≥;- з доч≥рн≥ми п≥дприЇмствами;- з ≥ншими кредиторами. 2962212276958241165193678 58842398116315611192-594 22,110,019,165,26,168,70,1427,45 39,560,0126,771,110,58,02-4,0 +17,45-+17,61-4,1+4,34-0,68-0,14-23,45
ѕозики дл¤ прац≥вник≥в 18 5 0,13 0,03 -0,1
¬сього 13396 14871 100,0 100,0 -
« даних таблиц≥ видно, що п≥дприЇмство в зв≥тному роц≥ л≥кв≥дувало заборгован≥сть по довгостроковим кредитам (103тис.грн.), що становить 0,77% всього позиченого кап≥талу. ¬ свою чергу зб≥льшилась заборгован≥сть по короткостроковим кредитам банку (505тис.грн.). «алученн¤ позикових кошт≥в в оборот п≥дприЇмства ¤вл¤Їтьс¤ нормальним ¤вищем. ÷е спри¤Ї тимчасовому покращенню ф≥нансового стану при умов≥, що кошти не заморожуютьс¤ на тривалий час в оборот≥ ≥ своЇчасно повертаютьс¤. ¬ ≥ншому випадку може виникнути прострочена кредиторська заборгован≥сть, що приводить до виплати штраф≥в, санкц≥й ≥ пог≥ршенню ф≥нансового стану п≥дприЇмства.
Ќа п≥дприЇмств≥ також в значн≥й м≥р≥ зменшилась питома вага позичених кошт≥в (10,51% до всього обс¤гу позикового кап≥талу), що Ї позитивним ¤вищем дл¤ п≥дприЇмства ≥ зменшуЇ залежн≥сть перед кредитодавц¤ми.
Ќегативним моментом в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства Ї те, що в значн≥й м≥р≥ зб≥льшилась заборгован≥сть: за товари, роботи ≥ послуги, ¤к≥ не сплачен≥ в строк, розрахунки з бюджетом.
јнал≥з актив≥в п≥дприЇмства.
¬се що маЇ варт≥сть, належить п≥дприЇмству ≥ в≥дображаЇтьс¤ в актив≥ балансу називаЇтьс¤ його активами. јктив балансу м≥стить дан≥ про розм≥щенн¤ кап≥талу, ¤кий Ї у розпор¤дженн≥ п≥дприЇмства, про вклади його в конкретне майно ≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥, про витрати п≥дприЇмства на виробництво ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ ≥ про ≥ншу в≥льну грошову гот≥вку.
√оловною ознакою групуванн¤ статей балансу рахуЇтьс¤ степ≥нь його л≥кв≥дност≥. ѕо ц≥й ознац≥ вс≥ активи балансу розд≥л¤ють на довгостроков≥ або основний кап≥тал ≥ поточн≥ (оборотн≥) активи.
–озм≥щенн¤ кошт≥в п≥дприЇмства маЇ дуже велику роль в ф≥нансов≥й д≥¤льност≥ ≥ п≥двищенн≥ його ефективност≥, тому в процес≥ анал≥зу актив≥в п≥дприЇмства в першу чергу належить вивчити зм≥ни в њх склад≥ ≥ структур≥ ≥ дати њм оц≥нку.
“аблиц¤ є 6 —труктура актив≥в п≥дприЇмства.
«асоби п≥дприЇмства Ќа початок року Ќа к≥нець року ѕрир≥ст
“ис.грн. „астка, % “ис.грн „астка, % “ис.грн. „астка, %
ƒовгостроков≥ активи (основн≥ засоби) 234880 92,37 231653 90,22 -3227 -2,15
ќборотн≥ активи, в т.ч.:- сфер≥ виробництва;- сфер≥ об≥гу. 19407155753832 7,636,121,51 25099211763923 9,788,251,53 +5692+5601+91 +2,15+2,13+0,02
¬сього 254287 100,0 256752 100,0 +2465 -
« таблиц≥ видно, що за зв≥тний р≥к структура актив≥в анал≥зуючого п≥дприЇмства ≥стотно зм≥нилас¤: зменшилась дол¤ основного кап≥талу, а оборотного в≥дпов≥дно зб≥льшилась на 2,15%, в тому числ≥ в сфер≥ виробництва - на 2,13, ≥ в сфер≥ об≥гу - 0,02. ¬ зв'¤зку з цим зм≥нилась орган≥чна будова кап≥талу: на початку року в≥дношенн¤ основного кап≥талу до оборотного складало 1210%, а на к≥нець року - 922%, що буде прискорювати його оборотн≥сть.
“јЅЋ»÷я є 7 јнал≥з структури оборотних засоб≥в п≥дприЇмства.
¬иди засоб≥в Ќа¤вн≥сть засоб≥в —труктура засоб≥в, %
Ќа поч.року Ќа к≥н.року ¬≥дхиленн¤ Ќа поч.року Ќа к≥н.року ¬≥дхиленн¤
¬иробнич≥ запаси 4617 5795 +1178 23,8 23,08 -0,72
Ќезавершене виробництво 3189 2260 -929 16,43 9,0 -7,43
¬итрати майбутн≥х пер≥од≥в 5 10 +5 0,02 0,04 +0,02
√отова продукц≥¤ 7752 13110 +5358 39,95 52.23 +12,28
“овари, куп≥вельна варт≥сть 12 1 -11 0,06 0,01 -0,05
“овари в≥двантажен≥, не сплачен≥ в строк 3104 1624 -1480 16,0 6,47 -9,53
–озрахунки з деб≥торами 558 2180 +1622 2,88 8,69 +5,81
√рошов≥ кошти 17 57 +40 0,08 0,23 +0,15
¬икористанн¤ позикових кошт≥в 103 - -103 0,54 - -0,54
≤нш≥ оборотн≥ активи 50 62 +12 0,24 0,25 +0,01
¬сього 19407 25099 +5692 100,0 100,0 -
јнал≥зуючи дан≥ таблиц≥ є7, можна сказати, що найб≥льшу питому вагу в поточних активах займаЇ готова продукц≥¤. Ќа початок року на њњ долю припадало 39,95% поточних актив≥в, або 7752тис.грн. до к≥нц¤ року абсолютна њњ сума зб≥льшилась на 5358тис.грн., також зб≥льшилась њњ питома вага (на 12,28), що св≥дчить про затоварен≥сть ринку збуту, високу соб≥варт≥сть виготовленоњ продукц≥њ, це призводить до замороженн¤ оборотних засоб≥в, в≥дсутн≥сть грошових кошт≥в, що Ї негативним дл¤ ефективноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.
