ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ќ—¬≤“» ” –јѓЌ»

„≈–Ќ≤√≤¬—№ »… ƒ≈–∆ј¬Ќ»… ѕ≈ƒј√ќ√≤„Ќ»… ”Ќ≤¬≈–—»“≈“

≤ћ≈Ќ≤ “. √. Ў≈¬„≈Ќ ј

афедра ≥ноземних мов

–≈‘≈–ј“

з прочитаноњ англ≥йською мовою л≥тератури

з фаху "‘≥нанси, грошовий об≥г ≥ кредит", 08.04.01

на тему: "–оль пасив≥в у д≥¤льност≥ комерц≥йного банку"

здобувачки –¤занцевоњ Ќатал≥њ ¬олодимир≥вни

---------------------

„ерн≥г≥в

1999

«м≥ст

стор.

¬ступЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..3

≤ ѕасивн≥ операц≥њ ¤к головний напр¤мок банк≥вськоњ д≥¤льност≥ЕЕЕ.4

1. —в≥това практика побудови комерц≥йних банк≥вЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.4

2. —клад ≥ характеристика банк≥вських пасив≥вЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ...6

≤≤ ќсновн≥ шл¤хи формуванн¤ ресурс≥в комерц≥йного банкуЕЕЕЕЕ7

1. ‘ормуванн¤ та регулюванн¤ достатност≥ власного кап≥талуЕЕЕ..7

2. ‘ормуванн¤ залучених та запозичених кошт≥вЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..10

≤≤≤ ¬плив пасив≥в на д≥¤льн≥сть комерц≥йного банкуЕЕЕЕЕЕЕЕЕ12

1. јнал≥з структури та управл≥нн¤ пасивними операц≥¤миЕЕЕЕЕ..12

2. —трахуванн¤ депозит≥в ¤к один з важливих елемент≥в усп≥шного функц≥онуванн¤ комерц≥йного банкуЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.15

¬исновокЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ17

Ћ≥тератураЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.19

¬ступ

ѕроцес переходу ”крањни до ¤к≥сно новоњ форми економ≥чних в≥дносин, що базуЇтьс¤ на ринкових принципах веденн¤ господарства, зумовив необх≥дн≥сть внесенн¤ кардинальних зм≥н до ф≥нансово-кредитноњ сфери економ≥ки, ¤ка в≥д≥граЇ ключову роль у забезпеченн≥ руху грошових поток≥в, тим самим створюючи базов≥ передумови сусп≥льного в≥дтворенн¤. ќсновною ланкою ц≥Їњ сфери Ї банк≥вська система, ¤к≥й належить пров≥дне м≥сце у загальному механ≥зм≥ орган≥зац≥њ й регулюванн¤ господарського житт¤ сусп≥льства ≥ в≥д ефективност≥ функц≥онуванн¤ ¤коњ вир≥шальною м≥рою залежить усп≥х соц≥ально-економ≥чних перетворень у крањн≥ загалом.

¬ умовах адм≥н≥стративно-розпод≥льчоњ системи господарства управл≥нн¤ пасивами практично не зд≥йснювалос¤. ”творена внасл≥док перебудови двухр≥внева банк≥вська система певним чином зм≥нюЇ справу. Ќа зм≥ну загальнодержавному позичковому фонду приходить ринок позичкових ресурс≥в. Ѕанки отримують ресурси на цьому ринку в умовах жорстокоњ конкурентноњ боротьби. «асобом залученн¤ ресурс≥в служать пасивн≥ операц≥њ банк≥в. ќсновну ем≥с≥ю безгот≥вкових грошових знак≥в випускають комерц≥йн≥ банки, зд≥йснюючи своњ кредитн≥ операц≥њ. ќднак, ¤кщо дозволити банкам безмежно надавати позики та створювати тим самим кошти на депозитних рахунках, то може виникнути ≥нфл¤ц≥¤, ¤ка приведе до занепаду грошовоњ системи. «в≥дси випливаЇ необх≥дн≥сть управл≥нн¤ пасивами ¤к на макро так ≥ на м≥кро р≥вн¤х.

”правл≥нн¤ пасивами ¤вл¤Ї собою д≥¤льн≥сть, ¤ка спр¤мована на п≥дтримку окремих банк≥в та ус≥Їњ банк≥вськоњ системи взагал≥ шл¤хом моб≥л≥зац≥њ кредитних ресурс≥в на ринку та управл≥нн¤м ем≥с≥йною д≥¤льн≥стю банк≥в.[1,10]“ому у побудов≥ банк≥вськоњ системи необх≥дно використовувати св≥товий досв≥д банк≥вськоњ справи, а також принципи та п≥дходи в формуванн≥ та управл≥нн≥ пасивами комерц≥йного банку.

≤ ѕасивн≥ операц≥њ ¤к головний напр¤мок банк≥вськоњ д≥¤льност≥

1. —в≥това практика побудови комерц≥йних банк≥в

ќсновний масив банк≥вськоњ системи на «аход≥ складають комерц≥йн≥ банки. ” вузькому розум≥нн≥ комерц≥йний банк - це банк, ¤кий виконуЇ повний наб≥р базових банк≥вських операц≥й та Їдиною метою маЇ одержанн¤ максимального прибутку. “ак в≥н характеризуЇтьс¤ у банк≥вськ≥й практиц≥ Ќ≥меччини, —Ўј та ≥нших крањн, в ¤ких пор¤д з групою комерц≥йних банк≥в, д≥Ї велика група ≥нших банк≥в другого р≥вн¤, ¤к≥ не називаютьс¤ комерц≥йними.

