ћ≥н≥стертво осв≥ти ”крањни
≥ровоградський державний техн≥чний
ун≥верситет
≈коном≥чний факультет
афедра : ‘≥нанс≥в та плануванн¤
урсова робота з предмету
≥нвестиц≥њ на тему :
Ћ≥зинг ¤к метод ≥нвестуванн¤ основних
фонд≥в в ”крањн≥
¬иконав: студент
групи ‘ -97-2
ћоскаленко ¬.ћ.
ѕерев≥рив:
≥ровоград ƒ“”- 1999р
ѕлан :
¬ступ.
–озд≥л1.—утн≥сть пон¤тт¤ л≥зингу.
1.1.ѕон¤тт¤ л≥зингу.
1.2.‘орми л≥зингу,суб Їкти ≥ об Їкти л≥зингових в≥дносин.
1.3.Ћ≥зинговий догов≥р.
1.4.ќсоблив≥сть л≥зингу ≥ оренди.
–озд≥л2.—тан л≥зингу в сучасних умовах розвитку економ≥ки ”крањни.
2.1.≈фективн≥сть л≥зингу.
2.2.ѕроблеми л≥зингових в≥дносин.
–озд≥л3.ћайбутн≥й розвиток л≥зингу.
¬исновки.
Ћ≥тература.
ƒодатки.
¬ступ.
ѕроцес переходу к ринковим в≥дносинам,пов ¤заний з вир≥шенн¤м протир≥ч в розвитку економ≥чних структур,заставив шукати нов≥ шл¤хи вир≥шенн¤ поставших питаннь.
ќрендн≥ операц≥њ зайн¤ли в ньому одне з найважлив≥ших м≥сць,а ра-зом з ним все част≥ше почало п≥д≥йматис¤ питанн¤ о л≥зингу.
¬ наш час широке використанн¤ л≥зингу стаЇ дуже потр≥бним,виход¤-чи з техн≥ко-економ≥чних предпосилок ≥ формующ≥йс¤ державноњ пол≥- тики в майно у виробника,ф≥нансуЇ його,зд≥йснюЇ техн≥чне обслугову- ванн¤ наданих в оренду засоб≥в прац≥.
ƒл¤ розвитку л≥зингу ≥снують так≥ предпосилки-≥сторичн≥,соц≥ально-економ≥чн≥,научн≥,юридичн≥.ƒокладн≥шу ≥нформац≥ю дивись в додатку (“аблиц¤є1).
Ћ≥зинг предст¤вл¤Ї собою специф≥чну,доповнюючу форму перспекти-вного ф≥нансуванн¤ кап≥таловкладеннь,альтернативного банк≥вському кредитуванню,≥ предполагаЇ використанн¤ своњх власних ф≥нансових ресурс≥в.¬≥н даЇ можлив≥сть вс≥м суб Їктам господарюванн¤ одержу- вати необх≥дн≥ машини ≥ обладннн¤ без значних Їдиночасовихвитрат а також немати проблем зстар≥нн¤м засоб≥в виробництва.Ћ≥зинг -Ї найперспективн≥шою формою оренди,¤ка широко застосовЇтьс¤ в зах≥дних крањнах,тобто це -довгострокова оренда машин,устаткуван-н¤.¬она ¤вл¤Ї собою по сут≥ новий спос≥б ф≥нансуванн¤ й актив≥зац≥њ збуту,що грунтуЇтьс¤ на збереженн≥ права власност≥ на товар за орендавцем. ћехан≥зм даноњ форми оренди пол¤гаЇ в тому , що компан≥¤-орендавець спец≥ально закуповуЇ дл¤ конкретного орендар¤ на його проханн¤ пов ¤зан≥ з тим,що в≥н даЇ можлив≥сть швидко пере-ходити на нову техн≥чну базу,не вимагаЇ значних одноразових затрат даЇ змогу зв≥льнитис¤ в≥д обслуговуванн¤ ≥ зусередити вс≥ зусилл¤ на ефективному використанн≥ новоњ техн≥ки.—тр≥мкий розвиток л≥зингу у крањнах з ринковою економ≥кою по¤снюЇтьс¤ передус≥м необх≥дн≥стю актив≥зац≥њ ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики.
омплексна робота щодо розвитку л≥зингу проводитьс¤ ≥ в ”крањн≥.
¬ 1991р. функц≥онувало понад 200 п≥дприЇмств,¤к≥ надавали в у тимчасове користуванн¤ р≥зн≥ засоби прац≥.ѕевний досв≥д роботи у цьому напр¤м≥ вже нагромаджений –еспубл≥канським комерц≥йним центром. ÷е -орендне п≥дприЇмство,метою ¤кого Ї всеб≥чне спри¤нн¤ формуванню ринку засоб≥в виробництва ≥ матер≥ально-техн≥чних ресурс≥в.
–озд≥л1. —утн≥сть пон¤тт¤ л≥зингу.
1.1. ѕон¤тт¤ л≥зингу.
¬ л≥зингових в≥дносинах з ¤вивс¤ перел≥к питань ,котр≥ не були врегульован≥ чинним законодавством,що визвало де¤к≥ складнощ≥ при заключенн≥ л≥зингових договор≥в,це ≥ стало первопричиною прин¤тт¤ ¬ерховною –адою «акону ѕро л≥зинг в≥д 16 грудн¤ 1997р. ÷е послу-жило створенню правовоњ основи л≥зингових догов≥рних операц≥й.
—амим важким питанн¤м ¤вл¤Їтьс¤ визначенн¤н правовоњ природи договору л≥зингу ,а це можливо при ви¤вленн≥ ч≥тко визначених ознак цього договору,котр≥ виокремлювали б його в≥д ≥нших договор≥в.
“а обставина,що договором л≥зингу охватуЇтьс¤ разнородн≥ в≥дно-сини ,не виникаЇ сумн≥в≥в,оск≥льки це визначаЇтьс¤ з роду предписань «акону. “обто в ст.є1 «акону дано пон¤тт¤ л≥зингу,котрий розгл¤даЇ-тьс¤ ¤к п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть,направлена на ≥вестуванн¤ власних або запозичених ф≥нансових засоб≥в визначена в наданн≥ л≥зиногода- вачем в виключне користуванн¤ на визначений терм≥н л≥зингоодержу- вачу майна,котре ¤вл¤Їтьс¤ власн≥стю л≥зиндавача або купуЇтьс¤ њм в у власн≥сть за дорученн¤м ≥ согласованност≥ з л≥зингоодержувачем пе- р≥одичних л≥зингових платеж≥в.
1.2. ‘орми л≥зингу,суб Їкти ≥ об Їкти л≥зингових в≥дносин.
¬ закон≥ в ст.є4 визначен≥ види ≥ форми л≥зингу.
ѕо договору ф≥нансового л≥зингу л≥зиногодержувач приймаЇ на себе зобов ¤занн¤,пов ¤зан≥ з правом власност≥ на матер≥альн≥ ц≥нност≥ ≥ в≥дпов≥дальн≥сть за ризик њх можливоњ гибел≥.
‘≥нансовий л≥зинг,право користуванн¤ матер≥альними ц≥нност¤ми розповсюджуЇтьс¤ на строк неменш 60% строка њх повноњ амортизац≥њ,а також передбачаЇ подальшу передачу права власност≥ л≥зингоодержувачу або по зак≥нченн≥ договору л≥зингу його викуп по залишковоњ вартост≥.ћ≥ж тим,тут про¤вл¤Їтьс¤ догов≥рна форма ф≥нансово- п≥дприЇмницькоњ л≥зинговоњ д≥¤льност≥.÷ю д≥¤льн≥сть потр≥бно розгл¤дати ≥менно таким чином -¤к ф≥нансовий л≥зинг,¤кий про¤вл¤Їтьс¤ в сум≥ возм≥щенн¤ вартост≥ об Їкту л≥зингу в склад≥ л≥зингових платеж≥в за пер≥од д≥њ договору л≥зингу.