ѕозитивним моментом в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства Ї зб≥льшенн¤ маса грошових кошт≥в на 40тс.грн., що зб≥льшуЇ коеф≥ц≥Їнт абсолютноњ л≥кв≥дност≥ п≥дприЇмства; також зб≥льшилась деб≥торська заборгован≥сть, ¤ка в к≥нцевому випадку може перетворитис¤ в гот≥вку п≥дприЇмства.
јнал≥з взаЇмозв'¤зку активу ≥ пасиву балансу. ќц≥нка ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства.
як в≥домо, м≥ж статт¤ми активу ≥ пасиву балансу ≥снуЇ т≥сна взаЇмозалежн≥сть. ожна статт¤ балансу маЇ своњ джерела ф≥нансуванн¤. ƒжерелом ф≥нансуванн¤ довгострокових актив≥в, ¤к правило, Ї власний кап≥тал ≥ довгостроков≥ позичен≥ кошти. Ќе виключаЇтьс¤ випадок формуванн¤ довгострокових актив≥в ≥ за рахунок короткострокових кредит≥в банку.
ѕоточн≥ активи формуютьс¤ ¤к за рахунок власного кап≥талу, так ≥ за рахунок короткострокових позичених кошт≥в.
¬ залежност≥ в≥д джерел формуванн¤ загальну суму поточних актив≥в (оборотного кап≥талу) прийн¤то д≥лити на дв≥ частини:
1. «м≥нну частину, ¤ка складена за рахунок короткострокових зобов'¤зань п≥дприЇмства;
2. ѕост≥йний м≥н≥мум поточних актив≥в, ¤кий формуЇтьс¤ за рахунок власного ≥ довгострокового позиченого кап≥талу.
як в≥домо, власний кап≥тал в баланс≥ в≥дображаЇтьс¤ загальною сумою. ўоб визначити, ск≥льки його використовуЇтьс¤ в оборот≥, необх≥дно в≥д загальноњ суми по першому ≥ другому розд≥лах пасиву балансу в≥драхувати суму довгострокових актив≥в.
“аблиц¤ є 8
Ќа початок року Ќа к≥нець року
«агальна сума пост≥йного кап≥талу«агальна сума позаоборотних актив≥в—ума власних оборотних засоб≥в 2409942348806114 24188123165310228
—уму власного оборотного кап≥талу можна розрахувати ≥ таким чином: в≥д загальноњ суми поточних актив≥в в≥драхувати суму короткострокових ф≥нансових зобов'¤зань. –≥зниц¤ може показати, ¤ка сума поточних актив≥в сформована за рахунок власного кап≥талу чи що залишаЇтьс¤ в оборот≥ п≥дприЇмства, ¤кщо погасити всю короткострокову заборгован≥сть кредиторам.
“аблиц¤ є 9
Ќа початок року Ќа к≥нець року
«агальна сума поточних актив≥в«агальна сума короткострокових борг≥в п≥дприЇмства—ума власного оборотного кап≥талуƒол¤ в сум≥ поточних актив≥в, %:ь ¬ласного кап≥талу;ь ѕозиченого кап≥талу. 1940713293611431,568,5 25099148711022840,759,3
јнал≥зуючи дан≥ таблиць 8,9 можна сказати, що на к≥нець року в пор≥вн¤нн≥ з початком дол¤ власного кап≥талу зросла на 9,2% (31,5-40,7), або на 4114тис.грн. (6114-10228), що св≥дчити про зменшенн¤ ф≥нансовоњ залежност≥ п≥дприЇмства ≥ нест≥йкост≥ його стану. ÷ей фактор Ї позитивним дл¤ даного п≥дприЇмства, так ¤к зб≥льшенн¤ власного кап≥талу в≥дбулос¤ за рахунок зб≥льшенн¤ суми поточних актив≥в.
якщо п≥дприЇмство буде ≥ в майбутньому такими темпами накопичувати власний кап≥тал, то скоро воно дос¤гне оптимального сп≥вв≥дношенн¤ власних ≥ позичених кошт≥в.
–озраховуЇтьс¤ також структура розпод≥ленн¤ власного кап≥талу, а саме дол¤ власного оборотного кап≥талу в загальн≥й його сум≥. ¬≥дношенн¤ власного оборотного кап≥талу в загальн≥й його сум≥ отримало назву "коеф≥ц≥Їнта маневруванн¤ кап≥талу", ¤кий показуЇ, ¤ка частина власного кап≥талу знаходитьс¤ в оборот≥, в т≥й форм≥, ¤ка дозвол¤Ї в≥льно маневрувати цими засобами.
“аблиц¤ є 10
Ќа початок року Ќа к≥нець року
—ума власного оборотного кап≥талу«агальна сума власного кап≥талу (≤п.) оеф≥ц≥Їнт маневруванн¤ власного кап≥талу 61142408910,02 102282418810,04
Ќа анал≥зуючому п≥дприЇмств≥ по стану на к≥нець року частка власного кап≥талу, ¤ка знаходитьс¤ в оборот≥ зросла на 0,02 % (0,02-0,04), але це Ї незначне зростанн¤ дл¤ п≥дприЇмства. ѕ≥дприЇмство дал≥ залишаЇтьс¤ з малою часткою власного оборотного кап≥талу, що не забезпечуЇ п≥дприЇмству достатню гнучк≥сть у використанн≥ власного кап≥талу.
¬ажливим показником, ¤кий характеризуЇ ф≥нансовий стан п≥дприЇмства ≥ його ст≥йк≥сть Ї забезпечен≥сть матер≥альними оборотними засобами власними джерелами ф≥нансуванн¤. ¬она встановлюЇтьс¤ пор≥вн¤нн¤м суми власного оборотного кап≥талу з загальною сумою матер≥альних оборотних фонд≥в.
