ѕроблеми формуванн¤ ринку ц≥нних папер≥в в ”крањн≥.
Ќа сьогодн≥ ринок ц≥нних папер≥в в ”крањн≥ розвиваЇтьс¤ з кожним днем ≥ розширюЇ сферу своњх ≥нвестиц≥йних можливостей. ¬ир≥шальним чинником дл¤ такого швидкого розвитку стала катастроф≥чна нестача грошовоњ маси. ј саме одн≥Їю з основних функц≥й –÷ѕ Ї залученн¤ додаткового оборотного кап≥талу шл¤хом ем≥с≥њ забезпечених ц≥нних папер≥в - акц≥й, обл≥гац≥й, вексел≥в, депозитарних розписок тощо.
¬≥д часу набутт¤ ”крањною незалежност≥ та початку формуванн¤ ринковоњ економ≥чноњ системи крањни безперервно йшов процес створенн¤ ринку кап≥талу, або фондового ринку, що характеризувавс¤ в≥докремленн¤м часток (пањв, акц≥й) суб'Їкт≥в господарюванн¤ (ф≥зичних та юридичних ос≥б) у систем≥ об≥гу пайового (акц≥онерного) кап≥талу.
¬раховуючи той факт, що майже стор≥чч¤ економ≥чна система крањни функц≥онувала ¤к така, що не мала ринку приватного кап≥талу, а весь об≥говий кап≥тал був сконцентрований в особ≥ Їдиного власника - держави, формуванн¤ та перех≥д до цив≥л≥зованого ринку приватного кап≥талу, вищою формою ¤кого Ї орган≥зований фондовий ринок, - досить складна проблема, ¤ка потребуЇ ретельного економ≥чного анал≥зу ≥ створенн¤ власноњ теоретичноњ бази функц≥онуванн¤ цього сегменту економ≥ки.
–озгл¤нувши умови виникненн¤ ≥ подальшоњ перспективи розвитку фондового ринку в ”крањн≥, можна в≥дм≥тити, що його формуванн¤ в≥дбувалос¤ в к≥лька етап≥в. ѕерший етап - це пер≥од виходу ”крањни з≥ складу –ад¤нського —оюзу, що зб≥гс¤ у час≥ з процесом створенн¤ приватних акц≥онерних та ф≥нансових компан≥й, ¤к≥ займалис¤ залученн¤м кошт≥в населенн¤ п≥д випуск власних ÷ѕ. ≤ хоч д≥¤льн≥сть цих установ на –÷ѕ була стих≥йною й неорган≥зованою , а сам≥ ÷ѕ мали характер штучно п≥дтримуваноњ вартост≥, цей етап можна назвати першими кроками фондового ринку в ”крањн≥.
ƒругий етап розвитку –÷ѕ виник у зв'¤зку з випуском в об≥г та створенн¤м вторинного ринку куп≥вл≥ - продажу компенсац≥йних сертиф≥кат≥в ≥ чорного ринку приватизац≥йних майнових сертиф≥кат≥в - ваучер≥в. ÷≥на первинного ринку - 500 грн. за ваучер та 10 ≥ 20 грн. за компенсац≥йний сертиф≥кат - ви¤вилас¤ надто умовною. ј от вторинн≥ ринки продемонстрували до цього виду державних ÷ѕ можлив≥сть д≥Ївост≥ ринкового механ≥зму ц≥ноутворенн¤. “ак≥ ≥нструменти, ¤к ѕћ—, —, п≥льгова передплата, знов повернули приватного ≥нвестора до ринку, при чому психолог≥чно дл¤ перес≥чного громад¤нина не було значних ризик≥в при втрат≥ вартост≥ ѕћ— чи —, що давало змогу привернути увагу значноњ к≥лькост≥ ф≥зичних ос≥б до процесу приватизац≥њ. ” цей пер≥од створюютьс¤ псевдоб≥рж≥ - центри сертиф≥катних аукц≥он≥в, велика к≥льк≥сть ф≥нансових посередник≥в (дов≥рчих та ≥нвестиц≥йних компан≥й), формуЇтьс¤ ≥нформативна база та ≥нш≥ ≥нфраструктурн≥ п≥дрозд≥ли. “акож у цей пер≥од починаЇтьс¤ процес масовоњ прватизац≥њ.
ќц≥нюючи базу масовоњ приватизац≥њ, розгл¤немо к≥лька цифр. ƒо середини 1998 року було приватизовано 9500 середн≥х/ велик≥х п≥дприЇмств (починаючи з 01.01.1995 року ) ≥з глибиною приватизац≥њ 70 %, не менш ¤к 4750 ≥з глибиною продажу 100 %. ” сертиф≥катних аукц≥онах, за даними ‘онду держмайна, уз¤ло участь понад 20 млн. громад¤н, через п≥льгову передплату було розм≥щено близько 7 % статутного кап≥талу вс≥х приватизованих п≥дприЇмств. ќтже, можна зробити висновок, що за роки проведенн¤ масовоњ приватизац≥њ було розпод≥лено значну частину об'Їкт≥в малоњ та середньоњ власност≥.
–озвиток ≥нституту приватноњ власност≥ через випуск ѕћ—, — та розм≥щен¤ акц≥й п≥дприЇмств через п≥льгову передплату ознаменував початок реального процесу становленн¤ украњнського ринку ц≥нних папер≥в. —аме масова приватизац≥¤ була тим чинником, що дав поштовх ≥ став реальною базою створенн¤ фондового ринку та його ≥нфраструктури в ”крањн≥.
