1.1. ѕотреба комерц≥йного банку в л≥кв≥дних коштах

ѕон¤тт¤ л≥кв≥дност≥

“ерм≥н "л≥кв≥дн≥сть" (в≥д лат. Liquidus - р≥дкий, текучий) у буквальному значенн≥ слова означаЇ легк≥сть реал≥зац≥њ, продаж≥, перетворенн¤ матер≥альних ц≥нностей у кошти.

ѕон¤тт¤ Ћ≤ ¬≤ƒЌ≤—“№ комерц≥йного банку означаЇ можлив≥сть банку своЇчасно ≥ повно забезпечувати виконанн¤ своњх боргових ≥ ф≥нансових зобов'¤зань перед ус≥ма контрагентами, що визначаЇтьс¤ на¤вн≥стю достатнього власного кап≥талу банку, оптимальним розм≥щенн¤м ≥ величиною кошт≥в по статт¤х активу ≥ пасиву балансу з урахуванн¤м в≥дпов≥дних терм≥н≥в.

≤ншими словами, л≥кв≥дн≥сть комерц≥йного банку базуЇтьс¤ на пост≥йн≥й п≥дтримц≥ об'Їктивно необх≥дного сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж трьома њњ складовими - власним кап≥талом банку, залученими ≥ розм≥щеними ним коштами шл¤хом оперативного керуванн¤ њхн≥ми структурними елементами.

« урахуванн¤м цього у св≥тов≥й банк≥вськ≥й теор≥њ ≥ практику л≥кв≥дн≥сть прийн¤та розум≥ти ¤к "запас" або ¤к "пот≥к". ѕри цьому л≥кв≥дн≥сть ¤к "запас" м≥стить у соб≥ визначенн¤ р≥вн¤ можливост≥ комерц≥йного банку виконувати своњ зобов'¤занн¤ перед кл≥Їнтами у визначений конкретний момент часу шл¤хом зм≥ни структури актив≥в на користь њхн≥х високол≥кв≥дних статей за рахунок на¤вних у ц≥й област≥ невикористаних резерв≥в.

Ћ≥кв≥дн≥сть ¤к "пот≥к" анал≥зуЇтьс¤ з погл¤ду динам≥ки, що припускаЇ оц≥нку спроможност≥ комерц≥йного банку прот¤гом визначеного пер≥оду часу зм≥нювати сформований неспри¤тливий р≥вень л≥кв≥дност≥ або запоб≥гати пог≥ршенню дос¤гнутого, об'Їктивно необх≥дного р≥вн¤ л≥кв≥дност≥ (збер≥гати його) за рахунок ефективного управл≥нн¤ в≥дпов≥дними статт¤ми актив≥в ≥ пасив≥в, залученн¤ додаткових позикових кошт≥в, п≥двищенн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ банку шл¤хом зростанн¤ доход≥в.

“аким чином, кожний комерц≥йний банк повинний самост≥йно забезпечувати п≥дтримку своЇњ л≥кв≥дност≥ на заданому р≥вн≥ на основ≥ ¤к анал≥зу њњ стану, що складаЇтьс¤ на конкретн≥ пер≥оди часу, так ≥ прогнозуванн¤ результат≥в д≥¤льност≥ ≥ проведенн¤ в наступному науково обгрунтованоњ економ≥чноњ пол≥тики в област≥ формуванн¤ статутного кап≥талу, фонд≥в спец≥ального призначенн¤ ≥ резерв≥в, залученн¤ позикових кошт≥в сторонн≥х орган≥зац≥й, зд≥йсненн¤ активних кредитних операц≥й.

р≥м того, д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в, що виступають посередниками м≥ж тими, хто маЇ у своЇму розпор¤дженн≥ кошти у вид≥ заощаджень, ≥ тими, хто в них потребуЇ, пол¤гаЇ в тому, щоб рац≥онально залучати ц≥ кошти ≥ надавати њх у позичку або ≥нвестувати по б≥льш високих ставках дл¤ забезпеченн¤ загальноњ прибутковост≥, у тому числ≥ одержанн¤ прибутку.

ƒл¤ зд≥йсненн¤ операц≥йноњ д≥¤льност≥, пов'¤заноњ з залученн¤м кошт≥в ≥ њхнього розм≥щенн¤ в умовах ринковоњ невизначеност≥ майбутн≥х попиту ≥ надходжень на¤вних кошт≥в за визначений пер≥од, банку потр≥бн≥ кошти в њхн≥й л≥кв≥дн≥й форм≥, тобто так≥ активи, що могли б бути легко ≥ швидко перетворен≥ в гот≥вку з невеликим ризиком втрат або взагал≥ без нього.

“аким чином, л≥кв≥дн≥сть комерц≥йного банку - це можлив≥сть використовувати його активи в ¤кост≥ на¤вних кошт≥в або швидко перетворювати њх в так≥ .

омерц≥йний банк вважаЇтьс¤ л≥кв≥дним, ¤кщо суми його на¤вних кошт≥в ≥ ≥нших л≥кв≥дних актив≥в, а також можливост≥ швидко моб≥л≥зувати кошти з ≥нших джерел достатн≥ дл¤ своЇчасного погашенн¤ боргових ≥ ф≥нансових зобов'¤зань. р≥м того, л≥кв≥дний резерв необх≥дний дл¤ задоволенн¤ практично будь-¤ких непередбачених ф≥нансових потреб: укладанн¤ виг≥дних угод по кредит≥ або ≥нвестуванню; на компенсуванн¤ сезонних ≥ непередбачених коливань попиту на кредит, поповненн¤ кошт≥в при неспод≥ваному вилученн≥ внеск≥в ≥ т.д.

” в≥тчизн¤н≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥, на в≥дм≥ну в≥д сталоњ м≥жнародноњ банк≥вськоњ терм≥нолог≥њ, часом м≥шаютьс¤ два пон¤тт¤ - л≥кв≥дн≥сть балансу банку ≥ платоспроможн≥сть останнього, що в наступному призводить до ототожненн¤ метод≥в ≥ засоб≥в п≥дтримки л≥кв≥дност≥ ≥ платоспроможност≥ кредитних ≥нститут≥в. якщо перше в б≥льшому ступен≥ справа самого банку ≥ в≥н самост≥йно вибираЇ в конкретних умовах т≥ або ≥нш≥ засоби п≥дтримки своЇњ л≥кв≥дност≥ на р≥вн≥ встановлених норм, то друге, ¤к правило, в≥дноситьс¤ до функц≥й держави в особ≥ ÷ентрального банку.

ќтже, банк вважаЇтьс¤ л≥кв≥дним, ¤кщо суми його кошт≥в, ¤к≥ банк маЇ можлив≥сть швидко моб≥л≥зувати з ≥нших джерел, дозвол¤ють своЇчасно виконувати зобов'¤занн¤ по пасиву. Ќеобх≥дно п≥дкреслити, що з метою п≥дтримки своЇњ стаб≥льност≥ банк повинний мати визначений л≥кв≥дний резерв дл¤ виконанн¤ непередбачених зобов'¤зань, по¤ва ¤ких може бути викликано зм≥ною стану грошового ринку, ф≥нансового положенн¤ кл≥Їнта або банку партнера.

Ћ≥кв≥дн≥сть балансу. Ѕаланс вважаЇтьс¤ л≥кв≥дним, ¤кщо його стан дозвол¤Ї за рахунок швидкоњ реал≥зац≥њ кошт≥в по активу покривати терм≥нов≥ зобов'¤занн¤ по пасиву. ћожлив≥сть швидкого перетворенн¤ актив≥в банку в грошову форму дл¤ виконанн¤ його зобов'¤зань визначаЇтьс¤ р¤дом чинник≥в, серед ¤ких вир≥шальним Ї в≥дпов≥дн≥сть терм≥н≥в розм≥щенн¤ кошт≥в терм≥нам залученн¤ ресурс≥в. ≤накше кажучи, ¤кий пасив по терм≥ну, таким повинний бути й актив; тод≥ забезпечуЇтьс¤ р≥вновага в баланс≥ м≥ж сумою ≥ терм≥ном вив≥льненн¤ кошт≥в по активу в грошов≥й форм≥ ≥ сумою ≥ терм≥ном майбутнього платежу по зобов'¤занн¤х банку.

Ќа л≥кв≥дн≥сть балансу банку впливаЇ структура його актив≥в: чим б≥льше частка першокласних л≥кв≥дних кошт≥в у загальн≥й сум≥ актив≥в, тим вище л≥кв≥дн≥сть банку. јктиви банку по ступен≥ њхньоњ л≥кв≥дност≥ можна розд≥лити на трьох групи: 1. Ћ≥кв≥дного кошти, що знаход¤тьс¤ в негайн≥й готовност≥, або першокласного л≥кв≥дного засоби. ” њхньому числ≥ - каса, засобу на коррахунку, першокласн≥ вексел¤ ≥ державн≥ ц≥нн≥ папери. 2. Ћ≥кв≥дн≥ засоби в розпор¤дженн≥ банку, що можуть бути перетворен≥ в кошти. ћова йде про кредити й ≥нш≥ платеж≥ на користь банку з терм≥нами виконанн¤ в найближч≥ 30 дн≥в, умовно реал≥зованих ц≥нних паперах, зареЇстрованих на б≥рж≥ (¤к ≥ участь в ≥нших п≥дприЇмствах ≥ банках), ≥ ≥нших ц≥нност¤х (включаючи нематер≥альн≥ активи). 3. Ќел≥кв≥дн≥ активи - це прострочен≥ кредити ≥ ненад≥йн≥ борги, будинки ≥ спорудженн¤, що належать банку ≥ в≥днос¤тьс¤ до основних фонд≥в .

” м≥жнародн≥й банк≥вськ≥й практиц≥ самою л≥кв≥дною частиною актив≥в вважаЇтьс¤ касова гот≥вка, п≥д ¤ким розум≥ютьс¤ не т≥льки грош≥ в кас≥, але ≥ кошти, що знаход¤тьс¤ на поточному рахунку даного кредитного ≥нституту в ÷ентральному банку. Ћ≥кв≥дними статт¤ми в крањнах ринковоњ економ≥ки вважають першокласн≥ короткостроков≥ комерц≥йн≥ вексел¤, що банк може переоформити у ÷ентральному банку, ц≥нн≥ папери,, гарантован≥ державою. ћенше л≥кв≥дними Ї банк≥вськ≥ ≥нвестиц≥њ в довгостроков≥ ц≥нн≥ папери, тому що њхн¤ реал≥зац≥¤ за короткий терм≥н не завжди можлива. як малол≥кв≥дн≥ активи розгл¤даютьс¤ довгостроков≥ позички ≥ вкладенн¤ в нерухом≥сть.

р≥м того, л≥кв≥дн≥сть банку залежить в≥д ступен¤ ризику окремих активних операц≥й: чим б≥льша частка высокоризикових актив≥в у баланс≥ банку, тим нижче його л≥кв≥дн≥сть. “ак, у сформован≥й практиц≥ до над≥йних актив≥в прийн¤то в≥дносити на¤вн≥ кошти, а до высокоризикових - довгостроков≥ вкладенн¤ банк≥в . —туп≥нь кредитоспроможност≥ позичальник≥в банку робить ≥стотний вплив на своЇчасне поверненн¤ позичок ≥ тим самим на л≥кв≥дн≥сть балансу банку: чим б≥льше. частка высокоризикових кредит≥в у кредитному портфел≥ банку, тим нижча його л≥кв≥дн≥сть. Ћ≥кв≥дн≥сть залежить також в≥д структури пасив≥в балансу. якщо по вкладах до запитанн¤ вкладники вправ≥ зажадати грош≥ в будь-¤кий момент, то строков≥ вклади знаход¤тьс¤ в розпор¤дженн≥ банку б≥льш-менш тривалий пер≥од, ≥, отже, за ≥нших р≥вних умов п≥двищенн¤ питомоњ ваги вклад≥в до запитанн¤ ≥ зниженн¤, частки строкових вклад≥в знижуЇ банк≥вську л≥кв≥дн≥сть. Ќад≥йн≥сть депозит≥в ≥ позик, отриманих банком в≥д ≥нших кредитних установ, також впливаЇ на р≥вень л≥кв≥дност≥ балансу.