—в≥това практика виробила два принципи побудови комерц≥йних банк≥в:

принцип сегментуванн¤, коли банк≥вська д≥¤льн≥сть обмежена певним видом операц≥й чи сектором грошового ринку;

принцип ун≥версальност≥, коли будь-¤к≥ обмеженн¤ на д≥¤льн≥сть банк≥в на грошовому ринку зн≥маютьс¤.[2,15]

ѕринцип сегментуванн¤ ч≥тко простежуЇтьс¤ в банк≥вському законодавсв≥ —Ўј, анади та япон≥њ. ” ц≥х крањнах проводитьс¤ розмежуванн¤ м≥ж комерц≥йними та ≥нвестиц≥йними банками, дл¤ ¤ких ≥снуЇ в≥дм≥нний режим регулюванн¤ д≥¤льност≥ або суттЇво обмежуЇтьс¤ взаЇмопроникненн¤. ” цих крањнах б≥льш, а в де¤ких меньш виражене обмеженн¤, ¤ке стосуЇтьс¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в. ” б≥льшост≥ випадк≥в обмежуЇтьс¤ ≥нвестуванн¤ кошт≥в у нерухом≥сть, а також в акц≥њ небанк≥вських компан≥й. ÷≥ обмеженн¤ можуть виражатис¤ у вигл¤д≥ 100-в≥дсотковоњ заборони або у визначених л≥м≥тах частки пакету акц≥й, ¤кою може волод≥ти комерц≥йний банк. ÷¤ частка коливаЇтьс¤ в≥д 2% в ≤тал≥њ до 20% у ‘ранц≥њ.[3,48] ¬ б≥льшост≥ крањн «ах≥дноњ ≈вропи так≥ обмеженн¤ зн¤т≥, ≥ банки другого р≥вн¤ можуть надавати будь-¤к≥ ф≥нансов≥ послуги на грошовому ринку.

«алежно в≥д прийн¤того принципу побудови комерц≥йних банк≥в в крањн≥ будуть переважати спец≥ал≥зован≥ чи ун≥версальн≥ банки. “ак, в ‘–Ќ б≥льше 90% вс≥х банк≥в другого р≥вн¤ в≥дноситьс¤ до категор≥њ ун≥версальних. Ќа них припадаЇ б≥л¤ 3/4 вс≥х банк≥вських депозит≥в. –азом з тим в ‘–Ќ функц≥онуЇ група спец≥ал≥зованих банк≥в - ≥потечних, ≥нвестиц≥йних, кредитних товариств тощо.

¬ —Ўј, пор¤д з ун≥версальними банками, д≥Ї величезна к≥льк≥сть спец≥ал≥зованих. Ќа них припадаЇ понад 50% вс≥х актив≥в ф≥нансових установ —Ўј. ƒо таких банк≥в в≥днос¤тьс¤ взаЇмоощадн≥ банки, позичково-ощадн≥ товариства, кредитн≥ союзи. р≥м того, в —Ўј надто розвинута мережа небанк≥вських (недепозитних) ф≥нансово-кредитних установ (ф≥нансових, ≥нвестиц≥йних, страхових компан≥й, пенс≥йних фонд≥в), ¤к≥ за своњми операц≥¤ми не в≥дпов≥дають критер≥¤м банк≥в.

¬ ”крањн≥ ж за набором операц≥й, що виконуютьс¤, переважну к≥льк≥сть комерц≥йних банк≥в можна в≥днести до категор≥њ ун≥версальних.

Ќовостворений банк у св≥товоњ практиц≥ л≥цензуЇтьс¤. ¬ ¤кост≥ основних умов видач≥ л≥ценз≥й виступають вимоги на¤вност≥ авторитетного кер≥вництва та визначенн¤ м≥н≥мального п≥дписного кап≥талу. –озм≥р м≥н≥мального п≥дписного кап≥талу може коливатис¤ в≥д 200 тис. долар≥в у Ќ≥дерландах до 100 млн. долар≥в у ¬еликобр≥тан≥њ.[4,7]

ќсобливу увагу привертаЇ федеративна ознака орган≥зац≥њ банк≥вськоњ системи —Ўј. «г≥дно американським законам, банки можуть реЇструватис¤ ≥ ¤к штатн≥, ≥ ¤к нац≥ональн≥. ¬имоги по в≥дношенню до критер≥њв видач≥ л≥ценз≥њ у обох випадках однаков≥, розр≥зн¤ють лише умови операц≥њ. Ѕанки, ¤к≥ зареЇстрован≥ ¤к штатн≥, регулюютьс¤ одними правилами, що безпосередньо стосуЇтьс¤ норм резерв≥в та встановленн¤ максимума в≥дсотковоњ ставки, а нац≥ональн≥ - ≥ншими.[5,300] ¬ —Ўј в≥дкритт¤ в≥дд≥лень регулюЇтьс¤ законами штат≥в, ¤к≥ обмежують створенн¤ нац≥ональноњ мереж≥ цих в≥дд≥лень.