“рет≥й етап розвитку фондового ринку характеризуавс¤ такими факторами:
-активний продаж державою значних пакет≥в акц≥й великих п≥дприЇмств;
-бурхливий розвиток б≥ржових та позаб≥ржових систем об≥гу акц≥й;
-по¤ва значноњ к≥лькост≥ ф≥нансових посередник≥в, що оперували вже не сертиф≥катами, а реальними грошима;
-концетрац≥¤ власност≥ шл¤хом активного скуповуванн¤ акц≥й у населенн¤;
-розвиток ринку державних боргових зобов'¤зань;
-вих≥д на ринок у рол≥ покупц≥в великих зовн≥шн≥х ≥нституц≥ональних та приватних ≥нвестор≥в;
-розробка та затвердженн¤ ≥ндексу ѕ‘“—.
ѕочаток третього етапу припадаЇ на пер≥од 1995-1998 рок≥в. ” цей час вже пом≥тн≥ структурн≥ зм≥ни в економ≥ц≥, що виникли в результат≥ приватизац≥йних процес≥в.
“аблиц¤ 1. ќсновн≥ фонди за формами власност≥.
ћлн.грн. 1996 р≥к ” процентах за п≥дсумком, 1996 р≥к
”—№ќ√ќ 810843 100
” тому числ≥ за формами власност≥:
приватна 14413 1,7
колективна 331138 40,9
державна 464581 0,1
¬ласн≥сть ≥нших держав, м≥жнародних орган≥зац≥й та юридичних ос≥б ≥нших держав 711 0,1
¬ищенаведена таблиц¤ св≥дчить про перерозпод≥л процентного сп≥вв≥дношенн¤ державноњ та ≥нших форм власност≥ за анал≥зований пер≥од. јктив≥зац≥¤ грошовоњ приватизац≥њ була викликана р¤дом об'Їктивних чинник≥в, серед ¤ких сл≥д вид≥лити так≥: деф≥цит держ.бюджету та пост≥йне зб≥льшенн¤ державного боргу, можлив≥сть продажу значних пакет≥в середн≥х та велик≥х об'Їкт≥в, присутн≥сть на ринку платоспроможних покупц≥в ( у першу чергу зовн≥шн≥х). Ўирокий розмах грошовоњ приватизац≥њ прив≥в до активного розвитку ≥нфраструктури фондового ринку, передус≥м б≥ржових та позаб≥ржових торговельних майданчик≥в.
“аблиц¤ 3. ≥льк≥сть б≥рж.
1991 р≥к 1995 р≥к
”сього зареЇстровано 66 88
”н≥версальн≥ 22 19
“оварн≥ та товарно-сировинн≥ 28 25
јгропромислов≥ 4 9
‘ондов≥ та товарно-фондов≥ 2 14
≤нш≥ 10 21
–озвиток б≥ржовоњ торг≥вл≥ викликав створенн¤ значноњ к≥лькост≥ спец≥ал≥зованих брокерських компан≥й, основним видом д≥¤льност≥ ¤ких стали операц≥њ за кошти на ринку ц≥нних папер≥в. «начний ≥нтерес до брокерського б≥знесу був зумовлений такими факторами, ¤к значний р≥вень прибутковост≥, по¤ва великоњ к≥лькост≥ зовн≥шн≥х покупц≥в, зац≥кавлених у портфельних ≥нвестиц≥¤х в украњнськ≥ ÷ѕ, ≥ так званий ≥нвестиц≥йний бум на ринках, що народжуютьс¤ (зокрема в –ос≥њ). ” цей пер≥од починаЇтьс¤ процес концентрац≥њ власност≥ щл¤хом придбанн¤ стратег≥чними покупц¤ми ÷ѕ на в≥дкритому ринку, причому значна к≥льк≥сть операц≥й в≥дбуваЇтьс¤ шл¤хом куп≥вл≥ ÷ѕ у населенн¤.
÷ей пер≥од характеризуЇтьс¤ бурхливим розвитком ≥нфраструктури фондового ринку: з'¤вл¤Їтьс¤ велика к≥льк≥сть торговельних майданчик≥в, розвиваютьс¤ реЇстраторськ≥ й депозитарн≥ установи, створюЇтьс¤ позаб≥ржова фондова торгова система, розвиваютьс¤ профес≥йн≥ асоц≥ац≥њ та сп≥лки. Ќа жаль, сьогодн≥ можна констатувати: органи влади ≥ контролю не були належним чином п≥дготовлен≥ до такого бурхливого розвитку ринку, що прозвело до значноњ к≥лькост≥ правопорушень та зловживань.
≤з розвитком ринку корпоративних ÷ѕ отримав значний ≥мпульс до налагодженн¤ ≥ сегмент державних боргових зобов'¤зань - ¤к внутр≥шн≥х (обл≥гац≥њ внутришньоњ державноњ позики), так ≥ зовн≥шн≥х (Ївробондз).ѕерший аукц≥он (закритий) ≥з розм≥щенн¤ ќ¬ƒѕ був проведений 10 березн¤ 1995 року.
ўо стосуЇтьс¤ ринку ќ¬ƒѕ цього пер≥оду, ¤скравим прикладом буде ситуац≥¤ 1997 року. ѕочаток 1997 року на фондовому ринку ”крањни характеризувавс¤ досить високою дох≥дн≥стю ќ¬ƒѕ (60-70 % р≥чних ). —таб≥льний курс нац≥ональноњ валюти робив дл¤ нерезидент≥в дуже виг≥дними вкладенн¤ в державн≥ ц≥нн≥ папери. јдже на ринку акц≥й доти фактично не було н≥ л≥к≥в≥дних ÷ѕ, н≥ ≥нвестор≥в.
