1. ‘≥нанси ¤к суб"Їкт ≥ об"Їкт управл≥нн¤.
2. ќрган≥зац≥йна структура управл≥нн¤ ф≥нансами.
3. ‘≥нансове плануванн¤ - складова частина ф≥нансового механ≥зму.
1.
‘≥нанси Ї одн≥Їю з найб≥льш важливих ≥ складних економ≥чних категор≥й. ¬они мають ¤к видиму, так ≥ приховану форму про¤ву. ¬идима сторона ф≥нанс≥в про¤вл¤Їтьс¤ у грошових потоках, ¤к≥ рухаютьс¤ м≥ж суб"Їктами ф≥нансових в≥дносин. ÷≥ потоки - њх характер ≥ форми, спр¤мован≥сть ≥ обс¤ги - виступають предметом практичноњ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥. ѕрихована сторона ф≥нанс≥в пов"¤зана з тим, що в≥дображають т≥ чи ≥нш≥ грошов≥ потоки, а саме - рух вартост≥ створеного у сусп≥льств≥ валового внутр≥шнього продукту, тобто обм≥нн≥ й розпод≥льн≥ в≥дносини. ¬≥д налагодженност≥ њх в≥дносин залежить ефективн≥сть економ≥чноњ системи ≥ розвиток сусп≥льства. ÷≥ в≥дносини характеризують внутр≥шню сутн≥сть ф≥нанс≥в ≥ Ї предметом ф≥нансовоњ науки.
’арактеристика ф≥нансових в≥дносин пов"¤зана з вид≥ленн¤м њх об"Їкт≥в ≥ суб"Їкт≥в. ќб"Їктами даних в≥дносин Ї нац≥ональне багатство ≥ вироблений ¬¬ѕ:
1. Ќац≥ональне багатство - варт≥сть нагромаджених у крањн≥ матер≥альних ц≥нностей та залучених у виробництво природних ресурс≥в. ÷е - основн≥ засоби; матер≥альн≥ ресурси; страхов≥ запаси; золотий запас; валютний запас; природн≥ ресурси.
2. ¬аловий внутр≥шн≥й продукт - додана варт≥сть, вироблена у крањн≥ виробниками товар≥в, роб≥т, послуг у поточному роц≥; амортизац≥¤; зароб≥тна плата; прибуток; позиковий процент; рента; непр¤м≥ податки.
–озпод≥л ¬¬ѕ Ї необх≥дною передумовою забезпеченн¤ безперервност≥ виробництва. ‘≥нанси виконують роль сполучноњ ланки м≥ж к≥лькома виробничими циклами, без них неможливе в≥дтворенн¤ виробництва - н≥ просте, н≥ розширене. “ому, з одного боку, розпод≥л ¬¬ѕ, ¤к об"Їкт ф≥нансових в≥дносин, характеризуЇ нормальну ф≥нансову ситуац≥ю: сусп≥льство розпод≥л¤Ї ≥ в≥дпов≥дно споживаЇ чи нагромаджуЇ те, що воно створюЇ.
«а умов, коли об"Їктом ф≥нансових в≥дносин виступаЇ нац≥ональне багатство, дл¤ формуванн¤ доход≥в використовуЇтьс¤ те, що створене попередн≥ми покол≥нн¤ми або дане природою. «аконом≥рним таке ¤вище Ї т≥льки в тому раз≥, коли Ї зайв≥ основн≥ засоби чи матер≥альн≥ ресурси, ¤к≥ не використовуютьс¤, а також при на¤вност≥ значних запас≥в природних ресурс≥в, що перевищують потреби даноњ крањни. ¬ ≥нших випадках розпродаж нац≥онального багатства Ї звичайним "проњданн¤м" ресурс≥в. ” свою чергу, це може бути викликане економ≥чною чи ф≥нансовою кризою, коли ≥ншого виходу практично не ≥снуЇ, чи безв≥пов≥дальною ф≥нансовою пол≥тикою. Ќормальна ф≥нансова ситуац≥¤ - основним об"Їктом ф≥нансових в≥дносин Ї ¬¬ѕ; нац≥ональне багатство - т≥льки в частин≥ зайвих ресурс≥в. ризова ф≥нансова ситуац≥¤ - ¬¬ѕ не вистачаЇ дл¤ формуванн¤ доход≥в ≥ ф≥нансових ресурс≥в, тому розпродаЇтьс¤ нац≥ональне багатство.
—уб"Їктами ф≥нансових в≥дносин виступають п≥дприЇмц≥, роб≥тники ≥ службовц≥ - за правом виробник≥в ¬¬ѕ, держава - за правом керуючоњ структури сусп≥льства, чи ¤к власник-п≥дприЇмець.
ѕрава п≥дприЇмц≥в та роб≥тник≥в ≥ службовц≥в в≥дображають њх незаперечен≥ права власност≥ на вироблений ¬¬ѕ. ” рамках державного сектора економ≥ки так≥ сам≥ права власност≥ належать держав≥, ¤ка виступаЇ в даному випадку звичайним п≥дприЇмцем.