2. —клад ≥ характеристика банк≥вських пасив≥в

ƒ≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в пол¤гаЇ в залученн≥ грошових кошт≥в та наданн¤ њх в кредит за б≥льш високими процентними ставками, вони виступають посередниками м≥ж тими, хто у них потребуЇ. ћетою та рухомим мотивом зд≥йсненн¤ такого посередництва ¤вл¤Їтьс¤ одержанн¤ банк≥вського прибутку.

ќперац≥њ, за допомогою ¤ких банки формують своњ ресурси, називаютьс¤ пасивними. —утн≥сть пасивних операц≥й заключаЇтьс¤ у залученн≥ р≥зноман≥тних вклад≥в у межах депозитних та ощадних операц≥й, одержанн¤ кредит≥в в≥д ≥нших банк≥в, ем≥с≥њ р≥зноман≥тних ц≥нних папер≥в, а також проведенн¤ ≥нших операц≥й, в насл≥док чого зб≥льшуютьс¤ грошов≥ кошти в пасив≥ балансу комерц≥йного банку.[6,5]

ѕасиви банк≥в складаютьс¤ з власних, залучених та запозичених кошт≥в.

¬ласний кап≥тал комерц≥йного банку займаЇ невелику питому вагу у сукупному кап≥тал≥. ¬≥н служить, перш за все, дл¤ страхуванн¤ ≥нтерес≥в вкладник≥в, ф≥нансового забезпеченн¤ своЇњ оперативноњ д≥¤льност≥. ¬иход¤чи з цього власний кап≥тал ¤вл¤Їтьс¤ важливим фактором забезпеченн¤ над≥йност≥ функц≥онуванн¤ банку та повинен знаходитис¤ п≥д жорстоким контролем орган≥в, ¤к≥ регулюють д≥¤льн≥сть комерц≥йного банку.[7,27]

Ѕанки залучають в≥льн≥ грошов≥ кошти юридичних та ф≥зичних ос≥б шл¤хом виконанн¤ депозитних операц≥й, в процес≥ ¤ких використовують р≥зн≥ види банк≥вських рахунк≥в.

ƒо запозиченого кап≥талу комерц≥йного банку належать кошти, отриман≥ в≥д ем≥с≥њ та продажу обл≥гац≥й, та кредити, отриман≥ у ≥нших банк≥в.

≤≤ ќсновн≥ шл¤хи формуванн¤ ресурс≥в комерц≥йного банку

1. ‘ормуванн¤ та регулюванн¤ достатност≥ власного кап≥талу

–есурси комерц≥йного банку - це сукупн≥сть грошових кошт≥в, що знаход¤тьс¤ у його розпор¤дженн≥ ≥ використовуютьс¤ дл¤ виконанн¤ активних операц≥й. ѕасивн≥ операц≥њ - це операц≥њ, що забезпечують формуванн¤ ресурс≥в комерц≥йного банку.

¬ласний кап≥тал комерц≥йного банку под≥л¤Їтьс¤ на основний та додатковий. ќсновний кап≥тал складаЇтьс¤ з статутного, резервного фонд≥в, фонд≥в економ≥чного стимулюванн¤ та ≥нших фонд≥в, що утворюютьс¤ за рахунок прибутку.

” склад≥ основного кап≥талу головна роль належить статутному фонду банку. ¬≥н формуЇтьс¤ з акц≥онерного або приватного кап≥талу при орган≥зац≥њ нового банку шл¤хом внеск≥в засновник≥в чи випуску ≥ реал≥зац≥њ акц≥й. –езервний фонд комерц≥йного банку створюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому зборами акц≥онер≥в, а його розм≥р всановлюЇтьс¤ на р≥вн≥ 50% в≥д розм≥ру статутного фонду. ¬≥н формуЇтьс¤ за рахунок в≥драхувань з прибутку ≥ повинен складати не меньше 5 % в≥д суми отриманого прибутку. —пец≥альн≥ фонди, призначен≥ дл¤ соц≥ального розвитку банку формуютьс¤ за рахунок прибутку.[8,31]

ƒодатковий кап≥тал - це грошов≥ кошти, що доповнюють власний кап≥тал. ƒодатковий кап≥тал формуЇтьс¤ з невикористаних резерв≥в, що призначаютьс¤ дл¤ страхуванн¤ активних операц≥й комерц≥йних банк≥в та нерозпод≥леного прибутку.

–егулюванн¤ ф≥нансового посередництва (у тому числ≥ ≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥) означаЇ встановленн¤ довгострокових правил, за ¤кими зд≥йснюютьс¤ операц≥њ ф≥нансових посередник≥в. “ому можна стверджувати, що регулюванн¤ - це стратег≥¤. –озумн≥ правила регулюванн¤ - це правила, що пройшли ≥спит часом у промислово розвинутих крањнах ≥ рекомендуЇтьс¤ тепер Ѕазельським ком≥тетом з банк≥вського регулюванн¤ ≥ нагл¤ду дл¤ використанн¤ комерц≥йними банками.[9,12]

ƒл¤ розумного регулюванн¤ дуже важливим Ї питанн¤ про м≥н≥мальн≥сть кап≥талу. ” зв'¤зку з моб≥л≥зац≥Їю банк≥вськоњ справи р≥зко зр≥с ступ≥нь м≥нливост≥ пов'¤заних з цим ризик≥в, а враховуючи призначенн¤ кап≥талу, - згладжувати насл≥дки неоч≥куваних втрат - дане питанн¤ набуло особливоњ гостроти.

