»ѓ¬—№ »… ≤Ќ—“»“”“ Ѕ≤«Ќ≈—ј “ј “≈’ЌќЋќ√≤…
”–—ќ¬ј –ќЅќ“ј
з предмету "‘≥нанси та кредит"
на тему: "ћ≤∆Ќј–ќƒЌ»… –≈ƒ»“ я ≈ ќЌќћ≤„Ќј ј“≈√ќ–≤я"
–оботу виконав –аботу прийн¤в
студент гр. 96-1(3) викладач
¬ласов ћ.Ѕ.
ѕЋјЌ
1. ћ≤∆Ќј–ќƒЌ»… –≈ƒ»“ я ≈ ќЌќћ≤„Ќј ј“≈√ќ–≤я
2. ‘ќ–ћ» ≤ ¬»ƒ» ћ≤∆Ќј–ќƒЌ»’ –≈ƒ»“≤¬
3. ћ≈’јЌ≤«ћ «ƒ≤…—Ќ≈ЌЌя ћ≤∆Ќј–ќƒЌ»’ –≈ƒ»“Ќ»’ ќѕ≈–ј÷≤…
4. ”ћќ¬» –≈ƒ»“”
1. ћ≤∆Ќј–ќƒЌ»… –≈ƒ»“ я ≈ ќЌќћ≤„Ќј ј“≈√ќ–≤я
ћ≥жнародний кредит - це економ≥чн≥ в≥дносини, ¤к≥ виникають м≥ж державами, ≥ноземними комерц≥йними банками та ф≥рмами з метою передаванн¤ валютних, кредитних або товарних ресурс≥в на умовах поверненн¤ њх у визначен≥ строки з винагородою (в≥дсотками).
ќтже, суб'Їктами м≥жнародного кредиту виступають приватн≥ ф≥рми, акц≥онерн≥ коме-рц≥йн≥ банки, ≥нколи брокери, посередники, ур¤ди, рег≥ональн≥ м≥жнародн≥ банки розвитку, м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ ≥нститути. «алежно в≥д суб'Їкт≥в кредитних в≥дносин розр≥зн¤ють так≥ ви-ди м≥жнародного кредиту: м≥жнародний кредит м≥ж ф≥рмами р≥зних крањн ¤к р≥зновид комер-ц≥йного кредиту, банк≥вський кредит у м≥жнародн≥й торг≥вл≥, брокерський кредит ¤к пром≥жна форма м≥ж ф≥рмовими та банк≥вськими кредитами, м≥ждержавн≥ (м≥жур¤дов≥) кредити, включа-ючи зм≥шан≥ (наданн¤ допомоги у вигл¤д≥ ур¤дових субсид≥й), кредити рег≥ональних банк≥в розвитку, кредити м≥жнародних кредитних та валютно-ф≥нансових орган≥зац≥й.
ќсновною сутн≥сною ознакою м≥жнародного кредиту Ї те, що в≥н ¤вл¤Ї собою форму руху позичкового кап≥талу у сфер≥ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин. –ух ц≥Їњ форми кап≥талу пов'¤заний з наданн¤м суб'Їктам св≥тового ринку валютних та кредитних ресурс≥в на умовах поверненн¤, визначенн¤ строк≥в, на ¤к≥ кредити надан≥, та виплати в≥дпов≥дноњ винагороди за позичку у форм≥ в≥дсотка.
Ќа основ≥ м≥жнародного кредиту сформувалис¤ м≥стк≥ м≥жнародн≥ ринки позичкових ре-сурс≥в. р≥м великих нац≥ональних, м≥жнародних за своњм характером (наприклад, нью-йоркський, лондонський та ≥н.), виникли й дос¤гли на сучасному етап≥ колосальних розм≥р≥в св≥товий ринок кап≥тал≥в, ринок Ївровалют та Їврокап≥тал≥в. лючову роль на цьому ринку ¤к суб'Їкти м≥жнародних кредитних в≥дносин в≥д≥грають м≥жнародн≥ банк≥вськ≥ консорц≥уми.
ќперац≥њ на св≥товому ринку кап≥тал≥в за своњм характером под≥л¤ютьс¤ на комерц≥йн≥ - т≥, що пов'¤зан≥ ≥з зовн≥шньою торг≥влею, та ф≥нансов≥ (вив≥з кап≥талу, погашенн¤ заборгованос-т≥ та ≥н.).
«а строками операц≥й розр≥зн¤ють м≥жнародний грошовий ринок та м≥жнародний ринок кап≥талу, на ¤кому зд≥йснюютьс¤ середньо-строков≥ та довгостроков≥ операц≥њ.
¬иникненн¤ м≥жнародного ринку кап≥тал≥в зумовлене тим, що бурхливий процес ≥нтернац≥-онал≥зац≥њ та ≥нтеграц≥њ господарських в≥дносин, розвиток св≥тогосподарських зв'¤зк≥в в умовах науково-техн≥чноњ революц≥њ, зростанн¤ числа та економ≥чноњ рол≥ транснац≥ональних корпора-ц≥й (“Ќ ) викликали потребу формуванн¤ адекватних грошових та кредитних ринк≥в, ¤кими й ви¤вилис¤ ринок Ївровалют та Ївроринок.
ќск≥льки найпоширен≥шими ≥нструментами розрахунк≥в та платеж≥в на ринку Ївровалют Ї активи в доларах —Ўј, що депонован≥ в банках поза межами ц≥Їњ крањни, то й м≥жнародн≥ ф≥-нансов≥ ринки д≥стали назву "ринки Ївродолар≥в".
2. ‘ќ–ћ» ≤ ¬»ƒ» ћ≤∆Ќј–ќƒЌ»’ –≈ƒ»“≤¬
–≥зноман≥тн≥сть форм та вид≥в м≥жнародного кредиту в найб≥льш загальних рисах можна класиф≥кувати за к≥лькома головними ознаками, ¤к≥ характеризують окрем≥ сторони кре-дитних в≥дносин.
«а джерелами розр≥зн¤ють внутр≥шнЇ та зовн≥шнЇ кредитуванн¤ та ф≥нансуванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥. ÷≥ види кредиту т≥сно пов'¤зан≥ м≥ж собою та обслуговують ус≥ стад≥њ руху товар≥в в≥д експортера до ≥мпортера: загот≥влю або виробництво експортного товару, перебуванн¤ його в дороз≥ та на склад≥, в тому числ≥ й за кордоном, а також використанн¤ товару ≥мпортером у про-цес≥ виробництва та споживанн¤, „им ближчий товар до реал≥зац≥њ, тим спри¤тлив≥ш≥ дл¤ боржника умови кредитуванн¤.
«а призначенн¤м кредит под≥л¤Їтьс¤ на:
" комерц≥йний - безпосередньо пов'¤заний з зовн≥шньою торг≥влею та послу-гами;
" ф≥нансовий, ¤кий використовуЇтьс¤ на будь-¤к≥ ≥нш≥ ц≥л≥ (пр¤м≥ кап≥таловк-ладенн¤, буд≥вництво ≥нвестиц≥йних об'Їкт≥в, придбанн¤ ц≥нних папер≥в, по-гашенн¤ зовн≥шньоњ заборгованост≥, валютну ≥нтервенц≥ю тощо);
" "пром≥жний" - призначений дл¤ обслуговуванн¤ зм≥шаних форм вивозу кап≥талу, товар≥в та послуг, наприклад у вигл¤д≥ п≥др¤дних роб≥т (≥нжин≥-ринг).
«а видами кредит под≥л¤Їтьс¤ на:
" товарний, котрий основн≥ експортери надають своњм покупц¤м;
" валютний, ¤кий банки надають у грошов≥й форм≥ (” де¤ких випадках валю-тний кредит виступаЇ одн≥Їю з умов кооперац≥йноњ угоди з постачанн¤ уста-ткуванн¤ та використовуЇтьс¤ дл¤ кредитуванн¤ м≥сцевих витрат на буд≥в-ництво об'Їкта на баз≥ ≥мпортного устаткуванн¤.)
«а валютою позики розр≥зн¤ють м≥жнародн≥ кредити, ¤к≥ надаютьс¤:
" у валют≥ крањни-позичальника;
" у валют≥ крањни-кредитора;
" у валют≥ третьоњ крањни або в м≥жнародн≥й розрахунков≥й одиниц≥ (наприклад —ƒ– та ≈ ё).
ќстанн≥м часом можна спостер≥гати зростанн¤ обс¤г≥в активних операц≥й за довгостроковим та середньостроковим еврокредитуванн¤м з використанн¤м м≥жнародних розрахункових оди-ниць. Ќеобх≥дно п≥дкреслити, що наданн¤ кредиту у будь-¤к≥й розрахунков≥й одиниц≥ Ї, по сут≥, прихованим страхуванн¤м наданого кредиту в≥д можливих втрат кап≥талу та доходу у випадку р≥зких коливань валютних курс≥в. «а терм≥нами м≥жнародн≥ кредити под≥л¤ютьс¤ на:
короткостроков≥ - до 1 року (та найкороткостроков≥ш≥ - до « м≥с¤ц≥в, тиж-нев≥, одноденн≥);
середньостроков≥ - в≥д 1 року до 5 рок≥в;
довгостроков≥ - б≥льше н≥ж 5 рок≥в.
ƒовгостроковий м≥жнародний кредит, призначений, ¤к правило, дл¤ ≥нвестуванн¤ в основн≥ засоби виробництва, обслуговуЇ близько 80% експорту машин та комплектного устаткуванн¤, нов≥ форми м≥жнародного торгово-економ≥чного сп≥вроб≥тництва (масштабн≥ проекти, науково-досл≥дн≥ роботи, впровадженн¤ нових технолог≥й). ÷ей тип кредитуванн¤ застосовуЇтьс¤ також у практиц≥ наданн¤ позик м≥жнародними ф≥нансовими ≥нститутами, ур¤дами крањн.
« точки зору кредитного забезпеченн¤ розр≥зн¤ють забезпечен≥ та бланков≥ кредити. «а-безпеченн¤м цих кредит≥в можуть слугувати товари, товаросупров≥дн≥ та ≥нш≥ комерц≥йн≥ доку-менти, ц≥нн≥ папери, вексел≥, нерухом≥сть та ≥нш≥ ц≥нност≥.
«астава товару дл¤ одержанн¤ кредиту зд≥йснюЇтьс¤ у трьох формах:
тверда застава (певна товарна маса закладаЇтьс¤ на користь банку);
застава товару в об≥гу (враховуЇтьс¤ залишок товару в≥дпов≥дного асортименту на певну суму);
застава товару в переробц≥ (≥з заставного товару можна виробл¤ти вироби, не передаючи њх до застави в банк).
«астава Ї засобом забезпеченн¤ зобов'¤зань за кредитною угодою, тому кредитор маЇ право у раз≥ невиконанн¤ боржником зобов'¤зань отримати компенсац≥ю, розм≥р ¤коњ дор≥внюЇ варто-ст≥ застави. Ѕланковий кредит видаЇтьс¤ боржнику п≥д його зобов'¤занн¤ погасити кредит у в≥дпов≥дний строк. як правило, документом при цьому слугуЇ соло-вексель з одним п≥дписом боржника. –≥зновидами бланкових кредит≥в Ї контокорент та овердрафт. онтокорент - одна з найстар≥ших форм банк≥вських операц≥й. ¬она Ї особливою формою кредитноњ угоди, зг≥дно з ¤кою кредитна операц≥¤ передбачаЇ в≥дстрочку платежу, ¤кий мав би бути зд≥йсненим за в≥дсу-тност≥ контокорентноњ угоди. ÷е зд≥йснюЇтьс¤ з метою збереженн¤ у кл≥Їнт≥в певних кошт≥в, ¤к≥ вони повинн≥ сплачувати дл¤ вир≥шенн¤ ≥нших проблем, що даЇ змогу прискорити об≥г кошт≥в, розширити операц≥њ. ¬икладен≥ вище критер≥њ класиф≥кац≥њ кредиту ≥люструЇ рис.1.
–ис.1. ритер≥њ класиф≥кац≥њ ≥ форми кредиту
¬ англо-саксонських крањнах застосовуЇтьс¤ ≥нша форма короткострокового кредитуван-н¤, ¤ка маЇ певн≥ сп≥льн≥ риси з контокорентом, - овердрафт. ѕри наданн≥ овердрафту банк зд≥йснюЇ списанн¤ кошт≥в з рахунку кл≥Їнта у розм≥рах, б≥льших н≥ж залишки на його рахунку, в≥дкриваючи таким чином кредит. ѕринципова р≥зниц¤ м≥ж контокорентом та овердрафтом пол¤гаЇ в тому, що угода про овердрафт кожного разу укладаЇтьс¤ знову ≥ означаЇ т≥льки одну домовлен≥сть про наданн¤ кредиту, тод≥ ¤к за контокорентом передбачаЇтьс¤ автоматичне про-довженн¤ кредитуванн¤ прот¤гом усього контокорентного пер≥оду.
Ќаведена схема (рис.2) в≥дображаЇ кредитуванн¤, що надаЇтьс¤ ф≥рмами та банками.
–ис. 2. Ѕанк≥вське та ф≥рмове кредитуванн¤
« точки зору техн≥ки наданн¤ розр≥зн¤ють ф≥нансов≥, акцептн≥ та консорц≥альн≥ кредити, депозитн≥ сертиф≥кати та ≥н. ‘≥нансов≥ ("гот≥вков≥") кредити зараховуютьс¤ на рахунок борж-ника та надход¤ть в його розпор¤дженн¤. јкцептн≥ кредити застосовуютьс¤ у форм≥ акцептат-ратти ≥мпортером або банком.
«алежно в≥д того, хто Ї кредитором, розр≥зн¤ють кредити приватн≥, що надаютьс¤ ф≥р-мами (комерц≥йне кредитуванн¤); кредити, ¤к≥ надаютьс¤ банками, часом посередниками (бро-керами); ур¤дов≥;
кредити зм≥шан≥, в ¤ких беруть участь приватн≥ п≥дприЇмства та держава; кредити м≥жнарод-них нерег≥ональних валютно-кредитних та ф≥нансових орган≥зац≥й.
‘≥рмовий кредит Ї одн≥Їю з найстар≥ших форм зовн≥шньоторговельного кредиту. ¬≥н Ї по-зичкою, ¤ка надаЇтьс¤ експортером одн≥Їњ крањни ≥мпортеру ≥ншоњ у вигл¤д≥ в≥дстрочки платежу, або, ≥ншими словами, це не що ≥нше, ¤к комерц≥йний кредит у зовн≥шн≥й торг≥вл≥.
‘≥рмовий кредит, строки ¤кого коливаютьс¤ в межах в≥д 1 до 7 рок≥в, маЇ к≥лька р≥зновид≥в: вексельний кредит, аванс покупц¤; кредит за в≥дкритим рахунком.
‘≥рмов≥ кредити найчаст≥ше реал≥зують з допомогою вексел¤ або за в≥дкритим рахунком.
¬ексельний кредит передбачаЇ, що експортер укладаЇ догов≥р про продаж товару, а пот≥м виставл¤Ї перев≥дний вексель на ≥мпортера. ќстанн≥й, одержавши комерц≥йн≥ документи, акце-нтуЇ його, тобто даЇ згоду на оплату в строк, ¤кий на ньому вказано.
