ћј√≤—“≈–—№ ј –ќЅќ“ј
Ќј “≈ћ”:
"ћ≈“ќƒ»„Ќ≤ ј—ѕ≈ “» јЌјЋ≤«”
“ј ј”ƒ»“” ‘≤ЌјЌ—ќ¬ќѓ «¬≤“Ќќ—“≤ ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј".
«ћ≤—“.
¬ступ.
‘≥нансова зв≥тн≥сть п≥дприЇмства ¤к об'Їкт анал≥зу ≥ аудиту.
—клад, структура та пор¤док формуванн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥.
ѕерспективи вдосконаленн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ п≥дприЇмства в крањн≥.
ћетодика анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмства.
«агальний анал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмства.
јнал≥з платоспроможност≥ п≥дприЇмства.
јнал≥з ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства.
Ўл¤хи вдосконаленн¤ анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмства
ћетодика аудиту ф≥нансовоњ зв≥тност≥.
“еоретичн≥ основи аудиту ф≥нансовоњ зв≥тност≥ п≥дприЇмства.
јудит балансу п≥дприЇмства.
јудит деб≥торсько-кредиторськоњ заборгованост≥.
јудит ф≥нансових результат≥в п≥дприЇмства.
ƒокументальне забезпеченн¤ аудиту.
јнал≥з ≥ аудит ф≥нансовоњ зв≥тност≥ в умовах функц≥онуванн¤ ј–ћ.
¬исновки.
Ћ≥тература.
ƒодатки.
¬—“”ѕ.
¬ сучасних економ≥чних умовах д≥¤льн≥сть кожного господарюючого суб'Їкта ¤вл¤Їтьс¤ предметом уваги широкого кола учасник≥в ринкових в≥дносин (орган≥зац≥й ≥ ос≥б) ,¤к≥ зац≥кавленн≥ в результатах його функц≥онуванн¤. Ќа основ≥ доступноњ њм зв≥тно-обл≥ковоњ ≥нформац≥њ вказанн≥ особи намагаютьс¤ оц≥нити ф≥нансове положенн¤ п≥дприЇмства. ќсновним ≥нструментом дл¤ цьогослугуЇ економ≥чний анал≥з,за допомогою ¤кого можна об'Їктивно оц≥нити внутр≥шн≥ ≥ зовн≥шн≥ в≥дносини об'Їкта, що анал≥зують : охарактеризувати його платоспроможн≥сть ,ефективн≥сть ≥ прибутков≥сть д≥¤льност≥ ,перспеутиви розвитку ,а пот≥м по його результатам прийн¤ти обгрунтован≥ р≥шенн¤.
≈коном≥чний анал≥з ¤вл¤Ї собою процес ,побудований на в≥вченн≥ даних про ф≥нансовий стан п≥дприЇмства ≥ результатах його д≥¤льност≥ в минулому з метою оц≥нки майбутн≥х умов ≥ результат≥в д≥¤льност≥. “аким чином ,головною метою економ≥чного анал≥зу Ї знижен¤ неминучоњ нев≥домост≥, пов'¤заноњ з прийн¤тт¤м економ≥чних р≥шень, ор≥Їнтованих на майбутнЇ.
≈коном≥чний анал≥з даЇ можлив≥сть оц≥нити:
майновий стан п≥дприЇмства
степ≥нь п≥дприЇмницького ризику,наприклад,можлив≥сть погашенн¤ зобов'¤зань перед трейт≥ми особами
достатн≥сть кап≥талу дл¤ поточноњ д≥¤льност≥ ≥ догосторокових ≥нвестиц≥й
потребу в додаткових джерелах ф≥нансуванн¤
здатн≥сть до нарощуванн¤ кап≥талу
рац≥ональн≥сть залученн¤ займаних кошт≥в
обгрунтован≥сть пол≥тики розпод≥лу ≥ використанн¤ прибутку
обгрунтован≥сть вибору ≥нвестиц≥й та ≥н.
—учасний економ≥чний анал≥з маЇ певн≥ в≥дм≥нност≥ в≥д традиц≥йного анал≥зу ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥. Ќасамперед це пов'¤зана ≥з зростаючим впливом зовн≥шнього середовища на роботу п≥дприЇмства. ѕосилилась залежн≥сть ф≥нансового стану господарського об'Їкту в≥д зовн≥шн≥х економ≥чних процес≥в, над≥йност≥ контрагент≥в (постачальник≥в ≥ пок≥пц≥в) ,ускладненн¤ орган≥зац≥йно-правових форм функц≥онуванн¤. ¬ результат≥ ≥нструментар≥й сучасного економ≥чного анал≥зу розширюЇтьс¤ за рахунок нових прийом≥в ≥ зособ≥в, ¤к≥ дозвол¤ють враховувати ц≥ ¤вища.
Ќе дивл¤чись на значну невизначен≥сть в робот≥ п≥дприЇмств, в остан≥й час посилюЇтьс¤ роль прогнозного анал≥зу, ¤кий дозвол¤Ї складати б≥знес-плани.
Ќамагаючись вир≥шити конкретн≥ питанн¤ ≥ отримати квал≥ф≥кованк оц≥нку ф≥нансового положенн¤, кер≥вники п≥дприЇмств все част≥ше приб≥гають до допомоги економ≥чного анал≥зу. ѕри цьому, ¤к правило, вже незадов≥льн¤ютьс¤ констатуванн¤м виличини показник≥в зв≥тност≥, а розраховують отримати конкретне заключенн¤ про дотатн≥сть плат≥жних засоб≥в,нормальних сп≥вв≥дношень власного ≥ залученого кап≥талу,швидкост≥ об≥гу кап≥талу ≥ причинах њњ зм≥ни, типах ф≥нансуванн¤ тих чи ≥нших вид≥в д≥¤льност≥.
¬ цих умовах зм≥нюЇтьс¤ роль бухгалтер≥њ, в чињ функц≥њ все част≥ше входить не лише веденн¤ поточного обл≥ку ≥ складанн¤ зв≥тност≥, а ≥ економ≥чний анал≥з виключно в ц≥л¤х управл≥нн¤ п≥дприЇмством. «адов≥льнити нов≥ вимоги адм≥н≥страц≥њ може лише бухгалтер-анал≥тик, ¤кий здатний роз≥братис¤ в економ≥ц≥ п≥дприЇмства, ви¤вити вс≥ њњ хвор≥ м≥сц¤ на основ≥ ф≥нансово-обл≥кових даних, зрозум≥ло ≥ ч≥тко встановити м≥ри впор¤дковуючого характеру.
јнал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмства Ї важливим розд≥лом економ≥чного анал≥зу.
Ќа сучасному етап≥ анал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмства знаходитьс¤ в поступовому розвитку ≥ вдосконаленню, але анал≥з ф≥нансового стану сучасний ще не в≥дпов≥даЇ повн≥стю новим вимогам проведенн¤ ф≥нансовоњ роботи п≥дприЇмства.
¬ ринкових умовах слово д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства нпбуваЇ нових форм ≥ направлень. ¬насл≥док цього ≥ ф≥нансовий стан п≥дприЇмства анал≥зуЇтьс¤ звимогами цих зм≥н.
≤снують складност≥ проведенн¤ анал≥зу ф≥нансового стану ,що обумовлено:
нестаб≥льн≥стю економ≥ки
кризовим станом
¬ умовах пост≥йноњ зм≥ни ≥нформац≥њ богато ф≥нансово-економ≥чних показник≥в розрахованих на певний час , можуть надал≥ загубити свою ц≥нн≥сть дл¤ аналузу у зв'¤зку з нестаб≥льн≥стю нац≥ональноњ валюти, по ¤к≥й розраховувавс¤ цей показник.
ѕовну перешкоду анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмства дають :
-р≥зн≥ форми власност≥,наприклад, чимало показник≥в ,що характеризують ф≥нансовий стан акц≥онерних п≥дприЇмств не можуть бути розрахован≥ по причин≥ в≥дсутност≥ або слабкогорозвитку у держав≥ ринку ц≥нних папер≥в, де б оберталис¤ акц≥њ цих п≥дприЇмств ≥ по ¤ким можна б було судити про положенн¤ ем≥тент≥в.
-нестаб≥льн≥сть законодавчоњ бази (ф≥нансового≥ податкового права), це також ускладнюЇ проведенн¤ анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмства.
” в≥тчизн¤н≥й економ≥чн≥й науц≥ недостатньо прид≥л¤лось уваги проведенню анал≥зу ф≥нансового стану, так ¤к наукрва прац¤ в ц≥й област≥ губить свою актуальн≥сть ще до виданн¤.
ќсновним завданн¤м проведенн¤ економ≥чного анал≥зу Ї оц≥нка результат≥в господарськоњ д≥¤льност≥ за попередн≥й та поточн≥ роки, ви¤вленн¤ фактор≥в , ¤к≥ позитивно чи негативно вплинули на к≥нце≥в показник роботи п≥дприЇмства, прийн¤ти р≥шенн¤ про визнанн¤ структури балансу задав≥льною (незадов≥льною), а п≥дприЇмство платоспроможним (неплатоспроможним) та поданн¤ пропозиц≥й аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни щодо доц≥льнлст≥ внесенн¤ цього п≥дприЇмства до –еЇстру неплатоспроможних п≥дприЇмств та орган≥зац≥й.
ѕри написанн≥ дипломноњ роботи мною були використан≥ зв≥тн≥ дан≥ орендного п≥дприЇмства "—уз≥р'¤". ќрендне п≥дприЇмство "—уз≥р'¤" створено у пор¤дку реорган≥зац≥њ њдальн≥ јЌ“ ≥м. јнтонова 25.02.92р. ќѕ ¤вл¤Їтьс¤ юридичною особою ≥ д≥Ї на п≥дстав≥ —татуту ≥ законодавства ”крањни.
ћ≥стцезнаходженн¤ п≥дприЇмства: м. ињв, вул. “уполева 1.
ћетою ќѕ ¤вл¤Їтьс¤ насиченн¤ ринку хл≥бобулочними ≥ кондитерськими виробами, д≥¤льн≥сть у сфер≥ громадського харчуванн¤ на територ≥њ јЌ“ .
ќѕ ¤вл¤Їтьс¤ юридичною особою, маЇ самост≥йний баланс, розрахунковий ≥ валютний рахунки, ф≥рмову назву, круглу печатку.ќѕ набуло права юридичноњ особи з моменту державноњ рег≥страц≥њ. ќѕ дл¤ дос¤гненн¤ мети своЇњ д≥¤льност≥ маЇ право в≥д свого ≥мен≥ укладати угоди, придбавати майно ≥ нести зобов'¤занн¤, бути позивачем ≥ в≥дпов≥дачем у суд≥.
ƒл¤ б≥льш рац≥онального веденн¤ бухгалтерського обл≥ку на п≥дприЇмств≥ використовуЇтьс¤ бухгалтерська програма дл¤ малих п≥дприЇмств "1-—" бухгалтер≥¤.
1 –ќ«ƒ≤Ћ.
‘≤ЌјЌ—ќ¬ј «¬≤“Ќ≤—“№ ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј я ќЅ'™ “ јЌјЋ≤«” “ј ј”ƒ»“”
1.1.—клад, структура та пор¤док формуванн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥.
Ќа сьогодн≥шн≥й день в ”крањн≥ утворилась нова економ≥чна система, що побудована на ринкових в≥дносинах. як≥сн≥ зм≥ни торкнулис¤ вс≥х д≥л¤нок управл≥нн¤, в тому числ≥ ≥ бухгалтерський обл≥к.
ƒл¤ зд≥йсненн¤ управл≥нн¤ п≥дприЇмством необх≥дно використовувати нов≥ методи управл≥нн¤ ≥ сучасн≥ техн≥чн≥ засоби побудови р≥зноман≥тних ≥нформац≥йних систем.
” бухгалтерському обл≥ку одночасно поЇднуютьс¤ три види управл≥нських роб≥т ,завд¤ки чому бухгалтерський обл≥к виконуЇ три самост≥йн≥ функц≥њ: ≥нформац≥йну ,контрольну , та анал≥тичну.
ƒ≥¤льн≥сть кожного п≥дприЇмства в першу чергу будуЇтьс¤ на рац≥ональн≥й орган≥зац≥њ бухгалтерського обл≥ку, в≥д цього залежить обгрунтований розпод≥л грошових кошт≥в, рентабельн≥сть та платоспроможн≥сть п≥дприЇмства, а також багато ≥нших показник≥в.
¬ бухгалтерському обл≥ку використовують вс≥ три види вим≥рник≥в, але основним дл¤ нього Ї грошовий вим≥рник, за допомогою ¤кого можна узагальнити вс≥ господарськ≥ факти- ¤вища та процеси. “≥ господарськ≥ факти, ¤к≥ не мають грошовоњ оц≥нки, в бухгалтерському обл≥ку не в≥дображаютьс¤.
ќтже бухгалтерський обл≥к Ї основним ≥ Їдиним видом обл≥ку, за допомогою ¤кого ф≥ксац≥¤ роботи п≥дприЇмства зд≥йснюЇтьс¤ в ц≥лому, ¤к сукупност≥.
ќсоблив≥стю розвитку економ≥ки сьогодн≥ Ї те, що кер≥вникам необх≥дно навчитись самост≥йно приймати управл≥нськ≥ р≥шенн¤, щодо подальших шл¤х≥в розвитку п≥дприЇмств. ÷≥ труднощ≥ пов'¤зан≥ з б≥льш ¤к семидес¤тир≥чним функц≥онуванн¤м плановоњ економ≥ки в наш≥й держав≥.
”правл≥нн¤ ¤к процес Ї актом трудовоњ д≥¤льност≥ прац≥вник≥в. ¬≥н в≥дбуваЇтьс¤ ≥з застосуванн¤м знар¤дь ≥ предмет≥в прац≥. ѕредметом прац≥ в процес≥ управл≥нн¤ Ї ≥нформац≥¤, а знар¤дд¤м њњ на сучасному етап≥ Ї техн≥чн≥ засоби вим≥рюванн¤, сприйн¤тт¤, реЇстрац≥њ, передач≥, обробки, анал≥зу, збер≥ганн¤ ≥ розмноженн¤ ≥нформац≥њ.
ѕри ринкових в≥дносинах маЇ вплив ¤к внутр≥шнЇ так ≥ зовн≥шнЇ середовище. ƒо зовн≥шнього належать так≥ зовн≥шн≥ пр¤м≥ ≥ посередн≥ зм≥нност≥: пол≥тичн≥, законодавч≥ та ≥нш≥ органи; економ≥ка, конкуренц≥¤, постачальники, технолог≥њ; соц≥альн≥, культурн≥ та ≥нш≥ в≥дносини. ” кожн≥й з них в≥дбуваютьс¤ пост≥йн≥ зм≥ни обставин, ¤к≥ також впливають на об'Їкти управл≥нн¤ та його внутр≥шн≥ зм≥нност≥ (мета, структура, завданн¤, технолог≥¤, прац≥вники).
ўоб зазаначен≥ об'Їкти управл≥нн¤ в умовах ринковоњ економ≥ки усп≥шно д≥¤ли, надзвичайно важлива компетентн≥сть, профес≥йна п≥дготовлен≥сть та заповз¤т≥сть, нарешт≥, комп'ютерна грамотн≥сть ¤к кер≥вник≥в так ≥ фах≥вц≥в р≥зних р≥вн≥в. ƒл¤ усп≥шного виконанн¤ своњх посадових обов'¤зк≥в зазначеним прац≥вникам в умрвах нових економ≥чних в≥дностин потр≥бно використовувати нов≥ форми та методи орган≥зац≥њ управл≥нн¤.
ƒо внутр≥шн≥х чинник≥в впливу в≥днос¤тьс¤ так≥ чинники ¤к напр¤мок д≥¤льност≥ конкретного п≥дприЇмства, його структуру, асортимент пропонуЇмоњ продукц≥њ чи послуг, а токож важливе м≥сце займаЇ ¤к≥сть та структура внутр≥шньогосподарського обл≥ку. ÷е Ї продовженн¤, а точн≥ше подальше поглибленн¤ , детал≥зац≥¤ даних бухгалтерського ф≥нансового обл≥ку в частин≥ затрат та доход≥в д≥¤льност≥, коли розкриваЇтьс¤ вс¤ ефективн≥сть придбаних ресурс≥в, њх переробки, технолог≥чних та орган≥зац≥йних р≥шень, мотивац≥њ, тощо. ÷ей обл≥к становить комерц≥йну таЇмницю п≥дприЇмства. ¬≥н будуЇтьс¤ дл¤ конкретного п≥дприЇмства виход¤ч≥ з характеру технолог≥й, орган≥зац≥йних р≥шень. ќсновними користувачами ≥нформац≥њ з внутр≥шньогосподарського обл≥ку Ї кер≥вники, власники, замовники, менеджери. ÷е конфедиц≥йна, таЇмна, бухгалтерська ≥нформац≥¤.
ќсобливе м≥сце в прийн¤тт≥ управл≥нських р≥шень займаЇ бухгалтерська зв≥тн≥сть, на п≥дстав≥ ¤коњ розрахувати так≥ важлив≥ дл¤ п≥дприЇмства коеф≥ц≥Їнти , ¤к коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥, платоспроможност≥, ф≥нансовоњ незалежност≥ та ≥нш≥.
Ѕухгалтерська зв≥тн≥сть п≥дприЇмства ¤вл¤Ї собою систему узагальнених показник≥в ,¤к≥ характеризують п≥дсумки господарсько-ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства за минулий пер≥од (м≥с¤ць ,квартал ,р≥к). ¬она складаЇтьс¤ шл¤хом п≥драхунку , групуванн¤ ≥ спец≥альноњ обробки даних поточного бухгалтерського обл≥ку ≥ Ї завершальною його стад≥Їю.
«в≥тн≥сть п≥дприЇмсва складаЇтьс¤ за Їдиними формами та ≥нструкц≥¤ми ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни ,погодженими з ћ≥нстатом ”крањни.
√оловн≥ вимоги ,що ставл¤тьс¤ до зв≥тност≥,- це реальн≥сть ,¤сн≥сть ,своЇчасн≥сть ,Їдн≥сть методики зв≥тних показник≥в,сп≥вставлен≥сть зв≥тних показник≥в з минулими часами.
«а пер≥одичн≥стю складанн¤ ≥ поданн¤ зв≥тн≥сть под≥л¤Їтьс¤ на внутр≥шньор≥чну ,м≥с¤чну ,квартальну,п≥вр≥чну ,дев'¤тим≥с¤чну та р≥чну.
¬нутр≥шньор≥чну зв≥тн≥сть називають поточною зв≥тн≥стю або пер≥одичною.
«в≥тн≥сть п≥дприЇмства використовуЇтьс¤ самими власниками ,п≥дприЇмсвами дл¤ анал≥зу та контролю виконанн¤ догов≥рних зобов'¤зань ,анал≥зу господарськоњ д≥¤льност≥ ,дл¤ складанн¤ план≥в на майбутнЇ.
р≥м того зв≥тн≥сть подаЇтьс¤:
-у вищу за п≥дпор¤дкован≥стю орган≥зац≥ю ,¤кщо така Ї ,з метою кер≥вництва роботою п≥дприЇмства.
-податков≥й ≥нспекц≥њ -дл¤ контролю за правильн≥стю платеж≥в до бюджету та анал≥зу д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.
-установам банку (дл¤ контрлю за використанн¤м банк≥вського кредиту ) ¤кщо таке передбачено кредитним договором.
-органам ћ≥нстату дл¤ статистичноњ обробки .
Ѕухгалтерська зв≥тн≥сть повинна бути подана п≥дприЇмством не п≥зн≥ше встановленого строку наступного за зв≥тним пер≥одом м≥с¤ц¤ ,а р≥чна - не п≥зн≥ше встановленого строку наступного за зв≥тним року. —клад (обс¤г ) та пор¤док складанн¤ бухгалтерських зв≥т≥в затверджуЇтьс¤ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни.
¬≥дпов≥дно до д≥ючого пор¤дку до складу бухгалтерськоњ зв≥тност≥ ,не залежно в≥д того ,за ¤кий час вона складаЇтьс¤ ,обов'¤зково входить баланс.
Ќа практиц≥ б≥льш≥сть п≥дприЇмств щом≥с¤чно складаЇ дл¤ своњх потреб бухгалтерський баланс та р≥зн≥ форми ,що потр≥бн≥ дл¤ оперативного кер≥вництва.
«а нормативними актами ,д≥ючими в б≥льшост≥ крањн св≥ту, п≥дприЇмства повинн≥ подавати бухгалтерську зв≥тн≥сть обов'¤зково один раз на р≥к за результататми д≥¤льност≥.
«а р≥к кожне п≥дприЇмство повинне подати бухгалтерську зв≥тн≥сть у такому обс¤з≥:
-баланс п≥дприЇмсва - форма є1
-зв≥т про ф≥нансов≥ результати та њх використанн¤ - форма є2
-зв≥т про ф≥нансово-майновий стан п≥дприЇмства - форма є3
ƒо р≥чного бухгалтерського зв≥ту обов'¤зково додаЇтьс¤ по¤снювальна записка ,в ¤к≥й викладаютьс¤ основн≥ фактори ,що вплинули в зв≥тному роц≥ на п≥дсумки д≥¤льност≥ п≥дприЇмства ,≥ висв≥тлюЇтьс¤ ф≥нансовий та майновий стан.
Ѕухгалтерськ≥ зв≥ти - баланси та ≥нш≥ форми ф≥нансового зв≥ту складаютьс¤ та подаютьс¤ у в≥дпов≥дному склад≥ та у втановлен≥ строки в органи ,¤к≥ визначено законодавством.
Ѕухгалтерський баланс д≥¤льност≥ п≥дприЇмсва Ї узагальненим документом (форма є1 ) ,форма його затверджуЇтьс¤ ћ≥н≥стерсвом ф≥нанс≥в ≥ ћ≥нстатом .‘орма балансу наведена у додатку є......¬ актив≥ балансу показуЇтьс¤ склад засоб≥в господарства та њх розм≥щенн¤ , у пасив≥ - джерела утворенн¤ зособ≥в господарства. ” баланс≥ в≥дображаютьс¤ також результати господарськоњ д≥¤льност≥.
Ѕухгалтерський баланс складаЇтьс¤ на п≥дстав≥ бухгалтерських запис≥в ,п≥дтверджених виправдовувальними документами.¬их≥дними дл¤ складанн¤ бухгалтерського балансу Ї головна книга ,данн≥ оборотних в≥домостей за синтетичними та анал≥тичними рахунками.
Ѕухгалтерська зв≥тн≥сть маЇ бути подана п≥дприЇмтвом не п≥зн≥ше встановленого строку наступного за зв≥тним пер≥одом м≥с¤ц¤, а р≥чна - не п≥зн≥ше встановленого строку наступного за зв≥тним року. —клад та пор¤док складанн¤ бухгалтерських ф≥нансових зв≥т≥в затверджуЇтьс¤ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни. ƒатою поданн¤ бухгалтерського балансу вважаЇтьс¤ дл¤ ≥ногородн≥х п≥дприЇмств день в≥дправленн¤ за штампелем поштового п≥дприЇмсва. ер≥вник п≥дприЇмсва несе в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ терм≥н≥в поданн¤ зв≥тност≥.
–озгл¤д ≥ затвердженн¤ баланс≥в ( зв≥т≥в ) виконуютьс¤ в≥дпов≥дно до д≥ючого законодавства.
ќрган≥зац≥¤ ,¤ка приймаЇ баланс ,ви¤вл¤Ї помилки ≥ вносить правки з пов≥домленн¤м. ѕравки внос¤тьс¤ в баланс за грудень зв≥тного року. ¬и¤влен¤ помилки п≥сл¤ затвердженн¤ балансу коректуютьс¤ в бухгалтерському баланс≥ за с≥чень наступного року.
ѕершочергову увагу в управл≥нн≥ господарством потр≥бно зосередити на ф≥нансов≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмства ,рац≥ональному та ефективному њх використанн≥ ф≥нансових ресурс≥в. ‘≥нансова д≥¤льн≥сть охоплюЇ сукупн≥сть операц≥й по надходженню ≥ витраченню засоб≥в у грошов≥й оц≥нц≥ та ефективному њх використанн≥ в процес≥ виробництва та реал≥зац≥х продукц≥њ ≥ товар≥в
–ац≥ональна ф≥нансова д≥¤льн≥сть спри¤Ї зд≥йсненню основного принципу господарськоњ д≥¤льност≥- самост≥йност≥ п≥дприЇмства.
—амост≥йн≥сть передбачаЇ те що ,ресурси ,вкладенн≥ у п≥дприЇмство ,повинн≥ окупатись прибутком,в≥дпов≥дному нормативному р≥вню рентабельност≥, що забезпечуЇ самоф≥насуванн¤ ,тобто стаЇ можливим забезпеченн¤ п≥дприЇмства у власних ф≥нансових ресурсах по формуванню та ефективному використанню вс≥х господарських засоб≥в ( ¤к основних ,так ≥ оборотних ) ,розширенн¤ виробництва ≥ пол≥пшенн¤ соц≥альнокультурноњ сфери за рахунок грошових надходжень в≥д д≥¤льност≥ ( реал≥зац≥њ продукц≥њ ,вироб≥в ≥ послуг та товар≥в ) . јле в процес≥ господарськоњ д≥¤льност≥ використовують не лише власн≥ кошти п≥дприЇмства ,а й залучен≥ кошти у вигл¤д≥ кредит≥в банку та ≥нших джерел. ќбов'¤зковою умовою при цьому Ї своЇчасне њх поверненн¤ за рахунок власних нагромаджень.
–озгл¤немо принципи складанн¤ балансу найб≥льш поширених форм бухгалтерського обл≥ку - журнально-ордерну ,спрощену ≥ д≥алогову з використанн¤м автоматизованого робочого м≥сц¤ бухгалтера (ј–ћ).
∆урнально-ордерна форма обд≥ку застосовуЇтьс¤ на багатьох п≥дприЇмствах народного господарства ”крањни.
÷¤ форма бухгалтерського обл≥ку основана на принцип≥ накопиченн¤ даних первинних документ≥в в розр≥з≥ ,¤к≥ забезпечують синтетичний ≥ анал≥тичний обл≥к засоб≥в ≥ господарських операц≥й по вс≥м розд≥лам бухгалтерського обл≥ку.
ѕервинн≥ дан≥ систематизуютьс¤ ≥ накопичуютьс¤ в обл≥кових рег≥страх ,¤к≥ дають можлив≥сть в≥добразити вс≥ засоби ,¤к≥ п≥дл¤гають обл≥ку ≥ господарських операц≥њй по використанню цих засоб≥в за зв≥тний м≥с¤ць . ¬ накопичувальних рег≥срах записи провод¤тьс¤ в розр≥з≥ показник≥в ,необх≥дних дл¤ кер≥вництва ≥ контрол¤ за ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства, а також дл¤ складанн¤ вс≥Їњ зв≥тност≥ .
основним рег≥сром ¤вл¤ютьс¤ журнал-ордери. ” випадку необх≥дност≥ отриманн¤ анал≥тичних даних використовуютьс¤ допом≥жн≥ в≥домост≥. ѕ≥дсумков≥ дан≥ перенос¤тьс¤ в журнал-ордери.
¬с≥ журнал-ордери ≥ допом≥жн≥ в≥домост≥ побудован≥ по кредитов≥й ознац≥ рег≥страц≥њ господарських операц≥й по синтетичним рахункам. —иснтетичн≥ дан≥ рег≥струютьс¤по даних первинних документ≥в т≥льки по кредиту в≥дпов≥дних рахунк≥в ≥ кореспонденц≥њ з деб≥тованими рахунками.
ѕ≥дсумков≥ дан≥ журнал-ордер≥в в к≥нц≥ м≥с¤ц¤ перенос¤тьс¤ в √оловну книгу .
«аписи по кредиту кожного синтетичного рахунка , у кореспонденц≥њ з деб≥товими рахунками в≥дбуваютьс¤ повн≥стю в одному будь-¤кому журнал≥-ордер≥. ќбороти по дебету в≥дпов≥дного синтетичного знажод¤тьс¤ в р≥зних журналах-ордерах по м≥р≥ рег≥страц≥њ в них запис≥в по кредиту кореспондованих в них рахунк≥в.
ƒе¤к≥ журнал-ордери призначен≥ дл¤ в≥дображенн¤ операц≥й по кредиту дек≥лькох синтетичних рахунк≥в, пов'¤заних по своЇму економ≥чному зм≥сту. ѕ≥дсумков≥ дан≥ журнал-ордер≥в п≥дл¤гають обов'¤зков≥й зв≥рц≥ з даними первинного обл≥ку.
¬ √оловн≥й книз≥ показуЇтьс¤ вступне сальдо ,поточн≥ обороти ≥ вих≥дне сальдо по кожному синтетичному рахунку. ¬ √оловн≥й книз≥ в≥дображають поточн≥ обороти т≥льки по синтетичним рахункам. ќбороти по кожному рахунку в≥дображаютьс¤ одним записом ,а обороти по дебету в кореспонденц≥њ з кредитованими рахунками.
—ума дебетових оборот≥в в √оловн≥й книз≥ повинна в≥дпов≥дати сум≥ кредитових оборот≥в ,так ¤к ≥ сальдо в≥дпов≥дно повинн≥ бути р≥вними.
—альдовий баланс складаЇтьс¤ за даними √оловноњ книги з використанн¤м в необх≥дних випадках окремих показник≥в ≥з обл≥кових рег≥стр≥в.
Ќа багатьох малих п≥дприЇмствах ”крањни використовуЇтьс¤ спрощена форма обл≥ку. —прощена форма обл≥ку може вестись : по прост≥й форм≥ бухгалтерського обл≥ку ,( без використанн¤ рег≥стр≥в обл≥ку майна малого п≥дприЇмства) ≥ по форм≥ бухгалтерського обл≥ку з використанн¤м рег≥стр≥в обл≥ку майна малого п≥дприЇмства.
ћал≥ п≥дприЇмства ,¤к≥ зд≥йснюють незначну к≥льк≥сть господарських операц≥й ,не мають власного майна ≥ в процес≥ виробництва продукц≥њ ≥ роб≥т ,пов'¤заних з великими затратами матер≥альних ресурс≥в , можуть вести обл≥к вс≥х операц≥й т≥льки в книз≥ обл≥ку господаоських операц≥й, ¤ка ¤вл¤Їтьс¤ рег≥стром анал≥тичного ≥ синтетичного обл≥ку на основ≥ ¤кого можна скласти баланс ≥ зв≥тн≥сть.
ћал≥ п≥дприЇмства можуть застосовувати дл¤ обл≥ку ф≥нансово-господарських операц≥й в≥домост≥ обл≥ку по в≥дпов≥дним рахункам . ожна в≥дом≥сть застосовуЇтьс¤ дл¤ обл≥ку операц≥й по одному ≥з використовуваних рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку. —ума любоњ операц≥њ записуЇтьс¤ в двох в≥домост¤х одночасно: в одн≥й - по дебету рахунка з вказуванн¤м номера кредитованого рахунку , а в друг≥й - по кредиту кореспондованого рахунка з аналог≥чним записом номера дебетованого рахунка.