–ан≥ше на кап≥тал дивились ¤к на зас≥б захисту вкладник≥в, а тому всановленими правилами вимагалос¤ в≥д тих, хто тримаЇ депозити, п≥дтримувати св≥й кап≥тал у певному сп≥вв≥дношенн≥ до суми депозит≥в.

¬ основ≥ сучасного п≥дходу, ¤кий рекомендуЇтьс¤ Ѕазельським ком≥тетом, лежить розгл¤д кап≥талу ¤к амортизатора, ¤кий спри¤Ї подаланню зниженн¤ реальноњ вартост≥ актив≥в. —учасн≥ ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ надають п≥двищений ризик майже ус≥м категор≥¤м актив≥в ≥ забалансових зобов'¤зань, наст≥льки умови достатност≥ власного кап≥талу обгрунтован≥ на м≥н≥мально придатн≥й в≥дсотков≥й частин≥ виважених за ризиком актив≥в, треба надати перевагу умов≥, що виходить ≥з суми депозит≥в.

Ѕазельський ком≥тет всановив м≥н≥мальний стандарт кап≥тальноњ достатност≥ 8%, виважений за ризиком актив≥в банку. ” ¬еликобритан≥њ цей показник називаЇтьс¤ Risk Asset Ratio (коеф≥ц≥Їнт ризику актив≥в) з м≥н≥мальним р≥внем 8%.[10,43] ” Ќ≥меччин≥ достатн≥сть власного кап≥талу визначаЇтьс¤ за в≥дношенн¤м до ризикових актив≥в, ¤к≥ не можуть перевищувати його б≥льш н≥ж у 18 раз≥в, тобто м≥н≥мальне сп≥вв≥дношенн¤ дор≥внюЇ 5,56%.[11,35] ¬ ”крањн≥ даний показник називаЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤ власних кошт≥в з урахуванн¤м коеф≥ц≥Їнту ризику.

«г≥дно до Ѕазельськоњ угоди, складовими частинами кап≥тальноњ бази Ї стрижневий ≥ додатковий кап≥тал. —трижневий кап≥тал визначаЇтьс¤ основною частиною власних кошт≥в, до нього належать випущен≥ та повн≥стю сплачен≥ звичайн≥ акц≥њ та некумул¤тивн≥ безстроков≥ прив≥лейован≥ резерви, на в≥дм≥ну в≥д прихованих, формуютьс¤ з чистого прибутку п≥сл¤ сплати податк≥в.

ƒодатковий кап≥тал включаЇ так≥ елементи:

а) непубл≥кован≥, або прихован≥ резерви;

б) переоц≥ночн≥ резерви;

в) загальн≥ банк≥вськ≥ резерви;

г) г≥бридн≥ ≥нструменти позикового кап≥талу;

д) терм≥новий субординований борг.

¬ласним кап≥талом (тобто кап≥талом, ¤ким банки несуть в≥дпов≥дальн≥сть за своњми зобов'¤занн¤ми) у Ќ≥меччин≥ вважаЇтьс¤ сума сплаченого статутного кап≥талу ≥ страхових фонд≥в за в≥драхуванн¤ власних акц≥й, ¤к≥ залишаютьс¤ у банках, чи частин кап≥талу; п≥льгових чи виданих п≥д меньш≥, н≥ж звичайно, гарант≥њ кредит≥в засновникам ≥ акц≥онерам, ¤к≥ мають б≥льше 25% кап≥талу або голос≥в.[11,32]

” ¬елекобр≥тан≥њ Ѕанк јнгл≥њ вважаЇ, що банк≥вське кредитуванн¤ маЇ ф≥нансуватис¤ переважно вкладниками, а списуванн¤ збитк≥в - наприклад, неповерненн¤ позик - мають сплачувати акц≥онери, а не вкладники. ƒл¤ захисту вкладник≥в в≥д збитк≥в банки повинн≥ мати достатн≥й кап≥тал.[12,26]

«г≥дно з Ѕазельською угодою дл¤ розрахунку зваженого за ризиками в≥дношенн¤ кап≥талу до актив≥в (показник кап≥тальноњ достатност≥) з кап≥тальноњ бази в≥драховуютьс¤ так≥ складов≥:

1) д≥лова репутац≥¤, ¤ка ¤к актив вираховуЇтьс¤ з серцевинного кап≥талу;

2) ≥нвестиц≥њ у ф≥л≥њ, що займаютьс¤ банк≥вською та ф≥нансовою д≥¤льн≥стю.

2. ‘ормуванн¤ залучених та запозичених кошт≥в

Ѕ≥льша частина ресурс≥в комерц≥йного банку формуЇтьс¤ за рахунок залучених та запозичених кошт≥в, а не власних. —труктура залучених та запозичених кошт≥в можно розгл¤нути на рисунку 2.1, ¤кий надаЇ ћайкл апур.