‘≥нансовий л≥зинг под≥л¤Їтьс¤ на :
? л≥зинг в обслуговуванн≥;
? л≥веридж л≥зинг;
? у пакет≥ ;
Ћ≥зинг з обслуговуванн¤м ¤вл¤Ї собою поЇдненн¤ ф≥нансового л≥зингу
з обслуговуванн¤м з договором п≥др¤ду та передбачаЇ наданн¤ ц≥лого
р¤ду послуг,пов ¤заних з утриманн¤м на обслуговуванн¤ та утриман-н¤ зданого в оренду обладнанн¤.
Ћ≥веридж л≥зинг -особливий вид ф≥нансового л≥зингу.” ц≥й угод≥ б≥льша частка (за варт≥стю)обладненн¤,що здаЇтьс¤ в оренду, бере-тьс¤ внайми у третьоњ сторони -≥нвестора .” перш≥й половин≥ строку оренди зд≥йснюютьс¤ амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ по орендованому обладнанню та виплата в≥дсотк≥в за вз¤тую позикою на його прид-банн¤,що знижуЇ оподаткований прибуток(доход) ≥нвестора та ство-рюЇ ефект в≥дстрочки податку.
Ћ≥зинг у пакет≥ -система ф≥нансуванн¤ п≥дпиЇмства,при ¤к≥й буд≥в-л≥ та споруди надаютьс¤ у кредит,а обладнанн¤ здаЇтьс¤ орендарев≥ за угодою оренди.
«а методами ф≥нансуванн¤ ≥снують :
? терм≥новий л≥зинг,при ¤кому зд≥йснюЇтьс¤ одноразова оренда майна;
? поновлювальний л≥зинг,при ¤кому догов≥р продовжуЇтьс¤ по зак≥н-ченню першого строку контракту.
—тосовно орендованого майна л≥зинг под≥л¤Їтьс¤ на :
? чистий л≥зинг,коли додатков≥ видатки з обслуговуванн¤ орендо-ваного майна покладаютьс¤ на орендар¤;
? повний л≥зинг,при ¤кому орендар бере на себе вс≥ видатки з техн≥чного обслуговуванн¤ зданого в оренду обладнанн¤.
–озвиток л≥зингових стосунк≥в може зд≥йснюватис¤ шл¤хом здач≥ в оренду ц≥лих промислових п≥дприЇмств,що викликаЇ застосуванн¤ ро-зд≥льного л≥зингу.¬≥н характеризуЇтьс¤ широкомаштабн≥стю та на¤в-ност≥ б≥льшоњ к≥лькост≥ ф≥нансово-кредитних в≥дносин при виконанн≥ угод.
–озд≥льний л≥зинг -це ускладнений вар≥ант ф≥нансового л≥зингу,¤кий передбачаЇ участь в угод≥ к≥лькох компан≥й та ф≥нансових установ.–озд≥льний л≥зинг використовуЇтьс¤ в тому випадку,коли л≥зингодавець ф≥нансуЇ лише частину техн≥чних засоб≥в,а ≥нша части-на сплачуЇтьс¤ позиками ≥нших учасник≥в.¬ласником цього комплексу техн≥чних засоб≥в залишаЇтьс¤ л≥зингодавець,за ¤ким збер≥гаЇтьс¤ право отриманн¤ податкових п≥льг по л≥зингу.
ќперативний л≥зинг -характеризуЇтьс¤ тим,що л≥зингоодержувач по своЇму заказу отримуЇ в платне користуванн¤ в≥д л≥зингодавача об Ї-кту л≥зингу на строк неменш строка,в пер≥од ¤кого амортизуЇтьс¤ 90% вартост≥ об Їкту л≥зингу,визначеной в день заключенн¤ договору.ѕо зак≥нченн≥ догов≥рного строку ,догов≥р може бути продовжен або об Їкт л≥зингу може бути повернутий л≥зингодавачу,або передан повторно в користуванн¤ ≥ншому л≥зингоотримувачу по самост≥йному договору л≥зингу.
ќперативний л≥зинг маЇ так≥ особливост≥ :
? орендодавець не розраховуЇ покрити вс≥ своњ витрати за рахунок надходжень в≥д одного л≥зингоотримувача;
? строки оренди не охоплюють повного ф≥зичного зносу майна;
? ризик збитк≥в в≥д псуванн¤ або втрати майна лежить головним чи-ном на л≥зингодавач≥;
? по зак≥нченн≥ встановленого строку майно повертаЇтьс¤ л≥зингода-вачу.
ќбернений л≥зинг -розл¤даЇтьс¤ ¤к догов≥р л≥зингу,передбачаючий придбанн¤ л≥зингодавачем майна у власника ≥ подальшу передачу цього майна в л≥зинг.¬ ц≥й операц≥њ л≥зинго-п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть обхватуЇ дв≥ групи рознор≥дних в≥дносин:
?купл≥-продажу майна;
?передач≥ цього майна у користуванн¤;
Ћ≥зингодавач купл¤Ї майно у його власника,а пот≥м передаЇ йому майно в л≥зинг.якщо не було б договору л≥зингу,то суб Їкти названих в≥дносин повинн≥ були б заключати два самост≥йних договор≥в: купл≥-продажу ≥ оренди.ќднак,в цьому нема необх≥дност≥,так ¤к догов≥р л≥-зингу охватуЇ разнородн≥ в≥дносини≥ в зм≥шаному договор≥ вир≥шують-с¤ вс≥ основн≥ питанн¤.« цього приводу обернений л≥зинг потр≥бно розгл¤дати ¤к самост≥йний вид (а не форму) л≥зингу.ќперативний л≥-зинг розпод≥л¤Їтьс¤ на рентинг ≥ хайринг.–ентинг -це короткострокова оренда майна в≥д одного дн¤ до одного року.’айринг -середньостро-кова оренда майна в≥д 1-3 рок≥в.
√овор¤чи про л≥зинг треба ви¤снити що таке об Їкти ≥ суб Їкти л≥зингу. «г≥дно з ст.є2 закону об Їктами л≥зингу може бути будь-¤ке рухоме майно ¤ке в≥дноситьс¤ до основних засоб≥в,у тому числ≥ продук-ц≥¤,вироблена державними п≥дприЇмствами (машини, обладнанн¤), ¤ким дозволено до в≥льного обертанн¤ на ринку ≥ в в≥дношенн≥ ¤кого нема обмежень о передач≥ його в л≥зинг.
—уб Їкти л≥зингу -це л≥зингоодежувач,продавець власного майна (ст.є3 закону).
1.3. Ћ≥зинговий догов≥р.
ѕ≥д час зд≥йсненн¤ л≥зинговоњ угоди можна вид≥лити 3 стад≥њ њњ проведенн¤.ѕо перш≥й зд≥йснюЇтьс¤ п≥дготовча робота,¤ка передуЇ укладанню низки юридичних договор≥в:оформленн¤ за¤вки майбутн-ього л≥зингоотримувача,готуютьс¤ висновки про кредитоспроможн≥сть кл≥Їнта ≥ розраховуЇтьс¤ ефективн≥сть л≥зингового проекту.
Ќа другњй проводитьс¤ юридичне закр≥пленн¤ л≥зинговоњ угоди.
ќформлюютьс¤ так≥ документи : догов≥р про куплю-продаж об Їкту л≥зингу,акт про прийманн¤ об Їкту л≥зингу в експлуатац≥ю,договори на техн≥чне обслуговуванн¤ майна ,що передаЇтьс¤ у л≥зинг,догов≥р стра-хуванн¤ об Їкту л≥зингу.
“рет¤ стад≥¤ -це пер≥од використанн¤ об Їкту л≥зингу.ѕровод¤тьс¤ операц≥њ в обл≥ку та зв≥тност≥ :виплата платеж≥в,оформлюютьс¤ доку-менти про подальшу долю об Їкту.
