ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки ”крањни
≥ровоградський державний техн≥чний ун≥верситет
≈коном≥чний факультет
афедра ??‘≥нанс≥в та плануванн¤??
урсова робота
на тему:
?? редитна пол≥тика комерц≥йного банку в сучасних умовах??
≥ровоград 2000
ѕлан.
¬ступ.
–озд≥л 1. редитна пол≥тика банку, њњ основн≥ елементи.
1.1 ≈коном≥чна сутн≥сть кредитного механ≥зму, умови його зд≥йсненн¤.
1.2. ѕор¤док наданн¤ кредиту комерц≥йним банком та контроль за його поверненн¤м.
–озд≥л 2. ‘орми забезпеченост≥ поверненн¤ кредит≥в, наданих комерц≥йним банком (на приклад≥ обласноњ дирекц≥њ ј Ѕ соц≥ального розвитку "”крсоцбанк по ≥ровоградськ≥й област≥).
2.1. ’арактеристика д≥¤льност≥ ќƒ јкц≥онерно-комерц≥йного банку соц≥ального розвитку ??”крсоцбанк??
2.2. «астава, ¤к зас≥б забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤зань
2.3. –езервуванн¤ на випадок неповерненн¤ кредиту.
–озд≥л3. Ўл¤хи удосконаленн¤ методичних та орган≥зац≥йно-практичних основ забезпеченн¤ кредит≥в.
¬исновки
—писок л≥тератури
ƒодатки
¬ступ.
¬ умовах формуванн¤ ринкового середовища, значного спаду промислового та с≥льськогосподарського виробництва велика увага в орган≥зац≥йн≥й та структурн≥й перебудов≥ економ≥ки прид≥л¤Їтьс¤ комерц≥йним банкам та банк≥вськ≥й систем≥ в ц≥лому.
ѕров≥дна роль у вир≥шенн≥ значних проблем належить саме кредитним в≥дносинам та банкам, що по¤снюЇтьс¤ не лише зб≥льшенн¤м њхньоњ рол≥ в розвитку економ≥ки, але й на¤вною можлив≥стю швидко ≥ ефективно реагувати на впроваджуван≥ нов≥ механ≥зми господарюванн¤.
¬ той же час одн≥Їю з проблем зд≥йсненн≥ реформуванн¤ та становленн¤ ф≥нансово - кредитного механ≥зму, а отже ≥ розвитку банк≥вськоњ системи в ц≥лому, Ї досить висока ризикован≥сть кредитних операц≥й. «азначимо, що першопричинами Ї : теоретична недосконал≥сть питанн¤ захисту ≥нтерес≥в кредитора в≥д кредитних ризик≥в, незадов≥льний ф≥нансово-господарський стан суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва, невисока кадрова п≥дготовка прац≥вник≥в банк≥вськоњ системи тощо.
ѕроведений об'Їмний анал≥з ситуац≥њ, ¤ка склалас¤ в банк≥вськ≥й сфер≥, св≥дчить, що банки зазнають ф≥нансового краху в зв'¤зку з надзвичайно ризикованою кредитною пол≥тикою.
ќсновна причина банк≥вських банкрутств - неповерненн¤ ран≥ше виданих кредит≥в. «а на¤вними даними б≥льше половини виданих сум неповн≥стю чи невчасно повертаютьс¤ позичальникам. ”с≥ зусилл¤ банку щодо поверненн¤ кредит≥в звод¤тьс¤ нан≥вець через недосконал≥сть нашого законодавства. “ому застосовуван≥ в даний час ≥ рекомендован≥ заходи щодо запоб≥ганн¤ кредитних ризик≥в звод¤тьс¤ до того, щоб не допустити неповерненн¤ позички. „ерез це доц≥льно контролювати ¤к≥сть роботи конкретного кредиту ще на стад≥њ його використанн¤, пост≥йно перев≥р¤ти здатн≥сть позичальника повернути кредит, а також перев≥р¤ти забезпеченн¤ позички чи гарант≥њ њњ поверненн¤ третьою особою. « огл¤ду на економ≥чну та пол≥тичну нестаб≥льн≥сть в ”крањн≥, найкращою гарант≥Їю поверненн¤ кредиту Ї його забезпеченн¤ оск≥льки при виникненн≥ негативних ¤вищ, Їдиним джерелом поверненн¤ кредиту дл¤ банку Ї реал≥зац≥¤ заставленого майна. ¬икористанн¤ кожноњ окремоњ форми забезпеченн¤ поверненн¤ кредиту залежить в≥д р≥зних обставин, серед ¤ких можна вид≥лити так≥ проблемн≥ дл¤ банку ¤к : перев≥рка платоспроможност≥ гарант≥в та поручител≥в, прийн¤тт¤ в ¤кост≥ застави нел≥кв≥дного майна, зверненн¤ ст¤гненн¤ на заставу, можлив≥сть погашенн¤ боргу страховою компан≥Їю з огл¤ду на нерозвинен≥сть страхового б≥знесу в ”крањн≥ та його слабку економ≥чну базу тощо.
≤ все ж необх≥дн≥сть забезпеченн¤ поверненн¤ наданих кредит≥в змушуЇ кредитн≥ установи звертатис¤ до такоњ форми, ¤к застава. ќстанн≥м часом саме застава стала найб≥льш попул¤рною формою забезпеченн¤ зобов'¤зань, але через малий досв≥д роботи з нею та недосконал≥сть законодавства змушують ставитись до нењ досить обережно, тобто приймати т≥льки те майно позичальника, ¤ке в≥дпов≥даЇ вимогам ринкових в≥дносин. ƒл¤ цього потр≥бно також враховувати те, що варт≥сть майна пост≥йно зм≥нюЇтьс¤, тому на цьому етап≥ важливо ¤комога точн≥ше визначити його варт≥сть в майбутньому.
¬ подальшому послаблений контроль за ц≥льовим використанн¤м кредиту може призвести до негативних насл≥дк≥в дл¤ вс≥Їњ банк≥вськоњ системи ≥ економ≥ки ”крањни в ц≥лому.
« огл¤ду на ≥снуючи труднощ≥ з наданн¤м кредиту та перел≥чених проблем, обрана тема Ї досить актуальною. јдже вивченн¤ джерел ≥ форм гарантованост≥ погашенн¤ позичок, розробка метод≥в зниженн¤ питомоњ ваги неповернених позичок в загальному обс¤з≥ наданих кредит≥в, ефективне використанн¤ результат≥в анал≥зу наданих кредит≥в, ефективне використанн¤ результат≥в анал≥зу кредитоспроможност≥ кл≥Їнт≥в, а отже ≥ впровадженн¤ ¤к≥сних форм забезпеченн¤ та контролю за ц≥льовим використанн¤м позички справл¤ють регулюючий вплив на банк≥вську д≥¤льн≥сть. ¬изначенн¤ кредитоспроможност≥ позичальника, в≥днесенн¤ його до в≥дпов≥дного класу над≥йност≥ , а отже ≥ формуванн¤ банком резерву покритт¤ на можлив≥ втрати за позиками Ї ще одн≥Їю проблемою на шл¤ху зд≥йсненн¤ кредитних операц≥й.
÷им по¤снюЇтьс¤ потреба у всеб≥чному вивченн≥ в≥тчизн¤ного та частково ≥ноземного досв≥ду щодо наданн¤ кредит≥в, застосуванн¤ ефективних форм забезпеченн¤, поверненн¤ управл≥нн¤ кредитним портфелем банку, досл≥дженн¤ сучасного стану по дан≥й тем≥, висв≥тленн¤ нових метод≥в, концептуальних п≥дход≥в, науково-методичних рекомендац≥й з питанн¤ проблем оц≥нки заставленого майна, страхуванн¤ ризик≥в неповерненн¤ кредиту та удосконаленн¤ законодавства в област≥ кредитуванн¤.
ѕроблема забезпеченост≥ поверненн¤ кредит≥в, реал≥зац≥њ заставного права та формуванн¤ резерву покритт¤ на можлив≥ втрати, а також оц≥нки та страхуванн¤ майна знайшли своЇ в≥дображенн¤ в прац¤х Ћаврушина ќ.ћ., ћороза ј.Ќ., √.“аск≥, ќ. уценко, —.≤вас≥в., √аласюка ¬.ћ., остюченко ¬.ћ. та ≥нш≥.
ћ≥ж тим ,до тепер≥шнього часу в ”крањн≥ комплексного визначенн¤ вид≥в кредитних ризик≥в, джерел њх виникненн¤, анал≥зу впливу на прибутков≥сть - збитков≥сть кредитних операц≥й в умовах переходу до ринку не проводилос¤. “аке становище по¤снюЇтьс¤ передус≥м обмеженим використанн¤м товарно-грошових в≥дносин прот¤гом тривалого часу, а також характерними в минулому адм≥н≥стративними методами управл≥нн¤. ÷е виключало необх≥дн≥сть забезпеченн¤ гарант≥њ поверненн¤ виданих позик, оц≥нки кредитоспроможност≥ позичальника та в≥дпов≥дно ≥ страхуванн¤ кредит≥в.
“ому, з причин складност≥ та багатогранност≥ проблеми, ¤ка досл≥джуЇтьс¤ , чимало питань потребуЇ поглибленого системного вивченн¤. —еред останн≥х розр≥зн¤ють основи орган≥зац≥њ банк≥вського кредитуванн¤ в ”крањн≥, джерела та ≥нструменти забезпеченн¤ поверненн¤ позичок, формуванн¤ кредитноњ пол≥тики, практичн≥ методи визначенн¤ оц≥нки майна та ≥нш≥.
ќтже метою роботи Ї вивченн¤ теоретичних, методолог≥чних та практичних аспект≥в визначенн¤ та оц≥нки форм забезпеченн¤ поверненн¤ кредит≥в, розробка рекомендац≥њ щодо удосконаленн¤ кредитуванн¤, зокрема при застосуванн≥ такоњ форми забезпеченн¤, ¤к застава, та зменшенн¤ ризикованост≥ кредитних операц≥й.
ѕоставлена мета обумовлюЇ необх≥дн≥сть вир≥шенн¤ наступних завдань :
- проанал≥зувати причини ≥ фактори неповерненн¤ кредит≥в;
- вивчити в≥тчизн¤ний досв≥д в сфер≥ застосуванн¤ метод≥в захисту в≥д ризику неповерненн¤ позичок;
- ви¤вити ефективн≥сть застосуванн¤ метод≥в та форм забезпеченн¤ поверненн¤ кредит≥в;
- порекомендувати практичн≥ шл¤хи зменшенн¤ питомоњ ваги неповернених кредит≥в в загальному обс¤з≥ наданих позичок.
ћетодолог≥чну та теоретичну основу роботи складають ≥снуюч≥ розробки украњнських та заруб≥жних науковц≥в, законодавч≥ та нормативн≥ акти ¬ерховноњ –ади ”крањни, Ќац≥онального банку, внутр≥шньобанк≥вськ≥ ≥нструкц≥њ та положенн¤. ≤нформац≥йну основу складають зв≥тн≥ та поточн≥ матер≥али комерц≥йного банку, дан≥ пер≥одичного друку, ≥нш≥ джерела ≥нформац≥њ.
–озд≥л 1. редитна пол≥тика банку, њњ основн≥ елементи.
1.1. ≈коном≥чна сутн≥сть кредитного механ≥зму, умови його зд≥йсненн¤.
редит виник на певному етап≥ розвитку людського сусп≥льства, ¤к ¤вище випадкове, зумовлене особливими взаЇмов≥дносинами м≥ж товаровироб-никами - коли продавцю потр≥бно було продати товар, а в покупц¤ не було грошей, щоб його купити. “ому й виникла потреба у передач≥ продавцем покупцев≥ товару з в≥дстрочкою платежу, тобто - у кредит. [16,c.120]
«г≥дно положенн¤ про кредитуванн¤, кредит - це економ≥чн≥ в≥дносини м≥ж юридичними та ф≥зичними особами ≥ державами з приводу перерозпод≥лу вартост≥ на засадах поверненн¤ ≥, ¤к правило, з виплатою в≥дсотка.
” кредитних в≥дносинах беруть участь дв≥ сторони : позичальник ≥ кредитор. ÷≥ сторони називаютьс¤ суб'Їктами кредитноњ угоди, а т≥ грошов≥ чи матер≥альн≥ ц≥нност≥, затрати чи проекти, стосовно ¤ких укладена угода позички, Ї об'Їктами кредиту.
ќперац≥њ з наданн¤м кредит≥в належать до активних операц≥й банку. редитн≥ операц≥њ зд≥йснюютьс¤ у форм≥ наданн¤ позичок п≥д зобов'¤занн¤ позичальник≥в повернути кошти та заплатити проценти у встановлен≥ строки. ÷е ключовий вид активних операц≥й банк≥в, вони забезпечують переважну частину доход≥в у багатьох банк≥в. ѕозички банк≥в - важливе джерело грошових кошт≥в дл¤ б≥знесового та споживчого сектор≥в економ≥ки. ¬ процес≥ проведенн¤ кредитних операц≥й банки зустр≥чаютьс¤ з кредитним ризиком, тобто з ризиком несплати позичальником в установлений строк наданоњ банком позички та процент≥в, належних кредитору.
–азом з тим, кредитн≥ операц≥њ несуть в соб≥ найб≥льшу загрозу дл¤ банк≥в - ризик неповерненн¤ позичок. “аким чином, кожний банк розробл¤Ї ≥ зд≥йснюЇ свою кредитну пол≥тику, що складаЇтьс¤ п≥д впливом поточних та перспективних задач банку, а також економ≥чноњ кон'юнктури ≥ повинна бути спр¤мована на зменшенн¤ кредитного ринку. “ому банки при наданн≥ кредит≥в повинн≥ вдавати заход≥в щодо запоб≥ганн¤ кредитних ризик≥в. ƒо цих заход≥в належать :
- перев≥рка здатност≥ позичальника повернути позичку;
- перев≥рка забезпеченн¤ позички, чи гарант≥њ њњ поверненн¤ третьою особою (банком, страховою компан≥Їю);
- створюванн¤ резервного фонду, тощо.
як було сказано вище, кредитна д≥¤льн≥сть займаЇ пров≥дне м≥сце в д≥¤льност≥ банк≥в, ¤ка водночас носить ¤к ризиковий так ≥ прибутковий характер. ѕотр≥бно також зазначити, що банк≥вський кредит надаЇтьс¤ дл¤ забезпеченн¤ розвитку ≥ розширенн¤ сфери виробництва ≥ об≥гу, задоволенн¤ споживчого попиту населенн¤, ≥нших напр¤мк≥в господарськоњ д≥¤льност≥.
“ак найпоширен≥шими Ї кредитн≥ в≥дносини м≥ж банками та п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми ≥ товариствами. ƒругий тип в≥дносин - це кредитн≥ в≥дносини м≥ж банками ≥ державою. “рет≥й - м≥ж п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми та товариствами. „етвертим типом Ї в≥дносини м≥ж банками та населенн¤м ≥ останн≥й (п'¤тий) - м≥ж ф≥зичними особами ≥ банками (споживч≥й кредит).
¬иход¤чи з наведених вище тип≥в кредитних в≥дносин, розр≥зн¤ють три основн≥ форми кредиту :
- товарний кредит (коли покупц≥ одержують товари чи послуги з в≥дстрочкою платежу);
- грошовий;
- акцентний, авальний.
јле, ≥снуючи в таких формах, кредит маЇ виконувати так≥ функц≥њ:
- перерозпод≥льчу;
- ем≥с≥йну;
- контрольну.
ѕри визначенн≥ функц≥й кредиту треба мати на уваз≥, що при зм≥н≥ економ≥чноњ сут≥ в процес≥ ≥сторичного розвитку зм≥нюютьс¤ ≥ його функц≥њ.
«а допомогою кредиту в≥дбуваЇтьс¤ перерозпод≥л вартост≥ на засадах поверненн¤, отже - кредит виконуЇ перерозпод≥льчу функц≥ю.
Ќаступною функц≥Їю кредиту Ї створенн¤ грошей дл¤ грошового об≥гу - ем≥с≥йна функц≥¤.
редиту також властива контрольна функц≥¤ [17,c.132], вступивши в кредитн≥ в≥дносини, позичальник ≥ кредитор повинн≥ зд≥йснювати контроль за своЇю д≥¤льн≥стю.
ƒл¤ того, щоб мати повне у¤вленн¤ про кредит та його види, потр≥бно класиф≥кувати його за р≥зними параметрами [17]. Ќижче наведена таблиц¤ класиф≥кац≥њ кредит≥в.
ѕараметри ¬иди кредиту
за видами кредиту - нац≥ональний;
- м≥жнародний;
- банк≥вський;
- державний;
- комерц≥йний;
- споживчий;
- л≥зинговий;
- консорц≥умний.
за сферами спр¤муванн¤ - спр¤мований у сферу об≥гу;
- спр¤мований у сферу виробництва.
за призначенн¤м ≥ характером використанн¤ позичкових кошт≥в - позички торгово-промисловим п≥дприЇмствам;
- кредити п≥д нерухом≥сть;
- споживч≥ та с≥льськогосподарськ≥ позички;
- кредит п≥д ц≥нн≥ папери та кредити, пов'¤зан≥ з вексельним об≥гом;
- контокорентний кредит та м≥жбанк≥вськ≥ позички;
- позички небанк≥вським ф≥нан-совим установам та позички органам влади.
за характером забезпеченн¤ - забезпечен≥ (ломбардн≥)
- гарантован≥ (банками, третьою особою)
- незабезпечен≥ (бланков≥)
за строками використанн¤ - строков≥;
- безстроков≥;
- прострочен≥;
- в≥дстрочен≥;
за к≥льк≥стю кредитор≥в - наданн¤ кредит≥в одним бан-ком;
- синдикован≥, консорц≥альн≥;
- паралельн≥.
Ќаведена класиф≥кац≥¤ не Ї вичерпною, тому що можна кредити класиф≥кувати ≥ за ≥ншими параметрами ≥ ознаками, але по сут≥ така класиф≥кац≥¤ зумовлена великою к≥льк≥стю вид≥в критер≥њв, а також умовами гарантуванн¤, ≥ даЇ п≥дтвердженн¤ тому, що кредит - це складна економ≥чна категор≥¤, до ¤коњ потр≥бно ставитис¤ дуже уважно. “ому банки працюють з≥ своњми позичальниками в щ≥льн≥й взаЇмод≥њ в≥д поданн¤ за¤ви на отриманн¤ кредиту до повного поверненн¤ кредиту ≥ в≥дсотк≥в за ним. Ѕанки сп≥впрацюють лише з ф≥нансово-сталими п≥дприЇмствами, ¤к≥ мають пост≥йн≥ надходженн¤ кошт≥в на розрахунковий рахунок, або з тими п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми, ¤к≥ в цей нелегкий час, долаючи труднощ≥, мають в майбутньому перспективи свого розвитку. ÷е насамперед стосуЇтьс¤ тих в≥тчизн¤них товаровиробник≥в, ¤к≥ в економ≥ц≥ ”крањни займають не останнЇ м≥сце.
Ќайб≥льш поширеними видами кредиту, що застосовуЇтьс¤ украњнськими банками, Ї кредитуванн¤ по систем≥ овердрафт, кредитуванн¤ по в≥дкрит≥й кредитн≥й л≥н≥њ та кредитуванн¤ ф≥зичних ос≥б п≥д заклад дорогоц≥нних метал≥в.
ќвердрафт ¤вл¤Ї собою короткострокове кредитуванн¤ укрупненоњ потреби кл≥Їнта в засобах при њхн≥й недостатност≥ дл¤ завершенн¤ поточних розрахунк≥в. ќвердрафт - це кредит банку, ¤кий надаЇтьс¤ платоспроможним позичальникам, ¤к≥ мають пост≥йн≥ надходженн¤ на розрахунков≥ рахунки. [15]. ¬≥н виникаЇ коли кл≥Їнт використовуЇ з≥ свого рахунку суму, що перевищуЇ залишок кошт≥в на цьому рахунку. ¬ залежност≥ в≥д надходжень, встановлюЇтьс¤ л≥м≥т кредитуванн¤.
ѕроцентна ставка встановлюЇтьс¤ диференц≥йно в залежност≥ в≥д строк≥в кредитуванн¤. ”кладенню договору повинно передувати вивченн¤ прац≥вниками банку платоспроможност≥ позичальника, його надходженн¤ на розрахунковий рахунок. ‘ормою забезпеченн¤ кредиту ¤вл¤ютьс¤ щоденн≥ об≥гов≥ кошти на розрахунковому рахунку позичальника, кр≥м того в забезпеченн¤ кредиту приймаЇтьс¤ додаткове забезпеченн¤ у вигл¤д≥ застави, що оформлюЇтьс¤ договором.
ќсоблив≥стю даного виду кредиту Ї те, що кл≥Їнт банку може користуватис¤ кредитом без попередженн¤ банку (в рамках встановленого л≥м≥ту) ≥ без додаткового оформленн¤ документ≥в на видачу позички.
јле банк зд≥йснюЇ нагл¤д за виконанн¤м умов кредитноњ угоди, ц≥льовим використанн¤м, своЇчасним ≥ повним погашенн¤м кредиту, п≥дтримуючи т≥сний зв'¤зок з позичальником на прот¤з≥ всього пер≥оду користуванн¤м кредитом.
якщо позичка надаЇтьс¤ в межах встановленого банком дл¤ позичальника л≥м≥ту кредитуванн¤, то така форма наданн¤ кредиту називаЇтьс¤ в≥дкритт¤м кредитноњ л≥н≥њ.[15, c.156]. ¬икористовуЇтьс¤ позичальником по м≥р≥ потреби шл¤хом оплати плат≥жних документ≥в на прот¤з≥ визначеного пер≥оду. ¬≥дкрита кредитна л≥н≥¤ дозвол¤Ї сплатити за рахунок кредиту будь-¤к≥ розрахунково-грошов≥ документи, передбачен≥ в кредитн≥й угод≥. редитна л≥н≥¤ в≥дкриваЇтьс¤ найчаст≥ше на один р≥к, але може бути в≥дкрита ≥ на б≥льш короткий пер≥од.
редитна л≥н≥¤ в≥дкриваЇтьс¤, ¤к правило, кл≥Їнтам з ст≥йким ф≥нансовим станом. јле банк маЇ право в≥дмовити кл≥Їнту в наданн≥ позички, ¤кщо встановить пог≥ршенн¤ ф≥нансового становища позичальника.
–озр≥зн¤ють в≥дновлювальну ≥ нев≥дновлювальну кредитну л≥н≥ю. ¬ раз≥ в≥дкритт¤ нев≥дновлювальноњ кредитноњ л≥н≥њ - п≥сл¤ видач≥ позички та њњ погашенн¤ в≥дносини м≥ж банком ≥ кл≥Їнтом зак≥нчуютьс¤. ¬≥дновлювальна передбачаЇ наданн¤ ≥ погашенн¤ кредиту в межах встановленого л≥м≥ту автоматично. редитна л≥н≥¤ може бути ц≥льовою (рамочною), ¤кщо вона в≥дкриваЇтьс¤ банком кл≥Їнту дл¤ сплати р¤ду поставок товар≥в в рамках одного контракту.