редит за в≥дкритим рахунком провод¤ть через в≥дпов≥дн≥ рахунки банк≥в ≥мпортера та екс-портера. «окрема, зг≥дно з борговою угодою експортер записуЇ на рахунок ≥мпортера його борг у сум≥, екв≥валентн≥й загальн≥й вартост≥ в≥двантажених товар≥в ≥з зал≥ком в≥дсотк≥в, що нарахо-вуютьс¤. ≤мпортер, у свою чергу, зобов'¤зуЇтьс¤ в терм≥н, ¤кий вказано в угод≥, погасити суму кредиту та сплатити в≥дсотки.
«а ф≥рмового кредиту ≥мпортер часто сплачуЇ так званий аванс покупц¤ експортеру у розм≥-р≥ найчаст≥ше 10 - 20% вартост≥ поставки у кредит. ” такий спос≥б аванс покупц¤ виступаЇ ¤к свого роду зобов'¤занн¤ останнього прийн¤ти товари, ¤к≥ поставл¤ютьс¤ у кредит.
«в'¤зок ф≥рмового кредиту з банк≥вським пол¤гаЇ в тому, що хоча ф≥рмовий кредит ≥ в≥до-бражаЇ в≥дносини м≥ж постачальником та покупцем, в≥н все ж таки передбачаЇ участь банк≥всь-ких кошт≥в. ѕри продажу машин, устаткуванн¤ ф≥рмовий кредит надаЇтьс¤ на б≥льш довг≥ стро-ки (до 7 рок≥в), що в≥двол≥каЇ на тривалий час значн≥ кошти експортера та примушуЇ його звер-нутис¤ до банк≥вського кредиту або реф≥нансувати св≥й кредит у банку.
ƒо початку 60-х рок≥в нашого стол≥тт¤ ф≥рмов≥ кредити були переважною формою зовн≥ш-ньоторговельного кредиту. ¬они за своњм варт≥сним обс¤гом б≥льше н≥ж у 2 рази переважали банк≥вський експортний кредит. јле швидкий розвиток м≥жнародноњ торг≥вл≥, необх≥дн≥сть ≥м-порту взаЇмопов'¤заноњ продукц≥њ одночасно у дек≥лькох постачальник≥в, зб≥льшенн¤ терм≥н≥в кредиту ви¤вили недол≥ки ф≥рмового кредиту. —еред них, з точки зору ≥мпортера, найсуттЇв≥-шими Ї: обмежен≥ строки кредиту, пор≥вн¤но невелик≥ обс¤ги кредитуванн¤, прив'¤зан≥сть ≥м-портера до продукц≥њ ф≥рми постачальника тощо. “ому ≥з зростанн¤м масштаб≥в м≥жнародноњ торгов≥й та њњ диверсиф≥кац≥Їю частка ф≥рмових кредит≥в у загальн≥й сум≥ зовн≥шньоторговельного кредиту почала поступово зменшуватис¤. «рештою, ф≥рмов≥ кредити поступилис¤ м≥-сцем банк≥вському зовн≥шньоторговельному кредитуванню.
Ѕанк≥вський зовн≥шньоторговельний кредит маЇ дл¤ ≥мпортера певн≥ переваги перед ф≥рмо-вим кредитом. «окрема вони пол¤гають у тому, що цей вид кредитуванн¤ надаЇ б≥льше можли-востей дл¤ маневруванн¤ при вибор≥ постачальника певноњ продукц≥њ, а окр≥м того, забезпечуЇ довш≥ терм≥ни кредиту, б≥льш≥ обс¤ги поставок за кредитом, пор≥вн¤но нижчою Ї ≥ варт≥сть кредиту.
Ѕанк≥вський кредит надаЇтьс¤ банками, банк≥рськими домами, ≥ншими кредитними установами. ƒл¤ координац≥њ операц≥й з кредитуванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, моб≥л≥зац≥њ значних кредитних ресурс≥в та р≥вном≥рного розпод≥лу ризик≥в банки зд≥йснюють кредитуванн¤ на основ≥ створен-н¤ консорц≥ум≥в. Ѕанки надають експортн≥ та ф≥нансов≥ кредити.
≈кспортний кредит пол¤гаЇ у тому, що в≥н надаЇтьс¤ банком крањни-експортера банку крањ-ни-≥мпортера (чи безпосередньо ≥мпортеру) дл¤ кредитуванн¤ поставок машин, устаткуванн¤ ≥ т. п. ÷≥ кредити надаютьс¤ в грошов≥й форм≥ та мають "зв'¤заний" характер. ÷е означаЇ, що бор-жник зобов'¤заний використовувати кредит т≥льки дн¤ куп≥вл≥ товар≥в у крањн≥ кредитора.
‘≥нансовий кредит даЇ змогу зд≥йснювати куп≥влю товар≥в на будь-¤кому ринку, ≥ таким чином виникають умови дл¤ вибору вар≥ант≥в комерц≥йних угод. ƒосить часто ф≥нансовий кре-дит не пов'¤заний з товарними поставками, ≥ в≥н може бути призначений, наприклад, дл¤ пога-шенн¤ зовн≥шньоњ заборгованост≥, п≥дтриманн¤ валютного курсу, поповненн¤ авуар≥в (рахун-к≥в) в ≥ноземн≥й валют≥ тощо. ќсновними споживачами ф≥нансових кредит≥в виступають “Ќ та “ЌЅ, ¤к≥ часто використовують њх ≥ дл¤ р≥зного роду спекул¤ц≥й та ф≥нансових ман≥пул¤ц≥й. ‘≥нансов≥ кредити можуть брати також центральн≥ банки промислове розвинутих крањн, ¤к≥ використовують њх дл¤ погашенн¤ деф≥циту плат≥жного балансу та зд≥йсненн¤ валютних ≥нтер-венц≥й.
ќсновним джерелом м≥жнародних приватних ф≥нансових кредит≥в та позик Ї м≥жбанк≥вськ≥ депозити та вклади п≥д Ївродоларов≥ депозитн≥ сертиф≥кати. ќск≥льки б≥льш≥сть цих депозит≥в маЇ короткостроковий характер, актуальною проблемою дл¤ банк≥в Ї њх пролонгац≥¤.
≤стор≥¤ формуванн¤ Ївроринку св≥дчить про те, що виникненн¤ м≥жнародного приватного ф≥нансового кредиту зумовлене ≥нтернац≥онал≥зац≥Їю та ≥нтеграц≥Їю виробництва та д≥¤льн≥стю “Ќ . ќдн≥Їю з причин формуванн¤ та швидкого зростанн¤ м≥жнародного ф≥нансового кредиту була ф≥нансова допомога —Ўј крањнам «ах≥дноњ ™вропи за "планом ћаршалла" з метою в≥дбу-дови зруйнованого другою св≥товою в≥йною народного господарства. ™диною кредитоспромо-жною державою у той час були —Ўј, ≥ крањни-позичальниц≥ отримували кредити в≥д них дл¤ оплати ≥мпорту необх≥дних товар≥в. ѕоступово ц¤ щораз б≥льша маса доларових кошт≥в почала використовуватис¤ дл¤ оплати товарних поставок з ≥нших крањн, що зумовило концентрац≥ю долар≥в на рахунках банк≥в Ївропейських крањн. ÷е ≥ призвело до виникненн¤ ринку Ївродолар≥в та його трансформац≥њ у Ївроринок.
3. ћ≈’јЌ≤«ћ «ƒ≤…—Ќ≈ЌЌя ћ≤∆Ќј–ќƒЌ»’ –≈ƒ»“Ќ»’ ќѕ≈–ј÷≤…
ќдним з важливих ≥нструмент≥в кредитуванн¤ та засобом м≥н≥м≥зац≥њ ризику при зд≥йсненн≥ зовн≥шньоторговельних операц≥й виступаЇ товарний акредитив. “оварний акредитив - це зобов'¤занн¤ банку за дорученн¤м та за рахунок кл≥Їнта впродовж встановленого терм≥ну видати певному одержувачу обумовлену суму в певн≥й валют≥ за умови поданн¤ ним необх≥д-них документ≥в. Ќаданн¤ акредитиву може бути пов'¤заним з виставленн¤м кл≥Їнтом вексел¤.
¬ основ≥ акредитива лежить бажанн¤ постачальника мати б≥льшу впевнен≥сть у тому, що по-купець оплатить поставки. «г≥дно з укладеним договором покупець повинен до поставки това-р≥в зд≥йснити переказ певноњ суми до вказаного експортером банку. ѕ≥сл¤ своЇчасного та доку-ментально п≥дтвердженого в≥дправленн¤ товар≥в продавець може одержати кошти, ¤к≥ перебу-вають у банку зг≥дно з акредитивом.
¬≥дпов≥дно до вимог, ¤к≥ були прийн¤т≥ ћ≥жнародною торговельною палатою до товарного акредитива, ≥снують дв≥ основн≥ форми акредитива: в≥дзивний та безв≥дзивний. ‘орма акреди-тива встановлюЇтьс¤ при укладенн≥ договору. Ѕудь-¤кий акредитив, ¤кщо його не визначено ¤к безв≥дзивний, Ї в≥дзивним акредитивом. ¬≥дзивний акредитив не створюЇ н≥¤ких правових зо-бов'¤зань м≥ж банком, ¤кий його в≥дкриваЇ, та бенеф≥ц≥аром (тим, хто отримуЇ плат≥ж), тому в останнього немаЇ повноњ впевненост≥ щодо одержанн¤ кошт≥в. Ќасамперед це зумовлюЇтьс¤ тим, що такий акредитив може в будь-¤кий час бути в≥д≥званий чи зам≥нений банком або тим, хто його виставив. «г≥дно з правилами в≥дзив акредитива дозвол¤Їтьс¤ без пов≥домленн¤ бене-ф≥ц≥ара. ¬насл≥док того, що ≥нтереси експортера при цьому можуть бути ущемлен≥, б≥льшого поширенн¤ набув безв≥дзивний акредитив. ÷ей акредитив Ї твердим зобов'¤занн¤м банку перед бенеф≥ц≥аром.
Ќижче наводитьс¤ схема зд≥йсненн¤ акредитива (рис. 3):
–ис.3. «д≥йсненн¤ акредитива
” практиц≥ набуваЇ дедал≥ б≥льшого поширенн¤ також використанн¤ п≥дтвердженого акредити-ва, особливо ¤кщо не в≥дома платоспроможн≥сть ≥мпортера та його банку. ¬≥н забезпечуЇ експо-ртеру безв≥дзивне зобов'¤занн¤ платежу з боку його банку, тому що банк на п≥дстав≥ цього п≥д-твердженн¤ зобов'¤заний зд≥йснити оплату з наданн¤м в≥дпов≥дних документ≥в у будь-¤кому випадку. ѕлат≥ж зд≥йснюЇтьс¤ нав≥ть тод≥, коли ≥мпортер або його банк не можуть або не бажа-ють платити. ÷е означаЇ, що ризик такого неплатежу переходить до банку експортера, а експо-ртер отримуЇ повну гарант≥ю платежу. јле це вимагаЇ зб≥льшенн¤ витрат - угода про вистав-ленн¤ п≥дтвердженого безв≥дзивного акредитива передбачаЇ сплату в≥дпов≥дноњ ком≥с≥њ (плати) за п≥дтвердженн¤. ом≥с≥йн≥ витрати у к≥нцевому п≥дсумку сплачуЇ ≥мпортер.
«начн≥ за розм≥рами банки надають акцептний кредит або кредит у форм≥ акцепту тратт. —уть цього виду кредиту пол¤гаЇ у домовленост≥ експортера з ≥мпортером, що плат≥ж за товар буде зд≥йснено через банк шл¤хом акцепту останн≥м виставлених експортером тратт.
ѕоширенн¤ кредиту у форм≥ акцепту тратт зумовлене обмеженн¤ми комерц≥йного кре-дитуванн¤. ≈кспортер дуже часто не знаЇ платоспроможност≥ та над≥йност≥ ≥мпортера з ≥ншоњ крањни. ѕ≥д час продажу товару в кредит такому покупцев≥ у експортера виникають сумн≥ви щодо сплати вексел¤, ¤кий акцептований ≥мпортером. “ому в≥н у де¤ких випадках скор≥ше утримаЇтьс¤ в≥д кредитуванн¤ п≥д акцепт нев≥домого йому ≥мпортера. Ќав≥ть у випадку, коли в експортера не виникаЇ сумн≥в≥в щодо платоспроможност≥ ≥мпортера та в оплат≥ акцептованоњ ним тратти, кредитуванн¤ ≥мпортера п≥д вексель може бути утрудненим дл¤ експортера, насам-перед тому, що останньому буде важко обл≥кувати у будь-¤кому банку тратту, ¤ка акцептована нев≥домим або малов≥домим у ц≥й крањн≥ ≥мпортером з ≥ншоњ крањни. ¬се це ≥ зумовило розвиток банк≥вського кредитуванн¤ ≥мпортера у форм≥ акцептних кредит≥в. «ам≥сть ≥мпортер≥в тратту експортер≥в акцептуЇ банк ≥мпортера, на ¤кий вона вже безпосередньо виставл¤Їтьс¤ експорте-ром. ћ≥сце нев≥домого ≥мпортера займаЇ банк, б≥льш платоспроможний та б≥льш в≥домий в кра-њн≥ експортера, н≥ж ф≥рма ≥мпортер. Ѕанки беруть за св≥й акцепт винагороду з ≥мпортер≥в ≥ убезпечують себе в≥д ризику на випадок непогашен≥м ≥мпортером наданого йому кредиту. јкцептн≥ операц≥њ банк≥в розширюють дл¤ експортер≥в можливост≥ збуту товар≥в у кредит, а дл¤ ≥мпорте-р≥в полегшують њх оплату.
ќсновн≥ риси акцептноњ операц≥њ пол¤гають в тому, що експортер п≥д час продажу товар≥в у кредит ставить перед ≥мпортером вимогу оплачувати товари з допомогою акцепту тратт експор-тером, банку ≥мпортера (або будь-¤ким ≥ншим банком за домовлен≥стю з ≥мпортером). ≤мпортер робить запит у свого банку (або в ≥ншого) про можлив≥сть наданн¤ йому акцептного кредиту. ѕ≥сл¤ отриманн¤ згоди банку ≥мпортер пов≥домл¤Ї експортера про свою згоду на запропоновану форму розрахунку за товари банк≥вськими акцептами, й сторони укладають угоду.
¬≥дпов≥дно до умов контракту експортер в≥двантажуЇ товар, оформл¤Ї товарн≥ документи та одночасно виписуЇ тратту на банк ≥мпортера. ¬казан≥ товарн≥ документи, що одночасно випи-сан≥ також ≥ на ≥м'¤ банку-≥мпортера, разом ≥з траттою експортер передаЇ своЇму банку дл¤ пе-ресиланн¤ документ≥в банку ≥мпортера.
Ѕанк ≥мпортера п≥сл¤ отриманн¤ товарних документ≥в разом з траттою, пов≥домл¤Ї ≥мпорте-ра про його зобов'¤занн¤ внести банку суму тратти до настанн¤ терм≥ну њњ оплати й видаЇ ≥мпор-теру товарн≥ документи, звичайно п≥д збер≥гальну записку, ¤ка гарантуЇ належн≥сть товару банку. ѕ≥сл¤ цього банк ≥мпортера акцептуЇ виставлену на нього експортером тратту та в≥дсилаЇ њњ банку експортера.
