ќ—Ќќ¬Ќ≤ Ќќћ≤ЌјЋ» √–ќЎќ¬ќ√ќ ќЅ≤√”
” –јѓЌ» ’-’’ —“ќЋ≤“№
” зв'¤зку з введенн¤м украњнськоњ нац≥ональноњ валюти походженн¤ окремих грошових одиниць ц≥кавить не т≥льки спец≥ал≥ст≥в, а й широк≥ верстви населенн¤.
якщо назва широко в≥домоњ ваговоњ, грошово-ваговоњ та грошово-л≥чильноњ одиниц≥ ињвськоњ –ус≥ та наступних державних утворень, до складу ¤ких входили украњнськ≥ земл≥, гривни(гривн≥), з самого початку вважалас¤ найб≥льш вдалою дл¤ б≥льшого, основного ном≥налу нац≥ональноњ грошовоњ системи, то назви можливих розм≥нних ном≥нал≥в викликали дискус≥њ. јдже на певних хронолог≥чних етапах багатов≥ковоњ ≥стор≥њ ”крањни в окремих њњ рег≥онах вживалис¤ р≥зн≥ гривн≥: вагов≥, грошово-вагов≥ ≥ грошово-л≥чильн≥ та в≥дпов≥дн≥ до них своњ розм≥нн≥ ном≥нали.
√рошов≥ системи ињвськоњ –ус≥, ¤к ≥ ≥нших крањн, до складу ¤ких входили украњнськ≥ земл≥, визначалис¤ загальноЇвропейськими процесами, але з урахуванн¤м характерних особливостей та традиц≥й л≥чби. √рошов≥ системи окремих крањн формувалис¤ в генетичн≥й Їдност≥ вагових ≥ л≥чильних одиниць. ¬агов≥-походили в≥д традиц≥йноњ основноњ максимальноњ одиниц≥, ¤к гривн¤ чи фунт. Ћ≥чильн≥ ж, здеб≥льшого, спиралис¤ на конкретн≥ засоби об≥гу визначеноњ групи та в≥дтворювали њњ багатократн≥сть. ќск≥льки основним монетним металом у середньов≥чч≥ було ср≥бло, зг≥дно ср≥бноњ гривн≥-ваги визначалас¤ ≥ стопа (к≥льк≥сть монет з одиниц≥ металу) монет. ѕереб≥г складних пол≥тичних под≥й, економ≥чн≥ фактори, в≥дсутн≥сть власних копалень ср≥бла обумовлювали широке використанн¤ ≥ноземних монет та елемент≥в р≥зноњ грошовоњ л≥чби в грошовому об≥гу ”крањни.
ќ—Ќќ¬Ќ≤ √–ќЎќ¬≤ Ќќћ≤ЌјЋ» »ѓ¬—№ ќѓ –”—≤
ѕисемн≥ джерела ињвськоњ –ус≥ називають п'¤ть елемент≥в давньоруськоњ грошовоњ системи: гривню, куну, ногату, резану, веверицю (векшу). јнал≥з грошових сп≥вв≥дношень у звод≥ основних закон≥в давньоњ –ус≥ - "–уськ≥й ѕравд≥" - дозволив досл≥дникам реконструювати систему грошовоњ л≥чби в ’≤ стол≥тт≥: гривна =20 ногатам=25 кунам=50 резанам. ѕ≥зн≥ше, у ’≤≤-’≤≤≤ стол≥тт¤х, у зв'¤зку з≥ зм≥нами об≥гових монет це сп≥вв≥дношенн¤ зм≥нюЇтьс¤.
ƒосл≥дники й дос≥ не д≥йшли згоди з приводу того, ¤к≥ конкретн≥ засоби об≥гу в≥дпов≥дають вс≥м кунам, ногатам, резанам, векшам. “ак, одн≥ досл≥дники пов'¤зують ц≥ елементи грошовоњ л≥чби з конкретними нум≥зматичними пам'¤тками, ≥ноземними та власними монетами з грошового об≥гу давньоњ –ус≥. “ак, куну ототожнюють з основними ср≥бними монетами грошового об≥гу: арабським дирхемом, в≥зант≥йським м≥л≥ар≥с≥Їм, давньоруським ср≥бл¤ником та зах≥дноЇвропейським денар≥Їм. Ќогату найчаст≥ше вивод¤ть в≥д арабського "нагд"-дзв≥нка, повноц≥нна, в≥дб≥рна монета ≥ пов'¤зують з окремою групою ¤к≥сних повноц≥нних арабських дирхем≥в. –езану поЇднують з обр≥зками кун, фрагментами арабських дирхем≥в, ¤к≥ часто знаход¤ть у давньоруських скарбах.
≤нш≥ досл≥дники, анал≥зуючи писемн≥ джерела, бачать у розм≥нних ном≥налах л≥чбу хутра куниць ≥ б≥лок (куна, вевериц¤). « ф≥нським "ногать" (нохат), що означало шк≥ра, хутро, пов'¤зують ≥ ногату.