ѕрава держави, ¤к керуючоњ структури сусп≥льства, визначаютьс¤ об"Їктивними потребами встановленн¤ системи ф≥нансового забезпеченн¤ виконанн¤ державою њњ функц≥й. Ќеобх≥дн≥ держав≥ кошти вона може акумулювати таким чином:
- заробл¤ти ¤к власник засоб≥в виробництва;
- отримувати в≥д природних ресурс≥в, що знаход¤тьс¤ в њњ власност≥;
- моб≥л≥зувати шл¤хом перерозпод≥лу доход≥в юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б.
ѕрава держави у розпод≥льних в≥дносинах регламентуютьс¤ в законодавч≥й форм≥.
ќск≥льки об"Їкт ф≥нансових в≥дносин один, а суб"Їкт≥в троЇ, то ц≥ в≥дносини нос¤ть ¤скраво виражений протиречивий характер. ожний суб"Їкт прагне отримати ¤комога б≥льше, але це можна зробити т≥льки за рахунок ≥нших суб"Їкт≥в, ¤к≥ мають так≥ ж сам≥ ≥нтереси. «в≥дси випливаЇ необх≥дн≥сть збалансуванн¤ ≥нтерес≥в ус≥х суб"Їкт≥в.
—пособи збалансуванн¤ ф≥нансових протир≥ч:
1. ¬становленн¤ оптимальних пропорц≥й розпод≥лу ¬¬ѕ.
2. «абезпеченн¤ пост≥йного одночасного зростанн¤ доход≥в кожного ≥з суб"Їкт≥в.
«балансуванн¤ ≥нтерес≥в суб"Їкт≥в ф≥нансових в≥дносин дос¤гаЇтьс¤ насамперед шл¤хом встановленн¤ оптимальних пропорц≥й розпод≥лу ¬¬ѕ, тобто таких, ¤к≥ в≥дпов≥дають вкладу кожного, зокрема ≥ держави, у його виробництво.
Ќауково встановлених показник≥в пропорц≥й розпод≥лу ≥ критер≥њв ефективност≥ на практиц≥ не ≥снуЇ. ќц≥нка проводитьс¤ опосередковано за показниками економ≥чноњ ефективност≥ та соц≥альноњ стаб≥льност≥. якщо економ≥ка функц≥онуЇ нормально й ефективно, то значних протир≥ч у розпод≥л≥ немаЇ. якщо соц≥альна напруга у сусп≥льств≥ в≥дсутн¤, то воно в ц≥лому задоволене пропорц≥¤ми розпод≥лу ¬¬ѕ. «азначен≥ критер≥њ оц≥нки в≥дображаютьс¤ у довол≥ точних економ≥чних показниках - р≥вн≥ ¬¬ѕ (¬Ќѕ) на душу населенн¤ ≥ темпах зростанн¤ ¬¬ѕ.
–озм≥р валового нац≥онального доходу на душу населенн¤ характеризуЇ ступ≥нь розвитку крањни. ÷е один з основних критер≥њв життЇвого р≥вн¤ окремих крањн. як в≥дносний показник в≥н характеризуЇ, що п≥дл¤гаЇ розпод≥лу в розрахунку на одного громад¤нина. –озм≥р ¬Ќѕ на душу населенн¤ за р≥к в р≥зних крањнах маЇ дуже значн≥ коливанн¤. ” 1995 роц≥ найвищий показник - 40630 дол. —Ўј був заф≥ксований у Ўвейцар≥њ. ” Ќ≥меччин≥, наприклад, в≥н становив 27510, у —Ўј - 26980. Ќайнижчий р≥вень становив 80 дол. - у ћозамб≥ку. ¬ ”крањн≥ р≥вень ¬Ќѕ на душу населенн¤ склав 1630 дол., у –ос≥њ - 2240. ”крањна входить до групи крањн з р≥внем доход≥в нижче середнього у св≥т≥, ¤кий дор≥внював 4880дол. (World development report, 1997. Oxford University press.)
«абезпеченн¤ пост≥йного одночасного зростанн¤ доход≥в кожного з суб"Їкт≥в дос¤гаЇтьс¤ на основ≥ безперервного зростанн¤ ¬¬ѕ. “емпи зростанн¤ ¬¬ѕ характеризують динам≥ку ф≥нансових в≥дносин: чим вони вищ≥ - тим б≥льше задовольн¤ютьс¤ потреби в доходах. ѕсихолог≥чно перш за все сприймаЇтьс¤ не ст≥льки р≥вень ¬Ќѕ на душу населенн¤ ≥ маса доход≥в кожного суб"Їкта, ск≥льки њх динам≥ка. ѕост≥йне зростанн¤ доход≥в створюЇ спри¤тливий кл≥мат у сусп≥льств≥. як в≥домо, будь-¤ке зменшенн¤ доход≥в ≥ зниженн¤ життЇвого р≥вн¤ сприймаЇтьс¤ негативно, незалежно в≥д того, ¤кий абсолютний розм≥р доход≥в. Ќав≥ть у найб≥льш багатих крањнах негативно сприймаЇтьс¤ всього-навсього спов≥льненн¤ темп≥в зростанн¤ доход≥в, не кажучи про њх пад≥нн¤. ≤ навпаки, у б≥дних крањнах спри¤тливою Ї ситуац≥¤ зростанн¤ хоч ≥ незначних доход≥в. ¬решт≥-решт, саме пост≥йне зростанн¤ веде до його високого р≥вн¤ в розрахунку на душу населенн¤.
2.
