¬ступ

ѕерех≥д до ринковоњ економ≥ки обумовлений п≥двищеною увагою до банк≥вськоњ системи. як ≥ будь-¤ке п≥дприЇмство, банк Ї самост≥йним господарюючим суб'Їктом, волод≥Ї правами юридичноњ особи, виробл¤Ї ≥ реал≥зуЇ продукт, надаЇ послуги, д≥Ї на принципах госпрозрахунку. Ѕанк вир≥шуЇ питанн¤, пов'¤зан≥ з задоволенн¤м сусп≥льних потреб в своЇму продукт≥ ≥ послугах, реал≥зац≥Їю на основ≥ отриманого прибутку соц≥альних ≥ економ≥чних ≥нтерес≥в ¤к член≥в його колективу, так ≥ ≥нтерес≥в власника майна банку. Ѕанк може зд≥йснювати операц≥њ, передбачен≥ «аконом "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть", —татт¤ 3 , —татутом банку. —ьогодн≥ комерц≥йний банк може запропонувати кл≥Їнту до 200 вид≥в р≥зноман≥тних банк≥вських продукт≥в ≥ послуг. Ўирока диверсиф≥кац≥¤ операц≥й дозвол¤Ї банкам збер≥гати кл≥Їнт≥в ≥ залишатис¤ рентабельними нав≥ть при надто неспри¤тлив≥й господарськоњ кон'юнктур≥. јле далеко не вс≥ банк≥вськ≥ операц≥њ повс¤кденно присутн≥ ≥ використовуютьс¤ в практиц≥ конкретного банк≥вського закладу (наприклад, виконанн¤ м≥жнародних розрахунк≥в чи трастов≥ операц≥њ ). јле Ї певний базовий наб≥р, без ¤кого банк не може ≥снувати ≥ нормально функц≥онувати. ƒо таких операц≥й, що конструюють д≥¤льн≥сть банка в≥днос¤ть :

Ј прийом депозит≥в;

Ј зд≥йсненн¤ грошових платеж≥в ≥ розрахунк≥в;

Ј видача кредит≥в.

—истематичне виконанн¤ зазначених функц≥й ≥ створюЇ той фундамент, на ¤кому базуЇтьс¤ робота банка. ≤ хоч виконанн¤ кожного виду операц≥й сконцентровано в спец≥альних в≥дд≥лах банка, вони перепл≥таютьс¤ м≥ж собою. “ак, банки волод≥ють ун≥кальною спроможн≥стю створювати засоби платежу, що використовуютьс¤ в господарств≥ дл¤ орган≥зац≥њ товарного об≥гу ≥ розрахунк≥в. —проможн≥сть комерц≥йних банк≥в зб≥льшувати ≥ зменшувати депозити ≥ грошову масу широко використовуЇтьс¤ центральним банком, ¤кий через систему обов'¤зкових резерв≥в управл¤Ї динам≥кою кредиту.

ƒруга функц≥ональна сфера д≥¤льност≥ банк≥в - посередництво в кредит≥. омерц≥йн≥ банки виконують роль посередник≥в м≥ж господарськими одиниц¤ми, що накопичують грошов≥ кошти ≥ тими, що њх потребують. ¬они надають власникам в≥льних кап≥тал≥в над≥йну форму вкладанн¤ грошей в вид≥ р≥зноман≥тних депозит≥в, що забезпечуЇ збереженн¤ грошових кошт≥в ≥ задовольн¤Ї потребу кл≥Їнта в л≥кв≥дност≥. Ѕанк≥вський кредит - в багатьох випадках незам≥нна форма ф≥нансових послуг, що дозвол¤Ї враховувати потреби конкретного позичальника ≥ пристосовувати до них умови одержанн¤ позики (на в≥дм≥ну в≥д ринку ц≥нних папер≥в,де терм≥ни ≥ ≥нш≥ умови позик стандартизован≥).

р≥м виконанн¤ базових функц≥й, банки пропонують кл≥Їнтам безл≥ч ≥нших ф≥нансових послуг. Ќаприклад, банки зд≥йснюють р≥зного роду дов≥рч≥ операц≥њ дл¤ корпорац≥й ≥ приватних ос≥б, зв'¤заних з передачею майна в управл≥нн¤ банку на дов≥рч≥й основ≥, придбанн¤м дл¤ кл≥Їнт≥в ц≥нних папер≥в, управл≥нн≥ нерухом≥стю, виконанн¤ гарант≥йних функц≥й по обл≥гац≥йним випускам.

Ѕанк маЇ свою специф≥ку, передус≥м в тому, що в≥н д≥Ї в сфер≥ обм≥ну, а не виробництва. ѕо своњй природ≥ банки пов'¤зан≥ з грошовими ≥ кредитними в≥дносинами. —аме на њх баз≥ ≥ утворилос¤ таке об'Їднанн¤ ¤к банк, що в ц≥лому можна визначити ¤к систему особливих п≥дприЇмств, продуктом ¤ких Ї кредитна справа. √оловним в суттЇвост≥ банку, його основою, можна вважати орган≥зац≥ю грошово-кредитного процесу.

—учасн≥ кредитно-банк≥вськ≥ системи мають складну, структуру. якщо за основу класиф≥кац≥њ прийн¤ти характер послуг, що надаютьс¤ кл≥Їнтам, то можна вид≥лити три найважлив≥ших елементи сучасноњ кредитноњ системи :

Ј центральний банк

Ј комерц≥йн≥ банки

Ј спец≥ал≥зован≥ ф≥нансов≥ заклади ( страхов≥, ≥потечн≥, ощадн≥, ≥нвестиц≥йн≥ банки )

омерц≥йн≥ банки в≥днос¤тьс¤ до особливоњ категор≥њ д≥лових п≥дприЇмств, що одержали назву ф≥нансових посередник≥в. ¬они заохочують кап≥тали, заощадженн¤ населенн¤ ≥ ≥нш≥ грошов≥ кошти, що вив≥льнюютьс¤ в процес≥ господарськоњ д≥¤льност≥, ≥ надають њх в тимчасове користуванн¤ ≥ншим економ≥чним суб'Їктам, що потребують додаткового кап≥талу. Ѕанки створюють нов≥ вимоги ≥ зобов'¤занн¤, що стають товаром на грошовому ринку. “ак, приймаючи вклади кл≥Їнт≥в, комерц≥йний банк створюЇ нове зобов'¤занн¤ - депозит, а видаючи позику - нова вимога до позичальника. ÷ей процес утворенн¤ нових зобов'¤зань складаЇ суть ф≥нансового посередництва. ÷¤ трансформац≥¤ дозвол¤Ї подолати складност≥ пр¤мого контакту заощаджувач≥в ≥ позичальник≥в, що виникають ≥з-за несп≥впаданн¤ сум, що пропонуютьс¤ ≥ необх≥дних сум, њх терм≥н≥в, прибутковост≥, ≥ т.д. ћасштаби ф≥нансового посередництва в сучасн≥й економ≥ц≥ по ≥стин≥ велик≥. ƒан≥ про це надаЇ статистика грошових поток≥в. ¬ ц≥й систем≥ обл≥ку господарство под≥лено на р¤д сектор≥в : домашн≥ господарства, д≥лов≥ п≥дприЇмства, державн≥ заклади, ф≥нансов≥ ≥нститути, закордонний сектор.

¬ крањнах з розвиненою економ≥кою сектор домашн≥х господарств, ¤к правило Ї постачальником кап≥талу дл¤ ≥нших сектор≥в. —ектор д≥лових ф≥рм в умовах нормальноњ економ≥чноњ кон'юнктури маЇ деф≥цит грошових кошт≥в. ƒержавний сектор звичайно деф≥цитний, тому держава виступаЇ позичальником на ринку позичкових кап≥тал≥в. «акордонний сектор може мати ¤к деф≥цит, так ≥ збиток кошт≥в в залежност≥ в≥д стану плат≥жного балансу крањни по поточним операц≥¤м ≥ сальдо м≥ждержавного руху кап≥талу.

