онкурсна робота
«а темою:
–еформуванн¤ економ≥ки ”крањни. ≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њ.
’олдингов≥ системи.
1. ’арактеристика проблематики в ”крањн≥.
≈коном≥чн≥ перетворенн¤ в ”крањн≥ повинн≥ бути нац≥леними на вир≥шенн¤ найважлив≥шого завданн¤ - це радикальн≥ зм≥ни в систем≥ управл≥нн¤ економ≥кою ¤к на макрор≥вн≥, так ≥ на м≥крор≥вн≥ (р≥вн≥ п≥дприЇмств ≥ об'Їднань). «м≥ни на м≥крор≥вн≥ пол¤гають в перебудов≥ орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн¤ д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств, створенн≥ промислово-ф≥нансових груп, холдингових компан≥й. Ќеобх≥дн≥сть створенн¤ ≥ розвитку нових в ”крањн≥ форм п≥дприЇмництва об'Їктивно обумовлена потребою п≥дприЇмств у б≥льш гнучких структурних формах, здатних адаптуватис¤ до швидких зм≥н зовн≥шнього середовища.
–озв'¤занн¤ проблем трансформац≥њ нац≥ональноњ економ≥ки ”крањни на ринкових засадах, перех≥д до нових прогресивних технолог≥чних процес≥в вимагаЇ залученн¤ значних обс¤г≥в ≥нвестиц≥й. «а оц≥нками спец≥ал≥ст≥в дл¤ створенн¤ повноц≥нноњ експортноор≥Їнтованоњ економ≥ки ”крањн≥ необх≥дно 40-50 млрд.дол. —Ўј. ¬нутр≥шн≥ можливост≥ ≥нвестуванн¤ нараз≥ обмежен≥ ≥ залежать в≥д загальноеконом≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥, ¤ка на сьогодн≥ негативно позначаЇтьс¤ на вс≥х ≥нвестиц≥йних процесах. ¬ нин≥шн≥х умовах господарюванн¤ практично припинивс¤ процес оновленн¤ основних фонд≥в - коеф≥ц≥Їнт њх вибутт¤ становить менше 1%. «нос основних фонд≥в в р¤д≥ галузей становить 70-80%. ÷е св≥дчить про зниженн¤ техн≥чного р≥вн¤ та конкурентоздатност≥ виробництва. «а оц≥нками фах≥вц≥в ”крањна маЇ потенц≥йн≥ можливост≥ дл¤ ефективного освоЇнн¤ зовн≥шн≥х ≥нвестиц≥й у сум≥ 2-2,5 млрд. дол. —Ўј за р≥к. “ака сума достатн¤ дл¤ реконструкц≥њ пр≥оритетних галузей економ≥ки впродовж 5 рок≥в. ј при ор≥Їнтац≥њ лише на власн≥ резерви цей процес неминуче триватиме 20 ≥ б≥льше рок≥в.
≤нвестиц≥њ, у тому числ≥ ≥ноземн≥, Ї не лише механ≥змом розвитку, але й способом регулюванн¤ економ≥ки шл¤хом переливанн¤ кап≥талу. Ќа сучасному етап≥ розвитку ринку ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ виступають основним джерелом отриманн¤ нов≥тн≥х конкурентоздатних технолог≥й. уп≥влю украњнських п≥дприЇмств чи њх частки, тобто зд≥йсненн¤ процес≥в злитт¤ (поглинанн¤), ≥ноземн≥ ≥нвестори розгл¤дають ¤к привабливий спос≥б ≥нвестуванн¤ з тих позиц≥й, що зменшуЇтьс¤ ризик ≥з-за неефективного менеджменту. –азом з тим зб≥льшуютьс¤ шанси застосуванн¤ передового досв≥ду у сфер≥ отриманн¤ нових технолог≥й та оборотних кошт≥в в пер≥од зат¤жноњ кризи.
« вище сказаного випливаЇ, що на сьогодн≥ в ”крањн≥ потр≥бн≥ д≥Їв≥ механ≥зми залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й, ≥нвестиц≥й з високотехнолог≥чних держав заходу. —аме таким механ≥змом ми вважаЇмо холдингову систему.
ќдн≥Їю з найпоширен≥ших структур, характерних дл¤ розвинутоњ ринковоњ економ≥ки, Ї така форма орган≥зац≥њ, ¤к холдинг (холдингова система). ‘ункц≥онуванн¤ холдингових систем, з одного боку, маЇ р¤д переваг перед звичайними акц≥онерними товариствами, а з ≥ншого боку - характеризуютьс¤ особливост¤ми, що породжують нов≥ проблеми ≥ труднощ≥, що не Ї характерн≥ дл¤ окремих компан≥й.
¬ ”крањн≥ немаЇ великого досв≥ду формуванн¤ холдингових систем. «а даними јнтимонопольного ком≥тету ”крањни за пер≥од з 1994 по 1999 роки в ”крањн≥ було сформовано з дозволу ом≥тету близько 900 холдингових компан≥й та об'Їднань п≥дприЇмств, що мали ознаки холдинговоњ системи. ≈фективн≥сть процесу створенн¤ холдинг≥в залежить в≥д державного регулюванн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та в≥д розробки ≥ впровадженн¤ в практику в≥дпов≥дних сучасним холдингам ≥нструмент≥в менеджменту орган≥зац≥й. ¬ажливим складовим менеджменту в даному випадку Ї механ≥зм ≥нвестиц≥йноњ взаЇмод≥њ холдингу ≥ доч≥рн≥х компан≥й, методи плануванн¤ ≥нвестиц≥й, орган≥зац≥йного забезпеченн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ та розпод≥лу прибутк≥в.
“ак≥ питанн¤, ¤к формуванн¤ структури холдинговоњ компан≥њ у взаЇмозв'¤зку з њњ життЇвим циклом, створенн¤ ефективного механ≥зму взаЇмод≥њ холдинговоњ групи з ≥нвесторами, актив≥зац≥¤ д≥¤льност≥ менеджер≥в у розробц≥ ≥ реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йних проект≥в, потребувають розвитку з урахуванн¤м особливостей нац≥ональноњ економ≥ки ”крањни.
2. ѕропозиц≥њ щодо зм≥н в управл≥нн≥ економ≥кою з метою подоланн¤ кризи.
2.1. –екомендац≥њ щодо управл≥нн¤ холдинговими системами в ”крањн≥.
÷≥ллю даноњ роботи Ї теоретичне обгрунтуванн¤ ≥ розробка механ≥зму взаЇмод≥њ холдинговоњ системи з заруб≥жними ≥нвесторами та практичн≥ рекомендац≥њ, щодо стимулюванн¤ розвитку холдингових систем в ”крањн≥.
ѕ≥дх≥д до прит¤гненн¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в через використанн¤ можливостей холдингу може бути застосований на загальнодержавному та рег≥ональному р≥вн¤х при розробц≥ заход≥в в≥дпов≥дних дл¤ регулюванн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.
як показуЇ досв≥д таких крањн ¤к ѕольща, ”горщина створенн¤ холдингових компан≥й при переход≥ до ринковоњ економ≥ки Ї насл≥дком проведених економ≥чних реформ. ќснову розвитку холдингових компан≥й складаЇ акц≥онерна власн≥сть, тому створенн¤ ≥ розвиток цих компан≥й т≥сно пов'¤зан≥ з такими процесами, ¤к приватизац≥¤, корпоратизац≥¤, створенн¤ ринковоњ ≥нфраструктури.
јнал≥зуючи холдингов≥ компан≥њ, сл≥д розгл¤дати перспективи розвитку њњ материнськоњ (головноњ) ф≥рми та холдинговоњ групи (системи), що включаЇ пор¤д ≥з головною також доч≥рн≥ ф≥рми. ќстанн≥, у свою чергу, теж можуть бути пов'¤зан≥ взаЇмним волод≥нн¤м акц≥¤ми (кап≥талом).