ƒл¤ зб≥льшенн¤ гарант≥њ поверненн¤ вартост≥ об Їкту л≥зингу, а також комес≥йних ,доц≥льно укладати тристоронн≥й догов≥р: л≥зинго-давач,л≥зингоодержувач,страховик.
—татт¤ є21 закону ѕро л≥зинг регламентуЇ проведенн¤ реЇс-трац≥њ л≥зингових операц≥й.÷е робитьс¤ дл¤ того,щоб операц≥њ прово-дилис¤ в рамках правового пол¤,держава контролюЇ правом≥рн≥сть проведенн¤ догов≥р≥в л≥зингу ≥ вживаЇ заход≥в щодо усуненн¤ неправо-м≥рних операц≥й ≥ наказуЇ в рамках чинного законодавства.
”мови договору визначен≥ ст.є7, тобто:
?сторони;
?об Їкт л≥зингу;
?умови ≥ строки поставки об Їкту л≥зингу;
?строк заключенн¤ договору;
?розм≥р,склад ≥ строки сплати л≥зингових платеж≥в;
?умови переоц≥нки вартост≥ об≥Їкту;
?умови реЇстрац≥њ;
?пор¤док поверненн¤ л≥зингового об Їкту;
?в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н;
?дата,м≥сце заключенн¤ договору.
“акож викликаЇ зац≥кавленн¤ в питанн≥ оподаткуванн¤ л≥зингових операц≥й ≥ про на¤вн≥сть п≥льг на цей вид д≥¤льност≥.
—т.є20 закону ѕро л≥зинг передбачаЇ,оподаткуванн¤ прибутку от-риманного л≥зингодавачем ≥ кредитором в зд≥йсненн≥ л≥зинговоњ опера-ц≥њ в≥дбуваЇтьс¤ за чинним законодавством.якщо уважно вивчити за-кон ѕро ѕƒ¬ (пп.3.1.1,3.1.2,3.2.2) ,то можна зазначити,що в≥н стиму-люЇ л≥зингов≥ операц≥њ дл¤ украњнських л≥зингодавач≥в та виробник≥в предмету л≥зингу,що дасть змогу розширити експорт л≥зинговоњ проду-кц≥њ ≥ б≥льшою м≥рою використовувати в середин≥ крањни незад≥¤н≥ ос- новн≥ виробнич≥ фонди.« ≥ншого боку,закон зменшуЇ активн≥сть нере-зидент≥в на ринку л≥зингових послуг.
Ћ≥зингов≥ стосунки виступають по сут≥ ¤к кредитн≥ угоди.ќрендар от-римуЇ у тимчасове користуванн¤ варт≥сть,вт≥лену в машинах ≥ облад-нанн≥,на р≥вн¤х зворотност≥ ≥ платност≥. јктивними учасниками л≥зин-гових стосунк≥в виступають ≥ комерц≥йн≥ банки.¬ ”крањн≥ поки що не створено достатн≥х умов дл¤ розвитку довгостроковоњ оренди основ-них фонд≥в ≥, тим б≥льше,дл¤ участ≥ банк≥в у орендних стосунках,тобто дл¤ зд≥йсненн¤ ними л≥зингових операц≥й.
Ќа сучасному етап≥ к≥льк≥сть випадк≥в кредитуванн¤ л≥зингових операц≥й в кожному банку не перевищуЇ одиниц≥.
√оловна причина -нестаб≥льн≥сть економ≥чноњ ситуац≥њ,висок≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ,тощо.
якщо банк проводе л≥зингов≥ операц≥њ,то дл¤ нього б≥льш виг≥дно об-ходитис¤ без посередництва л≥зингових компан≥й.¬ такому раз≥ банк, придбаючи машини ≥ устаткуванн¤,Ї њх покупцем,а здаючи њх в оренду
за л≥зингов≥ угоди,робитьс¤ л≥зингодавачем.ƒл¤ оплати придбанного устаткуванн¤ можуть бути використан≥ власн≥ кошти банку -статутний
фонд,резервний фонд та ≥нш≥ фонди,¤к≥ створенв за рахунок доходу, ¤кий залишаЇтьс¤ в розпор¤дженнн≥.
—троки л≥зингу визначаютьс¤ з урахуванн¤м амортизац≥њ або ≥з зас-тосуванн¤м методу прискореноњ амортизац≥њ орендованого майна. ¬икористанн¤ прискореноњ амортизац≥њ економ≥чно виг≥дно л≥зингода-вачу (банку) та л≥зингоодержувачу.ѕерший у б≥льш коротк≥ строки по-вертаЇ вкладен≥ ресурси,другий придбаЇ можлив≥сть знизити суму податку на прибуток ≥ наблизити строк одержанн¤ майна в свою власн≥сть,¤кщо така умова передбачена в договор≥.
Ѕанк маЇ право передати майно в оренду на строк б≥льш корот-кий,н≥ж пер≥од амортизац≥њ,за умови,що п≥сл¤ зак≥нченн¤ цього строку л≥зингоодержувач оплатить дане майно за залишковою варт≥стю. ќск≥льки в цьому випадку зростаЇ ризик л≥зингодавальника по в≥дшко-дуванню високоњ залишковоњ вартост≥ устаткуванн¤,то строк л≥зингу повинен складатис¤ не менш 50% амортизац≥йного пер≥оду.” договор≥ л≥зингу необх≥дно заф≥ксувати,що л≥зингоодержувач не може в≥дмо-витис¤ в≥д оренди майна ран≥ше строку договору,в протилежному випадку в≥н повинен сплатити банку компенсац≥ю,¤ка дор≥внюЇ сум≥ внеск≥в за оренду,що залишаЇтьс¤. наведен≥ в таблиц≥ є 1.1.
“аблиц¤ є 1.1.
—п≥вв≥дношенн¤ пер≥од≥в амортизац≥њ ≥ строк≥в оренди.
ѕоказники(роки) –оки
ѕер≥од амортизац≥њ
ћ≥н≥мальний строк договору 3 4 5 6-7 8 9-10
3 3 4 5 6 7
ќтже питанн¤ наданн¤ банками л≥зингових послуг Ї пр≥оритетним,а це св≥дчить про необх≥дн≥сть подальшого удосконаленн¤ законодав-ства про л≥зинг,¤к взаЇмовиг≥дноњ форми взаЇмов≥дносин виробник≥в ≥ споживач≥в,створенн¤ умов дл¤ заохоченн¤ банк≥в дл¤ проведенн¤ л≥зингу,бо це даЇ можлив≥сть зб≥льшенн¤ доход≥в,по¤ви нових кл≥Їт≥в, тощо.
1.4. ќсоблив≥сть л≥зингу ≥ оренди.
Ћ≥зинг ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д оренди.Ќа в≥дм≥ну в≥д орендар¤ л≥зингоотримувач не т≥льки одержуЇ об Їкт у приватне користуванн¤, але на нього покладаютьс¤ традиц≥йн≥ обов ¤зки покупц¤,пов ¤зан≥ з правом власност≥ ≥ оплати майна,в≥дшкодуванн¤ збитк≥в в≥д випадко- воњ втрати майна ,його страхуванн¤,ремонт.ѕроте власником майна в цьому випадку залишаЇтьс¤ л≥зингодавець.Ћ≥зингоотримувач нав≥дм≥- ну в≥д орендар¤,виплачуЇ л≥зингодавцю не щом≥с¤чну(щоквартальну) плату за право користуванн¤ об Їктом,а його повну варт≥сть.
Ћ≥зинг в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д банк≥вського кредиту ,при ¤кому банк зали-шаЇ за собою право власност≥ на майно заставодавц¤.ѕри л≥зингових стосунках п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку оренди та виплати вс≥Їњ суми оренд-ноњ плати об Їкт залишаЇтьс¤ власн≥стю л≥зингодавц¤.