омерц≥йн≥ банки Ї багатофункц≥ональними закладами, що оперують в р≥зноман≥тних секторах ринку позичкового кап≥талу. ¬они надають кл≥Їнтам повний спектр послуг, включаючи кредити, прийом депозит≥в розрахунк≥в ≥ т. д. ÷им вони в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д спец≥ал≥зованих заклад≥в, що обмежен≥ певними функц≥¤ми. омерц≥йн≥ банки традиц≥йно грають роль базовоњ ланки кредитноњ системи.

“ерм≥н " омерц≥йний банк" виник на ранн≥х етапах розвитку банк≥вськоњ справи, коли банки обслуговували здеб≥льшого торг≥влю (commerce), товарообм≥нн≥ операц≥њ ≥ платеж≥. ќсновною кл≥Їнтурою були торговц≥. Ѕанки кредитували транспортуванн¤, схов ≥ ≥нш≥ операц≥њ, зв'¤зан≥ ≥з товарообм≥ном. « розвитком промислового виробництва виникни операц≥њ по короткостроковому кредитуванню виробничого циклу : позики на поповненн¤ оборотного кап≥талу, утворенн¤ запас≥в сировини ≥ готових вироб≥в, виплату зарплати ≥ т. д. “ерм≥ни кредит≥в поступово зб≥льшувалис¤, частину банк≥вських ресурс≥в почали використовувати дл¤ укладень в основний кап≥тал, ц≥нн≥ папери. ≤накше кажучи, терм≥н "комерц≥йний банк" втратив св≥й зм≥ст. ¬≥н визначаЇ "д≥ловий" характер банка, його ор≥Їнтован≥сть на обслуговуванн¤ вс≥х вид≥в господарських суб'Їкт≥в незалежно в≥д роду њх д≥¤льност≥.

ѕо характеру власност≥ банки можуть бути державн≥, акц≥онерн≥, кооперативн≥, приватн≥, мун≥ципальн≥, зм≥шан≥. ѕри цьому дуже важливо, щоб законодавство забезпечувало не т≥льки р≥зноман≥тн≥сть тип≥в банк≥в, але ≥ њх р≥вноправн≥сть. ¬ будь-¤кому випадку необх≥дно, щоб банк був автономним п≥дприЇмством. јвтоном≥¤ банку повинна бути п≥дкр≥плена юридично ≥ економ≥чно. ÷е означаЇ, що в сусп≥льств≥ не т≥льки приймаютьс¤ закони про банки, про њхню д≥¤льн≥сть, ¤к перший ≥ елементарний крок правовоњ держави, але ≥ велике значенн¤ маЇ утриманн¤ самих закон≥в, наск≥льки вони п≥дкр≥пл¤ють цю автономн≥сть, незалежн≥сть в≥д пол≥тичного натиску, що йде врозр≥з з економ≥чною метою кредитних об'Їднань. ѕри цьому ще важн≥ше, ¤к додержуютьс¤ правов≥ норми, чи насправд≥ реал≥зуютьс¤ юридичн≥ закони, наск≥льки реально вони функц≥онують. —ама головна небезпека дл¤ банку може виходити в≥д держави, ¤ка розтрачуЇ кошти в величезних масштабах, що призводить ¤к до власноњ неспроможност≥, так ≥ до ф≥нансовоњ неспроможност≥ самого банку, що субсидуЇ видатки держави за рахунок чужих джерел. ƒержава, що розтратно використаЇ кредитн≥ ресурси дл¤ реал≥зац≥њ своЇњ мети, п≥дриваЇ устоњ банку ¤к економ≥чного п≥дприЇмства, перекреслюЇ його д≥йсну суть.

Ѕанк ¤к економ≥чне п≥дприЇмство Ї господарюючим суб'Їктом. …ого засновники, акц≥онери вкладають своњ ресурси, акумулюють своњ кошти заради економ≥чноњ вигоди. Ѕанки, виникнувши з народногосподарських потреб, надають своњ кредити, зд≥йснюють розрахунков≥ ≥ ≥нш≥ операц≥њ, куп≥влю-продаж ц≥нних папер≥в заради сусп≥льно-необх≥дних потреб. ≤ тому б≥знес банку, його комерц≥¤ не замикаЇтьс¤ в ц≥лому його ≥ндив≥дуальними метою, д≥¤льн≥сть банку ¤к економ≥чного п≥дприЇмства маЇ сусп≥льний характер. ќднак саме тому, що банк створюЇтьс¤ ¤к економ≥чне п≥дприЇмство, що розвиваЇ комерц≥ю в сусп≥льств≥, в≥н не може виконувати ан≥ благод≥йних задач, ан≥ функц≥й держави по ф≥нансуванню ≥ безоплатн≥й п≥дтримц≥ народного господарства.

ќтже, головне - принцип прибуткового господарюванн¤. ’оча в нин≥шн≥й час багато банк≥в не в змоз≥ виконати цей принцип, ≥ њхн¤ д≥¤льн≥сть не т≥льки не приносить њм доход≥в, а завдаЇ збитк≥в. “ому важливо простежити ¤ким чином формуЇтьс¤ к≥нцевий ф≥нансовий результат д≥¤льност≥ банку - прибуток або збиток, ¤к≥ фактори ви¤вл¤ють ≥стотний вплив на ф≥нансовий результат.

≈тапи процесу кредитуванн¤.

«г≥дно статт≥ 29 «акону "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть" комерц≥йн≥ банки зд≥йснюють кредитн≥ операц≥њ в межах кредитних ресурс≥в, ¤к≥ вони утворюють в межах своЇњ д≥¤льност≥.

Ѕанк≥вське кредитуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на принципах:

1. —троковост≥.

2. ÷≥льового характеру.

3. «абезпеченост≥.

4. ѕлатност≥.

ѕринцип строковост≥ означаЇ, що позика повинна бути повернута позичальником банку в попередньо встановлений строк.

≈коном≥чною основою строковост≥ Ї тривал≥сть кругооб≥гу оборотного кап≥талу.

√раничний строк кредитуванн¤ позичальника на цю ц≥ль не повинен перевищувати 12 м≥с¤ц≥в. √овор¤чи ≥накше - формуванн¤ оборотного кап≥талу п≥дприЇмств зд≥йснюЇтьс¤ з використанн¤м короткострокового кредиту. редити на нове буд≥вництво, на реконструкц≥ю ≥ модерн≥зац≥ю д≥ючих п≥дприЇмств подаЇтьс¤ на терм≥н буд≥вництва, освоЇнн¤ ≥ окупност≥ об'Їкту.

¬≥д додержанн¤ принципу строковост≥ залежить спроможн≥сть банку видавати нов≥ кредити. ѕри порушенн≥ цього принципу з'¤вл¤ютьс¤ прострочен≥ кредити, при на¤вност≥ ¤ких нов≥ кредити п≥дприЇмствам, ¤к правило, не видаютьс¤.

÷≥льовий характер кредитуванн¤ припускаЇ вкладенн¤ позичених кошт≥в в конкретн≥ господарськ≥ процеси. …ого додержанн¤ допомагаЇ комерц≥йному банку приймати р≥шенн¤ про можлив≥сть ≥ доц≥льност≥ видач≥ позик.

ѕринцип забезпеченост≥ кредит≥в - принцип, що допомагаЇ банкам захистити своњ ≥нтереси ≥ не допускати збитк≥в в≥д неповерненн¤ кредит≥в внасл≥док неплатоспроможност≥ позичальника.