∆иттЇздатн≥сть та чисельн≥сть холдингових компан≥й у крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою пов'¤зан≥ з р¤дом переваг ц≥Їњ форми орган≥зац≥њ б≥знесу, використанн¤ ¤ких ≥стотно знижуЇ ступ≥нь ризику д≥¤льност≥ холдинг≥в у пор≥вн¤нн≥ з окремими компан≥¤ми.
” постсоц≥ал≥стичних крањнах у пер≥од реформуванн¤ економ≥ки утворенн¤ холдинг≥в спри¤Ї вир≥шенню не т≥льки внутр≥шньоорган≥зац≥йних, але ≥ р¤д загальнодержавних задач, характерних дл¤ цих крањн:
1. онцентрац≥¤ науково-техн≥чного потенц≥алу.
2. ѕ≥дтримка технолог≥чних зв'¤зк≥в ≥ кооперац≥њ.
3. ѕ≥двищенн¤ координац≥њ д≥¤льност≥ р≥зних галузей економ≥ки ≥ њх ф≥нансовоњ ст≥йкост≥.
4. ≤нтеграц≥¤ нац≥ональноњ економ≥ки у св≥тову систему.
ћехан≥зм утворенн¤ холдингових груп в ”крањн≥ маЇ особливост≥, характерн≥ дл¤ багатьох постсоц≥ал≥стичних Ївропейських крањн, ≥ дещо в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д практики крањн ≥з розвинутою ринковою економ≥кою. ‘ормуванн¤ холдинг≥в в ”крањн≥ й ≥нших крањнах —Ќƒ почалос¤ шл¤хом реорган≥зац≥њ колишн≥х в≥домств ≥ головком≥в. ” процес≥ акц≥онуванн¤ п≥дприЇмств в≥дбувалос¤ об'Їднанн¤ контрольних пакет≥в ≥ передача њх центру - материнськ≥й компан≥њ, що по сут≥ зам≥н¤ла формально скасоване в≥домство. ÷е об'Їднанн¤ зд≥йснювалос¤, ¤к правило, адм≥н≥стративними методами, збер≥гаючи ≥ закр≥плюючи п≥дпор¤дкований статус акц≥онерних товариств.
≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть холдингових компан≥й зд≥йснюЇтьс¤ на баз≥ й у рамках заход≥в державного регулюванн¤ ц≥Їњ д≥¤льност≥ взагал≥ й ≥ноземного ≥нвестуванн¤ зокрема. јнал≥з цих заход≥в у постсоц≥ал≥стичних крањнах показуЇ, що державне регулюванн¤ не було посл≥довним. ¬≥дмова в≥д жорсткого регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ й утворенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств, наданн¤ њм значних п≥льг на початку реформ не призвели в ”крањн≥ до реального притоку ≥ноземних ≥нвестиц≥й. —касуванн¤ п≥льг Ї характерною рисою сучасного етапу реформ в ”крањн≥.
¬ ≥нших колишн≥х крањнах колишнього соцтабору регулюванн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й характеризуЇтьс¤ наданн¤м п≥льг ≥ п≥дтримкою особливо важливих галузей економ≥ки та поступовим розширенн¤м простору дл¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й при контрол≥ за њхньою ефективн≥стю.
” галуз≥ реформуванн¤ економ≥ки доц≥льно звернутис¤ до досв≥ду крањн, що пройшли вже перш≥ етапи ринкових реформ. “ак науковц¤ми ”горщини запропонований був свого часу ориг≥нальний п≥дх≥д до прит¤гненн¤ ≥ноземного кап≥талу в нац≥ональну економ≥ку крањни шл¤хом використанн¤ можливостей холдингу ¤к "≥нкубатора нових ф≥рм". ÷е терм≥н ми не будемо застосовувати у дан≥й робот≥, оск≥льки створенн¤, ф≥нансове донорство та продаж пакет≥в акц≥й доч≥рн≥х компан≥й сторонн≥м ≥нвесторам Ї нев≥д'Їмним елементом функц≥онуванн¤ холдингових систем.
¬ робот≥ пропонуЇтьс¤ схема взаЇмод≥њ холдинговоњ компан≥њ з ≥ноземним ≥нвестором в ”крањн≥. ’олдингова компан≥¤ може функц≥онувати ¤к своЇр≥дне п≥дприЇмство по створенню доч≥рн≥х ф≥рм ≥ продажу њхн≥м ≥ноземним ≥нвесторам, що можна розгл¤дати ¤к метод залученн¤ ≥ноземного кап≥талу в нац≥ональну економ≥ку.
ѕри зд≥йсненн≥ кап≥таловкладень за кордоном, чи куп≥вл≥ п≥дприЇмств у власн≥сть п≥дприЇмц≥ керуютьс¤ наступними рекомендац≥¤ми, що вироблен≥ спец≥ал≥стами у дан≥й галуз≥. ” досл≥дженн¤х зах≥дних спец≥ал≥ст≥в навод¤тьс¤ так≥ рекомендац≥њ дл¤ дос¤гненн¤ усп≥ху в процес≥ торг≥вл≥ п≥дприЇмствами:
1. онцентрац≥¤ зусиль у сфер≥, де функц≥онуЇ компан≥¤-покупець.
2. онцентрац≥¤ зусиль у ф≥нансов≥й сфер≥.
3. онцентрац≥¤ зусиль на глобальних, найважлив≥ших елементах б≥знесу.
4. уп≥вл¤ "ноу-хау", що переходить до покупц¤ разом з придбаною компан≥Їю.
5. —керуванн¤ ≥нвестиц≥й у куплену компан≥ю.
ѕроцес куп≥вл≥ п≥дприЇмства хронолог≥чно можна представити ¤к наб≥р посл≥довних д≥й, починаючи з формуванн¤ стратег≥њ компан≥њ покупц¤ та зак≥нчуючи введенн¤м об'Їкту куп≥вл≥ у систему д≥¤льност≥ компан≥њ-покупц¤. уп≥влю п≥дприЇмств пропонуЇмо розгл¤нути в б≥льш широкому зм≥ст≥ цього терм≥ну. ј саме в сенс≥ взаЇмного злитт¤ або поглинанн¤ п≥дприЇмницьких структур. ¬ивченн¤ л≥тературних джерел, досв≥ду зах≥дних та в≥тчизн¤них корпорац≥й дозвол¤Ї вид≥лити наступн≥ фази куп≥вл≥ п≥дприЇмств (див. мал. 1):
ћал. 1. ѕосл≥довн≥сть зд≥йсненн¤ куп≥вл≥ п≥дприЇмств.
1. ¬иб≥р стратег≥њ та пошук партнер≥в. ¬изначаютьс¤ основн≥ стратег≥чн≥ ц≥л≥, що може дос¤гнути компан≥¤ через злитт¤ (поглинанн¤). —л≥д розр≥зн¤ти дек≥лька етап≥в:
" формуванн¤ стратег≥чних альтернатив;
" вивченн¤ компан≥й, що можуть бути придбанн≥;
" установленн¤ майбутн≥х партнер≥в;
" оц≥нка на¤вност≥ робочоњ сили;
" всеб≥чна перев≥рка матер≥ал≥в д≥¤льност≥ вибраноњ компан≥њ;
" оц≥нка реальност≥ укладенн¤ такоњ угоди та р≥вн¤ ризику.
2. ѕ≥дготовка процесу злитт¤ (поглинанн¤). ѕри цьому орган≥зовуЇтьс¤ зустр≥ч з представником компан≥њ-об'Їкта, готуЇтьс¤ повна ≥нформац≥¤ стосовно ≥нвестиц≥йного кл≥мату в крањн≥ тощо.