Ћ≥кв≥дн≥сть балансу банку оц≥нюЇтьс¤ за допомогою розрахунку спец≥альних показник≥в, що в≥дбивають сп≥вв≥дношенн¤ актив≥в ≥ пасив≥в, структуру актив≥в. ” м≥жнародн≥й банк≥вськоњ практиц≥ част≥ше усього в цих ц≥л¤х використовуютьс¤ коеф≥ц≥Їнти л≥кв≥дност≥. ќстанн≥ ¤вл¤ють собою сп≥вв≥дношенн¤ р≥зноман≥тних статей активу балансу кредитноњ установи з визначеними статт¤ми пасиву або, навпаки, пасив≥в з активами. ѕоказники л≥кв≥дност≥ в р≥зних крањнах мають р≥зноман≥тн≥ назви, неоднаков≥ методики њхн≥й численн¤, що пов'¤зано з≥ сформованою практикою. ≥ традиц≥¤ми залежать в≥д спец≥ал≥зац≥њ ≥ величини банк≥в, проведеноњ пол≥тики в област≥ кредиту ≥ р¤ду ≥нших обставин. «вичайно дл¤ оц≥нки л≥кв≥дност≥ застосовуютьс¤ коеф≥ц≥Їнти короткостроковоњ ≥ середньостроковоњ л≥кв≥дност≥; вони обчислюютьс¤ ¤к в≥дношенн¤ короткострокових л≥кв≥дних актив≥в або середньострокових актив≥в до в≥дпов≥дним по терм≥нах пасивам. ” р¤д≥ крањн ринковоњ економ≥ки банки зобов'¤зан≥ п≥дтримувати коеф≥ц≥Їнти л≥кв≥дност≥ не нижче визначеного р≥вн¤, називаного нормою л≥кв≥дност≥.

Ќорми л≥кв≥дност≥ в одних крањнах встановлюютьс¤ органами банк≥вського ≥ валютного контролю, в ≥нших - банк≥вським законодавством; њхн¤ величина визначаЇтьс¤ з урахуванн¤м накопиченого досв≥ду ≥ конкретних м≥сцевих умов. ” наш≥й крањн≥ з метою контролю за л≥кв≥дн≥стю комерц≥йних банк≥в також були введен≥ норми л≥кв≥дност≥. ќц≥нка р≥вн¤ л≥кв≥дност≥ банку дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом з≥ставленн¤ значенн¤ коеф≥ц≥Їнт≥в л≥кв≥дност≥ конкретного банку з установленими нормами. ѕ≥дтримка л≥кв≥дност≥ на необх≥дному р≥вн≥ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою проведенн¤ визначеноњ пол≥тики банку в област≥ пасивних ≥ активних операц≥й, вироблюваноњ з урахуванн¤м конкретних умов грошового ринку, специф≥ки кл≥Їнтури, особливостей виконуваних операц≥й, можливостей виходу на нов≥ ринки ≥ розвитку банк≥вських послуг.

ѕотреба комерц≥йного банку в л≥кв≥дних коштах

” практиц≥ св≥товоњ банк≥вськоњ справи поки не знайдено всеос¤жноњ формули або набору норматив≥в, ¤к≥ б достатньо точно визначали потребу комерц≥йних банк≥в у необх≥дних л≥кв≥дних коштах.

ер≥вництво банк≥в пост≥йно прид≥л¤Ї велику увагу питанн¤м л≥кв≥дност≥, проте дотепер немаЇ доступноњ ≥ повсюдно прийн¤тноњ формули дл¤ визначенн¤ потреб банку в л≥кв≥дних коштах. Ќеобх≥дна сума л≥кв≥дност≥ окремо уз¤того банку залежить в≥д коливань загальноњ суми внеск≥в ≥ попиту на кредит.

” свою чергу, ц≥ коливанн¤ залежать в≥д становища в економ≥ц≥ т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни, де пост≥йно в≥дбуваютьс¤ зм≥ни: програмно-ц≥льов≥, випадков≥, сезонн≥, цикл≥чн≥ довгостроков≥ й ≥н.

¬ипадков≥ зм≥ни ≥ њхн≥ масштаби важко передбачити, оск≥льки вони не сл≥дують ¤к≥йсь усто¤н≥й схем≥, проте вони, безумовно, впливають на р≥вень внеск≥в ≥ потреби в кредитах. ѕрикладами випадкових под≥й можуть служити страйки, насл≥дки таких катастроф, ¤к землетрус, пов≥нь, пан≥ка в пер≥од в≥йни, а так де¤к≥ неординарн≥ економ≥чн≥ або пол≥тичн≥ д≥њ.

—езонн≥ зм≥ни, пр¤мо пов'¤зан≥ з≥ зм≥ною сезон≥в, в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д випадкових тем, що повторюютьс¤ щор≥чно. «годом звична дл¤ сезону ситуац≥¤ може трохи зм≥нюватис¤. Ѕанк, розташований у с≥льськ≥й м≥сцевост≥, з≥штовхуЇтьс¤ з зростанн¤м внеск≥в восени п≥сл¤ збору врожаю ≥ з великим попитом на кредит навесн≥. ѕотреба в кредитах на буд≥вництво в л≥тн≥ м≥с¤ц≥ звичайно вище, чим зимою. „инником, що визначаЇ сезонн≥сть, Ї, безумовно, погода, але впливають також ≥ традиц≥њ: прикладом може служити зб≥льшенн¤ роздр≥бних продаж≥в у грудн≥ напередодн≥ р≥здва.

÷икл≥чн≥ зм≥ни ще сутужн≥ше передбачати, чим сезонн≥. ” пер≥од спаду д≥ловоњ активност≥ попит на кредити ≥ внески скорочуютьс¤.

ѕроте остаточний вплив на банк≥вську систему в ”. у ц≥лому буде залежати в≥д д≥й Ќац≥онального банку по зд≥йсненню грошово-кредитноњ пол≥тики.

ƒовгостроков≥ коливанн¤ або тенденц≥њ д≥ють прот¤гом б≥льш тривалого пер≥оду, чим окремий економ≥чний цикл. ¬они можуть охоплювати дек≥лька цикл≥в ≥ Ї результатом таких короткострокових ≥ довгострокових чинник≥в, ¤к зрушенн¤ в споживанн≥, заощадженн¤х, ≥нвестиц≥йному процес≥, чисельност≥ населенн¤ ≥ зайн¤тих, техн≥чному р≥вн≥ виробництва.

÷≥лком очевидно, що на р≥вень банк≥вських вклад≥в впливають багато економ≥чних чинник≥в, що робл¤ть плануванн¤ л≥кв≥дност≥ вкрай необх≥дним.

” розрахунках потреби в л≥кв≥дних ресурсах на той або ≥нший пер≥од банк може виходити з оч≥куваних зм≥н р≥вн¤ внеск≥в ≥ кредит≥в щодо даного базисного пер≥оду. Ќа динам≥ку л≥кв≥дност≥ або надлишку резерв≥в впливають три чинники:

" придбанн¤ або втрата кошт≥в у зв'¤зку з≥ зб≥льшенн¤м або зменшенн¤м внеск≥в;

" те ж у зв'¤зку з≥ зростанн¤м або скороченн¤м кредит≥в ≥/або ≥нвестиц≥й;

" зб≥льшенн¤ або зменшенн¤ розм≥ру обов'¤зкових резерв≥в унасл≥док зростанн¤ або скороченн¤ внеск≥в.

–озрахунок потреби в л≥кв≥дних ресурсах умовного банку показаний у таблиц≥ є1.

ѕотреба в л≥кв≥дних ресурсах може бути розрахована на будь-¤кий бажаний пер≥од. ¬≥дпов≥дно до таблиц≥, надходженн¤ додаткових фонд≥в оч≥куЇтьс¤ в першому квартал≥ року, проте в час, що залишивс¤, банку буде потр≥бно прикласти б≥льше зусилл¤, щоб залучити засоби дл¤ покритт¤ потреби в л≥кв≥дних ресурсах . ÷≥ потреби пов'¤зан≥ переважно з оч≥куваним зб≥льшенн¤м попиту на кредит, а не з вилученн¤м внеск≥в. “реба в≥дзначити, що р≥ст внеск≥в п≥д к≥нець року потребуЇ зб≥льшенн¤ обов'¤зкових резерв≥в, що компенсуЇ зв≥льненн¤ цих фонд≥в на початку року.

якби можна було ц≥лком точно передбачити зм≥ни суми внеск≥в ≥ попиту на позички й ≥нвестиц≥њ, то проблема визначенн¤ необх≥дних л≥кв≥дних засоб≥в значно спростилас¤ б. Ќезважаючи на складн≥сть завданн¤, банки повинн≥ намагатис¤ прогнозувати об"Їм внеск≥в ≥ кредит≥в.

¬елик≥ банки зд≥йснюють прогнозуванн¤ двома основними методами.

ќдин ≥з них припускаЇ анал≥з потреб у кредит≥ й оч≥куваному р≥вн≥ внеск≥в кожного з головних кл≥Їнт≥в. ÷им методом звичайно користуютьс¤ службовц≥ в≥дд≥лу по оц≥нц≥ кредитоспроможност≥: кожний готуЇ прогноз по своњй груп≥ рахунк≥в. ¬≥дпов≥дальн≥сть за координац≥ю ≥ зведенн¤ цих прогноз≥в несуть економ≥чний в≥дд≥л, в≥дд≥л контролера, в≥дд≥л скарбника або спец≥альноњ групи прац≥вник≥в, в≥дпов≥дальних за плануванн¤.

≤нший метод п≥драхунку обс¤гу позичок ≥ внеск≥в - прогнозуванн¤ джерел ≥ використанн¤ сукупних ≥нвестиц≥йних фонд≥в крањни. –озрахунки робл¤тьс¤ дл¤ приватного ≥ державного сектор≥в економ≥ки з використанн¤м, ¤к правило, економетричних метод≥в прогнозуванн¤. ќц≥нка потреб приватного сектора пор≥внюЇтьс¤ з оц≥нкою надходженн¤ кошт≥в. “од≥ загальну потребу в банк≥вських кредитах можна визначити ¤к р≥зницю м≥ж потребами в коштах ≥ њхн≥х надходженн¤х, так що конкретний банк може п≥драхувати частку на ринку кредиту. ÷ей метод використовуЇтьс¤ головним чином великими банками, оск≥льки невеличк≥ банки звичайно не мають у своЇму розпор¤дженн≥ квал≥ф≥кований персонал дл¤ зд≥йсненн¤ наст≥льки складних розрахунк≥в.

ѕрогнозуючи р≥вень внеск≥в ≥ позичок, ц≥ банки покладаютьс¤ в основному на св≥й минулий досв≥д. ћасштаби можливих коливань у р≥вн≥ внеск≥в ≥ кредит≥в часто можуть п≥дказати граф≥ки ≥ таблиц≥ середньом≥с¤чних даних за дек≥лька рок≥в або за пер≥од економ≥чного циклу.

јле ¤ким би не був банк, великим або невеликим, при прогнозуванн≥ його потреб у л≥кв≥дних ресурсах необх≥дно враховувати ¤к м≥сцев≥, так ≥ загальнонац≥ональн≥ аспекти. Ќа м≥сцевому р≥вн≥ в увагу приймаютьс¤ в першу чергу вид, джерело ≥ ступ≥нь стаб≥льност≥ внеск≥в. ѕрийн¤то вважати, що ощадн≥ вклади б≥льш стаб≥льн≥ в пор≥вн¤нн≥ з≥ строковими вкладами, а строков≥ вклади - у пор≥вн¤нн≥ з вкладами до запитанн¤. ÷е, ¤к правило, справедливо у в≥дношенн≥ окремих рахунк≥в, але не завжди в≥рно, коли мова йде про сукупн≥ внески банку. ¬клади до запитанн¤, що складаютьс¤ з множини невеличких ≥ середн≥х рахунк≥в, у ц≥лому б≥льш стаб≥льн≥, чим т≥ ж внески, але складаютьс¤ з рахунк≥в дек≥лькох великих д≥лових ф≥рм або ≥ндив≥дуальних вкладник≥в, тому що зб≥гу коливань залишк≥в на рахунках б≥льш ймов≥рно лише дл¤ дуже небагатьох д≥лових ф≥рм.

ѕричиною сезонних коливань внеск≥в ≥ кредит≥в Ї головним чином недостатн¤ диверсиф≥кац≥¤ економ≥чноњ д≥¤льност≥ в район≥ операц≥й банку. Ќе р≥дк≥сть, коли економ≥ка окремого району майже ц≥лком залежить в≥д одн≥Їњ або де¤ких галузей, що виробл¤ють сум≥жн≥ товари.