ѕ≥дсумков≥ дан≥ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ ,в≥дображають в шахматн≥й в≥домост≥.
Ќа основ≥ шахматноњ в≥домост≥ складаЇтьс¤ оборотна в≥дом≥сть по рахунком .ƒан≥ ,розрахован≥ в оборотн≥й в≥домост≥ ,¤вл¤ютьс¤ п≥дставою дл¤ складанн¤ бухгалтерського балнсу ≥ зв≥тност≥.
ƒо бухгалтерськоњ зв≥тност≥ висувають наступн≥ вимоги:правдив≥сть ,реальн≥сть ,Їдн≥сть ,¤сн≥сть.
” зв≥т≥ про ф≥нансов≥ результати у 1-му розд≥л≥ по кожн≥й статт≥ зазначаютьс¤ дан≥, ¤к≥ базуютьс¤ на даних бухгалтерського балансу та ≥ншоњ зведеноњ зв≥тност≥.
” розд≥л≥ "¬икористанн¤ прибутку" привод¤ть розшифровку сум по основних напр¤мках використанн¤ прибутку, тобто:
-суми податку на прибуток та ≥нш≥ платеж≥ в бюджет за рахунок прибутку;
-в≥драхуванн¤ на утворенн¤ п≥дприЇмствамирезервного фонду;
-в≥драхуванн¤ до фонду кошт≥в, що направл¤ютьс¤ на розвиток ≥ вдосконаленн¤ виробництва;
-в≥драхуванн¤ до фонду кошт≥в, що направл¤ютьс¤ на соц≥альн≥ потреби;
-в≥драхуванн¤ до фонду заохоченн¤;
-в≥драхуванн¤ на благод≥йн≥ ц≥л≥;
-≥нш≥ ц≥л≥.
” розд≥л≥ 3 "ѕлатеж≥ до бюджету" показують платеж≥ до бюджету, що њх вносить п≥дприЇмство за рахунок вс≥х джерел, зг≥дно з ≥нструкц≥Їю ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни щодо застосуванн¤ «акон≥в про податки з п≥дприЇмств, об'Їднань, орган≥зац≥й, з громад¤н ”крањни, ≥ноземних громад¤н та ос≥б без громад¤нства.
” розд≥л≥ 4 "«атрати ≥ витрати, що врвховуютьс¤ при обчисленн¤ п≥льг з податку на прибуток" показують суми основних витрат, що одеожують за рахунок чистого прибутку ≥ приймаютьс¤ при нарахуванн¤ п≥льг за податком на прибуток п≥дприЇмства.
«в≥т про ф≥нансово-майновий стан включаЇ наступн≥ статт≥:
1.–ух фонд≥в:
статутний фонд, додатковий кап≥тал, резервний фонд, фонд кошт≥в, що спр¤мован≥ на розвиток ≥ вдосконаленн¤ виробництва, фонд кошт≥в, ¤к≥ спр¤мован≥ на соц≥альн≥ потреби, фонд заохоченн¤, нерозпод≥лений прибуток минулих рок≥в, резерв на покритт¤ наступних витрат ≥ платеж≥в, фонд охорони прац≥, ц≥льове ф≥нансуванн¤ з бюджету, ц≥льове ф≥нансуванн¤ з позабюджетних фонд≥в, ≥нш≥ фонди спец≥ального призначенн¤.
2.¬икористанн¤ кошт≥в бюджету та позабюджетних фонд≥в:
3.—пр¤муванн¤ кошт≥в до ц≥льових ≥ позабюджетних фонд≥в та на споживанн¤.
4.Ќа¤вн≥сть та рух основних засоб≥в.
5.Ќа¤вн≥сть та рух нематер≥альних актив≥в.
6.‘≥нансов≥ вкладенн¤.
7.Ќорма власних оборотних кошт≥в.
8.Ќа¤вн≥сть власних оборотних кошт≥в.
9.ѕереоц≥нка товарно-матер≥альних ц≥нностей.
10.≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њ.
11.Ќестач≥, крад≥жки ≥ псуванн¤ ц≥нностей.
12.ќб'Їкти житлово-комунального ≥ соц≥ально-культурного призначенн¤.
13.ѕозабалансов≥ активи ≥ пасиви.
1.2.ѕерспективи вдосконаленн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ п≥дприЇмства в крањн≥.
Ќа сучасному етап≥ функц≥онуванн¤ сусп≥льства в ”крањн≥ в≥дбуваютьс¤ ≥стотн≥ зрушенн¤ , що призвод¤ть до зм≥н у веденн≥ бухгалтерського обл≥ку. ÷е насамперед пов'¤зано з намаганн¤м наблизити обл≥к до м≥жнародних стандарт≥в ≥ нестаб≥льною законодавчою базою.
Ќа прот¤з≥ дев¤ностих рок≥в шла безперервна роботапо вдосконаленню бухгалтерського обл≥ку на ”крањн≥ з застосуванн¤м м≥жнародних стандарт≥в прийн¤тих в м≥жнародному сусп≥льств≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥. ѕочали з розробки введенн¤ методики бухгалтерського обл≥ку дл¤ сп≥льних п≥дприЇмств, що з'¤вились наприк≥нц≥ восьмидес¤тих рок≥в.
” 1992 роц≥ було запропоновано ≥ прийн¤тий новий план рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку. —пец≥ал≥сти пропонують перейти на Ївропейську структуру план≥в рахунк≥в; що складаютьс¤ з дес¤ти клас≥в з трьохзначною нумерац≥Їю код≥в синтетичних рахунк≥в; двома-рьома резервними класами рахунк≥в дл¤ орган≥зан≥зац≥њ управл≥нського ,в тому числ≥ калькул¤ц≥йного обл≥ку. Ќеприйн¤тна умова токого переходу повна зм≥на кодуванн¤ тих синтетичних рахунк≥в що використовуютьс¤, це призведе до необх≥дност≥ перебудлви комп'ютерних програм бухгалтерского обл≥ку, дезорган≥зуЇ работу бухгалтер≥в, аудитор≥в, податкових ≥нспектор≥в ≥ ≥нших зац≥кавлених ос≥б.
–абота над проектом «акону про бухгалтерський обл≥к показала, що жорстке регламентуванн¤ методолог≥њ ≥ орган≥зац≥њ бухгалтерского обл≥ку неприйн¤тне. Ќеобх≥дно переходити до нових регламентующих документ≥в ≥ стандарт≥в бухгалтерского обл≥ку. ѕершим був затвердженний стандарт про обл≥кову пол≥тику п≥дприЇмства,що м≥стив загальн≥ правила бухгалтерского обл≥ку, що застововуютьс¤ в м≥жнародн≥й практиц≥ ф≥ноесового обл≥ку ≥ зв≥тност≥..
ўе одним необх≥дним елементом вдосконаленн¤ зв≥тност≥ ¤ вважаю може бути прийн¤тт¤ стандарту бухгалтерського обл≥ку "Ѕухгалтерська зв≥тн≥сть п≥дприЇмства", ¤кий максимально наблизить њњ структуру ≥ зм≥ст до м≥жнародних привил, що застосовуютьс¤ в ќб'Їднан≥й ™вроп≥ та ≥нших крањнах. ¬ цьому стандарте визначено , що достов≥рною вважаЇтьс¤ бухгалтерска¤ зв≥тн≥сть, основанна¤ на системному бухгалтерскому обл≥ку, ≥нформац≥¤ ¤кого формуЇтьс¤ виход¤ч≥ з принцип≥в ≥ правил, викладенних в документах системи нормативного регулюванн¤ бухгалтерского обл≥ку в ”крањн≥. ÷ей стандарт дасть поштовх дл¤ развитку сп≥льних п≥дприЇмств.
¬ умовах нестаб≥льност≥ економ≥чноњ ситуац≥њ б≥льш гостро стоњть питанн¤ про стан бухгалтерского обл≥ку на п≥дприЇмств≥ так ¤к багото п≥дприЇмств виход¤ть на м≥жнародний ринок, ≥ це потребуЇ скор≥йшого вдосконаленн¤ нормативноњ бази бухгалтерского обл≥ку ≥ податкового законодавства.
≤нструкц≥Їю "ѕро пор¤док заповненн¤ форм р≥чного бухгалтерського зв≥ту п≥дприЇмства" з≥ зм≥нами ≥ доповненн¤ми в≥д 19 лютого 1998 року є37 дещо полегшено пор¤док заповненн¤ балансу п≥дприЇмства. “ак внесеними зм≥нами в≥дм≥нено абзац ,що був присв¤чений переходу до новоњ нац≥ональноњ валюти. ≤нструкц≥¤ в нов≥й редакц≥њ враховуЇ зм≥ни, що в≥дбулис¤ в бухгалтерському обл≥ку основних засоб≥в з вступом в силу ≤нструкц≥њ по бухгалтерському обл≥ку балансовоњ вартост≥ груп основних фонд≥в в≥д 20 липн¤ 1997 року є159. ¬ минулому вар≥ант≥ балансова вартость ототожнюЇтьс¤ з початковою , , хоча в валюту балансу не попадала, а була лише точкою в≥драхунку дл¤ визначенн¤ остаточноњ вартост≥. ¬≥дм≥нено також вказ≥вка на необх≥дн≥сть щом≥с¤чного в≥дображенн¤ в ≥нвентарних картках ≥ на анал≥тичних рег≥страх суми нарахованого за м≥с¤ць зносу основних фонд≥в. –ан≥ше по статт≥ "Ќематер≥альн≥ активи" в≥дображались також права власност≥ п≥дприЇмства на окрем≥ квартири в житлових будинках, що њм належать. ¬несена статт¤ "–озрахунки та ≥нш≥ короткостроков≥ пасиви" -конкретизац≥¤ в адресован≥ суми кредиторськоњ заборгованост≥ до 2 або 3 розд≥лу пасива в залежност≥ в≥д строка њњ погашенн¤ призвана скоротити свободу вибору, що дозвол¤ла вар≥ювати п≥дсумков≥ значенн¤ того чи ≥ншого розд≥лу при розрахунку окремих узагальнених показник≥в ф≥насового стану п≥дприЇмства. ќдн≥Їю з важливих проблем обл≥ку Ї те, що бухгалтерський обл≥к розб≥гаЇтьс¤ з податковим, що ускладнюЇ роботу бухгалтер≥в.
—учасний р≥вень розвитку наукових технолог≥й змушуЇ п≥дприЇмства незалежно в≥д форм власност≥ застосовувати прикладн≥ пакети бухгалтерських програм. ќдн≥Їю з негативних рис сучасног ринку бухгалтерських програм Ї те, що продавц≥ не адаптують њх п≥д конкретне п≥дприЇмство, тому виникають певн≥ труднощ≥ при робот≥ з цими продуктами, ≥ п≥дприЇмства змушен≥ залучати до роботи ≥нженер≥в-програм≥ст≥в дл¤ подальшоњ доробки ≥ адаптац≥њ програми.
ƒо складу ф≥нансовоњ (бухгалтерськоњ) зв≥тност≥ п≥дприЇмств у крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою включають:
бухгалтерський баланс.
«в≥т про прибутки.
«в≥т про рух грошових кошт≥в.
ƒодатки.
–≥чний зв≥т супроводжуЇтьс¤ по¤снювальною запискою до ф≥нансового зв≥ту.
” б≥льшост≥ крањн св≥ту застосовують типов≥ форми бухгалтерськоњ зв≥тност≥, ¤к≥ розробл¤ютьс¤ ≥ затверджуютьс¤ в нац≥ональному маштаб≥. “ак , дл¤ крањн ™вропейського —оюзу (™—) форми ≥ зв≥т р≥чного ф≥нансового зв≥ту компан≥й регулюЇтьс¤ „етвертою ƒирективою ™—, прийн¤тою 1978 роц≥. ожна крањна- учасниц¤ ™—, може уточнювати форми ≥ зм≥ст зв≥тност≥ залежно в≥д своњх нац≥ональних особливостей, збер≥гаюч≥ загальн≥ принципи њх побудови.
ѕроте в де¤ких крањнах типов≥ форми ф≥нансовоњ зв≥тнот≥ в нац≥ональному маштаб≥ не розробл¤ютьс¤ ≥ не затверджуютьс¤ (—Ўј, ¬еликобритан≥¤, анада, тощо). омпан≥њ (ф≥рми) самост≥цно обирають форму поданн¤ зв≥т≥в (б≥льш чи менш детал≥зовану) в≥дпов≥дно до нац≥ональних вимог щодо њх зм≥сту та принцип≥в фомуванн¤.
” багатьох крањнах св≥ту дл¤ малих п≥дприЇмств, ¤к≥ мають невеликий господарський оборот, передбачено складанн¤ ≥ поданн¤ так званих спрощених зв≥т≥в.
—уть спрощених ф≥нансових зв≥т≥в пол¤гаЇ в тому, що вони складаютьс¤ за формами з меншою детал≥зац≥Їю, з б≥льш узагальненими статт¤ми балансу чи позиц≥¤ми доход≥в ≥ витрат зв≥ту про прибутки.
ѕ≥дприЇмства , ¤к≥ належать до такоњ категор≥њ, визначаютьс¤ законодавчо. ¬ крањнах ™— при цьому берутьс¤ до уваги три критер≥њ:
-сума (валюта) балансу;
-доход в≥д реал≥зац≥њ;
-чисельн≥сть персоналу п≥дприЇмства.
якщо п≥дприЇмство вкладаЇтьс¤ в два з цих критер≥њв, то воно в≥дноситьс¤ до категор≥њ малих (невеликих). ” нац≥ональн≥й валют≥ ‘ранц≥њ, наприклад, ц≥ показники с¤гають таких р≥вн≥в:
-сума (валюта) балансу- до 1.5 млн. франк≥в.
-доход в≥д реал≥зац≥њ- до 3.0 млн. франк≥в.
-чисельн≥сть персоналу- до 10 чол.
ѕри цьому за суму балансу беретьс¤ сума актив≥в п≥дприЇмства за принципом нетто (чистого) стану. ¬еличина доходу в≥д реал≥зац≥њ визначаЇтьс¤ сумою реал≥зац≥њ продукц≥њ, роб≥т та послуг основноњ д≥¤льност≥ м≥нус надан≥ кл≥Їнтам знижки ≥ м≥нус податок на додану варт≥сть иа ≥нш≥ под≥бн≥ податки. „исельн≥сть персоналу розраховуЇтьс¤ , ¤к середнЇ арифметичне в≥д к≥лькост≥ пост≥йного персоналу на к≥нець кожного кварталу року.
” б≥льшост≥ крањн ф≥нансова зв≥тн≥сть складаЇтьс¤ ≥подаЇтьс¤ дл¤ зовн≥шн≥х користувач≥в з р≥чним ≥нтервалом, тобто п≥сл¤ зак≥нченн¤ календарного ( або так званного ф≥нансового) року. јле дл¤ внутр≥шн≥х потреб вона складаЇтьс¤ , здеб≥льшого, з коротшим ≥нтервалом (пом≥с¤чно або поквартально).
ќбов'¤зкова адреса, куди п≥дприЇмства повинн≥ подавати зв≥тн≥сть, регулюЇтьс¤ кожною державою.
” р≥зних крањнах Ї певн≥ особлив≥ групуванн¤ статей балансу. ¬ б≥льшост≥ зах≥дноЇвропейськихкрањн статт≥ активу балансу групуютьс¤ ≥ розм≥щуютьс¤ згори донизу в м≥ру зростанн¤ л≥кв≥дност≥ господарських засоб≥в (актив≥в). ѕ≥д л≥кв≥дн≥стю засоб≥в при цьому сл≥д розум≥ти њх спроможн≥сть перетворитись, трансформуватись у грошов≥ кошти (гот≥вку) за ¤кийсь певний час.
—татт≥ пасиву балансу групуютьс¤ ≥ розм≥щуютьс¤ згори до низу за ознакою зменшенн¤ часу, необх≥дного дл¤ поверненн¤ борг≥в.
¬ —Ўј, јнгл≥њ, анад≥ та де¤ких ≥нших крањнах статт≥ балансу групуютьс¤ у зворотньому до нашого пор¤дку.
ўодо форми поданн¤ балансу, то в м≥жнародн≥й практиц≥ Ї дв≥ найважлив≥йш≥ форми:
1.двосторонн¤ форма, за ¤кою активи п≥дприЇмства розм≥щуютьс¤ л≥воруч (актив балансу), а зобов'¤занн¤ ≥ власний кап≥тал- праворуч (пасив балансу).
2.односторонн¤ або посл≥довна форма, за ¤кою посл≥довно, згори до низу, розм≥щуютьс¤ актив ≥ пасив балансу.
¬ажливо розр≥зн¤ти за суттю та зм≥стом основн≥ розд≥ли балансу: оборотн≥ активи, необоротн≥ активи, короткостроков≥ зобов'¤занн¤, довгостроков≥ зобов'¤занн¤, власний кап≥тал.
«в≥т про прибутки та збитки (зв≥ про прибутки ≥ збитки або зв≥т про ф≥нансов≥ результати) Ї обов'¤зковою формою ф≥нансового зв≥ту п≥дприЇмства. ќсновна його мета- надати ≥нформац≥ю користувачам про формуванн¤ ф≥нансового результату п≥дприЇмства.
«м≥ст зв≥ту про прибутки та збитки визначаЇтьс¤ м≥жнародним стандартом є 5 "≤нформац≥¤ , ¤ка п≥дл¤гаЇ розкриттю у ф≥нансових зв≥тах".
як в≥домо, у ф≥нансовому обл≥ку ф≥нансовий результат д≥¤льност≥ п≥дприЇмства визначаЇтьс¤ пор≥вн¤нн¤м доход≥в та витрат зв≥тного пкр≥оду. ѕри цьому зв≥т про прибутки та збитки може мати одноступеневий ≥ багатоступеневий формат. «в≥т за одноступеневим форматом складаЇтьс¤ з двох розд≥л≥в. ѕерший розд≥л- це перел≥к ус≥х доход≥в, одержаних п≥дприЇмством за зв≥тний пер≥од. ƒругий розд≥л- це перел≥к ус≥х витрат п≥дприЇмства за зв≥тний пер≥од. –≥зниц¤ м≥ж загальною сумою доход≥в та загальною сумою витрат покаже ф≥нансовий результат (прибутки чи збитки).
«в≥т за багатоступеневим форматом м≥стить ≥нформац≥ю, котра показуЇ посл≥довний процес формуванн¤ к≥нцевого ф≥нансового результату. р≥м чистого прибутку, такий зв≥т м≥стить пром≥жн≥ показники ф≥нансових результат≥в: валовий доход (прибуток), прибуток основноњ д≥¤льност≥ (операц≥йний прибуток), результат ф≥нансових та надзвичайних операц≥й, прибуток до оподаткуванн¤, чистий прибуток.
оротко зв≥т про прибуток за багатоступеневим форматом корпорац≥њ наведено у додатках є 1. —л≥д зазначити, що пром≥жн≥ показники ф≥нансових результат≥ввизначаютьс¤ групуванн¤м ≥ пор≥вн¤нн¤м в≥дпов≥дних доход≥в та витрат. “ак, пор≥вн¤нн¤ доходу в≥д реал≥зац≥њ (чистого продажу) зсоб≥варт≥стю реал≥зованоњ продукц≥њ, визначаЇтьс¤ валовий доход (прибуток). ѕри цьому статт¤ "чистий продаж" включаЇ доход в≥д реал≥зац≥њ м≥нус поверненн¤ товар≥в покупц¤ми та м≥нус суми наданих покупц¤м знижок ц≥ни. —об≥варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ включаЇ так званн≥ продуктивн≥ витрати: пр¤м≥ матер≥альн≥ витрати, пр¤м≥ трудов≥ витрати та загальновиробнич≥ витрати (непр¤м≥ витрати на р≥вн≥ цех≥в).
“оргов≥ п≥дприЇмства у ц≥й статт≥ в≥дображають фактичну куп≥вельну варт≥сть реал≥зованих товар≥в.
ќкремо в≥дображаютьс¤ у зв≥т≥ операц≥йн≥ витрати, ¤к≥ ще називаютьс¤ витратами витратами пер≥оду. ƒо них належать витрати на збут продукц≥њ, адм≥н≥стративно-господарськ≥ витрати, витрати на амортизац≥ю основних засоб≥в загальногосподарського призначенн¤.
–≥зниц¤ м≥ж валовим прибутком ≥ сумою реал≥зац≥йних витрат- це операц≥йний прибуток або прибуток основноњ д≥¤льност≥.
” зв≥т≥ про прибутки та збитки окремо в≥дображаютьс¤ доходи в≥д ф≥нансових операц≥й (одержан≥ в≥дсотки з обл≥гац≥й, див≥денди з акц≥й, тощо) та витрати в≥д них, а також результат ф≥нансових операц≥й, доходи, витрати ≥ результат надзвичайних (позареал≥зац≥йних) операц≥й.
¬ результат≥ прибуток до оподаткуванн¤ визначаЇтьс¤ алгебрањчною сумою пром≥жних результат≥в: операц≥йного прибутку та результат≥в в≥д ф≥нансових та надзвичайних операц≥й. „истий прибуток, що залишаЇтьс¤ у розпор¤дженн≥ п≥дприЇмства- це р≥зниц¤ м≥ж прибутком до оподаткуванн¤ та сумою податку на прибуток.
—хему зв≥ту про прибуток крањн ™— наведено нижче. ” н≥й ч≥тко вид≥л¤ютьс¤ три сфери д≥¤льност≥: основна д≥¤льн≥сть, ф≥нансова д≥¤льн≥сть та позареал≥зац≥йна д≥¤льн≥сть.
¬ крањнах членах ™— форма зв≥ту про прибутки та збитки затверджуЇтьс¤ в нац≥ональному маштаб≥ ≥ Ї Їдиною дл¤ вс≥х п≥дприЇмств. ¬ таких крањнах ¤к —Ўј, јнгл≥¤, анада та де¤ких ≥нших форма зв≥ту дов≥льна щодо перел≥ку доход≥в, витрат, њх детал≥зац≥¤ та групуванн¤.
¬ останн≥ роки зв≥т про рух грошових кошт≥в Ї обов'¤зковим у склад≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ п≥дприЇмств розвинених заруб≥жних крањн. …ого зм≥ст ≥ методика складанн¤ регулюЇтьс¤ м≥жнародним стандартом бухгалтерського обл≥ку є 7 "«в≥т про руз грошових кошт≥в".
√оловне призначенн¤ зв≥тупро рух грошових кошт≥в- надати користувачам ≥нформац≥ю про те, з ¤ких джерел надходили грош≥ на п≥дприЇмство, по ¤ких напр¤мках ≥ на ¤к≥ ц≥л≥ витрачались грош≥, ¤к зм≥нивс¤ залишок грошових кошт≥в за зв≥тний пер≥од.
—хема 1.
—хема зв≥ту про прибуток крањн ™—.
ƒоходи основноњ д≥¤льност≥ ¬итрати основноњ д≥¤льност≥
‘≥насовий результат основноњ д≥¤льност≥
ƒоходи ф≥нансов≥ ¬итрати ф≥нансов≥
–езультат ф≥нансових операц≥й
ѕозареал≥зац≥йн≥ ѕозареал≥зац≥йн≥
(надзвичайн≥) доходи (надзвичайн≥) витрати
‘≥насовий результат основноњ д≥¤льност≥
ѕрибуток до оподаткуванн¤ ѕодаток на прибуток
„истий прибуток
ѕри цьому рух грошових кошт≥в в≥дображаЇтьс¤ у зв≥т≥ по трьох видах д≥¤льност≥: поточна (основна) д≥¤льн≥сть, ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть, ф≥насова д≥¤льн≥сть. ÷е даЇ можлив≥сть оц≥нити рац≥ональн≥сть використанн¤ кошт≥в, напр¤мки д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, платоспроможн≥сть, скласти прогноз подальшого розвитку.
“аблиц¤ 1.
¬иди д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.
Ќјƒ’ќƒ∆≈ЌЌя √–ќЎ≈… ƒ≤яЋ№Ќ≤—“№ —ѕЋј“ј √–ќЎ≈…
¬≥д продажу товар≥в ≥ послуг
ѕроценти по виданих позичках ≥ придбаних ц≥нних паперах ѕоточна д≥¤льн≥сть ¬иплата зарплати
ќплата постачальникам
ќплата ≥нших витрат
—плата податк≥в
—плата процент≥в
Ќадходженн¤ в≥д продажу майна, ц≥нних папер≥в ≥ погашенн¤ наданих позичок ≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть ѕридбанн¤ майна
ѕридбанн¤ ц≥нних папер≥в
Ќаданн¤ позичок
¬≥д випуску акц≥й та обл≥гац≥й
ќтриманн¤ позичок ‘≥нансова д≥¤льн≥сть ѕогашенн¤ обл≥гац≥й та ≥нших борг≥в
¬иплата див≥денд≥в
¬икуп власних акц≥й
Ќайдостов≥рн≥йшу ≥нфорамац≥ю дл¤ складанн¤ цього зв≥ту можна одержати даними бухгалтерського обл≥ку, належшим чином орган≥зувавши обл≥к надходженн¤ та витрачанн¤ грошей по трьом видам д≥¤льност≥. ѕроте такий шл¤х занадто трудом≥сткий. ” заруб≥жних крањнах зв≥т про рух грошових кошт≥в (щодо основноњ д≥¤льност≥) складаЇтьс¤ шл¤хом коригуванн¤ , ≥ншими словами трансформуванн¤ зв≥ту про прибутки ≥ збитки. ¬≥дпов≥дно до м≥жнародних стандарт≥в обл≥к доход≥в ≥ витрат ведетьс¤ за методом њх нарахуванн¤, що знаходить в≥дображенн¤ у зв≥т≥ про ф≥нансов≥ результати. ј тому можлива ситуац≥¤, коли п≥дприЇмство маЇ прибутки, але не маЇ реальних грошових кошт≥в.
™ два методи коригуванн¤ зв≥ту про прибутки: пр¤мий ≥ не пр¤мий. ѕр¤мий метод передбачаЇ коригуванн¤ кожноњ статт≥ зв≥ту про прибутки, тобто включенн¤ негрошових доход≥в ≥ негрошових витрат , додаток є 3.
Ќепр¤мий метод передбачаЇ трансформуванн¤кожноњ статт≥ зв≥ту про прибутки та збитки. «а цим методом коригуванн¤ зазнаЇ сума чистого прибутку- вона коригуЇтьс¤ в суму грошових кошт≥в в≥д поточноњ д≥¤льност≥.
р≥м основних форм ф≥нансовоњ зв≥тност≥, передбачаЇтьс¤ також додатки до зв≥тност≥. ¬они потр≥бн≥, щоб надати користувачам детальн≥шу анал≥тичну ≥нформац≥ю стосовно окремих статей зв≥тност≥, а також додаткову ≥нформац≥ю дл¤ поглибленого розкритт¤ ф≥нансовоњ ≥ господарськоњ пол≥тики п≥дприЇмства. ѕитанн¤ зм≥сту додатк≥в до зв≥тност≥ здеб≥льшого вир≥шуЇтьс¤ нац≥ональним законодавством та нац≥ональними стандартами обл≥ку. ѕроте багато позиц≥й може вир≥шуватис¤ в м≥жнародному маштаб≥.
ѕерел≥к додатк≥в до ф≥нансовоњ (бухгалтерськоњ) зв≥тност≥, що передбачен≥ „етвертою ƒирективою дл¤ крањн ™—:
методи оц≥нки р≥зних статей р≥чних зв≥т≥в ≥ методи п≥драхунку варт≥сних виправлень
назва ≥ м≥сцезнаходженн¤ зареЇстрованого оф≥су п≥дприЇмства, у ¤ких компан≥¤х волод≥Ї певним в≥дсотком статутного кап≥талу
к≥льк≥сть ≥ ном≥нальна (або обл≥кова) варт≥сть акц≥й, випущених за зв≥тний р≥к в межах дозволеного статутного кап≥талу ( за видам акц≥й)
≥снуванн¤ будь-¤ких сертиф≥кат≥в участ≥, конвертованих боргових зобов'¤зань
суми заборгованост≥, ¤к≥ сл≥д сплатити не ран≥ше, н≥ж через 5 рок≥в
загальна сума будь-¤ких ф≥нансових зобов'¤зань, не включених у баланс, ¤кщо ц¤ ≥нформац≥¤ уточнюЇ оц≥нку ф≥нансового положенн¤
чистий товарооборот у розр≥з≥ категор≥й д≥¤льност≥ та географ≥чних ринк≥в
середн¤ к≥льк≥сть ос≥б, найн¤тих на роботу за ф≥нансовий р≥к (за категор≥¤ми персоналу) та соц≥альн≥ витрати
вплив оц≥нки статей на суму прибутк≥в та збитк≥в за ф≥нансовий р≥к
р≥зниц¤ м≥ж податками, нарахованими у ф≥нансовому роц≥ та у попередн≥ роки
сума винагород прац≥вникам адм≥н≥стративного, управл≥нського та контрольного орган≥в залежно в≥д њхньоњ в≥дпов≥дальност≥
сума аванс≥в ≥ кредит≥в , наданих прац≥вникам адм≥н≥стративного, управл≥нського та контрольного орган≥в.
2 –ќ«ƒ≤Ћ.
ћ≈“ќƒ» ј јЌјЋ≤«” ‘≤ЌјЌ—ќ¬ќ√ќ —“јЌ” ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј
2.1.«агальний анал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмства.
‘≥нансовий стан п≥дприЇмства - це здатн≥сть п≥дприЇмства ф≥нансувати свою д≥¤льн≥сть. ¬≥н характеризуЇтьс¤ забезпечен≥стю ф≥нансовими ресурсами, необх≥дними дл¤ нормального функц≥онуван¤ п≥дприЇмства, потребою в њх розм≥щенн≥ ≥ ефективн≥стю використанн¤, ф≥нансовими взаЇмов≥дносинами з ≥ншими юридичними особами, платоспроможн≥стю ≥ ф≥нансовою ст≥йк≥стю.
‘≥нансовий стан може бути ст≥йким, нест≥йким ≥ кризовим. «датн≥сть п≥дприЇмства своЇчасно проводити платеж≥, ф≥нансувати свою д≥¤льн≥сть на розширен≥й основ≥ св≥дчить про його хороший ф≥нансовий стан.
‘≥нансовий стан п≥дприЇмства залежить в≥д результат≥в його виробничоњ, комерц≥йноњ ≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥. якщо виробничий ≥ ф≥нансовий плани усп≥шно виконуютьс¤, то це позитивно впливаЇ на ф≥нансовий стан п≥дприЇмства. ≤ навпаки, у результат≥ недовиконанн¤ плану по виробництву ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ в≥дбуваЇтьс¤ п≥двищенн¤ њњ соб≥вартост≥, зменшенн¤ виручки ≥ суми прибутку ≥ ¤к насл≥док - пог≥ршенн¤ ф≥нансового стану п≥дприЇмства ≥ його платоспроможност≥.