“аблиц¤ є 11
Ќа початок року Ќа к≥нець року
—ума власного оборотного кап≥талу—ума матер≥альних оборотних фонд≥вѕроцент забезпеченост≥ 61141557539 102282117648
«в≥дси видно, що процент забезпеченост≥ зр≥с на 9% (39-48), що Ї позитивним дл¤ п≥дприЇмства, так ¤к залежн≥сть п≥дприЇмства в≥д зовн≥шн≥х ≥нвестор≥в знизивс¤.
Ќадлишок чи недостача джерел кошт≥в дл¤ формуванн¤ запас≥в ≥ затрат (матер≥альних оборотних фонд≥в) ¤вл¤Їтьс¤ одним з критер≥њв оц≥нки ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства.
≤снуЇ чотири типи ф≥нансовоњ ст≥йкост≥:
ь абсолютна ст≥йк≥сть ф≥нансового стану (¤кщо запаси ≥ затрати («) менш≥ суми власного оборотного кап≥талу (¬ ) ≥ кредит≥в банку п≥д товарно-матер≥альн≥ ц≥нност≥ ( –) ;
ь нормальна ст≥йк≥сть (¤кщо запаси ≥ затрати («) дор≥внюють сум≥ власного оборотного кап≥талу (¬ ) ≥ кредит≥в банку п≥д товарно-матер≥альн≥ ц≥нност≥ ( –);
ь нест≥йкий, передкризовий ф≥нансовий стан, при ¤кому порушуЇтьс¤ плат≥жний баланс, але збер≥гаЇтьс¤ можлив≥сть в≥дновленн¤ р≥вноваги плат≥жних засоб≥в ≥ плат≥жних зобов'¤зань за рахунок залученн¤ тимчасово в≥льних джерел засоб≥в (ƒ);
ь кризовий ф≥нансовий стан (п≥дприЇмство знаходитьс¤ на меж≥ банкруцтва), при ¤кому:
«>¬ + –+ƒ
;
ѕроанал≥зувавши ф≥нансовий стан на ¬ј“ "“е «" ми бачимо, що п≥дприЇмство знаходилос¤ у 1996роц≥ в кризовому ф≥нансовому стан≥, це видно з наступних розрахунк≥в: за 1996 р≥к
15575 > 6114+0,39*15575+(182+160) => 15575 > 12530,25;
за 1997 р≥к:
21176 > 10228+0,48*21176+182+323 => 21176 > 208997,48
–≥вновага плат≥жного балансу в дан≥й ситуац≥њ забезпечуЇтьс¤ за рахунок прострочених платеж≥в по оплат≥ прац≥ , судам банку, постачальникам, бюджету ≥ т.п.
–≥вновага ф≥нансового стану може бути в≥дновлена шл¤хом:
ь прискоренн¤ оборотност≥ кап≥талу в поточних активах, в результат≥ чого пройде в≥дносне його зменшенн¤ на гривень товарообороту;
ь обгрунтованого зменшенн¤ запас≥в ≥ затрат (до нормативу);
ь поповненн¤ власного оборотного кап≥талу за рахунок внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х джерел.
” зв≥тному роц≥ в≥дбуваЇтьс¤ незначне покращенн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥, що видно з наступних розрахунк≥в:
21176 > 10228+0,48*21176+182+323 => 21176 > 208997,48
,
що св≥дчить про те, що п≥дприЇмство перейшло в нест≥йкий (передкризовий) ф≥нансовий стан. ѕри цьому ф≥нансова нест≥йк≥сть рахуЇтьс¤ допустимою, ¤кщо виконуютьс¤ наступн≥ умови:
ь виробнич≥ запаси плюс готова продукц≥¤ р≥вн≥ або перевищують суму короткострокових кредит≥в, ¤к≥ приймають участь в формуванн≥ запас≥в - ц¤ умова виконуЇтьс¤, так ¤к ≤≤а>≤≤≤п.
ь Ќезавершене виробництво плюс витрати майбутн≥х пер≥од≥в р≥вн≥ або менш≥ в≥д суми власного оборотного кап≥талу - умова виконуЇтьс¤.
ќск≥льки на¤вн≥сть власного оборотного кап≥талу ≥ його зм≥ни мають дуже велике значенн¤ в забезпеченн≥ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства, доц≥льно провести факторний анал≥з його динам≥ки.
“аблиц¤ є 12 јнал≥з впливу фактор≥в на зм≥ни на¤вност≥ власного оборотного кап≥талу.
‘актор –озрахунок впливу –≥вень впливу тис.грн.
1. ѕост≥йний кап≥тал.1.1 —татутний фонд1.2 ƒодатковий кап≥тал1.3 –езервний фонд1.4 —пец≥альн≥ фонди ≥ ц≥льове ф≥нансуванн¤1.5 –еструктизований борг1.6 «битки зв≥тного року1.7 ƒовгостроков≥ кредити 977-977239731-239390182-182323-1602413-282-(1645-0)0-103 -+341-+163+2131-1645-103
2. ƒовгостроков≥ активи.2.1 ќсновн≥ засоби2.2 Ќематер≥альн≥ активи2.3 Ќезавершен≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤2.4 ”статкуванн¤ -(159107-162846)-(2-2)-(72114-71556)-(430-476) +3739--558+46
¬сього 10228-6114 4114
« таблиц≥ видно, що за зв≥тний пер≥од сума власного оборотного кап≥талу зб≥льшилась в ц≥лому на 4114тис.грн. ÷е настало головним чином за рахунок приросту суми реструктизованого боргу, додаткового кап≥талу, основних засоб≥в, а також зменшенн¤ за рахунок збитк≥в в зв≥тному роц≥. «меншенн¤ вкладанн¤ кап≥талу в основних фондах визвало зб≥льшенн¤ суми власного оборотного кап≥талу.