3. ≤нтеграц≥¤, основою ¤коњ Ї налагодженн¤ контакт≥в з менеджерами компан≥њ, що поглинаЇтьс¤.
4. ѕочаток сп≥льноњ д≥¤льност≥ п≥сл¤ злитт¤ (поглинанн¤).
5. «астосуванн¤ механ≥зм≥в регулюванн¤ сп≥льноњ д≥¤льност≥.
¬ процес≥ зд≥йсненн¤ розгл¤нутих фаз важливе значенн¤ маЇ контроль над компан≥Їю, що поглинаЇтьс¤, з боку компан≥њ, ¤ка поглинаЇ, налагодженн¤ ефективних комун≥кац≥й, що забезпечить отриманн¤ достов≥рних даних про злитт¤ (поглинанн¤) та адекватне реагуванн¤ на зм≥ни.
Ќа сьогодн≥ дл¤ багатьох украњнських п≥дприЇмств злитт¤ чи поглинанн¤ Ї найб≥льш ефективним елементом стратег≥њ майбутнього розвитку. “ому зупинимос¤ на характерних особливост¤х оч≥куваноњ угоди про злитт¤-поглинанн¤. ¬ угод≥ доц≥льно в≥добразити ц≥л≥ новоњ компан≥њ, наприклад, розширенн¤ ринку або захопленн¤ новоњ н≥ш≥. ќсновними критер≥¤ми тут виступаЇ Їмн≥сть ринку, конкурентне середовище, стаб≥льн≥сть ринку, затрати, техн≥чний стан об'Їкту тощо.
‘≥нансов≥ аспекти угоди базуютьс¤ на оц≥нц≥ ф≥нансового стану об'Їкта поглинанн¤ (злитт¤) з допомогою аудиторськоњ ф≥рми. ¬≥д результат≥в роботи аудитора залежить в значн≥й м≥р≥ куп≥вельна ц≥на об'Їкта. ѕри цьому визначаЇтьс¤ на¤вн≥сть кредитних, вексельних ринк≥в, ринку корпоративних обл≥гац≥й, а також можлив≥сть залученн¤ пр¤мих ≥нвестиц≥й тощо. ” розвинутих крањнах угоди ор≥Їнтують в основному на довгострокове ф≥нансуванн¤. ¬ ”крањн≥ сьогодн≥ також з'¤вилась можлив≥сть довготривалого ф≥нансуванн¤ таких угод.
ёридичн≥ аспекти повинн≥ в≥дображати питанн¤ приватизац≥њ майна, волод≥нн¤ акц≥¤ми, ≥нтелектуальною власн≥стю тощо. ќсобливого значенн¤ набуваЇ п≥дготовка необх≥дних документ≥в (статуту, положень, методик тощо).
¬ажливу роль в процес≥ злитт¤ (поглинанн¤) маЇ стан менеджменту, ¤кий доц≥льно оц≥нювати за напр¤мами:
" ƒосл≥джуЇтьс¤ структура апарату управл≥нн¤, склад категор≥й прац≥вник≥в.
" ѕерев≥р¤Їтьс¤ добросов≥сн≥сть роботи менеджер≥в.
" ¬ивчаЇтьс¤ можлив≥сть матер≥ального заохоченн¤ менеджер≥в.
" јнал≥зуютьс¤ комун≥кац≥йн≥ зв'¤зки
" јнал≥зуЇтьс¤ орган≥зац≥йна структура управл≥нн¤ компан≥Їю.
" ¬ивчаютьс¤ механ≥зми прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень.
ѕри створенн≥ доч≥рньоњ ф≥рми холдинг разом ≥з контрольними функц≥¤ми бере на себе значну частку ризику, що Ї спри¤тливою умовою дл¤ ≥ноземного партнера. Ќова ф≥рма, подолавши труднощ≥ початкового етапу д≥¤льност≥, доводить свою життЇздатн≥сть ≥ характеризуЇтьс¤ спри¤тливим прогнозом росту: стаЇ достатньо привабливим об'Їктом дл¤ ≥ноземного ≥нвестора. ≤нвестор буде зац≥кавлений в посиленн≥ свого впливу й у зб≥льшенн≥ контролю над ц≥Їю ф≥рмою.
’олдингова компан≥¤, продаючи свою доч≥рню ф≥рму або свою частку в н≥й, маЇ можлив≥сть реал≥зувати в ц≥н≥ продажу њњ потенц≥йн≥ можливост≥. ѕри продаж≥ ф≥рми, що розвиваЇтьс¤, холдинг реал≥зуЇ не т≥льки варт≥сть актив≥в, але ≥ њњ гудв≥л, що може значно п≥двищити продажну ц≥ну.
“аким чином, холдингова компан≥¤ маЇ можлив≥сть одержати винагороду за ризик початкового етапу, ¤кий вона брала на себе при створенн≥ доч≥рньоњ ф≥рми.
¬ище описаний процес можна зобразити у вигл¤д≥ схеми (див. мал. 2).
ћал. 2. ѕропонована схема взаЇмод≥њ холдингу з ≥ноземним ≥нвестором.
ѕри застосуванн≥ зазначеного п≥дходу варто мати на уваз≥, що не завжди продаж доч≥рньоњ ф≥рми Ї б≥льш виг≥дноњ, чим збер≥ганн¤ њњ в структур≥ холдинговоњ групи. Ќазвемо умови, при ¤ких доц≥льним Ї продаж ф≥рми:
- холдингова компан≥¤ не займаЇ монопольного положенн¤ на нац≥ональному ринку ≥ ставитьс¤ до типу невеличких ф≥рм, що розвиваютьс¤;
- умови нац≥ональноњ економ≥ки й особливост≥ м≥сцевого ринку недостатньо добре в≥дом≥ ≥ноземному партнеру, при цьому приваблив≥сть ринку та ризик в≥н оц≥нюЇ достатньо високо;
- ≥ноземний партнер Ї великою ф≥рмою, що займаЇ пров≥дне положенн¤ на св≥товому (або рег≥ональному) ринку;
- у доч≥рньоњ ф≥рми ≥снують впливов≥ конкуренти (або велика ймов≥рн≥сть њх по¤ви), причому ними можуть виступити компан≥њ, контрольован≥ ≥ноземним партнером.
÷≥ умови можуть виступати критер≥¤ми продажу доч≥рн≥х п≥дприЇмств в ”крањн≥.
—учасна холдингова група (система) ¤вл¤Ї собою багатор≥вневу структуру, у ¤к≥й п≥дприЇмства можуть виступати одночасно холдингами ≥ доч≥рн≥ми ф≥рмами стосовно р≥зних член≥в групи. ƒоч≥рн≥ п≥дприЇмства в холдингов≥й систем≥ можуть утворювати стосовно материнськоњ компан≥њ (центрального холдингу) дек≥лька р≥вн≥в, сполучених вертикальними ≥ горизонтальними зв'¤зками.
ѕринциповим питанн¤м управл≥нн¤ такою складною структурою Ї розпод≥л повноважень м≥ж центральним апаратом (материнською компан≥Їю) ≥ доч≥рн≥ми п≥дприЇмствами. ÷ей розпод≥л повинен забезпечувати р≥вновагу м≥ж ≥нтересами (стратег≥Їю) холдингу й ≥нтересами доч≥рн≥х ф≥рм. ≤нтереси член≥в холдинговоњ групи зм≥нюютьс¤ в час≥ п≥д впливом внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х чинник≥в, зм≥нюЇтьс¤ ≥ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж ними, тому дл¤ забезпеченн¤ р≥вноваги необх≥дн≥ нов≥ орган≥зац≥йн≥ форми.