ќрган≥зац≥йна структура ф≥нансовоњ системи - сукупн≥сть ф≥нансових орган≥в та ≥нститут≥в, ¤ка характеризуЇ систему управл≥нн¤ ф≥нансами. Ќеобх≥дн≥сть розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу ¬¬ѕ Ї об"Їктивним ¤вищем, форми ≥ методи ф≥нансових в≥дносин в≥дображають установлену в св≥тов≥й практиц≥ внутр≥шню структуру ф≥нансовоњ системи. –азом з тим рух грошових поток≥в зд≥йснюЇтьс¤ не сам по соб≥, а керуЇтьс¤ певними управл≥нськими структурами, юридичними ≥ ф≥зичними особами. ÷е суб"Їктивна сторона побудови ф≥нансовоњ системи, ¤ка, маючи певн≥ законом≥рност≥, в≥дображаЇ умови конкретноњ крањни.
¬ основ≥ вид≥ленн¤ орган≥в управл≥нн¤ ф≥нансовою системою лежить њњ внутр≥шн¤ структура. «агальне кер≥вництво ф≥нансовою д≥¤льн≥сть в будь-¤к≥й крањн≥ зд≥йснюють органи державноњ влади ≥ управл≥нн¤.
ƒо орган≥зац≥йного складу ф≥нансовоњ системи ”крањни вход¤ть:
а) органи управл≥нн¤:
- ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в;
- ƒержавна податкова адм≥н≥страц≥¤;
- онтрольно-рев≥з≥йна служба;
- азначейство;
- –ахункова палата;
- јудиторська палата;
- ом≥тет з нагл¤ду за страховою д≥¤льн≥стю;
- ƒержавна ком≥с≥¤ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку;
- ѕенс≥йний фонд;
- ‘онд соц≥ального страхуванн¤;
- ƒержавний ≥новац≥йний фонд;
б) ф≥нансов≥ ≥нститути:
- Ќац≥ональний банк;
- омерц≥йн≥ банки;
- —трахов≥ компан≥њ;
- Ќебанк≥вськ≥ кредитн≥ установи (ломбард тощо);
- ћ≥жбанк≥вська валютна б≥ржа;
- ‘ондов≥ б≥рж≥;
- ‘≥нансов≥ посередники на ринку ц≥нних папер≥в.
‘≥нансов≥ органи та ≥нститути можуть бути згрупован≥ в чотири блоки. ѕерший блок становл¤ть органи, ¤к≥ функц≥онують у сфер≥ бюджету держави. ÷е насамперед ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни та його обособлен≥ п≥дрозд≥ли - державне казначейство ≥ контрольно-рев≥з≥на служба. ƒо ц≥Їњ ж групи в≥дноситьс¤ державна податкова адм≥н≥страц≥¤, ¤ка в 1996р. вид≥лилась з≥ складу ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в. ƒругий блок становл¤ть контрольно-регулююч≥ органи - –ахункова палата ¬ерховноњ –ади ”крањни, ƒержавна ком≥с≥¤ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку, ом≥тет з нагл¤ду за страховою д≥¤льн≥стю, јудиторська палата ≥ аудиторськ≥ ф≥рми. “рет≥й блок становл¤ть ф≥нансов≥ ≥нститути, ¤к≥ працюють на ф≥нансовому ринку: Ќац≥ональний банк ”крањни ≥ комерц≥йн≥ банки, м≥жбанк≥вська валютна б≥ржа, фондов≥ б≥рж≥ та ф≥нансов≥ посередники, страхов≥ компан≥њ. ƒо четвертого блоку вход¤ть органи управл≥нн¤ ц≥льовими фондами: ѕенс≥йний фонд ”крањни, ‘онд соц≥ального страхуванн¤, ƒержавний ≥нновац≥йний фонд.
≤снуЇ досить складна схема взаЇмозв"¤зку орган≥в управл≥нн¤ ф≥нансовою системою з њњ окремими сферами й ланками:
‘≥нансов≥ органи та ≥нститути
Ћанки ф≥нансовоњ системи
Ќапр¤ми д≥¤льност≥
ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в
бюджет держави
—кладанн¤ ≥ виконанн¤
державний кредит
¬ипуск позик, використанн¤ залучених кошт≥в, погашенн¤ борг≥в
м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ в≥дносини
¬заЇмов≥дносини з ур¤дами ≥нших крањн м≥жнародними орган≥зац≥¤ми ≥ м≥жнародними ф≥нансовими ≥нститутами
‘≥нанси п≥дприЇмств
ќрган≥зац≥йне регулюванн¤ ф≥нансовоњ
ƒ≥¤льност≥
ƒержавне казначейство
бюджет держави
¬иконанн¤ ƒержавного бюджету
онтрольно-рев≥з≥йна служба
бюджет держави