«а певний пром≥жок часу до оплати тратти ≥мпортер вносить до банку њњ суму, за рахунок ¤коњ банк ≥ оплачуЇ й в день, коли настаЇ терм≥н оплати. ѕри цих операц≥¤х банк не вкладаЇ ре-сурс≥в у кредитуванн¤ ≥мпортера. ѕо сут≥ своњм акцептом банк т≥льки гарантуЇ експортеру опла-ту товару ≥мпортером. «важаючи на банк≥вський акцепт, ≥мпортер д≥стаЇ можлив≥сть користува-тис¤ банк≥вським кредитом на терм≥н в≥д акцепту тратти до внеску грошей на й оплату. “аким чином, у ц≥й операц≥њ банк ≥мпортера стосовно експортера виступаЇ боржником, а ≥мпортера - кредитором. ” випадку невиконанн¤ ≥мпортером своњх зобов'¤зань перед банком за акцептним кредитом банк за рахунок своњх кошт≥в оплачуЇ тратту, ¤ка акцептована ним, ≥ таким чином змушений нести збитки.
јкцептно-рамбурсний кредит Ї певним ускладненн¤м акцептного кредиту. ћ≥сце банку ≥мпортера пос≥даЇ м≥жнародний першокласний банк. «вичайно це пов'¤зано з вимогами експор-тера отримати тратту, ¤ка акцептована великим банком ≥ може бути легше врахованою, н≥ж тратта, ¤ка акцептована банком ≥мпортера, котрий Ї недостатньо в≥домим у крањн≥ експортера.
’≥д акцептно-рамбурсноњ операц≥њ в основному повторюЇ акцептну операц≥ю. Ќа про-ханн¤ ≥мпортера його банк забезпечуЇ йому одержанн¤ акцепту великого м≥жнародного банку. якщо банк ≥мпортера вважаЇ можливим надати кредит ≥мпортеру, в≥н звертаЇтьс¤ з проханн¤м про акцепт тратт, що виставлен≥ експортером до м≥жнародного банку. ћ≥жнародний банк даЇ згоду банку ≥мпортера, ¤кщо не маЇ сумн≥ву щодо його платоспроможност≥. ѕ≥сл¤ цього за к≥-лька дн≥в до терм≥ну акцепту тратт вищеназваним м≥жнародним банком банк ≥мпортера надси-лаЇ м≥жнародному банку своЇ зобов'¤занн¤ зд≥йснити переказ йому грошових кошт≥в дах њх оплати. “аке зобов'¤занн¤ банку про переказ (рамбурсируванн¤) сум дл¤ оплати акцептованих тратт називаЇтьс¤ рамбурсним зобов'¤занн¤м. ¬≥дпов≥дно до цього одержала назву ≥ форма кре-дитуванн¤ ≥мпортер≥в.
—хема операц≥й за акцептно-рамбурсним кредитом передбачаЇ так≥ д≥њ:
проханн¤ ≥мпортера банку про в≥дкритт¤ кредиту;
проханн¤ про в≥дкритт¤ акцептного кредиту та рамбурсне зобов'¤занн¤, ¤ке надсилаЇтьс¤ банком у крањн≥ ≥мпортера банку на м≥жнародному ф≥нансовому ринку;
в≥дкритт¤ акцептного кредиту банком на м≥жнародному ф≥нансовому ринку на користь експортера у банку-кореспондента в крањн≥ експортера;
пов≥домленн¤ експортеру з боку банку в крањн≥ експортера;
в≥дправленн¤ товару експортером та переданн¤ товарних документ≥в та тратти в банк в крањн≥ експортера;
пересиланн¤ банком у крањн≥ експортера банку на м≥жнародному ринку одного прим≥рника тратти на акцепт у супровод≥ товарних документ≥в;
урахуванн¤ на грошовому ринку другого прим≥рника тратти;
пересиланн¤ банком на м≥жнародному ф≥нансовому ринку документ≥в про в≥д-вантаженн¤ банку в крањн≥ ≥мпортера та видача њх ≥мпортеру п≥д збер≥гальну розписку,
переданн¤ складу товару п≥д заставне св≥доцтво;
передаванн¤ банку в крањн≥ ≥мпортера заставного св≥доцтва в обм≥н на збер≥га-льну записку;
продаж ≥мпортером на внутр≥шньому ринку товару та викуп ним у банку заста-вного св≥доцтва;
перерахуванн¤ банком у крањн≥ ≥мпортера частини виручки за товар, ¤кий Ї не-обх≥дним дл¤ погашенн¤ тратти, на рахунок банку-акцептанта ≥" видача залиш-к≥в виручки ≥мпортеру;
пред'¤вленн¤ тратти банку-акцептанту в строк та њњ оплата.
Ќа практиц≥ наданн¤ акцептно-рамбурсного кредиту нер≥дко пов'¤зане з одночасним в≥д-критт¤м ≥мпортером аккредитива. ” цьому випадку останн≥й виступаЇ ¤к гарант≥¤ виконанн¤ зобов'¤зань.
Ѕрокерськ≥ кредити Ї р≥зновидом комерц≥йного кредитуванн¤ торговельними посеред-никами експортер≥в та ≥мпортер≥в. Ѕрокери нер≥дко видають гарант≥њ за кредитами, ¤к≥ отриму-ють експортери та ≥мпортери, за особливу винагороду, ¤ка маЇ назву делькредере.
—воњ основн≥ економ≥чн≥ функц≥њ - ф≥нансуванн¤ на ≥нтернац≥ональному р≥вн≥ св≥тового процесу виробництва та м≥жнародного плат≥жного обороту - м≥жнародний кредит може зд≥йс-нювати лише при забезпеченн≥ позичальник≥в довгостроковими та середньо-строковими ф≥-нансовими ресурсами.
≈кспортери п≥д час наданн¤ середньо- та довгострокових кредит≥в насамперед застосо-вують такий ≥нструмент, ¤к вексель. ” зв'¤зку « на¤вн≥стю значного ризику, пов'¤заного з опла-тою тратт ≥мпортером, труднощами обл≥ку тратт, ¤к≥ акцептован≥ ≥мпортером, подальший роз-виток ф≥рмового кредиту супроводжувавс¤ створенн¤м системи страхуванн¤ експортних креди-т≥в спец≥ал≥зованими банками. —початку банки вийшли у сферу зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ¤к креди-тори ф≥рм експортер≥в. “ак≥ кредити називаютьс¤ кредитами постачальнику (рис. 4).
–ис. 4. ћехан≥зм зд≥йсненн¤ кредиту постачальнику
јле з часом нац≥ональн≥ банки крањни ф≥рми-експортера почали зд≥йснювати б≥льш гну-чку пол≥тику зовн≥шньоторговельного кредитуванн¤. ¬они почали надавати кредити безпосере-дньо ≥мпортеру. ÷е дало йому можлив≥сть розплачуватис¤ за поставки експортера коштами, одержаними в≥д банку. “акий метод банк≥вського кредитуванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ називаЇтьс¤ кредитом покупцю. редити покупцю найб≥льш виг≥дн≥ саме ≥мпортеру - в нього з'¤вл¤Їтьс¤ можлив≥сть вибору ф≥рми-постачальника, хоча ≥ т≥льки в окрем≥й крањн≥. ќдночасно терм≥н кре-диту подовжуЇтьс¤, а варт≥сть де¤кою м≥рою знижуЇтьс¤. ѕри цьому ф≥рми-постачальники, ¤к≥ усунен≥ в≥д безпосередньоњ участ≥ у кредитуванн≥ експорту, не мають можливост≥ п≥двищити ц≥-ни кредиту. ќстаннЇ досить часто в≥дбуваЇтьс¤ при застосуванн≥ ф≥рмового кредиту ≥ нав≥ть кредиту постачальнику.
¬арт≥сть банк≥вського кредиту покупцю ф≥ксуЇтьс¤ на дек≥лька рок≥в на р≥вн≥, нижчому за варт≥сть позичкових кошт≥в на ринку кап≥тал≥в, що спри¤Ї п≥двищенню њх конкурентоспро-можност≥. —трок кредиту покупцю перевищуЇ строк кредиту постачальнику (переважно це се-редньо- та довгостроков≥ позики). Ѕанки при цьому можуть в≥дкривати кредитн≥ л≥н≥њ дл¤ ≥нозе-мних позичальник≥в на оплату товар≥в, ¤к≥ були придбан≥. ” цих механ≥змах банки виступають партнерами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ кл≥Їнт≥в. ¬они беруть участь у переговорах про торго-вельно-виробниче сп≥вроб≥тництво, виступають центрами економ≥чноњ ≥нформац≥њ та вив≥льн¤-ють експортер≥в в≥д р≥зного роду ф≥нансових та комерц≥йних ризик≥в. ћехан≥зм зд≥йсненн¤ кре-диту покупцев≥ показано на рис. 5.
ќстанн≥м часом ринок Їврокредит≥в перетворивс¤ на важливе джерело позичкових кош-т≥в дл¤ св≥товоњ економ≥ки. —пециф≥чними ≥нструментами наданн¤ середньострокових та довго-строкових банк≥вських кредит≥в на ринку Їврокредит≥в Ї роловерн≥ та консорц≥альн≥ кредити.
–ис. 5. ћехан≥зм зд≥йсненн¤ кредиту покупцю
Ќайменуванн¤ роловерних кредит≥в, ставка за ¤кими пер≥одично перегл¤даЇтьс¤, походить ≥з факту реф≥нансуванн¤ банками позичок 3 - 6-м≥с¤чними депозитами. ÷е означаЇ пост≥йне по-вторюванн¤ в≥дновленн¤ потреб у реф≥нансуванн≥. ≤ншими словами, кредит маЇ пер≥одично "перекредитовуватис¤". ¬≥дпов≥дно кожн≥ 3 - б м≥с¤ц≥в позичальники перегл¤дають також ставки в≥дсотка. ƒо основних форм роловерного кредиту в≥днос¤ть: роловерн≥ Ївропозики, в≥д-новлюван≥ роловерн≥ кредити та роловер-стенд-бай Їврокредити (роловерний кредит п≥дтрим-ки).
–оловерн≥ Ївропозики на початку свого використанн¤ мали ф≥ксован≥ ставки в≥дсотка. ¬на-сл≥док краху Ѕреттон-¬удськоњ системи при њх наданн≥ почали використовувати "плаваюч≥" ставки в≥дсотка.
¬≥дновлюван≥ роловерн≥ кредити не мають встановленого загального розм≥ру суми кредиту. ѕри його одержанн≥ обговорюЇтьс¤ лише дата зм≥ни "п≥ни" та обс¤гу кредиту в межах терм≥ну наданн¤, що, ¤к правило, зб≥гаЇтьс¤ з часом зм≥ни ставки в≥дсотка. Ѕазою дл¤ њх виникненн¤ слугували нац≥ональн≥ револьверн≥, або контокорентн≥, кредити, в ¤ких практикують викорис-танн¤ овердрафту.
–оловер стенд-бай Їврокредит (роловерний кредит п≥дтримки) маЇ характер п≥дстрахуваль-ного. ѕри укладенн≥ договору на його отриманн¤ позика фактично не надаЇтьс¤. Ѕанк лише бе-ре на себе зобов'¤занн¤ надати впродовж д≥њ договору Їврокредит за першою вимогою позича-льника.
ѕри цьому базою дл¤ регулюванн¤ ц≥ни кредиту виступаЇ ставка, ¤ка застосовуЇтьс¤ в опе-рац≥¤х пров≥дних банк≥в у Ћондон≥ - Ћ≤Ѕќ– (London Interbank Offered Rate). ÷¤ ставка пропо-нуЇтьс¤ на лондонському м≥жбанк≥вському ринку. ƒана ринкова ставка за короткостроковими кредитами зазнаЇ значних коливань, особливо поза межами встановлених строк≥в. ”насл≥док цього процентн≥ ризики, ¤к≥ беруть на себе позичальники в≥дпов≥дно до угод, дуже висок≥ - значно вищ≥ за ≥нш≥ ризики. Ќа практиц≥ ставка за роловерними кредитами розраховуЇтьс¤ з до-помогою додаванн¤ р≥зниц≥ до ставки Ћ≤Ѕќ–. ÷¤ р≥зниц¤ називаЇтьс¤ маржею, або спредом, та ф≥ксуЇтьс¤ у кредитн≥й угод≥. —пред слугуЇ компенсац≥Їю банку-кредитору за виконанн¤ ним в≥дпов≥дноњ роботи, ризик ≥ за користуванн¤ його кап≥талом. “ому розм≥р спреду розпод≥л¤Їтьс¤ в≥дпов≥дно до терм≥ну кредиту та класу або положенн¤ позичальника. “им самим враховуютьс¤ ризики крањни та кредиту, мають вплив також ринков≥ умови.
якщо кредит не вибираЇтьс¤ повн≥стю зразу ж п≥сл¤ його наданн¤, за невикористану частину кредиту сплануЇтьс¤ ком≥с≥¤ за зобов'¤занн¤. Ќа додаток до цього позичальник повинен опла-тити витрати на консультац≥њ та ≥н.
“ерм≥ни за роловерними кредитами значною м≥рою коливаютьс¤ залежно в≥д положенн¤ по-зичальника та ринковоњ кон'юнктури. як правило, терм≥н такого кредиту становить в≥д 3 до 10 рок≥в. ошти передаютьс¤ позичальнику до зак≥нченн¤ терм≥ну, але в раз≥ дострокового пога-шенн¤ беретьс¤ ком≥с≥¤. „ас в≥д часу позичальник маЇ право на користуванн¤ кредитом на "ре-вольверн≥й" (в≥дновлювальн≥й) основ≥, маючи можлив≥сть погасиш та отримати його прот¤гом одного й того ж терм≥ну кредиту.
–озм≥ри роловерних кредит≥в вар≥юють у дуже широких межах. редити розм≥ром 100 - 300 млн дол. - не ¤вище, а рекордний за розм≥ром кредит становив 2,5 млрд дол. ≥ був наданий ¬еликобритан≥њ.
–оловерна система кредитуванн¤ виконуЇ важливу функц≥ю трансформуванн¤ короткостро-кових кошт≥в у б≥льш тривал≥ —права в тому, що використанн¤ короткострокових кошт≥в дл¤ кредит≥в довгострокового терм≥ну призводить до втрату банк≥вськ≥й л≥кв≥дност≥. р≥м цього, ≥с-нуванн¤ Їврокредитних ринк≥в, де Ї можлив≥сть отримати значн≥ за розм≥рами позики, вимага-ло, щоб такого роду можливост≥ використовувалис¤ не т≥льки дл¤ задоволенн¤ цьогочасних по-треб, а й дл¤ ≥нвестуванн¤ та довгострокових державних програм. Ќеобх≥дн≥сть розв'¤занн¤ цих завдань вимагала розробки специф≥чного механ≥зму кредитуванн¤. Ќим ≥ стала банк≥вська кре-дитна д≥¤льн≥сть на основ≥ пасивних операц≥й з сертиф≥катами на депозит та активних операц≥й з в≥дновлюваними роловерними кредитами. ќстанн≥ слугують основою ≥ дл¤ пасивних операц≥й, коли банки мають можлив≥сть за рахунок роловерних позик короткого терм≥ну надавати кредити на б≥льш тривал≥ строки;
јле наданн¤ кредит≥в на б≥льш≥ терм≥ни за рахунок кошт≥в меншого строку нав≥ть з допомо-гою такого механ≥зму не л≥кв≥дуЇ ризику втрати л≥кв≥дност≥, особливо коли йдетьс¤ про значн≥ кошти, типов≥ дл¤ м≥жнародного ринку. ƒе¤кою м≥рою р≥шенн¤ було знайдено з допомогою за-стосуванн¤ принципу розпод≥ленн¤ ризику.