’оча б≥льш≥сть банк≥в в ”. в≥днос¤тьс¤ до категор≥њ др≥бних п≥дприЇмств ≥ зд≥йснюють операц≥њ в межах обмеженого економ≥чного району, на њхню д≥¤льн≥сть впливають ≥ чинники, що виникають далеко за його межами. Ќаприклад, м≥ри грошово-кредитноњ ≥ податковоњ пол≥тики в≥дчуваютьс¤ спочатку у великих центрах грошового ринку, але рано чи п≥зно вони торкаютьс¤ вс≥х банк≥в. ∆одний банк, ¤ким би малим ≥ в≥ддалений в≥н не був, не може уникнути впливу пол≥тики грошово-кредитноњ рестрикц≥њ. ќтже, кер≥вництво кожного банку повинно бути в курс≥ загальнонац≥ональних тенденц≥й, коли банк≥вська система ≥ кожний окремий банк зштовхуютьс¤ з обмежен≥стю в≥льних кошт≥в, необх≥дних дл¤ наданн¤ нових кредит≥в. ѕроблема л≥кв≥дност≥ може стати при цьому критичною, оск≥льки попит на кредит у цей момент по темпах зростанн¤ звичайно обган¤Ї внески. ѕроцентн≥ ставки можуть зрости до надзвичайно високого р≥вн¤. якщо банк маЇ у своЇму розпор¤дженн≥ достатню л≥кв≥дн≥сть дл¤ задоволенн¤ попиту на кредит, в≥н може з вигодою використовувати високий позичковий в≥дсоток ≥ зб≥льшити тим самим св≥й прибуток. якщо ж л≥кв≥дних кошт≥в мало, банк змушений буде або в≥дмовитис¤ в наданн≥ кредит≥в, що об≥ц¤ли високий прибуток, або ж реал≥зувати менше л≥кв≥дн≥ ц≥нн≥ папери з втратою на курс≥, щоб покрити попит на кредит ≥з боку своњх кл≥Їнт≥в.

“аким чином, очевидно, що на р≥вень банк≥вськоњ л≥кв≥дност≥ впливають багато економ≥чних ≥ ≥нших чинник≥в, у зв'¤зку з чим питанн¤ розрахунк≥в, плануванн¤ ≥ управл≥нн¤ стають найважлив≥шими напр¤мками в д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в.

Ќа п≥дстав≥ цих чинник≥в, що формують пол≥тику, стратег≥ю ≥ повс¤кденну д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в, ≥сторично зароджувалас¤, розвивалас¤ й удосконалювалас¤ теор≥¤ ≥ практика управл≥нн¤ банк≥вською л≥кв≥дн≥стю.

1.2. “еор≥¤ управл≥нн¤ л≥кв≥дн≥стю комерц≥йного банку

“еор≥њ управл≥нн¤ банк≥вською л≥кв≥дн≥стю з'¤вилис¤ практично одночасно з орган≥зац≥Їю комерц≥йних банк≥в. ¬ даний час розр≥зн¤ють чотири особлив≥ теор≥њ: комерц≥йних позичок, перем≥щенн¤, оч≥куваного прибутку - вони пов'¤зан≥ з управл≥нн¤м активами ≥ теор≥¤ управл≥нн¤ пасивами.

¬≥дпов≥дальн≥ за управл≥нн¤ станом л≥кв≥дност≥ сп≥вроб≥тники банку навр¤д чи усв≥домлюють те, що у своњй практичн≥й д≥¤льност≥ вони перетворюють одну з теор≥й л≥кв≥дност≥. Ќа практиц≥ в т≥й чи ≥нш≥й степен≥ використовуютьс¤ вс≥ теор≥њ, але в р≥зних банках одн≥й з них надаЇтьс¤ б≥льше значенн¤.

” управл≥нн≥ станом л≥кв≥дност≥ можна вид≥лити два крайн≥х напр¤мки. ќдне з них - пол≥тика пильного контролю за резервами. ¬она зводитьс¤ до того щоб не припустити на¤вност≥ в банку кошт≥в, що не принос¤ть прибутки, тобто фактично будь-¤кого надлишку кошт≥в щодо потреб у них. ≤нша протилежн≥сть - пол≥тика пост≥йноњ п≥дтримки резерв≥в на р≥вн≥, достатньому дл¤ задоволенн¤ вимог щодо норм обов'¤зкових резерв≥в ≥ в п≥ков≥ пер≥оди зростанн¤ депозит≥в. Ѕ≥льш≥сть банк≥в притримуЇтьс¤ середини. ƒл¤ вс≥ великих банк≥в Ї виг≥дним строго контролювати на¤вн≥ кошти, а др≥бн≥ банки усе б≥льше усв≥домлюють той внесок, що може внести вм≥ле управл≥нн¤ касою в забезпеченн¤ загальноњ прибутковост≥ операц≥й.

ѕершим завданн¤м плануванн¤ потреб у л≥кв≥дних коштах Ї управл≥нн¤ гот≥вкою, тобто п≥дтримка р≥вн¤ обов'¤зкових резерв≥в ≥ забезпеченн¤ запасу банкнот ≥ монет, достатнього дл¤ задоволенн¤ потреб кл≥Їнт≥в. « огл¤ду на, що сума грошей у кас≥ банку прот¤гом його робочих годин пост≥йно зм≥нюЇтьс¤ в м≥ру притоку ≥ в≥дтоку грошей у результат≥ численних угод, то це завданн¤ наст≥льки ж важке, ¤к ≥ важливе. аса не приносить прибутку, отже, завданн¤м кер≥вництва банку буде п≥дтримка каси на м≥н≥мально допустимому р≥вн≥.

”правл≥нн¤ гот≥вкою припускаЇ виконанн¤ банком багатьох розрахунк≥в ≥ упор¤дкуванн¤ зв≥т≥в дл¤ Ќац≥онального банку, у тому числ≥ щоденний зв≥т "Ќа¤вн≥сть кошт≥в у кас≥".

як уже говорилос¤, теор≥¤ управл≥нн¤ л≥кв≥дн≥стю з'¤вилас¤ ≥ розвивалас¤ практично одночасно з орган≥зац≥Їю ≥ розвитком комерц≥йних банк≥в. —початку питанн¤ про банк≥вську л≥кв≥дн≥сть мало два теоретичних п≥дходи. ѕерший п≥дх≥д був заснований на тому, що структура актив≥в банку по строках повинна точно в≥дпов≥дати структур≥ його пасив≥в, а це практично виключало можлив≥сть проведенн¤ комерц≥йними банками активноњ пол≥тики управл≥нн¤ своЇю л≥кв≥дн≥стю. Ќа дан≥й теоретичн≥й основ≥ було вироблено так називане золоте банк≥вське правило, що пол¤гаЇ в тому, що розм≥р ≥ терм≥ни ф≥нансових вимог банку повинн≥ в≥дпов≥дати розм≥рам ≥ терм≥нам його зобов'¤зань.

ƒругий п≥дх≥д базувавс¤ на реальн≥й нев≥дпов≥дност≥ структур актив≥в ≥ пасив≥в балансу, оск≥льки жодний нав≥ть самий потужний комерц≥йний банк не застрахований в≥д насл≥дк≥в ф≥нансово-кредитних ¤вищ, що пост≥йно в≥дбуваютьс¤ в соц≥ально-економ≥чних системах: економ≥чних криз, банкрутств, неплатеж≥в по позичках, кон'юнктури попиту ≥ пропозиц≥й на ринках позичкових кап≥тал≥в кошт≥в, ц≥нних папер≥в ≥ ≥нших про¤в≥в незбалансованост≥ ринкових в≥дносин . “ак≥ ¤вища найб≥льше характерн≥ дл¤ крањн, що зд≥йснюють перех≥д в≥д планово-централ≥зованоњ до ринковоњ економ≥ки.

¬с≥ вищевказан≥ тай ≥нш≥ трднощ≥, що реально виникали на р≥зноман≥тних етапах розвитку або перетворенн¤ соц≥ально-економ≥чних систем, потребували пост≥йноњ турботи банк≥вського кер≥вництва про п≥дтримку визначеного р≥вн¤ л≥кв≥дност≥. «абезпеченн¤ ц≥Їњ базисноњ умови ст≥йкоњ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в викликало об'Їктивну необх≥дн≥сть вир≥шити проблему л≥кв≥дност≥ через можлив≥сть управл≥нн¤ структурою балансу, тобто можлив≥сть управл≥нн¤ активами ≥ пасивами комерц≥йних банк≥в.

” процес≥ еволюц≥йних перетворень соц≥ально-економ≥чних систем, ускладненн¤ й удосконаленн¤ св≥товоњ практики банк≥вськоњ справи другий п≥дх≥д до питанн¤ л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в одержав подальший розвиток по двох основних напр¤мках: теор≥њ управл≥нн¤ активами ≥ теор≥њ управл≥нн¤ пасивами комерц≥йних банк≥в.

1. ќц≥нка л≥кв≥дност≥ балансу комерц≥йного банку

ќсновн≥ напр¤мки анал≥зу л≥кв≥дност≥ балансу банку

” процес≥ анал≥зу л≥кв≥дност≥ балансу комерц≥йного банку ставитьс¤ завданн¤ визначенн¤ фактичноњ л≥кв≥дност≥, в≥дпов≥дн≥сть њњ нормативам, ви¤вленн¤ чинник≥в, що викликали в≥дхиленн¤ фактичного значенн¤ коеф≥ц≥Їнт≥в л≥кв≥дност≥ в≥д установлених Ќац≥ональним банком.

ќсновними ¤к≥сними чинниками, що визначають л≥кв≥дн≥сть, Ї види залучених депозит≥в, њхн≥ джерела ≥ стаб≥льн≥сть. “ому анал≥з депозитноњ бази служить в≥дправним моментом в анал≥з≥ л≥кв≥дност≥ банку до п≥дтримки його над≥йност≥.

¬икористовуючи методи пор≥вн¤льного анал≥зу пасивних операц≥й, можна ви¤вити зм≥ни в обс¤гах цих операц≥й, визначити вплив њх на л≥кв≥дн≥сть банку. ќсновне м≥сце в ресурсах банку займають залучен≥ депозити, розрахунков≥ ≥ поточн≥ рахунки. залучен≥ кошти по строках вимог, тобто ступен¤ л≥кв≥дност≥, можуть бути п≥дрозд≥лен≥ дл¤ анал≥зу на так≥ п≥дгрупи: 1. “ерм≥нов≥ депозити. 2. ƒепозити до запитанн¤ (кошти державного бюджету ≥ бюджетних орган≥зац≥й, розрахунков≥ ≥ поточн≥ рахунки п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, кооператив≥в, орендар≥в, п≥дприЇмц≥в, населенн¤, а також кошти в розрахунках). 3. ошти, що над≥йшли в≥д продажу ц≥нних папер≥в. 4. редитори. 5. редити ≥нших банк≥в. ѕитома вага окремих п≥дгруп у загальн≥й сум≥ прит¤гнутих кошт≥в характеризуЇ м≥сце ≥ роль у кредитному потенц≥ал≥ кожного виду ресурсу ≥ в≥дпов≥дних економ≥чних контрагент≥в.

” процес≥ зд≥йсненн¤ депозитноњ пол≥тики комерц≥йним банкам доц≥льно використовувати такий математичний ≥нструментар≥й.

1. ѕри визначенн≥ середнього строку збереженн¤ вкладноњ гривн≥, що в≥дбиваЇ в динам≥ц≥ стаб≥льн≥сть внеск≥в, що особливо важливо дл¤ оц≥нки внеск≥в у ¤кост≥ ресурс≥в короткострокового кредитуванн¤.

де: —ƒ - середн≥й строк збереженн¤ в дн¤х;

ќср - середн≥й залишок внеск≥в;

¬ - оборот по видач≥ внеск≥в;

ƒ - к≥льк≥сть дн≥в у пер≥од≥.

2. ѕри визначенн≥ р≥вн¤ ос≥данн¤ кошт≥в, що над≥йшли у внески:

де: ќк - залишок внеск≥в на к≥нець року;

ќн - залишок внеск≥в на початок року;

ѕ - надходженн¤ у внески.