рев≥з≥њ складанн¤ ≥ виконанн¤ бюджет≥в, контроль за використанн¤м бюджетних асигнувань
ф≥нанси державного сектора
контроль за ф≥нансовою д≥¤льн≥стю
ƒержавна податкова адм≥н≥страц≥¤
бюджет держави
обл≥к платник≥в податк≥в ≥ обов'¤зкових платеж≥в, контроль за дотриманн¤м податкового законодавства
«агальнодержавн≥ ц≥льов≥ фонди
–ахункова палата ¬ерховноњ –ади
ƒержавний бюджет
онтроль за складанн¤м ≥ виконанн¤м
бюджету
ƒержавний кредит
онтроль за залученн¤м, використанн¤м ≥ погашенн¤м державних позик
‘≥нансовий ринок
онтроль у сфер≥ грошово-кредитноњ пол≥тики
ом≥тет з нагл¤ду за страховою д≥¤льн≥стю —трахуванн¤
¬идача л≥ценз≥й на страхову д≥¤льн≥сть; контроль за д≥¤льн≥стю страхових компан≥й
—трахов≥ компан≥њ
—трахуванн¤
«д≥йсненн¤ страхових операц≥й
јудиторська палата
ф≥нанси п≥дприЇмств
видача л≥ценз≥й аудиторам ≥ аудиторським ф≥рмам, контроль за аудиторською д≥¤льн≥стю
јудиторськ≥ ф≥рми ‘≥нанси
ѕ≥дприЇмств проведенн¤ незалежного ф≥нансового
контролю
редитна система
–еЇстрац≥¤ банк≥в, видача л≥ценз≥й на окрем≥ банк≥вськ≥ операц≥њ, банк≥вський нагл¤д
Ќац≥ональний банк
ƒержавний кредит
агентськ≥ послуги ур¤ду з розм≥щенн¤ державних ц≥нних папер≥в
бюджет держави
орган≥зац≥¤ касового виконанн¤
м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ в≥дносини
ѕроведенн¤ м≥жнародних розрахунк≥в держави
омерц≥йн≥ банки
банк≥вська система
«д≥йсненн¤ банк≥вських операц≥й
ћ≥жбанк≥вська валютна б≥ржа
валютний ринок
уп≥вл¤-продаж валюти ≥ визначенн¤ валютних курс≥в
ƒержавна ком≥с≥¤ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку
ринок ц≥нних папер≥в
–еЇстрац≥¤ випуску ц≥нних папер≥в (кр≥м державних); л≥цензуванн¤ д≥¤льност≥ ф≥нансових посередник≥в: регулюванн¤ операц≥й з ц≥нними паперами: нагл¤д за д≥¤льн≥стю суб'Їкт≥в ринку
‘ондова б≥ржа
ринок ц≥нних папер≥в
«абезпеченн¤ первинного ≥ вторинного ринку ц≥нних папер≥в
‘≥нансов≥ посередники
ринок ц≥нних папер≥в
¬иконанн¤ доручень ем≥тент≥в з випуску ц≥нних папер≥в та ≥нвестор≥в з питань њх придбанн¤
ѕенс≥йний фонд
фонд ц≥льового призначенн¤ на пенс≥йне забезпеченн¤
јкумул¤ц≥¤ кошт≥в фонду, нарахуванн¤ та виплата пенс≥й ≥ допомог
як видно з наведеного розпод≥лу повноважень ф≥нансових орган≥в та ≥нститут≥в, основна увага в систем≥ управл≥нн¤ зосереджена на бюджет≥ держави. ÷е ц≥лком природно, оск≥льки саме в ньому концентруютьс¤ ф≥нансов≥ потоки та зв"¤зки.
ќкрем≥ сфери ≥ ланки не мають в≥дпов≥дних ф≥нансових орган≥в чи ≥нститут≥в управл≥нн¤. ‘≥нанси суб"Їкт≥в господарюванн¤ керуютьс¤ ф≥нансовими службами в склад≥ управл≥нн¤ структур п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, господарських товариств ≥ холдингових компан≥й, м≥н≥стерств ≥ в≥домств.
”правл≥нн¤ ф≥нансами, ¤к ≥ будь-¤кою ≥ншою системою, включаЇ дв≥ основн≥ складов≥: органи управл≥нн¤ та форми ≥ методи управл≥нськоњ д≥¤льност≥. ” св≥тов≥й теор≥њ ≥ практиц≥ широкого визнанн¤ набув ф≥нансовий менеджмент ¤к наука про управл≥нн¤ грошовими потоками. «м≥ст ф≥нансового менеджменту визначаЇтьс¤ функц≥¤ми управл≥нн¤: розробка стратег≥њ, плануванн¤ тактики реал≥зац≥њ стратег≥њ, орган≥зац≥¤ виконанн¤ розроблених план≥в, обл≥к ≥ контроль.
ќсновним завданн¤м орган≥в управл≥нн¤ ф≥нансовою системою Ї забезпеченн¤ злагодженост≥ у функц≥онуванн≥ окремих сфер ≥ ланок ф≥нансових в≥дносин. ÷е дос¤гаЇтьс¤ ч≥тким розмежуванн¤м функц≥й ≥ повноважень м≥ж ф≥нансовими органами та ≥нститутами.