“емпи росту власного кап≥талу (в≥дношенн¤ суми прибутку, направленоњ в фонд накопиченн¤, до власного кап≥талу) залежать в≥д наступних фактор≥в:
ь –ентабельн≥сть продаж (R);
ь ќборотност≥ кап≥талу ( об);
ь —труктури кап≥талу, що характеризуЇ ф≥нансову активн≥сть п≥дприЇмства по залученню запозичених кошт≥в (в≥дношенн¤ середньор≥чноњ суми валюти балансу до середньор≥чноњ суми власного кап≥талу), ( );
ь ѕроцент в≥драхованого чистого прибутку на розвиток виробництва (ƒв≥д).
ќтже темп росту власного кап≥талу розраховуЇтьс¤ за формулою:
за допомогою методу ланцюговоњ п≥дстановки розрахуЇмо вплив зм≥ни кожного показника на темп росту кап≥талу.
¬плив коеф≥ц≥Їнту рентабельност≥ продажу за зв≥тний р≥к прив≥в до спов≥льненн¤ темп≥в росту власного кап≥талу на 0,001 (0,0017-0,0007), в свою чергу так≥ коеф≥ц≥Їнти ¤к коеф≥ц≥Їнт оборотност≥ кап≥талу ≥ структури кап≥талу в незначн≥й м≥р≥ п≥двищили темпи росту власного кап≥талу. Ќайб≥льш суттЇво вплинув на п≥двищенн¤ процент в≥драхованого чистого прибутку на розвиток виробництва - 0,00075 (0,00085-0,0016). ¬ ц≥лому темпи росту власного кап≥талу за зв≥тний р≥к зменшились не суттЇво (на 0,0001).
јнал≥з ефективност≥ ≥ ≥нтенсивност≥ використанн¤ кап≥талу. ќц≥нка д≥ловоњ активност≥ п≥дприЇмства.
як в≥домо, кап≥тал знаходитьс¤ в пост≥йному рус≥, переход¤чи з одн≥Їњ стад≥њ кругооб≥гу в ≥ншу.
Ќа перш≥й стад≥њ п≥дприЇмство закуповуЇ необх≥дн≥ йому основн≥ фонди, виробнич≥ запаси, на друг≥й - засоби в форм≥ запас≥в поступають в виробництво, а частина використовуЇтьс¤ на оплату прац≥ прац≥вникам, виплату податк≥в, платеж≥в по соц≥альному страхуванню ≥ ≥нш≥ витрати. Ќа трет≥й стад≥њ готова продукц≥¤ реал≥зовуЇтьс¤ ≥ на рахунок п≥дприЇмства поступають грошов≥ кошти. „им швидше кап≥тал зробить кругооб≥г, тим б≥льше продукц≥њ отримаЇ ≥ реал≥зуЇ п≥дприЇмство при одн≥й ≥ т≥й же сум≥ кап≥талу. «атримка руху кошт≥в на будь-¤к≥й стад≥њ веде до спов≥льненн¤ оборотност≥ кап≥талу, потребуЇ додаткових вкладень кошт≥в ≥ може визвати значне пог≥ршенн¤ ф≥нансового стану п≥дприЇмства.
“аким чином, ефективн≥сть використанн¤ кап≥талу характеризуЇтьс¤ його в≥ддачею (рентабельн≥стю) ¤к в≥дношенн¤ суми прибутку до середньор≥чноњ суми основного ≥ оборотного кап≥талу. ƒл¤ характеристики ≥нтенсивност≥ використанн¤ кап≥талу розраховуЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнт його оборотност≥ (в≥дношенн¤ виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, роб≥т ≥ послуг до середньор≥чноњ вартост≥ кап≥талу).
¬заЇмозв'¤зок м≥ж показниками в≥ддач≥ кап≥талу ≥ його оборотн≥стю виражаЇтьс¤ наступним чином:
≤ншими словами, прибутков≥сть ≥нвестованого кап≥талу р≥вна добутку рентабельност≥ продажу ≥ коеф≥ц≥Їнта оборотност≥ кап≥талу.
–озрахунок впливу фактор≥в на зм≥ни р≥вн¤ рентабельност≥ кап≥талу можна провести методом абсолютних р≥зниць (табл. 13).
“аблиц¤ є 13 ѕоказники ефективност≥ використанн¤ кап≥талу.
ѕоказники ѕопередн≥й р≥к «в≥тний р≥к
ѕрибуток п≥дприЇмства, тис.грн. 4313 2252
¬иручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, тис.грн. 17805 20712
—ередн¤ сума кап≥талу, тис.грн. 254287 256752
–ентабельн≥сть кап≥талу, % 1,7 0,87
–ентабельн≥сть продаж, % 24,2 10,87
оеф≥ц≥Їнт оборотност≥ кап≥талу 0,07 0,08
«м≥ни рентабельност≥ за рахунок:ь –ентабельност≥ продаж≥;ь оеф≥ц≥Їнта оборотност≥. (10,87-24,2)*0,07= -0,9(0,08-0,07)*10,87=+0,1¬сього -0,8
«а допомогою методу абсолютних р≥зниць ми визначили вплив фактор≥в на рентабельн≥сть кап≥талу. ¬≥ддача кап≥талу за зв≥тний р≥к зменшилась на 0,8, це зменшенн¤ в≥дбулос¤ за рахунок зменшенн¤ показника рентабельност≥ продаж≥ (0,9). “акож спостер≥гаЇтьс¤ незначне прискоренн¤ оборотност≥ на 0,1.
Ўвидк≥сть оборотност≥ кап≥талу характеризуЇтьс¤ наступними показниками:
ь оеф≥ц≥Їнтом оборотност≥ ( об):
(розрахунок в табл. є13)
ь “ривал≥сть одного обороту (“об):
, чи
де ƒ - к≥льк≥сть календарних дн≥в в пер≥од≥, що анал≥зуЇтьс¤ (360).
ќтже дл¤ 1996/1997 року тривал≥сть одного оберту дор≥внюЇ:
; .
“аким чином в пор≥вн¤нн≥ з минулим роком оборотн≥сть кап≥талу прискорилась на 678,8дн≥ (5141,4-4462,6).