—т≥йкий ф≥нансовий стан в свою чергу зд≥йснюЇ позитивний вплив на виконанн¤ виробничих план≥в ≥ забезпеченн¤ потреб виробництва необх≥дними ресурсами. “ому ф≥нансова д≥¤льн≥сть ¤к складова частина господарськоњ д≥¤льност≥ направлена на забезпеченн¤ планом≥рного надходженн¤ ≥ використанн¤ грошових ресурс≥в, виконанн¤ розрахунковоњ дисципл≥ни, дос¤гненн¤ рац≥ональних пропорц≥й власного ≥ залученого кап≥талу ≥ найб≥льш ефективного його використаннн¤. √оловна мета ф≥нансовоњ д≥¤льност≥- вир≥шити, де, коли ≥ ¤к використовувати ф≥нансов≥ ресурси дл¤ ефективного розвитку виробництва ≥ отриманн¤ максимального прибутку.
ƒл¤ того щоб вижити в ринкових умовах ≥ не допустити бункрутства п≥дприЇмства, необх≥дно добре знати, ¤к керувати ф≥нансами, ¤кою повинна бути структура кап≥талу по складу ≥ джерелам утворенн¤, ¤к≥ частку повинн≥ займати власн≥ кошти, а ¤ку- залучен≥. Ќеобх≥дно знати ≥ так≥ пон¤тт¤ ринковоњ економ≥ки, ¤к д≥лова активн≥сть, л≥кв≥дн≥сть, платоспроможн≥сть, кредитоспроможн≥сть п≥дприЇмства, пор≥г рентабельност≥, запас ф≥нансовоњ ст≥йкост≥, ступ≥нь ризику, ефект ф≥нансового важелю ≥ ≥нш≥, а також методику њх анал≥зу.
√оловна мета анал≥зу- своЇчасно ви¤вл¤ти ≥ попереджувати недол≥ки у ф≥нансов≥й д≥¤льност≥ ≥ знаходити резерви покращенн¤ ф≥нансового стану п≥дприЇмства ≥ його платоспроможност≥.
ѕри цьому необх≥дно вир≥шувати наступн≥ задач≥.
Ќа основ≥ вивченн¤ причин взаЇмозв'¤зку м≥ж р≥зними показниками виробничоњ, ф≥нансовоњ ≥ комерц≥йноњ д≥¤льност≥ дати оц≥нку виконанн¤ плану по надходженню ф≥нансових ресурс≥в ≥ њх використанню з позиц≥њ покращенн¤ ф≥нансовго стану п≥дприЇмства.
ѕрогнозуванн¤ можливих ф≥нансових результат≥в, економ≥чноњ рентабельност≥, виход¤ч≥ ≥з реальних умов господарськоњ д≥¤льност≥ ≥ на¤вност≥ власних ≥ залучених ресурс≥в, розробка моделей ф≥нансового стану при р≥зних вар≥антах використанн¤ ресурс≥в.
–озробка конкретних м≥роприЇмств, направлених на б≥льш ефективне використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в ≥ укр≥пленн¤ ф≥нансового стану п≥дприЇмства.
јналзом ф≥нансового стану займаютьс¤ не лише кер≥вники ≥ в≥дпов≥дн≥ служби п≥дприЇмства, а ≥ його засновники, ≥нвестори з метою вивченн¤ ефективност≥ використанн¤ ресурс≥в, банки дл¤ оц≥нки умов кредитуванн¤ ≥ визначенн¤ ступеню ризику, постачальники дл¤ своЇчасного отриманн¤ платеж≥в, податков≥ ≥нспекц≥њ дл¤ виконанн¤ плану надходжень кошт≥в до бюджету, тощо. ” в≥дпов≥дност≥ з цим анал≥з под≥л¤Їтьс¤ на внутр≥шн≥й ≥ зовн≥шн≥й.
¬нутр≥шн≥й анал≥з проводитьс¤ службами п≥дприЇсмтва ≥ його результати використовуютьс¤ дл¤ плануванн¤, контролю ≥ прогнозуванн¤ ф≥нансового стану п≥дприЇмства. …ого мета- встановити планом≥рне надходженн¤ грошових кошт≥в ≥ розм≥стити власн≥ ≥ залучен≥ кошти таким чином, щоб забезпечити нормальне функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства, отриманн¤ максимального прибутку ≥ виключенн¤ банкрутства.
«овн≥шн≥й анал≥з зд≥йснюЇтьс¤ ≥нвесторами, постачальниками матер≥альних ресурс≥в, контролюючими органами на основ≥ публ≥куЇмоњ зв≥тност≥. …ого мета- встановити можлив≥сть виг≥дно вкласти кошти, щоб забезпечити максимум прибутку ≥ виключити ризик втрати.
¬се, що маЇ варт≥сть, належить п≥дприЇмтсву ≥ в≥дображаЇтьс¤ у актив≥ балансу називаЇтьс¤ його активами. јктив балансу м≥стить дан≥ про розм≥щенн¤ кап≥талу, що Ї в розпор¤дженн≥ п≥дприЇмства, тобто про вкладанн¤ його у конкретне майно ≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥, про витрати п≥дприЇмства на виробництво ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ ≥ про залишки в≥льноњ грошовоњ гот≥вки. ожному виду розм≥щеного кап≥талу в≥дпов≥даЇ окрема статт¤ балансу (табл. 2).
“аблиц¤ 2.
—хема структури актив≥в балансу
ќсновн≥ засоби
ƒовгостроковий ƒовгостроков≥ ф≥нансов≥
кап≥тал вкладенн¤
Ќематер≥альн≥ активи
ошти, що
ƒеб≥торська заборгован≥сть викор-с¤
за межами
ѕоточн≥ ороткостроков≥ ф≥нансов≥ п≥дприЇмства
активи вкладенн¤
«апаси
√рошова гот≥вка
ƒжерами ≥нформац≥њ дл¤ проведенн¤ анал≥зу Ї :
баланс п≥дприЇмства за попередн≥й р≥к та за зв≥тний пер≥од, (форма є11
зв≥т про ф≥нансов≥ результати та њх використанн¤ за зв≥тний пер≥од та попередн≥й р≥к (форма є2)
зв≥т про ф≥нансово-майновий стан (форма є3)
зв≥т з прац≥
зв≥т про витрати на виробництво продукц≥њ, роб≥т, послуг
розрахунок нормативу власних оборотних кошт≥в
розшифруванн¤ деб≥торськоњ та кредиторськоњ заборгованост≥
зв≥т про на¤вн≥сть та рух основних фонд≥в, амортизац≥ю (знос)
зведена таблиц¤ основних показник≥в
зв≥т про рух кошт≥в в ≥ноземн≥й валют≥
б≥знес-план
матер≥али маркетингових досл≥джень
висновки аудиторських перев≥рок
≥нша ≥нформац≥¤.
‘≥нансовий анал≥з складаЇтьс¤ з п≥дбору, групуванн¤ ≥ вивченн¤ даних про ф≥нансов≥ ресурси п≥дприЇмства ≥ њх використанн¤ з метою моб≥л≥зац≥њ ресурс≥в, необх≥дних дл¤ виконанн¤ планових або проектних завдань ≥ погашенн¤ ф≥нансових зобов'¤зань в процес≥ господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ѕри анал≥з≥ розгл¤даютьс¤ питанн¤ формуванн¤ ≥ використанн¤ окремих вид≥в ф≥нансових ресурс≥в, њх розм≥щенн¤ у р≥зн≥ види метер≥альних ц≥нностей (активи), оц≥нки платоспроможност≥ ≥ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства, швидкост≥ об≥говост≥ кошт≥в. ‘≥нансовий анал≥з називають ще анал≥зом балансу.
¬ процес≥ анал≥зу стаЇ зрозум≥лим:
ѕлатоспроможн≥сть ¤к самого падприЇмства, так ≥ його деб≥тор≥в;
«абезпечен≥сть власними об≥говими коштами у в≥дпов≥дност≥ з потребою в них;
«береженн¤ кошт≥в, причини зм≥ни њх сум на прот¤з≥ анал≥зуЇмого пер≥оду;
¬иконанн¤ плану прибутку ≥ прибутков≥сть ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства;
—тан запас≥в товарно-матер≥альних ц≥нностей ≥ джерел њх утворенн¤;
–озм≥щенн¤ власних, залучених ≥ спец≥альних джерел кошт≥в у вигл¤д≥ актив≥в;
«абезпеченн¤ поверненн¤ кредит≥в ≥ њх ефективне використанн¤;
–озрахунков≥ в≥дносини з деб≥торами ≥ кредиторами;
«абезпечен≥сть об≥гових кошт≥в;
”творенн¤ ≥ використанн¤ рзних фонд≥в;
«береженн¤ власних об≥гових кошт≥в.
ќкремому розгл¤ду п≥дл¤гаЇ проблема залученн¤ ≥ використанн¤ довгострокових ≥ короткострокових кредит≥в, направленн¤ њх по ц≥льовому призначенню, забезпеченн≥сть ≥ поверненн¤ суд ≥ займ≥в в обумовлен≥ строки. ѕри анал≥з≥ стану розрахунк≥в ви¤н¤ютьс¤ причини ≥ строки утворенн¤ кредиторськоњ ≥ деб≥торськоњ заборгованост≥, що приводить до перерозпод≥лу кошт≥в м≥ж п≥дприЇмствами. ќск≥льки головна причина зб≥льшенн¤ кредиторськоњ заборгованост≥- знижен¤ об≥говост≥ об≥гових кошт≥в, детально вивчаЇтьс¤ стан запас≥в товарно-матер≥альних ц≥нностей по окремим типам ≥ видам. ќбчислюЇтьс¤ сума вив≥льнених ≥з об≥гу кошт≥в внасл≥док прискоренн¤ об≥говост≥ або додатково залучених в об≥г кошт≥в ≥з-за пов≥льного об≥гу. ѕерл≥к питань, що розгл¤даЇтьс¤ може зм≥нюватись в залежност≥ в≥д багатьох фактор≥в, в тому числ≥ ≥нтерес≥в користувача анал≥тичною ≥нформац≥Їю. ¬ таблиц≥ 3 наведена приблизна типолог≥¤ задач, що розгл¤даютьс¤ при ф≥нансовому анал≥з≥ в залежност≥ в≥д к≥нцевого користувача.
“аблиц¤ 3.
ќсновн≥ суб'Їкти- користувач≥ анал≥тичноњ ≥нформац≥њ.
јспекти ф≥нансового анал≥зу громадк≥сть ¬ласники ≥ акц≥онери ‘≥нансов≥ консультанти менеджери ѕодатков≥ служби —татистичн≥ органи омерц≥йн≥ партнери редитно-банк≥вськ≥ установи
1.ƒостов≥рн≥сть ≥ ¤к≥сть ≥нформац≥њ
2.ќц≥нка л≥кв≥дност≥ актив≥в
3.ќц≥нка ≥нтенсивност≥ об≥гу актив≥в
4.ќц≥нка платоспроможност≥
5.–озпод≥л прибутку
6.як≥сть росту прибутку
7.‘омуванн¤ ресурсного потенц≥алу
8.ѕодатков≥ утриманн¤
9. ридитна пол≥тика
10.ƒив≥дентна пол≥тика
11.≤нвестиц≥йна пол≥тика
12.ѕотенц≥йне банкрутство
13.ќц≥нка прибутковост≥ +
ƒл¤ характеристики ф≥нансового стану п≥дприЇмства, використанн¤ ним власних та залучених кошт≥в застосовують показники балансу (ф.1), зв≥ту (ф.3).
јнал≥з динам≥ки валюти балансу та його структури проводитьс¤ шл¤хом пор≥вн¤нн¤ даних загальноњ вартост≥ майна п≥дприЇ¤ства (валюти балансу) р¤док 330 на початок ≥ к≥нець зв≥тного пер≥оду. ѕри цьому зменшенн¤ валюти балансу за зв≥тний пер≥од св≥дчить про скороченн¤ п≥дприЇмством господарськоњ д≥¤льнос≥, що прихводить до його неплатоспроможност≥.
ѕри анал≥з≥ балансу ви¤вл¤ють так≥ його статт≥, ¤к≥ св≥дчать про недол≥ки та незадов≥льну роботу п≥дприЇмства ≥ його ф≥нансовий стан.
ќсоблива увага спр¤мовуЇтьс¤ на:
"“овори в≥двантажен≥, не сплачен≥ в строк"
"–озрахунки з деб≥торами за товари, роботи ≥ послуги, не сплачен≥ в строк"
"«битки минулих рок≥в"
"«битки зв≥тного року"
"ƒовгостроков≥ кредити та позики, що не погашен≥ в строк"
" ороткостроков≥ кредити та позики, що не погашенн≥ в строк"
"–озрахунки з кридиторами за товари, роботи ≥ послуги, не сплачен≥ в строк"
” раз≥ необх≥дност≥ проводитьс¤ б≥льш детальний анал≥з цих та ≥нших статей балансу з використанн¤м розшифрувань до них.
ƒл¤ нашого п≥дприЇмства дан≥ по р¤дку 330 на початок ≥ на к≥нець в≥дпов≥дно становл¤ть 7238 грн. ≥ 8224 грн., що св≥дчить про задов≥льну роботу п≥дприЇмства, про зб≥льшенн¤ господарськоњ д≥¤льност≥.
¬и¤вл¤Їтьс¤ одна за важливих характеристик ф≥нансового стану п≥дприЇмства- його ф≥нансова незалежн≥сть в≥д зовн≥шн≥х джерел.
« ц≥Їю метою обчислюЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнт ф≥нансовоњ незалежност≥ "автоном≥њ" ( .авт.)¤к в≥дношенн¤ загальноњ суми власних кошт≥в до п≥дсумку балансу.
.авт.=р¤д495/р¤д330
ƒл¤ нашого п≥дприЇмства:
на початок року .авт.=3878/7238=0.5
на к≥нець року .авт.=4264/8224=0.5
ѕрактично встановлено, що загальна сума заборгованост≥ не повинна перевищувати сумму власних джерел ф≥насуванн¤, тобто критичне значенн¤ .авт. = 0.5. „им б≥льше значенн¤ коеф≥ц≥Їнта, тим кращий ф≥нансовий стан п≥дприЇмства (менша залежн≥сть в≥д зовн≥шн≥х джерел).
ƒл¤ визначенн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства вираховують коеф≥ц≥Їнт ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ ( . фс.), ¤кий характеризуЇ сп≥вв≥дношенн¤ власних та позикових кошт≥в.
.фс.=р¤д 495/р¤д530+р¤д750
ƒл¤ нашого п≥дприЇмства:
на початок року .фс.=3878/600+2760=1.6
на к≥нець року .фс.=4264/640+3320=1.1
ѕеревищенн¤ власних кошт≥в над позиковими вказуЇ на те, що п≥дприЇмство маЇ достатн≥й р≥вень ф≥нансовох ст≥йкост≥ в≥дносно незалежне в≥д зовн≥шн≥х ф≥нансових джерел. Ќормативне значенн¤ цьго .фс. повинно бути б≥льшим 1, що св≥дчить про зб≥льшенн¤ виручки, зб≥льшенн¤ прибутку.
¬ажливе значенн¤ у процес≥ анал≥зу джерел власних кошт≥в маЇ показник ф≥нансового л≥вериджу (‘.л.), ¤кий характеризуЇ залежн≥сть п≥дприЇмства в≥д довгострокових зобов'¤зань ≥ визначаЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ довгострокових зобов'¤зань до джерел власних кошт≥в.
‘.л.=р¤д530/р¤д495
ƒл¤ нашого п≥дприЇмства:
на початок року :‘.л.=600/3878=0.15
на к≥нець року:‘.л.=640/4264=0.15
Ќегативним вважаЇтьс¤ зб≥льшенн¤ даного показника на прот¤з≥ пер≥оду,що анал≥зуЇтьс¤, в нашому виподку показним залишаЇтьс¤ незм≥нним, що св≥дчить про стаб≥льну платоспроможн≥сть, зменшенн¤ ф≥нансового ризику.
ƒл¤ вир≥шенн¤ питанн¤ щодо забезпеченн¤ п≥дприЇмства власними коштами ( .зк.) . ÷ей коеф≥ц≥Їнт розраховуЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ р≥зниц≥ м≥ж обс¤гами джерел власних та прир≥вн¤них до них кошт≥в (за вирахуванн¤м статей "–озрахунки з учасниками" , "–езерви наступних витрат ≥ платеж≥в", "ƒоходи майбутн≥х пер≥од≥в", "–еструктруризований борг") ≥ фактичною варт≥стю основних засоб≥в та ≥нших позаоборотних актив≥в до фактичноњ вартост≥ на¤вних у п≥дприЇмства оборотних кошт≥в.
.зк.=(р¤д495-р¤д 450-р¤д455-р¤д460-р¤д465)-р¤д070/
р¤д150+р¤д320
ƒл¤ нашого п≥лприЇмства:
на початок року .зк.=3878-3228/1322=0.4
на к≥нець року .зк.=4264-3468/2380=0.3
«наченн¤ .зк. повинно бути б≥льшим 0.1.
Ѕ≥льш наочно загальне ф≥нансове положенн¤ становище п≥дприЇмства можна в≥добразити за допомогою таблиц≥ 4:
“аблиц¤ 4.
”загальненне ф≥нансове становище п≥дприЇмства.
єѕ ѕќ ј«Ќ» » “ј
ќ≈‘≤÷≤™Ќ“» Ќј
ѕќ„.
–ќ ” Ќј
≤Ќ.
–ќ ” Ќќ–ћј“
«Ќј„. ¬»—Ќќ¬ »
1 2 3 4 5 6
1 оеф≥ц≥Їнт покритт¤ 1.4 1.4 >1 ѕозит.
2 оеф≥ц≥Їнт забезпеченн¤ власними коштами 0.4 0.3 >0.1 ѕозит.
3 оеф≥ц≥Їнт абсолютноњ л≥кв≥дност≥ 0.2 0.27 >0.2 ѕозит.
4 оеф≥ц≥Їнт автоном≥њ 0.5 0.5 >0.5 ритич.
5 оеф≥ц≥Їнт ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ 1.6 1.1 >1 «ниженн¤
6 оеф≥ц≥Їнт ф≥нансового л≥вериджу 0.15 0.15 зменшен. Ќорм.
7 оеф≥ц≥Їнт загальноњ л≥кв≥дност≥ 0.48 0.72 1 ѕозит.
јнал≥зуюч≥ таблицю зведених даних ми можемо зробити загальний висновок про ф≥нансовий стан п≥дприЇмства. ¬ц≥лому п≥дприЇмство займаЇ ст≥йке ф≥нансове положенн¤, воно Ї платоспроможним, з високим забезпеченн¤м власними коштами,але коеф≥ц≥Їнт ф≥нансовоњ незалежност≥ ¤вл¤Їтьс¤ на меж≥ критичного, л≥кв≥дн≥сть п≥дприЇмства за анал≥зуючий пер≥од п≥двищилась на 7%, ф≥нансова стаб≥льн≥сть п≥дприЇмства залишаЇтьс¤ на високому р≥вн≥, але за р≥к значно знизилась.
¬ анал≥з≥ можливо сум≥щати р≥зн≥ види групуванн¤ даних. ƒл¤ б≥льш спрощеного анал≥зу п≥дприЇмства використовують агреговану форму балансу
ћетодика розрахунку показник≥в агрегованого балансу.
ќсновн≥ засоби ≥ ≥нш≥ позаоборотн≥ активи. (сума р¤дк≥в 010, 030, 035, 050, 055, 060 форми 1).
Ќа поч.року: 54.4 тис.грн.
Ќа к≥н.року: 109.68 тис.грн.
«начно зб≥льшились матер≥альн≥ активи (буд≥вл≥, машини, устаткуванн¤, тощо), ¤к≥ Ї власн≥стю п≥дприЇмства, з≥ строком використанн¤ б≥льше одного року.
2. Ўвидкореал≥зуЇм≥ активи. (сума р¤дк≥в 260, 270, 280, 290 форми 1).
Ќа поч.року: 0.6+5.7+0.2=6.5 тис.грн.
Ќа к≥н.року: 0.83+9.67+0.01=10.51 тис.грн.
Ќа прот¤з≥ року на п≥дприЇмств≥ значно зросли грошов≥ кошти в кас≥ , на рахунках в банках, в дороз≥, грошов≥ документи, тощо, що св≥дчить про покращенн¤ ф≥нансового стану п≥дприЇмства
ƒеб≥торська заборгован≥сть.(сума р¤дк≥в 160, 170, 190, 200, 210, 220, 230, 240 форми 1).
Ќа поч.року: 24.2+14.1=38.3 тис.грн.
Ќа к≥н.року: 6.17+10.6=16.77 тис.грн.
«меншенн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥ св≥дчить про зменшенн¤ борг≥в юридичних ≥ ф≥зичних обс≥б перед п≥дприЇмством, в тому числ≥ з товари, роботи, послуги строк оплати ¤ких не настав, по вексел¤м, авансам, по розрахунках з доч≥рн≥ми п≥дприЇмствами ≥ ≥ншими деб≥торами.
ѕов≥льнореал≥зуЇм≥ активи (сума р¤дк≥в 080, 090, 100, 110, 130, 140, 165, 180, 300, 310 форми 1 ).
Ќа поч.року: 10.2+7.7+68.2=86.1 тис.грн.
Ќа к≥н.року: 1.73+18.46+0.3+266.12+0.71=287.32 тис.грн.
Ќа п≥дприЇмств≥ майже у три рази зросли активи, що мають велику схильн≥сть до труднощ≥в пов'¤заних з њх реал≥зац≥Їю або ≥нкасуванн¤м.
јктив балансу. (р¤док 330 форми 1).
Ќа поч.року: 186.6 тис.грн.
Ќа к≥н.року: 814.53 тис.грн.
—уми вкладень п≥дприЇмства або економ≥чн≥ ресурси зросли в 4.3 рази.
5. «битки. (сума р¤дк≥в 485≥ 490 форми 1 ).
Ќа поч.року: не маЇ.
Ќа к≥н.року: 102.72 тис.грн.
«битки у зв≥тному роц≥ склали 102.72 тис.грн.
«аборгован≥сть постачальникам.(сума р¤дк≥в 425, 465, 475, 630, 640, 650 форми 1).
Ќа поч.року: 80.3 тис.грн.
Ќа к≥н.року: 402.88 тис.грн.
«начно зб≥льшились зобов'¤занн¤ перед постачальниками, строк погашенн¤ ¤ких менше одного року.
«аборгован≥сть по бюджетним ≥ позабюджетним платежам. (сума р¤дк≥в 670, 680, 690 форми 1).
Ќа поч.року: 0.1 тис.грн.
Ќа к≥н.року: не маЇ.
«аборгованост≥ по бюджетним ≥ позабюджетним платежам на п≥дприЇмств≥ на к≥нець року не маЇ.
«аборгован≥сть по витратам до оплати. (сума р¤дк≥в 450≥ 700 форми 1).
Ќа поч.року: не маЇ.
Ќа к≥н.року: 7.72 тис.грн.
«'¤вилась кредиторська заборгован≥сть п≥дприЇмства перед юридичними ≥ ф≥зичними особами по оплат≥ прац≥ ≥ виплат≥ див≥дент≥в.
9. ≤нша заборгован≥сть. (сума р¤дк≥в 660, 710, 720, 730, 740 форми 1).
Ќа поч.року: не маЇ.
Ќа к≥н.року: 8.11 тис.грн
¬иникла заборгован≥сть по отриманим авнсам, кредитам банк≥в дл¤ роб≥тник≥в п≥дприЇмства≥ ≥нша заборгован≥ть, ¤ка не знайшла в≥дображенн¤ в ≥нших статт¤х пасиву.
ѕасив балансу. (р¤док 760 форми 1).
Ќа поч.року: 186.6 тис.грн.
Ќа к≥н.року: 814.53 тис.грн.
¬ласн≥ засоби, зобов'¤занн¤ перед кредиторами ≥ власниками (сума залучених п≥дприЇмством кошт≥в), зросло б≥льш н≥ж в чотири рази.
2.2.јнал≥з платоспроможност≥ п≥дприЇмства.
¬ умовах ринкових в≥дносин платоспроиожн≥сть п≥дприЇмства вважаЇтьс¤ найважлив≥йшою умовою њх господарськоњ д≥¤льност≥. ѕлатоспроможн≥сть п≥дприЇмства характеризуЇтьс¤ можливост¤ми його зд≥йснювати чергов≥ платеж≥ та грошов≥ зобов'¤занн¤ за рахунок на¤вних грошей ≥ тих грошових засоб≥в ≥ актив≥в, ¤к≥ легко моб≥л≥зуютьс¤. ƒо плат≥жних засоб≥в в≥днос¤тьс¤ суми по таких стат¤¤х балансу, ¤к грошов≥ засобт, ц≥нн≥ папери, товари в≥двантажен≥, готова продукц≥¤, розрахунки з покупц¤ми та ≥нш≥ активи з третьго розд≥лу балансу, що легко реал≥зуютьс¤. ƒо складу платеж≥в ≥ зобов'¤зань вход¤ть зоборгован≥сть по оплат≥ прац≥, короткотерм≥нов≥ та просрочен≥ кредити банку, постачальники та ≥нш≥ кредитори ≥ першочергов≥ платеж≥.
Ќайб≥льш моб≥льною частиною л≥кв≥дних кошт≥в ¤вл¤ютьс¤ грош≥ ≥ короткостроков≥ ф≥нансов≥ вкладенн¤. ƒо другоњ групи в≥днос¤тьс¤ готова продукц≥¤, товари в≥двантажен≥ ≥ деб≥торська заборгован≥ть. Ћ≥кв≥дн≥сть ц≥Їњ групи поточних актив≥в залежить в≥д своЇчасност≥ в≥двантаженн¤ продукц≥њ, оформленн¤ банк≥вських документ≥в, швидкост≥ плат≥жного документооб≥гу у банках, в≥д попиту на продукц≥ю, њњ конкурентоздатн≥ст≥, платоспроможност≥ покупц≥в, форм розрахунк≥в, тощо.
«начно б≥льший строк знадобитьс¤ дл¤ перетворенн¤ виробничих запас≥в ≥ незавершеного буд≥вництва в готову продукц≥ю, а пот≥м в грошову гот≥вку. “ому вони в≥днесен≥ до третьоњ групи. (див. табл. 5)
¬≥дпов≥дно на три групи под≥л¤ютьс¤ ≥ плат≥жн≥ зобов'¤занн¤ п≥дприЇмства:
заборгован≥сть, строк оплати ¤коњ вже настав;
заборгован≥сть, ¤ку необх≥дно погасити найближчим часом;
довгострокова заборгован≥сть.
“аблиц¤ 5.
√рупуванн¤ поточних актив≥в по ступеню л≥кв≥дност≥.
ѕоточн≥ активи Ќа початок року(тис,грн.) Ќа к≥нець року(тис,грн.)
√рошов≥ кошти 6.5 10.51
ороткостроко≥ ф≥нансов≥ вкладенн¤ - -
”сього по перш≥й груп≥ 6.5 10.51
√отова продукц≥¤ - -
“овари в≥двантажен≥ - -
ƒеб≥торська заборгован≥сть 39 36.27
”сього по друг≥й груп≥ 39 36.27
¬иробнич≥ запаси 10.2 1.73
Ќезавершене виробництво - 0.3
¬итрати майбутн≥х пер≥од≥в - -
”сього по трет≥й груп≥ 10.2 2.03
”сього поточних актив≥в 55.7 48.81
ќц≥нка р≥вн¤ платоспроможност≥ проводитьс¤ за даними балансу на основ≥ характеристики л≥кв≥дност≥ оборотних засоб≥в, тобто з врахуванн¤м часу, необх≥лного дл¤ перетворенн¤ оборотних засоб≥в в грошов≥ кошти ≥ ц≥нн≥ папери. ћенш моб≥льними Ї засобм в розрахунках, готовоњ продукц≥њ, товарах в≥двантажених та ≥н. Ќайб≥льшого часу л≥кв≥дност≥ потребують виробнич≥ запаси ≥ витрати дл¤ перетворенн¤ њх в грошов≥ засоби. ≤з врахуванн¤м цього в економ≥чн≥й л≥теретур≥ визначають в основному три р≥вн≥ платоспроможност≥ п≥дприЇмства, оц≥нку ¤ких провод¤ть за допомогою трьох коеф≥ц≥Їнт≥в : грошовоњ, розрахунковоњ та л≥кв≥дноњ платоспроможност≥.
ѕоточна платоспроможн≥сть- це зд≥бн≥сть до швидкого погашенн¤ своњх короткосрокових зобов'¤зань, але дл¤ цьго необх≥дно грошов≥ засоби, ¤к≥ п≥дприЇмство може отримати в результат≥ обертанн¤ в грош≥ де¤к≥ найб≥льш л≥кв≥дн≥ засоби, або дл¤ цього необх≥дно мати достатн≥й запас грошей у банку або у кас≥.
÷ей показник характеризуЇ ¤к в≥дношенн¤ моб≥льних засоб≥в до короткостороковоњ заборгованост≥. ¬≥н даЇ можлив≥сть встановити ≥ ¤к≥й крайност≥ сума моб≥льних запас≥в покриваЇ суму короткосрокових зобов'¤зань, ≥ тим самим п≥дтверджуЇ ступ≥нь ст≥йкост≥ п≥дприЇмства ≥ зд≥бн≥сть його швидко розрахуватис¤ за своњ короткостроков≥ зобов'¤зан¤ ,тобто в значн≥й м≥р≥ визначити платоспроможн≥сть п≥дприЇмства. ¬ де¤ких випадках в≥н називаЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнт покритт¤:
п=(р¤д 150+р¤д320-р¤д120)/р¤д750
ќптиимальне значенн¤ дл¤ даного показника прийн¤то мати в межах в≥д 1 до 1.5
п(п.р.)=(1322-70)/2760 =1.4
п(к.р.)= (2380-86)/3320=1.4
дл¤ анал≥зуЇмого п≥дприЇмства значенн¤ коеф≥ц≥Їнта покритт¤ дуже позитивне, ви¤влено лише незначне зменшенн¤ на к≥нець року, тобто це св≥дчить про високу ступ≥нь ст≥йкост≥ п≥дприЇмства. „им б≥льше величина поточних актив≥в по в≥дношенню до поточних пасив≥в, тим б≥льше впевнен≥сть, що ≥снуюч≥ зобов'¤занн¤ будуть погашен≥ за рахунок ≥снуючих актив≥в. Ѕагаторазове перевищенн¤ актив≥в над короткостроковими зобов'¤занн¤ми дозвол¤Ї зробити висновок про те, що п≥дприЇмство маЇ значний об'Їм в≥льних ресурс≥в, ¤к≥ формуютьс¤ з власних джерел. « позиц≥њ кредитор≥в, такий вар≥ант формуванн¤ оборотних засоб≥в найб≥льш вдалий. « точки зору ефективност≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства значне накопиченн¤ запас≥в, в≥двол≥канн≥ засоб≥в в деб≥торську заборгован≥сть може бути пов'¤зано з не вм≥лим управл≥нн¤м активами.