3. ѕри визначенн≥ частки кошт≥в в≥д плановоњ виручки, що ос≥даЇ на розрахунковому рахунку, що без збитку дл¤ п≥дприЇмства може бути розм≥щена на терм≥новий депозитний рахунок:

де: ƒос - частка кошт≥в в≥д плановоњ виручки п≥дприЇмства, що може бути прим≥щена на терм≥новий депозитний рахунок у планованому пер≥од≥:

ќср - середн≥й залишок кошт≥в на розрахунковому рахунку за в≥дпов≥дний пер≥од минулого року (3, 6, 9,12 м≥с¤ц≥в), розраховуЇтьс¤ ¤к середн¤ хронолог≥чна на п≥дстав≥ фактичних залишк≥в на м≥с¤чн≥ або квартальн≥ дати;

ѕфакт - фактичн≥ надходженн¤ на розрахунковий рахунок (фактична реал≥зац≥¤ за в≥дпов≥дний пер≥од минулого року);

ѕпл - оч≥куван≥ надходженн¤ на розрахунковий рахунок (план по реал≥зац≥њ) у планованому пер≥од≥.

Ќайважлив≥шим ≥нструментом депозитноњ пол≥тики Ї в≥дсоток. „им над≥йн≥ш≥ пасиви, тобто чим б≥льший терм≥н ≥ сума депозит≥в, тим б≥льший в≥дсоток гарантуЇ банк. р≥м того, в≥дсоток по депозиту повинний враховувати р≥вень ≥нфл¤ц≥њ.

ƒепозитна пол≥тика в≥тчизн¤них комерц≥йних банк≥в починаЇ застосовувати ≥нструменти закордонноњ практики - це депозитний сертиф≥кат на пред'¤вника, що з'¤вивс¤ наприк≥нц≥ 1990 р., що може обертатис¤ на ринку ¤к будь-¤кий ≥нший ц≥нний пап≥р. ¬≥н маЇ дв≥ переваги. ѕо-перше, депозитн≥ сертиф≥кати на в≥дм≥ну в≥д ≥нших ≥нструмент≥в депозитноњ пол≥тики Ї предметом б≥ржовоњ гри, ≥, отже, покупець може розраховувати на одержанн¤ додаткового прибутку в результат≥ спри¤тливоњ зм≥ни кон'юнктури ринку. ѕо-друге, у випадку зд≥йсненн¤ ур¤дом нам≥р≥в про заморожуванн¤ депозит≥в п≥дприЇмств придбанн¤ сертиф≥ката, що маЇ в≥льне обертанн¤ на ринку, дасть њхн≥м власникам де¤ку свободу маневру. ” ц≥й ситуац≥њ сертиф≥кат стаЇ альтернативним засобом платежу.

Ѕанки повинн≥ мати свою стратег≥ю п≥дтримки ст≥йкост≥ депозит≥в. „астиною такоњ стратег≥њ виступаЇ маркетинг - п≥двищенн¤ ¤кост≥ обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в, ≥з тим щоб вони залишалис¤ в≥рними банку ≥ п≥д час кризових ситуац≥й. ѕ≥двищенн¤ терм≥ну ощадних депозит≥в, њхньоњ середньоњ суми також пом'¤кшуЇ коливанн¤ депозит≥в п≥д час криз.

” процес≥ анал≥зу л≥кв≥дност≥ балансу доц≥льно ви¤вити м≥ру дотриманн¤ принцип≥в л≥кв≥дност≥ за допомогою п≥дтримки оптимального сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж терм≥нами депозит≥в ≥ терм≥нами кошт≥в, розм≥щуваних в активних операц≥¤х. јнал≥з доц≥льно проводити шл¤хом розрахунку таких коеф≥ц≥Їнт≥в:

1 - коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ дл¤ ресурс≥в з обмеженою л≥кв≥дн≥стю (кошти на рахунках до запитанн¤, кошти на строкових вкладах ≥з терм≥нами до 6 м≥с¤ц≥в);

2 - коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ дл¤ ресурс≥в ≥з середньою л≥кв≥дн≥стю (кошти на терм≥нових рахунках ≥з терм≥ном в≥д 6 м≥с¤ц≥в до 1 року);

3 - коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ дл¤ ресурс≥в ≥з високою л≥кв≥дн≥стю (кошти на терм≥нових рахунках ≥з терм≥ном в≥д року до 4 рок≥в).

¬с≥ три коеф≥ц≥Їнти л≥кв≥дност≥ можуть бути розрахован≥ по одн≥й формул≥:

де: л - коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ ( 1, 2, 3);

«к - заборгован≥сть за позикою, наданою в≥дпов≥дно на 6 м≥с¤ц≥в, на р≥к, в≥д року до 4 рок≥в;

– - прит¤гнут≥ депозити в≥дпов≥дно з зазначеними коеф≥ц≥Їнтами на терм≥н до 6 м≥с¤ц≥в, до року, в≥д року до 4 рок≥в.

«азначен≥ коеф≥ц≥Їнти повинн≥ бути, ¤к правило, нижче 100%.

ƒодатковими чинниками п≥дтримки л≥кв≥дност≥ Ї обмеженн¤ розм≥ру кредиту, наданого одному позичальнику частиною власних кошт≥в установи банку, ≥ видача кредиту можливо б≥льшому числу кл≥Їнт≥в при збер≥ганн≥ загального обс¤гу кредитуванн¤, що м≥н≥м≥зуЇ втрати банку в≥д порушенн¤ умов поверненн¤ позичок.

Ѕанки звичайно за участю держави практикують "трансформац≥ю" л≥кв≥дних грошових нагромаджень, насамперед депозит≥в, у середньо- ≥ довгостроков≥ кредити . ƒе¤к≥ банки скорочують короткостроков≥ позички при одночасному розширенн≥ середньострокового ≥ довгострокового кредитуванн¤, зокрема, житлового буд≥вництва, домагаючись високого коеф≥ц≥Їнта "трансформац≥њ" ресурс≥в короткострокових у довгостроков≥. оеф≥ц≥Їнт розраховуЇтьс¤ по формул≥:

де: R - короткостроков≥ ресурси;

S - короткостроков≥ позички;

- трансформац≥¤ ресурс≥в по терм≥ну може бути одн≥Їю з причин загостренн¤ банк≥вськоњ л≥кв≥дност≥. “ому необх≥дно регулювати трансформац≥ю ресурс≥в шл¤хом страхуванн¤ ≥ резервуванн¤ частини короткострокових ресурс≥в на р≥вн≥ 10-20%.

ƒосв≥д закордонних ≥ в≥тчизн¤них комерц≥йних банк≥в св≥дчить про те, що головними чинниками, що визначають л≥кв≥дн≥сть, Ї тип прит¤гнутих депозит≥в (терм≥новий або до запитанн¤), джерело њх походженн¤ ≥ стаб≥льн≥сть. як в≥домо, Ќац≥ональний банк дл¤ п≥дтримки комерц≥йними банками своЇњ л≥кв≥дност≥, тобто спроможност≥ своЇчасно, ц≥лком ≥ безпереб≥йно робити платеж≥ за своњми обов'¤зками, установлюЇ визначен≥ обов'¤зков≥ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж власними коштами банку ≥ залученими ресурс≥в. ” процес≥ анал≥зу балансу на л≥кв≥дн≥сть можуть бути ви¤влен≥ в≥дхиленн¤ уб≥к ¤к зниженн¤ м≥н≥мально припустимих значень, так ≥ њхнього ≥стотного перевищенн¤. ” першому випадку комерц≥йним банкам наказуЇтьс¤ в м≥с¤чний терм≥н призвести показники л≥кв≥дност≥ у в≥дпов≥дн≥сть ≥з нормативними значенн¤ми. ÷е можливо за рахунок скороченн¤ насамперед м≥жбанк≥вських кредит≥в, кредиторськоњ заборгованост≥ й ≥нших вид≥в прит¤гнутих ресурс≥в, а також за рахунок зб≥льшенн¤ власних кошт≥в банку. ѕроте варто мати на уваз≥, що прит¤гненн¤ додаткового кап≥талу у форм≥ випуску нових акц≥й викликаЇ скороченн¤ див≥денд≥в ≥ несхваленн¤ пайовик≥в.

якщо фактичне значенн¤ основного нормативного коеф≥ц≥Їнта л≥кв≥дност≥ ви¤вл¤Їтьс¤ набагато б≥льше, чим встановлене м≥н≥мально допустиме. те д≥¤льн≥сть такого банку буде негативно оц≥нюватис¤ його пайовиками, ≥з погл¤ду невикористаних можливостей, дл¤ одержанн¤ прибутку . ” цьому випадку варто зауважити, що анал≥з л≥кв≥дност≥ балансу повинний проводитис¤ одночасно з анал≥зом прибутковост≥ банку. ƒосв≥д роботи комерц≥йних банк≥в показуЇ, що банки одержують б≥льше прибутку, коли функц≥онують на гран≥ м≥н≥мально допустимих значень норматив≥в л≥кв≥дност≥, тобто ц≥лком використовують надан≥ њм права по прит¤гненню кошт≥в у ¤кост≥ кредитних ресурс≥в. —тан л≥кв≥дност≥ актив≥в анал≥зуЇтьс¤ через в≥дхиленн¤ фактичних значень в≥д нормативно встановлених сп≥вв≥дношень р≥зноман≥тних груп активних статей балансу ≥ кап≥талу банку, депозитних рахунк≥в, вид≥ленн¤ ≥ пор≥вн¤нн¤ л≥кв≥дних актив≥в ≥з загальною сумою активу балансу. якщо сп≥вв≥дношенн¤ виданих кредит≥в ≥ суми розрахункових поточних рахунк≥в, внеск≥в ≥ депозит≥в систематично перевищуЇ нормативно встановлене, то банку варто зм≥нити свою стратег≥ю ≥ тактику уб≥к актив≥зац≥њ депозитноњ пол≥тики, розвитку супутн≥х залучень внеск≥в банк≥вських послуг ≥з метою розширенн¤ ресурсного потенц≥алу .

1.1. ћехан≥зм управл≥нн¤ л≥кв≥дн≥стю

ѕовс¤кденна робота комерц≥йного банку по управл≥нню л≥кв≥дн≥стю спр¤мована на самозбереженн¤ банку, умовою ¤кого виступаЇ безпереб≥йне виконанн¤ зобов'¤зань перед кл≥Їнтами. « орган≥зац≥йноњ точки зору вона припускаЇ дотриманн¤ сп≥вв≥дношень окремих груп ≥ статей пасив≥в ≥ актив≥в балансу, заф≥ксованих у визначених показниках. “ак≥ показники п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на зовн≥шн≥ ≥ внутр≥шн≥.

ƒо зовн≥ш≥х в≥днос¤тьс¤ показники, що встановлюютьс¤, в≥дпов≥дно до чинного законодавства, Ќац≥ональним банком. ¬они ¤вл¤ють собою форму державного управл≥нн¤ д≥¤льн≥стю комерц≥йного банку. ўо стосуЇтьс¤ внутр≥шн≥х показник≥в, то, в≥дпов≥дно до державноњ функц≥њ, вони визначають найб≥льше загальн≥ пропорц≥њ, необх≥дн≥ дл¤ забезпеченн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ банку. “ак, показник поточноњ л≥кв≥дност≥ розкриваЇ сп≥вв≥дношенн¤ загальноњ суми л≥кв≥дних кошт≥в до зобов'¤зань банку по рахунках до запитанн¤. …ого значенн¤ дл¤ банк≥в, що зд≥йснюють розрахунково-касове обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в, - 0,2 означаЇ, що 20% актив≥в, що в≥дпов≥дають сум≥ залишк≥в рахунк≥в до запитанн¤, необх≥дно тримати в найб≥льше л≥кв≥дн≥й форм≥: залишк≥в грошей у касах банку, залишк≥в на його кореспондентських рахунках, обл≥гац≥й державних позик, виданих кредит≥в терм≥ном погашенн¤ до 1 м≥с¤ц¤ й ≥н. онкретна частка кожного з цих актив≥в у њхньому загальному обс¤з≥ визначаЇтьс¤ самим комерц≥йним банком. ѕричому вона не може укладатис¤ дов≥льно. ѕропорц≥њ окремих вид≥в л≥кв≥дних актив≥в установлюютьс¤ комерц≥йним банком самост≥йно з урахуванн¤м сформованих традиц≥й ≥ специф≥ки його роботи, а також особливостей д≥¤льност≥ кл≥Їнтури. ¬они ф≥ксуютьс¤ у форм≥ внутр≥шн≥х показник≥в л≥кв≥дност≥ ≥ служать ор≥Їнтиром в оперативн≥й робот≥ в≥дпов≥дних служб ≥ спец≥ал≥ст≥в банку.

