ињвський Ќац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ “араса Ўевченка
≈коном≥чний факультет
афедра ф≥нанс≥в, грошового об≥гу та кредиту.
урсова робота
з курсу "“еор≥¤ ф≥нанс≥в" на тему:
ƒеф≥цит державного бюджету, економ≥чна характеристика та шл¤хи скороченн¤.
¬иконав: студент 2-го курсу
група "Ѕанк≥вська справа"
Ѕойка “араса.
ињв 2000 р≥к
ѕлан:
1. ¬ступ.
2. ≈коном≥чна характеристика деф≥циту:
" теоретичний аспект;
" украњнська особлив≥сть обчисленн¤ деф≥циту державного бюджету;
" особливост≥ формуванн¤ бюджету в ”крањн≥.
3. Ўл¤хи скороченн¤ деф≥циту державного бюджету.
" “еор≥¤ ≥ практика.
" ¬плив деф≥циту на економ≥ку.
4. ¬исновок.
5. —писок л≥тератури.
¬ступ.
Ќедостатн≥й ступ≥нь розробки теоретичних питань в галуз≥ державного бюджету обумовив не лише його тривале непризнанн¤ в ¤кост≥ самост≥йноњ економ≥чноњ категор≥њ, але одночасно перешкоджав розробц≥ модел≥ бюджетного фонду крањни. Ѕюджетний фонд, що Ї матер≥ально-ф≥нансовою базою д≥¤льност≥ держави, формувавс¤ виход¤чи ≥з задач функц≥онуванн¤ адм≥н≥стративно-командноњ системи. …ого величина була ор≥Їнтована не на оптимальн≥ пропорц≥њ, необх≥дн≥ дл¤ регулюванн¤ економ≥ки ≥ вир≥шенн¤ соц≥альних проблем, а на витратний п≥дх≥д, покликаний забезпечити ф≥нансовими ресурсами д≥¤льн≥сть багаточисельних орган≥в державноњ влади. ѕри такому п≥дход≥ сфера д≥њ перерозпод≥льчоњ функц≥њ бюджету була майже безмежною.
—проби вийти на оптимальн≥ критер≥њ формуванн¤ бюджетного фонду держави зд≥йснювалис¤. ќднак њх результативн≥сть в умовах тотальноњ системи плануванн¤ була невисокою: розм≥ри та р≥вень централ≥зац≥њ ф≥нансових ресурс≥в в руках орган≥в державноњ влади визначались командами "згори", а не науковими критер≥¤ми. ¬ цих умовах при формуванн≥ бюджетного фонду крањни виходили ≥з потреб у ф≥нансових ресурсах на кожному р≥вн≥ державного управл≥нн¤, а п≥д них вишукували доходи, ¤к≥ можна було б моб≥л≥зувати в бюджет ≥ тим самим забезпечити ф≥скальн≥ ≥нтереси держави.
ѕоки економ≥ка крањни функц≥онувала без великих збоњв ≥ забезпечувавс¤ визначений р≥вень њњ ефективност≥ за допомогою адм≥н≥стративноњ системи, у доходах ≥ видатках бюджету не було видно ¤вних ознак хвороби. јле ¤к т≥льки адм≥н≥стративна система почала розвалюватис¤ ≥ вже не могла вольовими методами забезпечувати нормальне сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж доходами ≥ витратами, так зразу хвороба економ≥ки вийшла назовн≥, про¤вивши себе через величезний р≥ст бюджетного деф≥циту. Ќа к≥нець 1991 р. деф≥цит колишнього —–—– дос¤г майже 20% ¬Ќѕ.
Ѕюджетний деф≥цит - це ф≥нансове ¤вище, що необов'¤зково в≥дноситьс¤ до розр¤ду надзвичайних под≥й. ¬ сучасному св≥т≥ немаЇ держави, ¤ка в т≥ чи ≥нш≥ пер≥оди своЇњ ≥стор≥њ не з≥ткнулас¤ б з бюджетним деф≥цитом. ќднак ¤к≥сть самого деф≥циту може бути р≥зною:
" деф≥цит може бути пов'¤заний з необх≥дн≥стю вт≥ленн¤ крупних державних вкладень в розвиток економ≥ки. ¬ цьому випадку в≥н в≥дображаЇ не кризову теч≥ю сусп≥льних процес≥в, державне регулюванн¤ економ≥чноњ кон'юнктури;
" деф≥цити виникають в результат≥ надзвичайних обставин (в≥йни, великомасштабних стих≥йних лих ≥ т.п.), коли загальних резерв≥в стаЇ недостатньо ≥ доводитьс¤ приб≥гати до джерел особливого роду;
" деф≥цит може в≥дображати кризов≥ ¤вища в економ≥ц≥, неефективн≥сть ф≥нансово-кредитних зв'¤зк≥в, нездатн≥сть правительства тримати п≥д контролем ф≥нансову ситуац≥ю в крањн≥. ¬ цьому випадку в≥н - ¤вище надзвичайно тривожне, що потребуЇ прийн¤тт¤ не т≥льки нев≥дкладних економ≥чних заход≥в, але ≥ в≥дпов≥дних пол≥тичних р≥шень.
«в≥дси видно, що в умовах динам≥чноњ економ≥ки ≥з сталими, а головне - ефективними м≥жнародними зв'¤зками бюджетний деф≥цит не страшний.
Ќажаль, у в≥тчизн¤н≥й економ≥чн≥й науц≥ донедавна прив≥леював в≥д'Їмний погл¤д на бюджетний деф≥цит. ¬≥н розгл¤давс¤ ¤к вкрай в≥д'Їмна властив≥сть, що характерна лише бюджетам буржуазних держав. ¬ л≥тератур≥ стверджувалос¤, що в наш≥й економ≥ц≥ з њњ планом≥рним розвитком бюджетний деф≥цит не Ї характерним. ¬≥дсутн≥сть глибоких наукових розробок про причини ≥ соц≥ально-економ≥чн≥ насл≥дки бюджетного деф≥циту, пор≥вн¤но низька загальна ф≥нансова культура призвели до того, що економ≥чн≥ в≥домства крањни ви¤вились неп≥дготовленими до управл≥нн¤ бюджетним деф≥цитом ≥ кап≥тулювали перед ним.