¬ процес≥ анал≥зу необх≥дно вивчити оборотн≥сть кап≥талу не т≥льки в ц≥лому, але ≥ по стад≥¤м кругообороту. ÷е дозволить просл≥дкувати, на ¤ких стад≥¤х в≥дбулос¤ прискоренн¤ чи спов≥льненн¤ оборотност≥ кап≥талу.
“аблиц¤ є 14 јнал≥з тривалост≥ обороту кап≥талу.
¬ид кошт≥в —ередн≥ залишки, тис.грн. —ума виручки, тис.грн. “ривал≥сть обороту, дн≥
ћин. р≥к «в≥т. –≥к ћин. р≥к «в≥тн. р≥к ћин. р≥к «в≥т. р≥к зм≥ни
«агальна сума кап≥талу¬ тому числ≥:ь ќсновногоь ќборотного¬ тому числ≥:ь √рошова гот≥вкаь ƒеб≥ториь «апаси 2542872348801940717381515575 2567522316532509957386621176 178051780517805178051780517805 207122071220712207122071220712 5141,44749392,40,3477,1314,9 4462,64026,4436,30,9967,2368 -678,8-722,6+43,9+0,65-9,9+53,1
«а даними ц≥Їњ таблиц≥ видно, що тривал≥сть обороту зменшилась в основному за рахунок основного кап≥талу - 722,6 дн≥в (зменшенн¤ основного кап≥талу ≥ зб≥льшенн¤ виручки в≥д реал≥зац≥њ).
“ривал≥сть обороту кап≥талу багато в чому залежить в≥д орган≥чноњ будови кап≥талу (в≥дношенн¤ основного ≥ оборотного кап≥талу). „им вища дол¤ основного кап≥талу в загальн≥й його сум≥, тим помал≥ше в≥н обертаЇтьс¤, ≥ навпаки, при зб≥льшенн≥ питомоњ ваги оборотних актив≥в прискорюЇтьс¤ загальна оборотн≥сть кап≥талу. «алежн≥сть загальноњ тривалост≥ обороту кап≥талу можна виразити наступним чином:
“ќЅ=“ќЅ. : ѕ¬ќЅ,
ƒе “ќЅ - середн¤ тривал≥сть обороту загальноњ суми кап≥талу; “ќЅ. - тривал≥сть обороту оборотного кап≥талу; ѕ¬ќЅ. - питома вага оборотного кап≥талу в загальн≥й сум≥.
ƒл¤ розрахунку впливу фактор≥в використовуЇмо спос≥б ланцюговоњ п≥дстановки:
“ќЅ 0=“ќЅ. 0 : ѕ¬ќЅ, 0=392,4 : 7,63 = 51дн.
“ќЅ=“ќЅ. 0 : ѕ¬ќЅ, 1=392,4 : 9,77 = 40 дн.
“ќЅ 1=“ќЅ. 1 : ѕ¬ќЅ, 1=436,3 : 9,77 = 44 дн.
« цих даних видно, що загальна оборотн≥сть кап≥талу прискорилась на 7 дн≥в (51-44), в тому числ≥ за рахунок зб≥льшенн¤ дол≥ оборотного кап≥талу на 9 дн≥в (40-51). ¬ зв'¤зку з спов≥льненн¤м оборотност≥ поточних актив≥в загальна оборотн≥сть кап≥талу спов≥льнилась на 4 дн¤ (44-40).
≈коном≥чний ефект в результат≥ прискоренн¤ оборотност≥ виражаЇтьс¤ в в≥дносному зв≥льненн≥ засоб≥в з обороту, а також в зб≥льшенн≥ суми прибутку.
—ума вив≥льнених засоб≥в з обороту в зв'¤зку з прискоренн¤м (-≈) чи додатково залучених кошт≥в в оборот (+≈) при спов≥льненн≥ оборотност≥ визначаЇтьс¤ множенн¤м одноденного обороту по реал≥зац≥њ на зм≥ни тривалост≥ обороту:
в нашому приклад≥ в зв'¤зку з прискоренн¤м оборотност≥ кап≥талу на 7 дн≥в в≥дносно вив≥льнено з обороту 402,7 тис.грн.
ќск≥льки суму прибутку можна представити у вигл¤д≥ наступних фактор≥в , зб≥льшенн¤ суми прибутку за рахунок зм≥ни коеф≥ц≥Їнта оборотност≥ кап≥талу можна розрахувати множенн¤м приросту коеф≥ц≥Їнта оборотност≥ на фактичний коеф≥ц≥Їнт рентабельност≥ продажу ≥ на фактичну середньор≥чну суму кап≥талу:
¬ нашому приклад≥ прискоренн¤ оборотност≥ кап≥талу в зв≥тному роц≥ забезпечило прир≥ст прибутку на суму 279,1 тис.грн.
јнал≥з платоспроможност≥ ≥ кредитоспроможност≥ п≥дприЇмства.
ќдним з показник≥в, характеризуючих ‘—ѕ, ¤вл¤Їтьс¤ його платоспроможн≥сть, можлив≥сть на¤вними грошовими ресурсами своЇчасно погасити своњ плат≥жн≥ зобов'¤занн¤.
ќц≥нка платоспроможност≥ зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ характеристики л≥кв≥дност≥ поточних актив≥в, часу, необх≥дного дл¤ перетворенн¤ њх в грошову масу. ѕон¤тт¤ платоспроможност≥ ≥ л≥кв≥дност≥ дуже близьк≥. ¬≥д степен≥ л≥кв≥дност≥ балансу залежить платоспроможн≥сть. ¬ той же час л≥кв≥дн≥сть характеризуЇ не т≥льки поточний стан розрахунк≥в, але й перспективу.
Ќайб≥льш моб≥льною частиною л≥кв≥дних засоб≥в ¤вл¤ютьс¤ грош≥ ≥ короткостроков≥ ф≥нансов≥ вкладенн¤. ƒо другоњ групи в≥дноситьс¤ готова продукц≥¤, товари в≥двантажен≥ ≥ деб≥торська заборгован≥сть.