’арактер ≥ форми взаЇмод≥њ центрального холдингу з доч≥рн≥ми п≥дприЇмствами залежать в≥д стад≥й життЇвого циклу холдинговоњ групи. Ќа ранн≥х стад≥¤х розвитки ("народженн¤", "дитинство") ц¤ взаЇмод≥¤ характеризуЇтьс¤ централ≥зац≥Їю управл≥нн¤, сильними вертикальними зв'¤зками, слабкою автоном≥Їю структурних ланок. Ќа цьому етап≥ доч≥рн≥ п≥дприЇмства можуть не мати повноњ юридичноњ самост≥йност≥, а мати статус п≥дрозд≥л≥в. ”правл≥нн¤ такою компан≥Їю може базуватис¤ на л≥н≥йно-функц≥ональн≥й схем≥, що включаЇ ¤к окрем≥ п≥дрозд≥ли, так ≥ п≥дконтрольн≥ п≥дприЇмства.
Ќа подальших етапах розвитку в≥дбуваЇтьс¤ вид≥ленн¤ цих структурних ланок у самост≥йн≥ орган≥зац≥њ, ступ≥нь п≥дконтрольност≥ материнськ≥й ф≥рм≥ визначаЇтьс¤ њњ часткою у њњ кап≥тал≥. ¬≥дбуваЇтьс¤ формуванн¤ власне холдинговоњ групи, при цьому схема управл≥нн¤ зм≥нюЇтьс¤ з л≥н≥йно-функц≥ональноњ на матрично-департаментну з переносом функц≥й по оперативному управл≥нню ≥ прийн¤ттю р≥шень на доч≥рн≥ компан≥њ. ‘ункц≥њ материнськоњ компан≥њ, що Ї центральним холдингом, у нов≥й структур≥ нос¤ть стратег≥чний ≥ ф≥нансовий характер: визначенн¤ ц≥лей ≥ стратег≥њ, управл≥нн¤ власн≥стю, визначенн¤ принцип≥в ≥ метод≥в управл≥нн¤, торг≥вл¤ ц≥нними паперами.
2.2. –еформуванн¤ системи регулюванн¤ процес≥в злитт¤ (поглинанн¤) п≥дприЇмств органами державного управл≥нн¤: контроль за економ≥чною концентрац≥Їю.
«литт¤ та поглинанн¤ п≥дприЇмств дозвол¤ють зм≥цнити ≥ посилити њх позиц≥њ на ринку, але можуть призвести до обмеженн¤ конкуренц≥њ на певних товарних ринках. ÷е стосуЇтьс¤ також холдингових систем зокрема. Ќа певних етапах розвитку окремих товарних ринк≥в процеси злитт¤ стають об'Їктивною необх≥дн≥стю дл¤ забезпеченн¤ економ≥чноњ ефективност≥, конкурентоздатност≥, а часто ≥ простого виживанн¤ окремих п≥дприЇмств в умовах посиленн¤ конкурентноњ боротьби на цих ринках чи пог≥ршенн¤ загальноеконом≥чноњ ситуац≥њ та поширенн¤ кризових ¤вищ.
ѕевн≥ вимоги щодо м≥н≥мальних розм≥р≥в статутних фонд≥в та ≥нших економ≥чних норматив≥в встановлен≥ законодавством ”крањни. “ак в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть" Ќац≥ональний банк ”крањни встановлюЇ дл¤ вс≥х комерц≥йних банк≥в економ≥чн≥ нормативи: нормативи кап≥талу (зокрема, кап≥тал банку та м≥н≥мальний розм≥р статутного кап≥талу), нормативи л≥кв≥дност≥ тощо.
« точки зору антимонопольного законодавства ”крањни сп≥льним дл¤ вид≥в реорган≥зац≥њ Ї зменшенн¤ к≥лькост≥ незалежних суб'Їкт≥в господарюванн¤, ¤к≥ д≥ють на ринку. “ому, дл¤ антимонопольного законодавства базовим Ї пон¤тт¤ контролю, визначенн¤ ¤кого подане у «акон≥ ”крањни "ѕро обмеженн¤ монопол≥зму та недолущенн¤ недобросов≥сноњ конкуренц≥њ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥".
онтроль - вир≥шальний вплив юридичноњ або ф≥зичноњ особи на господарську д≥¤льн≥сть суб'Їкта господарюванн¤, ¤кий зд≥йснюЇтьс¤, зокрема, завд¤ки:
o праву волод≥нн¤ чи користуванн¤ вс≥ма активами або њх значною частиною;
o праву, ¤ке забезпечуЇ вир≥шальний вплив на формуванн¤ складу, результати голосуванн¤ та р≥шенн¤ орган≥в управл≥нн¤ суб'Їкта господарюванн¤;
o укладенню угод, ¤к≥ дають можлив≥сть визначати умови господарськоњ д≥¤льност≥, давати обов'¤зков≥ дл¤ виконанн¤ вказ≥вки або виконувати функц≥њ органу управл≥нн¤ суб'Їкта господарюванн¤;
o зам≥щенню посади кер≥вника, заступника кер≥вника спостережноњ ради чи правл≥нн¤, ≥ншого нагл¤дового чи виконавчого органу суб'Їкта господарюванн¤ особою, ¤ка вже об≥ймаЇ одну чи к≥лька ≥з зазначених посад в ≥нших суб'Їктах господарюванн¤;
o займанню б≥льше половини посад член≥в спостережноњ ради, правл≥нн¤, ≥нших нагл¤дових чи виконавчих орган≥в суб'Їкта господарюванн¤ особами, ¤к≥ вже об≥ймають одну чи к≥лька ≥з зазначених посад в ≥ншому суб'Їкт≥ господарюванн¤.
¬≥дпов≥дно до цього, в антимонопольному законодавств≥ Їдиним суб'Їктом господарюванн¤ визнаЇтьс¤ також група суб'Їкт≥в господарюванн¤, ¤кщо один або дек≥лька з них зд≥йснюють контроль над ≥ншими. ¬с≥ д≥њ, ¤к≥ призвод¤ть або можуть призвести до зм≥н або перерозпод≥лу сфер д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤ на ринку, в антимонопольному законодавств≥ об'Їднуютьс¤ пон¤тт¤м економ≥чна концентрац≥¤. ¬ науков≥й л≥тератур≥ використовуютьс¤ також аналог≥чн≥ за зм≥стом загальн≥ терм≥ни "≥нтеграц≥¤", "злитт¤" ф≥рм, ¤ке под≥л¤ють на горизонтальне злитт¤, вертикальне злитт¤ та злитт¤ конгломерат≥в, ≥нш≥.
‘актичним злитт¤м (у широкому розум≥нн≥ цього пон¤тт¤, а не у вузькому - ¤к утворенн¤ нового суб'Їкта господарюванн¤ на баз≥ к≥лькох, ¤к≥ втрачають в процес≥ такоњ реорган≥зац≥њ не т≥льки господарську самост≥йн≥сть, але ≥ права юридичноњ особи) Ї створенн¤ холдингових компан≥й та де¤ких вид≥в об'Їднань.