÷ентральне м≥сце в управл≥нн≥ ф≥нансами займаЇ ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в. —аме на нього покладен≥ завданн¤ загального кер≥вництва вс≥Їю ф≥нансовою системою крањни.ќсновними його функц≥¤ми Ї :
- виробленн¤ основ ≥ напр¤м≥в ф≥нансовоњ пол≥тики держави та розробка заход≥в щодо њх реал≥зац≥њ;
- орган≥зац≥¤ бюджетного процесу, складанн¤ проекту ƒержавного бюджету та його виконанн¤ п≥сл¤ затвердженн¤ ¬ерховною –адою ”крањни;
- зд≥йсненн¤ заход≥в з моб≥л≥зац≥њ кошт≥в через систему державного кредиту та управл≥нн¤ державним боргом;
- орган≥зац≥йне регулюванн¤ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ суб"Їкт≥в господарюванн¤ через встановленн¤ правил зд≥йсненн¤ ф≥нансових операц≥й, форм ф≥нансових документ≥в, пор¤дку ≥ стандарт≥в веденн¤ бухгалтерського обл≥ку ≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥;
- орган≥зац≥¤ функц≥онуванн¤ ринку ц≥нних папер≥в;
- забезпеченн¤ ф≥нансових в≥дносин держави з ≥ншими крањнами, м≥жнародними орган≥зац≥¤ми ≥ ф≥нансовими ≥нститутами;
- орган≥зац≥¤ ≥ зд≥йсненн¤ ф≥нансового контролю в крањн≥.
ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в маЇ розгалужену рег≥ональну структуру: м≥н≥стерство ф≥нанс≥в –еспубл≥ки рим; ќбласн≥ та м≥ськ≥ (м. ињва ≥ —евастопол¤) ф≥нансов≥ управл≥нн¤; –айон≥ та м≥ськ≥ (м≥ст республ≥канського та обласного п≥дпор¤дкуванн¤) ф≥нансов≥ в≥дд≥ли.
ƒо складу ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в вход¤ть два обособлених п≥дрозд≥ли: контрольно-рев≥з≥йна служба ≥ державне казначейство.
онтрольно-рев≥з≥йна служба спец≥ал≥зуЇтьс¤ на зд≥йсненн≥ ф≥нансового контролю. ѕо-перше, вона Ї органом в≥домчого контролю в систем≥ ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в, зд≥йснюючи рев≥з≥њ ф≥нансових орган≥в з питань складанн¤ ≥ виконанн¤ бюджету. ѕо-друге, вона Ї органом державного контролю за ефективним ≥ ц≥льовим використанн¤м бюджетних асигнувань безпосередньо у розпор¤дник≥в бюджетних кошт≥в. ѕо-третЇ, контрольно-рев≥з≥йна служба проводить рев≥з≥њ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й державного сектора. онтрольно-рев≥з≥йна служба маЇ рег≥ональну структуру, ≥дентичну систем≥ ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в. ќднак њњ рег≥ональн≥ органи не мають системи подв≥йного п≥дпор¤дкуванн¤, оск≥льки, зд≥йснюючи ф≥нансови контроль в рег≥он≥, вони не можуть бути залежними в≥д м≥сцевих орган≥в влади ≥ управл≥нн¤, д≥¤льн≥сть ¤ких контролюють.
ƒержавне казначейство створене з метою забезпеченн¤ повного ≥ своЇчасного виконанн¤ ƒержавного бюджету. ќск≥льки об"Їкти ф≥нансуванн¤ з централ≥зованого бюджету держави розташован≥ на вс≥й територ≥њ крањни, то зд≥йснювати њх обслуговуванн¤ з Їдиного центру - ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в, украй складно. азначейство маЇ таку ж рег≥ональну структуру, ¤к ≥ ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в. –озмежуванн¤ повноважень м≥ж роег≥ональними органами в частин≥ ф≥нансуванн¤ видатк≥в зд≥йснюЇтьс¤ за ознаками значенн¤ того чи ≥ншого об"Їкта ф≥нансуванн¤ ≥ м≥сц¤ його розташуванн¤.
ƒержавна податкова адм≥н≥страц≥¤ була спочатку створена теж у склад≥ ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в, а з к≥нц¤ 1996р. перетворена у самост≥йний ф≥нансовий орган. ќсновне њњ завданн¤ пол¤гаЇ у реал≥зац≥њ податковоњ пол≥тики держави. Ќа податкову адм≥н≥страц≥ю покладен≥ так≥ основн≥ функц≥њ:
- розробка проект≥в податкового законодавства;
- проведенн¤ масово-роз"¤снювальноњ роботи серед платник≥в податк≥в;
- обл≥к платник≥в податк≥в та надходжень њх до бюджету;
- контроль за правильн≥стю обчисленн¤ податк≥в та ≥нших обов"¤зкових платеж≥в ≥ своЇчасн≥стю њх сплати;
- накладанн¤ штрафних санкц≥й ≥ адм≥н≥стративних ст¤гнень на порушник≥в податкового законодавства;
- м≥жнародне сп≥вроб≥тництво в сфер≥ оподаткуванн¤.
–ахункова палата ¬ерховноњ –ади ”крањни створена з метою зд≥йсненн¤ позав≥домчого контролю за складанн¤м ≥ виконанн¤м ƒержавного бюджету, виробленн¤ й анал≥зу бюджетноњ пол≥тики держави, контролю в сфер≥ державного кредиту ≥ грошово-кредитноњ пол≥тики. ¬она виступаЇ в рол≥ експертного органу ¬ерховноњ –ади, даючи в≥дпов≥дн≥ заключенн¤ ≥ рекомендац≥њ з питань ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ орган≥в управл≥нн¤. –ахункова палата може проводити також рев≥з≥йну роботу в р≥зних ланках ф≥нансовоњ системи. ќднак, на в≥дм≥ну в≥д контрольно-рев≥з≥йноњ служби, ¤ка зд≥йснюЇ детальний контроль за повним дотриманн¤м ф≥нансового законодавства, –ахункова палата зд≥йснюЇ контроль, з позиц≥й макроеконом≥чного ф≥нансового регулюванн¤ ≥ д≥Ївост≥ ф≥нансовоњ пол≥тики.