” багатьох рег≥онах св≥ту хутро було одн≥Їю з найрозповсюджен≥ших форм товаро-грошей. Ѕудучи одним ≥з основних елемент≥в товарообм≥ну, м≥рою вартост≥ ще в домонетному об≥гу, хутро, поруч з монетами, залишилос¤ товаро - грошима ≥ в п≥зн≥ш≥ часи. ”стален≥ назви ''розм≥нних одиниць''-товаро-грошей надовго залишилис¤ в пам'¤т≥ й перейшли на металев≥ грош≥. ¬≥домо дек≥лька р≥зновид≥в податк≥в п≥д назвою ''куниц¤'', що, певно, ф≥ксуЇ ще одну функц≥ю товаро-грошей-платежу. Ќаприклад, у јнгл≥њ з њњ розвинутим монетним карбуванн¤м в ’≤ стол≥тт≥ м. „естер сплачувало р≥чний податок хутром куниц≥. ј у иЇв≥ в 1499 роц≥ за право торг≥вл≥ харчовими продуктами треба було заплатити податок-куницю, що в монет≥ дор≥внювало 12 грошам: ''тот маЇт дати осьмнику(ур¤днику воЇводи у торгових ≥ торгово-судових справах) куницу дванац¤ть грошей''.
≤cнyЇ припущенн¤ про зв'¤зок терм≥ну ''куна'' з римською монетою. ѕричому в≥дзначаЇтьс¤, що сам терм≥н був в≥домий не т≥льки слов'¤нам, але й ≥ншим народам, де перебували в об≥гу римськ≥ денар≥њ.
ѕод≥бне ¤вище ф≥ксуЇтьс¤ ≥ дл¤ терм≥ну ''скот''. ” давнього населенн¤ ≤тал≥њ грош≥ позначалис¤ словом ''pecun≥a'' (лат. худоба). ” давньофризьк≥й мов≥ слово ''sket'' означало ≥ худобу, ≥ грош≥. « цим же словом пов'¤зуЇтьс¤ ≥ назва ранньосередньов≥чноњ англосаксонськоњ монети ''skeatt'' ≥ н≥мецьке ''shatz'' -скарб, давньоскандинавськоњ ''skattr'' - казна, грош≥.
” давн≥й –ус≥ слово ''скот'' також означало грош≥, а слово ''скотниц¤'' - казну. ƒосл≥дники припускають, що вс≥ ц≥ терм≥ни поход¤ть в≥д давнього ≥ндоЇвропейського терм≥ну, ¤кий був узагальнюючим дл¤ позначенн¤ р≥зних вид≥в майна ≥ багатства, а в п≥зн≥ших сх≥дно-слов'¤нських мовах-збер≥гс¤ лише дл¤ домашньоњ худоби. јбо ж пов'¤зують безпосередньо з≥ скотарством та його продуктами, ¤к м≥рою багатства та вартост≥.
јле вже в давньоруськ≥ часи терм≥н ''скот'', напевно, вважавс¤ архањчним. ƒавньоруськ≥ джерела в≥ддають перевагу терм≥ну ''куни''- в узагальнюючому розум≥нн≥- грош≥. ј в б≥льш п≥зн≥х редакц≥¤х давн≥х текст≥в ''куни'' зам≥нюють окрем≥ випадки вживанн¤ терм≥ну ''скот''. ¬ давньоруських джерелах ф≥ксуЇтьс¤ ч≥тке словосполученн¤ ''гривн¤ кун''.
“аким чином, дл¤ давньоруських час≥в найб≥льш вживаною ≥ ст≥йкою назвою розм≥нних грошових одиниць була куна. јле дл¤ ’’ стол≥тт¤ цей терм≥н дл¤ грошовоњ одиниц≥ звучить архањчно, адже його етимолог≥¤ ховаЇтьс¤ ще в домонетному товарооб≥гу. ’оча прецедент цого використанн¤ в≥домий ≥ в ’’ стол≥тт≥. ѕ≥д час другоњ св≥товоњ в≥йни ур¤дом ’орват≥њ було введено нову грошову одиницю - куну (1 куна = 100 бан≥кам ) в прокламативних ц≥л¤х. Ќа середньов≥чних хорватських монетах зображалас¤ куниц¤, а з хорватськоњ мови ''куна'' перекладаЇтьс¤ ¤к куниц¤.
”вагу привертають ≥ умовн≥ назви давньоруських монет - ''ср≥бл¤ник≥в'' ≥ '' златник≥в'', ¤к≥ почали використовуватис¤ нум≥зматами ’≤’ стол≥тт¤. Ќапевно, саме з назвою монетарного металу пов'¤зувалис¤ ц≥ монети в очах сучасник≥в, про що св≥дчать легенди на монетах: "... а се його сребро ", "... а се його злато ". јле в умовах карбуванн¤ кредитних монет з недорогоц≥нних метал≥в ц≥ назви лунали б некоректно.
ќ—Ќќ¬Ќ≤ –ќ«ћ≤ЌЌ≤ Ќќћ≤ЌјЋ» X≤V- XV C“ќЋ≤“№
“атаро-монгольська навала X≤≤≤ стол≥тт¤ значною м≥рою зруйнувала пол≥тичний та економ≥чний потенц≥ал кн¤з≥вств —х≥дноњ ?вропи. √остра нестача розм≥рнноњ монети, ¤ка почала в≥дчуватис¤ ще з X≤≤ стол≥тт¤, значно посилилас¤ в X≤≤≤- X≤V стол≥тт¤х. ” " безмонетний пер≥од" X≤≤- X≤V стол≥ть засобами розм≥рнного платежу та обм≥ну часто Ї р≥зноман≥тн≥ товаро-грош≥. √ривн≥ - зливки ср≥бла - обслуговують найб≥льщ≥ сфери грошових операц≥й, стають основним засобом виплати данини - "татарського виходу". Ќе випадково вже в друг≥й половин≥ X≤≤≤ стол≥тт¤ ще кочова монголо-татарська держава стала спроможною карбувати власн≥ монети-ср≥бн≥ дирхеми. ÷е, на думку досл≥дник≥в, стало можливим завд¤ки величезн≥й к≥лькост≥ ср≥бла-данини, ¤ке потрапл¤ло з р≥зних рег≥он≥в —х≥дноњ ?вропи у зливках.
