јЌќ“ј÷≤я.
¬ипускноњ бакалаврськоњ роботи
—коробрехи Ћеон≥да √ригоровича
на тему : " јвтоматизована система обл≥ку кадр≥в
на п≥дприЇмств≥ " -  ињв,  Ќ≈”,
кафедра ≥нформац≥йних системи в економ≥ц≥, 1997.
” випускн≥й бакалаврськ≥й робот≥ обгрунтовано виб≥р теми досл≥дженн¤, доведено њњ актуальн≥сть. “акож наведена характеристика предметноњ област≥.
” робот≥ наведен≥ результати досл≥дженн¤ предметноњ област≥: автоматизац≥¤ обл≥ку на¤вност≥ та руху кадрiв, описана ≥нформац≥йна система предметноњ област≥ ( характеристика ≥нформац≥йноњ системи, функц≥ональна та орган≥зац≥йна структура ).
” випускн≥й бакалаврськ≥й робот≥ осв≥тлен≥ питанн¤ ≥нформац≥йного забезпеченн¤ - теоретичн≥ та практичн≥ аспекти: описаний склад та орган≥зац≥¤ ≥нформац≥йного забезпеченн¤ ( структура ≥нформац≥йного забезпеченн¤, призначенн¤ ус≥х баз даних, принципи орган≥зац≥њ ≥нформац≥йного забезпеченн¤, опис прийн¤тих вид≥в контролю за маршрутами обробки даних при створенн≥ та функц≥онуванн≥ ≥нформац≥йноњ бази ); розгл¤нуто орган≥зац≥ю збору та передач≥ ≥нформац≥њ  ( перел≥к джерел та нос≥њв ≥нформац≥њ, загальн≥ вимоги до орган≥зац≥њ збору, передач≥, контролю та редагуванн¤ ≥нформац≥њ ); описан≥ прийн¤т≥ в ≥нформац≥йн≥й систем≥ методи класиф≥кац≥њ та кодуванн¤ об'Їкт≥в; розгл¤нуто перел≥к вх≥дних та вих≥дних даних, ¤к≥ характеризують предметну область. ¬казана ≥нформац≥йна сукупн≥сть, використовувана у процес≥ розв'¤занн¤ даноњ задач≥. –озроблено алгоритм розв'¤занн¤ задач≥, наведено його математичний опис. ” робот≥ описано програмне забезпеченн¤: операц≥йна система MS-DOS 6.20, операц≥йне середовище Windows 3.11 та система управл≥нн¤ базами даних FoxPro 2.5. ƒокладно описана самост≥йно розроблена програма.


                                                           ¬—“”ѕ.
            ‘ункц≥онуванн¤ будь-¤коњ системи управл≥нн¤ пов'¤зано з циркул¤-ц≥Їю в н≥й ≥нформац≥њ. Ѕудь-¤кий процес управл≥нн¤ - перш за все, ≥нфор-мац≥йний процес, ¤кий передбачаЇ виконанн¤ функц≥й збору, передач≥, обробки, анал≥зу ≥нформац≥њ та прийн¤тт¤ в≥дпов≥дних р≥шень. «абезпеченн¤ ¤к≥сного ≥нформац≥йного обслуговуванн¤ користувач≥в шл¤хом видач≥ в≥рог≥дноњ, своЇчасноњ та достатньоњ дл¤ прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень ≥нформац≥њ у форм≥, ¤ка Ї зручною дл¤ використанн¤, Ї основним призначен¤м ≥нформац≥йного забезпеченн¤.
            «адача обл≥ку на¤вност≥ та руху кадрiв займаЇ пров≥дне м≥сце в систем≥ управл≥нн¤.
            «б≥льшенн¤ масштаб≥в п≥дприЇмства приводить до зб≥льшенн¤ к≥ль-кост≥ роб≥тник≥в, а необх≥дн≥сть њњ обл≥ку пов¢¤зана з≥ зб≥льшенн¤м апарату управл≥нн¤, ¤кий займаЇтьс¤ збором, обробкою та анал≥зом ≥нформац≥њ по обл≥ку на¤вност≥ та руху кадрiв п≥дприЇмства.
            ќск≥льки обл≥к та контроль за навн≥стю та рухом кадрiв Ї одним з найскладн≥ших та трудом≥стких частин бл≥ку прац≥ та пов'¤заний з обробкою великих обс¤г≥в обл≥ковоњ ≥нформац≥њ та складними розрахунками, пропонуЇтьс¤ автоматизувати    процес обл≥ку на¤вност≥ та руху кадрiв з використанн¤м ≈ќћ.
             ”сп≥шне вир≥шенн¤ ц≥Їњ задач≥ багато в чому залежить в≥д рац≥ональ-ноњ орган≥зац≥њ ≥нформац≥йного забезпеченн¤, ¤ке дозвол¤Ї вир≥шувати так≥ проблеми ¤к: централ≥зоване керуванн¤ даними, ≥нформац≥йна сум≥сн≥сть, гнучк≥сть та ефективна актуал≥зац≥¤ ≥нформац≥йноњ бази.
ѕри автоматизац≥њ за допомогою ≥нформац≥йноњ системи зменшуютьс¤ обс¤ги ручноњ прац≥, зменшуЇтьс¤ час на обробку та отриманн¤ необх≥дноњ ≥нформац≥њ, зростаЇ продуктивн≥сть роботи прац≥вник≥в в≥дд≥лу кадр≥в.
ќб'Їктом досл≥дженн¤ у випускн≥й бакалаврськ≥й робот≥ Ї ≥нформац≥йн≥ процеси пов'¤зан≥ з обл≥ком на¤вност≥ та руху кадрiв на приклад≥ ≥нформац≥йного обчислювального центру „егн≥г≥вського обласного споживчого союзу.
            ” дан≥й бакалаврськ≥в робот≥ в≥дм≥чаютьс¤ структура та методи побудови ≥нформац≥йного забезпечнн¤ ≤—, визначаютьс¤ склад задач по створенню та функц≥онуванню ≥нформац≥йноњ бази, навод¤тьс¤ способи опису системи класиф≥кац≥њ, розгл¤нуто орган≥зац≥ю збору та передач≥ ≥нформац≥њ.

1. ƒќ—Ћ≤ƒ∆≈ЌЌя ѕ–≈ƒћ≈“Ќќѓ ќЅЋј—“≤ “ј ќЅ√–”Ќ“”¬јЌЌя                         «јѕ–ќѕќЌќ¬јЌ»’ ѕ–ќ≈ “Ќ»’ –≤Ў≈Ќ№.
1.1. ’арактеристика предметноњ област≥.
Ѕлок задач з обл≥ку ≥ контролю прац≥ та зароб≥тноњ плати Ї одним з найважчих, складних та трудом≥стких д≥л¤нок обл≥ковоњ роботи, що потребуЇ точних ≥ оперативних даних. ƒаний обл≥к повинен забезпечити в орган≥зац≥њ точний контроль за на¤вн≥стю та рухом кадрiв.
ќб'Їктом досл≥дженн¤ у бакалаврськ≥й робот≥ Ї ≥нформац≥йн≥ процеси, пов'¤зан≥ з обл≥ком на¤вност≥ та руху кадрiв на приклад≥ ≥нформац≥йного обчислювального центру „ерн≥г≥вського обласного споживчого союзу ( ≤ќ÷ ќ—— ).
≤ќ÷ ќ—— створений у вересн≥ 1975 року. —хема орган≥зац≥йноњ структури ≤ќ÷ ќ—— зображена на рисунку 1.
ќсновною задачею ≤ќ÷ було обслуговуванн¤ районних споживчих товариств та господарств системи споживчоњ кооперац≥њ. –ан≥ше центр був оснащений ≈ќћ типу ™— 1036, ™— 1046. Ќа сьогодн≥шн≥й день на ≤ќ÷ повн≥стю зм≥нилас¤ технолог≥¤ обробки ≥нформац≥њ. «алишилас¤ лише одна ≈ќћ типу ™— та закуплен≥ ѕ≈ќћ.
“епер в≥дд≥ли ≤ќ÷ виконують наступн≥ функц≥њ.
¬≥дд≥л розробки та впровадженн¤ економ≥чних задач займаЇтьс¤ розробкою, впровадженн¤м та подальшим супроводженн¤м впроваджуваних задач. ” даному в≥дд≥л≥ виконуютьс¤ сл≥дуюч≥ функц≥њ:
- виписка рахунк≥в-фактур;
- к≥льк≥сно-сумовий обл≥к;
- бухгалтерський обл≥к;
- зведенн¤ квартальних бухгалтерських зв≥т≥в ≥ баланс≥в.
хема орган≥зац≥йноњ структури ≤ќ÷ ќ——

–ис.1
¬≥дд≥л техн≥чного обслуговуванн¤ перифер≥йноњ техн≥ки, ѕ≈ќћ ≥ касових апарат≥в займаЇтьс¤ техн≥чним обслуговуванн¤м ≥ ремонтом клав≥шних обчислювальних машин, ѕ≈ќћ; встановленн¤м, програмуванн¤м ≥ техн≥чним обслуговуванн¤м касових апарат≥в ф≥рми SAMSUNG.
¬≥дд≥л розмноженн¤ та оформленн¤ документ≥в робить ксерокоп≥њ, брошуруЇ, проводить пор≥зку папер≥в будь-¤кого формату.
 омерц≥йний в≥дд≥л займаЇтьс¤ роздр≥бною та оптовою торг≥влею.
Ѕухгалтер≥¤ складаЇтьс¤ з трьох чолов≥к: головний бухгалтер та два бухгалтери.
√оловний бухгалтер розроблюЇ зв≥ти по магазину, по кас≥, складаЇ журнали-ордери ≥ баланс.
Ѕухгалтер веде обл≥к банк≥вських операц≥й, розрахунки ≥з замовниками, деб≥торами ≥ кредиторами, нараховуЇ зароб≥тну плату роб≥тникам ≤ќ÷.
≤нший бухгалтер веде к≥льк≥сно-сумовий обл≥к сировини, матер≥ал≥в ≥ виконуЇ обов'¤зки касира.
¬≥дд≥л кадр≥в веде обл≥к кадрiв ≤ќ÷. ћета обл≥ку кадрiв - одержанн¤ даних про на¤вн≥сть ≥ рух прац≥вник≥в в ц≥лому по ≤ќ÷ ≥ по кожному його в≥дд≥лу, контроль за виконанн¤м плану по встановлен≥й чисельност≥ роб≥тник≥в та службовц≥в, визначенн¤ витрат прац≥, контроль за к≥льк≥стю прийн¤тих ≥ зв≥льнених прац≥вник≥в.
” в≥дд≥л≥ кадр≥в ( ¬  ), при прийн¤тт≥ на роботу прац≥вника складаЇтьс¤ особиста картка. ¬она включаЇ в себе в≥домост≥, отриман≥ з трудовоњ книжки, ¤ка ведетьс¤ у ¬ , диплому, паспорту. ѕри прийом≥ на роботу, у в≥дпов≥дност≥ з профес≥Їю ≥ квал≥ф≥кац≥Їю прац≥вника, призначають йому посаду, в≥дд≥л, в ¤кому в≥н буде працювати, а пот≥м по цим даним у документ≥ "Ўтатний розклад" визначають оклад. ѕосада, в≥дд≥л, оклад, а також пр≥звище, ≥м'¤ та по-батьков≥, дата зарахуванн¤ на роботу, табельний номер, ¤кий прац≥вников≥ присвоюють у ¬ , вказують у "Ќаказ≥ про прийом на роботу". ѕ≥дтверджений директором наказ передаЇтьс¤ у бухгалтер≥ю. ‘орма цього документу наведена у додатку 1. ≤нспектор ¬  попереджуЇ кер≥вника в≥дд≥лу, в ¤кий призначено прац≥вника на роботу.
„исельн≥сть прац≥вник≥в ( особистий склад ) визначаЇтьс¤ техпром-ф≥н-планом орган≥зац≥њ та укладеними колективними угодами.
«алежно в≥д участ≥ в господарськ≥й д≥¤льност≥ розр≥зн¤ють промислово-виробничий ≥ непромисловий персонал. «а характером виконуваних функц≥й промислово-виробничий персонал розпод≥л¤Їтьс¤ на категор≥њ: ро-б≥тники ( основного ≥ допом≥жного вироництва ), кер≥вники, спец≥ал≥сти ≥ службовц≥. Ќепромисловий персонал - це роб≥тники ≥ службовц≥ кап≥тального ремонту, транспортного ≥ житлового господарства ≥ культурно-побутових установ.
–ух кадрiв оформл¤Їтьс¤ первинними документами: наказами про прийом, перем≥щенн¤, зв≥льненн¤.
¬ практиц≥ обл≥ку кадр≥в розр≥зн¤ють списковий склад, середньосписковий, на¤вний.
‘актична чисельн≥сть вс≥х прац≥вник≥в орган≥зац≥њ визначаЇтьс¤ списковим складом.
¬ списковий персонал вход¤ть вс≥ категор≥њ пост≥йних, сезонних та тимчасових прац≥вник≥в, прийн¤тих на роботу на пер≥од не менше 5 дн≥в.  р≥м того, в списковий склад включаютьс¤ також прац≥вники, прийн¤т≥ на роботу за основною д≥¤льн≥стю орган≥зац≥њ на пер≥од б≥льше одного дн¤. ѕрац≥вники включаютьс¤ в списковий склад з дн¤ њх зарахуванн¤ на роботу. ” списках прац≥вник≥в ≤ќ÷  повинн≥ бути присутн≥ ¤к фактично працююч≥ на даний пер≥од часу, так ≥ в≥дсутн≥ на робот≥ за певною причиною.
¬ списковий склад п≥дприЇмства включаютьс¤:
-        прац≥вники, ¤к≥ фактично з'¤вилис¤ на роботу, в тому числ≥ т≥ , що не працювали по причин≥ простою;
-        прац≥вники, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в службовому в≥др¤дженн≥;
-        прац≥вники, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в чергових в≥дпустках;
-        ж≥нки, ¤к≥ знаход¤тьс¤ у дикретних в≥дпустках;
-        прац≥вники, ¤к≥ не з'¤вилис¤ на роботу через хворобу;
-        прац≥вники, ¤к≥ не з'¤вилис¤ на роботу у зв'¤зку з виконанн¤м державних та сусп≥льних обов'¤зк≥в, по особист≥й поважн≥й причин≥ з дозволу адм≥н≥страц≥њ, особи, ¤к≥ зд≥йснили прогул, а також прац≥вники, ¤ких засудили на строк в≥д 3 до 15 д≥б;
-        прац≥вники, ¤к≥ тимчасово в≥д≥рван≥ в≥д виробництва на с≥льскогоспо-дарськ≥ роботи, л≥созаготовки та ≥нше;
-        прац≥вники, в≥др¤джен≥ дл¤ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ, на сес≥њ;
-        прац≥вники, прийн¤т≥ на роботу з випробувальним терм≥ном;
-        прац≥вники, прийн¤т≥ на роботу за основною д≥¤льн≥стю орган≥зац≥њ на строк б≥льше одного дн¤;
-        прац≥вники орган≥зац≥њ, ¤к≥ працюють поза орган≥зац≥Їю, ¤кщо вони отримують зароб≥тну плату в≥д ц≥Їњ орган≥зац≥њ;
-        "надомн≥" роб≥тники;
—ередньоспискова чисельн≥сть прац≥вник≥в за зв≥тний м≥с¤ць визначаЇтьс¤ шл¤хом додаванн¤ к≥лькост≥ прац≥вник≥в за вс≥ календарн≥ дн≥ зв≥тного м≥с¤ц¤, враховуючи св¤тков≥ та вих≥дн≥ дн≥, та д≥ленн¤ отриманоњ суми на число календарних дн≥в зв≥тного пер≥оду.
¬≥д спискового складу прац≥вник≥в сл≥д в≥др≥зн¤ти на¤вний, ¤кий показуЇ, ск≥льки чолов≥к з числа перебуваючих у списку з'¤вилос¤ на роботу.
¬ир≥шенн¤ даноњ задач≥ передбачаЇ виконанн¤ р¤ду розрахунк≥в, пов'¤заних з визначенн¤м к≥лькост≥ прийн¤тих прац≥вник≥в на роботу в орган≥зац≥ю та вибувших з нењ за певний пер≥од ( м≥с¤ць ), а також на¤вн≥сть прац≥вник≥в в орган≥зац≥њ. ѕри цьому к≥льк≥сн≥ показники розрахунк≥в при необх≥дност≥ можуть визначатис¤ в розр≥з≥ р≥зних групових ознак ( наприклад, категор≥й персоналу, профес≥й, осв≥ти ). ѕоказники, ¤к≥ отримуютьс¤, пот≥м перенос¤тьс¤ у в≥дпов≥дн≥ вих≥дн≥ форми, дл¤ ¤ких характерна велика њх к≥льк≥сть ≥ р≥зноман≥тн≥сть.
¬ процес≥ розв'¤занн¤ задач≥ виконуютьс¤ наступн≥ операц≥њ по обл≥-ку ≥ контролю:
             - прийн¤тт¤ прац≥вник≥в на роботу;
             - зв≥льненн¤ прац≥вник≥в з орган≥зац≥њ;
             - на¤вн≥сть прац≥вник≥в на робот≥;
             - в≥йськового обл≥ку;
             - п≥дготовки кадр≥в.
ѕ≥драхунок к≥льк≥сних показник≥в на¤вност≥ та руху кадрiв по р≥зним груповим ознакам виконуЇтьс¤ виборкою, сортуванн¤м ≥ додаванн¤м первинних даних в межах тих чи ≥нших групових ознак.
ќсновним недол≥ком даноњ ≥нформац≥йноњ системи Ї те, що вс≥ розрахунки ведутьс¤ за допомогою калькул¤тора, дл¤ перев≥рки достов≥рност≥ даних потр≥бно ще раз все перерахувати, а це неефективно ≥ займаЇ багато часу. ѕри обл≥ку пост≥йно потр≥бна ≥нформац≥¤ про на¤вн≥сть прац≥вник≥в, а пошук њњ дуже трудом≥сткий.
–озгл¤нувши ситуац≥ю, ¤ка склалас¤, можна зробити висновок про необх≥дн≥сть удосконаленн¤ методу обл≥ку на¤вност≥ та руху кадрiв шл¤хом створенн¤ автоматизованого робочого м≥сц¤ ( ј–ћ ) ≥нспектора в≥дд≥лу кадр≥в.




