“ема: ‘ондова б≥ржа ¤к елемент ринковоњ ≥нфраструктури.

« ћ ≤ — “

¬ступ

1. ѕон¤тт¤, суб'Їкти ≥ класиф≥кац≥¤.

2. ќсновн≥ види операц≥й.

3. –озвиток фондових б≥рж в ”крањн≥.

¬исновки

Ћ≥тература

¬ступ

–инок ц≥нних папер≥в. ‘≥ктивний кап≥тал. ¬ипущен≥ акц≥онерними товариствами акц≥њ й обл≥гац≥њ поступають в об≥г, створюючи ринок ц≥нних папер≥в. ѕро масштаби цього ринку св≥дчить той факт, що сьогодн≥ в кап≥тал≥стичних крањнах варт≥сть вс≥х акц≥й ≥ обл≥гац≥й, що знаход¤тьс¤ в об≥гу, перевищуЇ р≥чний обс¤г њх валового нац≥онального продукту. Ѕ≥льша частина ц≥нних папер≥в реал≥зуЇтьс¤ через спец≥ально створений ≥нститут - фондову б≥ржу (ц≥нн≥ папери ≥нод≥ називають фондами).

јкц≥онерний кап≥тал живе ¤к би подв≥йним житт¤м, маючи дв≥ форми ≥снуванн¤. « одного боку, це д≥йсний кап≥тал, що реально функц≥онуЇ в систем≥ сусп≥льного в≥дтворенн¤. « другий кап≥тал, поданий у форм≥ ц≥нних папер≥в. ап≥тал, ≥нвестований у ц≥нн≥ папери, ≥снуЇ ¤к би в особлив≥й систем≥ координат, ≥ його динам≥ка безпосередньо визначаЇтьс¤ станом, кон'юнктурою ринку ц≥нних папер≥в, далеко не завжди адекватно в≥дображаючи реальн≥ економ≥чн≥ процеси.

—аме цей дв≥йник реального кап≥талу, називаний ф≥ктивним кап≥талом, що маЇ особливий рух поза кругооб≥гом д≥йсного кап≥талу, ¤к специф≥чний товар ≥ обертаЇтьс¤ на фондов≥й б≥рж≥.

атегор≥¤ ф≥ктивного кап≥талу в≥дбиваЇ подальший розвиток кап≥тал≥зму, ≥ по м≥р≥ монопол≥зац≥њ виробництва њњ значенн¤ зростаЇ. ƒжерело прибутк≥в по ф≥ктивному кап≥талу ц≥лком схований. —творюЇтьс¤ у¤вленн¤, що ц≥нн≥ папери мають зд≥бн≥сть приносити прибуток сам≥ по соб≥. ќсобливо це ви¤вл¤Їтьс¤ в обл≥гац≥¤х державних позик, коли держава непродуктивно розтрачуЇ отриман≥ кошти. ÷¤ форма ф≥ктивного кап≥талу не т≥льки не маЇ вартост≥, але часто ≥ не представл¤Ї н≥¤кого реального кап≥талу: адже в≥дсотки по обл≥гац≥¤х виплачуютьс¤ в основному за рахунок податк≥в.

¬ даний час, у зв'¤зку з≥ значним розвитком державного сектору в економ≥ц≥ ≥ зб≥льшенн¤м розм≥р≥в державного боргу, ринок ц≥нних папер≥в ус≥ б≥льше заповнюЇтьс¤ ц≥нними паперами, що випускаютьс¤ ур¤дами. ќсобливо це пом≥тно в тих крањнах, де фондов≥ б≥рж≥ пр¤мо контролюютьс¤ ур¤дами й активно використовуютьс¤ дл¤ реф≥нансуванн¤ державного бюджету, наприклад, ≤тал≥¤, у меншому ступен≥ Ќ≥меччина. «рощуванн¤ монопол≥й ≥ держави ви¤вл¤Їтьс¤ в њх сп≥льних операц≥¤х ≥з ф≥ктивним кап≥талом.

ƒержава усе част≥ше виступаЇ на ринку ц≥нних папер≥в ¤к боржник, кредитор ≥ гарант зд≥йснюваних операц≥й. ” епоху, коли ≥нфл¤ц≥¤, насамперед у результат≥ зростаючих деф≥цит≥в державного бюджету, набуваЇ широкого розмаху, зв'¤зок ф≥ктивного кап≥талу з державою зб≥льшуЇ ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси, ≥ усе б≥льший контроль держави над операц≥¤ми з ф≥ктивним кап≥талом дл¤ покритт¤ бюджетного деф≥циту може привести до виникненн¤ кризових ситуац≥й.

1. ѕон¤тт¤, суб'Їкти ≥ класиф≥кац≥¤.

‘ондова б≥ржа ¤вл¤Ї собою певним чином орган≥зований ринок, на ¤кому власники ц≥нних папер≥в зд≥йснюють через член≥в б≥рж≥, що виступають у ¤кост≥ посередник≥в, операц≥њ куп≥вл≥ - продажу. онтингент член≥в б≥рж≥ складаЇтьс¤ з ≥ндив≥дуальних крамар≥ ц≥нними паперами ≥ кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в.

оло папер≥в, ≥з ¤кими зд≥йснюютьс¤ операц≥њ, обмежений. ўоб потрапити до числа компан≥й, папери ¤ких допущен≥ до б≥ржовоњ торг≥вл≥ (≥ншими словами, щоб бути прийн¤тоњ до котуванн¤), компан≥¤ повинна задовольн¤ти виробленим членами б≥рж≥ вимогам у в≥дношенн≥ обс¤г≥в продаж, розм≥р≥в одержуваноњ прибули, числа акц≥онер≥в, ринковоњ вартост≥ акц≥й, пер≥одичност≥ ≥ характеру зв≥тност≥ ≥ т.д. „лени б≥рж≥ або державний орган, що контролюЇ њх д≥¤льн≥сть, установлюЇ правила веденн¤ б≥ржових операц≥й; режим, що регулюЇ допуск до котуванн¤. –азом ≥з пор¤дком проведенн¤ операц≥й вони утворюють серцевину б≥рж≥ ¤к механ≥зму, що обслуговуЇ рух ц≥нних папер≥в.

‘ондова б≥ржа - це насамперед м≥сце, де знаход¤ть один одного продавець ≥ покупець ц≥нних папер≥в, де ц≥ни на ц≥ папери визначаютьс¤ попитом ≥ пропозиц≥Їю на них, а самий процес куп≥вл≥-продажу регламентуЇтьс¤ правилами ≥ нормами, тобто це певним чином орган≥зований ринок ц≥нних папер≥в.

” ¤кост≥ товару на цьому ринку виступають ц≥нн≥ папери - акц≥њ, обл≥гац≥њ ≥ т.п., а в ¤кост≥ ц≥н цих товар≥в - курси цих папер≥в. ¬стаЇ питанн¤: ¤к сп≥вв≥днос¤тьс¤ м≥ж собою пон¤тт¤ ринок ≥ б≥ржа, б≥ржа й аукц≥он?

«агальне в б≥рж≥ з ринком - установленн¤ ц≥н товар≥в у залежност≥ в≥д попиту ≥ пропозиц≥й на них. јле, на в≥дм≥ну в≥д ринку, на б≥рж≥ можуть продаватис¤ не вс≥ товари, а т≥льки допущен≥ на нењ, це з одного боку, а з другого, способи куп≥вл≥-продажу на б≥рж≥ значно р≥зноман≥тн≥ш≥, н≥ж на ринку, але, б≥льш регламентован≥

ўо стосуЇтьс¤ аукц≥ону, то про нього на б≥рж≥ нагадуЇ спос≥б призначенн¤ ц≥ни: њњ викрикують. ” в≥к електрон≥ки така система може показатис¤ лише данню традиц≥њ, але, на думку б≥ржовик≥в, вона виконуЇ р¤д корисних функц≥й: створюЇ необх≥дну ринкову атмосферу, забезпечуЇ публ≥чн≥сть торг≥в. ѕри однаков≥й ц≥н≥ на запропонован≥ товари вони скор≥ше д≥станутьс¤ тому, хто голосно викрикнув ц≥ну, тому "голосов≥ дан≥" на б≥рж≥, ¤к ≥ на аукц≥он≥, мають чимале значенн¤ але, на в≥дм≥ну в≥д аукц≥ону, ц≥ни на товари на б≥ржах не т≥льки зростають стосовно стартових, але ≥ падають.