≈коном≥чна характеристика деф≥циту.
ѕри зд≥йсненн≥ економ≥чного анал≥зу фах≥вц≥ оперують р≥зними за зм≥стом визначенн¤ми деф≥циту бюджету. „аст≥ше використовують пон¤тт¤ традиц≥йного (звичайного) або первинного деф≥циту, р≥дше - операц≥йного, поточного чи структурного. Ѕюджет повноњ зайн¤тост≥ (структурний бюджет) визначаЇтьс¤ р≥внем сальдо бюджету, ¤кий мав би м≥сце за поточного реального р≥вн¤ державних видатк≥в ≥ податкових ставок в умовах потенц≥йного р≥вн¤ випуску в економ≥ц≥. «м≥на бюджету повноњ зайн¤тост≥ показуЇ напр¤м, у ¤кому ф≥скальна пол≥тика буде впливати на зм≥ну сукупного попиту в економ≥ц≥. ÷икл≥чний бюджет в≥дбиваЇ вплив д≥лового циклу на державний бюджет, тобто показуЇ, ¤ким чином фаза економ≥чного циклу впливаЇ на доходи, видатки ≥ сальдо бюджету. ‘актичний деф≥цит державного бюджету складаЇтьс¤ п≥д впливом дискрец≥йноњ бюджетно-податковоњ пол≥тики (структурний деф≥цит) ≥ цикл≥чних коливань в економ≥ц≥ (цикл≥чний деф≥цит). —труктурний деф≥цит визначаЇтьс¤ ¤к бюджетний деф≥цит при д≥ючих податкових ставках ≥ потенц≥йному р≥вн≥ випуску. ѕеревищенн¤ фактичного деф≥циту над структурним даЇ цикл≥чний деф≥цит, а перевищенн¤ структурного деф≥циту над фактичним - цикл≥чний надлишок. «м≥на абсолютного розм≥ру цикл≥чного деф≥циту визначаЇтьс¤ зм≥нами в структур≥ податк≥в ≥ державних витрат, автоматична зм≥на ¤ких в≥дпов≥даЇ зм≥нам реального обс¤гу виробництва, ≥нфл¤ц≥њ та безроб≥тт¤ залежно в≥д фази економ≥чного циклу.
ƒеф≥цитом бюджету у традиц≥йному розум≥нн≥ Ї перевищенн¤ видатк≥в над доходами:
ƒеф≥цит = ¬идатки - ƒоходи.
–озм≥р деф≥циту бюджету залежить в≥д правильного в≥днесенн¤ операц≥й орган≥в державного управл≥нн¤ до основних категор≥й статистики державних ф≥нанс≥в, що складають њњ анал≥тичну, концептуальну основу, тобто до доход≥в, видатк≥в та ф≥нансуванн¤.
Ќадзвичайно ц≥кавим та актуальним Ї в≥дображенн¤ в украњнськ≥й бюджетн≥й класиф≥кац≥њ надходжень в≥д приватизац≥њ та операц≥й стосовно обслуговуванн¤ та погашенн¤ за рахунок бюджету ≥ноземних кредит≥в, гарантованих аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, та њх в≥дшкодуванн¤ п≥дприЇмствами-боржниками.
“ак, за методолог≥Їю статистики державних ф≥нанс≥в погашенн¤ боргу органом управл≥нн¤, ¤кий виступаЇ гарантом по сплат≥ борг≥в ≥нших, повинно розгл¤датись у видатков≥й частин≥ бюджету, ¤к категор≥¤ кредитуванн¤ (наданн¤ кредиту). ¬ украњнськ≥й же класиф≥кац≥њ зазначена операц≥¤ належить до категор≥њ ф≥нансуванн¤ бюджету, ¤к погашенн¤ основноњ частини боргу.
≤нша розб≥жн≥сть стосуЇтьс¤ проведенн¤ по бюджетних рахунках надходжень в≥д п≥дприЇмств-боржник≥в по в≥дшкодуванню бюджетних витрат. «азначен≥ надходженн¤ повинн≥ розгл¤датись ¤к погашенн¤ кредитуванн¤ (в≥д'Їмн≥ видатки), а не ¤к доходи бюджету.
—правд≥, прийн¤вши на себе т¤гар погашенн¤ борг≥в п≥дприЇмств-боржник≥в та розрахувавшись з ≥ноземними кредиторами, державний бюджет набуваЇ екв≥валенту за розм≥ром ф≥нансову вимогу до п≥дприЇмств-боржник≥в, тобто фактично маЇ кредитуванн¤ боржник≥в за рахунок бюджетних ресурс≥в.