¬ "безмонетний пер≥од" в≥дбуваютьс¤ зм≥ни гривень-злик≥в: вони зменшуютьс¤ у ваз≥, приймають дещо ≥нш≥ форми.
Ќа меж≥ ’≤≤≤-’≤V стол≥ть у —х≥дн≥й ?вроп≥ дл¤ злик≥в ср≥бла починаЇ застосовуватис¤ терм≥н "рубль". ≤снуЇ к≥лька верс≥й про походженн¤ цього терм≥ну. јле абсолютна б≥льш≥сть досл≤дник≥в пов'¤зуЇ його з д≥Їсловом "рубить", з≥ зменшенн¤м, под≥лом гривн≥-зливка. “ривалий час ≥снувало паралельне вживанн¤ обох терм≥н≥в.
ѕрот¤гом ’≤V-’V стол≥ть украњнськ≥ земл≥ входили до к≥лькох державних утворень з≥ своњми сформованими ≥ такими, що формуютьс¤, монетно-грошовими системами.
¬ результат≥ походу корол¤ азим≥ра ≤≤≤ у 1349 роц≥ √алицька –усь ув≥йшла до складу ѕольщ≥, але ¤к окреме автономне утворенн¤ з правом карбуванн¤ власноњ монети. √алицьк≥ ср≥бн≥ монети, карбован≥ з початку 50-х рок≥в X≤V стол≥тт¤ ≥ до 1414-1415 рок≥в, досл≥дники пов'¤зують з≥ згадуваними в тогочасних писемних джерелах "загальновживаними грошами"("gross≥ usual≥"), "грошами руськоњ л≥чби("gross≥ numer≥ Ruthel≥al≥s"), "монетами, що курсують у –уськ≥й земл≥" ("moneta ≥n terra Russ≥e").
ќск≥льки за метролог≥чними показниками галицьк≥ ср≥бн≥ монети в≥дпов≥дають нап≥вгрошев≥, а не грошев≥, в ≥стор≥ограф≥њ вони називаютьс¤ квартниками, або нап≥вгрошами. ќстаточно не з'¤совано, в≥д ¤коњ метричноњ одиниц≥ карбувалис¤ галицьк≥ нап≥вгрош≥, але б≥льш≥сть досл≥дник≥в пов'¤зуЇ њх карбуванн¤ з крак≥вською гривньою (лат. маркою). Ќe виключено також, що галицьк≥ монети карбувалис¤ зг≥дно з≥ своЇю л≥чильною галицько-руською гривнею, ¤ка через економ≥чн≥ та пол≥тичн≥ фактори не знайшла свого продовженн¤ в наступних грошово-монетних системах. √алицьк≥ документи другоњ половини X≤V стол≥тт¤ називають "гривн≥ руськоњ л≥чби" ("marca Ruthen≥al≥s pagament"), "гривн≥ льв≥вськоњ л≥чби" ( "marca lemburgens≥s pagament"), "польськ≥ гривн≥" (marca polon≥cal≥s").
рак≥вська гривн¤ д≥лилас¤ на 4 л≥чильн≥ в¤рдунка(1 в¤рдунок дор≥внював 12грошам) ≥ 24 л≥чильних шкойца (шкойц дор≥внював 2 грошам). јле прот¤гом значного часу ѕольща карбувала лише 2 основн≥ ном≥нали - квартники-нап≥вгрош≥ ("quarteness" дор≥внював 1/4 шкойц¤, дор≥внював 1/2 гроша) та денар≥њ (1/8 гроша). « денар≥Ївим ном≥налом пов'¤зуютьс¤ ≥ м≥дн≥, кредитн≥ галицьк≥ монети X≤V стол≥тт¤, хоча њх назва не заф≥ксована у джерелах (або не вид≥лена).
«а вин¤тком дуже обмеженноњ ем≥с≥њ за азим≥ра ≤≤≤ (1333-1370 роки), до 1526 року у ѕольщ≥ не карбувалис¤ монети ном≥налом у гр≥ш - основноњ монетно-грошовоњ одиниц≥ Їввропейских крањн X≤≤≤ - XV стол≥ть. Ќатом≥сть у ѕольщ≥, ¤к ≥ на ≥нших земл¤х ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи широкого расповсюжденн¤ набув чесько-празький гр≥ш, карбований зг≥дно з празькою гривнею. ” ѕольщ≥ на л≥чильну гривню йшло 48 грош≥в, у „ех≥њ - 60.
¬исоко¤к≥сн≥ празьк≥ грош≥ користувалис¤ значним попитом ≥ в ”крањн≥. ¬же в перш≥й половин≥ X≤V стол≥тт¤ вони расповсюджуютс¤ у «ах≥дн≥й ”крањн≥, а з к≥нц¤ X≤V - початку XV стол≥тт¤ празьк≥ грош≥ - найб≥льш вживан≥ монети на абсолютн≥й б≥льшост≥ украњнських земель. ” писемних джерелах празьк≥ грош≥ в≥дом≥ ¤к широк≥ грош≥ ("gross lat≥").