ќтже, б≥ржа маЇ у своњх характеристиках ¤к риси ≥сторичних попередник≥в, (таких ¤к ринки, ¤рмарки, аукц≥они), так ≥ власну специф≥ку.

ќзнаки класичноњ фондовоњ б≥рж≥:

1) це централ≥зований ринок, ≥з ф≥ксованим м≥сцем торг≥вл≥, тобто на¤вн≥стю торговоњ площадки;

2) на даному ринку ≥снуЇ процедура п≥дбору найкращих товар≥в (ц≥нних папер≥в), що в≥дпов≥дають певним вимогам (ф≥нансова ст≥йк≥сть ≥ значн≥ розм≥ри ем≥тента, масов≥сть ц≥нного паперу, ¤к однор≥дного ≥ стандартного товару, масов≥сть попиту, ч≥тко виражена коливаЇм≥сть ц≥н ≥ т.≥н.);

3) ≥снуванн¤ процедури п≥дбору кращих оператор≥в ринку в ¤кост≥ член≥в б≥рж≥;

4) на¤вн≥сть тимчасового регламенту торг≥вл≥ ц≥нними паперами ≥ стандартних торгових процедур;

5) централ≥зац≥¤ реЇстрац≥њ операц≥й ≥ розрахунк≥в по ним;

6) встановленн¤ оф≥ц≥йних (б≥ржових) котувань;

7) нагл¤д за членами б≥рж≥ (≥з позиц≥й њх ф≥нансовоњ ст≥йкост≥, безпечного веденн¤ б≥знесу ≥ дотриманн¤ етики фондового ринку).

‘ункц≥њ фондовоњ б≥рж≥:

а) створенн¤ пост≥йно д≥ючого ринку;

б) визначенн¤ ц≥н;

в) поширенн¤ ≥нформац≥њ про товари ≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти, њх ц≥ну умови об≥гу;

г) п≥дтримка профес≥онал≥зму торгових ≥ ф≥нансових посередник≥в;

д) виробленн¤ правил;

е) ≥ндикац≥¤ стану економ≥ки, њњ товарних сегмент≥в ≥ фондового ринку.

”сього у св≥т≥ б≥л¤ 150 фондових б≥рж, найкрупн≥шими Ї наступн≥: Ќью-…оркська, Ћондонська, “ок≥йська, ‘ранкфуртська, “айванська, —еульська, ÷юр≥хська, ѕарижська, √онконгська ≥ б≥ржа уала Ћумпур.

ѕрагненн¤ власник≥в однакових ц≥нних папер≥в з≥йтис¤ в одному м≥сц≥ випливаЇ з характеру акц≥й ≥ обл≥гац≥й ¤к товар≥в, б≥ржових по своЇму походженню. јле акц≥онерн≥ товариства, хоча ≥ виникали ¤к велик≥ дл¤ свого часу п≥дприЇмства, не могли претендувати на охопленн¤ своЇю д≥¤льн≥стю вс≥Їњ територ≥њ крањни. ¬иходить, ≥ своњ акц≥њ вони могли збувати в основному там, де базувалис¤ ≥ були в≥дом≥. “ому фондов≥ б≥рж≥ орган≥зуютьс¤ в центрах великих економ≥чних район≥в. ÷е загальна законом≥рн≥сть. Ќадал≥ шл¤хи розвитку можуть бути р≥зними.

Ќайб≥льше лог≥чно висуванн¤ на передн≥й план б≥рж≥, що знаходитьс¤ в головному ф≥нансовому центр≥ крањни. Ќа ц≥й б≥рж≥ концентруютьс¤ акц≥њ компан≥й, що довели масштаби своњх операц≥й до загальнонац≥ональних. ѕров≥нц≥йн≥ ж б≥рж≥ поступово марн≥ють. “ак складаЇтьс¤ моноцентрична б≥ржова система. ” найб≥льше зак≥нченому вигл¤д≥ вона ≥снуЇ в јнгл≥њ. ¬ласне, серед оф≥ц≥йних б≥ржових назв уже немаЇ Ћондонськоњ б≥рж≥, одн≥Їњ з найстарших у св≥т≥. « недавн≥х час≥в вона ≥менуЇтьс¤ ћ≥жнародною фондовою б≥ржею, оск≥льки вона ув≥брала в себе не т≥льки вс≥ б≥рж≥ ¬еликобритан≥њ, але й ≤рланд≥њ. ћоноцентричними Ї також б≥ржов≥ системи япон≥њ, ‘ранц≥њ.

” той же час у крањнах, улаштованих по федеративному зразку, б≥льш можливе формуванн¤ пол≥центричноњ б≥ржовоњ системи, при котроњ приблизно р≥вноправн≥ к≥лька центр≥в фондовоњ торг≥вл≥. “ак сталос¤ в анад≥, де л≥дирують б≥рж≥ ћонреалю ≥ “оронто, в јвстрал≥њ - б≥рж≥ —≥дне¤ ≥ ћельбурна.

‘ондовий ринок —Ўј в цьому план≥ специф≥чний - в≥н наст≥льки великий, що знайшлос¤ м≥сце ≥ дл¤ загальновизнаного л≥дера - Ќью-йоркськоњ фондовоњ б≥рж≥, ≥ дл¤ ще одн≥Їњ значноњ б≥рж≥, також розташованоњ в Ќью-…орку, головному ф≥нансовому центр≥, - јмериканськоњ фондовоњ б≥рж≥, ≥ дл¤ пров≥нц≥йних б≥рж. „исло останн≥х за п≥сл¤воЇнн≥ роки скоротилос¤, але вони залишилис¤ досить м≥цно сто¤ть на ногах. “ому б≥ржову систему —Ўј доводитьс¤ класиф≥кувати ¤к побудовану за зм≥шаним типом.

—в≥товий досв≥д св≥дчить, що можлив≥ вар≥анти к≥лькост≥ б≥рж у крањн≥. ” Ўвец≥њ, ‘ранц≥њ, јнгл≥њ усього по одн≥й фондов≥й б≥рж≥ на крањну. ” ‘–Ќ 80% ц≥нних папер≥в зосереджен≥ на фондов≥й б≥рж≥ у ‘ранкфурт≥-на-ћайн≥, а залишившиЇс¤ 20% разк≥дан≥ по семи др≥бним б≥ржам. Ќа б≥рж≥ в Ќью-…орку котируютьс¤ акц≥њ самих сол≥дних акц≥онерних товариств, вс≥ ≥нш≥ - на ≥нших б≥льш др≥бних б≥ржах.

«наченн¤ фондовоњ б≥рж≥ дл¤ ринковоњ економ≥ки виходить за рамки орган≥зованого ринку ц≥нних папер≥в. ‘ондов≥ б≥рж≥ зробили переворот у проблем≥ л≥кв≥дност≥ кап≥талу. "ƒиво" у¤вл¤лос¤ в тому, що дл¤ ≥нвестора практично стерлис¤ р≥зниц≥ м≥ж довгостроковими ≥ короткостроковими вкладенн¤ми кошт≥в. ÷≥лком реальн≥ в часу побоюванн¤ омертвити кап≥тал стримували п≥дприЇмницький запал. јле в м≥ру розвитку операц≥й на фондових б≥ржах склалос¤ становище, коли дл¤ кожного окремого акц≥онера ≥нвестиц≥њ (≥нвестований в акц≥њ кап≥тал) мають майже такий же л≥кв≥дний характер, ¤к гот≥вка, тому що акц≥њ в будь-¤кий момент можуть бути продан≥ на б≥рж≥.

Ѕ≥рж≥ можуть бути заснован≥ державою ¤к сусп≥льн≥ заклади. ” ‘ранц≥њ, ≤тал≥њ ≥ р¤д≥ ≥нших крањн фондов≥ б≥рж≥ вважаютьс¤ сусп≥льними установами. ÷е, правда, виражаЇтьс¤ лише в тому, що держава даЇ прим≥щенн¤ дл¤ б≥ржових операц≥й. Ѕ≥ржовики вважаютьс¤ представниками держави, але д≥ють ¤к приватн≥ п≥дприЇмц≥, за св≥й рахунок.

Ѕ≥рж≥ можуть бути заснован≥ ≥ на принципах приватного п≥дприЇмництва, наприклад, ¤к акц≥онерне товариство. “ака орган≥зац≥¤ б≥рж характерна дл¤ јнгл≥њ, —Ўј.

‘ондова б≥ржа виступаЇ в ¤кост≥ торгового, профес≥йного ≥ технолог≥чного ¤дра ринку ц≥нних папер≥в, кр≥м того, б≥ржа Ї п≥дприЇмством.