1.2. јнал≥з ≥снуючих вар≥ант≥в розв'¤занн¤ досл≥джуваноњ задач≥.
ќбл≥к прац≥ та зароб≥тноњ плати, ¤к вже було сказано, Ї одним з найб≥льш трудом≥стких д≥л¤нок обл≥ковоњ роботи. ” попередньому п≥дроз-д≥л≥ була розгл¤нута ≥снуюча технолог≥¤ розв'¤занн¤ задач≥ "ќбл≥к на¤вност≥ та руху кадрiв", а також були вказан≥ основн≥ недол≥ки, притаманн≥ ручному вар≥анту розв'¤занн¤ задач≥. “ому на основ≥ вищесказаного можна зробити висновки про те що використанн¤ засоб≥в обчислювальноњ техн≥ки дозволить значно п≥двищити продуктивн≥сть та ефективн≥сть розрахункових операц≥й та операц≥й пошуку даних. ћожлив≥ наступн≥ вар≥анти розв'¤занн¤ даноњ задач≥.
“ак ¤к на досл≥джуваному об'Їкт≥ використовуютьс¤ ≈ќћ типу ™—, то можна запропонувати розв'¤занн¤ задач≥ на обчислювальному центр≥ за допомогою ц≥Їњ ≈ќћ. ÷ей вар≥ант передачаЇ, що необх≥дна ≥нформац≥¤ п≥дготовлюЇтьс¤ роб≥тником в≥дд≥лу кадр≥в на основ≥ первинних документ≥в ≥ передаЇтьс¤ на обчислювальний центр ( ќ÷ ), де оператор вводить ≥нформац≥ю у Ѕƒ. ќброблена на ≈ќћ ≥нформац≥¤ передаЇтьс¤ у в≥дд≥л кадр≥в.
” ц≥Їњ технолог≥њ ≥снують сл≥дуюч≥ недол≥ки:
- залежн≥сть в≥д роботи ќ÷;
- розпод≥ленн¤ прац≥ м≥ж прац≥вниками в≥дд≥лу кадр≥в ≥ оброблювачами ≥нформац≥њ. ќператор працюЇ з ≥нформац≥Їю, не розум≥ючи њњ значенн¤, при цьому зб≥льшуЇтьс¤ ймов≥рн≥сть помилок при ввод≥;
- жорстка регламентац≥¤ процес≥в обробки ≥нформац≥њ та строк≥в отриманн¤ вих≥дних документ≥в. “аким чином немаЇ можливост≥ перегл¤нути Ѕƒ в будь-¤кий момент часу.
–озв'¤занн¤ задач≥ за допомогою пакету прикладних програм (ѕѕѕ) "ј–ћи дл¤ малих п≥дприЇмств", а саме: ј–ћ " адри", " омтех". ¬сю необх≥дну ≥нформац≥ю прац≥вник ¬  отримуЇ в оперативному пор¤дку на основ≥ введених ним же даних.
Ќедол≥ки даноњ технолог≥њ:
- висока варт≥сть ѕѕѕ;
- незастосовуван≥сть вс≥х функц≥й, ¤к≥ реал≥зуЇ даний пакет;
- витрати на доробку системи спец≥ал≥стами-розробниками п≥д специ-ф≥ку обл≥ку кадрiв даного ≤ќ÷. ‘ункц≥ональн≥ програми прив'¤зан≥ до конкретноњ специф≥ки оргац≥зац≥њ. ¬они або потребують доробки п≥д вимоги даного ≤ќ÷, або мають дуже складну ≥ не завжди ефективну систему налагодженн¤;
- ≥нтерфейс налагоджений не дл¤ даного користувача, тому необх≥дн≥ додатков≥ витрати на навчанн¤;
- використанн¤ таких програм або потребують участ≥ програм≥ста, або ставить в≥дд≥л кадр≥в у пост≥йну залежн≥сть в≥д ф≥рми-розробника;
- дан≥ програми ор≥Їнтован≥ на великий документооборот ≥ великий в≥дд≥л кадр≥в.
–озв'¤занн¤ за допомогою локальноњ обчислювальноњ мереж≥ (Ћќћ), ¤ка об'ЇднуЇ ѕ≈ќћ на робочих м≥сц¤х прац≥вник≥в ¬  ≥ вс≥х начальник≥в в≥дд≥л≥в орган≥зац≥њ. ¬с¤ необх≥дна ≥нформац≥¤ передаЇтьс¤ по каналам зв'¤зку у в≥дпов≥дност≥ з запитом на ј–ћ прац≥вника в≥дд≥лу кадр≥в. ќсновним ≥ мабуть Їдиним недол≥ком цього вар≥анту розв'¤занн¤ задач≥ Ї велик≥ ф≥нансов≥ витрати на придбанн¤ ѕ≈ќћ та встановленн¤ мереж≥. Ќа досл≥джуваному об'Їкт≥ працюЇ всього с≥м в≥дд≥л≥в, тому Ћќћ не виправдаЇ ф≥нансов≥ витрати. Ћќћ ефективна дл¤ великих п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й ≥з значним документооборотом.
–озв'¤занн¤ задач≥ за допомогою комплексу програм спец≥ального призначенн¤, ¤кий розроблений саме дл¤ даного ≤ќ÷ ќ—— ≥ розв'¤зуЇ т≥льки задачу "ќбл≥к навност≥ та руху кадрiв". ѕропонуЇтьс¤ автоматизувати робоче м≥сце прац≥вника в≥дд≥лу кадр≥в. Ќа цьому ј–ћ≥ прац≥вник ¬  сам вводить ≥нформац≥ю на основ≥ первинних документ≥в ≥ отримуЇ в оперативному пор¤дку вих≥дн≥ документи.
ƒаний вар≥ант розв'¤занн¤ задач≥ Ї найб≥льш ефективний ≥ дозвол¤Ї усунути вищевказан≥ недол≥ки ≥ рекомендуЇтьс¤ дл¤ впровадженн¤ на ≤ќ÷ обласного споживчого союзу.

1.3. ќбгрунтуванн¤ запропонованих проектних р≥шень.
Ќа досл≥джуваному об'Їкт≥ ≤ќ÷ ќ—— найб≥льш прийн¤тн≥ший вар≥-ант розв'¤занн¤ задач≥ "ќбл≥к на¤вност≥ та руху кадрiв" за допомогою програм спец≥ального призначенн¤, тобто шл¤хом автоматизац≥њ робочого м≥сц¤ прац≥вника в≥дд≥лу кадр≥в, ¤кий описаний у попередньому п≥дрозд≥л≥.
ј–ћ прац≥вника в≥дд≥лу кадр≥в спец≥ального призначенн¤ - це програмно-техн≥чний комплекс ≥нд≥в≥дуального використанн¤, призначений дл¤ автоматизац≥њ розв'¤занн¤ задач з обл≥ку навност≥ та руху кадрiв безпосередньо на робочому м≥сц≥ прац≥вника в≥дд≥лу кадр≥в за допомогою ѕ≈ќћ.
ѕри розробц≥ ј–ћу врахован≥ сл≥дуюч≥ вимоги:
1) максимальна ор≥Їнтац≥¤ на к≥нцевого користувача, продумана кольорова гама пов≥домлень на екран≥, парол≥ дл¤ входу в систему, вид видава-Їмих пов≥домлень ( детальн≥ ≥ скорочен≥ ), мова веденн¤ д≥алогу;
2) принцип профес≥йноњ направленост≥, ¤кий передбачаЇ виконанн¤ на ј–ћ≥ прац≥вника ¬  т≥льки тих функц≥й, ¤к≥ притаманн≥ дл¤ даного обл≥ку;
3) формал≥зац≥¤ профес≥йних знань. “ака формал≥зац≥¤ знаходить в≥дображенн¤ в ≥нформац≥њ та програмному забезпеченн≥ ј–ћ. ≤нформац≥¤ з ¤кою працюЇ ≥нспектор в≥дд≥лу кадр≥в формал≥зована у вигл¤д≥ структур даних, а також форм вих≥дних пов≥домлень. —труктур≥зац≥¤ даних в≥дображена у структурах Ѕƒ, в ¤ких збер≥гаЇтьс¤ вс¤ ≥нформац≥¤. –озрахунки, що проводить прац≥вник в≥дд≥лу кадр≥в формал≥зован≥ за допомогою математичних формул, за ¤кими програми очислюють значенн¤ п≥дсумкових показник≥в.
ѕочаткове налагодженн¤ ј–ћ проводитьс¤ розробником. –озробка, що пропонуЇтьс¤ включаЇ автоматизований розв'¤зок р¤ду задач: розрахунок чисельност≥ прийн¤тих прац≥вник≥в по профес≥¤м ≥ структурним п≥дрозд≥лам, чисельност≥ прийн¤тих прац≥вник≥в по видам прийому та категор≥¤м, навност≥ кадрiв по категор≥¤м ≥ стат≥ за м≥с¤ць, к≥лькост≥ зв≥льнених прац≥вник≥в за причинами зв≥льненн¤ ≥ категор≥¤ми персоналу, к≥лькост≥ зв≥льнених прац≥вник≥в у розр≥з≥ профес≥й ≥ структурних п≥дрозд≥л≥в.
«апропонований ј–ћ реал≥зуЇ так≥ основн≥ функц≥њ:
- веденн¤ Ѕƒ;
- введенн¤ даних про прац≥вник≥в;
- ф≥ксуЇ перем≥щенн¤ кадр≥в в орган≥зац≥њ;
- видаЇ р≥зноман≥тн≥ списков≥ дан≥ по запиту користувача;
- формуЇ ≥ видаЇ форми статистичноњ зв≥тност≥ ≥ вих≥дн≥ форми дл¤ внутр≥шнього користуванн¤;
- друк статистичних зв≥тностей, вих≥дних форм та спискових даних.
” дан≥й систем≥ користувач сам зд≥йснюЇ введенн¤ ≥нформац≥њ з первинних документ≥в, ¤к≥ надход¤ть у в≥дд≥л кадр≥в на прот¤з≥ м≥с¤ц¤. ¬ведена ≥нформац≥¤ п≥дл¤гаЇ в≥зуальному контролю, ¤кий заключаЇтьс¤ у перегл¤д≥ на екран≥ дисплею набраноњ ≥нформац≥њ ≥ зв≥ренн¤ њњ з первинними документами, а також програмному контролю, ¤кий реал≥зуЇтьс¤ за допомогою спец≥альних програм. ÷≥ програми виконують сл≥дуюч≥ перев≥рки: перев≥р¤ють д≥апазон зм≥н значенн¤ атрибуту, тип ≥ на¤вн≥сть його у дов≥днику. ѕри знаходженн≥ помилки видаЇтьс¤ в≥дпов≥дне пов≥домленн¤ ≥ користувач зд≥йснюЇ редагуванн¤ введеноњ ≥нформац≥њ. ѕроцес вводу супроводжуЇтьс¤ наданн¤м допомоги вибору ≥з дов≥дник≥в в≥дпов≥дних атрибут≥в, що забезпечить безпомилковий вв≥д. ѕри необх≥дност≥ можна знищити непотр≥бн≥ записи та роздрукувати вм≥ст масив≥в Ѕƒ.
–езультатом розв'¤занн¤ задач≥ Ї вих≥дна ≥нформац≥¤-документи: "ћашинограма к≥лькост≥ прийн¤тих прац≥вник≥в по видам прийому ≥ категор≥¤м за м≥с¤ць", "ћашинограма на¤вност≥ та руху кадрiв за категор≥¤ми ≥ статтю за м≥с¤ць", "ћашинограма прийн¤тих прац≥вник≥в по профес≥¤м ≥ структурним п≥дрозд≥лам за м≥с¤ць", "ћашинограма к≥лькост≥ зв≥льнених прац≥вник≥в за причинами зв≥льненн¤ ≥ категор≥¤ми персоналу за м≥с¤ць", "ћашинограма к≥лькост≥ зв≥льнених прац≥вник≥в у розр≥з≥ профес≥й ≥ структурних п≥дрозд≥л≥в", ¤к≥ вивод¤тьс¤ ≥ на екран, ≥ на друк.
ƒан≥, отриман≥ при розв'¤занн¤ ц≥Їњ задач≥, використовуютьс¤ дл¤ розв'¤занн≥ задач≥ "ќбл≥к ≥ контроль використанн¤ робочого часу".
–ежим роботи комплексу задач Ї д≥алоговим, основаним на вибор≥ користувачем тих чи ≥нших д≥й ѕ≈ќћ за допомогою меню чи в≥дпов≥дей на запити.
“аким чином, на основ≥ вищесказаного можна назвати наступн≥ основн≥ переваги автоматизац≥њ обл≥ку на¤вност≥ та руху кадрiв за допомогою пакету "ј–ћ прац≥вника в≥дд≥лу кадр≥в спец≥ального призначенн¤":
1. ѕолегшенн¤ роботи прац≥вника в≥дд≥лу кадр≥в на д≥л¤нц≥ обл≥ку на¤вност≥ та руху кадрiв. Ќа ≤ќ÷ ќ—— задача розв'¤зуЇтьс¤ ручним способом на прот¤з≥ 2-3 дн≥в, а за допомогою даного пакету максимум 3 години. ѕрац≥вник в≥дд≥лу кадр≥в зв≥льнюЇтьс¤ в≥д рутинноњ прац≥ ≥ може б≥льше часу вид≥лити дл¤ ≥нших своњх функц≥й.
2. ѕри автоматизованому розв'¤занн≥ задач≥ л≥кв≥дуЇтьс¤ ймов≥рн≥сть арифметичних помилок, ¤к≥ Ї при ручних розрахунках.
3. «меньшенн¤ ймов≥рност≥ помилок при ввод≥, так ¤к вх≥дну ≥нформац≥ю вводить прац≥вник в≥дд≥лу кадр≥в, ¤кий розум≥Ї суть введеноњ ≥нформац≥њ, на в≥дм≥ну в≥д оператора.
4. –озвинутий ≥нтерфейс, що даЇ можлив≥сть працювати користувачу, ¤кий мало знайомий з ѕ≈ќћ ≥ спрощуЇ його д≥њ до м≥н≥муму.
ѕри проектуванн≥ даноњ задач≥ вибрана —”Ѕƒ FoxPro, так ¤к вона маЇ виключно висок≥ швидк≥сн≥ характеристики, наб≥р команд ≥ функц≥њ допомоги в≥дпов≥дають сучасним вимогам до представленн¤ ≥ обробки ≥нформац≥њ, маЇ ефективну мову програмуванн¤, засоби генерац≥њ екран≥в, зв≥т≥в ≥ меню, реал≥зуЇтьс¤ багатов≥конний ≥нтерфейс. як ≥ б≥льш≥сть —”Ѕƒ дл¤ ѕ≈ќћ, що викоритовуютьс¤ на сьогодн≥шн≥й день, FoxPro ор≥Їнтоване на рел¤ц≥йн≥ Ѕƒ.
ƒл¤ функц≥онуванн¤ ј–ћу необх≥дна навн≥сть наступних техн≥чних засоб≥в: ѕ≈ќћ типу IBM PC/AT 486 ≥ вище, ∆ћƒ типу "¬≥нчестер", 1 або 2 накопичувача на √ћƒ, мон≥тору, клав≥атури та друкуючого пристрою.

2. ѕќ—“јЌќ¬ ј «јƒј„≤ “ј јЋ√ќ–»“ћ ѓѓ –ќ«¬'я«јЌЌя.
2.1. ѕостановка задач≥.
¬ бакалаврськ≥й робот≥ проектуЇтьс¤ ≥нформац≥йна система дл¤ розв'¤зку задач≥ по обл≥ку на¤вност≥ та руху кадрiв в орга-н≥зац≥≥.
ѕропонуЇтьс¤ автоматизувати робоче м≥сце прац≥вника в≥дд≥лу кадр≥в.
ќсновною метою створенн¤ ј–ћу прац≥вника в≥дд≥лу кадр≥в Ї удосконаленн¤ обл≥ку навност≥ та руху кадрiв на основ≥ автоматизац≥њ виконуваних функц≥й, реал≥зац≥¤ елемент≥в безпаперовоњ технолог≥њ при його веденн≥, оперативне формуванн¤ у баз≥ даних ≥нформац≥њ про навн≥сть, рух та зв≥льненн¤ прац≥вник≥в орган≥зац≥њ, ¤к≥ використовуютьс¤ у в≥дд≥л≥ прац≥ та зароб≥тноњ плати ( ¬ѕ« ), бухгалтер≥њ та ≥ншими службами при виконанн≥ функц≥й управл≥нн¤.
–озробка даного ј–ћу ведетьс¤ з можлив≥стю об'Їднанн¤ його, при необх≥дност≥, в мережу разом з ј–ћ прац≥вник≥в ¬ѕ«, де нараховуЇтьс¤ зароб≥тна плата на основ≥ даних отриманих з в≥дд≥лу кадр≥в та п≥дрозд≥л≥в; з ј–ћами начальник≥в структурних п≥дрозд≥л≥в, де ведетьс¤ обл≥к використанн¤ робочого часу.