ѕри укладенн≥ договор≥в з ф≥зичними особами п≥д заклад ювел≥рних вироб≥в установи банку укладають з рег≥ональними представництвами Ќац≥онального банку ”крањни або суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤ким зг≥дно д≥ючого законодавства надан≥ так≥ повноваженн¤, договори на зд≥йсненн¤ оц≥нки ювел≥рних вироб≥в та в раз≥ њх непогашенн¤ - скупки цих ц≥нностей по оц≥ночн≥й вартост≥.
¬ п≥дтвердженн¤ оц≥нки банку надаЇтьс¤ дов≥дка про проведенн¤ оц≥нки, де вказуЇтьс¤ номер кредитноњ угоди, ц≥ль та умови наданн¤ кредиту, данн≥ про ¤к≥сть, вагу та ц≥ну, тощо.
ёвел≥рн≥ вироби до погашенн¤ кредиту збер≥гаютьс¤ в спец≥альних депозитних ¤чейках у сховищ≥ банку.
‘≥зичн≥ особи погашають кредити шл¤хом перерахуванн¤ кошт≥в з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або гот≥вкою.
якщо кредит не погашаЇтьс¤ в строк, наступного дн¤ банк передаЇ заставлене майно рег≥ональному управл≥нню Ќац≥онального банку ”крањни або вищезазначен≥й орган≥зац≥њ на реал≥зац≥ю зг≥дно укладеного договору.
1.2. ѕор¤док наданн¤ кредиту комерц≥йним банком та контроль за його поверненн¤м.
јкц≥онерно-комерц≥йн≥ банки, керуючись статутом банку, «аконом ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть ", нормативними документами ЌЅ” та ≥ншими законодавчими нормами надаЇ короткостроков≥ ≥ довгостроков≥ кредити платоспроможн≥м п≥дприЇмствам, орган≥зац≥¤м ≥ ≥ншим господарським структурам, ¤к≥ мають самост≥йний баланс ≥ власн≥ кошти.
Ѕанк≥вський кредит надаЇтьс¤ дл¤ забезпеченн¤, розвитку ≥ розширенн¤ сфери виробництва ≥ об≥гу, задоволенн¤ споживчого попиту населенн¤, ≥нших напр¤мк≥в господарськоњ д≥¤льност≥. Ќаданн¤ кредит≥в зд≥йснюЇтьс¤ в межах на¤вних кредитних ресурс≥в за умови обов'¤зкового дотриманн¤ економ≥чних норматив≥в д≥¤льност≥. [20].
”мови кредитноњ угоди визначаютьс¤ дл¤ кожного позичальника ≥ндив≥дуально, при цьому ступ≥нь ризику кредитуЇмого заходу повинен бути м≥н≥мальним. ” раз≥, ¤кщо кредит надаЇтьс¤ не п≥д заставу майна, нерухомост≥ та ц≥нностей, що мають реальну ринкову варт≥сть, розм≥р власних кошт≥в позичальника, ¤к правило, не повинен бути нижчим 30% його потреби в кредитних коштах.
редитуванн¤ позичальника зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно принцип≥в кредитуванн¤. ѕринципи кредитуванн¤ - це правила повед≥нки банку ≥ позичальника в процес≥ зд≥йсненн¤ кредитових операц≥й. ќтже, банк≥вське кредитуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на умовах платност≥, терм≥новост≥, гарантованост≥ поверненн¤м, ц≥льового ≥ ефективного використанн¤ позичок на основ≥ кредитноњ угоди. [2,17].
ƒотриманн¤ принципу ц≥льового кредитуванн¤ допомагаЇ комерц≥йному банку приймати б≥льш зважене р≥шенн¤ про можлив≥сть та обгрунтован≥сть наданн¤ позик, служить до певноњ м≥ри гарант≥Їю забезпеченн¤ њх поверненн¤.
ѕринцип строковост≥ - у¤вл¤Ї собою необх≥дну форму дос¤гненн¤ поверненн¤ кредиту. ѕринцип означаЇ, що позичка повинна бути повернена в строго визначений строк, ¤кий обумовлений в кредитн≥й угод≥.
ѕотр≥бно зазначити, що кредити за строками под≥л¤ютьс¤ на :
- короткостроков≥ - терм≥н видач≥ до 1 року;
- довгостроков≥ - б≥льше одного року.
≈коном≥чною основою строковост≥ кредиту, що надаЇтьс¤ позичальнику на ц≥л≥ основноњ виробничоњ д≥¤льност≥, Ї тривал≥сть кругооб≥гу оборотного кап≥талу. √раничний терм≥н кредитуванн¤ позичальника на так≥ ц≥л≥ не б≥льше 12 м≥с¤ц≥в, тобто формуванн¤ об≥гового кап≥талу п≥дприЇмств зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою короткострокового кредиту.
редити на нове буд≥вництво, техн≥чне переозброЇнн¤ та розширенн¤ д≥ючих п≥дприЇмств ≥ њх реконструкц≥ю, тобто на створенн¤ та в≥дтворенн¤ основного кап≥талу, надаЇтьс¤ в строки, що обумовлен≥ нормативними строками буд≥вництва, освоЇнн¤ та окупност≥ об'Їкт≥в. ÷≥ строки, ¤к правило, перевищують 12 м≥с¤ц≥в. ≤ншими словами, формуванн¤ основного кап≥талу п≥дприЇмства зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою середньострокових та довгострокових кредит≥в.
« переходом на ринков≥ умови господарюванн¤ цьому принципу надаЇтьс¤ особливе значенн¤. ¬≥д його дотриманн¤ залежить :
- (нормальне) забезпеченн¤ сусп≥льного в≥дтворенн¤ (виробництва) грошовими засобами, темпи зросту виробництва;
- забезпеченн¤ л≥кв≥дност≥ комерц≥йного банку, тобто недопущенн¤ безповоротних вкладень;
- можлив≥сть отриманн¤ позичальником в банку нових кредит≥в.
—троки кредитуванн¤ встановлюютьс¤ в залежност≥ в≥д терм≥ну обертанн¤ матер≥альних ц≥нностей, що кредитуютьс¤ та окупност≥ витрат, але не вище нормативних.
ћожна зробити висновок, що в≥д дотриманн¤ принципу строковост≥ кредиту залежить можлив≥сть банку надавати нов≥ кредити, оск≥льки одним ≥з джерел кредитуванн¤ Ї повернут≥ позички.
« принципом строковост≥ (терм≥новост≥) щ≥льно пов'¤зан≥ так≥ принципи кредитуванн¤, ¤к диференц≥юванн¤ та забезпеченост≥.
ƒиференц≥йн≥сть - означаЇ, що кредит повинен надаватис¤ т≥льки тим суб'Їктам, ¤к≥ в змоз≥ його своЇчасно повернути. ƒиференц≥ац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ анал≥зу та балансу на л≥кв≥дн≥сть, забезпечен≥сть господарства власними джерелами, р≥вень рентабельност≥ на поточний момент ≥ в перспектив≥. ÷е даЇ змогу п≥дстрахувати себе в≥д ризику несвоЇчасного поверненн¤ кредиту ≥ пов'¤заних з цим дл¤ банк≥в збитк≥в.
—воЇчасн≥сть поверненн¤ кредиту знаходитьс¤ в щ≥льн≥й залежност≥ не т≥льки в≥д кредитоспроможност≥ позичальник≥в, але ≥ в≥д забезпеченн¤ кредиту.
ѕринцип забезпеченост≥ маЇ на мет≥ захищати ≥нтереси банку та не допускати збитк≥в в≥д неповерненн¤ боргу в насл≥док неплатоспроможност≥ позичальника. ¬ рол≥ нос≥њв гарант≥њ поверненн¤ кредиту виступаЇ майно позичальника. омерц≥йн≥ банки можуть надавати ≥ незабезпечен≥ майном кредити (бланков≥), однак вони мають обмежене застосуванн¤, оск≥льки пов'¤зан≥ з великим ризиком дл¤ банку та надаЇтьс¤ п≥д високий в≥дсоток.
Ћ≥м≥туванн¤ - це спос≥б встановленн¤ сум граничноњ заборгованост≥ по позикам конкретному позичальнику. ¬оно зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом встановленн¤ л≥м≥т≥в кредитуванн¤, ¤к≥ ¤вл¤ють собою заздалег≥дь встановлену граничну суму кредиту, ¤ку позичальник маЇ право отримати в≥д банку. јкц≥онерн≥ комерц≥йн≥ банки використовують таку форму л≥м≥туванн¤ кредит≥в ¤к кредитна л≥н≥¤ (овердрафт). редитна л≥н≥¤ ¤вл¤Ї собою юридично оформлене зобов'¤занн¤ банку перед позичальником надавати йому прот¤гом визначеного угодою строку кредити при тривалому сп≥вроб≥тництв≥ банку з позичальником ≥ маЇ р¤д переваг ¤к дл¤ банку, так ≥ дл¤ кл≥Їнта. ѕозичальник отримуЇ можлив≥сть точн≥ше оц≥нювати перспективи розвитку своЇњ д≥¤льност≥, зменшити накладн≥ витрати та втрати часу, пов'¤зан≥ з веденн¤м переговор≥в та укладенн¤м кожноњ окремоњ кредитноњ угоди. Ѕанк маЇ аналог≥чн≥ вигоди ≥ може детально ознайомитис¤ з д≥¤льн≥стю позичальника. ¬≥дкривши кредитну л≥н≥ю банк незалежно в≥д ситуац≥њ на грошовому ринку, зобов'¤зуЇтьс¤ надати кредит.
ƒивесиф≥кац≥¤ позичок, ¤к спос≥б захисту в≥д кредитного ризику, ¤вл¤Ї собою розпод≥л наданих кредит≥в м≥ж р≥зними суб'Їктами. „им б≥льше позичальник≥в отримаЇ кредит, тим при ≥нших р≥зних умовах, буде меншим ступ≥нь ризику неповерненн¤ боргу, оск≥льки ≥мов≥рн≥сть багатьох позичальник≥в значно менша н≥ж дек≥лькох. ƒл¤ дотриманн¤ цього принципу комерц≥йними банками, ЌЅ” встановив максимальний розм≥р ризику на одного позичальника, ¤ка не повинна перевищувати 25% власних кошт≥в банку.
ќц≥нка кредитоспроможност≥ проводитьс¤ перед укладанн¤м кредитноњ угоди, тобто перев≥р¤Їтьс¤ здатн≥сть своЇчасно повернути кредит, вивчаютьс¤ фактори, що можуть вплинути на цей процес. [28c.182] ќц≥нюючи персональн≥ ¤кост≥ позичальника, банк зосереджуЇ увагу на таких моментах, ¤к його репутац≥¤, чесн≥сть, профес≥йн≥ зд≥бност≥, матер≥альна забезпечен≥сть.
јнал≥з ф≥нансового стану позичальника грунтуЇтьс¤ на основ≥ розгл¤ду кредитоспроможност≥ позичальника, ¤кий виконуЇтьс¤ за допомогою коеф≥ц≥Їнт≥в, анал≥зу грошового потоку та, ¤к результуюча ≥нформац≥¤, виводитьс¤ рейтингова оц≥нка ф≥нансовоњ сталост≥ позичальника.
ƒл¤ економ≥чноњ оц≥нки ф≥нансовоњ д≥¤льност≥, використовують в≥дпов≥дн≥ показники за даними балансу та зв≥ту про ф≥нансов≥ результати та њх використанн¤. Ќа основ≥ наданоњ зв≥тност≥, розраховуютьс¤ так≥ показники,[28,c.181], ¤к :
- показники платоспроможност≥;
- показники ф≥нансовоњ ст≥йкост≥;
- показники "сол≥дност≥" п≥дприЇмства.
–озрахунок коеф≥ц≥Їнт≥в на баз≥ цих зв≥т≥в дозволить глибше зрозум≥ти становище потенц≥йного позичальника, оц≥нити перспективи його розвитку.
ѕ≥сл¤ визначенн¤ сут≥ кредитного механ≥зму, принцип≥в кредитуванн¤ та способ≥в захисту в≥д кредитного ризику, доц≥льно визначити , ¤кий же пор¤док наданн¤ кредиту.
ѕочатковим етапом процесу кредитуванн¤ Ї розгл¤д за¤вки на отриманн¤ кредиту.[28] ƒл¤ отриманн¤ кредиту позичальник звертаЇтьс¤ до банку з обгрунтованим клопотанн¤м, в ¤кому вказуЇтьс¤ : ц≥льове призначенн¤ кредиту, його сума, терм≥н користуванн¤ кредитом, строки погашенн¤, коротка характеристика кредитовоњ операц≥њ та њњ ефективн≥сть. «а проханн¤м банку кл≥Їнт надаЇ ≥ ≥нш≥ матер≥али. “ак, ¤кщо кредитуванн¤ позичальника зд≥йснюЇтьс¤ вперше, то банк вимагаЇ так≥ документи :
- коп≥њ установчого договору, статуту та ≥нших документ≥в, що п≥дтверджують його правомочн≥сть в отриманн≥ кредиту;
- техн≥ко-економ≥чне обгрунтуванн¤ кредиту з в≥дпов≥дними розрахунками
- зобов'¤занн¤ по забезпеченню своЇчасного поверненн¤ кредиту (догов≥р застави, гарант≥йний лист, страхове св≥доцтво та ≥нше);
- коп≥њ контракт≥в, угод та ≥нших документ≥в, що стосуЇтьс¤ кредитноњ операц≥њ;
- бухгалтерська зв≥тн≥сть за зв≥тний пер≥од ;
- ≥нш≥ матер≥али, необх≥дн≥ дл¤ визначенн¤ ф≥нансового стану й оц≥нки кредитоспроможност≥ позичальника.
ѕ≥сл¤ розгл¤ду вище перел≥чених документ≥в проводитьс¤ попередн¤ бес≥да з майбутн≥м позичальником, ¤ка маЇ велике значенн¤ дл¤ остаточного вир≥шенн¤ питанн¤ про наданн¤ позики. [17] ¬она допомагаЇ спец≥ал≥сту банку з'¤сувати важлив≥ детал≥, пов'¤зан≥ з кредитуванн¤м, сформувати висновок про позичальника, оц≥нити профес≥йну п≥дготовку кер≥вник≥в п≥дприЇмства, визначити перспективи його розвитку.
Ќа наступному етап≥ проводитьс¤ поглиблене сум≥сне обстеженн¤ ф≥нансового стану кл≥Їнта. “аким чином, на цьому етап≥ дуже важливе значенн¤ маЇ вивченн¤ господарсько-ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ позичальника, визначенн¤ його платоспроможност≥, зд≥йсненн¤ анал≥зу кредитоспроможност≥ ≥ ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ в в≥дпов≥дност≥ з програмою визначенн¤ ф≥нансово-економ≥чного стану позичальника. « огл¤ду на важлив≥сть анал≥зу кредитоспроможност≥ та оц≥нки ризику в банках зах≥дних держав створен≥ спец≥альн≥ в≥дд≥ли. “ак≥ в≥дд≥ли мають ≥ де¤к≥ з наших банк≥в. ѕри експертиз≥ кредитноњ за¤вки кл≥Їнта використовуютьс¤ р≥зн≥ джерела ≥нформац≥њ :
- матер≥али, що були отриманн≥ безпосередньо в≥д позичальника;
- данн≥ про кл≥Їнта, що знаход¤тьс¤ в арх≥в≥ банку;
- ≥нформац≥¤ про кл≥Їнта, отримана за межами банку.
«в≥тн≥сть потенц≥йного позичальника - лише одне з джерел отриманн¤ ≥нформац≥њ про нього. ¬елике значенн¤ мають арх≥ви банку, де знаход¤тьс¤ данн≥ про минул≥ операц≥њ з кл≥Їнтами ≥ допомагають встановити :
- отримував кл≥Їнт у минулому кредити, чи були проблеми з њх поверненн¤м, чи порушувалис¤ умови кредитноњ угоди.
“рет≥й етап складаЇтьс¤ з п≥дготовки до укладенн¤ кредитноњ угоди. ÷ей етап в практиц≥ роботи зах≥дних банк≥в називаЇтьс¤ структуризац≥Їю позички. ¬ процес≥ структуризац≥њ банк визначаЇ так≥ параметри позички : вид кредиту, суму, строк, спос≥б видач≥ та погашенн¤, забезпеченн¤, ц≥ну кредиту, ≥нш≥ детал≥.
”сп≥х кредитноњ операц≥њ значною м≥рою залежить в≥д правильно встановленого терм≥ну кредитуванн¤. —трок кредитуванн¤ визначаЇтьс¤ з врахуванн¤м технолог≥чного пер≥оду переробки продукц≥њ, а також терм≥ну виконанн¤ умов позичальника з постачальниками ≥ покупц¤ми.
—ума позики повинна бути в межах вартост≥ витрат, що кредитуютьс¤.
«а користуванн¤ кредитом одержуютьс¤ в≥дсотки, розм≥р ¤ких залежить в≥д вартост≥ кредитних ресурс≥в з урахуванн¤м обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку ”крањни, строк≥в використанн¤ кредиту, характеру кредитуЇмого заходу, гарантованост≥ поверненн¤ ≥ ступеню ризику непогашенн¤ кредиту, а також з урахуванн¤м д≥ючоњ процентноњ пол≥тики по ≥нших комерц≥йних банках в рег≥он≥. ≤ншими словами це так звана варт≥сть кредиту, ¤к≥й прид≥л¤Їтьс¤ велика увага при структуризац≥њ позики ≥ складаЇтьс¤ з процентноњ ставки, ком≥с≥њ за видачу та оформленн¤ кредиту й ≥нших елемент≥в.
ѕроцентн≥ ставки за кредит можуть бути ф≥ксованими ≥ плаваючими. ‘≥ксован≥ процентн≥ ставки залишаютьс¤ незм≥нними на прот¤з≥ всього строку кредитуванн¤. ѕлаваюч≥ процентн≥ ставки можуть перегл¤датись банком в процес≥ кредитуванн¤ в залежност≥ в≥д стану грошового ринку, зм≥ни плати за кредитн≥ ресурси, процентноњ пол≥тики Ќац≥онального банку ”крањни, а також з урахуванн¤м ф≥нансового стану ≥ кредитоспроможност≥ позичальника.
ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ роботи по структуризац≥њ позички, банк приступаЇ до переговор≥в про складанн¤ кредитноњ угоди з кл≥Їнтом. ѕри цьому кл≥Їнта знайомл¤ть з умовами майбутньоњ кредитноњ операц≥њ (процентна ставка, ком≥с≥¤, забезпеченн¤ тощо). ÷≥ пропозиц≥њ можуть в≥др≥зн¤тис¤ в≥д умов, що м≥ст¤тьс¤ в кредитн≥й за¤вц≥ кл≥Їнта. «ближенн¤ позиц≥й банку ≥ кл≥Їнта та дос¤гненн¤ компром≥су Ї к≥нцевою ц≥ллю переговор≥в. ўоб уникнути помилки та забезпечити об'Їктивн≥сть при прийн¤тт≥ р≥шенн¤, банк, ¤к правило, встановлюЇ обмеженн¤ повноважень окремих посадових ос≥б по укладенню кредитних угод. “аке обмеженн¤ ¤к правило, залежить в≥д суми, строку, ризику та в≥д ≥нших фактор≥в.
ѕ≥сл¤ того, ¤к узгоджен≥ вс≥ умови кредитноњ операц≥њ, готуЇтьс¤ висновок. ÷ей документ подаЇтьс¤ кредитн≥й рад≥ дл¤ затвердженн¤. ќдночасно п≥дписуЇтьс¤ кредитна угода.
« метою контролю за своЇчасним погашенн¤м кредиту та нарахуванн¤м в≥дсотк≥в видача позичок поводитьс¤ з окремих позичкових рахунк≥в одночасно або в строк, визначен≥ кредитною угодою ≥ направл¤Їтьс¤ в≥дпов≥дно на оплату матер≥альних ц≥нностей ≥ затрат виробництва.
Ќадана позика може зараховуватись на розрахунковий рахунок, окремий депозитний рахунок позичальника, депонуватись на рахунках "„еков≥ книжки", "акредитиви", переводитись ¤к плат≥ж на рахунки господарських партнер≥в позичальника, використовуватись в ≥ншому пор¤дку, визначеною кредитною угодою. Ќаданн¤ позички оформлюЇтьс¤ розпор¤дженн¤м кредитного в≥дд≥лу банку своњй бухгалтер≥њ про в≥дкритт¤ позичкового рахунку.
‘≥нансово-стаб≥льним позичальникам - кл≥Їнтам банку, що не допускають на прот¤з≥ року неплатеж≥в банку, зд≥йснюють стаб≥льну виробничу або торг≥вельну д≥¤льн≥сть, а також мають замовленн¤ на виробництво, послуги ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ за домовлен≥стю м≥ж банком ≥ позичальником в≥дкриваЇтьс¤ "кредитна л≥н≥¤" в межах обумовленого л≥м≥ту кредитуванн¤ виход¤чи з розрахунку прогнозуючоњ потреби затрат виробництва, товарооб≥гу, а також надходжень доход≥в. [9]
ѕоверненн¤ кредиту може зд≥йснюватись р≥зними способами :
- одночасним внеском по зак≥нченню строку позики;
- р≥вном≥рними внесками прот¤гом всього пер≥оду д≥њ кредитноњ угоди;
- шл¤хом спр¤муванн¤ виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ на поверненн¤ позики.
ѕроцес кредитуванн¤ включаЇ контроль з банку за виконанн¤м умов кредитноњ угоди, ц≥льовим використанн¤м, своЇчасним ≥ повним погашенн¤м кредиту, п≥дтримуючи т≥сний зв'¤зок з позичальниками та гарантом поверненн¤ кредиту на прот¤з≥ всього пер≥оду користуванн¤ кредитом. ќсоблива увага прид≥л¤Їтьс¤ своЇчасност≥ сплати позичальником в≥дсотк≥в за користуванн¤ позичкою.
¬ цих ц≥л¤х щоквартально (при необх≥дност≥ щом≥с¤чно) на основ≥ зв≥тних даних позичальника зд≥йснюЇтьс¤ анал≥з його кредитоспроможност≥. ќдночасно провод¤тьс¤ перев≥рки, ¤к правило, на м≥сц¤х на¤вност≥ забезпеченн¤ та ц≥льового використанн¤ ц≥нностей, що кредитуютьс¤. ѕри цьому використовуютьс¤ вс≥ види бухгалтерськоњ ≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ та ≥ншоњ ≥нформац≥њ, що отримуЇтьс¤ ¤к в≥д позичальника, так ≥ з ≥нших джерел.