–озд≥л2.—тан л≥зингу в сучасних умовах розвитку економ≥ки ”крањни.
2.1.≈фективн≥сть л≥зингу.
Ўироке розповсюдженн¤ л≥зингового б≥знесу на формуючому в≥тчи-зн¤ному ринку л≥зингових послуг в значн≥й м≥р≥ залежить в≥д р≥вн¤ ефективност≥ л≥зингових операц≥й.
¬изначенн¤ ефективност≥ л≥зингу необх≥дно,поперше,дл¤ обозначен-н¤ виг≥дност≥ л≥зингу в пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими формами ф≥нансово- госпо-дарських операц≥й,подруге,дл¤ глибокого економ≥чного анал≥зу в≥дно- вшень доход≥в в≥д проведенн¤ л≥зинговоњ угоди к Їдиночасовим ≥ пото- чним затратам на ≥х одержанн¤.
≈фективн≥сть л≥зингових операц≥й предвизначаЇтьс¤ впливом б≥ль-шого числа фактор≥в.фактори ефективност≥ навод¤тьс¤ в додат-ку(ƒодаток є2).
ћногогранн≥сть л≥зингу ¤к економ≥чноњ категор≥њ,вплив значноњ б≥ль-шост≥ фактор≥в на його ефективн≥сть,в теперишн≥й час ускладнюЇ за-дачу визначенн¤ економ≥чноњ виг≥дност≥ л≥зингу.
якщо п≥сл¤ зак≥нченн¤ договору можна здостатнею точн≥стю визна-чити сумарний ефект ≥ ефективн≥сть л≥зинговоњ операц≥њ то вначальн≥й стад≥њ,на етап≥ прооботки альтернативних вар≥ант≥в суб Їктами л≥зингу буде ускладненно.
ћетодика визначенн¤ ефективност≥ л≥зингових операц≥й повинна носити науково-прикладний характер.
ќсновою економ≥чного механ≥зму взаЇмивиг≥дних в≥дносин м≥ж л≥зингодавачем ≥ л≥зингоодержувачем ¤вл¤Їтьс¤ розм≥р л≥зингових платеж≥в.
Ћ≥зиногов≥ платеж≥ виплачуютьс¤ в пер≥од д≥њ л≥зингово≥ угоди ≥ вклю-чають в себе амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ на повне в≥дтворенн¤ пере- даного в л≥зинг майна ≥ л≥зинговий в≥дсоток.
Ћ≥зинговий в≥дсоток повинен покривати л≥зингодавачев≥ накладн≥ витрати по л≥зинговоњ угоди,а також забезпечити л≥зингодачу прибуток ƒжерело виплати л≥зингового в≥дсотка-сукупний дох≥д л≥зингоодержу- вача,¤кий з ¤вл¤Їтьс¤ в пер≥од≥ використанн¤ майна.
р≥м того,по визначенню фактичного розм≥ру л≥зингових платеж≥в необх≥дно враховувати коеф≥ц≥Їнт дисконтуванн¤-очикувану норму доходу в≥д кап≥тальних вкладеннь в л≥зингову операц≥ю в розгл¤даЇ-мому роц≥:
?t=1/(1+≥)? (2.1)
≥ - розрахунковий розм≥р ставки дисконту
n - поточний р≥к,по ¤кому робл¤ть коректировку
“аким чином ,зак≥нченому вил¤д≥ реальна сума л≥зингового плате-жу за весь пер≥од д≥њ л≥зингового договору буде:
“
ѕл=?(јt+Ћпрt)»t?t (2.2)
t=0
ѕл -обща сума л≥зингового платежу,грн.
јt -р≥чна сума амортизованих в≥драхувань на повне в≥дтворенн¤ об Їкту,грн
Ћпрt -р≥чна величина л≥зингового в≥дсотку,грн
»t -≥ндекс ≥нфл¤ц≥њ в роц≥ t
“ -пер≥од д≥њ л≥зингового договору
≤нтегральний економ≥чний ефект л≥зингодавача в≥д реал≥зац≥њ
конкретноњ л≥зингвоњ операц≥њ визначаЇтьс¤:
“
Ёл=ѕ л - ?(–еt+–“t+Ќt - ¬t)?t (2.3)
t=1
ѕ л -обща сума л≥зингових платеж≥в за пер≥од д≥њ л≥зингового до-говору приведена к першому року л≥зингу
–еt -Їдиночасов≥ витрати л≥зингодавача в роц≥ t,грн
–“t -поточн≥ витрати л≥зингодавача в роц≥ t,грн
Ќt -податки виплачуван≥ л≥зингодавачем в роц≥ t,грн
¬t -виручка в≥д реал≥зац≥њ майна ,повертаЇма л≥зингодавачу в роц≥ t,грн
≈фективн≥сть л≥зинговоњ операц≥њ дл¤ л≥зингодавача можна визна-чити шл¤хом з≥ставленн¤ общоњ суми,виплачуваноЇ по л≥зиногов≥й уго-д≥,з ц≥ною придбанн¤ майна в кредит чи н≥.¬ираховуЇтьс¤ це за формулою:
“
—л=ѕ л+? (ѕƒ¬t - Ќлt)?t (2.4)
t=1
ѕдвt -сума ѕƒ¬,нараховуЇма л≥зингоодерхувачем в t роц≥,грн
Ќлt -налогов≥ п≥льги л≥зингоодержувача в роц≥ t,грн.
¬икористанн¤ на практиц≥ предложених методичних п≥дход≥в при визначенн≥ ефективност≥ л≥зингу позволе правильно визначати ефек-тивн≥сть л≥зингу,¤к методу ≥нвестуванн¤.
2.2. ѕроблеми л≥зингових в≥дносин.
¬ м≥жнародн≥й практиц≥ в правовому в≥дношенн≥ л≥зинг отримав оформленн¤ 10 рок≥в тому в ќттав≥.¬ н≥й прийн¤ли участь 44 держави включаючи –ос≥ю та ”крањну.ѕрогнозуючи,що до к≥нц¤ стол≥тт¤,дол¤ л≥зингу в обс¤з≥ св≥тового експорту-≥мпорту т≥льки в машинотехн≥чн≥й продукц≥њ дос¤гаЇ 20%.“ак,наприклад ,в япон≥њ щор≥чний прир≥ст обс¤-гу л≥зингових платеж≥в складаЇ 25-40%,а р≥чний обс¤г л≥зингових дого-вор≥в итаю перевищуЇ 1млрд.дол.ƒо 25% загального обс¤гу ≥нвес-тиц≥й в —Ўј,япон≥њ та ≥нших крањн ф≥нансуЇтьс¤ на умовах л≥зингу ; в розвивающихс¤ крањнах темпи росту операц≥й по л≥зингу дос¤гають 50% и б≥льше. [ ].
∆орстка економ≥чна криза,в ¤к≥й перебуваЇ ”крањна , посиленн¤ ф≥скальноњ функц≥њ податк≥в,штучна стаб≥л≥зац≥¤ гривн≥,призводить до зменшенн¤ ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмств ≥ зниженн¤ палатоспро-можност≥ населенн¤.”свою чергу це не т≥лбки не допомагаЇ розвитку власного виробництва, навпаки -ще б≥льше руйнуЇ його.
Ѕез реальних ≥нвестиц≥й у нов≥тн≥ технолог≥њ наш≥ в≥тчизн¤н≥ п≥дприЇ-мства не зможуть вийти з економ≥чноњ скрути.ѕошук ≥нвестиц≥йних джерел за кордоном покищо не даЇ бажаного результату. Ќепев-ненн≥сть у стаб≥льност≥ пол≥тики держави,висока корумпованн≥сть ус≥х р≥вн≥в влади,та ≥нш≥ чинники сто¤ть на завад≥ припливу реальних кошт≥в в ”крањну.
