‘≥нанси акц≥онерних товариств
ѕЋјЌ
¬ступ
1.ѕон¤тт¤ та юридичний статус акц≥онерного товариства
2.ћайнова структура товариства
3.‘≥нанси акц≥онерного товариства
3.1.ќб'Їднанн¤ вклад≥в засновник≥в та учасник≥в у статутний фонд товариства
3.2.¬ипуск та об≥г акц≥й
«.«.ќтриманн¤ доход≥в ≥ прибутку товариства
3.4.‘≥нансова-господарська д≥¤льн≥сть товариства
3.5.–озпод≥л майна та прибутку у фонди товариства
3.6.ѕравовий режим див≥денд≥в
¬исновок
Ћ≥тература
¬—“”ѕ
јкц≥онерна форма орган≥зац≥њ п≥дприЇмства - пор≥вн¤но нова дл¤ нашоњ крањни. «асади управл≥нн¤ акц≥онерним товариством радикально в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д тих, ¤к≥ практикувалис¤ ран≥ше. ¬они потребують принципово новоњ психолог≥њ ≥ нового економ≥чного мисленн¤.
«агальнов≥домо, ¤коњ великоњ ваги в наш≥й економ≥ц≥ набув корпоративний сектор. ¬ процес≥ приватизац≥њ вже створено понад 8,5 тис¤ч акц≥онерних товариств, а ще тис¤ч≥ товариств створен≥ на основ≥ приватного кап≥талу.
ѕостановою ¬ерховноњ –ади ”крањни є 542 в≥д 22 листопада 1996 року близько 1400 п≥дприЇмств виключено з перел≥ку об'Їкт≥в, ¤к≥ не п≥дл¤гають приватизац≥њ. Ѕ≥льш≥сть з них буде перетворено на в≥дкрит≥ акц≥онерн≥ товариства. ‘онд державного майна ¤к орган, що безпосередньо зд≥йснюЇ приватизац≥ю, зац≥кавлений в усп≥шн≥й робот≥ акц≥онерних товариств.
√осподарськ≥ статутн≥ товариства квал≥ф≥ковано законом ¤к орган≥зац≥йно-правову форму п≥дприЇмства, заснованого на колективн≥й власност≥. ÷¤ форма маЇ ≥стотн≥ особливост≥ щодо створенн¤, д≥¤льност≥, юридичного статусу товариств. “ому товариства д≥ють на п≥дстав≥ «акону ”крањни в≥д 19 вересн¤ 1991р"ѕро господарськ≥ товариства", ¤кий визначаЇ пон¤тт¤. види, а також права ≥ обов'¤зки њх засновник≥в та учасник≥в. —татутн≥ товариства Ї р≥зновидом п≥дприЇмств, тому вони д≥ють також на п≥дстав≥ законодавства про п≥дприЇмства.
ќсновною особлив≥стю, за ¤кою товариство в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д суб'Їкт≥в права (не товариств), Ї об'Їднанн¤ на п≥дстав≥ угоди майна та зусиль учасник≥в дл¤ сп≥льноњ господарськоњ д≥¤льност≥. “овариство ¤вл¤Ї собою об'Їднанн¤ на засадах угоди майна та п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ф≥зичних ос≥б та/ або юридичних ос≥б у форм≥ п≥дприЇмства (установи, орган≥зац≥њ) дл¤ сп≥льноњ д≥¤льност≥ з метою одержанн¤ прибутку. ¬с≥ товариства зг≥дно з законом Ї юридичними особами. д≥ють на п≥дстав≥ установчих документ≥в, затверджених учасниками, мають власн≥ назви ≥з зазначенн¤м орган≥зац≥йно-правовоњ форми товариства (акц≥онерне тощо). ≤сторично товариства Ї традиц≥йною формою п≥дприЇмництва. —в≥товий б≥знес в≥дпрацював к≥лька вид≥в товариств, ¤к≥ р≥зн¤тьс¤ способами формуванн¤ та функц≥онуванн¤ статутного кап≥талу, межами в≥дпов≥дальност≥ учасник≥в за зобов'¤занн¤ми товариства. «акон "ѕро господарськ≥ товариства" розр≥зн¤Ї акц≥онерн≥ та неакц≥онерн≥ (≥нш≥) товариства; класичний под≥л товариства кап≥тал≥в - акц≥онерн≥ товариства, особов≥ та ≥нш≥. ¬≥дпов≥дно до меж≥ в≥дпов≥дальност≥ розр≥зн¤ють товариства:
1)з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю;
2)з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю;
3)повн≥;
4)командитн≥.
1.ѕќЌя““я “ј ё–»ƒ»„Ќ»… —“ј“”— ј ÷≤ќЌ≈–Ќќ√ќ “ќ¬ј–»—“¬ј
ј ÷≤ќЌ≈–Ќ≈ “ќ¬ј–»—“¬ќ - орган≥зац≥¤, створена на основ≥ добров≥льного погодженн¤ юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б (в тому числ≥ ≥ноземних), що об'Їднали своњ кошти шл¤хом випуску акц≥й, з метою зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ ≥ отриманн¤ прибутку.
јкц≥онерн≥ товариства ¤вл¤Їтьс¤ юридичними особами, можуть займатис¤ будь - ¤кою п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, ¤ка не суперечить законодавству ”крањни. ¬они мають повну господарську самост≥йн≥сть в питанн¤х вибору форми управл≥нн¤, реал≥зац≥њ продукц≥њ, встановлен≥ ц≥н ≥ оплати прац≥, використанн¤ чистого прибутку, несуть в≥дпов≥дальн≥сть по своњм зобов'¤занн¤м вс≥ма активами.
ќсобливост≥ правового статусу товариства виражаЇ визначенн¤ акц≥онерне. ÷≥ особливост≥ обумовлен≥ акц≥онерною власн≥стю, акц≥онерним способом формуванн¤ ≥ функц≥онуванн¤ статутного фонду товариства.
јкц≥онерним визнаЇтьс¤ товариство, ¤ке маЇ статутний фонд, под≥лений на визначену к≥льк≥сть акц≥й р≥вноњ ном≥нальноњ вартост≥, ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми т≥льки майном товариства.
« визначенн¤ випливають особливост≥ акц≥онерного товариства, ¤к≥ обумовлюють специф≥ку його юридичного статусу.
ѕо-перше, статутний фонд акц≥онерного товариства маЇ акц≥онерну природу, формуЇтьс¤ шл¤хом ем≥с≥њ ≥ продажу акц≥й ф≥зичним та/ або юридичним особам.
ѕо-друге, акц≥онерне товариство маЇ публ≥чний статус ем≥тента акц≥й. ≤нш≥ товариства не мають статусу ем≥тента акц≥й. јкц≥њ в≥дкритих акц≥онерних товариств допускаютьс¤ до в≥льного продажу на умовах, визначених «аконом "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу", ≥ншими актами про фондовий ринок.
ѕо-третЇ, ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи. ¤к≥ придбали акц≥њ акц≥онерних товариств ф≥ксуютьс¤ у книгах реЇстрац≥њ акц≥й ≥ набувають статусу акц≥онер≥в. ѕрава та обов'¤зки акц≥онер≥в визначен≥ статт¤ми 10,11 «акону "ѕро господарськ≥ товариства", статт¤ми 4,5,8,9 «акону "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу".
ѕо-четверте, особливою ознакою акц≥онерного товариства Ї обмеженн¤ в≥дпов≥дальност≥ акц≥онер≥в. ¬они в≥дпов≥дають за зобов'¤занн¤ми товариства т≥льки в межах належних њм акц≥й. ” випадках, передбачених статутом, акц≥онери, ¤к≥ не повн≥стю оплатили акц≥њ, несуть в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми також у межах несплаченоњ суми.
ёридичний статус акц≥онерного товариства характеризуЇтьс¤ ≥ де¤кими ≥ншими рисами. “ак, товариство маЇ засновницьк≥ права щодо створенн¤ господарських об'Їднань (участ≥ в ≥снуючих об'Їднанн¤х). јкц≥онерне товариство маЇ право створювати доч≥рн≥ п≥дприЇмства, над≥л¤ти њх майном, ¤ке належить товариству, призначати кер≥вника та реал≥зувати ≥нш≥ права власника доч≥рнього п≥дприЇмства.
«аконодавством передбачено, що акц≥онерне товариство маЇ ф≥рмову марку та товарний знак. ÷≥ рекв≥зити затверджуютьс¤ правл≥нн¤м товариства ≥ реЇструютьс¤ в “оргово-промислов≥й палат≥ ”крањни.
«а способом функц≥онуванн¤ акц≥й закон розр≥зн¤Ї в≥дкрит≥ та закрит≥ акц≥онерн≥ товариства.
јкц≥онерне товариство закритого типу.
јкц≥онерним товариством закритого типу вважаЇтьс¤ акц≥онерне товариство , акц≥њ ¤кого розпод≥л¤ютьс¤ пом≥ж засновниками ≥ не можуть в≥льно в≥дчужуватис¤ трет≥м особам без згоди або дозволу на це кер≥вних орган≥в акц≥онерного товариства, визначених статутом товариства.
ќсновною ознакою визначенн¤ Ї необ≥говий характер акц≥й, випущених акц≥онерним товариством. ”года про в≥дчуженн¤ акц≥й закритих акц≥онерних товариств, ¤к правило, ставитьс¤ в залежн≥сть в≥д згоди на це ≥нших акц≥онер≥в безпосередньо, ¤кщо склад акц≥онер≥в у к≥льк≥сному в≥дношенн≥ незначний, або через уповноважен≥ акц≥онерами кер≥вн≥ органи акц≥онерного товариства, наприклад, за згодою ѕравл≥нн¤ або —постережноњ –ади, тобто пост≥йно д≥ючих кер≥вних орган≥в. ƒуже р≥дко, але може також встановлюватис¤ установчими документами акц≥онерного товариства, що згоду на в≥дчуженн¤ можуть давати загальн≥ збори акц≥онер≥в.