ом≥тет з нагл¤ду за страховою д≥¤льн≥стю орган≥зуЇ функц≥онуванн¤ страхового ринку. ¬≥н проводить л≥цензуванн¤ страхових компан≥й та видаЇ њм л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ окремих вид≥в страхуванн¤. ом≥тет зд≥йснюЇ контроль за д≥¤льн≥стю страхових вомпан≥й в≥дпов≥дно до страхового законодавства, а також розробл¤Ї методичн≥ рекомендац≥њ щодо страхуванн¤.
—трахов≥ компан≥њ заключають угоди на страхуванн¤, приймають страхов≥ платеж≥ й виплачують страхов≥ в≥дшкодуванн¤, ≥нвестують тимчасово в≥льн≥ кошти. ¬они розробл¤ють форми, види й умови страхуванн¤, встановлюють розм≥ри страхових тариф≥в, нараховують належн≥ кл≥Їнтам виплати.
јудиторська палата орган≥зуЇ незалежний ф≥нансовий контроль. ¬она видаЇ л≥ценз≥њ юридичним ≥ ф≥зичним особам на право зд≥йсненн¤ аудиторськоњ д≥¤льност≥ й контролюЇ дотриманн¤ вимог законодавства з аудиторського контролю.
јудиторськ≥ ф≥рми провод¤ть перев≥рки ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ суб"Їкт≥в господарюванн¤ ≥ дають своњ висновки стосовно законност≥ й правильност≥ зд≥йсненн¤ ф≥нансових операц≥й, в≥дпов≥дност≥ веденн¤ бухгалтерського обл≥ку встановленним вимогам, достов≥рност≥ бухгалтерськоњ ≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥. јудиторський контроль маЇ за мету наданн¤ консультативноњ допомоги, за його результатами не приймаютьс¤ р≥шенн¤ про накладанн¤ штрафних санкц≥й ≥ адм≥н≥стративних ст¤гнень. –азом з тим аудиторськ≥ ф≥рми несуть в≥дпов≥дальн≥сть за правильн≥сть аудиторського заключенн¤, оск≥льки п≥сл¤ њх перев≥рок податкова, бухгалтерська ≥ ф≥нансова зв≥тн≥сть перев≥р¤Їтьс¤ в≥дпов≥дними органами ф≥нансового контролю.
Ќац≥ональний банк ”крањни Ї основним ф≥нансовим ≥нститутом у сфер≥ грошового ринку. —аме в≥н зд≥йснюЇ ем≥с≥ю грошей, ¤к≥ виступають ≥нструментом ф≥нансових в≥дносин, ≥ регулюЇ грошовий об≥г у крањн≥. ¬ажливе завданн¤ ЌЅ” - орган≥зац≥¤ ефективного функц≥онуванн¤ кредитноњ системи. ¬≥н проводить реЇстрац≥ю комерц≥йних банк≥в ≥ видаЇ л≥ценз≥ю на окрем≥ види банк≥вських операц≥й (наприклад, валютн≥ операц≥њ). ЌЅ” зд≥йснюЇ нагл¤д за д≥¤льн≥стю комерц≥йних банк≥в встановленн¤м економ≥чних норматив≥в (м≥н≥мального розм≥ру статутного фонду, показник≥в л≥кв≥дност≥ й платоспроможност≥ та ≥н.) ≥ розм≥р≥в обов"¤зкових резерв≥в. ¬ажливою його функц≥Їю в банк≥вськ≥й систем≥ Ї забезпеченн¤ проведенн¤ м≥жбанк≥вських розрахунк≥в та кредитуванн¤ комерц≥йних банк≥в, тобто в≥н виступаЇ банком банк≥в. ЌЅ” проводить значн≥ роботи по обслуговуванню ур¤ду. ¬≥н виконуЇ агентськ≥ послуги з розм≥щенн¤ державних ц≥нних папер≥в ≥ обслуговуванн¤ державного боргу, орган≥зуЇ касове виконанн¤ бюджету, проводить м≥жнародн≥ розрахунки держави. ЌЅ” зд≥йснюЇ валютне регулюванн¤ ≥ встановлюЇ оф≥ц≥йн≥ курси валют чи валютн≥ коридори.
омерц≥йн≥ банки формують банк≥вську систему ≥ виконують так≥ основн≥ функц≥њ: акумул¤ц≥¤ тимчасових в≥льних кошт≥в юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б; проведенн¤ безгот≥вкових розрахунк≥в; касове обслуговуванн¤ гот≥вкового об≥гу; кредитуванн¤; агентськ≥ та ≥нш≥ послуги кл≥Їнтам банку. ¬ умовах ринковоњ економ≥ки комерц≥йн≥ банки виступають серцевиною ф≥нансовоњ системи, виконуюч≥ роль кровоносноњ мереж≥ в економ≥ц≥. онцентруюч≥ значну масу ф≥нансових ресурс≥в ≥ спр¤мовуючи кредитн≥ потоки, вони в≥д≥грають керуючу роль у розвитку кожноњ крањни. “ому економ≥чна та ф≥нансова м≥ць крањни визначаЇтьс¤ насамперед потенц≥алом њњ банк≥вськоњ системи.