2.1.1. ’арактеристика задач≥.
ќсновним призначенн¤м автоматизац≥њ обл≥ку навност≥ та руху кадрiв Ї отриманн¤ ≥нформац≥њ, ¤ка дозвол¤Ї зд≥йснювати контроль та анал≥з прийому прац≥вник≥в на роботу, перем≥щенн¤ њх на ≥ншу посаду чи в ≥нший п≥дрозд≥л, зв≥льненн¤ прац≥вник≥в та сп≥вставленн¤ цих в≥домостей з плановими даними по к≥лькост≥ персоналу з метою зд≥йсненн¤ контролю за дотриманн¤м встановленоњ чисельност≥ прац≥вник≥в.
ƒоц≥льн≥сть автоматизац≥њ роботи прац≥вника в≥дд≥лу кадр≥в по обл≥ку кадрiв на ѕ≈ќћ визначаЇтьс¤, передус≥м, скороченн¤м затрат часу на обробку ≥нформац≥њ, п≥двищенн¤м ¤кост≥ обл≥ку, контролю за навн≥стю та рухом кадрiв, п≥двищенн¤м оперативност≥ отриманн¤ результатних даних, зб≥льшенн¤м точност≥ та достов≥рност≥ ≥нформац≥њ, можлив≥стю обробки ≥нформац≥њ, об'Їм ¤коњ зб≥льшуЇтьс¤, а також орган≥зац≥¤ комплексноњ системи автоматизованоњ обробки ≥нформац≥њ прац≥вник≥в в≥дд≥лу кадр≥в, ¬ѕ«, бухгалтер≥њ орган≥зац≥њ. ѕри цьому управл≥нський персонал зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д рутинних, чисто техн≥чних операц≥й по обробц≥ ≥нформац≥њ, прид≥л¤ючи б≥льше уваги анал≥зу отриманних результат≥в ≥ розробц≥ в≥дпов≥дних управл≥нських р≥шень по удосконаленню управл≥нн¤ персоналом орган≥зац≥њ.
ќсновний зм≥ст роб≥т, ¤к≥ виконуЇ прац≥вник в≥дд≥лу кадр≥в заключаЇтьс¤ у формуванн≥ та веденн≥ первинних документ≥в, масив≥в з первинною ≥нформац≥Їю, видач≥ необх≥дних документ≥в та дов≥док бухгалтер≥њ та ¬ѕ«, а також у веденн≥ дов≥дкових масив≥в.
ќб'Їктом, при управл≥нн≥ ¤ким розв'¤зуЇтьс¤ дана задача, Ї в≥дд≥л кадр≥в ≤ќ÷ обласного споживчого союзу.
” процес≥ розв'¤занн¤ задач≥ на ј–ћ прац≥вника в≥дд≥лу кадр≥в формуЇтьс¤ результатна ≥нфорамац≥¤, ¤ка представлена у вигл¤д≥ машинограм, в≥деокадр≥в ≥ масив≥в :
-        ћашинограма к≥лькост≥ прийн¤тих прац≥вник≥в по видам прийому ≥ категор≥¤м за м≥с¤ць" ( VD1 ), ¤ка призначена дл¤ обл≥ку та контролю прийому прац≥вник≥в у розр≥з≥ категор≥й;
-         "ћашинограма на¤вност≥ та руху кадрiв за категор≥¤ми ≥ статтю за м≥с¤ць" ( VD2 ), ¤ка призначена дл¤ анал≥зу характеру профес≥йного складу орган≥зац≥њ ≥ використовуЇтьс¤ дл¤ обл≥ку ≥ контролю на¤вност≥ прац≥вник≥в по ¤к≥сним ознакам, а також дл¤ анал≥зу укомплектованост≥ орган≥зац≥њ робочою силою;
-         "ћашинограма прийн¤тих прац≥вник≥в по профес≥¤м ≥ структурним п≥дрозд≥лам за м≥с¤ць" ( VD3 ), ¤ка характеризуЇ зведен≥ дан≥ про прийн¤тих прац≥вник≥в по квал≥ф≥кац≥йн≥й ознац≥ ≥ використовуЇтьс¤ дл¤ обл≥ку, контролю та анал≥зу чисельност≥ прийн¤тих прац≥вник≥в по структурним п≥дрозд≥лам, категор≥¤м ≥ профес≥¤м;
-         "ћашинограма к≥лькост≥ зв≥льнених прац≥вник≥в за причинами зв≥льненн¤ ≥ категор≥¤ми персоналу за м≥с¤ць" ( VD4 ), ¤ка призначена дл¤ контролю ≥ анал≥зу причин зв≥льненн¤, а також  дл¤ складанн¤ плану заход≥в, направлених на закр≥пленн¤ кадр≥в в орган≥зац≥њ;
-         "ћашинограма к≥лькост≥ зв≥льнених прац≥вник≥в у розр≥з≥ профес≥й ≥ структурних п≥дрозд≥л≥в" ( VD5 ), ¤ка використовуЇтьс¤ дл¤ поточност≥ робочоњ сили ≥ проведенн¤ соц≥олог≥чних досл≥джень;
-        масив " адр" ( KADR ) призначений дл¤ в≥дображенн¤ даних про на¤вн≥сть кадрiв в орган≥зац≥њ ≥ ¤к≥ збер≥гаютьс¤ в ¤кост≥ вх≥дноњ ≥нформац≥њ при формуванн≥ чи редагуванн≥ масив≥в "ѕере-м≥щенн¤" ≥ "«в≥льненн¤". ‘ормуЇтьс¤ при впровадженн≥ ≥нформац≥йноњ системи ( ≤— ) в орган≥зац≥њ ≥ доповнюЇтьс¤ при прийом≥ на роботу нового прац≥вника;
-        масив "ѕерем≥щенн¤" ( PEREM ) призначений дл¤ в≥дображенн¤ даних про перем≥щенн¤ прац≥ник≥в на нову посаду чи ≥ в ≥нший п≥дрозд≥л;
-        масив "«в≥льненн¤" ( UVOL ) призначений дл¤ в≥дображенн¤ даних про зв≥льненн¤ прац≥вник≥в з орнан≥зац≥њ.
«адача розв'¤зуЇтьс¤ на ј–ћ прац≥вника в≥дд≥лу кадр≥в один раз на м≥с¤ць та м≥р≥ необх≥дност≥, з обов'¤зковим складанн¤м зв≥тност≥ за м≥с¤ць. ѕередбачений розв'¤зок задач≥ по запиту користувача при на¤вност≥ ≥нформац≥њ в ≥нформац≥йн≥й баз≥. –обота з ј–ћ припин¤Їтьс¤ в к≥нц≥ робочого дн¤. ѕовторне зверненн¤ до комплексу програм можливе лише при введенн≥ паролю.
–озв'¤зок задач≥ припин¤Їтьс¤ при виникненн≥ зб≥йних ситуац≥й в апаратному забезпеченн≥ або при виход≥ з ладу електропостачанн¤ ≈ќћ, а також при несанкц≥онованому доступ≥ ≥ в≥дсутност≥ необх≥дноњ дл¤ розв'¤занн¤ задач≥ ≥нформац≥њ.
≤нформац≥йна модель розв'¤занн¤ задач≥ по обл≥ку на¤вност≥ та руху кадрiв приведена на рисунку 2.
ѕри розв'¤занн≥ на ј–ћ прац≥вника в≥дд≥лу кадр≥в в≥дбуваЇтьс¤ наступний розпод≥л функц≥й м≥ж персоналом ≥ техн≥чними засобами.
” функц≥њ прац≥вника в≥дд≥лу кадр≥в входить:
- складанн¤ та в≥зуальна перев≥рка первинних документ≥в;
- введенн¤ та контроль даних;
- друк вих≥дних документ≥в;
- п≥дпис вс≥х вих≥дних ≥ вх≥дних документ≥в;
- веденн¤ дов≥дник≥в "ѕосада", "ѕрофес≥¤", "—трукртурний п≥дрозд≥л", " атегор≥¤", "ѕрийом", "—пец≥альн≥сть", "ќсв≥та", "ѕричина зв≥льненн¤", "¬≥йськовий обл≥к", "—тать", "—≥мейний стан".
” функц≥њ техн≥чних засоб≥в входить:
- збер≥ганн¤ даних на машинних нос≥¤х ≥ забезпеченн¤ њх збереженн¤;
- контроль ≥нформац≥њ;
- обробка даних;
- формуванн¤ дов≥док;
- друк вих≥дних документ≥в.

2.1.2. ¬их≥дна ≥нформац≥¤.
¬их≥дна ≥нформац≥¤, що отримуЇтьс¤ на ј–ћ прац≥вника в≥дд≥лу кадр≥в, призначена дл¤ зд≥йсненн¤ обл≥ку за на¤вн≥стю та рухом кадрiв орган≥зац≥њ.
¬ результат≥ обробки ≥нформац≥њ на ј–ћ≥ формуЇтьс¤ вих≥дна ≥нформац≥¤, ¤ка представлена у вигл¤д≥:
¬≥деокадр≥в - дл¤ оперативного перегл¤ду даних оперативних ≥ дов≥дкових масив≥в.
ћашинограм у форм≥ вих≥дних документ≥в: "ћашинограма к≥лькост≥ прийн¤тих прац≥вник≥в по видам прийому ≥ категор≥¤м за м≥с¤ць", "ћашинограма на¤вност≥ та руху кадрiв за категор≥¤ми ≥ статтю за м≥с¤ць", "ћашинограма прийн¤тих прац≥вник≥в по профес≥¤м ≥ структурним п≥дрозд≥лам за м≥с¤ць", "ћашинограма к≥лькост≥ зв≥льнених прац≥вник≥в за причинами зв≥льненн¤ ≥ категор≥¤ми персоналу за м≥с¤ць", "ћашинограма к≥лькост≥ зв≥льнених прац≥вник≥в у розр≥з≥ профес≥й ≥ структурних п≥дрозд≥л≥в".
ћасив≥в на магн≥тних дисках ( ћƒ ) - це масиви " адр", "ѕерем≥щенн¤", "«в≥льненн¤", ¤к≥ м≥ст¤ть дан≥ про прац≥вник≥в, про њх перем≥щенн¤ та зв≥льненн¤.
ѕерел≥к та опис вих≥дних пов≥домлень ј–ћ прац≥вника в≥дд≥лу кадр≥в приведен≥ у таблиц≥ 1.
‘орми вих≥дних пов≥домлень приведен≥ у додатках 4-8.
                                                                                                                    

                                                                                                              “аблиц¤ 1
ѕерл≥к ≥ опис вих≥дних пов≥домлень.
Ќазва вих≥дного пов≥домленн¤        ≤денти-ф≥ка-тор        ‘орма поданн¤ ≥ вимоги до нењ        ѕер≥одич- н≥сть виданн¤        “ерм≥ни виданн¤ ≥ допусти-мий час затримки         орис-тувач≥ ≥нфор-мац≥њ
1        2        3        4        5        6
ћашинограма к≥лькост≥ прийн¤тих прац≥вник≥в по видам прийому ≥ категор≥¤м за м≥с¤ць        VD1        ƒокумент        1 раз на м≥с¤ць або по м≥р≥ необх≥дност≥        1- ше число кожного м≥с¤ц¤        ¬≥дд≥л кадр≥в
ћашинограма на¤вност≥ та руху кадрiв за категор≥¤ми ≥ статтю за м≥с¤ць        VD2        “е саме        “е саме        “е саме        “е саме
ћашинограма прийн¤тих прац≥вник≥ по профес≥¤м ≥ структурним п≥дрозд≥лам за м≥с¤ць        VD3        - " -        - " -        - " -        - " -
ћашинограма к≥лькост≥ зв≥льнених прац≥вник≥в за причинами зв≥льненн¤ ≥ категор≥¤ми персоналу за м≥с¤ць        VD4        - " -        - " -        - " -        - " -





ѕродовженн¤ табл. 1

1        2        3        4        5        6
ћашинограма к≥лькост≥ зв≥льнених прац≥вник≥в у розр≥з≥ профес≥й ≥ структурних п≥дрозд≥л≥в        VD5        - " -        - " -        - " -        - " -
ћасив " адр"        KADR        ћасив на ћƒ        ѕри впровадженн≥ ≤—        - " -        - " -
ћасив "ѕерем≥щенн¤"        PEREM        “е саме        “е саме        - " -        - " -
ћасив "«в≥льненн¤"        UVOL        - " -        - " -        - " -        - " -


ѕерел≥к ≥ опис самост≥йних структурних одиниць ≥нформац≥њ вих≥дних пов≥домлень:
-        к≥льк≥сть прийн¤тих прац≥вник≥в по виду прийому та категор≥¤м за м≥с¤ць розраховуЇтьс¤ у вих≥дному документ≥ VD1 з точн≥стю до 1,0;
-        всього прийн¤тих прац≥вник≥в по категор≥¤м за м≥с¤ць розраховуЇтьс¤ у вих≥дному документ≥ VD1 з точн≥стю до 1,0;
-        всього прийн¤тих прац≥вник≥в на початок м≥с¤ц¤ по категор≥њ розраховуЇтьс¤ у вих≥дному документ≥ VD2 з точн≥стю до 1,0;
-        всього прийн¤тих прац≥вник≥в по категор≥њ за м≥с¤ць розраховуЇтьс¤ у вих≥дному документ≥ VD2 з точн≥стю до 1,0;
-        всього зв≥льнених прац≥вник≥в по категор≥њ за м≥с¤ць розраховуЇтьс¤ у вих≥дному документ≥ VD2 з точн≥стю до 1,0;
-        всього прац≥вник≥в на к≥нець м≥с¤ц¤ по категор≥њ розраховуЇтьс¤ у вих≥дному документ≥ VD2 з точн≥стю до 1,0;
-        всього прац≥вник≥в на початок м≥с¤ц¤ в орган≥зац≥њ розраховуЇтьс¤ у вих≥дному документ≥ VD2 з точн≥стю до 1,0;
-        всього прийн¤то за м≥с¤ць прац≥вник≥в в орган≥зац≥њ розраховуЇтьс¤ у вих≥дному документ≥ VD2 з точн≥стю до 1,0;
-        всього зв≥льнено за м≥с¤ць прац≥вник≥в в орган≥зац≥њ розраховуЇтьс¤ у вих≥дному документ≥ VD2 з точн≥стю до 1,0;
-        всього на к≥нець м≥с¤ц¤ прац≥вник≥в в орган≥зац≥њ розраховуЇтьс¤ у вих≥дному документ≥ VD2 з точн≥стю до 1,0;
-        всього прийн¤тих прац≥вник≥в по профес≥њ ≥ категор≥¤м за м≥с¤ць розраховуЇтьс¤ у вих≥дному документ≥ VD3 з точн≥стю до 1,0;
-        всього прийн¤тих прац≥вник≥в за м≥с¤ць у структурному п≥дрозд≥л≥ по категор≥¤м розраховуЇтьс¤ у вих≥дному документ≥ VD3 з точн≥стю до 1,0;
-        всього зв≥льнених прац≥вник≥в по причин≥ зв≥льненн¤ за м≥с¤ць по категор≥¤м розраховуЇтьс¤ при у вих≥дному документ≥ VD4 з точн≥стю до 1,0;
-        всього зв≥льнено прац≥вник≥в в орган≥зац≥њ за м≥с¤ць по категор≥¤м розраховуЇтьс¤ у вих≥дному документ≥ VD4 з точн≥стю до 1,0;
-        всього зв≥льнено прац≥вник≥в конкретноњ профес≥њ по структурним п≥дрозд≥лам за м≥с¤ць розраховуЇтьс¤ у вих≥дному документ≥ VD5 з точн≥стю до 1,0;
-        всього зв≥льнених прац≥вник≥в по профес≥¤м за м≥с¤ць розраховуЇтьс¤ у вих≥дному документ≥ VD5 з точн≥стю до 1,0;

2.1.3. ¬х≥дна ≥нформац≥¤.
” рол≥ вх≥дноњ ≥нформац≥њ виступають:
- первинн≥ документи, ¤к≥ надход¤ть в≥д прац≥вника ( диплом, паспорт, трудова книжка ) ≥ ¤к≥ формуютьс¤ у в≥дд≥л≥ кадр≥в ( накази про прийом, перем≥щенн¤ та зв≥льненн¤ );
- дов≥дники ≥з загальноњ Ѕƒ ( структурних п≥дрозд≥л≥в, категор≥й, посад, профес≥й, вид≥в прийому, причин зв≥льнен¤, спец≥альностей, осв≥т, в≥йськового обл≥ку, с≥мейного стану, стат≥ ).
ѕерел≥к ≥ опис вх≥дних пов≥домлень наведен≥ у таблиц≥ 2.


“аблиц¤ 2
ѕерел≥к ≥ опис вх≥дних пов≥домлень.
Ќазва вх≥дного пов≥домленн¤        ≤дентиф≥-катор        ‘орма поданн¤        “ерм≥н ≥ частотанадходженн¤
Ќаказ про прийом на роботу        PRIKAZ 1        ѕаперовий документ        ѕри зарахуванн≥ на роботу
ѕаспорт        PASP        “е саме        “е саме
ƒиплом        DIPL        - " -        - " -
“рудова книжка        TRUD_KN        - " -        - " -
Ќаказ про перем≥щенн¤        PRIKAZ2        - " -        ѕри перем≥щенн≥ на ≥ншу роботу
Ќаказ про зв≥льненн¤        PRIKAZ3        - " -        ѕри зв≥льнен≥ з роботи
ƒов≥дник " атегор≥¤"        SPR_KAT        ћƒ        ѕри необх≥дност≥
ƒов≥дник "—труктурний п≥дрозд≥л"        SPR_SP        “е саме        “е саме
ƒов≥дник "ѕрофес≥¤"        SPR_PRO        - " -        - " -
ƒов≥дник "—пец≥альн≥сть"        SPR_SPE        - " -        - " -
ƒов≥дник "ѕрийом"        SPR_PR        - " -        - " -
ƒов≥дник "—тать"        SPR_POL        - " -        - " -
ƒов≥дник "ѕосада"        SPR_POS        - " -        - " -
ƒов≥дник " ѕричина зв≥льнен¤"        SPR_PRI        - " -        - "-
ƒов≥дник "ќсв≥та"        SPR_OBR        - " -        - " -
ƒов≥дник "—≥мейний стан"        SPR_SEM        - " -        - " -


ѕерел≥к ≥ опис структурних одиниць ≥нформац≥њ вх≥дних пов≥домлень наведен≥ нижче:
-        назва в≥дд≥лу беретьс¤ з Ѕƒ ( дов≥дник "—труктурний п≥дрозд≥л" );
-        номер документу беретьс¤ з документ≥в PRIKAZ1, PRIKAZ2, PRIKAZ3;
-        дата прийому на роботу беретьс¤ з документу PRIKAZ1;
-        дата перем≥щенн¤ - з документу PRIKAZ2;
-        дата зв≥льнен¤ - з документу PRIKAZ3;
-        табельний намер беретьс¤ з документу PRIKAZ1, а також вводитьс¤ користувачем з клав≥атури;
-        ѕ≤Ѕ беретьс¤ з документу PASP;
-        назви посад, категор≥й, профес≥й берутьс¤ в≥дпов≥дно з дов≥дник≥в SPR_POS, SPR_KAT, SPR_PRO;
-        вид прийому беретьс¤ з дов≥дника SPR_PR;
-        причина зв≥льненн¤ беретьс¤ з дов≥дника SPR_PRI.


2.2. јлгоритм розв'¤занн¤ задач≥.
2.2.1. ≤нформац≥¤, що використовуЇтьс¤.
ѕри розв'¤зан≥ задач≥ з обл≥ку на¤вност≥ та руху кадрiв використовують масиви оперативноњ ≥ нормативно-дов≥дковоњ ≥нформац≥њ, що збер≥гаютьс¤ на жорсткому магн≥тному диску (∆ћƒ). ћасиви оперативноњ ≥нформац≥њ вм≥-щують у соб≥ ≥нформац≥ю про прац≥вник≥в, њх в≥к, стать, адресу, стаж робти ≥ т.д., перем≥щенн¤ прац≥вник≥в, куди, на ¤ку посаду, зв≥льненн¤ прац≥вник≥в, коли зв≥льнили, за ¤кою причиною.
ѕри робот≥ з ј–ћ прац≥вника в≥дд≥лу кадр≥в використовуютьс¤ наступн≥ масиви оперативноњ ≥нформац≥њ: KADR, PEREM, UVOL, DIPLOM.
≤нформац≥¤ в оперативний масив KADR заноситьс¤ в момент прийому прац≥вника на роботу. ћасив KADR вм≥щуЇ табельний номер прац≥вника, ѕ≤Ѕ, код посади, код структурного п≥дрозд≥лу, код стат≥, код с≥мейного стану, код осв≥ти, код виду прийому, дату народженн¤, домашню адресу, сер≥ю паспорту, оклад, код в≥дм≥тки про в≥йськовий обл≥к, номер наказу про прийом, дату прийому.
ћасив PEREM вм≥щуЇ номер наказу про перем≥щенн¤ або призначенн¤ на ≥ншу посаду, табельний номер, дату перем≥щенн¤, код структурного п≥дрозд≥лу, код посади, оклад. ≤нформац≥¤ вноситьс¤ в масив в момент перем≥щенн¤ прац≥вника або призначенн¤ його на нову посаду.
ћасив UVOL вм≥щуЇ номер наказу про зв≥льненн¤, табельний номер, дату зв≥льненн¤, причину зв≥льненн¤. ≤нформац≥¤ заноситьс¤ в масив в момент зв≥льненн¤ прац≥вника з роботи.
ћасив DIPLOM вм≥щуЇ номер диплому, атестату чи св≥доцтва, табельний номер, код осв≥ти, код спец≥альност≥. ≤нформац≥¤ вноситьс¤ у масив п≥д час прийому прац≥вника на роботу або при зм≥н≥ осв≥ти прац≥вника.
ћасиви нормативно-дов≥дковоњ ≥нформац≥њ збер≥гаютьс¤ у Ѕƒ    ј–ћу ≥ використовуютьс¤ дл¤ отриманн¤ дов≥дковоњ ≥нформац≥њ ≥ складанн¤ вих≥дних документ≥в. ÷≥ масиви включають ≥нформац≥ю про види прийому, посади категор≥њ, спец≥альност≥, осв≥ти, структурн≥ п≥дрозд≥ли орган≥зц≥њ, профес≥њ, причини зв≥льненн¤, стать, с≥мейний стан, в≥йськовий обл≥к.
«м≥ст масив≥в описаний у п≥дрозд≥л≥ 3.1.5.
“аблиц¤ 3
ѕерел≥к масив≥в, сформованих ≥з вх≥дних пов≥домлень.
Ќазва масиву        ≤дентиф≥катор        ћаксимальне число запис≥в
ћасив даних про прац≥вник≥в        KADR        400
ћасив перем≥щенн¤ прац≥вник≥в        PEREM        300
ћасив зв≥льненн¤ прац≥вник≥в        UVOL        200
ћасив даних про осв≥ту прац≥вник≥в        DIPLOM        400
ƒов≥дник посад        SPR_POS        20
ƒов≥дник вид≥в прийому        SPR_PR        4
ƒов≥дник категор≥й        SPR_KAT        20
ƒов≥дник спец≥альностей        SPR_SPE        20
ƒов≥дник осв≥т        SPR_OBR        5
ƒов≥дник структурних п≥дрозд≥л≥в        SPR_SP        7
ƒов≥дник профес≥й        SPR_PRO        30
ƒов≥дник стат≥        SPR_POL        2
ƒов≥дник с≥мейного стану        SPR_SEM        3
ƒов≥дник причин зв≥льненн¤        SPR_PRI        6
ƒов≥дник в≥йськового обл≥ку        SPR_VOEN        2


2.2.2. –езультати розв'¤занн¤.
–езультатами розв'¤занн¤ задач≥ "ќбл≥к на¤вност≥ та руху кадрiв" Ї вих≥дн≥ пов≥домленн¤ у вигл¤д≥ машинограм, ¤к≥ описан≥ у пункт≥ 2.1.2.
¬их≥дн≥ пов≥домленн¤ призначен≥ дл¤ отриманн¤ ≥нформац≥њ про стан ≥ рух кадрiв в ц≥лому по орган≥зац≥њ ≥ кожному њњ в≥дд≥лу.
ѕерел≥к масив≥в, ¤к≥ сформован≥ дл¤ видач≥ вих≥дних пов≥домлень ≥ ¤к≥ збер≥гаютьс¤ дл¤ розв'¤занн¤ даноњ задач≥ наведен≥ у таблиц≥ 4.