ќск≥льки по кожн≥й позичц≥ ≥снуЇ ризик неповерненн¤ боргу внасл≥док непередбачених обставин, банк прагне надавати кредити найб≥льш над≥йним кл≥Їнтам. ќднак в≥н не повинен упускати можливост≥ розвивати своњ позиков≥ операц≥њ ≥ за рахунок наданн¤ позик, що пов'¤зан≥ з п≥двищеним ризиком, бо вони принос¤ть високий доход. ¬раховуючи обернено-пропорц≥йну д≥¤льн≥сть м≥ж р≥внем ризику та прибутков≥стю позичкових операц≥й , банк повинен будувати свою кредитну пол≥тику так, щоб забезпечити баланс м≥ж ризикован≥стю та обережн≥стю.
ожний банк розробл¤Ї ≥ зд≥йснюЇ свою кредитну пол≥тику, що складаЇтьс¤ п≥д впливом поточних та перспективних задач банку, а також економ≥чноњ кон'юнктури. ¬ процес≥ проведенн¤ кредитних операц≥й банк дотримуЇтьс¤ кредитноњ пол≥тики ≥ тому пер≥одично анал≥зуЇ склад та структуру кредитного контролю.
¬≥д структури ≥ ¤кост≥ кредитного портфел¤ банку в значн≥й м≥р≥ залежить стаб≥льн≥сть, репутац≥¤ та ф≥нансовий усп≥х.[8] “ому банку необх≥дно анал≥зувати ¤к≥сть позичок, проводити незалежн≥ експертизи крупних кредитних проект≥в ≥ заход≥в, ви¤вл¤ти випадки в≥дхиленн¤ в≥д кредитноњ пол≥тики. ѕотр≥бно спр¤мувати зусилл¤ на ви¤вленн¤ в склад≥ кредитного портфел¤ великих та крупних кредит≥в, а також проблемних позичок, що потребують п≥двищеноњ уваги. онтроль за крупними ≥ проблемними позичками може складатис¤ з повторноњ перев≥рки бухгалтерськоњ та ф≥нансовоњ зв≥тност≥, перев≥рки документац≥њ, ¤кост≥ застави та ≥н. ѕри контрольн≥й перев≥рц≥ знову ж таки розгл¤даЇтьс¤ питанн¤ про в≥дпов≥дн≥сть даноњ позики кредитн≥й пол≥тиц≥ банку, оц≥нюЇтьс¤ кредитоспроможн≥сть та ф≥нансовий стан позичальника.
–озд≥л 2. ‘орми забезпеченост≥ поверненн¤ кредит≥в, наданих комерц≥йним банком (на приклад≥ обласноњ дирекц≥њ ј Ѕ соц≥ального розвитку "”крсоцбанк по ≥ровоградськ≥й област≥).
2.1. ’арактеристика д≥¤льност≥ ќƒ јкц≥онерно-комер-ц≥йного банку соц≥ального розвитку ??”крсоцбанк??
јкц≥онерно-комерц≥йний банк "”крсоцбанк" у нин≥шньому своЇму статус≥ заснований у вересн≥ 1990 року. « самого початку своЇњ д≥¤льност≥ в≥н зарекомендував себе ¤к над≥йний ≥ стаб≥льний банк.
«а ф≥нансовим кап≥талом, обс¤гом кредитних та грошових розрахункових операц≥й, розгалуженоњ мереж≥ ф≥л≥й "”крсоцбанк" Ї одним ≥з найпотужн≥ших банк≥в ”крањни.
ƒо складу банку входить 146 ф≥л≥й та 305 в≥докремлених безбалансових в≥дд≥лень ≥ пункт≥в комплексного обслуговуванн¤, розташованих в иЇв≥, ус≥х обласних, а також багатьох промислових ≥ д≥лових центрах ”крањни, в ¤ких працюють 9,7 тис. роб≥тник≥в. л≥Їнтами банку Ї 97 тис. юридичних, та 152 тис. ф≥зичних ос≥б. ≥льк≥сть акц≥онер≥в складаЇ 33,6 тис. чол.
Ќа зд≥йсненн¤ ус≥х вид≥в банк≥вських операц≥й ”—Ѕ маЇ л≥ценз≥ю ЌЅ” ≥ ¤к ун≥версальний обслуговуЇ ус≥ сфери народного господарства та надаЇ кл≥Їнтам широкий спектр банк≥вських послуг. ÷е, насамперед, операц≥њ по розрахунках, кредити та депозити, розрахункове обслуговуванн¤ в нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валютах, ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, операц≥њ з ц≥нними паперами.[20]
ѕереважна частина вкладень ”—Ѕ спр¤мовуЇтьс¤ на п≥дтримку в≥тчизн¤ного товаровиробника. ѕри цьому, понад 70% кредит≥в направл¤Їтьс¤ в ринковий сектор економ≥ки. Ѕанк надаЇ кредити п≥дприЇмницьким структурам ¤к у нац≥ональн≥й так ≥ в ≥ноземн≥й валютах - головним чином на розвиток виробництва споживчих товар≥в. ≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть банку зосереджена на реал≥зац≥њ найб≥льш перспективних проект≥в буд≥вництва народногосподарського призначенн¤, реконструкц≥њ та техн≥чне переозброЇнн¤ п≥дприЇмств та оновленн¤ технолог≥й виробництва, буд≥вництва об'Їкт≥в житла та соц≥альноњ сфери.
якщо характеризувати акц≥онерний кап≥тал банку, то можна сказати, що формуванн¤ його зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок ем≥с≥њ власних акц≥й, реал≥зац≥ю ¤ких банк проводить через своњ структурн≥ п≥дрозд≥ли - дирекц≥њ та в≥дд≥ленн¤.
ѕрот¤гом 1997-1998 року статутний фонд банку зб≥льшивс¤ майже на 28 млн. грн. ≥ склав понад 38 млн. грн. ¬сього за пер≥од ≥снуванн¤ ”—Ѕ реал≥зовано майже 300 млн. акц≥й, 98% з ¤ких - прост≥ ≥менн≥, решта прив≥лейован≥.
¬ласниками акц≥й банку Ї 43,6 тис. юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б . ѕонад 36,2 тис. акц≥онер≥в - громад¤н ”крањни волод≥ють 89,5 акц≥онерного кап≥талу.
Ѕ≥льш детальн≥ше про д≥¤льн≥сть банку можна д≥знатис¤, анал≥зуючи зв≥ти про ф≥нансов≥ результати за 1998 р≥к; (консол≥дований баланс за 1998 р≥к).
ѕрибуток банку за фактично отриман≥ в 1998 р. доходами становив 45,2 млн. грн. власний кап≥тал зр≥с за р≥к б≥льш н≥ж на 30%: дос¤г 234,6 млн. грн. «а розм≥рами прибутку та обс¤гу власного кап≥талу ”—Ѕ займаЇ третЇ м≥сце у рейтингу банк≥в ”крањни.
« метою нарощуванн¤ власного кап≥талу ≥ п≥двищенн¤ платоспроможност≥ банк поступово зб≥льшив статутний кап≥тал до 38,4 млн. грн., тобто на 9,2 млн. грн. аналог≥чного показника на 1.01.98 року.
редитн≥ вкладенн¤ зб≥льшились на 22% ≥ дос¤гли 767,3 млн. грн. « них кредити, надан≥ суб'Їктам господарськоњ д≥¤льност≥ њ особам у нац≥ональн≥й валют≥, складають 681,2 млн. грн., що становить понад 13% в≥д цього показника по цих комерц≥йних банках ”крањни.
≈колог≥чним показники роботи ”—Ѕ в 1998 роц≥ св≥дчать про його наданий ф≥нансовий стан та можлив≥сть гарантувати своњм кл≥Їнтам ефективним збереженн¤ та використанн¤ њх кошт≥в.
“аблиц¤. 2.1.1.
онсол≥дований баланс ”—Ѕ тис. грн.
1 2 3
јктив 1.01.97 1.01.98
1. аса
¬ нац≥ональн≥й валют≥
¬ ≥ноземн≥й валют≥
25907,8
15443,6
20340,2
9546,1
2. ореспондентськ≥ рахунок в ЌЅ” 89398,4 29404,4
3. ореспондентськ≥ рахунки в ≥нших банках
89398,4
29404,1
4. Ќадан≥ кредити:
короткостроков≥
довгостроков≥
у валют≥
525464,1
57313,5
44524,3
616215,0
64114,5
81359,1
5. ћ≥жбанк≥вськ≥ кредити 11656,5 8811,6
6. ¬кладенн¤ у ц≥нн≥ папери 28152,2 82057,7
7. ќсновн≥ засоби та кап≥тальн≥ вклади 179025,7 247138,5
8. ƒеб≥тори банку 40710,0 25648,1
1 2 3
9. ≤нш≥ активи, в тому числ≥
м≥жф≥л≥альн≥ обороти
валютна позиц≥¤
в≥докремлен≥ кошти за рахунок
прибутку
витрати майбутн≥х пер≥од≥в 542720,1
340656,9
38522,1
122078,5
948,9 616233,3
422640,9
50785,3
79277,0
486,7
¬сього актив 1580049,5 1816545,3
ѕасив
10. «биток. 0,00 0,00
1. —татутний фонд 19079,1 26226,9
2. –езервний фонд 11290,3 8403,5
3. —траховий фонд 17963,4 25472,7
4. —траховий резерв 0,00 10321,3
5. ≤нш≥ фонди банку та кошти,
прир≥вн¤н≥ до них
198279,5
259022,2
6. ореспондентськ≥ рахунки ≥нших
банк≥в
в нац≥ональн≥й валют≥
в ≥ноземн≥й валют≥
72,6
32,4
35,1
0,00
7. –озрахунков≥ та поточн≥ рахунки
кл≥Їнт≥в в нац≥ональн≥й валют≥
561239,4
535175,8
8. ƒепозити юридичних ос≥б 52004,2 72291,2
9. ¬клади громад¤н 23128,5 55791,6
10. ошти кл≥Їнт≥в в ≥ноземн≥й валют≥ 26961,8 34190,8
11. ћ≥жбанк≥вськ≥ кредити 62755,5 76333,4
12. редитори банку 45210,0 29706,8
13. ≤нш≥ пасиви, в тому числ≥
ƒоходи майбутн≥х пер≥од≥в
ћ≥жф≥л≥альн≥ обороти
¬алютна позиц≥¤ 439954,3
17765,3
340656,9
38522,1 530563,2
244,5
422640,9
50785,3
14. ѕрибуток 122078,5 90007,8
¬сього пасив 1580049,5 1816548,3
ќбс¤г ресурсноњ бази прот¤гом минулого року зр≥с на 14%. «азнала позитивних зм≥н також структура ресурс≥в. ¬ласний кап≥тал банку зб≥льшивс¤ за р≥к на 20%, таким чином можна просл≥дкувати тенденц≥ю пост≥йного зростанн¤ власного кап≥талу. ѕрот¤гом зв≥тного пер≥оду найб≥льшими дос¤гненн¤ми стало зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ в≥дкритих банком рахунк≥в майже до 390 тис. ѕри цьому к≥льк≥сть в≥дкритих рахунк≥в по вкладам громад¤н зросла на 34.6 тис. ≥ складаЇ близько 152 тис.
—творений ресурсний потенц≥ал дозволив прот¤гом 1998 року наростити обс¤ги операц≥й ”—Ѕ на 20 в≥дс. «агальний стан економ≥ки ≥ кон'юнктура ф≥нансового ринку обумовила три основних напр¤мки вкладенн¤ банком кошт≥в:
- короткостроков≥ ≥ довгостроков≥ позики
- валютн≥ операц≥њ
- вкладенн¤ в ц≥нн≥ папери.
ѕравл≥нн¤ банку пост≥йно тримаЇ в пол≥ зору питанн¤ реструктуризац≥њ актив≥в ≥ пасив≥в. ” в≥дпов≥дност≥ до стратег≥њ розвитку ”—Ѕ в його систем≥ було створено спец≥альний п≥дрозд≥л - казначейство, головним завданн¤м ¤кого визначено управл≥нн¤ активами ≥ пасивами дл¤ отриманн¤ стаб≥льного доходу ≥ забезпеченн¤ доступу кл≥Їнт≥в до вс≥Їњ багатоман≥тност≥ ф≥нансових ≥нструмент≥в.
–ис. 2.1. ƒинам≥ка залученн¤ кошт≥в населенн¤ у вклади (тис. грн.)
« наступноњ д≥аграми можна побачити, куди ж саме банк вкладаЇ залучен≥ в населенн¤ кошти.
I - короткостроков≥ (46,3 )
II - довгостроков≥ ( 4,8 )
III - ц≥нн≥ папери ( 5,7 )
IV - ≥ноземна валюта ( 16,9)
V - основн≥ засоби ( 17,7)
V≤ - ≥нш≥ ( 8,6 )
–ис. 2.2. јктивн≥ вкладенн¤ банку станом на 1.01.99 року (у % до
загального обс¤гу вкладень)
ћожна зробити висновок, що майже половину вс≥х видатк≥в банк зд≥йснюЇ через наданн¤ короткострокових кредит≥в, тому що кредитна д≥¤льн≥сть Ї одн≥Їю з найважлив≥ших д≥л¤нок роботи будь-¤кого банку. јле на жаль довгостроков≥ кредити поки що займають останнЇ м≥сце, тобто 4,8% в≥д загального обс¤гу вкладень, тому що на даний момент ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть банк≥в дуже проблематична ≥ майже не прибуткова. ÷е зумовлено тим, що довгостроков≥ кредити пов'¤зан≥ з дуже високим ризиком дл¤ банк≥в. јле короткостроков≥ ≥ довгостроков≥ вкладенн¤ разом складають 51.1%, це говорить про те що кредитна д≥¤льн≥сть дл¤ банку в≥д≥граЇ дуже важливу роль. √оловн≥ њњ пр≥оритети (кредитноњ д≥¤льност≥) - ф≥нансова п≥дтримка в≥тчизн¤ного товаровиробника ≥ п≥дприЇмств та орган≥зац≥й соц≥ального призначенн¤, кредитуванн¤ п≥дприЇмницьких структур, робота ¤ких спри¤Ї розширенню аспекту послуг випуску промислових товар≥в та продукт≥в харчуванн¤, що користуЇтьс¤ широким попитом, створено ≥ запроваджено нових вид≥в техн≥ки та сучасних технолог≥й, переобладнанн¤ ≥ реконструкц≥њ д≥ючих виробництв, житловому буд≥вництву тощо. Ќа другому ≥ третьому м≥сц≥ (див. д≥аграму) - вкладенн¤ в основн≥ засоби та в ≥ноземну валюту.
2.2. «астава, ¤к зас≥б забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤зань.
ѕ≥д формою забезпеченн¤ поверненн¤ кредиту розум≥ють конкретне джерело погашенн¤ на¤вного боргу, юридичне оформленн¤ права кредитора на його використанн¤, орган≥зац≥ю контролю банку за достатн≥стю та придатн≥стю цього джерела. [24]
‘орми забезпеченн¤ поверненн¤ кредиту гарантують кредитору збереженн¤ та моб≥льн≥сть його позикового фонду.
‘≥нансовий стан п≥дприЇмства Ї економ≥чною гарант≥Їю можливост≥ повного погашенн¤ кредиту, ¤кщо виникаЇ в цьому необх≥дн≥сть.
ƒл¤ п≥дприЇмств з нест≥йким ф≥нансовим станом виникаЇ необх≥дн≥сть мати додатков≥ та реальн≥ гарант≥њ поверненн¤ кредиту.
“акими гарант≥¤ми поверненн¤ кредит виступають:
- застава майна ≥ прав;
- передача права власност≥;
- гарант≥њ ≥ поручительства;
- страхуванн¤.
«аконом ”крањни "ѕро заставу", прийн¤того ¬ерховною –адою ”крањни 2.10.92 р. з≥ зм≥нами ≥ доповненн¤ми в≥д 25.02.94р., в≥д 14.12.95р., визначено що в основу гарант≥й покладено заставу майна чи майнових прав, за допомогою ¤ких забезпечуютьс¤ зобов'¤занн¤ боржника. [23] «г≥дно цього закону, право на заставу - це спос≥б забезпеченн¤ зобов'¤зань, при ¤кому кредитор (в даному випадку Ѕанк) маЇ право в раз≥ неповерненн¤ позики кл≥Їнтом одержати перевагу щодо њњ погашенн¤, виход¤чи з вартост≥ заставленого майна перед ≥ншими кредиторами.[14]
ѕредметом застави не можуть бути нац≥ональн≥й культурн≥ та ≥сторичн≥ ц≥нност≥, що перебувають у державн≥й власност≥ ≥ занесен≥ до ƒержавного реЇстру нац≥онального культурного надбанн¤.
“≥льки при на¤вност≥ ¤к≥сноњ застави та њњ збереженн¤, може бути гарантовано поверненн¤ кредиту. “ому найб≥льш над≥йним способом збереженн¤ застави виступаЇ передача њњ кредитору, тобто банку. ¬ даному випадку позичальник залишаЇтьс¤ власником майна з опосередкованим волод≥нн¤м (за схемою). редитор набуваЇ права безпосереднього волод≥нн¤ ≥ несе повну в≥дпов≥дальн≥сть за збереженн¤, пошкодженн¤ чи втрату майна.
” в≥дпов≥дност≥ до «акону "ѕро заставу" об'Їктами, що можуть бути предметом застави, виступають:
- нерухом≥сть;
- застава товар≥в ≥ об≥гу чи переробц≥;
- заклад;
- застава ц≥нних папер≥в;
- застава майнових прав.
–озгл¤немо кожен з них детальн≥ше.
ќтже, предметом нерухомого майна (≥потеки) Ї майно, що пов'¤зане ≥з землею - буд≥вл≥, споруди, квартири, п≥дприЇмства (њхн≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли), ¤к ц≥л≥сний майновий комплекс, а також ≥нше майно, що в≥днесене законодавством до нерухомост≥. ѕредметом ≥потеки можуть бути належн≥ громад¤нам на прав≥ приватноњ власност≥ земельн≥ д≥л¤нки та багатор≥чн≥ насадженн¤. «абезпеченн¤ неруховим майном, ¤к правило, застосовуютьс¤ при видач≥ великих довгострокових кредит≥в. ѕри цьому забезпеченн¤ кредиту оформлюЇтьс¤ борговим зобов'¤занн¤м позичальника - ≥потекою. ѕо де¤ких видах ≥потечних позик банк може продавати ≥потеки позичальника ≥ндив≥дуальним ≥нвесторам. ÷е зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом випуску (ем≥с≥њ) ц≥нних папер≥в, ¤к правило, обл≥гац≥й, забезпечуютьс¤ ≥потекою. ƒал≥ цей механ≥зм передбачаЇ надходженн¤ обл≥гац≥й на ринок ц≥нних папер≥в з тим, щоб реал≥зувати њх. ¬иручен≥ кошти спр¤мовуЇ в об≥г. ѕлатеж≥ позичальник≥в по ≥потечних позиках розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж власниками обл≥гац≥й. ƒоход банку в цьому випадку складаЇтьс¤ з р≥зниц≥ м≥ж позичковими процентами, що сплачуЇ позичальник банку, ≥ процентом ц≥нних паперах, ¤кий банк сплачуЇ власникам обл≥гац≥й.
ƒосить активно при наданн≥ позик застосовуЇтьс¤ застава товар≥в в об≥гу. ¬арт≥сть заставленого майна в цьому випадку може в к≥лька раз≥в перевищувати суму позики ≥ вимагаЇ пост≥йного контролю з боку банку. “ому найкраще застосовувати заставу товар≥в в об≥гу дл¤ кл≥Їнт≥в, що зарекомендували себе, ¤к добросов≥сн≥ позичальники ≥ Ї першокласними кл≥Їнтами банку.
¬ексельними кредитами Ї банк≥вськ≥ операц≥њ по врахуванню (дисконту вексел≥в); видача позичок до запитанн¤ п≥д забезпеченн¤ вексел≥в. [21]
редит подаЇтьс¤ за за¤вою векселедержател¤, ¤ка подаЇтьс¤ до банку, в ¤кому йому в≥дкрит≥ основн≥ рахунки - розрахунковий, поточний. ѕри розгл¤д≥ можливост≥ наданн¤ вексельного кредиту банк зобов'¤заний переконатис¤, що кл≥Їнт буде спроможний своЇчасно повернути кредит.
¬рахуванн¤ або дисконт вексел≥в пол¤гаЇ в тому, що банк придбавши вексель за ≥менним ≥ндосаментом, терм≥ново його сплачуЇ пред'¤внику, а плат≥ж отримуЇ т≥льки за настанн¤м зазначеного у вексел≥ строку.
≈коном≥чною суттю операц≥њ Ї дострокова грошова реал≥зац≥¤ вексел¤ його держателем банку ≥ переведенн¤ комерц≥йного кредиту у банк≥вський.
«а достроковий плат≥ж банк утримуЇ з ном≥нальноњ суми вексел¤ певну винагороду на свою користь, тобто вексель сплачуЇтьс¤ з≥ знижкою. р≥зниц¤ м≥ж сумою, за ¤ку банк придбав вексель сумою ¤ку в≥н отримуЇ за цим векселем у строк платежу, називаЇтьс¤ врахуванн¤м або дисконтом. —ума, ¤ка п≥дл¤гаЇ утриманню на користь банку ¤к дисконт, розраховуЇтьс¤ на п≥дстав≥ ставки врахуванн¤ вексел≥в.
Ќарахуванн¤ суми дисконту зд≥йснюЇтьс¤ за формулою:
— = * “ * ѕ = 10000 * 45 * 12 = 150 грн.
360 * 100 306 * 100
де —- сума дисконту.
- ном≥нальна сума вексел¤ 10000 грн.
“ - строк у дн¤х в≥д дн¤ обл≥ку до дн¤ платежу 45 дн≥в.
ѕ - ставка врахуванн¤ - 12% р≥чних.
—ума дисконту (в≥дсоток за врахуванн¤) вексел¤ ст¤гуЇтьс¤ банком ¤к би наперед, але зараховуЇтьс¤ на дох≥дний рахунок банку п≥сл¤ отриманн¤ платежу за векселем.
як елемент забезпеченн¤ кредиту товарними запасами може виступати вексель позичальника. ÷ей спос≥б оформленн¤ забезпеченн¤ застосовуЇтьс¤ при кредитуванн≥ п≥дприЇмств оптовоњ та роздр≥бноњ торг≥вл≥ ≥ зд≥йснюЇтьс¤ так: банк-кредитор сплачуЇ товари ф≥рм≥ - постачальнику позичальника. ѕозичальник отримавши товар, що юридично належить банку, зобов'¤зати збер≥гати його до моменту поверненн¤ позики. «обов'¤занн¤ позичальника засв≥дчуЇтьс¤ векселем, що належить сплат≥ на першу вимогу банку-кредитора. якщо парт≥¤ доставлених товар≥в продана, то позичальник маЇ право розпор¤джатись виручкою т≥льки за дорученн¤м банку-кредитора. Ѕез дорученн¤ виручка зараховуЇтьс¤ в рахунок погашенн¤ позики.