” м≥жнародн≥й практиц≥ ≥снують р≥зн≥ орган≥зац≥йно-правов≥ форми б≥рж:

* неприбуткова корпорац≥¤ (Ќью-…оркська б≥ржа);

* неприбуткова членська орган≥зац≥¤ (“ок≥йська б≥ржа);

* товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю (Ћондонська ≥ —≥днейська б≥рж≥);

* нап≥вдержавна орган≥зац≥¤ (‘ранкфуртська б≥ржа);

* ≥нш≥ форми.

”правл≥нн¤ б≥ржею. «агальне кер≥вництво д≥¤льн≥стю б≥рж≥ зд≥йснюЇ рада директор≥в. ” своњй д≥¤льност≥ вона керуЇтьс¤ статутом б≥рж≥, у ¤кому визначаютьс¤ пор¤док управл≥нн¤ б≥ржею, склад њњ член≥в, умови њх прийому, пор¤док утворенн¤ ≥ функц≥њ б≥ржових орган≥в.

ƒл¤ повс¤кденного кер≥вництва б≥ржею ≥ њњ адм≥н≥стративним апаратом рада призначаЇ президента ≥ в≥це-президента. р≥м того, нагл¤д за вс≥ма сторонами д≥¤льност≥ б≥рж≥ зд≥йснюють ком≥тети, утворен≥ њњ членами, наприклад, аудиторський, бюджетний, по системах (комп'ютери), б≥ржовим ≥ндексам, опц≥онам.

ом≥тет по прийому член≥в розгл¤даЇ за¤вки на прийн¤тт¤ в члени б≥рж≥. ом≥тет по арб≥тражу заслуховуЇ, розсл≥дуЇ ≥ регулюЇ суперечки, що виникають м≥ж членами б≥рж≥, а також членами ≥ њх кл≥Їнтами. „исло ≥ склад ком≥тет≥в зм≥нюютьс¤ в≥д б≥рж≥ до б≥рж≥, але де¤к≥ ≥з них обов'¤зков≥. ÷е ком≥тет або ком≥с≥¤ з л≥ст≥нгу, що розгл¤даЇ за¤вки на включенн¤ акц≥й у б≥ржовий список; ком≥тет по процедурах торгового залу, що разом з адм≥н≥страц≥Їю визначаЇ режим торг≥вл≥ (торгов≥ сес≥њ) ≥ стежить за дотриманн¤м ≥нструкц≥й ≥з д≥¤льност≥ в торговому зал≥, а також в ≥нших випадках.

Ѕ≥ржа - це, ¤к правило, не комерц≥йн≥ структури, тобто безприбутков≥ ≥ тому зв≥льнен≥ в≥д сплати корпоративного прибуткового податку. ƒл¤ покритт¤ витрат по орган≥зац≥њ б≥ржовоњ торг≥вл≥ б≥ржа ст¤гуЇ з учасник≥в ц≥Їњ торг≥вл≥ р¤д податк≥в ≥ платеж≥в. ÷е податок на угоду, укладену в торговому зал≥; плата компан≥й за включенн¤ њх акц≥й у б≥ржовий список; щор≥чн≥ внески нових член≥в ≥ т.≥н. ÷≥ внески ≥ складають основн≥ статт≥ прибутку б≥рж≥.

Ѕ≥ржа забезпечуЇ концентрац≥ю попиту ≥ пропозиц≥њ, але вона ф≥зично не в змоз≥ вм≥стити ус≥х, хто хот≥в би продати або купити ц≥ папери. “≥, хто бере на себе функц≥ю проведенн¤ б≥ржових операц≥й, стають посередниками. ƒ≥¤ти вони можуть ¤к на б≥рж≥, так ≥ поза нею, оск≥льки далеко не вс≥ папери котируютьс¤ на б≥ржах. Ќа позаб≥ржовому ринку формуЇтьс¤ коло посередник≥в, на ¤ких фактично покладаЇтьс¤ функц≥¤ концентрац≥њ попиту ≥ пропозиц≥њ. ” простор≥ посередники роз'Їднан≥, але вони зв'¤зан≥ м≥ж собою й утворюють Їдине ц≥ле, пост≥йно вступаючи в контакт один з одним.

—уб'Їкти (учасники б≥ржових операц≥й). ¬ окремоњ фондов≥й операц≥њ зад≥¤н≥ три сторони - продавець, покупець, посередник. Ќа початкових етапах модель дуже проста - один посередник зводить продавц¤ з покупцем. ѕри зростанн≥ масштаб≥в фондових операц≥й з'¤вл¤Їтьс¤ друга модель, ≥ посередник≥в уже двоЇ: покупець звертаЇтьс¤ до одного, продавець - до ≥ншого й ≥мов≥рн≥сть зб≥гу мала. ѕри ще б≥льш≥й ≥нтенсивност≥ фондових операц≥й складаЇтьс¤ трет¤ модель: тепер уже сам≥ посередники потребують допомоги, ≥ м≥ж ними з'¤вл¤Їтьс¤ ще один. Ќазвемо його центровим, а його контрагент≥в фланговими посередниками.

ѕодивимос¤ на посередництво у фондових операц≥¤х з ≥ншоњ точки зору. ѕосередник може д≥¤ти подв≥йно. ѕо-перше, за св≥й рахунок, становл¤чись на час власником папер≥в ≥ одержуючи прибуток ¤к р≥зницю м≥ж курсами покупки ≥ продаж≥. Ќа американському позаб≥ржовому ринку таких посередник≥в, ¤к уже згадувалос¤, називають дилерами. ѕо-друге, в≥н може працювати за певний в≥дсоток в≥д суми операц≥њ, тобто за ком≥с≥йну винагороду, просто приймаючи в≥д своњх кл≥Їнт≥в дорученн¤ на куп≥влю-продаж акц≥й.

” перш≥й ≥ друг≥й модел¤х операц≥њ посередник може виступати або в одн≥й ¤кост≥, або в ≥ншоњ. ” трет≥й модел≥ дотримуЇтьс¤ под≥л прац≥: центровий посередник працюЇ за св≥й рахунок, а флангов≥ - на ком≥с≥йних засадах. “рет¤ модель довгий час, аж до середини 80-х рок≥в, ≥снувала на б≥рж≥ в Ћондон≥, по н≥й дотепер функц≥онуЇ Ќью-…оркська фондова б≥ржа. ÷ентровий посередник у Ћондон≥ ≥менувавс¤ джоббером, у Ќью-…орку - фах≥вцем. ‘лангов≥ посередники ≥ там ≥ там ≥менуютьс¤ брокерами.

Ќа розвиненому фондовому ринку однаковост≥ в посередницьких операц≥¤х н≥, - ус≥ три модел≥ сп≥в≥снують, сво¤ "фондова н≥ша" знаходитьс¤ дл¤ кожн≥й. Ќаприклад, брокер ≥з великою кл≥Їнтурою одержуЇ, кр≥м ≥нших, два дорученн¤, причому курс ≥ розм≥р пропозиц≥њ продати зб≥гаЇтьс¤ з параметрами замовленн¤ на покупку. Ѕрокеру залишаЇтьс¤ т≥льки оформити операц≥ю, ≥з чим в≥н благополучно справл¤Їтьс¤ поодинц≥, не потребуючий послуг ≥нших посередник≥в.

ѕари таких замовлень можуть утворюватис¤ в б≥ржов≥й юрб≥, коли один брокер оголошуЇ про на¤вному в нього пропозиц≥њ, а ≥нший в≥дразу в≥дгукуЇтьс¤ - у нього парне замовленн¤ (посередництво по друг≥й модел≥). јле багато доручень формулюютьс¤ ¤к умовн≥. Ќаприклад, "продати, ¤кщо курс п≥дн≥маЇтьс¤ до... " “ак≥ замовленн¤ в≥дразу виконати не можна. ќтут ≥ приходить на допомогу центровий посередник, а умовн≥ дорученн¤ передаютьс¤ йому фланговими посередниками. ¬≥дзначимо, що центрового посередника може зам≥нити комп'ютер, ≥ частково це вже робитьс¤.

2. ќсновн≥ види операц≥й.

2.1. ¬ексельний об≥г.

¬ексель - це ц≥нний пап≥р, р≥зновид боргового зобов'¤занн¤, складеного в строго визначеноњ форм≥, що даЇ безперечне право вимагати сплати позначеноњ у вексел≥ суми п≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥на на ¤кий в≥н виписаний.