ѕри розробц≥ зазначених показник≥в, а також робот≥ з управл≥нн¤ л≥кв≥дн≥стю враховуЇтьс¤ комплекс чинник≥в, що можна згрупувати в чотири основн≥ групи:

1) випадков≥ ≥ надзвичайн≥, що виникають у зв'¤зку з особливост¤ми д≥¤льност≥ кл≥Їнт≥в банку

2) ; сезонн≥, що мають в≥дношенн¤ до виробництва ≥ переробки с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ;

3) цикл≥чн≥, що в≥дтворюють коливанн¤ д≥ловоњ активност≥

4) ; довгостроков≥, що викликаютьс¤ зрушенн¤ми в споживанн≥, ≥нвестиц≥йному процес≥, розвитком науково-техн≥чного прогресу.

ƒан≥ показники виконують роль своЇр≥дних "обмежувач≥в", що забезпечують в≥дпов≥дну спр¤мован≥сть д≥¤льност≥ комерц≥йного банку; њхнЇ дотриманн¤ не Ї безпосередньою роботою комерц≥йного банку. ÷≥льова ж функц≥¤ управл≥нн¤ визначаЇтьс¤ зм≥стом процесу. ќск≥льки банк Ї комерц≥йним п≥дприЇмством, то к≥нцевою ц≥ллю його д≥¤льност≥ виступаЇ одержанн¤ прибутку. ÷им забезпечуЇтьс¤ "самозбереженн¤" банку ¤к установи, що функц≥онуЇ в ринковому середовищ≥.

ƒл¤ комерц≥йного банку, ¤к ≥ будь-¤кого ≥ншого п≥дприЇмства, загальною основою л≥кв≥дност≥ виступаЇ забезпеченн¤ прибутковост≥ виробничоњ д≥¤льност≥ (виконуваних операц≥й). ” той же час особливост≥ його роботи ¤к установи, що засновуЇ свою д≥¤льн≥сть на використанн≥ кошт≥в кл≥Їнт≥в, диктуЇ необх≥дн≥сть застосуванн¤ специф≥чних показник≥в л≥кв≥дност≥. ’оча загальна ≥ специф≥чна л≥кв≥дн≥сть комерц≥йного банку доповнюють один одного, спр¤мован≥сть њхньоњ д≥њ взаЇмно протилежна. ћаксимальна специф≥чна л≥кв≥дн≥сть дос¤гаЇтьс¤ при максим≥зац≥њ залишк≥в у касах ≥ на кореспондентських рахунках стосовно ≥нших актив≥в. јле саме в цьому випадку прибуток банку м≥н≥мальний. ћаксим≥зац≥¤ прибутку потребуЇ не збереженн¤ кошт≥в, а њх використанн¤ дл¤ видач≥ позичок ≥ зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й. ќск≥льки дл¤ цього необх≥дно звести касову гот≥вку ≥ залишки на кореспондентських рахунках до м≥н≥муму, то максим≥зац≥¤ прибутку ставить п≥д загрозу безпереб≥йн≥сть виконанн¤ банком своњх зобов'¤зань перед кл≥Їнтами.

ќтже, суть банк≥вського управл≥нн¤ л≥кв≥дн≥стю складаЇтьс¤ в гнучкому сполученн≥ протилежних вимог загальноњ ≥ специф≥чноњ л≥кв≥дност≥. ÷≥льова функц≥¤ управл≥нн¤ л≥кв≥дн≥стю комерц≥йним банком пол¤гаЇ в максим≥зац≥њ прибутку при обов'¤зковому дотриманн≥ встановлюваних ≥ обумовлених самим банком економ≥чних норматив≥в.

ѕроведенн¤ такоњ роботи потребуЇ в≥дпов≥дного оперативно-≥нформац≥йного забезпеченн¤. Ѕанк повинний волод≥ти оперативною ≥нформац≥Їю про на¤вн≥ у нього л≥кв≥дн≥ кошти, оч≥куван≥ надходженн¤ ≥ майбутн≥ платеж≥. “аку ≥нформац≥ю доц≥льно подавати у вид≥ граф≥к≥в надходжень ≥ платеж≥в, що випливають ≥з прийн¤тих зобов'¤зань, на в≥дпов≥дний пер≥од (декаду, м≥с¤ць ≥ т.д.). ¬она Ї основою дл¤ розгл¤ду пакету кредитних пропозиц≥й на даний пер≥од.

забезпечуючий реал≥зац≥ю зазначеноњ ц≥льовоњ функц≥њ механ≥зм банк≥вського управл≥нн¤ маЇ ≥стотн≥ особливост≥. “радиц≥йно, ¤к ≥ в будь-¤кого комерц≥йного п≥дприЇмства, максим≥зац≥¤ прибутку дос¤гаЇтьс¤ зб≥льшенн¤м надходжень (виручки) ≥ скороченн¤м витрат. ѕроте зм≥ст цих показник≥в дл¤ комерц≥йних банк≥в специф≥чний. ¬они включають не загальний (валовий) оборот банк≥вськоњ "виручки", а лише ту його частину, що забезпечуЇ формуванн¤ ≥ використанн¤ прибутку. ќсновний елемент обороту - видача ≥ погашенн¤ позичок - регулюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до закон≥в руху позиченоњ вартост≥.

ќбс¤г валового прибутку банку залежить в≥д розм≥ру позичених кошт≥в ≥ њх "ц≥ни", тобто процентних ставок. ƒ≥¤ кожного з цих чинник≥в, кр≥м природного впливу ринковоњ кон'юнктури, залежить в≥д специф≥чних вимог забезпеченн¤ л≥кв≥дност≥.

–озм≥р кредитних вкладень комерц≥йного банку визначаЇтьс¤ обс¤гом власних ≥ залучених кошт≥в. ѕроте в≥дпов≥дно до принцип≥в регулюванн¤ д≥¤льност≥ банку вс¤ сума цих кошт≥в (нав≥ть ¤кщо виключити з њхнього складу буд≥вл≥, устаткуванн¤ й ≥нш≥ матер≥альн≥ ресурси) не може бути використана дл¤ кредитуванн¤. “ому завданн¤м банку Ї визначенн¤ обс¤гу ефективних ресурс≥в, що можуть бути спр¤мован≥ на зд≥йсненн¤ кредитних вкладень. ƒл¤ розрахунку њхнього обс¤гу пропонуЇтьс¤ така формула:

–э= ”ф + ќсс + ƒ + ќр + ќпр - Ќј - 0,15(ƒ + ќр) - 0,2ќр.

де: –э - ефективн≥ кредитн≥ ресурси;

”ф - статутний фонд;

ќсс - залишки власних кошт≥в банку;

ƒ - депозити;

ќр - залишки на розрахункових та ≥нших рахунках кл≥Їнт≥в у банку;

ќпр - ≥нш≥ залучен≥ кошти;

Ќј - ресурси, вкладен≥ в буд≥вл≥ банку, устаткуванн¤ й ≥нш≥ низькол≥кв≥дн≥ активи.

¬≥дпов≥дно до приведеноњ формули, обс¤г ефективних ресурс≥в визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж загальною сумою пасив≥в балансу банку (за в≥драхуванн¤м вкладень в активи - буд≥вл≥ й ≥н., що в умовах нерозвиненост≥ ринк≥в ц≥нних папер≥в ≥ нерухомост≥ не можуть бути вив≥льнен≥ ≥ спр¤мован≥ на кредитн≥ вкладенн¤) ≥ залишк≥в залучених кошт≥в, що спр¤мовуютьс¤ в обов'¤зков≥ резерви (15 %, в≥д залишк≥в депозит≥в - 0,15(ƒ + ќр)), а також розм≥щених у , що виключають њхнЇ використанн¤ дл¤ видач≥ позичок (0,2ќр).

–еал≥зац≥¤ ц≥льовоњ функц≥њ управл≥нн¤ л≥кв≥дн≥стю починаючим свою д≥¤льн≥сть комерц≥йним банком складаЇтьс¤ в адекватному розм≥щенн≥ ресурс≥в, а реально функц≥онуючим - у встановленн≥ обс¤гу ≥ розпод≥л≥ в≥льних ресурс≥в або розм≥ру ≥ джерела покритт¤ деф≥циту ресурс≥в. ќбс¤г в≥льних ресурс≥в - ( –с), також деф≥цит ресурс≥в ( –д) визначаютьс¤ ¤к р≥зниц¤ суми ефективних ресурс≥в ≥ фактичних кредитних вкладень банку ( ¬ф):

–с( –д) = –э - ¬ф.

–озм≥щенн¤ в≥льних ресурс≥в провадитьс¤ з урахуванн¤м чинника часу - можливого пер≥оду њх застосуванн¤. ƒл¤ цього необх≥дно розпод≥лити ресурси ≥ кредитн≥ вкладенн¤ по терм≥нах використанн¤.

–озпод≥л кредитних ресурс≥в по терм≥нах використанн¤ в≥дбиваЇ структуру пасив≥в балансу банку. –есурси, що повертаютьс¤ по пред'¤вленн≥, включають залишки на розрахункових ≥ ≥нших рахунках кл≥Їнт≥в ≥з нерегламентованим терм≥ном њх застосуванн¤. ƒепозити, терм≥ни збереженн¤ ¤ких визначен≥ договором, дозвол¤ють установити конкретний пер≥од використанн¤ ресурс≥в. √рупу безстрокових ресурс≥в складають власн≥ кошти банку - його статутний кап≥тал.

ƒл¤ обчисленн¤ ефективност≥ використанн¤ кредитних ресурс≥в (Ёкр) пропонуЇтьс¤ така формула:

де: “ - пер≥од, на ¤кий видан≥ позички.

–≥вень процентних ставок по банк≥вських позичках визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до коливань грошового ринку: зм≥нами сп≥вв≥дношенн¤ пропозиц≥њ грошей ≥ попиту на грош≥. ѕроте особлив≥сть тут у визначенн≥ р≥вн¤ процентноњ ставки в умовах, коли попит ≥ пропозиц≥¤ на грошовому ринку взаЇмно покривають один одного. ÷≥на видаЇмого комерц≥йним банком кредиту при цьому в≥дбиваЇ р≥вень базовоњ процентноњ ставки ≥ розм≥р процентноњ марж≥.

Ѕазова процентна ставка складаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до р≥вн¤ в≥дсотк≥в, що сплачуютьс¤ комерц≥йним банком по пасивних операц≥¤х. «агальна базова процентна ставка (Ѕѕ—о) визначаЇтьс¤ по всьому колу операц≥й в≥дпов≥дно до формули:

де: ѕ—по, - процентн≥ ставки по в≥дпов≥дних видах пасив≥в.

«агальна базова процентна ставка маЇ анал≥тичне призначенн¤ ≥ використовуЇтьс¤ дл¤ оц≥нки пакету кредитних пропозиц≥й. ѕри вир≥шенн≥ питанн¤ про видачу конкретних позичок варто застосовувати показник "базова ц≥на кредиту" (Ѕ÷к). ¬≥н встановлюЇтьс¤ з урахуванн¤м тимчасового чинника - пер≥оду користуванн¤ позичкою (“):

Ќаприклад, п≥дприЇмство просить у банку кредит у сум≥ 12 тис. грн. на терм≥н до 4 рок≥в. ѕогашенн¤ кредиту зд≥йснюЇтьс¤ починаючи з другого року. щокварталу, р≥вними частками: терм≥н погашенн¤ - останн≥й робочий день кварталу. якщо за ресурси сплачуЇтьс¤ (умовно) у перший р≥к 8 %, другий ≥ трет≥й р≥к - 10, четвертий р≥к - 12 %, те базова ц≥на кредиту складе:

ƒл¤ одержанн¤ реальноњ ц≥ни кредиту до його базовоњ ц≥ни додаЇтьс¤ розм≥р марж≥. ” основ≥ численн¤ њњ розм≥ру лежить м≥н≥мально необх≥дний обс¤г прибутку (Ќќƒ). ¬≥н розраховуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до суми витрат банку (»Ѕ) ≥ необх≥дного прибутку (ѕ). ¬итрати включають витрати на зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ банку: плату за кредитн≥ ресурси, оплату прац≥ роб≥тник≥в, орендну плату, витрати по амортизац≥њ буд≥вель ≥ устаткуванн¤, охорон≥, господарсько-операц≥йн≥ та ≥н. ѕри визначенн≥ њхнього обс¤гу не потр≥бно використанн¤ особливоњ методики.