«астава ц≥нних папер≥в передбачаЇ заставу лише високол≥кв≥дних чек≥в вексел≥в, обл≥гац≥й платоспроможних п≥дприЇмств, ¤к≥ можуть бути передан≥ в заставу з допомогою передавального напису (≥ндосаменту) ≥ ц≥нн≥ папери, що передаютьс¤ за домовлен≥стю заставодержател¤ та особи, на ≥м'¤ ¤коњ виписано ц≥нний пап≥р. «а взаЇмною згодою стор≥н ц≥нний пап≥р може бути переданий на депозит до нотар≥альноњ контори чи в банк. ѕричому за умовами договору застави, отриманий доход в≥д ц≥нних папер≥в може бути спр¤мований на погашенн¤ основного боргу чи нарахованих в≥дсотк≥в.
редитори, ¤к правило, приймають в заставу високол≥кв≥дн≥ ц≥нн≥ папери, платоспроможних п≥дприЇмств. ѕри нест≥йк≥й платоспроможност≥ власник≥в ц≥нних папер≥в кредитор може потребувати у заставодавц¤ застрахувати таку заставу.
«астава майнових прав значно розширюЇ можливост≥ кредитор≥в щодо отриманн¤ кредиту оск≥льки вони можуть використовувати р≥зноман≥тн≥ майнов≥ права вимоги, ¤к т≥ що можуть бути пред'¤влен≥ в даний пер≥од, так ≥ т≥ що виникають в майбутньому. ¬ договор≥ "застави прав" повинна бути вказана особа, ¤ка Ї боржником по в≥дношенню до заставодавц¤, при чому заставодавець зобов'¤заний дозволити пов≥домити свого боржника про зд≥йснену заставу прав. [15]
ƒл¤ б≥льш ч≥ткого у¤вленн¤ щодо застосуванн¤ застави, ¤к форми забезпеченн¤ поверненн¤ кредиту наведемо наступний приклад.
ƒо ƒирекц≥њ банку 5 березн¤ 1999р. з клопотанн¤м про наданн¤ кредиту та в≥дкритт¤ кредитноњ л≥н≥њ на суму 10 000 грн., звернулас¤ приватна виробничо-комерц≥йна ф≥рма "“онга" з використанн¤м позики на придбанн¤ запасних частин дл¤ ремонту паливноњ апаратури дл¤ автомоб≥л≥в та трактор≥в. ¬ забезпеченн¤ поверненн¤ кредиту пропонуЇтьс¤ застава власност≥ ѕ¬ ‘ "“онга". ‘актично анал≥з попередн≥х даних про потенц≥йного позичальника показав, що ѕ¬ ‘ "“онга" заснована в жовтн≥ 1996 року, основною д≥¤льн≥стю ф≥рми Ї ремонт паливноњ апаратури с≥льськогосподарськоњ техн≥ки. ѕ≥дприЇмство обслуговуЇ с≥льськ≥ господарства ≥ровоградськоњ та ћиколањвськоњ областей. р≥м виробничоњ д≥¤льност≥ ф≥рма зд≥йснюЇ оптову та роздр≥бну торг≥влю с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. ѕ¬ ‘ ""“онга" Ї кл≥Їнтом банку з моменту заснуванн¤.
ƒаний кл≥Їнт пер≥одично користуЇтьс¤ позичками банку, ¤к≥ завжди погашаЇ своЇчасно.
Ѕанк намагаЇтьс¤ мати справу з тими, кого в≥н давно знаЇ ≥ обираЇ кл≥Їнт≥в, ¤ким дов≥р¤Ї, в≥ддаючи перевагу тим ≥з них, хто обслуговуЇтьс¤ в даному банку. “аким кл≥Їнтом ≥ Ї ф≥рма "“онга". ÷е даЇ банку змогу повн≥стю контролювати надану позичку, а також ц≥лком оц≥нити кл≥Їнта та його нам≥ри.
ќц≥нка позичальника та ризику по надан≥й позичц≥ за рекомендац≥¤ми спец≥ал≥ст≥в банку соц≥ального розвитку "”крсоцбанк" виконуЇтьс¤ в 2 етапи:
1-й етап. ѕопередн¤ оц≥нка позичальника.
2-й етап. ќц≥нка ф≥нансового стану позичальника.
ѕопередн¤ оц≥нка позичальника зд≥йснюЇтьс¤ з метою визначенн¤ ринковоњ позиц≥њ позичальника, його взаЇмов≥дносин з банком у минулому, перспектив розвитку. ƒо показник≥в цього етапу можна в≥днести наступн≥:
- пер≥од функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства - к≥льк≥сть рок≥в з часу державноњ реЇстрац≥њ п≥дприЇмства. ѕ≥д час кредитуванн¤ банком перевага надаЇтьс¤ саме п≥дприЇмством з тривал≥шим строком функц≥онуванн¤;
- на¤вн≥сть б≥знес-плану - характеризуЇ перспективи розвитку п≥дприЇмства. Ќа¤вн≥сть б≥знес-плану ф≥рми "“онга" св≥дчить про серйозн≥сть нам≥р≥в позичальника та даЇ можлив≥сть спрогнозувати перспективи його розвитку;
- прибуткова д≥¤льн≥сть - св≥дчить про рентабельну д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства. як правило, кредитуванн¤ прибуткових п≥дприЇмств Ї найменш ризиковим, бо на¤вн≥сть прибутку в пер≥од економ≥чного занепаду св≥дчить про ¤к≥сн≥ можливост≥ п≥дприЇмства ≥ в майбутньому;
- погашенн¤ позичок у минулому - характеризуЇ на¤вн≥сть або в≥дсутн≥сть факт≥в неповерненн¤ чи несвоЇчасного поверненн¤ кредит≥в;
- сплата в≥дсотк≥в за користуванн¤ кредитом - характеризуЇ на¤вн≥сть або в≥дсутн≥сть факт≥в сплати або несвоЇчасноњ оплати в≥дсотк≥в на користуванн¤ кредитом. як ≥ попередн≥й показник використовуЇтьс¤ при на¤вност≥ кредитноњ ≥стор≥њ в арх≥вах банку.
ѕ¬ ‘ "“онга" надала на вимогу банку таку документац≥ю:
- кредитна за¤вка (ƒодаток 1 );
- бухгалтерська зв≥тн≥сть за зв≥тний пер≥од;
- техн≥ко-економ≥чне обгрунтуванн¤ кредиту (ƒодаток 9)
- граф≥к користуванн¤ кредитною л≥н≥Їю (ƒодаток 8)
- виписка ≥з б≥знес-плану (ƒодаток 2)
- контракти : договори, ¤к складають основу кредитного проекту (ƒодаток 5,6);
- ≥нформац≥ю про основних партнер≥в (ф≥нансовий стан, юридичний статус, тощо).(ƒодаток 4)
–озгл¤даючи за¤ву на отриманн¤ позички, враховуЇтьс¤ перспектива погашенн¤ зобов'¤зань банку перед вкладниками. ¬ першу чергу оц≥нюЇтьс¤ ймов≥рн≥сть погашенн¤ позички в строк ≥ забезпеченн¤ збереженн¤ основноњ суми боргу. «а даними за¤ви п≥дприЇмство пропонуЇ п≥д заставу основн≥ фонди, заборгованост≥ за ран≥ше одержаними кредитами не маЇ.
як зазначалос¤ вище основним завданн¤м на першому етап≥ Ї оц≥нка сильних ≥ слабких стор≥н поданого дл¤ кредитуванн¤ проекту чи господарськоњ операц≥њ ≥ визначенн¤ м≥ри ризику банку. якщо вход≥ розгл¤ду за¤ви не будуть отриман≥ в≥дпов≥д≥ на ключов≥ питанн¤, пов'¤зан≥ з наданн¤м кредиту, њњ в≥дхил¤ють, нав≥ть при на¤вност≥ сол≥дного забезпеченн¤.
¬ажлив≥сть анал≥зу ф≥нансового стану позичальника та оц≥нка його кредитоспроможност≥ була розкрита вище. «азначимо лише що в≥дпов≥дно до пор¤дку регулюванн¤ та нал≥зу д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в п≥д кредитоспроможн≥стю кл≥Їнта розум≥ють на¤вн≥сть передумов дл¤ отриманн¤ кредиту ≥ здатн≥сть повернути його.
¬она визначаЇтьс¤ показниками, ¤к≥ характеризують позичальника: його поточним ф≥нансовим станом, його акуратн≥стю при розрахунках за ран≥ше отриман≥ кредити, здатн≥стю у раз≥ необх≥дност≥ моб≥л≥зувати кошти ≥з р≥зних джерел.
ўоб застава могла стати реальною гарант≥Їю поверненн¤ кредиту, необх≥дно дотриманн¤ р¤ду економ≥чних ≥ юридичних вимог. ÷е тим б≥льше важливе, бо закон "ѕро заставу" Ї, але повноц≥нного механ≥зму його реал≥зац≥њ поки, ще не маЇ. [9] ƒо економ≥чних вимог в≥днос¤тьс¤ правильний виб≥р об'Їкта застави, оц≥нка його вартост≥, визначенн¤ виду застави, орган≥зац≥¤ в необх≥дних випадках контролю за ц≥л≥стю предмет≥в застави. ёридичн≥ вимоги так≥: ч≥тке визначенн¤ прав ≥ обов'¤зк≥в заставника у заставоутримувача, правильне оформленн¤ заставних документ≥в в≥дпов≥дно до виду застави, пор¤док реЇстрац≥њ збереженн¤ заставних документ≥в.
« цього випливають дек≥лька найважлив≥ших етап≥в реал≥зац≥њ заставного права.
1. ¬иб≥р об'Їкта застави - перший ≥ найб≥льше в≥дпов≥дальний етап.
ƒосв≥д використанн¤ застави, ¤к форми забезпеченн¤ наданих кредит≥в комерц≥йними банками ”крањни поки що, невеликий, вони ще не встигли розробити власн≥ методичн≥ пос≥бники по оц≥нц≥ майна кл≥Їнта, ¤к предмета застави.
√оловною вимогою до вибору р≥зноман≥тного виду майна в ¤кост≥ застави Ї р≥вень його л≥кв≥дност≥. —амим л≥кв≥дним об'Їктом, що маЇ найвищий рейтинг ¤кост≥ Ї звичайно кошти (гот≥вки ≥ залишки кошт≥в) на депозитах та валютних рахунках. “ак, щоб залишки кошт≥в на рахунках можна було прийн¤ти в ¤кост≥ застави, потр≥бно щоб, ц≥ рахунки були в≥дкрит≥ в тому що банку, що видаЇ кредит. ” випадку коли банк видаЇ кредит у гривн¤х, використовуючи в ¤кост≥ застави кошти на валютному рахунку позичальника в≥н повинен передбачити можлив≥сть при необх≥дност≥ заблокувати зазначений рахунок на суму, екв≥валентну розм≥ру виданого кредиту.
ѕри визначенн≥ ¤кост≥ таких об'Їкт≥в застави, ¤к товарно-матер≥альн≥й ц≥нност≥ (готова продукц≥¤, нап≥вфабрикати, виробнич≥ запаси) можна користуватис¤ б≥льш широким набором критер≥њв. ƒо них в≥днос¤тьс¤: швидк≥сть реал≥зац≥њ, в≥дносна стаб≥льн≥сть ц≥ни, легк≥сть оц≥нки, довгов≥чн≥сть збереженн¤, ступ≥нь морального зносу, можлив≥сть страхуванн¤. р≥м того, дл¤ даних ц≥нностей, ¤к об'Їкт≥в застави важливо визначити режими збереженн¤ ≥ використанн¤.
2. ќц≥нка вартост≥ застави - важливий ≥ дуже не простий етап, що безпосередньо випливаЇ за визначенн¤м достатньоњ (тобто необх≥дноњ з погл¤ду банка - кредитора) вартост≥ застави.
ќц≥нка вартост≥ застави, його адекватн≥ суми кредиту, зд≥йснюЇтьс¤ в б≥льшост≥ випадк≥в приблизно. —права не т≥льки втому, що заставники ,¤к правило, ви¤вл¤ють завищену варт≥сть свого майна. (ѕриблизно оц≥нку вартост≥ застави можна зд≥йснити за "ћетодикою оц≥нки майна в ход≥ приватизац≥њ майна"). јле об'¤влена оц≥нка ц≥нностей, що закладаютьс¤, пов'¤зане з визначенн¤ њхньоњ ринковоњ вартост≥, але в наших умовах коли ринки тих, або ≥нших товар≥в або ще зовс≥м в≥дсутн≥, або т≥льки почали формуватис¤, цей механ≥зм практично поки не працюЇ (за вин¤тком невеликого кола товар≥в, тим б≥льше важко розраховувати на нього в обстановц≥ високоњ ≥нфл¤ц≥њ, пост≥йноњ зм≥ни правил оподаткуванн¤ ≥ т.д.).
” нашому випадку ф≥рмою "“онга" було надано заставу три стенди дл¤ перев≥рки паливноњ апаратури та автомоб≥ль √ј«-33021 "√азель". “аким чином майно, що пропонуЇтьс¤ в ¤кост≥ застави оц≥нюЇтьс¤ заставодавцем в 26 330 грн. ѕроведен≥ маркетингов≥ досл≥дженн¤ л≥кв≥дност≥ майна що пропонуЇтьс¤ в забезпеченн¤ кредиту показали, що майно маЇ достатню л≥кв≥дн≥сть ≥ тому при такому покритт≥ можлива видача запрошуЇмого кредиту. јле враховуючи кон'юнктуру ринку сп≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ, ф≥нансов≥ можливост≥ потенц≥йних покупц≥в, ц≥ни, що склалис¤ на ринку ”крањни, застава оц≥нЇютьс¤ в 20 тис. грн. ¬ дан≥й ситуац≥њ визначити реальну ц≥ну було б не дуже важко, але бувають випадки, коли дл¤ визначенн¤ вартост≥ застави потр≥бно звертатис¤ до експертноњ ф≥рми.
≤снуванн¤ ц≥нового ризику, а також ризику непродажу окремих об'Їкт≥в застави передбачаЇ застосуванн¤ марж≥. [19,c.193] ÷е означаЇ, що варт≥сть застави повинна бути б≥льша, н≥ж розм≥р кредиту й оплати за нього (у нашому випадку варт≥сть застави перевищуЇ суму кредиту в дв≥ч≥). –≥вень марж≥ - у в≥дсотках в≥д вартост≥ закладеного майна - устанавлюЇтьс¤ при висновку договору застави ≥ залежить в≥д ¤кост≥ майна, попиту на нього, пор¤дку збереженн¤, виду застосуванн¤ застави. ” договор≥ застави в≥дбиваЇтьс¤ також право заставоотримувача зм≥нювати розм≥р маржи, при зм≥н≥ кон'юнктури ≥ виникненн≥ нових обставин.
«а кордонн≥ комерц≥йн≥ банки в основах своЇњ кредитноњ пол≥тики, передбачають граничн≥ меж≥ застосованоњ ними марж≥. (—тосовно до р≥зних об'Їкт≥в ≥ вид≥в застави.).
3. ¬изначенн¤ (виб≥р) виду застави - це не менш в≥дпов≥дальний ≥ тонкий етап. —уть цього етапу пол¤гаЇ в тому, щоб ≥з р≥зних можливостей обрати такий вид застави ¤кий найб≥льш повно в≥дпов≥даЇ умовах конкретноњ кредитноњ угоди.
ѕо-перше, цей виб≥р можна зробити м≥ж звичайною заставою ≥ заставою. ¬ останньому випадку у заставоодержувача з'¤вл¤ютьс¤ особлив≥ обов'¤зки ≥ права, а саме:
- застосовувати заходи дл¤ забезпеченн¤ ц≥л≥сност≥ ≥ предмета застави, не припустити його псуванн¤;
- застрахувати предмет в обс¤з≥ його вартост≥ за рахунок ≥ в ≥нтересах заставника.
ќдночасно за договором банк можне набувати права користуванн¤ предметом застави. ѕридбан≥ таким чином майнов≥ вигоди повинн≥ направл¤тис¤ на покритт¤ витрат зазначеного предмета або зараховуЇтьс¤ в рахунок погашенн¤ кредиту та в≥дсотк≥в по ньому.
—фера застосуванн¤ застави невелика. ÷е пов'¤зано насамперед з тим, що у банк≥в не вистачаЇ прим≥щень дл¤ збереженн¤ ц≥нностей, з ≥ншого боку, ≥з тим, що даний вар≥ант припускаЇ вилученн¤ в≥дпов≥дного майна з господарського обороту. р≥м того, не вс¤кий предмет застави по своњх природних, натурально-речовинних характеристиках може стати предметом застави. “ому в сферу застави потрапл¤ють, ¤к правило, дорогоц≥нн≥ кам≥нн¤ ≥ вироби з них, золото ≥ вироби з нього, валютн≥ ц≥нност≥, предмети мистецтва, де¤к≥ види рухомого майна.
як показуЇ практика б≥льш≥сть предмет≥в застави залишаютьс¤ в заставодавц≥в, ¤к ≥ в нашому приклад≥. јле й у цьому випадку можлив≥ р≥зн≥ режими волод≥нн¤, збереженн¤ ≥ користуванн¤ предметом застави заставником, що повинно бути ч≥тко заф≥ксовано в договор≥ застава.
ѕо-друге, виб≥р варто зробити м≥ж вар≥антами застави по способу волод≥нн¤ предметом застави (вар≥ант обумовлюЇтьс¤ в договор≥):
- без права продажу;
- ≥з правом продажу;
- з правом здач≥ решти майна в оренду.
” першому випадку повинно бути передбачено зобов'¤занн¤ заставодавц¤ достроково погасити основний борг та видатки.
” третьому випадку варто передбачити в договор≥ пункт про обов'¤зок заставодавц¤ пов≥домити заставоотримувача про зроблену орендну угоду.
4. онтроль за ц≥л≥стю об'Їкта застави - також нев≥д'Їмний етап реал≥зац≥њ заставного права проводитьс¤ в≥н у попередньому ≥ наступному пор¤дку щодо висновку кредитноњ угоди. ѕри попередньому контрол≥ банк перев≥р¤Ї в≥дпов≥дн≥сть запропонованого позичальником заставного матер≥алу необх≥дним вимогам. √оловними напр¤мками банк≥вського контролю на ц≥й стад≥њ Ї:
- перев≥рка права власност≥ потенц≥йного позичальника на запропонований об'Їкт застави;
- визначенн¤ ¤кост≥, вартост≥, м≥сц¤ ≥ пор¤дку майбутнього збереженн¤ об'Їкта застави, засоб≥в забезпеченн¤ його ц≥л≥сност≥.
Ќеобх≥дно також перев≥рити, чи не закладене запропоновано майно по ≥ншому договору; хоча законодавством застава майна, ¤ке вже ран≥ше було заставлене по ≥ншому договору, але за умов, що позичальник пов≥домл¤Ї кредитора про вже зд≥йснену заставу.
якщо зазначен≥ вимоги не виконуютьс¤, або не можуть бути виконан≥ надал≥, банк може в≥дхилити за¤ву кл≥Їнта про наданн¤ кредиту.
Ќаступний контроль потр≥бний дл¤ того, щоб:
- стежити за точн≥стю виконанн¤ заставником умов договору ≥ своЇчасно одержувати достов≥рну ≥нформац≥ю про склад варт≥сть реально на¤вних предмет≥в застави.
якщо предмет застави залишений у волод≥нн≥ заставодавц¤, ¤к у нашому приклад≥, то в договор≥ варто передбачити пункт про характер ≥ пер≥одичн≥сть даних, що подаютьс¤ заставодавцем банку (дан≥ про фактичний обс¤г ≥ варт≥сть закладених ц≥нностей у розтин≥ окремих вид≥в або груп ц≥нностей). Ќа п≥дстав≥ цих даних банк одержуЇ можлив≥сть перев≥р¤ти забезпеченн¤ виданого кредиту, пор≥внюючи варт≥сть застави, що фактично маЇ, ≥з сумою кредиту.
Ќаступний контроль м≥стить у соб≥ також перев≥рку банком пор¤дку веденн¤ заставодавцем спец≥альноњ книги запису застав. ѕерев≥ркою було встановлено, що ѕ ¬‘ "“онга" заведена книга запису застав та зроблен≥ в н≥й в≥дпов≥дн≥ записи зг≥дно договору застави в≥д 10.03.99р.
5. «верненн¤ ст¤гненн¤ на предмет застави - заключний етап реал≥зац≥њ заставного права при невиконанн≥ позичальником своњх зобов'¤зань перед банком.
ƒогов≥р застави обов'¤зково повинен м≥стити пункт, що стосуЇтьс¤ того, коли ≥ ¤к банк може скористатис¤ правом зверненн¤ ст¤гненн¤ позички. р≥м того, у ньому може бути обговорений п≥льговий терм≥н, прот¤гом ¤кого кл≥Їнт може ≥ повинен прийн¤ти додатков≥ заходи дл¤ вишукуванн¤ необх≥дних джерел погашенн¤ боргу .
2.2. ≤нш≥ гарант≥њ забезпеченн¤ поверненн¤ кредит≥в.
ќкремою формою забезпеченн¤ поверненн¤ кредиту Ї - гарант≥њ ≥ поручительства. [15] «ахищаючи ≥нтереси кредитора, вони на в≥дм≥ну в≥д заставу, мають ≥ншу природу: в≥дпов≥дальними за невиконанн¤ зобов'¤зань перед банком Ї не лише кредитор, а й трет¤ сторона - поручитель чи гарант. ≤снують дек≥лька вид≥в гарант≥й, ¤к≥ розр≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою по суб'Їкту гарант≥йного зобов'¤занн¤; пор¤дку оформленн¤ гарант≥й; джерелу кошт≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ гарантуванн¤ платежу.
¬ ¤кост≥ суб'Їкта гарантованого зобов'¤занн¤ можуть бути ф≥нансово-ст≥йк≥ п≥дприЇмства або спец≥альн≥ установи, що мають кошти.
¬ —Ўј, наприклад, на прот¤з≥ довгого пер≥оду позичальники перед отриманн¤м кредиту повинн≥ були формувати в банку депозит на визначену суму. “ут використовувавс¤ принцип "10+10". —уть в тому, що позичальник до отриманн¤ кредиту створював депозит в розм≥р≥ 10% дозволеноњ суми, ≥нш≥ 10 % в≥н вносив на депозитний рахунок п≥сл¤ њњ видач≥. “аким чином, гарант≥Їю поверненн¤ кредиту був власний депозит позичальника в розм≥р≥ 20% отриманоњ позички. јле в цьому випадку гарант≥¤ лише частково захищаЇ ≥нтереси кредитора. “ому практику можна було б використовувати ≥ на ”крањн≥, зобов'¤завши позичальника утримувати в≥льн≥ грошов≥ кошти на розрахунковому або депозитному рахунках в даному банку.
Ќайб≥льш розповсюдженою Ї банк≥вська гарант≥¤, але ”—Ѕ не надаЇ гарант≥й ф≥зичним ≥ юридичним особам.