Ќамаганн¤ зменшити ризик при наданн≥ позичок примусило банки вдосконалювати меха-н≥зм кредитуванн¤, використовуючи, зокрема, випуск п≥нних папер≥в п≥д роловерн≥ Їврокреди-ти. ѕ≥сл¤ укладенн¤ контракту позичальник видаЇ кредитору зобов'¤занн¤ (promissory notes) про своЇчасне погашенн¤ позички, в≥дсотка та ком≥с≥й. “аке зобов'¤занн¤ надаЇ додатков≥ гара-нт≥њ кредитору ≥ Ї, по сут≥, л≥кв≥дним папером, ¤кий можна переобл≥кувати. ѕри наданн≥ креди-ту також застосовуЇтьс¤ ем≥с≥¤ сертиф≥кат≥в, ¤к≥ п≥дтверджують участь у Їврокредит≥. “ак≥ сер-тиф≥кати теж можуть ¤к перепродаватис¤ ≥ншим ф≥нансовим установам, так ≥ обл≥ковуватис¤.
—ередньостроков≥ та довгостроков≥ кредити на значну суму надаютьс¤, ¤к привило, банк≥вськи-ми консорц≥умами (синдикатами) ≥ мають назву синдиц≥йованих. “ехн≥ка наданн¤ таких креди-т≥в передбачаЇ, що один банк, ¤кий маЇ назву управл¤ючого та п≥дтримуЇтьс¤ банко-менеджерами, проводить переговори з позичальником про умови кредиту. „лени управл¤ючоњ банк≥вськоњ групи п≥дписуютьс¤ на певн≥ частини сп≥льного кредиту, тобто вони стають банка-ми-андерайтерами. як правило, вони роздр≥бнюють частки своЇњ участ≥ й передають њх ≥ншим кредиторам. ѕри орган≥зац≥њ консорц≥ального кредиту на додаток до базовоњ в≥дсотковоњ ставки та марж≥ сплачуютьс¤ ком≥с≥њ за управл≥нн¤, участь, посередництво (агентська), а також витрати на консультац≥њ тощо.
Ѕанк≥вськ≥ синдикати внасл≥док розпорошенн¤ ризику кредитних операц≥й серед бага-тьох банк≥в мають б≥льше можливостей трансформац≥њ короткострокових пасив≥в у довгостро-ков≥ активи, н≥ж будь-¤кий ≥нший, нав≥ть великий за розм≥рами банк. ѕо сут≥ середньостроков≥ банк≥вськ≥ кредити надають позичальнику кошти на коротк≥ строки (3 - 6 м≥с¤ц≥в), але з сис-тематичним подовженн¤м до зак≥нченн¤ терм≥ну кредиту.
—индиц≥йован≥ кредити пор≥вн¤но з нац≥ональним банк≥вським кредитом мають ¤к недол≥ки, так ≥ переваги. ѓх недол≥ки пов'¤зан≥ з тим, що, будучи за своњми параметрами середньостроко-вими, вони надаютьс¤ в ц≥лому на коротш≥ терм≥ни. р≥м того, ставка в≥дсотка за еврокредита-ми част≥ше вища за ставки банк≥вського кредиту, ¤кий п≥дтримуЇтьс¤ державою. ѕереваги ж њх пол¤гають у тому, що кредити можуть бути надан≥ в будь-¤к≥й в≥льноконвертован≥й валют≥, й це надаЇ позичальнику можлив≥сть використовувати ц≥ кошти на св≥й розсуд, не обмежуючи своњ господарськ≥ р≥шенн¤. ƒовгострокове кредитуванн¤ (строком на 10-15 ≥ б≥льше рок≥в) добу-ло розвитку насамперед у практиц≥ кредитуванн¤ ур¤д≥в крањн, ¤к≥ стикаютьс¤ з проблемами за-боргованост≥. –озр≥зн¤ють так≥ форма довгострокових кредит≥в: м≥ждержавн≥ кредити за раху-нок асигнуванн¤ бюджетних фонд≥в; двосторонн≥ державн≥; м≥жнародних та рег≥ональних ва-лютно-кредитних ≥ ф≥нансових орган≥зац≥й; по л≥н≥њ наданн¤ допомоги, ¤ка разом з техн≥чною допомогою, безв≥дплатними дарами, субсид≥¤ми включаЇ позики на п≥льгових умовах.
Ќаприклад, ћ¬‘ у межах ф≥дуц≥йного фонду надаЇ кредити найб≥дн≥шим крањнам, що розвиваютьс¤, строком на 10 рок≥в, ¤кщо вони мають труднощ≥ з плат≥жним балансом. Ќа строк 15 рок≥в надаЇ кредити ≥ ‘онд структурноњ адаптац≥њ крањнам, ¤к≥ в≥дпов≥дають вимогам ћ≥жнародноњ јсоц≥ац≥њ –озвитку (ћј–).
ƒосить часто зд≥йснюЇтьс¤ зм≥шаний вид м≥жнародного кредиту. Ќаприклад, звичайн≥ форми кредитуванн¤ експорту поЇднуютьс¤ з наданн¤м ф≥нансовоњ допомоги або "м'¤ких" кре-дит≥в.
Ќовою формою кредитуванн¤, ¤ка найчаст≥ше використовуЇтьс¤ при наданн≥ кредит≥в крањнам, що розвиваютьс¤, Ї сп≥льне ф≥нансуванн¤ к≥лькома кредитними установами значних за розм≥рами проект≥в, переважно в галуз¤х ≥нфраструктури. ≤н≥ц≥аторами сп≥льного ф≥нансуванн¤ виступають —в≥товий Ѕанк, ћ¬‘, ™Ѕ––, ¤к≥ залучають до цих операц≥й комерц≥йн≥ банки. Ќе-обх≥дно зауважити, що останн≥ част≥ше кредитують на п≥льгових умовах (за ставкою, меншою в≥д ринковоњ) найб≥льш привабливу частину проекту.
ѕрактикують дв≥ форми сп≥льного кредитуванн¤:
паралельне ф≥нансуванн¤, за ¤кого проект под≥л¤Їтьс¤ на дв≥ частини, що кре-дитуютьс¤ р≥зними кредиторами в межах установленоњ квоти;
сп≥вф≥нансуванн¤, за ¤кого вс≥ кредитори надають кредити впродовж реал≥зац≥њ проекту.
—п≥льне ф≥нансуванн¤ надаЇ певн≥ переваги позичальнику, оск≥льки в≥дкриваЇ йому до-ступ до п≥льгових кредит≥в. јле б≥льш виг≥дним воно Ї дл¤ кредитор≥в. «а такого ф≥нансуванн¤ вони отримують додатков≥ гарант≥њ своЇчасного погашенн¤ позички боржником. ћаЇ м≥сце ≥ по-силенн¤ ф≥нансовоњ залежност≥ крањни-боржника в≥д кредитора.
—индикати комерц≥йних банк≥в часто надають кредит за умови отриманн¤ крањною-позичальницею кредит≥в ћ¬‘ або ћЅ––. ÷е маЇ на мет≥ регулюванн¤ доступу позичальник≥в на св≥товий ринок позичкового кап≥талу, виход¤чи з пол≥тичних та економ≥чних м≥ркувань.
ќдн≥Їю з особливостей сучасноњ зустр≥чноњ торг≥вл≥ Ї складний ф≥нансовий механ≥зм њњ забезпеченн¤ та велика роль банк≥в у ньому. —торони повинн≥ мати механ≥зм взаЇмного креди-туванн¤, функц≥онуванн¤ ¤кого забезпечуЇтьс¤ через традиц≥йний розрахунково-ф≥нансовий механ≥зм банку. ¬одночас набула розвитку практика, зг≥дно з ¤кою банки надають середньо- та довгостроков≥ кредити при зд≥йсненн≥ компенсац≥йних угод найб≥льш складного характеру з то-чки зору економ≥чних зв'¤зк≥в м≥ж сторонами (компенсац≥йних проект≥в, ¤к≥ включають елемен-ти виробничоњ кооперац≥њ).
ѕерш≥ угоди про зустр≥чну торг≥влю, в ¤ких брали активну та значну за масштабами участь банки, були бартерними, за ¤ких одна сторона кредитуЇ ≥ншу на значн≥ суми пор≥вн¤но тривалий час. ƒо 80-х рок≥в банк≥вська участь у зустр≥чн≥й торг≥вл≥ сформувалась у трьох видах:
у вигл¤д≥ спец≥ал≥зованих банк≥в, найчаст≥ше невеликих, але д≥ючих п≥д кер≥в-ництвом пров≥дних банк≥в;
в≥дд≥л≥в зустр≥чноњ торг≥вл≥ в б≥льшост≥ великих “ЌЅ;
доч≥рн≥х спец≥ал≥зованих торговельних компан≥й, ¤к≥ належать банкам.
” межах кредитуванн¤ зустр≥чноњ торг≥вл≥ традиц≥йна функц≥¤ банк≥в де¤кою м≥рою транс-формуЇтьс¤: вже не колишн≥ показники платоспроможност≥ розгл¤даютьс¤ банком п≥д час оц≥н-ки над≥йност≥ позички, а ймов≥рн≥сть ефективного зд≥йсненн¤ проекту в ц≥лому та зустр≥чних поставок, ¤к≥ повинн≥ забезпечити його прибутков≥сть та кошти на погашенн¤ позички. ѕевний чином на таку переор≥Їнтац≥ю при анал≥з≥ показник≥в вплинула так звана "криза заборгованос-т≥", коли чимало крањн стали неплатоспроможними або опинилис¤ на гран≥ банкрутства. «устр≥-чн≥ поставки, що виступають певною м≥рою альтернативною гарант≥Їю платоспроможност≥, на-дають банкам можлив≥сть продовжувати надавати послуги з ф≥нансуванн¤ експортних операц≥й своњх кл≥Їнт≥в.
Ѕанки надають довгостроков≥ кредити за компенсац≥йними угодами. ÷≥ кредити грунтуютьс¤ на механ≥змах взаЇмного постачанн¤ товар≥в на однакову варт≥сть. “ак≥ кредити завжди мають ц≥льовий характер: отримуючи у кредит (прим≥ром на 10 рок≥в) машини, устаткуванн¤ дл¤ створенн¤ та реконструкц≥њ п≥дприЇмств, освоЇнн¤ природних ресурс≥в, позичальник на пога-шенн¤ кредиту зд≥йснюЇ зустр≥чне постачанн¤ продукц≥њ побудованих або реконструйованих п≥дприЇмств. ’арактерна риса компенсац≥йних угод - значн≥ масштаби та довгостроковий ха-рактер, взаЇмна зумовлен≥сть експортноњ та ≥мпортноњ угод. редит за компенсац≥йними угода-ми слугуЇ дл¤ ≥мпортера засобом ув'¤зки платеж≥в за придбан≥ машини та устаткуванн¤, вируч-ки в≥д зустр≥чних поставок товар≥в та експорт ¤к компенсац≥ю в≥дпов≥дних витрат.
ѕри кредитуванн≥ компенсац≥йних угод використанн¤ ф≥рмових кредит≥в маЇ обмежений ха-рактер, переважають довгостроков≥ консорц≥альн≥ кредити, що надаютьс¤ банк≥вськими консо-рц≥умами. ÷е зумовлено тим, що нац≥ональне законодавство досить часто встановлюЇ дл¤ окремих банк≥в л≥м≥т кредитуванн¤ одного позичальника, а також тим, що банки прагнуть об-межити ступ≥нь ризику при наданн≥ кредит≥в.
„астиною довгострокового м≥жнародного кредитуванн¤ Ї м≥жнародн≥ позики - м≥жнародн≥ кредити, ¤к≥ надаютьс¤ у валют≥, залученн¤ державними або приватними корпорац≥¤ми позич-кових кошт≥в на нац≥ональному та св≥товому ринках позичкових кап≥тал≥в шл¤хом випуску сво-њх боргових зобов'¤зань, тобто ем≥с≥њ п≥нних папер≥в (середньострокових нот, довгострокових обл≥гац≥й та ≥н.). Ќайб≥льш поширен≥ ем≥с≥њ обл≥гац≥й, ¤к≥ можуть бути под≥лен≥ на два сектори: ≥ноземн≥ обл≥гац≥йн≥ позики та власне м≥жнародн≥ обл≥гац≥йн≥ позики, або Ївропозики. ≤ноземн≥ обл≥гац≥йн≥ позики (м≥жнародн≥ кредити, ¤к≥ надаютьс¤ у валют≥) - це ем≥с≥¤ обл≥гац≥й ≥нозем-ними ем≥тентами з метою моб≥л≥зац≥њ кап≥талу насамперед нац≥ональних кредитор≥в певноњ кра-њни. “ак≥ ем≥с≥њ були найб≥льш поширен≥ в перш≥ дес¤тил≥тт¤ XX ст., пот≥м њхнЇ значенн¤ змен-шилос¤, але з 60-х рок≥в вони знову набули певного поширенн¤. ” сучасних умовах б≥льш≥сть випуск≥в ≥ноземних обл≥гац≥й практично зосереджен≥ на ф≥нансових ринках чотирьох крањн. ÷е - м≥жнародн≥ кредити, ¤к≥ надаютьс¤ у валют≥ —Ўј, ‘–Ќ, Ўвейцар≥њ та япон≥њ ≥ п≥дпор¤дко-вуютьс¤ регламентац≥¤м щодо ц≥нних папер≥в крањни ем≥с≥њ, але на практиц≥ њх об≥г зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з б≥льш≥стю принцип≥в Ївроринк≥в, насамперед тому, що вони виступають безпосередн≥-ми конкурентами власне Їврообл≥гац≥й. ” сфер≥ ст¤гненн¤ податк≥в, метод≥в ем≥с≥њ та функц≥о-нуванн¤ вторинного ривку правила дуже близьк≥ до правил Ївроринку. √оловн≥ в≥дм≥нност≥ обумовлюютьс¤ крањнами-ем≥тентами - Ўвейцар≥Їю та япон≥Їю.
Ўвейцар≥¤, ¤ка монопол≥зувала 2/3 ем≥с≥й ≥ноземних обл≥гац≥й в 1986 та 1987 рр. та практично половину м≥жнародних кредит≥в, ¤к≥ надаютьс¤ у валют≥, намагаЇтьс¤ уникнути роз-витку ринку швейцарського Їврофранка дл¤ того, щоб не розширювати м≥жнародну роль своЇњ валюти. “ому вона й перешкоджаЇ розм≥щенню швейцарськими банками Їврообл≥гац≥й у швей-царських франках. ”насл≥док цього бажаюч≥ зробити ем≥с≥ю у ц≥й валют≥ можуть використову-вати Їдину можлив≥сть - м≥жнародн≥ кредити, ¤к≥ надаютьс¤ в ≥ноземн≥й валют≥. “≥Їњ ж тактики дотримувалась ≥ япон≥¤, ўо стосуЇтьс¤ —Ўј, ¤к≥ виступають третьою пров≥дною крањною ≥но-земних ем≥с≥й, то њхнЇ положенн¤ в≥дпов≥даЇ традиц≥њ американського ринку, ¤кий не зник, але маЇ незначну вагу.