јле ¤кщо спод≥ватис¤ т≥льки на ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ,то проблеми оновленн¤ виробничого апарату ≥ виходу з кризи н≥коли не буде розв ¤зано ¬≥домо,що ≥нвестиц≥йн≥ потреби ”крањни оц≥нюютьс¤ в 50 м≥ль ¤рд≥в долар≥в.Ќеобх≥дно шукати ≥ внутришн≥ джерела.÷¤ пробле-ма може бути розв ¤зана внедр≥нн¤и новоњ форми ф≥нансових в≥дно-син - л≥зингу. —правд≥,основн≥ фонди на наших п≥дприЇмствах спра-цьован≥,на них практично неможливо виготовл¤ти ¤к≥сну ≥ конкурен-тноздатну продукц≥ю.“ак, по груп≥ великих машинобуд≥вних п≥дпри-Їмств спрацюванн¤ основних фонд≥в становить 40-55%,а по найваж-лив≥ш≥й дл¤ виробництва трет≥й груп≥ -робоч≥ й силов≥ машини та об-ладнанн¤ -ще б≥льше:64-87%.÷≥ п≥дприЇмства збитков≥ та малорен-табельн≥ ≥ через це вони неможуть оновити основн≥ виробнич≥ фонди.
—працюванн¤ основних засоб≥в обумовлено острою нехваткою засоб≥в ≥ м≥зерно малими розм≥рами отриманих п≥дприЇмствами при-бутками.јнал≥з показуЇ,що останн≥й етап сучасного оновленн¤ основ-них засоб≥в п≥дприЇмств м≥ського господарства був зд≥йснений 10 ро-к≥в тому.¬ результат≥ на початок 1997 року знос його основних засоб≥в складаЇ около 80%.[ ]
“ак,спрацюванн¤ основних засоб≥в на п≥дприЇмствах Ї реальною причиною того,що п≥дприЇмства позбавлен≥ можливостей нарощу-ванн¤ своњх виробничих потужностей,тобто дл¤ вир≥шенн¤ ц≥Їњ проб-леми необх≥дно переходити на систему л≥зингових в≥дносин.
ѕро необх≥дн≥сть актив≥зац≥њ процесу в≥дтворенн¤ основних фонд≥в св≥дчать статистичн≥ дан≥.Ќа п≥дприЇмствах галузей народного господарства ”крањни в≥д 60-80% обладнанн¤ ф≥зично зношене чи морально устар≥ле,40% основних засоб≥в функц≥онуЇ б≥льше 20 рок≥в, ще 40%-в≥д 10-20 рок≥в.јнал≥з тенденц≥й структурних перетворень економ≥ки св≥дчить,що без всеб≥чно обгрунтованих ≥нвестиц≥й у пр≥о-ритетн≥ галуз≥ народного господарства не об≥йтись.ƒл¤ модерн≥зац≥њ неефективних виробництв,за р≥зними оц≥нками,потр≥бно в≥д 170-300 млрд.долар≥в.
“ак,у 1997 роц≥ на замовленн¤ та п≥д гарант≥ю ур¤ду ”крањни зах≥д-ною компан≥Їю було надано 300 комбайн≥в на умовах ф≥нансового л≥зингу.
ѕри цьому вона зробила розрахунки м≥н≥мального строку д≥њ договор≥в виход¤чи з того,що амортизац≥¤ 60% вартост≥ комбайн≥в дос¤гаЇтьс¤ прот¤гом 5 рок≥в при застосуванн≥ прискореноњ амор-тизац≥њ.ƒогов≥р ф≥нансового л≥зингу був укладений 1.12.97р. ќтже, очикувалось,що 1грудн¤ 2002 року 300 комбайн≥в буде викуплено за залишковою варт≥стю ¤к так≥,що були у ф≥нансовому л≥зингу.јле при затвердженн≥ бюджету на 1998р. ¬ерховна –ада прийн¤ла коеф≥ц≥Їнт амортизац≥њ 0,6.÷е означаЇ,що тепер 60% вартост≥ комбайн≥в амортизуЇтьс¤ прот¤гом 7,8р. (зам≥сть 5).ќдже,вс≥ договори,укладен≥ на 5 рок≥в ¤к договори по ф≥нансовому л≥зингу на в≥дпов≥дають вимоз≥ закону -строк д≥њ њх коротший, н≥ж строк,за ¤кий амортизуЇтьс¤ 60% вартост≥ об?Їкта л≥зингу.÷е даЇ право податков≥й ≥нспекц≥њ вважати так≥ договори нед≥йсними та незаконними.¬иникаЇ питанн¤:¤к бути в ц≥й ситуац≥њ?.Ћ≥зингодавець стверджуЇ,що в≥н не може очикувати повного викупу комбайн≥в додатково 2,8 рок≥в,бо це йому ф≥нансово вкрай не виг≥дно ≥ в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д продовженн¤ терм≥ну д≥њ договору.“екст д≥ючого закону не передбачаЇ н≥¤ких р≥шень,тому можна ствер-джувати,що ситуац≥¤ не врегульована законом та некерована.
“аким чином,враховуючи нестаб≥льн≥сть у визначенн≥ строк≥в амор-тизац≥њ,не можна брати строки за основу дл¤ визначенн¤ виду договор≥в ф≥нансового чи оперативного л≥зингу.“ому пропонуЇтьс¤ обрати б≥льш стаб≥льну та економ≥чно обгрунтовану ознаку ≥ виходити з того,¤ка сторона договору несе ризики втрати об?Їкта л≥зингу прот¤-гом д≥њ договору.“ака практика поширена в розвинутих крањнах ≥ визначаЇтьс¤ онвенц≥Їю про м≥жнародний ф≥нансовий л≥зинг.“акож необх≥дно надати л≥зингоотримувачу право вир≥шувати,чи бажаЇ в≥н придбати об?Їкт ф≥нансового л≥зингу по залишков≥й вартост≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ д≥њ угоди.“ака пропозиц≥¤ базуЇтьс¤ на тому,що в момент зак≥нченн¤ строку ринкова ц≥на об?Їкту л≥зингу може зм≥нитис¤ наст≥льки,що ??залишкова варт≥сть?? буде б≥льшою н≥ж ринкова нового под≥бного майна.
ќтже,краще не вимагати в≥д л≥зингоодержувача обов?¤зкового викупу об?Їкту, а залишити за ним право на в≥дмовленн¤.
“акож необх≥дн≥ доповненн¤ до закону ??ѕро л≥зинг??.“ак,зг≥дно з ста-ттЇю є3 ,т≥льки суб?Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ можуть укладати
угоди ф≥нансового та оперативого л≥зингу.Ќезрозум≥ло,чому так≥ види юридичних ос≥б,¤к органи законодавчоњ та виконавчоњ влади ≥ бюджетн≥ установи,що не Ї суб?Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥,не можуть укладати договори л≥зингу з метою придбанн¤ високо-варт≥чних основних фонд≥в(легкових,вантажних автомоб≥л≥в, устатку-ванн¤ дл¤ л≥карнь,мебл≥в та обладнанн¤ дл¤ навчальних заклад≥в) з поступовою випла-тою вартост≥ такого майна.“обто потребуЇтьс¤ роз-ширенн¤ кола суб?Їкт≥в л≥зингу,дозволивши його необмежене викори-станн¤ ф≥зичними та зареЇстрованими юридчними особами.“аке роз-ширенн¤ надасть р≥вних прав щодо використанн¤ можливостей та переваг ф≥нансового й оперативного л≥зингу п≥дприЇмствами р≥зних вид≥в та р≥зних форм власност≥.
≤нша проблема,¤ка не даЇ п≥дн¤ти економ≥ку,так це, дуже низька роль банк≥в у сфер≥ л≥зингового б≥знесу.