¬имога одержанн¤ попередньоњ згоди акц≥онер≥в на в≥дчуженн¤ акц≥й закритого акц≥онерного товариства трет≥м особам повинна бути закр≥плена в установчих документах акц≥онерного товариства , оск≥льки, в ≥ншому випадку вважаЇтьс¤, що акц≥онер не Ї зобов'¤заним у цьому в≥дношенн≥ ан≥ законодавством, ан≥ установчими документами.
« ≥ншого боку, вказана вимога спричинюЇ виникненн¤ в ≥нших акц≥онер≥в цього акц≥онерного товариства або самого акц≥онерного товариства права на пр≥оритетне придбанн¤ у власн≥сть акц≥й, ¤к≥ акц≥онер бажаЇ продати ≥ ¤к≥ йому належать. ѕрактично це означаЇ, що в статутах закритих акц≥онерних товариств резервуЇтьс¤ положенн¤ про те, що перш н≥ж зд≥йснювати в≥дчуженн¤ акц≥й закритого акц≥онерного товариства на користь трет≥х ос≥б, тобто неакц≥онер≥в, акц≥онер зобов'¤заний запропонувати в≥дчуженн¤ на користь акц≥онер≥в або акц≥онерного товариства.
¬ багатьох випадках в установчих документах визначаЇтьс¤, що згода акц≥онер≥в або акц≥онерного товариства на в≥дчуженн¤ акц≥й трет≥м особам повинна бути ¤вною, тобто виражена документально (наданн¤ листа, п≥дписаного повноважною особою закритого акц≥онерного товариства або виписки з р≥шенн¤м кер≥вного органу акц≥онерного товариства ). Ќа¤вн≥сть такого роду документа буде засв≥дчувати законн≥сть угоди м≥ж акц≥онером ≥ третьою особою, ¤ка побажала придбати акц≥њ цього акц≥онерного товариства .
Ќаданн¤ згоди акц≥онерами чи акц≥онерним товариством на в≥дчуженн¤ акц≥й трет≥м особам чи ненаданн¤ њњ ≥нколи може використовуватис¤ дл¤ регулюванн¤ р≥вн¤ ринковоњ ц≥ни в≥дчуженн¤. јкц≥онерне товариство, наприклад, може дати згоду на в≥дчуженн¤ акц≥й трет≥м особам, але обумовлювати, що акц≥њ повинн≥ бути продан≥ не дешевше певного р≥вн¤ ц≥ни.
≤нколи виникаЇ питанн¤ про успадкуванн¤ права власност≥ на акц≥њ закритого акц≥онерного товариства та сп≥вв≥дношенн¤ цього права ≥з обов'¤зком одержувати згоду акц≥онерного товариства у випадку в≥дчуженн¤ акц≥й трет≥м особам. ¬≥дпов≥дно до принципу законодавчого захисту права власност≥, у такому випадку згода акц≥онерного товариства на успадкуванн¤ акц≥й ≥ прав, пов'¤заних з ними не потребуЇтьс¤, оск≥льки успадкуванн¤ не вважаЇтьс¤ в≥дчуженн¤м.
¬икористанн¤ акц≥й закритого акц≥онерного товариства ¤к предмет≥в застави також маЇ бути врегульоване установчими документами ем≥тента.
јкц≥онерне товариство в≥дкритого типу
јкц≥онерним товариством в≥дкритого типу вважаЇтьс¤ акц≥онерне товариство, акц≥њ ¤кого випускаютьс¤ на умовах њх в≥льного подальшого об≥гу, тобто за умов, що наступн≥ п≥сл¤ випуску акц≥й в≥дчуженн¤ акц≥онерами належних њм акц≥й на користь ≥нших акц≥онер≥в або трет≥х ос≥б не потребують згоди на це з боку ≥нших акц≥онер≥в чи ем≥тента.
јкц≥њ в≥дкритих акц≥онерних товариств також випускаютьс¤ з розрахунку на те, що будь - ¤к≥ ≥нвестори, а не певне њх коло, можуть стати акц≥онерами.
“ак≥ акц≥њ, ¤к правило, Ї предметами угод куп≥вл≥ - продажу на акц≥онерному ринку, вони можуть обертатис¤ на б≥ржовому та позаб≥ржовому ринках.
јкц≥њ в≥дкритих акц≥онерних товариств можуть також без будь - ¤коњ згоди ем≥тента використовуватис¤ ¤к предмет застави виникненн¤ зобов'¤зань.
«акрите акц≥онерне товариство може бути реорган≥зовано у в≥дкрите шл¤хом реЇстрац≥њ його акц≥й у пор¤дку, передбаченому законодавством про ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу, ≥ внесенн¤м зм≥н до статуту товариства.
јкц≥онерн≥ товариства створен≥ внасл≥док приватизац≥њ (корпоратизац≥њ) в ”крањн≥
ѕ≥сл¤ здобутт¤ незалежност≥ в ”крањн≥ почавс¤ процес роздержавленн¤ п≥дприЇмств. ¬ процес≥ приватизац≥њ значна њх частина була перетворена на акц≥онерн≥ товариства. ÷ей процес перетворенн¤ державних п≥дприЇмств на акц≥онерн≥ товариства маЇ де¤к≥ в≥дм≥нност≥ пор¤д ≥з створенн¤м нових акц≥онерних товариств.
ƒо корпоративних акц≥онерних товариств належать товариства, ¤к≥ створен≥ на основ≥ приватизац≥йного права, тобто «акон≥в ”крањни "ѕро приватизац≥ю майна державних п≥дприЇмств", "ѕро приватизац≥йн≥ папери", ¤к≥ регулюють пор¤док перетворенн¤ державних п≥дприЇмств в акц≥онерн≥ товариства.
«аконодавство ”крањни встановлюЇ р¤д особливостей, ¤к≥ стосуютьс¤ створенн¤ корпоратизованих акц≥онерних товариств. Ќаприклад, продаж акц≥й корпоратизованих акц≥онерних товариств зд≥йснюЇ, акц≥њ повинн≥ випускатись лише прост≥, акц≥њ повинн≥ продаватись вин¤тково на конкурсн≥й основ≥, корпоратизован≥ акц≥онерн≥ товариства не можуть засновуватис¤ ¤к акц≥онерн≥ товариства закритого типу.
¬≥дпов≥дно до приватизац≥йного законодавства, засновником корпоратизованого акц≥онерного товариства може бути державний орган приватизац≥њ або державний орган, уповноважений керувати майном п≥дприЇмства, ¤ке перетворюЇтьс¤ на акц≥онерне товариство .
≤снуЇ р¤д особливостей, ¤к≥ стосуютьс¤ визначенн¤ розм≥ру статутного фонду корпоратизованого акц≥онерного товариства, а також засоб≥в його формуванн¤.
¬изначенн¤ розм≥ру статутного фонду корпоратизованого акц≥онерного товариства зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ оц≥нки вартост≥ основних засоб≥в за вирахуванн¤м њх зносу, фактичноњ вартост≥ оборотних кошт≥в, а також урахуванн¤ деб≥торськоњ та кредиторськоњ заборгованост≥ державного п≥дприЇмства, ¤ке перетворюЇтьс¤ на акц≥онерне товариство. ќц≥нка та розрахунки провод¤тьс¤ за затвердженою державною методикою.
«асновниками та учасниками акц≥онерного товариства Ї ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи. ¤к≥ зг≥дно з законодавчими актами можуть бути суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. —тосовно акц≥онерних товариств њх коло визначено статт¤ми 3,26 «акону "ѕро господарськ≥ товариства". —татт¤ 26 спец≥ально визначаЇ функц≥њ засновник≥в ≥ тим самим в≥дмежовуЇ цих ос≥б в≥д учасник≥в.
«ј—Ќќ¬Ќ» јћ» Ї особи, ¤к≥ виконують передбачен≥ законом д≥њ щодо заснуванн¤ товариства. ќсновна особлив≥сть њх правового статусу пол¤гаЇ в тому, що вони несуть в≥дпов≥дальн≥сть ¤к перед тими, хто п≥дписавс¤ на акц≥њ, так ≥ перед трет≥ми особами за зобов'¤занн¤ми. що виникли до реЇстрац≥њ товариства.
”„ј—Ќ» » - це особи, ¤к≥ зг≥дн≥ придбати акц≥њ поки що не≥снуючого акц≥онерного товариства.
—творенн¤ акц≥онерного товариства покладаЇтьс¤ на засновник≥в, ¤к≥ мають у зв'¤зку з цим спец≥альну засновницьку компетенц≥ю (статт≥26,30,31,35 «акону "ѕро господарськ≥ товариства").
ѕроцес створенн¤ акц≥онерного товариства складаЇтьс¤ з р¤ду посл≥довних стад≥й, передбачених законом.
ѕ≈–Ўј —“јƒ≤я передбачаЇ заснуванн¤ ф≥зичними та/ або юридичними особами простого товариства дл¤ створенн¤ акц≥онерного товариства. ÷е суб'Їкт права, ¤кий не маЇ прав юридичноњ особи. “овариство виникаЇ ≥ д≥Ї у форм≥ договору про сп≥льну д≥¤льн≥сть щодо створенн¤ акц≥онерного товариства. ƒогов≥р укладають засновники товариства в письмов≥й форм≥. «м≥стом договору Ї розпод≥л функц≥й стор≥н. ¬ ньому обов'¤зково визначаютьс¤ склад засновник≥в, пор¤док ≥ зд≥йсненн¤ ними в≥дпов≥дних засновницьких процедур, обс¤ги в≥дпов≥дальност≥ кожного засновника перед передплатниками на акц≥њ ≥ трет≥ми особами. ” договор≥ доц≥льно визначити к≥льк≥сть акц≥й. ¤ку купуЇ кожний засновник (засновники зобов'¤зан≥ бути держател¤ми акц≥й не менше 25 в≥дсотк≥в статутного фонду строком не менше 2 рок≥в).