«алежно в≥д крањни ем≥с≥њ ц≥ обл≥гац≥њ мають спец≥альн≥ назви:
Yanke Bonds в —Ўј, Samourai Bonds в япон≥њ, Bulldog Bonds в ¬еликобритан≥њ та Chocolate Bonds в Ўвейцар≥њ.
–инок ≥ноземних обл≥гац≥й розвиваЇтьс¤ не так динам≥чно пор≥вн¤но з ринком власне обл≥гац≥й. јле ц¤ тенденц≥¤ може зм≥нитис¤ насамперед п≥д впливом: зм≥ни в≥дпов≥дних обме-жень на нац≥ональних та м≥жнародних ринках кап≥тал≥в.
« початку свого виникненн¤ позики у форм≥ в≥льного випуску обл≥гац≥й на зовн≥шньому ринку позичкових кап≥тал≥в базувалис¤ на принципах Їдност≥ м≥сц¤, валюти та б≥ржового коти-руванн¤. Ќаприклад, обл≥гац≥њ французькоњ позики на англ≥йському ринку кап≥тал≥в були випу-щен≥ у фунтах стерл≥нг≥в ≥ купувалис¤ англ≥йськими ≥нвесторами на основ≥ лондонського коти-руванн¤.
ѕ≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни виникли перепони дл¤ розм≥щенн¤ обл≥гац≥йних позик, особ-ливо у «ах≥дн≥й ™вроп≥. ÷е було пов'¤зано з недостачею довгострокових джерел позичкового кап≥талу та недостатн≥м розвитком ≥нституц≥йних ≥нвестор≥в, нест≥йк≥стю валют та плат≥жних баланс≥в, жорстким контролем за допуском ≥ноземних позичальник≥в на нац≥ональн≥ ринки по-зичкового кап≥талу. “ому набули розвитку м≥жнародн≥ обл≥гац≥йн≥ позики, ¤к≥ випускаютьс¤ банками одночасно на дек≥лькох пров≥дних ринках позичкового кап≥талу у валют≥ третьоњ крањ-ни. ÷≥ власне м≥жнародн≥ обл≥гац≥йн≥ позики, ¤к≥ мають назву Їврообл≥гац≥йних або Ївропозик, вперше почали випускатис¤ з 1963 р. ≥ поступово почали слугувати вагомим джерелом залучен-н¤ ф≥нансових ресурс≥в державами, м≥стами, корпорац≥¤ми.
«г≥дно з ≥снуючою практикою до ем≥с≥њ допускаютьс¤ в≥дом≥ ем≥тенти, ¤к≥ мають нам≥р залучите значн≥ кошти. ¬продовж тривалого часу позичальниками були майже виключно п≥д-приЇмства та орган≥зац≥њ промислове розвинутих крањн та м≥жнародн≥ ≥нститути, а також держа-ви. «а останн≥ роки зросла частка банк≥в та ф≥нансових ≥нститут≥в.
–инкова ставка в≥дсотка залежить в≥д валюти позики та ф≥ксуЇтьс¤ на весь терм≥н. ÷≥на п≥н-них папер≥в коливаЇтьс¤ залежно в≥д р≥вн¤ ринковоњ ставки в≥дсотка, регулюванн¤ ¤коњ в≥дпов≥-дно до ринкових умов в≥дбуваЇтьс¤ раз на п≥вроку. Ѕ≥ржове котируванн¤ зд≥йснюЇтьс¤, ¤к пра-вило, на ринках Ћюксембурга, Ћондона, ‘ранкфурта-на-ћайн≥. ѕозичальником сплачуютьс¤ ком≥с≥њ. упони ц≥нних папер≥в, що ем≥туютьс¤ публ≥чно або п≥дл¤гають приватному розм≥щен-ню консорц≥умами м≥жнародних банк≥в, зв≥льн¤ютьс¤ в≥д податку.
¬икористовуютьс¤ р≥зноман≥тн≥ ф≥нансов≥ ≥нструмента: звичайн≥ обл≥гац≥њ з ф≥ксованою або плаваючою ставкою, обл≥гац≥њ, що конвертуютьс¤ в акц≥њ або супроводжуютьс¤ правом на при-дбанн¤ акц≥й, ≥нш≥ види обл≥гац≥й. ÷ей ринок пропонуЇ також короткостроков≥ ц≥нн≥ папери з плаваючою ставкою, ¤к≥ Ї сертиф≥катами, що передаютьс¤ на пред'¤вника строком до п'¤та ро-к≥в та п≥дл¤гають одноразовому в≥дшкодуванню.
Ѕанки орган≥зували вторинн≥ ринки Їврообл≥гац≥й у Ћюксембурз≥, Ћондон≥, ‘ранкфурт≥ та ≥н. Ѕанк Morgan Guaranty створив у 1968 р. кл≥рингову палату в Ѕрюссел≥, в кап≥тал≥ ¤коњ беруть участь 120 банк≥в: Euroclear. ƒруга кл≥рингова палата була створена на початку 70-х рок≥в Ївро-пейськими банками (÷ентр постачанн¤ Їврообл≥гац≥й: CEDEL), ¤ка нал≥чуЇ 94 банк≥вських ак-ц≥онери.
ќсновна р≥зниц¤ м≥ж двома видами обл≥гац≥й (≥ноземними та власне Їврообл≥гац≥¤ми) пол¤-гаЇ в тому, що перш≥ продаютьс¤ на певн≥й б≥рж≥, тод≥ ¤к друг≥ не обов'¤зково котируютьс¤ в певному географ≥чному м≥сц≥ ўодо обс¤г≥в, то ц≥ дв≥ категор≥њ обл≥гац≥й мали однакову вагу в 70-т≥ роки та на початку 80-х рок≥в, але пот≥м ситуац≥¤ дещо зм≥нилас¤. ѕочинаючи з 1982 р. Їв-роем≥с≥њ почали в 2 рази перевищувати ем≥с≥њ ≥ноземних обл≥гац≥й, у 1987 р. вони були в 4 рази б≥льшими.
ћайже до середини 80-х рок≥в б≥льша частина Ївропозик зд≥йснювалас¤ у Ївродоларах, але в наш час поширенн¤ набули ≥нш≥ Ївровалюти.
Ќеобх≥дно також зауважити, що ринок Їврообл≥гац≥й практично закритий дл¤ позичальни-к≥в, ¤к≥ мають репутац≥ю ненад≥йних боржник≥в.
ќрган≥зац≥¤ публ≥чних ем≥с≥й та приватного розм≥щенн¤ на Ївроринках обл≥гац≥йних пози-чок зд≥йснюЇтьс¤ спец≥ально створеними дл¤ цього м≥жнародними синдикатами (консорц≥ума-ми) або пулами. «вичайно вони мають три¤русну структуру, ¤ка включаЇ групу управл≥нн¤, групу розм≥щенн¤ та групу продажу.
”продовж останн≥х рок≥в банки дедал≥ б≥льше ор≥Їнтуютьс¤ на д≥¤льн≥сть на ринках кап≥та-л≥в, насамперед на Ївроринках. ƒана тенденц≥¤ називаЇтьс¤ сек'юритизац≥Їю. Ќов≥ електронн≥ ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ в банк≥вськ≥й справ≥ дають змогу отримати моментальну ≥нформац≥ю про стан справ в ус≥х пров≥дних ф≥нансових центрах та надзвичайно швидко обробити њњ. ÷е створюЇ можливост≥ отриманн¤ прибутк≥в на основ≥ проведенн¤ арб≥тражу м≥ж р≥зними ф≥нан-совими центрами, посилюЇ взаЇмозв'¤зок м≥ж ринками пр¤мих банк≥вських кредит≥в та ринками обл≥гац≥й.
–озвиток Ївроем≥с≥й з ф≥ксованою ставкою в≥дбуваЇтьс¤ залежно в≥д р≥зниц≥ у реально-му доход≥ Їврообл≥гац≥й, з одного боку, та грошових вклад≥в на строк три м≥с¤ц≥, з ≥ншого. оли ц¤ р≥зниц¤ зростаЇ, обс¤г Ївроем≥с≥й зб≥льшуЇтьс¤. –инок розширюЇтьс¤ тим б≥льше, чим б≥ль-ша ц¤ р≥зниц¤ в пер≥од пад≥нн¤ ставок в≥дсотка. ¬≥дбуваЇтьс¤ певна консол≥дац≥¤ грошових аву-ар≥в.
” нестаб≥льному м≥жнародному середовищ≥, що пост≥йно зм≥нюЇтьс¤, внасл≥док зм≥ни ставок в≥дсотка та валютних курс≥в, ≥нвесторам та позичальникам необх≥дно в будь-¤кий мо-мент пристосовуватис¤ до обставин. ¬одночас, вони намагаютьс¤ максимально скористатис¤ з переваг або недол≥к≥в податкового законодавства. ‘≥нансов≥ ≥нновац≥њ, що масовано виникли й поширилис¤ впродовж 70 - 80-х рок≥в, задовольн¤ють саме п≥ потреби. Ќеобх≥дно насамперед п≥дкреслити те, що саме м≥жнародн≥ ринки найкраще пристосован≥ дл¤ впровадженн¤ ≥ннова-ц≥й, бо вони менше регламентован≥, н≥ж нац≥ональн≥
ƒо цього часу Ївроринки пропонували позичальникам так≥ три основн≥ види позик:
а) короткостроков≥ кредити у Ївровалютах, ¤к≥ давали змогу ф≥нансувати потреби в грошо-вих коштах безпосередньо на зразок грошових кредит≥в, що пропонуютьс¤ банками у б≥льшост≥ пров≥дних промислове розвинутих крањн;
б) середньо- та довгостроков≥ Їврокредити (терм≥ном б≥льше ¤к 18 м≥с¤ц≥в, але менше в≥д 15 рок≥в), ¤к≥ надаютьс¤ банк≥вським пулом;
в) Їврообл≥гац≥њ на м≥жнародних ринках.
« допомогою застосуванн¤ спец≥альних вид≥в ц≥нних папер≥в ф≥нансов≥ ≥нновац≥њ дають можлив≥сть забезпечиш будь-¤ку тривал≥сть позики - в≥д 24 год. до безмежност≥.
ќдн≥Їю з перших ≥нновац≥й були послуги гарантованих ем≥с≥й, ¤к≥ мали зам≥нити Їврок-редити в умовах нестаб≥льност≥ ф≥нансових ринк≥в. ¬они мали на мет≥ запропонувати ц≥нн≥ па-пери, ¤к≥ користуютьс¤ дов≥рою ¤к у позичальника, що прагне забезпечити соб≥ певн≥ обс¤ги се-редньострокового ф≥нансуванн¤ за найб≥льш спри¤тливими ставками, так ≥ в кредитора, ¤кий надаЇ перевагу короткостроковому ≥нвестуванню кошт≥в.
—еред таких ф≥нансових ≥нновац≥й необх≥дно насамперед зазначити Ївроноти RUF,NIF ≥ ћќFF.
≤нструменти в≥дновленн¤ п≥дписки (REVOLVING UNDERWRITING Facilities - RUF) - це середньостроков≥ (в≥д 5 до 7 рок≥в) кредитн≥ програми, ¤к≥ дають змогу позичальнику пер≥одично випускати на Ївроринок короткостроков≥ (в≥д 1 до 12 м≥с¤ц≥в) Ївроноти при посередництв≥ ≥нвестиц≥йного банку. ѕо сут≥ п≥ послуги з в≥дновленн¤ п≥дписки на ц≥нн≥ папери Ї середньостроковим кредитом, ¤кий передбачаЇ продаж короткострокових ц≥нних папер≥в. ” раз≥ неможливост≥ реал≥зац≥њ ц≥нних папер≥в унасл≥док ринковоњ кризи л≥кв≥дност≥, позичальник маЇ впевнен≥сть щодо викупу цих папер≥в комерц≥йними банками, об'Їднаними в гарант≥йний синдикат, за ц≥ною, обумовленою ран≥ше. —тавки реал≥зац≥њ визначаютьс¤ шл¤хом ≥ндексац≥њ за Ћ≤Ѕќ– заздалег≥дь. «авд¤ки цьому позичальник отримуЇ гарант≥ю середньострокового ф≥нансуванн¤, що, безумовно, Ї виг≥дним дл¤ нього.
√арант≥йн≥ ≥нструменти (Notes Insurance Facilities - NIF) - послуги з випуску боргових зо-бов'зань з наступним продовженн¤м на тих же умовах були створен≥ за ≥н≥ц≥ативою комерц≥й-них банк≥в, ¤ких не зовс≥м задовольн¤ли властивост≥ RUF. Ќасамперед тому, що вони перекла-дали вс≥ ризики л≥кв≥дност≥ т≥льки на комерц≥йн≥ банки, тод≥ ¤к д≥лов≥ банки, не маючи н≥¤кого ризику, отримували теж значн≥ доходи. ” паперах типу NIF д≥њ з реал≥зац≥њ та гарант≥њ б≥льше не розд≥л¤ють - банки, ¤к≥ бажають брати участь у реал≥зац≥њ Ївронот, об'Їднуютьс¤ в синдикат, ¤кий робить за¤ву про придбанн¤ ц≥нних папер≥в, котр≥ бажаЇ випустити позичальник. якщо позичальник не-вдоволений за¤вою, в≥н може скористатис¤ Їврокредитом, ¤кий буде наданий цим синдикатом на умовах, погоджених заздалег≥дь.
¬ операц≥¤х на Ївроринку використовуютьс¤ р≥зн≥ модиф≥кац≥њ RUF та NIF ¤к≥ утворен≥ в≥д-пов≥дно до потреб ¤к позичальника, так ≥ банк≥в.
‘ондов≥ ≥нструменти з багатовар≥антним вибором (Multi Options Funding Facilities - ћќFF) - це зобов'¤занн¤ синдикату банк≥в надавати кредит за першою вимогою та в зручн≥й дл¤ кл≥Їнта форм≥. Ѕанки за таку послугу отримують в≥дпов≥дну винагороду. “ак≥ кредити да-ють змогу позичальнику зд≥йснювати випуск к≥лькох ≥нструмент≥в ф≥нансуванн¤, кр≥м коротко-строкових ц≥нних папер≥в. «авд¤ки цьому ≥снуЇ можлив≥сть робити виб≥р м≥ж к≥лькома валюта-ми та способами розрахунку ставок в≥дсотка. ” таких формах кредитуванн¤ за≥нтересован≥ пе-редус≥м невелик≥ та середн≥ ф≥рми, тому що вони п≥двищують стаб≥льн≥сть взаЇмов≥дносин кре-дитор≥в та позичальник≥в.