¬ основ≥ методики численн¤ суми прибутку лежить розм≥р прибутку, що припадаЇ на власний кап≥тал банку; при орган≥зац≥њ банку в акц≥онерн≥й форм≥ - див≥денду. …ого р≥вень не може бути нижче базовоњ процентноњ ставки по пасивних операц≥¤х, оск≥льки в даному випадку ринкова варт≥сть випущених банком ц≥нних папер≥в буде нижче ном≥нальноњ. “аке знец≥ненн¤ основного кап≥талу п≥дриваЇ д≥лову репутац≥ю банку ≥ сприймаЇтьс¤ ¤к пог≥ршенн¤ по загальн≥й л≥кв≥дност≥. ѕри встановленн≥ норми прибутку на власний кап≥тал необх≥дно враховувати р≥вень прибутку, виплачуваного по прив≥лейованих акц≥¤х. ƒобуток середньоњ норми прибутковост≥ на розм≥р власного кап≥талу дозвол¤Ї визначити масу прибутку, що спр¤мовуЇтьс¤ на виплату див≥денд≥в (ћѕд). ¬она Ї основою дл¤ обрахунку загальноњ суми необх≥дного прибутку. ƒл¤ цього до маси прибутку, використовуваноњ на виплату див≥денд≥в, варто додати:

" в≥драхуванн¤ в резервний фонд банку (–‘);

" платеж≥ в бюджет (ѕл);

" м≥н≥мально доц≥льний розм≥р фонд≥в економ≥чного стимулюванн¤ банку (‘Ё—).

” цьому зв'¤зку м≥н≥мально необх≥дний обс¤г прибутку банку обчислюЇтьс¤ по формул≥:

Ќќƒ = »Ѕ + ћѕд + –‘ + ѕл + ‘Ё—.

ƒл¤ визначенн¤ розм≥ру процентноњ маржњ обчислений розм≥р прибутку варто в≥днести до обс¤гу кредитних вкладень:

¬идача позичок кл≥Їнтам зд≥йснюЇтьс¤ з врахуванн¤м базовоњ ц≥ни необх≥дного кредиту ≥ процентноњ марж≥ (ѕћ). Ќаприклад, ¤кщо розрахована в≥дпов≥дно до формул маржа виразитьс¤ в 3,3 %, то реальна ц≥на кредиту, базова ц≥на ¤кого була обчислена вище, в розм≥р≥ 9,3 %, складе 12,6 %. ¬≥дпов≥дно до ринковоњ кон'юнктури фактична ц≥на кредиту може бути вище або нижче обчисленоњ банком реальноњ ц≥ни. ” останньому випадку комерц≥йний банк змушений почати додатков≥ заходи по управл≥нню л≥кв≥дн≥стю: вишукати резерви зниженн¤ витрат, перебудувати структуру пасивних операц≥й, зб≥льшити объем кредитних вкладень, що дозвол¤Ї забезпечити достатн≥й р≥вень загальноњ л≥кв≥дност≥ в умовах ст¤гуванн¤ знижених процентних ставок по активних операц≥¤х.

1.2. оеф≥ц≥Їнти л≥кв≥дност≥

ƒл¤ визначенн¤ л≥кв≥дност≥ банку пропонуЇтьс¤ використовувати коеф≥ц≥Їнти. ќдин основний - коеф≥ц≥Їнт миттЇвоњ л≥кв≥дност≥. ≤ два допом≥жних - коеф≥ц≥Їнти л≥кв≥дност≥ по терм≥нових зобов'¤занн¤х ≥ генеральний коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ по терм≥нових зобов'¤занн¤х. ƒопом≥жн≥ коеф≥ц≥Їнти розраховуютьс¤ у випадку, ¤кщо показники банку по над≥йност≥ близьк≥ до граничних значень. ƒопом≥жн≥ коеф≥ц≥Їнти дозвол¤ють оц≥нити можлив≥сть поверненн¤ вкладених кошт≥в у випадку призупиненн¤ банком проведенн¤ операц≥й на ф≥нансовому ринку. ” розрахунках використовуютьс¤ так≥ групи активу ≥ пасиву балансу:

по активу:

" л≥кв≥дн≥ активи;

" кап≥тальн≥ вкладенн¤;

по пасиву:

" зобов'¤занн¤ до запитанн¤;

" терм≥нов≥ зобов'¤занн¤.

оеф≥ц≥Їнт миттЇвоњ л≥кв≥дност≥ (kмл) показуЇ спроможн≥сть банку погасити зобов'¤занн¤ до запитанн¤, прот¤гом одного-двох банк≥вських дн≥в. …мов≥рн≥сть пред'¤вленн¤ вс≥х зобов'¤зань до запитанн¤ банку одночасно не дуже велика. ѕроте, ¤кщо банк починаЇ в≥дчувати затрудненн¤ у своњй робот≥, вилученн¤ кл≥Їнтами кошт≥в ≥з розрахункових ≥ поточних рахунк≥в може прийн¤ти лавинообразний характер. ” цьому випадку нездатн≥сть банку оперативно розплатитис¤ за цим видом зобов'¤зань може призвести до наростанн¤ збоњв у його робот≥.

kмл = Ћј/ќ¬ 100%.

якщо отриманий результат вище 100%, то нав≥ть при зн¤тт≥ вс≥х кошт≥в, розташованих на рахунках до запитанн¤, банк справитьс¤ з виконанн¤м своњх зобов'¤зань, збер≥гши свою платоспроможн≥сть.

÷ей коеф≥ц≥Їнт дозвол¤Ї кл≥Їнтам банку судити про те, ¤к швидко банк може зд≥йснити платеж≥ по њхн≥х плат≥жних дорученн¤х. ≤, таким чином, представл¤Ї великий ≥нтерес дл¤ потенц≥йних кл≥Їнт≥в, що ц≥кавл¤тьс¤ умовами розрахунково-касового обслуговуванн¤ в банку. «а даною методикою коеф≥ц≥Їнт миттЇвоњ л≥кв≥дност≥ kмл, що перевищуЇ 30% (по ≥нших методиках - не менше 40%), спроможний гарантувати своЇчасн≥сть зд≥йсненн¤ банком платеж≥в по поточних зобов'¤занн¤х. ƒопустимим Ї 70%. ритичне значенн¤ - 30%.

оеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ по терм≥нових зобов'¤занн¤х. ÷ей коеф≥ц≥Їнт показуЇ, ¤ка частина терм≥нових зобов'¤зань гарантовано може бути погашена у випадку призупиненн¤ банком проведенн¤ операц≥й.

kлсо = (Ћј - ќ¬)/—р 100%.

як правило, до моменту пред'¤вленн¤ даних зобов'¤зань банку до оплати, у випадку припиненн¤ останн≥м проведенн¤ операц≥й, йому вже будуть пред'¤влен≥ зобов'¤занн¤ до запитанн¤, тому дл¤ погашенн¤ терм≥нових зобов'¤зань у банку залишаЇтьс¤ лише частина л≥кв≥дних актив≥в. Ќа справд≥ ситуац≥¤ буде дещо ≥нша. р≥м л≥кв≥дних актив≥в, до моменту погашенн¤ терм≥нових зобов'¤зань банк буде мати у своЇму розпор¤дженн≥ повернут≥ позички, терм≥н за ¤кими минув (за в≥драхуванн¤м прострочених позичок по цих же терм≥нах), ≥ ймов≥рн≥сть поверненн¤, в≥дпов≥дно, може значно зрости. јле, на жаль, рахунки балансу по виданих позичках не д≥л¤тьс¤ по терм≥нах, тому, анал≥зуючи баланс, неможливо визначити, ¤кий терм≥н та чи ≥нша частина виданих позичок маЇ. р≥м того, до серйозних ф≥нансових трудностей (саме дл¤ такоњ ситуац≥њ ≥ розраховуЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнт) банк приводить, в основному, ризикована кредитна пол≥тика, а в цьому випадку значна частина кредит≥в ви¤вл¤Їтьс¤ неповернутою. “ому реально розрахунок по зобов'¤занн¤х банку проводитьс¤ за рахунок л≥кв≥дних актив≥в, ¤к≥ маЇ банк . якщо розм≥р коеф≥ц≥Їнта вище одиниц≥, то банк гарантовано спроможний погасити ус≥ своњ терм≥нов≥ зобов'¤занн¤ перед кл≥Їнтами. якщо розм≥р коеф≥ц≥Їнта знаходитьс¤ в д≥апазон≥ в≥д одиниц≥ до нул¤, то банк гарантовано погасить лише частину терм≥нових зобов'¤зань. ” цьому випадку в≥д≥граЇ роль тривал≥сть терм≥ну по укладен≥й угод≥. „им коротшийтерм≥н, тим вище ймов≥рн≥сть гарантованого поверненн¤ кошт≥в по зобов'¤занню. якщо розм≥р коеф≥ц≥Їнта менше нул¤, це значить, що погашенн¤ терм≥нових зобов'¤зань можливо лише за рахунок виданих позичок, у м≥ру њх поверненн¤, ≥ ризик неповерненн¤ кошт≥в зростаЇ. ƒопустимим вважаЇтьс¤ - 25%. ритичне значенн¤ - м≥нус 50%.

√енеральний коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ по терм≥нових зобов'¤занн¤х (kглто) показуЇ, ¤ка частина терм≥нових зобов'¤зань може гарантовано бути погашена ¤к за рахунок л≥кв≥дних актив≥в, так ≥ кап≥тальних вкладень. Ќа в≥дм≥ну в≥д kлсо, генеральний коеф≥ц≥Їнт показуЇ, ¤ку максимальну частину терм≥нових зобов'¤зань банк гарантовано може погасити.

kглсо = (Ћј + ¬ - ќ¬)/—р 100%.

ƒопустимим Ї значенн¤ 50%. ритичним - 25%.

ƒл¤ дуже великих банк≥в критичн≥ ≥ допустим≥ значенн¤ допом≥жних коеф≥ц≥Їнт≥в встановити складно, тому що процеси, що характеризують л≥кв≥дн≥сть у таких банках, дещо в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д тих що описуютьс¤ в модел≥. “ому дл¤ таких банк≥в коеф≥ц≥Їнти що розраховуютьс¤ нос¤ть скор≥ше дов≥дковий характер.

р≥м того ≥снують сл≥дуюч≥ коеф≥ц≥Їнти л≥кв≥дност≥, що приведен≥ в таблиц≥ є9:

–озд≥л 3. –екомендац≥њ по п≥двищенню л≥кв≥дност≥ ≥ платоспроможност≥ банку

” ¤кост≥ результат≥в усього вищевикладеного в дан≥й курсов≥й робот≥ ¤ хочу подати рекомендац≥њ, що спри¤ють п≥двищенню л≥кв≥дност≥ ≥ платоспроможност≥ банку, що ви¤вивс¤ на меж≥ своЇњ л≥кв≥дност≥, а це можливо через помилки в його пол≥тиц≥, недооц≥нки ринку, хиб в анал≥тичн≥й робот≥та й в ≥нших причинах, ≥ ¤кий змушений приб≥гати до терм≥нових заход≥в.

ѕо-перше, банку з нест≥йким положенн¤м можна порадити пол≥пшити орган≥зац≥йну структуру банку, тобто прид≥лити увагу розвитку менеджменту, зокрема, створити, наприклад, службу внутр≥шнього аудиту, що дозволило б знизити зловживанн¤ усередин≥ банку.

ѕо-друге, банку необх≥дно оц≥нювати л≥кв≥дн≥сть балансу шл¤хом розрахунку коеф≥ц≥Їнт≥в л≥кв≥дност≥. ” процес≥ анал≥зу балансу на л≥кв≥дн≥сть можуть бути ви¤влен≥ в≥дхиленн¤ уб≥к ¤к зниженн¤ м≥н≥мально допустимих значень, так ≥ њхнього ≥стотного перевищенн¤. ” першому випадку комерц≥йним банкам потр≥бно в м≥с¤чний терм≥н привести показники л≥кв≥дност≥ у в≥дпов≥дн≥сть ≥з нормативними значенн¤ми. ÷е можливо за рахунок скороченн¤ насамперед м≥жбанк≥вських кредит≥в, кредиторськоњ заборгованост≥ й ≥нших вид≥в залучених ресурс≥в, а також за рахунок зб≥льшенн¤ власних кошт≥в банку. ѕроте варто мати на уваз≥, що залученн¤ додаткового кап≥талу у форм≥ випуску нових акц≥й викликаЇ скороченн¤ див≥денд≥в ≥ несхваленн¤ пайовик≥в.