”твердженн¤ терм≥ну "гр≥ш" на украњнських земл¤х часто пов'¤зуЇтс¤ з ѕольщею та њњ засобами. јле сама назва "гр≥ш" мала загальноЇвропейске походженн¤, а в ”крањн≥ первинно пов'¤зувалас¤, напевно, з празькими (чеськими), а не польськими грошами. Ќазва ''гр≥ш''(латинське ''grossus''-великий)використувалас¤ в загальноЇвропейському масштаб≥, дала назву ц≥лому пер≥оду -''пер≥оду гроша'' в Ївропейському монетному карбуванн≥. Ќов≥, б≥льш≥ ср≥бн≥ монети-грош≥ прийшли на зм≥ну знец≥неним др≥бним денар≥¤м X≤-X≤≤≤ стол≥ть, поступово перейн¤ли на себе основне навантаженн¤, ¤к л≥чильн≥ одиниц≥. « по¤вою тал¤р≥в на початку XV≤ стол≥тт¤ гр≥ш та його фракц≥њ перетворилис¤ на розм≥нн≥ монети, стали синон≥мами др≥бних ном≥нал≥в з по¤вою грош≥в.
јле на початку свого ≥снуванн¤, в X≤V-XV стол≥тт¤х ус≥''нов≥-велик≥'' монети пов'¤зувалис¤ з грошами. ўоб розр≥зн¤ти р≥зн≥ позначенн¤ до основного ном≥налу: ''широк≥ грош≥'' (празьк≥-реальн≥ грош≥), ''загальновживан≥ грош≥'', ''грош≥ руськоњ л≥чби'' (галицьк≥, руськ≥ нап≥вгрош≥), ''мал≥ грош≥'' (''gross≥ panv≥'') польськ≥ нап≥вгрош≥ (?).
ѕершими реальними ''грошовими монетами'', з ¤кими познайомилос¤ населенн¤ зах≥дноукрањнських земель у перш≥й половин≥ X≤V стол≥тт¤, були празьк≥ грош≥ ¬ацлава ≤≤ (1300-1305роки) та яна Ћюксембурзького (1310-1346роки). арбован≥ зг≥дно з празькою гривнею ц≥ повноц≥нн≥ монети швидко пристосовувалис¤ ≥ до м≥сцевоњ л≥чби. ўе задовго до реального находженн¤ польських монет чи карбуванн¤ галицьких, у 1320 роц≥ володимирський кн¤зь јндр≥й знижуЇ норму сплати дл¤ крак≥вських купц≥в з 3 до 1 гроша. Ќапевно, вже в цей час на ѕравобережн≥й ”крањн≥ гр≥ш починаЇ використовуватис¤ ¤к л≥чильна одиниц¤ та реальна монета-празький грош.
¬ходженн¤ значноњ частини укра≥нських земель до складу ¬еликого кн¤з≥вства Ћитовського ≥ –уського мало своњм насл≥дком визволенн¤ в≥д ординського ≥га, спри¤ло пожвавленню економ≥чного та пол≥тичного житт¤. ¬ наймогутн≥ших кн¤з≥вствах ѕ≥вденноњ –ус≥-”крањни- ињвському та Ќовгород-—≥верському-карбуютьс¤ власн≥ монети за ¬олодимира ќльгердовича (1362-1394 роки) та ƒмитра- орибута ќльгердовича (1380-1392 роки). ѕисемн≥ джерела не зберегли назви цих монет, але, напевно, вони карбувалис¤ в≥дпов≥дно до м≥сцевих гривнЇвих систем. ¬раховуючи њх дуже мал≥ розм≥ри та вагу по аналог≥њ з тогочасними Ївропейськими стандартами, так≥ монети, мабуть, в≥дпов≥дали денар≥ю-монет≥ грошового пор¤дку. –азом з тим, значна к≥льк≥сть ординських монет, знайдених у одних скарбових комплексах разом з м≥сцевими, метролог≥чн≥ п≥драхунки, характер карбуванн¤ вказують на зв'¤зок кињвських та с≥верських монет з золотоординським дирхемом.
«аходи литовскоњ великокн¤з≥вськоњ адм≥н≥страц≥њ в подальш≥й централ≥зац≥њ Ћитовсько-–уськоњ держави, зд≥йснюван≥ за великого кн¤з¤ ¬≥товта (1392-1430 роки) та наступних володар≥в, спри¤ють утвердженню загальнодержавноњ литовсько-руськоњ грошовоњ системи на украњнських земл¤х. –осповсюдженн¤ набувають л≥чильн≥ литовський рубль та копа, а розм≥нними ном≥налами виступать гр≥ш ≥ денар≥й (в джерелах згадуваний ¤к пен¤зь - в≥д н≥мецькоњ назви денар≥Ївоњ монети "pfenn≥g"). ¬же з к≥нц¤ X≤V стол≥тт¤ литовський рубль згадуЇтьс¤ на украњнських земл¤х у джерелах. “ак, у 1399 роц≥ ки¤ни в≥дкупилис¤ в≥д татарськоњ облоги 3000 "рублев? литовських", або у ≥ншому л≥топис≥:" и¤ни, вид¤чи, же зле, трома тис¤чами рублей сребних грошей окупилис¤ татаром". « другого дес¤тил≥тт¤ XV стол≥тт¤ литовський рубль в≥дпов≥дав 100 грошам та 1000 пен¤з¤м (денар≥¤м). « другоњ половини XV стол≥тт¤ литовськ≥ рубл≥ регул¤рно згадуютьс¤ в джерелах у грошов≥й л≥чб≥ в ”крањн≥.