«асновники несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми, що виникли до реЇстрац≥њ акц≥онерного товариства.
“овариство може в≥дкривати розрахунковий та ≥нш≥ рахунки у банках, а також укладати договори та ≥нш≥ угоди т≥льки п≥сл¤ його реЇстрац≥њ. ”годи, укладен≥ в≥д ≥мен≥ товариства до моменту реЇстрац≥њ, визнаютьс¤ такими, що укладен≥ з товариством, т≥льки за умови њх подальшого схваленн¤ товариством. ”годи, укладен≥ засновниками до моменту реЇстрац≥њ товариства ≥ надал≥ не схвален≥ товариством, т¤гнуть за собою правов≥ насл≥дки лише дл¤ засновник≥в. .
ƒ–”√ќё —“јƒ≤™ё Ї пов≥домленн¤ в засобах масовоњ ≥нформац≥њ про нам≥р створити товариство, ¤ке повинн≥ зробити засновники. ÷е оголошенн¤ дов≥льноњ форми, в ¤кому зазначаютьс¤ основн≥ статутн≥ рекв≥зити: назва товариства, мета ≥ предмет д≥¤льност≥, засновники, розм≥р статутного фонду, к≥льк≥сть ≥ варт≥сть акц≥й .
“–≈“№ќё —“јƒ≤≈ё Ї в≥дкрита п≥дписка на акц≥њ ,¤ка орган≥зуЇтьс¤ засновниками. ÷¤ стад≥¤ передбачаЇ зд≥йсненн¤ р¤ду юридичних д≥й, зм≥ст ¤ких визначено статтею «ќ «акону "ѕро господарськ≥ товариства" та статт¤ми 6,7 «акону "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу".
„≈“¬≈–“ќё —“јƒ≤≈ё Ї установч≥ збори, ¤к≥ повинн≥ провести засновники не п≥зн≥ше двох м≥с¤ц≥в з моменту завершенн¤ п≥дписки на акц≥њ. ѕропуск строку може призвести до нестворенн¤ товариства.
”становч≥ збори -- це орган, до компетенц≥њ ¤кого входить створенн¤ товариства. “ому вони мають бути правомочними. “акими визнаютьс¤ збори за участю к≥лькост≥ ос≥б , ¤к≥ п≥дписалис¤ б≥льш ¤к на 60 в≥дсотк≥в акц≥й, на ¤к≥ проведено п≥дписку. «асновники акц≥онерних товариств готують статут , ¤кий затверджують збори засновник≥в.
”становч≥ документи повинн≥ м≥стити в≥домост≥ про вид товариства, предмет ≥ ц≥л≥ його д≥¤льност≥, склад засновник≥в та учасник≥в, найменуванн¤ та м≥сцезнаходженн¤, розм≥р та пор¤док утворенн¤ статутного фонду, пор¤док розпод≥лу прибутк≥в та збитк≥в, склад та компетенц≥ю орган≥в товариства та пор¤док прийн¤тт¤ ними р≥шень, включаючи перел≥к питань, по ¤ких необх≥дна одностайн≥сть або квал≥ф≥кована б≥льш≥сть голос≥в, пор¤док внесенн¤ зм≥н до установчих документ≥в та пор¤док л≥кв≥дац≥њ ≥ реорган≥зац≥њ товариства, а також в≥домост≥ про види акц≥й, що випускаютьс¤, њх ном≥нальну варт≥сть, сп≥вв≥дношенн¤ акц≥й р≥зних вид≥в, к≥льк≥сть акц≥й, що купуютьс¤ засновниками, насл≥дки невиконанн¤ зобов'¤зань по викупу акц≥й, строк та пор¤док виплати частки прибутку (див≥денд≥в) один раз на р≥к за п≥дсумками календарного року.
”становч≥ збори акц≥онерного товариства вир≥шують так≥ питанн¤:
а) приймають р≥шенн¤ про створенн¤ акц≥онерного товариства ≥ затверджують його статут;
б) приймають або в≥дхил¤ють пропозиц≥ю про п≥дписку на акц≥њ, що перевищуЇ к≥льк≥сть акц≥й, на ¤к≥ було оголошено п≥дписку (у раз≥ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про п≥дписку, що перевищуЇ розм≥р, на ¤кий було оголошено п≥дписку, в≥дпов≥дно зб≥льшуЇтьс¤ передбачений статутний фонд);
в) зменшують розм≥р статутного фонду у випадках, коли у встановлений строк п≥дпискою на акц≥њ покрита не вс¤ необх≥дна сума, вказана у пов≥домленн≥;
г) обирають раду акц≥онерного товариства (спостережну раду), виконавчий та контролюючий орган акц≥онерного товариства;
д) вир≥шують питанн¤ про схваленн¤ угод, укладених засновниками до створенн¤ акц≥онерного товариства;
е) визначають п≥льги, що надаютьс¤ засновникам;
Ї) затверджують оц≥нку вклад≥в, внесених у натуральн≥й форм≥;
ж) ≥нш≥ питанн¤ в≥дпов≥дно до установчих документ≥в.
ѕ'я“ќё —“јƒ≤≈ё заснуванн¤ Ї державна реЇстрац≥¤ акц≥онерного товариства. “овариства реЇструютьс¤ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в на прот¤з≥ «ќ дн≥в з моменту представленн¤ таких документ≥в: нотар≥ально засв≥дчених за¤вки на реЇстрац≥ю, коп≥њ статуту товариства, протоколу збор≥в засновник≥в.
2.ћј…Ќќ¬ј —“–” “”–ј “ќ¬ј–»—“¬ј
јкц≥онерне товариство ¤к суб'Їкт ≥ об'Їкт права власност≥ (майновий комплекс) характеризуЇтьс¤ складною майновою ≥ ф≥нансовою структурою. ѕравов≥ основи майнових в≥дносин в акц≥онерному товариств≥ загалом врегульован≥ «аконом "ѕро власн≥сть", ¤кий визначаЇ товариство суб'Їктом права колективноњ власност≥, а його майно - об'Їктами права колективноњ власност≥, а також встановлюЇ п≥дстави виникненн¤ права колективноњ власност≥.
ѕон¤тт¤ майна акц≥онерного товариства використовуЇтьс¤, зокрема. в статт≥ 24 «акону "ѕро господарськ≥ товариства", в≥дпов≥дно до ¤коњ товариство "несе в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми т≥льки майном товариства". ѕон¤тт¤ майно товариства узагальнюЇ вс≥ види майна ≥ майнових прав даного суб'Їкта права. «м≥ст його необх≥дно визначати зг≥дно з правилами статт≥ 10 «акону "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥".
ѕ≥д майном маЇтьс¤ на уваз≥ вс≥ активи ≥ пасиви товариства. «а ознакою функц≥онального призначенн¤ окремих вид≥в майна це: основн≥ фонди, об≥гов≥ кошти, ≥нш≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥ товариства. ћайно товариства юридичне в≥дособлене в≥д майна власник≥в товариства, тобто акц≥онер≥в. ƒане майно Ї власн≥стю саме товариства ¤к юридичноњ особи. “овариство в статус≥ суб'Їкта права волод≥Ї, користуЇтьс¤ ≥ розпор¤джаЇтьс¤ майном товариства, в≥дособленн¤ ¤кого зд≥йснюЇтьс¤ на прав≥ колективноњ власност≥ (сп≥льноњ частковоњ власност≥).
¬изначаютьс¤ також майнов≥ права в акц≥онерному товариств≥. упуючи акц≥ю акц≥онер в≥дчужуЇ своЇ майно в статутний фонд товариства. «а це майно акц≥онер одержуЇ специф≥чне право-право участ≥ в акц≥онерному товариств≥. «м≥ст даного права зазначено «аконом "ѕро господарськ≥ товариства" (статт≥ 10,11,26,29,30,33,35,36,38) та «аконом "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу"(статт≥ 4,5,8,9). ѕраво участ≥ в акц≥онерному товариств≥ за зм≥стом Ї комплексним. ƒо майнових прав акц≥онера належать:
- брати участь у розпод≥л≥ прибутк≥в товариства;
- отримувати частку прибутку товариства у вигл¤д≥ див≥денд≥в;
- отримувати частку вартост≥ майна товариства у раз≥ його л≥кв≥дац≥њ. ÷¤ частка маЇ бути пропорц≥йною вартост≥ акц≥й, ¤к≥ належать акц≥онеру;
- розпор¤джатис¤ акц≥¤ми: продавати, передавати, в≥дчужувати ≥ншим особам у пор¤дку, визначеному чинним законодавством та статутом товариства;
- запов≥дати акц≥њ у спадщину;
- купувати додатково випущен≥ акц≥њ товариства.
јкц≥онер несе майнов≥ обов'¤зки стосовно товариства. ¬≥н зобов'¤заний вносити вклади, сплачувати основн≥ та додатков≥ акц≥њ у розм≥рах, передбачених установчими документами товариства.
3. ‘≤ЌјЌ—» ј ÷≤ќЌ≈–Ќќ√ќ “ќ¬ј–»—“¬ј.
Ѕезперечно складн≥шою за майнову Ї ф≥нансова структура товариства. ѕо-перше, визначимо пон¤тт¤ ф≥нанс≥в.
‘≥нанси представл¤ють собою сукупн≥сть грошових в≥дносин, що виникають на вс≥х стад≥¤х створенн¤, функц≥онуванн¤ ≥ л≥кв≥дац≥њ товариства. ¬иход¤чи з цього визначенн¤, та детально проанал≥зувавши структуру акц≥онерного товариства виходить, що ф≥нанси акц≥онерного товариства ¤вл¤ють собою врегульован≥ правом в≥дносини щодо:
1. ќб'Їднанн¤ вклад≥в засновник≥в та учасник≥в у статутний фонд товариства ¤к колективну власн≥сть акц≥онер≥в;
2.¬ипуск та об≥г акц≥й;
«.ќтриманн¤ доход≥в;
4.–озпод≥л майна та прибутку у фонди товариства;
5.¬иплата див≥денд≥в на акц≥њ.