–ис. 2.1 —труктура залучених та запозичених кошт≥в[13,10]

Ѕанки залучають в≥льн≥ грошов≥ кошти юридичних та ф≥зичних ос≥б шл¤хом виконанн¤ депозитних операц≥й, у процес≥ ¤ких використовують р≥зн≥ види банк≥всьеих рахунк≥в. ќперац≥њ, пов'¤зан≥ з залученн¤м грошових кошт≥в на вклади, мають назву депозитних.

ѕрактично ус≥ кл≥Їнтськ≥ рахунки називають депозитними. ƒепозитним може бути будь-¤кий в≥дкритий кл≥Їнту у банку рахунок, на ¤кому збер≥гаютьс¤ його грошов≥ кошти. «а формою використанн¤ рахунк≥в вони под≥л¤ютьс¤ на: депозити до запитанн¤, терм≥нов≥ або строков≥ депозити, умовн≥ депозити.

ќдним ≥з способ≥в стимулюванн¤ внеск≥в Ї застосуванн¤ процентноњ ставки, що прогресивно зростаЇ залежно в≥д часу фактичного перебуванн¤ кошт≥в на вклад≥.

« метою компенсац≥њ ≥нфл¤ц≥йних втрат комерц≥йн≥ банки можуть пропонувати вкладнику виплату процент≥в на перед. якщо депозитна угода буде роз≥рвана достроково, виплачен≥ проценти банк утримаЇ ≥з суми внеску. ¬ажливе значенн¤ дл¤ стимулюванн¤ внеск≥в маЇ гарантуванн¤ банком ц≥лост≥ переданих йому кошт≥в. ÷ього можна дос¤гнути шл¤хом страхуванн¤ депозит≥в. ¬ ”крањн≥ проблема страхуванн¤ депозит≥в залишаЇтьс¤ актуальною, дл¤ вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми необх≥дно враховувати заруб≥жний досв≥д, на чому ми зупинимос¤ докладн≥ше у наступн≥й глав≥.[14,73]

омерц≥йний банк може випускати обл≥гац≥њ дл¤ залученн¤ позикових кошт≥в лише за умови повноњ сплати ус≥х випущених ним акц≥й. –еал≥зац≥¤ обл≥гац≥њ може в≥дбуватис¤ або на основ≥ њх продажу за договорами з покуп-ц¤ми або шл¤хом обм≥ну на ран≥ше випущен≥ обл≥гац≥њ та ц≥нн≥ папери. ѕогашаютьс¤ обл≥гац≥йн≥ позики комерц≥йними банками п≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну об≥гу обл≥гац≥й за њх ном≥нальною варт≥стю. Ѕанк≥вськ≥ обл≥гац≥њ насьогодн≥ не д≥стали розвитку.

ќдним ≥з джерел поповненн¤ ресурс≥в комерц≥йного банку Ї м≥жбанк≥вський кредит. Ѕанки-позичальники залучають м≥жбанк≥вський кредит дл¤ розширенн¤ своЇњ кредитноњ д≥¤льност≥ з кл≥Їнтами, а також у зв'¤зку з необх≥дн≥стю регулюванн¤ банк≥вськоњ л≥кв≥дност≥. ¬раховуючи св≥тову практику досить активно використовуютьс¤ м≥жбанк≥вськ≥ кредити терм≥ном на один день, мета ¤ких пол¤гаЇ у п≥дтримц≥ поточноњ л≥кв≥дност≥ банку. ” ¬еликобр≥тан≥њ у структур≥ запозичених кошт≥в м≥жбанк≥вськ≥ кредити займають 18,6%, у ‘ранц≥њ- 40%. [15,51;16,22 ]

≤≤≤ ¬плив пасив≥в на д≥¤льн≥сть комерц≥йного банку

1. јнал≥з структури та управл≥нн¤ пасивними операц≥¤ми

–есурси кожного комерц≥йного банку мають конкретну структуру, тобто сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж власними, залученими та запозиченими коштами. ÷¤ структура складаЇтьс¤ насамперед п≥д впливом конкретних умов: ун≥версал≥зац≥њ чи спец≥ал≥зац≥њ банку, його кредитноњ тактики ≥ стратег≥њ, позиц≥й на грошово-кредитному ринку, обс¤гу продукт≥в ≥ послуг, ¤к≥ пропонуютьс¤ кл≥Їнтам. ѕ≥д впливом зм≥н у регулюванн≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥, зрушень у макро- й м≥кроеконом≥чн≥й динам≥ц≥, можливост≥ формуванн¤ ресурсноњ бази комерц≥йного банку не залишаютьс¤ стаб≥льними. ¬раховуючи це, актуальним Ї моделюванн¤ кожним комерц≥йним банком шл¤х≥в ≥ джерел ресурсного забезпеченн¤ його д≥¤льност≥.

–озробл¤ючи модель ресурсного забезпеченн¤ д≥¤льност≥ комерц≥йного банку, важливо застосувати в≥дпов≥дну концептуальну основу, головним принципом ¤коњ маЇ стати оптим≥зац≥¤ структури пасив≥в, оск≥льки саме вони ≥ Ї першоджерелом ресурс≥в. ÷ього можна дос¤гти, узгодивши структуру пасив≥в та актив≥в банку.