“аблиц¤ 4
ѕерел≥к масив≥в, сформованих дл¤ видач≥
вх≥дних пов≥домлень.
Ќазва масиву        ≤дентиф≥катор        ћаксимальне число запис≥в
ћасив даних про прац≥вник≥в        KADR        400
ћасив перем≥щенн¤ прац≥вник≥в        PEREM        300
ћасив зв≥льненн¤ прац≥вник≥в        UVOL        200


2.2.3. ћатематичний опис.
–озрахунки, що проводить прац≥вник в≥дд≥лу кадр≥в формал≥зован≥ за допомогою математичних формул, за ¤кими програми обчислюють значенн¤ п≥дсумкових показник≥в.
–озрахунки дл¤ в≥домост≥ чисельност≥ прийн¤тих прац≥вник≥в за видами прийому та категор≥њ персоналу за певний пер≥од наведен≥ нище.
 ≥льк≥сть прац≥вник≥в визначеноњ стат≥, конкретноњ категор≥њ та прийн¤тих по де¤кому виду прийому за певний м≥с¤ць/р≥к розраховуЇтьс¤ за формулою:
                                (1)
де,   -  к≥льк≥сть прац≥вник≥в k-оњ категор≥њ p-оњ стат≥,прийн¤тих за v-м видом прийому до mg-го м≥с¤ц¤/року;
          - табельний номер прац≥вника k-оњ категор≥њ p-оњ стат≥, що прийн¤тий на роботу до mg-го м≥с¤ц¤/року у в≥дпов≥дност≥ з v-им видом прийому;
        n - к≥льк≥сть запис≥в з табельним номером TN;
—ума к≥лькост≥ прац≥вник≥в певноњ стат≥ та прийн¤тих на роботу за конкретним видом прийому за певний м≥с¤ць/р≥к розраховуЇтьс¤ за формулою:
                                (2)
де   - сума к≥лькост≥ прийн¤тих прац≥вник≥в по v-му виду прийому  k-њ категор≥њ p-оњ стат≥.
ѕроведемо розрахунки дл¤ в≥домост≥ обл≥ку кадрiв по категор≥¤м та стат≥ за м≥с¤ць року.
 ≥льк≥сть прац≥вник≥в на к≥нець певного м≥с¤ц¤/року конкретноњ категор≥њ певноњ стат≥ розраховуютьс¤ за формулою:
      (3)
де   - к≥льк≥сть прац≥вник≥в k-оњ категор≥њ p-оњ стат≥ на початок mg-го м≥с¤ц¤/року;
      - к≥льк≥сть прац≥вник≥в k-оњ категор≥њ p-оњ стат≥, прийн¤тих за mg-ий м≥с¤ць/р≥к;
       - к≥льк≥сть прац≥вник≥в k-оњ категор≥њ p-оњ стат≥, зв≥льнених за mg-й м≥с¤ць/р≥к.
 ≥льк≥сть прац≥вник≥в на початок певного м≥с¤ц¤/року розраховуЇтьс¤ за формулою:
                                (4)
де   - табельний номер прац≥вника, що значитьс¤ на робот≥, k-оњ категор≥њ p-оњ стат≥;
     n - к≥льк≥сть запис≥в з табельним номером TN;
 ≥льк≥сть прац≥вник≥в, прийн¤тих на роботу певного м≥с¤ц¤/року розраховуЇтьс¤ за формулою:
                          (5)
де   - табельний номер прац≥вника, прийн¤того на роботу за mg-й м≥с¤ць/р≥к, k-оњ категор≥њ та p-њ стат≥, з датою прийому d;
     n - к≥льк≥сть запис≥в з табельним номером TN;
 ≥льк≥сть прац≥вник≥в, зв≥льнених з роботи за певний м≥с¤ць/р≥к розраховуЇтьс¤ за формулою:
                       (6)
де n - к≥льк≥сть запис≥в з табельним номером TN;   
        - табельний номер прац≥вника, зв≥льненого з роботи в mg-му м≥с¤ц≥/роц≥, k-њ категор≥њ p-оњ стат≥, з датою зв≥льненн¤ d.
 ≥льк≥сть прац≥вник≥в конкретноњ категор≥њ на початок певного м≥с¤ц¤/року розраховуЇтьс¤ за формулою:
                                               (7)
де   - к≥льк≥сть прац≥вник≥в k-оњ категор≥њ на початок mg-го м≥с¤ц¤/року.
     n - к≥льк≥сть запис≥в з табельним номером TN;
 ≥льк≥сть прац≥вник≥в, прийн¤тих на роботу за певний м≥с¤ць/р≥к з конкретною категор≥Їю розраховуЇтьс¤ за формулою:
                               (8)
де   - к≥льк≥сть прац≥вник≥в, прийн¤тих на роботу за mg-ий м≥с¤ць/р≥к з k-ою категор≥Їю.
 ≥льк≥сть прац≥вник≥в, зв≥льнених з роботи за певний м≥с¤ць/р≥к з конкретною категор≥Їю розраховуЇтьс¤ за формулою:
                    (9)
де  - к≥льк≥сть прац≥вник≥в, зв≥льнених з роботи за mg-ий м≥с¤ць/р≥к з k-ою категор≥Їю.
 ≥льк≥сть прац≥вник≥в на к≥нець певного м≥с¤ц¤/року з конкретною категор≥Їю розраховуЇтьс¤ за формулою:
                               (10)
де  - к≥льк≥сть прац≥вник≥в на к≥нець mg-го м≥с¤ц¤/року з k-ою категор≥Їю.
ѕ≥дсумкова к≥льк≥сть прац≥вник≥в на початок mg-го м≥с¤ц¤ року розраховуЇтьс¤ за формулою:
                                (11)
де  - п≥дсумкова к≥льк≥сть прац≥вник≥в на початок mg-го м≥с¤ц¤/ року.
ѕ≥дсумкова к≥льк≥сть прац≥вник≥в, прийн¤тих за певний м≥с¤ць/р≥к, розраховуЇтьс¤ за формулою:
                   (12)
де  - п≥дсумкова к≥льк≥сть прац≥вник≥в, прийн¤тих за mg-й м≥с¤ць/р≥к.
ѕ≥дсумкова к≥льк≥сть прац≥вник≥в, зв≥льнених за певний м≥с¤ць/р≥к, розраховуЇтьс¤ за формулою:
             (13)
де  - п≥дсумкова к≥льк≥сть прац≥вник≥в, зв≥льнених за mg-й м≥с¤ць/р≥к.
ѕ≥дсумкова к≥льк≥сть прац≥вник≥в на к≥нець певного м≥с¤ц¤/року розраховуЇтьс¤ за формулою:
                                         (14) 
де  - п≥дсумкова к≥льк≥сть прац≥вник≥в на к≥нець mg-го м≥с¤ц¤/ року.
–озрахунки дл¤ в≥домост≥ чисельност≥ прийн¤тих прац≥вник≥в по профес≥¤м ≥ структурним п≥дрозд≥лам наведен≥ нище.
 ≥льк≥сть прийн¤тих прац≥вник≥в за певний м≥с¤ць/р≥к в певному структурному п≥дрозд≥л≥ конкретноњ категор≥њ певноњ профес≥њ та певноњ стат≥ розраховуЇтьс¤ за формулою:
                                (15)
де  - к≥льк≥сть прийн¤тих прац≥вник≥в в s-му структурному п≥дрозд≥л≥ f-оњ профес≥њ k-оњ категор≥њ p-оњ стат≥ за mg-й м≥с¤ць/р≥к;
      n - к≥льк≥сть запис≥в з табельним номером TN;
       - табельний номер прийн¤того прац≥вника в s-му структурному п≥дрозд≥л≥ f-оњ профес≥њ k-оњ категор≥њ p-оњ стат≥ за mg-й м≥с¤ць/р≥к;
 ≥льк≥сть всього прийн¤тих прац≥вник≥в за певний м≥с¤ць/р≥к в певному структурному п≥дрозд≥л≥ конкретноњ профес≥њ та певноњ стат≥ розраховуЇтьс¤ за формулою:
                             (16)
де  - к≥льк≥сть всього прийн¤тих прац≥вник≥в в s-му структурному п≥дрозд≥л≥ f-оњ профес≥њ p-оњ стат≥ за mg-й м≥с¤ць/р≥к.
 ≥льк≥сть всього прийн¤тих прац≥вник≥в за певний м≥с¤ць/р≥к в певному структурному п≥дрозд≥л≥ конкретноњ категор≥њ та певноњ стат≥ розраховуЇтьс¤ за формулою:
                              (17)
де  - к≥льк≥сть всього прийн¤тих прац≥вник≥в в s-му структурному п≥дрозд≥л≥ k-оњ категор≥њ p-оњ стат≥ за mg-й м≥с¤ць/р≥к.
ƒл¤ в≥домост≥ чисельност≥ зв≥льнених прац≥вник≥в за р≥зними причинами:
 ≥льк≥сть зв≥льнених прац≥вник≥в в певному м≥с¤ц≥/роц≥ за певною причиною зв≥льненн¤ конкретноњ категор≥њ певноњ стат≥ розраховуЇтьс¤ за формулою:
                    (18)
де  - к≥льк≥сть зв≥льнених прац≥вник≥в за mg-ий м≥с¤ць/р≥к за z-ю причиною зв≥льненн¤ k-оњ категор≥њ p-оњ стат≥;
       - табельний номер прац≥вника, зв≥льненого з z-ю причиною зв≥льненн¤ k-њ категор≥Їю p-њ стат≥ в mg-му м≥с¤ц≥/роц≥.
 ≥льк≥сть всього зв≥льнених прац≥вник≥в в певному м≥с¤ц≥/роц≥ за певною причиною зв≥льненн¤ певноњ стат≥ розраховуЇтьс¤ за формулою:
              (19)
де   - к≥льк≥сть всього зв≥льнених прац≥вник≥в в mg-му м≥с¤ц≥/роц≥ за z-ю причиною зв≥льненн¤ p-њ стат≥.
 ≥льк≥сть всього зв≥льнених прац≥вник≥в в певному м≥с¤ц≥/роц≥ конкретноњ категор≥њ певноњ стат≥ розраховуЇтьс¤ за формулою:
              (20)
де   - к≥льк≥сть всього зв≥льнених прац≥вник≥в в mg-му м≥с¤ц≥/роц≥ k-оњ категор≥њ p-њ стат≥.
ƒл¤ в≥домост≥ чисельност≥ зв≥льнених прац≥вник≥в по профес≥¤м ≥ структурним п≥дрозд≥лам:
 ≥льк≥сть зв≥льнених прац≥вник≥в в певному м≥с¤ц≥/роц≥ певноњ профес≥њ певноњ стат≥ у конкретному структурному п≥дрозд≥л≥ розраховуЇтьс¤ за формулою:
                        (21)
де  - к≥льк≥сть зв≥льнених прац≥вник≥в в mg-му м≥с¤ц≥/ роц≥ fо-њ профес≥њ pо-њ стат≥ у s-му структурному п≥дрозд≥л≥;
      - табельний номер прац≥вника f-оњ профес≥њ pо-њ стат≥, зв≥льненого з s-го структурного п≥дрозд≥ла в mg-му м≥с¤ц≥/роц≥.
 ≥льк≥сть всього зв≥льнених прац≥вник≥в в певному м≥с¤ц≥/роц≥ певноњ профес≥њ певноњ стат≥ розраховуЇтьс¤ за формулою:
                      (22)
де  - к≥льк≥сть всього зв≥льнених прац≥вник≥в в mg-му м≥с¤ц≥/роц≥ f-оњ профес≥њ p-оњ стат≥.

2.2.4. јлгоритм розв'¤занн¤.
ƒаний пункт присв¤чений опису лог≥ки алгоритму ≥ способу формуванн¤ результат≥в розв'¤занн¤ задач≥. јлгоритм у вигл¤д≥ схеми наданий на рисунку 3.
ƒал≥ розгл¤немо конкретн≥ д≥њ кожного блоку.
Ѕлок 1-10. ¬иконуЇ сл≥дуюч≥ функц≥њ: орган≥зац≥¤ доступу до програми за допомогою паролю, в≥дкритт¤ необх≥дних баз даних, формуванн¤ ≥Їрарх≥чного меню.
Ѕлок 11-13. ‘ормуванн¤ п≥дменю "–ег≥страц≥¤" ≥ виб≥р необх≥дноњ функц≥њ в ньому.
Ѕлок 14-19. –обота з особистою карткою: добавленн¤ ≥нформац≥њ про нового прац≥вника.  
Ѕлок 20-25. –обота з особистою карткою: редагуванн¤ ≥нформац≥њ про прац≥вника.  
Ѕлок 26-38. ѕерегл¤д особистих карток прац≥вник≥в.  
Ѕлок 39-41. ‘ормуванн¤ п≥дменю "–обота" ≥ виб≥р необх≥дноњ функц≥њ в ньому.
Ѕлок 42-57. –обота з документом "Ќаказ про перем≥щенн¤": введенн¤ ≥ редагуванн¤ ≥нформац≥њ про перем≥щенн¤ прац≥вник≥в.
Ѕлок 58-73. –обота з документом "Ќаказ про зв≥льненн¤": введенн¤ ≥ редагуванн¤ ≥нформац≥њ про зв≥льненн¤ прац≥вник≥в.
Ѕлок 74-79. ѕерегл¤д ≥нформац≥њ про прац≥вник≥в, в≥д≥браноњ за ключевими ознаками.
Ѕлок 80-96. ‘ормуванн¤ п≥дменю "¬≥домост≥" , виб≥р необх≥дноњ в≥домост≥, њњ формуванн¤, орган≥зац≥¤ виведенн¤ на екран чи на друк.
Ѕлок 97-106. ‘ормуванн¤ п≥дменю "ƒов≥дники", виб≥р необх≥дного дов≥дника, орган≥зац≥¤ роботи з ним: добавленн¤ запису, редагуванн¤ запису, знищенн¤ запису.
Ѕлок 107-112. ‘ормуванн¤ п≥дменю "—ерв≥с", виб≥р необх≥дноњ функц≥њ в ньому: отриманн¤ дов≥дки про використанн¤ системи, арх≥вуванн¤ баз даних, в≥дновленн¤ баз даних.


3. ќ–√јЌ≤«ј÷≤я ≤Ќ‘ќ–ћј÷≤…Ќќ√ќ, ќ–√јЌ≤«ј÷≤…Ќќ√ќ,
ѕ–ќ√–јћЌќ√ќ, “≈’Ќ≤„Ќќ√ќ «јЅ≈«ѕ≈„≈ЌЌя.
3.1. ≤нформац≥йне забезпеченн¤.
3.1.1. «агальна характеристика ≥нформац≥йного забезпеченн¤.
≤нформац≥йне запезпеченн¤ ( ≤« ) - сукупн≥сть форм документ≥в, класиф≥катор≥в, нормативноњ бази та реал≥зованих р≥шень по об'Їмам, розм≥щенню ≥ формам ≥снуванн¤ ≥нформац≥њ, ¤к≥ застосовуютьс¤ в ≥нформац≥йн≥й систем≥ при њњ функц≥онуванн≥.
≤нформац≥йне забезпеченн¤ складаЇтьс¤ з ≥нструктивних ≥ методичних матер≥ал≥в, системи класиф≥кац≥њ ≥ кодуванн¤, позамашинноњ ≥ внутр≥шньомашинноњ ≥нформац≥йноњ бази. ≤« розроблюЇтьс¤ з врахуванн¤м вимог принцип≥в системност≥ ≥нформац≥йноњ системи.
ќсновн≥ принципи створенн¤ ≥нформац≥йного забезпеченн¤:
- ц≥л≥сн≥сть ≥нформац≥њ;
- достов≥рн≥сть ≥нформац≥њ;
- контроль ≥нформац≥њ;
- захист в≥д несанкц≥онованого доступу;
- Їдн≥сть та гнучк≥сть;
- стандартизац≥¤ та ун≥ф≥кац≥¤;
- адаптивн≥сть;
- м≥н≥м≥зац≥¤ вводу та виводу ≥нформац≥њ.
—труктура ≥нформац≥йного забезпеченн¤ наведена на рисунку 4.
ћетодичними матер≥алами та ≥нструкц≥¤ми Ї " ер≥вництво користувача", "≤нструкц≥¤ по формуванню та веденню Ѕƒ".
ƒл¤ виконанн¤ розрахунк≥в з обл≥ку на¤вност≥ та руху кадрiв передбачаЇтьс¤ застосуванн¤ системи класиф≥кац≥њ ≥ кодуванн¤.


—труктура ≥нформац≥йного забезпеченн¤ задач≥
" ќбл≥к на¤вност≥ та руху кадрiв ".


–ис.4.
” дан≥й задач≥ застосовуютьс¤ наступн≥ коди: табельних номер≥в прац≥вник≥в, структурних п≥дрозд≥л≥в, спец≥альностей, осв≥т, посад, профес≥й, категор≥й, вид≥в прийому, причин зв≥льненн¤, с≥мейного стану, стат≥, в≥дм≥тки про в≥йськовий обл≥к.
≤нформац≥йна база досл≥джуваноњ задач≥ складаЇтьс¤ ≥з нормативно-дов≥дковоњ ≥нформац≥њ, первинних документ≥в, опис ¤ких наведений у пункт≥ 2.1.3., вих≥дних ≥нформац≥йних пов≥домлень, ¤к≥ описан≥ у пункт≥ 2.1.2. ≥ використовуЇмих масив≥в ≥нформац≥њ, перел≥к ¤ких навений у пункт≥ 2.2.1., а опис - у пункт≥ 3.1.5.
Ѕази даних, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ розв'¤занн¤ задач≥ "ќбл≥к на¤вност≥ та руху кадрiв", орган≥зован≥ на основ≥ рел¤ц≥йноњ модел≥ даних, тобто у вигл¤д≥ в≥дношенн¤, де кожному елементу р¤дка в≥дпов≥даЇ т≥льки один елемент стовпц¤. ƒана модель п≥дтримуЇтьс¤ засобами —”Ѕƒ FoxPro, у середовищ≥ ¤коњ створен≥ ≥ функц≥онують Ѕƒ.
—”Ѕƒ FoxPro волод≥Ї виключно високими швидк≥сними характеристиками ≥ у цьому в≥дношенн≥ пом≥тно вид≥л¤ютьс¤ серед ≥нтерпретуючих систем. Ќаб≥р команд ≥ функц≥й, запропонованих розробникам програмних продукт≥в у середовищ≥ FoxPro, за потужн≥стю та гнучк≥стю в≥дпов≥даЇ будь-¤ким сучасним вимогам до представленн¤ ≥ обробки даних. “ут може бути реал≥зований максимально зручний, гнучкий ≥ ефективний користувацький ≥нтерфейс. ¬ FoxPro п≥дтримуютьс¤ р≥зноман≥тн≥ вспливаюч≥ ≥ багатор≥внев≥ меню, робота з в≥кнами та "мишкою", реал≥зован≥ функц≥њ низькор≥вневого доступу до файл≥в, управл≥нн¤ кольорами, налагодженн¤ друкуючого пристрою. ƒан≥ можуть бути представлен≥ у вигл¤д≥, схожому на електронн≥ таблиц≥. —истема також маЇ засоби швидкоњ генерац≥њ зв≥т≥в, екранних форм ≥ меню, п≥дтримуЇ мову запит≥в SQL, добре працюЇ в мереж≥.