« ≥ншого боку, дл¤ комерц≥йного банку, ¤к ≥ будь-¤кого ≥ншого п≥дприЇмства, загальною основою л≥кв≥дност≥ виступаЇ забезпеченн¤ прибутковост≥ виробничоњ д≥¤льност≥ (виконуваних операц≥й). “аким чином, ¤кщо фактичне значенн¤ основного нормативного коеф≥ц≥Їнта л≥кв≥дност≥ ви¤вл¤Їтьс¤ набагато б≥льше, чим установлене м≥н≥мально допустиме. то д≥¤льн≥сть такого банку буде негативно оц≥нюватис¤ його пайовиками, ≥з погл¤ду невикористаних можливостей, дл¤ одержанн¤ прибутку. ” цьому зв'¤зку варто зауважити, що анал≥з л≥кв≥дност≥ балансу повинний проводитис¤ одночасно з анал≥зом прибутковост≥ банку. ƒосв≥д роботи комерц≥йних банк≥в показуЇ, що банки одержують б≥льше прибутку, коли функц≥онують на гран≥ м≥н≥мально допустимих значень норматив≥в л≥кв≥дност≥, тобто ц≥лком використовують надан≥ њм права по залученню кошт≥в у ¤кост≥ кредитних ресурс≥в.

” той же час особливост≥ його роботи ¤к установи, що засновуЇ свою д≥¤льн≥сть на використанн≥ кошт≥в кл≥Їнт≥в, диктуЇ необх≥дн≥сть застосуванн¤ показник≥в л≥кв≥дност≥. ћаксимальна л≥кв≥дн≥сть дос¤гаЇтьс¤ при максим≥зац≥њ залишк≥в у касах ≥ на кореспондентських рахунках стосовно ≥нших актив≥в. јле саме в цьому випадку прибуток банку м≥н≥мальний. ћаксим≥зац≥¤ прибутку потребуЇ не збереженн¤ кошт≥в, а њх використанн¤ дл¤ видач≥ позичок ≥ зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й. ќск≥льки дл¤ цього необх≥дно звести касову гот≥вку ≥ залишки на кореспондентських рахунках до м≥н≥муму, то максим≥зац≥¤ прибутку ставить п≥д загрозу безпереб≥йн≥сть виконанн¤ банком своњх зобов'¤зань перед кл≥Їнтами.

ќтже, суть банк≥вського управл≥нн¤ л≥кв≥дн≥стю складаЇтьс¤ в гнучкому сполученн≥ протилежних вимог л≥кв≥дност≥ ≥ прибутковост≥. ÷≥льова функц≥¤ управл≥нн¤ л≥кв≥дн≥стю комерц≥йним банком пол¤гаЇ в максим≥зац≥њ прибутку при обов'¤зковому дотриманн≥ встановлюваних ≥ обумовлених самим банком економ≥чних норматив≥в.

ѕо-третЇ, банк повинний визначати потребу в л≥кв≥дних коштах хоча б на короткострокову перспективу. як уже в≥дзначалос¤, прогнозуванн¤ ц≥Їњ потреби може зд≥йснюватис¤ двома методами. ќдин ≥з них припускаЇ анал≥з потреб у кредит≥ й оч≥куваному р≥вн≥ внеск≥в кожного з головних кл≥Їнт≥в, а ≥нший - прогнозуванн¤ обс¤гу позичок ≥ внеск≥в. ќбидва розгл¤нутих методи мають недол≥к: вони спираютьс¤ на середн≥й, а не граничний р≥вень л≥кв≥дност≥. ÷е може бути достатн≥м дл¤ оц≥нки л≥кв≥дност≥ банк≥вськоњ системи в ц≥лому, але воно не п≥дкаже кер≥вництву окремого банку, ¤ка повинна бути його касова гот≥вка на наступному тижн≥, щоб покрити вилученн¤ внеск≥в ≥ за¤вки на кредит. “≥льки анал≥з рахунк≥в окремих кл≥Їнт≥в банку дозвол¤Ї йому визначити потреби в гот≥вц≥ на даний момент.

” вир≥шенн≥ цього завданн¤ допоможе також попереднЇ вивченн¤ господарських ≥ ф≥нансових умов на м≥сцевому ринку, специф≥ки кл≥Їнтури, можливостей виходу на нов≥ ринки, а також перспективи розвитку банк≥вських послуг, у тому числ≥, в≥дкритт¤ нових вид≥в рахунк≥в, проведенн¤ операц≥й по трасту, л≥зингу, факторингу ≥ т.д. ѕричому, кр≥м м≥сцевих чинник≥в, необх≥дно враховувати також ≥ загальнонац≥ональн≥. Ќаприклад, зм≥ни в грошово-кредитн≥й пол≥тиц≥, у законодавств≥ ≥ т.д.

¬ивченн¤ всього цього, а також прогнозуванн¤ допоможе банку б≥льш точно визначити необх≥дну частку л≥кв≥дних кошт≥в в актив≥ банку. ѕри цьому банк повинний спиратис¤ на св≥й досв≥д.

¬иход¤чи з≥ спрогнозованого розм≥ру необх≥дних л≥кв≥дних кошт≥в банку потр≥бно сформувати л≥кв≥дний резерв дл¤ виконанн¤ непередбачених зобов'¤зань, по¤ва ¤ких може бути викликано зм≥ною стану грошового ринку, ф≥нансового положенн¤ кл≥Їнта або банку партнера.

ѕо-четверте, п≥дтримка л≥кв≥дност≥ на необх≥дному р≥вн≥ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою проведенн¤ визначеноњ пол≥тики банку в област≥ пасивних ≥ активних операц≥й, вироблюваноњ з урахуванн¤м конкретних умов грошового ринку й особливостей виконуваних операц≥й. “обто банк повинний розробити грамотну пол≥тику управл≥нн¤ активними ≥ пасивними операц≥¤ми.

ѕри цьому в управл≥нн≥ активами банку варто звернути увагу на наступн≥ моменти:

”правл≥нн¤ гот≥вкою повинно бути б≥льш ефективним, тобто необх≥дно планувати притоки ≥ в≥дтоки гот≥вки ≥ розробити граф≥ки платеж≥в.

“ерм≥ни, на ¤к≥ банк розм≥щаЇ кошти, повинн≥ в≥дпов≥дати терм≥нам прит¤гнутих ресурс≥в. Ќе припустимо перевищенн¤ кошт≥в на рахунках активу над коштами на рахунках пасиву.

јкцентувати увагу на п≥двищенн≥ рентабельност≥ роботи в ц≥лому ≥ на прибутковост≥ окремих операц≥й зокрема. “ак в управл≥нн≥ кредитним портфелем необх≥дно:

контролювати розм≥щенн¤ кредитних вкладень по ступен≥ њхнього ризику, форм забезпеченн¤ поверненн¤ позичок, р≥вню прибутковост≥. редитн≥ вкладенн¤ банку можна класиф≥кувати з врахуванн¤м р¤ду критер≥њв (р≥вень кредитоспроможност≥ кл≥Їнта, форма забезпеченн¤ поверненн¤ кредиту, можлив≥сть страхуванн¤ позичок, оц≥нка над≥йност≥ кредиту економ≥стом банку та ≥н.) „астка кожноњ групи кредит≥в у загальн≥й сум≥ кредитних вкладень комерц≥йного банку ≥ њњ зм≥на Ї основою дл¤ прогнозуванн¤ р≥вн¤ коеф≥ц≥Їнта л≥кв≥дност≥, показуЇ можливост≥ продовженн¤ староњ кредитноњ пол≥тики банку або необх≥дн≥сть њњ зм≥ни. √рупуванн¤ позичок по окремих позичальниках, зд≥йснюване за допомогою ≈ќћ, дозвол¤Ї щодн¤ контролювати р≥вень коеф≥ц≥Їнт≥в л≥кв≥дност≥ й анал≥зувати можливост≥ подальшоњ видач≥ великих кредит≥в самост≥йно банком або шл¤хом участ≥ в банк≥вських консорц≥умах;

анал≥зуванн¤ розм≥щенн¤ кредит≥в за терм≥нами њх погашенн¤, зд≥йснюване шл¤хом групованн¤ залишк≥в заборгованост≥ по позичкових рахунках з урахуванн¤м терм≥нових зобов'¤зань або оборотност≥ кредит≥в на ш≥сть груп (до 1 м≥с. ; в≥д 1 до 3 м≥с. ; в≥д 3 до 6 м≥с. ; в≥д б до 12 м≥с. ; в≥д 1 до 3 рок≥в: понад 3 рок≥в), що Ї основою дл¤ прогнозуванн¤ р≥вн¤ поточноњ л≥кв≥дност≥ балансу банку, розкритт¤ "вузьких" м≥сць у його кредитн≥й пол≥тика;

анал≥зувати розм≥щенн¤ кредит≥в за терм≥нами на основ≥ бази даних. «окрема, розроблений метод анал≥зу майбутнього погашенн¤ ≥ майбутньоњ видач≥ кредит≥в у найближч≥ 30 дн≥в по окремих кл≥Їнтах ≥ видах позичок (на основ≥ кредитних договор≥в ≥ оборотност≥ кредит≥в), що дозвол¤Ї контролювати вив≥льненн¤ ресурс≥в або виникненн¤ потреби в них. “акий анал≥з можна робити щодн¤, а також з врахуванн¤м даних кредитних договор≥в, що знаход¤тьс¤ на стад≥њ проробки. –езультати анал≥зу можуть використовуватис¤ комерц≥йними банками дл¤ оперативного вир≥шенн¤ питань при куп≥вл≥ або продаж≥ ресурс≥в. “акий анал≥з розкриваЇ глибинн≥, прихован≥ процеси, ви¤вл¤Ї т≥ тенденц≥њ, що при ≥нших незм≥нних обставинах можуть викликати пад≥нн¤ р≥вн¤ л≥кв≥дност≥ ≥ платоспроможност≥ комерц≥йного банку, даЇ можлив≥сть попередити ц≥ насл≥дки шл¤хом внесенн¤ коректив≥в у пол≥тику банку.

краще вивчати кредитоспроможн≥сть позичальник≥в;

обмежити розм≥р кредиту, наданого одному позичальнику частиною власних кошт≥в;

видавати кредити можливо б≥льшому числу кл≥Їнт≥в при збер≥ганн≥ загального обс¤гу кредитуванн¤;

п≥двищити поверненн¤ кредит≥в, у тому числ≥ за рахунок б≥льш над≥йного забезпеченн¤;

вжити заход≥в по ст¤гненню простроченоњ позичковоњ заборгованост≥ ≥ нарахованих в≥дсотк≥в за користуванн¤ кредитами;

«астосовувати методи анал≥зу групи розрахункових рахунк≥в кл≥Їнт≥в ≥ ≥нтенсивност≥ плат≥жного обороту по кореспондентському рахунку банку. –езультати такого анал≥зу Ї основою дл¤ аргументованого перегрупуванн¤ актив≥в балансу банку.

«м≥нити структуру актив≥в, тобто зб≥льшити частку л≥кв≥дних актив≥в за рахунок достатнього погашенн¤ кредит≥в, розчищенн¤ балансу шл¤хом вид≥ленн¤ на самост≥йний баланс окремих вид≥в д≥¤льност≥, зб≥льшенн¤ власних кошт≥в, одержанн¤ позик в ≥нших банк≥в ≥ т.п.

ѕрацювати над зниженн¤м ризику операц≥й. ѕри цьому необх≥дно пам'¤тати, що терм≥нов≥ заходи, що починаютьс¤ кредитними ≥нститутами дл¤ п≥дтримки своЇњ л≥кв≥дност≥ ≥ платоспроможност≥, ¤к правило, пов'¤зан≥ з ростом витрат банку ≥ скороченн¤м њхнього прибутку. ”правл≥нн¤ ризиками незбалансованост≥ балансу ≥ неплатоспроможност≥ банку знижуЇ можлив≥ збитки банк≥в, створюЇ м≥цну основу дл¤ њхньоњ д≥¤льност≥ в майбутньому. —истема управл≥нн¤ ризиками незбалансованост≥ балансу ≥ неплатоспроможност≥ банку ор≥ЇнтуЇтьс¤ на вимоги Ќац≥онального банку крањни про дотриманн¤ комерц≥йними банками встановлених норм л≥кв≥дност≥ ≥ платоспроможност≥. ƒл¤ розп≥знаванн¤ ризик≥в незбалансованост≥ л≥кв≥дност≥ балансу ≥ неплатоспроможност≥ комерц≥йного банку потр≥бне створенн¤ спец≥альноњ системи щоденного контролю за р≥внем приведених вище показник≥в л≥кв≥дност≥, анал≥зу чинник≥в, що впливають на њхню зм≥ну. ƒл¤ цього доц≥льне створенн¤ бази даних, що дозвол¤Ї оперативно одержувати всю необх≥дну ≥нформац≥ю дл¤ зд≥йсненн¤ анал≥тичноњ роботи, на основ≥ ¤коњ буде формуватис¤ пол≥тика банку. ” ¤кост≥ джерела дл¤ формуванн¤ бази даних мною розгл¤даютьс¤ ¤к укладен≥ так ≥ т≥ що проробл¤ютьс¤ кредитн≥ ≥ депозитн≥ договори, договори про позики в ≥нших банк≥в, в≥домост≥ про потребу в кредит≥ п≥д товари в≥двантажен≥, терм≥н оплати ¤ких не наступив, щоденне зведенн¤ оборот≥в залишк≥в по балансових рахунках, щоденна в≥дом≥сть залишк≥в по особових рахунках, в≥домост≥ по позабалансових рахунках, в≥домост≥ про оборотн≥сть кредит≥в ≥ т.п.