” першому квартал≥ ћ≥нф≥н зменшив дох≥дн≥сть ќ¬ƒѕ до 25-35 % р≥чних, його позиц≥њ тод≥ здавалис¤ досить м≥цними. —таб≥льн≥сть курсу гривн≥ все ще давала змогу ≥ноземним ≥нвесторам збер≥гати прийн¤тну дох≥дн≥сть у тверд≥й валют≥. ¬ цей пер≥од в≥дбуваЇтьс¤ кардинальна перебудова у структур≥ власник≥в ќ¬ƒѕ. ƒуже низьк≥ доходи за цими ÷ѕ змушують в≥тчизн¤н≥ банки шукати ≥нших ≥нструмент≥в дл¤ отриманн¤ доходу, оск≥льки варт≥сть запозичених кошт≥в дл¤ банк≥в ”крањни набагато вища в≥д вартост≥ кошт≥в ≥ноземних ≥нвестор≥в. “аким чином , питома вага ≥ноземц≥в у запозиченн¤х ћ≥нф≥ну суттЇво зб≥льшувалас¤.
” другому квартал≥ 1997 року спостер≥галос¤ подальше зниженн¤ дох≥дност≥ ќ¬ƒѕ - до 20-23 % р≥чних. Ќа цьому ринку остаточно почали дом≥нувати нерезиденти. “акий висновок можна було легко зробити п≥сл¤ 1 липн¤. ≤з цього дн¤ прибуток за ќ¬ƒѕ на первинному ринку почав обкладатис¤ 30-процентним податком.÷е суттЇво зменшило приваблив≥сть обл≥гац≥й дл¤ в≥тчизн¤них ≥нвестор≥в. якби вс≥ учасники ринку перебували в однакових умовах, то введенн¤ податку враз спричинило б або зб≥льшенн¤ ставки розм≥щенн¤ ќ¬ƒѕ на первинному ринку, або суттЇве зменшенн¤ обс¤г≥в запозиченн¤ ћ≥нф≥ну. јле н≥чого под≥бного не сталос¤. —права в тому, що нерезиденти сплачують податок ув≥дпов≥дно до двосторонн≥х м≥жнародних угод про уникненн¤ подв≥йного оподаткуванн¤, тому зм≥ни у внутр≥шньому податковому законодавств≥ њх аж н≥¤к не стосуютьс¤. ј оск≥льки переважну к≥льк≥сть покупц≥в на ринку ќ¬ƒѕ становили нерезиденти, то ринок зовс≥м не в≥дреагував на запровадженн¤ нового податку.
«а цих умов приплив ≥ноземних ≥нвестор≥в забезпечував стаб≥льно високий попит на гривню, тож ЌЅ” усп≥шно поповнював валютн≥ резерви. јле вже тод≥ експерти висловлювали побоюванн¤ з приводу можливоњ зворотньоњ реакц≥њ. јдже в раз≥ виникненн¤ форс-мажорних обставин нерезиденти, ¤к правило, масово покидають ринок, що спричин¤Ї р≥зку девальвац≥ю нац≥ональноњ валюти. Ќа ринку корпоративних ÷ѕ у другому квартал≥ 1997 року спостер≥гаЇтьс¤ актив≥зац≥¤ ≥нвестор≥в. ѕ≥двищуютьс¤ в ц≥н≥ акц≥њ х≥м≥чноњ, нафтогазовоњ, металург≥йноњ промисловост≥. ‘ондов≥ ≥ндекси св≥дчать про поступове зростанн¤. “од≥ почали уже всерйоз говорити про прих≥д на наш ринок ≥ноземних банк≥в-депозитар≥њв.
јле його не в≥дбулос¤. ѕроте в третьому квартал≥, за словами оператор≥в, на ринку з'¤вилос¤ дек≥лькав≥домих ≥ноземних ≥нвестор≥в, ¤к≥ значно актив≥зували ситуац≥ю на ринку корпоративних ÷ѕ. ÷е зб≥глос¤ з пер≥одом п≥льговоњ приватизац≥њ п≥дприЇмств енергетики. јкц≥њ цих п≥дприЇмств одразу привернули увагу ≥нвестор≥в. ”насл≥док недооц≥неност≥ њхн¤ курсова варт≥сть за к≥лька м≥с¤ц≥в зросла б≥льш ¤к на 100 %. “акий переб≥г под≥й п≥д≥гр≥вав ≥нтерес ≥нвестор≥в до ринку акц≥й уц≥лому, що призвело до п≥двищенн¤ котирувань основноњ маси б≥льш-менш л≥кв≥дних акц≥й.
ј на ринку ќ¬ƒѕ в третьому квартал≥ з'¤вилис¤ перш≥ симптоми кризовоњ ситуац≥њ. ћ≥нф≥н продовжував проводити пол≥тику зниженн¤ дох≥дност≥ держобл≥гац≥й, ¤ка дос¤гла рекордно низького р≥вн¤ за час ≥снуванн¤ ќ¬ƒѕ - 19-23 % р≥чних. Ќаприк≥нц≥ вересн¤ розпочавс¤ в≥дплив кошт≥в нерезидент≥в ≥з цього ринку. ќчевидно, такий р≥вень дох≥дност≥ уже не влаштовував ≥нвестор≥в. ћ≥нф≥н в≥дразу з≥ткнувс¤ з гострими проблемами щодо виплат за розм≥щеними ран≥ше позиками.
—итуац≥¤ зм≥нилас¤ т≥льки з 8 жовтн¤. ћ≥нф≥н змушений був п≥ти на поступки ≥ п≥двищив ставку дох≥дност≥ за ќ¬ƒѕ майже на 5 процентних пункт≥в. Ќеобх≥дно зазначити, що цей крок ем≥тента одразу покращив житт¤ ЌЅ”. јдже п≥д час в≥дпливу кошт≥в нерезидент≥в Ќац≥ональному банку довелос¤ витрачати валютн≥ резерви. ¬≥дразу п≥сл¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤ дох≥дност≥ ќ¬ƒѕ на валютн≥й б≥рж≥ з'¤вилас¤ пропозиц≥¤ американського долара.