3.1.2. ќпис орган≥зац≥њ збору та передач≥ ≥нформац≥њ на обробку.
«б≥р ≥нформац≥њ може зд≥йснюватис¤ вручну або автоматизовано, а передаватис¤ на обробку ≥нформац≥¤ може або на паперових нос≥¤х, або на машинних нос≥¤х (гнучк≥ магн≥тн≥ диски). ¬провадженн¤ у практику безпаперовоњ технолог≥њ дозвол¤Ї використовувати достов≥рну ≥нформац≥ю про т≥ чи ≥нш≥ процеси ≥ ¤вища, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ не т≥льки при обл≥ку на¤вност≥ та руху кадрiв, а й при оперативному управл≥нн≥. ѕри використанн≥ такоњ технолог≥њ значно скорочуютьс¤ потоки ≥нформац≥њ, а також трудом≥стк≥сть њњ сбору та обробки. ƒан≥, ¤к≥ використовуютьс¤ при розв'¤занн≥ задач≥, збер≥гаютьс¤ на жорсткому магн≥тному диску типу "¬≥нчестер", а коп≥њ - на гнучких магн≥тних дисках.
ѕри розв'¤занн≥ задач≥ "ќбл≥к на¤вност≥ та руху кадрiв" на ј–ћ прац≥вника в≥дд≥лу кадр≥в джерелами ≥нформац≥њ, ¤ка надходить на обробку, ¤вл¤ютьс¤ роб≥тник ≥ в≥дд≥л кадр≥в.
«б≥р ≥нформац≥њ дл¤ проектуЇмого ј–ћ в≥дбуваЇтьс¤ традиц≥йно на основ≥ первинних документ≥в. Ќос≥¤ми ≥нформац≥њ при цьому ¤вл¤ютьс¤ документи стандартноњ форми.
ѕервинн≥ документи надход¤ть на обробку по м≥р≥ прийому на роботу нових роб≥тник≥в, перем≥щенн¤ або зв≥льненн¤ працюючих роб≥тник≥в.
¬х≥дн≥ документи перев≥р¤ютьс¤ на повноту ≥ правильн≥сть заповненн¤.
ѕри створенн≥ ≥нформац≥йних масив≥в дл¤ економ≥њ зовн≥шньоњ пам'¤т≥ частина ≥нформац≥њ кодуЇтьс¤ ≥ вводитьс¤ в ≈ќћ з клав≥атури дл¤ заповненн¤ оперативних масив≥в.
ƒл¤ перев≥рки правильност≥ введенн¤ ≥нформац≥њ використовують в≥зуальний ≥ програмний методи контролю. ¬≥зуальний контроль в≥дбуваЇтьс¤ по зак≥нченню вводу ≥нформац≥њ, ≥ тод≥ надаЇтьс¤ можлив≥сть пор≥вн¤ти дан≥ на екран≥ з даними в документ≥. ѕри ви¤вленн≥ розб≥жностей помилки виправл¤ютьс¤. ѕрограмний контроль включаЇ в себе перев≥рку на на¤вн≥сть введених код≥в у в≥дпов≥дних масивах нормативно-дов≥дковоњ ≥нформац≥њ.
«а своЇчасне формуванн¤ вс≥х вх≥дних документ≥в в≥дпов≥даЇ в≥дд≥л кадр≥в.

3.1.3. ѕобудова системи класиф≥кац≥њ та кодуванн¤.
ќсновн≥ методи орган≥зац≥њ пошуку в умовах використанн¤ ≈ќћ потребують попередньоњ класиф≥кац≥њ ≥ кодуванн¤ економ≥чноњ ≥нформац≥њ.
 ласиф≥кац≥¤ - це розпод≥ленн¤ множини об'Їкт≥в на п≥дмножини за њх схож≥стю або р≥зницею у в≥дпов≥дност≥ з прийн¤тими методами.
—истема класиф≥кац≥њ - це сукупн≥сть метод≥в ≥ правил класиф≥кац≥њ та њњ результат≥в.
 ласиф≥кац≥¤ спри¤Ї упор¤дкуванню економ≥чних предмет≥в ≥ ¤вищ, полегшуючи при цьому процес њх вивченн¤, допомагаЇ розкривати законом≥рност≥ њх розвитку, що дозвол¤Ї перейти до моделюванн¤ ≥нформац≥йних процес≥в. ¬она Ї основою дл¤ кодуванн¤ ≥нформац≥њ ≥ дл¤ подальшоњ њњ обробки за допомогою засоб≥в обчислювальноњ техн≥ки. јвтоматизован≥ методи обробки економ≥чноњ ≥нформац≥њ, ¤к≥ основан≥ на моделюванн≥ процес≥в розрахунк≥в, пор≥вн¤нн¤ ≥ њњ групуванн¤, в значн≥й м≥р≥ базуютьс¤ на в≥дтворенн≥ класиф≥кац≥йних зв'¤зк≥в м≥ж об'Їктами. ћожна сказати, що класиф≥кац≥¤ виконуЇ важлив≥ функц≥њ в орган≥зац≥њ процесу отриманн¤ ≥ обробки ≥нформац≥њ. ѕ≥д класиф≥кац≥Їю економ≥чноњ ≥нформац≥њ розум≥ють не т≥льки класиф≥кац≥ю ≥нформац≥њ, ¤ка знаходитьс¤ у документах ≥ масивах з ц≥ллю њњ пошуку ≥ використанн¤, але ≥ класиф≥кац≥ю самих документ≥в та масив≥в з ц≥ллю њх упор¤дкованого збер≥ганн¤.
ѕ≥д ознакою класиф≥кац≥њ розум≥ють характеристику об'Їкту, за ¤кою виконуЇтьс¤ класиф≥кац≥¤.  ≥льк≥сн≥ або ¤к≥сн≥ в≥дображенн¤ ознаки класиф≥кац≥њ Ї його значенн¤ми.
 ласиф≥кац≥йна група - це п≥дмножина об'Їкт≥в, ¤к≥ отриман≥ в результат≥ д≥ленн¤ за ознакою класиф≥кац≥њ або групи класиф≥кац≥й.
” залежност≥ в≥д того, ¤к розгл¤дати множину - посл≥довно чи паралельно - вид≥л¤ють ≥Їрарх≥чний ≥ фасетний методи класиф≥кац≥њ.
≤Їрарх≥чний метод класиф≥кац≥њ - це посл≥довний розпод≥л множини об'Їкт≥в на п≥длегл≥ класиф≥кац≥йн≥ групи. ѕереваги ≥Їрарх≥чного методу: лог≥чн≥сть побудови, ч≥тке вид≥ленн¤ ознак, велика ≥нформац≥йна Їмн≥сть, традиц≥йн≥сть ≥ звичн≥сть застосуванн¤. Ќедол≥ки: жорстк≥сть структури, неможлив≥сть групуванн¤ за будь-¤кою ран≥ше не заданою ознакою, дл¤ стаб≥льност≥ класиф≥катору необх≥дна велика резервна Їмн≥сть. ≤Їрарх≥чна класиф≥кац≥¤ характеризуЇтьс¤ к≥льк≥стю ступеней класиф≥кац≥њ, глибиною, гнучк≥стю ≥ Їмн≥стю.
‘асетний метод класиф≥кац≥њ - це паралельний розпод≥л множини об'Їкт≥в на незалежн≥ класиф≥кац≥йн≥ групи. ѕереваги фасетного методу: гнучк≥сть структури, добра пристосовуван≥сть до автоматизованоњ обробки. Ќедол≥ки: неповне використанн¤ Їмност≥ внасл≥док багатьох можливих комб≥нац≥й фасет, нетрадиц≥йн≥сть ≥ незвичн≥сть використанн¤.
ƒл¤ розв'¤занн¤ задач≥ "ќбл≥к на¤вност≥ та руху кадрiв" передбачена низка класиф≥катор≥в. ¬с≥ класиф≥катори Ї локальними, розробленими дл¤ даноњ галуз≥. ѕри розробц≥ класиф≥катор≥в використаний ≥Їрарх≥чний метод класиф≥кац≥њ.
ќрган≥зац≥¤ ≥ веденн¤ класиф≥катор≥в ≥ масив≥в нормативно-дов≥дковоњ ≥нформац≥њ заезпечуЇтьс¤ окремим комплексом задач "¬еденн¤ дов≥дник≥в". ” даному комплекс≥ задач передачена можлив≥сть веденн¤ масив≥в-дов≥дник≥в, у випадку неох≥дност≥, безпосередньо на ј–ћ≥.
    ” процес≥ кодуванн¤ об'Їктам класиф≥кац≥њ, њх групам ≥ ознакам, ¤к≥ вибран≥ за певними правилами, привласнюютьс¤ цифров≥, л≥терн≥, л≥терно-цифров≥ коди.
 од - знак або сукупн≥сть знак≥в, ¤к≥ застосовуютьс¤ дл¤ позначенн¤ класиф≥кац≥йноњ групи або об'Їкту класиф≥кац≥њ.
 одуванн¤ - це створенн¤ ≥ присвоЇнн¤ коду класиф≥кац≥йн≥ груп≥ або об'Їкту класиф≥кац≥њ.
—истема кодуванн¤ - це сукупн≥сть метод≥в ≥ правил кодуванн¤ об'Їкт≥в класиф≥кац≥њ заданоњ множини.
≤снують чотири методи кодуванн¤:
- пор¤дковий - це створенн¤ коду з чисел натурального р¤ду, ≥ його присвоЇнн¤;
- сер≥йно-пор¤дковий - створенн¤ коду з чисел натурального р¤ду ≥ закр≥пленн¤ окремих сер≥й чи д≥апазон≥в цих чисел за об'Їктами класиф≥кац≥њ, ¤к≥ мають онаков≥ ознаки, ≥ його присвоЇнн¤;
- посл≥довний - створенн¤ коду класиф≥кац≥йноњ групи чи об'Їкту класиф≥кац≥њ з використанн¤м код≥в посл≥довно розташованих п≥длеглих груп, ¤к≥ отриман≥ при ≥Їрарх≥чному метод≥ класиф≥кац≥њ, ≥ його присвоЇнн¤.
- паралельний метод - створенн¤ коду з використанн¤м незалежних груп, отриманих при фасетному метод≥ класиф≥кац≥њ, ≥ його присвоЇнн¤.
ƒл¤ розв'¤занн¤ задач≥ "ќбл≥к на¤вност≥ та руху кадрiв" використовують наступн≥ класиф≥катори.
 ласиф≥катор табельних номер≥в прац≥вник≥в побудований за ≥Їрарх≥чною системою на основ≥ пор¤дкового методу кодуванн¤:
XX          XX
                               пор¤дковий номер прац≥вника
                               код структурного п≥дрозд≥лу 
        
 ласиф≥катор структурних п≥дрозд≥л≥в побудований на основ≥ сер≥йно-пор¤дкового методу кодуванн¤ ≥ маЇ структуру:
XX
              номер п≥дрозд≥лу
 ласиф≥катор посад ≥ категор≥й працюючих в≥дпов≥дЇ кодам загально-державних класиф≥катор≥в посад ≥ категор≥й ≥ будуЇтьс¤ на основ≥ сер≥йно-пор¤дкового методу кодуванн¤:
XX                                                    XX
                 категор≥¤                                            посада
 оди профес≥й повинн≥ в≥дпов≥дати кодам класиф≥катора профес≥й роб≥тник≥в ≥ посад служовц≥в ≥ тарифних розр¤д≥в. ѕобудований класиф≥катор за посл≥довним методом кодуванн¤:
XXXXX
                               профес≥¤
 ласиф≥катори осв≥т, вид≥в прийому, с≥мейного стану, в≥дм≥тки про в≥йськовий обл≥к, стат≥ будуютьс¤ за посл≥довним методом кодуванн¤ ≥ мають структуру:
X
                осв≥та
де        1 - неповна середн¤
                       2 - середн¤
            3 - спец≥альна техн≥чна
            4 - неповна вища
            5 - вища


X
                     с≥мейний стан
де        1 - у шлюб≥
            2 - не в шлюб≥
            3 - розлучений

X
                         вид прийому
де         1 - пост≥йно
             2 - тимчасово на строк
             3 - з випробувальним строком
             4 - по сум≥сництву

X
                      в≥дм≥тка про в≥йськовий обл≥к
де          1 - перебуваЇ
              2 - непереуваЇ

X
                 стать
де        1 - чолов≥ча
            2 - ж≥ноча
 ласиф≥катор причин зв≥льненн¤ побудований за посл≥довним методом кодуванн¤:
XX
                       ознака причини
 ласиф≥катор спец≥альност≥ п'¤тирозр¤дний ≥ будуЇтьс¤ за пор¤дковим методом кодуванн¤:


X        XXXX         
чотири старших розр¤ди повного коду спец≥альност≥ за класиф≥катором спец≥альностей по осв≥т≥
ознака галуз≥
де              1 - спец≥альн≥сть належить до сфери промисловост≥
                  2 - до сфери с≥льського господарства
                  3 - до сфери осв≥ти




3.1.4. ‘орми первинних документ≥в, машинограм та в≥деокадр≥в.
ѕервинними документами при розв'¤занн≥ задач≥ Ї: паспорт, трудова книжка, диплом, наказ про прийом на роботу (додаток 1), наказ про перем≥щенн¤ (додаток 2), наказ про зв≥льненн¤ (додаток 3).
ѕри розв'¤занн≥ задач≥ формуютьс¤ наступн≥ машинограми.
"ћашинограма к≥лькост≥ прийн¤тих прац≥вник≥в по видам прийому ≥ категор≥¤м за м≥с¤ць" (додаток 4).
"ћашинограма на¤вност≥ та руху кадрiв за категор≥¤ми ≥ статтю за м≥с¤ць" (додаток 5).
"ћашинограма прийн¤тих прац≥вник≥в по профес≥¤м ≥ структурним п≥дрозд≥лам за м≥с¤ць" (додаток 6).
"ћашинограма к≥лькост≥ зв≥льнених прац≥вник≥в за причинами зв≥льненн¤ ≥ категор≥¤ми персоналу за м≥с¤ць" (додаток 7).
"ћашинограма к≥лькост≥ зв≥льнених прац≥вник≥в у розр≥з≥ профес≥й ≥ структурних п≥дрозд≥л≥в" (додаток 8).

3.1.5. —труктура ≥нформац≥йних масив≥в.
ѕри розв'¤занн≥ задач≥ "ќбл≥к на¤вност≥ та руху кадрiв" вико-ристовуютьс¤ ≥нформац≥йн≥ масиви, опис ¤ких наведений у таблиц¤х 5 - 19.


“аблиц¤ 5
ќпис масиву " адр"
Ќазва масиву - ƒан≥ про прац≥вник≥в
ѕозначенн¤ масиву - KADR
Ќазва нос≥¤ ≥нформац≥њ - Mƒ
ќбс¤г масиву - 400 запис≥в
ƒовжина запису - 122 символи
ћетод орган≥зац≥њ - ≥ндексний
 люч≥ упор¤дкуванн¤ -  табельний номер
≤дентиф≥катор ≥ндексного масиву - KADR
Ќазва рекв≥зиту        ≤денти-ф≥катор  у прог-рам≥        ”мовне позначенн¤ у фор-мулах        ‘ор-мат        ƒ≥апа-зон зм≥н        Ћог≥чн≥ ≥ семантичн≥ зв'¤зки
1        2        3        4        5        6
“абельний номер        TN        TN        9(4)        -        DIPLOM, PEREM,UVOL
ѕ≤Ѕ        FIO        -        A(40)        -        -
ƒата народженн¤        DAT_RG        -        9(8)        -        -
 од стат≥        K_POL        p        9(1)        1-2        SPR_POL
 од с≥мейного стану        K_SEM        -        9(1)        1-3        SPR_SEM
ƒомашн¤ адреса        DOM_AD        -        A(30)        -        -
—ер≥¤ паспорту        SPR_P        -        X(8)        -        -
 од в≥дм≥тки про в≥йськовий обл≥к        K_VOEN        -        9(1)        1-2        SPR_VOEN
Ќомер наказу про прийом        N_PR        -        9(3)        -        -

ѕродовженн¤ таблиц≥ 5

1        2        3        4        5        6
ƒата прийому        DAT_PR        -        9(8)        -        -
 од виду прийому        K_PR        v        9(1)        1-4        SPR_PR
 од структурного п≥дрозд≥лу        K_SP        s        9(2)        01-07        SPR_ST
 од категор≥њ        K_KAT        k        9(1)        1-7        SPR_KAT
 од профес≥њ        K_PRO        f        9(5)        -        SPR_PRO
 од посади        K_POS        -        9(2)        1-20        SPR_POS
ќклад        OKL        -        9(4),9(2)        -        -


“аблиц¤ 6
ќпис масиву "ѕерем≥щенн¤"
Ќазва масиву - ѕерем≥щенн¤ прац≥вник≥в
ѕозначенн¤ масиву - PEREM
Ќазва нос≥¤ ≥нформац≥њ - Mƒ
ќбс¤г масиву - 300 запис≥в
ƒовжина запису - 28 символ≥в
ћетод орган≥зац≥њ - ≥ндексний
 люч≥ упор¤дкуванн¤ - табельний номер
≤дентиф≥катор ≥ндексного масиву - PEREM

Ќазва рекв≥зиту        ≤дентиф≥-катор у програм≥        ”мовне позначенн¤ у фор-мулах        ‘ормат        ƒ≥апа-зон зм≥н        Ћог≥чн≥ ≥ семантичн≥ зв'¤зки
1        2        3        4        5        6
Ќомер наказу        N_PER        -        9(3)        -        -
“абельний номер        TN        TN        9(4)        -        KADR
ƒата перем≥щенн¤        DAT_PER        -        9(8)        -        -
 од структурного п≥дрозд≥лу        K_SP        s        9(2)        01-07        SPR_SP
 од посади        K_POS        -        9(2)        1-20        SPR_POS
ќклад        OKL        -        9(4),9(2)        -        -


“аблиц¤ 7
ќпис масиву "ƒиплом"
Ќазва масиву - ƒан≥ про осв≥ту прац≥вник≥в
ѕозначенн¤ масиву - DIPLOM
Ќазва нос≥¤ ≥нформац≥њ - Mƒ
ќбс¤г масиву - 400 запис≥в
ƒовжина запису - 18 символ≥в
ћетод орган≥зац≥њ - ≥ндексний
 люч≥ упор¤дкуванн¤ - табельний номер
≤дентиф≥катор ≥ндексного масиву - DIPLOM