Ўирокого вжитку на украњнських земл¤х набула грошово-л≥чильна одиниц¤ копа (лат. "sexagena"), що дор≥внювала 60 грошам (дл¤ „ех≥њ була екв≥валентом гривн≥). ¬≥дома, ¤к обрахункова одиниц¤ до празьких грош≥в у ?вроп≥, зокрема у ѕольщ≥, копа стала основним елементом грошовоњ л≥чби ¬еликого кн¤з≥вства Ћитовського ≥ –уського в XV-XV≤ стол≥тт¤х. ¬ украњнських джерелах XV стол≥тт¤ рахунки грош≥в на копи переважають ус≥ ≥нш≥.
“ерм≥н ''копа'' ¤к пам'¤тка грошовоњ л≥чби в ”крањн≥ дожив ≥ до X≤X стол≥тт¤. Ќаприклад, у документ≥ ѕолтавського губернського правл≥нн¤ в≥д 4 серпн¤ 1825 року згадуЇтьс¤, що: ''копа в сельськомъ значении есть мъра хлъбна¤, заключавша¤ в себъ два полукопа по 30, всего 60 сноповъ, а в деньгахъ узаконен≥мъ пор¤дкомъ должна состовл¤ть два гульдена или 60 грошей... и следственно равн¤етс¤ 1 руб. 20 коп. серебром''. ” зв'¤зку тривалим вживанн¤м украњнським населенн¤м старих метричних норм, царська влада повинна була прир≥вн¤ти до цих норм об≥гов≥ карбованц≥.
“аким чином, абсолютна б≥льш≥сть монет з грошового об≥гу ”крањни X≤V-XVстол≥ть в≥дносилис¤ до ном≥нал≥в грошового пор¤дку: гр≥ш, нап≥вгр≥ш та денар≥й. ¬с≥ вони спиралис¤ на в≥дпов≥дн≥ гривн≥ (крак≥вську, галицьку (?), празьку, литовську, кињвську (?). ќтже, найб≥льш прийн¤тним терм≥ном з розм≥нних об≥гових монет, в≥дпов≥дно до цьго пер≥оду, може бути гр≥ш. ” ѕольщ≥ та јвстр≥њ гр≥ш ¤к розм≥нний ном≥нал дожив до XX стол≥тт¤. « точки зору ретроспекц≥њ ц≥Їњ ≥сторичноњ назви дл¤ сучасноњ нац≥ональноњ валюти певним запереченн¤м може бути однакова форма скорочень найб≥льшого та найменшого ном≥нал≥в: гривн¤ - ''гр.'', гр≥ш - ''гр.''.
ќ—Ќќ¬Ќ≤ √–ќЎќ¬≤ Ќќћ≤ЌјЋ» « √–ќЎќ¬ќ√ќ ќЅ≤√” ” –јѓЌ» XV≤-XX —“ќЋ≤“№
« початку XV≤ грошове господарство ”крањни переор≥ЇнтовуЇтьс¤ на нац≥ональн≥ засоби об≥гу крањн, до складу ¤ких входила абсолютна б≥льш≥сть украњнських земель, насамперед ¬еликого кн¤з≥вства Ћитовського ≥ –уського та ѕольського корол≥вства.
ѕер≥од з початку XV≤ стол≥тт¤ характеризуЇтьс¤ пост≥йними, але безусп≥шними спробами польського та литовського ур¤д≥в ун≥ф≥кувати грошов≥ системи обох держав. ≤ хоча польськ≥ корол≥ з династ≥њ ягеол≥в; ќлександр (1501 - 1506 роки) були одночасно ≥ ¬еликими кн¤з¤ми Ћитовськими ≥ –уськими, ѕольща ≥ ¬елике кн¤з≥вство Ћитовське ≥ –уське становили окрем≥ держави з ус≥ма в≥д пов≥дними пол≥тичними та економ≥чними ≥нститутами, в тому числ≥ ≥ грошовими системами. ќсновн≥ ном≥нали литовського карбуванн¤ були вищ≥ за ¤к≥стю в≥д польських, 8 грош≥в литовських за к≥льк≥стю монетарного ср≥бла (в розм≥нних ном≥налах) в≥дпов≥дали 10 польським.
¬ 1526-1528 роки в ѕольщ≥ провадилас¤ грошова реформа, спр¤мована на перех≥д до б≥льш сучасноњ, прогресивноњ системи л≥чби та ун≥ф≥кац≥ю р≥зноман≥тних грошових систем, ¤к≥ ≥снували на земл¤х, п≥двладних —иг≥змунду ≤. ¬ результат≥ реформи у ѕольщ≥ була введена злотова грошова система, але ном≥нали, виражен≥ в польских злотих, ще не карбувалис¤. —ам терм≥н л≥чби - "золотий (злотий)" виник ще в XV стол≥тт≥, коли золот≥ дукати та флор≥ни, пост≥йно зб≥льшуючи свою варт≥сть, стали коштувати 30 грош≥в у ср≥бн≥й монет≥. ÷≥ни на золот≥ монети ≥ дал≥ продовжували зростати у ср≥бл≥, але золотий ¤к одиниц¤ у 30 грош≥в закр≥пивс¤ у монетн≥й л≥чб≥, став основою польскоњ нац≥ональноњ грошовоњ системи, що й було заф≥ксовано реформою 1526-1528 рок≥в. јле разом ≥з злотим у монетн≥й л≥чб≥ використвуЇтьс¤ ≥ "гривн¤ л≥чби крак≥вськоњ" та њњ фракц≥њ, ¤к≥ поступово прот¤гом XV≤-XV≤≤ стол≥ть поступаютьс¤ злотовим ном≥налам.