«давалос¤ кризу вже подолали, але справжн≥ неприЇмност≥ були ще попереду. ѓх причиною став той самий форс-мажор, про ¤кий згадувалос¤ ран≥ше. …детьс¤ про кризу на св≥тових фондових ринках, п≥сл¤ ¤коњ ≥ноземн≥ ≥нвестори почали масово виводити своњ кап≥тали з крањн ≥з перех≥дною економ≥кою, в тому числ≥ ≥ з ”крањни. ўоб протисто¤ти цьому процесу, ЌЅ” довелос¤ вдатис¤ до непопул¤рних жорстких адм≥н≥стративних обмежень на валютному ринку, а ћ≥нф≥ну п≥двищувати дох≥дн≥сть ќ¬ƒѕ б≥льш ¤к удв≥ч≥.
орпоративний ринок ц≥нних папер≥в в≥дреагував на р≥зке п≥двищенн¤ дох≥дност≥ ќ¬ƒѕ обвальним пад≥нн¤м курсу акц≥й. ‘ондов≥ ≥ндекси з к≥нц¤ жовтн¤ до к≥нц¤ року знизилис¤ б≥льш ¤к на 30 %
јле все ж таки цей етап вн≥с позитивн≥ моменти в розвиток фондового ринку ”крањни. ќсновними дос¤гненн¤ми цього етапу розвитку ринку можна назвати:
-розвиток ринковоњ ≥нфраструктури (б≥ржов≥ та позаб≥ржов≥ установи, агенц≥њ з перереЇстрац≥њ прав власност≥ - незалежн≥ реЇстратори та депозитарн≥ установи, створенн¤ профес≥йних асоц≥ац≥й);
-створенн¤ галуз≥ профес≥йних учасник≥в фондового ринку ( брокерських та ф≥нансових компан≥й);
-по¤ва та розвиток спец≥альних державних контролюючих установ (державна ком≥с≥¤ з ц≥нних папер≥в ≥ фондового ринку);
-активне входженн¤ до украњнського фондового ринку зовн≥шнього венчурного кап≥талу.
ќсновною хибою цього етапу Ї переоц≥нка можливостей нац≥онального фондового ринку, штучне форсуванн¤ його розвитку та стратег≥чн≥ помилки у процес≥ проведенн¤ приватизац≥њ, посилен≥ св≥товою ф≥нансовою кризою.
„етвертий етап розвитку фондового ринку в ”крањн≥, ¤кий в≥драховуЇтьс¤ в≥д початку ф≥нансовоњ кризи ≥ до сьогодн≥, ставить б≥льше запитань, ан≥ж даЇ в≥дпов≥дей щодо перспектив розвитку фондового ринку в ”крањн≥. Ќа сьогодн≥ украњнський ринок маЇ досить добре розвинену систему об≥гу ÷ѕ (нац≥ональну депозитарну систему, електронн≥ торгов≥ системи ≥ т.≥н.), розвинут≥ контролююч≥ органи та органи захисту прав акц≥онер≥в, але активн≥сть у цьому сегмент≥ економ≥еи дуже незначна.
‘≥нансовий ринок ”крањни в≥дкритий дл¤ зах≥дних ≥нвестиц≥й, однак його приваблив≥сть, за оц≥нкою зах≥дних ≥нвестор≥в, украй низька. ¬т≥м, це б≥да не лише нашоњ крањни. «г≥дно з ≥нтегральними показниками р≥вн¤ ризику крањни, що визначаютьс¤ дл¤ 117 держав за 9 р≥зними напр¤мами, б≥льш≥сть крањн —Ќƒ знаходитьс¤ на позиц≥¤х аутсайдер≥в у рейтингу ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥. “ак , за даними на 01.2000 року ”крањна займала 126 м≥сце з загальним балом 29,85 пор≥вн¤но з Ћюксембургом, ¤кий займаЇ перше м≥сце з загальним балом 98,48 з 100 максимальних. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤, –ос≥¤ займаЇ 161 м≥сце, њњ загальний бал складав 20,86. ”рањна маЇ так≥ значенн¤ показник≥в:
-пол≥тичний ризик - 3,17 з 25 можливих;
-економ≥чна ефективн≥сть - 4,05 з 25 можливих;
-показники боргу - 9,76 з 10 максимальних;
-борг за дефолтом або за зм≥неним режимом погашенн¤ - маЇ максимально можливий бал - 10,00;
-кредитний рейтинг - 0,63 з максимальних 10;
-доступ до банк≥вського ф≥нансуванн¤ - 0,16 з можливих 5;
-доступ до короткострокового ф≥нансуванн¤ - 1,83 з максимальних 5 бал≥в;
-доступ до ринку кап≥талу - 0,25 з максимальних 5;
-дисконт по форфейтингу - цей бал не п≥двищивс¤ з нульовоњ в≥дм≥тки з 5 максимальних.
Ќизький рейтинг ”крањни св≥дчить про загалом негативну оц≥нку процес≥в, що в≥дбуваютьс¤ в њњ економ≥ц≥.
“аблиц¤ 3. ƒинам≥ка обс¤г≥в кап≥тал≥зац≥њ основних суб'Їкт≥в ф≥нансового ринку ”крањни в 1998 роц≥.
—уб'Їкти ф≥нансового ринку ќбс¤г ем≥с≥њ акц≥й на 01.01.1997 р≥к, млн.грн. ќбс¤г ем≥с≥њ акц≥й на 01.01.1998 р≥к, млн.грн.