ќписан≥ вище статистичн≥ операц≥њ в≥дображен≥ у наступн≥й таблиц≥:
“ а б л и ц ¤. —татистичне в≥дображенн¤ операц≥й
«м≥ст операц≥њ «г≥дно з м≥жнародними стандартами статистики державних ф≥нанс≥в «г≥дно з украњнською класиф≥кац≥Їю
1. ¬итрати бюджету на погашенн¤ основноњ суми боргу за ≥ноземними кредитами, гарантованими ур¤дом. Ќаданн¤ кредиту (видатки) ‘≥нансуванн¤
2. ¬итрати бюджету на сплату в≥дсотк≥в за ≥ноземними кредитами, гарантованими ур¤дом ¬идатки ¬идатки
3. ¬≥дшкодуванн¤ боржниками витрат бюджету на погашенн¤ та обслуговуванн¤ гарантованих ур¤дом кредит≥в ѕогашенн¤ кредиту (в≥д'Їмн≥ видатки) ƒоходи
як видно з таблиц≥, зазначен≥ операц≥њ консол≥дуютьс¤ в р≥зних основних категор≥¤х в≥дпов≥дно до м≥жнародних стандарт≥в статистики державних ф≥нанс≥в та украњнськоњ бюджетноњ класиф≥кац≥њ. ÷е означаЇ, що ≥ визначенн¤ розм≥ру деф≥циту бюджету за неоднаковими методиками п≥драхунку буде р≥зним. “ак, наприклад, розм≥р державного боргу р≥зними, але ж державними(!) агенц≥¤ми може оц≥нюватис¤ з розб≥жн≥стю не у дек≥лька в≥дсотк≥в, а в дек≥лька раз≥в. “очн≥ше - у 3 рази. —аме так р≥знитьс¤ оц≥нка обс¤гу державного боргу, зд≥йснена фах≥вц¤ми –ахунковоњ палати та ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в. “ак, за п≥драхунками останнього державний борг станом на 1 жовтн¤ 1999 року становив 71 млрд. грн., тод≥ ¤к за оц≥нками спец≥ал≥ст≥в –ахунковоњ палати в≥н с¤гнув уже за 220 млрд. грн.
ќдн≥Їю ≥з складових реального деф≥циту бюджету Ї не в≥дпов≥дн≥сть розрахунк≥в доходноњ частини бюджету, зроблених ћ≥нф≥ном та розрахунк≥в зроблених ом≥тетом. –≥зниц¤ складаЇ 6627500 тис. грн. (¬≥дпов≥дна таблиц¤ додаЇтьс¤).
ѕоказники доход≥в зведеного бюджету Ќадходженн¤ за розрахунками ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в, тис. грн Ќадходженн¤ за розрахунками бюджетного ком≥тету, тис. грн –≥зниц¤, тис. грн.
ѕодаток на додану варт≥сть 9 190 000 4 486 000 4 704 000
ѕрибутковий податок з громад¤н 3 940 000 3 940 000 0
ѕодаток на прибуток п≥дприЇмств 3 792 500 3 044 000 748 500
ѕлата за землю 1 100 000 1 100 000 0
јкцизний зб≥р з в≥тчизн¤них товар≥в 2 350 000 1 175 000 1 175 000
јкцизний зб≥р з ≥мпортних товар≥в 750 000 750 000 0
¬—№ќ√ќ: 21 122 500 14 495 000 6 627 500
«начн≥ р≥вн≥ деф≥циту бюджету та, ¤к насл≥док, стр≥мке зростанн¤ державного боргу прот¤гом останн≥х рок≥в стали суттЇво впливати на стан економ≥ки крањни. ¬иникла нагальна необх≥дн≥сть у проведенн≥ б≥льш ¤к≥сного анал≥зу макроеконом≥чного впливу бюджету. р≥м того, перех≥д в≥тчизн¤ноњ статистики в≥д методолог≥њ балансу народного господарства ло методолог≥њ системи нац≥ональних рахунк≥в також потребував перегл¤ду принцип≥в обл≥ку держаних ф≥нанс≥в.
«важаючи на це, в 1996 роц≥ було розроблено нову структуру бюджетноњ класиф≥кац≥њ ”крањни, засновану на м≥жнародних принципах статистики державних ф≥нанс≥в.
ќднак ≥з погл¤ду методолог≥чноњ статистики державних ф≥нанс≥в у нов≥й бюджетн≥й класиф≥кац≥њ ”крањни не повн≥стю вир≥шена проблема адекватного в≥дображенн¤ у статистичному обл≥ку р¤ду бюджетних операц≥й, що ≥ призвело до неоднозначного визначенн¤ та тлумаченн¤ основних бюджетних категор≥й.
ќстанн≥м часом через неправильне проведенн¤ по бюджетних рахунках згаданих вище операц≥й фактично зд≥йснювалось заниженн¤ розм≥ру деф≥циту бюджету, оск≥льки розм≥р витрат бюджету на погашенн¤ основноњ суми боргу за ≥ноземними кредиторами, гарантованими ур¤дом, значно перевищував надходженн¤ на рахунок в≥дшкодуванн¤ бюджетних витрат в≥д п≥дприЇмств-боржник≥в.
“о чи був проект бюджету на 2000 р≥к, винесений на перше читанн¤, проф≥цитним, а запропонований бюджетним ком≥тетом у повторному першому читанн≥ - бездеф≥цитним? ¬≥дпов≥дь буде такою: залежить в≥д того, ¤к порахувати.
“ак, приведенн¤ операц≥й стосовно обслуговуванн¤, погашенн¤ та в≥дшкодуванн¤ ≥ноземних кредит≥в, гарантованих аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, та надходжень в≥д приватизац≥њ у в≥дпов≥дн≥сть ≥з м≥жнародними стандартами статистики державних ф≥нанс≥в ви¤вить, що проект бюджету на 2000 р≥к, проф≥цит ¤кого планувавс¤ у розм≥р≥ 554,5 млн. грн., фактично був деф≥цитним. ѕри цьому розм≥р деф≥циту бюджету становив 3328 млн. грн. ( при в≥днесенн≥ запланованих витрат на погашенн¤ основноњ суми боргу за ≥ноземними кредитами, гарантованими ур¤дом, у розм≥р≥ 276 млн. дол. —Ўј, або 1382,5 млн.грн., до видатковоњ частини бюджету, а надходжень в≥д приватизац≥њ у сум≥ 2,5 млрд. грн. - до джерел ф≥нансуванн¤ деф≥циту бюджету). «а тим же п≥драхунком бездеф≥цитний бюджет, запропонований у повторному першому читанн≥ бюджетним ком≥тетом, мав деф≥цит у розм≥р≥ 3882 млн. грн.