ƒо 1564 року, коли було випущено реальний ср≥бний злотий (польский екв≥валент тал¤ра), в≥н залишавс¤ лише грошово-л≥чильноњ одиницею. ћонетами ж ц≥Їњ системи були 6 грош≥в, 3 грош≥, гр≥ш, нап≥вгр≥ш, сол≥д- 1/3 гроша ≥ денар≥й - 1/8 гроша. –еформа 1526 - 1528 рок≥в не змогла реально об'Їднати грошове господарство ѕольського корол≥вства ≥ ¬еликого кн¤з≥вства Ћитовського, чињ монети карбувалис¤ за власною стопою. “ут основною л≥чильною одиницею залишалас¤ копа. Ћиш п≥сл¤ Ћюбл≥нськоњ ун≥њ 1569 року в результат≥ заход≥в корол¤ —тефана Ѕатор≥¤ польська ≥ литовська грошов≥ системи було ун≥ф≥ковано. Ћитовськ≥ ≥ польськ≥ монети карбуютьс¤ за однаковою стопою визначених тип≥в ≥ ном≥нал≥в. ѕрипин¤Їтьс¤ ем≥с≥¤ старих ном≥нал≥в ( нап≥вгрош≥в ), розпочинаЇтьс¤ карбуванн¤ нових, що значно розширюЇтьс¤ за —иг≥змунда ≤≤≤ (1587 - 1632).
Ќа украњнських земл¤х найб≥льш вживан≥ ном≥нали отримували своњ назви та звучанн¤. —ол≥ди звалис¤ шел¤гами (лат. "сол≥д"-польське "шел¤г"), грош≥ - осьмаками (бо дор≥внювали колись 8 литовським денар≥¤м). Ќовим ном≥налом, введеним у 1614 роц≥ за зразком н≥мецьких драйпелькер≥в, були п≥втораки (1, 5 гроша). ѕ≥втораки, карбован≥ у величезних к≥лькост¤х, стали чи не найб≥льш вживаним ном≥налом в ”крањн≥ в ’V≤≤ стол≥тт≥. Ќа украњнських земл¤х вони отримали назву "чех" - украњнський переклад н≥мецького "Boehm"(так, у —≥лез≥њ монети називалис¤ драйкрецами, вар≥ант - п≥втораки). „ехами в ”крањн≥ називалис¤ не т≥льки польськ≥ п≥втораки, а й схож≥ до них за зовн≥шн≥м оформленн¤м драйпелькери та грошени чисельних н≥мецьких волод≥нь ≥ прибалт≥йських м≥ст, що належали Ўвец≥њ. ћонети ном≥налом в 3 грош≥ в ”крањн≥ називалис¤ шагами (походженн¤ назви не з'¤совано), в 6 грош≥в - шостаками. арбован≥ з 1608 роц≥ велик≥ ср≥бн≥ монети в 1/4 тал¤ра - орти - в украњнських джерелах згадуютьс¤, ¤к "урти", "вурти". Ѕажаною монетою в ”крањн≥ були талюри та нап≥втал¤ри, оск≥льки на в≥дм≥ну в≥д др≥бних ном≥нал≥в, майже не знец≥нювалис¤. ƒо др≥бних ном≥нал≥в курс тал¤р≥в пост≥йно п≥двищувавс¤: в 1580 роц≥ тал¤р коштував близько 35 польсько-литовсько грош≥в, у 1631-1640 роках - близько 90, а в 1671-1700 роках - 180-200 грош≥в. јле польсько-литовськ≥ тал¤ри XV≤ - XV≤≤≤ стол≥ть- р≥дк≥сн≥ монети ≥ практично не зустр≥чаютьс¤ серед украњнських знах≥док. Ќатом≥сть тал¤рн≥ монети ѕ≥вн≥чноњ та «ах≥дноњ ?вропи масово находили на украњнськ≥ земл≥. ”крањнське населенн¤ розр≥зн¤ло р≥зн≥ групи тал¤р≥в за зображенн¤ми та метролог≥чними показниками, називаючи њх "орл¤нками", "левками" або "левами" тощо.
ƒл¤ –еч≥ ѕоспол≥тоњ, куди в XV≤≤ стол≥тт≥ входила абсолютна б≥льш≥сть украњнських земель, вс≥ ном≥нали узгоджувалис¤ ≥з злотовую системою л≥чби.
¬ходженн¤ значноњ частини „ерн≥гово-—≥верщини в 1503-1618 роках до складу ћосковськоњ держави обумовлювало використанн¤ тут рос≥йських монет на Ћ≥вобережну ”крањну в друг≥й половин≥ XV≤≤ стол≥тт¤, п≥сл¤ визвольноњ в≥йни 1648-1654 рок≥в та по приЇднанн≥ Ћ≥вобережноњ ”крањни до ћосковськоњ держави. јле до початку XV≤≤≤ стол≥тт¤ в грошовому об≥гу Ћ≥вобережноњ ”крањни дом≥нували польсько-литовськ≥ та зах≥дноњвропейськ≥ монети.
√оловним засобом об≥гу серед рос≥йських монет були коп≥йки, саме вони становл¤ть абсолютну б≥льш≥сть серед украњнських знах≥док XV≤≤ - початку XV≤≤≤ стол≥ть.