омерц≥йн≥ банки в тому числ≥ створен≥ у форм≥ «јќ 5,526 332,063
¬јќ 50,457 349,763
—трахов≥ компан≥њ 1,536 17,615
≤нвестиц≥йн≥ компан≥њ та фонди 1,163 21,042
ѕ≥дприЇмства (¬јќ) 1816,398 9322,596
ѕ≥дприЇмства («јќ) 75,656 1878,450
”сього: 1950,737 11921,528
«а даними ƒержавноњ ком≥с≥њ ≥з ц≥нних папер≥в та фондового ринку (ƒ ÷ѕ‘–), нин≥ в ”крањн≥ функц≥онуЇ близько 35,5 тис¤ч≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ акц≥онерноњ форми власност≥. —умарний обс¤г ем≥с≥њ акц≥й, зареЇстрованих ƒ ÷ѕ‘–, за станом на 01.01.1999 р≥к зб≥льшивс¤ удв≥ч≥ пор≥вн¤но з аналог≥чним пер≥одом 1998 року ≥ становив 24,264 млрд.грн. пор≥вн¤но з 12,24 млрд.грн. у 1998 роц≥. ќднак ≥з загального обс¤гу випущених у об≥г акц≥й усього 21 % припадаЇ на реально залучен≥ кошти, ¤к≥ можна ≥нвестувати у виробництво, решта 79 % - це кошти в≥д ем≥с≥њ при зд≥йснен≥ корпоратизац≥њ, акц≥онуванн¤ державних п≥дприЇмств ≥ зб≥льшенн¤ статутного фонду п≥дприЇмств у раз≥ ≥ндексац≥њ основних фонд≥в.
ƒинам≥ку обс¤г≥в кап≥тал≥зац≥њ основних суб'Їкт≥в ф≥нансового ринку ”крањни в≥дображено в таблиц≥ 3. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤: кап≥тал≥зац≥¤ дл¤ 50 найб≥льших украњнських компан≥й на 01.01.99р. становило близько 1,3 млрд.грн., сукупний кап≥тал в≥тчизн¤ноњ банк≥вськоњ системи ”крањни - 1,22 млрд.дол., тод≥ ¤к кап≥тал одного лише банку Credit Suisse First Boston на той же час с¤гав 7,3 млрд.долар≥в.
ѕоказники д≥¤льност≥ фондового ринку в 1999 роц≥ - ц≥лком пристойн≥. ≤ндекс ѕозаб≥ржовоњ фондовоњ торговельноњ системи (ѕ‘“— залишаЇтьс¤ найб≥льшим орган≥зованим фондовим майданчиком в ”крањн≥), що розраховуЇтьс¤ у нац≥ональн≥й валют≥ зр≥с на 81 %. ѕор≥внено з м≥н≥мальним значенн¤м, заф≥ксованим 15 березн¤ (17,49 пункта), в≥н зб≥льшивс¤ на 123, 4 % (до 39,07 пункта).
«ростанн¤ фондового ≥ндексу IPI - U, обчислюваного агентством "≤нтерфакс - ”крањна" сп≥льно з компан≥Їю "ѕолар - ≤нвест" у доларах —Ўј, в 1999 роц≥ становило 28,2 % - в≥д м≥н≥мального р≥вн¤ 15 березн¤ (573 пункти) в≥н п≥дн¤вс¤ на 123, 7 % ( до 1282 пункт≥в).
—еред головних причин зростанн¤ фондового ринку в 1999 роц≥ вид≥л¤ютьс¤ так≥:
-п≥сл¤ ос≥нньоњ кризи 1998 року ц≥ни акц≥й упали до дуже низького р≥вн¤ особливо у доларовому екв≥валент≥. ƒо того спричинилас¤ значна девальвац≥¤ курсу гривн≥ у 1998-1999 роках. Ќав≥ть п≥сл¤ зростанн¤ ц≥н акц≥й у 1999 роц≥ доларов≥ њх ц≥ни лишалис¤ у 8-10 раз≥в меншими пор≥вн¤но з найвищими показниками л≥та 1997 року;
-на ринку з'¤вилис¤ стратег≥чн≥ покупц≥ (переважно акц≥њ обласних енергопостачальних компан≥й, металург≥йних, нафтопереробних п≥дприЇмств та "”крнафти"). ’оча грош≥ на куп≥влю акц≥й досить часто надходили з офшор≥в, учасники ринку припускають, що кор≥нн¤ цих покупц≥в - украњнське;
-‘онд державного майна розпочав активний продаж на фондових б≥ржах ≥ в ѕ‘“— пакет≥в акц≥й енергокомпан≥й, "”крнафти", металург≥йних п≥дприЇмств.
ƒосить важливо, що зростанн¤ курс≥в акц≥й в≥дбувалос¤ одночасно з≥ зб≥льшенн¤м обс¤г≥в торг≥вл≥. «агальний обс¤г торг≥в у ѕ‘“— п≥дн¤вс¤ до найвищих ≥з початку роботи системи р≥вн≥в: у жовтн≥ - 176,1 млн., листопад≥ - 84 млн., грудн≥ - 154, 8 млн.грн. ”сього ж 1999 року в ѕ‘“— зареЇстровано угод на загальну суму 974 млн.грн.(без аукц≥онних торг≥в ‘онду держмайна), що втрич≥ б≥льше, н≥ж 1998 року. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤: обс¤г торг≥в на фондових б≥ржах минулого року становив 351, 5 млн.грн. Ћевова частка угод - це продаж ‘ондом держмайна акц≥й на аукц≥онах. ƒо реч≥, завд¤ки прмватизац≥њ обс¤ги б≥ржовоњ торг≥вл≥ минулого року зб≥льшились в 2,3 раза.