ћ≥жбанк≥вська валютна б≥ржа проводить торги з куп≥вл≥-продажу ≥ноземних валют. ÷≥ни, ¤к≥ формуютьс¤ на ц≥й б≥рж≥, характеризують ринковий курс валют, тобто той, ¤кий складаЇтьс¤ п≥д впливом попиту ≥ пропозиц≥њ, ¤к на нац≥ональну, так ≥ на ≥ноземн≥ валюти. ¬плив ЌЅ” на ринковий курс нац≥ональноњ валюти зд≥йснюЇтьс¤ через участь у торгах шл¤хом скупки т≥Їњ чи ≥ншоњ валюти, або валютних ≥нтервенц≥й.
ƒержавна ком≥с≥¤ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку орган≥зуЇ функц≥онуванн¤ ринку ц≥нних папер≥в. ¬она проводить реЇстрац≥ю випуску ц≥нних папер≥в та регулюЇ њх кругооб≥г. «абезпечуЇ формуванн¤ ≥нфраструктури ринку, видаЇ л≥ценз≥њ ф≥нансовим посередникам, ¤к≥ зд≥йснюють операц≥њ з ц≥нними паперами. ом≥с≥¤ зд≥йснюЇ контроль за д≥¤льн≥стю суб"Їкт≥в ринку ц≥нних папер≥в - ем≥тент≥в, ≥нвестор≥в, ф≥нансових посередник≥в, фондових б≥рж - в≥дпов≥дно до д≥ючого у ц≥й сфер≥ законодавства.
‘ондова б≥ржа проводить операц≥њ з ц≥нними паперами. ќсновне њњ призначенн¤ - орган≥зац≥¤ функц≥онуван¤ вторинного ринку. ќднак, з одного боку, через нењ може зд≥йснюватись ≥ первинне розм≥щенн¤ ц≥нних папер≥в, а з другого боку, ≥ вторинний ринок може функц≥онувати поза б≥ржею. ” зв"зку з цим розр≥зн¤ють б≥ржовий ≥ позаб≥ржовий об≥г ц≥нних папер≥в.
‘≥нансов≥ посередники на ринку ц≥нних папер≥в виконують роль сполучноњ ланки м≥ж ем≥тентами ц≥нних папер≥в та ≥нвесторами. « одного боку, за дорученн¤м ем≥тент≥в вони провод¤ть випуск та розм≥щенн¤ ц≥нних папер≥в на ф≥нансовому ринку. « другого боку, вони провод¤ть операц≥њ з куп≥вл≥ ц≥нних папер≥в на п≥дстав≥ угод з ≥нвесторами. ƒ≥¤льн≥сть ф≥нансових посередник≥в засновуЇтьс¤ на њх ≥нформованост≥ та глибоких знанн¤х ринку ц≥нних папер≥в.
ѕенс≥йний фонд створено з метою акумул¤ц≥њ ≥ рац≥онального розм≥щенн¤ кошт≥в, призначених дл¤ пенс≥йного забезпеченн¤. ¬≥н виконуЇ нарахуванн¤ пенс≥й ≥ проведенн¤ виплат. ѕенс≥йний фонд, ¤к орган управл≥нн¤, маЇ в≥дпов≥дн≥ повноваженн¤ з контролю за повнотою ≥ своЇчасн≥стю сплати внеск≥в п≥дприЇмств до фонду.
‘онд соц≥ального страхуванн¤ та ƒержавний ≥нновац≥йний фонд виконують аналог≥чн≥ функц≥њ в≥дносно в≥дпов≥дних ц≥льових фонд≥в.
3.
ћета ф≥нансового плануванн¤ заключаЇтьс¤ в забезпеченн≥ п≥дприЇмства необх≥дними ф≥нансовими ресурсами виробничоњ, ≥нвестиц≥онноњ ≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥. ¬ зв"¤зку з цим треба визначити напр¤ми ефективного вкладанн¤ кап≥талу, оц≥нити ступень його рац≥онального використанн¤, ви¤вити внутр≥шньогосподарськ≥ резерви зб≥льшенн¤ прибутку за рахунок економного використанн¤ грошових кошт≥в та встановленн¤ рац≥ональних ф≥нансових в≥дносин з бюджетом, банками та контрагентами. ‘≥нансовий план маЇ великий вплив на економ≥ку п≥дприЇмства . ÷е зумовлено ц≥лим р¤дом обставин. ѕо-перше, в ф≥нансових планах в≥дбуваЇтьс¤ пор≥вн¤нн¤ початкових витрат дл¤ зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ з реальними можливост¤ми, ≥ в результат≥ коригуванн¤, дос¤гаЇтьс¤ матер≥ально-ф≥нансова збалансован≥сть. ѕо-друге, статт≥ ф≥нансового плана пов"¤зан≥ з≥ всьома економ≥чними показниками роботи п≥дприЇмства та з основними розд≥лами п≥дприЇмницького плана: виробництвом продукц≥њ та послуг; науково-техн≥чним розвитком; удосконаленн¤м виробництва ≥ управл≥нн¤, кап≥тальним буд≥вництвом, економ≥чним стимулюванн¤м та ≥н. “аким чином, ф≥нансове плануванн¤ маЇ вплив на вс≥ сторони д≥¤льност≥ господарюючого суб"Їкта.