якщо в ¤кост≥ нос≥њв гарант≥њ поверненн¤ кредиту виступають р≥зноман≥тн≥ види майна позичальника, вони називаютьс¤ забезпеченими. омерц≥йний банк може видавати ≥ незабезпечен≥ майном кредити (бланков≥), однак вони видаютьс¤ п≥д високий процент, бо мають б≥льший ступ≥нь ризику.

¬идаючи кредити суб'Їктам господарюванн¤ банки вимагають не т≥льки поверненн¤ кредиту, але ≥ сплати процент≥в за його використанн¤. ¬ умовах ринкових в≥дносин процент Ї об'Їктивним супутником кредиту, складовою ланкою позичковоњ операц≥њ, оск≥льки позичкова операц≥¤ - це акт комерц≥йного продажу на певний строк грошових кошт≥в. ¬идача кл≥Їнтам позик зд≥йснюЇтьс¤ банком в межах на¤вних у нього кредитних ресурс≥в.

«а рахунок доход≥в в вид≥ процентноњ плати банки покривають своњ витрати ≥ отримують прибуток.

¬с≥ питанн¤, пов'¤зан≥ з кредитуванн¤м, вир≥шуютьс¤ банком ≥ кл≥Їнтом на догов≥рн≥й основ≥ за допомогою укладанн¤ кредитноњ угоди, в ¤к≥й передбачаютьс¤: ц≥ль, сума, строк кредиту, умови ≥ пор¤док його видач≥ ≥ погашенн¤, форми забезпеченн¤, права, обов'¤зки стор≥н по видач≥ ≥ погашенню кредиту, перел≥к документ≥в ≥ пер≥одичн≥сть њхнього наданн¤ ≥ ≥нш≥ умови.

¬ процес≥ проведенн¤ кредитних операц≥й банки стикаютьс¤ з кредитним ризиком - ризиком несплати позичальником основного боргу ≥ процент≥в, що належатьс¤ кредитору. ƒл¤ кожного виду кредитноњ угоди характерн≥ своњ специф≥чн≥ причини ≥ фактори, що визначають ступ≥нь ризику. ≤снуЇ дек≥лька способ≥в захисту в≥д кредитного ризику.

1.Ћ≥м≥туванн¤ кредит≥в - спос≥б встановленн¤ сум заборгованост≥ по конкретному позичальнику. Ћ≥м≥т подаЇ собою встановлену певну суму кредиту, ¤ку позичальник маЇ право отримати.

2.ƒиверсиф≥кац≥¤ позик - розпод≥л грошових кошт≥в, що видаютьс¤ в вигл¤д≥ позик м≥ж р≥зними суб'Їктами. „им б≥льшому числу позичальник≥в буде переданий позичковий кап≥тал банку, тим меншим при ≥нших р≥вних умовах буде ступ≥нь ризику.

3.ќперативн≥сть при ст¤гненн≥ - обов'¤зок банку п≥дтримувати з позичальником контакти прот¤гом строку користуванн¤ останньою позикою. Ѕанк повинен сл≥дкувати за ф≥нансовим станом кл≥Їнта ≥ при по¤в≥ неспри¤тливих в≥дхилень вжити заходи щодо поверненн¤ грошових кошт≥в.

4.—трахуванн¤ кредитних операц≥й - банки повинн≥ створювати страхов≥ фонди, також страхувати високоризиков≥ угоди в спец≥ал≥зованих страхових орган≥зац≥¤х.

ѕроцес кредитуванн¤ складаЇтьс¤ з р¤ду етап≥в, кожний з ¤ких забезпечуЇ вир≥шенн¤ певних завдань, а в сукупност≥ дос¤гаютьс¤ головн≥ ц≥л≥ - над≥йн≥сть ≥ прибутков≥сть дл¤ банку.

–озгл¤д за¤вки на одержанн¤ кредиту

÷е початковий етап процесу кредитуванн¤. ƒл¤ одержанн¤ кредиту позичальник звертаЇтьс¤ в банк з обгрунтованим клопотанн¤м (за¤вкою), в ¤кому вказуЇтьс¤: ц≥льове направленн¤ кредиту, його сума, терм≥н користуванн¤, дати його погашенн¤, характеристика кредитованого заходу ≥ оч≥куваний економ≥чний ефект в≥д його зд≥йсненн¤. Ќа проханн¤ банку позичальник надаЇ ≥ ≥нш≥ документи (наприклад коп≥ю засновницькоњ угоди, статуту, положенн¤ або ≥нших документ≥в, документи бухгалтерськоњ зв≥тност≥, декларац≥¤ про доходи, виписки по рахунку в ≥нших банках та ≥н.).

Ќазван≥ документи надход¤ть до в≥дпов≥дного прац≥вника банку, що п≥сл¤ розгл¤ду проводить попередню бес≥ду з позичальником. «а допомогою бес≥ди можна визначити ¤кост≥ позичальника, ¤к кер≥вника, його профес≥йну п≥дготовлен≥сть ≥ визначити перспективи розвитку п≥дприЇмства.

ќц≥нка кредитоспроможност≥ кл≥Їнта ≥ оц≥нка ризику по його позиц≥.

÷ей етап можливий т≥льки при позитивних результатах попередньоњ бес≥ди. —пец≥ал≥ст банку проводить глибоке ≥ ретельне обстеженн¤ ф≥нансового стану кл≥Їнта. ÷ей етап Ї одним з найважлив≥ших при наданн≥ банком кредиту позичальнику.

¬раховуючи велику важлив≥сть вивченн¤ кредитоспроможност≥ ≥ оц≥нки ризику в банках зах≥дних держав створен≥ спец≥альн≥ в≥дд≥ли.

ѕри експертиз≥ кредитноњ за¤вки кл≥Їнта використовуютьс¤ р≥зн≥ джерела ≥нформац≥њ:

- матер≥али, отриман≥ безпосередньо в≥д кл≥Їнта;

- в≥домост≥ про кл≥Їнта в арх≥в≥ банку;

- ≥нформац≥¤ про кл≥Їнта, отримана за межами банку;

¬елике значенн¤ маЇ арх≥в банку. якщо кл≥Їнт вже одержував позику, то в арх≥в≥ Ї ≥нформац≥¤ про непогашенн¤, затримки або ≥нш≥ порушенн¤.

« зовн≥шн≥х джерел важливоњ Ї ≥нформац≥¤, отримана в≥д банк≥в-партнер≥в.

ѕри вивченн≥ за¤вки на кредит може бути проведена перев≥рка позичальника на м≥сц≥. ƒуже важливо з'¤сувати компетентн≥сть роб≥тник≥в, що очолюють основн≥ в≥дд≥ли п≥дприЇмства.

¬ процес≥ роботи банку прац≥вник банку зобов'¤заний проанал≥зувати кредитоспроможн≥сть позичальника. ќц≥нюючи персональн≥ ¤кост≥ позичальника банк зосереджуЇ увагу на таких моментах: репутац≥¤, пор¤дн≥сть ≥ чесн≥сть, профес≥йна спроможн≥сть ≥ матер≥альна забезпечен≥сть. –етельно вивчаЇтьс¤ ф≥нансовий стан позичальника, коеф≥ц≥Їнти л≥кв≥дност≥, ефективн≥сть використанн¤ власних ≥ позичених кошт≥в. ƒл¤ цього використовуЇтьс¤ бухгалтерська ≥ статистична зв≥тн≥сть позичальника за минулий пер≥од, матер≥али попередн≥х перев≥рок на м≥сц≥ ≥ прогнози його ф≥нансового стану за строки користуванн¤ позикою.