Ѕанки вдаютьс¤ до форми поручництва в двох випадках, пересл≥дуючи дв≥ р≥зн≥ ц≥л≥:
- коли сам≥ виступають гарантом, звичайно по зобов'¤занн¤х ≥нших банк≥в - щоб заробити ком≥с≥йн≥;
- коли приймають поручительства по зобов'¤занн¤х своњх позичальник≥в, включаючи поручительства ≥нших банк≥в, - щоб забезпечити поверненн¤ наданих кредит≥в.
¬казан≥ гарант≥њ надаютьс¤ ¤к у форм≥ спец≥ального документа (гарант≥йного листа), так ≥ так ≥ надпису на вексел≥ (јваль).
«араз широко використовуЇтьс¤ наданн¤ гарант≥й одним банком ≥ншому при видач≥ останн≥м кредиту кл≥Їнту першого банка. “ака ситуац≥¤ виникаЇ у зв'¤зку з в≥дсутн≥стю у банка в≥льних ресурс≥в дл¤ наданн¤ кредиту своЇму кл≥Їнту, або видача великоњ суми кредиту може знизити л≥кв≥дн≥сть його балансу. ѕ≥д час видач≥ гарант≥њ банк не втрачаЇ зв'¤зки з кл≥Їнтом, хоча ≥ не надаЇ йому кредит, одночасно маЇ визначений доход.
Ѕанки не Їдин≥ учасники ринку гарант≥йних послуг. ¬одночас в≥домо, що банк≥вськ≥ гарант≥њ приймають значно охоч≥ше в ¤кост≥ забезпеченн¤ банк≥вського кредиту, чим пол≥си нав≥ть першокласних страхових компан≥й, тому що: по-перше, р≥вень банк≥вських ком≥с≥й значно нижче страхових прем≥й; по-друге банки виконують своњ гарант≥йн≥ зобов'¤занн¤ на першу вимогу, тим часом ¤к страхов≥ компан≥њ обумовлюють так≥ платеж≥ масою додаткових документ≥в ≥ процедур.
≤ншим видом забезпеченн¤ поверненн¤ кредит≥в Ї гарант≥¤ ф≥нансово-ст≥йкоњ орган≥зац≥њ чи установи. “ут джерелом гарант≥њ Ї власн≥ кошти ц≥Їњ орган≥зац≥њ. “ому банк у попередньому пор¤дку повинен переконатис¤ в спроможност≥ гарант≥в ¤к у ф≥нансовому план≥, та ≥ з погл¤ду готовност≥ виконати своњ зобов'¤занн¤ при настанн≥ гарант≥йного випадку. [15]
ƒо недавнього часу п≥д час кредитуванн¤ п≥дприЇмств, що мали недостатн≥сть власних об≥гових кошт≥в, приймавс¤ гарант≥йний лист в≥д вищесто¤щоњ орган≥зац≥њ. ј зараз гарант≥њ надають страхов≥ товариства. ќсновою видач≥ гарант≥й Ї перев≥рка п≥дприЇмства або орган≥зац≥њ.
√арант≥њ можуть надавати ≥ ф≥нансово ст≥йк≥ п≥дприЇмства, з ¤кими п≥дприЇмство-позичальник маЇ систематичн≥ виробнич≥ зв'¤зки (наприклад, постачальник або покупець даного п≥дприЇмства.) ¬ цьому випадку необх≥дна ≥нформац≥¤ про кредитоспроможн≥сть п≥дприЇмства-гаранта. якщо вказане п≥дприЇмство обслуговуЇтьс¤ в тому ж банку, що й позичальник - така задача вир≥шуЇтьс¤ просто. «адача ускладнюЇтьс¤, ¤кщо п≥дприЇмство-гарант обслуговуЇтьс¤ ≥ншим банком. “ому дл¤ цього потр≥бно мати Їдиний центр, де була б в≥дома ≥нформац≥¤ про кредитоспроможн≥сть будь-¤кого п≥дприЇмства чи орган≥зац≥њ в крањн≥ у анал≥зованому аспект≥ гарант≥њ бувають двох вид≥в: незабезпечен≥ й забезпечен≥. ѕерший вид означаЇ, що гарант≥¤ даноњ особи приймаЇтьс¤ на основ≥ дов≥ри, оск≥льки з ним давно п≥дтримуютьс¤ зв'¤зки, а репутац≥¤ в нього бездоганна. ¬≥д вс≥х ≥нших контрагент≥в необх≥дно потребувати доказ≥в над≥йност≥ ≥ наданн¤ забезпеченн¤. ¬они, в свою чергу потребують ≥ндив≥-дуального п≥дходу: в≥дносно ф≥зичних ос≥б можна скористатис¤ даними про њх майно ≥ прибутки, методика визначенн¤ платоспроможност≥ п≥дприЇмств банкам в≥дома; Ї своњ в≥дом≥ методики визначенн¤ ф≥нансових стан≥в банк≥в, страхових компан≥й, фонд≥в. якщо ф≥нансове положенн¤ гаранта викликаЇ сумн≥в, банк повинен оч≥кувати забезпеченн¤ його гарант≥й заставою майна.
ўо стосуЇтьс¤ з'¤суванн¤ готовност≥ гаранта виконати при необх≥дност≥ своЇ зобов'¤занн¤, то в цьому план≥ практикуЇтьс¤ використанн¤ двох в≥дпов≥дей на так≥ питанн¤ ¤к:
- зб≥р широкоњ ≥ об'Їктивноњ ≥нформац≥њ про кл≥Їнта;
- попередн¤ зустр≥ч з ним, де потр≥бно з'¤сувати його умови ≥ реальн≥ нам≥ри.
Ќеобх≥дною вимогою до гарант≥й ¤к до засобу забезпеченн¤ поверненн¤ кредит≥в Ї правильне оформленн¤ в≥дпов≥дного документа . –екомендуЇтьс¤ перев≥р¤ти ≥стинн≥сть гарант≥й, дл¤ чого потр≥бно звернутис¤ до того, в≥д чийого ≥мен≥ подана гарант≥¤. “акою перев≥ркою повинна займатис¤ служба економ≥чноњ безпеки банку.
¬загал≥ варто мати на уваз≥, що практика видач≥ ≥ прийому гарант≥й потребуЇ високоњ юридичноњ письменност≥, знанн¤ багатьох нюанс≥в. „ерез незнанн¤ тонкощ≥в в≥дпов≥дного законодавства сторони часом несуть суттЇв≥ збитки.
ѕоручительство теж виступаЇ формою забезпеченн¤ поверненн¤ кредиту. ‘ункц≥¤ поручництва пол¤гаЇ в тому, що воно створюЇ дл¤ кредитора велику можлив≥сть реального задоволенн¤ його вимоги до боржника по забезпеченому поручництвом зобов'¤занню у випадку невиконанн¤ цього зобов'¤занн¤. ¬елика можлив≥сть дос¤гаЇтьс¤ завд¤ки тому, що при поручництв≥ в≥дпов≥дальним перед кредитором стаЇ пор¤д ≥з боржником ще ≥нша особа - поручитель. р≥м того можуть мати м≥сце обставини, що зб≥льшують таку можлив≥сть (наприклад, велика платоспроможн≥сть поручител¤ в пор≥вн¤н≥ з боржником). ѕоручительство на в≥дм≥ну в≥д гарант≥њ оформл¤Їтьс¤ письмовою угодою м≥ж банком ≥ поручителем. ¬ угод≥ може бути може бути визначена максимальна сума, ¤ку гарантуЇ повернути поручитель. ¬икористанн¤ ц≥Їњ форми забезпеченн¤ поверненн¤ кредиту потребуЇ ретельного анал≥зу кредитоспроможност≥ поручител¤. ѕоручительство знайшло широке застосуванн¤ при видач≥ довгострокового кредиту населенню. ¬ св≥тов≥й практиц≥ поручителем може бути ф≥зична особа, ¤ка маЇ пост≥йне м≥сце роботи, пост≥йний прибуток або майно (д≥м, автомоб≥ль, дачу, земельну д≥л¤нку). [15,c.159]
” ¤кост≥ спец≥ального випадку поручництво може розгл¤датис¤ вексельне поручительство (аваль). ѕоручительство Ї договором ≥ виникаЇ в результат≥ угоди м≥ж кредиторами боржника ≥ його поручителем. ѕоручитель не вправ≥ без згоди кредитора односторонньо в≥дмовитис¤ в≥д поручительства, або зм≥нити його умови. ¬ процес≥ наданн¤ поручительства виникають в≥дносини не т≥льки м≥ж кредитором ≥ поручителем, але й м≥ж останн≥м ≥ боржником. ” поручител¤ ≥ боржника виникають по в≥дношенню один до одного взаЇмн≥ права ≥ обов'¤зки.
™ р¤д зобов'¤зань, що взагал≥ не можуть бути виконанн≥ без особистоњ участ≥ боржника. “ому поручитель по загальному правилу несе обов'¤зок в≥дшкодувати в грошов≥й форм≥ невиконане боржником зобов'¤занн¤. ” випадку невиконанн¤ зобов'¤зань боржник ≥ поручитель в≥дпов≥дають перед кредитором ¤к сол≥дарн≥ боржники, ¤кщо ≥нше не встановлене договором поручництва. ѕоручитель в≥дпов≥даЇ в тому ж обс¤з≥, ¤к ≥ боржник, зокрема за сплату в≥дсотк≥в за в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, за сплату неустойки, ¤кщо ≥нше не встановлене договором. ќсоби, що сп≥льно дали поручительство, в≥дпов≥дають перед кредитором теж сол≥дарно. —ол≥дарн≥сть не Ї ознакою договору поручництва. ” договор≥ може бути встановлено, що поручитель несе субсид≥арну ("запасну") в≥дпов≥дальн≥сть за боржника: у такому випадку до зверненн¤ з вимогою до поручител¤ кредитор повинен вжити заход≥в дл¤ одержанн¤ боргу в≥д головного боржника.
якщо до поручител¤ пред'¤влений позив в≥н зобов'¤заний залучити боржника до участ≥ в справ≥. ” противному випадку боржник маЇ право проти вимоги поручител¤ вс≥ запереченн¤, що в≥н мав проти кредитора. ѕоручитель вправ≥ висувати проти вимог кредитора запереченн¤, що м≥г би подати боржник. ѕоручитель не втрачаЇ права на ц≥ запереченн¤ нав≥ть у тому випадку, ¤кщо боржник в≥н них в≥дмовивс¤, або визнав своЇ зобов'¤занн¤.
ќбов'¤зок поручител¤ залучити боржника до участ≥ в справ≥ не процесуальним, а матер≥ально - правовим. ¬≥н повинен бути реал≥зований у форм опов≥щенн¤ боржника поручителем. ѕоручитель повинен залучити боржника до участ≥ в справ≥ у вс≥х випадках пред'¤вленн¤ позову кредитором.
ƒо поручител¤, що виконав зобов'¤занн¤, переход¤ть ус≥ права кредитора по цьому зобов'¤занню. редитор зобов'¤заний вручити поручителю документи, що засв≥дчують вимогу до боржника ≥ передати права по забезпеченню ц≥Їњ вимоги. ÷е означаЇ, що поручитель став на м≥сце кредитора по головному зобов'¤занню. ѕо сут≥ поручителю даЇтьс¤ право регресу ≥ одночасно в≥н над≥л¤Їтьс¤ де¤кими правами кредитора.
Ќаступною формою забезпеченн¤ поверненн¤ наданих кредит≥в, ¤ка досить активно до недавнього часу використовувалас¤ банками, в тому числ≥ ≥ ”крсоцбанком, були уступка вимоги та передача права власност≥. [2]
”ступка (цес≥¤) передбачала уступку позичальником (цедентом) своњх вимог (деб≥торськоњ заборгованост≥) кредитору (банку) в рол≥ забезпеченн¤ поверненн¤ кредиту.
ƒогов≥р цес≥њ доповнював кредитний догов≥р створюючи правову основу дл¤ забезпеченн¤ поверненн¤ отриманоњ кл≥Їнтом банку позики. ƒогов≥р цес≥њ передбачаЇ перех≥д до банку права отриманн¤ грошових кошт≥в по утуплен≥й вимоз≥.
¬арт≥сть уступленоњ вимоги маЇ бути достатньою дл¤ погашенн¤ позиковоњ заборгованост≥. Ѕанк маЇ право використати над≥йшовши кошти лише на погашенн¤ суми основного боргу чи нарахованих в≥дсотк≥в. ” випадку перевищенн¤ суми над≥йшовших кошт≥в над сумою боргу, банк зобов'¤заний повернути р≥зницю цеденту.
Ќа практиц≥ розр≥зн¤ють тиху та в≥дкриту цес≥ю, р≥зниц¤ м≥ж ¤кими пол¤гаЇ у непов≥домлен≥ чи в≥дпов≥дно пов≥домленн≥ покупц≥в цеденту про зд≥йсненн¤ уступки права вимоги на користь банку.
«агальна цес≥¤ передбачаЇ зобов'¤занн¤ цедента перед банком регул¤рно уступати вимоги по поставц≥ товар≥в чи наданн≥ послуг на певну суму.
√лобальна цес≥¤ передбачаЇ уступку банку вс≥х ≥снуючих вимог до конкретних кл≥Їнт≥в, а також виникаюч≥ прот¤гом певного пер≥оду певн≥ вимоги. [22]
ѕри використанн≥ глобальноњ чи загальноњ цес≥њ максимальна сума кредиту не може перевищувати 20-40% в≥д вартост≥ уступлених вимог.
ƒодамо, що укладанн¤ договор≥в уступки вимог, переводу боргу, оформленн¤ права передач≥ власност≥ було обмежено введенн¤м в д≥ю з ”казу ѕрезидента ”крањни "ѕро заходи щодо п≥двищенн¤ в≥дпов≥дальност≥ за розрахунки з бюджетами та державними ц≥льовими фондами" в≥д 04.03.1998 року. ÷ей ”каз д≥Ї ≥ по цей день.
“аким чином, дивл¤чись на ≥снуюч≥ труднощ≥, застава ¤к форма забезпеченн¤ поверненн¤ кредиту у пор≥вн¤нн¤ з поручительством, гарант≥Їю та ≥нших маЇ своњ переваги, але вище наведен≥ проблеми змушують комерц≥йний банк з обережн≥стю ставитис¤ до нењ ≥ використовувати у комплекс≥ з ≥ншими формами б≥льшого забезпеченн¤ безпеки кредитуванн¤ ≥ розвитку банк≥вськоњ справи.
2.3. –езервуванн¤ на випадок неповерненн¤ кредиту.
« метою п≥двищенн¤ над≥йност≥ та стаб≥льност≥ банк≥вськоњ системи, захисту кредитор≥в ≥ вкладник≥в комерц≥йних банк≥в та в≥дпов≥дно до статт≥ 24 «акону ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть" Ќац≥ональний банк ”крањни встановлюЇ пор¤док формуванн¤ та використанн¤ резерву дл¤ в≥дшкодуванн¤ можливих втрат за кредитними операц≥¤ми банк≥в. [26]
‘ормуванн¤ такого резерву в≥дбуваЇтьс¤ в обов'¤зковому пор¤дку за вс≥ма наданих кредит≥в у нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валютах, установам, п≥дприЇмствам, орган≥зац≥¤м та ф≥зичним особам, а також за м≥жбанк≥вськими кредитами зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки у пер≥од до повного формуванн¤ комерц≥йним банком суми резерву.
–езерв використовуЇтьс¤ т≥льки дл¤ покритт¤ непогашеноњ кредитноњ заборгованост≥ за основним боргом. Ќе зд≥йснюЇтьс¤ нарахуванн¤ за бюджетними кредитами, а також за кредитами та депозитами м≥ж установами в систем≥ одного банку. [26]
« метою нарахуванн¤ резерву комерц≥йн≥ банки зд≥йснють класиф≥кац≥ю виданих кредит≥в та оц≥нку кредитних ризик≥в з урахуванн¤м таких критер≥њв
- оц≥нки ф≥нансового стану позичальника;
- погашенн¤ позичальником кредитноњ заборгованост≥ за основним боргом та в≥дсотк≥в за нею.
«г≥дно з оц≥нкою ф≥нансового стану позичальника та перспектив його розвитку кредити можна в≥днести до таких категор≥й :
- клас "ј" - ф≥нансова д≥¤льн≥сть дуже добра ≥ даЇ змогу погасити основну суму кредиту та в≥дсотк≥в за нею у визначен≥ строки. ќдночасно можна зробити висновок, що ф≥нансова д≥¤льн≥сть ≥ надал≥ зд≥йснюватиметьс¤ на такому самому високому р≥вн≥;
- клас "Ѕ" - ф≥нансова д≥¤льн≥сть добра або дуже добра, але њњ не можна п≥дтримувати на цьому р≥вн≥ тривалий час.
- лас "√" - ф≥нансова д≥¤льн≥сть незадов≥льна ≥ спостер≥гаЇтьс¤ њњ ч≥тка цикл≥чн≥сть прот¤гом короткого часу;
- лас "ƒ" - ф≥нансова д≥¤льн≥сть св≥дчить про збитки ≥ очевидно, що основна сума позики, н≥ в≥дсотки за нею не можуть бути сплачен≥. [16]
ѕогашенн¤ позичальником кредитноњ заборгованост≥ за основним боргом та в≥дсотк≥в за нею Ї :
- добрим - ¤кщо заборгован≥сть за кредитом та в≥дсотки за ним сплачуютьс¤ у встановлен≥ строки, та за кредитом, пролонгованим один раз на строк не б≥льше 90 дн≥в;
- слабким - ¤кщо прострочена заборгован≥сть за кредитом та в≥дсотки за ним становл¤ть не б≥льше 90 дн≥в, чи заборгован≥сть за кредитом, пролонгованим на строк понад 90 дн≥в, ¤кщо в≥дсотки сплачуютьс¤;
- недостатн≥м - ¤кщо прострочена заборгован≥сть за кредит та в≥дсотки за ким становл¤ть б≥льш 90 дн≥в та в≥дсотки не сплачуютьс¤.
ƒл¤ визначенн¤ сум в≥драхувань до резерву Ќац≥ональним банком ”крањни затверджена така класиф≥кац≥¤ кредит≥в в залежност≥ в≥д р≥вн¤ њх забезпеченост≥ :
- забезпечен≥ кредити - ¤к≥ мають забезпеченн¤ у вигл¤д≥ л≥кв≥дноњ застави, реальна варт≥сть ¤коњ ¤коњ перевищуЇ кредитну заборгован≥сть не менше н≥ж на 25%, або ¤к≥ мають гарант≥ю ”р¤ду ”крањни чи банк≥вську гарант≥ю;
- недостатньо забезпечен≥ кредити - т≥, що мають забезпеченн¤ у вигл¤д≥ л≥кв≥дноњ застави, реальна варт≥сть ¤коњ становить не менше н≥ж 60% в≥д суми кредитноњ заборгованост≥; кредити застрахованоному пор¤дку, та кредит, надан≥ п≥д гарант≥њ, договори - поруки юридичних ос≥б.
- Ќезабезпечен≥ кредити - ¤к≥ не мають забезпеченн¤, або ринкова варт≥сть забезпеченн¤ становить менше н≥ж 60% суми кредитноњ заборгованост≥. –еальна варт≥сть застави визначаЇтьс¤ на оц≥нки ризику щодо даного кредиту.
¬≥дпов≥дно до перерахованих критер≥њв кредитний портфель банку класиф≥куЇтьс¤ за такими за такими групами :
- —тандартн≥ кредити - кредити, незалежно в≥д виду забезпеченн¤, строк погашенн¤ ¤ких не настав, за ¤кими своЇчасно ≥ в повному обс¤з≥ погашуЇтьс¤ основний борг, включаючи кредити пролонгован≥ у встановленому пор¤дку але не б≥льше двох раз≥в ≥з загальним строком пролонгац≥њ не б≥льше 180 дн≥в.
- редити п≥д контролем - пролонгован≥ б≥льше н≥ж 2 рази, або з загальним строком пролонгац≥њ б≥льше 180 дн≥в; прострочен≥ до 60 дн≥в забезпечен≥ кредити, а також прострочен≥ до 30 дн≥в недостатньо забезпечен≥ кредити.
- —убстандартн≥ - прострочен≥ до 30 дн≥в незабезпечен≥ кредити; прострочен≥ в≥д 60 до 60 д≥в недостатньо забезпечен≥ кредити, а також прострочен≥ кредити в≥д 60 до 180 дн≥в забезпечен≥ кредити.
- —умн≥вн≥ - прострочен≥ в≥д 30 до 60 дн≥в незабезпечен≥; прострочен≥ в≥д 60 до 180 недостатньо забезпечен≥; а також прострочен≥ понад 180 дн≥в забезпечен≥ кредити.
- Ѕезнад≥йн≥ - прострочен≥ в≥д 60 до 180 дн≥в незабезпечен≥ кредити ≥ недостатньо забезпечен≥ кредити, прострочен≥ понад 180 дн≥в.
«а кожною групою позик формуЇтьс¤ в≥дпов≥дний розм≥р резерв≥в з урахуванн¤м ступен¤ ризику.
Ќа основ≥ перел≥чених вище критер≥њв можна скласти таблицю.
“аблиц¤ 2.3.1.
«алежн≥сть погашенн¤ заборгованост≥ в≥д ф≥нансового стану.
ѕогашенн¤ заборгованост≥
ƒобре —лабке ЌедостатнЇ
‘≥нансовий стан
ј —тандартний ѕ≥д контролем —убстандартний
Ѕ ѕ≥д контролем —убстандартний —умн≥вний
¬ —убстандартний —умн≥вний Ѕезнад≥йний
√ —умн≥вний Ѕезнад≥йний Ѕезнад≥йний
ƒ Ѕезнад≥йний Ѕезнад≥йний Ѕезнад≥йний
ѕри визначенн≥ розм≥ру резерву сума заборгованост≥ за кожним позичальником окремо зменшуЇтьс¤ на варт≥сть :
- гарант≥й (гарант≥й аб. ћ≥ну ”крањни; гарант≥й банк≥в, зареЇстрованих ¤к юридичн≥ особи у крањнах, в≥днесених до категор≥њ "ј"); ѕерел≥к крањн, в≥днесених до категор≥њ "ј" : јвстрал≥¤, јвстр≥¤, Ѕельг≥¤, ¬еликобритан≥¤, √рец≥¤, ƒан≥¤, ≤рланд≥¤, ≤сланд≥¤, ≤спан≥¤, ≤тал≥¤, анада, Ћюксембург, Ќ≥дерланди, Ќ≥меччина, Ќова «еланд≥¤, Ќорвег≥¤, ѕортугал≥¤, —Ўј, “уреччина, ‘≥нл¤нд≥¤, ‘ранц≥¤, Ўвейцар≥¤, Ўвец≥¤, япон≥¤.
- застави (грошових вклад≥в ≥ депозит≥в позичальника, ¤к≥ розм≥щенн≥ у банку, що надаЇ кредити; майна та майнових правих позичальника).