Ќазва рекв≥зиту        ≤дентиф≥-катор у програм≥        ”мовне позначенн¤ у фор-мулах        ‘ормат        ƒ≥апа-зон зм≥н        Ћог≥чн≥ ≥ семантичн≥ зв'¤зки
1        2        3        4        5        6
Ќомер диплому        N_DIP        -        9(6)        -        -
“абельний номер        TN        TN        9(4)        -        KADR
 од осв≥ти        K_OBR        -        9(1)        1-5        SPR_OBR
 од спец≥альност≥        K_SPE        -        9(5)        -        SPR_SPE


“аблиц¤ 8
ќпис масиву "«в≥льненн¤"
Ќазва масиву - «в≥льненн¤ прац≥вник≥в
ѕозначенн¤ масиву - UVOL
Ќазва нос≥¤ ≥нформац≥њ - Mƒ
ќбс¤г масиву - 200 запис≥в
ƒовжина запису - 17 символ≥в
ћетод орган≥зац≥њ - ≥ндексний
 люч≥ упор¤дкуванн¤ - табельний номер
≤дентиф≥катор ≥ндексного масиву - UVOL

Ќазва рекв≥зиту        ≤дентиф≥-катор у програм≥        ”мовне позначенн¤ у фор-мулах        ‘ормат        ƒ≥апа-зон зм≥н        Ћог≥чн≥ ≥ семантичн≥ зв'¤зки
1        2        3        4        5        6
Ќомер наказу        N_UV        -        9(3)        -        -
“абельний номер        TN        TN        9(4)        -        KADR
ƒата зв≥льненн¤        DAT_UV        -        9(8)        -        -
 од причини зв≥льненн¤        K_SP        z        9(2)        -        SPR_PRI

“аблиц¤ 9
ќпис масиву " атегор≥¤"
Ќазва масиву - ƒов≥дник категор≥й
ѕозначенн¤ масиву - SPR_KAT
Ќазва нос≥¤ ≥нформац≥њ - Mƒ
ќбс¤г масиву - 20 запис≥в
ƒовжина запису - 28 символ≥в
ћетод орган≥зац≥њ - ≥ндексний
 люч≥ упор¤дкуванн¤ - код категор≥њ
≤дентиф≥катор ≥ндексного масиву - SPR_KAT

Ќазва рекв≥зиту        ≤дентиф≥-катор у програм≥        ”мовне позначенн¤ у фор-мулах        ‘ормат        ƒ≥апа-зон зм≥н        Ћог≥чн≥ ≥ семантичн≥ зв'¤зки
1        2        3        4        5        6
 од категор≥њ        K_KAT        k        9(1)        1-7        KADR
Ќазва категор≥њ        N_KAT        -        A(10)        -        -

“аблиц¤ 10
ќпис масиву "ѕрофес≥¤"
Ќазва масиву - ƒов≥дник профес≥й
ѕозначенн¤ масиву - SPR_PRO
Ќазва нос≥¤ ≥нформац≥њ - Mƒ
ќбс¤г масиву - 30 запис≥в
ƒовжина запису - 28 символ≥в
ћетод орган≥зац≥њ - ≥ндексний
 люч≥ упор¤дкуванн¤ - код профес≥њ
≤дентиф≥катор ≥ндексного масиву - SPR_PRO

Ќазва рекв≥зиту        ≤дентиф≥-катор у програм≥        ”мовне позначенн¤ у фор-мулах        ‘ормат        ƒ≥апа-зон зм≥н        Ћог≥чн≥ ≥ семантичн≥ зв'¤зки
1        2        3        4        5        6
 од профес≥њ        K_PRO        f        9(5)        -        KADR
Ќазва профес≥њ        N_PRO                A(10)        -        -


“аблиц¤11
ќпис масиву "—труктурний п≥дрозд≥л"
Ќазва масиву - ƒов≥дник структурних п≥дрозд≥л≥в
ѕозначенн¤ масиву - SPR_SP
Ќазва нос≥¤ ≥нформац≥њ - Mƒ
ќбс¤г масиву - 7 запис≥в
ƒовжина запису - 28 символ≥в
ћетод орган≥зац≥њ - ≥ндексний
 люч≥ упор¤дкуванн¤ - код структурного п≥дрозд≥лу
≤дентиф≥катор ≥ндексного масиву - SPR_SP

Ќазва рекв≥зиту        ≤дентиф≥-катор у програм≥        ”мовне позначенн¤ у формулах        ‘ормат        ƒ≥апа-зон зм≥н        Ћог≥чн≥ ≥ семантичн≥ зв'¤зки
1        2        3        4        5        6
 од структурного п≥дрозд≥лу        K_SP        s        9(2)        01-07        KADR, PEREM
Ќазва структурного п≥дрозд≥лу        N_SP        -        A(20)        -        -

“аблиц¤ 12
ќпис масиву "ѕрийом"
Ќазва масиву - ƒов≥дник вид≥в прийому
ѕозначенн¤ масиву - SPR_PR
Ќазва нос≥¤ ≥нформац≥њ - Mƒ
ќбс¤г масиву - 4 записи
ƒовжина запису - 28 символ≥в
ћетод орган≥зац≥њ - ≥ндексний
 люч≥ упор¤дкуванн¤ - код виду прийому
≤дентиф≥катор ≥ндексного масиву - SPR_PR

Ќазва рекв≥зиту        ≤дентиф≥-катор у програм≥        ”мовне позначен-н¤ у фор-мулах        ‘ормат        ƒ≥апа-зон зм≥н        Ћог≥чн≥ ≥ семантичн≥ зв'¤зки
1        2        3        4        5        6
 од виду прийому        K_PR        v        9(1)        1-4        KADR
Ќазва виду прийому        N_PR        -        A(25)        -        -

“аблиц¤ 13
ќпис масиву "ѕосада"
Ќазва масиву - ƒов≥дник посад
ѕозначенн¤ масиву - SPR_POS
Ќазва нос≥¤ ≥нформац≥њ - Mƒ
ќбс¤г масиву - 20 запис≥в
ƒовжина запису - 28 символ≥в
ћетод орган≥зац≥њ - ≥ндексний
 люч≥ упор¤дкуванн¤ - код посади
≤дентиф≥катор ≥ндексного масиву - SPR_POS

Ќазва рекв≥зиту        ≤дентиф≥-катор у програм≥        ”мовне позначен-н¤ у фор-мулах        ‘ормат        ƒ≥апа-зон зм≥н        Ћог≥чн≥ ≥ семантичн≥ зв'¤зки
1        2        3        4        5        6
 од посади        K_POS        -        9(2)        1-20        KADR, PEREM
Ќазва посади        N_POS        -        A(20)        -        -

“аблиц¤ 14
ќпис масиву "—≥мейний стан"
Ќазва масиву - ƒов≥дник с≥мейного стану
ѕозначенн¤ масиву - SPR_SEM
Ќазва нос≥¤ ≥нформац≥њ - Mƒ
ќбс¤г масиву - 3 записи
ƒовжина запису - 28 символ≥в
ћетод орган≥зац≥њ - ≥ндексний
 люч≥ упор¤дкуванн¤ - код с≥мейного стану
≤дентиф≥катор ≥ндексного масиву - SPR_SEM

Ќазва рекв≥зиту        ≤дентиф≥-катор у програм≥        ”мовне позначенн¤ у фор-мулах        ‘ормат        ƒ≥апа-зон зм≥н        Ћог≥чн≥ ≥ семантичн≥ зв'¤зки
1        2        3        4        5        6
 од cс≥мейного стану        K_SEM        -        9(1)        1-3        KADR
Ќазва с≥мейного стану        N_SEM        -        A(10)        -        -

“аблиц¤ 15
ќпис масиву "ќсв≥та"
Ќазва масиву - ƒов≥дник осв≥т
ѕозначенн¤ масиву - SPR_OBR
Ќазва нос≥¤ ≥нформац≥њ - Mƒ
ќбс¤г масиву - 5 запис≥в
ƒовжина запису - 28 символ≥в
ћетод орган≥зац≥њ - ≥ндексний
 люч≥ упор¤дкуванн¤ - код осв≥ти
≤дентиф≥катор ≥ндексного масиву - SPR_OBR

Ќазва рекв≥зиту        ≤дентиф≥-катор у програм≥        ”мовне позначен-н¤ у фор-мулах        ‘ормат        ƒ≥апа-зон зм≥н        Ћог≥чн≥ ≥ семантичн≥ зв'¤зки
1        2        3        4        5        6
 од осв≥ти        K_OBR        -        9(1)        1-5        DIPLOM
Ќазва осв≥ти        N_OBR        -        A(20)        -        -

“аблиц¤ 16
ќпис масиву "Cпец≥альн≥сть"
Ќазва масиву - ƒов≥дник спец≥альностей
ѕозначенн¤ масиву - SPR_SPE
Ќазва нос≥¤ ≥нформац≥њ - Mƒ
ќбс¤г масиву - 20 запис≥в
ƒовжина запису - 28 символ≥в
ћетод орган≥зац≥њ - ≥ндексний
 люч≥ упор¤дкуванн¤ - код спец≥альност≥
≤дентиф≥катор ≥ндексного масиву - SPR_SPE

Ќазва рекв≥зиту        ≤дентиф≥-катор у програм≥        ”мовне позначен-н¤ у фор-мулах        ‘ормат        ƒ≥апа-зон зм≥н        Ћог≥чн≥ ≥ семантичн≥ зв'¤зки
1        2        3        4        5        6
 од спец≥альност≥        K_SPE        -        9(5)        -        DIPLOM
Ќазва спец≥альност≥        N_SPE        -        A(20)        -        -

“аблиц¤ 17
ќпис масиву "—тать"
Ќазва масиву - ƒов≥дник статей
ѕозначенн¤ масиву - SPR_POL
Ќазва нос≥¤ ≥нформац≥њ - Mƒ
ќбс¤г масиву - 2 записи
ƒовжина запису - 28 символ≥в
ћетод орган≥зац≥њ - ≥ндексний
 люч≥ упор¤дкуванн¤ - код стат≥
≤дентиф≥катор ≥ндексного масиву - SPR_POL

Ќазва рекв≥зиту        ≤дентиф≥-катор у програм≥        ”мовне позначен-н¤ у фор-мулах        ‘ормат        ƒ≥апа-зон зм≥н        Ћог≥чн≥ ≥ семантичн≥ зв'¤зки
1        2        3        4        5        6
 од стат≥        K_POL        p        9(1)        1-2        KADR
Ќазва стат≥        N_POL        -        A(10)        -        -

“аблиц¤ 18
ќпис масиву "¬≥йськовий обл≥к"
Ќазва масиву - ƒов≥дник в≥м≥ток про в≥йськовий обл≥к
ѕозначенн¤ масиву - SPR_VOEN
Ќазва нос≥¤ ≥нформац≥њ - Mƒ
ќбс¤г масиву - 2 записи
ƒовжина запису - 28 символ≥в
ћетод орган≥зац≥њ - ≥ндексний
 люч≥ упор¤дкуванн¤ - код в≥дм≥тки про в≥йськовий обл≥к
≤дентиф≥катор ≥ндексного масиву - SPR_VOEN

Ќазва рекв≥зиту        ≤дентиф≥-катор у програм≥        ”мовне позначен-н¤ у фор-мулах        ‘ормат        ƒ≥апа-зон зм≥н        Ћог≥чн≥ ≥ семантичн≥ зв'¤зки
1        2        3        4        5        6
 од в≥дм≥тки про  в≥йськовий обл≥к        K_VOEN        -        9(1)        1-2        KADR
Ќазва в≥дм≥тки про в≥йськовий обл≥к        N_VOEN        -        A(15)        -        -

“аблиц¤ 19
ќпис масиву "ѕричин зв≥льненн¤"
Ќазва масиву - ƒов≥дник причин зв≥льненн¤
ѕозначенн¤ масиву - SPR_PRI
Ќазва нос≥¤ ≥нформац≥њ - Mƒ
ќбс¤г масиву - 6 запис≥в
ƒовжина запису - 28 символ≥в
ћетод орган≥зац≥њ - ≥ндексний
 люч≥ упор¤дкуванн¤ - код причини зв≥льненн¤
≤дентиф≥катор ≥ндексного масиву - SPR_PRI

Ќазва рекв≥зиту        ≤дентиф≥-катор у програм≥        ”мовне позначен-н¤ у фор-мулах        ‘ор-мат        ƒ≥апа-зон зм≥н        Ћог≥чн≥ ≥ семантичн≥ зв'¤зки
1        2        3        4        5        6
 од причини зв≥льненн¤        K_PRI        -        9(2)        1-6        UVOL
Ќазва причини зв≥льненн¤        N_PRI        -        A(30)        -        -


3.1.6.  ќбгрунтуванн¤ вибору машинних нос≥њв та розрахунок њх необх≥дноњ к≥лькост≥ або Їмност≥.
–≥зноман≥тн≥сть машинних нос≥њв, ¤к≥ використовуютьс¤ в ≥нформац≥йних системах, потребуЇ њх сум≥сност≥ - можливост≥ перезапису ≥нфоромац≥њ на р≥зних етапах обробки. “ому виб≥р б≥льш оптимальних машинних нос≥њв дл¤ конкретноњ економ≥чноњ ≥нформац≥њ Ї важливим моментом при орган≥зац≥њ ≥нформац≥йного забезпеченн¤.
¬ ¤кост≥ машинного нос≥¤ дл¤ збер≥ганн¤ ≥ обробки ≥нформац≥йних масив≥в, а також дл¤ збер≥ганн¤ коп≥й масив≥в, використовуЇтьс¤ жорсткий магн≥тний диск типу "¬≥нчестер". ћасиви з ≥нформац≥Їю за минул≥ пер≥оди збер≥гаютьс¤ в арх≥рованому вигл¤д≥ на √ћƒ.
ƒл¤ розрахунку неох≥дного об'Їму накопичувача на ∆ћƒ використаний опис масив≥в з розд≥лу 3.1.5. ≥ особливост≥ розм≥щенн¤ ≥нформац≥њ на конкретному машинному нос≥ю.
–езультати розрахунк≥в наведен≥ у таблиц≥ 20.


“аблиц¤ 20
–озрахунок необх≥дноњ Їмност≥ накопичувача
на ∆ћƒ типу "¬≥нчестер".
Ќазвамасиву        ≤дентиф≥-  катор        ƒовжина запису у символах        ћаксима-льне число запис≥в        ћаксима-льний обс¤г масиву
1        2        3        4        5
 адр        KADR        122        400        48800
ѕерем≥щенн¤        PEREM        28        300        8400
«в≥льненн¤        UVOL        17        200        3400
ƒиплом        DIPLOM        18        400        7200
ƒов≥дник посад        SPR_POS        22        20        440
ƒов≥дник вид≥в прийому        SPR_PR        26        4        104
ƒов≥дник категор≥й        SPR_KAT        11        20        220
ƒов≥дник спец≥альностей        SPR_SPE        25        20        500
ƒов≥дник осв≥т        SPR_OBR        21        5        105
ƒов≥дник структурних п≥дрозд≥л≥в        SPR_SP        22        7        154
ƒов≥дник профес≥й        SPR_PRO        15        30        750
ƒов≥дник стат≥        SPR_POL        11        2        22
ƒов≥дник с≥мейного стану        SPR_SEM        11        3        33
ƒов≥дник причин зв≥льненн¤        SPR_PRI        32        6        192
ƒов≥дник в≥йськового обл≥ку        SPR_VOEN        15        2        30
ќб'Їм необх≥дноњ дисковоњ пам'¤т≥        70350
    

3.2. ќрган≥зац≥йне забезпеченн¤.
              3.2.1. «агальна характеристика орган≥зац≥йного забезпеченн¤.
ќрган≥зац≥йне забезпеченн¤ - сукупн≥сть метод≥в ≥ засоб≥в, що використовуютьс¤ спец≥ал≥стами дл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ управл≥нн¤ ¤к на стад≥њ створенн¤, так ≥ на посл≥дуючих стад≥¤х життЇд≥¤льност≥ ≥нформац≥йноњ системи. ¬оно базуЇтьс¤ на методолог≥њ, що закладена в основу функц≥онуванн¤ системи, в≥дображаЇ њњ особливост≥, включаЇ правов≥ акти, що регулюють д≥¤льн≥сть людино-машинноњ системи.
ќрган≥зац≥йне забезпеченн¤ комплексу задач "ќбл≥к на¤вност≥ та руху кадрiв" забезпечуЇ взаЇмод≥ю персоналу п≥дприЇмства з техн≥чними засобами ≥ м≥ж собою у процес≥ розв'¤занн¤ комплексу задач.
ѕри впровадженн≥ ≥нформац≥йноњ системи на п≥дприЇмствах можуть суттЇво зм≥нитис¤ функц≥њ та орган≥зац≥¤ роботи прац≥вник≥в.
—уттЇвих зм≥н в орган≥зац≥йн≥й структур≥ при автоматизац≥њ функц≥й прац≥вник≥в в≥дд≥лу кадр≥в не в≥дбуваЇтьс¤. ѕрац≥вник виконуЇ т≥ ж функц≥њ, але створюютьс¤ нов≥ умови роботи - робоч≥ м≥сц¤ обладнують ѕ≈ќћ, на баз≥ ¤ких створюютьс¤ ј–ћи. ѕри цьому комплекс машин ≥ спец≥ал≥сти д≥ють ¤к Їдине ц≥ле ≥ в межах вибраного технолог≥чного процесу.

3.2.2. “ехнолог≥чний процес.
“ехнолог≥чний процес обробки ≥нформац≥њ ( “ѕ ) представл¤Ї собою комплекс взаЇмозв'¤заних операц≥й по перетворенню ≥нформац≥њ з моменту њњ виникненн¤ до моменту споживанн¤ њњ користувачами, у в≥дпов≥дност≥ з поставленою ц≥ллю.
“ѕ д≥литьс¤ на технолог≥чн≥ операц≥њ, в≥др≥зн¤Їтьс¤ њх складом ≥ посл≥довн≥стю виконанн¤. “ехнолог≥чна операц≥¤ - це взаЇмозв'¤зана сукупн≥сть д≥й, що виконуютьс¤ з ≥нформац≥Їю на одному робочему м≥сц≥ у процес≥ њњ перетворенн¤ дл¤ дос¤гненн¤ загальноњ ц≥л≥ “ѕ.
—хема технолог≥чного процесу збору та обробки ≥нформац≥њ наведена на рисунку 5.
ѕочатком технолог≥чного процесу збору та обробки ≥нформац≥њ з обл≥ку на¤вност≥ та руху кадрiв Ї прийом ≥нформац≥њ на робочому м≥сц≥ прац≥вника в≥дд≥лу кадр≥в. ÷¤ ≥нформац≥¤ представлена у форм≥ документ≥в на паперовпих нос≥¤х ≥ перев≥р¤Їтьс¤ на на¤вн≥сть помилок. ” випадку ви¤вленн¤ помилок, документи повертаютьс¤ на виправленн¤. якщо ж помилок немаЇ, то зд≥йснюЇтьс¤ запуск системи.
ƒ≥алог користувача з системою орган≥зовуЇтьс¤ зо допомогою меню, ¤ке складаЇтьс¤ ≥з наступних пункт≥в: "–ег≥страц≥¤", "–обота", "ѕошук", "¬≥домост≥", "ƒов≥дники", "—ерв≥с", "¬их≥д".  ожний з цих пункт≥в призначений дл¤ автоматизованого розв'¤занн¤ визначених задач.
ѕри вибор≥ пункту "–ег≥страц≥¤" користувач може перегл¤нути ≥снуюч≥ картки, ¤к≥ включають основну ≥нформац≥ю про прац≥вник≥в, в≥дредагувати ц≥ картки, а також створити нову картку ≥ занести нов≥ дан≥.
ѕри вибор≥ пункту "–обота" користувач маЇ можлив≥сть перегл¤нути, в≥дредагувати та доповнити дан≥ про перем≥щенн¤ або зв≥льненн¤ прац≥вник≥в.
ѕри вибор≥ пункту "ѕошук" користувачев≥ надаЇтьс¤ можлив≥сть перегл¤нути ≥нформац≥ю про прац≥вник≥в, в≥д≥брану за певними ознаками.
ѕри вибор≥ пункту "¬≥домост≥" користувачев≥ надаЇтьс¤ можлив≥сть сформувати в≥домост≥, перегл¤нути њх на екран≥ ≥ роздрукувати на пап≥р.
ѕункт "ƒов≥дники" головного меню призначений дл¤ перегл¤ду, редагеванн¤ або добавленн¤ масив≥в нормативно-дов≥дковоњ ≥нформац≥њ, тобто в≥с≥х дов≥дник≥в.
ѕри вибор≥ пункту "—ерв≥с" Ї можлив≥сть отримати дов≥дку з використанн¤ системи, а також занести в арх≥в ≥нформац≥ю за поточний м≥с¤ць чи в≥дновити ≥нформац≥ю за минул≥ м≥с¤ц≥ з дискети або з ∆ћƒ.
ѕри вибор≥ пункту "¬их≥д" робота з системою зак≥нчуЇтьс¤, але передбачена можлив≥сть в≥дмови в≥д виходу, ¤кщо цей пункт був вибраний випадково.