Ќе менш попул¤рним показником платоспроможност≥ Ї коеф≥ц≥Їнт абсолютноњ л≥кв≥дност≥
а.л.= каса+грошов≥ засоби
(1+2)р.пасиву балансу
ќптимальним значенн¤ дл¤ даного коеф≥ц≥Їнту знаходитьс¤ в межах в≥д 0.2 до 1.
а.л.(п.р)=2+102+200+166/2760=0.2
а.л.(к.р)=4+390+200+266/3320=0.27
ƒл¤ нашого п≥дприЇмства цей коеф≥ц≥Їнт не дуже позитивний , воно може негайно погасити в≥д 20% до 27% короткостроковоњ заборгованост≥, за рахунок на¤вних грошових засоб≥в ≥ кошт≥в на рахунку у банках. јле на прот¤з≥ року ми можемо просл≥дити п≥двищенн¤ цього показника на 7% , це св≥дчить про зб≥льшенн¤ л≥кв≥дних засоб≥в д≥дприЇмства.
«агальний коеф≥ц≥Їнт платоспроможност≥ (коеф≥ц≥Їнт загальноњ л≥кв≥дност≥) даЇ загальне представленн¤ про л≥кв≥дн≥сть балансу п≥дприЇмства
з.л.= оборотн≥ активи
вс≥ позиков≥ кап≥тали
” нашому приклад≥ загальний коеф≥ц≥Їнт становить:
на початок року з.л.= 1322 =0.48
2760
на к≥нець року з.л. 2380 =0.72
3320
…мов≥рн≥сть погашенн¤ короткострокових зобов'¤зань тим б≥льша,чим вищий цей коеф≥ц≥Їнт. ” св≥тов≥й практиц≥ вважаЇтьс¤, що цей коеф≥ц≥Їнт повинен бути не меншим 1.0. јнал≥зуюч≥ дане п≥дприЇмство ми можемо просл≥дкувати тенденц≥ю до п≥двищенн¤ даного коеф≥ц≥Їнта.
Ќа п≥дстав≥ даних показник≥в неможливо безпомилково оц≥нити ф≥нансовий стан п≥дприЇмства, так ¤к даний процес дуже складний, ≥ дати йому повну характеристику 2-3 показниками не можна. оеф≥ц≥Їнти л≥кв≥дност≥- показники в≥дносн≥ ≥ на прот¤з≥ певного часу не зм≥нюютьс¤, ¤кщо пропорц≥йно зб≥льшуютьс¤ чисельник ≥ знаменник дробу. —ам же ф≥нансовий стан за цей час може ≥стотно зм≥нитись, наприклад, зменшитьс¤ прибуток, р≥вень рентабельност≥, коеф≥ц≥Їнт об≥говост≥, тощо. “ому дл¤ б≥льш повноњ ≥ об'Їктивноњ оц≥нки л≥кв≥дност≥ можна використовувати наступну фокторну модель:
л≥к. = поточн≥ активи балансовий прибуток = ’1*’2
балансовий прибуток короткостроков≥ борги
де, ’1- показник, що характеризуЇ варт≥сть поточних актив≥в, на 1 гривну прибутку; ’2- показник, що св≥дчить про здатн≥сть п≥дприЇмства погашати своњ борги за рахунок результат≥в своЇњ д≥¤льност≥. ¬≥н характеризуЇ ст≥йк≥сть ф≥нанс≥в. „им вище його величина , тим краще ф≥нансове становище п≥дприЇмства.
оеф≥ц≥Їнт грошовоњ платоспроможност≥:
гп(1997)= 30,85/55,46=0,56;
гп(1998)= 32,931/55,582=0,59.
“аблиц¤ 6.
ќѕ "—уз≥р'¤"
за 1997-1998роки
«асоби платежу 1997 1998 ѕлат≥жн≥ зобов'¤занн¤ 1997 1998
аса 0,1 0,4 ороткостроков≥ кредити - -
–озрахунковий рахунок 30,75 32,531 ѕозики, не погашенн≥ в строк - -
¬алютний рахунок - - редитори 55,46 55,582
≤нш≥ грошов≥ кошти - - ≤нш≥ пасиви - -
ороткостроков≥ ф≥нансов≥ вкладенн¤
-
-
¬—№ќ√ќ 30,85 32,931 ¬—№ќ√ќ 55,46 55,582
√рошов≥ кошти 30,85 32,931 ороткостроков≥ кредити - -
√отова продукц≥¤ 14,532 10,097 ѕозики не погашен≥ в строк - -
ƒеб≥тори 4,511 19 редитори 55,46 55,582
≤нш≥ активи - ≤нш≥ пасиви - -
¬—№ќ√ќ 48,893 62,028 ¬—№ќ√ќ 55,46 55,582
√рошов≥ кошти, розрахунки та ≥нш≥ активи
35,361
51,931 редити п≥д запаси ≥ витрати
-
-
«апаси ≥ витрати 41,821 24,977 ѕозики не погашен≥ в строк - -
редитори 55,46 55,582
¬ласн≥ об≥гов≥ кошти 21,772 21,326
¬—№ќ√ќ 77,182 76,908 ¬—№ќ√ќ 77,182 76,908
гп(1997)= 30,85/55,46=0,56;
гп(1998)= 32,931/55,582=0,59.
«а пер≥од 1997-1998 рок≥в, за ¤кий досл≥джувалс¤ коеф≥ц≥Їнт платоспроможност≥, в≥н знизивс¤ на 0,08 пункта, або платоспроможн≥сть зменшилась на 13,6% в пор≥вн¤нн≥ з початком цього пер≥оду. ÷ей показник св≥дчить, що на к≥нець пер≥оду п≥дприЇмство мало можлив≥сть погасити 59% своњх зобов'¤заннь.
оеф≥ц≥Їнт розрахунковоњ платоспроможност≥:
1997 рп. = 48,893/55,46=0,88
1998 .р.п.= 63,028/55,582=1,12
÷ей коеф≥ц≥Їнт не мав стаб≥льноњ тенденц≥њ, тому, що не мало стаб≥льноњ тенденц≥њ сп≥вв≥дношенн¤ засоб≥в платежу та короткострокових зобов'¤заннь. ¬ 1997 роц≥ цей коеф≥ц≥Їнт знизивс¤ на 10,2%, а в 1998 роц≥ в≥н п≥двищивс¤ на 27,3% пор≥вн¤но з 1997роком, тобто розрахункова платоспроможн≥сть за пер≥од, що досл≥джуЇтьс¤ зб≥льшилась на 15%.
« розрахунк≥в, що проведен≥ вище можна зробити висновок, що п≥дприЇмство маЇ тенденц≥ю до пол≥пшенн¤ показник≥в платоспроможност≥. ¬ к≥нц≥ пер≥оду п≥дприЇмство при застосуванн≥ т≥льки своњх грошових кошт≥в мало змогу погасити 59% вс≥х своњх зобов'¤зань, а при застосуванн≥, ¤к зас≥б платежу , своњх виробничих запас≥в - покрити своњ зобов'¤занн¤ на 112%. “реба також сказати, що за вс≥ два роки досл≥дженн¤ п≥дприЇмство покривало на 100% не т≥льки своњ зобов'¤занн¤, а й власн≥ об≥гов≥ кошти при застосуванн≥, ¤к зас≥б платежу грошов≥ кошти, та виробнич≥ запаси.
2.3.јнал≥з ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства.
ѕри анал≥з≥ ф≥нансового стану п≥дприЇмства необх≥дно знати про запас його ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ (зону безпечност≥). « ц≥Їю метою насамперед вс≥ затрати п≥дприЇмства необх≥дно розбити на дв≥ групи в залежност≥ в≥д об'Їму виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ: зм≥нн≥ ≥ пост≥йн≥.
«м≥нн≥ зтрати зб≥льшуютьс¤ чи зменшуютьс¤ пропорц≥йно об'Їму виробництва продукц≥њ. ÷е витрати сировини, матер≥ал≥в, енерг≥њ, палива, зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в на п≥др¤дн≥й форм≥ оплат≥ прац≥, в≥драхуванн¤ ≥ податки в≥д зароб≥тноњ плати ≥ виручки ≥ т.д.
ѕост≥йн≥ затрати не залежать в≥д об'Їму виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ. ƒо них в≥дноситьс¤ амортизац≥¤ основних засоб≥в ≥ нематер≥альних актив≥в, суми виплачених процент≥в за кредити банк≥в, орендна плата, витрати на управл≥нн¤ ≥ орган≥зац≥ю виробництва, зароб≥тна плата персоналу п≥дприЇмства на почасов≥й оплат≥ ≥ ≥н.
ѕост≥йн≥ затрати разом з прибутком складають маржинальний доход п≥дприЇмства.
ѕод≥л затрат на пост≥йн≥ ≥ зм≥нн≥ ≥ використанн¤ показника маржинального доходу дозвол¤Ї розрахувати пор≥г рентабельност≥, тобто суму виручки , ¤ка необх≥дна дл¤ того, щоб покрити вс≥ пост≥йн≥ витрати п≥дприЇмства. ѕрибутку при цьому не буде, але не буде ≥ збитк≥в. –ентабельн≥сть при так≥й виручц≥ буде дор≥внювати нулю.
–озраховуЇтьс¤ пор≥г рентабельност≥ в≥дношенн¤м суми пост≥йних затрат у склад≥ соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ до дол≥ маржинального доходу у виручц≥.
ѕор≥г рентабельнот≥=пост≥йн≥ затрати в соб-т≥ реал≥з-њ прод-њ
дол¤ маржинального доходу у виручц≥
якщо в≥домий пор≥г рентабельност≥, то неважко п≥драхувати запас ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ («‘—):
«‘— = виручка - пор≥г рентабельност≥ *100
виручка
“аблиц¤ 7.
–озрахунок порогу рентабельност≥ ≥ запасу
ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства.
ѕоказник (тис.грн.) ћинулий р≥к «в≥тний р≥к
¬иручка в≥д реал≥зац≥њ за м≥нусом ѕƒ¬, акциз≥в ≥ ≥ншого. 17967 34220
ѕрибуток 3290 6720
ѕовна соб≥варт≥сть реал≥зованоњ прод-њ 14677 27500
—ума зм≥нних витрат 13132 25000
—ума пост≥йних витрат 1545 2500
—ума маржинального доходу 4835 9220
ƒол¤ маржинального доходу у виручц≥ (%) 26.90 26.94
ѕор≥г рентабельност≥ 5743 9230
«апас ф≥нансовоњ ст≥йкост≥:
тис.грн.
(%)
12224
68.0
24940
72.9
як показуЇ розрахунок на початок року необх≥дно було реал≥зувати продукц≥њ на суму 5743 тис.грн., щоб покрити вс≥ затрати. ѕри так≥й вируц≥ рентабельн≥сть р≥вна нулю. ‘актично виручка склала 17967 тис.грн., що вище порога на 12224 тис.грн., або на 68 %. ÷е ≥ ¤вл¤Їтьс¤ запасом ф≥нансовоњ ст≥йкост≥. Ќа к≥нець року запас ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ значно зб≥льшивс¤, так ¤к зменшилась дол¤ пост≥йних витрат в соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ ≥ п≥двищивс¤ р≥вень рентабельност≥ продаж в≥д 16.45 до 17.68 %. «апас ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ досить високий. ¬иручка ще може зменшитись на 72.9 % ≥ лише тод≥ рентабельн≥сть буде дор≥внювати нулю. якщо ж виручка стане ще меншою, то п≥дприЇмство стане збитковим, буде "поглинати" власний ≥ залучений кап≥тал ≥ збанкрут≥Ї. “ому необх≥дно пост≥йно сл≥дкувати за «‘—, ви¤снити, наск≥льки близький чи далекий пор≥г рентабельност≥, нижче ¤кого не повинна опуститись виручка п≥дприЇмства.
«алежн≥сть цих показник≥в про≥люстровано на малюнку 1.
Y,тис.грн.
40
35 запас ф≥нансовоњ
30 ст≥йкост≥ прибуток
25
20 зм≥нн≥ затрати
15
10 пор≥г рентабельност≥
5
0 пост≥йн≥ затрити
27 50 100 ’, %
ћалюнок 1.
¬изначенн¤ запасу ф≥нансовоњ ст≥йкост≥.
ѕо ос≥ абцис в≥дкладаЇтьс¤ об'Їм реал≥зац≥њ продукц≥њ, по ос≥ ординат- пост≥йн≥ затрати, зм≥нн≥ ≥ прибуток. ѕеретин л≥н≥њ виручки ≥ затрат- ≥ Ї пор≥г рентабельност≥. ¬ ц≥й точц≥ виручка дор≥внюЇ затратам. ¬ище за нењ зона прибутку, внизу- зона збитк≥в. ¬≥др≥зок л≥н≥њ виручки в≥д ц≥Їњ точки до верхньоњ ≥ Ї запас ф≥нансовоњ ст≥йкост≥. ƒл¤ характеристики джерел формуванн¤ запас≥в ≥ витрат використовують дек≥лька вид≥в показник≥в, що в≥дбивають р≥зноман≥тний ступ≥нь охопленн¤ р≥зних вид≥в джерел:
на¤вн≥сть власних засоб≥в, р≥вна р≥зниц≥ розм≥ру джерел власних засоб≥в ≥ розм≥ри основних засоб≥в ≥ вкладень: ≈—= »—-F;
Ќа п≥дприЇмств≥ "—уз≥р'¤" цей показник дор≥внював:
1997р≥к- ≈—= 60,299-38,577=21,722 (тис.грн)
1998р≥к- ≈—= 70,05-48,724=21,326 (тис.грн)
на¤вн≥сть власних ≥ довгострокових позикових джерел формуванн¤ запас≥в ≥ витрат, одержувана з попереднього показника зб≥льшенн¤м на суму довгострокових кредит≥в ≥ позикових засоб≥в: ≈“=(»—+ “)-F;
“ак, ¤к на п≥дприЇмств≥ за весь час досл≥дженн¤ не було зовн≥шн≥х позикових кошт≥в, то цей показник в своЇму чисельному вираженн≥ дор≥внював попередньому.
«а вс≥ два роки досл≥дженн¤ ф≥нансова ст≥йк≥сть охарактеризована мною, ¤к передкризова, але вона мала тенденц≥ю до пол≥пшенн¤. ¬ 1998 роц≥ п≥дприЇмству "не вистачило" 3 тис¤чи 651 гривню швидкол≥кв≥дних актив≥в, щоб можна було охарактеризувати його ст≥йк≥сть, ¤к нормальну. ≤ншими словами в 1998 роц≥ п≥дприЇмству необх≥дно було або зб≥льшити варт≥сть швидкол≥кв≥дних актив≥в або зменшити варт≥сть зобов"¤заннь п≥дприЇмства на 3,651 тис.грн.
”загальнен≥ показники ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ показно у таблиц≥ 8.
“аблиц¤ 8.
јнал≥з ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства
"—уз≥р'¤" за 1998р≥к
—т≥й-
≥сть ѕоточна ” короткостроко
в≥й перспектив≥ ” довгостроков≥й перспектив≥ ¬исн-
ќвок
1 јбсолютна ƒ>=RP+KO
33,331<55,582 ƒ>=RP+KO+K t
33,331<55,582 ƒ>=RP+KO+K t+KT
33,331<55,582 Ќе в≥дпов≥даЇ
2. Ќормальна RA>=RP+KO
51,931<55,582 RA>=RP+KO+K t
51,931<55,582 RA>=RP+KO+Kt+KT
51,931<55,582 Ќе в≥дпов≥даЇ
3. ѕередк
ризова (м≥н≥мальна ст≥йк≥сть) RA+Z>=RP+KO
51,931+24,977>55,582 RA+Z>=RP+KO+K t
51,931+24,977>
55,582 RA+Z>=RP+KO+Kt+KT
51,931+24,977>55,582 ¬≤ƒѕќ
¬≤ƒј™
4. ризова RA+Z<RP+KO RA+Z<RP+KO+K t RA+Z<RP+KO+Kt+KT
√раф≥чно динам≥ка ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ в≥дображена на мал. 1.
¬ заключенн¤ необх≥дно узагальнити вс≥ результата анал≥зу ≥ зробити б≥льш точний д≥агноз ‘—ѕ, а також його прогноз на перспективу. Ќеобх≥дно розробити також конкретн≥ м≥роприЇмства, що дозвол¤ють покращити ф≥нансовий стан п≥дприЇмства. ѕерш за все це м≥роприЇмства, направлен≥ на зб≥льшенн¤ виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ, п≥двищенн¤ њњ ¤крст≥ ≥ конкурентоздатност≥, зниженн¤ соб≥вартост≥, рост прибутку ≥ рентабельност≥, прискоренн¤ об≥говост≥ кап≥талу ≥ б≥льш повне ≥ ефективне використанн¤ виробничого потенц≥алу п≥дприЇмства.
2.4. ЎЋя’» ¬ƒќ— ќЌјЋ≈ЌЌя јЌјЋ≤«” ‘≤ЌјЌ—ќ¬ќ√ќ —“јЌ” ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј.
Ќа п≥дстав≥ проведеного в дипломн≥й робот≥ анал≥зу ф≥нансового стану можна зробити наступний висновок:
¬ к≥нц≥ пер≥оду п≥дприЇмство при застосуванн≥ т≥льки своњх грошових кошт≥в мало змогу погасити 59% вс≥х своњх зобов"¤зань, а при застосуванн≥, ¤к зас≥б платежу , своњх виробничих запас≥в - покрити своњ зобов"¤занн¤ на 112%. ¬ 1997 роц≥ ц≥ показники становили в≥дпов≥дно 67% та 97%. “реба також сказати, що за вс≥ три роки досл≥дженн¤ п≥дприЇмство покривало на 100% не т≥льки своњ зобов"¤занн¤, а й власн≥ об≥гов≥ кошти при застосуванн≥, ¤к зас≥б платежу грошов≥ кошти, та виробнич≥ запаси;
ѕоказник л≥кв≥дност≥ балансу- ѕ≥дприЇмство мало можлив≥сть розрахуватись з своњми боргами т≥льк≥ за умови своЇчасних розрахункiв з дебiторами i спри¤тливоњ реалiзацiњ готовоњ продукцiњ,а також продажу у випадку потреби iнших елементiв матерiальних оборотних коштiв. ƒинам≥ка показника критичноњ л≥кв≥дност≥ св≥дчить про те, що п≥дприЇмство на к≥нець 1998 мало можлив≥сть практично повн≥стю (на 93%) з своњми зобов"¤занн¤ми за умови використанн¤ ¤к зас≥б платежу грошов≥ кошти та погашену деб≥торську заборгован≥сть; коеф≥ц≥Їнт оборотност≥ основних ≥ оборотних кошт≥в - розрахунки цього показника св≥дчать, що п≥дприЇмство в 1996 виробл¤ло продукц≥њ варт≥стю 1 гривн¤ 32 коп≥йки з одн≥Їњ гривн≥ оборотних кошт≥в, що вкладен≥ в виробництво. ÷ей показник зростав з року в р≥к. ¬ 1998 р в≥н вже дор≥внював 1,66грн. на одну гривню оборотних актив≥в, що вкладен≥ в виробництво приходилась одна гривн¤ ш≥стдес¤т ш≥сть коп≥йнок продукц≥њ, що була реал≥зована.
јле де¤к≥ показники мали тендненц≥ю за ц≥ роки до пог≥ршенн¤. ƒо таких показник≥в в≥днос¤тьс¤:
- зростанн¤ кредиторськоњ заборгованост≥ - з 44,6 тис.грн. до 55,6 тис.грн. —л≥д в≥дм≥тити, що не зважаючи на зростанн¤ абсолютноњ величини кредиторськоњ заборгованост≥ (з 1996 по 1998 роки) на 11тис.грн. за цей пер≥од зменшилс¤ пер≥од очикуванн¤ погашенн¤ кредиторськоњ заборгованост≥, ¤кий в 1998 становив 362 дн≥ в пор≥вн¤нн≥ з 626 дн¤ми в 1996 ¬ к≥нц≥ пер≥оду п≥дприЇмство при застосуванн≥ т≥льки своњх грошових кошт≥в мало змогу погасити 59% вс≥х своњх зобов"¤зань, а при застосуванн≥, ¤к зас≥б платежу , своњх виробничих запас≥в - покрити своњ зобов"¤занн¤ на 112%. ¬ 1995 роц≥ ц≥ показники становили в≥дпов≥дно 67% та 97%. “реба також сказати, що за вс≥ три роки досл≥дженн¤ п≥дприЇмство покривало на 100% не т≥льки своњ зобов"¤занн¤, а й власн≥ об≥гов≥ кошти при застосуванн≥, ¤к зас≥б платежу грошов≥ кошти, та виробнич≥ запаси;
. ¬ результат≥ проведеного анал≥зу сл≥д зробити висновок, що кер≥вництву п≥дприЇмства потр≥бно вжити заход≥в по скороченню кредиторськоњ забгованост≥.
“ак ¤к кредиторська заборгован≥сть на п≥дприЇмств≥ в основному складаЇтьс¤ з забргованост≥ за товари в≥двантажен≥, строк оплати за ¤к≥ ще не настав, кер≥вництву п≥дприЇмства можна рекомендувати скороченн¤ строк≥в платежу, що обумовлен≥ в договорах. ÷е дасть змогу скоротити пер≥од очикуванн¤ погашенн¤ кредиторськоњ заборгованост≥ та зменшенн¤ њњ абсолютноњ величини.
ѕроведений анал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмства дав змогу ви¤вити нерац≥ональне використанн¤ чистого прибутку на п≥дприЇмств≥. Ќа м≥й погл¤д зб≥льшенн¤ величини —татутного фонду п≥дприЇмства в 1997 роц≥ за рахунок чистого прибутку Ї неправом≥рним. „истий прибуток п≥дприЇмства можна використати б≥льш вдало, направивши його на розширенн¤ виробництва, зб≥льшенн¤ резервного та страхового фонду та зб≥льшенн¤ власних оборотних кошт≥в.
Ўл¤хи вдосконаленн¤ загальних положень та методик анал≥зу:
¬ивченн¤ та анал≥з доробок р≥зних автор≥в по тем≥ дипломноњ роботи показав, що на ”крањн≥ ще не розроблено Їдиноњ методики проведенн¤ анал≥зу ф≥нансового стану. Ќезгода в тлумаченн≥ окремих показник≥в та в визначенн≥ граничних величин у р≥зних автор≥в не даЇ можливост≥ однозначно застосувати методику досл≥дженн¤ даноњ теми. Ќа м≥й погл¤д визр≥ла необх≥дн≥сть до складанн¤ такоњ методики анал≥зу. Ќа¤вн≥сть розробленоњ методики дала б можлив≥сть сп≥вставл¤ти результати анал≥зу проведеного на р≥зних п≥дприЇмствах р≥зними виконавц¤ми.
ћетоди розрахунку показник≥в балансовоњ л≥кв≥дност≥, платоспроможност≥, та ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ в методиках сл≥д викласти б≥льш детально та спрощено. ÷е дасть змогу в подальшому розробити спец≥ал≥зовану програму дл¤ використанн¤ комп(ютерноњ техн≥ки в анал≥з≥ ф≥нансового стану.
–озробка програмного забезпеченн¤ анал≥зу дасть змогу кер≥вництву п≥дприЇмства проводити щом≥с¤чно вказаний анал≥з та використовувати його результати дл¤ розробки обгрунтованих управл≥нських р≥шеннь.
–ќ«ƒ≤Ћ 3.
ћ≈“ќƒ» ј ј”ƒ»“” ‘≤ЌјЌ—ќ¬ќѓ
«¬≤“Ќќ—“≤.
3.1.“≈ќ–≈“»„Ќ≤ ќ—Ќќ¬» ј”ƒ»“” ‘≤ЌјЌ—ќ¬ќѓ
«¬≤“Ќќ—“≤ ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј.
ќсобливо в≥дпов≥дальною роботою аудитора Ї перев≥рка достов≥рност≥ бухгалтерськоњ зв≥тност≥ п≥дприЇмства. јудитор при цьому керуЇтьс¤ ѕоложенн¤м про орган≥зац≥ю бухгалтерського
обл≥ку ≥ зв≥тност≥ в ”крањн≥, а також ≤нструкц≥Їю про пор¤док заповненн¤ форм бухгалтерськоњ зв≥тност≥, затвердженою ћ≥нф≥ном.
ѕ≥дприЇмство складаЇ м≥с¤чну, квартальну ≥ р≥чну бухгалтерську зв≥тн≥сть, у ¤к≥й в≥дображаютьс¤ вс≥ активи ≥ пасиви, ¤к≥ маЇ власник.
ѕри формуванн≥ обл≥ковоњ пол≥тики п≥дприЇмц≥ можуть вибирати дл¤ застосуванн¤ в обл≥ку виробничих запас≥в, товар≥в так≥ методи (стандарти): за середньою соб≥варт≥стю; за соб≥варт≥стю перших за часом закупок (‘≤‘ќ); за соб≥варт≥стю останн≥х за часом закуп≥вель (Ћ≤‘ќ).
«а середньою соб≥варт≥стю виробнич≥ запаси, товари у обл≥ку оц≥нюютьс¤ за витратами на њх виробництво або придбанн¤.
ќц≥нка запас≥в за методом ‘≤‘ќ грунтуЇтьс¤ на припущенн≥, що матер≥альн≥ ресурси використовуютьс¤ прот¤гом зв≥тного пер≥оду в посл≥довност≥ закуп≥вл≥ њх, тобто ресурси, що над≥йшли першими у виробництво (в торг≥влю - в продаж), повинн≥ оц≥нюватис¤ за соб≥варт≥стю перших за часом закуп≥вель з урахуванн¤м вартост≥ ц≥нностей, ¤к≥ вз¤то на обл≥к на початку м≥с¤ц¤. ѕри застосуванн≥ ц≥Їњ методики оц≥нка матер≥альних ресурс≥в, що перебувають у запас≥ (на склад≥) на к≥нець зв≥тного пер≥оду, провадитьс¤ за фактичною соб≥варт≥стю останн≥х за часом закуп≥вель, а до соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ (роб≥т, послуг) включаЇтьс¤ варт≥сть зроблених ран≥ше за часом закуп≥вель.
ћетод Ћ≤‘ќ грунтуЇтьс¤ на протилежному припущенн≥ методу ‘≤‘ќ, тобто ресурси, ¤к≥ над≥йшли першими у виробництво (продаж), оц≥нюютьс¤ за соб≥варт≥стю останн≥х за посл≥довн≥стю часу закуп≥вель њх. ѕри застосуванн≥ цього методу оц≥нка матер≥альних ресурс≥в, ¤к≥ перебувають у запас≥ (на склад≥) на к≥нець зв≥тного пер≥оду, провадитьс¤ за фактичною соб≥варт≥стю зроблених
ран≥ше за часом закуп≥вель, а до соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ (роб≥т, послуг) включаЇтьс¤ варт≥сть п≥зн≥ших за часом закуп≥вель.
јудитор, перев≥р¤ючи достов≥рн≥сть в≥дображенн¤ у зв≥тност≥ залишк≥в товарно-матер≥альних ц≥нностей на к≥нець. зв≥тного пер≥оду, встановлюЇ, наск≥льки на п≥дприЇмств≥ дотримуютьс¤ обраноњ обл≥ковоњ пол≥тики.
јудитор, використовуючи нормативн≥ акти, перев≥р¤Ї правильн≥сть оц≥нки статей бухгалтерського балансу та ф≥нансовоњ зв≥тност≥. ап≥тальн≥ та ф≥нансов≥ вкладенн¤ в≥н перев≥р¤ю щодо обгрунтованост≥ витрат, показаних у баланс≥. ƒо складу кап≥тальних вкладень належать витрати на буд≥вельно-монтажн≥ роботи, придбанн¤ обладнанн¤, ≥нструмент≥в та ≥нш≥ кап≥тальн≥ роботи ≥ витрати. ‘≥нансов≥ вкладенн¤ (придбанн¤ ц≥нних папер≥в, обл≥гац≥й, внески до статутних фонд≥в ≥нших п≥дприЇмств) п≥дприЇмства оц≥нюють у баланс≥ за фактичними витратами. ¬еличину цих витрат та њх ф≥нансуванн¤ аудитор перев≥р¤Ї за даними рахунк≥в " ап≥тальн≥ вкладенн¤", "ƒовгостроков≥ кредити банк≥в", "ƒовгостроков≥ позики" та ≥н.
ќсновн≥ засоби п≥дприЇмства - це сукупн≥сть матер≥ально-речових ц≥нностей, що д≥ють у натуральн≥й форм≥ прот¤гом тривалого часу ¤к у сфер≥ матер≥ального виробництва, так ≥ в невиробнич≥й сфер≥. ƒо них належать також кап≥тальн≥ вкладенн¤ у багатор≥чн≥ насадженн¤, на пол≥пшенн¤ земель (мел≥оративн≥, осушувальн≥, ≥ригац≥йн≥ та ≥нш≥ роботи) ≥ в орендован≥ буд≥вл≥, споруди, обладнанн¤ тощо. јудитор перев≥р¤Ї правильн≥сть в≥дображенн¤ њх у баланс≥ (ф. є 1) ≥ зв≥т≥ про ф≥нансово-майновий стан п≥дприЇмства (ф. є 3) за даними рахунку "ќсновн≥ засоби".
Ќематер≥альн≥ активи перев≥р¤ютьс¤ аудитором за даними однойменного рахунку бухгалтерського обл≥ку.
—ировину, основн≥ та допом≥жн≥ матер≥али, паливо, покупн≥ нап≥вфабрикати ≥ комплектуюч≥ вироби, запасн≥ частини, тару в≥дображають в обл≥ку за фактичною варт≥стю. ƒавальницьку сировину в≥дображають за балансом, ц≥нами, вказаними у договор≥. ћатер≥альн≥ ресурси, на ¤к≥ продажна ц≥на зменшилась або коли вони застар≥ли чи частково втратили початкову ¤к≥сть, в≥дображаютьс¤ у бухгалтерському баланс≥ на к≥нець зв≥тного пер≥оду за ц≥ною можливоњ реал≥зац≥њ, ¤кщо вона нижча в≥д перв≥сноњ вартост≥ загот≥вл≥ (придбанн¤), з в≥днесенн¤м р≥зниц≥ у ц≥нах на результати ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥. «азначен≥ ц≥нност≥ аудитор перев≥р¤Ї за даними рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку "ћатер≥али", "ћалоц≥нн≥ ≥ швидкозношуван≥ предмети", "“овари", "√отова продукц≥¤" та ≥н.
–озрахунки з деб≥торами ≥ кредиторами, постачальниками, покупц¤ми ≥ п≥др¤дчиками та ≥нш≥ розрахунков≥ в≥дносини у бухгалтерському обл≥ку ≥ зв≥тност≥ в≥дображають у сумах, зв≥рених взаЇмно ≥ оформлених в≥дпов≥дними актами. јудитор перев≥р¤Ї њх достов≥рн≥сть за даними рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку "–озрахунки з постачальниками ≥ п≥др¤дчиками", "–озрахунки з покупц¤ми та замовниками", "–озрахунки по претенз≥¤х", "–озрахунки з р≥зними деб≥торами ≥ кредиторами" та ≥н.