” розрахунок розм≥ру резерву варт≥сть заставного майна (майнових прав) включаЇтьс¤ у розм≥р≥ не б≥льше 50% вартост≥, визначеноњ договором застави. ” розрахунок розм≥ру резерву за кредитами, наданими п≥д заставу державних ц≥нних папер≥в, включаЇтьс¤ варт≥сть застави, визначеноњ договором застави, але не б≥льше реальноњ вартост≥.
¬раховуючи зм≥ни кон'юнктури ринку, комерц≥йний банк зобов'¤заний один раз на р≥к, а також у раз≥ кожноњ пролонгац≥њ кредитного договору приводити перегл¤д вартост≥ заставного майна. [10, 30]
«а кредитами, класиф≥кованими ¤к "безнад≥йний", при визначенн≥ розм≥ру резерву встановлюЇтьс¤ такий пор¤док врахуванн¤ вартост≥ застави :
- за кредитами, ¤кщо прострочена заборгован≥сть (або загальний строк пролонгац≥њ) становить в≥д 180 до 360 дн≥в до, розрахунку приймаЇтьс¤ не б≥льше 25% вартост≥ майна та майнових прав;
- за кредитами, ¤кщо прострочена заборгован≥сть перевищуЇ 360 дн≥в, резерв формуЇтьс¤ на всю суму основного боргу за кредитом, незалежно в≥д на¤вност≥ застави.
Ќа п≥дстав≥ класиф≥кац≥њ позик комерц≥йний банк створюЇ резерв щодо кожноњ групи кредит≥в. ¬изначивши загальну суму заборгованост≥ за кожною групою та в≥дпов≥дну суму зменшенн¤, тобто р≥зницю множать на процент ризику за кожною групою кредит≥в. ÷ей процент встановлюЇтьс¤ ЌЅ”. (таблиц¤ 2.2).
“аблиц¤ 2.3.2.
√рупи кредит≥в –≥вень резерву (ступ≥нь ризику)
—тандартн≥ кредити 2%
редити п≥д контролем 5%
—убстандартн≥ 20%
—умн≥вн≥ 50%
Ѕезнад≥йн≥ 100%
ƒал≥ отриман≥ суми за кожною групою складаютьс¤ разом ≥ банк отримуЇ загальну суму страхового (резервного) фонду дл¤ покритт¤ можливих втрат за позиками.
—л≥д зауважити, що резерви п≥д кредитн≥ ризики розпод≥л¤ютьс¤ на загальн≥ (п≥д стандартну заборгован≥сть) та спец≥альн≥ (п≥д нестандартну заборгован≥сть).
«агальн≥ резерви створюютьс¤ п≥д один вид активних операц≥й, а саме п≥д так зван≥ стандартн≥ кредити. ѕри цьому стандартними кредитами вважаютьс¤ т≥льки кредити, видан≥ позичальникам класу "ј", обслуговуванн¤ боргу та в≥дсотк≥в за ¤ким вважаЇтьс¤ добрим. ( в нашому приклад≥ позичальник маЇ дуже ст≥йкий ф≥нансовий стан; за результатами оц≥нки в≥днесений до класу "ј", в зв'¤зку з цим п≥дл¤гаЇ в≥драхуванню до резервного фонду 2% в≥д суми заборгованост≥.).
—пец≥альн≥ резерви створюютьс¤ п≥д ус≥ ≥нш≥ групи позик на п≥дстав≥ пер≥одичного перегл¤ду кредитного портфелю. —пец≥альний резерв - це резерв, що створюЇтьс¤ дл¤ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, ¤к≥ вже понесена комерц≥йним банком ≥ сума ¤ких п≥ддаЇтьс¤ достов≥рн≥й оц≥нц≥. —пец≥альний резерв, розрахований з огл¤ду на оц≥нку кредитного портфел¤ комерц≥йного банку за станом на 01.07.97., маЇ бути сформований до 01.07.99. за таким граф≥ком :
- резерв за безнад≥йними кредитами в повному розм≥р≥ маЇ бути сформований до 01.01.98. ”крсоцбанком в≥н був сформований у повному обс¤з≥. Ќадал≥ специф≥чний резерв за безнад≥йними кредитами формуЇтьс¤ у наступному квартал≥ п≥сл¤ в≥днесенн¤ кредиту до категор≥њ "безнад≥йних" ;
- специф≥чний резерв за кредитами, в≥днесеними до категор≥й "п≥д контролем", "субстандартн≥", "сумн≥вн≥", маЇ бути сформований у терм≥н не п≥зн≥ше 01.07.99. р≥вними частками не менше 12,5% щоквартально :
S = 12,5% * N * C,
ƒе 12,5 - пост≥йний в≥дсоток, що забезпечуЇ формуванн¤ резерву р≥вними частками у встановлений строк (100% : 8 квартал≥в);
N - к≥льк≥сть квартал≥в з початку формуванн¤ резерву, починаючи з 01.07.97р.
— - сума розрахункового резерву, що встановилас¤ на в≥дпов≥дну квартальну дату.
ўодо практики формуванн¤ спец≥ального резерву сл≥д зазначити, що у св≥т≥ Ї два п≥дходи : ≥ндив≥дуальний та портфельний. [12]
≤ндив≥дуальний п≥дх≥д до резервуванн¤ передбачаЇ створенн¤ конкретного, спец≥ального резерву п≥д кожний випадок нав≥ть однотипних активних операц≥й. “обто у раз≥ на¤вност≥ в банку, наприклад, 10 виданих кредит≥в резерв буде формуватис¤ п≥д кожний кредит окремо. “аке дос¤гаЇтьс¤ за допомогою використанн¤ параметр≥в анал≥тичного обл≥ку, ≥ в кожний конкретний момент часу можна д≥знатис¤, ¤кою Ї балансова варт≥сть ¤к кожного кредиту окремо, так ≥ всього кредитного портфел¤.
ѕортфельний п≥дх≥д передбачаЇ визначенн¤ сукупного розм≥ру необх≥дного резерву п≥д весь портфель однотипних активних вкладень. “обто, резерв у такому випадку формуватиметьс¤ п≥д весь портфель одразу ≥ реальну балансову варт≥сть окремого кредиту визначити буде неможливо в насл≥док знеособленост≥ резерву. ожний п≥дх≥д маЇ своњ переваги та недол≥ки.
Ќа в≥дм≥ну в≥д спец≥ального, загальний резерв - це резерв п≥д можлив≥ збитки в≥д активних операц≥й, ¤к≥ мають певну ймов≥рн≥сть виникненн¤, але суму ¤ких неможливо оц≥нити достов≥рно.
«агальн≥ резерви Ї необх≥дним доповненн¤м до спец≥альних резерв≥в ≥ дають адекватно врахувати залишков≥ ризики, ¤к≥ неможливо визначити при оц≥нц≥ позики. «агальн≥ ≥ спец≥альн≥ резерви в б≥льшост≥ крањн теж мають р≥зн≥ джерела формуванн¤. “ак, загальн≥ резерви, ¤к правило, формуютьс¤ за рахунок прибутку комерц≥йних банк≥в, ¤кий залишаЇтьс¤ п≥сл¤ оподаткуванн¤, а спец≥альн≥ - в≥днос≥ть на витрати комерц≥йних банк≥в. ќтже, можна зробити висновок, що загальн≥ резерви зб≥льшують розм≥р власних кошт≥в комерц≥йних банк≥в, а спец≥альн≥ - зменшують.
‘ормуванн¤ загального та спец≥ального резерв≥в можна представити у вигл¤д≥ таблиц≥.
“аблиц¤ 2.3.3.
‘ормуванн¤ загального та спец≥ального резерв≥в в комерц≥йному банку.
“ип резерву ѕотр≥бний розм≥р резерву ѕор¤док формуванн¤ ƒжерело формуванн¤
«агальний кредит п≥д кредитн≥ збитки 2% в≥д суми стандартних кредит≥в ўоквартальн≥ в≥драхуванн¤ ѕрибуток
—пец≥альний резерв п≥д кредитн≥ збитки 5% - в≥д суми п≥дконтрольних кредит≥в;
20% в≥д суми субстандартних;
50% в≥д суми сумн≥вних кредит≥в;
100% - в≥д суми безнад≥йних. - щоквартальн≥ витрати та в≥драхуванн¤; балансова сума кредитного портфел¤;
решта за рахунок прибутку ¬алов≥ витрати в межах 40%
Ќа сьогодн≥шн≥й день практика створенн¤ комерц≥йними банками ”крањни резерв≥в компенсац≥й втрат за кредитними операц≥¤ми регулюютьс¤ нормативними актами ЌЅ”, а також положенн¤м "ѕро пор¤док формуванн¤ використанн¤ резерву дл¤ в≥дшкодуванн¤ можливих втрат за кредитними операц≥¤ми комерц≥йних банк≥в". є122 в≥д 27.03.98. [10]
«г≥дно цього положенн¤ загальний резерв обл≥ковуЇтьс¤ на баланс≥ головного банку, а спец≥альний - на баланс≥ установ банку, ¤к≥ зареЇстрован≥ ¤к платники податку. «а повноту формуванн¤ резерв≥в в≥дпов≥дальн≥сть несе головний банк. ÷е положенн¤ визначаЇ формуванн¤ ≥ використанн¤ резерв≥в у випадку неповерненн¤ кредиту. “ак, заборгован≥сть, ¤ка забезпечена заставою, погашаЇтьс¤ у пор¤дку, передбаченому «аконом ”крањни "ѕро заставу". ” раз≥, ¤кщо частина кредитноњ заборгованост≥ залишилась непогашеною в насл≥док недостатност≥ кошт≥в, одержаних комерц≥йним банком в≥д реал≥зац≥њ майна позичальника, переданого у заставу, та за умови, що ≥нш≥ юридичн≥ д≥њ комерц≥йного банку щодо примусового ст¤гненн¤ ≥ншого майна позичальника не призведе до повного њњ покритт¤, ц¤ частина заборгованост≥ списуЇтьс¤ за рахунок спец≥ального резерву.
–озд≥л3. Ўл¤хи удосконаленн¤ методичних та орган≥зац≥йно-практичних основ забезпеченн¤ кредит≥в.
« найдавн≥ших час≥в кредитн≥ операц≥њ супроводжувалис¤ ризиком не поверненн¤ кредит≥в. —аме тому з розвитком кредитних в≥дносин в умовах ринку ( за ≥снуванн¤м конкуренц≥њ, нест≥йкоњ кон'Їктури ≥ непередбачуваних пол≥тичних ситуац≥й), сформувалис¤ р≥зн≥ системи запоб≥жних заход≥в аж до сучасних вид≥в страхувань кредитних ризик≥в.
” взаЇмов≥дносинах кредитора ≥ позичальника предметом сп≥льного ≥нтересу Ї кредит. ≤з ним пов'¤зан≥ протилежн≥ правило економ≥чн≥ ситуац≥њ : кредитор маЇ право вимагати повернути йому борг, а боржник зобов'¤заний в≥ддати позику, ¤к це записано кредитн≥й угод≥. Ќе дотриманн¤ цих домовленостей загрожуЇ кредитору ф≥нансовими збитками, ¤к≥ власне Ї об'Їктом страхуванн¤ з метою захисту його майнових ≥нтерес≥в. “аким чином, матер≥альний про¤в ризику кредитноњ операц≥њ пол¤гаЇ в тому, що борг не повертають, а юридично зводитьс¤ до невиконанн¤ зобов'¤зань. “обто страхуванн¤ кредит≥в в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших вид≥в страхуванн¤. ќск≥льки правовий аспект дом≥нуЇ, страхуванн¤ кредит≥в визнано особливою формою страхового захисту - страхуванн¤ в≥д збитк≥в на випадок не виконанн¤ вимог, тобто в≥дпов≥дальност≥ позичальника. [6]
—трахуванн¤ - це система економ≥чних в≥дносин, що передбачаЇ створенн¤ р≥зного роду спец≥альних фонд≥в грошових кошт≥в ≥ використанн¤ њх дл¤ поверненн¤ збитк≥в. ѕри страхуванн≥ беруть участь дв≥ сторони:
- страховик - орган≥зац≥¤, що створюЇ страхов≥ фонди ≥ бере на себе зобов'¤занн¤ повернути страхувальнику збитки чи страхову суму;
- страхувальник - юридична чи ф≥зична особа, ¤ка страхуЇ свою власн≥сть ≥ укладаЇ догов≥ про це з страховиком.
—трахувальник сплачуЇ страхов≥ внески ≥ маЇ право одержати страхов≥ в≥дшкодуванн¤ в зазначеному розм≥р≥ при виникненн≥ страхового випадку. ќдним ≥з вид≥в страхуванн¤ Ї страхуванн¤ кредит≥в. —уть його пол¤гаЇ в тому, що зменшуЇтьс¤ або усуваЇтьс¤ кредитний ризик ¤кий виражаЇтьс¤ у можлив≥й несплат≥ позичальником основного боргу ≥ в≥дсотк≥в за ними ≥ Ї одн≥Їю з форм забезпеченн¤ кредиту. [16]
—трахувальник (¤к правило, цей банк застрахований) безпосередньо захищаЇ власн≥ ≥нтереси, застосовуючи механ≥зм страхуванн¤. ¬≥дносини стор≥н характеризуютьс¤ такими ознаками :
1) срахувальник (банк):
- отримуЇ страхове в≥дшкодуванн¤ збитк≥в у випадку не виконанн¤ боржником своњх зобов'¤зань;
- бере на себе частину в≥дпов≥дальност≥ ( близько 20% );
- зобов'¤зуютьс¤ кредити, ¤к≥ страхуютьс¤ , позичати п≥д звичайн≥ в≥дсотки.
2) страховик (страхова компан≥¤) :
- застосовуЇ санкц≥њ при порушенн≥ страхувальником зобов'¤зань (аж до повноњ в≥дмови виплати в≥дшкодуванн¤ при страховому випадку);
- пропонуЇ форму договору, ¤к правило це , так зване, "загальне покритт¤" страховим захистом;
- залишаЇ за собою право перев≥рки ≥ самост≥йного прийн¤тт¤ р≥шень щодо запропонованих до страхуванн¤ ризик≥в;
- приймаЇ право регресу до кредитоотримувача.
ƒругою формою страхуванн¤ кредит≥в передбачено, що страхувальник - боржник захищаЇ правом свого кредитора чи в≥рител¤ (котрий фактично становл¤ть застраховану сторону). ” випадку заставного (гарант≥йного) страхуванн¤ боржник Ї страхувальником, а застрахованим, ¤к правило виступаЇ кредитор. [6]
ожна з форм безумовно маЇ бути представлена конкретними видами страхуванн¤, зм≥ст ¤ких визначають умови наданн¤ кредит≥в. јле попри в≥дм≥нност≥ техн≥ко-огран≥зац≥йного зд≥йсненн¤ страхових операц≥й њх економ≥чний сенс один : в ус≥х випадках кредитного страхуванн¤ йдетьс¤ про захист кредитор≥в в≥д ≥мов≥рних втрат.
—трахуванн¤ кредит≥в ¤к новий тип захисту на украњнському ринку практикуЇтьс¤ пор≥вн¤но недавно (в≥д початку 90 рок≥в) у таких двох вар≥антах :
а) добров≥льне страхуванн¤ ризику не погашенн¤ кредит≥в. (ѕрикметна, що страхувальником у цьому раз≥ виступаЇ банк, тобто нав≥ч типове делькредерне страхуванн¤, коли банк, перекладаючи ризик на страховика, Ї водночас страхувальником ≥ застрахованим).
б) ƒобров≥льне страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ позичальника за непогашенн¤ кредит≥в (страхувальником тут Ї боржник, ¤кий страхуЇ кредит на користь свого кредитора).
ƒокладн≥ше розгл¤немо перший вар≥ант, коли страхувальник банк по укладенн≥ кредитного договору може самост≥йно застрахувати надану позику, п≥дписавши ≥з страховою компан≥Їю угоду про добров≥льне страхуванн¤ кредитного ризику. ¬ цьому випадку сума страхових внеск≥в враховуЇтьс¤ при встановлен≥й ставц≥ в≥дсотка за кредит. «а лог≥кою пов'¤заних ≥нтерес≥в ≥н≥ц≥аторами таких страхових операц≥й повинно бути банки ¤к пошукач≥ страхового захисту. «а характером ц¤ операц≥¤ аналог≥чна страхуванню в≥д нещасного випадку, ¤ким власне ≥ Ї неповерненн¤ кредиту.
” в≥тчизн¤н≥й практиц≥ перший вар≥ант страхуванн¤ поки що не попул¤рний. √оловна причина в тому, що комерц≥йн≥ банки поки що побоюютьс¤ використовувати страхуванн¤ кредит≥в ¤к основну форму захисту в≥д ризик≥в банк≥вськоњ д≥¤льност≥. Ѕез страхового аудиту, широко висв≥тленн¤ в економ≥чн≥й прес≥ баланс≥в, ф≥нансових зв≥т≥в страхових компан≥й ц≥лком виправдано може виникнути сумн≥в щодо платоспроможност≥. « ≥ншого боку, через надм≥рно висок≥ страхов≥ прем≥њ п≥двищуютьс¤ страхов≥ платеж≥, а отже, й витратам виробництва, що в решт≥, обертаЇтьс¤ п≥двищенн¤м ц≥н на товари ≥ послуги.
Ќе спри¤Ї поширенню цього вар≥анта страхуванн¤ й ускладнена процедура оформленн¤ страхового договору. ¬она потребуЇ в≥д банк≥в ¤к звичайноњ рутинноњ роботи, так ≥ дуже в≥дпов≥дальноњ анал≥тичноњ, коли доводитьс¤ узгоджувати страхов≥ тарифи, характер в≥дпов≥дальност≥, надавати страховику документи необх≥дн≥ йому дл¤ в≥дкритт¤ регресного позиву до боржника тощо.
ƒещо прост≥шим щодо процедури Ї страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ позичальника за непогашенн¤ кредиту, оск≥льки страховий пол≥с розгл¤даЇтьс¤ ¤к р≥зновид гарант≥йного папера страховоњ компан≥њ банку за ф≥нансовими зобов'¤занн¤ми до його кл≥Їнт≥в - позичальник≥в. ÷ей вар≥ант страхуванн¤ може забезпечити поверненн¤ кредиту ≥ сплати в≥дсотк≥в лише у випадку, коли страхова ф≥рма згодна ≥ спроможна виплатити страхову винагороду. ƒл¤ цього банку необх≥дно через позичальника одержати в≥д страховоњ компан≥њ ≥ розгл¤нути так≥ документи:
- св≥доцтво про державну реЇстрац≥ю;
- статут ≥ установч≥ документи;
- л≥ценз≥¤ на проведенн¤ страховоњ д≥¤льност≥ з перел≥ком вид≥в кредитуванн¤;
- правила страхуванн¤, затверджен≥ у передбаченому статутом пор¤дку;
- догов≥р добров≥льного страхуванн¤, в≥дпов≥дальн≥стю за типовою формою;
- страховий пол≥с (св≥доцтво або сертиф≥кат) за типовою формою.
Ќа платоспроможн≥сть страховоњ компан≥њ в ц≥лому вказуЇ на¤вн≥сть перевиконанн¤ фактичного ризику њњ в≥льних актив≥в над пасивами. ѕроте не завадить конкретно проанал≥зувати можлив≥сть страховоњ компан≥њ, спираючись на оц≥нку фактор≥в, ¤к≥ забезпечують ф≥нансову ст≥йк≥сть страховика :
- власн≥ кап≥тали ≥ резерви, в≥льн≥ в≥д зобов'¤зань;
- методикою розрахунк≥в страхових тариф≥в;
- збалансован≥сть страхового портфел¤;
- величину страхових резерв≥в;
- розм≥щенн¤ страхових резерв≥в;
- можливост≥ перестрахуванн¤.
«а результатом анал≥зу вс≥х наданих матер≥ал≥в з урахуванн¤м внесених банком поправок укладенн¤ до договору страхуванн¤, ¤кий надаЇтьс¤ в банк разом ≥з страховим пол≥сом.
” випадку п≥дготовки р≥шенн¤ про страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ за непогашенн¤ кредиту ≥ в≥дсотк≥в за них банк повинен уважно розгл¤нути проект договору добров≥льного страхуванн¤ з огл¤ду на виконанн¤ таких вимог :
- терм≥н д≥њ договору страхуванн¤ (угоди) повинен не перевищувати к≥нцевий строк погашенн¤ кредиту; % за ним на пер≥од, прот¤гом ¤кого страховик зобов'¤заний виплатити страхове в≥дшкодуванн¤, охоплюючи терм≥н подач≥ ≥ розгл¤ду залогу;
- догов≥р страхуванн¤ повинен набути чинност≥ не п≥зн≥ше дати видач≥ кредиту;
- дата настанн¤ страхового випадку в≥дпов≥дальност≥ страховоњ компан≥њ за виплату в≥дшкодуванн¤ маЇ в≥дпов≥дати дат≥ наданн¤ кредиту ≥ виплати в≥дсотк≥в;
- пер≥од, прот¤гом ¤кого проводитьс¤ в≥дшкодуванн¤, повинен бути м≥н≥мальним;
- догов≥р страхуванн¤ набуваЇ чинност≥ лише п≥сл¤ сплати страхувальником ц≥Їњ суми страхового платежу.
—траховим випадком при страхуванн≥ в≥дпов≥дальност≥ за непогашенн¤ кредиту визнаЇтьс¤ неповерненн¤ кредитних кошт≥в, що викликаний будь-¤кими причинами, в тому числ≥:
- банкротством позичальника;
- на виконанн¤ постачальником своњх зобов'¤зань по кредитному договору, ¤кщо це викликано обставинами, за ¤кими позичальник не несе в≥дпов≥дальност≥ (форемажорн≥ обставини).
якщо узагальнити питанн¤ використанн¤ страхуванн¤ ¤к форми забезпеченн¤ поверненн¤ кредит≥в, то можна визначити чотири основн≥ групи страховок :
- власне страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ кредитних ризик≥в, що Ї самост≥йною гарант≥Їю поверненн¤ кредиту ≥ нарахованих в≥дсотк≥в при настанн≥ страхового випадку;
- страхуванн¤ заставлених ц≥нних папер≥в, майнових прав, вимоги в≥д кредитних, процентних та ринкових ризик≥в;
- страхуванн¤ кер≥вника п≥дприЇмства - проводитьс¤ на випадок смерт≥ (що досить сильно впливаЇ на крим≥нал≥зован≥сть економ≥ки ”крањни) чи нед≥Їздатност≥ кер≥вника, ¤ка може настати в результат≥ найр≥зноман≥тн≥ших обставин, включаючи св≥дому симул¤ц≥ю уповноваженого представника позичальника.
”загальнюючи вище сказане, потр≥бно зробити висновок про те, що банкам необх≥дно на даному етап≥ налагоджувати стосунки ≥з страховими компан≥¤ми. Ѕанки мають великий вплив на становленн¤ д≥йсно профес≥йного страхового б≥знесу в ”крањн≥, але дл¤ цього страховик≥в необх≥дно розгл¤дати ¤к найближчих партнер≥в банк≥в в кредитн≥й д≥¤льност≥, а не ¤к машину дл¤ друкуванн¤ грошей з ц≥ллю компенсац≥њ збитк≥в понесених банком у зв'¤зку з видачею ¤вно безповоротного кредиту.