ќсобливост≥ формуванн¤ бюджету в ”крањн≥.
1. —уперечливий характер перерозпод≥лу бюджетних ресурс≥в на р≥вн≥ рег≥он≥в. –ег≥они ”крањни ≥стотно в≥др≥зн¤ютьс¤ за своњми ф≥нансовими можливост¤ми. ¬одночас при формуванн≥ м≥сцевих бюджет≥в за основу беруть визначенн¤ норматив≥в м≥н≥мальноњ бюджетноњ забезпеченост≥ та однакових дл¤ вс≥х областей норматив≥в в≥драхувань в≥д загальнодержавних податк≥в до м≥сцевих бюджет≥в.
2. ¬ид≥ленн¤ з центрального бюджету субвенц≥й * ≥ субсид≥й у випадку, коли витрати м≥сцевих бюджет≥в не покриваютьс¤ доходами. ¬≥дсутн≥сть законодавчо встановлених умов наданн¤ субвенц≥й дл¤ областей призводить до того, що державний бюджет перетворюЇтьс¤ на знар¤дд¤ дос¤гненн¤ пол≥тичних ц≥лей, розв'¤занн¤ завдань ≥ додержанн¤ ≥нтерес≥в одних рег≥он≥в за рахунок кошт≥ в ≥нших. ѕроте невизначен≥сть у наданн≥ субсид≥й означаЇ, що витрати м≥сцевих бюджет≥в регулюютьс¤ центральними органами влади, а органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ залишаютьс¤ в б≥льшост≥ випадк≥в лише виконавц¤ми централ≥зованих р≥шень.
3. ќсновним критер≥Їм, в≥дпов≥дно до ¤кого розпод≥л¤ютьс¤ витрати м≥ж державним ≥ м≥сцевим бюджетами, Ї орган≥зац≥йна п≥дпор¤дкован≥сть п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й.
4. ѕ≥двищенн¤ ц≥н, що спричинило зростанн¤ видатк≥в бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в, у той же час доходи зростали в менших обс¤гах. ÷е стало одн≥Їю з головних причин незбалансованост≥ бюджету.
5. –еформуванн¤ бюджетноњ системи, що взаЇмопов'¤зане з реформуванн¤м пол≥тичноњ системи. «г≥дно з онституц≥Їю ”крањни скасовано п≥дпор¤дкован≥сть –ад по вертикал≥. ÷е створюЇ передумови дл¤ формуванн¤ бюджетноњ системи, адекватноњ ринков≥й економ≥ц≥.
Ўл¤хи скороченн¤.
¬край негативн≥ насл≥дки (ф≥нансов≥, економ≥чн≥, соц≥альн≥) величезного бюджетного деф≥циту потребують зд≥йсненн¤ системи заход≥в дл¤ його подоланн¤, проведенн¤ активного ф≥нансовоњ пол≥тики, використанн¤ узвичаЇних у св≥тов≥й практиц≥ метод≥в боротьби з деф≥цитом. ѕрагненн¤ до р≥вноваги бюджетних доход≥в ≥ витрат шл¤хом збалансованост≥ державного бюджету - це сьогодн≥ одна з головних задач. “≥льки вир≥шуючи њњ, можна проводити ц≥леспр¤мовану ф≥нансову пол≥тику. ѕри цьому варто враховувати, що засоби розв'¤занн¤ даноњ задач≥ багато в чому визначаЇтьс¤ тим, до ¤коњ меж≥ (нульового чи ≥ншого) ≥ ¤кими темпами потр≥бно прагнути до збалансуванн¤ бюджетних витрат ≥ доход≥в.
” програму конкретних заход≥в щодо скороченн¤ бюджетного деф≥циту варто включити ≥ посл≥довно проводити в житт¤ так≥ заходи, що, з одного боку, стимулювали б приплив кошт≥в у бюджетний фонд крањни, а з ≥ншого боку - спри¤ли скороченню державних витрат. —юди в≥днос¤тьс¤:
" зм≥на напр¤мк≥в ≥нвестуванн¤ бюджетних засоб≥в у галуз≥ народного господарства з метою значного п≥двищенн¤ ф≥нансовоњ в≥ддач≥ в≥д кожноњ гривни;
" зниженн¤ воЇнних витрат;
" збер≥ганн¤ ф≥нансуванн¤ лише найважлив≥ших соц≥альних програм; моратор≥й на прийн¤тт¤ нових соц≥альних програм, що потребують значного бюджетного ф≥нансуванн¤;
" заборона ÷ентральному банку крањни надавати кредити ур¤довим структурам будь-¤кого р≥вн¤ без належного оформленн¤ заборгованост≥ державними ц≥нними паперами.
р≥м цього, варто враховувати, що у св≥тов≥й практиц≥ дл¤ зниженн¤ бюджетного деф≥циту широко використовуЇтьс¤ така форма, ¤к залученн¤ в крањну ≥ноземного кап≥талу. « його допомогою вир≥шуЇтьс¤ в≥дразу дек≥лька задач, причому не т≥льки ф≥скального, але й економ≥чного характеру; скорочуютьс¤ бюджетн≥ витрати, призначен≥ на ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень (а виходить, зменшуЇтьс¤ розрив м≥ж прибутками ≥ витратами), розширюЇтьс¤ база дл¤ виробництва товар≥в ≥ послуг, з'¤вл¤Їтьс¤ новий платник податк≥в (отже, зб≥льшуютьс¤ дох≥дн≥ надходженн¤ в бюджет), пол≥пшуЇтьс¤ стан плат≥жного балансу.