” друг≥й половин≥ 80-х рок≥в набули розвитку негарантован≥ п≥нн≥ комерц≥йн≥ папери, ¤к≥ випускаютьс¤ переважно першокласними позичальниками. ÷≥ папери надають б≥льш≥ п≥льги, н≥ж гарантован≥, ≥ можуть мати терм≥н до 10 рок≥в.
«начн≥ коливанн¤ ставок в≥дсотка на м≥жнародних та нац≥ональних ринках грошей останн≥-ми роками стимулювали по¤ву та попул¤рн≥сть на Ївроринку короткострокових зобов'¤зань з≥ зм≥нним в≥дсотком (ставки, що плавають). —тавки в≥дсотка за цим новим видом зобов'¤зань з терм≥нами в≥д 5 до 15 рок≥в ≥ндексуютьс¤ за Ћ≤Ѕќ– ≥ пер≥одично перегл¤даютьс¤ з метою адап-туванн¤ до ринковоњ кон'юнктури (¤к правило, кожн≥ б м≥с¤ц≥в).
ѕор¤д з≥ ставками, що плавають, з'¤вилос¤ багато вид≥в ≥нших, ¤к≥ дають змогу задово-льнити вимоги р≥зноман≥тних ≥нвестор≥в. ÷е - прогресивн≥ та регресивн≥ ставки; ставки, ¤к≥ п≥дл¤гають перегл¤ду; ставки, ¤к≥ регулюютьс¤; ставки, що плавають, ¤к≥ перетворюютьс¤ у ф≥-ксован≥ за умови њх зниженн¤ нижче в≥д певного р≥вн¤;
ставки, що плавають м≥ж м≥н≥мумом ≥ максимумом; обл≥гац≥њ з нульовим купоном, за ¤ким до-ход передплатника забезпечуЇтьс¤ приростом вартост≥ м≥ж п≥ною ем≥с≥й, ¤ка значно нижча за ном≥нал, та ц≥ною погашенн¤, ¤ку визначають за ном≥налом.
≤снують також обл≥гац≥њ, що мають додаткову перевагу пор≥вн¤но з в≥дсотковою ставкою. ÷е даЇ змогу ем≥тенту пропонувати ставки в≥дсотка нижч≥, н≥ж за звичайними обл≥гац≥¤ми. ÷е - обл≥гац≥њ, що конвертуютьс¤, та обл≥гац≥њ з варантами. ќбл≥гац≥њ, що конвертуютьс¤, можуть обертатис¤ у нов≥ обл≥гац≥њ, завд¤ки чому передплатники отримують певн≥ переваги, насампе-ред при зм≥нах в≥дсотка. ќбл≥гац≥њ з варантами дають можлив≥сть придбати обл≥гац≥њ або акц≥њ ем≥тента за певною ц≥ною, б≥льш виг≥дною дл¤ передплатника.
Ќамаганн¤ зменшити ризики, пов'¤зан≥ з≥ зм≥нн≥стю ставок в≥дсотка та валютних курс≥в, призвело до поширенн¤ таких ф≥нансових ≥нструмент≥в, ¤к свопи. —аме з ними зараз пов'¤зан≥ б≥льш≥сть обл≥гац≥йних позик. —вопи - це повний або частковий обм≥н заборгован≥стю. ћеха-н≥зм зд≥йсненн¤ свопу передбачаЇ, що дв≥ сторони беруть на себе зобов'¤занн¤ обм≥ну валюти або обслуговуванн¤ боргу (платеж≥ в≥дсотка за двома зобов'¤занн¤ми на одну й ту ж суму) на заздалег≥дь установлених умовах упродовж пер≥оду, ¤кий може дос¤гати 10 рок≥в.
” свопах використовуЇтьс¤ насамперед р≥зниц¤ в ставках в≥дсотка, ¤ка ≥снуЇ на р≥зних сег-ментах м≥жнародного ринку кап≥тал≥в, на р≥зних нац≥ональних ринках. ÷е даЇ змогу позичаль-нику отримати доступ до кредитних ресурс≥в на б≥льш виг≥дних умовах. ¬икористовують свопи найчаст≥ше корпорац≥њ-позичальники, а посередниками-орган≥заторами Ї банки, де¤к≥ з них бе-руть на себе роль б≥рж≥ своп≥в (звод¤ть не двох партнер≥в, а зразу широку позиц≥ю з багатьма кл≥Їнтами). ѕо сут≥, операц≥њ своп утворюють самост≥йний середньо- та довгостроковий ринок з певним складом учасник≥в та профес≥ональною асоц≥ац≥Їю/банк≥в, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на цих операц≥¤х, стандартною техн≥кою та вторинним ринком.
Ќабули поширенн¤ також свопи актив≥в, до ¤ких вдаютьс¤ кредитори, що потребують рест-руктуризац≥њ балансу або одержанн¤ будь-¤ких ≥нших переваг.
” зв'¤зку з виникненн¤м кризи неплатоспроможност≥ крањн, що розвиваютьс¤, з'¤вилис¤ "бо-ргов≥ свопи". ¬они передбачають обм≥н боргових зобов'¤зань крањн, ¤к≥ зазнають труднощ≥в з обслуговуванн¤м зовн≥шнього боргу м≥ж банками та ≥нвесторами (по сут≥ це теж свопи акти-в≥в). ќбм≥н борговими зобов'¤занн¤ми крањн, ¤к≥ розвиваютьс¤, дав змогу в≥дрегулювати про-ф≥ль кредитного ризику крањни, знизити його шл¤хом диверсиф≥кац≥њ.
” практиц≥ м≥жнародного банк≥вського кредитуванн¤ у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ використову-ютьс¤ так≥ форми, ¤к л≥зинг, факторинг, форфейтинг. ¬они характерн≥ тим, що в них кредитн≥ в≥дносини виступають лише частиною б≥льш складноњ сукупност≥ в≥дносин.
Ћ≥зинг (в≥д англ. leasing - довгострокова оренда) означаЇ наданн¤ або прийн¤тт¤ у тим-часове використанн¤, оренду майна. ”часниками операц≥њ виступають л≥зингонадавач - сторо-на, ¤ка волод≥Ї майном, що надаЇтьс¤ в оренду, л≥зингоотримувач - сторона, ¤ка отримуЇ у ко-ристуванн¤ це майно (рис. 6). ≈коном≥чна суть л≥зингу пол¤гаЇ у придбанн≥ л≥зингонадавачем на проханн¤ л≥зингоотримувача майна у виробника на умовах куп≥вл≥-продажу ≥ в отриманн≥ його л≥зингоотримувачем в≥д л≥зингонадавача у виключне використанн¤ за певний терм≥н. ” в≥д-пов≥дн≥й угод≥ вказуЇтьс¤ сума орендних платеж≥в, ¤к≥ включають споживчу варт≥сть, послуги л≥зингонадавача та частину додатковоњ вартост≥. ѕри цьому майно залишаЇтьс¤ власн≥стю л≥зи-нгонадавача. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну д≥њ угоди л≥зингу користувач (л≥зингоотримувач) може придбати устаткуванн¤ у власн≥сть, поновити угоду на п≥льгових умовах або припинити догов≥рн≥ в≥дносини.
Ћ≥зинг, таким чином, передбачаЇ в≥дносини куп≥вл≥-продажу та оренди, але основою в≥д-носин Ї кредитна операц≥¤ - л≥зингова компан≥¤ надаЇ орендатору ф≥нансову послугу. Ћ≥зин-гонадавач купуЇ устаткуванн¤ у свою власн≥сть за повну варт≥сть, але не дл¤ власного користу-ванн¤, а дл¤ користувача, ¤кий отримуЇ та використовуЇ це устаткуванн¤. ќстанн≥й сплачуЇ ко-шти не одноразово, а поступово - пер≥одичними внесками. “аким чином, л≥зинг можна роз-гл¤дати ¤к передачу майна у тимчасове користуванн¤ на умовах поверненн¤, терм≥новост≥, пла-тност≥ ≥ квал≥ф≥кувати ¤к кредит на придбанн¤ основного кап≥талу. « економ≥чноњ точки зору л≥-зинг Ї специф≥чним кредитом, ¤кий надаЇтьс¤ у форм≥ майна, ¤ке передаЇтьс¤ у користуванн¤.
ќсновними видами л≥зингу Ї ф≥нансовий та операц≥йний л≥зинг. ” даному випадку кри-тер≥¤ми дл¤ розмежуванн¤ Ї: обс¤г обов'¤зк≥в л≥зингонадавача на терм≥н використанн¤ устатку-ванн¤.
«д≥йсненн¤ ф≥нансового л≥зингу передбачаЇ, що л≥зингонадавач купуЇ устаткуванн¤ дл¤ користувача, чим ф≥нансуЇ майбутнЇ використанн¤ ним устаткуванн¤, повертаючи соб≥ його ва-рт≥сть з пер≥одичних платеж≥в. ¬ ≥нших випадках л≥зингонадавач теж зд≥йснюЇ ф≥нансуванн¤ - купуЇ устаткуванн¤, але водночас маЇ певн≥ зобов'¤занн¤ щодо устаткуванн¤ (наприклад, зд≥йс-нюЇ техн≥чне обслуговуванн¤), чого немаЇ за ф≥нансового л≥зингу.
‘≥нансовий л≥зинг - один з найб≥льш поширених вид≥в - характеризуЇтьс¤ насамперед, тим, що терм≥н, на ¤кий устаткуванн¤ передаЇтьс¤ у тимчасове користуванн¤, наближаЇтьс¤ за три-вал≥стю до терм≥ну його служби. Ћ≥зингонадавачем виступаЇ л≥зингова компан≥¤, ¤ка отримуЇ устаткуванн¤ у власн≥сть безпосередньо у ф≥рми-виробника.
–ис. 6. —хема зд≥йсненн¤ л≥зингу
Ћ≥зингова компан≥¤ з придбанн¤м нового устаткуванн¤ д≥стаЇ податкову знижку на ≥нвести-ц≥њ й право на прискорену амортизац≥ю. ÷е надаЇ можлив≥сть зменшувати розм≥р пер≥одичних платеж≥в.
–≥зновидом ф≥нансового л≥зингу Ї зворотний л≥зинг. ” цьому випадку власник устаткуванн¤ продаЇ його л≥зингов≥й компан≥њ та одночасно укладаЇ з нею догов≥р л≥зингу на це устаткуванн¤ ¤к користувач. “аким чином, перв≥сний власник отримуЇ в≥д л≥зинговоњ компан≥њ варт≥сть устат-куванн¤, збер≥гаЇ за собою право волод≥нн¤ та лише сплачуЇ пер≥одичн≥ платеж≥ за користуван-н¤ устаткуванн¤м.
≤нший не менш поширений вид л≥зингу - операц≥йний л≥зинг. р≥м обс¤гу обов'¤зк≥в л≥зин-гонадавача, в≥н в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ф≥нансового ≥ за терм≥ном: при операц≥йному л≥зингу устатку-ванн¤ використовуЇтьс¤ прот¤гом терм≥ну, ¤кий Ї меншим за строк економ≥чноњ служби устат-куванн¤. ƒл¤ того щоб в≥дшкодувати варт≥сть устаткуванн¤, л≥зингова компан≥¤ надаЇ його у тимчасове користуванн¤ дек≥лька раз≥в, ¤к правило, р≥зним користувачам. “ехобслуговуванн¤, ремонт, страхуванн¤ тощо при операц≥йному л≥зингу покладаютьс¤ на л≥зингову компан≥ю. ѕредметом операц≥йного л≥зингу звичайно Ї устаткуванн¤ з високими темпами морального ста-р≥нн¤.
ќдним з найб≥льш складних вид≥в л≥зингу Ї сп≥льний л≥зинг (leverage leasing), суть ¤кого по-л¤гаЇ в об'Їднанн≥ к≥лькох ф≥нансових установ дл¤ ф≥нансуванн¤ значноњ операц≥њ за л≥зингом, ¤ка не може бути зд≥йсненою окремою установою. —кладн≥сть в≥дносин за цього виду л≥зингу насамперед пов'¤зана з≥ значною к≥льк≥стю його учасник≥в. ќсновна в≥дм≥нн≥сть цього виду л≥-зингу в≥д ф≥нансового пол¤гаЇ у тому, що л≥зингова компан≥¤, купуючи устаткуванн¤, оплачуЇ своњми коштами не всю його варт≥сть, а лише частину, наприклад 20%. –ешту вона бере у кре-дит в одного або к≥лькох позичкодавц≥в (банк≥в, страхових компан≥й та ≥н.). ѕри цьому л≥зинго-ва компан≥¤ користуЇтьс¤ ус≥ма податковими п≥льгами, що розраховуютьс¤, за повну варт≥сть устаткуванн¤, а не частини.
ќб'Їктами угод сп≥льного л≥зингу найчаст≥ше Ї устаткуванн¤ дл¤ п≥дприЇмств з комуна-льного обслуговуванн¤, парки вантажних машин, вантажний зал≥зничний парк, судна та ≥н. ѕо-р¤д з на¤вн≥стю у багатьох крањнах податкових п≥льг ще одн≥Їю особлив≥стю цього виду л≥зингу Ї те, що л≥зингонадавач отримуЇ позику у позикодавц≥в на умовах "без права зворотноњ вимо-ги". ÷е означаЇ, що в≥н не несе в≥дпов≥дальност≥ перед позиконадавачем за виплату позики, во-на маЇ погашатис¤ з сум пер≥одичних платеж≥в користувача.
ћ≥жнародний л≥зинг з'¤вивс¤ п≥зн≥ше, н≥ж внутр≥шн≥й, приблизно на дес¤тил≥тт¤. ќпера-ц≥¤ набуваЇ м≥жнародного характеру, ¤кщо л≥зингова компан≥¤ та орендатор знаход¤тьс¤ у р≥з-них крањнах. ”года, за ¤кою л≥зингова компан≥¤ купуЇ устаткуванн¤ у нац≥ональноњ компан≥њ-виробника, а пот≥м надаЇ його в оренду за кордон ≥ноземному орендатору, називаЇтьс¤ експорт-ним л≥зингом. Ћ≥зинг збер≥гаЇ м≥жнародний характер ≥ в тому випадку, коли спец≥ал≥зована компан≥¤ знаходитьс¤ в т≥й сам≥й крањн≥, що й орендатор. ” цьому випадку орендатор викорис-товуЇ ≥ноземне обладнанн¤, придбане за кордоном. Ќарешт≥, в умовах м≥жнародного л≥зингу вс≥ три учасники угоди можуть знаходитис¤ в р≥зних крањнах.
ƒл¤ крањни-орендонадавача м≥жнародний л≥зинг становить певний ≥нтерес, насамперед ¤к зас≥б отриманн¤ доходу в ≥ноземн≥й валют≥. ќрендатор же вбачаЇ основну перевагу м≥жнаро-дного л≥зингу у використанн≥ б≥льш досконалого ≥ноземного устаткуванн¤, одержанн¤ валют-них, ф≥нансових та податкових п≥льг. Ќаприклад, зг≥дно з правилами ћ¬‘ зобов'¤занн¤, пов'¤-зан≥ з одержанн¤м в оренду ≥ноземних машин та устаткуванн¤, не зб≥льшують зовн≥шню забор-гован≥сть.