“аким чином, проблема реорган≥зац≥њ, злитт¤ та приЇднанн¤ суб'Їкт≥в господарюванн¤ пор¤д з позитивними насл≥дками цих д≥й дл¤ виробничоњ д≥¤льност≥ та ф≥нансового стану учасник≥в такоњ економ≥чноњ концентрац≥њ, а також розвитку в≥дпов≥дних галузей економ≥ки, може мати ≥ негативний вплив на стан конкуренц≥њ на в≥дпов≥дних товарних ринках, а отже ≥ дл¤ економ≥ки крањни. ƒл¤ попередженн¤ та усуненн¤ таких негативних вплив≥в створена ≥ функц≥онуЇ система контролю за економ≥чною концентрац≥Їю. «аконом ”крањни "ѕро јнтимонопольний ком≥тет ”крањни", ¤кою визначен≥ повноваженн¤ ом≥тету, встановлено, зокрема, що јнтимонопольний ком≥тет ”крањни в межах наданоњ йому компетенц≥њ маЇ право "заборон¤ти або дозвол¤ти створенн¤ монопольних утворень центральними та м≥сцевими органами державноњ виконавчоњ влади, органами м≥сцевого та рег≥онального самовр¤дуванн¤, а також господарюючими суб'Їктами". “аким чином, контроль за економ≥чною концентрац≥Їю, ¤кий зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до вимог статей 14 та 15 «акону ”крањни "ѕро обмеженн¤ монопол≥зму ..." Ї одним ≥з найважлив≥ших напр¤м≥в роботи ом≥тету. «аконом ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть" встановлено, що реорган≥зац≥¤ (злитт¤, приЇднанн¤) комерц≥йних банк≥в зд≥йснюЇтьс¤ за погодженн¤м з јнтимонопольним ком≥тетом ”крањни у випадках, передбачених чинним законодавством. ѕоложенн¤ про пор¤док створенн¤ ≥ реЇстрац≥њ комерц≥йних банк≥в, затверджене постановою Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 21.0798 є 281, вимагаЇ погодженн¤ з органами ом≥тету установчих документ≥в (установчий догов≥р, статут ≥ протокол установчих збор≥в), а також наданн¤ при реЇстрац≥њ банку коп≥њ р≥шенн¤ орган≥в ом≥тету про наданн¤ згоди на створенн¤ в≥дпов≥дного комерц≥йного банку у випадках, передбачених законодавством.
ѕор¤док створенн¤ холдингових компан≥й визначений ѕоложенн¤м про холдингов≥ компан≥њ, що створюютьс¤ в процес≥ корпоратизац≥≥ та приватизац≥њ, затвердженим ”казом ѕрезидента ”крањни "ѕро холдингов≥ компан≥њ, що створюютьс¤ в процес≥ корпоратизац≥њ та приватизац≥њ", в≥д 11.05.94 є224/94. ¬≥дпов≥дно до нього холдингова компан≥¤ визначаЇтьс¤ ¤к господарюючий суб'Їкт, ¤кий волод≥Ї контрольними пакетами акц≥й одного або б≥льше господарюючих суб'Їкт≥в (доч≥рн≥х п≥дприЇмств). ¬изначен≥ два основн≥ напр¤мки створенн¤ холдингових компан≥й в процес≥ приватизац≥њ:
o заснуванн¤ њх органами, уповноваженими управл¤ти державним майном, державними органами приватизац≥њ самост≥йно або разом з ≥ншими засновниками;
o поглинанн¤ одного господарюючого суб'Їкта ≥ншим (придбанн¤ контрольного пакета акц≥й) у процес≥ приватизац≥њ. ѕри цьому господарюючий суб'Їкт, що поглинаЇ, визнаЇтьс¤ холдинговою компан≥Їю, а поглинутий - доч≥рн≥м п≥дприЇмством.
«азначеними документами встановлен≥ три основних процедурних моменти, ¤к≥ потребують погодженн¤ з ом≥тетом при створенн≥ холдинговоњ компан≥њ:
1) погодженн¤ ≥дењ створенн¤ холдинговоњ компан≥њ;
2) п≥дтвердженн¤ контрольного пакета акц≥й, ¤кщо його розм≥р становить менше 51 в≥дсотка;
3) затвердженн¤ проект≥в установчих документ≥в ≥ план≥в розм≥щенн¤ акц≥й.
«года на концентрац≥ю органами ом≥тету надаЇтьс¤ у випадках, ¤кщо вона не призводить до по¤ви монопольних утворень, посиленн¤ дом≥нуючого становища учасник≥в концентрац≥њ на в≥дпов≥дних товарних ринках чи суттЇвого обмеженн¤ конкуренц≥њ. ÷≥ умови виконуютьс¤, зокрема, при створенн≥ об'Їднань, ¤к≥ Ї вертикально ≥нтегрованими структурами; у випадках ≥нтеграц≥њ суб'Їкт≥в господарюванн¤, ¤к≥ д≥ють на р≥зних ринках, нав≥ть ¤кщо серед учасник≥в концентрац≥њ Ї монопольн≥ утворенн¤; об'Їднань п≥дприЇмц≥в, перш за все асоц≥ац≥й, метою ¤ких Ї зд≥йсненн¤ представницьких функц≥й щодо своњх учасник≥в, координац≥¤ њх д≥¤льност≥ у сферах та у спос≥б, що не обмежують конкуренц≥њ м≥ж ними, та за умови, що ц≥ об'Їднанн¤ не зд≥йснюють п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
« особливою увагою ом≥тет ставитьс¤ до питань економ≥чноњ концентрац≥њ за участю ≥ноземних п≥дприЇмц≥в.
3. ¬≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ вимог законодавства при зд≥йсненн≥ економ≥чноњ концентрац≥њ ¬≥дпов≥дно до законодавства зд≥йсненн¤ економ≥чноњ концентрац≥њ без згоди орган≥в ом≥тету Ї порушенн¤м антимонопольного законодавства. Ќаприклад, у 1997 роц≥ ви¤влено 54 таких випадки, за ¤кими були порушен≥ справи ≥ прийн¤т≥ в≥дпов≥дн≥ р≥шенн¤ јле необх≥дно в≥дзначити, що до кв≥тн¤ 1998 року законодавством не були передбачен≥ ф≥нансов≥ санкц≥њ за цей вид порушенн¤ антимонопольного законодавства «аконом ”крањни в≥д 03.03.98 внесен≥ зм≥ни до «акону ”крањни "ѕро обмеженн¤ монопол≥зму", зг≥дно з ¤кими введена в≥дпов≥дальн≥сть у вигл¤д≥ штрафу за це порушенн¤. јбзац трет≥й частини першоњ статт≥ 19 «акону передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за зд≥йсненн¤ економ≥чноњ концентрац≥њ без згоди на це јнтимонопольного ком≥тету ”крањни або його орган≥в у випадках, ¤кщо законодавством передбачено необх≥дн≥сть одержанн¤ такоњ згоди, у вигл¤д≥ накладанн¤ штраф≥в на суб'Їкт≥в господарюванн¤ - юридичних ос≥б у розм≥р≥ до 5% виручки суб'Їкт≥в господарюванн¤ в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ.
ƒинам≥ку процес≥в злитт¤ (поглинанн¤) п≥дприЇмств в ”крањн≥ можна проанал≥зувати за даними р≥чних зв≥т≥в јнтимонопольного ом≥тету ”крањни. јдже ≥снуЇ механ≥зм, що зобов'¤зуЇ суб'Їкт≥в господарюванн¤ отримувати дозв≥л даного ом≥тету, щодо заключенн¤ угод такого типу щодо зд≥йсненн¤ реорган≥зац≥њ.
ќтже побудуЇмо граф≥к, що в≥дображаЇ динам≥ку процес≥в злитт¤ (поглинанн¤) в ”крањн≥ (мал. 4).
ћал. 4. ƒинам≥ка злитт¤ (поглинанн¤) п≥дприЇмств в ”крањн≥ в пер≥од з 1994 по 1999 роки.
—л≥д в≥дзначити, що наведен≥ показники не в≥дображають вс≥Їњ к≥лькост≥ розгл¤нутих за¤в ≥ звернень. «начна частина за¤в ≥ звернень, що надход¤ть до орган≥в ом≥тету, не п≥дл¤гаЇ розгл¤ду, ¤к так≥, що не дос¤гають порог≥в, встановлених законодавством.