—учасна економ≥чна думка пропонуЇ багато концепц≥й бюджетного деф≥циту, за допомогою ¤ких визначаЇтьс¤ ефективн≥сть ф≥скальноњ пол≥тики та њњ вплив на економ≥чну систему. Ќайважлив≥ш≥ з них так≥:
" загальний деф≥цит бюджету, ¤кий називають також "фактичним" чи "касовим", утворюЇтьс¤ державними витратами, ¤к≥ перевищують державн≥ доходи та субсид≥њ;
" зовн≥шн≥й деф≥цит дор≥внюЇ зовн≥шн≥м видаткам держави за вин¤тком державних надходжень в≥д зовн≥шн≥х джерел;
" внутр≥шн≥й деф≥цит - це загальний деф≥цит "м≥нус" зовн≥шн≥й деф≥цит;
" операц≥йний деф≥цит визначаЇтьс¤ ¤к загальний деф≥цит за вин¤тком ≥нфл¤ц≥йноњ частки процентних платеж≥в;
" первинний деф≥цит Ї р≥зницею м≥ж величиною загального деф≥циту ≥ сумою вс≥х процентних платеж≥в;
" поточний бюджетний деф≥цит /надлишок/ утворюЇтьс¤ поточними державними доходами за вин¤тком поточних видатк≥в.
ƒл¤ ф≥нансуванн¤ деф≥циту бюджету використовуЇтьс¤ ¤к ≥нфл¤ц≥йн≥, так ≥ не≥нфл¤ц≥йн≥ джерела.
Ќе≥нфл¤ц≥йн≥ джерела м≥ст¤ть в соб≥:
" ф≥нансуванн¤ деф≥циту бюджету зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок запозичень на внутр≥шн≥х та зовн≥шн≥х ф≥нансових ринках та за рахунок використанн¤ залишк≥в бюджетних кошт≥в. ѕозики зд≥йснюютьс¤ у вигл¤д≥ продажу державних ц≥нних папер≥в (обл≥гац≥й, вексел≥в), позик у позабюджетних фонд≥в (наприклад, у ѕенс≥йного фонду або у фонду допомоги по безроб≥ттю) або через одержанн¤ кредиту в банку. ќстанню форму ф≥нансуванн¤ бюджетного деф≥циту використовуЇ м≥сцева влада. «овн≥шн≥ позики дл¤ покритт¤ деф≥циту державного бюджету в таких м≥жнародних орган≥зац≥¤х, ¤к ћ≥жнародний ¬алютний ‘онд, —в≥товий Ѕанк ≥ в розвинених крањнах та њхн≥х об'Їднанн¤х типу ™— тощо, характерн≥ дл¤ крањн, що розвиваютьс¤, а також все б≥льше використовуютьс¤ ≥ перех≥дними до ринку крањнами, в тому числ≥ ”крањною.
" трансферти - ф≥нансуванн¤ у вигл¤д≥ безоплатноњ допомоги.
«меншити деф≥цит бюджету ур¤д може ≥ шл¤хом накопиченн¤ заборгованост≥ - прострочуванн¤ платеж≥в по боргах або за куплен≥ товари, а також за рахунок п≥двищенн¤ податк≥в. ÷≥ заходи теж мають не≥нфл¤ц≥йний характер.
≤нфл¤ц≥йним джерелом ф≥нансуванн¤ бюджетного деф≥циту Ї монетизац≥¤ деф≥циту, ¤ка в≥дбуваЇтьс¤ в результат≥ позик центрального банку ур¤дов≥ та куп≥вл≥ центральним банком державних ц≥нних папер≥в.
ƒеф≥цит бюджету часто покривають додатковою ем≥с≥Їю грошей. ¬насл≥док такоњ ем≥с≥њ розвиваЇтьс¤ неконтрольована ≥нфл¤ц≥¤, п≥дриваютьс¤ стимули дл¤ ≥нвестиц≥й, знец≥нюютьс¤ заощадженн¤ населенн¤, в≥дтворюЇтьс¤ бюджетний деф≥цит.
редитну ем≥с≥ю ¤к спос≥б покритт¤ деф≥циту широко використовують в ”крањн≥. “ак, в 1996 роц≥ 25% деф≥циту визначали ф≥нансуванн¤ за рахунок ем≥с≥йних кредит≥в ЌЅ”. ¬ 1994 ц¤ позиц≥¤ становила майже половину, а в 1995 - 67 в≥дсотк≥в. ўе 35 в≥дсотк≥в деф≥циту покривалис¤ за рахунок обл≥гац≥й державноњ внутр≥шньоњ позики (ќƒ¬ѕ) та казначейських зобов'¤зань. ” крањнах з ринковою економ≥кою маЇ м≥сце конституц≥йне закр≥пленн¤ незалежност≥ нац≥онального ем≥с≥йного банку в≥д виконавчоњ та законодавчоњ влади. ≈м≥с≥йний банк не зобов'¤заний ф≥нансувати ур¤д, таким чином ставитьс¤ засл≥н ≥нфл¤ц≥йному вибуху, ¤кий би мав м≥сце у випадку, ¤кби грош≥ друкувались на замовленн¤ ур¤ду.
ƒержавн≥ позики ¤к зас≥б покритт¤ деф≥циту бюджету безпечн≥ш≥, н≥ж ем≥с≥¤, проте вони також певною м≥рою негативно впливають на економ≥ку крањни. ѕо-перше, при певних умовах ур¤д вдаЇтьс¤ до примусового розм≥щенн¤ державних ц≥нних папер≥в ≥ порушуЇ ринкову мотивац≥ю д≥¤льност≥ приватних ф≥нансових ≥нститут≥в. ѕо-друге, ¤кщо нав≥ть ур¤д створюЇ достатн≥ стимули дл¤ куп≥вл≥ юридичними ≥ ф≥зичними особами ц≥нних папер≥в ур¤ду, то державн≥ позики, моб≥л≥зуючи в≥льн≥ кошти на ринку позикового кап≥талу, обмежують можливост≥ одержанн¤ кредиту приватними ф≥рмами. ‘≥рми особливо невелик≥ та середн≥, не Ї дл¤ банк≥в такими над≥йними позичальниками, ¤к державн≥ органи. «б≥льшенн¤ попиту на ринку позикового кап≥талу через нов≥ державн≥ позики спри¤Ї подорожчанню кредиту - зростанню обл≥ковоњ ставки. ќсобливо складними Ї насл≥дки зовн≥шн≥х позик.