урсов≥ р≥зниц≥ за операц≥¤ми у ≥ноземних валютах визначаютьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж оц≥нкою валютних актив≥в та пасив≥в на дату в≥дображенн¤ њх у бухгалтерському обл≥ку ≥ на дату фактичного зд≥йсненн¤ розрахунку (надходженн¤ або сплати кошт≥в) за курсом Ќац≥онального банку ”крањни ≥ в≥дображаютьс¤ у прибутках ≥ збитках окремо.
ѕрибуток (збиток) в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, роб≥т, послуг ≥ товар≥в визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж виручкою в≥д реал≥зац≥њ в ц≥нах продажу без акцизного збору, податку на додану варт≥сть ≥ витратами на виробництво та реал≥зац≥ю. ” торговельних орган≥зац≥¤х виручка в≥д реал≥зац≥њ Ї сумою торговельних надбавок, знижок ≥ нац≥нок на реал≥зован≥ товари. јудитор перев≥р¤Ї правильн≥сть в≥дображенн¤ прибутку (збитку) у баланс≥ (ф. є 1) ≥ зв≥т≥ про ф≥нансов≥ результати та њх використанн¤ (ф. є 2) за даними анал≥тичних ≥ синтетичних рег≥стр≥в на рахунку "ѕрибутки ≥ збитки", √оловноњ книги, р≥шень збор≥в засновник≥в та ≥н.
”с≥ статт≥ балансу повинн≥ бути п≥дтверджен≥ матер≥алами ≥нвентаризац≥њ, ¤ка провадитьс¤ не ран≥ше в≥д жовтн¤ м≥с¤ц¤ поточного року, тому аудитор перев≥р¤Ї правильн≥сть њх оформленн¤ та в≥дображенн¤ на рахунках бухгалтерського обл≥ку. «а результатами такоњ перев≥рки аудитор може зробити висновок про достов≥рн≥сть даних бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥ на п≥дприЇмств≥. ƒостов≥рн≥сть зв≥тност≥, що публ≥куЇтьс¤, п≥дтверджуЇтьс¤ аудиторською орган≥зац≥Їю, аудитором.
ќрган≥зац≥¤ бухгалтерського обл≥ку на п≥дприЇмств≥ покладена на головного бухгалтера в≥дпов≥дно до нормативних документ≥в про бухгалтерський обл≥к. јудитором встановлюЇтьс¤, чи Ї в бухгалтер≥њ розпод≥л обов'¤зк≥в м≥ж окремими прац≥вниками ≥ структурними п≥дрозд≥лами бухгалтер≥њ, на¤вн≥сть плану удосконаленн¤ обл≥ку в≥дпов≥дно до розвитку техн≥чного прогресу на п≥дприЇмств≥. ќдночасно перев≥р¤ють, ¤к п≥двищуЇтьс¤ профес≥йна ≥ д≥лова квал≥ф≥кац≥¤ прац≥вник≥в обл≥ку. јудитор також визначаЇ в≥дпов≥дн≥сть. фактичноњ на¤вност≥ прац≥вник≥в обл≥ку штатн≥й чисельност≥, укомплектован≥сть ≥ плинн≥сть прац≥вник≥в обл≥ку, додержанн¤ трудовоњ дисципл≥ни. ќдночасно з перев≥ркою р≥вн¤ методичноњ роботи аудитор з'¤совуЇ, чи провод¤тьс¤ сем≥нарськ≥ зан¤тт¤ з прац≥вниками щодо удосконаленн¤ обл≥ку, чи забезпечен≥ прац≥вники обл≥ку необх≥дними ≥нструктивними ≥ законодавчими актами ≥ спец≥альною л≥тературою з питань обл≥ку, контролю, економ≥чного анал≥зу, застосуванн¤ обчислювальноњ техн≥ки.
јудитор також з'¤совуЇ, чи ознайомлен≥ прац≥вники бухгалтерського обл≥ку з ус≥ма д≥л¤нками роботи з обл≥ку д≥¤льност≥ п≥дприЇмства ≥ чи можуть вони взаЇмозам≥н¤тис¤, а також перев≥р¤Ї орган≥зац≥ю рац≥онал≥заторськоњ роботи серед прац≥вник≥в обл≥ку. ќкремо вивчаЇ питанн¤, ¤к молод≥ кадри висувають на в≥дпов≥дальн≥ д≥л¤нки обл≥ковоњ роботи.
ѕерев≥рка добро¤к≥сност≥ зв≥тност≥ ≥ своЇчасност≥ њњ поданн¤ вищ≥й орган≥зац≥њ ≥ в≥дпов≥дним державним органам провадитьс¤ аудитором на п≥дстав≥ нормативних акт≥в про бухгалтерськ≥ зв≥ти ≥ баланси. ѕри цьому аудитор перев≥р¤Ї граф≥ки поданн¤ зв≥тност≥, по¤снювальноњ записки ≥ р≥чного зв≥ту, а також те, ¤к на п≥дприЇмств≥ виконуютьс¤ зауваженн¤ податкових служб, пропозиц≥њ ≥ р≥шенн¤ вищоњ орган≥зац≥њ, ф≥нансових орган≥в, банк≥в щодо поточноњ ≥ пер≥одичноњ зв≥тност≥, зокрема з'¤совуЇ, чи внесен≥ корективи до балансу, зроблен≥ при затвердженн≥ зв≥ту за минулий р≥к. ¬становлюЇтьс¤ реальн≥сть балансу, повнота ≥ своЇчасн≥сть проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ вс≥х товарно-матер≥альних ц≥нностей ≥ розрахунк≥в, деб≥торськоњ ≥ кредиторськоњ заборгованост≥, правильн≥сть в≥дображенн¤ ф≥нансових результат≥в. ѕерев≥р¤ючи зв≥тн≥сть, аудитор визначаЇ повноту ≥ взаЇмозв'¤зок зв≥тних форм поточноњ ≥ р≥чноњ бухгалтерськоњ та статистичноњ зв≥тност≥. ќдночасно з'¤совуЇ, ¤к на п≥дприЇмств≥ зд≥йснюютьс¤ анал≥з ≥ затвердженн¤ зв≥тност≥ структурних п≥дрозд≥л≥в, чи обговорюЇтьс¤ поточна ≥ р≥чна зв≥тн≥сть на виробничо-техн≥чних нарадах, зборах засновник≥в ≥ акц≥онер≥в, на¤вн≥сть протокол≥в про затвердженн¤ зв≥тност≥ ≥ розпод≥л прибутк≥в, ¤к виконуютьс¤ р≥шенн¤ цих нарад, збор≥в.
јудитором вивчаютьс¤ вс≥ зауваженн¤ щодо поточноњ ≥ р≥чноњ зв≥тност≥, ¤к≥ надход¤ть на п≥дприЇмство в≥д м≥сцевих ф≥нансових орган≥в, податкових служб, з'¤совують, що зроблено кер≥вником п≥дприЇмства дл¤ усуненн¤ недол≥к≥в ≥ пол≥пшенн¤ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥.
ƒл¤ впевненост≥ у правильност≥ складанн¤ бухгалтерського балансу (ф. є 1), зв≥ту про ф≥нансов≥ результати та њх використанн¤ (ф. є 2) ≥ зв≥ту про ф≥нансово-майновий стан п≥дприЇмства (ф. є 3) аудитору необх≥дно перев≥рити взаЇмну погоджен≥сть показник≥в ф≥нансовоњ зв≥тност≥. ƒосв≥д показуЇ. що дл¤ такоњ перев≥рки аудитору необх≥дно скласти спец≥альну таблицю взаЇмозв'¤зк≥в показник≥в, ¤к≥ в≥дображен≥ у зв≥тних формах. ќр≥Їнтовна форма кореспонденц≥њ показник≥в р≥чного ф≥нансового зв≥ту п≥дприЇмства подана у табл. 9.
“аблиц¤ 9.
ѕерев≥рка взаЇмноњ погодженост≥ показник≥в
ф≥нансовоњ зв≥тност≥ п≥дприЇмства за 1999 р.
є пор. ѕоказники, ¤к≥ з≥ставл¤ютьс¤ ѕоказники, з ¤кими з≥ставл¤ютьс¤
Ѕаланс п≥дприЇмства (ф. Ћ61)
1 –¤док 010 "ќсновн≥ засоби - залишкова варт≥сть", графи 3 "Ќа початок року" ≥ 4 "Ќа к≥нець року" ‘орма є 1, р¤док 012 "ќсновн≥ засоби - перв≥сна варт≥сть" м≥нус р¤док 011 "ќсновн≥ засоби - знос", графи 3 "Ќа початок року" ≥ 4 "Ќа к≥нець року"
2 –¤док 012 "ќсновн≥ засоби - перв≥сна варт≥сть", графи 3 "Ќа початок року" ≥ 4 "Ќа к≥нець року" ‘орма є 3, р¤док 440 "ѕ≥дсумок на¤вност≥ та руху основних засоб≥в"
3 –¤док 305 "¬итрати а незак≥нченого кап≥тального ремонту", графа 4 "Ќа к≥нець року" ‘орма є 3, р¤док 490 "¬итрати на ремонт основних засоб≥в - кап≥тальний" м≥нус р¤док 485 "јмортизац≥¤ на кап≥тальний ремонт" ≥ м≥нус ≥з форми є 1 р¤док 445 "јмортизац≥йний фонд - на кап≥тальний ремонт", графа 3 "Ќа початок року"
4 –¤док 481 "ѕрибуток, використаний у зв≥тному роц≥", графа 4 "Ќа к≥нець року" та ≥н. ‘орма є 2, сума р¤дк≥в 200 - 260 розд≥лу 11 "¬икористанн¤ прибутку"
‘орма є 2 "«в≥т про ф≥нансов≥ результати та њх використанн¤"
5 –¤док 050 "–езультат в≥д реал≥зац≥њ", графа 4 та ≥н. ‘орма є 2, сума р¤дк≥в 015 "ѕодаток на додану варт≥сть", 020 "јкцизний зб≥р", 040 "¬итрати на виробництво продукц≥њ (роб≥т, послуг)" м≥нус р¤дки 010 "¬иручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, послуг)" ≥ 011 "ƒержавне регулюванн¤ ц≥н"
5 –¤док 050 "–езультат в≥д реал≥зац≥њ", графа 4 та ≥н. ‘орма є 2, сума р¤дк≥в 015 "ѕодаток на додану варт≥сть", 020 "јкцизний зб≥р", 040 "¬итрати на виробництво продукц≥њ (роб≥т, послуг)" м≥нус р¤дки 010 "¬иручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, послуг)" ≥ 011 "ƒержавне регулюванн¤ ц≥н"
‘орма є 3 "«в≥т про ф≥нансово-майновий стан п≥дприЇмства"
6 –¤док 595 "Ќа¤вн≥сть власних оборотних кошт≥в" пор≥внюЇтьс¤ з р¤дком 590 "Ќорматив власних оборотних кошт≥в" та ≥н. ‘орма є 1, сума р¤дк≥в 490 "¬сього по розд≥лу 1 "ƒжерела власних ≥ прир≥вн¤них до них кошт≥в" ≥ 530 "¬сього по розд≥лу 11 "ƒовгостроков≥ та ≥нш≥ пасиви", графа 4 "Ќа к≥нець року", м≥нус р¤дки 070 "¬сього по розд≥лу 1 "ќсновн≥ засоби та ≥нш≥ позаоборотн≥ активи", 300 "¬икористанн¤ позичкових кошт≥в", 330 "«битки минулих
–ок≥в", 340 "«битки зв≥тного року", графа 4 "Ќа к≥нець року"
ѕ≥сл¤ того ¤к аудитор перев≥рив взаЇмну погоджен≥сть показник≥в ф≥нансовоњ зв≥тност≥ п≥дприЇмства за р≥к, ¤кий контролюЇтьс¤, ≥ ви¤вив певн≥ розб≥жност≥, в≥н разом з головним бухгалтером п≥дприЇмства встановлюЇ њх причини. ѕри потреб≥ до зв≥тност≥ кер≥вництвом п≥дприЇмства внос¤тьс¤ необх≥дн≥ корективи. ѕереконавшись у достов≥рност≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥, ¤ка складена за даними бухгалтерського обл≥ку, п≥дтвердженого первинною документац≥Їю про господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, аудитор маЇ п≥дстави п≥дтвердити правильн≥сть њњ складанн¤.
3.2.ј”ƒ»“ ЅјЋјЌ—” ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј.
Ѕухгалтерський баланс ¤вл¤Їтьс¤ одним з головних джерел при проведенн≥ аудиту ф≥нансового стану п≥дприЇмства. «важаючи на велику к≥льк≥сть статей балансу необх≥дно вид≥лити рохрахунки по зароб≥тн≥й плат≥, так ¤к це одна з головних статей балансу, тому що на кожному п≥дприЇмств≥, незважаюч≥ на форму власност≥, ц¤ статт¤ обов'¤зково заповнюЇтьс¤.
јудит оплати прац≥ починаЇтьс¤ з перев≥рки розрахунк≥в з роб≥тниками ≥ службовц¤ми ќѕ "—уз≥р'¤" по оплат≥ прац≥ з встановленн¤м в≥дпов≥дност≥ показник≥в анал≥тичного обл≥ку по рахунку 70 з записами в головн≥й книз≥ ≥ бухгалтерському баланс≥ на одну ≥ ту ж дату. ƒл¤ цього зв≥р¤Їтьс¤ сальдо по рахунку 70 на перше с≥чн¤ 1998 року в √оловн≥й книз≥ ≥ в баланс≥ п≥дприЇмства.
¬ баланс≥ по рахунку 70 розгонуте сальдо: кредитовое, в≥дображаЇ заборгован≥сть п≥дприЇмства робочим ≥ службовц¤м по зарплат≥, ≥ дебетовое, в≥дображаЇ заборгован≥сть прац≥вник≥в перед п≥дприЇмством, що св≥дчить про погану орган≥зац≥ю розрахунк≥в з роб≥тниками. —ума по дебету баланса дор≥внюЇ 0.00 тис.грн., по кредиту вона р≥вна 7.72 тис.грн.
онтрольна зв≥рка показала, що ц≥ суми сп≥впадають з даними √оловноњ книги. ¬ сам≥й же √оловн≥й книз≥ знайдено багато виправлень; бухгалтер по оплат≥ прац≥ по¤снюЇ це неточн≥стю п≥драхунк≥в ще в первинних документах (вс≥ виправленн¤ п≥дписано бухгалтером).
”певнившись, що дан≥ √оловноњ книги ≥ баланса сп≥впадають можна продовжити подальшу зв≥рку. ƒл¤ йього пор≥вн¤Їмо дан≥ √оловноњ книги ≥ зводом нарахувань ≥ уримань. (“абл. 10).
“аблица 10.
¬≥дпов≥дн≥сть зоборгованост≥ по оплат≥ прац≥
зазначен≥й в розрахунково-плат≥жних
в≥домост¤х ≥ √оловн≥й книз≥.
ћ≥с¤ць. „ислитьс¤ по зводу нарахувань ≥ утримань, грн. „ислитьс¤ по √оловн≥й книз≥, грн. ¬≥дхиленн¤.
—≥чень 3.701 3.701 0
Ћютий 3.700 3.701 +0.001
Ѕерезень 3.720 3.720 0
в≥тень 3.710 3.710 0
“равень 3.701 3.703 -0.002
„ервень 3.701 3.701 0
Ћипень 3.906 3.906 0
—ерпень 4.510 4.510 0
¬ересень 4.479 4.479 0
∆овтень 5.128 5.128 0
Ћистопад 5.128 5.128 0
√рудень 5.127 5.127 0
≤снуюч≥ нев≥дпов≥дност≥ бухгалтер по¤снити не може (просто описка).
¬ розрахунково-плат≥жн≥й в≥домост≥ по графам утриманн¤ показан≥ в≥драхуванн¤ у ѕенс≥йний фонд, профсоюзн≥ внески ≥ прибутковий податок; проценти в≥драхувань нараховано правильно, њх суми сп≥впадають з даними розрахункових лист≥в по кожному працюючому (п≥льги по прибутковому податку визначен≥ в≥рно).
ѕлат≥жн≥ в≥домост≥ на аванс аудитору представлен≥ не були: аванси вже давно не плат¤ть.
ƒан≥ про нараховану зараб≥тну плату в розрахунково-плат≥жн≥й в≥домост≥ а також дан≥ плат≥жноњ в≥домост≥ на зароб≥тну плату ≥ розрахункових лист≥в по кожному працюючому сп≥впадають. –озписки в отриманн≥ нарахованих сум присутн≥, вс≥ п≥дписи р≥зн≥.
нигу обл≥ку депонованоњ зароб≥тноњ плати аудитору не представили.
ѕри перев≥рц≥ пер≥одичност≥ ≥ своЇчасност≥ виплати зароб≥тноњ плати встановлено, що нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати виконувалось своЇчасно, а њњ виплата ≥нод≥ затримуЇтьс¤ по об'Їктивним причинам: грошов≥ кошти на рахунок ќѕ "—уз≥р'¤" деколи своЇчасно не надход¤ть.
Ќе дивл¤чись на певн≥ недол≥ки у обл≥ку, розрахунок з бюджетом проводитьс¤ правильно, проценти за несвоЇчасн≥сть сплати нарахован≥ правильно.
¬з¤вши випадково дек≥лька особистих справ, робимо висновок, що ≥нформац≥¤ про дату найма ≥ ставках оплати прац≥ присутн¤, п≥двищенн¤ оплати прац≥ оформлено наказами кер≥вника, бухгалтера ц≥Їю ≥нформац≥Їю керуютьс¤ дл¤ нарахуванн¤ ≥ утримань ≥з зароб≥тноњ плати.
“ак ¤к в≥дпустки на п≥дприЇмств≥ надаютьс¤ нер≥вном≥рно, на п≥дприЇмств≥ повинен бути створений резерв на оплату в≥дпусток, що заф≥ксовано в обл≥ков≥й пол≥тиц≥. ќднак аудитором в≥н ви¤влений не був. Ѕухгалтер по¤снюЇ це в≥дсутн≥стю грошових кошт≥в.
Ќаступним етапом ¤вл¤Їтьс¤ перев≥рка табел≥в обл≥ку робочого часу. ћожна зробити висновок, що випадк≥в включенн¤ в них п≥дставних ос≥б не маЇ, так ¤к в табел¤х обл≥ку робочого часу призв≥ща сп≥впадають з даними обл≥ку особового складу. ¬ипадк≥в повторного нарахуванн¤ сум по ран≥ше оплаченим первинним документам, повтору одних ≥ тих же ос≥б у к≥лькох розрахунково-плат≥жних в≥домост¤х не знайдено.
ѕри перев≥рц≥ первинних документ≥в аудитор ви¤вив наступн≥ недол≥ки:
-не на вс≥х л≥карн¤них листах сто¤ть розб≥рлив≥ печатки медичних заклад≥в;
-в нар¤дах на п≥др¤дну роботу не заповнена графа "ѕараграф Їдиних норм ≥ розц≥нок";
-в 1 ≥з нар¤д≥в на п≥др¤дну роботу (≥ндив≥дуальному) не проставлено шифр синтетичного обл≥ку;
-в розрахунку в≥дпускних неправильно нараховано суму до виплати (арифметична помилка).
«важаюч≥ на перерахован≥ недол≥ки можна зробити висновок про досить несерйозне в≥дношенн¤ до веденн¤ первинноњ документац≥њ на ќѕ "—уз≥р'¤".
3.3.ј”ƒ»“ ƒ≈Ѕ≤“ќ–—№ ќ- –≈ƒ»“ќ–—№ ќѓ
«јЅќ–√ќ¬јЌќ—“≤.
Ќа сучасному етап≥ ”крањна переживаЇ економ≥чний кризис,
¤кий маЇ всеоб'Їмлючий характер. ќдним ≥з атрибут≥в економ≥чноњ кризи ¤вл¤Їтьс¤ кризис платеж≥в, ¤кий про¤вл¤тьс¤ у тому, що п≥дприЇмства не зд≥йснюють платеж≥ одне одному за товари, работи ≥ послуги. ÷ей процес супроводжуЇтьс¤ ростом деб≥торсько-кредиторськоњ заборгованост≥ при розрахунках м≥ж суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. «а 1997р. за даними ћ≥нстата сума кредиторськоњ заборгованост≥ дос¤гла 1, 6 м≥ль¤рда гривен (що б≥льше всього ¬¬ѕ за той же пер≥од), а деб≥торськоњ - 1, 2 м≥ль¤рда гривен. ќднк, одна з найзначн≥йших частин цих неплатеж≥в у д≥йсност≥ сплачена у т≥ньовому сектор≥. «а даними ЌЅ” об'Їм неповернутоњ гот≥вки у банк дос¤г 160 м≥льйон≥в гривен.
√овор¤чи про причини неплатеж≥в, сл≥д звернути увагу на те, що в к≥нц≥ 1996 року у виробничих запасах було зосереджено 52,7% оборотних засоб≥в, ≥ 72,7% ¬¬ѕ за цей пер≥од було поглинуто за рахунок зб≥льшенн¤м запас≥в “ћ÷. ѕост≥йно зростаюче переливанн¤ оборотних засоб≥в у запаси - це безумовно суттЇва причина росту кредиторськоњ заборгованост≥. ¬ цих запасах заховано збитков≥сть п≥дприЇмств ”крњини. Ќа зб≥льшенн¤ запас≥в також впливають ≥нфл¤ц≥йн≥ оч≥куванн¤. …мов≥рно, що значна дол¤ того, що числитьс¤ в запасах, у д≥йсност≥ давно перероблена ≥ не один раз продана, ≥ все в тому ж безподатковому сектор≥. ј грош≥ за ц≥ запаси д≥йсно , реально не сплачен≥. „астина з "т≥ньових " кошт≥в недоотримана бюджетом, зв≥дси ще одна причина неплатеж≥в вц≥лому.
редиторська заборгован≥сть складаЇтьс¤ ≥з борг≥в п≥дприЇмства ≥ншим п≥дприЇмствам, орган≥зац≥¤м або окремим особам, наприклад, постачальникам - за отриман≥, але не оплачен≥ сировину ≥ матер≥али, п≥др¤дникам - за виконан≥ роботи ≥ надан≥ послуги, ¤к≥ також не оплачен≥. редиторами можуть виступати ≥ окрем≥ особи, ¤к≥м п≥дприЇмство за що небудь заборгувало грошов≥ суми, наприклад, утримало ал≥менти, але ще не перерахувало њх отримувачам.
«аборгован≥сть по утриманим, але ще не перерахованим сумам податк≥в також разгл¤даЇтьс¤, ¤к кредиторська заборгован≥сть. “имчасову нехватку засоб≥в п≥дприЇмство покриваЇ за рахунок банк≥вських кредит≥в - так виникаЇ ще один вид кредиторськоњ заборгованост≥ п≥дприЇмств.
ƒеб≥торська¤ заборгован≥сть складаЇтьс¤ з борг≥в перед п≥дприЇмствами покупц≥в - за в≥дгружену њм, але не оплачену ними продукц≥ю, наприклад, сировину ≥ матер≥али, а також ≥з борг≥в перед п≥дприЇмством замовник≥в - за попередньо сплачен≥ ≥ не виконан≥ роботи ≥ не надан≥ послуги.
ѕ≥дприЇмство може одночасно мати кредиторську ≥ деб≥торську заборгованост≥. ѕокривати одну заборгован≥сть ≥ншою заборон¤Їтьс¤. ƒеб≥торська заборгован≥сть показуЇтьс¤ в актив≥, кредиторська - в пасив≥ бухгалтерского баланса.
ћета ≥ задачи аудиту деб≥торсько-кредиторськоњ заборгованост≥-
це ви¤вленн¤ под≥бних недол≥к≥в, ¤кщо вони мають м≥сце в балан-
с≥; визначенн¤ достов≥рноњ ≥нформац≥њ про деб≥торсько-кредиторську заборгован≥сть ≥ перев≥рка правильност≥ њњ в≥днесенн¤ з метою недопущенн¤ безп≥дставного зменшенн¤ оподаткованого прибутку п≥дприЇмств, тобто, перев≥рка законност≥ операц≥й з деб≥торсько-кредиторською заборгован≥стю.
ѕризначенн¤ аудиту деб≥торсько-кредиторськоњ заборгованост≥ - допомогти п≥дприЇмству сформулювати рекомендац≥њ ≥ визначити заходи по л≥кв≥дац≥њ заборгованост≥ не лише ¤к засоб≥в покращенн¤ розрахункових операц≥й, але ≥ ф≥нансового положенн¤ п≥дприЇмства. ј в державних масштабах з'¤вл¤Їтьс¤ можлив≥сть л≥кв≥дувати ланцюг неплатеж≥в, тобто обминути плат≥жну кризу .
ƒеб≥торська ≥ кредиторська заборгован≥сть може виникати в результат≥ зд≥йсненн¤ розрахунк≥в, ¤к≥ по своњй економ≥чн≥й сут≥ под≥л¤ютьс¤:
- розрахунки по товарним операц≥¤м (рахунки 45, 60, 61, 62, 63);
- розрахунки по ф≥нансовим зобов'¤занн¤м (рахунки 65, 68, 69);
- розрахунки з працюючими (рахунки 70/2, 71, 72, 73, 76).
якщо п≥дприЇмство застосовуЇ касовий метод визначенн¤ моменту реал≥зац≥њ, обл≥к в≥двантаженоњ продукц≥њњ по фактичн≥й соб≥вартост≥, а також зак≥нчених ≥ прийн¤тих у встановленому пор¤дку етап≥в роб≥т в сум≥ фактичнињх витрат зд≥йснюЇтьс¤ по дебету рахунка 45 "“овари в≥двантажен≥, виконан≥ роботи ≥ послуги" , де ≥ виникаЇ ƒ« по перерахованим фактам. « на рахунку 45 бути не повинно.
якщо п≥дприЇмство застосовуЇ метод визначенн¤ моменту реал≥зац≥њ по факту в≥двантаженн¤ власност≥, обл≥к в≥двантаженоњ продукц≥њ, виконаних роб≥т ≥ наданих послуг ведетьс¤ на рахунку 62 "–озрахунки з покупц¤ми ≥ замовниками". ƒ« виникаЇ по в≥двантажен≥й , але не оплачен≥й продукц≥њ, по виконаним ≥ наданим , але не сплаченим послугам. « виникаЇ при попередн≥й оплат≥ , отриман≥й в≥д покупц¤ ≥ замовника, а також по повернут≥й покупц¤ми оплаченоњ ними продукц≥њ.
Ќа рахунку 60 "–озрахунки з постачальниками ≥ п≥др¤дниками" ƒ« виникаЇ по попередн≥й рпл≥т≥ постачальнику за непоставленн¤ “ћ÷ (матер≥али в дороз≥). « виникаЇ по отриманим в≥д постачальника, але не оплачених йому “ћ÷, по нев≥дфактурованим поставкам.
Ќа рахунку 62 "–озрахунки по авансам" ƒ« виникаЇ по сумам виданих постачальникам ≥ п≥др¤дчикам аванс≥в, « - по сумам отриманих в≥д покупц≥в ≥ замовник≥в аванс≥в.
Ќа рахунку 63 "–озрахунки по претенз≥¤м" ƒ« виникаЇ по виставленним, але не сплаченим претенз≥¤м, по штрафам, пен¤м, неуст≥йкам, по помилково зн¤тим з розрахункового рахунка сумам. « виникаЇ по отриманим претенз≥¤м, по помилково зарахованим на розрахунковий рахунок сумам.
Ќа рахунку 70 "–озрахунки по оплат≥ прац≥" субрахунок 2 "ƒепонована зарплата" « (депонентська заборгован≥сть) виникаЇ по сумам не виданоњ депонованоњ зароб≥тноњ плати. ƒ« на рахунку 70 бути не повинно.
Ќа рахунку 71 "–озрахунки з п≥дзв≥тними особами" ƒ« виникаЇ по сумам, виданим п≥д зв≥т, по ¤ким не дано зв≥ту. « виникаЇ по сумам перевитрат п≥дзв≥тноњ особи, не в≥дшкодованих йому на дату складанн¤ балансу.
Ќа рахунку 72 "–озрахунки по в≥дшкодуванню матер≥альних збитк≥в" ƒ« виникаЇ по сумам, що п≥дл¤гають в≥дшкодуванню з винних ос≥б за недостачу грошових кошт≥в ≥ “ћ÷, а також порчу (брак, лом) ≥ збитки (в≥д простоњв, неправильних витрат п≥дзв≥тних сум, штрафи, пен≥, неуст≥йки) ≥ по ≥ншим сумам збитк≥в, в≥дшкодованим по закону винними особми. « виникаЇ тод≥, коли нестачу в≥днесли на винну особу, але пот≥м суд в≥дмовив по утриманню з нењ. « по рахунку 72 бути не повинно.
Ќа рахунку 73 "–озрахунки з роб≥тниками ≥ службовц¤ми по ≥нших операц≥¤х" ƒ« виникаЇ по сумам, наданим дл¤ розрахунк≥в за товари, ¤к≥ придбан≥ в кредит, по ссудам на ≥ндив≥дуальне житлове буд≥вництво, по ссудам на буд≥вництво садових будинк≥в, по ссудам молодим с≥м'¤м. —альдо по рохунку 73 повинно бути дебетовим. « означаЇ надлишков≥ внески на погашенн¤ борг≥в, ц≥ суми потр≥бно повернути особам, ¤к≥ помилково сплатили њх п≥дприЇмству.
Ќа рахунку 76 "–озрахунки з деб≥торами и кредиторами" ƒ« виникаЇ по сумам належащих п≥дприЇмству платеж≥в в≥д кооперативних ≥ сусп≥льних п≥дприЇмств по проданим основним засобам, по нарахован≥й квартплат≥ ≥ внескам батьк≥в в дит¤чих дошк≥льних установах, по орендн≥й плате за надан≥ в оренду нежтлов≥ прим≥щенн¤. « виникаэ по сумам, утриманим ≥з зарплати роб≥тн≥к≥в, по виконавчим листам, транспортним ≥ профсоюзним орган≥зац≥¤м.
Ќа рахунках 65, 68, 69 ƒ« виникаЇ по переплат≥, « - по заборгованост≥ в≥дпов≥дно позабюджетним орган≥зац≥¤м, бюджету ≥ органам соцстраху.
¬сю ƒ « можна згрупувати за видами:
1. ¬иправлена або нормальна, обумовлена пор¤дком розрахунку.
2. Ќевиправдана або просрочена, ¤ку можна под≥лити на:
- реальну до отриманн¤;
- безнад≥йну до отриманн¤.
3. —п≥рна.
ћета аудита ƒ « - це п≥дтвердженн¤ достов≥рност≥, повноти, реальност≥ ≥ законност≥ обл≥ку ƒ « у зв≥тност≥, тобто у баланс≥ п≥дприЇмства.