ѕроанал≥зувавши результати д≥¤льност≥ орган≥в ом≥тету по контролю за економ≥чною концентрац≥Їю за недовг≥ роки його ≥снуванн¤, можна зробити основний висновок, що практика функц≥онуванн¤ системи такого контролю ц≥лком довела њњ необх≥дн≥сть ≥ ефективн≥сть ¤к засобу попередженн¤ монопол≥зац≥њ ринк≥в та розвитку конкуренц≥њ на них. ≥льк≥сть розгл¤нутих справ, що зд≥йснюють органи ом≥тету зменшуЇтьс¤ через вплив наступних фактор≥в.
ѕо-перше, п≥дприЇмства, органи влади та управл≥нн¤ в б≥льшост≥ випадк≥в перед поданн¤м за¤ви отримують консультац≥њ в органах ом≥тету. ¬ результат≥ цього де¤к≥ п≥дприЇмц≥ в≥дмовл¤ютьс¤ в≥д нам≥р≥в зд≥йсненн¤ економ≥чноњ концентрац≥њ, ≥нш≥ враховують роз'¤сненн¤ та вимоги ом≥тету р≥м того, новою редакц≥Їю ѕоложенн¤ про контроль за економ≥чною концентрац≥Їю, затвердженоњ розпор¤дженн¤м ом≥тету в≥д 25.05.98, передбачена можлив≥сть оф≥ц≥йного отриманн¤ попередн≥х висновк≥в орган≥в ом≥тету з питанн¤ концентрац≥њ, що плануЇтьс¤. ÷¤ норма ще б≥льш спри¤тиме ¤кост≥ п≥дготовки питань з економ≥чноњ концентрац≥њ.
ѕо-друге, у досить значн≥й к≥лькост≥ випадк≥в органи ом≥тету у своњх р≥шенн¤х обумовлюють наданн¤ згоди на концентрац≥ю в≥дпов≥дними зобов'¤занн¤ми, при виконанн≥ ¤ких не в≥дбудетьс¤ обмеженн¤ конкуренц≥њ
ѕо-третЇ, зменшенн¤ к≥лькост≥ прийн¤тих органами ом≥тету р≥шень з питань економ≥чноњ концентрац≥њ по¤снюЇтьс¤ дек≥лькома причинами:
- у зв'¤зку ≥з зростанн¤м курсу долара —Ўј стосовно гривн≥ порогов≥ значенн¤ вартост≥ актив≥в, обс¤г≥в реал≥зац≥њ, майна, за ¤ких отриманн¤ згоди ом≥тету Ї необх≥дним, визначен≥ у доларовому екв≥валент≥, фактично зросли пор≥вн¤но з 1998 роком майже у 2 рази;
- значно зменшилас¤ к≥льк≥сть за¤в про наданн¤ згоди на вступ суб'Їкт≥в господарюванн¤ в об'Їднанн¤, що обумовлено об'Їктивним зменшенн¤м к≥лькост≥ об'Їднань п≥дприЇмц≥в;
Ќайб≥льш ≥стотне зменшенн¤ прийн¤тих органами ом≥тету р≥шень про економ≥чну концентрац≥ю в≥дбулос¤ щодо набутт¤ у власн≥сть або одержанн¤ в управл≥нн¤ часток (акц≥й, пањв) суб'Їкт≥в господарюванн¤, що по¤снюЇтьс¤ завершенн¤м масовоњ приватизац≥њ та, в≥дпов≥дно, скороченн¤м обс¤г≥в продажу акц≥й ¬ј“, створених у процес≥ приватизац≥њ.
Ќезважаючи на те, що в ц≥лому механ≥зм контролю за економ≥чною концентрац≥Їю д≥Ї задов≥льно, все ж трапл¤ютьс¤ випадки зд≥йсненн¤ концентрац≥њ без отриманн¤ згоди орган≥в ом≥тету. «авд¤ки проф≥лактичн≥й робот≥ орган≥в јнтимонопольного ком≥тету скорочуЇтьс¤ к≥льк≥сть спроб п≥дприЇмц≥в зд≥йснити економ≥чну концентрац≥ю без врахуванн¤ вимог антимонопольного законодавства. ≤з запровадженн¤м в≥дпов≥дальност≥ учасник≥в концентрац≥њ за порушенн¤ норм законодавства щодо концентрац≥њ у вигл¤д≥ штраф≥в к≥льк≥сть такого виду порушень повинна зменшитись.
ћи пропонуЇмо зм≥нити систему державного контролю за економ≥чною концентрац≥Їю що стосуютьс¤ холдингових систем. як≥ працюють в напр¤мку залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ку ”крањни. ƒл¤ по¤сненн¤ пропонованоњ системи побудуЇмо схему отриманн¤ дозволу орган≥в контролю за економ≥чною концентрац≥Їю в умовах створенн¤ холд≥нговоњ компан≥њ, чи продажу п≥дприЇмства
ћ≈’јЌ≤«ћ –≈√”Ћё¬јЌЌя ѕ–ќ÷≈—≤¬ «Ћ»““я (ѕќ√Ћ»ЌјЌЌя) ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ јЌ“»ћќЌќѕќЋ№Ќ»ћ ќћ≤“≈“ќћ ” –јѓЌ»
*ƒержавне регулюванн¤ злитт¤ п≥дприЇмств та вплив корпоративних в≥дносин на стан конкуренц≥њ у галуз≥ доц≥льно визначити шл¤хом обчисленн¤ ≥ндексу ринковоњ концентрац≥њ √ерф≥ндел¤-√≥ршмана:
де H - ≥ндекс ринковоњ концентрац≥њ √ерф≥ндел¤-√≥ршмана;
n - к≥льк≥сть п≥дприЇмств у галуз≥;
Si - частка ринку ≥ -њ ф≥рми на ринку, виражена у процентах.
ƒл¤ ринку пива в ”крањн≥ у к≥нц≥ 1999 року за даними јнтимонопольного ком≥тету ”крањни ≥ндекс ринковоњ концентрац≥њ становив:
¬изначенн¤ р≥вн¤ концентрац≥њ ринку проводитьс¤ за наступними критер≥¤ми:
є п\п «наченн¤ ≥ндексу ринковоњ концентрац≥њ –≥вень концентрац≥њ ринку
1. <1200 Ќизький
2. 1200 - 1800 —ередн≥й
3. >1800 ¬исокий
ƒл¤ галуз≥ пивовар≥нн¤ в ”крањн≥ характерна низька концентрац≥¤ ринку. ¬плив орган≥в державноњ влади на процеси злитт¤ п≥дприЇмств Ї м≥н≥мальним; корпоративн≥ в≥дносини не становл¤ть загрозу конкуренц≥њ на ринку.
јнал≥з та оц≥нка вартост≥ п≥дприЇмства
¬ажливим моментом в процес≥ злитт¤ (поглинанн¤) п≥дприЇмств Ї визначенн¤ вартост≥ об'Їкт≥в злитт¤ чи поглинанн¤. ƒл¤ того щоб визначити варт≥сть п≥дприЇмства можна використати так≥ способи:
1. ќц≥нка балансовоњ вартост≥, тобто, вартост≥, що дор≥внюЇ загальн≥й вартост≥ актив≥в за м≥нусом загальноњ вартост≥ зобов'¤зань.
2. ќц≥нка л≥кв≥дац≥йноњ вартост≥, що даЇ б≥льш точну оц≥нку вартост≥ компан≥њ. ¬она обчислюЇтьс¤ за допомогою оц≥нки ринковоњ вартост≥ актив≥в п≥дприЇмства за м≥нусом зобов'¤зань ф≥рми.
4. ќц≥нка суми прогнозних оч≥куваних надходжень.
5. ≤нш≥ методи та комб≥нац≥њ перерахованих вище метод≥в.