Ќац≥ональний банк ”крањни накладаЇ обов'¤зки по виконанню контролю за ц≥льовим використанн¤м наданих кредит≥в. [10]
—аме не виконанн¤ цих функц≥й з боку банк≥в стало в багатьох випадках причиною в≥дмови страховик≥в сплачувати страховку за безповоротн≥й кредит.
Ѕанки ≥ страховики повинн≥ ч≥тко розмежувати в≥дпов≥дальн≥сть кожноњ ≥з стор≥н за перев≥рку, контроль та своЇчасн≥сть прийн¤тт¤ р≥шень по недопущенню неповерненн¤ кредиту через непрофес≥йн≥й чи навмисн≥й д≥њ позичальника. “ака угода виключаЇ можлив≥сть зговору м≥ж позичальником ≥ банком або позичальником ≥ страховиком.
¬ умовах економ≥чноњ кризи, коли в≥дсутн¤ стаб≥льн≥сть догов≥рних зв'¤зк≥в ≥ немаЇ переконливост≥ у над≥йност≥ партнера, кредитор зац≥кавлений у одержанн≥ додаткових гарант≥й виконанн¤ боржником своњх зобов'¤зань за договором. «а цив≥льним кодексом ”крањни ≥снують норми про в≥дпов≥дальн≥сть боржника за невиконанн¤ зобов'¤зань, за ¤кими кредитор вправ≥ вимагати в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, включаючи упущену вигоду. ѕроте, щоб одержати в≥дшкодуванн¤, в≥н повинен пройти судовий розгл¤д, довести на¤вн≥сть ≥ розм≥р запод≥¤них збитк≥в. ќдержати р≥шенн¤ суду, не завжди вдаЇтьс¤ привести њх у виконанн¤ : трапл¤Їтьс¤, що до цього часу п≥дприЇмство - боржник л≥кв≥дуЇтьс¤, а його майно продаЇтьс¤. “ому кредитор, укладаючи догов≥р, намагаЇтьс¤, щоб боржники у забезпеченн¤ виконанн¤ своњх зобов'¤зань вид≥лив певне майно , з вартост≥ ¤кого той одержав би задоволенн¤ своњх вимог у раз≥ невиконанн¤ умов договору.
ћожлив≥сть передбачати саме в договор≥ умови, пор¤док звершенн¤ ст¤гненн¤ на заставлене майно вперше була запроваджена «аконом "ѕро внесенн¤ зм≥н до закону ”крањни "ѕро заставу" в≥д 21.10.97. ÷е фактично означаЇ можлив≥сть кредитора самост≥йно реал≥зувати предмет застави, ¤кщо не передбачено договором. [14]
–еал≥зац≥¤ майна (заставного) проводитьс¤ з аукц≥он≥в (публ≥чних торг≥в), ¤кщо ≥нше не передбачено договором. јле Ї де¤к≥ нюанси. «г≥дно «акону ”крањни "ѕро заставу", реал≥зац≥¤ майна, переданого у заставу, повинна зд≥йснюватис¤ лише через аукц≥они (публ≥чн≥ торги), ¤кщо ж п≥сл¤ такого продажу внасл≥док недостатност≥ кошт≥в залишилась непогашена заборгован≥сть, заставодержатель маЇ право частину њњ в≥дшкодувати за рахунок страхового фонду.
” раз≥ в≥дчуженн¤ майна, переданого у заставу; ≥ншими способами, кредитор покриваЇ збитки за рахунок прибутку, ¤кий залишаЇтьс¤ у його розпор¤дженн≥ п≥сл¤ оподаткуванн¤, а така невеличка законодавча кол≥з≥¤, ¤ка маЇ неприЇмн≥ ф≥нансов≥ послуги.
≤снуЇ багато ≥нших ускладнень щодо реал≥зац≥њ заставного майна. Ќаприклад, громад¤нин уклав з установою кредитний догов≥р п≥д заставу свого житт¤. ” раз≥ невиконанн¤ громад¤нином основного договору постаЇ питанн¤ про ст¤гненн¤ ≥ реал≥зац≥ю заставного майна . јле ви¤вл¤Їтьс¤, що ви¤вити боржника без його згоди практично неможливо.
ћ≥цност≥ заставних в≥дносин повинно спри¤ти розвинуте законодавство про заставу. “аке законодавство ≥снуЇ у вс≥х крањнах з ринковою економ≥кою. ѕо¤снюЇтьс¤ це тим, що застава виникла давно ≥ прот¤гом њњ розвитку сформувалис¤ оптимальн≥ модел≥ повед≥нки учасник≥в заставних в≥дносин.
ѕор¤д з необх≥дн≥стю прийн¤тт¤ важливоњ форми забезпеченн¤ поверненн¤ кредиту потребуЇ розвитку особового штрафу фах≥вц≥в, ¤к≥ б зд≥йснювали оц≥нку заставленого майна (рухомого ≥ нерухомого). «араз ц≥ передумови знаход¤тьс¤ в стад≥њ зародку, тому в ¤кост≥ основноњ форми забезпеченн¤ поверненн¤ кредиту приймаЇтьс¤ застава майна позичальника, оск≥льки в раз≥ невиконанн¤ зобов'¤зань боржника перед кредитором, Їдиним виходом ≥з ситуац≥њ Ї реал≥зац≥¤ заставленого майна. (в ¤кост≥ основноњ форми забезпеченн¤ гарант≥њ, що видають страхов≥ товариства, банки та ≥нш≥ орган≥зац≥њ.)
«астосуванн¤ ≥нституту застави поширюЇтьс¤ ≥ нав≥ть набуваЇ ориг≥нального зм≥сту. ≤ ¤кщо ран≥ше застава гарантувала в≥дшкодуванн¤, то тепер цей механ≥зм матиме ще й ф≥скальний характер. (в≥дт≥нок). ќтже, можна сказати про те, що застава стаЇ ун≥версальним ≥нструментом врегулюванн¤ майнових в≥дносин.
ўе раз звертаЇмо увагу ¤к на нев≥дпрацьован≥сть механ≥зм≥в реал≥зац≥њ закону "ѕро заставу", так на¤вн≥сть у самому цьому закон≥ р¤ду юридичних кошт≥в, ¤к≥ в силу малоњ практики не може вважати добре в≥дпрацьованим нав≥ть спец≥ал≥стами.
ƒогов≥р застави майна, а тим б≥льше державного, маЇ особливост≥, ¤к≥ необх≥дно враховувати ≥ те, що майно, ¤ке закладено, завжди маЇ власника.
Ѕанку треба бути уважними при кредитуванн≥ позичальника, ¤кщо в нього Ї вище сто¤ча орган≥зац≥¤.
¬ цьому випадку позичальник повинен надати документ в≥д вище сто¤чоњ орган≥зац≥њ, що п≥дтверджуЇ про те, що вона опов≥щена про заставу держмайна.
якщо у кл≥Їнта Ї майно, що знаходитьс¤ на чужому склад≥, - це не перешкода дл¤ висновку договору застави. ћожна п≥ти на ризик, ¤кщо власник складу чесно виконуЇ уз¤т≥ на себе зобов'¤занн¤, але не хоче оформити догов≥р збереженн¤. ” цьому випадку заставодавцю ≥ власнику помешканн¤ варто скласти документ, у ¤кому зазначити : майно, що знаходитьс¤ на склад≥, належить заставодавцю, ≥ вс≥ розрахунки м≥ж ними урегульован≥ ≥ що у випадку невиконанн¤ зобов'¤зань по кредитному договору це майно передаЇтьс¤ дл¤ реал≥зац≥њ банку. ÷≥ль цього акта : у випадку зникненн¤ заставодавц¤ ≥ переходу прав на закладене майно до банку, охорон¤ти майно заставодавц¤ в≥д власника помешканн¤. [15]
ўе одн≥Їю проблемою Ї оформленн¤ заставленого майна. ” багатьох випадках заставлене майно оформл¤Їтьс¤ спрощеним способом : скорочене найменуванн¤, к≥льк≥сть, ц≥на. “ому доц≥льно створити ун≥версальну форму описуванн¤ майна, що закладаЇтьс¤ на баз≥ анал≥зу бухгалтерськоњ документац≥њ дл¤ урахуванн¤ основних фонд≥в ≥ готовоњ продукц≥њ. ѕроте ¤кщо по формальних розрахунках включити ≥ так≥ рекв≥зити, ¤к завод - виготовлювач, коди в≥дправника, постачальника, виду операц≥њ ≥ т.д., то утворитьс¤ гром≥здка форма, користуватис¤ ¤кою буде важко.
“ому потр≥бно використовувати т≥льки т≥ параметри, що окремо не наст≥льки повно детал≥зують предмет застави, але в сукупност≥ з ≥ншими дозвол¤ють його конкретизувати, що дуже важливо в конфл≥ктн≥й ситуац≥њ.
ƒо таких параметр≥в можна в≥днести : ≥нвентарний заводський номер, найменуванн¤ майна, що закладаЇтьс¤ (тип, марка, дата випуску). “реба вказувати початкову варт≥сть. “акож можливо внести графи "ѕрим≥тка", де вказувати к≥льк≥сть ремонт≥в, модерн≥зац≥њ, консервац≥њ, ступен¤ зносу, морального зносу. ќписуванн¤ майна в≥дбуваЇтьс¤ в додатку, що Ї нев≥д'Їмною частиною договору застави.
¬ процес≥ оц≥нки застави необх≥дно враховувати зм≥ни норм д≥ючого законодавства, специф≥ку забезпеченн¤, можлив≥сть оперативноњ ≥ без перешкод реал≥зац≥њ.
¬ищенаведена практика показуЇ нев≥дпов≥дн≥сть ситуац≥њ, в ¤к≥й опин¤Їтьс¤ кредитор. “обто, це положенн¤ складаЇтьс¤ в процес≥ зверненн¤, ст¤гненн¤ ≥ реал≥зац≥њ закладеного майна. ¬ цьому випадку можна пропанувати наступне :
1. ћаксимальна сума кредиту не повинна перевищувати 10-15% вартост≥ застави, хоч в л≥тератур≥ про банк≥вський справ≥ розм≥р кредиту не повинен бути б≥льший 70-80% заставленого майна. —права в тому, що п≥сл¤ процедури реал≥зац≥њ майна сума виручки може бути недостатньою дл¤ задоволенн¤ ус≥х вимог заставодержател¤. (в≥дсотк≥в, неустойки, в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, судових та ≥нших видатк≥в по ст¤гненню).
2. ¬ кредитному договор≥ передбачити передачу спор≥в на розгл¤д суду.
3. Ќе приймати заставне майно в забезпеченн¤ зобов'¤занн¤ боржника.
јнал≥з стану кредитних в≥дносин банку з позичальниками в умовах становленн¤ ринковоњ економ≥ки ”крањни, спаду виробництва, подальшоњ ≥нфл¤ц≥њ та поглибленн¤ кризи неплатеж≥в св≥дчить, що в зв'¤зку з ростом кредитних ризик≥в одн≥Їю з найактуальн≥ших проблем ¤вл¤Їтьс¤ забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤ позичальник≥в по поверненн¤ кредит≥в.
якщо проанал≥зувати кредитну д≥¤льн≥сть, то можна вид≥лити р¤д основних помилок, ¤к≥ були допущенн≥ п≥д час наданн¤ кредит≥в:
- випадки наданн¤ кредит≥в без економ≥чного обгрунтуванн¤ та повного пакету документ≥в, недостатньо вивчаЇтьс¤ платоспроможн≥сть позичальник≥в та њх гарант≥в, формально оц≥нюЇтьс¤ застава, що приймаЇтьс¤ в забезпеченн¤ кредит≥в.
ћають м≥сце факти необгрунтованоњ пролонгац≥њ кредит≥в та затримки в прийн¤тт≥ р≥шень щодо реал≥зац≥њ гарант≥йних зобов'¤зань по ст¤гненню простроченоњ заборгованост≥. [12]
¬ р¤д≥ випадк≥в допускались груб≥ порушенн¤ при видач≥ кредит≥в, практично не був забезпечений контроль за њх ц≥льовим використанн¤м ≥ своЇчасним поверненн¤м банку, упущена догов≥рно-правова робота по захисту ≥нтерес≥в банку.
ќсобливе занепокоЇнн¤ викликаЇ проблема достатност≥ забезпеченн¤ своЇчасного поверненн¤ кредит≥в в умовах введенн¤ в д≥ю «акону ”крањни "ѕро оподаткуванн¤ банку". як св≥дчать данн≥, нер≥дко приймаЇтьс¤ в заставу майно ≥ пропозиц≥њ на нього. Ќе завжди проводитьс¤ страхуванн¤ прийн¤тих в заставу ц≥нностей в≥д можливих втрат.
ѕрийн¤тт¤ застави нерухомост≥ нер≥дко зд≥йснюЇтьс¤ без в≥дпов≥дного оформленн¤ та експертноњ оц≥нки в≥дсутност≥ документ≥в що засв≥дчують право власност≥. ƒопускаЇтьс¤ оформленн¤ застави нерухомост≥ без нотар≥ального засв≥дченн¤ ≥ реЇстрац≥њ у встановленому пор¤дку. ¬ окремих випадках в забезпеченн¤ приймаютьс¤ специф≥чн≥ об'Їкти застави (л≥таки, судна, спец≥альне обладнанн¤ та ≥н.) без достатньо квал≥ф≥кованоњ оц≥нки њх вартост≥ ≥ перспектив реал≥зац≥њ в випадках неповерненн¤ кредиту.
ѕотр≥бно зд≥йснювати контроль за станом прийн¤того в заставу майна, бо нер≥дко в≥н зд≥йснюЇтьс¤ формально: нерегул¤рно провод¤тьс¤ перев≥рки на м≥сц¤х його на¤вност≥, умов збер≥ганн¤ та стану ¤кост≥, не пред'¤вл¤ютьс¤ вимоги заставодавц¤м про необх≥дн≥сть п≥дтверджен¤ на¤вност≥ предмету застави ≥ зд≥йсненн¤ його своЇчасноњ переоц≥нки.
¬ результат≥ безконтрольност≥ окрем≥ позичальники реал≥зують передан≥ в заставу ц≥нност≥ без в≥дома банку, що призводить до втрати застави ≥ неможливост≥ використанн¤ банком своњх прав заставодержател¤.
як насл≥док недостатнього анал≥зу стану ≥ оц≥нки репутац≥њ гарант≥в та поручител≥в на стад≥њ видач≥ кредиту, в пер≥од користуванн¤ ним, стаЇ дуже проблематичним ст¤гненн¤ кошт≥в по гарант≥йних зобов'¤занн¤х.
¬раховуючи викладене, з метою удосконаленн¤ практики кредитних взаЇмов≥дносин з кл≥Їнтами в умовах п≥двищенн¤ кредитного ризику та забезпеченн¤ над≥йного захисту ≥нтерес≥в банку, ми вважаЇмо за необх≥дне посилити вимоги щодо правом≥рност≥ прийн¤тт¤ р≥шень по видач≥ кредит≥в та оперативн≥сть прийн¤тт¤ р≥шень по видач≥ кредит≥в та оперативн≥сть прийн¤тт¤ заход≥в по њх погашенню, а саме :
- забезпечити юридично грамотне оформленн¤ кредитних угод ≥ угод по застав≥ з високим рейтингом позичальник≥в та розширенн¤м ≥ захистом в них прав банку, ¤к заставодержател¤ ≥ кредитора. ¬имагати в≥д позичальника представленн¤ акту останньоњ аудиторськоњ перев≥рки;
- зд≥йснювати пост≥йний анал≥з господарсько-ф≥насовоњ д≥¤льност≥ позичальник≥в, гарант≥в ≥ поручител≥в з позиц≥й можливост≥ виконанн¤ ними своњх зобов'¤зань перед банком з врахуванн¤м динам≥ки њх показник≥в;
- враховуючи введенн¤ нового пор¤дку оподаткуванн¤ та зростанн¤ кредитного ризику, не допускати факти видач≥ кредит≥в некредитоспроможним позичальникам та без забезпеченн¤; ¤к це передбачено р≥шенн¤м загальних збор≥в акц≥онер≥в;
ѕроводити обов'¤зкове страхуванн¤ переданих в заставу ц≥нностей з передбаченн¤м, що заставодержатель маЇ право отримати страхову компенсац≥ю, в п≥дтвердженн¤ цього вимагати наданн¤ страхових пол≥с≥в.
- ¬иконувати дотриманн¤ встановлених процедур, прийомки ≥ оц≥нки забезпеченн¤, а також оперативного контролю за його станом ≥ л≥кв≥дн≥стю.
- «д≥йснювати пост≥йний контроль за збереженн¤м застави, майна, ц≥льовим використанн¤м кредиту та станом забезпеченн¤ його погашенн¤ в процес≥ виконанн¤ кредитних угод, з оформленн¤м в≥дпов≥дноњ документац≥њ.
- ¬имагати в≥д позичальник≥в п≥дтвердженн¤ на¤вност≥ ≥ достатност≥ переданого банку забезпеченн¤, враховувати проведену переоц≥нку, його оперативного до оформленн¤ чи зм≥цненн¤ при необх≥дност≥, а також дострокового поверненн¤ кредиту або його частини при не виконанн≥ кредитних умов ≥ угод по забезпеченню;
- ѕосиленн¤ взаЇмод≥њ економ≥чноњ, юридичноњ служби банк≥вськоњ безпеки дл¤ п≥двищенн¤ результативност≥ роботи по поверненню борг≥в, в тому числ≥ шл¤хом оперативноњ ≥ ефективноњ реал≥зац≥њ забезпеченн¤.
« метою п≥двищенн¤ р≥вн¤ л≥кв≥дност≥ забезпеченн¤ ≥ своЇчасного поверненн¤ кредит≥в не допускати практики формального п≥дходу до вказаних процедур, а також перевищенн¤ встановлених повноважень при вир≥шенн≥ кредитних питань.
јктив≥зац≥¤ роботи кредитних рад та ком≥с≥й по ст¤гненню простроченоњ заборгованост≥ та посиленн¤ њх в≥дпов≥дальност≥ та контролю за виконанн¤м прийн¤тих р≥шень дасть змогу дос¤гти конкретних результат≥в. [15]
¬исновок.
¬ курсов≥й робот≥ були проведен≥ досл≥дженн¤, ¤к≥ показали важлив≥сть застосуванн¤ банками р≥зноман≥тних форм кредиту, њх впливу на д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в.
јнал≥з теоретичних аспект≥в розробленоњ теми дов≥в пров≥дне значенн¤ обгрунтуванн¤ банк≥вських ризик≥в, в т.ч. кредитного ризику. ƒосл≥дженн¤ на¤вних теоретичних джерел показали розроблен≥сть теми в≥тчизн¤ними вченими, що дало змогу пор≥вн¤ти теоретичн≥ наробки з фактичними даними на практиц≥ щодо застосуванн¤ банком форм гарантованост≥ поверненн¤ позички, њх в≥дпов≥дн≥сть реальним умовам сьогодн≥шньоњ системи банк≥вського кредитуванн¤.
ѕрактична частина роботи показала, що розроблен≥ форми ≥ застосовуван≥ на практиц≥ : методи оц≥нки забезпеченн¤ в ц≥лому дають можлив≥сть визначити њх в≥дпов≥дност≥ ринковим вимогам та впровадити заходи щодо попередженн¤ проблемних позичок та м≥н≥м≥зац≥њ збитк≥в банку при кредитуванн≥ позичальника. ¬икористанн¤ зазначених методик оц≥нки забезпеченн¤ Ї недостатн≥м, п≥дтвердженн¤м чого може бути банкрутство к≥лькох пров≥дних украњнських банк≥в.
« огл¤ду на вище перерахован≥ труднощ≥ визначенн¤ ризик≥в неповерненн¤ кредит≥в дл¤ комерц≥йних банк≥в, набувають першочерговост≥ гарант≥њ забезпеченн¤ поверненн¤ наданих кредит≥в. ќзнайомленн¤ ≥з законодавчою базою ”крањни та практичними формами забезпеченн¤ дозволило проанал≥зувати стан справ в дан≥й сфер≥ ≥ зробити певн≥ застереженн¤ щодо законодавчоњ нормативноњ нерозробленост≥ гарантуванн¤ поверненн¤ позик, у зв'¤зку з чим значно п≥двищуЇтьс¤ ризикован≥сть кредитуванн¤ малих та середн≥х п≥дприЇмств. ќсновними напр¤мками забезпеченн¤ серед в≥тчизн¤них банк≥в залишаЇтьс¤ застава чи њњ р≥зновид - заклад та страхуванн¤. јле кожен з цих вид≥в маЇ своњ суб'Їктивн≥ недол≥ки, ¤к≥ в сукупност≥ можуть повн≥стю зашкодити робот≥ комерц≥йних банк≥в.
Ќаприклад, нерозвинен≥сть страхового б≥знесу в ”крањн≥, недостатн≥й кап≥тал страховик≥в, стримуЇ використанн¤ страхуванн¤ кредитних ризик≥в. јнал≥з метод≥в захисту в≥д кредитних ризик≥в показуЇ њх спр¤мован≥сть на попередженн¤ ≥мов≥рност≥ настанн¤ випадку неповерненн¤ кредиту до його фактичного наданн¤. ѕринципу забезпеченост≥ надаЇтьс¤ дуже велике значенн¤, тому що найкращим показником оц≥нки ризикованост≥ наданн¤ кредиту Ї розм≥р забезпеченн¤ кредиту, оск≥льки при виникненн≥ негативних ¤вищ, Їдиним джерелом поверненн¤ кредиту дл¤ банку Ї реал≥зац≥¤ заставного майна.
Ќедостатньо квал≥ф≥кована оц≥нка реальноњ вартост≥ заставного майна , ¤к в тепер≥шньому так ≥ в майбутньому , теж негативно впливаЇ на д≥¤льн≥сть банк≥в. „ерез це банк не може реал≥зувати заставлене майно, ¤кщо ставс¤ випадок неповерненн¤ кредиту, або в кращому випадку реал≥зувати його за ц≥ною, меншою в≥д наданого кредиту. ÷е змушуЇ банки застосовувати кр≥м застави паралельно ≥ додатков≥ гарант≥њ, ¤к≥ при ≥нших умовах дають можлив≥сть зменшити кредитний ризик
ƒо таких форм належать - гарант≥¤ ≥ поручительство. јле ≥ вони мають своњ недол≥ки, тому що потр≥бно пост≥йно перев≥р¤ти використанн¤ кредиту, а також ф≥нансовий стан гарант≥в та поручител≥в. Ѕанк≥вську гарант≥ю приймають в ¤кост≥ забезпеченн¤ кредиту значно охотн≥ше, н≥ж страхов≥ пол≥си першокласних страхових компан≥й.
ѕоручительство створюЇ дл¤ кредитора велику можлив≥сть реального задоволенн¤ його вимоги до боржника по заданому поручительством зобов'¤занню у випадку невиконанн¤ цього зобов'¤занн¤.