≤снуЇ багато методик анал≥зу ф≥нансового стану кл≥Їнта ≥ його над≥йност≥ в в≥дношенн≥ своЇчасного погашенн¤ боргу банку. ѕри вивченн≥ кредитоспроможност≥ кл≥Їнта важливе значенн¤ необх≥дно придавати анал≥зу коеф≥ц≥Їнт≥в, р≥зних статей, що характеризують сп≥вв≥дношенн¤ балансу ≥ динам≥ку цих показник≥в.

Ќац≥ональний банк ”крањни зг≥дно з «аконом ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть" (872-12) зд≥йснюЇ контроль за дотриманн¤м комерц≥йними банками банк≥вського законодавства.

« метою захисту ≥нтерес≥в кл≥Їнт≥в та забезпеченн¤ ф≥нансовоњ над≥йност≥ комерц≥йних банк≥в Ќац≥ональним банком ”крањни затверджен≥ обов'¤зков≥ дл¤ виконанн¤ так≥ економ≥чн≥ нормативи регулюванн¤ њх д≥¤льност≥:

- платоспроможн≥сть;

- л≥кв≥дн≥сть балансу;

- максимальний розм≥р ризику на одного позичальника;

- та ≥нш≥.

ƒл¤ зведенн¤ ризику д≥¤льност≥ комерц≥йного банку до м≥н≥муму та запоб≥ганн¤ його банкрутства банк, до укладанн¤ кредитноњ угоди, зд≥йснюЇ попередн≥й анал≥з ф≥нансового стану позичальника, вивчаЇ його кредитоспроможн≥сть та розгл¤даЇ перспективи розвитку.

ѕон¤тт¤ кредитоспроможност≥ включаЇ правовий ≥ господарсько-ф≥нансовий стан позичальника, ¤кий визначаЇ на¤вн≥сть передумов дл¤ одержанн¤ ним кредит≥в, а також њх погашенн¤ у встановлен≥ строки.

ћетою анал≥зу кредитоспроможност≥ Ї отриманн¤ банком ¤к≥сноњ оц≥нки д≥¤льност≥ позичальника, на п≥дстав≥ ¤коњ в≥н приймаЇ р≥шенн¤ щодо можливост≥ ≥ умов кредитуванн¤ або припиненн¤ кредитних в≥дносин з ним.

ѕри оц≥нц≥ кредитоспроможност≥ позичальника враховуютьс¤: правомочн≥сть, ¤ку юридична особа набуваЇ т≥льки з моменту державноњ реЇстрац≥њ його статуту у виконавчих органах влади, ф≥нансова стаб≥льн≥сть, платоспроможн≥сть та ≥нш≥ показники (л≥кв≥дн≥сть балансу, стан актив≥в, ефективн≥сть використанн¤ кошт≥в, прибуток, на¤вн≥сть забезпеченн¤ або ≥нш≥ гарант≥њ поверненн¤ кредиту, рейтинг).

ƒжерелами визначенн¤ показник≥в кредитоспроможност≥ позичальника дл¤ комерц≥йного банку можуть бути:

а) баланс (форма N 1);

б) зв≥т про:

- ф≥нансов≥ результати та њх використанн¤ (форма N 2);

- ф≥нансово-майновий стан (форма N 3);

в) в≥домост≥ статистичних орган≥в;

г) дан≥ оперативного обл≥ку позичальника;

д) додаткова ≥нформац≥¤, що надаЇтьс¤ за погодженн¤м стор≥н.

ожний комерц≥йний банк маЇ право самост≥йно обирати найб≥льш прийн¤тн≥ показники дл¤ анал≥зу кредитоспроможност≥ позичальника.

4. редитоспроможн≥сть та ф≥нансова стаб≥льн≥сть позичальника може характеризуватис¤ такими показниками, ¤к≥ визначаютьс¤ за даними його бухгалтерського зв≥ту:

Ќазва показника —пос≥б визначенн¤ ќц≥нка показника або його оптимальне значенн¤

Ќеплатеж≥: а) прострочена заборго-ван≥сть за позиками б) непогашен≥ борги за внесками в бюджет, ра-хунками постачальник≥в, зобов'¤занн¤ми ≥нших кредитор≥в ƒан≥ балансу позичаль-ника, зв≥т обслуговуючого банку Ќезадов≥льний ф≥нансо-вий стан, неспромож-н≥сть зд≥йснювати плате-ж≥ за своњми зобо-в'¤занн¤ми

–озраховуютьс¤ за даними балансу:

Ћ≥кв≥дн≥сть:

≤. јктиви:

1.Ћ≥кв≥дн≥ кошти (каса, рахунки в банку, ц≥нн≥ папери).

2.Ћ≥кв≥дн≥ кошти, що знаход¤тьс¤ в розпор¤дженн≥ господарських орган≥зац≥й, ¤к≥ можуть бути перетворен≥ в грошов≥ кошти (деб≥тори, запаси).

3. Ќел≥кв≥дн≥ кошти.

(Ѕаланс вважаЇтьс¤ л≥кв≥дним, ¤кщо сума активу перевищуЇ суму пасиву)

≤≤. ѕасиви:

ороткостроков≥, довгостроков≥, в≥дстрочен≥ зобов'¤занн¤, пост≥йн≥ пасиви.

оеф≥ц≥Їнти:

1. Ќезалежност≥.

джерела власних та прир≥в-

нених до них кошт≥в

н=

актив балансу

ѕри перевищенн≥ питомоњ ваги власних кошт≥в позичальник у будь-¤кий момент може покрити вс≥ зобов'¤занн¤ власними ресурсами. Ќормативне значенн¤ показника - 0,5.

2. ћаневруванн¤.

сума власних оборотних кошт≥в

м=

сума джерел власних кошт≥в

ѕеревищенн¤ показника характеризуЇ можлив≥сть в≥льного використанн¤ кошт≥в при зм≥н≥ процесу виробництва. Ќормативне значенн¤ показника - 0,4 - 0,6.

3. «аборгованост≥.

сума позикових кошт≥в

з=

сума власних кошт≥в

«алежить в≥д структури та швидкост≥ об≥гу кошт≥в.ѕрискоренн¤ оборотност≥ кошт≥в не впливаЇ на ф≥нансовий стан позичальника. Ќормативне значенн¤ показника - 0,5 - 1,0.

4. ‘≥нансовоњ стаб≥льност≥.

джерела власних та прир≥в-

нених до них кошт≥в + дов-

гостроков≥ позиков≥ кошти

фс=

актив балансу

оеф≥ц≥Їнт показуЇ питому вагу в загальн≥й вартост≥ майна ус≥х джерел кошт≥в, що позичальник може використати у своњй поточн≥й д≥¤льност≥ без втрат дл¤ кредитор≥в. ѕри значенн≥ 0,5 - ризик м≥н≥мальний.

5. ”часть власних та довгострокових позичених кошт≥в у запасах та затратах.

розд≥л ≤ пасиву + довго-

строков≥ позичен≥ кошти

м≥нус розд≥л ≤ активу

увпк=

розд≥л ≤≤ активу

ѕ≥дтверджуЇ платоспроможн≥сть кл≥Їнта. Ќормативне значенн¤ показника 0,5.

6. «агальний коеф≥ц≥Їнт покритт¤ за балансом.

актив балансу м≥нус розд≥л

≤ активу

пб=

короткостроков≥ позички +

позичен≥ кошти + розрахунки

з кредиторами (за виключен-

н¤м позик дл¤ прац≥вник≥в)

ѕоказуЇ здатн≥сть позичальника розраховуватись за своњми боргами. «наченн¤ - не менше 1,0.

Ќеобх≥дно мати на уваз≥: при розрахунках коеф≥ц≥Їнт≥в обов'¤зково виключаютьс¤ з в≥дпов≥дних статей балансу знос основних засоб≥в та нематер≥альних актив≥в, малоц≥нних ≥ швидкозношуваних предмет≥в.