Ќаприк≥нц≥ 1999 року значно пол≥пшилас¤ й структура ринку. ѕрот¤гом трьох квартал≥в 2000 року на фондовому ринку спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ по зб≥льшенню куп≥вл≥ вексел≥в. ƒан≥ по куп≥вл≥ та продажу вексел≥в наведено у таблиц≥ 1.
“аблиц¤ 1.
вид послуг ≤-кв (млн.грн.) ≤≤-кв. (млн.грн.) ≤≤≤-кв. (млн.грн.)
куп≥вл¤ вексел≥в 1 678 1 161,3 1 334,74
продаж вексел≥в 1 115 917,1 950,48
–ј«ќћ 2 793 2 078,4 2 285,22
” ≤≤≤ квартал≥ було куплено вексел≥в на 173.44 млн.грн. б≥льше н≥ж у ≤≤ квартал≥, продано вексел≥в на 33,38 млн.грн. б≥льше.у пор≥вн¤нн≥ з ≤≤ кварталом 2000 р. ќперац≥й з куп≥вл≥ акц≥й по комерц≥йних угод зд≥йснено у 5 раз≥в менше, н≥ж операц≥й з вексел¤ми, але на 35,84 млн.грн. б≥льше н≥ж у ≤≤ квартал≥. ѕродажа акц≥й зб≥льшилась у ≤≤≤ квартал≥ на 3,07 млн.грн.
Cп≥вставленн¤ обс¤г≥в та к≥лькост≥ виконаних угод по видах ц≥нних папер≥в представлено на схем≥ 1.
јнал≥зуючи схему 1, сл≥д зазначити, що на в≥дм≥ну в≥д 1998 року, коли на ринку ц≥нних папер≥в обс¤г виконаних угод по державних обл≥гац≥¤х складав б≥льше 80 % загального обс¤гу виконаних угод по вс≥х видах папер≥в то у подальшому найб≥льший обс¤г ф≥ксуЇтьс¤ по угодах з вексел¤ми. “ак, у зв≥тному пер≥од≥ цей показник становить 5 184,04 млн.грн., що складаЇ 55,7 % загального обс¤гу угод, але њхн¤ вага в обс¤з≥ виконаних угод поступово зменшуЇтьс¤, за рахунок зб≥льшенн¤ обс¤г≥в угод з акц≥¤ми .
ƒруге м≥сце на фондовому ринку займають акц≥њ. ќбс¤г виконаних угод по акц≥¤х за ≤≤≤ квартал 2000 року 2 780,4 млн.грн. що складаЇ 29,7% в≥д загальноњ к≥лькост≥ виконаних угод. ѕо к≥лькост≥ виконанних угод перше м≥сце займають операц≥њ з акц≥¤ми 105,5 тис.шт. що складаЇ 69% в≥д загальноњ к≥лькост≥ виконаних угод. ≥льк≥сть угод з вексел¤ми становить лише 8,7% або 13,2 тис.шт.
—л≥д зазначити, що у ≤≤ квартал≥ 2000 року спостер≥галось зб≥льшенн¤ обс¤г≥в операц≥й з ќ¬ƒѕ, але вже у ≤≤≤ квартал≥ обс¤г угод з ќ¬ƒѕ зменшивс¤ на 156,6 млн.грн. ќсобливу увагу привертають до себе операц≥њ з ощадними сертиф≥катами. ќбс¤г угод з цими ц≥нними паперами зростаЇ. ” ≤ квартал≥ 2000 року обс¤ги операц≥й з ощадними сертиф≥катами склали 3,4% в≥д загального обс¤гу виконаних угод, у ≤≤ квартал≥ -2,7% , а у ≤≤≤ квартал≥ -6,3%.
јнал≥з зв≥тност≥ торговц≥в ц≥нними паперами у зв≥тному квартал≥ показуЇ, що на б≥ржах було зд≥йснено угод на загальну суму 277,36 млн. грн. або 3% в≥д загального обс¤гу виконаних угод. ” пор≥вн¤нн≥ з попередн≥м кварталом обс¤г угод на б≥ржах зменшивс¤ на 86,94 млн.грн.
Ќа ѕ‘“— за даними зв≥т≥в “÷ѕ зд≥йснено та зареЇстровано угод на суму 201,13 млн. грн. що складаЇ 2,1% в≥д загального обс¤гу виконаних угод. ќбс¤г виконаних та зареЇстрованих угод на ѕ‘“— зб≥льшивс¤ на 9,33 млн.грн.
—л≥д зазначити, що обс¤г виконнаних угод майже на 95% зд≥йснений на не орган≥зованому ринку.
” ≤≤≤ кавртал≥ обс¤г операц≥й на цьому ринку зб≥льшивс¤ у пор≥вн¤нн≥ з ≤≤ кварталом на 1 247,95 млн.грн. јналог≥чна ситуац≥¤ у в≥дношенн≥ к≥лькост≥ виконаних угод на не орган≥зованому ринку - 96% в≥д загальноњ к≥лькост≥ виконаних угод. Ќа схем≥ 2 в≥дображено к≥льк≥сть угод за м≥сцем зд≥йсненн¤.
ќперац≥њ з ќ¬ƒѕ зд≥йснювались лише на ”ћ¬Ѕ. ќбс¤г виконаних угод з ќ¬ƒѕ склав 245,29 млн.грн. ќперац≥њ з акц≥¤ми на орган≥зованому ринку займають друге м≥сце, њх обс¤г складаЇ 226,2 млн.грн., 5,05 млн.грн. операц≥њ з деривативами ≥ лише 3,9 млн.грн. становл¤ть операц≥њ з вексел¤ми.