ƒеф≥цит державного бюджету безпосередньо пов'¤заний з ¤вищем державного боргу, що виникаЇ в насл≥док заборгованост≥ ур¤ду та державних орган≥в. «овн≥шн≥й державний борг, що перевищуЇ 70% в≥д ¬¬ѕ чи б≥льше н≥ж в 2,2 рази експорт крањни, вважаЇтьс¤ небезпечним дл¤ стаб≥льност≥ економ≥ки, особливо дл¤ ст≥йкого грошового об≥гу.
‘≥нансуванн¤ деф≥циту бюджету обраховуЇтьс¤ на чист≥й основ≥, тобто з обс¤г≥в валових надходжень запозичених кошт≥в вираховуютьс¤ платеж≥ з погашенн¤ основноњ суми боргу:
‘≥нансуванн¤ деф≥циту = «апозиченн¤ - ѕогашенн¤ боргу + «м≥на залишк≥в.
¬ анал≥тичному вигл¤д≥ ф≥нансуванн¤ деф≥циту державного бюджету можна показати таким чином:
BD=MB+D+e"D*,
де: BD - показник деф≥циту бюджету;
MB - грошова база;
D - внутр≥шн≥й борг;
D* -- зовн≥шн≥й борг в ≥ноземн≥й валют≥;
е - валютний курс.
ћ≥ж деф≥цитом бюджету та його ф≥нансуванн¤м ≥снуЇ р≥вновага, тобто перше дор≥внюЇ другому:
ƒеф≥цит = ¬идатки - ƒоходи = ‘≥нансуванн¤ деф≥циту.
¬плив деф≥циту на економ≥ку.
’арактер ф≥нансуванн¤ державного сектора ≥ бюджетного деф≥циту маЇ р≥зн≥ макроеконом≥чн≥ насл≥дки. Ќайб≥льш негативний вплив справл¤Ї монетизац≥¤ деф≥циту. ‘≥нансуванн¤ деф≥циту через центральний банк безпосередньо впливаЇ на грошову базу та розм≥р грошовоњ маси. ѕри монетизац≥њ деф≥циту держава отримуЇ сеньйораж - доход в≥д друкуванн¤ грошей. —еньйораж виникаЇ в умовах перевищенн¤ приросту грошовоњ маси над приростом реального ¬¬ѕ, насл≥дком чого Ї зростанн¤ середнього р≥вн¤ ц≥н. « огл¤ду на це, вс≥ економ≥чн≥ агенти змушен≥ сплачувати так званий ≥нфл¤ц≥йний податок, ¤кий через вищ≥ ц≥ни перерозпод≥л¤Ї частину њхн≥х доход≥в на користь держави: ≤“= (ћ/–), де ≤“ - ≥нфл¤ц≥йний податок, -- темп приросту ≥нфл¤ц≥њ за р≥к (%), ћ/– - р≥вень запас≥в грошових кошт≥в економ≥чних агент≥в у реальному вираженн≥.
—туп≥нь впливу державноњ заборгованост≥ на внутр≥шн≥й попит ≥ сукупну пропозиц≥ю, зовн≥шньоеконом≥чну р≥вновагу повною м≥рою визначаЇтьс¤ структурою державних доход≥в ≥ видатк≥в. «алежно в≥д характеру насл≥дк≥в впливу боргу на економ≥ку, њх под≥л¤ють на короткостроков≥ та довгостроков≥. ороткостроков≥ - це насл≥дки бюджетного деф≥циту, в≥дом≥ ¤к проблема "вит≥сненн¤". ƒовгостроков≥ - економ≥чн≥ насл≥дки державного боргу, в≥дом≥ ¤к "т¤гар боргу". ћи розгл¤немо лише ефект "вит≥сненн¤".
≈фект "вит≥сненн¤" виникаЇ через п≥двищенн¤ ринкових процентних ставок, ¤ке трапл¤Їтьс¤ у випадку ф≥нансуванн¤ бюджетного деф≥циту за допомогою випуску державних ц≥нних папер≥в на в≥дкритому ринку крањни. ѕри борговому ф≥нансуванн≥ бюджетного деф≥циту ставки процента зростають найб≥льше у тому випадку, коли сполучаЇтьс¤ стимулювальна ф≥скальна й анти≥нфл¤ц≥йна грошово-кредитна пол≥тики. Ѕоргове ф≥нансуванн¤ бюджетного деф≥циту зб≥льшуЇ попит на грош≥, в той час ¤к центральний банк обмежуЇ њхню пропозиц≥ю. “аке поЇднанн¤ заход≥в економ≥чноњ пол≥тики й стимулюЇ швидке зростанн¤ процентних ставок.
«ростанн¤ процентних ставок призводить до зменшенн¤ ≥нвестиц≥й у приватному сектор≥ ≥ частково - до скороченн¤ споживчих витрат. ” п≥дсумку в економ≥ц≥ в≥дбуваЇтьс¤ пад≥нн¤ доход≥в. ќтже, боргове ф≥нансуванн¤ бюджетного деф≥циту значно послаблюЇ ефективн≥сть стимулювальноњ ф≥скальноњ пол≥тики. јле ¤кщо економ≥ка перебуваЇ в стан≥ спаду, то зростанн¤ державних витрат буде справл¤ти на нењ стимулюючий вплив завд¤ки ефекту мультипл≥катора. ÷е може покращити оч≥куванн¤ щодо прибутк≥в у приватного б≥знесу ≥ викликати зб≥льшенн¤ ≥нвестиц≥йного попиту. ѕрир≥ст ≥нвестиц≥йного попиту може частково ел≥м≥нувати ефект "вит≥сненн¤".