ѕри зд≥йснен≥ оц≥нки кредитоспроможност≥ та ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ банки можуть використовувати ≥нш≥ показники:

а) коеф≥ц≥Їнт ≥нвестуванн¤, ¤кщо в≥н б≥льше одиниц≥, це св≥дчить про достатн≥сть власних кошт≥в.

джерела власних кошт≥в

≥=

основн≥ кошти та поза-

оборотн≥ активи

б) коеф≥ц≥Їнт покритт¤ балансу даЇ змогу встановити, чи покривають л≥кв≥дн≥ кошти суму короткострокових зобов'¤зань ≥ характеризуЇ спроможн≥сть позичальника розрахуватис¤ за своњми боргами

оборотн≥ активи

пб=

короткостроков≥ зобов'¤занн¤

÷ей коеф≥ц≥Їнт може дор≥внювати 3,0, але не менше 1,0 ≥ в≥дпов≥дн≥сть значенн¤ цього показника оптимальн≥й величин≥ Ї гарант≥Їю низького кредитного ризику.

в) коеф≥ц≥Їнт використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в (усього майна) даЇ змогу визначити, за ¤кий пер≥од одержаний прибуток може компенсувати варт≥сть майна

балансовий прибуток

вфр=

актив балансу

г) коеф≥ц≥Їнт ефективност≥ використанн¤ власних кошт≥в даЇ узагальнену оц≥нку ефективност≥ вкладених кошт≥в

балансовий прибуток

ввк=

джерела власних кошт≥в

ѕри анал≥з≥ та визначенн≥ оц≥нки д≥¤льност≥ позичальника можуть бути використан≥ ≥нш≥ показники.

ƒл¤ отриманн¤ комплексноњ оц≥нки кредитоспроможност≥ позичальника потр≥бно визначен≥ показники пор≥вн¤ти з оптимальними ≥ на п≥дстав≥ њх анал≥зу вир≥шувати питанн¤ про можлив≥сть наданн¤ кредиту.

–еальн≥ висновки та пропозиц≥њ за результатами оц≥нки д≥¤льност≥ позичальника дозвол¤ть уникнути банку невиправданого ризику при зд≥йсненн≥ кредитних взаЇмов≥дносин.

редит надаЇтьс¤ банком, ¤к правило, позичальникам з найб≥льш високою кредитоспроможн≥стю, ¤к≥ забезпечують своЇчасне його погашенн¤ за рахунок отриманих доход≥в.

” раз≥ укладанн¤ договору та наданн¤ кредиту позичальнику ≥з недостатньою кредитоспроможн≥стю доц≥льно застосовувати так≥ заходи щодо зменшенн¤ кредитного ризику:

- зменшенн¤ розм≥ру кредиту, що надаЇтьс¤ одному позичальнику;

- страхуванн¤ кредит≥в;

- одержанн¤ достатнього забезпеченн¤ за виданими кредитами шл¤хом укладанн¤ договору застави на майно, ц≥нн≥ папери позичальника;

- наданн¤ позичальником поручительств, гарант≥й ≥нших орган≥зац≥й;

- скороченн¤ строк≥в користуванн¤ кредитом.

¬ практиц≥ роботи комерц≥йних банк≥в ”крањни використовуютьс¤ наступн≥ показники, за допомогою ¤ких можна оц≥нити ефективн≥сть роботи потенц≥йного позичальника:

1. –ентабельн≥сть п≥дприЇмства.

2. –ентабельн≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ.

3. –ентабельн≥сть акц≥онерного кап≥талу.

4. –ентабельн≥сть актив≥в.

5. –ентабельн≥сть затрат.

≈фективн≥сть використанн¤ кл≥Їнтом оборотного кап≥талу можна оц≥нити за допомогою таких показник≥в:

1. “ривал≥сть обороту кап≥талу в дн¤х.

2. ≥льк≥сть оборот≥в кап≥талу за певний пер≥од (швидк≥сть обороту кап≥талу)

3. оеф≥ц≥Їнт закр≥пленн¤ оборотного кап≥талу в вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ.

«в≥тн≥сть потенц≥йного позичальника Ї лише одним з джерел одержанн¤ про нього ≥нформац≥њ. ƒо ≥нших канал≥в в≥днос¤тьс¤ арх≥в банку, обм≥н ≥нформац≥Їю з ≥ншими банками ≥ ф≥нансовими установами, вивченн¤ ф≥нансовоњ преси.

–озгл¤даючи можлив≥сть використанн¤ тих чи ≥нших показник≥в дл¤ оц≥нки кредитоспроможност≥ позичальник≥в, не сл≥д забувати ≥ про проведенн¤ об'Їмного ¤к≥сного анал≥зу. “ак, наприклад менеджери кредитних в≥дд≥л≥в американських банк≥в про п≥дготовц≥ кредитних меморандум≥в складають об'Їмний зв≥т не т≥льки про основн≥ характеристики д≥¤льност≥ позичальника (загальн≥ в≥домост≥, дан≥ про кер≥вництво та його зм≥ни, рейтингова оц≥нка акц≥й, обл≥гац≥й та вексел≥в, ф≥нансов≥ результати та ≥нш≥ кредитори), а й про галузь, у ¤к≥й в≥н працюЇ, характер ринку його продукц≥њ тощо. ѕричому такий меморандум складаЇтьс¤ за стандартною схемою з конкретними висновками ≥ пропозиц≥¤ми менеджера. «агальна схема такого анал≥зу в згрупованому вигл¤д≥ наведена в “аблиц≥ 1. , а њњ використанн¤ даЇ змогу мати ч≥тке у¤вленн¤ про характер ≥ д≥¤льн≥сть позичальника.

“аблиц¤ 1. —хема проведенн¤ кредитного анал≥зу (правило шести "—≤" - принципи кредитуванн¤.

I. ’арактер. II. «датн≥сть. III. √рошов≥ кошти

1. редитна ≥стор≥¤ кл≥Їнта банку2. ƒосв≥д роботи ≥нших кредитор≥в з даним кл≥Їнтом3. ћета позички4. ƒосв≥д кл≥Їнта ≥ складанн≥ план≥в та прогноз≥в5. редитний рейтинг кл≥Їнта6. Ќа¤вн≥сть серед кер≥вник≥в ос≥б з правом другого п≥дпису 1. ƒ≥Їздатн≥сть кл≥Їнта ≥ гарант≥¤2. Ќа¤вн≥сть статутних документ≥в3. ’арактеристика кл≥Їнта: юридичний статус, засновники, основна д≥¤льн≥сть, тощо 1. ќбс¤г в зв≥тному пер≥од≥: продаж, прибутку, див≥денд≥в2. «абезпечен≥сть власними коштами3. Ќа¤вн≥сть л≥кв≥дних резерв≥в4. редиторська та деб≥торська заборгован≥сть5. —труктура кап≥талу та р≥вень л≥вер≥джу6. онтроль за витратами7. ƒинам≥ка ц≥н на акц≥њ (показник –/≈)8. Ќа¤вн≥сть аудиторського висновку9. як≥сть управл≥нн¤10. ќстанн≥ зм≥ни в бухгалтерському обл≥ку