«начно б≥льший строк потр≥бний дл¤ переробки виробничих запас≥в ≥ незавершеного виробництва в готову продукц≥ю, а пот≥м в грошову масу. “ому вони в≥днос¤тьс¤ до третьоњ групи.
“аблиц¤ є 15 «групуванн¤ поточних затрат по степен≥ л≥кв≥дност≥.
ѕоточн≥ активи Ќа початок року Ќа к≥нець року
√рошов≥ кошти ороткостроков≥ ф≥нансов≥ вкладенн¤ 17- 57-
¬сього по ≤-й груп≥ 17 57
√отова продукц≥¤“овари в≥двантажен≥ƒеб≥торська заборгован≥сть≤нш≥ оборотн≥ активи 77643104558153 131111624218062
¬сього по ≤≤-й груп≥ 11579 16977
¬иробнич≥ запасиЌезавершене виробництво¬итрати майбутн≥х пер≥од≥в 461731895 5795226010
¬сього по груп≥ ≤≤≤ 7811 8065
¬сього поточних актив≥в 19407 25099
Ќа три групи розбиваютьс¤ ≥ плат≥жн≥ зобов'¤занн¤ п≥дприЇмства: 1. «аборгован≥сть строки оплати ¤коњ вже наступили; 2. «аборгован≥сть, ¤ку можна погасити найближчим часом; 3. ƒовгострокова заборгован≥сть.
ƒл¤ оц≥нки перспективноњ платоспроможност≥ розраховують наступн≥ показники л≥кв≥дност≥: абсолютний, пром≥жний ≥ загальний.
јбсолютний показник л≥кв≥дност≥ визначають в≥дношенн¤ л≥кв≥дних засоб≥в першоњ групи до вс≥Їњ суми короткострокових борг≥в п≥дприЇмства. …ого значенн¤ призначаЇтьс¤ достатн≥м, ¤кщо в≥н вищий 0,2-0,25. якщо п≥дприЇмство в поточний момент може на 25-35% погасити своњ борги, то його платоспроможн≥сть рахуЇтьс¤ нормальною. Ќа анал≥зуючому п≥дприЇмств≥ на початок року абсолютний коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ становив 0,001(17:13293), а на к≥нець року 0,003 (57:14871).
¬≥дношенн¤ л≥кв≥дних засоб≥в перших двох груп до загальноњ суми короткострокових борг≥в п≥дприЇмства ¤вл¤Ї собою пром≥жний коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥. «адов≥льн¤Ї переважно меж≥ в≥д 0,7 до 0,8. ¬ нашому випадку коеф≥ц≥Їнт буде дор≥внювати:
1996р≥к 1997р≥к
(17+11579) : 13293 (57+16977) : 14871
0,87 1,14
«агальний коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ розраховуЇтьс¤ в≥дношенн¤м суми поточних актив≥в до загальноњ суми короткострокових зобов'¤зань. «адов≥льн¤Ї переважно коеф≥ц≥Їнт 2-2,5. ¬ нашому випадку на початок року коеф≥ц≥Їнт становив:
19407 : 13293 = 1,46
на к≥нець року: 25099 : 14871 = 1,68.
“аблиц¤ є 16 ѕоказники л≥кв≥дност≥ п≥дприЇмства.
ѕоказник л≥кв≥дност≥ Ќа початок року Ќа к≥нець року
јбсолютний 0,001 0,003
ѕром≥жний 0,87 1,14
«агальний 1,46 1,68
ƒан≥ таблиц≥ св≥дчать, що дане п≥дприЇмство Ї нел≥кв≥дним, так ¤к коеф≥ц≥Їнт абсолютноњ л≥кв≥дност≥ близький до 0, пор≥внюючи за нормативним коеф≥ц≥Їнтом, ¤кий коливаЇтьс¤ в межах 0,2-0,25. Ќизький коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ не дозвол¤Ї п≥дприЇмству користуватис¤ кредитами банк≥в ≥ п≥дприЇмств, пог≥ршуЇ матер≥ально-техн≥чне постачанн¤, не спри¤Ї вкладенню ≥нвестиц≥й в п≥дприЇмство.
јнал≥зуючи пром≥жний коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥, можна сказати що в≥н Ї досить високим, вищий нормативноњ норми ≥ маЇ тенденц≥ю росту пор≥вн¤но з попередн≥м пер≥одом, що зумовлюЇтьс¤ насамперед зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ готовоњ продукц≥њ на складах (13111-7764=5347), що св≥дчить про затоваренн¤ ринк≥в збуту, низькою куп≥вельною спроможн≥стю господарських суб'Їкт≥в, високою соб≥варт≥стю продукц≥њ, це призводить до замороженн¤ оборотних засоб≥в, в≥дсутност≥ грошових кошт≥в, ≥ деб≥торськоњ заборгованост≥ (2180-558= 1622).
ƒл¤ б≥льш повноњ ≥ об'Їктивноњ оц≥нки л≥кв≥дност≥ можна використати наступну факторну модель:
, де ’1 - показник, ¤кий характеризуЇ варт≥сть поточних актив≥в, ¤к≥ приход¤тьс¤ на 1грн прибутку; ’2 - показний, ¤кий св≥дчить про можлив≥сть п≥дприЇмства погасити своњ заборгованост≥ за рахунок своЇњ д≥¤льност≥.
«а допомогою методу ланцюговоњ п≥дстановки розрахуЇмо вплив кожного фактора на л≥кв≥дн≥сть п≥дприЇмства:
анал≥зуючи вплив кожного показника можна сказати, що за зв≥тний р≥к зр≥с показник (на 1,87 (1,46-3,33)), ¤кий характеризуЇ варт≥сть поточних актив≥в, ¤к≥ приход¤тьс¤ на 1грн прибутку, що Ї позитивним дл¤ п≥дприЇмства, так ¤к зб≥льшуЇ його л≥кв≥дн≥сть. «м≥на (зменшенн¤ на 1,65 (3,33-1,68)) показника , ¤кий св≥дчить про спроможн≥сть п≥дприЇмство погасити своњ заборгованост≥ за рахунок своЇњ д≥¤льност≥, Ї негативним ¤вищем, так ¤к суттЇво понизив л≥кв≥дн≥сть п≥дприЇмства. якщо пор≥вн¤ти минулий ≥ зв≥тний роки то можна спостер≥гати на де¤ке зб≥льшенн¤ показника л≥кв≥дност≥ на 0,22 (1,46-1,68), що в≥дбулос¤ в основному за рахунок зб≥льшенн¤ поточних актив≥в.