3.1. ќЅ'™ƒЌјЌЌя ¬ Ћјƒ≤¬ «ј—Ќќ¬Ќ» ≤¬ “ј ”„ј—Ќ» ≤¬ ” —“ј“”“Ќ»… ‘ќЌƒ “ќ¬ј–»—“¬ј
«акон "ѕро власн≥сть" визнаЇ дв≥ основн≥ юридичн≥ п≥дстави виникненн¤ колективноњ власност≥ товариства. «агальним правилом дл¤ вс≥х товариств Ї добров≥льне об'Їднанн¤ майна засновник≥в ≥ учасник≥в дл¤ створенн¤ ≥ д≥¤льност≥ товариства. ќтже, одн≥Їю з юридичних п≥дстав виникненн¤ прав колективноњ власност≥ Ї умови в≥дпов≥дних договор≥в, зг≥дно з ¤кими утворюЇтьс¤ статутний фонд товариства (засновники внос¤ть своњ вклади зг≥дно з установчим договором акц≥онерного товариства, ≥нш≥ акц≥онери - на умовах договор≥в куп≥вл≥-продажу акц≥й).
ѕраво колективноњ власност≥ виникаЇ в результат≥ перетворенн¤ державних п≥дприЇмств в акц≥онерн≥ товариства, тобто в пор¤дку прийн¤тт¤ власником р≥шень про њх корпоратизац≥ю та приватизац≥ю. ƒержавне п≥дприЇмство перетворюЇтьс¤ в акц≥онерне товариство на п≥дстав≥ сп≥льного р≥шенн¤ трудового колективу ≥ уповноваженого державного органу про випуск акц≥й, на всю варт≥сть майна п≥дприЇмства. «г≥дно з цим р≥шенн¤м створюЇтьс¤ статутний фонд акц≥онерного товариства (статт¤ 25 «акону "ѕро власн≥сть").
–≥шенн¤ про продаж акц≥й (приватизац≥ю майна) такого товариства приймаЇ орган приватизац≥њ, ¤кому передаютьс¤ акц≥њ держави. ¬ обох випадках виникаЇ право колективноњ власност≥, Їдиним суб'Їктом ¤кого стаЇ товариство ¤к юридична особа.
ќб'Їкти права власност≥ акц≥онерного товариства р≥зн≥. “овариство визнаЇтьс¤ власником, по-перше, майна, ¤ке засновники ≥ учасники зг≥дно з установчим договором передають йому у власн≥сть. ÷е майно називаЇтьс¤ вкладами засновник≥в ≥ учасник≥в. ј також майна, придбаного за рахунок продажу акц≥й, одержаного в результат≥ його господарськоњ д≥¤льност≥, а також ≥ншого майна набутого на п≥дставах, не заборонених законом. « економ≥чноњ точки зору вклади (стосовно вищезгаданого майна) ¤вл¤ють собою ф≥ксован≥ частки майновоњ участ≥ згаданих ос≥б у статутному фонд≥ товариства, варт≥сть ¤ких у грошовому вираз≥ визначаЇтьс¤ варт≥стю акц≥й, на ¤к≥ под≥лений статутний фонд.
«агальний розм≥р статутного фонду, а також ном≥нальна к≥льк≥сть та варт≥сть акц≥й визначаютьс¤ засновниками в≥дпов≥дно до мети, предмета д≥¤льност≥, м≥н≥мального легального розм≥ру статутного фонду акц≥онерних товариств. Ќаприклад у статут≥ закритого акц≥онерного товариства "ћ–≤я" зазначено: 7.4. —татутний фонд акц≥онерного товариства складаЇ 3000 (три тис¤ч≥) гривень ≥ розпод≥лений на 6 акц≥й ном≥нальною варт≥стю 500 (п'¤тсот) гривень.
«асновники визначають в установчих документах ≥ види вклад≥в до статутного фонду. як ≥ в ≥нших товариствах, це може бути майно в пр¤мому розум≥нн≥ (будинки, споруди, устаткуванн¤, машини, ≥нш≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥), ц≥нн≥ папери, грошов≥ кошти в нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валют≥, а також майнов≥ права. ƒо майнових прав належать права користуванн¤ зазначеним майном, природними ресурсами (землею, водою, корисними копалинами ≥ таке ≥нше), права на ≥нтелектуальну власн≥сть.
¬клади в статутний фонд акц≥онерного товариства в натуральн≥й та нематер≥альн≥й формах п≥дл¤гають оц≥нц≥ в гривн¤х (отже, ≥ в акц≥¤х). «а загальним правилом, пор¤док оц≥нки вклад≥в визначаЇтьс¤ установчими документами товариства, ¤кщо ≥нше не передбачено законодавством ”крањни. ќц≥нку вклад≥в у статутний фонд акц≥онерного товариства, внесених в натуральн≥й форм≥, затверджують установч≥ збори товариства. ƒан≥ правила безпосередньо стосуютьс¤ вклад≥в ф≥зичних ≥ недержавних юридичних ос≥б-акц≥онер≥в.
¬клади, ¤к≥ Ї майном державноњ власност≥, визначаютьс¤ в нормативне врегульованому пор¤дку - зг≥дно з методикою оц≥нки вартост≥ об'Їкт≥в приватизац≥њ, затвердженою аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 8 вересн¤ 1993 року. ÷е означаЇ, що при створенн≥ акц≥онерних товариств у процес≥ корпоратизац≥њ й ≥нших випадках д≥ють загальн≥ правила оц≥нки вклад≥в. —ума випуску акц≥й товариства, ¤ке створюЇтьс¤ на баз≥ державного п≥дприЇмства, повинна в≥дпов≥дати сум≥ статутного фонду п≥дприЇмства, ¤ка в даному раз≥ визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до зазначеноњ ћетодики.
р≥м вклад≥в, товариство виступаЇ власником й ≥ншого майна, ¤ке на в≥дм≥ну в≥д статутного фонду називаЇтьс¤ власним кап≥талом товариства. ÷е виготовлена в процес≥ господарюванн¤ продукц≥¤, доходи в≥д продажу обл≥гац≥й, ≥нших ц≥нних папер≥в. ÷е також кредити банк≥в, ≥нвестиц≥њ п≥д державн≥ контракти, надходженн¤ в≥д продажу акц≥й, що належать держав≥, пожертвувань тощо.
3.2.¬»ѕ”— “ј ќЅ≤√ ј ÷≤…
ѕравовий режим акц≥й регулюЇ «акон "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу". ÷ей закон визначаЇ пон¤тт¤ ≥ функц≥њ акц≥й, права власника акц≥й, пор¤док випуску ≥ придбанн¤ акц≥й та ≥нш≥ питанн¤ (статт≥4-9).
јкц≥¤ - ц≥нний пап≥р без установленого строку об≥гу, що засв≥дчуЇ дольову участь у статутному фонд≥ акц≥онерного товариства, п≥дтверджуЇ членство в акц≥онерному товариств≥ та право на участь в управл≥нн≥ ним, даЇ право його власников≥ на одержанн¤ частини прибутку у вигл¤д≥ див≥денду, а також на участь у розпод≥л≥ майна при л≥кв≥дац≥њ акц≥онерного товариства.
ёридична природа акц≥њ обумовлена вкладом акц≥онера у статутний фонд товариства. —татутн≥ фонди не акц≥онерних товариств ¤к колективну часткову власн≥сть законом приписано розпод≥л¤ти безпосередньо на частки учасник≥в. –озм≥ри часток визначають установч≥ документи. ѕравовою формою часток не акц≥онерних товариств Ї св≥дотства, ¤к≥ визначають розм≥ри часток ≥ права майновоњ участ≥ член≥в товариств у статутних фондах. јкц≥¤, на в≥дм≥ну в≥д св≥дотства, регулюЇ частки у статутних фондах ≥ права акц≥онер≥в б≥льш ун≥ф≥ковано.
—татутний фонд акц≥онерного товариства ¤к колективну часткову власн≥сть прийн¤то розпод≥л¤ти на визначену к≥льк≥сть акц≥й р≥вноњ ном≥нальноњ вартост≥, тобто акц≥¤ Ї ≥ндив≥дуальним, але ун≥ф≥кованим регул¤тором статутного фонду ≥ прав участ≥ акц≥онера в ньому. « економ≥чноњ точки зору акц≥¤ ¤вл¤Ї собою не матер≥ал≥зований ≥нтерес у майн≥ товариства, з правовоњ - об≥говий документ ( правовий акт встановленоњ форми), ¤кий виражаЇ даний ≥нтерес. як правовий акт акц≥ю можна визначити в розум≥нн≥ договору частковоњ участ≥ акц≥онера в статутному фонд≥ товариства. —торонами цього договору Ї акц≥онер ≥ товариство. ≈коном≥чним зм≥стом зазначеного договору Ї умови про див≥денди, про частину виручки в≥д реал≥зац≥њ майна товариства, що припин¤Їтьс¤, про ц≥ну акц≥њ ¤к вартост≥ права дольовоњ участ≥.
јкц≥¤ повинна м≥стити так≥ рекв≥зити: ф≥рмове найменуванн¤ акц≥онерного товариства та його м≥сцезнаходженн¤, найменуванн¤ ц≥нного паперу - "акц≥¤", њњ пор¤дковий номер, дату випуску, вид акц≥њ та њњ ном≥нальну варт≥сть, ≥м'¤ власника (дл¤ ≥менноњ акц≥њ), розм≥р статутного фонду акц≥онерного товариства на день випуску акц≥й, а також к≥льк≥сть акц≥й, що випускаютьс¤, строк виплати див≥денд≥в та п≥дпис голови правл≥нн¤ акц≥онерного товариства або ≥ншоњ уповноваженоњ на це особи, печатку акц≥онерного товариства.