IV. «абезпеченн¤ V. ”мови VI. онтроль

1. ѕраво власност≥ на активи2. —трок служби актив≥в3. «алишкова варт≥сть4. Ѕорги, обмеженн¤5. «обов'¤занн¤ за л≥зингом та закладн≥6. Ќа¤вн≥сть страхуванн¤7. √арант≥њ8. Ѕанк кл≥Їнта9. —удов≥ санкц≥њ10. ѕодатков≥ санкц≥њ11. ѕотреба в ф≥нансових ресурсах 1. –ейтинг кл≥Їнта в своњй галуз≥, частка ринку2. онкурентоздатн≥сть кл≥Їнта3. „утлив≥сть до кон'юнктур-них та технолог≥чних зм≥н4. ”мови на ринку робочоњ сили5. ¬плив ≥нфл¤ц≥њ на грошов≥ потоки кл≥Їнта6. ƒовгостроков≥ прогнози розвитку галуз≥ та перспектива зростанн¤ кл≥Їнта 1. Ѕанк≥вське законодавство2. ѕравила кредитуванн¤3. Ќа¤вн≥сть документац≥њ у кл≥Їнта 4. редитна за¤вка та кредитний догов≥р5. ≤нформац≥¤ сторонн≥х ос≥б (пол≥тики, економ≥сти, громадськ≥ д≥¤ч≥) про зовн≥шн≥ фактори зм≥ни умов економ≥чноњ д≥¤льност≥

ќдн≥м з принцип≥в банк≥вського кредитуванн¤ Ї забезпечен≥сть зобов'¤зань продавц¤ позичальнику щодо поверненню позички. «абезпеченн¤ зобов'¤зань може дос¤гатис¤ за рахунок застави позичальником майна, на що банком в в≥дпов≥дност≥ з д≥ючим законодавством може бути звернуте ст¤гненн¤, гарант≥њ (поручительства), ст¤гненн¤ пен≥ ≥ т.д.

ћайно ≥ ≥нш≥ форми зобов'¤зань продавц¤ позичальника перед банком повинн≥ задовольн¤ти наступним вимогам:

1. ¬исока л≥кв≥дн≥сть.

2. —проможн≥сть до тривалого строку збер≥ганн¤ (¤к м≥н≥мум прот¤гом строку погашенн¤ позички).

3. —таб≥льн≥сть ц≥н на заставлене майно.

4. Ќизьк≥ витрати по збер≥ганню ≥ реал≥зац≥њ застави.

¬ залежност≥ в≥д того, наск≥льки заставлене майно в≥дпов≥даЇ даним вимогам, вар≥юЇтьс¤ обс¤г позики, що видаЇтьс¤. –озм≥р позики п≥д заставу встановлюЇтьс¤ в процентах до ринковоњ вартост≥ застави в момент укладанн¤ кредитноњ угоди. ¬ випадку неплатоспроможност≥ позичальника кредитор маЇ право реал≥зац≥њ застави з метою в≥дшкодуванн¤ з виторгуваних кошт≥в боргу кл≥Їнта ≥ витрат по реал≥зац≥њ. ¬иручка що залишилас¤ повертаЇтьс¤ позичальнику. якщо виручена сума ви¤витьс¤ недостатньою, то кредитор маЇ право ф≥нансовоњ претенз≥њ до позичальника.

Ќайб≥льш розповсюдженими Ї наступн≥ нос≥њ забезпеченн¤ кредит≥в:

1.√арант≥¤ (поручительство) - зобов'¤занн¤ продавц¤ третьоњ особи погасити борг позичальника в випадку його неплатоспроможност≥. ќформл¤Їтьс¤ в вигл¤д≥ самост≥йних зобов'¤зань продавц¤ гаранта за допомогою передатного надпису на вимоз≥ боргу (≥ндосаменту). ¬ рол≥ гаранта (поручител¤) можуть виступати банки.

2.ѕереуступка контракт≥в - форма, що практикуЇтьс¤ при кредитуванн≥ буд≥вельних компан≥й або ф≥рм, ¤к≥ зд≥йснюють регул¤рн≥ поставки товару (наданн¤ послуг) контракт≥в. ѕозичальник переуступаЇ контракт банку, що кредитуЇ, в результат≥ чого надходженн¤ в≥д замовника по оплат≥ роб≥т зараховуютьс¤ суму прем≥њ в погашенн¤ заборгованост≥ по позиц≥.

3.ѕереуступка деб≥торськоњ заборгованост≥ - це передача банку п≥дл¤гаючих до оплати рахунк≥в за поставлен≥ позичальником товари. ѕереуступки можуть бути двох вид≥в - з пов≥домленн¤м деб≥тор≥в ≥ без пов≥домленн¤ деб≥тор≥в.

4.«абезпеченн¤ товарними запасами. «аставою при ц≥й форм≥ виступають парт≥њ сировини, матер≥ал≥в, готовоњ продукц≥њ. ѕеревага в≥ддаЇтьс¤ товару, торг≥вл¤ ¤кими ведетьс¤ на б≥рж≥ ≥ по ¤ким легко визначити ринкову ц≥ну.

5.¬ексель позичальника - цей зас≥б оформленн¤ застосовуЇтьс¤ при кредитуванн≥ форм роздр≥бноњ торг≥вл≥.

6.«абезпеченн¤ шл¤ховими документами - використовуЇтьс¤ при кредитуванн≥ експортно-≥мпортних торговельних операц≥й. ¬ цьому випадку в ¤кост≥ застави по короткостроковим позикам виступають документи, що засв≥чують в≥двантаженн¤ товар≥в (коносаменти ≥ накладн≥). оносаменти застосовуютьс¤ при оформленн≥ в≥двантажень товарно-матер≥альних ц≥нностей морським ≥ р≥чковим транспортом, накладн≥ - ≥ншими видами транспорту. ”мовою видач≥ кредиту п≥д забезпеченн¤ шл¤ховими документами Ї страхуванн¤ вантажу.

7.«абезпеченн¤ нерухомим майном - використовуЇтьс¤ при видач≥ крупних довгострокових кредит≥в, що називаютьс¤ ≥потечними позиками. ¬ ¤кост≥ застави можуть виступати:

- земельн≥ д≥л¤нки, с≥льськогосподарськ≥ буд≥вл≥, прим≥щенн¤.

- житлов≥ будинки, квартири.

«абезпеченн¤ кредиту оформлюЇтьс¤ борговими зобов'¤занн¤ми продавц¤ - ≥потекою. ѕо де¤ким видам ≥потечних позик банк може видавати ≥потеки ≥ндив≥дуальним ≥нвесторам. ÷е зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом випуску ц≥нних папер≥в (обл≥гац≥й), що забезпечуютьс¤ ≥потеками. ƒох≥д банку складаЇтьс¤ з р≥зниц≥ м≥ж позичковим процентом, що платить позичальник банку ≥ процентом по ц≥нним паперам, що банк виплачуЇ њхн≥м держател¤м.

8.«абезпеченн¤ рухомим майном. ¬иди застави:

- устаткуванн¤, машини, механ≥зми

- дл¤ ≥ндив≥дуальних позичальник≥в - товари тривалого користуванн¤ (в т.ч. автомоб≥л≥)

9.«абезпеченн¤ ц≥нними паперами. ¬ заставу приймаютьс¤ державн≥ ц≥нн≥ папери ≥ папери корпорац≥й. ќбов'¤зковою умовою Ї л≥кв≥дн≥сть ц≥нних папер≥в. ѕозичен≥ кошти не повинн≥ бути направлен≥ на покупку нових ц≥нних папер≥в.

10.«абезпеченн¤ дорогоц≥нними металами - в ¤кост≥ застави приймаютьс¤ монети, зливки, вироби з золота, ср≥бла ≥ платини, дорогоц≥нн≥ камен≥ та ≥н. ÷ей зас≥б використовуЇтьс¤ досить р≥дко.

¬ практиц≥ роботи украњнських банк≥в найб≥льш розповсюдженими формами забезпеченн¤ зобов'¤зань Ї застава майна, гарант≥¤ (поручительство) третьоњ особи, ст¤гненн¤ пен≥ ≥ штраф≥в в користь банку, страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ позичальника перед банком за непогашенн¤ кредит≥в ≥ ризику непогашенн¤ кредит≥в. ѕравов≥ форми застави визначен≥ ÷ив≥льним кодексом ”крањни.