ѕершочерговим завданн¤м при визначенн≥ методу обчисленн¤ вартост≥ п≥дприЇмства Ї визначенн¤ мети. ѕропонуЇмо розгл¤нути ситуац≥ю у п≥дприЇмств≥ ¬ј“ "јкц≥онерна ф≥рма " олос". ¬икладен≥ нижче по¤сненн¤ торкаютьс¤ обгрунтуванн¤ вибору методу оц≥нки вартост≥ п≥дприЇмства. ѕ≥дприЇмство не входило ран≥ше до складу холдингових систем, але ситуац≥¤, що виникла на ньому характерна дл¤ ситуац≥њ, що може виникнути на доч≥рньому п≥дприЇмств≥ холд≥нговоњ компан≥њ.
ќтже п≥дприЇмство в нашому випадку опинилось у ситуац≥њ, коли застар≥ле обладнанн¤ з низькими, пор≥вн¤но з новими зразками виробничих л≥н≥й, техн≥чними характеристиками не дозвол¤ло вир≥шувати питанн¤ про розширенн¤ виробництва, конкуренц≥ю з продукц≥Їю модерн≥зованих п≥дприЇмств-конкурент≥в, захопленн¤ нових ринк≥в сус≥дн≥х рег≥он≥в та виходу на зовн≥шн≥ ринки збуту.
¬ так≥й ситуац≥њ першочерговим завданн¤м п≥дприЇмства був активний пошук зовн≥шн≥х ≥нвестор≥в, ¤к≥ б погодились в обм≥н на частину акц≥й ≥нвестувати у п≥дприЇмство, в модерн≥зац≥ю його виробничих потужностей. «а оц≥нками експерт≥в п≥дприЇмства на модерн≥зац≥ю п≥дприЇмства, реал≥зац≥ю проекту, необх≥дно було затратити 18 млн. грн. прот¤гом 3 рок≥в. –озроблений проект планувавс¤ дл¤ виходу на повну потужн≥сть п≥дприЇмства через 19 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ надходженн¤ першоњ частини ≥нвестиц≥й.
Ќа сьогодн≥ отримати банк≥вський кредит п≥д процент, ¤кий би задовольнив п≥дприЇмство в ”крањн≥ не можливо, оск≥льки ставки банк≥в по кредитах надзвичайно висок≥. ѕрибутки в≥д д≥¤льност≥ п≥дприЇмства не дозвол¤ли йому зд≥йснювати так≥ кап≥таловкладенн¤ за такий короткий пер≥од. «алишавс¤ вих≥д - залученн¤ зовн≥шнього ≥нвестора на основ≥ пайовоњ участ≥ у кап≥тал≥ п≥дприЇмства.
ќск≥льки акц≥њ п≥дприЇмства не мали визначеноњ на фондовому ринку ц≥ни, варт≥сть актив≥в п≥дприЇмства не становила ≥нтересу дл¤ зац≥кавлених стор≥н, потенц≥йних ≥нвестор≥в, оск≥льки саме застар≥ле обладнанн¤ було основною складовою частиною актив≥в, п≥дприЇмством було визначено власну ц≥ну на основ≥ методу "—ума прогнозних оч≥куваних надходжень".
≤снували дв≥ альтернативн≥ ц≥ни п≥дприЇмства на переговорах з шведською стороною кер≥вництва " олос". ѕерша ц≥на була запропонована шведським холдингом на основ≥ оц≥нки майбутн≥х надходжень з врахуванн¤м дос¤гненн¤ точки беззбитковост≥ ≥нвестиц≥йного проекту, ¤кий шведська сторона погоджувалась ф≥нансувати у раз≥ отриманн¤ контрольного пакету акц≥й п≥дприЇмства. ƒруга ц≥на п≥дприЇмства була названа кер≥вництвом самого об'Їкта поглинанн¤, ≥ була визначена на основ≥ балансовоњ вартост≥ п≥дприЇмства на момент проведенн¤ переговор≥в. ¬ процес≥ переговор≥в сторони д≥йшли згоди, що ц≥на п≥дприЇмства буде визначена в угод≥ про продаж пакету акц≥й на основ≥ методу "—ума прогнозних оч≥куваних надходжень", з врахуванн¤м дос¤гненн¤ точки беззбитковост≥ ≥нвестиц≥йного проекту та корегованого до величини балансовоњ вартост≥ п≥дприЇмства. орегованого до величини балансовоњ вартост≥ п≥дприЇмства означало, що к≥нцева ц≥на п≥дприЇмства не повинна в≥др≥зн¤тис¤ в≥д його балансовоњ вартост≥ на певну величину.
Ќижче описаний процес оц≥нки вартост≥ акц≥онерного товариства, п≥дприЇмства, при його куп≥вл≥ холдингом на приклад≥ ¬ј“ "јкц≥онерна ф≥рма " олос".
ѕерш за все необх≥дно було визначити прогнозн≥ грошов≥ потоки п≥дприЇмства. «в≥сно ц≥ надходженн¤ складно прогнозувати, треба зробити анал≥з чутливост≥, сценарний анал≥з тощо.
” випадку оц≥нки вартост≥ п≥дприЇмства ¬ј“ "јкц≥онерна ф≥рма " олос" грошов≥ потоки розраховувались на основ≥ розрахункових даних по ≥нвестиц≥йному проекту. “обто в процес≥ написанн¤ б≥знесплану ≥нвестиц≥йного проекту шведською стороною визначалась точка беззбитковост≥ ≥нвестиц≥й на основ≥ проектних потужностей та кон'юнктури ринку продукц≥й в ”крањн≥. ѕрогноз ринковоњ кон'юнктури зд≥йснювавс¤ на основ≥ даних про р≥ст виробництва пива за останн≥ п'¤ть рок≥в в ”крањн≥, попит на продукц≥ю, ≥нфл¤ц≥¤ в ”крањн≥ та девальвац≥¤ украњнськоњ валюти. ƒл¤ спрощенн¤ розрахунк≥в пропонуЇтьс¤ розгл¤нути грошов≥ потоки на к≥нець кожного року пер≥оду ≥нвестуванн¤.
якщо цифри прогнозних чистих надходжень узгоджен≥, то дл¤ визначенн¤ њх реальноњ сьогодн≥шньоњ вартост≥, њх необх≥дно дисконтувати.
–еально в умовах украњнськоњ економ≥ки неможливо використовувати на сьогодн≥ ставку Ќац≥онального банку, тому що розм≥р ставки дисконтуванн¤ буде нереальним дл¤ будь-¤кого ≥нвестиц≥йного проекту. —в≥товий банк рекомендуЇ дл¤ ”крањни застосовувати 15%-ну ставку дисконтуванн¤.
“епер можна визначити варт≥сть п≥дприЇмства, використовуючи вказану дисконтну ставку ≥ подан≥ чист≥ прогнозн≥ грошов≥ надходженн¤:
, (1)
де ÷ѕ - варт≥сть п≥дприЇмства;
√ѕ - чистий грошовий пот≥к у ≥-тому роц≥;
d - ставка дисконту;
n - к≥льк≥сть рок≥в.
” нашому випадку маЇмо розгл¤нути два випадки варт≥сть п≥дприЇмства оц≥нена покупцем та варт≥сть п≥дприЇмства, визначена продавцем. —ума ≥нвестиц≥й з боку п≥дприЇмства-покупц¤ буде дор≥внювати вартост≥ п≥дприЇмства та сум≥ ≥нвестиц≥й у проект з модерн≥зац≥њ виробництва.