Ќайб≥льш≥ обс¤ги виконаних угод на орган≥зац≥йно оформленому ринку з акц≥¤ми зд≥йснено та зареЇстровано на ѕ‘“—, що становить 200,99 млн.грн. або 99,9% в≥д загального обс¤гу зд≥йснених та зареЇстрованих ус≥х угод на ѕ‘“—.
ѕроведенн¤ анал≥зу даних, представлених торговц¤ми ц≥нними паперами за ≤≤≤ квартал 2000 року дозвол¤Ї зробити окрем≥ висновки
- обс¤г угод, ¤к≥ торговц≥ ц≥нними паперами виконують на вс≥х видах ринку ”крањни прододовжуЇ зб≥льшуватись ≥ становить вже за 9 м≥с¤ц≥в 2000 року понад 27 млрд.грн.. що можна пор≥вн¤ти з бюджетом крањни;
- особливоњ уваги заслуговуЇ д≥¤льн≥сть "чистих торговц≥в " ц≥нними паперами, обс¤ги виконаних угод ними за ≤≤≤ квартал складаЇ 3 246,49 млн.грн. що становить 35% в≥д загального обс¤гу виконаних угод ус≥ма торговц¤ми ц≥нними паперами;
- пост≥йно зростаЇ дисципл≥нован≥сть торговц≥в ц≥нними паперами щодо наданн¤ зв≥тност≥ до ом≥с≥њ про свою д≥¤льн≥сть;
- у д≥¤льност≥ торговц≥в ц≥нними паперами позитивним Ї той факт, що зменшуЇтьс¤ група торговц≥в ц≥нними паперами, ¤ка надаЇ зв≥ти, але не зд≥йснюЇ д≥¤льност≥з ц≥нними паперами;
- у ≤≤≤ квартал≥ 2000 року в≥дбулис¤ дуже незначн≥ зменшенн¤ обг¤г≥в виконаних угод з вексел¤ми (≤≤ квартал-56%, ≤≤≤ квартал-55,6%) , кр≥м цього угоди з вексел¤ми зд≥йснюютьс¤ переважно на неорган≥зованому ринку;
- у ≤≤≤ квартал≥ 2000 року на фондовому ринку ”крањни вперше зд≥йснювались угоди по опц≥онах (деривативах "”кртелекома") випуск ¤ких зареЇстрований 27 березн¤ 2000 року єќ -1/2000 ƒ ÷ѕ‘–, обс¤г угод по опц≥онах за ≤≤≤ квартал поточного року склав 5,06 млн.грн.;
- до негативних тенденц≥й, сл≥д в≥днести те, що переважне становище на ринку ц≥нних папер≥в продовжуЇ займати вексель, обс¤г виконаних угод з ¤ким склав - 55,6% в≥д загального обс¤гу виконаних угод;
недивл¤чись на велику к≥льк≥сть орган≥затор≥в торг≥вл≥ в ”крањн≥, “÷ѕ не зац≥кавленн≥ в зд≥йсненн≥ угод на орган≥зованому ринку, що можна по¤снити об"Їктивними та суб"Їктивними причинами, а саме - нав≥що зд≥йснювати додатков≥ витрати на провадженн¤ операц≥й на орган≥зац≥йно-оформленому ринку, ¤кщо н≥¤ких переваг з цього, а н≥ в час≥ проведенн¤ угод, а н≥ в њх гарант≥њ.
–ейтинг найкращих торговц≥в ц≥нними паперами за ≤≤≤ квартал 2000 року
—корочена назва ¬ид “÷ѕ ≤≤≤ квартал 2000 року I≤ квартал 2000 року
≤ндекс 1 ≤ндекс 2 ≤ндекс 3 ≤ндекс 4 «агаль-ний ≥ндекс ћ≥сце у рей-тингу «агаль-ний ≥ндекс ћ≥сце у рей-тингу
Ѕ "ѕриватбанк" Ѕ 995 996 999 988 3978 1 3984 1
јѕѕЅ "јваль" Ѕ 997 992 996 993 3978 2 3914 5
≤ "Ѕ≥знес-≤нвест" ≤ 1000 984 1000 983 3967 3 3953 2
«ј“ ≤ "“≈ “" ≤ 979 999 987 999 3964 4 3702 25
ј Ѕ "‘орум" Ѕ 984 968 982 966 3900 5 3793 13
“ќ¬ "ќлександр≥¤" “÷ѕ 977 967 979 967 3890 6 3424 84
“ќ¬ "‘ "ƒонбас" “÷ѕ 985 950 983 954 3872 7 3673 31
«ј“ "јльфа ап≥тал" “÷ѕ 964 946 964 991 3865 8 3684 29
«ј“ "Ћ≥берт≥ ћаркет" “÷ѕ 976 953 974 955 3858 9 3892 6
¬ј“ ≤ "—лавутич-кап≥тал" ≤ 983 962 932 968 3845 10 3680 30
“ќ¬ ≤ " редит-ƒн≥про-≤нвест" ≤ 980 936 980 942 3838 11 3837 9
“ќ¬ "ј–√ќ" “÷ѕ 967 951 963 953 3834 12 3027 227
“ќ¬ "јльтера ‘≥нанс" “÷ѕ 969 940 965 938 3812 13 3887 7
«ј“ "‘ —ократ" “÷ѕ 949 954 946 947 3796 14 3812 11
«ј“" ињвщина-ц≥нн≥ папери" “÷ѕ 948 957 931 956 3792 15 3766 15
ќщадбанк ”крањни Ѕ 938 960 930 961 3789 16 3924 4
“ќ¬ "—толиц¤ - ц≥нн≥ папери" “÷ѕ 910 988 904 980 3782 17 3799 12
“ќ¬ "ƒатек" “÷ѕ 981 908 981 906 3776 18 3466 69
“ќ¬ "ќ -2" “÷ѕ 954 931 956 932 3773 19 3526 61
јЅ "«евс" Ѕ 996 891 995 889 3771 20 3742 19