ѕо¤ва самого терм≥ну "коп≥йка" пов'¤зуэтьс¤ з грошовою реформою, ¤ка проводилас¤ в ћосковськ≥й держав≥ в 1535-1538 роках, зг≥дно з вимогами утвореноњ централ≥зованоњ держави. „≥тко по¤снюЇ по¤ву терм≥ну "коп≥йка" л≥топис: "“ого же лета 7043(1535 р≥к) государь кн¤зь великий »ван ¬асильевич все¤ –уси, в третье лето государьства своего,... повеле делати денги сребр¤ные новые на свое им¤, без вс¤кого примеса из гривенки и (з) скаловые триста денег Ќовгородских, а в ћосковское число три рубл¤ ћосковска¤ равно... а при великом кн¤зе ¬асилье »вановиче бысть знам¤ на денгах кн¤зь велики на коне, а име¤ мечь в руце, а кн¤зь велики »ван ¬асильевич учини знам¤ на денгах кн¤зь велики на коне, а име¤ копье в руце, оттоле прозвавшеес¤ деньги копейные"
арбован≥ у ћоскв≥, Ќовгород≥, “вер≥ (до середини XV≤ стол≥тт¤ ), ѕсков≥-"коп≥йки", "денги" та "полушки" зам≥нили колишн≥ рег≥ональн≥ монетки "новгородки", "московки", "четвертци". «а грошовою реформою 1535-1538 рок≥в грошова система московськоњ держави прийн¤ла такий вигл¤д:
"рубль" дор≥внював 100 коп≥йкам,
полтина 50 коп≥йкам,
нап≥вполтина 25коп≥йкам,
гривн¤ 10 коп≥йкам,
алтин 3 коп≥йкам,
коп≥йка 2 денгам,
денга 2 полушкам.
√рошов≥ одиниц≥ в≥д рубл¤ до алтина були т≥льки л≥чильними. –еально ж карбувалис¤ коп≥йки, денги та полушки.
арбован≥ з розплющеного дроту, не схож≥ на жодн≥ з тогочасних Ївропейських монет, коп≥йки були мало придатн≥ дл¤ м≥жнародного об≥гу. –ос≥йський ур¤д все робив, аби не допустити вивозу монетного ср≥бла з крањни, ретельно контролював проходженн¤ грошовоњ маси. ќсоблива увага прид≥л¤лась збереженню архањчного вигл¤ду рос≥йськоњ монети, що було ≥стотною гарант≥Їю в≥д в≥льного оь≥гу њњ на св≥товому ринку.
¬ середин≥ XV≤≤ стол≥тт¤, за цар¤ ќлекс≥¤ ћихайловича (1645 - 1676 роки), рос≥йський ур¤д намагавс¤ реорган≥зувати своЇ монетне господарство, планувалос¤ введенн¤ великих та середн≥х ном≥нал≥в в≥д рубл¤. јле реально перебудувати рос≥йську грошову систему вдалос¤ лише реформами ѕетра ≤ (1700 - 1718 роки), нов≥ основн≥ ном≥нали стали конкурентноспроможними до зах≥дноЇвропейських. ¬ об≥г поступово були введен≥ ср≥бн≥ полтина, нап≥вполтина, гривн¤, дес¤ть денег, алтин; м≥дн≥ - денга, полушка, нап≥вполушка, золотий червонець. ” 1704 роц≥ були викарбуван≥ основн≥ ном≥нали новоњ системи - ср≥бний карбованець ≥ м≥дна коп≥йка. ѕочинаючи з XV≤≤≤ стол¤ ≥ прот¤гом наступних стор≥ч, елементи рос≥йськоњ грошовоњ системи: рубл≥ (карбованц≥) та коп≥йки, њх фракц≥њ стають звичайними широковживаними грошовими засобами в ”крањн≥. јле под≥л украњнських земель м≥ж –ос≥Їю ≥ ѕольщЇю прот¤гом XV≤≤≤ стол≥тт¤ значною м≥рою обумовлював вживанн¤ в≥дпов≥дних монет та назв л≥чильних одиниць. –ос≥йськ≥ рубл≥ та польськ≥ злот≥ ≥ њх фракц≥њ узгоджувалис¤ м≥ж собою вм≥стом дорогоц≥нних метал≥в та куп≥вельною спроможн≥стю. „асто використовувалас¤ зм≥шана л≥чба. Ќа √алич≥н≥, ¤ка п≥сл¤ першого под≥лу –еч≥ ѕосполитоњ 1772 року опинилас¤ в склад≥ јвстр≥њ, набувають поширенн¤ австр≥йськ≥ монетн≥ ном≥нали: крейцери, крони, гелери.
¬раховуючи звичку украњнського населенн¤ до розм≥нних ном≥нал≥в –еч≥ ѕоспол≥тоњ та ћосковськоњ держави в XV≤≤ - XX стол≥тт¤х, у сучасн≥й можлив≥й ретроспекц≥њ може бути використаний будь-¤кий з них. јле ¤к розм≥нна монета до гривни (гривн≥) вони не можуть вважатис¤ вдалими.
¬ писемних джерелах заф≥ксован≥ пов≥домленн¤ профакти чи намаганн¤ карбуванн¤ власноњ монети на ”крањн≥ в XV≤≤ стол≥тт≥. ¬же прот¤гом стол≥тт¤ досл≥дники сперечаютьс¤. чи були в ”крањн≥ власн≥ монети Ѕогдана ’мельницького, ≤вана ¬иговського та ѕетра ƒорошенка. јдже справд≥, в ход≥ визвольноњ боротьби украњнського народу середини - другоњ половини XV≤≤ стол≥тт¤ ≥з становленн¤м пол≥тичних ≥ економ≥чних ≥нститут≥в молодоњ украњнськоњ держави виникли передумови дл¤ карбуванн¤ монет. јле дос≥ таких монет не знайдено чи вони не виделен≥ серед виличезного комплексу нум≥зматичного матер≥алу XV≤≤ стол≥тт¤.