р≥м права частковоњ участ≥, акц≥¤ засв≥дчуЇ членськ≥ права акц≥онера. —татт¤ 4 «акону "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу" передбачаЇ под≥л акц≥й на класи або види.
ёридична суть класу (виду, сер≥њ) пол¤гаЇ в тому, що акц≥њ одного класу дають њх власникам однакове за обс¤гом право майновоњ участ≥ в товариств≥. «а ознакою класу закон визначаЇ, по-перше, прив≥лейован≥ ≥ прост≥ акц≥њ. ѕо-друге, залежно в≥д передбачених статутами обмежень прав в≥дчуженн¤ (трансферт), розр≥зн¤ють також ≥менн≥ акц≥њ ≥ акц≥њ на пред'¤вника (пред'¤вницьк≥).
ѕростими ≥менними закон визначаЇ акц≥њ з р≥вними правами участ≥ акц≥онер≥в, ≥мена ¤ких вход¤ть до обов'¤зкових рекв≥зит≥в акц≥њ. ¬ласники простих ≥менних акц≥й Ї, ¤к правило, громад¤ни. —татус ≥менних акц≥й маЇ на уваз≥ спец≥альн≥ правила њх в≥дчуженн¤. ¬ласники ≥менних акц≥й в принцип≥ в≥льно розпор¤джаютьс¤ ними (продають, передають, в≥дчужують ≥ншим особам), але з дотриманн¤м цих правил. ќб≥г ≥менних акц≥й ф≥ксуЇтьс¤ товариством, ¤ке зобов'¤зано вести книгу реЇстрац≥њ акц≥й. –еЇстрац≥йною ≥нформац≥Їю в даному раз≥ Ї дан≥ про к≥льк≥сть ≥менних акц≥й, про вс≥х власник≥в даних акц≥й, про час придбанн¤, про пакет акц≥й кожного акц≥онера. –еЇстрац≥њ п≥дл¤гаЇ ≥ передача (трансферт) акц≥й ≥ншим особам, тобто перех≥д прав участ≥. —татутами акц≥онерних товариств визначаютьс¤ ≥менн≥ акц≥њ, ¤к≥ п≥дл¤гають ≥ ¤к≥ не п≥дл¤гають в≥льному в≥дчуженню ≥ншим особам. якщо в акц≥њ спец≥ально не вказано, що вона п≥дл¤гаЇ передач≥, передача зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом ≥менного ≥ндосаменту. ≤менний ≥ндосамент - це передаточний запис особи, ¤к≥й передаЇтьс¤ акц≥¤ безпосередньо на акц≥њ або в окремому документ≥. ÷ей запис посв≥дчуЇ перех≥д права участ≥ до акц≥онера-покупц¤ акц≥њ. јкц≥њ на пред'¤вника на в≥дм≥ну в≥д ≥менних обертаютьс¤ в≥льно, тобто без ≥ндосаментних процедур. јкц≥онерне товариство ф≥ксуЇ в книз≥ реЇстрац≥њ загальну к≥льк≥сть пред'¤вницьких акц≥й. « розвитком акц≥онерних товариств ≥ ринку ц≥нних папер≥в ≥менн≥ акц≥њ поступово вит≥сн¤ютьс¤ акц≥¤ми на пред'¤вника, ¤к≥ Ї об'Їктом куп≥вл≥ - продажу на фондов≥й б≥рж≥.
ѕрив≥лейован≥ акц≥њ - це акц≥њ з п≥льговими правами майновоњ участ≥. ¬ласники таких акц≥й мають певн≥ майнов≥ прив≥лењ ≥ несуть певний ризик пор≥вн¤но з простими акц≥онерами. онкретн≥ права прив≥лейованих акц≥онер≥в визначають загальн≥ збори акц≥онерного товариства. ѕрив≥ле¤ми Ї, насамперед, переваги на одержанн¤ див≥денд≥в, а саме: р≥чний розм≥р див≥денду ф≥ксуЇтьс¤ в процентах до ном≥нальноњ вартост≥ акц≥њ ≥ виплачуЇтьс¤ незалежно в≥д р≥чного прибутку товариства. якщо прибутку не вистачаЇ, див≥денд виплачуЇтьс¤ з резервного фонду, а не лише з фонду див≥денд≥в. ѕрив≥лейована акц≥¤ передбачаЇ також доплату њњ власнику у тому раз≥, ¤кщо розм≥р див≥денду на прив≥лейовану акц≥ю ви¤витьс¤ нижчим в≥д див≥денду на просту акц≥ю. ѕрив≥леЇм Ї також пр≥оритетна участь власника прив≥лейованоњ акц≥њ в розпод≥л≥ л≥кв≥дних актив≥в товариства, ¤ке припин¤Їтьс¤. ќск≥льки власники прив≥лейованих акц≥й ризикують ¤к п≥дприЇмц≥ менше, н≥ж власники простих акц≥й, вони мають обмежен≥ управл≥нськ≥ права. «а загальним правилом прив≥лейован≥ акц≥онери не мають права на участь в управл≥нн≥ товариством, але статути можуть визначати коло питань, у вир≥шенн≥ ¤ких бере участь ≥ ц¤ категор≥¤ акц≥онер≥в. «акон обмежуЇ к≥льк≥сть прив≥лейованих акц≥й. ѓх випуск не повинен перевищувати суми, ¤ка становить 10% статутного фонду акц≥онерного товариства. „астина прибутку товариства, що залишилась п≥сл¤ сплати див≥денд≥в власникам прив≥лейованих акц≥й, розпод≥л¤Їтьс¤ у вигл¤д≥ див≥денд≥в м≥ж власниками звичайних акц≥й. «в≥дси, розм≥р доходу по звичайних акц≥¤х находитьс¤ в залежност≥ в≥д прибутку товариства. ¬раховуючи, що власники звичайних акц≥й несуть п≥двищений ризик, пов'¤заний з д≥¤льн≥стю акц≥онерного товариства, њм надаЇтьс¤ право обирати член≥в правл≥нн¤ товариства ≥ вир≥шувати ≥нш≥ питанн¤ на загальних зборах акц≥онер≥в. ‘≥ксований див≥денд по прив≥лейованим акц≥¤м встановлюЇтьс¤ при њх випуску. ¬≥н може виплачуватись: кожний квартал, раз в п≥вроку чи р≥к; акц≥¤ми (кап≥тал≥зац≥¤ прибутку), обл≥гац≥¤ми ≥ товарами. ƒив≥денд не виплачуЇтьс¤ по акц≥¤м, що небули випущен≥ в об≥г або знаход¤тьс¤ на баланс≥ товариства. ƒо акц≥њ може додаватись купонний лист на виплату див≥денд≥в, ¤кий м≥стить наступн≥ данн≥: пор¤дковий номер купона на виплату див≥денд≥в, пор¤дковий номер акц≥њ, по ¤к≥й виплачуютьс¤ див≥денди, найменуванн¤ акц≥онерного товариства ≥ р≥к виплати див≥денд≥в.
¬арт≥сть Ї одн≥Їю з найб≥льш важливих характеристик акц≥й. ќск≥льки акц≥¤ ¤вл¤Ї собою грошовий документ, вона повинна мати варт≥сть, визначену в грошових одиниц¤х. јкц≥њ можуть мати ном≥нальну, ем≥с≥йну, ринкову та балансову вартост≥.
Ќом≥нальна варт≥сть акц≥њ ¤вл¤Ї собою варт≥сть, ¤ку ном≥нально маЇ один пай статутного фонду акц≥онерного товариства. ƒл¤ даного типу господарських товариств характерним Ї те, що статутний фонд акц≥онерного товариства под≥л¤Їтьс¤ на певну к≥льк≥сть р≥вних м≥ж собою пањв. оли створюЇтьс¤ акц≥онерне товариство, воно визначаЇ св≥й статутний фонд, а також к≥льк≥сть пањв, на ¤к≥ цей фонд под≥л¤Їтьс¤. ƒл¤ того щоб виразити ¤кимось чином варт≥сть одн≥Їњ дол≥, њй надаЇтьс¤ ном≥нальна варт≥сть. “обто варт≥сть, ¤ка не залежить в≥д будь - ¤ких фактор≥в впливу, окр≥м вибору ем≥тента.
Ќом≥нальна варт≥сть одн≥Їњ акц≥њ визначаЇтьс¤ за формулою:
Ќ¬ј=—‘/« ј
ƒе Ќ¬ј - ном≥нальна варт≥сть одн≥Їњ акц≥њ
—‘ - розм≥р статутного фонду
« ј - загальна к≥льк≥сть акц≥й, що випускаютьс¤.
ѕ≥д ем≥с≥йною варт≥стю акц≥й розум≥ють ц≥ну, за ¤кою акц≥њ продаютьс¤ покупц¤м при випуску, тобто вперше. јкц≥онерне товариство може зд≥йснювати продаж своњх акц≥й безпосередньо покупц¤м або за допомогою посередник≥в. ” першому випадку товариство самост≥йно визначаЇ, за ¤кою ц≥ною його акц≥њ будуть пропонуватис¤ покупц¤м; в останньому - питанн¤ ем≥с≥йноњ вартост≥ маЇ погоджуватис¤ з посередниками.
≤нколи ем≥с≥йна варт≥сть сп≥впадаЇ за розм≥рами з ном≥нальною варт≥стю акц≥й. “ак≥ випадки, ¤к правило, мають м≥сце тод≥, коли акц≥онерне товариство випускаЇ своњ акц≥њ самост≥йно, без допомоги посередник≥в. ќплата ж посередницьких послуг, ¤кщо вони використовуютьс¤ акц≥онерним товариством, зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок р≥зниц≥ м≥ж ем≥с≥йною та ном≥нальною вартост¤ми акц≥й.
ѕ≥д ринковою варт≥стю розум≥ють ц≥ну, ¤ка складаЇтьс¤ при об≥гу акц≥й на ринку. –инкова варт≥сть не Ї ф≥ксованою за розм≥ром, навпаки вона повинна бути м≥нливою, оск≥льки зм≥ни в ринков≥й вартост≥ акц≥й ¤вл¤ють собою одну ≥з причин, за ¤ких виникаЇ рух акц≥й в≥д одних ≥нвестор≥в до ≥нших.