«адачи, що сто¤ть перед аудитором наступн≥:
оц≥нити систему внутр≥шнього контрол¤ за ƒ «, дл¤ чого необх≥дно визначити сильн≥ ≥ слабк≥ сторони контролю, що впливають на проведенн¤ щор≥чних аудиторських роцедур;
ви¤вити данн≥ , ¤к≥ можна використовувати при щор≥чних аудиторських процедурах;
знайти слабк≥ сторони контролю ≥ вказати њх у лист≥ кер≥вництву п≥дприЇмства-кл≥Їнта;
скласти програму ≥ методику проведенн¤ аудиту ƒ «;
- зд≥йснити аудит ƒ «;
видати квал≥ф≥кований аудиторський висновок, ¤кщо це можливо;
ƒжерелами ≥нформац≥њ дл¤ проведенн¤ аудиту ƒ « ¤вл¤ютьс¤:
1.Ќормативн≥ документи по аудиту, перерахован≥ у розд≥л≥ 1.
2.–≥чна ≥ квартальна зв≥тн≥сть:
- баланс ‘ N1;
- зведена ƒ « ‘ N1-Ѕ;
- анал≥тична в≥дом≥сть-розшифровка ƒ « к ‘ N1-Ѕ;
- розрахунки ≥ декларац≥њ.
3. √оловна книга.
4. асова книга.
5. –ег≥стри синтетичного ≥ анал≥тичного обл≥ку:
- ∆ќ N6, 7, 8, 10, 11;
- в≥домост≥ N 7, 8, 16;
- розроблена таблица N5 "ѕ≥дсумок по нарахован≥й, видан≥й ≥ утриман≥й зарплат≥";
- розроблена таблица N1 "–озрахунок розпод≥лу зарплаты ≥ в≥драхувань по шифрам виробничих затрат".
6.ѕервинн≥ документи за пер≥од.
ќб'Їктами аудиту ƒ « ¤вл¤ютьс¤ сама заборгован≥сть по товарним операц≥¤м, по ф≥нансовим зобов'¤занн¤м ≥ по розрахунках з працюючими; стан розрахунково-плат≥жноњ дисципл≥ни на п≥дприЇмств≥; стан орган≥зац≥њ обл≥ку ƒ « при журнально-ордерн≥й форм≥ бухобл≥ку.
ћетоди контролю, що застосовуютьс¤ при аудит≥ ƒ «, наступн≥:
1. Ќормативно-правове регулюванн¤, тобто визначенн¤ законност≥ заборгованост≥, правом≥рност≥ господарських операц≥й, в результат≥ ¤ких вона виникла.
2. ƒокументальний, тобто перев≥рка документального п≥дтвердженн¤ сум заборгованост≥, перев≥рка рег≥стр≥в синтетичного ≥ анал≥тичного обл≥ку у сп≥вставленн≥ з даними первинних документ≥в, контрольн≥ сп≥вставленн¤, розрахунков≥ перев≥рки, тощо.
3. ‘актичний, тобто ≥нвентаризац≥¤ ƒ «.
ѕри аудит≥ ƒ « ќѕ "—уз≥р'¤" на п≥дстав≥ балансу (форма є1) необх≥дно сп≥вставити статт≥ балансу з в≥дпов≥дними оборотними в≥домост¤ми по кожному рахунку:
-р¤док 170 ≥ 630 з оборотною в≥дом≥стю по рахунках 62, 76;
-р¤док 195 ≥ 665 з оборотною в≥дом≥стю по рахунку 67;
-р¤док 200 з оборотною в≥дом≥стю по рахунку 68;
-р¤док 210 з оборотною в≥дом≥стю по рахунку 73;
-р¤док 680 з оборотною в≥дом≥стю по рахунку 65;
-р¤док 700 з оборотною в≥дом≥стю по рахунку 70;
-р¤док 720 з оборотною в≥дом≥стю по рахунку 71, 76.
—п≥вставл¤Їтьс¤ к≥нцевий залишок дебетовий або кредитовий на початок року ≥ на к≥нець грудн¤ минулого року.
3.4.ј”ƒ»“ ‘≤ЌјЌ—ќ¬»’ –≈«”Ћ№“ј“≤¬
ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤ ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј.
≥нцевий ф≥нансовий результат д≥¤льност≥ п≥дприЇмства- це балансовий прибуток або збиток, ¤к≥ Ї алгебрањчною сумою результат≥в в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, роб≥т, послуг, ≥ншоњ реал≥зац≥й, жоход≥в ≥ витрат в≥д позареал≥зац≥йних операц≥й.
‘≥нансовий результат д≥¤льност≥ п≥дприЇмства характеризують також показники виручки (валового доходу) в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, ѕƒ¬.
¬иручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ характеризуЇ завершенн¤ виробничого циклу на п≥дприЇмств≥, поверненн¤ авансованих на виробництво кошт≥в п≥дприЇмства у грошову гот≥вку ≥ початок нового витка у об≥гу кошт≥в. ѕ≥сл¤ вирахуванн¤ ≥з виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ суми податку на добавлену варт≥сть ≥ витрат на виробництво реал≥зованоњ продукц≥њ будемо мати чистий результат (прибуток або збиток) в≥л реал≥зац≥њ.
ѕоказники ф≥нансових результат≥в характеризують абсолютну ефективн≥сть господарюванн¤ на п≥дприЇмств≥. –азом з абсолютною оц≥нкою розраховують також в≥дносн≥ показники ефективност≥ господарюванн¤- показники рентабельност≥. ¬≥дношенн¤ балансового прибутку до середньоњ вартост≥ основних засоб≥в ≥ об≥гових кошт≥в визначаЇ загальну рентабельн≥сть.
¬ умовах ринковоњ економ≥ки основу економ≥чного розвитку п≥дприЇмства становить прибуток. ѕоказник прибутку став важливим дл¤ оц≥нки виробничоњ ≥ ф≥нсовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства ¤к самост≥йного товаровиробника. ѕрибуток Ї основним показником ефективност≥ роботи п≥дприЇмства, джерелом його д≥¤льност≥.
«ростанн¤ прибутку створюЇ ф≥нансову основу дл¤ самоф≥нансуванн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, зд≥йсненн¤ розширеного в≥дтворенн¤ ≥ задоволенн¤ соц≥альних ≥ матер≥альних потреб трудових колектив≥в. «а рахунок прибутку виконуютьс¤ також зобов'¤занн¤ п≥дприЇмства перед бюджетом, банками та ≥ншими контрагентами. “ому при аудит≥ прибутку вивчаютьс¤ ¤к фактори формуванн¤, так розпод≥лу прибутку.
јудит ф≥нансових результат≥в включаЇ к≥лька етап≥в.
1. ¬изначенн¤ прибутку в≥д реал≥зац≥њ товарноњ продукц≥њ. ѕрибуток в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ та ≥ншоњ реал≥зац≥њ визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж виручкою в≥д реал≥зац≥х у д≥ючих ц≥нах без ѕƒ¬ ≥ затратами на виробництво ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ ≥ матер≥альних ц≥нностей. ” соб≥варт≥сть продукц≥њ привизначенн≥ прибутку включають: матер≥альн≥ витрати, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ на повне в≥дновленн¤ основних засоб≥в, виплати на оплату прац≥, в≥драхуванн¤ на державне соц≥альне страхуванн¤, в≥драхуванн¤ по обов'¤зковому медичному страхуванню, платеж≥ по обов'¤зковому страхуванню майна, плата по процентах за короткостроков≥ кредити банку, кр≥м процент≥в за просрочен≥ позики, витрита по вс≥м видах ремонт≥в та ≥нш≥ затрати на виробництво ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ.
” соб≥варт≥сть продукц≥њ не включаютьс¤ так≥ виплати у грошов≥й ≥ натуральних формах: матер≥альна допомога, виплата за п≥дсумками роботи за р≥к, оплата додаткових в≥дпусток, що надаютьс¤ за р≥шенн¤м трудового колективу, розм≥р ¤ких не передбачено законодавством, одноразов≥ допомоги прац≥вникам, ¤к≥ виход¤ть на пенс≥ю, доходи (див≥денди), що сплачуютьс¤ по акц≥¤х трудового колективу ≥ внесках член≥в трудового колективу у майно п≥дприЇмства, а також ≥нш≥ виплати, котр≥ провод¤тьс¤ за рахунок прибутку, що залишивс¤ у розпор¤дженн≥ п≥дприЇмства.
2. ¬изначенн¤ суми балансового прибутку. Ѕалансовий прибуток -це сума прибутку в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ та ≥ншоњ реал≥зац≥њ й доход≥в в≥д позареал≥зац≥йних операц≥й, зменшена на суму витрат по цих операц≥¤х. ƒо складу доход≥в (витрат) в≥д позареал≥зац≥йних операц≥й включаютьс¤: доходи, отриманн≥ в≥д участ≥ у сп≥льних п≥дприЇмствах, в≥д здаванн¤ майна в оренду, див≥денди по акц≥¤х та ≥нших ц≥нних паперах, що належать п≥дприЇмству, суми одержан≥ у вигл¤д≥ економ≥чних санкц≥й ≥ в≥дшкодуванню збитк≥в, ≥нш≥ витрати ≥ доходи в≥д операц≥й, що безпосередньо не пов'¤зан≥ з виробництвом ≥ реал≥зац≥Їю продукц≥њ.
ѕри цьому суми, що внесен≥ до бюджету у вигл¤д≥ санкц≥й в≥дпов≥дно до законодавства,в≥днос¤тьс¤ за рахунок прибутку, що залишивс¤ у розпор¤дженн¤ п≥дприЇмства. ƒо зазначених санкц≥й належать внески до бюджету прибутку, одержаного в результат≥ порушенн¤ державноњ дисципл≥ни ц≥н, недотриманн¤ стандарт≥в ≥ техн≥чних умов, штраф≥в у розм≥р≥ незаконно отриманого прибутку, а також суми ф≥нансових санкц≥й, утриманих податковими службами, суми пен≥ за несвоЇчасну сплату платеж≥в до бюджету та ≥нш≥ види санкц≥й.
лючовим питанн¤м аудиту Ї визначенн¤ показник≥в, що характеризують формуванн¤ загальноњ суми балансового прибутку. јудитор перш за все маЇ оц≥нити вплив прогресивних фактор≥в формуванн¤ прибутку- зниженн¤ соб≥ваотост≥ продукц≥њ, п≥двищенн¤ ¤кост≥ ≥ пол≥пшенн¤ асортименту продукц≥њ. ¬и¤вл¤ютьс¤ також фактори, ¤к≥ не Ї заслугою п≥дприЇмства- завищенн¤ ц≥н, тариф≥в, порушенн¤ встановлених стандарт≥в, тощо.
3. ¬изначенн¤ величин балансового прибутку, ¤кий п≥дл¤гаЇ оподаткуванню. Ѕалансовий прибуток при цьому корегуЇтьс¤ таким чином: зб≥льшуЇтьс¤ (зменшуЇтьс¤) на суму перевищенн¤ (зниженн¤) витрат на оплату прац≥ персоналу п≥дприЇмства, зайн¤того у основн≥й д≥¤льност≥, у склад≥ соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ пор≥вн¤но з њх нормативною величиною, зменшенн¤ на суму рентних платеж≥в, що внос¤тьс¤ до бюджету ≥з прибутку в установленому пор¤дку, зменшенн¤ на суму див≥денд≥в, отриманих по акц≥¤х та ≥нших ц≥нних паперах, ¤к≥ належать п≥дприЇмству, зменшенн¤ на суму доходу, одержаного в≥д пайовоњ участ≥ у сп≥льних п≥дприЇмствах. р≥м того суми, внесен≥ до бюджету у вигл¤д≥ санкц≥й в≥дпов≥дно до законодавства за рахунок прибутку, залишеного у розпор¤дженн≥ п≥дприЇмства, при оподаткуванн≥ виключаютьс¤ ≥з складу витрат в≥д позареал≥зац≥йних операц≥й.
4. ¬изначенн¤ величини податку на прибуток (доход) , що належить сплт≥ до бюджету. јудитор користуЇтьс¤ нормативними документами щодо оподаткуванн¤, а також п≥льгами, ¤к≥ надаютьс¤ суб'Їктам п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ при обчисленн≥ податк≥в. «окрема, це законодавство з оподаткуванн¤ прибутку, податок на додану варт≥сть, та ≥нш≥ обов'¤зков≥ податки ≥ платеж≥ до республ≥канського ≥ м≥сцевих бюджет≥в, а також нормативн≥ документи з цих питань, видан≥ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни.
—тавки податк≥в дл¤ окремих вид≥в платник≥в диференц≥йован≥. «аконодавством визначаЇтьс¤ система п≥льг при оподаткуванн≥.
“ак, орендн≥ п≥дприЇмства, утворен≥ на баз≥ державних п≥дприЇмств та њх структурних п≥дрозд≥л≥в, зменшують суму податк≥в на величину орендноњ плати (за вирахуванн¤м амортизац≥йних в≥драхувань, що вход¤ть до њњ складу). “аке зменшенн¤ податку в≥дноситьс¤ на в≥дпов≥дний бюджет залежно в≥д належност≥ п≥дприЇмства ≥ стосовно розпод≥ленн¤ ставки податку м≥ж бюджетами.
5. ¬изначенн¤ ≥ розпод≥ленн¤ чистого прибутку, що залишивс¤ в розпор¤дженн¤ п≥дприЇмства. „истий прибуток п≥дприЇмства визначаЇтьс¤ аудитором ¤к р≥зниц¤ м≥ж балансовим прибутком, ¤кий оподатковуЇтьс¤, ≥ величиною податк≥в з урахуванн¤м п≥льг. Ќапр¤мки використанн¤ чистого прибутку визначаютьс¤ п≥дприЇмством самост≥йно.
Ќайб≥льш поширен≥ на практиц≥ напр¤мки використанн¤ прибутку показано на табл.є 3.
”загальнюючу характеристику д≥¤льност≥ п≥дприЇмства в умовах ринковоњ економ≥ки аудитор визначаЇ за величиною чистого прибутку ≥ ф≥нансовим становищем. ¬ажливо не т≥льки отримати ¤к найб≥льший прибуток, але ≥ використати прибуток, що залишивс¤ у розпор¤дженн≥ п≥дприЇмства, дл¤ оптимального сп≥вв≥дношенн¤ темп≥в науково-техн≥чног, виробничого й соц≥ального розширеного в≥дтворенн¤. ” динам≥ц≥ темп≥в зростанн¤ власних кошт≥в п≥дприЇмства про¤вл¤ютьс¤ усп≥х≥ або недол≥ки розвитку п≥дприЇмства.
јудитор дл¤ оц≥нки загального р≥вн¤ диним≥ки ф≥нансових результат≥в д≥¤льност≥ за даними зв≥тного балансу п≥дприЇмства складаЇ анал≥тичну таблицю.
“аблиц¤ є 11.
јнал≥з загальних показник≥в ф≥нансових результат≥в п≥дприЇмства за 1998 р≥к.
ѕоказники «а минулий зв≥тний пер≥од «а зв≥тний пер≥од ¬ % до базових показник≥в
¬иручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ без ѕƒ¬ 1284.4 1549.5 120.6%
«атрати на виробництво реал≥зованоњ продукц≥њ 987.12 1114.52 112.9%
ѕрибуток в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ 297.28 434.98 146.12%
–езультати в≥д ≥ншоњ реал≥зац≥њ 43.06 58.52 135.9%
—альдо доход≥в ≥ витрат в≥д позареал≥зац≥йних операц≥й 12.1 16.5 136.36%
Ѕалансовий прибуток 352.35 504.06 143.06%
„истий прибуток 211.41 302.44 143.06%
ѕриведен≥ в таблиц≥ дан≥ дозвол¤ють аудитору зробити висновок, що п≥дприЇмство у своњй д≥¤льност≥ маЇ висок≥ позитивн≥ показники. “ак, пор≥внюючи з результатом ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства за 1998 р≥к з аналог≥чним пер≥одом 1997 року установлено, що зб≥льшилась виручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ на 120.6%, при зростанн≥ витрат на виробництво ц≥Їњ продукц≥њ на 112.9%, що дозвол¤Ї зб≥льшити прибуток в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ на 146.12%, а з урахуванн¤м виручки в≥д ≥ншоњ реал≥зац≥њ, доход≥в в≥д позареал≥зац≥йних операц≥й, балансовий ≥ чистий прибуток зб≥льшилис¤ на 143.6%. “аким чином , прибуток зр≥с за досл≥джуваний пер≥од завд¤ки зростанню виручки в≥д реал≥зай≥њ ≥ зниженню затрат на виробництво ц≥Їњ продукц≥њ.
3.5 ƒќ ”ћ≈Ќ“јЋ№Ќ≈ «јЅ≈«ѕ≈„≈ЌЌя
ј”ƒ»“”
ƒокументальне оформленн¤ аудиту складаЇтьс¤ з двох вид≥в документ≥в: робочих ≥ п≥дсумкових.
ѕ≥дсумкова документац≥¤ включаЇ в себе:
-аудиторський висновок;
-документац≥ю, ¤ка передаЇтьс¤ замовнику.
јудиторський висновок ¤вл¤Їтьс¤ обов'¤зковим компонентом п≥дсумковоњ документац≥њ.
–обоч≥ документи - це записи, в ¤ких аудитор ф≥ксуЇ використан≥ процедури, тести, отриману ≥нформац≥ю ≥ в≥дпов≥дн≥ висновки, зроблен≥ в процес≥ аудиту. –обоч≥ документи повинн≥ включати в себе всю ≥нформац≥ю, ¤ку аудитор вважаЇ важливою дл¤ правильного проведенн¤ перев≥рки ≥ ¤ка повинна п≥дтвердити т≥ п≥дсумки, ¤к≥ в≥н приводить у своЇму висновку.
–обоч≥ документи повинн≥ виконувати наступн≥ функц≥њ:
- забезпечити обгрунтуванн¤ аудиторського висновку ≥ бути в≥дпов≥дними загальноприйн¤тим;
- забезпечувати рег≥страц≥ю плануванн¤ ≥ виконанн¤ аудиту;
- полегшувати процес кер≥вництва ≥ контролю ¤кост≥;
- п≥дтримувати методичний п≥дход до аудиту;
- допомогати аудитору в його робот≥.
–обоча документац≥¤ повинна м≥стити опис вс≥х важливих момент≥в ≥ обставин, з ¤кими аудитору прийшлось з≥ткнутись при проведенн≥ аудиту.
–обоча документац≥¤ повинна бути достатньо повною ≥ детальною наст≥льки, щоб дозволити профес≥йному аудитору, ¤кий не мав зв'¤зка з попередн≥м аудитором, визначити по н≥й, ¤ка робота була проведена, ≥ обгрунтувати зроблен≥ висновки. –обоча документац≥¤ повинна складатись по м≥р≥ просуненн¤ процесу аудита з тим, щоб детал≥ ≥ проблеми не були упущен≥.
–обоча документац≥¤ повинна в≥дображати наступн≥ в≥домост≥ по кожному з перев≥р¤Їмих аспект≥в:
- методика, що застосовуЇтьс¤;
- використан≥ тести;
- отримана ≥нформац≥¤;
- висновки.
«м≥ст робочих документ≥в в значн≥й м≥р≥ ¤вл¤Їтьс¤ питанн¤м профес≥йного судженн¤ конкретного аудитора, так ¤к аудитор не повинен документувати кожне ¤вище чи висновок, а т≥льк≥ т≥ з них, ¤к≥ в≥н вважаЇ важливими, що ¤вл¤Їтьс¤ його суб'Їктивною оц≥нкою.
–обоч≥ документи повинн≥ бути профес≥йно складеними. ѓх оформленн¤ повинно забезпечувати доступн≥сть дл¤ читанн¤. ќднак конкретн≥ форми використаних робочих документ≥в визначаютьс¤ аудиторами (аудиторськими ф≥рмами) з врахуванн¤м спец≥ф≥ки окремих питань аудиту.
ќск≥льки використанн¤ робочоњ документац≥њ встановленоњ форми (наприклад стандартн≥ бланки ≥ т.д.) безпосередньо впливаЇ на ефективн≥сть ≥ ¤к≥сть аудиторськоњ роботи, в конкретн≥й аудиторськ≥й ф≥рм≥ рекомендуЇтьс¤ дотримуватись ун≥ф≥цированоњ форми веденн¤ робочоњ документац≥њ.
јудитор повинен також використовувати цифрову або ал≥тичну ≥нформац≥ю ≥ ≥ншу документац≥ю, п≥дготовлену кл≥Їнтом. ¬ таких випадках в≥н повинен впевнитись у тому, що ц≥ матер≥али в≥дпов≥дним чином п≥дготовленн≥.
« метою повторних аудит≥в робоч≥ документи повинн≥ бути розд≥лен≥ на:
- пост≥йн≥, ¤к≥ доповнюютьс¤ новою ≥нформац≥Їю, ¤ка маЇ пост≥йне значенн¤;
- поточн≥, ¤к≥ м≥ст¤ть ≥нформац≥ю, що стосуЇтьс¤ насамперед аудита окремого пер≥оду.
ѕри оформленн≥ робочих документ≥в необх≥дно дотримуватись наступних вимог:
- на перш≥й стор≥нц≥ кожного робочого документа повинн≥ бути вказан≥ на≥менуванн¤ аудиторськоњ ф≥рми, ¤ка проводила аудит, на≥менуванн¤ п≥дприЇмства-клиЇнта, номер ≥ дата заключенн¤ договору, у в≥дпов≥дност≥ з ¤ким зд≥йснюЇтьс¤ аудит;
- кожний робочий документ повинен мати назву, наприклад: "јудит обл≥ку основних засоб≥в", "јудит проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ" ≥ т.д.;
- кожний робочий документ повинен мати св≥й номерний ≥ндекс. –обоч≥ документи ≥ндексують за допомогою р≥зних систем - ¤к л≥терних, так ≥ цифрових, або р≥зних поЇднань цих систем;
- стор≥нки кожного робочего документу повинн≥ бути пронумерован≥;
- в к≥нц≥ кожного робочего документа вказуЇтьс¤ призв≥ще аудитора, що заповнив цей документ (тобто той, хто виконав перев≥рку аспект≥в, в≥дображених в цьому документ≥), ставл¤тьс¤ його п≥дпис ≥ дата (або пер≥од) складанн¤ документа.
–обоч≥ документи зазначай включають:
- нформац≥ю, що стосуЇтьс¤ юридичноњ ≥ орган≥зац≥йноњ структури п≥дприЇмства;
- необх≥дн≥ коп≥њ юридичних документ≥в, угод ≥ протокол≥в;
- ≥нформац≥ю про сферу д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, технолог≥чн≥й ≥ структурн≥й системах його функц≥онуванн¤;
- в≥дображенн¤ вивченн¤ ≥ оц≥нки систем обл≥ку ≥ внутр≥шнього контролю;
- документац≥ю про плануванн¤ аудиту;
- анал≥з операц≥й ≥ залишк≥в по рахункам;
- анал≥з важливих показник≥в ≥ тенденц≥й;
- в≥дображенн¤ сутност≥, строк≥в ≥ масштаба виконанн¤ аудиторських процедур ≥ њх результат≥в;
- посиланн¤ на конкретних ос≥б, ¤к≥ виконали аудиторськ≥ процедури, ≥ час њх виконанн¤;
- висновки сторонн≥х аудитор≥в або експерт≥в, ¤ких залучали до аудиту окремих конкретни питань;
- переписку з кл≥Їнтом по окремим питанн¤м , ¤кщо це мало м≥сце, або коп≥њ бес≥д (устних обговорень);
- коп≥њ переписки з трет≥ми особами у випадку необх≥дност≥ коп≥њ ф≥нансових зв≥т≥в клиЇнта;
- опис в≥дпов≥дей клиЇнту по р≥зним питанн¤м у ход≥ проведенн¤ аудиту;
висновки, зробленн≥ аудитором, по р≥зним аспектам аудиту, в тому числ≥ вин¤тки ≥ надзвичайн≥ моменти, ¤кщо так≥ мали м≥сце, розкрит≥ в ход≥ аудиторських процедур.
ѕовнота розкритт¤ факт≥в ≥ ≥нформац≥¤, що м≥ститьс¤ в робочих документах, повинн≥ бути достатн≥ми дл¤ того, щоб:
- забезпечувати можлив≥сть контролю кер≥вникам аудиту за проведенн¤м його в поточному роц≥;
- п≥дтверджувати обгрунтуванн¤ аудиторського висновку;
- п≥дтверджувати узгодженн≥сть проведеного аудиту з прийн¤тими аудиторськими стандартами ≥ профес≥йними критер≥¤ми;
- забезпечувати ефективну допомогу аудиторам у плануванн≥ ≥ проведенн≥ наступних аудит≥в цього суб'Їкта;
- служити аудитору дов≥дковим матер≥алом, у випадку необх≥дност≥ ≥ надаваим люб≥ по¤сненн¤ в≥дносно зм≥сту проведеного аудиту.
ѕ≥сл¤ завершенн¤ аудиту робоч≥ документи залишаютьс¤ у аудитора. –обоч≥ документи ¤вл¤ютьс¤ власн≥стю аудитора. ¬≥н повинен складати справки на основ≥ вит¤г≥в ≥з своњх робочих документ≥в. ќднак його право власност≥ обмежене етичними нормами ≥ умовами конф≥дец≥йност≥
–обоч≥ документи аудитора не можуть розгл¤датис¤ ¤к частина ф≥нансовоњ документац≥њ кл≥Їнта.–обоч≥ документи не можна вимагати у аудитора, за вин¤тком тих випадк≥в, коли це передбачено р≥шенн¤ми судових ≥ сл≥дчих орган≥в.
јудитор повинен забезпечити над≥йне збер≥ганн¤ робочих документ≥в, ¤ке задов≥льн¤Ї вимоги збер≥ганн¤ ≥ конф≥денц≥йност≥.—трок збер≥ганн¤ робочоњ документац≥њ визначаЇтьс¤ ¤к практикою аудиторськоњ д≥¤льност≥, так ≥ юридичними вимогами, а у випадку необх≥дност≥ також ≥ншими додатковими умовами.
ѕ≥сл¤ завершенн¤ аудиту м≥н≥мум один екземпл¤р вс≥Їњ п≥дсумковоњ документац≥њ (аудиторського висновку ≥ додатковоњ документац≥њ) залишаЇтьс¤ у аудитора (аудиторськоњ ф≥рми).ѕор¤док збереженн¤ п≥дсумковоњ документац≥њ встановлюЇтьс¤ аудиторською ф≥рмою ≥з врахуванн¤и забезпеченн¤ вимог збер≥ганн¤ ≥ конф≥денц≥йност≥.
ѕриклад робочого документу при визначенн¤ аудиторського ризику наведено у таблиц≥ є 12.
“аблиц¤ є 12.
¬плив фактор≥в ризику на д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства.
є ‘актор ризику ќц≥нка фактору ризику –≥вень п≥дприЇмницького ризику
1 ¬изначенн¤ економ≥чноњ ситуац≥њ, в ¤к≥й функц≥онуЇ п≥дприЇмство ƒепрес≥¤ ¬исокий
2 ¬изначенн¤ галуз≥ функц≥онуванн¤ компан≥њ —таб≥льна Ќизький
3 ѕол≥тика управл≥нн¤ на п≥дприЇмств≥ ѕасивна Ќизький
4 —истема контролю на п≥дприЇмств≥ —лабий контроль ¬исокий
5 –езультати аудиту минулих рок≥в ¬≥дсутн≥ ¬исокий
6 „астота зм≥ни кер≥вництва Ќе зм≥нювалось
7 ‘≥нансове положенн¤ п≥дприЇмства ѕосереднЇ ¬исокий
8 …мов≥рн≥сть виникненн¤ судових спор≥в ћалоймов≥рна Ќизький
9 –епутац≥¤ управл≥нц≥в ƒобра Ќизький
10 ѓх досв≥д роботи ƒостатн≥й Ќизький
11 ¬ласн≥сть олективна Ќизький
12 –озум≥нн¤ рол≥ аудиту —мутне ¬исокий
13 ћ≥сцезнаходженн¤ п≥дприЇмства ¬елике м≥сто Ќизький
јнал≥зуючи таблицю,ми можемо зробити висновок, що ступ≥нь ризику на п≥дприЇмств≥ наближаЇтьс¤ до низькоњ.
–ќ«ƒ≤Ћ 4.
јЌјЋ≤« ≤ ј”ƒ»“ ‘≤ЌјЌ—ќ¬ќѓ «¬≤“Ќќ—“≤
¬ ”ћќ¬ј’ ‘”Ќ ÷≤ќЌ”¬јЌЌя ј–ћ.
омп'ютеризац≥¤ народного господарства ”крањни - один з основних чинник≥в п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва, забезпеченн¤ розвитку економ≥ки й техн≥ки нашоњ крањни зг≥дно з вимогами м≥жнародних стандарт≥в. –азом з тим в ц≥й галуз≥ спостер≥гаЇтьс¤ значне в≥дставанн¤ в≥д передового св≥тового досв≥ду. ѕрактично вс≥ в≥тчизн¤н≥ техн≥чн≥ ≥ техноглог≥чн≥ засоби комп'ютеризац≥њ ви¤вилис¤ непридатними дл¤ використанн¤ в сучасних умовах ≥ зм≥нюютьс¤ на в≥дпов≥дн≥ заруб≥жн≥ зразки, ¤к правило застар≥лих тип≥в. “ому проблема комп'ютеризац≥њ економ≥ки ”крањни маЇ не к≥льк≥сний характер, а ¤к≥сний, тобто пол¤гаЇ не в зб≥льшенн≥ к≥лькост≥ апаратних чи технологог≥чних засоб≥в комп'ютеризац≥њ, а в њх ¤к≥сн≥й зм≥н≥, зокрема у впровадженн≥ ≥нформац≥йних систем нового покол≥нн¤.
ќдне з пров≥дних м≥сць в управл≥нн≥ п≥дприЇмством займаЇ сучасний бухгалтер. ¬≥н не лише в≥дпов≥даЇ за веденн¤ рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку, але ≥ зд≥йснюЇ велику роботу по плануванню, контролю, оц≥нц≥ ≥ огл¤ду господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, по аудируванню ≥ розробц≥ управл≥нських р≥шень.
ƒл¤ удосконаленн¤ управл≥нн¤ п≥дприЇмством необх≥дно використовувати нов≥ методи управл≥нн¤ ≥ сучасн≥ техн≥чн≥ засоби побудови р≥зноман≥тних ≥нформац≥йних систем.в першу чергу необх≥дно провести кор≥нну реконструкц≥ю його техн≥чноњ ≥ ≥нформац≥йноњ бази на основ≥ введенн¤ автоматизованоњ системи обл≥ку, контролю ≥ аудиту.