ѕ≥дприЇмство можна визнати частково платоспроможним, т≥льки за рахунок того, що загальний коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ за зв≥тний р≥к б≥льший в≥д нормативного (1,68>1,5). ÷е по¤снюЇтьс¤ зб≥льшенн¤м поточних актив≥в по груп≥ 2 ≥ 3, а саме готовоњ продукц≥њ, деб≥торськоњ заборгованост≥, виробничих запас≥в.
ўе одним показником л≥кв≥дност≥ Ї коеф≥ц≥Їнт самоф≥нансуванн¤ - в≥дношенн¤ суми самоф≥нансуючого прибутку (прибуток + амортизац≥¤) до загальноњ суми внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х джерел ф≥нансових доход≥в:
«агальна сума ф≥нансових прибутк≥в
¬нутр≥шн≥ «овн≥шн≥
ѕрибуток јмортизац≥¤ ¬ипуск акц≥й ѕозика
ƒовгостроков≥ ороткостроков≥
самоф≥нансуванн¤ попередн≥ й р≥к=(4313+2877):(4313+2877+103+13293)=0,35
самоф≥нансуванн¤ зв≥тний р≥к=(2252+3598):(2252+3598+14871)=0,28
« розрахунк≥в видно, що коеф≥ц≥Їнт самоф≥нансуванн¤ за зв≥тний р≥к зменшивс¤ на 0,07 (0,35-0,28), ≥ Ї негативним ¤вищем дл¤ п≥дприЇмства. ÷е зумовлено насамперед тим, що п≥дприЇмство в зв≥тному роц≥ отримало на 2061тис.грн(4313-2252) менше прибутку н≥ж в попередньому роц≥, а також зб≥льшилась сума короткострокових зобов'¤зань 1578 тис.грн. (13293-14871).
ѕлатоспроможн≥сть п≥дприЇмства т≥сно пов'¤зане з пон¤тт¤м кредитоспроможн≥сть. редитоспроможн≥сть це такий ф≥нансовий стан, ¤кий дозвол¤Ї отримати кредит ≥ своЇчасно його повернути.
ѕри оц≥нц≥ кредитоспроможност≥ враховуЇтьс¤ репутац≥¤ позичальника, розм≥р ≥ склад його власност≥, стан економ≥чноњ ≥ ринковоњ коньюктури, ст≥йк≥сть ф≥нансового стану.
ќц≥нка запасу ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства.
ѕри анал≥з≥ ф≥нансового стану п≥дприЇмства необх≥дно знати запас його ф≥нансовоњ ст≥йкост≥. « ц≥Їю ц≥ллю попередньо вс≥ затрати п≥дприЇмства сл≥д розбити на дв≥ групи в залежност≥ в≥д об'Їму виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ: зм≥нн≥ ≥ пост≥йн≥.
«м≥нн≥ затрати зб≥льшуютьс¤ ≥ зменшуютьс¤ пропорц≥йно об'Їму випуску продукц≥њ. ÷е витрати сировини, матер≥ал≥в, енерг≥њ, палива, зарплати роб≥тник≥в на в≥др¤дн≥й форм≥ оплати прац≥, в≥драхуванн¤ ≥ податки в≥д зарплати ≥ виручки ≥ т.д.
ѕост≥йн≥ затрати не залежать в≥д об'Їму виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ. ƒо них в≥дноситьс¤ амортизац≥¤ основних засоб≥в ≥ нематер≥альних актив≥в, суми виплачених процент≥в за кредити банк≥в, орендна плата, витрати на управл≥нн¤ ≥ орган≥зац≥ю виробництва, зарплата персоналу на почасов≥й оплат≥.
ѕост≥йн≥ затрати разом з прибутком становл¤ть маржинальний прибуток п≥дприЇмства.
ƒ≥ленн¤ затрат на пост≥йн≥ ≥ зм≥нн≥ ≥ використанн¤ показника маржинального прибутку дозвол¤Ї розрахувати границю рентабельност≥, ту суму виручки, ¤ка необх≥дна дл¤ того, щоб покрити вс≥ пост≥йн≥ витрати п≥дприЇмства. ѕрибутку при цьому не буде, але ≥ не буде збитк≥в. –ентабельн≥сть при так≥й виручц≥ буде р≥вна нулю.
–озраховуЇтьс¤ межа рентабельност≥ в≥дношенн¤м суми пост≥йних затрат в склад≥ соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ до частки маржинального прибутку в виручц≥.
якщо в≥дома межа рентабельност≥, то не важко розрахувати запас ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ («‘—):
розрахунок даного показника в таблиц≥ є17.
“аблиц¤ є 17 –озрахунок рентабельност≥ ≥ запасу ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства.
ѕоказники ћинулий р≥к «в≥тний р≥к
¬иручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, за м≥нусом ѕƒ¬, акциз≥в ≥ т.д. 15473 17608
ѕрибуток, тис.грн. 4313 2252
ѕовна соб≥варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ, тис.грн. 21120 16958
—ума зм≥нних затрат, тис.грн. 15805 12498
—ума пост≥йних затрат, тис.грн. 5315 4460
—ума маржинального доходу, тис.грн. 9628 6712
ƒол¤ маржинального доходу в виручц≥, % 62,2% 38%
ћежа рентабельност≥, тис.грн. 8545 11737
«апас ф≥нансовоњ ст≥йкост≥:“ис.грн.% 6931,944,8% 5863,433,3%
ƒан≥ таблиц≥ 17 св≥дчать, що на початок року потр≥бно було реал≥зувати продукц≥ю на суму 8545тис.грн., щоб покрити вс≥ затрати. ѕри так≥й виручц≥ рентабельн≥сть дор≥внюЇ нулю. ‘актична виручка складала 15473тис.грн., що вище меж≥ на 6931,9тис.грн., чи на 44,8%. ÷е ≥ Ї запас ф≥нансовоњ ст≥йкост≥. Ќа к≥нець року ф≥нансова ст≥йк≥сть п≥дприЇмства суттЇво знизилась, так ¤к дл¤ покритт¤ вс≥х затрат потр≥бно реал≥зувати продукц≥ю на суму 11737тис.грн., при цьому запас ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ в зв≥тному роц≥ зменшивс¤ на 1068,5тис.грн, або на 11,5%.