” управл≥нн≥ пасивами банку можна порекомендувати:

«астосовувати метод анал≥зу розм≥щенн¤ пасив≥в по њх терм≥нах, що дозвол¤Ї управл¤ти зобов'¤занн¤ми банку, прогнозувати ≥ зм≥нювати њхню структуру в залежност≥ в≥д р≥вн¤ коеф≥ц≥Їнт≥в л≥кв≥дност≥, проводити зважену пол≥тику в област≥ акумул¤ц≥њ ресурс≥в, впливати на платоспроможн≥сть.

–озробити пол≥тику управл≥нн¤ кап≥талом, ‘—Ќ ≥ резервами.

—тежити за сп≥вв≥дношенн¤м власного кап≥талу до прит¤гнутого.

ѕроанал≥зувати депозитну базу банку:

звернути увагу на структуру депозит≥в: терм≥нов≥ й ощадн≥ депозити б≥льш л≥кв≥дн≥, чим депозити до запитанн¤;

визначити стратег≥ю п≥дтримки ст≥йкост≥ депозит≥в. „астиною такоњ стратег≥њ виступаЇ маркетинг - п≥двищенн¤ ¤к≥сть обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в, ≥з тим щоб вони залишалис¤ в≥рними банку ≥ п≥д час кризових ситуац≥й. ѕ≥двищенн¤ терм≥н≥в ощадних депозит≥в, њхньоњ середньоњ суми також пом'¤кшуЇ коливанн¤ депозит≥в п≥д час криз.

враховувати не т≥льки стаб≥льн≥сть, але ≥ джерело депозит≥в, тобто депозити ф≥зичних ос≥б б≥льш над≥йн≥, чим депозити юридичних ос≥б, у силу розходжень у розм≥рах внеск≥в.

привести у в≥дпов≥дн≥сть врахуванн¤ кредитних ресурс≥в;

оц≥нювати над≥йн≥сть депозит≥в ≥ позик, отриманих в≥д ≥нших кредитних установ.

скоротити зобов'¤занн¤ до запитанн¤ за допомогою перегрупуванн¤ пасив≥в за њх терм≥нами.

” ц≥лому ж, дл¤ розп≥знаванн¤ ризик≥в небалансованост≥ л≥кв≥дност≥ балансу ≥ неплатоспроможност≥ комерц≥йного банку потр≥бне створенн¤ спец≥альноњ системи щоденного контролю за р≥внем наведених у перш≥й ≥ других розд≥лах показник≥в, анал≥зу чинник≥в, що впливають на њхню зм≥ну. ƒл¤ цього доц≥льно створенн¤ бази даних, що дозвол¤Ї оперативно одержувати всю необх≥дну ≥нформац≥ю дл¤ зд≥йсненн¤ анал≥тичноњ роботи, на основ≥ ¤коњ буде формуватис¤ пол≥тика банку. ” ¤кост≥ джерела дл¤ формуванн¤ бази даних банком можуть розгл¤датис¤ укладен≥ ≥ що проробл¤ютьс¤ кредитн≥ ≥ депозитн≥ договори, договори про позики в ≥нших банк≥в, в≥домост≥ про планову потребу в кредит≥, щоденн≥ в≥домост≥ оборот≥в залишк≥в по балансових рахунках, щоденн≥ в≥дом≥ст≥ по особових рахунках, в≥домост≥ по позабалансових рахунках, в≥домост≥ про оборотн≥сть кредит≥в ≥ т.п.

Ќа основ≥ бази даних банком щодн¤ повинн≥ розкриватис¤ значенн¤ показник≥в платоспроможност≥ ≥ л≥кв≥дност≥ ≥ проводитис¤ анал≥з перспектив розвитку операц≥й банку з врахуванн¤м норм платоспроможност≥ ≥ л≥кв≥дност≥. ÷е дозвол¤Ї взаЇмопов"¤зати вир≥шенн¤ питань по розм≥щенню кошт≥в, залученню ресурс≥в, зб≥льшенню власних кошт≥в банку, розширенню участ≥ банку в ≥нших п≥дприЇмствах ≥ банках, щодо пошуку джерел додаткових прибутк≥в ≥ розвитку нових операц≥й комерц≥йного банку з вимогами дотриманн¤ його л≥кв≥дност≥ ≥ платоспроможност≥. –озгл¤нутий анал≥з даЇ можлив≥сть передбачати р≥зноман≥тн≥ зм≥ни р≥вн¤ л≥кв≥дност≥ ≥ платоспроможност≥ комерц≥йного банку ≥ своЇчасно прийн¤ти необх≥дн≥ заходи дл¤ його стаб≥л≥зац≥њ.

” м≥жнародн≥й практиц≥ менеджери по управл≥нню л≥кв≥дност≥ банк≥в розробили р¤д практичних рекомендац≥й дл¤ пол≥пшенн¤ цього виду д≥¤льност≥. ѕерша з них складаЇтьс¤ в тому, що менеджери по управл≥нню л≥кв≥дн≥стю повинн≥ контролювати д≥¤льн≥сть ус≥х в≥дд≥л≥в банку, в≥дпов≥дальних за використанн¤ ≥ залученн¤ кошт≥в, ≥ координувати свою д≥¤льн≥сть ≥з роботою цих в≥дд≥л≥в.

ƒруга рекомендац≥¤ пол¤гаЇ в тому, що менеджери по управл≥нню л≥кв≥дн≥стю повинн≥ передбачати коли найб≥льше велик≥ вкладники ≥ користувач≥ кредит≥в банку планують зн¤ти кошти з рахунку або зб≥льшити внески. ÷е дозвол¤Ї керуючим планувати своњ д≥њ у випадку виникненн¤ деф≥циту або надлишку л≥кв≥дних кошт≥в.

¬≥дпов≥дно до третьоњ рекомендац≥њ, менеджери по управл≥нню л≥кв≥дн≥стю в сп≥вроб≥тництв≥ з вищим кер≥вництвом ≥ кер≥вниками в≥дд≥л≥в повинн≥ бути впевнен≥, що пр≥оритети ≥ ц≥л≥ управл≥нн¤ л≥кв≥дними коштами очевидн≥. ” недавньому минулому при розм≥щенн≥ кошт≥в л≥кв≥дн≥сть банку часто мала вищий пр≥оритет. —ьогодн≥ управл≥нню л≥кв≥дними коштами в загальному прид≥л¤Їтьс¤ роль допом≥жного механ≥зму в пор≥вн¤нн≥ з пр≥оритетом банку є1 - наданн¤м позик ус≥м категор≥¤м кл≥Їнт≥в. Ѕанк повинний надавати будь-¤к≥ виг≥дн≥ позики, ставл¤чи перед керуючим л≥кв≥дними коштами завданн¤ вишукуванн¤ достатн≥х кошт≥в дл¤ забезпеченн¤ кредит≥в.

—уть четвертоњ рекомендац≥њ складаЇтьс¤ в наступному: потреби банку в л≥кв≥дних коштах ≥ р≥шенн¤ щодо њх розм≥щенн¤ повинн≥ пост≥йно анал≥зуватис¤ з метою запоб≥ганн¤ ≥ надлишку, ≥ деф≥циту л≥кв≥дних кошт≥в. «айв≥ л≥кв≥дн≥ кошти, що не ре≥нвестуютьс¤ в той же день, ведуть до втрат прибутк≥в банку, у той час ¤к њхн≥й деф≥цит повинний бути швидко л≥кв≥дований щоб уникнути неспри¤тливих насл≥дк≥в посп≥шних позик або продаж≥в актив≥в, також ведучих до втрат прибутк≥в.

“аким чином, кожний комерц≥йний банк повинний самост≥йно забезпечувати п≥дтримку своЇњ л≥кв≥дност≥ на заданому р≥вн≥ на основ≥ ¤к анал≥зу њњ стану, що складаЇтьс¤ на конкретн≥ пер≥оди часу, так ≥ прогнозуванн¤ результат≥в д≥¤льност≥ ≥ проведенн¤ в наступному науково обгрунтован≥ економ≥чноњ пол≥тики в област≥ формуванн¤ статутного кап≥талу, фонд≥в спец≥ального призначенн¤ ≥ резерв≥в, залученн¤ позикових кошт≥в сторонн≥х орган≥зац≥й, зд≥йсненн¤ активних кредитних операц≥й.

ƒодатки

“аблиц¤ 1

–озрахунок потреби в л≥кв≥дних коштах

умовного комерц≥йного банку (у тис. дол.).

¬нески «м≥ни

по в≥дношенню-

ƒо минулого- «м≥ни в обов'¤зкових резервах ѕозички «м≥ни в пор≥вн¤нн≥ з минулим Ќедостача (-) або надлишок (+) л≥кв≥дних кошт≥в

м≥с¤ц¤ (вих≥дн≥ р≥вень 10%) м≥с¤цем, абсолютна сума накопичена сума

1 2 3 4 5 6 7

гр2-гр3-гр5 сума р¤дк≥в

√рудень 10900 - - 7000 - - -

—≥чень 10800 -100 -10 6500 -500 +410 +400

Ћютий 10750 -50 -5 6490 -10 -35 +375

Ѕерезень 10440 -310 -31 6400 -90 -189 +186

в≥тень 9900 -540 -54 6440 +40 -526 -340

“равень 9840 -60 -6 6460 +20 -74 -414

„ервень 9810 -30 -3 6500 +40 -67 -481

Ћипень 9720 -90 -9 6530 +30 -111 -592

—ерпень 9790 +70 +7 6720 +190 -127 -719

¬ересень 9840 +50 +5 6800 +80 -35 -754

∆овтень 9980 +140 +14 7200 +400 -274 -1028

Ћистопад 10500 +520 +52 7680 +480 -12 -1040

√рудень 10940 +440 +44 8040 +360 +36 -1004

“аблиц¤ номер 9

оеф≥ц≥Їнти л≥кв≥дност≥

ѕоказник ‘ормула розрахунку ƒопуст. значенн¤ ритич. значенн¤

1. оеф≥ц≥Їнт миттЇвоњ л≥кв≥дност≥ або коеф≥ц≥Їнт поточноњ л≥кв≥дност≥ Ћј/ќ¬ 100% min 70 min 30

2. оеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ по терм≥нових зобов'¤занн¤х (Ћј-ќ¬)/—р 100% min 25 min -50

3. √енеральний коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ по терм≥нових зобов'¤занн¤х (Ћј+ ¬-ќ¬)/—р 100% min 50 min 25

4. оеф≥ц≥Їнт повноњ л≥кв≥дност≥ або статечноњ коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ Ћ≥кв≥дн≥ активи

«алучен≥ кошти

або Ћј/«

5. ѕоказовий коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ Ћј/¬Ѕ

6. рос-коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ «/ј–

7. оеф≥ц≥Їнт короткостроковоњ л≥кв≥дност≥ јктиви з терм≥ном менше року

¬ласного кошти + «обов'¤занн¤ по депозитах + редити менше року

8. оеф≥ц≥Їнт середньостроковоњ л≥кв≥дност≥ јктиви з терм≥ном б≥льш року

¬ласн≥ кошти + «обов'¤занн¤ по депозитах + редити б≥льш року

9. оеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ дл¤ ресурс≥в з обмеженою л≥кв≥дн≥стю «аборгован≥сть за позикою до 6 м≥с. * * 100%

«алучен≥ депозити до 6 м≥с.

10. оеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ дл¤ ресурс≥в ≥з середньою л≥кв≥дн≥стю «аборгован≥сть за позикою в≥д 6 м≥с. до року * 100%

«алучен≥ депозити в≥д 6 м≥с. до року