ѕочатковий спри¤тливий вплив бюджетного деф≥циту на економ≥ку послаблюЇтьс¤ не лише за рахунок ефекту "вит≥сненн¤", але й за рахунок негативного ефекту чистого експорту. ѕри зростанн≥ внутр≥шн≥х процентних ставок в≥дбуваЇтьс¤ зб≥льшенн¤ зовн≥шнього попиту на в≥тчизн¤н≥ ц≥нн≥ папери, що супроводжуЇтьс¤ п≥двищенн¤м загальносв≥тового попиту на нац≥ональну валюту, необх≥дну дл¤ њх придбанн¤. ¬ результат≥ обм≥нний курс нац≥ональноњ валюти п≥двищуЇтьс¤ ≥ спричин¤Ї зниженн¤ експорту та зб≥льшенн¤м ≥мпорту. —короченн¤ чистого експорту стримуЇ економ≥чний розвиток: в експортних ≥ в конкуруючих з ≥мпортом галуз¤х знижуЇтьс¤ зайн¤т≥сть ≥ випуск, зростаЇ р≥вень безроб≥тт¤. « ≥ншого богу, прит≥к кап≥талу зб≥льшуЇ ф≥нансов≥ ресурси й спри¤Ї в≥дносному зниженню процентних ставок на внутр≥шньому ринку. «авд¤ки ефекту скороченн¤ чистого експорту масштаби ефекту "вит≥сненн¤" частково зменшуютьс¤.
¬исновок.
јнал≥зуючи бюджетний процес в ”крањн≥ (п≥дготовка проекту бюджету, розгл¤д ≥ ухваленн¤ йог ¬ерховною –адою, виконанн¤ бюджету) упродовж 1991-1999 рок≥в можна побачити ось що:
" терм≥ни поданн¤ проекту бюджету до ¬ерховноњ –ади, нав≥ть у раз≥ формально своЇчасного першого поданн¤, розт¤гувалис¤ в час≥ поза меж≥ дозволеного, а в≥дпов≥дно м≥н¤лис¤ ≥ дати прийн¤тт¤ «акону про держбюджет (табл.1);
" ≥нколи майже в≥дразу п≥сл¤ введенн¤ в д≥ю «акону про державний бюджет (≥нколи трохи п≥зн≥ше) встановлен≥ нормативн≥ показники перегл¤далис¤, тобто в≥дбувалас¤ процедура секвестру;
" Ї значн≥ розходженн¤ м≥ж значенн¤ми показник≥в бюджету, ¤к≥ обгрунтовуютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в у проект≥, ≥ тими, що приймаютьс¤ ¬ерховною –адою ¤к норма закону:
" макроеконом≥чн≥ показники, ¤к≥ Ї п≥дгрунт¤м бюджетних розрахунк≥в (¬¬ѕ, р≥вень ≥нфл¤ц≥њ, валютний курс тощо), демонструють дуже великий розрив м≥ж прогнозними значенн¤ми ≥ фактичними - 1996 року в≥дхиленн¤ щодо ¬¬ѕ становили в≥д 22 до 1000%, а з 1996 року коливанн¤ були в межах в≥д 3 до 18%;
" жодного року, жодн≥ розд≥л ≥ статт¤ не були виконан≥ у в≥дпов≥дност≥ до запланованих показник≥в.
“ а б л и ц ¤ 1. ‘актичн≥ дати бюджетного процесу
Ѕюджетний р≥к ѕоданн¤ проекту держбюджету до ¬ерховноњ –ади ѕрийн¤тт¤ «акону про державний бюджет
1992 √рудень 1991 - червень 1992 18 червн¤ 1992
1993 Ѕерезень - кв≥тень 1993 9 кв≥тн¤ 1993
1994 —≥чень 1994 1 лютого 1994
1995 Ѕерезень 1995 7 кв≥тн¤ 1995
1996 √рудень1995 22 березн¤ 1996
1997 ¬ересень1995 - червень1997 1 липн¤ 1997
1998 ¬ересень1997 30 грудн¤ 1997
1999 ¬ересень - жовтень 1998 31 грудн¤ 1998
¬ умовах ринковоњ економ≥ки деф≥цит може бути корисним у випадку, коли при спад≥ виробництва держава витрачаЇ б≥льше грошей, н≥ж одержуЇ: в≥н забезпечуЇ зб≥льшенн¤ попиту, в тому числ≥ куп≥вельноњ спроможност≥ населенн¤. —поживач≥ починають б≥льше купувати, п≥дприЇмц≥ - б≥льше продавати. ¬насл≥док цього зростають обс¤ги виробництва ≥ скорочуЇтьс¤ безроб≥тт¤.
ѕроте в пер≥од п≥днесенн¤ економ≥ки держава не може дозволити соб≥ деф≥цит бюджету, оск≥льки в≥н стимулюватиме ≥нфл¤ц≥ю. ќтже, бюджет, в ¤кому збалансован≥ доходи та видатки, потр≥бний не щор≥чно, а дл¤ певного пер≥оду. ¬ окрем≥ роки з метою стимулюванн¤ д≥ловоњ активност≥ держава може допускати деф≥цит бюджету.
Ќаведен≥ м≥ркуванн¤ не стосуютьс¤ сучасноњ економ≥ки ”крањни, оск≥льки вона т≥льки трансформуЇтьс¤ в ринкову. «б≥льшенн¤ державних витрат в наш≥й крањн≥ спр¤мовано на попередженн¤ масових банкрутств державних п≥дприЇмств, ¤к≥ становл¤ть значну частку в економ≥ц≥, ≥ масового зубож≥нн¤ населенн¤. ¬одночас деф≥цит в ”крањн≥ обмежуЇ стримуванн¤ ≥нфл¤ц≥њ, стаб≥л≥зац≥ю грошово-кредитноњ системи.