¬ практиц≥ ф≥нансового плануванн¤ застосовуютьс¤ сл≥дуюч≥ методи: економ≥чного анал≥зу, нормативний, балансових розрахунк≥в, грошових поток≥в, метод багатовар≥антност≥, економ≥ко-математичне моделюванн¤.
ћетод економ≥чного анал≥за дозвол¤Ї визначити основн≥ законом≥рност≥, тендец≥њ руху натуральних ≥ варт≥сних показник≥в, внутр≥шн≥ резерви п≥дприЇмства. Ќа основ≥ доступноњ зв≥тно-обл≥ковоњ ≥нформац≥њ оц≥нюЇтьс¤ ф≥нансове положенн¤ п≥дприЇмства. ÷е дозвол¤Ї охарактеризувати його плат≥жоспроможн≥сть, ефективн≥сть, доходн≥сть д≥¤льност≥ та ≥нш≥ показники, а пот≥м по результатам прийн¤ти обоснован≥ р≥шенн¤.
Ќормативний метод пол¤гаЇ в тому, що на основ≥ ран≥ше встановлених норм ≥ техн≥ко-економ≥чних норматив≥в розраховуЇтьс¤ потреба господарського суб"Їкта в ф≥нансових ресурсах та ≥х джерелах. “акими нормативами Ї ставки податк≥в та сбор≥в, норми амортизац≥йних в≥драхувань та ≥нше. ≤снують нормативи господарюючого суб"Їкта - це нормативи, розроблен≥ безпосередньо на п≥дприЇмств≥, та використован≥ њм дл¤ регулюванню виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥, контрол¤ за використанн¤м ф≥нансових ресурс≥в, ≥нших ц≥лей дл¤ ефективного вкладанн¤ кап≥талу.
Ѕалансовий метод використовуЇтьс¤ дл¤ визначенн¤ майбутньоњ потреби в ф≥нансових коштах.
ћетод грошових поток≥в носить ун≥версальний характер при складанн≥ ф≥нансових план≥в та служить ≥нструментом дл¤ прогнозуванн¤ розм≥р≥в та срок≥в надходженнь необх≥дних ф≥нансових ресурс≥в. “еор≥¤ прогноза грошових поток≥в базуЇтьс¤ на очикуваних надходженн¤х кошт≥в на визначену дату та бюджетуванн¤ вс≥х витрат. ÷ей метод даЇ набагато обњЇмн≥шу ≥нформац≥ю, н≥ж балансовий.
ћетод багатовар≥антност≥ розрахунк≥в заключаЇ в соб≥ розробку альтернативних вар≥ант≥в планових розрахунк≥в, з тим, щоб вибрати ≥з них оптимальний, при цьому критер≥њ вибору можуть бути р≥зними. “ак, наприклад, в одному вар≥ант≥ може бути закладений в подальшому спад виробництва, ≥нфл¤ц≥¤ та слабк≥сть нац≥ональноњ валюти, а в ≥ншому - р≥ст в≥дсоткових ставок ≥, ¤к насл≥док, зниженн¤ темп≥в св≥товоњ економ≥ки та зниженн¤ ц≥н на продукц≥ю. ÷ей метод ц≥кавий тим, що в≥н даЇ можлив≥сть проанал≥зувати д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства в р≥зноман≥тних економ≥чних ситуац≥¤х.
ћетоди економ≥ко-математичного моделюванн¤ дозвол¤ють к≥льк≥сно виразити близк≥сть зв"¤зку м≥ж ф≥нансовими показниками та основними факторами, що њх визначають.
ѕроцес ф≥нансового плануванн¤ включаЇ в себе дек≥лька етап≥в. Ќа першому - анал≥зуютьс¤ ф≥нансов≥ показники за минулий пер≥од. ƒл¤ цього використовують основн≥ ф≥нансов≥ документи п≥дприЇмств - бухгалтерський баланс , зв≥ти про прибутки та збитки, зв≥т про рух грошових кошт≥в. ¬они мають важливе значенн¤ дл¤ ф≥нансового плануванн¤, , так ¤к мають у соб≥ дан≥ дл¤ анал≥зу ≥ розрахунку ф≥нансових показник≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. Ѕаланс п≥дприЇмства входить до складу документ≥в ф≥нансового плануванн¤, а зв≥тний бухгалтерський баланс ¤вл¤Їтьс¤ базою на перш≥й стад≥њ плануванн¤.ƒругий етап передбачаЇ складанн¤ основних прогнозних документ≥в, таких ¤к прогноз баланса, зв≥т про прибутки ≥ збитки, рух грошових кошт≥в, котр≥ в≥днос¤тьс¤ до перспективних ф≥нансових план≥в ≥ включаютьс¤ в структуру науково-обгрунтованого б≥знес-плану п≥дприЇмства. Ќа третьому етап≥ уточнюютьс¤ ≥ конкретизуютьс¤ показники прогнозних ф≥нансових документ≥в методом складанн¤ текучих ф≥нансових план≥в. Ќа четвертому етап≥ виконуЇтьс¤ оперативне ф≥нансове плануванн¤. «авершенн¤ процесу ф≥нансового плануванн¤ Ї практичне вт≥ленн¤ план≥в та контроль за њх виконанн¤м.