ѕроцес становленн¤ л≥зингового б≥знесу в ”крањн≥ можна умовно под≥-
лити на два пер≥оди.ѕерший припадаЇ на 1989-1995 рр.,коли так≥ опе-рац≥њ зд≥йснювали лише комерц≥йн≥ банки.” другому -з 1995 року й по сьогодн≥ -у ц≥й сфер≥ працюють також спец≥ал≥зован≥ л≥зингов≥ компан≥њ створен≥¤к за участ≥ банк≥вського кап≥талу так ≥ без нього.
ѕереломним етапом становленн¤ та розвитку л≥зингових в≥дносин стало друге п≥вр≥чча 1997 року та с≥чень 1998 року,коли було прийн¤то основн≥законодавч≥ акти,що регулюють цей вид д≥¤льност≥.
–озвиток л≥зингу в ”крањн≥ стримуЇтьс¤ через багато причин загаль-ного характеру.
Ќасамперед даютьс¤ взнаки в≥дсутн≥сть державноњ програми розвитку
л≥зингу,низька квал≥ф≥кац≥¤ спец≥ал≥ст≥в,¤к≥ обслуговують ринок цих по-слуг.Ћ≥зингов≥ компан≥њ ф≥нансово слабк≥,оск≥льки ц≥лковито залежать в≥д засновник≥в,њм нер≥дко бракуЇ кошт≥в дл¤ придбанн¤ саме того об-ладненн¤,¤ке зац≥кавить виробник≥в ¤к потенц≥йних л≥зингоотримува-чей.“ак,засоби транспорту дес¤тки тис¤ч долар≥в —Ўј за одиницю, обладнанн¤ дл¤ харчовоњ промисловост≥(наприклад,млин) -200-700 тис¤ч долар≥в,л≥н≥¤ дл¤ виробництва скл¤ноњ тари -8 млн.дол. ≥ т.д.
ƒл¤ б≥льшост≥ в≥тчизн¤них б≥знесмен≥в,¤к≥ працюють у дан≥й галуз≥,це астроном≥чн≥ ц≥ни.
ћехан≥зм реЇстрац≥њ та вилученн¤ об Їкт≥в л≥зингу недосконалий, встановлено надто низьк≥ норми амортизац≥њ майна,не сформовано вторинний ринок обладнанн¤(а це гальмуЇ розвиток оперативного л≥зингу), не налагоджено обл≥к статистичних форм л≥зингових опе-рац≥й. ƒо цього сл≥д додати,що не спр¤мован≥ на п≥дтримку ц≥Їњ справи податкове,митне та валютне законодавство.
“ак,«акон ѕро податок на додану варт≥сть м≥стить очевидн≥ супе-речност≥.” статт≥ 1 зазначено,що л≥зинг -це продаж послуг,отже Ї об Їктом обкладанн¤ податком на додану варт≥сть; а зг≥дно з статтею 3 передача майна у користуванн¤ та виплата л≥зингового платежу не вход¤ть до перел≥ку операц≥й,¤к≥ обкладаютьс¤ ѕƒ¬.“ака невиз-наченн≥сть обходитьс¤ недешево.«важаючи на те,що об Їктами м≥ж-народного л≥зингу Ї виробниче обладнанн¤ ,автотранспорт , тощо, доводитьс¤ сплачувати значн≥ суми.¬≥дтак м≥жнародний л≥зинг на територ≥њ ”крањни не скоро набуде бажаного розвитку.
Ћ≥зинг розвиваЇтьс¤ в ”крањн≥ ¤кось однобоко.“ак,договори операти-вного л≥зингу майже не укладаютьс¤,оск≥льки партнерськ≥ стосунки суб Їкт≥в л≥зинговоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ не назвеш м≥цними,до того ж цей вид л≥зингу приносить низьк≥ прибутки. ѕотребуЇ вир≥шенн¤ про-блемна ситуац≥¤,за ¤коњ суб Їктом л≥зинговоњ угоди в ”крањн≥ не може бути ф≥зична особа.” крањнах ™вропи та в —Ўј так≥ договори,укладен≥ компан≥¤ми з ф≥зичними особами,особливо поширен≥ на ринках нерухомост≥ та легкових автомоб≥л≥в.
«важаючи на зазначен≥ фактори,украњнськ≥ банки надають перевагу опосередкован≥й участ≥ в л≥зинговому б≥знес≥ -створюють л≥зингов≥ компан≥њ.“обто йдетьс¤ про непр¤му участь банк≥вського кап≥талу у л≥-зинговому б≥знес≥.јле,нав≥ть обравши такий шл¤х,банк наштовхуЇть-с¤ на досить в≥дчутну перепону -сума,¤ку в≥н маЇ право ≥нвестувати, не повинна перевищувати 25% в≥д його власного кап≥талу.¬≥дтак не-велик≥ та низькол≥кв≥дн≥ комерц≥йн≥ банки не в змоз≥ брати участь у л≥-
зинговоњ д≥¤льност≥.
«апочаткував становленн¤ ринку л≥зингових послуг ј Ѕ ”крањна .” 1996 роц≥ при банку було створено ‘≥нансово-л≥зинговий д≥м.—ього-дн≥ в ”крањн≥ д≥ють також л≥зингов≥ компан≥њ јваль-л≥зинг , ”крекс≥м л≥зинг та ’арк≥вська рег≥ональна л≥зингова компан≥¤ –еал банк .
”кладений догов≥р м≥ж –еал банк та ƒержавним л≥зинговим фон-дом (ƒЋ‘),копман≥¤ працюЇ частково на отриман≥ в≥д нього бюджетн≥ кошти.“ак,у вересн≥ минулого року на њњ рахунок над≥йшло 3 млн.грн. ќб Їктом ц≥Їњ угоди Ї с≥льськогосподарська техн≥ка,¤ку надають у л≥зинг п≥д 15% р≥чних у середньому на 5 рок≥в.ƒл¤ пор≥вн¤нн¤ : за зад≥йсненн¤ л≥зинговоњ операц≥њ компан≥¤ јваль-л≥зинг нараховуЇ до 30% р≥чних. “ака послуга виг≥дн≥ша,н≥ж отриманн¤ кредиту в банку.
” перспектив≥,п≥сл¤ внесенн¤ в≥дпов≥дних зм≥н до законодавчо-нормативноњ бази ”крањни,доц≥льно поширити практику пр¤моњ участ≥ банк≥в у л≥зинговому б≥знес≥.«д≥йснюючи л≥зингов≥ операц≥њ,банк в≥дкриваЇ дл¤ себе джерело нових доход≥в у вигл¤д≥ компенс≥йних витрат.ѕозитивним моментом Ї також те,що заставою слугуЇ майно,¤ке надаЇтьс¤у л≥зинг.
–озд≥л3.ћайбутн≥й розвиток л≥зингу.
Ќа сьогодн≥шн≥й час,враховуючи в≥дсутн≥сть у п≥дприЇмств власних засоб≥в ≥ њх т¤жке ф≥нансове становище,розвиток л≥зингу ¤вл¤Їтьс¤ практично Їдиною можлив≥стю придбанн¤ необх≥дного обладненн¤ машин ≥ ≥нших основних засоб≥в.¬ажливо,що сфера л≥зингового зако-нодавства актив≥зуЇ розширенн¤ збуту продукц≥њ,а не нап≥вфабрикат≥в або сировини.
Ћ≥зинг-це дещо середнЇ м≥ж договором оренди ≥ договором наданн¤ кредиту.
ƒо прин¤тт¤ закону л≥зингова д≥¤льн≥сть у в≥тчизн¤н≥й економ≥ц≥ час-тково регулювалас¤ ÷ив≥льним кодексом ,«аконом ѕро оренду , пос-тановами аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 18.09.97р.є3031 ѕро ство-ренн¤ державного л≥зингового фонду .јле нав≥ть за в≥дсутност≥ за-кону ѕро л≥зинг в ”крањн≥ все таки функц≥онував р¤д л≥зингових ком-пан≥й,об Їднаних у ¬сеукрањнську асоц≥ац≥ю л≥зингу ”крл≥зинг .