¬ексель - це строго формальний документ, ≥ в≥дсутн≥сть будь-¤кого з обов'¤зкових рекв≥зит≥в робить його нед≥йсним ;

-це безумовне грошове зобов'¤занн¤, тому що наказ його оплатити ≥ прийн¤тт¤ зобов'¤зань по оплат≥ не можуть бути обмежен≥ н≥¤кими умовами;

-це абстрактне зобов'¤занн¤, тому що в його текст≥ не припускаютьс¤ н≥¤к≥ посиланн¤ на п≥дставу його видач≥ .

ѕредметом вексельного зобов'¤занн¤ можуть бути т≥льки грош≥.

¬ексель, будучи засобом оформленн¤ кредиту, що надаЇтьс¤ в товарн≥й форм≥ продавц¤ми покупц¤м у вигл¤д≥ в≥дстрочки сплати грошей за продан≥ товари, спри¤Ї прискоренню реал≥зац≥њ товар≥в ≥ зб≥льшенню швидкост≥ об≥гу оборотних кошт≥в, що приводить до зменшенн¤ потреби госпорган≥в у кредитних ресурсах ≥ в коштах у ц≥лому.

ƒос¤гненн¤ в≥дзначеного вище вимагаЇ:

-щоб терм≥н вексел¤ в≥дпов≥дав д≥йсним терм≥нам реал≥зац≥њ товар≥в . ” противному випадку не гарантуЇтьс¤ оплата вексел¤ в терм≥н;

-оформленн¤ вексел¤ми т≥льки товарних операц≥й, що мають метою д≥йсне пересуванн¤ реальних ц≥нностей.

” цьому зв'¤зку ц≥лком неприпустимим Ї так називан≥ при¤тельськ≥ ≥ бронзов≥ вексел¤, тому що н≥чого сп≥льного з фактичними операц≥¤ми вони не мають . ” њхн≥й основ≥ лежить прагненн¤ одержати дешевий кредит у третьоњ особи, шл¤хом виписки вексел≥в один на одного ( при¤тельськ≥ вексел¤ ) або виписки вексел≥в на вигаданих ос≥б ( бронзов≥ вексел¤).

¬становленн¤ факту виписки безтоварного вексел¤ можливо т≥льки при ≥нформованост≥ про взаЇмов≥дносини м≥ж векселедавцем ≥ платником, характер≥ њхн≥х господарських зв'¤зк≥в або при наданн≥ в≥дразу двох вексел≥в зазначених ос≥б в один банк.

ћожлив≥сть передач≥ вексел¤ за допомогою передатного напису (≥ндосамент) зб≥льшуЇ оборотн≥сть вексел¤ ≥ добавл¤Ї до функц≥њ, що њм виконуЇтьс¤, кредитного ≥нструмента ще одну - зас≥б дл¤ погашенн¤ боргових вимог.

¬ексел¤ бувають прост≥ ≥ переводн≥.

ѕростий вексель (соло-вексель) виписуЇтьс¤ ≥ п≥дписуЇтьс¤ боржником ≥ м≥стить його безумовне зобов'¤занн¤ сплатити кредитору певну суму в обумовлений терм≥н ≥ в певному м≥сц≥.

¬≥дм≥нн≥сть простого вексел¤ в≥д ≥нших боргових зобов'¤зань в тому, що:

а) вексель може бути наданий ≥з рук в руки по передатному напису.

б) в≥дпов≥дальн≥сть за векселем дл¤ ос≥б, що беруть участь у ньому, Ї сол≥дарною, за вин¤тком ос≥б, що зробили безоб≥говий напис;

в) ¤вка в нотар≥альну установу дл¤ засв≥дченн¤ п≥дпису не потр≥бна;

г) при несплат≥ векселю у встановлений терм≥н необх≥дно вчиненн¤ нотар≥ального протесту;

д) зм≥ст вексел¤ точно встановлено законом ≥ ≥нш≥ умови вважаютьс¤ ненаписаними;

е) вексель Ї абстрактним грошовим документом ≥ в силу цього не забезпечуЇтьс¤ заставою або неустойкою.

ѕереводний вексель (тратта ) ¤вл¤Ї собою письмовий документ, що м≥стить безумовний наказ векселедавц¤ платнику сплатити певну суму грошей у певний терм≥н ≥ в певному м≥сц≥ одержувачу або за його наказом.

√оловна в≥дм≥нн≥сть переводного вексел¤ в≥д простого, ¤кий по сут≥ Ї борговою розпискою, пол¤гаЇ в тому, що в≥н призначений дл¤ переведенн¤, перем≥щенн¤ ц≥нностей ≥з розпор¤дженн¤ одн≥Їњ особи в розпор¤дженн¤ ≥ншоњ.

Ќа в≥дм≥ну в≥д простого в переводному вексел≥ беруть участь не дв≥ а три особи :векселедавець (трасант), векселетримач ≥ платник (трасат).

ѕрактика вексельного об≥гу показуЇ, що вексель Ї найб≥льш моб≥льним ≥ л≥кв≥дним ц≥нним папером, що приносить прибуток завд¤ки наступним умовам:

1. ≥снуЇ можлив≥сть дострокового погашенн¤ вексел≥в, що звичайно передбачаЇтьс¤ вс≥ма банками - ем≥тентами вексел≥в;

2. за допомогою вексел≥в зд≥йснюютьс¤ безгот≥вков≥ платеж≥ за товари, що забезпечуЇ прискоренн¤ об≥гу кошт≥в ≥ скороченн¤ гот≥вки ( част≥ше усього вексел¤ мають пер≥од об≥гу до 3-х м≥с¤ц≥в).

3. вексель в≥д≥граЇ роль ун≥версального плат≥жного засобу завд¤ки можливост≥ передач≥ ≥ншим особам за допомогою передатного напису (≥ндосаменту).

4. вексель можна використовувати ¤к зас≥б обертанн¤.

2.2. ќб≥г акц≥й.

јкц≥онерним товариством признаЇтьс¤ комерц≥йна орган≥зац≥¤, статутний кап≥тал ¤коњ розд≥лений на певну к≥льк≥сть акц≥й, що засв≥дчують зобов'¤зальн≥ права учасник≥в товариства стосовно товариства.

јкц≥онери не в≥дпов≥дають по зобов'¤занн¤х товариства ≥ несуть ризик збитк≥в, зв'¤заних ≥з його д≥¤льн≥стю, у межах вартост≥ приналежних њм акц≥й.

“овариство Ї юридичною особою ≥ маЇ у власност≥ в≥дособлене майно, що враховуЇтьс¤ на його самост≥йному баланс≥, може в≥д свого ≥мен≥ купувати ≥ зд≥йснювати майнов≥ й особист≥ немайнов≥ права, нести обов'¤зки бути позивачем ≥ в≥дпов≥дачем у суд≥.

јкц≥њ завжди Ї вторинними стосовно виробництва ≥ власност≥ . «а акц≥¤ми повинна сто¤ти реальна власн≥сть, майно. ¬ украњнськоњ д≥йсност≥ б≥льш≥сть ц≥нних папер≥в, що обертаютьс¤ на ринку, не забезпечен≥ реальним майном ≥ пересл≥дують спекул¤тивн≥ ≥нтереси.

–озр≥зн¤ють первинний ≥ вторинний ринки ц≥нних папер≥в ( у т.ч. ≥ дл¤ акц≥й). ѕервинний ринок починаЇтьс¤ з випуску акц≥й в об≥г (ем≥с≥њ) ≥ ¤вл¤Ї собою акт продажу акц≥й у власн≥сть першому покупцю - ф≥зичн≥й або юридичн≥й особ≥. ¬арто розр≥зн¤ти власника акц≥й в≥д ном≥нального держател¤ акц≥й, ¤кий може тримати акц≥њ в≥д свого ≥мен≥, не будучи власником цих акц≥й.

Ќа вторинному ринку в≥дбуваЇтьс¤ перепродаж акц≥й, уповноваженими банками - дилерами.

јкц≥¤ - це пайовий ц≥нний пап≥р, породжений розвитком акц≥онерних товариств, що св≥дчить про внесенн¤ вкладу в кап≥тал акц≥онерного товариства ≥, що даЇ права на одержанн¤ частини прибули у вигл¤д≥ див≥денду. ƒержавними органами акц≥њ не випускаютьс¤, вони ем≥туютьс¤ т≥льки р≥зними промисловими, торговими ≥ ф≥нансовими компан≥¤ми, що виступають у форм≥ акц≥онерних товариств.