3.2.3.  ер≥вництво користувача.
1. ¬ступ.
–озд≥л " ер≥вництво користувача" призначений дл¤ вивченн¤ , використанн¤ ≥ засвоЇнн¤ пакету програм по вир≥шенню задач≥ "ќбл≥к на¤вност≥ та руху кадрiв". ƒал≥ цей пакет програм буде називатис¤ ѕѕ " адр".
” розд≥л≥ наведен≥ основн≥ в≥домост≥ дл¤ роботи у середовищ≥ автоматизованоњ системи, поданий опис режим≥в ≥ функц≥й ѕѕ, пор¤дку д≥й користувача.
—укупн≥сть програмних засоб≥в забезпечуЇ виконанн¤ сл≥дуючих функц≥й:
- веденн¤ даних в ≈ќћ ≥ њх контроль;
- веденн¤ Ѕƒ;
- перегл¤д оперативних ≥ дов≥дкових масив≥в;
- формуванн¤ вих≥дних документ≥в;
- друк документ≥в.
ƒл¤ усп≥шноњ роботи з даними пакетом користувач повинен мати навики роботи на ѕ≈ќћ ≥ профес≥йно розбиратис¤ у предметн≥й област≥. ѕеред початком роботи користувачев≥ необх≥дно ознайомитис¤ з даним документом, а також з ≥нструкц≥¤ми з експлуатац≥њ техн≥чних засоб≥в.

2. ѕризначенн¤ та умови застосуванн¤.
ѕѕ " адр" призначений дл¤ автоматизац≥њ сл≥дуючих функц≥й з обл≥ку на¤вност≥ та руху кадрiв:
- роботи з оперативними даними;
- роботи з дов≥дниками;
- формуванн¤ вих≥дних в≥домостей.
ƒл¤ функц≥нуванн¤ ј–ћ прац≥вника в≥дд≥лу кадр≥в з обл≥ку на¤вност≥ та руху кадрiв необх≥дн≥ наступн≥ програмн≥ та техн≥чн≥ засоби:
- персональна 32 - розр¤дна ≈ќћ, сум≥сна з IBM PC / AT з об'Їмом оперативноњ пам'¤т≥ не менше 8 ћбайт, накопичувачем на ∆ћƒ типу "¬≥нчестер" об'Їмом не менше 180 ћбайт, накопичувачем на √ћƒ об'Їмом 1,44 ћбайт, в≥деотерм≥нальним пристроЇм, клав≥атурою типу латинь/кирилиц¤, пристроЇм типу "мишка";
- друкуючим пристроЇм формату ј3;
- операц≥йна система MS-DOS верс≥њ 6.20;
- операц≥йне середовище Windows верс≥њ 3.11;
- —”Ѕƒ FoxPro дл¤ Windows верс≥њ 2.5.

3. ѕ≥дготовка до роботи.
¬провадженн¤ ѕѕ " адр" виконуЇ програм≥ст-розробник. ƒл¤ цього в≥н записуЇ з дистрибутивноњ дискети на ∆ћƒ необх≥дноњ програми ≥ Ѕƒ.
ѕрограм≥ст-розробник демонструЇ працездатн≥сть комплексу програм на контрольному приклад≥. якщо домовлен≥сть з розробником не передбачаЇ впровадженн¤ пакету, то вс≥ д≥њ по впровадженню користувач виконуЇ самост≥йно.
ƒл¤ запуску системи необх≥дно виконати сл≥дуюч≥ д≥њ:
- вв≥мкнути ѕ≈ќћ;
- п≥сл¤ завантаженн¤ операц≥йноњ системи у командному р¤дку набрати з клав≥атури ≥м'¤ файлу "kadr" ≥ натиснути клав≥шу < Enter >.

4. ќпис операц≥й.
–обота з ѕѕ " адр" в≥дбуваЇтьс¤ у д≥алоговому режим≥ за допомогою головного меню ≥ п≥дменю.
–ух по пунктам меню (п≥дменю) в≥дбуваЇтьс¤ за допомогою клав≥ш "", "≠", "Ѓ", "ѓ", виб≥р пункту меню ( п≥дменю ) в≥дбуваЇтьс¤ за допомогою клав≥ш≥ "Enter". ¬их≥д ≥з п≥дменю вс≥х р≥вн≥в зд≥йснюЇтьс¤ натиском клав≥ш≥ "Esc".

4.1. –ег≥страц≥¤.
–ежим призначений дл¤ введенн¤ ≥нформац≥њ з первинних документ≥в ≥ пергл¤д даних про прац≥вник≥в орган≥зац≥њ, створенн¤ новоњ картки прац≥вника. ѕри вибор≥ цього режиму на екран≥ з'¤вл¤Їтьс¤ п≥дменю, з ¤кого можна вибрати потр≥бну функц≥ю.

4.1.1. Ќова картка.
–ежим призначений дл¤ веденн¤ ≥нформац≥њ про нового прац≥вника. ѕри вибор≥ цього режиму з'¤вл¤Їтьс¤ екранна форма документу "ќсобиста картка". ѕ≥сл¤ вводу вс≥х рекв≥зит≥в дл¤ збереженн¤ ≥нформац≥њ потр≥бно натиснути клав≥шу "F9", ≥накше введена ≥нформац≥¤ не буде збережена.

4.1.2. –едагуванн¤ картки.
–ежим призначений дл¤ внесенн¤ зм≥н в особист≥ картки прац≥вни-к≥в. ѕри вибор≥ цього режиму з'¤вл¤Їтьс¤ запит дл¤ пошуку необх≥дноњ картки. ѕри знаходженн≥ потр≥бного запису на екран≥ з'¤вл¤Їтьс¤ екранна форма "ќсобиста картка". ѕ≥сл¤ п≥сл¤ внесенн¤ зм≥н дл¤ збереженн¤ ≥нформац≥њ потр≥бно натиснути клав≥шу "F9", ≥накше введена ≥нформац≥¤ не буде збережена.

4.1.3. ѕерегл¤д.
–ежим призначений дл¤ пергл¤ду особистих карток прац≥вник≥в. ѕри вибор≥ цього режиму з'¤вл¤Їтьс¤ екранна форма документу "ќсобиста картка", за допомогою клав≥ш "PgUp" ≥ "PgDn" можна перегл¤нути картки р≥зних прац≥вник≥в.

4.2. –обота.
ѕри вибор≥ цього режиму можна перегл¤нути, в≥дредагувати та доповнити дан≥ про перем≥щенн¤ або зв≥льненн¤ пра≥вник≥в. ѕ≥сл¤ вибору режиму на екран≥ з'¤вл¤Їтьс¤ п≥дменю, з режиму ¤кого можна вибрати необх≥дну функц≥ю.

4.2.1. ѕерем≥щенн¤.
ѕри вибор≥ цього режиму надаЇтьс¤ можлив≥сть введенн¤ ≥ редагуванн¤ ≥нформац≥њ про перем≥щенн¤ прац≥вник≥в. «а режимами екранноњ форми закр≥плен≥ функц≥ональн≥ клав≥ш≥:
"F3" - введенн¤ нового запису;
"F4" - редагуванн¤;
"F9" - збереженн¤ ≥нформац≥њ.

4.2.2. «в≥льненн¤.
ѕри вибор≥ цього режиму надаЇтьс¤ можлив≥сть введенн¤ ≥ редагуванн¤ ≥нформац≥њ про зв≥льненн¤ прац≥вник≥в. «а режимами екранноњ форми закр≥плен≥ функц≥ональн≥ клав≥ш≥:
"F3" - введенн¤ нового запису;
"F4" - редагуванн¤;
"F9" - збереженн¤ ≥нформац≥њ.

4.3. ѕошук.
–ежим призначений дл¤ перегл¤ду ≥нформац≥њ про прац≥вник≥в, в≥д≥брану за певними ознаками. ѕри вибор≥ цього режиму надаЇтьс¤ можлив≥сть ввести умову пошуку. якщо потр≥бн≥ записи знайден≥, то можна перегл¤нути необх≥дну ≥нформац≥ю. ≤накше видаЇтьс¤ пов≥домленн¤ про в≥дсутн≥сть ≥нформац≥њ, ¤ка в≥дпов≥даЇ задан≥й умов≥ ≥ надаЇтьс¤ можлив≥сть ще раз сформувати умову.

4.4. ¬≥домост≥.
–ежим призначений дл¤ формуванн¤ наступних в≥домостей:
- ¬≥дом≥сть к≥лькост≥ прийн¤тих прац≥вник≥в по видам прийому ≥ категор≥¤м за м≥с¤ць;
- ¬≥дом≥сть на¤вност≥ та руху кадрiв за категор≥¤ми ≥ статтю за м≥с¤ць;
- ¬≥дом≥сть прийн¤тих прац≥вник≥в по профес≥¤м ≥ структурним п≥дрозд≥лам за м≥с¤ць;
- ¬≥дом≥сть к≥лькост≥ зв≥льнених прац≥вник≥в за причинами зв≥льненн¤ ≥ категор≥¤ми персоналу за м≥с¤ць;
- ¬≥дом≥сть к≥лькост≥ зв≥льнених прац≥вник≥в у розр≥з≥ профес≥й ≥ структурних п≥дрозд≥л≥в.
ѕри вибор≥ цього режиму з'¤вл¤Їтьс¤ п≥дменю, пунктами ¤кого Ї назви вищевказаних в≥домостей. ѕ≥сл¤ вибору будь-¤кого пункту на екран≥ з'¤витьс¤ запит на введенн¤ пер≥оду часу ( м≥с¤ц¤ ), за ¤кий формуЇтьс¤ в≥дом≥сть. ѕ≥сл¤ введенн¤ пов≥домленн¤ про формуванн¤ дозвол¤Їтьс¤ вибрати режим виводу: на екран чи на друк. ƒл¤ виходу потр≥бно натиснути клав≥шу "Esc".

4.5. ƒов≥дники.
–ежим призначений дл¤ перегл¤ду масив≥в нормативно-дов≥дковоњ ≥нформац≥њ:
- дов≥дник профес≥й;
- дов≥дник посад;
- дов≥дник вид≥в прийому;
- дов≥дник категор≥й;
- дов≥дник спец≥альностей;
- дов≥дник осв≥т;
- дов≥дник структурних п≥дрозд≥л≥в;
- дов≥дник стат≥;
- дов≥дник с≥мейного стану;
- дов≥дник причин зв≥льненн¤;
- дов≥дник в≥йськового обл≥ку.
ѕри вибор≥ цього режиму з'¤вл¤Їтьс¤ п≥дменю, пунктами ¤кого Ї назви вищевказаних дов≥дник≥в. ѕ≥сл¤ вибору будь-¤кого дов≥дника можна в≥дредагувати потр≥бний запис, добавити новий запис ≥ знищити запис. ƒл¤ виходу потр≥бно натиснути клав≥шу "Esc".

4.6. —ерв≥с.
–ежим призначений дл¤ отриманн¤ дов≥дки та виконанн¤ серв≥сних функц≥й. ѕри вибор≥ цього режиму з'¤вл¤Їтьс¤ п≥дменю, з ¤кого можна вибрати потр≥бну ≥нформац≥ю.

4.6.1. ƒов≥дка.
–ежим призначений дл¤ отриманн¤ дов≥дки з використанн¤ системи, њњ можливост¤м, пор¤дку ≥ особливост¤м роботи. ƒл¤ виходу потр≥бно натиснути клав≥шу "Esc".

4.6.2. јрх≥вац≥¤.
–ежим призначений дл¤ збереженн¤ масив≥в у вигл¤д≥ арх≥ву на ∆ћƒ ≥ дискет≥. ѕри вибор≥ цього режиму з'¤витьс¤ пов≥домленн¤:
¬ставте дискету у пристр≥й A:
Ќј“»—Ќ≤“№ Ѕ”ƒ№-я ”  Ћј¬≤Ў”
Ќеобх≥дно виконати в≥дпов≥дн≥ д≥њ.
÷ей режим дозвол¤Ї збер≥гати масиви в арх≥в≥ з ≥м'¤м arhiv_m.arj, де m - поточний м≥с¤ць.

4.6.3. ¬≥дновленн¤.
–ежим призначений дл¤ в≥дновленн¤ масив≥в за минул≥ м≥с¤ц≥ з ∆ћƒ чи дискети. ѕри вибор≥ цього режиму спочатку потр≥бно виконати д≥њ описан≥ у п. 4.6.2. з даними за поточний м≥с¤ць, п≥сл¤ чого з'¤витьс¤ пов≥домленн¤:
¬вед≥ть м≥с¤ць в≥дновленн¤ ___________
÷е необх≥дно дл¤ того, щоб визначити за ¤кий м≥с¤ць потр≥бно в≥дновити файли.
¬ибер≥ть пристр≥й дл¤ в≥дновленн¤ ( A / C ):
якщо вибрати —:, то масиви в≥дновл¤тьс¤ без запит≥в.
якщо вибрати ј:, то з'¤витьс¤ пов≥домленн¤:
¬ставте дискету у пристр≥й A:
Ќј“»—Ќ≤“№ Ѕ”ƒ№-я ”  Ћј¬≤Ў”
Ќеобх≥дно виконати в≥дпов≥дн≥ д≥њ.
ѕ≥сл¤ роботи з в≥дновленими масивами потр≥бно в≥дновити масиви за поточний м≥с¤ць.

4.7. ¬их≥д.
–ежим призначений дл¤ виходу ≥з програми. ÷ей пункт м≥стить у соб≥ п≥дменю з п≥дтвердженн¤м виходу ( “ј  ) ≥ в≥дмови ( Ќ≤ ).

5. јвар≥йн≥ ситуац≥њ.
ѕри робот≥ даного ѕѕ можуть виникнути сл≥дуюч≥ авар≥йн≥ ситуц≥њ:
- зб≥й програми;
- помилки в даних;
- в≥дмова техн≥чних засоб≥в.
” випадку збою програми необх≥дно перезавантажити ≈ќћ ≥ запустити програму ще раз. якщо зб≥й не пощастило усунути, виконують коп≥юванн¤ програм з дистрибутивноњ дискети. ѕри негативному результат≥ потр≥бно звернутис¤ до розробника.
” випадку ви¤вленн¤ помилок в даних, неох≥дно за допомогою програми внести зм≥ни або в≥дновити ≥нформац≥ю, ¤ка збер≥гаЇтьс¤ в арх≥в≥.
” випадку в≥дмови техн≥чних засоб≥в необх≥дно звернутис¤ до спец≥ал≥ста з техн≥чного обслуговуванн¤.

6. –екомендац≥њ щодо освоЇнн¤.
ƒл¤ забезпеченн¤ нормальноњ роботи системи необх≥дно перед використанн¤м ѕѕ " адр" вивчити дане кер≥вництво, а також отримати консультац≥њ щодо використанн¤ програмного продукту у спец≥ал≥ста по програмному забезпеченню.