Ќайгодовн≥ше завданн¤ на теперишньому етап≥ ≥ в майбутньому дл¤ суб Їкт≥в л≥зинговоњ д≥¤льност≥- це створити потребу в л≥зингових послугах,тобто сформувати кон юктуру л≥зингу.
”крањн≥ потр≥бно також орган≥зувати т≥сне сп≥вроб≥тництво з Ївропейс-кою асоц≥ац≥Їю л≥зингових компан≥й та вжити на ур¤довому р≥вн≥ заход≥в до приЇднанн¤ до ќттавськоњ конвенц≥њ 1988 про м≥жнародний л≥зинг.
Ћ≥зинг потр≥бен ”крањн≥ з багатьох м≥ркуваннь:
? можлив≥сть одержати додатков≥ ≥нвестиц≥њ в≥д ≥ноземних партнер≥в;
? л≥зингов≥ операц≥њ залучають велик≥ кошти банк≥в,ј“,тощо;
? привабливий дл¤ споживача- через оренду основних засоб≥в госпо- дарських товариств.
ƒо пор≥вн¤нн¤: якщо п≥дприЇмство закуповуЇ необх≥дне обладненн¤ зарахунок власних кошт≥в та довгострокових банк≥вських кредит≥в,то ф≥нансуЇ це ≥з фонду розвитку,що формуЇтьс¤ з прибутку п≥сл¤ його оподаткуванн¤,ѕƒ¬,операц≥њ куп≥вл≥-продажу.
«овс≥м ≥нший механ≥зм ф≥нансуванн¤ виробничих ≥нвестиц≥й вступаЇ вд≥ю при укладенн≥ контракту по наданн≥ л≥зингових послуг.
ќрендн≥ платеж≥,сплачуван≥ орендарем вход¤ть до соб≥вартост≥ продукц≥њ,а п≥сл¤ повноњ сплати вартост≥ орендованого обладненн¤ п≥дприЇмство,¤к правило стаЇ його власником.” даному випадку кошти що витрачен≥ ¤к орендн≥ платеж≥,так ≥ на викуп орендованого устаткуванн¤,формуЇтьс¤ з прибутку п≥дприЇмства до його оподат-куванн¤.
Ћ≥зинг виг≥дний не т≥льки л≥зингоотримувачу,а й орендодавачу, бо передбачаЇ 100% покритт¤ вс≥х кап≥тальних витрат,а при укладенн≥ контракт≥в л≥зингу в м≥жнародному маштаб≥- можна отримати додатко-ву економ≥ю кошт≥в компан≥й-орендавц≥в,зарахунок р≥зниц≥ м≥ж подат-ковими ставками,¤к≥ д≥ють у р≥зних крањнах.
Ћ≥зинг виг≥дний ≥ держав≥,бо борг п≥дприЇмств ≥ноземним л≥зингода-вачам не зараховуЇтьс¤ до загальноњ ф≥нансовоњ заборгованност≥ крањн-≥мпортер≥в.
ќтже,л≥зинг можна розгл¤дати ¤к один з метод≥в ≥нвестуванн¤, здатний значно пожвавити процес оновленн¤ виробництва та вход-женн¤ ”крањни в структуру св≥тового ринку.
Ћ≥зинг може спри¤ти просуванню в≥тчизн¤них машин ≥ устаткуванн¤ на внутришн≥й та зовн≥шн≥й ринок.¬елику роль у розвитку ц≥Їњ форми п≥д-приЇницькоњ д≥¤льност≥ може в≥д≥грати створенн¤ ≥ноземними банками ≥ ф≥рмами сум≥сних л≥зингових коипан≥й.÷е дозволе не т≥льки використовувати в народному господарств≥ передову техн≥ку але й засвоњти значний досв≥д ≥ноземних компан≥й у сфер≥ л≥зингових операц≥й.
ƒл¤ виготовлювача техн≥чних засоб≥в л≥зинг розкриваЇ так≥ перспек-тиви : створюютьс¤ передумови дл¤ зниженн¤ витрат на рекламу, вивченн¤ ринку,пошук споживача.÷≥ послуги надаЇ л≥зингова ком-пан≥¤,а виробник може зконцентрувати своњ ресурси на випуску машин ≥ обладнанн¤.
¬ особ≥ л≥зинговоњ компан≥њ виготовлювач знаходе пост≥йного ≥ над≥йного партнера,¤кий готовий :
сплатити всю варт≥сть устаткуванн¤,з ¤вл¤Їтьс¤ можлив≥сть включити у список потенц≥альних покупц≥в техн≥чних засоб≥в тих споживач≥в,¤к≥ через нестачу власних або запозичених кошт≥в,опинилис¤ б поза сфе-рою економ≥чних ≥нтерес≥в виробника,тобто позбули б його потенц≥а-льного прибутку.
“акож л≥зинг надаЇ значн≥ переваги орендодавачу.Ќаприклад :
?розширенн¤ номенклатури продукц≥њ,з ¤кою в≥н встуваЇ на внутришн≥х та зовн≥шн≥х ринках;
?забезпеченн¤ реал≥зац≥њ техн≥чних засоб≥в ≥ наданн¤ послуг,продаж ¤ких за ≥нших умов невиг≥ден;
?зб≥льшенн¤ економ≥чноњ ефективност≥ машин ≥ устаткуванн¤,що зда-ютьс¤ в доагострокову оренду,шл¤хом в≥дбору виг≥дних контракт≥в.
Ќарешт≥ л≥зингов≥ операц≥њ дають можлив≥сть :
?одержати необх≥дне майно п≥дприЇмству без значних кап≥тальних
витрат;
?частково усунути ризик,мов ¤заний з моральним зносом основних засоб≥в;
?податков≥ п≥льги орендарю,тому що орендна плата виступаЇ у форм≥ операц≥йних вират ≥ не оподатковуЇтьс¤.
¬исновки.
”крањна стала на шл¤х глибоких соц≥ально-економ≥чних перетво-рень, неодм≥нною умовою усп≥шного зд≥йсненн¤ ¤ких Ї розвиток виробничоњ сфери.”с≥м в≥домо,що нин≥ виробничо-техн≥чна база нашоњ держави перебуваЇ в стад≥њ занепаду: процес зам≥ни застар≥лих та зношених машин та обладнанн¤,по сут≥ припинено.
Ѕезперечно,що в ”крањн≥ ще не скоро буде створено пол≥тич-н≥,економ≥чн≥ й орган≥зац≥йн≥ умови,¤к≥ могли б залучити ефективн≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ в потр≥бних обс¤гах та формах.¬нутришн≥ ж нако-пиченн¤ переважноњ б≥льшост≥ д≥ючих п≥дприЇмств р≥зних форм влас-ност≥,доведених до глибокого кризового стану,м≥зерн≥ й продовжують з року в р≥к зменшуватис¤.ƒовгострокове кредитуванн¤ виробництва комерц≥йними банками Ї високоризковим ≥ майже припинилос¤.
“ому необх≥дно використовувати альтернативн≥ методи ф≥нансу-ванн¤ витрат на оновленн¤ матер≥альноњ бази ≥ модиф≥кац≥ю вироб-ництва. ќдн≥Їю з таких альтернатив може стати л≥зинг- ефективний ≥нструмент оновленн¤ основних фонд≥в без значних одноразових витрат кап≥талу.
јктивне впровадженн¤ л≥зингових операц≥й на п≥дприЇмствах ”крањни може стати потужним ≥мпульсом техн≥чного розвитку, переобладнанн¤ виробництва ≥ структурноњ перебудови економ≥ки.