ѕ≥дготовка до заключенн¤ кредитного договору.

–озроблюючи умови майбутньоњ позички, банк повинен передус≥м визначити вид кредиту, що залежить в≥д багатьох фактор≥в. Ѕанк≥вськ≥ позички можуть бути використан≥ дл¤ формуванн¤ оборотного ≥ основного кап≥талу. √рошов≥ кошти, необх≥дн≥ дл¤ погашенн¤ позик акумулюютьс¤ по р≥зному. ѕозичен≥ кошти, використан≥ дл¤ формуванн¤ оборотного кап≥талу, вив≥льн¤ютьс¤ п≥сл¤ завершенн¤ його кругооб≥гу, ¤к правило, п≥сл¤ реал≥зац≥њ продукц≥њ, ≥ з'¤вл¤Їтьс¤ можлив≥сть погасити кредит. ÷ей кругооб≥г ¤к правило, не перевищуЇ одного року ≥ тому позики, вкладен≥ в оборотний кап≥тал, в≥днос¤тьс¤ до короткострокових. якщо позичка використовуЇтьс¤ дл¤ придбанн¤ обладнанн¤, транспортних засоб≥в або ≥нших вид≥в основних фонд≥в, то засоби дл¤ њњ погашенн¤ будуть отриман≥ т≥льки п≥сл¤ тривалого пер≥оду експлуатац≥њ, тому тут вимагаЇтьс¤ довгостроковий кредит. Ѕанк повинен запропонувати кл≥Їнту той вид кредиту, що в≥дпов≥даЇ характеру кредитованого заходу.

ѕереговори по укладанню кредитного договору з кл≥Їнтом.

ѕри цьому кл≥Їнту надаютьс¤ пропозиц≥њ з умов майбутньоњ угоди - процентноњ ставки, ком≥с≥њ, забезпеченн¤, ц≥ пропозиц≥њ можуть ≥стотно в≥др≥зн¤тис¤ в≥д умов, що м≥ст¤тьс¤ в кредитн≥й за¤в≥ кл≥Їнта. «ближенн¤ позиц≥й банку ≥ дос¤гненн¤ компром≥су Ї к≥нцевою метою переговор≥в.

ѕ≥сл¤ того, ¤к дос¤гнута згода по вс≥м умовам кредитноњ угоди, п≥дготовл¤Їтьс¤ заключенн¤. ÷ей документ подаЇтьс¤ кредитному ком≥тету дл¤ затвердженн¤. ¬одночас п≥дписуЇтьс¤ ≥ кредитний догов≥р. « метою контролю за погашенн¤м кредиту ≥ забезпеченн¤м нарахуванн¤ процент≥в видача позик проводитьс¤ з окремих особових позичкових рахунк≥в. редит може видаватис¤ одноразово, або частинами в строки, визначен≥ в кредитному договор≥.

¬идана позика може зараховуватис¤ на розрахунковий рахунок, окремий депозитний рахунок позичальника, або депонуватис¤ на рахунку "„еков≥ книжки ≥ акредитиви", використовуватис¤ в ≥ншому пор¤дку, зазначеному в договор≥.

якщо в процес≥ кредитуванн¤ зм≥нилис¤ умови зд≥йсненн¤ кредитного проекту, заходи по незалежним причинам призвели позичальника до додатковоњ потреби в грошових коштах, банк може задовольнити цю потребу на умов≥ укладанн¤ додатковоњ угоди.

Ѕанк може надати в≥дстрочку погашенн¤ кредиту. ÷е допускаЇтьс¤ при виникненн≥ ф≥нансових труднощ≥в ≥з-за непередбачених обставин. “ака в≥дстрочка надаЇтьс¤ на погоджений з банком пер≥од п≥д п≥двищений процент ≥ повинна бути обумовлена в кредитному договор≥.

онтроль з боку банку за виконанн¤м умов кредитного договору.

ѕроцес кредитуванн¤ включаЇ контроль з боку банку за виконанн¤м умов кредитного договору. ќсоблива увага прид≥л¤Їтьс¤ своЇчасност≥ сплати позичальником чергових внеск≥в в погашенн¤ позики ≥ процент≥в по н≥й. ќск≥льки в кожн≥й позиц≥ ≥снуЇ ризик непогашенн¤ боргу ≥з-за непередбачених обставин, банк прагне видавати кредити найб≥льш над≥йним кл≥Їнтам. ќднак в≥н не повинен втрачати можливостей розвивати своњ позичков≥ операц≥њ по наданню кредит≥в, пов'¤заних з п≥двищеним ризиком, тому, що вони принос¤ть б≥льш високий дох≥д.

“руднощ≥ з погашенн¤м позик можуть виникати по р≥зноман≥тним причинам, найб≥льш розповсюдженими Ї: помилки ≥ недогл¤ди самого банку, допущенн≥ при розгл¤д≥ кредитноњ за¤вки, розробц≥ умов кредитного договору ≥ наступному контрол≥ (наприклад не¤к≥сно проведена оц≥нка кредитоспроможност≥ кл≥Їнта, неповне в≥дображенн¤ умов в договор≥ ≥ т.д.); неефективна робота кл≥Їнта, що отримав позику (слабке кер≥вництво, пог≥ршенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, зростанн¤ витрат ≥ т.д.); фактори, що не знаход¤тьс¤ п≥д контролем банку (пог≥ршенн¤ економ≥чноњ кон'юнктури, зм≥ни пол≥тичноњ ситуац≥њ, законодавства).

ѕроблемн≥ кредити, ¤к правило, не виникають зненацька. ™ численн≥ сигнали про те, що ф≥нансове положенн¤ позичальника пог≥ршуЇтьс¤ ≥ що виданий йому кредит не буде погашений в строк або не буде повернутий. ÷≥ пов≥домленн¤ прац≥вник банку повинен ум≥ти ви¤вити. ƒл¤ цього використовуЇтьс¤: анал≥з бухгалтерськоњ ≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥, особист≥ контакти з позичальником, пов≥домленн¤ трет≥х ос≥б ≥ т.д.

онтроль за своЇчасним ≥ повним погашенн¤м кредиту ≥ виплатою процент≥в по ньому Ї важливим етапом процесу кредитуванн¤. ¬≥н зд≥йснюЇтьс¤ систематичними шл¤хом анал≥зу досьЇ позичальника, перегл¤ду кредитного портфел¤ банку, оц≥нка стану позик ≥ проведенн¤ аудиторських перев≥рок.

як вже говорилос¤, кожний банк розробл¤Ї ≥ зд≥йснюЇ свою пол≥тику, що складаЇтьс¤ п≥д впливом поточних ≥ перспективних задач банку. ¬ процес≥ проведенн¤ кредитних операц≥й банк дотримуЇтьс¤ кредитноњ пол≥тики ≥ тому пер≥одично анал≥зуЇ склад ≥ структуру виданих позик або кредитний портфель. ¬≥д структури ≥ ¤кост≥ кредитного портфел¤ в значн≥й м≥р≥ залежить його тривал≥сть, репутац≥¤ ≥ ф≥нансовий усп≥х. “ому банку необх≥дно ретельно анал≥зувати ¤к≥сть позик, проводити незалежн≥ експертизи крупних кредитних проект≥в ≥ заход≥в, ви¤вл¤ти випадки в≥дхиленн¤ в≥д кредитноњ пол≥тики.