ер≥вники ≥ фах≥вц≥ , ¤к≥ пов'¤зан≥з конкретним управл≥нн¤м не можуть обходитис¤ без в≥рог≥дноњ оперативноњ зовн≥шньоњ ≥ внутр≥шньоњ ≥нформац≥њ при при виробленн≥ та прийн¤тт≥ управл≥нських р≥шень, ¤к≥ спр¤мован≥ на покращенн¤ виробничоњ, господарськоњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥ керованого ними суб'Їкта управл≥нн¤. ƒ≥юч≥ сиситеми автоматизованоњ або машинноњ обробки економ≥чноњ ≥нформац≥њ , ¤к правило , забезпечують внутр≥шньою ≥нформац≥Їю лише бухгалтерський обл≥к, статистику, складанн¤ зведеноњ зв≥тност≥, тощо. ј тому необх≥дну ≥нформац≥ю дл¤ виробленн¤ та прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень кер≥вники здеб≥льшого вимушенн≥ збирати ≥ обробл¤ти вручну або ≥ншим неефективним способом. ѕри виконанн≥ такоњ техн≥чноњ роботи-а вонв дорого коштуЇ ≥ забираЇ багато часу- њм не вистачаЇ ≥нколи часу дл¤ оперативного анал≥зу процес≥в, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ на ринку та у виробничо-господарськ≥й д≥¤льност≥, тому вони насп≥х п≥дготовлюють управл≥нськ≥ р≥шенн¤, ¤к≥ не завжди оптимальн≥ ≥ ефективн≥. ¬решт≥ зазнають збитк≥в виробництво та ≥нш≥ ланки, що за умов ринкових в≥дносин призводить об'Їкт управл≥нн¤ до банкрутства.
ƒл¤ того, щоб п≥вдвищить оперативн≥сть ≥ покращити ¤к≥сть управл≥нн¤, а також щоб пост≥йно вдосконалювати методи управл≥нн¤, потр≥бно забезпечувати кер≥вник≥в своЇчасною ≥ об'Їктивно необх≥дною ≥нформац≥Їю зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього характеру, ¤ку б вони використовували при виробленн≥ та прийн¤тт≥ управл≥нських р≥шень.
–озробки вчених ≥ практик≥в спр¤мован≥ на всеб≥чну комп'ютеризац≥ю , з одного боку, правовоњ, д≥ловоњ, економ≥чноњ ≥нформац≥њ, ¤ка стосуЇтьс¤ автоматизац≥њ управл≥нн¤ в орган≥зац≥йно-економ≥чних об'Їктах р≥зних р≥вн≥в ≥ призначень, з ≥ншого-соц≥ально-побутовоњ ≥нформац≥њ, ¤ка потр≥бна населенню ¤к послуга дл¤ забезпеченн¤ нормальноњ життЇд≥¤льност≥.
ѕри обл≥ку, контрол≥, аудит≥ та анал≥з≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ п≥дприЇмства використовують зведен≥ форми та зв≥тн≥ дан≥ бухгалтерського обл≥ку, ¤к≥ в свою чергу базуютьс¤ на первинному та поточному обл≥ку.
–≥шенн¤ задач зведеного обл≥ку ≥ складанн¤ зв≥тност≥ базуЇтьс¤ на первинн≥й ≥нформац≥њ , що виникаЇ в процес≥ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥, а також на ≥нформац≥њ, ¤ка повн≥стю формуЇтьс¤ в процес≥ р≥шенн¤ задач ≥нших д≥л¤нок обл≥ку.
«ведений обл≥к ≥ складанн¤ зв≥тност≥ включаЇ в себе задач≥ узагальненн¤ ≥нформац≥њ на анал≥тичних ≥ синтетичних рахунках з подальшим групуванн¤м отриманих даних по одному або дек≥льком рахунках з метою формуванн¤ даних дл¤ складанн¤ зв≥тност≥, анал≥зу, контролю та аудиту.
¬с¤ ≥нформац≥¤ , ¤ка використовуЇтьс¤ при обл≥ку , контрол≥, анал≥з≥ та аудит≥ можна представити за допомогою наступноњ таблиц≥ :
“аблиц¤ 13.
¬иди ≥нформац≥њ.
¬’≤ƒЌј ≤Ќ‘ќ–ћј÷≤я Ќќ–ћј“»¬Ќќ-ƒќ¬≤ƒ ќ¬ј ≤Ќ‘ќ–ћј÷≤я ¬»’≤ƒЌј ≤Ќ‘ќ–ћј÷≤я
1бухгалтерська дов≥дка
2≥нформац≥¤ отримана з ≥нших ј–ћ
3книга обл≥ку господарських операц≥й 1д.курсу валют
2д.рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку
3д.вказ≥вок по веденню рахунк≥в
4д.допустимоњ кореспонденц≥њ рахунк≥в
5д.формуванн¤ показник≥в зв≥тност≥
6д.розрахунку показнмк≥в п≥дприЇмства
7д.-календар
8д.типових господарських операц≥й
9д.п≥дприЇмств 1баланс
2форма є2
3форма є3
4декларац≥¤ проприбуток п≥дприЇмства
5декларац≥¤ на ѕƒ¬
6зв≥т про нарахуванн¤ кошт≥в на дорожн≥ витрати
7розрахунок комунального податку
8зв≥т про нарахуванн¤ страхових внеск≥в ≥ ≥нших надходжень ≥ видатк≥в кошт≥в ѕенс≥йного фонду
9розрахунок акцизного збору
10зв≥т про рух кошт≥в в ≥ноземн≥й валют≥
ј–ћ бухгалтера зведеного обл≥ку ≥ складанн¤ зв≥тност≥ передбачаЇ в≥дображенн¤ господарських операц≥й , що зм≥нюють стан кошт≥в п≥дприЇмства, ≥ њх джерел на рахунках бухгалтерського обл≥ку, ¤к≥ служать засобом економ≥чного групуванн¤ господарських засоб≥в ≥ джерел, виражених в грошовому ≥ натуральному вигл¤д≥, ≥ дозвол¤ють отримати у зручному вигл¤д≥ ≥нформац≥ю, необх≥дну дл¤ управл≥нн¤ п≥дприЇмством.
ѕри цьому використовують дв≥ взаЇмопов'¤зан≥ рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку- по синтетичним ≥ анал≥тичним рахункам, що в≥др≥зн¤ютьс¤ ступенем детал≥зац≥њ обл≥ку засоб≥в ≥ джерел, що маЇ важливе значенн¤ ¤к дл¤ посиленн¤ контролю за правильн≥стю самого обл≥ку, так ≥ дл¤ ефективного використанн¤ ≥нформац≥њ в управл≥нн≥ п≥дприЇмством. ѕор¤д з в≥дображенн¤м господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства комплекс задач зведеного обл≥ку забезпечуЇ автоматизоване складанн¤ бухгалтерського балансу ≥ зв≥тност≥, що ¤вл¤Ї собою заключний етап обл≥кового процесу ≥ виконуЇтьс¤ по зак≥нченн≥ зв≥тного пер≥оду.
–ац≥ональна орган≥зац≥¤ синтетичного ≥ анал≥тичного обл≥ку господарських операц≥й ≥з застосуванн¤м ј–ћ бухгалтера забезпечуЇ:
контроль за рухом статутного фонду в частин≥ основних ≥ оборотних засоб≥в п≥дприЇмства;
контроль за утворенн¤м ≥ пор¤дком використанн¤ амартизац≥йного фонду, Їдиного фонду оплати прац≥, фонд≥в соц≥ального розвитку ≥ спец≥ального призначенн¤;
збереженн¤ грошових кошт≥в ≥ контроль за використанн¤м њх по ц≥льовому призначенню;
ви¤вленн¤ ф≥нансових результат≥вд≥¤льност≥ п≥дприЇмства ≥ контроль за розпод≥лом доходу;
систематизац≥ю ≥ узагальненн¤ даних про виробничо-господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства в анал≥тичному ≥ синтетичному розр≥зах дл¤ прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень.
–≥шенн¤ задач зведеного обл≥ку ≥ складанн¤ зв≥тност≥ базуЇтьс¤ на первинн≥й ≥нформац≥њ, що виникаЇ в процес≥ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥, а також на ≥нформац≥њ, ¤ка повн≥стю формуЇтьс¤ в процес≥ р≥шенн¤ задач ≥нших д≥л¤нок обл≥ку:
- ≥нформац≥¤ про обл≥к основних засоб≥в;
≥нформац≥¤ про обл≥к матер≥альних ц≥нностей;
≥нформац≥¤ про обл≥к готовоњ продукц≥њ, њњ в≥дгрузки ≥ реал≥зац≥њ;
≥нформац≥¤ про обл≥к ф≥нансово-господарських операц≥й;
≥нформац≥¤ про обл≥к прац≥ ≥ зароб≥тноњ плати;
≥нформац≥¤ про обл≥к витрат на виробництво.
ѕерел≥к номенклатур ,що використовуЇтьс¤ в обл≥ку, контрол≥ та анал≥з≥ можна представити у вигл¤д≥ таблиць:
“аблиц¤ 14.
ќбл≥ков≥ номенклатури первинного обл≥ку основних засоб≥в.
’арактеристика даних дл¤ обл≥ку ¬икористанн¤ обл≥кових даних ” вираженн≥
Ќат. ¬арт. Ќос≥њ, де ≥нформац≥¤ з'¤вл¤Їтьс¤ вперше. ѕрим≥тка
Ќадходженн¤ ќ«:
Ќазва об'Їкта
ѕочаткова варт≥сть
ƒжерело надходженн¤ ќбл≥к на¤вност≥ та руху
ѕооб'Їктний
ќбл≥к, обл≥к за матер≥ально-в≥дпов≥дальними особами.
+ -
+ + јкт прийманн¤ ќ«
ѕередача ќ« у межах господарства:
Ќазва об'Їкта
ѕочаткова варт≥сть
ѕ≥дрозд≥л, що передаЇ
ѕ≥дрозд≥л, ¤кий приймаЇ “е саме
+ -
- +
+ -
+ - Ќакладна на внутр≥шнЇ передаванн¤
“аблиц¤ 15.
ќбл≥ков≥ номенклатури поточного обл≥ку основних засоб≥в.
√руппа ѕ≥група —убп≥група
Ѕуд≥вл¤ ¬иробнич≥ корпуси
—клади, кладов≥, комори «ал≥зобетонн≥, цегельн≥, кам'¤н≥ тощо.
—поруди ¬одонап≥рн≥ башти
–езервуари
ƒороги та ≥нше “е саме
ѕередавальн≥ пристроњ —илов≥ машини та устаткуванн¤ автоматизован≥
—илов≥ машини та устаткуванн¤ не автоматизован≥ “е саме
ћашини, устаткуванн¤.
“аблиц¤ 16.
Ќоменклатури, що застосовуютьс¤ при анал≥з≥, контрол≥ та аудит≥:
є ѕерел≥к даних
Ќоменклатур ¬им≥рники « ¤ких нос≥њв ≥нформац≥њ одержан≥
¬арт≥сн≥ Ќатур. норм-х ћин.року зв≥т.року
1 Ѕаланс (форма є1) + - 2 1 1
2 «в≥т про ф≥нансов≥ результати (форма є 2) + -
3 ƒекларац≥¤ про прибуток п≥дприЇмства + -
4 «в≥т про рух кошт≥в в ≥ноземн≥й валют≥ + -
«авершальним етапом процес≥в обл≥ку, контролю, анал≥зу та аудиту Ї оформленн¤ результат≥в. ѕри обл≥ку це- зв≥тн≥ бухгалтерськ≥ форми та ≥нш≥ документи , встановлен≥ законодавчо.
ѕри анал≥з≥, контрол≥ та аудит≥- безтекстов≥ таблиц≥, малюнки, кресленн¤, схеми, граф≥ки, акти перев≥рки, оц≥нков≥ ≥ експертн≥ висновки , тощо.
ќбл≥ковий процес складаЇтьс¤ з багатьох блок≥в, ¤к≥ повинн≥ бути конкретизован≥ ≥ представлен≥ у технолог≥чних та структурних аспектах.
Ѕазове п≥дприЇмство маЇ зм≥шаний галузевий напр¤мок- торг≥вл¤ ≥ громадське харчуванн¤.
ќбл≥ковий процес под≥л¤Їтьс¤ на три етапи:
ѕервинний обл≥к-це первинне спостереженн¤ ≥ ф≥ксац≥¤ у нос≥¤х обл≥ковоњ ≥нформац≥њ-документах. Ќа п≥дприЇмств≥ проведено комп'ютерну мережу за допомогою ¤коњ вс≥ первинн≥ ¤вища автоматично занос¤тьс¤ до реЇстр≥в бухгалтерського обл≥ку, при необх≥дност≥ њх роздруковують.
ѕоточний обл≥к-це реЇстрац≥¤ первинних даних у систем≥ рахунк≥в. Ќа ќѕ "—уз≥р'¤" при поточному обл≥ку зд≥йснюЇтьс¤ перев≥рка введених первинних даних ¤к≥ автоматично рознос¤тьс¤ по рахунках, а також внос¤тьс¤ т≥ господарськ≥ операц≥њ ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ за межами п≥дприЇмства (внесенн¤ банк≥вських виписок, тощо).
ѕ≥дсумковий обл≥к-це заключний етап, ¤кий можна охарактеризувати ¤к упор¤дковану сукупн≥сть операц≥й з формувань показник≥в, що в≥дображують результати виробничоњ ≥ господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства за певний пер≥од.
—творенн¤ форм документ≥в формуванн¤ р≥зних первинних, пром≥жних та п≥дсумкових даних та показник≥в, складанн¤ зв≥тност≥ пов'¤зан≥ з великою к≥льк≥стю операц≥й, у зд≥йсненн≥ ¤ких беруть участь багато виконавц≥в.
÷е потребуЇ заздалег≥дь продуманоњ системи њхн≥х д≥й ≥ процедур руху обл≥ковоњ ≥нформац≥њ ¤к у простор≥ так ≥ в час≥. ”пор¤дкуванн¤ цього процесу , тобто руху документ≥в та виконанн¤ р≥зних роб≥т, у проактиц≥ називають документооборотом.
ќсновне завданн¤ орган≥зац≥њ руху документ≥в у обл≥ковому процес≥- це оптим≥зац≥¤ канал≥в передаванн¤ та зв'¤зку обл≥ковиз осередк≥в-виконавц≥в. ÷≥ канали зв'¤зку можуть бути представленн≥ з р≥зним ступенем агрегуванн¤- в≥д ф≥ксац≥њ кожного окремого нос≥¤ обл≥ковоњ ≥нформац≥њ до узагальненоњ характеристики поток≥в ≥нформац≥њ.
ƒокументопот≥к - це сукупн≥сть операц≥й передаванн¤ з одного робочого м≥сц¤ на ≥нше даних, заф≥ксованих на к≥лькох нос≥¤х обл≥ковоњ ≥нформац≥њ.
‘ормуванн¤ документопоток≥в залежить в≥д орган≥зац≥йноњ побудови ≥ структури господарства, форми орган≥зац≥њ обл≥ку, тип≥в, виду та характеру техн≥чних та орган≥зац≥йних засоб≥в, обчислювальних машин, ¤к≥ використовуютьс¤ в обл≥ковому процес≥. ¬они бувають р≥зноњ ≥нтнсивност≥, що потребуЇ особливоњ уваги при орган≥зац≥њ обл≥кового процесу.
ƒл¤ б≥льш наочного прикладу наведемо таблицю:
“аблиц¤ 17.
‘ормуванн¤ документопоток≥в.
є Ќазва роботи склад Ѕухгалтер≥¤ «овн≥шн≥ користувач≥
1
¬≥дображенн¤ у первинних документах
2
ѕередача у бухгалтер≥ю
3
¬≥дображенн¤ в обл≥ку
4
«веден¤ даних
5
¬≥дображенн¤ у зв≥тност≥
6
ѕередача зовн≥шн≥м користувачам
ƒл¤ одержанн¤ зведених п≥дсумкових показник≥в при складанн≥ зв≥тних форм потр≥бна заздалег≥дь продумана система руху нос≥њв у час≥ та простор≥ на завершальному етап≥ обл≥ку. ќрган≥зац≥¤ п≥дсумкових роб≥т маЇ своњ особливост≥. Ќасамперед визначають споживач≥в п≥дсумковоњ ≥нформац≥њ, дл¤ чого спочатку складають перел≥к адресат≥в ≥ форм зв≥тност≥, використовуючи табель-календар зв≥тност≥. Ќаприклад:
“аблиц¤ 18.
ѕерел≥к адресат≥в ≥ форм зв≥тност≥.
Ќазва ‘орма —трок поданн¤ ¬≥дпов≥дальна особа —пос≥б в≥дправленн¤ јдреса, куди подати
Ѕаланс є 1 25.01 √ол. бух. поштою —тат. ”правл≥нн¤, податкова адм≥н≥страц≥¤
«в≥т про ф≥н. результати. є 2 24.02 √ол. бух. поштою —тат. ”правл≥нн¤, податкова адм≥н≥страц≥¤
«в≥т про ф≥н. майновий стан є 3 18.01 √ол. бух. поштою —тат. ”правл≥нн¤, податкова адм≥н≥страц≥¤
онтрольний процес складаЇтьс¤ з великоњ к≥лькост≥ операц≥й. онтрольна операц≥¤- це д≥¤ над економ≥чними даними з метою одержанн¤ р≥зних пром≥жних ≥ к≥нцевих показник≥в, придатних дл¤ оц≥нки результат≥в роботи.
ѕри орган≥зац≥њ контрольного процесурозр≥зн¤ють три етапи: п≥дготовка даних дл¤ контролю, перев≥рка даних р≥зними прийомами контролю та узагальненн¤ результат≥в контролю.
” контрольному процес≥ не формують документ ≥ документопотоки у пр¤мому розум≥нн≥. ЌемаЇ й жорсткоњ регламентац≥њ. —троки та посл≥дов≥н≥сть роб≥т всеодно потр≥бно планувати, ¤к виконавц¤м так ≥ за структурними п≥дрозд≥лами. Ќайб≥льш доц≥льною формою плануванн¤ Ї граф≥к.
јнал≥тичний процес ¤к технолог≥чна сукупн≥сть складаЇтьс¤ з к≥лькох вид≥в самост≥йних роб≥т, кожний ≥з ¤ких в свою чергу , под≥л¤ютьс¤ на самост≥йн≥ операц≥њ.
ќперац≥њ, що використовуютьс¤ в анал≥тичному процес≥, под≥л¤ютьс¤ на три типи: механ≥чн≥, переробн≥ та творч≥.
“ипи операц≥й дають змогу визначити три види орган≥зац≥йних м≥сць роботи- виконавч≥ пости: дл¤ висококвал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в, дл¤ спец≥ал≥ст≥в середнього р≥вн¤ ≥ дл¤ техн≥чних виконавц≥в.
—п≥вв≥дношенн¤ р≥зних операц≥й формуЇ анал≥тичну ≥нформац≥йну базу, к≥лька анал≥тичних фах формують етап анал≥тичного процесу.
ќрган≥зац≥йно анал≥тичний процес ¤к технолог≥чна сукупн≥сть складаЇтьс¤ з трьох етап≥в: п≥дготовчого, анал≥тичноњ обробки та заключного.
Ќа кожному етап≥ об'Їктами орган≥зац≥њ анал≥тичного процесу Ї анал≥тичн≥ номенклатури, нос≥њ анал≥тичних номенклатур, рух нос≥њв анал≥тичноњ номенклатури у процес≥ обробки та формуванн¤ показник≥в, забезпеченн¤ анал≥тичного процесу.
ћетою анал≥зу Ї одержанн¤ узагальнюючих висновк≥в, ¤к≥ можуть бути використан≥ дл¤ прийн¤тт¤ управл≥нського р≥шенн¤ у господарськ≥й д≥¤льност≥.
¬ажливим елементом Ї перев≥рка ¤кост≥ джерел анал≥зу. ќск≥льки в≥д ¤кост≥ джерел анал≥зу залежить в≥рог≥дн≥сть результат≥в анал≥зу, њх сл≥д обов'¤зково ретельно перев≥р¤ти, наприклад , за допомогою наступноњ таблиц≥:
“аблиц¤ 19.
ѕерев≥рка ¤кост≥ джерел анал≥зу.
‘орма 1-ша ‘орма 2-га
ѕоказник є форми є р¤дка —ума, грн. є форми є р¤дка —ума, грн. ¬≥дм≥тка
ѕрибуток
“а ≥н. 1
030 500 2 070 500 “ак
ўе одним важливим елементом Ї визначенн¤ складу виконавц≥в з проведенн¤ анал≥зу. ожному виконавцю повинен бути всиановлений конкретний строк з кожного виду роб≥т.
“аблиц¤ 20.
—клад виконавц≥в проведенн¤ анал≥зу.
Ќазва роботи —трок виконанн¤ ¬≥дпов≥дальний виконавець
¬иб≥рка даних ≥з зв≥тних форм:
Ѕазових (планових)
Ѕазових за минулий р≥к
«в≥тних за поточний р≥к
20.11
17.11
24.11
ѕунш ¬.Ћ.
орж ѕ.√.
–адко ”.ё.
ѕерев≥рка ¤кост≥ в≥д≥браних даних:
ѕравильн≥сть
ѕовнота
ѕогоджен≥сть
Ќаступн≥сть
ѕор≥вн¤нн≥сть
27.11
28.11
орж ѕ.√.
ѕунш ¬.Ћ.
—прощенн¤ системи показник≥в 29.11 –адко ”.ё.
ѕри узагальнен≥ анал≥тичноњ ≥нформац≥њ дають оц≥нку результат≥в д≥¤льност≥ господарства, його рентабельност≥, платоспроможност≥, ви¤вл¤ють резерви виробництва, упущенн¤, розробл¤ють рекомендац≥њ. ќсновне в узагальнен≥- висновки та пропозиц≥њ, спр¤мован≥ на пол≥пшенн¤ роботи господарства.
—творенн¤ ≥нформац≥йних систем п≥дприЇмства вц≥лому та ≥нформац≥йн≥ ситеми обл≥ку приводить до по¤ви нових орган≥зац≥йно-виробничих в≥дносин та до зм≥н вже д≥ючих. ÷≥ в≥дношенн¤ закр≥плюютьс¤ у в≥дпов≥дних правових нормах та нормативних актах.
ќрган≥зац≥йне забезпеченн¤.
ќрган≥зац≥йне забезпеченн¤- це визначенн¤ структурних п≥дрозд≥л≥в, њхн≥ завданн¤, регламентуванн¤ роботи обл≥кового апарату, процеси обл≥ку, контролю, анал≥зу, технолог≥њ цих процес≥в на ≈ќћ, тобто це структура обл≥кового апарату, зм≥ст його завдань ≥ функц≥й, регламентац≥¤ обл≥кового, контрольного ≥ анал≥тичного процес≥в роботи самого апарату.
ќсновними функц≥¤ми персоналу при орган≥зац≥њ автоматизованоњ системи обл≥ку Ї :
-збиранн¤ ≥ реЇстрац≥¤ вих≥дних даних первинного обл≥ку господарських операц≥й;
-прийманн¤ в≥д обл≥кового персоналу виправдовувальних документ≥в ≥ перенесенн¤ њх на машинн≥ нос≥њ;
-контроль в≥рог≥дност≥ ≥ правильност≥ створених ≥ прийн¤тих первинних документ≥в;
-виправленн¤ помилок, допущенних при зд≥йсненн≥ операц≥й;
-формуванн¤ ≥ зведенн¤ машинних нос≥њв нормативно-дов≥дковоњ ≥нформац≥њ;
-тощо.
«астосуванн¤ ѕ≈ќћ ≥ функц≥онуванн¤ ј–ћ в основному впливають на зм≥ну ≥нформац≥йних функц≥й бухгалтер≥њ: автоматизоване веденн¤ даних, широке використанн¤ розпод≥льчоњ Ѕƒ, автоматизований контроль ≥нформац≥њ, орган≥зац≥¤ обл≥ковоњ ≥нформац≥њ дл¤ контролю ≥ анал≥зу, тощо. ÷е впливаЇ на особливост≥ орган≥зац≥њ виробництва ≥ ступ≥нь автоматизац≥њ його, розм≥ри ≥ структуру п≥дприЇмства, його спец≥ал≥зац≥ю, р≥вень п≥дготовки ≥ д≥ловоњ зд≥бност≥ персоналу, функц≥ональн≥ ≥ експлуатац≥йн можливост≥ техн≥чних засоб≥в.
ѕравове забезпеченн¤.
ѕравове забезпеченн¤ включаЇ систему нормативно-правових документ≥в, ¤к≥ повиинн≥ ч≥тко регламентувати права ≥ обов'¤зки спец≥ал≥ст≥в в умовах функц≥онуванн¤ ≥нформац≥йних систем на баз≥ ј–ћ. ѕовинен бути розроблений та використаний на практиц≥ увесь комплекс документ≥в, котр≥ регламентують пор¤док збер≥ганн¤ ≥ захисту ≥нформац≥њ.
ѕравове забезпеченн¤ включаЇ два види :
1.- нормативн≥ акти, ¤к≥ розгл¤дають питанн¤ розробки та впровадженн¤ ≤—ќ;
2.-орган≥ззац≥ю ≥ функц≥онуванн¤ ≤—ќ.
«агальним нормативним документом дл¤ створенн¤ та функц≥онуванн¤ ≤—ќ на п≥дприЇмств≥ Ї законовч≥ акти ≥ постанови ур¤ду ”крањни та нормативн≥ акти м≥н≥стерств. Ќа онов≥ загальних нормативних документ≥в формуютьс¤ локальн≥ нормативн≥ акти ¤к≥ закр≥плюють ≥ регламентуюють конкретн≥ в≥дносини на п≥дприЇмств≥.
ќсновн≥ питанн¤ ¤к≥ повинн≥ бути закр≥пленн≥ в ц≥х актах сл≥дуюч≥:
1- наказ про створенн¤ ≤—ќ контролю ,анал≥зу ≥ аудиту ;
2 -учасники по створенню системи;
3- процес створенн¤ ≤—ќ повинен регулювати плануванн¤ роб≥т та њх орган≥зац≥ю на р≥зних стад¤≥¤х;
4 -стимулюванн¤ за розробку та впровадженн¤ ≤—;
5-провове положенн¤ реал≥зац≥њ обл≥кового процесу вц≥лому та його окремих стад≥й;
6- звзаЇмов≥дношенн¤ бухгалтер≥њ з ≥ншими п≥дрозд≥лами;
7- регламентац≥¤ умов ≥ орган≥зац≥¤ прац≥ обл≥кових прац≥вник≥в ≥ персоналу, що обслуговуЇ ѕ .
¬ир≥шенн¤ цих та ≥нших питань ¤к≥ складають основу правового забезпеченн¤ дозвол¤ють в належному пор¤дку проводити забезпеченн¤ та нормативний р≥вень функц≥онуванн¤ ≤—ќ, контролю, анал≥зу та аудиту.
—оц≥альне забезпеченн¤.
≈фективн≥сть прац≥ бухгалтер≥њ вц≥лому ≥ кожного прац≥вника зокрема залежить насамперед в≥д атмосфери взаЇмноњ поваги, св≥домого п≥дкоренн¤ своЇњ повед≥нки високим моральним ≥деалам , сп≥вроб≥тництва м≥ж кер≥вником ≥ п≥длеглими, м≥ж прац≥вниками ¤к колегами.
¬ажлива роль в ефективному забезпеченн≥ прац≥ належить моральному м≥крокл≥мату. ¬ колектив≥ повинн≥ переважати товариськ≥ взаЇмов≥дносини ≥ дружба, взаЇмодопомога, глибока повага до кожного члена колективу, турбота про молоде покол≥нн¤.
ѕсихолог≥чний м≥крокл≥мат у колектив≥ формуЇтьс¤ в процес≥ роботи, у стосункаж м≥ж окремими сп≥вроб≥тниками.
¬ажливим елементом культури прац≥ Ї спец≥альний робочий од¤г (дл¤ роботи на ѕ ) , ¤кий повинен бути легким, гарним, практичним ≥ в≥дпов≥дати вимогам г≥г≥Їни прац≥. ‘орма, покр≥й ≥ кол≥р од¤гу повинн≥ п≥дкреслювати його д≥лове призначенн¤.
ќкремим елементом орган≥зац≥њ соц≥альних умов прац≥ Ї добре орган≥зоване обслуговуванн¤, пов'¤зане з благоустроЇм, харчуванн¤м, сан≥тар≥Їю ≥ г≥г≥Їною.
≤нформац≥йне забезпеченн¤.
≤нформац≥йне забезпеченн¤ системи автоматизованого обл≥ку, контролю ≥ аудиту под≥л¤Їтьм¤ на :
1.-позамашинне ≥нформац≥йне забезпеченн¤, до ¤кого входить:
а) система класиф≥кац≥њ ≥ кодуванн¤;
б) система нормативно-дов≥дковоњ ≥нформацњ;
в) оперативна документац≥¤;
г) нормативно-методичн≥ ≥ конструкторськ≥ матер≥али по ≥нформац≥йному забезпеченню.
2.- внут≥машинне ≥нформац≥йне забезпеченн¤, ¤ке включаЇ в себе:
а) ≥нформац≥йна база:
-вих≥дна ≥нформац≥¤;
-вх≥дна ≥нформац≥¤;
-пром≥жна ≥нформац≥¤;
б) комплекс програмних засоб≥в орган≥зац≥њ ≥ представленн¤ даних.
≈ргоном≥чне забезпеченн¤.
≈ргоном≥чне забезпеченн¤ ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть метод≥в, методик, ≥нструкц≥й, стандарт≥в, норматив≥в ≥ дов≥дкових документ≥в за допомогою ¤ких вир≥шуютьс¤ проблеми р≥зних аспект≥в: психолог≥чних, ф≥з≥олог≥чних, техн≥чних та ≥н.
ѕри використанн≥ ј–ћ бухгалтера сл≥д врахувати:
-≥нформац≥¤ на екран≥ в≥деотерм≥налу маЇ бути у зручному дл¤ сприйн¤тт¤ вигл¤д≥;
-д≥алог з системою будують так, щоб дл¤ в≥дпов≥д≥ користувача треба було натискувати менше клав≥ш;
-пов≥домленн¤ системи повинн≥ супроводжуватись короткими звуковими сигналами, а особливо важлив≥- довгими.
¬ажливою ергоном≥чною вимогою , виконанн¤ ¤коњ забезпечуЇ високий р≥вень обл≥ку, контролю та анал≥зу Ї оптим≥заз≥¤ параметр≥в середовища. ќсновними такими параметрами Ї р≥вень осв≥тленн¤ прим≥щенн¤, ≥нтелектуальне ≥ зорове навантаженн¤, естетичний р≥вень св≥тлокольоровоњ композиц≥њ в робоч≥й зон≥, р≥вень дисципл≥ни прац≥ та ≥н.
¬ажливими факторами умов прац≥ Ї температура ≥ волог≥сть пов≥тр¤. “емпературу в прим≥щенн¤ при розумов≥й прац≥ сл≥д п≥дтримувати 18-20*—.