«ј“ "≈ ¬≤¬≈— - ‘≤ЌјЌ—" “÷ѕ 986 897 984 893 3760 21 3535 59
ј Ѕ "ћр≥¤" Ѕ 974 912 971 902 3759 22 3724 22
ѕром≥нвестбанк ”крањни Ѕ 944 932 942 936 3754 23 3739 20
”крсоцбанк Ѕ 990 887 989 887 3753 24 3931 3
“ќ¬ "”крањнська концес≥йна компан≥¤ Ћ“ƒ" “÷ѕ 962 910 958 908 3738 25 3655 34
Ќин≥ значн≥ зусилл¤ необх≥дно спр¤мувати на пол≥пшенн¤ ≥нвестиц≥йного кл≥мату. ≈фективна ≥нтеграц≥¤ ”крањни до св≥тового економ≥чного простору Ї загальним завданн¤м побудови њњ державност≥, прискоренн¤ радикального оновленн¤ нац≥ональноњ економ≥ки та побудови њњ ринковоњ соц≥ально зор≥Їнтованоњ модел≥. ¬ ”крањн≥ Ї досить велик≥ можливост≥ дл¤ розвитку ≥ноземного б≥знесу та ≥нвестиц≥й, а саме : на¤вн≥сть в≥дносно розвиненоњ ≥нфраструктури; низька варт≥сть ресурс≥в; спри¤тливе географ≥чне положенн¤; висока ¤к≥сть ≥ дешив≥зна робочоњ сили; ненасичений в≥тчизн¤ний ринок.
ќднак залученн¤ ≥ноземних кредит≥в ставить перед ур¤дом завданн¤ подв≥йного характеру. « одного боку, залученн¤ кредит≥в Ї необх≥дним (за п≥драхунками економ≥ст≥в, на душу населенн¤ припадаЇ 23 дол. пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й), а з другого - ≥ноземн≥ кредити формують зовн≥шн≥й борг крањни ≥ нерац≥ональне њх використанн¤ призведе до поглибленн¤ борговоњ кризи в крањн≥. ќтже, особливоњ актуальност≥ набуваЇ п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ ≥ноземних кредит≥в, а також залученн¤ на ф≥нансовий ринок нереал≥зованого ≥нвестиц≥йного потенц≥алу домашн≥х господарств. Ѕанк≥вською системою моб≥л≥зовано в депозити близько 2 млрд.грн населенн¤, у той час ¤к майже 70 % працюючих громад¤н —Ўј регул¤рно спр¤мовують своњ пенс≥йн≥ заощадженн¤ не на банк≥вськ≥ рахунки, а в ≥нвестиц≥йн≥ фонди, ¤к≥ розм≥щують ц≥ кошти в акц≥њ та ≥нш≥ ÷ѕ. «а р≥зними розрахунками в ”крањн≥ у населенн¤ знаходитьс¤ 10-15 млрд.грн. ќбс¤г заощаджень св≥дчить, що нав≥ть за умов довготривалоњ економ≥чноњ кризи ≥нвестиц≥йний потенц≥ал домашн≥х господарств ¤к постачальник≥в ≥нвестиц≥й Ї вельми суттЇвими. «а цих умов основними пр≥оритетними напр¤мами розвитку украњнського ф≥нансового ринку повинн≥ бути:
-стаб≥л≥зац≥¤ законодавчоњ бази, запровадженн¤ системи врегульованих оптимальних норм ≥ метод≥в через найвпливов≥ш≥, а головне, ефективн≥ та стимулююч≥ важел≥;
-проведенн¤ адм≥н≥стративноњ реформи ≥ , зокрема, реформи ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в у напр¤м≥ вдосконаленн¤ його орган≥зац≥йноњ структури, уточненн¤ функц≥њ, п≥двищенн¤ рол≥ ≥ статусу;
-централ≥зац≥¤ та орган≥зац≥йна оформлен≥сть об≥гу ÷ѕ в ”крањн≥ через створенн¤ Їдиноњ б≥ржовоњ системи;
-зд≥йсненн¤ заход≥в щодо стимулюванн¤ внутр≥шнього ринку кап≥тал≥в, обмеженн¤ доступу до нього нерезидент≥в, що спри¤тиме зростанню обс¤г≥в кап≥талу;
-запровадженн¤ та розвиток таких ≥нститут≥в, ¤к ринок застави, ≥потечн≥ кредити, споживч≥ кредити, на умовах доступност≥ дл¤ в≥тчизн¤ного ≥нвестора;
-обмеженн¤ зовн≥шн≥х запозичень й розширенн¤ випуску державних ≥ м≥сцевих позик;
-залученн¤ на ф≥нансовий ринок нереал≥зованого ≥нвестиц≥йного потенц≥алу домашн≥х господарств;
-розвиток р≥зноман≥тноњ дов≥рчоњ д≥¤льност≥, операц≥йнго страхуванн¤;
-створенн¤ системи захисту прав ≥нвестор≥в на ф≥нансовому ринку;
-формуванн¤ учасника ф≥нансового ринку ¤к сусп≥льного ≥нституту, тобто такого учасника, дл¤ ¤кого соц≥ально зумовлен≥ й ≥сторично обмежен≥ закони, норми, звички ≥ стереотипи, що склалис¤ у сусп≥льств≥, Ї наст≥льки очевидними, що не потребують оф≥ц≥йних угод м≥ж контрагентами, ¤к≥ д≥ють в економ≥ц≥.