3.3. “ехн≥чне забезпеченн¤.
—клад комплексу техн≥чних засоб≥в дл¤ функц≥онуванн¤ комплексу "ќбл≥к на¤вност≥ та руху кадрiв" визначений у в≥дпов≥дност≥ з зм≥стом задач, що вход¤ть у систему ≥ алгоритм≥в њх розв'¤зку, орган≥зац≥Їю ≥ формами представленн¤ ≥нформац≥њ, структурою та об'Їмно-часовими характеристиками ≥нформац≥йних поток≥в, а також розв'¤зками по орган≥зац≥њ технолог≥чного процесу обробки ≥нформац≥њ.
 омплекс техн≥чних засоб≥в повинен включати техн≥чн≥ засоби обробки ≥нформац≥њ, ¤к≥ призначен≥ дл¤ виконанн¤ наступних функц≥й:
- п≥дготовка ≥нформац≥њ на машинних нос≥¤х;
- обробка та збер≥ганн¤ ( накопичуванн¤ ) ≥нформац≥њ на машинних нос≥¤х;
- вив≥д ≥нформац≥њ в читаЇм≥й форм≥;
- арх≥вн≥ збер≥ганн¤ ≥нформац≥њ;
- засоби дл¤ створенн¤ обл≥кових документ≥в.
“ехн≥чн≥ засоби дл¤ створенн¤ обл≥кових документ≥в повинн≥ мати наступн≥ особливост≥:
- вв≥д ≥нформац≥њ за допомогою ручного вводу даних;
- рег≥страц≥¤ ≥нформац≥њ, що вводитьс¤, на машинному нос≥њ;
- обмеженн¤ доступу використанн¤ ≥ захисту в≥д несанкц≥онованого доступу до ≥нформац≥њ.
“ехн≥чн≥ засоби п≥дготовки ≥нформац≥њ на машинному нос≥њ повинн≥ надавати можлив≥сть вводу ≥нформац≥њ з клав≥атури та рег≥страц≥њ ≥нформац≥њ, що вводитьс¤ на нос≥њ.
«окрема виб≥р ѕ≈ќћ IBM PC / AT 486 визначений об'Їмом вх≥дних даних ( 8 ћбайт оперативноњ пам'¤т≥ та 180 ћбайт пост≥йноњ пам'¤т≥ ), високою оперативн≥стю виконанн¤ роботи у режим≥ д≥алогу, зручн≥стю ≥ простотою експлуатац≥њ, компактн≥стю ≥ пор≥вн¤льно невисокою варт≥стю комплексу ѕ≈ќћ. „ас розв'¤занн¤ задч≥ на ѕ≈ќћ PC / AT 486 задовольн¤Ї вимоги користувача.
’арактеристика ѕ≈ќћ PC / AT 486 наведена нище.
ќсновн≥ елементи апаратних засоб≥в:
- системний блок;
- клав≥атура;
- пристр≥й в≥дображенн¤ ( мон≥тор );
- дисководи;
- друкуючий пристр≥й;
- р≥зноман≥тн≥ засоби синхронного зв¤зку та управл≥нн¤ ≥гровими програмами.
—истемний блок складаЇтьс¤ з системноњ плати, блоку живленн¤ та слот≥в дл¤ додаткових плат. Ќа системн≥й плат≥ розм≥щен≥:
- м≥кропроцесор ( 486 UMS );
- оперативна пам'¤ть ( RAM 8 ћбайта ).
—лоти забезпечують п≥дключенн¤ пристроњв в≥дображенн¤, дисковод≥в дл¤ √ћƒ, канал≥в телекомун≥кац≥й, додатковоњ пам'¤т≥ та ≥грових пристроњв.
 лав≥атура вм≥щуЇ власний м≥кропроцесор, ¤кий зд≥йснюЇ скануванн¤ клав≥атури, приглушенн¤ ефекту тремт≥нн¤ клав≥ш ≥ буфер≥зац≥њ до 20 символ≥в.
"ћ≥зком" комп'ютера Ї м≥кропроцесор, ¤кий зд≥йснюЇ виконанн¤ команд ≥ обробку даних. ћ≥кропроцесор об'ЇднуЇ у соб≥ 27500 транзистор≥в ≥ маЇ 32-б≥тну адресну шину команд. ” структур≥ м≥кропроцесора найб≥льш важливу роль грають:
- арифметико-лог≥чний пристр≥й ( јЋѕ );
- блок шинного ≥нтерфейсу;
- блок управл≥нн¤ пам'¤ттю.
јЋѕ входить в так названий виконавчий блок, ¤кий виконуЇ команди.
Ѕлок управл≥нн¤ пам'¤ттю складаЇтьс¤, в свою чергу, з двох ≥нших блок≥в:
- блок сегментац≥њ;
- блок п≥дкачки стор≥нок.
÷≥ пристроњ призначен≥ дл¤ розбитт¤ оперативноњ пам'¤т≥ на в≥дносно невелик≥ фрагменти ≥ динам≥чного перерозпод≥лу њх в прикладних програмах.
Ќа системн≥й плат≥ знаход¤тьс¤ два типи пам'¤т≥:
ѕерший тип - це пост≥йна пам'¤ть. ÷¤ пам'¤ть представл¤Ї собою одну або дек≥лька м≥кросхем, ¤к≥ пост≥йно збер≥гають де¤ку ≥нформац≥ю. ќск≥льки ц¤ ≥нформац≥¤ може т≥льки зчитуавтис¤ в анголомовн≥й л≥тератур≥ вони отримала назву "Read Only Memory" ( ROM ) - "т≥льки читаЇма пам'¤ть"
ROM - пам'¤ть служить дл¤ розм≥щенн¤ у н≥й даних про апаратн≥ особливост≥ ѕ  ≥ базовоњ системи вводу/виводу операц≥йноњ системи           ( Basic Input/Output System - BIOS ).
BIOS дозвол¤Ї комп'ютеру при початковому запуску ѕ , тобто включенн≥ блоку живленн¤, виконати три основн≥ операц≥њ:
- розп≥знати, ¤к≥ пристроњ встановлен≥ у ѕ ;
- отримати вказ≥вки, зв≥дки ≥ ¤к читати файли операц≥йноњ системи;
- визначити ¤к встановити взаЇмозв'¤зок м≥ж центральним процесором та ≥ншими пристро¤ми (дисководами, мон≥тором, пам'¤ттю, клав≥атурою ≥ т.д. ).
—аме на р≥вн≥ ROM може бути ви¤влена несум≥сн≥сть того чи ≥ншого ѕ  з клану IBM з ориг≥нальною моделлю ѕ .
ƒругий тип пам'¤т≥ - оперативна пам'¤ть.
ќперативна пам'¤ть або оперативний запам'¤товуючий пристр≥й - ќ«ѕ ( Random Access Memory - RAM ) ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть м≥кросхем з властив≥стю накопичувати ≥ тимчасово збер≥гати ≥нформац≥ю.
ќперативна пам'¤ть, ¤ка знаходитьс¤ у розпор¤дженн≥ користувача ѕ , може бути розд≥лена на чотири категор≥њ.
Ѕазова пам'¤ть ( conventional memory ).
÷е оперативна пам'¤ть об'Їмом до 640  байт, ¤ка обслуговуЇтьс¤ найб≥льш розповсюдженою операц≥йною системою ѕ  - DOS ( Disk Operating System ). Ѕудь-¤ка програма, що працюЇ п≥д управл≥нн¤м DOS, може бути завантажена в цю область пам'¤т≥ ≥ використовувати њњ без будь-¤ких обмежень.
Ќарощена пам'¤ть ( extended memory ).
÷е оперативна пам'¤ть б≥льше 1 ћЅ, що встановлюЇтьс¤ на платах розширенн¤. ÷¤ область пам'¤т≥ може бути використана програмами, що працюють у середовищ≥ DOS, але легко доступна при робот≥ операц≥йних систем XENIX, UNIX i OS/2.
—хована пам'¤ть ( shadow memory ).
÷е категор≥¤ нарощеноњ пам'¤т≥  в ѕ  AT ( що використовують м≥кропроцесор Intel 80286 ). ¬она застосовуЇтьс¤ дл¤ резервуванн¤ областей пам'¤т≥ п≥д в≥ртуальн≥ диски, пр≥нтерн≥ спулери, област≥ збер≥ганн¤ коп≥й BIOS, а також буфери дл¤ операц≥й обм≥ну з ≥ншими пристро¤ми      ( кеш-пам'¤ть ).
–озширена пам'¤ть ( expanded memory ).
ƒозвол¤Ї отримати доступ до оперативноњ пам'¤т≥ за межами 640  байт, використовуючи особлив≥ програмн≥ засоби у середовищ≥ DOS
( Lotus 1 - 2 - 3, Symphony releas 1.1., Ventura Publisher version 2.0 та ≥н. ). Ќеобх≥д≥сть у цьому звичайно виникаЇ при робот≥ з великими таблиц¤ми чи об'Їмними документами. –озширена пам'¤ть може застосовуватис¤ в будь-¤ких модел¤х ѕ , але об'Їм њњ обмежений 8 ћбайт.

3.4. ѕрограмне забезпеченн¤.
3.4.1. «агальна характеристика програмного забезпеченн¤ задач≥.
ѕрограмне забезпеченн¤ задач≥ "ќбл≥к на¤вност≥ та руху кадрiв" складаЇтьс¤ ≥з загальносистемного, ¤ке включаЇ в себе операц≥йну систему MS - DOS 6.20 ≥ операц≥йне середовище Windows 3.11, та ≥нстру-ментального —”Ѕƒ FoxPro 2.5 дл¤ Windows, ≥ спец≥ального програмного забезпеченн¤.
ќперац≥йна система MS-DOS призначена дл¤ управл≥нн¤ користувачем ресурсами ѕ≈ќћ, пропускаючи апаратний р≥вень. “обто користувачу надаЇтьм¤ можлив≥сть отримувати доступ до програм ≥ файл≥в на високому р≥вн≥. MS-DOS Ї ≥нтерфейсом м≥ж користувачами ≥ апаратними ресурсами.
Windows 3.11 представл¤Ї собою багатозадачне операц≥йне середовище. якщо з MS-DOS коритувач взаЇмод≥Ї через символьний ≥нтерфейс, то робота з Windows ≥ програмами дл¤ Windows в≥дбуваЇтьс¤ за допомогою граф≥чного ≥нтерфейсу. ‘ункц≥њ Windows сп≥впадають з функц≥¤ми MS-DOS, але головною перавагою Windows Ї те, що це середовище багатозадачне, тобто користувачев≥ надаЇтьм¤ можлив≥сть виконувати дек≥лька задач одночасно.
—”Ѕƒ FoxPro 2.5 дл¤ Windows представл¤Ї собою ≥нструментальне середовище дл¤ створенн¤ ≥ управл≥нн¤ Ѕƒ, дл¤ проектуванн¤ програм автоматизованоњ обробки ≥нформац≥њ.
’арактеристика програмного забезпеченн¤ наведена нижче.
Ќа даний момент операц≥йна система MS-DOS маЇ статус фактичного стандарту дл¤ 16 - ти розр¤дних ѕ≈ќћ. ÷е слугуЇ стимулом дл¤ багатьох програм≥ст≥в до створенн¤ ≥нструментальних систем ≥ прикладних програм.
ƒо основних переваг MS-DOS в≥днос¤тьс¤:
- розвинута командна мова;
- можлив≥сть орган≥зац≥њ багатор≥вневих каталог≥в;
- можлив≥сть роботи з ус≥ма посл≥довними пристро¤ми ¤к з файлами;
- можлив≥сть п≥ключенн¤ користувачем додаткових драйвер≥в зовн≥шн≥х пристроњв.
«асоби, ¤к≥ надаютьс¤ MS-DOS, дозвол¤ють, з одн≥Їњ сторони формувати зручне середовище дл¤ розробки програмного забезпеченн¤, а ≥ншоњ - створювати автоматизован≥ робоч≥ м≥сц¤ простими засобами доступу к≥нцевих користувач≥в до прикладних програм.
√оловною перевагою MS-DOS Ї те, що вона може працювати на ѕ≈ќћ р≥зних моделей ≥ тип≥в.
ќперац≥йна система MS-DOS складаЇтьс¤ ≥з сл≥дуючих модул≥в:
- базова система вводу/виводу ( BIOS );
- блок початкового завантаженн¤ ( Boot Rekord );
- модуль розширенн¤ базовоњ системи вводу/виводу ( IO.SYS );
- модуль обробки переривань ( MSDOS.SYS );
- командний процесор ( COMMAND.COM );
- зовн≥шн≥ команди MS-DOS, ¤к≥ мають вигл¤д окремих програм.
ƒостоњнством MS-DOS Ї те, що будь-¤ка програма може грати роль серв≥сноњ нар¤ду з командами системи, оск≥льки њњ запуск н≥ з точки зору користувача, н≥ з точки зору MS-DOS не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д визову команд операц≥йноњ системи.
ƒл¤ функц≥онуванн¤ операц≥йного середовища Windows 3.11 необх≥дна ѕ≈ќћ на баз≥ процесору 80286 з об'Їмом оперативноњ пам'¤т≥ 1 ћбайт, ∆ћƒ типу "¬≥нчестер", з об'Їмом 6 ћбайт. јле така "м≥н≥мальна" конф≥гурац≥¤ не дозвол¤Ї використовувати Windows н≥ дл¤ ¤ких практичних задач. “ому оптимальною конф≥гурац≥Їю буде ѕ≈ќћ на баз≥ процесора 80486 з об'Їмом оперативноњ пам'¤т≥ 8 ћбайт ≥ ∆ћƒ об'Їмом не менше 180 ћбайт.
ƒо основних переваг Windows в≥днос¤тьс¤:
- будь-¤ка Windows-програма не залежить в≥д конкретних особливостей зовн≥шн≥х пристроњв ≥ може працювати ≥з зовн≥шн≥м пристроЇм, ¤кщо з ним працюЇ Windows;
- до складу Windows вход¤ть вс≥ необх≥дн≥ функц≥њ дл¤ побудови користувацького граф≥чного ≥нтерфейсу: в≥кон, меню, запит≥в, списк≥в;
- засоби управл≥нн¤ пам'¤ттю Windows забезпечують доступн≥сть дл¤ програм вс≥Їњ оперативноњ пам'¤т≥;
- ун≥ф≥кац≥¤ ≥нтерфейсу Windows-програм, тобто користувач, ¤кий маЇ навики роботи з Windows, може без великих зусиль працювати ≥ з будь-¤кою Windows-програмою;
- засоби одночасного використанн¤ дек≥лькох програм.
«авд¤ки цьому, операц≥йне середовище Windows 3.11 отримало широке розповсюдженн¤, ставши фактичним стандартом дл¤ IBM - сум≥сних ѕ≈ќћ.
—”Ѕƒ FoxPro 2.5 дл¤ Windows функц≥онуЇ на ѕ≈ќћ, побудованого на баз≥ процесора "не молодше" 80386 з об'Їмом в≥льного простору на ∆ћƒ не менше 20 ћбайт. ƒл¤ установки ≥ запуску FoxPro необх≥дна на¤вн≥сть на ѕ≈ќћ операц≥йного середовища Windows 3.11.
—истема в≥дноситьс¤ до с≥мейства dBase-ор≥Їнтованих —”Ѕƒ, п≥дтримуЇ рел¤ц≥йну модель даних ≥ розрахована на користувач≥в р≥зноњ квал≥ф≥кац≥њ. FoxPro волод≥Ї виключно високими швидк≥сними характеристиками, ≥ цим пом≥тно вид≥л¤Їтьс¤ серед ≥нтерпретуючих систем. ќск≥льки система працюЇ п≥д Windows, то вона також маЇ розвинутий граф≥чний ≥нтерфейс.
FoxPro 2.5 дл¤ Windows включаЇ в себе:
- мовний ≥нтерпритатор;
- текстовий редактор;
- псевдокомп≥л¤тор;
- засоби налагодженн¤ системи п≥д конкретну ѕ≈ќћ ≥ конкретного користувача;
- п≥дтримку пристрою типу "мишка";
- функц≥њ низькор≥вневого доступу до файл≥в;
- спец≥ал≥зован≥ функц≥њ обробки масив≥в;
- засоби швидкого генеруванн¤ екранних форм, зв≥т≥в ≥ меню;
- засоби реал≥зац≥њ зв'¤зк≥в типу один-до-одного ≥ один-до-багатьох;
- п≥дтримку мови запит≥в SQL.
ман≥пулювати введеними даними.
Ўироке розповсюдженн¤ FoxPro отримав завд¤ки вдалому поЇднанню простоњ, ≥ в той же час, потужноњ системи управл≥нн¤ даними з великим набором серв≥сних команд, ¤к≥ дозвол¤ють легко ман≥пулювати введеними даними.
                      
                                                      
    ¬»—Ќќ¬ќ .
            —учасне виробництво характеризуЇтьс¤ пост≥йним ростом об'Їм≥в ≥нформац≥њ, що оброблюЇтьс¤ та зб≥льшенн¤м вимог до ¤кост≥ управл≥нн¤. ÷е створюЇ передумови дл¤ пошуку нових ≥нформац≥йних технолог≥й управл≥нн¤ на основ≥ сучасних засоб≥в обчислювальноњ техн≥ки.
” випускн≥й бакалаврськ≥й робот≥ осв≥тлен≥ питанн¤ ≥нформац≥йного забезпеченн¤ - теоретичн≥ та практичн≥ аспекти: описаний склад та орган≥зац≥¤ ≥нформац≥йного забезпеченн¤ ( структура ≥нформац≥йного забезпеченн¤, призначенн¤ ус≥х баз даних, принципи орган≥зац≥њ ≥нформац≥йного забезпеченн¤, опис прийн¤тих вид≥в контролю за маршрутами обробки даних при створенн≥ та функц≥онуванн≥ ≥нформац≥йноњ бази ); розгл¤нуто орган≥зац≥ю збору та передач≥ ≥нформац≥њ ( перел≥к джерел та нос≥њв ≥нформац≥њ, загальн≥ вимоги до орган≥зац≥њ збору, передач≥, контролю та редагуванн¤ ≥нформац≥њ ); описан≥ прийн¤т≥ в ≥нформац≥йн≥й систем≥ методи класиф≥кац≥њ та кодуванн¤ об'Їкт≥в; розгл¤нуто перел≥к вх≥дних та вих≥дних даних, ¤к≥ характеризують предметну область.
” дан≥й бакалаврськ≥й робот≥ розроблена ≥нформац≥йна система  обл≥ку кадр≥в на п≥дприЇмств≥ та пропонуЇтьс¤ орган≥зац≥¤ ј–ћу прац≥вника в≥дд≥лу кадр≥в на баз≥ ѕ≈ќћ. ќбл≥к навност≥ та руху кадр≥в - в≥дпов≥дальний в≥др≥зок роб≥т, ¤кий потребуЇ точност≥, своЇчасност≥ та достов≥рност≥, кр≥м того, достатньо трудом≥сткий процес. “ому автоматизац≥¤ процесу обл≥ку на¤вност≥ та руху кадр≥в, а також орган≥зац≥¤ ј–ћа дозволить значно п≥двищити продуктивн≥сть прац≥ роб≥тника в≥дд≥лу кадр≥в.



—ѕ»—ќ  Ћ≤“≈–ј“”–».

1. ѕоловнев Ќ.ћ., якимов ј.ћ.  —истемы автоматизированной обработки учетной информации. - ћ.: ‘инансы и статистика, 1994. - 187 с.
2. “вердохлеб Ќ.√., “атарчук Ќ.»., —ендзюк ћ.ј.  ќрганизаци¤ машинной обработки экономической информации в промышленности. -  .: ¬ища школа, 1984. - 416с.
3. —ытник ¬.‘., ѕинчук Ќ.—., ¬олк Ѕ.√.  јвтоматизаци¤ расчетов по материально-техническому обепечению производства. -  .: “ехника, 1990. - 168 с.
4.  ѕолковский Ћ.ћ., «айдман —.ј., Ѕеркович ћ.≈.  јвтоматизаци¤ учета на базе персональных Ё¬ћ. - ћ.: ‘инансы и статистика, 1991. - 192 с.
5.  омпьютеризаци¤ информационных процессов на  промышленных предпри¤ти¤х / ¬.‘. —ытник, ’. —рока ,Ќ.¬. ≈ремина. -  .:  атовице: “ехника: Ёкономическа¤ академи¤ им.  . јдамецкого, 1991. - 215 c.
6. —опко ¬.¬., ѕархоменко ¬.ћ.  Ѕухгалтерський облiк у пiдприЇм-ницькiй дi¤льностi. -  .: “ехнiка, 1993. - 224 c.
7. —опко ¬.¬., “каченко Ќ.ћ., IльЇнко ѕ.ј.  Ѕухгалтерський облiк в промисловостi та iнших галуз¤х народного господарства -  .: ¬ища школа, 1992. - 463 с.
8. Ѕухгалтерский учет: ”чебник / ѕ.ѕ. Ќовиченко, “.Ќ. Ўина,     ‘.ѕ. ¬асин и др.; ѕод ред. ѕ.ѕ. Ќовиченко. - 2-е изд., перераб. и доп. - ћ.: ‘инансы и статистика, 1990, - 464 с.: ил.
9. ѕономарева  .¬.,  узьмин Ћ.√.  »нформационное обеспечение ј—”. - ћ.: ¬ысша¤ школа, 1991. - 222 с.
10. ѕономаpева  .¬. »нфоpмационное обеспечение ј—”. - ћ.: ¬ысша¤ школа, 1991. - 350с.
11.  райзмер Ћ.ѕ. »нформатика и вычислительна¤ техника. - Ћ.: Ћениздат, 1988. - 270 с.
12. ’аузер ƒ., ’ирт ƒж., ’оукинс Ѕ.  ќперационна¤ система           MS-DOS. - ћ.: ‘инансы и статистика, 1987.
13. ѕопов ј.ј.  ѕрограммирование в среде —”Ѕƒ FoxPro 2.0. - ћ.: –адио и св¤зь, 1993. - 352 c.
14. —правочное руководство по FoxPro 2.0. -  .: ƒиалектика, 1992. - 3тома.          
15. —ильви¤ Ѕемер  FoxPro 2.5 дл¤ Windows. -  .:“оргово-издательское бюро BHV, 1995. - 463 с.
16.  управа “.ј.  —оздание и программирование баз данных средствами dBASE III Plus, FOXBASE, Clipper. - ћ.: ћир, 1991. -  280 с.



¬се дл¤ Web-мастера. —оветы по роскрутке. «аработок в нете.
Hosted by uCoz