јкц≥онерн≥ товариства, ≥ закрит≥, ≥ в≥дкрит≥ випускають акц≥њ, ≥ з≥бран≥ за рахунок реал≥зац≥њ акц≥й кошти складають власний або статутний кап≥тал акц≥онерного товариства. ÷ей кап≥тал може бути зб≥льшений двома методами: або шл¤хом накопиченн¤ частини прибули, що не розпод≥л¤Їтьс¤ ¤к прибуток серед акц≥онер≥в; або шл¤хом випуску нових додаткових акц≥й.

ѕрибуток по акц≥њ називаЇтьс¤ див≥дендом ≥ Ї частиною прибутку, що не накопичуЇтьс¤, а розпод≥л¤Їтьс¤ серед акц≥онер≥в.

як ц≥нний пап≥р, акц≥¤ св≥дчить про те, що њњ власник вн≥с пай в акц≥онерне товариство й у силу цього став сп≥ввласником останнього. –озм≥р цього паю, що ф≥ксуЇ масштаби дол≥ даноњ особи у волод≥нн≥ акц≥онерним товариством, визначаЇтьс¤ к≥льк≥стю приналежних йому акц≥й. ѕокупка акц≥њ сама по соб≥ - не наданн¤ кредиту акц≥онерному товариству, а вкладенн¤ кап≥талу в це товариство. ѕо своњй економ≥чн≥й природ≥ покупка акц≥й - це ≥нвестиц≥њ переважно грошових (але ≥нод≥ матер≥альних або ≥нтелектуальних) кошт≥в ≥з метою одержанн¤ частини прибули акц≥онерного товариства. јле саме ≥снуванн¤ акц≥онерних товариств ≥ акц≥й породжено розвитком кредитних в≥дносин. ‘ормально при покупц≥ акц≥њ не ≥снуЇ Їдност≥ ус≥х трьох принцип≥в кредиту - терм≥новост≥, обертаЇмост≥ ≥ платност≥. јкц≥¤ - це безстроковий ц≥нний пап≥р ≥, ¤к правило, вона не погашаЇтьс¤ акц≥онерним товариством. јле в принцип≥ власник акц≥њ може в зручний дл¤ себе момент продати акц≥њ трет≥й особ≥ ≥ тим самим повернути витрачен≥ кошти. “аким чином, вкладенн¤ в акц≥њ мають, хоча й у специф≥чн≥й форм≥, риси терм≥новост≥ ≥ обертаЇмост≥, властив≥ кредиту. ѕринцип же платност≥ виражаЇтьс¤ в одержанн≥ власником акц≥њ прибутку на нењ.

јкц≥¤ ¤к ц≥нний пап≥р маЇ ц≥лий р¤д специф≥чних властивостей, що властив≥ саме њй. Ќими Ї: споживальна варт≥сть, курсова варт≥сть, оборотн≥сть ≥ л≥кв≥дн≥сть. “≥льки ¤кщо акц≥¤ д≥йсно ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть цих чотирьох властивостей, вона може виступати на ринку ц≥нних папер≥в ¤к ≥нвестиц≥йний товар, що св≥дчить про зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й у реально функц≥онуюче акц≥онерне товариство.

—л≥д при цьому зазначити те, що ≥деальних акц≥й, що мали би вс≥ розгл¤нут≥ вище чотири властивост≥ на високому р≥вн≥, не ≥снуЇ. –изик завжди в б≥льшому або меншому ступен≥ маЇ м≥сце.

јкц≥онерн≥ товариства випускають акц≥њ двох тип≥в: звичайн≥ ≥ прив≥лейован≥.

«вичайний тип акц≥й переважаЇ. ¬с≥ власники звичайних акц≥й Ї повноправними акц≥онерами, оск≥льки кожний ≥з них маЇ, у принцип≥, право голосу на загальних зборах акц≥онер≥в, що даЇ формальну можлив≥сть брати участь у виборах правл≥нн¤, рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ, визначати напр¤мок д≥¤льност≥ акц≥онерного товариства. як ≥ в будь-¤кого власника, що управл¤Ї справою, в≥дпов≥дальн≥сть м≥ститис¤ у можливост≥ загубити своњ грош≥.

«вичайн≥ акц≥њ не гарантують розм≥р див≥денду ≥ нав≥ть взагал≥ одержанн¤ див≥денду власником акц≥й. ¬они можуть приносити ≥ велик≥ див≥денди, ≥ взагал≥ не приносити њх. ”се визначаЇтьс¤ масою прибутку, одержуваного акц≥онерним товариством, ≥ р≥шенн¤м його кер≥вництва, ¤ка частина прибутку повинна накопичуватис¤, а ¤ка може бути направлена на виплату див≥денд≥в. Ќасамперед розпод≥л¤ютьс¤ див≥денди по прив≥лейованих акц≥¤х, а частина, що залишилас¤ - по звичайних акц≥¤х. «вичайн≥ акц≥њ не викуповуютьс¤ п≥дприЇмством п≥сл¤ ¤когось терм≥на. ѕ≥дприЇмство викуповувати назад акц≥њ не зобов'¤зано за умовами, ≥ ¤кщо на в≥льному ринку ц≥ акц≥њ перестануть кого-небудь ц≥кавити, те вони перетвор¤тьс¤ в н≥кчемн≥, н≥чого не варт≥ пап≥рц≥.

як св≥дчить практика, саме ≥нвестиц≥њ в звичайн≥ акц≥њ Ї в ц≥лому найб≥льше дох≥дними з погл¤ду одержанн¤ див≥денд≥в, ¤кщо розгл¤дати цю прибутков≥сть не за один випадковий р≥к, а за р¤д рок≥в. јле приваблив≥сть звичайних акц≥й дл¤ ≥нвестор≥в обумовлена не ст≥льки розм≥рами див≥денд≥в, ск≥льки зб≥льшенн¤м ринковоњ курсовоњ вартост≥ акц≥й або так називаним приростом кап≥талу.

ѕрив≥лейован≥ акц≥њ - це акц≥њ, ¤к≥ за своњми характеристиками займають пром≥жне становище м≥ж обл≥гац≥¤ми ≥ звичайними акц≥¤ми. « одного боку, прив≥лейован≥ акц≥њ, також ¤к ≥ обл≥гац≥њ, принос¤ть ≥нвестору ф≥ксований прибуток ≥ не дають йому право голосу на загальних зборах акц≥онер≥в. « ≥ншого боку, тримач прив≥лейованоњ акц≥њ Ї власником акц≥онерного товариства, тобто акц≥онером, ≥ св≥й прибуток одержуЇ у форм≥ див≥денду при розпод≥л≥ прибули. ѕри цьому розпод≥л див≥денд≥в по прив≥лейованих акц≥¤х повинен в≥дбуватис¤ ран≥ше, н≥ж по звичайних акц≥¤х, а при банкрутств≥ акц≥онерного товариства власники цих акц≥й мають переваги у в≥дшкодуванн≥ своњх втрат у пор≥вн¤нн≥ з власниками звичайних акц≥й. ” цьому пол¤гаЇ прив≥лейован≥сть акц≥й.

≤нвестиц≥њ в прив≥лейован≥ акц≥њ менше ризикован≥, н≥ж у звичайн≥. “ому див≥денди, виплачуванн≥ на р≥вновелик≥ ≥нвестиц≥њ в прив≥лейован≥ акц≥њ, по своњй сум≥ менше, ≥ ≥нод≥ дуже значно, н≥ж середньор≥чний прибуток, принесений звичайними акц≥¤ми.

ќбидва типи акц≥й можуть мати дв≥ основн≥ форми: акц≥¤ на пред'¤вника й ≥менну акц≥ю. јкц≥¤ на пред'¤вника означаЇ, що ≥м'¤ њњ власника не ф≥ксуЇтьс¤ в жодному документ≥, ¤кий маЇ в≥дношенн¤ до випуску, продажу ≥ перепродажу акц≥й. ” цьому випадку кер≥вники акц≥онерного товариства не знають, хто й у ¤ких частках Ї власником ц≥нних папер≥в. ≈м≥с≥¤ ≥менних акц≥й означаЇ, що при њхньому розм≥щенн≥ ф≥ксуютьс¤ ≥мена ≥нвестор≥в, в≥дбуваЇтьс¤ ≥ реЇстрац≥¤ перепродаж≥в. ≈м≥с≥¤ ≥менних ц≥нних папер≥в даЇ можлив≥сть кер≥вництву акц≥онерного товариства вже точно знати, хто й у ¤ких частках волод≥Ї акц≥¤ми цього товариства.