Ќезважаючи на економ≥чн≥ переваги впровадженн¤ л≥зингу ,в ”крањн≥ в≥н не дуже поширений.ћожна назвати багато фактор≥в,що стримують його розвиток,але головним з них Ї в≥дсутн≥сть нормативно-правовоњ бази,¤ка б досконало регулювала б л≥зингову д≥¤льн≥сть.«акону ”крањ-
ни ??ѕро л≥зинг??,прийн¤того ¬ерховною –адою у грудн≥ 1997 року,недо-статньо дл¤ стимулюванн¤ розвитку л≥зингового б≥знесу.
Ѕ≥льшост≥ п≥дприЇмств та ≥ншим господарським структурам буде ви-
г≥дно укладати договори л≥зингу, бо ¤к в≥домо операц≥њ л≥зингу потре-бують менше кошт≥в,н≥ж,наприклад,ортиманн¤ кредиту.«в≥сно в≥дсоток
за користуванн¤ кредитом може бути дуже високим,що спричинить де ¤к≥ труднощ≥ в поверненн≥ кредиту,а використанн¤ л≥зингу забезпечить
по-перше -задоволенн¤ п≥дприЇмства в необх≥дних фондах,по-друге,витрати за користуванн¤ орендуЇмого майна будуть мен-шими,н≥ж закористуванн¤ кредитом,необх≥дного дл¤ придбанн¤ обла-днанн¤.
¬икористанн¤ л≥зингу дасть можлив≥сть оновленн¤ основних фонд≥в, залученн¤ ≥нвестиц≥й,що позитивно вплине на ф≥нансовий стан п≥дприЇмства.
«адача :
¬изначити внутришню норму рентабельност≥ по ≥нвестиц≥йному проекту ,¤ка маЇ так≥ дан≥ :
√рошовий пот≥к 8000
1-й р≥к 2000
2-й р≥к 3000
3-й р≥к 3000
Ќорма дисконту 15%
ќбс¤г ≥нвестиц≥й 5000
–≥шенн¤ :
1.¬изначаЇмо справжню варт≥сть:
PV=P0+P1+P2+Pn PV 5980,11
2.¬изначаЇмо „ѕƒ:
„ѕƒ=√ѕ-≤ „ѕƒ 980,11
3.¬изначаЇмо ≥ндекс прибутковост≥:
≤ѕ=√ѕ/≤ ≤ѕ 1,19602
4.ѕер≥од окупност≥ ≥нвестиц≥й :
ѕќ=≤ /√псер ѕќ 2,50832
5.¬нутришн¤ норма доходност≥ та
«≥ставл¤Їмо њњ з варт≥стю кап≥талу :
R=IK/√ѕfv R 0,625
¬Ќƒ ;√ѕ=≤
Ћ≥тература.
1.ј.ј.ѕересада ,??ќсновы инвестиционной де¤тельности??, иев:Ћибра,
1996г1.-330с.
2.Ѕанк≥вська —права ,ж.,є4 1999р.стор.19-20.
3.Ѕизнесс »нформ,ж.;є2 1998г. стр.75,83-84.
4.Ѕизнесс »нформ,ж.;є11-12 1999г. стр.70-74.
5.¬≥сник ЌЅ”;ж.,червень,є6 1999р.стор.62.
6.«акон ”крањни ??ѕро л≥зинг??,¬≥домост≥ ¬–”,1998р.;є16.
7.–ейзв≥х ≈.ѕ.??≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть??,ѕос≥бник. ≥ровоград, ≤—ћ, 1997р.,-165с.,стро.100-103.
8.”р¤довий ур?Їр,ж.є4-5.1998.стор.4-7.
9.Ўевчук ¬.ј.,–огожин ѕ.—.,??ќснови ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥?? ињв : √енеза,1997р.,384с.,стор.330-334.
10.ё.¬.Ќиколенко,ћ.ћ.ƒ≥денко,ј.¬.Ўегда ќснови економ≥чноњ теор≥њ , ѕ≥дручник:” 2 кн. н. 2: ѕ≥дприЇмництво, маркетинг, менед-жмент.¬≥дтворенн¤ в нац≥ональному та св≥товому господарств≥, : Ћиб≥дь,1998р,272с.,стр 37-40.
ƒодатки
“аблиц¤є1.ѕредпосилки л≥зингу
—труктура предпосилок —клад предпосилок
1.≥сторичн≥ 1.1 ≥снуванн¤ традиц≥й орендного п≥дприЇмництва
1.2 ћожлив≥сть використанн¤ досв≥ду орендних в≥дносин
в пер≥од економ≥чних реформ.
2.≈коном≥чн≥ 2.1 Ќеобх≥дн≥сть розвитку ринкових в≥дносин ≥ формуванн¤
ефективних елемент≥в ринковоњ ≥нфраструктури.
2.2 ќ Їктивна потреба в нових формах ≥ джерел кредитува
нн¤ ≥ ≥нвестуванн¤.
2.3.ѕотреба в б≥льш рац≥ональному розм≥щенн≥ ≥ використа
нн≥ основних засоб≥в виробництва.
2.4 —труктурн≥ зм≥ни в сфер≥ матер≥ального виробництва ≥
послуг юридичним особам
2.5 ћожлив≥сть виходу украњнських товаровиробник≥в через
допомогу л≥зингу на ринок ≥нших крањн.
3.ќрган≥зац≥йно-техн≥чн≥
3.1 Ї досв≥д зовн≥шньоторг≥вельних операц≥й
3.2 ѕрийн¤тт¤ банк≥вських заклад≥в в л≥зингових операц≥й
3.3 ѕроведенн¤ процесу реконструюванн¤ великих п≥д-
прЇмств з елементами л≥зингу
3.4 ѕочавшийс¤ процес створенн¤ л≥зингових п≥дприЇмств
4.—усп≥льно-пол≥тичн≥
4.1 –озширенн¤ державноњ пол≥тики в област≥ л≥зингу.
4.2 ≥снуванн¤ спец≥ал≥зованоњ сусп≥льноњ орган≥зац≥њ
’–ќ Ћ≥зинговий фонд
4.3 —творенн¤ ”крл≥зингу
5.Ќауково-досл≥дницьк≥
5.1 «нанн¤ дл¤ спец≥ал≥ст≥в л≥зингу,¤к методу стимулюван-
н¤ розвитку виробничих сил
5.2 «аохоченн≥сть в досл≥дженн≥ проблем л≥зингу
6.—оц≥альн≥ 6.1 ѕ≥двищенн¤ р≥вн¤ житт¤ через оновленн¤ основних
засоб≥в
7.ѕравов≥ 7.1 —творенн¤ основ законодвства о л≥зингу
7.2 ¬становленн¤ п≥льг по л≥зингових операц≥¤м.
редитор
редитн≥ ресурси ѕлата за кредит
ѕоставка ѕоставка устатку-
устаткуванн¤ ванн¤
ѕлата за устат- Ћ≥зингов≥
куванн¤ платеж≥
—траховий —трахов≥
контроль платеж≥
ризику
Ѕлок-схема є1 —труктурна схема л≥зингових в≥дносин
‘орма є ” 6.01
(назва вищого навчального закладу
афедра
ƒисципл≥на
—пец≥альн≥сть
урс √рупа —еместр
«авданн¤
на курсовий проект(роботу) студента
( ѕр≥звище,≥м?¤,по батьков≥ )
1.“ема проекту(роботи)
2.—трок здач≥ студентом зак≥нченого проекту(роботи)
3.¬их≥дн≥ дан≥ до проекту(роботи)
4.«м≥ст розрахунково-по¤снювальноњ записки(перел≥к питань,¤к≥ п≥дл¤гають розробц≥)
5.ѕерел≥к гарф≥чного матер≥алу(з точним зазначенн¤м обов?¤зкових креслень)
6.ƒата видач≥ завданн¤
алендарний план
є
п/п. Ќазва етап≥в проекту(роботи) —трок виконанн¤
етап≥в(проекту)роботи. ѕрим≥тки