” сучасних умовах розвитку м≥жнародного л≥зингу спри¤Ї ун≥ф≥кац≥¤ правил оренди ≥но-земних машин та устаткуванн¤. —вого часу р≥зниц¤ режим≥в оподаткуванн¤, нац≥ональних зако-нодавств обмежувала поширенн¤ м≥жнародного л≥зингу.
‘акторинг (в≥д англ≥йського factor - агент, посередник) - це придбанн¤ банком або спец≥ал≥зованою .факторинговою компан≥Їю грошових вимог постачальника до покупц¤ та њх ≥нкасац≥¤ за певну винагороду.
ћехан≥зм зд≥йсненн¤ факторингових операц≥й передбачаЇ так≥ д≥њ:
придбанн¤ факторинговою компан≥Їю (фактор-ф≥рмою) плат≥жних вимог до покупц≥в у своњх кл≥Їнт≥в на умовах негайноњ оплати кл≥Їнту 80 - 90% вартост≥ в≥дфактурованих поставок;
оплату в строго визначений терм≥н ≥ншоњ частини вартост≥ з в≥драхуванн¤м ко-м≥с≥йних та в≥дсотк≥в за кредит, незалежно в≥д надходженн¤ виручки в≥д покуп-ц≥в. ѕлат≥ж, ¤кий надходить пот≥м в≥д покупц¤, повн≥стю зараховуЇтьс¤ на ра-хунок фактор-компан≥њ.
¬ умовах м≥жнародних в≥дносин кредитний ризик постачальника особливо зростаЇ при постачанн≥ товар≥в на експорт, що пов'¤зано з б≥льшими труднощами оц≥нки платоспроможнос-т≥ ≥ноземних кл≥Їнт≥в, тривал≥шими строками документу та товарооб≥гу, факторами пол≥тичноњ нестаб≥льност≥ в крањнах-учасниц¤х цих в≥дносин.
—пециф≥ка м≥жнародного факторингу пол¤гаЇ у тому, що при робот≥ з експортером фак-торингова компан≥¤, ¤к правило, укладаЇ угоду з факторинговою компан≥Їю крањни ≥мпортера та передаЇ њй частину своњх функц≥й. ” свою чергу, вона виконуЇ роботу, пов'¤зану з дорученн¤ми ≥ноземноњ факторинговоњ компан≥њ. “акий зустр≥чний факторинг маЇ назву взаЇмного або двофа-кторного. …ого переваги зумовлен≥ тим, що дл¤ кожноњ з компан≥й, ¤к≥ обслуговують ≥мпорте-р≥в, боргов≥ вимоги Ї внутр≥шн≥ми, а не зовн≥шн≥ми. ÷е значно спрощуЇ процедури визначенн¤ кредитоспроможност≥ ≥мпортера, страхуванн¤ ризик≥в, ≥нкасуванн¤ бонових вимог та ≥н.
якщо факторинг зручн≥ший дл¤ ф≥нансуванн¤ експорту товар≥в споживанн¤ з терм≥ном кредитуванн¤ в≥д 90 до 180 дн≥в, то такий вид кредитуванн¤, ¤к форфейтуванн¤, використову-Їтьс¤ при ф≥нансуванн≥ експорту товар≥в виробничого призначенн¤ з терм≥ном кредитуванн¤ до к≥лькох рок≥в. ¬одночас факторинг, ¤к правило, не покриваЇ пол≥тичних та перев≥дних ризик≥в, тод≥ ¤к форфейтер при форфеейтуванн≥ будь-¤коњ вимоги за п≥ ризики несе в≥дпов≥дальн≥сть. ” багатьох крањнах прийшли до висновку, що форфейтуванн¤ може бути в≥дносно недорогим, альтернативним ≥ншим формам експортного ф≥нансуванн¤, що застосовуютьс¤ зараз.
‘орфейтинг (в≥н французського "а forfait" - в≥дмова в≥д прав) - це кредитуванн¤ екс-портера шл¤хом придбанн¤ вексел≥в або ≥нших боргових вимог. ѕо сут≥, м≥жнародн≥ кредити, ¤к≥ надаютьс¤ у валют≥, де форма трансформац≥њ комерц≥йного кредиту у банк≥вський, внасл≥док ¤коњ експортер отримуЇ р¤д переваг. Ќасамперед прискорюЇтьс¤ одержанн¤ ним кошт≥в за то-вар, що експортовано, а значить ≥ об≥г усього кап≥талу. ≈кспортер зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д ризику не-платежу та валютного ризику, а також ризику, пов'¤заного з коливанн¤м ставок в≥дсотка. —прощуЇтьс¤ баланс п≥дприЇмства за рахунок часткового зв≥льненн¤ в≥д деб≥торськоњ заборго-ваност≥. ‘орфейтинг - це одна ≥з нових форм кредитуванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥. ѓњ по¤ва зумо-влена швидким зростанн¤м експорту дорогого устаткуванн¤ з тривалим терм≥ном виробництва, посиленн¤м конкурентноњ боротьби на св≥тових ринках та зростанн¤м рол≥ кредиту у розвитку св≥товоњ торг≥вл≥.
‘орфейтуванн¤ з'¤вилос¤ у в≥дпов≥дь на пост≥йно зростаючий попит на м≥жнародн≥ кредити, ¤кий не задовольн¤вс¤. Ќа початку 60-х рок≥в, коли почав формуватис¤ механ≥зм форфейтингу, ринок продавц≥в товар≥в виробничого призначенн¤ поступово перетворювавс¤ на ринок покуп-ц≥в цих товар≥в. «начний розвиток м≥жнародноњ торг≥вл≥ супроводжувавс¤ посиленн¤м тенденц≥њ зростанн¤ вимог ≥мпортер≥в подовжити терм≥н традиц≥йного 90 - 180-денного кредиту. ¬≥дро-дженн¤ торговельних в≥дносин м≥ж крањнами «ах≥дноњ та —х≥дноњ ™вропи та зростаюча значу-щ≥сть у св≥тов≥й торг≥вл≥ крањн јз≥њ, јфрики та Ћатинськоњ јмерики створили багато ф≥нансових перешкод дл¤ зах≥дних експортер≥в. ¬иникненн¤ цих нових ринк≥в припало на час, коли обт¤жуюч≥ ≥нвестиц≥йн≥ зобов'¤занн¤ ф≥рм, що експортують, перешкоджали ф≥нансуванню ни-ми середньострокових кредит≥в постачальника за рахунок власних кошт≥в. Ѕанки, що ≥снували тод≥, були не в змоз≥ запропонувати послуги, ¤ких потребували експортери.
Ўвейцар≥¤, ¤ка традиц≥йно виступала значним банк≥вським центром та мала багатор≥чний досв≥д у ф≥нансуванн≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥, стала одним з перших центр≥в та ринк≥в форфейту-ванн¤.
« часом стало очевидним, що цей механ≥зм потребуЇ створенн¤ в межах традиц≥йноњ функц≥-ональноњ структури банку спец≥ального п≥дрозд≥лу - ф≥л≥њ, згодом почали створюватис¤ ≥ спе-ц≥ал≥зован≥ компан≥њ, ¤к≥ зд≥йснюють виключно форфейтуванн¤.
ћехан≥зм зд≥йсненн¤ операц≥й форфейгингу передбачаЇ, що експортер виконав своњ зо-бов'¤занн¤ за контрастом ≥ прагне ≥нкасувати розрахунков≥ документи ≥мпортера шл¤хом њх продажу з метою отриманн¤ гот≥вкових кошт≥в (рис. 7). ѕокупц¤ми (форфейтерами) стають банк або спец≥ал≥зована ф≥рма. ¬они беруть на себе комерц≥йний ризик, пов'¤заний з неплато-спроможн≥стю ≥мпортер≥в, без права регресу (оберненн¤) документ≥в на експортера.
–ис. 7. —хема зд≥йсненн¤ операц≥й форфейтуванн¤
якщо ≥мпортер не виступаЇ першокласним позичальником, ¤кий маЇ бездоганну репута-ц≥ю, форфейтер вимагаЇ в банку крањни. ≥мпортера гарант≥ю у форм≥ авалю або безумовну та безв≥дзивну гарант≥ю за борговими зобов'¤занн¤ми, ¤к≥ в≥н хоче придбати. ¬иконанн¤ ц≥Їњ умо-ви маЇ особливе значенн¤ з огл¤ду на необоротн≥сть угоди, тому що в раз≥ неплатежу боржни-ком форфейтер ¤к на свою Їдину гарант≥ю може покластис¤ т≥льки на цю форму банк≥вськоњ га-рант≥њ. ‘орфейтер при покупц≥ боргових вимог в≥драховуЇ в≥дсотки за весь терм≥н, на ¤кий вони виписан≥ (дисконтуЇ вексел≥) та перетворюЇ тим самим експортну угоду на гот≥вкову. ” цьому випадку експортер в≥дпов≥даЇ т≥льки за задов≥льне виготовленн¤ та постачанн¤ товару та прави-льне оформленн¤ документ≥в за зобов'¤занн¤ми. ÷¤ останн¤ обставина разом з на¤вн≥стю ф≥к-сованоњ ставки в≥дсотка, ¤ка ст¤гуЇтьс¤ з початку операц≥њ, робить форфейтинг досить приваб-ливим видом ф≥нансуванн¤. ‘орфейтер може збер≥гати придбан≥ документи (витрачен≥ ним ко-шти будуть розгл¤датис¤ в цьому випадку ¤к кап≥таловкладенн¤) або може продати њх ≥ншому форфейтеру теж на безоборотн≥й основ≥. ≤з настанн¤м терм≥ну платежу к≥нцевий власник доку-мент≥в пред'¤вл¤Ї њх у банк дл¤ оплати.
ƒжерелом кошт≥в дл¤ банк≥в, ¤к≥ беруть участь в операц≥¤х форфейтингу, слугуЇ ринок Ївровалют. ¬насл≥док цього обл≥кова ставка за форфейтингом т≥сно пов'¤зана з р≥внем процента за середньостроковими кредитами на цьому ринку.
4. ”ћќ¬» –≈ƒ»“”
”мови отриманн¤ кредиту - це складний комплекс р≥зних показник≥в. Ќа них сут-тЇвий вплив мають напр¤ми використанн¤ кредитних ресурс≥в; характер суб'Їкт≥в кредитних в≥дносин;
р≥вень ≥нтернац≥онал≥зац≥њ кредитних ринк≥в та њх п≥дпор¤дкован≥сть нац≥ональному кредитному контролю. ќсновними показниками серед умов м≥жнародного кредиту Ї варт≥сть, строк та ва-люта кредиту.
¬арт≥сть кредиту (витрати позичальника на кредит) складаЇтьс¤ ≥з ставки в≥дсотка, ком≥-с≥йних та ≥нших одночасних збор≥в, винагород не¤вного характеру.
ѕри обчисленн≥ вартост≥ кредиту користуютьс¤ формулою:
S= Lim x R x Tcp
100
де S - загальна варт≥сть кредиту; Lim - сума (л≥м≥т) кредиту; R - загальна ставка процента (основна ставка за кредитом + ком≥с≥йн≥ та ≥нш≥ виграти, пов'¤зан≥ з отриман-н¤м кредиту, наприклад, страхов≥ внески, оплата юридичних та будь-¤ких ≥нших послуг). “cp - середн≥й терм≥н кредиту.
—еред елемент≥в вартост≥ кредиту (рис. 8) розр≥зн¤ють догов≥рн≥ та прихован≥ елементи. ƒо-гов≥рн≥ виграти, обумовлен≥ укладеними угодами, под≥л¤ютьс¤ на основн≥ та додатков≥. ƒо ос-новних в≥днос¤ть суми, ¤к≥ позичальник безпосередньо сплачуЇ кредитору: в≥дсотки, витрати на оформленн¤, установи, ком≥с≥њ. ƒо додаткових - суми, що сплачуютьс¤ позичальником трет≥м особам (наприклад за гарант≥ю, ¤ка ними надана). р≥м основного в≥дсотка, сплачуЇтьс¤ спец≥а-льна (залежно в≥д суми та строку кредиту) та одноразова (незалежно в≥д терм≥ну та строку по-зики) банк≥вська ком≥с≥¤. ѕри середньо- та довгостроковому кредитуванн≥ сплачуЇтьс¤ ком≥с≥¤ за зобов'¤занн¤ надати позичку та за резервуванн¤ кошт≥в. ѕри проведенн≥ кредитних операц≥й банк≥вським консорц≥умом позичальник сплачуЇ одноразову ком≥с≥ю за управл≥нн¤ банку-менеджеру, за переговори, а також банкам-коменеджерам за участь.
ƒо прихованих елемент≥в вартост≥ кредиту в≥днос¤ть ≥нш≥ витрати, ¤к≥ пов'¤зан≥ з отриман-н¤м кредиту та не заф≥ксован≥ в угод≥. ÷е - завищен≥ ц≥ни товар≥в за ф≥рмовими кредитами; примусов≥ депозит в певних розм≥рах в≥дносно до позики; вимоги страхуванн¤ кредиту страхо-в≥й компан≥њ, ¤ка пов'¤зана з банком; завищенн¤ банком ком≥с≥њ за ≥нкасац≥Їю документ≥в та ≥н. ƒе¤к≥ елемента вартост≥ кредиту нав≥ть не можна оц≥ниш в грошах, хоча њх значущ≥сть вагома (наприклад у раз≥ отриманн¤ контролю над ф≥рмою або позичальником). «агальне у¤вленн¤ про елементи, що формують варт≥сть кредиту, даЇ рис. 8.
√оловним елементом вартост≥ кредиту Ї ставка в≥дсотка. ’оча м≥жнародний кредит пев-ною м≥рою ≥ Ї незалежним в≥д внутр≥шн≥х процес≥в нац≥ональних економ≥к, та в≥дсотков≥ ставки по ньому не формуютьс¤ безпосередньо на баз≥ в≥дсотк≥в за внутр≥шн≥м кредитом, в к≥нцевому п≥дсумку варт≥сть м≥жнародного кредиту базуЇтьс¤ на в≥дсоткових ставках крањн, ¤к≥ Ї пров≥д-ними кредиторами. “а внасл≥док того, що на величину "ц≥ни" кредиту впливаЇ ще багато фактор≥в, маЇ м≥сце розрив у р≥вн¤х ставок. ¬ основ≥ цього - певн≥ економ≥чн≥ причини. Ѕ≥льш≥сть економ≥ст≥в серед них вид≥л¤ють так≥, ¤к обмеженн¤ у перелив≥ кап≥талу; р≥зниц¤ у податкових режимах дл¤ м≥жнародних та внутр≥шн≥х операц≥й; резервн≥ вимоги до банк≥в на внутр≥шньому ринку; р≥зниц¤ в операц≥йних витратах за аналог≥чними операц≥¤ми; на¤вн≥сть витрат при пере-ход≥ в≥д валюти до валюти; неповна в≥дпов≥дн≥сть ф≥нансових ≥нструмент≥в на м≥жнародному та нац≥ональному ринках.
—учасний ринок характеризуЇтьс¤ зв'¤зан≥стю вс≥х його складових, тому вс≥ ставки в≥дсотка перебувають м≥ж собою у зв'¤зку та в сукупност≥ створюють структуру ставок. ¬ основ≥ струк-тури ставок в≥дсотка на м≥жнародному ринку, ¤к ≥ на нац≥ональному, перебувають короткостро-ков≥ ставки грошового ринку. ¬насл≥док того, що основна частина грошового ринку представ-лена м≥жбанк≥вськими депозитами, широко використовуютьс¤ ставки за 3 - 6-м≥с¤чними депо-зитами.