ѕридбана при ем≥с≥њ акц≥¤ може бути перепродана на вторинному ринку. ÷≥нний пап≥р виступаЇ на цьому ринку вже ¤к власне ≥нвестиц≥йний товар, ц≥на ¤кого регулюЇтьс¤ пропозиц≥Їю ≥ попитом цього товару.

2.3. ќб≥г обл≥гац≥й.

ќбл≥гац≥¤ - це боргове зобов'¤занн¤, в≥дпов≥дно до котрого позичальник гарантуЇ кредитору виплату певноњ суми п≥сл¤ зак≥нченн¤ певного терм≥на ≥ виплату щор≥чного прибутку у вигл¤д≥ ф≥ксованого або плаваючого в≥дсотка.

ќбл≥гац≥њ принос¤ть њхн≥м власникам прибуток у вид≥ ф≥ксованого в≥дсотка в≥д своЇњ ном≥нальноњ вартост≥. Ќав≥ть ¤кщо цей в≥дсоток зм≥нюЇтьс¤ (обл≥гац≥њ з плаваючою ставкою), т≥ сам≥ зм≥ни нос¤ть строго визначений характер. “ому обл≥гац≥њ називаютьс¤ ц≥нним папером ≥з ф≥ксованим прибутком.

ќбл≥гац≥њ мають загальну (або ном≥нальну) ц≥ну, викупну ≥ ринкову ц≥ну. Ќом≥нальна ц≥на надрукована на сам≥й обл≥гац≥њ ≥ служить у ¤кост≥ бази при подальших перерахунках ≥ при нарахуванн≥ в≥дсотк≥в. ѕо викупн≥й ц≥н≥, ¤ка може зб≥гатис¤, а може не зб≥гатис¤ з ном≥нальноњ, що залежить в≥д умов позики, ем≥тент викуповуЇ обл≥гац≥ю п≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну позики. –инкова (курсова) ц≥на обл≥гац≥й визначаЇтьс¤ виход¤чи з умов самоњ позики ≥ ситуац≥њ, що склалас¤ в момент реал≥зац≥њ на ринку обл≥гац≥й.

«наченн¤ ринковоњ ц≥ни обл≥гац≥њ, виражене у в≥дсотках до њњ ном≥налу, називаЇтьс¤ курсом обл≥гац≥њ. «вичайно в ¤кост≥ ном≥налу обл≥гац≥њ задаЇтьс¤ величина 100 або 1000 грошових одиниць.

ќдн≥Їњ з основних характеристик обл≥гац≥њ Ї терм≥н њњ д≥њ (дозр≥ванн¤), п≥сл¤ зак≥нченн¤ ¤кого тримач одержуЇ варт≥сть обл≥гац≥њ, тобто в≥дбуваЇтьс¤ њњ повне погашенн¤.

ѕо строку д≥њ обл≥гац≥њ д≥л¤тьс¤ на :

- короткочасн≥ - в≥д року до 3 рок≥в;

-середньо тривал≥ - в≥д 3 до 7 рок≥в;

-довготривал≥ - в≥д 7 до 30 рок≥в;

- безстроков≥ - виплата в≥дсотк≥в робитьс¤ невизначено довго й у такий спос≥б в≥дшкодовуЇтьс¤ сума, витрачена на куп≥влю обл≥гац≥њ, а ≥нвестори одержують прибуток в≥д наступноњ виплати в≥дсотк≥в.

ƒл¤ державних ≥ корпорац≥йних обл≥гац≥й насамперед передбачаЇтьс¤ пер≥одична виплата прибутк≥в у вигл¤д≥ в≥дсотк≥в ≥ робитьс¤ вона по купонах, (наприклад, обл≥гац≥њ державноњ ощадноњ позики). упон ¤вл¤Ї собою вир≥зний талон ≥з надрукованоњ на ньому цифрою купонноњ ставки. ‘акт виплати прибутку в≥дзначають вилученн¤м купона з карти, що додаЇтьс¤ до обл≥гац≥њ. ” залежност≥ в≥д умов позики купонний прибуток може нараховуватис¤ по кварталах, п≥вр≥чч¤м ≥ один раз у р≥к.

¬ажливою умовою, що характеризуЇ випуск обл≥гац≥й, Ї його забезпеченн¤, тобто майново - матер≥альна база ем≥тента, що забезпечуЇ поверненн¤ вартост≥ обл≥гац≥њ у випадку банкрутства останнього.

ќсобливим видом обл≥гац≥й Ї конвертован≥. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ певного терм≥ну ц≥ обл≥гац≥њ можуть бути обм≥н¤ними на звичайн≥ акц≥њ по встановлен≥й обм≥нн≥й шкал≥. ÷е правило називаЇтьс¤ конверс≥йним прив≥леЇм.

упл¤ючи конвертован≥ обл≥гац≥њ, ≥нвестор пересл≥дуЇ дв≥ мети: забезпечити безпеку вкладень ≥ стаб≥льного притоку прибутку, властивим обл≥гац≥¤м, можлив≥сть множенн¤ кап≥талу, ¤ку дають звичайн≥ акц≥њ. онвертован≥ обл≥гац≥њ приваблюють тих ≥нвестор≥в, що зац≥кавлен≥ в зрост≥ компан≥њ й у той же час прагнуть уникнути будь-¤кого значного ризику. ќднак за цей прив≥лей ≥нвестор одержуЇ б≥льш низький в≥дсоток.

¬ипуск занадто великоњ к≥лькост≥ конвертованих обл≥гац≥й може привести до негативних насл≥дк≥в. оли значна к≥льк≥сть ≥нвестор≥в пом≥н¤ють њх на акц≥њ, то п≥дприЇмство може загубити контроль над власн≥стю. ” цьому випадку ем≥тент зд≥йснюЇ певн≥ д≥њ дл¤ захисту в≥д розводнени¤ акц≥й шл¤хом в≥дпов≥дних обмежень конверс≥йного прив≥лею ≥нвестора. онвертован≥ обл≥гац≥њ за невелику прем≥ю можуть бути в≥дкликан≥.

–озм≥р в≥дсотка по обл≥гац≥¤х визначаЇтьс¤ низкою фактор≥в: терм≥ном, на ¤кий вони випущен≥; њх над≥йн≥стю; р≥внем ≥нфл¤ц≥њ; банк≥вським в≥дсотком. ” умовах ≥нфл¤ц≥њ в≥дсоток по короткострокових обл≥гац≥¤х часто ви¤вл¤Їтьс¤ вище, чим по довгостроковим. ¬ир≥шальну роль у визначенн≥ процентноњ ставки по обл≥гац≥њ грають два основних фактори: р≥вень ≥нфл¤ц≥њ ≥ ступ≥нь ризику придбанн¤ обл≥гац≥њ. „им менш над≥йн≥ обл≥гац≥њ, тим вище в≥дсоток. “ому процентна ставка встановлюЇтьс¤ у залежност≥ в≥д р≥вн¤ над≥йност≥ обл≥гац≥й.

«а що ц≥нуютьс¤ обл≥гац≥њ? Ќа в≥дм≥ну в≥д акц≥й обл≥гац≥њ Ї ц≥нними паперами з ф≥ксованим ≥, головне, гарантованим ≥з боку ф≥рми прибутком. Ќа в≥дм≥ну в≥д власник≥в акц≥й тримач≥ обл≥гац≥й не Ї сп≥ввласниками акц≥онерного п≥дприЇмства, а усього лише його кредитором. ÷¤ обставина, ¤к вважаЇтьс¤, у ц≥лому знижуЇ ризикован≥сть цього роду ≥нвестиц≥й, тому що тримач обл≥гац≥й маЇ право першочерговост≥ в одержанн≥ прибутк≥в або поверненн≥ своњх основних кошт≥в у випадку зменшенн¤ прибули п≥дприЇмства, також у випадку банкрутства.