¬ умовах масового використанн¤ ѕ≈ќћ питанн¤ ергоном≥чного забезпеченн¤ набувають великого значенн¤, оск≥льки в≥д розв'¤занн¤ њх значною м≥рою залежать не т≥льки продуктивн≥сть прац≥, ¤к≥сть обл≥ку, контролю ≥ анал≥зу, а й здоров'¤ обл≥кових прац≥вник≥в.
“ехн≥чне забезпеченн¤.
“ехн≥чне забезпеченн¤- це комплекс техн≥чних засоб≥в ≥ метод≥в, що забезпечують функц≥онуванн¤ ≈ќћ.
“ехн≥чною основою орган≥зац≥њ обл≥ку, контролю ≥ анал≥зу Ї наступн≥ техн≥чн≥ засоби:
-ѕ р≥зних клас≥в;
-принтер;
-лазерний принтер;
-аппаратура мереж≥;
-реЇстратори виробництва;
-тощо.
ќрган≥зац≥≥ обл≥ку, контролю ≥ анал≥зу складаЇтьс¤ з двох етап≥в:
виб≥р обладнанн¤, сум≥сного м≥ж собою;
виб≥р перифер≥йноњ техн≥ки.
“ехнолог≥¤ обл≥ку, контролю, аудиту та анал≥зу.
ќрган≥зац≥ю обл≥кового процесу в умовах функц≥онуванн¤ ј–ћ бухгалтера обл≥кового процесу необх≥дно розгл¤дати через призму зд≥йсненн¤ обл≥кових функц≥й. ƒо його функц≥й в≥дноситьс¤ формуванн¤ ≥нформац≥њ дл¤ подальшого використанн¤, координац≥¤, тобто формуЇтьс¤ технолог≥чн≥ ланцюжкиабо наб≥р в≥дпов≥дних технолог≥чних операц≥й ≥з зазначенн¤м посл≥довност≥ њх виконанн¤. ѕри цьому сл≥д врахувати, що необх≥дно забезпечити одержанн¤ ≥нформац≥њ, ¤ка даЇ змогу зд≥йснювати контроль в управл≥нн≥ процесом, а також технолог≥чний ланцюжок маЇ бути л≥н≥йним , тобто сл≥д уникати повторного надходженн¤ ≥нформац≥њ на одне ј–ћ.
ќрган≥зац≥¤ технолог≥њ контрольного процесу- це створенн¤ орган≥зац≥йних передумов дл¤ оптим≥зац≥њ виконанн¤ контрольних процедур. ƒл¤ цього застосовують р≥зн≥ прийоми, ¤к≥ на кожному етап≥ контрольного процесу становл¤ть ц≥лий комплекс.
«агальн≥ питанн¤ орган≥зац≥њ контрольного процесу та руху нос≥њв контрольноњ ≥нформац≥њ так≥ сам≥ ¤к ≥ дл¤ обл≥кового процесу.
ќрган≥зац≥¤ контролю не маЇ жорсткоњ регламентац≥њ системою нормативних акт≥в, ¤к це маЇ м≥сце при орган≥зац≥њ бухгалтерського обл≥ку. “ехнолог≥¤ контрольного процесу регламентуЇтьс¤ проектом орган≥зац≥њ.
ƒл¤ розв'¤занн¤ завдань контролю орган≥зовують ј–ћ контролера або ц≥ завданн¤ виконують функц≥ональн≥ ј–ћ бухгалтера. ¬ умовах автоматизац≥њ бухгалтерського обл≥ку ≈ќћ формуЇ , а також контролюЇ ≥нформац≥ю зг≥дно з розробленими програмами, ¤к≥ охоплюють ус≥ регламентн≥ та запитн≥ задач≥.
¬ умовах використанн¤ ј–ћ контролера зм≥нюЇтьс¤ технолог≥чний процес контролю. ƒл¤ одержанн¤ контрольноњ ≥нформац≥њ використовують узагальнену модель баз даних, що передбачаЇ:
-створенн¤ загальноњ бази оперативноњ ≥ нормативно-дов≥дковоњ ≥нформац≥њ;
-загальнометодичн≥ питанн¤ обл≥ку та контролю;
-прийн¤тт¤ р≥шень з орган≥зац≥њ обл≥ку та контролю на конкретних п≥дприЇмствах;
-прийн¤тт¤ р≥шень з орган≥зац≥њ обл≥ку та контролю вц≥лому по п≥дприЇмству.
ћетою анал≥зу Ї одержанн¤ узагальнюючих висновк≥в, ¤к≥ можуть бути використан≥ дл¤ прийн¤тт¤ управл≥нського р≥шенн¤ у господарськ≥й д≥¤льност≥. ƒл¤ цього формують анал≥тичн≥ показники та складають анал≥тичн≥ таблиц≥- вх≥дна, розрахункова ≥ вих≥дна анал≥тична ≥нформац≥¤.
ќрган≥зац≥¤ анал≥зу господарськоњ д≥¤льност≥ не маЇ жорсткоњ регламентац≥њ системою нормативних акт≥в, упор¤дкован≥сть дос¤гаЇтьс¤ створенн¤м внутр≥шнього документа- проекту орган≥зац≥њ. ƒл¤ того, щоб забезпечити орган≥зован≥сть на належному р≥вн≥, сл≥д врахувати його багатогранн≥сть, потребу пост≥йного пошуку резерв≥в виробництва на вс≥х д≥л¤нках господарюванн¤. —клад проекту потребуЇ детал≥зац≥њ анал≥тичного процесу.
¬ умовах ринковоњ економ≥ки значенн¤ обл≥ку на п≥дприЇмств≥ важко переоц≥нити. “ут важливе значенн¤ маЇ оперативне збиранн¤ ≥ обробка показник≥в, простота ≥ доступн≥сть цих показник≥в вс≥м користувачам в часовому та пооб'Їктивному аспектах.
¬ умовах, коли ѕ≈ќћ використовуЇтьс¤ на ј–ћ ≥ таким чином забезпечуЇтьс¤ у ритм≥ виробництва збиранн¤ ≥ обробка вс≥Їњ первинноњ ≥нформац≥њ в м≥сц¤х њњ виникненн, а пот≥м передача њњ по каналах зв'¤зку ус≥м користувачам р≥зних р≥вн≥в.
ѕосадов≥ права, обов'¤зки ≥ м≥ра в≥дпов≥дальност≥ прац≥вник≥в апарату управл≥нн¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ структури розробл¤ютьс¤ дл¤ нових умов функц≥онуванн¤, а тому вони будуть основою при формуванн≥ регламентуючоњ ≥нформац≥њ. ѕри њхь складанн≥ сл≥д врахувати те, що вс≥ процеси по збиранню ≥ обробц≥, збер≥ганню та виданню користувачам ≥нформац≥њ, а також де¤к≥ лог≥чн≥ операц≥њ будуть виконуватись у системному пор¤дку ≥ автоматизовано.
ќрган≥зац≥¤ автоматизованоњ системи збиранн¤ ≥ обробки економ≥чноњ ≥нформац≥њ спри¤Ї побудов≥ рац≥ональноњ структури апарату управл≥нн¤ п≥дприЇмством ≥ б≥льш корисному використанню дл¤ виробничих ц≥лей. ‘ункц≥онуванн¤ зазначеноњ системи створюЇ умови дл¤ п≥двищенн¤ культури управл≥нн¤ , а також зв≥льн¤Ї кер≥вник≥в ≥ фах≥вц≥в р≥зних р≥вн≥в в≥д ручноњ прац≥ по збиранню ≥ обробц≥ ≥нформац≥њ, скорочуЇ строки вироблюванн¤ ≥ прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень, пол≥пшуЇ њх ¤к≥сть.
¬нутр≥шн≥й контроль за д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства проводитьс¤ внутр≥шн≥м аудитором, а при його в≥дсутност≥ роб≥тниками бухгалтер≥њ. ѕри контрол≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ перев≥р¤ютьс¤ вс≥ зв≥тн≥ форми за статт¤ми, що њх утворюють.
ќсоблив≥ст≥ внутр≥шнього аудиту про¤вл¤ютьс¤ при перев≥рц≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ ≥ бухгалтерського обл≥ку. ƒл¤ п≥дтвердженн¤ зв≥тност≥ перш за все необх≥дноуточнити реальн≥сть балансу ≥ правильн≥сть оц≥нки вс≥х його статей.
ѕри перев≥рц≥ реальност≥ балансу необх≥дно виходити зтого, що вс≥ статт≥ балансу повинн≥ п≥дтверджуватись записами в рег≥страх синтетичного ≥ анал≥тичного обл≥ку ≥ бути про≥нвентаризованими в пер≥од п≥дготовчоњ роботи по складанню р≥чноњ зв≥тност≥.
ќсмислюючи матер≥али ≥нвентаризац≥й, уточнюючи правильн≥сть њх виведенн¤ в бухгалтерському обл≥ку, аудитор повинен њх пер≥одично перев≥р¤ти.
ƒо обов'¤зк≥в внутр≥шн≥х аудитор≥в також входить перев≥рка систем контролю, ¤ка направлена на виб≥рпол≥тики п≥дприЇмства в рамках законодавства ≥ р≥вн¤ дос¤гненн¤ програмних ц≥лей, а також оц≥нка ефективност≥ ≥ економ≥чност≥ компан≥њ.
омп'ютерний аудит зведеного обл≥ку ≥ зв≥тност≥ зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ даних ј–ћЅ зведеного обл≥ку ≥ складанн¤ зв≥тност≥ з використанн¤м аудиторськоњ нормативно-дов≥дковоњ ≥нформац≥њ.
ќсновними задачами при перев≥рц≥ ¤вл¤ютьс¤:
аудит своЇчасност≥ ≥ правильност≥ проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ ≥ в≥дображенн¤ њњ результат≥в на рахунках;
аудит достов≥рност≥ ≥ндексац≥њ статей балансу ≥ правильност≥ в≥днесенн¤ результат≥в на рахунки бухгалтерського обл≥ку;
аудит сальдо по рахункам на початок зв≥тного пер≥оду;
аудит сальдо по рахункам на к≥нець зв≥тного пер≥оду;
аудит операц≥й, в≥дображених в рег≥страх бухгалтерського обл≥ку ≥ √оловн≥й книз≥;
аудит в≥дпов≥дност≥ анал≥тичних даних синтетичним обл≥ковим даним;
аудит в≥дпов≥дност зв≥тних даних,що заф≥ксован≥ в бухгалтерськ≥й зв≥тност≥, анал≥тичним ≥ синтетичним даним.
¬»—Ќќ¬ ».
ƒипломна робота була присв¤чена вивченню аудиту ≥ анал≥зу, ¤к предмета, ≥ проведенню аудиторськоњ перев≥рки фактичноњ зв≥тност≥ ќѕ "—уз≥р'" за напр¤мками: аудит статт≥ балансу "–озрахунки по оплат≥ прац≥", перев≥рка деб≥торсько-кредиторськоњ заборгованост≥ ≥ аудит ф≥нансових результат≥в, та анал≥з п≥дприЇмства загальний, анал≥з ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ та платоспроможност≥.
¬ ”крањн≥ незалежна аудиторська д≥¤льн≥сть знайшла застосуванн¤ зовс≥м недавно, тому проведенн¤ аудиту - д≥ло нове, але воно маЇ базою рев≥з≥ю ≥ контроль. ќднак в≥дм≥нност≥ ≥снують. јудит представлЇ собою незалежну експертизу ≥ анал≥з публ≥чноњ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ господарюючого суб'Їкта уповноваженими на те особами (аудиторами) або ф≥рмою з метою визначенн¤ њњ достов≥рност≥, повноти ≥ реальност≥, в≥дпов≥дност≥ д≥ючому законодавству ≥ вимогам, пред'¤вленим до веденн¤ бухгалтерського обл≥ку ≥ стану ф≥нансовоњ зв≥тност≥.
ѕри аудит≥ статт≥ балансу "–озрахунки по оплат≥ прац≥" були ви¤влен≥ випадки незначних розб≥жностей запис≥в в розрахунково-плат≥жних в≥домост¤х ≥ первинних документах, неправильне в≥дображенн¤ нарахованоњ зароб≥тноњ плати, невелик≥ помилки у веденн≥ ≥ оформленн≥ первинних документ≥в ≥ виправленн¤ у √оловн≥й книз≥.
¬и¤ленн≥ помилки не можуть призвести до викривленн¤ бухгалтерськоњ зв≥тност≥.
ѕри проведенн≥ аудиту ƒ « можна зробити висновки, що на прот¤з≥ зв≥тного пер≥оду на п≥дприЇмств≥ в≥дбулось зменшенн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥ на 2.73 тис.грн. ≥ зб≥льшенн¤ кредиторськоњ заборгованост≥ на 322.01, що ≥ц≥лому негативно впливаЇ на стуктуру балансу. ÷е по¤снюЇтьс¤ значною ≥нфл¤ц≥Їю грошовоњ одиниц≥ ≥ п≥двищенн¤м ц≥н на сировину ≥ матер≥али. ѕри перев≥рц≥ було визнано законн≥сть деб≥торсько-кредиторських операц≥й ≥ п≥дтверджено суми в≥дображен≥ в баланс≥ п≥дприЇмства.
ѕри аудит≥ ф≥нансових результат≥в п≥дприЇмства аудитор може зробити висновоки, що п≥дприЇмство у своњй д≥¤льност≥ маЇ висок≥ позитивн≥ показники. “ак, пор≥внюючи з результатом ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства за 1998 р≥к з аналог≥чним пер≥одом 1997 року установлено, що зб≥льшилась виручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ на 120.6%, при зростанн≥ витрат на виробництво ц≥Їњ продукц≥њ на 112.9%, що дозвол¤Ї зб≥льшити прибуток в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ на 146.12%, а з урахуванн¤м виручки в≥д ≥ншоњ реал≥зац≥њ, доход≥в в≥д позареал≥зац≥йних операц≥й, балансовий ≥ чистий прибуток зб≥льшилис¤ на 143.6%. “аким чином , прибуток зр≥с за досл≥джуваний пер≥од завд¤ки зростанню виручки в≥д реал≥зай≥њ ≥ зниженню затрат на виробництво ц≥Їњ продукц≥њ.
ѕри в≥дсутност≥ внутр≥шнього контролю на п≥дприЇмств≥ можна запропонувати придбати додаток до д≥ючоњ на п≥дприЇмств≥ програми "1-— бухгалтер≥¤" з метою проведенн¤ анал≥зу ≥ аудиту д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.
¬ тепер≥шн≥й час ≥снують дуже багато розробок ≥ методичних вказ≥вок р≥зних автор≥в по проведенню анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмства.
™диноњ методики дл¤ проведенн¤ такого анал≥зу поки ще не розроблено, тому мною в процес≥ анал≥зу використан≥ найб≥льш приЇмн≥ розробки дл¤ анал≥зу ф≥нансового стану ќѕ "—уз≥р'¤".
¬икористовуючи вибрану мною методику анал≥зу у другому розд≥л≥ дипломноњ роботи приведене њњ практичне застосуванн¤. ¬ результат≥ проведеного анал≥зу зроблено р¤д висновк≥в.
як показав анал≥з ф≥нансового стану ќѕ "—уз≥р'¤" за останн≥ роки маЇ тенденц≥ю до пол≥пшенн¤ р¤д наступних показник≥в:
платоспроможност≥
л≥кв≥дност≥ балансу
оборотност≥ оборотних кошт≥в
јле де¤к≥ показники мали тендненц≥ю за ц≥ роки до пог≥ршенн¤. ƒо таких показник≥в в≥днос¤тьс¤:
зростанн¤ кредиторськоњ заборгованост≥ - з 44,6 тис.грн. до 55,6 тис.грн. —л≥д в≥дм≥тити, що не зважаючи на зростанн¤ абсолютноњ величини кредиторськоњ заборгованост≥ (з 1997 по 1998 роки) на 11 тис.грн. за цей пер≥од зменшилс¤ пер≥од очикуванн¤ погашенн¤ кредиторськоњ заборгованост≥, ¤кий в 1998 роц≥ становив 362 дн≥ в пор≥вн¤нн≥ з 626 дн¤ми в 1997 роц≥. ¬ результат≥ проведеного анал≥зу сл≥д зробити висновок, що кер≥вництву п≥дприЇмства потр≥бно вжити заход≥в по скороченню кредиторськоњ заборгованост≥.
“ак ¤к кредиторська заборгован≥сть на п≥дприЇмств≥ в основному складаЇтьс¤ з заборгованост≥ за товари в≥двантажен≥, строк оплати за ¤к≥ ще не настав, кер≥вництву п≥дприЇмства можна рекомендувати скороченн¤ строк≥в платежу, що обумовлен≥ в договорах. ÷е дасть змогу скоротити пер≥од очикуванн¤ погашенн¤ кредиторськоњ заборгованост≥ та зменшенн¤ њњ абсолютноњ величини.
ѕроведений анал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмства дав змогу ви¤вити нерац≥ональне використанн¤ чистого прибутку на п≥дприЇмств≥. Ќа м≥й погл¤д зб≥льшенн¤ величини —татутного фонду п≥дприЇмства в 1997 роц≥ за рахунок чистого прибутку Ї неправом≥рним. „истий прибуток п≥дприЇмства можна використати б≥льш вдало, направивши його на розширенн¤ виробництва, зб≥льшенн¤ резервного та страхового фонду та зб≥льшенн¤ власних оборотних кошт≥в.
“аким чином проведений анал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмства дав змогу розробити висновки та пропозиц≥њ по пол≥пшенню ф≥нансового стану п≥дприЇмства, але ц≥ висновки ≥ розрахунки показник≥в не завжди можуть бути сп≥вставлен≥ з под≥бним анал≥зом по ≥ншим п≥дприЇмствам. „ерез це у мене виникла така рекомендац≥¤:
по-перше- розробити Їдину методику анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмства;
по-друге- скласте спец≥альне програмне забезпеченн¤ дл¤ проведенн¤ комп'ютер≥зованого анал≥зу ф≥нансового стану. ѕод≥бну програму сл≥д розробити дл¤ проведенн¤ внутр≥шнього аудиту.
«апровадженн¤ в житт¤ цих рекомендац≥й дасть змогу п≥дприЇмствам проводити ф≥нансовий анал≥з та аудит в стисл≥ строки та використовувати њх результати дл¤ обгрунтованн¤ ефективних управл≥нських р≥шеннь.
–еорган≥зац≥¤ структури управл≥нн¤ , використанн¤ ј—” поставили вимогу перебудови функц≥й управл≥нн¤. «ам≥на т≥льки частини њх зач≥паЇ сум≥жн≥ функц≥њ, управл≥нськ≥ зв'¤зки, в к≥нцевому п≥дсумку це позначаЇтьс¤ на ≥нформац≥њ, в тому числ≥ на обл≥ков≥й ≥ на анал≥тичн≥й. ÷е зумовлюЇ потребу комплексного системного обстеженн¤ ≥ проектуванн¤ функц≥й з урахуванн¤м взаЇмообумовленост≥ в простор≥ ≥ час≥.
Ќа ќѕ "—уз≥р'¤" вс≥ перерахован≥ принципи введенн¤ автоматизованоњ системи обробки даних були дотриман≥, що спри¤ло безпроблемному введенню њњ в д≥ю. ќбл≥ковий ≥ управл≥нський персонал у встановленому пор¤дку пройшли курс по вивченню програмних засоб≥в.
Ќа п≥дприЇмств≥ дотримуютьс¤ вс≥ принципи забезпеченн¤ обл≥ку, контролю, анал≥зу та аудиту.
« викладеного вище можна зробити висновок,що п≥дприЇмство використовуЇ з повною в≥ддачею вс≥ ресурси, ¤к≥ Ї у його розпор¤дженн¤, ¤к розумов≥ так ≥ матер≥альн≥.
—ѕ»—ќ ¬» ќ–»—“јЌќѓ
Ћ≤“≈–ј“”–».
«акон ”крањни "ѕро аудиторську д≥¤льн≥сть". N 3125 - XII в≥д 22. 04. 93 р.
ѕоложенн¤ "ѕро документальне забезпеченн¤ запис≥в в бухгалтерському обл≥ку" затведженого наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 24 травн¤ 1995 року є 88.
ѕоложенн¤ "ѕро орган≥зац≥ю бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥ в ”крањн≥" в≥д 3 кв≥тн¤ 1993 року є 250, з врахуванн¤м зм≥н ≥ доповнень внесених ѕостановою аб≥нета ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 5 липн¤ 1993 року є 509, в≥д 24 вересн¤ 1993 року є 804, в≥д 21 березн¤ 1994 року є 175, в≥д 26 кв≥тн¤ 1995 року є 307, в≥д 14 серпн¤ 1996 року є 951 ≥ в≥д 11 серпн¤ 1997 року є 869.
≤нструкц≥¤ "ѕро пор¤док заповненн¤ форм р≥чного бухгалтерського зв≥ту п≥дприЇмства" в≥д 18 серпн¤ 1995 року є 139 з≥ зм≥нами ≥ доповненн¤ми , внесеними 28 жовтн¤ 1996 року є 231, в≥д 17 листопада 1997 року є 247 ≥ в≥д 19 лютого 1998 року є 37.
≤нструкц≥¤ "ѕо ≥нвентаризац≥њ основних засоб≥в, нематер≥альних актив≥в, товарно-матер≥альних ц≥нностей, грошових кошт≥в документ≥в ≥ розрахунк≥в" , затвердженоњ наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 11 серпн¤ 1994 року є 69.
≤нструкц≥¤ "ѕро пор¤док заповненн¤ форм р≥чного бухгалтерського зв≥ту п≥дприЇмства" в≥д 18 серпн¤ 1995 року є 139 з≥ зм≥нами ≥ доповненн¤ми , внесеними 28 жовтн¤ 1996 року є 231, в≥д 17 листопада 1997 року є 247 ≥ в≥д 19 лютого 1998 року є 37.
"ѕор¤док в≥дображенн¤ в бухгалтерському зв≥т≥ операц≥й з майном ≥ зобов'¤зан¤ми, варт≥сть ¤ких виражена в ≥ноземн≥й валют≥", "ѕоложенн¤м по бухгалтерському обл≥ку операц≥й в ≥ноземн≥й валют≥" , затведженого наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 14 лютого 1996 року є 29.
"ѕор¤док в≥дображенн¤ в бухгалтерському обл≥ку ≥ зв≥тност≥ операц≥й, пов'¤заних з приватизац≥Їю ≥ орендою державних п≥дприЇмств", затвердженого наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 16 грудн¤ 1993 року є 109 , з врахуванн¤м доповнень до нього , затверджених наказами ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 25 с≥чн¤ 1994 року є 9, в≥д 10 травн¤ 1994 року є 68, в≥д 19 червн¤ 1996 року є 121 ≥ в≥д 19 листопада 1996 року є 244.
¬каз≥вка "ѕо орган≥зац≥њ бухгалтерського обл≥ку в ”крањн≥" , затверджена наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 7 травн¤ 1993 року є 25, в редакц≥њ наказу ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 15 с≥чн¤ 1998 року є 10.
¬. —опко "Ѕухгалтерський обл≥к у п≥дприЇмств≥". ињв 1995 р≥к. 266 с.
ѕ. Ѕабич "Ѕухгалтерський обл≥к на малих п≥дприЇмствах" ињв 1995 р≥к. 221с.
—. “каченко "ќснови бухгалтерського обл≥ку" ињв 1996 р≥к. 311с.
¬. —авченко , ¬.«авгородн≥й "јвтоматизац≥¤ бухгалтерського обл≥ку, контролю, анал≥зу ≥ аудиту". ињв 1997 р≥к. 346 с.
¬.ѕ. «авгородн≥й. "јвтоматизац≥¤ бухгалтерського обл≥ку, контролю, анал≥зу ≥ аудиту". ињв 98. 768 с.
ј.Ќ. узьминський, ¬.¬. —опко, ¬.ѕ. «авгородн≥й. "ќрган≥зац≥¤ бухгалтерського обл≥ку, контролю ≥ анал≥зу". ињв 93. 214 с.
"јудит" п\р ј.Ќ. узьминського. ињв 96. 320 с.
ћ.√. “вердохл≥б, ќ.ƒ. Ўарапов. "ќрган≥зац≥¤ ≥нформуванн¤ кер≥вник≥в". ињв 97. 197 с.
"—истеми п≥дтримки прийн¤тт¤ р≥шень" п\р ¬.‘. —итника. ињв 95. 175 с.
јндреЇв ¬. ƒ. "ѕрактичний аудит" (справочний пос≥бник). ћосква, ≈коном≤ка, 1994 р. 342 с.
–обертсон ƒж. "јудит". ѕереклад з англ. ћосква, KPMG, јудиторська¤ ф≥рма " онтакт", 1993 р. 418 с.
‘оменко ≈. ј. "ƒо нас прийшов податковий ≥нспектор: Ѕухгалтерська зв≥тн≥сть ≥ методи њњ перев≥рки. ќдеса ќ ‘ј, 1994р. 353 с.
ƒолжанський Ќ. "—учасна орган≥зац≥¤ аудиту в ”крањн≥". "¬се про Ѕ”" 1995 - N17 - с. 4, 5.
’≥л≥нський √. "јудит деб≥торсько-кредиторськоњ заборгованост≥". " BUSINESS ”крањна" - 1994 - N 23 - с. 2.
Ѕаришн≥ков Ќ.ѕ. "ќрган≥зац≥¤ ≥ методика проведенн¤ загального аудиту", ћосква, 1996 р. "‘≥л≥н". 281 с.
ќвс≥йчук ћ.‘. "јудит. ќрган≥зац≥¤. ћетодика проведенн¤", ћосква, 1996 р.,“ќќ "≤нтехтех". 243 с.
Ўеремет ј.ƒ., —уйц ¬.ѕ. "јудит. Ќавчальний пос≥бник", ћосква, 1995 р., "≤нфра-ћ". 318 с.
ј. узьм≥нський, ћ. ужельний, ќ. ѕетрик, ¬. —авченко. "јудит" (практичний пос≥бник). ињв 1996 р., "ќбл≥к≥нформ". 273 с.
ј. узьм≥нський, ¬. —опко, ¬. «авгородн≥й. "ќрган≥зац≥¤ бухгалтерського обл≥ку, контролю ≥ анал≥зу", ињв, 1993 р., "¬ища школа".452 с.
ћ. Ѕ≥луха. "јудит у б≥знес≥". ƒн≥пропетровськ, 1994 р., "ѕреском". 240 с.
¬. «авгородн≥й "јвтоматизац≥¤ бухгалтерського обл≥ку, контролю, анал≥зу ≥ аудиту". ињв, 1998 р., "ј. —. .". 648 с.
ј. узьм≥нський . "—уть аудиту, його мета ≥ задач≥". "Ѕух.обл≥к ≥ аудит" -1994, є 1.
јренс, Ћоббек . "јудит" - 1995г. 346 с.
ћ. Ѕ≥луха "јудит ф≥нансового стану п≥дприЇмства", ж. "Ѕух.обл≥к ≥ аудит" -1994, є 5.
Ќорматив 1. "ћета та завданн¤ проведенн¤ аудиту" јѕ” N 35 в≥д 14.09.95 р.
Ќорматив 2. "ƒогов≥р на проведенн¤ аудиту" јѕ” N 35 в≥д 14.09.95
Ќорматив 4. "ѕлануванн¤ аудиту" јѕ” N 54 в≥д 29.05.97
√лобальна комп'ютерна мережа "Internet": ÷ентральна ћосковська Ѕ≥бл≥отека, Ѕ≥бл≥отека ѕ≥соцького.
ћетодика проведенн¤ поглибленого анал≥зу ф≥нансово-господарського стану неплатоспроможних п≥дприЇмств та орган≥зац≥й. «атверджено наказом јгенства з питань запоб≥ганн¤ банкрутству п≥дприЇмств та орган≥зац≥й в≥д 21 березн¤ 1997 року є 37.
ќ.¬. ™фимова "‘≥нансовий анал≥з" ћосква 1998.р≥к. 320 с.
√.¬. —авицька "јнал≥з господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств", ћинськ 1999 р≥к. 409 с.
∆урнал "‘≥нансова тема" є 3 1997 р≥к.
’арактеристика.
” своњй дипломн≥й робот≥, ћ≥х≥на ќлена —ав≥чна, що проходила практику на ќѕ "—уз≥р'¤", в≥добразила питанн¤ методики орган≥зац≥њ анал≥зу ≥ аудиту ф≥нансовоњ зв≥тност≥.
ѕроведений анал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмства, що висв≥тлений робот≥ даЇ змогу розробити висновки та пропозиц≥њ по пол≥пшенню ф≥нансового стану п≥дприЇмства, але ц≥ висновки ≥ розрахунки показник≥в не завжди можуть бути сп≥вставлен≥ з под≥бним анал≥зом по ≥ншим п≥дприЇмствам.
” робот≥ проведено оц≥нку результат≥в господарськоњ д≥¤льност≥ за попередн≥й та поточн≥ роки, ви¤влено фактори , ¤к≥ позитивно чи негативно вплинули на к≥нце≥в показник роботи п≥дприЇмства, що даЇ змогу прийн¤ти р≥шенн¤ про визнанн¤ структури балансу задав≥льною (незадов≥льною), а п≥дприЇмство платоспроможним (неплатоспроможним), тощо. “акож у робот≥ проанал≥зовано платоспроможн≥сть п≥дприЇмства та його ф≥нансов≥ результати.
¬исв≥тлен≥ у робот≥ питанн¤, що стосуютьс¤ аудиту ф≥нансовоњ зв≥тност≥ заслуговують особливоњ уваги. ” робот≥ розкрито вс≥ аспекти проведенн¤ аудиту ф≥нансового стану п≥дприЇмства опираючись на д≥юч≥ нормативн≥ акти.
—тудентка у робот≥ вказала вс≥ недол≥ки, що мали м≥сце п≥д час написанн¤ роботи.
¬ц≥лому робота написана з дотриманн¤м вс≥х вимог ≥ заслуговуЇ позитивноњ оц≥нки.
√ол.бухгалтер √евеленко Ћ.√.
–еферат.
–обота м≥стить 20 таблиц≥, 2 схеми, 2 малюнки та 5 додатк≥в. —писок л≥тератури складаЇтьс¤ з 39 джерел.
ќб'Їктом досл≥дженнн¤ Ї методика та орган≥зац≥¤ анал≥зу та аудтиту ф≥нансовоњ зв≥тност≥ в умовах ринковоњ економ≥ки (на приклад≥ ќѕ "—уз≥р'¤").
ћета роботи вивчити д≥ючу систему анал≥зу ≥ аудиту ф≥нансовоњ зв≥тност≥, визначити напр¤мки њњ вдосконаленн¤.
«а результатами досл≥дженнн¤ сформулювати напр¤мки анал≥зу та аудиту ф≥нансовоњ зв≥тност≥ в умовах застосуванн¤ ј–ћ бухгалтера.
ќдержан≥ результати можуть бути використан≥ дл¤ розробки проекту вдосконаленн¤ анал≥зу ≥ аудиту в ≥нших спор≥днених п≥дприЇмствах.