«а пропозицњЇю гетьмана ≤вана —амойловича в 1675 роц≥ московський ур¤д з метою вилученн¤ ≥ноземноњ монети дозвол¤Ї випуск особливоњ монети дл¤ ”крањни. ћонети пов-инн≥ карбуватис¤ на зразок польського п≥вторака-чеха у м. ѕутивл≥. ќднак тод≥ до виробництва монет не д≥йшло. ≤ лише в 1686-1687 роках чехи були викарбуван≥ на монетному двор≥ у м. —евську(ќрловська область).
—евськ≥ чехи зам≥сть щита з польсько-литовськими гербами м≥ст¤ть московського двоглавого орла, навкруги ≥н≥ц≥али(латиною)≥мен ≥ титул≥в цар≥в ≤вана ≥ ѕетраќлекс≥йович≥в. Ќа зворотньому боц≥, ¤к ≥ на польських чехах-п≥втораках, -держава, навкруги ¤коњ легенда з позначенн¤м м≥ста карбуванн¤-—евська ≥ року.
—евськ≥ чехи призначалис¤ дл¤ об≥гу в ”крањн≥. јле, зважаючи на дужет низьку ¤к≥сть севських чех≥в, ¤к≥ були майже м≥дними, населенн¤ в≥дмовл¤лос¤ њх приймати. ”р≥зних м≥сц¤х виникли небезпечн≥ заворушенн¤, ≥ московський ур¤д був вимушений у 1687 роц≥ видати указ про заборону ≥ вилученн¤ севських чех≥в. «араз севськ≥ чехи становл¤ть величезну р≥дк≥сть. —евськ≥ чехи, монети дл¤ ”крањни, не можуть вважатис¤ украњнськими грошима. јле "чех" ¤к один з найб≥льш розповсюджених ном≥нал≥в в ”крањн≥, ¤кий знайшов своЇ продовженн¤ в монетах карбованих у —евську, напевно, маЇ перевагу в пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими розм≥нними монетами у випадку ретроспекц≥њ.
ƒержавотворч≥ процеси в ”крањн≥ в 1917-1920 роках потребували створенн¤ ≥ власноњ грошовоњ системи. «а час ≥снуванн¤ ”крањнськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки, √етьману ≥ ƒ≥ректор≥њ в об≥г було випущено 24 види грошових знак≥в - карбованц≥в, гривень, шаг≥в. ƒв≥ гривн≥ в≥дпов≥дали одному карбованцев≥, 100 шаг≥в - гривн≥.
„ому саме шаги було вз¤то ¤к розм≥нн≥ грошов≥ знаки, остаточно не з'¤совано. олишн¤ народна назва польсько-литовських тригрошовик≥в, ¤к≥ спочатку дор≥внювали за варт≥стю 2 рос≥йським коп≥йкам, у ’≤’-’’ стол≥тт¤х закр≥пилас¤ за одним з найдр≥бн≥ших ном≥нал≥в –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ - 1/2 коп≥йки.
ѕроголошена у Ћьвов≥ 1918 року «ах≥дноукрањнська Ќародна –еспубл≥ка не мала власних ем≥с≥й, в об≥гу перебували австр≥йськ≥ крони та њх розм≥нн≥ ном≥нали гелери (1. 100 крони), ¤к≥ звалис¤ сотиками. « проголошенн¤м у 1919 роц≥ злученн¤ «”Ќ– ≥ ”Ќ– на ткрритор≥њ «”Ќ– передбачалос¤ курсуванн¤ ≥ грошових знак≥в ”Ќ– разом з австр≥йськими засобами об≥гу. як зазначаЇ досл≥дник украњнських державних грошей 1917 - 1920 рок≥в ћикола √натишак, встановлювалос¤ сп≥вв≥дношенн¤ основних грошових ном≥нал≥в: одна гривн¤ дор≥внювалв 80 сотикам (гелерам), 1 крона - 1, 25 гривн≥. ѕривертаЇ увагу украњнська назва австр≥йського гелера -"сотик" - 1 сота частка, або "сотка".
Ўироко вживана в народ≥ "сотка" використовуЇтьс¤ ≥ в сучасному побут≥ ( сотка земл≥ ), маЇ загальносв≥тов≥ паралел≥. ¬ багатьох грошових системах св≥ту, побудованих на дес¤тичному рахунку, назва 1/100 частини використовуЇтьс¤ дл¤ найдр≥бн≥шго ном≥налу. ÷ент - розм≥нна одиниц¤ до долара в багатьох крањнах, походить в≥д латнського "centum" - сто. —антим - розм≥нна монета до алжирського динара, бельг≥йського, французького, швейцарського франк≥в та ≥н. ѕоходить в≥д французького "cent≥me" - сотий. 1/100 нац≥ональних грошових одиниць ≥ розм≥нна монета в багатьох крањнах ѕ≥вденноњ јмерики зветьс¤ сентаво ( португальське "centavo"). Ѕолгарський лев дор≥внюЇ 100 стотинкам.
√рошова реформа, ¤ка в≥дбулас¤ в ”крањн≥ у вересн≥ 1996 року, поставила крапку над "≥": нац≥ональна грошова одиниц¤ в≥нин≥ називаЇтьс¤ гривнею, а розм≥нн≥ њњ ном≥нали - коп≥йками.