Ѕалансова варт≥сть п≥дприЇмства базуЇтьс¤ на принцип≥ вилученн¤ з загальноњ балансовоњ вартост≥ актив≥в п≥дприЇмства суми його зобов'¤зань. ¬арт≥сть п≥дприЇмства доц≥льно у випадку ¬ј“ "јкц≥онерна ф≥рма " олос" обчислити за такою формулою:
,
де Ѕ¬ - балансова варт≥сть п≥дприЇмства;
ќ« - основн≥ засоби, основн≥ фонди п≥дприЇмства;
Ќј - нематер≥альн≥ активи;
« - сума запас≥в матер≥альних оборотних фонд≥в;
ƒ« - деб≥торська заборгован≥сть за м≥нусом зло¤к≥сноњ деб≥торськоњ заборгованост≥;
« - кредиторська заборгован≥сть п≥дприЇмства;
¬ - кап≥тальн≥ вкладенн¤;
Ќ¬ - незавершене виробництво, незавершене буд≥вництво;
‘– - ≥нш≥ ф≥нансов≥ ресурси за м≥нусом заборгованост≥.
ќбчислимо варт≥сть п≥дприЇмства за даним методом на дату 1.01.2000 року:
ќбчислену варт≥сть п≥дприЇмства прийн¤то називати "ц≥ною продавц¤". ” випадку ¬ј“ "јкц≥онерна ф≥рма " олос" ц≥на продавц¤ перевищуЇ варт≥сть п≥дприЇмства, що обчислена на основ≥ прогнозу майбутн≥х грошових поток≥в. ћодель поверненн¤ ≥нвестиц≥й в даному випадку маЇ вигл¤д (див. мал. 4):
ћал. 4. ћодель поверненн¤ ≥нвестиц≥й у поглинуту компан≥ю.
ћодель показуЇ, що ≥нвестиц≥њ розрахован≥ на строк поверненн¤ до дес¤ти рок≥в. ’олдингова компан≥¤ ¬.¬.Ќ. розд≥лила ризик поверненн¤ ≥нвестиц≥й таким чином, що ¤кщо прот¤гом перших 5 рок≥в ≥нвестуванн¤ ≥нвестиц≥њ у проект модерн≥зац≥њ виробництва не повертаютьс¤, то компан≥¤ збер≥гаЇ за собою право перепродати пакет акц≥й ¬ј“ "јкц≥онерна ф≥рма " олос" трет≥й сторон≥ з метою поверненн¤ витрачених кошт≥в.
≥нцева варт≥сть, ц≥на об'Їкту злитт¤ визначаЇтьс¤ шл¤хом пр¤мих переговор≥в м≥ж сторонами таких угод. ѕри оц≥нц≥ вартост≥ об'Їкту поглинанн¤ у випадку ¬ј“ "јкц≥онерна ф≥рма " олос" враховувались також дан≥ маркетингових досл≥джень продукц≥њ п≥дприЇмства, ¤к≥ св≥дчили про р≥зке пад≥нн¤ попиту на продукц≥ю льв≥вськоњ пивоварн≥ у зв'¤зки з приходом на ринок зах≥дних областей ”крањни ≥нших виробник≥в пива, конкурент≥в. ÷е було основним аргументом холдинговоњ компан≥њ ¬.¬.Ќ. при переговорах м≥ж сторонами на предмет визначенн≥ вартост≥ об'Їкту. “ак ¤к ≥нш≥ шл¤хи отриманн¤ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в дл¤ п≥дприЇмства були нереальн≥ та з метою запоб≥ганн¤ повноњ втрати ринку та закритт¤ таким чином пивоварн≥ у Ћьвов≥ взагал≥, було прийн¤те кер≥вництвом " олос" р≥шенн¤ прийн¤ти пропозиц≥ю холдинговоњ компан≥њ. р≥м цього дл¤ прийн¤тт¤ такого р≥шенн¤ спонукала оц≥нка л≥кв≥дац≥йноњ вартост≥ п≥дприЇмства у раз≥ його закритт¤, ¤ка показала, що така варт≥сть Ї нижчою н≥ж пропонована ц≥на за пакет акц≥й.
¬»—Ќќ¬ »
–озв'¤занн¤ проблеми злитт¤ (поглинанн¤) п≥дприЇмств у вс≥х галуз¤х промисловост≥ ”крањни наштовхуЇтьс¤ на р¤д перешкод: пад≥нн¤ обс¤г≥в виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥; незавершен≥сть приватизац≥њ великих та середн≥х п≥дприЇмств; в≥дсутн≥сть належних гарант≥й захисту приватноњ власност≥; складност≥ доступу до ≥ноземноњ валюти; недосконалий режим зовн≥шньоњ торг≥вл≥; низька норма прибутку на вкладений кап≥тал та довг≥ строки окупност≥; недостатньо високий р≥вень ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥; незавершен≥сть формуванн¤ ринку ц≥нних папер≥в; низький р≥вень розвитку п≥дприЇмництва тощо [4, 6, 9].
ѕодоланн¤ розгл¤нутих перешкод вимагаЇ пришвидшенн¤ темп≥в реформуванн¤ нац≥ональноњ економ≥ки ”крањни, що буде спри¤ти актив≥зац≥њ процедур злитт¤ (поглинанн¤) компан≥й, формуванню потужних в≥тчизн¤них корпорац≥й у галуз≥ автомоб≥лебудуванн¤, створенню спри¤тливого ≥нвестиц≥йного кл≥мату в галуз≥ зокрема.
–езультатом роботи Ї так≥ положенн¤:
1. –екомендац≥й по орган≥зац≥йному забезпеченню ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ холдингу в ”крањн≥.
2. –екомендац≥њ, щодо стимулюванн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ холдинг≥в в галуз≥ залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й з боку державних орган≥в управл≥нн¤.
3. –екомендац≥њ, щодо зд≥йсненн¤ куп≥вл≥-продажу доч≥рн≥х п≥дприЇмств холдинговими компан≥¤ми.
—писок використаних джерел.
1. узьм≥н ќ.™., Ўул¤р –.¬. «литт¤ (поглинанн¤) п≥дприЇмств ¤к фактор актив≥зац≥њ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, «овн≥шньоеконом≥чний кур'Їр є7-8 1999 - с.28-29.
2. –еньи √абор. ”правление инвестиционной де¤тельностю холдинговой компании. јвт. дис. ’орьков. 1999 р.
3. G. Mueller-Stewens, S. Willeitner, M.Schaefer. Stand und entwicklungstendenzen von Cross-Border-Akquisitionen. Internationalisirungsstrategie. 1995. S. 89-115.
4. Ўпек –.. ≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њ в ”крањн≥. ”р¤довий кур'Їр. - 1996 - 2 кв≥тн¤.
5. √речанинов ‘.¬.. ѕрактические аспекты проведени¤ сли¤ний и поглощений в ”краине. ”крањнський ≥нвестиц≥йний журнал "Welcome" - є11-12, 1998 р.
6. ≤ванченко ¬.. ќрган≥зац≥¤ процесу злитт¤ / поглинанн¤, досв≥д роботи в ”крањн≥. ”крањнський ≥нвестиц≥йний журнал "Welcome" - є11-12, 1998 р.
7. ∆ук ќ.. ≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њ ≥ њх значенн¤ у виведенн≥ економ≥ки ”крањни з нин≥шньоњ кризи. ≤нформац≥йний бюлетень ћ≥н≥стерства статистики ”крањни - 1-2 (29-30) 1997 р.
8. ‘едоренко —.¬. ≤ноземне ≥нвестуванн¤ в ”крањн≥. ƒержавний ≥нформац≥йний бюлетень про приватизац≥ю. Ћютий 1999 р.
9. јмоща ј.».. »нвестиционна¤ де¤тельность в регионе. ƒонецк. 1998, 60 с.
10. ¬алдайцев —.¬.. ќценка бизнеса и инноваций. ћ.: 1997.
11. узьм≥н ќ.™., урил¤к ћ.≤. –инок ц≥нних папер≥в в ”крањн≥: стан ≥ проблеми розвитку. ¬≥сн. ƒ” "Ћьв≥вська пол≥техн≥ка". - 1998. - є329. - с.71-76.