ѕри розробц≥ стратег≥њ боротьби з бюджетним деф≥цитом необх≥дно керуватис¤ наступним:
" бюджетний деф≥цит - зло, але ще б≥льшим злом дл¤ економ≥ки ≥ ф≥нанс≥в крањни Ї мниме його усуненн¤ шл¤хом чисто математичних операц≥й, тому що в цьому випадку зам≥сть "л≥куванн¤" економ≥ки њњ хвороба переходить у прихован≥ форми, боротис¤ з ¤кими набагато важче. “ак, наприклад, "нин≥шн≥й бездеф≥цитний бюджет ”крањни зводитьс¤ на так називан≥й касов≥й основ≥. ÷е значить, що ¤кщо бюджетом передбачено одержати 33,433 млн. грн. доход≥в, то ≥ витрати будуть в≥дбуватис¤ вин¤тково в межах засоб≥в, що над≥йшли. ѕроте це абсолютно не виходить, що бездеф≥цитн≥сть касова перетворюЇтьс¤ в бездеф≥цитн≥сть реальну, коли ус≥ видатки в≥дпов≥дають реальному споживанню бюджетних сектор≥в" ;
" баланс бюджету ≥ нав≥ть перевищенн¤ бюджетних прибутк≥в над видатками не варто розгл¤дати в ¤кост≥ нев≥д'Їмною рисою здоровоњ, що динам≥чно розвиваЇтьс¤ економ≥ки. —в≥товий досв≥д показуЇ, що на окремих етапах розвитку сусп≥льства, в умовах, специф≥чних дл¤ кожноњ крањни, ц≥лком допустимим Ї бюджетний деф≥цит;
" дл¤ покритт¤ бюджетного деф≥циту можуть використовуватис¤ р≥зноман≥тн≥ форми державного кредиту. –обота друкарського верстата, що призводить до ем≥с≥њ, повинна розц≥нюватис¤ ¤к м≥ра, що грубо порушуЇ закони грошового об≥гу, а тому неприпустима. ƒеф≥цит може покриватис¤ т≥льки на позиков≥й основ≥ шл¤хом розм≥щенн¤ на ф≥нансовому ринку державних ц≥нних папер≥в;
" дл¤ подоланн¤ бюджетного деф≥циту необх≥дно "л≥куванн¤" самоњ економ≥ки, тому що без забезпеченн¤ динам≥зму в њњ розвитку ≥ реально в≥дчутноњ ефективност≥ неможливо домогтис¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ крањни, ¤к≥ б прогресивн≥ м≥ри не застосовувалис¤ при цьому.
Ќасл≥дком реальноњ незбалансованост≥ бюджету стали: бюджетн≥ взаЇмозал≥ки, система бюджетного плануванн¤ ≥ безл≥ч ≥нших фактор≥в. јле розробка ≥ посл≥довна реал≥зац≥¤ м≥р, спр¤мованих на зб≥льшенн¤ прибутк≥в бюджету ≥ скороченн¤ його видатк≥в, регулюванн¤ бюджетного деф≥циту, ц≥леспр¤моване керуванн¤ його розм≥ром у сукупност≥ з ≥ншими економ≥чними антикризовими м≥рами, будуть спри¤ти њњ поверненню на шл¤х соц≥ально-економ≥чного розвитку ≥ процв≥танн¤.
"Ѕездеф≥цитн≥сть бюджету - абсолютний, необх≥дний ≥ неминучий принцип бюджетноњ пол≥тики ”крањни. Ѕудь-¤к≥ в≥дхиленн¤ в≥д такоњ пол≥тика чреват≥ серйозними потр¤с≥нн¤ми в сусп≥льств≥, геть-чисто в≥дтинають можлив≥сть видужанн¤. «акривати оч≥ на ≥снуюч≥ бюджетн≥ проблеми не просто не припустимо, а злочинно. ѕрийдетьс¤ зн¤ти б≥л≥ рукавички, виконати не просту ≥ не дуже приЇмну роботу з приведенн¤ видатк≥в у в≥дпов≥дн≥сть ≥з прибутками бюджету ”крањни. ≤ншого шл¤ху просто не ≥снуЇ.
Ќа жаль, в ”крањн≥ ≥снуЇ ≥люз≥¤, що затвердженн¤ бездеф≥цитного бюджету працюЇ або повинно працювати автоматично, тобто призводити видатки до реального споживанн¤ . ÷е працюЇ в јмериц≥, у ™вроп≥. јле не в ”крањн≥. ¬ ”крањн≥ вважаЇтьс¤ ознакою доблест≥ спожити б≥льше чим можна. ÷е уже вв≥йшло в звичку, стало нев≥д'Їмною рисою нашого повс¤кденного житт¤".
—писок використаноњ л≥тератури:
" "ћакроеконом≥ка" ѕол ј. —емюелсон, ¬≥ль¤м ƒ. Ќордгауз / .: "ќснови", 1995.
" "ћ≥кроеконом≥ка ≥ макроеконом≥ка" за заг. –едакц≥Їю —в≥тлани Ѕудаговськоњ / .: "ќснови", 1998
" "‘инансы" под редакцией профессора ¬.ћ. –одионовой / ћосква: "‘инансы и статистика" 1995
" "ќснови економ≥чноњ теор≥њ: пол≥теконом≥чний аспект" за редакц≥Їю √.Ќ. лимка, ¬.ѕ. Ќестеренка / .: "¬ища школа" - "«нанн¤" 1997
" "ћакроеконом≥ка" за ред. ј.√. —авченка / .: "Ћиб≥дь" 1995
" "Ёкономика": учебник / ѕод ред. ј.—. Ѕулатова. ћ., 1994
" "‘≥нанси ”крањни", 1999-2000
" "«еркало недели" 2000 р.
" «акон ”крањни "про ƒержавний бюджет"
" "Ѕ≥знес" газета / 2000 р.