—труктура пасив≥в банк≥в ¬еликобритан≥њ на к≥нець 1997 року становила: 39,3%- строков≥ депозити; 24,1%- кошти кл≥Їнт≥в на розрахункових та поточних рахунках у нац≥ональн≥й валют≥; 21,7%- фонди банк≥в; 6,1%- прибуток; 3,5%- кредитори; 3,3%- кошти кл≥Їнт≥в у ≥ноземн≥й валют≥; 2,0%- кореспонденськ≥ рахунки ≥нших банк≥в. [17,45 ]

јнал≥з структури пасивних операц≥й банку може бути ¤к≥сним ≥ к≥льк≥сним ≥ включаЇ анал≥з структури власних кошт≥в ≥ анал≥з структури залучених та запозичентх кошт≥в.

як≥сний анал≥з структури власних кошт≥в комерц≥йного банку дозвол¤Ї вид≥лити джерела њх формуванн¤. ¬ласн≥ кошти банк≥в складаютьс¤ ≥з фонд≥в: статутного, резервного, страхового, ≥нших фонд≥в та нерозпод≥ленного прибутку. јнал≥з власних кошт≥в маЇ важливе значенн¤, бо вони служать забезпеченн¤м зобов'¤зань банку. ќкр≥м власних банк широко використовуЇ залучен≥ кошти, за рахунок ¤ких формуЇтьс¤ б≥льша частина актив≥в.

јнал≥з власних ≥ залучених ресурс≥в починають з оц≥нки њх структури вц≥лому ≥ по кожн≥й груп≥. ѕри цьому сл≥дкують, ¤к складаЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж власними та залученими ресурсами ≥ темпами њх росту. Ќаступним етапом анал≥зу Ї оц≥нка стану власних кошт≥в банку та њх складових частин.

ƒл¤ забезпеченн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ банку дуже важливо нарощувати найб≥льш стаб≥лну частину власних кошт≥в- статутний фонд ≥ резервний кап≥тал.

ѕри анал≥з≥ залучених кошт≥в враховують наступн≥ њх види: залишки на розрахункових, поточних рахунках кл≥Їнт≥в; залишки на рахунках по обл≥ку боргових зобов'¤зань випущених банком, що обертаютьс¤ на ринку; строков≥ депозити юридичних та ф≥зичних ос≥б; м≥жбанк≥вськ≥ кредити. «б≥льшенн¤ суми залучених ресурс≥в св≥дчить про зб≥льшенн¤ депозитноњ бази банку. „им б≥льша дол¤ залучених кошт≥в кл≥Їнт≥в банку на довгостроков≥й основ≥, тим стаб≥льн≥ша частина ресурс≥в комерц≥йного банку, що задов≥льно впливаЇ на його л≥кв≥дн≥сть ≥ зменшуЇ залежн≥сть в≥д м≥жбанк≥вських позик. [18,32]

—л≥д п≥дтримувати таку структуру пасив≥в, ¤ка б забезпечувала певне сп≥вв≥дношенн¤ власного та позикового кап≥талу, що даЇ змогу п≥дтримати ефективн≥сть банк≥вськоњ д≥¤льност≥.

”правл≥нн¤ банк≥вськими ресурсами- це д≥¤льн≥сть, ¤ка пав'¤зана з залученн¤м грошових кошт≥в вкладник≥в та ≥нших кредитор≥в, визначенн¤м величини та в≥дпов≥дноњ структури джерел грошових кошт≥в ≥ њх розташуванн¤.

” практиц≥ заруб≥жного менеджмента управл≥нн¤ пасивами Ї самост≥йним напр¤мком, в процес≥ ¤кого вир≥шуютьс¤ наступн≥ завданн¤:

не допускати на¤вност≥ в банку кошт≥в, ¤к≥ не принос¤ть доходу, окр≥м т≥Їњ частини, ¤ка забезпечуЇ формуванн¤ обов'¤зкових резерв≥в;

сформувати необх≥дн≥ кредитн≥ ресурси дл¤ виконанн¤ банком в≥дпов≥дних зобов'¤зань перед кл≥Їнтом ≥ розвитку активних операц≥й;

забезпечити отриманн¤ банком прибутку за рахунок залученн¤ "дешевих" ресурс≥в.[12,27]

ожне ≥з цих завдань маЇ своњ особлив≥ способи ≥ методи вир≥шенн¤. ¬ управл≥нн≥ операц≥й по залученню в≥льних грошових кошт≥в важливе значенн¤ маЇ ¤к≥сть обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в - на¤вн≥сть ≥нформац≥њ про умови залученн¤ грошових кошт≥в у вклади, швидк≥сть обслуговуванн¤, добре в≥дношенн¤ до кл≥Їнта. як≥сне обслуговуванн¤, на думку ј. ƒау-гласа, багато в чому залежить в≥д квал≥ф≥кац≥њ апарату банку, ¤кий повинен врахувати не лише своњ власн≥ ≥нтереси, а й ≥нтереси кл≥Їнт≥в. ¬ажливе м≥сце серед них належить депозитному проценту, його диференц≥ац≥њ в залежност≥ в≥д строку вкладу.[19,88]

ѕеред комерц≥йними банками постаЇ завданн¤ ефективного розташуванн¤ ресурс≥в, ¤ке б надало банку прибуток, а дл¤ дос¤гненн¤ цього комерц≥йний банк повинен п≥дтримувати везначене сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж власними та залученими коштами. Ќадм≥рна на¤вн≥сть залучених кошт≥в посилюЇ ризик ≥ п≥двищуЇ потенц≥йну загрозу неплатоспромож-ност≥ комерц≥йного банку, а також можлив≥сть потрапити п≥д контроль ≥нших комерц≥йних банк≥в та кредитор≥в, що може дозволити останн≥м впливати ¤к на поточну д≥¤льн≥сть, так ≥на проведенн¤ банком кредитноњ пол≥тики в ц≥лому.