” той же час прибутки по обл≥гац≥¤х в≥дносно нижче, вони строго ф≥ксован≥, тобто на в≥дм≥ну в≥д див≥денд≥в по акц≥¤х не зростуть нав≥ть при сверхудалоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

–инков≥, б≥ржов≥ ц≥ни на обл≥гац≥њ р≥зних орган≥зац≥й ≥ випуск≥в, так само ¤к ≥ на акц≥њ, схильн≥ коливанн¤м, викликаним безл≥ччю фактор≥в. Ќасамперед ц≥ коливанн¤ зв'¤зан≥ з≥ зм≥ною ринкових процентних ставок на кредити. якщо позиков≥ грош≥ на ф≥нансових ринках раптом за ¤кимись причинами дешевшають, тобто кредитн≥ ставки в банках зменшуютьс¤, ≥ ¤к сл≥д - нов≥ тираж≥ обл≥гац≥й пропонують меншу щор≥чну норму прибутку, то в цьому випадку ранн≥ випуски обл≥гац≥й ≥з ф≥ксованим прибутком, установленим на минулих, б≥льш виг≥дних умовах, стають значно привабливими дл¤ вс≥х ≥нвестор≥в. ќбл≥гац≥њ ц≥ в≥дчувають п≥двищений попит, а ринкова ц≥на починаЇ зростати, додатково збагачива¤ њх власника, поки не дос¤гне де¤коњ р≥вноваги. «воротне в≥дбуваЇтьс¤ у випадку подорожчанн¤ кредит≥в ≥ по¤ви на ринках обл≥гац≥й ≥з б≥льш виг≥дними умовами, що забезпечують б≥льший щор≥чний прибуток.

Ќезважаючи на вс≥ ц≥ небезпеки, обл≥гац≥њ вважаютьс¤ в ц≥лому, б≥льш безпечним видом ≥нвестиц≥й, чим акц≥њ й ≥нш≥ види ц≥нних папер≥в. ƒл¤ багатьох ≥нвестор≥в представл¤Їтьс¤ психолог≥чно б≥льш комфортним мати ф≥ксований щор≥чний прибуток, а наприк≥нц≥ обговореного терм≥на поверненн¤ ус≥Їњ вкладеноњ колись суми.

3. –озвиток фондових б≥рж в ”крањн≥.

” ”крањн≥ прийн¤тий ≥ д≥Ї р¤д нормативних акт≥в, що заклали основу дл¤ функц≥онуванн¤ ц≥нних папер≥в. ќдним ≥з головних нормативних акт≥в, що регулюють взаЇмов≥дносини м≥ж вс≥ма учасниками, Ї «акон ”крањни " ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу". ¬≥дпов≥дно до цього «акону фондова б≥ржа створюЇтьс¤ лише ¤к акц≥онерне товариство. ѓњ засновниками можуть бути лише крамар≥ ц≥нними паперами ≥ њх повинно бути не менше 20. «асновники повинн≥ внести в статутний фонд б≥рж≥ певну суму.

јкц≥онерами фондовоњ б≥рж≥ в наш≥й крањн≥ можуть стати ¤к п≥дприЇмц≥, велик≥ банки, так ≥ будь-¤кий громад¤нин, що вклав своњ заощадженн¤ в акц≥њ.

‘ондова б≥ржа ”крањни грунтуЇтьс¤ на безприбуткових засадах ≥ повинна д≥¤ти на принципах л≥кв≥дност≥, тобто в≥льного перетворенн¤ ц≥нних папер≥в у грош≥ без ф≥нансових утрат дл¤ власника, стаб≥льн≥сть ринку, широкоњ гласност≥ ≥ дов≥ри. ÷е дозволить њй виконувати роль: засобу залученн¤ грошових сум дл¤ ≥нвестиц≥й у виробничу ≥ соц≥альну сфери; перерозпод≥лу кап≥тал≥в м≥ж р≥зними галуз¤ми ≥ п≥дприЇмствами; засобу централ≥зац≥њ кап≥тал≥в, стаб≥л≥зац≥њ заощаджень представник≥в р≥зних шар≥в населенн¤, створенн¤ умов дл¤ розвитку в крањн≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

ќрган≥зац≥ю украњнського ринку ц≥нних папер≥в ≥ створенн¤ необх≥дних умов дл¤ його функц≥онуванн¤ прийн¤ла на себе ”крањнська фондова б≥ржа (”‘Ѕ). —еред њњ акц≥онер≥в (усього њх б≥л¤ 30) так≥ велик≥ республ≥канськ≥ банки, ¤к ”кр≥нбанк, јгропомбанк, ”крсоцбанк, јгропромбанк "”крањна", ќщадний банк ”крањни, рег≥ональн≥ банки в ќдес≥, ƒн≥пропетровську, ’арков≥, ƒонецьку, ”жгород≥, риму.

¬иход¤чи ≥з важливоњ регулюючоњ рол≥ фондовоњ б≥рж≥ в економ≥чному житт≥ крањни встановлено, що вона Ї суб'Їктом особливоњ державноњ реЇстрац≥њ. ѓњ реЇструЇ аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, тод≥ ¤к товарну - виконком м≥сцевоњ –ади (¤к ≥ вс≥х суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ на загальних засадах). ќсоблив≥стю державного регулюванн¤ роботи б≥рж≥ Ї те, що м≥н≥стерство ‘≥нанс≥в призначаЇ своњх представник≥в, уповноважених стежити за дотриманн¤м положень статуту ≥ правил фондовоњ б≥рж≥, ¤к≥ мають право приймати участь в робот≥ њњ кер≥вних орган≥в. “ака практика маЇ м≥сце в крањнах ≥з розвиненою економ≥кою: наприклад, в јнгл≥њ, —Ўј функц≥онують державн≥ ком≥с≥њ з нагл¤ду за фондовими б≥ржами. ”р¤д маЇ нам≥р йти на визнанн¤ правонаступництва у в≥дношенн≥ ц≥нних папер≥в ≥ зд≥йснювати компенсац≥ю втрат в≥д њх знец≥нюванн¤.

«акон передбачаЇ також особлив≥ умови припиненн¤ д≥¤льност≥ фондовоњ б≥рж≥. ќдним ≥з них Ї виникненн¤ ситуац≥њ, коли в б≥рж≥ залишаЇтьс¤ 10 член≥в ≥ прот¤гом 6 м≥с¤ц≥в у њњ склад не будуть прийн¤т≥ нов≥ члени. ” такий спос≥б законодавець намагаЇтьс¤ не допустити виникненн¤ монопол≥ст≥в у сфер≥ фондового ринку.

Ќа ”‘Ѕ в≥дпов≥дно до чинного законодавства можуть випускатис¤ ≥ бути в об≥гу ¤к державн≥, так ≥ недержавн≥ ц≥нн≥ папери, складаютьс¤ касов≥ угоди й угоди на певний строк.

ѕерш≥ торги на ”‘Ѕ в≥дбулис¤ 6 лютого 1992 р. ¬ даний час, кр≥м основноњ б≥рж≥, функц≥онують 25 њњ ф≥л≥й по вс≥Їњ ”крањн≥. 13 грудн¤ 1993 р. в≥дбулис¤ перш≥ електронн≥ торги.

ѕрактика функц≥онуванн¤ фондового ринку показуЇ, що ринок недержавних ц≥нних папер≥в розвиваЇтьс¤ б≥льш високими темпами. Ќа 1 липн¤ 1993 р. в ”крањн≥ були зареЇстрован≥ 218 недержавних ем≥тент≥в, ¤кими було випущено ц≥нних папер≥в на загальну суму 41,1 млрд. крб. Ѕ≥льш≥сть цих ц≥нних папер≥в - акц≥њ. ѓх випущено на суму 40,9 млрд. крб., а обл≥гац≥й - т≥льки на 2,2 млрд. крб. ” той же час на¤вна тенденц≥¤ зросту обс¤г≥в угод по реал≥зац≥њ кредитних ресурс≥в у пор≥вн¤нн≥ з продажем акц≥й ≥ ≥нших ц≥нних папер≥в. Ќа б≥рж≥ робл¤тьс¤ ≥ так≥ операц≥њ, ¤к реал≥зац≥¤ експортних квот, валютн≥ торги ≥ т.д. ÷е говорить про те, що б≥ржа знаходитьс¤ на "голодному пайц≥" (у крањн≥ не створений ринок ц≥нних папер≥в на первинному р≥вн≥), немаЇ товару фондовоњ б≥рж≥ - ц≥нних папер≥в, а жити ус≥м, хто там працюЇ, потр≥бно.

онцепц≥¤ становленн¤ фондового ринку ”крањни. ќперац≥њ, зд≥йснюван≥ на украњнському фондовому ринку, показують, з одного боку, те, що його зародженн¤ в≥дбулос¤, а з ≥ншого, - що в≥н може ≥ законсервуватис¤, не стати тим ≥нститутом, що Ї ¤дром сучасних ринкових в≥дносин, ¤кщо не в≥дбудетьс¤ д≥йсне роздержавленн¤ ≥ приватизац≥¤, не будуть створен≥ акц≥онерн≥ товариства, самост≥йн≥ п≥дприЇмства, не з'¤вл¤тьс¤ ц≥нн≥ папери, що будуть в≥дображати реальний кап≥тал - засоби виробництва, землю, товар. Ћише в цьому випадку можна спод≥ватис¤ на створенн¤ умов дл¤ ринковоњ середи, перем≥щенн¤ кап≥талу в≥д ≥нвестора до виробника, переливу його з одн≥Їњ галуз≥ до ≥ншоњ.