якщо ринкова варт≥сть акц≥й Ї б≥льшою н≥ж ном≥нальна, то це означаЇ, що ≥нвестори погоджуютьс¤ сплатити б≥льше грошей за акц≥њ певного товариства, оск≥льки вони вважають становище товариства сол≥дним, а товариство - здатним сплачувати див≥денди.
якщо ринкова варт≥сть акц≥й Ї меншою, н≥ж ном≥нальна, то це означаЇ, що ≥нвестори не "ц≥нують" високо справи та результати д≥¤льност≥ акц≥онерного товариства; у них немаЇ впевненост≥ в тому, що товариство зможе працювати прибутково, а значить - ≥ сплачувати див≥денди.
Ѕалансова варт≥сть акц≥й ¤вл¤Ї собою варт≥сть, ¤ка розраховуЇтьс¤ за балансовими документами ем≥тента. ”мовно њњ визначають ¤к варт≥сть одного паю майна ем≥тента, ¤кий припадаЇ на одну акц≥ю, ¤кби ем≥тент п≥дл¤гав л≥кв≥дац≥њ у дану мить. “обто в розрахунок приймаЇтьс¤ балансова варт≥сть майна та кошт≥в ем≥тента, включаючи нерозпод≥лен≥ прибутки минулих рок≥в.
јкц≥¤ Ї непод≥льною. ” раз≥ коли одна ≥ та ж акц≥¤ належить к≥льком особам, ус≥ вони визначаютьс¤ одним власником акц≥њ ≥ можуть зд≥йснювати своњ права через одного з них, або через сп≥льного представника.
јкц≥њ оплачуютьс¤ у нац≥ональн≥й чи ≥ноземн≥й валют≥, або шл¤хом передач≥ майна (у випадках передбачених статутом товариства). Ќезалежно в≥д форми внесеного вкладу варт≥сть акц≥њ виражаЇтьс¤ в нац≥ональн≥й валют≥. —татт¤ 26 «акону "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу" визначаЇ наступне. ƒ≥¤льн≥стю по випуску та об≥гу ц≥нних папер≥в визнаЇтьс¤ посередницька д≥¤льн≥сть по випуску та об≥гу ц≥нних папер≥в, зд≥йснювана акц≥онерними товариствами, а також банками, статутний фонд ¤ких сформовано за рахунок виключно ≥менних акц≥й, та ≥ншими товариствами, дл¤ ¤ких операц≥њ з ц≥нними паперами становл¤ть виключний вид њх д≥¤льност≥ (надал≥ торговц≥ ц≥нними паперами). ¬они вправ≥ зд≥йснювати так≥ види д≥¤льност≥ по об≥гу ц≥нних папер≥в:
ом≥с≥йну д≥¤льн≥сть по ц≥нних паперах - куп≥вл¤-продаж ц≥нних папер≥в, що зд≥йснюЇтьс¤ торговцем ц≥нними паперами в≥д свого ≥мен≥, за дорученн¤м ≥ за рахунок ≥ншоњ особи.
омерц≥йна д≥¤льн≥сть - куп≥вл¤ - продаж ц≥нних папер≥в, що зд≥йснюЇтьс¤ торговцем ц≥нними паперами в≥д свого ≥мен≥ та за св≥й рахунок.
—татт¤ 29 цього ж «акону визначаЇ, що при прийн¤тт≥ дорученн¤ на куп≥влю або продаж ц≥нних папер≥в торговець ц≥нними паперами зобов'¤заний надавати особ≥, за рахунок ¤коњ в≥н д≥Ї, ≥нформац≥ю про курс ц≥нних папер≥в. ¬≥н також зобов'¤заний подавати фондов≥й б≥рж≥ ≥нформац≥ю про вс≥ укладен≥ ним угоди з ц≥нними паперами в строки ≥ пор¤дку, визначен≥ правилами б≥рж≥. ќсобливост≥ веденн¤ бухгалтерського обл≥ку операц≥й з ц≥нними паперами визначаЇ ƒержавна ком≥с≥¤ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку за погодженн¤м з ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни та Ќац≥ональним банком ”крањни. ќподаткуванн¤ доход≥в по ц≥нних паперах зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з законодавством ”крањни.
«.«.ќ“–»ћјЌЌя ƒќ’ќƒ≤¬ ≤ ѕ–»Ѕ”“ ”
ћайновим фондом особливого роду можна вважати прибуток товариства. ѕравовий режим прибутку охоплюЇ ≥ пон¤тт¤ прибутку, пор¤док та методи його нарахуванн¤; зобов'¤занн¤ товариства щодо сплати податк≥в з прибутку та механ≥зм њх зд≥йсненн¤; права товариства щодо використанн¤ прибутку. ѕрибуток Ї основним узагальнюючим показником ф≥нансових результат≥в господарськоњ д≥¤льност≥ на вс≥х (в тому числ≥ ≥ державних) п≥дприЇмствах. ƒл¤ ц≥лей оподаткуванн¤ прибутку товариств, а також орган≥зац≥њ бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥ в законодавств≥ вживаЇтьс¤ терм≥н "балансовий прибуток", п≥д ¤ким розум≥ють загальну суму прибутку товариства в≥д ус≥х вид≥в д≥¤льност≥ за зв≥тний пер≥од, отриману ¤к на територ≥њ ”крањни, так ≥ за њњ межами, ¤ка в≥дображена в його баланс≥ ≥ включаЇ прибуток в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, послуг), в тому числ≥ прибуток в≥д основних фонд≥в, нематер≥альних актив≥, ц≥нних папер≥в, валютних ц≥нностей, ≥нших вид≥в ф≥нансових ресурс≥в та матер≥альних ц≥нностей, а також прибуток в≥д орендних (л≥зингових) операц≥й, ро¤лт≥, а також в≥д позареал≥зац≥йних операц≥й.
—тосовно ж прибутку акц≥онерного товариства то в≥н утворюЇтьс¤ з надходжень в≥д господарськоњ д≥¤льност≥ п≥сл¤ покритт¤ матер≥альних та прир≥вн¤них до них витрат ≥ витрат на оплату прац≥. « балансового прибутку сплачуютьс¤ проценти по кредитах банк≥в та по обл≥гац≥¤х, а також внос¤тьс¤ передбачен≥ законодавством ”крањни податки та ≥нш≥ платеж≥ до бюджету.
„истий прибуток, ¤кий залишаЇтьс¤, надходить у повне розпор¤дженн¤ акц≥онерного товариства. «а рахунок ц≥Їњ частини прибутку формуютьс¤ фонди ј“. ¬иди, розм≥р, пор¤док створенн¤ фонд≥в визначаютьс¤ «агальними «борами акц≥онерного товариства. ” статут≥ кожного товариства окремим пунктом зазначен≥ п≥дстави зд≥йсненн¤ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ товариства та ц≥л≥, на ¤к≥ використовуЇтьс¤ прибуток.
3.4.‘≤ЌјЌ—ќ¬ќ-√ќ—ѕќƒј–—№ ј ƒ≤яЋ№Ќ≤—“№ “ќ¬ј–»—“¬ј
‘≥нансово-господарська д≥¤льн≥сть товариства зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ виробничих, ф≥нансових та ≥нших план≥в, ¤к≥ розробл¤ютьс¤ ¬иконавчим органом та затверджуютьс¤ –адою.
‘≥нансовий р≥к товариства сп≥впадаЇ з календарним роком. “овариство самост≥йно розпор¤джаЇтьс¤ виготовленою продукц≥Їю, роботами та послугами, отриманим прибутком. омерц≥йна д≥¤льн≥сть товариства проводитьс¤ на п≥дстав≥ договор≥в (контракт≥в) з замовниками та споживачами. √рошов≥ надходженн¤ товариства використовуютьс¤ на в≥дшкодуванн¤ витрат, сплату обов'¤зкових платеж≥в ≥ в≥драхувань.
ѕрибуток, ¤кий залишивс¤ у розпор¤дженн≥ товариства, направл¤Їтьс¤ на створенн¤ фонд≥в:
- резервного (страхового);
- див≥денд≥в;
- виробничого розвитку;
- розвитку персоналу;
- участ≥ персоналу в прибутках акц≥онерного товариства ;
–озм≥ри в≥драхувань в≥д прибутку в фонди щор≥чно визначаютьс¤ ¬ищим органом.
ѕрибуток товариства, за вирахуванн¤м сум по взаЇмов≥дносинах ≥з державним та м≥сцевими бюджетами, сум, ¤к≥ заправл¤ютьс¤ на формуванн¤ та поновленн¤ фонд≥в, ≥нших витрат, затверджених ¬ищим органом, п≥дл¤гаЇ розпод≥лу серед учасник≥в. ѕрибуток товариства розпод≥л¤Їтьс¤ серед учасник≥в щор≥чно пропорц≥йно к≥лькост≥ акц≥й, ¤кими вони волод≥ють.
3.5. –ќ«ѕќƒ≤Ћ ћј…Ќј “ј ѕ–»Ѕ”“ ” ” ‘ќЌƒ» “ќ¬ј–»—“¬ј,
¬елику частину майна акц≥онерного товариства складають спец≥альн≥ фонди. ÷е грошов≥ кошти, що пр¤мо ≥ безпосередньо не беруть участ≥ в процес≥ виробництва чи наданн≥ послуг, а слугують ≥ншим спец≥альним ц≥л¤м, передбаченим чинним законодавством або статутом товариства. ¬икористанн¤ кошт≥в одного фонду дл¤ ц≥лей ≥ншого, ¤к правило, не допускаЇтьс¤. “обто фонди акц≥онерного товариства - це передбачен≥ нормами права види або частини майна товариства в≥дпов≥дно до њх ц≥льового призначенн¤. ожен фонд маЇ певний правовий режим.