ѕереважне формуванн¤ банк≥вських ресурс≥в за рахунок власного кап≥талу також не краща пол≥тика дл¤ комерц≥йного банку. ÷е пов'¤зано з можлив≥стю втрати певноњ групи акц≥онер≥в контролю над комерц≥йним банком, зниженн¤ р≥вн¤ сплати див≥денд≥в ≥ ринковоњ вартост≥ акц≥њ. як результат, незбалансован≥сть в структур≥ кап≥талу може призвести до пог≥ршенн¤ показник≥в, ¤к≥ характеризують д≥¤льн≥сть комерц≥йного банку.

“ому потр≥бно вибирати таку структуру банк≥вського кап≥талу,¤ка при найменьших затратах на формуванн¤ банк≥вських ресурс≥в буде спри¤ти п≥дтримц≥ стаб≥льному р≥вню доход≥в, а також репутац≥њ комерц≥йного банку на р≥вн≥, достатньому дл¤ залученн¤ ним необх≥дних грошових ресурс≥в на виг≥дних умовах.

2. —трахуванн¤ депозит≥в ¤к один з важливих елемент≥в усп≥шного функц≥онуванн¤ комерц≥йного банку

” ринкових умовах банк≥вськ≥ кризи будуть неминуч≥. ” зв'¤зку з цим стаЇ питанн¤ страхуванн¤ банк≥вських депозит≥в. ƒл¤ населенн¤ таке страхуванн¤ буде важливим елементом системи соц≥ального захисту. ƒл¤ п≥дприЇмств та орган≥зац≥й воно дасть змогу знизити ризик втрат, ¤к≥ пов'¤зан≥ з банк≥вською нестаб≥льн≥стю. ƒл¤ самоњ банк≥вськоњ системи таке страхуванн¤ дозволить послабити небезпеку вилученн¤ депозит≥в та попередити розповсюдженн¤ банк≥вськоњ кризи.

—трахуванн¤ депозит≥в може бути державним та зд≥йснюватис¤ за рахунок бюджету. …ого засновником повинна бути установа з великим контрольними повноваженн¤ми по в≥дношенню до банк≥вських установ, ¤к≥ п≥дл¤гають страхуванню.

ќсобливу увагу питанню страхуванню депозит≥в прид≥л¤Їтьс¤ в банк≥вськ≥й практиц≥ зах≥дних крањн. Ѕ≥льш≥сть промислово розвинутих крањн або вже ввели в д≥ю, або ввод¤ть механ≥зм захисту депозит≥в. ÷≥ механ≥зми можуть бути державними, ¤к у —Ўј, ¬еликобритан≥њ та анад≥; можуть створюватис¤ самими банками, ¤к у ‘ранц≥њ, Ќ≥меччин≥ та Ќ≥дерландах; та мати зм≥шаний характер, ¤к у Ѕельг≥њ та япон≥њ.[20,13]

ќсновна мета страхуванн¤ депозит≥в пол¤гаЇ у тому, щоб забезпечити збереженн¤ вклад≥в населенн¤, п≥дприЇмств та орган≥зац≥й у випадку банк≥вського краху. ÷е один з елемент≥в соц≥ального захисту та у той же час важливий ≥нструмент п≥дтримки життЇздатност≥ кредитноњ системи. «абезпечуючи гарант≥ю збереженн¤ вклад≥в на банк≥вських рахунках, страхуванн¤ депозит≥в зменьшуЇ небезпеку вилученн¤ вклад≥в у випадку пог≥ршенн¤ кон'юктури та неплатоспроможност≥ окремих установ.

Ќезважаючи на розб≥жност≥ у схемах депозитного страхуванн¤, до њх сп≥льноњ риси можна в≥днести тер≥тор≥альну ознаку зд≥йсненн¤ страхуванн¤, ¤ка не робить р≥зниц≥ м≥ж нац≥ональними та ≥ноземними банк≥вськими установами, ¤к≥ функц≥онують у дан≥й крањн≥. —трахувнн¤ розповсюджуЇтьс¤ ¤к на вклади резидент≥в, так ≥ нерезидент≥в. ѕо в≥дношенню до страхуванн¤ валютних вклад≥в ≥снуЇ р≥зноман≥тна практика: де¤к≥ крањни так≥ вклади страхують, ≥нш≥ н≥. ћ≥жбанк≥вськ≥ вклади, ¤к правило, не страхуютьс¤. ¬елика к≥льк≥сть крањн встановлюЇ максимальн≥ л≥м≥ти на розм≥ри депозит≥в, ¤к≥ належать страхуванню.