¬»—Ќќ¬ » ≤ ѕ–ќѕќ«»÷≤ѓ.
ѕроанал≥зувавши баланс можна зробити де¤к≥ висновки по д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ” зв≥тному роц≥ пор≥вн¤но з попередн≥м р≥зко зменшивс¤ об'Їм виробництва продукц≥њ (на 67%), що св≥дчить про пог≥ршенн¤ використанн¤ основних фонд≥в. ћало того, при значному знищенн≥ виробництва, готовоњ продукц≥њ на складах њњ суттЇво зб≥льшилось на 5358тис.грн., або на 41%, що говорить про неспроможн≥сть п≥дприЇмства реал≥зувати свою продукц≥ю, в основному за рахунок високоњ њњ соб≥вартост≥. ¬се це вплинуло на зменшенн¤ балансового прибутку п≥дприЇмства майже вдв≥ч≥ (на 2061тис.грн. або 52%), що Ї негативним дл¤ п≥дприЇмства так ¤к св≥дчать про в≥дсутн≥сть джерела поповненн¤ власних засоб≥в.
ѕозитивним моментом д≥¤льност≥ п≥дприЇмства Ї зростанн¤ його ст≥йкост≥, тобто п≥двищенн¤ проценту забезпеченост≥ -забезпечен≥сть матер≥альних оборотних засоб≥в власними джерелами ф≥нансуванн¤ на 9% (39-48), що Ї позитивним дл¤ п≥дприЇмства, так ¤к залежн≥сть п≥дприЇмства в≥д зовн≥шн≥х ≥нвестор≥в знизивс¤. ўе одним позитивним моментом Ї те, що в зв≥тному роц≥ п≥дприЇмство перейшло з кризового ф≥нансового стану в нест≥йке ф≥нансове становище.
ѕроанал≥зувавши ефективн≥сть використанн¤ кап≥талу, ми бачимо, що оборотн≥сть кап≥талу в де¤к≥й м≥р≥ зросла на 0,01, що спричинило зменшенн¤ тривалост≥ обороту на 678,8 дн≥в. ¬насл≥док прискоренн¤ оборотност≥ кап≥талу п≥дприЇмство забезпечило прир≥ст прибутку у зв≥тному роц≥ на 279,1 тис.грн.
«ниженн¤ коеф≥ц≥Їнту рентабельност≥ продажу за зв≥тний р≥к прив≥в до спов≥льненн¤ темп≥в росту власного кап≥талу. ¬ ц≥лому за зв≥тний р≥к темп росту зменшивс¤ на 0,0001.
ѕроанал≥зувавши загальний стан п≥дприЇмства можна зробити пропозиц≥њ по покращенню ф≥нансового стану п≥дприЇмства:
1. ѕерш за все п≥дприЇмство повинно реал≥зувати всю продукц≥ю, що застоюЇтьс¤ на складах. –еал≥зац≥Їю ≥ просуванн¤м продукц≥њ на ринок на п≥дприЇмств≥ займаЇтьс¤ в≥дд≥л маркетингу. —аме цей в≥дд≥л повинен забезпечити просуванн¤ товару не т≥льки на в≥тчизн¤ний ринок а ≥ за кордон. ¬веденн¤ сучасноњ модел≥ в≥дд≥лу маркетингу забезпечуЇ зв'¤зок цього в≥дд≥лу з вс≥ма ≥ншими в≥дд≥лами п≥дприЇмства, що забезпечуЇ њх ефективну роботу.
2. «нищенн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ - дозволить п≥дприЇмству бути конкурентноспроможним на ринку збуту. ћожливе за рахунок впровадженн¤ новоњ техн≥ки, технолог≥й, б≥льш рац≥онального використанн¤ ¤к матер≥альних так ≥ трудових ресурс≥в, зменшенн¤ питомоњ ваги пост≥йних затрат в соб≥вартост≥ продукц≥њ, адже зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ пр¤мо пропорц≥йно впливаЇ на зб≥льшенн¤ прибутку п≥дприЇмства.
3. «б≥льшенн¤ грошових кошт≥в на розрахунковому рахунку п≥дприЇмства, що зб≥льшить коеф≥ц≥Їнт абсолютноњ л≥кв≥дност≥ ≥ дозволить п≥дприЇмству брати довго ≥ короткостроков≥ позики в банку дл¤ ф≥нансуванн¤ поточноњ д≥¤льност≥, ¤к≥ видаютьс¤ лише платоспроможним п≥дприЇмствам, в ¤ких коеф≥ц≥Їнт абсолютноњ л≥кв≥дност≥ в≥дпов≥даЇ норм≥. «б≥льшенн¤ грошових кошт≥в можна забезпечити за рахунок реал≥зац≥њ зайвих виробничих ≥ невиробничих фонд≥в, здач≥ њх в оренду.
4. ¬иробництво ≥ розробка нових вид≥в продукц≥њ, ¤ка зац≥кавить споживач≥в, а також отриманн¤ л≥ценз≥й на виробництво "ходових" товар≥в, що дозволить стаб≥л≥зувати ≥ покращити ф≥нансовий стан п≥дприЇмства.
Ћ≥тература.
1. √.¬.—авицка¤ "јнализ хоз¤йственной де¤тельности предпри¤тий" ћосква-ћинск 1998.
2. "економ≥чний анал≥з д≥¤льност≥ промислових п≥дприЇмств та об'Їднань" п≥д ред. —.≤. Ўкарабана “ерноп≥ль “јЌ√ 1995.