—еред фонд≥в товариства, передус≥м, сл≥д вид≥лити —“ј“”“Ќ»… ‘ќЌƒ. «аконодавство не визначаЇ пон¤тт¤ та призначенн¤ статутного фонду акц≥онерного товариства. «г≥дно з статт¤ми 13 та 24 «акону "ѕро господарськ≥ товариства", статутний фонд акц≥онерного товариства можна визначити ¤к колективну часткову власн≥сть акц≥онер≥в у майн≥ товариства, ¤ка засв≥дчуЇ його майнову правоздатн≥сть ¤к суб'Їкта права ≥ тому в процес≥ його д≥¤льност≥ не п≥дл¤гаЇ розпод≥лу. —татутний фонд Ї одн≥Їю з майнових гарант≥й стаб≥льност≥ товариства ¤к д≥лового партнера. « ц≥Їю метою статтею 24 «акону "ѕро господарськ≥ товариства" встановлено м≥н≥мальний розм≥р статутного фонду акц≥онерного товариства ¤к суму екв≥валентну 1250 м≥н≥мальним зароб≥тним платам, виход¤чи з≥ ставки м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати, д≥ючоњ на момент створенн¤ акц≥онерного товариства. як сп≥льна часткова власн≥сть статутний фонд акц≥онерного товариства под≥лений на визначену установчими документами к≥льк≥сть акц≥й р≥вноњ ном≥нальноњ вартост≥. ќск≥льки статутний фонд у певному розум≥нн≥ Ї непод≥льним майном акц≥онерного товариства, закон ≥мперативно регулюЇ пор¤док його зм≥ни - зб≥льшенн¤ або зменшенн¤. «б≥льшенн¤ статутного фонду можливе лише за умови повноњ оплати акц≥онерами ус≥х ран≥ше випущених акц≥й. «б≥льшуЇтьс¤ в≥н, зокрема, шл¤хом випуску нових акц≥й ≥ реал≥зац≥њ њх за рахунок додаткових грошових, матер≥альних або ≥нших внеск≥в акц≥онер≥в. ÷е так звана додаткова п≥дписка на акц≥њ. ¬она зд≥йснюЇтьс¤ у тому ж пор¤дку, що ≥ випуск акц≥й. јкц≥онери користуютьс¤ переважним правом на придбанн¤ акц≥й додаткового випуску перед ≥ншими особами. «б≥льшенн¤ статутного фонду можна зд≥йснювати також завд¤ки зб≥льшенню ном≥нальноњ вартост≥ вже випущених акц≥й, а також шл¤хом обм≥ну обл≥гац≥й на акц≥њ. ѕрийн¤тт¤ р≥шенн¤ про зб≥льшенн¤ статутного фонду належить до компетенц≥њ загальних збор≥в (статутом товариства може бути передбачено зб≥льшенн¤ статутного фонду не б≥льше, н≥ж на 1/3 за р≥шенн¤м правл≥нн¤ товариства). «б≥льшенн¤ статутного фонду - це зм≥на статуту, тому це питанн¤ вир≥шують спец≥альн≥ загальн≥ збори "з питанн¤ зм≥ни статутного фонду товариства" (статт¤40 «акону "ѕро господарськ≥ товариства"). «меншенн¤ статутного фонду можливе шл¤хом зменшенн¤ ном≥нальноњ вартост≥ випущених акц≥й та викупу в акц≥онер≥в акц≥й дл¤ њх анулюванн¤. «меншенн¤ статутного фонду неможливе при на¤вност≥ заперечень кредитор≥в. –≥шенн¤ про зменшенн¤ статутного фонду приймаЇтьс¤ в такому ж пор¤дку, ¤к ≥ про зб≥льшенн¤. –≥шенн¤ товариства про зм≥ни статутного фонду впливаЇ на майнов≥ ≥нтереси акц≥онер≥в, тому д≥Ї правило: товариство зобов'¤зано в≥дшкодувати власнику акц≥й збитки у зв'¤зку з≥ зм≥ною статутного фонду. ѕор¤док в≥дшкодуванн¤ збитк≥в повинн≥ визначати загальн≥ збори з питань зм≥ни статутного фонду. —пори про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в ц≥Їњ категор≥њ вир≥шують суд, арб≥тражний суд.
ѕќ«» ќ¬»… ‘ќЌƒ акц≥онерного товариства формуЇтьс¤ за рахунок випуску обл≥гац≥йних позик на строк не менше одного року. ќбл≥гац≥њ можуть бути ≥менними ≥ на пред'¤вника. ѕроценти по них повинн≥ виплачуватись не р≥дше одного разу на р≥к в установлен≥ строки, незалежно в≥д отриманого товариством прибутку ≥ його ф≥нансового стану. ¬ласники обл≥гац≥й мають переваги (пор≥вн¤но з власниками акц≥й) на прибуток, що розпод≥л¤Їтьс¤, ≥ активи товариства при його л≥кв≥дац≥њ.
„истий прибуток по р≥шенню –ади директор≥в розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж акц≥онерами в форм≥ див≥денду ≥ резервами. ƒл¤ покритт¤ витрат, пов'¤заних з в≥дшкодуванн¤м збитк≥в, позаплановими видатками товариства, останнЇ створюЇ –≈«≈–¬Ќ»… ‘ќЌƒ. ÷е фонд визначеного законодавством розм≥ру. ¬≥н маЇ бути не менше 25 в≥дсотк≥в статутного фонду товариства. ‘ормуЇтьс¤ в≥н за рахунок чистого прибутку шл¤хом щор≥чного в≥дшкодуванн¤ 5% прибутку до отриманн¤ необх≥дноњ суми. ошти резервного фонду зараховуютьс¤ на спец≥альний рахунок в установ≥ банку. –≥шенн¤ про використанн¤ фонду приймаЇ вищий орган управл≥нн¤ товариства. –езервний фонд маЇ ц≥льове призначенн¤, тому дан≥ кошти на ≥нш≥ ц≥л≥ не використовуютьс¤.
ќбов'¤зковим фондом у акц≥онерному товариств≥ Ї також ‘ќЌƒ —ѕЋј“» ƒ»¬≤ƒ≈Ќƒ≤¬. јбсолютний розм≥р ≥ частка прибутку, що спр¤мовуЇтьс¤ на формуванн¤ фонду, визначаЇтьс¤ р≥шенн¤м «агальних збор≥в акц≥онер≥в за поданн¤м ѕравл≥нн¤, погодженн¤м ≥з —постережною –адою акц≥онерного товариства.
«а рахунок кошт≥в фонду нараховуютьс¤ ≥ виплачуютьс¤ див≥денди акц≥онерам акц≥онерного товариства в≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про пор¤док нарахуванн¤ ≥ виплати див≥денд≥в.
‘ќЌƒ ¬»–ќЅЌ»„ќ√ќ –ќ«¬»“ ” формуЇтьс¤ п≥сл¤ формуванн¤ резервного фонду ≥ фонду див≥денд≥в. ошти цього фонду спр¤мовуютьс¤ на:
- ф≥нансуванн¤ витрат на техн≥чне переозброЇнн¤, реконструкц≥ю д≥ючих виробництв
- ф≥нансуванн¤ витрат по п≥дготовц≥ ≥ освоЇнню новоњ ≥ модерн≥зованоњ продукц≥њ
- проведенн¤ науково-досл≥дних ≥ проектних роб≥т
- природоохоронн≥ заходи
- буд≥вництво чи придбанн¤ буд≥вель, споруд.
‘ќЌƒ –ќ«¬»“ ” ѕ≈–—ќЌјЋ” забезпечуЇ зац≥кавлен≥сть персоналу акц≥онерного товариства в належному виконанн≥ ним своњх обов"¤зк≥в перед акц≥онерним товариством, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ персоналу.
‘ќЌƒ ”„ј—“≤ ѕ≈–—ќЌјЋ” ¬ ѕ–»Ѕ”“ ј’ ј ÷≤ќЌ≈–Ќќ√ќ “ќ¬ј–»—“¬ј використовуЇтьс¤ дл¤ прем≥юванн¤ ≥ ≥нших вид≥в матер≥ального заохоченн¤ персоналу за п≥дсумками господарчоњ д≥¤льност≥ за р≥к.
‘ќЌƒ —ќ÷≤јЋ№Ќќ√ќ –ќ«¬»“ ” спр¤мовуЇтьс¤ на житлове буд≥вництво, буд≥вництво ≥ утриманн¤ об'Їкт≥в соц≥ально-культурноњ сфери, спортивн≥, оздоровч≥, культурно-масов≥ заходи, ≥нш≥ соц≥альн≥ потреби. ≤нш≥ фонди створюютьс¤, ¤кщо це передбачено стату0ибутку акц≥онерного товариства п≥сл¤ сплати податк≥в може також використовуватись дл¤ винагороди роб≥тник≥в в грошов≥й форм≥ чи видачею акц≥й.
3. 6.ѕ–ј¬ќ¬»… –≈∆»ћ ƒ»¬≤ƒ≈Ќƒ≤¬.
ѕравовий режим див≥денд≥в можна визначити ¤к врегульован≥ правом колективноњ (акц≥онерноњ) власност≥ пор¤док визначенн¤ розм≥ру, оголошенн¤ та виплати акц≥онерам доход≥в по акц≥¤х з чистого прибутку акц≥онерного товариства. ¬≥н маЇ законодавчу основу. ÷е статт¤ 4 "ќсновн≥ характеристики акц≥й" ≥ статт¤ 9 "¬иплата доходу по акц≥¤х" «акону "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу", статт¤ 15 "ѕрибуток товариства" «акону "ѕро господарськ≥ товариства". —татт¤ 10 цього закону визначаЇ право акц≥онера на див≥денди, а статт¤ 41 в≥дносить пор¤док розпод≥лу прибутку (отже ≥ визначенн¤ див≥денд≥в) до компетенц≥њ вищого органу (загальних збор≥в) товариства. ќкрем≥ акти ≥ статт≥ законодавства про товариства детал≥зують правовий режим див≥денд≥в.