¬икористанн¤ комерц≥йними банками системи резервуванн¤ втрат в≥д наданих позик спри¤Ї стаб≥л≥зац≥њ ф≥нансового стану банк≥в та попереджаЇ настанн¤ загальноњ банк≥вськоњ кризи в результат≥ банкрутства одного чи к≥лькох банк≥в пов'¤заних м≥ж собою.
–екомендован≥, шл¤хом вдосконаленн¤ кредитуванн¤ та практичних основ забезпеченн¤ поверненн¤ кредит≥в стосуЇтьс¤ удосконаленн¤ ефективних форм забезпеченн¤ та внутр≥шньобанк≥вського контролю за позичальниками, реальноњ оц≥нки забезпеченн¤ та страхуванн¤ кредитних ризик≥в, що дозволить значно п≥двищити ефективн≥сть кредитноњ д≥¤льност≥ банку та принести необх≥дн≥ результати.
«апропонован≥ зм≥ни можна запровадити лише при в≥дпов≥дному њх нормативному забезпеченн≥, тобто шл¤хом удосконаленн¤ д≥ючого законодавства, що стосуЇтьс¤ детал≥зац≥њ пр≥оритет≥в форм забезпеченн¤ поверненн¤ наданих позичок через гарант≥њ, надан≥ самими позичальниками; резервуванн¤ частини кошт≥в комерц≥йних банк≥в в Ќац≥ональному банку та при зв≥льненн≥ њх в≥д оподаткуванн¤. ≤нш≥ наведен≥ пропозиц≥њ стосуютьс¤ удосконаленн¤ механ≥зму реал≥зац≥њ закону "ѕро заставу", що може значно вплинути на зменшенн¤ ≥мов≥рност≥ несенн¤ збитк≥в по наданим кредитам, гарантуванн¤ прибутковост≥ та збереженн¤ ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ в майбутньому пер≥од≥.
—писок л≥тератури.
1. Ѕанк≥вська енциклопед≥¤. / ѕ≥д ред. ј. ћ.ћороза - . : ≈льтон, 1993. - 328 с.
2. Ѕанковское дело /ѕод ред. Ћаврушина ќ.». - ћ. : банковский и биржевой научно-консультационный центр, 1992. - 428с.
3. √аласюк ¬., √аласюк ¬. Ќезалежна експертна оц≥нка, ¤к зас≥б забезпеченн¤ необх≥дного р≥вн¤ л≥кв≥дност≥ об'Їкт≥в застави // ¬≥сник ЌЅ”. - 1999. - 2. - с.51-54.
4. Ёнгслер ѕ. –ыночна¤ экономика дл¤ начинающих бизнесменов . - .; 1992. - 120с.
5. «аржицький ќ., Ћевченко ј. «астова ¤к зас≥б забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤зань. //ѕраво ”крањни. - 1996. - 7. - с.35-36.
6. ≤вас≥в Ѕ., лапк≥в ћ. ≈коном≥чний зм≥ст та форми страхуванн¤ кредит≥в. //¬≥сник ЌЅ”. - 1998. - 5. - с.41-47.
7. ардаш ќ. »сточник убытков. редиты и де¤тельность банков по обеспечению их возвратности. //Ѕизнес. - 1995. - 16 - с.41.
8. оваленко ¬.¬. ќсобливост≥ кредитуванн¤ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й в сучасних умовах // ‘≥нанси ”крањни. - 1998. - 10. - с.27 - 30.
9. олесников ¬.». Ѕанковское дело . - ћ.: ‘инансы и статистика, 1995. - 200с.
10. остюченко ¬. ‘ормуванн¤ резерв≥в дл¤ покритт¤ кредитних ризик≥в.//¬≥сник ЌЅ”. - 1999. - 2. - с.43-46.
11. редитование //ѕод ред. √ольцберга, Ћ.ћ.’асан-Ѕек - .: “оргово-издательское бюро. - 1994. - 316 с.
12. уценко ќ. –езерви комерц≥йного банку // Ѕанк≥вська справа . - 1998. - 4-5. - с.36-39.
13. ћетодичн≥ рекомендац≥њ щодо застосуванн¤ комерц≥йними банками «акону ”крањни "ѕро банкрутство", лист ЌЅ” 20.06.97., є 06-03/ 101.
14. ћетодичн≥ рекомендац≥њ щодо застосуванн¤ комерц≥йними банками «акону ”крањни "ѕро заставу".
15. ќльшаный ј.». Ѕанковское кредитование. ћ. : ‘инансы и статистика, 1996. - 203с.
16. ќперац≥њ комерц≥йних банк≥в / –. оцовська, ¬.–ичак≥вська. Ћ.: ÷ентр ™вропи, 1997. - 289 с.
17. ќсновы банковского дела /ѕод ред. ћороза ј.Ќ. - .: Ћибра, 1994. - 330с.
18. ѕавлодский Ќ.Ќ. Ѕанковский кредит и способы его обеспечени¤. ћ.: «нание, 1994. - 79с.
19. ѕанова √.—. редитна¤ политика коммерческого банка. ћ.: јланс. - 1997. - 275с.
20. ѕоложенн¤ про проведенн¤ кредитноњ пол≥тики ≥ ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень в установах ”—Ѕ, затверджене ѕравл≥нн¤м банку 16.06.95р.
21. ѕор¤док проведенн¤ банками операц≥й з вексел¤ми . (≥з зм≥нами та доповненн¤ми, внесеними постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” є171 в≥д 02.06.97р. //«аконодавч≥ ≥ нормативн≥ акти з банк≥вськоњ д≥¤льност≥. --1997. - 9. - с.1-30.
22. ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть. «акон ”крањни. //¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. - 1991. - 25. - с.220 - 252.
23. ѕро заставу. «акон ”крањни //¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. - 1992. - 42. - с. 201-242.
24. ѕро кредитуванн¤. ѕоложенн¤ ЌЅ”, затверджене ѕостановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” є246 в≥д 28.09.95р. // Ѕанк≥вська справа. - 1996. - 2. - с.58-61.
25. ѕро пор¤док регулюванн¤ та анал≥з д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в. ≤нструкц≥¤ ЌЅ”, затверджена ѕостановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” є141 в≥д 14.04.98р.
26. ѕро пор¤док формуванн¤ ≥ використанн¤ резерву дл¤ в≥дшкодуванн¤ можливих втрат за кредитними операц≥¤ми комерц≥йних банк≥в. ѕоложенн¤ ЌЅ”, затверджене постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” є122 в≥д 27.03.98р.
27. –евун ¬.ћ. ѕроблеми функц≥онуванн¤ комерц≥йних банк≥в // ¬≥сник ЌЅ”. - 1997. - 7. - с. 28-32.
28. —авлук ћ.≤. ¬ступ до банк≥вськоњ справи. - .: Ћ≥бра, 1998. - 344с.
29. —тарцев ќ.≤. «астава - ун≥версальний ≥нструмент врегулюванн¤ майнових в≥дносин // ёридичний в≥сник ”крањни. - 1998. - 29. - с.15.
30. “аск≥ √. –езерви на покритт¤ можливих втрат за позиками ≥ витрати на створенн¤ таких резерв≥в : м≥жнародн≥ аспекти // ¬≥сник ЌЅ” . - 1997. - 8. - с.17-19.
31. Ўибалк≥на ¬. ќптимальн≥ умови кредитуванн¤. // Ѕанк≥вська справа. - 1998 . - 4. - с.39-41.
ƒодаток 1.
ировградска¤ частна¤ производственно-
коммерческа¤ фирма "“онга"
”краина, 316050, г. ировоград
–/счет є в ќƒ ”—Ѕ г. ировограда
ћ‘ќ 323293,0 код ќ ѕќ 2221180
є 6 от 5 марта 1999 года ƒиректору областной
ƒирекции ”крсоцбанка
ѕаладию Ќ.¬.
’одатайство
„ѕ ‘ "“онга" просит открыть кредитную линию сроком до 01.01.2000 года в сумме 10 000 - 00 грн. (ƒес¤ть тыс¤ч гривен), дл¤ приобритений запасных часией дл¤ ремонта топливной апаратуры тракторов и автомобилей.
¬ обеспечение кредитной линии предлагаем :
1. —тенд дл¤ испытани¤ топливной аппартауры Ќ—-128 производство "ћотореал". - 13700 грн
2. —тенд дл¤ испытани¤ топливной аппаратуры
» - 921 - 2170 грн
3. —тенд дл¤ испытаний топливной аппаратуры
»-921 - 1030 грн
4. јввтомобиль √ј« - 33021 "√азель" 1996 г.в. - 9430 грн.
»того - 26 330 грн.
«аверено нотариально.
¬озврат кредита и процентов гарантируем в установленный срок.
ƒиректор „ѕ ‘ "“онга"
ƒодаток 2.
¬ыписка из бизнес-плана за 1998 год
ировоградска¤ производственно-коммерческа¤ фирма "“онга" осуществл¤ет свою де¤тельность согласно ”става за зерегстрированого –естрационной ѕалатой и испольнительного комитета ировоградского √орсовета народных депутатов от 24 окт¤бр¤ 1996 года. јдрес фирмы: г. ировоград.
ƒиректор предпри¤ти¤ - ‘»ќ
√лавный бухгалтер ЕЕ количество служащих 20 человек.
‘орма собственности частна¤. ”чредитель ‘»ќ . –азмер уставного фонда 2000 грн.
ќсновной де¤тельною фирмы ¤вл¤етьс¤ пемонт топливной аппаратуры с/х техники. ѕредпри¤тие обслуживает сельские хоз¤йства ировоградской и Ќиколаевской областей. ќсновными поставщиками материалов дл¤ ремонта ¤вл¤ютс¤ јќј "»“ј", јќ«“ "“ехтанс", ќќќ "ƒ“ј - сервис", ќќќ "—интез - агро". «а 1998 год объем оказаных услуг поремонту топливной аппаратуры составил 138 тыс. грн.
ѕомимо производственной де¤тельности фирма осуществл¤ет оптовую, розничную торговлю с/х продуктами. «а 1998 год товарооборот составил 110 тыс. грн. ¬ 1999 году планируетс¤ расширить районы обслуживани¤ сельских хоз¤йств других областей: ’ерсонской и „еркаской. ќблегчить сельским хоз¤йствам услови¤ обслуживани¤ по ремонту топливной аппаратуры при помощи передвижной мастерской.
ƒиректор „ѕ ‘ "“онга"
ƒодаток 3.
ировоградска¤ ќƒ ”—Ѕ
9 марта 1999 года
—правка
ќ проведении маркетинговых исследований ликвидности имущества предоставл¤емого в обеспечении кредита.
(открытие кредитной лини)
¬ отдел кредитовани¤ ќƒ ”—Ѕ обратилась „ѕ ‘ "“онга" с просьбой открыть кредитную линию в сумме 10 000 грн. —роком до 1 ¤нвар¤ 2000 года. (на 10 мес¤цев).
¬ обепечение кредита предостовл¤ютс¤: автотранспорт (автомобиль √ј« -3321 "√азель" 1996 г.в., пробег 160 тыс. км балансова¤ стоимость 9430 грн.) и производстевнное оборудование (—тенд дл¤ испытани¤ топливной аппартауры Ќ—-128 производство "ћотореал". Ѕалансова¤ стоимость 13700 грн, стенд дл¤ испытани¤ топливной аппаратуры » - 921, –осси¤, 1998 г.в. стоимостью - 1030 грн.). “аким образо предлгаэма¤ в качестве залога имущество оцентиваетс¤ залогодателем 26330 грн.
Ќа основе марктинговых исследований, проведенных экономистом отдела кредитовани¤, было установлено следующее :
1. ѕрайс-листы газеты "Ѕизнес" є 9 от 1 марта 1999 года предлагали следующие цены на автомобили "√азель" на рынке ”краины: от 14200 то 17400 грн.
2. ‘ирмы торгующие стендами по ремонту, реглировке и испытанию топливной апаратуры:
- официальный представитель чешской фирмы "ћотореал" на ”краине - фирма "Ёсо", г. иев, предлагает к продаже »—-128 за 16000 доларов.
- ‘ирма "”крј“ ", г. иев предлагает стенды » по цене от 13000 грн. до 25 000 грн в зависимости рот марки.
«аключение : считаю выдачу кредита возможным в св¤зи с диквидностью прдлагаемого имущества. ќднаок учитыва¤ коъюнктуру рынка, соотношение спроса и предложени¤. ‘инансовые возможности потенциальных покупателей цены сложивштес¤ на рынке ”краины. —читаю необходимым оценить
1. јвтомобиль √ј« 33021 "газель" с учетом износа за 7000 грн.
2. —тенды дл¤ испытаний топливной аппартауры с учтом износа на сумму:
- Ќ— - 128 - 10 700 грн.
- » - 321 - 1500 грн.
- » - 921 - 800 грн.
ќбща¤ сумма залога 20000 грн. (двадцать тыс¤ч гривен).
Ќач. отдела кредитовани¤:
»сполнитель:
ƒодаток 4.
ќц≥нка
‘≥нансового стану позичальника при видач≥ кредиту та класиф≥кац≥¤ груп позик.
Ќазва кл≥Їнта ѕ¬ ‘ "“онга"
—ума кредиту 10000 грн
‘≤Ѕ кер≥вника
ћета кредиту придбанн¤ запасних частин дл¤
–емонт паливноњ апаратури
—трок кредитна л≥н≥¤ до 01.01.2000 р.
‘≥нансовий стан за балансом на 0.1.01.1999
ѕоказники платоспроможност≥
«наченн¤ ѕоказанн¤
прийн¤те фактичне
1 оеф≥ц≥Їнт загальноњ л≥кв≥дност≥ >1.0 1.10
2 оеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ >0.3 0.18
3 оеф≥ц≥Їнт абсолютноњ л≥кв≥дност≥ >0.15 0.10
ѕоказники ф≥нансовоњ ст≥йкост≥
1 оеф≥ц≥Їнт ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ >0.3 0.67
2 оеф≥ц≥Їнт сп≥вв≥дношенн¤ залучених
та власних кошт≥в >0.28 0.49
3 оеф≥ц≥Їнт д≥ловоњ активност≥ >0.5 1.38
4 оеф≥ц≥Їнт маневреност≥ власних кошт≥в >0.25 0.05
5 оеф≥ц≥Їнт сп≥вв≥дношенн¤ статутного фонду
позичальника до суми кредиту >0.1 8.70
6 оеф≥ц≥Їнт переливу кап≥талу >0.01 0.00
ѕоказники "сол≥дност≥" п≥дприЇмства
1 оеф≥ц≥Їнт забезпеченост≥ кредиту >1.0 2.00
2 «акритт¤ кредитних угод 1.00
3 —плата в≥дсотк≥в за кредит 1,00
4 оеф≥ц≥Їнт рентабельност≥ реал≥зац≥њ >0.03 0.06
5 Ќа¤вн≥сть б≥знес-плану (так/н≥) Ќа¤вний
6 ѕер≥од функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства 5
7 Ќа¤вн≥сть аудиторськоњ перев≥рки та висновк≥в за останн≥й р≥к д≥¤льност≥ ¬≥дсутн≥
¬ид забезпеченн¤ кредиту «астава
«а результатами оц≥нки системи п≥дприЇмство в≥днесено до класу ј
–≥шенн¤ системи про наданн¤ кредиту:
ѕ≥дприЇмство ≥з дуже ст≥йким ф≥нансовим станом.
–≥шенн¤ установи банку про наданн¤ кредиту:
- ф≥нансовий стан дозвол¤Ї в≥дкрити позичальнику кредитну л≥н≥ю.
Ќач. управл≥нн¤
Ќач. сектору (економ≥ст)
ƒодаток 5.
ј “
ѕерев≥рки на¤вност≥ книги запису застави та залишк≥в в н≥й по ѕ¬ ‘ "“онга".
≈коном≥стом в≥дд≥лу кредитуванн¤ ќƒ ”—Ѕ проведена перев≥рка книги заставта своЇчасних запис≥в в нењ ѕ¬ ‘ "“онга".
ѕерев≥рка проводилас¤ з в≥дома директора та в присутност≥ √оловного бухгалтера.
ѕроведеною перев≥ркою встановлено сл≥дуюче:
ѕ¬ ‘ "“онга" заведена книга запису застави та зроблен≥ в н≥й в≥дпов≥дн≥ записи зг≥дно ƒогов≥ру застави вд 10.03.99р.
¬еденн¤ книги застави зауважень не визиваЇ.
ƒиректор
√оловний бухгалтер
≈коном≥ст в≥дд≥лу
редитуванн¤ ќƒ ”—Ѕ
ƒодаток 6
«атверджено
ƒиректор ќƒ ”—Ѕ
ћ.¬. 23 березн¤ 1999р.
ј “
ѕерв≥рки ц≥льового використанн¤ кредиту в сум≥ 9996 грн. по ѕ¬ ‘ "“онга".
ѕерев≥рка проведена економ≥стом в≥дд≥лу кредитуванн¤ з в≥дома директора ф≥рми ѕ¬ ‘ "“онга".
та в присутност≥ √оловного бухгалтера.
ѕерев≥ркою встановлено:
10 березн¤ 1999р. ѕ¬ ‘ "тонга" в≥дкрита кредитна л≥н≥¤ до 10 тис. грн. строком до 01.01.2000р.
ѕо додатков≥й угод≥ в≥д 10.03.99р. виданий кредит в суму 9996 грн. Ќа запасн≥ частини. «г≥дно податковоњ накладаноњ є 49 в≥д 12.03.99р. ф≥рма "тонга" отримала запасн≥ частини на суму 9995 грн. 94 коп. в≥д “ќ¬ "“ехтранс" м. √орловка ƒонецькоњ област≥.
ѕо складському обл≥ку перев≥рено своЇчасн≥сть оприбуткуванн¤ запасних частин, зауваженнь не ви¤влено.
ќтриманий кредит використаний за ц≥льовим призначенн¤м, терм≥н поверненн¤ ¤кого 10.05.99 р.
ƒиректор ѕ¬ ‘ "“онга"
√оловний бухгалтер ј.ћ.
≈коном≥ст ќƒ ”—Ѕ ¬.ћ. Ѕондаренко
ƒодаток 7
¬»—Ќќ¬ »
ѕро ф≥нансовий стан та можлив≥сть в≥дкритт¤ кредитноњ л≥н≥њ та наданн¤ кредиту ѕ¬ ‘ "“онга"
ер≥вництво ѕ¬ ‘ "тонга" звернулос¤ з клопотанн¤м до ≥ровоградськоњ ќƒ ”—Ѕ про в≥дкритт¤ кредитноњ л≥н≥њ в сум≥ 10 тис. грн. та наданн¤ кредиту в межах кредитноњ л≥н≥њ на придбнн¤ запасних частин дл¤ ремонта паливноњ апаратури трактор≥в та автомоб≥л≥в.
–озгл¤нут≥ представлен≥ документи:
лопотанн¤, установч≥ документи, ф≥нансова зв≥тн≥сть, документи на заставу, договор поставки, виписка ≥з б≥знес-планута ≥нше. ѕ¬ ‘ "“онга" заснована зг≥дно д≥ючого законодавства ”крањни, засновником п≥дприЇмства та власником майна виступаЇ
ƒане п≥дприЇмство зараЇЇстровано 24 жовтн¤ 1996 року, ¤вл¤Їтьс¤ кл≥Їнтом нашого банку з моменту його реЇстрац≥њ.
ћ≥сце знаходженн¤ м. ≥ровоград, вул.
‘рма власност≥ - приватна.
ƒаний кл≥Їнт пер≥одично користувавс¤ позичками банка, ¤к≥ завжди погашав своЇчасно.
«аборгован≥сть по кредиту на момент розгл¤ду в≥дкритт¤ кредитноњ л≥н≥њ в≥дсутн¤.
‘≥нансовий стан позичальника по балансу на 01.01.99р. дуже ст≥йкий клас "ј", група ризику - 1, п≥дл¤гаЇ в≥драхуванню страхового фонду 2% в≥д суми заборгованост≥.
ѕоказники платежеспроможност≥ кл≥Їнта характеризуютьс¤ даними:
оптимальне значенн¤ фактичне значенн¤
на 01.01.99р.
- коеф≥ц≥Їнт загальноњ
л≥кв≥дност≥ >1 >1.1
- коеф≥ц≥нЇнт л≥кв≥дност≥ >0,3 >0,18
- коеф≥ц≥Їнт абсолютноњ
л≥кв≥дност≥ >0,15 >0,10
- коеф≥ц≥Їнт ф≥нансовоњ
ст≥йкост≥ >0,03 >0,07
- коеф≥ц≥Їнт д≥ловоњ
активност≥ >0,05 >1,38
‘актичний обс¤г реал≥зац≥њ за 1998 р≥к склав 248 тис. грн. «алишкова варт≥сть основних засоб≥в 81 тис. грн., об≥гов≥ власн≥ кошти складають 4 тис. грн.
«а 1998 р≥к ф≥рма отримала прибуток в сум≥ 11 тис. грн. ƒеб≥торська заборгован≥сть 2 тис. грн., кредиторська заборгован≥сть 27 тис. грн.
Ќадходженн¤ на розрахунковий рахунок за с≥чень-лютий склали 181 тис. грн. ¬ забезпеченн¤ кредиту пропонуЇтьс¤ власне майно ѕ¬ ‘ "“онга", засв≥дчено нотар≥ально.
¬ зв'¤зку з вищевикладеним вважаю можливим в≥дкрити кредитну л≥н≥ю в сум≥ 10 тис. грн. до 01.01.2000р. ¬идачу кредиту проводити в межах в≥дкритоњ кредитноњ л≥н≥њ при на¤вност≥ в≥льних кредитних ресурс≥в.
Ќачальник в≥дд≥лу ќ.¬. оваленко
редитуванн¤ ќƒ ”—Ѕ
ƒодаток 8
√раф≥к користуванн¤ кредитною л≥н≥Їю
1. Ѕерезень 1999р. - 10000-00 грн
2. “равень 1999р. - 10000-00 грн
3. ¬ересень 1999р. - 10000-00 грн.
ƒиректор ѕ¬ ‘ "“онга"
ƒодаток 9
“ехнико-экономическое обоснование кредита.
«акупка запасных частей дл¤ ремонта топливной аппаратуры.
1. ѕлунжерна¤ пара 114 шт. по цене 64,00 грн.
2. –аспылитель 300 шт. по цене 9,00 грн.
»того: 9996,00 грн.
Ётими запасными част¤ми будет отремонтриравано
1. Ќасос Ќƒ 22/6 57 шт. на сумму 12483,00 грн.
2. ‘рорсунка 300 шт. на сумму 3600,00 грн.
»того : 16083,00 грн.
Ќƒ— 20% - 2680,50 грн.
ћатериали - 9996,00 грн.
ѕроценты за кредит - 710,00 грн.
ѕроизводительные расходы - 946,00 грн.
ѕрибыль - 1750,00 грн.
ƒиректор „ѕ ‘ "“онга"
√л. Ѕухгалтер.