≈коном≥чн≥ ≥ соц≥альн≥ реформи в наш≥й крањн≥ знаход¤тьс¤ в пр¤моњ залежност≥ в≥д формуванн¤ ефективноњ модел≥ фондового ринку. ” зв'¤зку з цим заслуговують на увагу т≥ пропозиц≥њ по коректуванню ринку кап≥тал≥в в ”крањн≥, що м≥ст¤тьс¤ в онцепц≥њ, розробленою ”крањнською фондовою б≥ржею.

”‘Ѕ вважаЇ за необх≥дне створенн¤ централ≥зованого фондового ринку ”крањни, що повинний складатис¤ з трьох головних елемент≥в: Їдиноњ нац≥ональноњ фондовоњ б≥рж≥, Їдиного кл≥рингового банки, Їдиного ÷ентрального депозитар≥ю.

ѕерший ≥нститут - фондова б≥ржа Ї м≥сцем котуванн¤, зд≥йсненн¤ операц≥й ≥з ц≥нними паперами ≥ укладанн¤ угод. ‘ондова б≥ржа спри¤Ї встановленню Їдиноњ ц≥ни на ц≥нн≥ папери, оск≥льки њхн¤ варт≥сть визначаЇтьс¤ ринковим шл¤хом у процес≥ торг≥в. ÷е даЇ можлив≥сть протид≥¤ти спекул¤ц≥¤м ц≥нними паперами внасл≥док створенн¤ њхнього штучного курсу в р≥зних рег≥онах, а також унеможливлюЇ продаж ф≥ктивних папер≥в.

≤нший ≥нститут - кл≥ринговий банк спец≥ал≥зуЇтьс¤ на розрахунках по операц≥¤х ≥з ц≥нними паперами. ¬ ‘ранц≥њ наприклад, його функц≥њ виконуЇ ‘ранцузький Ќац≥ональний банк. ¬имагаЇ розв'¤занн¤ питанн¤, хто буде займатис¤ цим у наш≥й крањн≥.

“рет≥й ≥нститут - ÷ентральний депозитар≥й, що уже створений при ”‘Ѕ, займаЇтьс¤ збереженн¤м, обл≥ком ≥ перем≥щенн¤м ц≥нних папер≥в. “ака структура спри¤Ї введенню Їдиноњ наскр≥зноњ нумерац≥њ ц≥нних папер≥в, ун≥ф≥кац≥њ правил зд≥йсненн¤ операц≥й по проведенню платеж≥в ≥ доставц≥ ц≥нних папер≥в.

ќднак у розвинених крањнах застосовуЇтьс¤ б≥льш прогресивна форма об≥гу ц≥нних папер≥в - у вигл¤д≥ комп'ютерних запис≥в на рахунок. Ѕезпаперова форма ц≥нних папер≥в гарантуЇ високий р≥вень њхньоњ безпеки - неможлив≥сть п≥дробки, викраденн¤ ≥ протизаконних операц≥й, заощаджуЇ значн≥ витрати на њхн≥й випуск ≥ доставку (транспортуванн¤), а також гарантуЇ, що к≥льк≥сть ц≥нних папер≥в на руках в ≥нвестор≥в дор≥внюЇтьс¤ к≥лькост≥ випущених ц≥нних папер≥в.

”‘Ѕ вважаЇ, що до котуванн¤ й обл≥ку (збереженню) у ÷ентральному депозитар≥њ ц≥нн≥ папери можуть прийматис¤ лише в дематериализован≥й форм≥ на пред'¤внику “ака форма буде спрощувати укладанн¤ угод, а також корпоративн≥ д≥њ й обл≥к папер≥в.

–озвиток украњнського ринку ц≥нних папер≥в вимагаЇ розв'¤занн¤ р¤ду важливих, у тому числ≥ ≥ законодавчих питань. ƒо них, насамперед, в≥днос¤тьс¤: визначенн¤ концепц≥њ ринку ц≥нних папер≥в ≥ фондовоњ б≥рж≥, розробка методики оц≥нки майна вс≥х об'Їкт≥в народного господарства. «д≥йсненн¤ цього разом з ≥ншими ринковими заходами забезпечить не т≥льки по¤ву достатньоњ к≥лькост≥ ц≥нних папер≥в, але ≥ впровадженн¤ системи допуску (л≥ст≥нгу) цих папер≥в. Ћ≥ст≥нг≥руванн¤ буде спри¤ти орган≥зац≥йному упор¤дкуванню нац≥онального ринку ц≥нних папер≥в - на ”‘Ѕ будуть надходити лише т≥ з них, що пройшли оц≥нку основних фонд≥в ≥ анал≥з ус≥Їњ господарськоњ д≥¤льност≥ в ћ≥н≥стерств≥ ф≥нанс≥в ”крањни. ” той же час л≥ст≥нг п≥двищить гарант≥њ дл¤ ≥нвестора, дозволить формувати б≥ржовий реЇстр ≥ б≥ржов≥ бюлетен≥, що в≥дображають об≥г ≥ котуванн¤ ц≥нних папер≥в на фондовому ринку.

¬исновок.

ѕ≥сл¤ розгл¤ду й анал≥зу вищевикладених проблем ≥ пропозиц≥й по њхньому розв'¤занню, без котрих немислимо ≥снуванн¤ ≥ пл≥дна життЇд≥¤льн≥сть нашого сусп≥льства, напрошуЇтьс¤ Їдино можливий у ц≥й непрост≥й ситуац≥њ висновок, що дл¤ нормального функц≥онуванн¤ фондового ринку ”крањни й усп≥шного вступу до цив≥л≥зованого русла в≥дношень м≥ж його суб'Їктами необх≥дн≥ наступн≥ конкретн≥ кроки:

Ќегайне прийн¤тт¤ ≥ неухильне перетворенн¤ в житт¤ нормативно - законодавчих акт≥в, що регулюють господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмц≥в ≥ п≥дприЇмств державного сектора в рамках нац≥онального ринку ;

—творенн¤ р≥вноправних умов дл¤ усп≥шноњ роботи п≥дприЇмств ус≥х форм власност≥ ≥ проведенн¤ грамотного антимонопольноњ пол≥тики, що буде рубати на корен≥ зачатки ново¤вленого монопол≥зму;

Ќаданн¤ державноњ допомоги в створенн≥ ≥ п≥дтримц≥ так≥й нов≥й, властив≥й ринков≥й економ≥ц≥ тип≥в ринк≥в, ¤к ринок ≥нвестиц≥й, кап≥тал≥в, ринку робочоњ сили, а так само ринку ≥нтелектуальних ресурс≥в, на першому етап≥ њхн≥й функц≥онуванн¤.

–еценз≥¤

—писок л≥тератури

1. ќрлов ¬. "¬се о фондовой бирже" ћ. 1991 г.

2. ƒрачев —. "‘ондовые рынки —Ўј" ћ. 1991 г.

3. јлехин Ѕ. "–ынок ценных бумаг" ћ. 1991 г.

4. јгроскин ¬. "„то такое фондова¤ биржа" ћ. 1991 г.

5. ƒанилов ё. "‘ондовые биржи" ж. "Ѕиржевые ведомости" 1991 г. є6.

6. ћусатов ¬. "‘ондова¤ биржа" ж. "¬опросы Ёкономики" 1991 г. є7.

7. –убин ё. "“оварные и фондовые биржи" ћ. 1991 г.

8. 11.ѕавленко ј., ѕастухов ј., ¬ойчак ј. " онцепци¤ и организационно - экономические принципы развити¤ национального рынка ”краины"

9. "Ёкономика ”краины" є 3 1994 г.

10. «акон ”краины "ќ ценных бумагах и фондовой бирже" 1992 г.

11. “арасенко ќ. "«аметки к «акону ”краины "ќ ценных бумагах и фондовой бирже" √олос ”краины" 5 июн¤ 1992 г.

12. «акон ”краины "ќ банках и банковской де¤тельности" 1992 г.

13. «акон ”краины "ќб ограничении монополизма и обеспечении свободной конкуренции в предпринимательской де¤тельности".