“ерм≥н ƒ»¬≤ƒ≈Ќƒ латинського походженн¤. «акон коротко визначаЇ цим терм≥ном частину прибутку акц≥онерного товариства, ¤ку маЇ право одержати власник акц≥њ (статт≥ 4,5,9 «акону "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу"). “еор≥¤ права даЇ б≥льш широке визначенн¤: див≥денд - це частина чистого прибутку акц≥онерного товариства, ¤ка п≥дл¤гаЇ розпод≥лу ≥ привласненню акц≥онерами пропорц≥йно вартост≥ належних њм акц≥й; це також сума (величина, розм≥р) доходу акц≥онера на одну акц≥ю. ≤накше кажучи, це частка в≥д д≥ленн¤ фонду сплати див≥денд≥в на к≥льк≥сть акц≥й, власники (держател≥) ¤ких мають право на див≥денди. ¬ юридичному аспект≥ оголошений ¬ищим органом товариства див≥денд Ї саме майновим правом ф≥зичного чи юридичного акц≥онера, тобто правом майновоњ вимоги до товариства. ÷е право, ¤ке захищаЇтьс¤ судом (арб≥тражним судом) в позовному пор¤дку. —л≥д мати на уваз≥, що кр≥м загального, д≥Ї окреме законодавче визначенн¤ див≥денду акц≥онера, ¤кий Ї державною юридичною особою. ÷ей див≥денд теж визначаЇтьс¤ ¤к частина прибутку на долю державного майна у статутному фонд≥ товариства.
«а правовим режимом див≥денд в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших виплат (дистрибуц≥й) товариства, зокрема, в≥д процента (доходу) на обл≥гац≥њ. « юридичноњ точки зору процент завжди Ї боргом товариства обл≥гац≥онеру, ¤кий п≥дл¤гаЇ задоволенню ≥з всього майна товариства ≥ забезпечуЇтьс¤ позовним захистом.
ƒив≥денд стаЇ боргом товариства акц≥онеру лише п≥сл¤ його оголошенн¤ ≥ виплачуЇтьс¤ т≥льки з чистого прибутку. ћайно товариства, стосовно ¤кого визначаютьс¤ ≥ з ¤кого сплачуютьс¤ див≥денди акц≥онерам, «акон називаЇ в ≥мперативн≥й форм≥. ќсновний принцип акц≥онерного права в даному раз≥ пол¤гаЇ в тому, що д≥юче акц≥онерне товариство не маЇ права сплачувати див≥денди за рахунок статутного фонду й ≥ншого кап≥тал≥зованого майна п≥дприЇмства (принцип недоторканост≥ статутного фонду д≥ючого товариства). “ому див≥денди по акц≥¤х виплачуютьс¤ за рахунок чистого прибутку товариства, тобто прибутку, "що залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ товариства п≥сл¤ сплати встановлених законодавством податк≥в, ≥нших платеж≥в у бюджет та процент≥в за банк≥вський кредит" (статт¤ 9 «акону "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу", та статт¤ 15 «акону "ѕро господарськ≥ товариства"). ¬иход¤чи з такого визначенн¤ джерела формуванн¤ див≥денд≥в, “иповий статут в≥дкритого акц≥онерного товариства детал≥зуЇ, по-перше, його правову форму ≥, по-друге, пор¤док виплати. Ќа п≥дстав≥ “ипового статуту правовий режим див≥денд≥в детально регулюють статути конкретних п≥дприЇмств, а зг≥дно з ними - проспекти ем≥с≥й акц≥й. ¬ статутах товариств визначаютьс¤ так≥ елементи правового режиму див≥денд≥в (окрем≥ пункти):
- розм≥р див≥денд≥в (у розрахунку на одну звичайну акц≥ю його визначають загальн≥ збори товариства на пропозиц≥ю правл≥нн¤);
-строк виплат (виплата див≥денд≥в акц≥онерам зд≥йснюЇтьс¤ один раз на р≥к прот¤гом одного м≥с¤ц¤ п≥сл¤ прийн¤тт¤ зборами р≥шенн¤ про виплату див≥денд≥в);
-спос≥б виплат (див≥денд виплачуЇтьс¤ на рахунок, зареЇстрований у реЇстр≥ акц≥онера при реЇстрац≥њ продажу акц≥њ. ” раз≥ в≥дсутност≥ повноњ ≥нформац≥њ про акц≥онера див≥денд депонуЇтьс¤ на рахунку товариства. ѕроценти на не одержан≥ див≥денди не нараховуютьс¤. јкц≥онери зобов'¤зан≥ в строк (прот¤гом 2 тижн≥в) пов≥домл¤ти про зм≥ну адреси ≥/або розрахункового рахунку. ≤накше товариство не в≥дпов≥даЇ за несвоЇчасн≥сть сплати див≥денд≥в;
- початок нарахуванн¤ (див≥денди нараховуютьс¤ з моменту реЇстрац≥њ особи ¤к акц≥онера в реЇстр≥ акц≥онер≥в товариства, причому пропорц≥йно внесен≥й за акц≥њ сум≥);
- розм≥р див≥денд≥в не може бути вище рекомендованого правл≥нн¤. «агальн≥ збори можуть знизити розм≥р див≥денд≥в;
- пор¤док виплати див≥денд≥в вибулим ≥ новим акц≥онерам (при куп≥вл≥ акц≥й на вторинному ринку ц≥нних папер≥в див≥денди за минулий 2ними юридичними особами, встановлено спец≥альн≥ правила:
1) див≥денди на частку державного майна у статутних фондах так≥ товариства зобов'¤зан≥ визначати щоквартально;
2) ц≥ кошти перераховуютьс¤ власникам, тобто у в≥дпов≥дн≥ бюджети: державний. –еспубл≥ки рим, областей, ≥нших суб'Їкт≥в права комунальноњ власност≥;
3) перерахуванн¤ маЇ бути зд≥йснене у п'¤тиденний строк з дн¤ прийн¤тт¤ товариством р≥шенн¤ про розпод≥л прибутку;
4) правильн≥сть визначенн¤ ≥ виплати цих див≥денд≥в контролюЇ державна податкова ≥нспекц≥¤.
ёридично-техн≥чною формою, ¤ка пост≥йно в≥дображаЇ майновий стан товариства, Ї його пост≥йний бухгалтерський баланс, тобто документ про його активи ≥ пасиви. Ѕаланс товариства складаЇтьс¤ у зв≥тному пер≥од≥ ≥ в≥дображаЇ результати р≥шень, ¤к≥ приймаютьс¤. ¬≥н показуЇ варт≥сть об≥гового та основного кап≥талу, на¤вн≥сть грошових кошт≥в у кас≥ ≥ на рахунку, варт≥сть матер≥альних ≥ нематер≥альних актив≥в, розм≥р акц≥онерного кап≥талу товариства на даний час, а також ≥нш≥ джерела формуванн¤ кошт≥в товариства, боргов≥ зобов'¤занн¤ ≥ таке ≥нше. √рошов≥ кошти товариства в≥дображен≥ на його розрахунковому та ≥нших рахунках в установах банк≥в. ќтже, врегульован≥ правом в≥дносини, щодо об'Їднанн¤ вклад≥в засновник≥в у статутний фонд ≥ т.д. ¤вл¤ють собою ф≥нанси акц≥онерного товариства.
¬»—Ќќ¬ќ
јкц≥онерн≥ товариства мають р¤д переваг у пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими видами д≥лових орган≥зац≥й, ¤к≥ робл¤ть њх найб≥льш придатною формою дл¤ великого б≥знесу в силу ц≥лого р¤ду причин. ѕерш за все акц≥онерн≥ товариства можуть мати необмежений терм≥н ≥снуванн¤, в то час ¤к пер≥од д≥њ п≥дприЇмств, заснованих на приватн≥й власност≥ чи товариств з участю ф≥зичних ос≥б, ¤к правило, обмежений рамками житт¤ њх засновник≥в. јкц≥онерн≥ товариства завд¤ки випуску акц≥й, одержують б≥льш широк≥ можливост≥ в залученн≥ додаткових кошт≥в у пор≥вн¤нн≥ з некорпоратизованим б≥знесом. ќск≥льки акц≥њ мають достатньо високу л≥кв≥дн≥сть, њх набагато легше перетворити в грош≥ при виход≥ з акц≥онерного товариства, н≥ж отримати назад долю в статутному кап≥тал≥ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю.
Ћ≤“≈–ј“”–ј
1. Ѕ≥лорус ќ. √., –огач ¬. ≤. јкц≥онерн≥ товариства: орган≥зац≥¤ ≥ управл≥нн¤. - .: “ехн≥ка. - 1992. - 144с.
2. ѕетрун¤ ё. ™. Ќепрофес≥йн≥ суб"Їкти ринку акц≥й ”крањни. - .: “-во "«нанн¤", ќќ, 1999. - 262с.
3. √ольцберг. јкционерные общества. ‘ондова¤ биржа, ќперации с ценными бумагами. - .: “екст. - 1992. - 94с.
4. јкц≥онерн≥ товариства.// "”крањнська ≤нвестиц≥йна √азета". - . - 1997. - 344с.
5. ћельник ¬.ј.–инок ц≥нних папер≥в. ƒов≥дник кер≥вника п≥дприЇмства. —пец≥альний випуск. - .:ј.Ћ.ƒ., ¬≤–ј-–, 1998. - 560с.
6. ¬олодин ј.ј. —правочник финансиста предпри¤ти¤. - ћ.: »Ќ‘–ј-ћ, 1996. - 368с.
7. «акон ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства", є1576-12, в≥д 19/09/1991
8. «акон ”крањни"ѕро власн≥сть", є697-12, в≥д 07/02/1991
9. «акон ”крањни"ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥", є887-12, в≥д 27/03/1991
10. «акон ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу", є1201, в≥д 18/06/1991