—трахов≥ орган≥зац≥њ можуть виконувати лише техн≥чн≥ функц≥њ, а в окремих крањнах, ¤к, наприклад, у —Ўј, можуть мати велик≥ контрольн≥ повноваженн¤ по в≥дношенню до банк≥вських установ, ¤к≥ п≥дл¤гають страхуванню.[3,21]

Ќа даному етап≥ розвитку банк≥вськоњ системи ”крањни потр≥бно враховувати досв≥д страхуванн¤ депозит≥в заруб≥жних крањн дл¤ того, щоб попередити можлив≥сть банк≥вськоњ кризи. ÷¤ проблема стоњть перед кер≥вними органами, ¤к≥ повинн≥ дозволити банкам ефективно використовувати коливанн¤ процентноњ ставки по вкладам в ¤кост≥ засобу компенсац≥њ ¤к ≥ндив≥дуального ризику неповерненн¤ боргу, так ≥ ризика знец≥ненн¤ грошей.

¬исновок

Ѕанки в≥д≥грають основну роль в утворенн≥ оптимального середовища дл¤ моб≥л≥зац≥њ й в≥льного перепливу кап≥тал≥в, нагромадженню кошт≥в дл¤ структурноњ перебудови економ≥ки, розвитку п≥дприЇмництва.

ƒосв≥д розвитку заруб≥жних кредитних систем показав доц≥льн≥сть побудови двор≥вневоњ банк≥вськоњ системи, де ≥снуЇ розпод≥л функц≥й центрального банку та ≥нших кредитних установ. ÷¤ система характерна дл¤ ус≥х ринково розвинутих крањн ≥ на цей час застосовуЇтьс¤ також в наш≥й крањн≥.

ƒл¤ б≥льш усп≥шного функц≥онуванн¤ комерц≥йного банку, п≥двищенн≥ його платоспрможност≥ та л≥кв≥дност≥ необх≥дно прид≥л¤ти увагу доц≥льному формуванню та регулюванню його пасив≥в, завд¤ки ¤ким формуютьс¤ ресурси банку.

«г≥дно з ≥снуючими в банк≥вський практиц≥ традиц≥¤ми ресурси комерц≥йного банку под≥л¤ютьс¤ на власн≥, залучен≥ та запозичен≥. ѕеред комерц≥йними банками постаЇ завданн¤ ефективного розташуванн¤ ресурс≥в, ¤к≥ б приносили банку прибуток. ƒл¤ цього комерц≥йний банк повинен:

- п≥дтримувати сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж власними та залученими коштами;

- п≥двищувати частку власного кап≥талу по в≥дношенню до його актив≥в;

- у структур≥ залучених кошт≥в не повинн≥ дом≥нувати велик≥ м≥жбанк≥вськ≥ кредити;

- п≥двищувати ¤к≥сть обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в;

- нарощувати стаб≥льну частину власних кошт≥в - статутного фонду та резервного кап≥талу.

ќтже, усп≥х функц≥онуванн¤ комерц≥йного банку залежить в≥д пост≥йного анал≥зу кошт≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на депозитних рахунках, пост≥йн≥й робот≥ з кл≥Їнтами, гарному обслуговуванн≥, а також потр≥бно враховувати досв≥д страхуванн¤ депозит≥в зах≥дних крањн таких, ¤к —Ўј, анада, Ќ≥меччина, бо це ще один з важливих елемент≥в, ¤кий спри¤Ї покращенню д≥¤льност≥ банку.

Ћ≥тература

1. Ukrainian Economic Review. - K., 1995.

2. Wright D. Bank Marketing for the 90s: New Ideas from 55 of the Best Marketers in Banking. - N.Y., 1991.

3. Dale K. Bank Supervision Around the World. Group of Thirty. - N.Y., 1982.

4. Dale K. Op. Cit. - N.Y., 1991.

5. Banking Sistem Aroad. - L., 1987.

6. Frank Wood. Business Accounting. - M., 1992.

7. Gel Geld Bank and Borsenwesen.- Hamburg, 1993.

8. Pecchioli R. M. Prudentional Supervision in Banking. - P., 1987.

9. Geld A. and Honshan P., Finiacial Sector Reforms in Adjustment Programs, World Bank. - N.Y.,1989.

10 . Aristobulo J., From Good Bankers to Bad Bankers: Ineffective Supervision as Major Elements in Banking Crises. - L., 1998.

11 . Sheng Andrew, The Art of Bank Restructing: Issues and Techniques. - N.Y.,!990.

12 . Schumper, Joseph A., The Theory of Economic Development. - L., 1995.

13 . Kapoor Michacl Are banks ready?// Business Central Europe. - 1996 - є 2.

14 . Ukraine in the World Economic Space: Proceedings of the Second Congress International Ukrainian Economic Association. - K., 1996.

15. Banks Restructuring in Traditional Socialist Economies. - L., 1990.

16. Keith Butters J., Rh. D. - N.Y., 1975.

17. Banking Institutions in Developing Markets. - L., 1998.

18. Weisskenneth D., Bulding an Import / Export Business Revised and Expanded.- N.Y., 1993.

19. Potter, Douglas A. Automated Accounting Systems and Procedures Handbook.- N.Y., 1991.

20. A reflection on the State of Japan's biggest banks // The Economist- 1995- є 7