–ис.8. ≈лементи, що формують варт≥сть кредиту
Ѕазою дл¤ середньострокових кредит≥в та обл≥гац≥й з плаваючою ставкою на м≥жнарод-ному ринку слугують ставки лондонського м≥ж-банк≥вського депозитного ринку. ÷е по¤сню-Їтьс¤ р≥внем розвитку та масштабами цього ринку (одна третина Ївроринку), на¤вн≥стю м≥н≥муму обмежень доступу до нього.
Ќайб≥льш широке застосуванн¤ маЇ ставка Ћ≤Ѕќ–, ¤ка утворюЇтьс¤ ¤к середн¤ ставка в≥дсотка, за ¤кою банки в Ћондон≥ надають один одному короткостроков≥ незабезпечен≥ позики (в≥д 1 м≥с¤ц¤ до 1 року). як ставка пропонуванн¤ (розм≥щенн¤) грошових кошт≥в вона, ¤к пра-вило, перевищуЇ на 1/8% лондонськоњ м≥жбанк≥вськоњ ставки залученн¤ кошт≥в.
¬насл≥док того, що оф≥ц≥йн≥ органи не ф≥ксують ставки ЋIЅќ–, в кожн≥й кредитн≥й угод≥ обумовлюЇтьс¤, ¤к≥ саме ставки використовуютьс¤. ¬ Ћондон≥ ≥снуЇ традиц≥¤, зг≥дно з ¤кою найб≥льш≥ банки об 11 год. кожного дн¤ ф≥ксують власн≥ ставки Ћ≤Ѕќ–. «а рухом ц≥Їњ ставки можна спостер≥гати за щоденними публ≥кац≥¤ми "Financial Times" ставок за 3 - 6-м≥с¤чними м≥жбанк≥вськими доларовими депозитами, ¤к≥ Ї середн≥м арифметичним (округленим до най-ближчих 1/16%) ставок на 11 год. банк≥в National Westminster Bank, Bank of “окуо, ƒойчебанк, Ѕанк насьональ де ѕар≥ й Morgan Garanty Trast со. of New York. —тавки ЋIЅќ– найширше застосовуютьс¤ ¤к базисн≥ при наданн≥ середньострокових банк≥вських кредит≥в та випуску обл≥-гац≥й на умовах плаваючоњ ставки. ¬становлюЇтьс¤ в≥дпов≥дна маржа, ¤ка залишаЇтьс¤ незм≥н-ною на весь терм≥н кредиту, тод≥ ¤к сама ставка коливаЇтьс¤. ѕри корекц≥њ ставки на в≥дпов≥д-ний пер≥од застосовуЇтьс¤ обумовлена в контракт≥ ставка, ¤ка заф≥ксована за два дн≥ до початку нового процентного пер≥оду.
¬ир≥внюванн¤ нац≥ональних ставок в≥дсотка в≥дбуваЇтьс¤ не т≥льки внасл≥док руху м≥ж крањнами короткострокових кап≥тал≥в, а й залежно в≥д динам≥ки валютних курс≥в. „им вищий валютний курс, тим нижчий в≥дсоток за вкладами у Ївровалют≥. «а сврокредитами практикують м≥жнародн≥ в≥дсотков≥ ставки, ¤к≥ включають ¤к зм≥нну Ћ≤Ѕќ–. «а аналог≥Їю в ≥нших св≥тових ф≥нансових центрах визначають так≥ ставки: в ѕариж≥ м≥жнародн≥ кредити, ¤к≥ нада-ютьс¤ у валют≥ ѕ≤Ѕќ–, у Ћюксембурз≥ - м≥жнародн≥ кредити, ¤к≥ надаютьс¤ у валют≥ Ћё -—»Ѕќ–, у увейт≥ м≥жнародн≥ кредити, ¤к≥ надаютьс¤ у валют≥ «Ѕќ–, в Ѕахрейн≥ м≥жнародн≥ кредити, ¤к≥ надаютьс¤ у валют≥ Ѕ≤Ѕќ–, —ингапур≥ м≥жнародн≥ кредити, ¤к≥ надаютьс¤ у валют≥ —≤Ѕќ–, ‘ранкфурт≥-иа-ћайн≥ м≥жнародн≥ кредити, ¤к≥ надаютьс¤ у валют≥ ‘≤Ѕќ–. –≥вн≥ цих ставок за кожною ≥з валют мають тенденц≥ю вир≥внюватис¤ завд¤ки т≥сному зв'¤зку м≥ж рег≥о-нальними центрами Ївроринку.
ƒл¤ м≥жнародного кредиту важливо, ¤ка валюта опосередковуЇ в≥дносини, бо њњ нест≥й-к≥сть може призвести до втрат дл¤ кредитора. ¬насл≥док цього виб≥р валюти зумовлений таки-ми факторами, ¤к р≥вень в≥дсотковоњ ставки, практика м≥жнародних розрахунк≥в, р≥вень ≥нфл¤-ц≥њ.
—уттЇвими показниками при наданн≥ кредиту виступають сума (л≥м≥т) кредиту, ¤кий на-дано валют≥, частика позичкового кап≥талу, ¤ку надано в товарн≥й або грошов≥й форм≥. —ума та варт≥сть ф≥рмового кредиту ф≥ксуЇтьс¤ в комерц≥йному контракт≥, ¤кий укладено. —ума банк≥в-ського кредиту (кредитна л≥н≥¤) визначаЇтьс¤ кредитною угодою або шл¤хом обм≥ну телексами (в раз≥ короткостроковоњ позички). редит може надаватись у вигл¤д≥ одного або дек≥лькох тра-нш≥в (частин).
“ерм≥н м≥жнародного кредиту зумовлений низкою фактор≥в: метою та масштабом кре-диту, аналог≥чною практикою в наданн≥ попередн≥х кредит≥в на ц≥ ж ц≥л≥, традиц≥¤ми, нац≥она-льним законодавством, м≥ждержавними угодами. ƒл¤ визначенн¤ ефективност≥ кредиту розра-ховуютьс¤ його повний та середн≥й строки.
ѕовний терм≥н ф≥рмового та банк≥вського кредиту под≥л¤Їтьс¤ на так≥ три пер≥оди: тер-м≥н використанн¤ кредиту, п≥льговий (грац≥йний) пер≥од, упродовж ¤кого надаЇтьс¤ в≥дстрочка, тобто не в≥дбуваЇтьс¤ погашенн¤ кредиту, терм≥н погашенн¤, упродовж ¤кого ≥ в≥дбуваЇтьс¤ сплаченн¤ заборгованост≥ за кредитом. “аким чином, повний терм≥н кредиту може бути обчис-леним за такою формулою:
“ = ¬ + √ + ѕ,
де “ - повний терм≥н кредиту; ¬ - пер≥од його використанн¤; √ - п≥льговий пер≥од;
ѕ - пер≥од погашенн¤.
Ќа в≥дм≥ну в≥д банк≥вського кредиту пер≥од використанн¤ ф≥рмового кредиту по сут≥ зб≥-гаЇтьс¤ з≥ строком постачанн¤ товару за контрактом. ѕри цьому початком повного терм≥ну слу-гуЇ дата акцепту покупцем тратт, ¤к≥ виставлен≥ експортером п≥сл¤ поставки останньоњ парт≥њ товару.
ѕ≥льговий пер≥од особливо важливий при комерц≥йних угодах, постачанн≥ комплектного устаткуванн¤, тому що в цьому випадку початок його погашенн¤ по можливост≥ наближуЇтьс¤ до моменту введенн¤ в експлуатац≥ю устаткуванн¤, ¤ке було закуплене. ¬ такий спос≥б виникаЇ можлив≥сть скоротити строки в≥дшкодуванн¤ ≥нвестиц≥й ≥мпортера, тому що погашенн¤ в≥дбу-ваЇтьс¤ за рахунок виручки в≥д експорту частини продукц≥њ, ¤ку виробл¤Ї п≥дприЇмство, ство-реною за рахунок кошт≥в, отриманих у кредит. ” цей пер≥од ≥нколи утримуЇтьс¤ б≥льш пом≥рна ставка, н≥ж в ≥нш≥ пер≥оди кредиту. ѕ≥льговий пер≥од часом встановлюЇтьс¤ ≥ в м≥жнародних довгострокових банк≥вських кредитах, ¤к≥ гарантуютьс¤ державою, в консорц≥альних Їврокре-дитах при постачанн≥ у значних масштабах машин, устаткуванн¤, промислових комплекс≥в, при реал≥зац≥њ за рубежем ≥нвестиц≥йних проект≥в. ѕри цьому п≥льговий пер≥од може охоплювати дек≥лька рок≥в п≥сл¤ завершенн¤ постачанн¤ та буд≥вництва.
¬одночас повний терм≥н не даЇ змоги визначити, впродовж ¤кого пер≥оду позичальник розпор¤джавс¤ ус≥Їю сумою кредиту. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤ ефективност≥ кредит≥в з р≥зними умовами використовують показник середнього терм≥ну. —ередн≥й терм≥н вказуЇ, впродовж ¤кого часу вс¤ сума кредиту була у розпор¤дженн≥ боржника. —ередн≥й строк приблизно визначаЇтьс¤ ¤к поло-вина терм≥ну використанн¤ плюс увесь п≥льговий пер≥од ≥ плюс половина терм≥ну погашенн¤ кредиту. ƒл¤ обчисленн¤ середнього терм≥ну використовують формулу:
1) при р≥вном≥рному використанн≥ та погашенн≥:
“ср = 1/2 ¬ + √ + 1/2 ѕ,
де “ср - середн≥й терм≥н кредиту; ¬ - пер≥од використанн¤; √ - п≥льговий пер≥од; ѕ - пер≥-од погашенн¤.
«а умовами поверненн¤ кредити под≥л¤ютьс¤ на:
кредити з р≥вном≥рним погашенн¤м однаковими частинами впродовж певного погодженого терм≥ну;
кредити з нер≥вном≥рним погашенн¤м залежно в≥д заф≥ксованого в угод≥ граф≥-ка (наприклад невелик≥ внески в початковий пер≥од погашенн¤ з поступовим зб≥льшенн¤м частини внеск≥в до к≥нц¤ терм≥ну кредиту);
кредити з одночасним погашенн¤м ус≥Їњ суми кредиту та нарахованих в≥дсот-к≥в;
ануњтетн≥ кредити (зд≥йсненн¤ внеск≥в на погашенн¤ основного боргу одночасно з виплатою в≥дсотк≥в).
¬≥дпов≥дно до практики, ¤ка ≥снуЇ, при розрахунку початку погашенн¤ кредиту приймаЇтьс¤ да-та завершенн¤ виконанн¤ експортером (п≥др¤дчиком) в≥дпов≥дних зобов'¤зань зг≥дно з п≥дписаним комерц≥йним контрактом. ѕри цьому б≥льш≥сть таких дат безпосередньо ф≥ксуЇтьс¤ в контракт≥.
ѕри отриманн≥ кредиту ≥ кредитор, ≥ боржник за≥нтересован≥ в тому, щоб валюта позики характеризувалас¤ високою м≥рою усталеност≥. “ому кредити надаютьс¤ у в≥льноконвертованих валютах, хоча погашенн¤ кредиту може в≥дбуватис¤ ≥ншою валютою.
¬алютою кредиту можуть бути нац≥ональн≥ валюти, Ївровалюти та м≥жнародн≥ розраху-нков≥ одиниц≥.
якщо простежити ≥стор≥ю м≥жнародних кредитних засоб≥в, то можна побачити, що нац≥-ональн≥ грошов≥ одиниц≥ використовувалис¤ у м≥жнародних кредитах з давн≥х давен. « розвит-ком м≥жнародних розрахунково-кредитних зв'¤зк≥в виразною стала тенденц≥¤ до посиленн¤ рол≥ нац≥ональних грошей. ¬одночас у зв'¤зку з ≥нтернац≥онал≥зац≥Їю св≥тогосподарських процес≥в виникла ≥ протилежна тенденц≥¤ - наданн¤ м≥жнародних кредит≥в у валют≥.
¬икористанн¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ в практиц≥ м≥жнародного кредитуванн¤ зумовлене такими факторами, ¤к м≥сце крањни у м≥жнародн≥й торг≥вл≥, на¤вн≥сть широких експортних можливостей, сталого грошового об≥гу та розвиненоњ мереж≥ кредитних ≥нститут≥в, а також дов≥р'¤ основноњ маси позичальник≥в на м≥жнародному ринку, насамперед першокласних позичальник≥в.
ѕри наданн≥ кредит≥в у нац≥ональн≥й валют≥ кредитором повинен виступати суб'Їкт, ¤кий перебуваЇ п≥д юрисдикц≥Їю крањни-кредитора.
якщо кредит наданий будь-¤кою м≥жнародною орган≥зац≥Їю або банком-нерезидентом, то в≥н уже вважаЇтьс¤ кредитом у Ївровалют≥.
¬икористанн¤ Ївровалют ¤к валюти позики було зумовлене тими перевагами, ¤к≥ воно надавало. ÷е насамперед значн≥ розм≥ри, полегшений доступ, коротк≥ строки моб≥л≥зац≥њ, менша варт≥сть. ќстаннЇ по¤снюЇтьс¤ в≥дсутн≥стю р≥зного роду нац≥ональних кредитних обмежень. ‘ункц≥онуванн¤ Ївровалют ¤к валют позики спри¤ло утворенню кредитного механ≥зму б≥льшоњ ефективност≥ та м≥сткост≥. ¬одночас маЇ м≥сце певна уразлив≥сть њх ¤к засобу зд≥йсненн¤ м≥жнародного кредитуванн¤. ÷е по¤снюЇтьс¤ передус≥м њхньою прив'¤зан≥стю до нац≥ональних валют та ≥мов≥рн≥стю знец≥ненн¤ внасл≥док ≥нфл¤ц≥њ, на¤вн≥стю суперечностей м≥ж р≥зними формами Ївровалют.
” результат≥ цього набувають поширенн¤ м≥жнародн≥ розрахунков≥ одиниц≥, ¤к≥ мають б≥льш широку функц≥ональну основу, оск≥льки спираютьс¤ одночасно на дек≥лька нац≥ональних валют. р≥м того, потреби подоланн¤ обмеженост≥ нац≥ональних грошових одиниць в обслуго-вуванн≥ м≥жнародних кредитних в≥дносин об'Їктивно зумовили застосуванн¤ принципово нових грошових засоб≥в - —ƒ–, ≈ ё та ≥н.
редитна заборгован≥сть може бути погашеною в ≥нш≥й валют≥, тобто валюта кредиту та валюта платежу можуть ≥ не зб≥гатис¤. ÷ей принцип застосовуЇтьс¤ у практиц≥ наданн¤ так зва-них м'¤ких кредит≥в, ¤к≥ набули поширенн¤ у кредитних в≥дносинах розвинутих крањн з крањна-ми, що розвиваютьс¤, коли погашенн¤ боргу в≥дбуваЇтьс¤ в нац≥ональн≥й валют≥ крањни-боржника.