онтроль за крупними, особливо крупними ≥ проблемними позиками може перебувати в повторному анал≥з≥ бухгалтерських ≥ ф≥нансових зв≥т≥в, перев≥рц≥ документац≥њ, ¤кост≥ забезпеченн¤. ѕри контрольн≥й перев≥рц≥ знов розгл¤даЇтьс¤ питанн¤ про в≥дпов≥дн≥сть даноњ позички ц≥л¤м ≥ установкам кредитноњ пол≥тики банку.

¬ практиц≥ роботи акц≥онерних банк≥в ”крањни використовуЇтьс¤ наступна класиф≥кац≥¤ кредит≥в за ступенем ризику: стандартн≥, задов≥льн≥, граничн≥, сумн≥вн≥ ≥ безнад≥йн≥.

¬ажливою формою контролю за ¤к≥стю кредитного портфел¤, що використовуЇтьс¤ банками зах≥дних крањн, Ї аудиторська перев≥рка позик. ¬она зд≥йснюЇтьс¤ спец≥альним в≥дд≥лом, п≥дв≥домчим контролеру банку ≥ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д звичайного контролю кредитного портфел¤ тим, що виробл¤Їтьс¤ негласно роб≥тниками незалежних служб, не зв'¤заних з кредитними в≥дд≥лами.

–езультати аудиторськоњ перев≥рки в≥дображаютьс¤ в спец≥альному зв≥т≥, що надаЇтьс¤ кер≥вництву банку ≥ його п≥дрозд≥лам. Ќар¤ду з оц≥нкою кредитного портфел¤ аудитори дають рекомендац≥њ по поглибленню кредитноњ роботи, а ¤кщо необх≥дно, то ≥ зм≥н≥ в банку метод≥в. що склалис¤ ≥ форм кредитуванн¤.

ѕогашенн¤ кредиту

ћоже зд≥йснюватис¤ р≥зними способами: одноразовим внеском по зак≥нченню строку позики, р≥вном≥рними внесками прот¤гом пер≥оду д≥њ кредитноњ угоди, шл¤хом направленн¤ на погашенн¤ кредиту виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ. ¬ випадку погашенн¤ кредиту р≥вном≥рними внесками розробл¤Їтьс¤ граф≥к погашенн¤ в в≥дпов≥дност≥ з≥ строками оборотност≥ того кап≥талу, на формуванн¤ ¤кого видаЇтьс¤ позика. Ѕ≥льш≥сть банк≥вських позик видаЇтьс¤ п≥д певний вид забезпеченн¤.

¬елика увага при структуруванн≥ позики прид≥л¤Їтьс¤ визначенню вартост≥ кредиту, що складаЇтьс¤ з процентноњ ставки, ком≥с≥њ за видачу ≥ оформленн¤ кредит≥в ≥ ≥нших елемент≥в. ѕри визначенн≥ процентноњ ставки необх≥дно враховувати р≥зноман≥тн≥ фактори, притаманн≥ конкретн≥й угод≥, њњ м≥сцю ≥ часу. якщо, наприклад, кл≥Їнт користуЇтьс¤ ≥ншими видами послуг даного банку, в результат≥ чого банк повинен отримати дох≥д, те в≥н повинен прагнути покращити ≥ зберегти в≥дношенн¤ з кл≥Їнтом.

ћожливост≥ удосконаленн¤ проведенн¤ кредитних операц≥й комерц≥йними банками ”крањни.

¬ умовах економ≥чноњ нестаб≥льност≥ д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в ви¤вилась дуже пов'¤заною з проблемою неповерненн¤ кредит≥в, до чого призвело р≥зке зниженн¤ кредитоспроможност≥, тобто неможлив≥сть своЇчасного та в повному обс¤з≥ поверненн¤ одержаних позичок. ÷¤ проблема, в свою чергу, пов'¤зана з р≥зким спадом виробництва в реальному сектор≥ економ≥ки, але суттЇвий вплив на нењ мала ≥ недостатньо виважена пол≥тика багатьох комерц≥йних банк≥в "новоњ хвил≥", що виникли в умовах високоњ ≥нфл¤ц≥њ ≥ головне джерело своњх прибутк≥в вбачають у високих в≥дсотках за кредити. ’оча частково ситуац≥¤ й зм≥нюЇтьс¤ на краще, але все ще залишаЇтьс¤ вкрай напруженою, оск≥льки такого натиску не витримують не т≥льки кл≥Їнти банк≥в, але й банки. “ак, станом на 01.11.1996 р. ≥з 231 комерц≥йного банку 22 перебували в процес≥ л≥кв≥дац≥њ, 8 - збанкрут≥ли, щодо 6 банк≥в прийн¤то р≥шенн¤ щодо припиненн¤ д≥¤льност≥, а 28 комерц≥йних банк≥в працюють у режим≥ ф≥нансового оздоровленн¤.

«а останн≥ роки темпи кредитуванн¤ комерц≥йними банками суб'Їкт≥в господарюванн¤ суттЇво спов≥льнились. —таном на 01.02.1997 р. залишки заборгованост≥ за кредитами складали 5.09 млрд грв., тод≥ ¤к на к≥нець 1996 року вони складали 5.45 млрд грв. ¬ 1992 роц≥ в пор≥вн¤нн≥ з 1991 обс¤ги кредитуванн¤ зросли в 28 раз≥в, у 1995 - т≥льки на 164%, в 1996 роц≥ лише на 33%.

«начн≥ зм≥ни структур≥ ¤к короткотерм≥нового, так ≥ довготерм≥нового кредитуванн¤ в≥дображають реальн≥ труднощ≥ перех≥дного пер≥оду до ринкових в≥дносин. «а останн≥ два роки частка кредит≥в у матер≥альне виробництво скоротилась на 6.3 процентн≥ пункти, тод≥ ¤к кредити дл¤ зд≥йсненн¤ розрахунк≥в зб≥льшилась на 7.9 процентного пункту, хоча кризу неплатеж≥в ще не вдалос¤ подолати ≥ позитивних зрушень у вир≥шенн≥ цього питанн¤ ще не пом≥тно.

Ќайб≥льшими позичальниками комерц≥йних банк≥в поки що залишаютьс¤ державн≥ п≥дприЇмства ≥ орган≥зац≥њ. Ќа них у с≥чн≥ 1997 року припадаЇ близько 60% кредит≥в, але ¤кщо пор≥вн¤ти цей показник з р≥внем 1995 року, то можна зробити висновок про зм≥ни на користь недержавного сектора ≥ домашн≥х господарств, частка ¤ких за два роки зросла на 2 процентних пункти.

” зв'¤зку з ц≥лою низкою чинник≥в макро- та м≥кроеконом≥чного характеру розгортанн¤ короткострокового та довгострокового кредитуванн¤ об'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ в останн≥ роки було г≥пертрофованим, а тому негативно вплинуло на переб≥г де¤ких економ≥чних под≥й ≥ ¤вищ. —тр≥мке наростанн¤ обс¤г≥в кредитуванн¤ в 1992-1994 роках на фон≥ запровадженоњ Ќац≥ональним банком ”крањни пол≥тики "дешевих грошей" призвело до стр≥мкого п≥двищенн¤ обл≥ковоњ ставки в 1992 роц≥ на р≥вн≥ 80%, у 1993 - до 190, в 1994 роц≥ - до 225.9%.

¬≥дпов≥дно до такого п≥двищенн¤ обл≥ковоњ ставки зросли ≥ процентн≥ ставки комерц≥йних банк≥в: в 1993 роц≥ в пор≥вн¤нн≥ з 1992 - в 2.91 рази, в 1994 - 2.65, в 1995 - 1.41, знизившись у 1996 роц≥ фактично до р≥вн¤ 1992 року. —л≥д зазначити, що на фон≥ такого розбалансуванн¤ ф≥нансово-кредитноњ системи пол≥тика багатьох комерц≥йних банк≥в не була виваженою - б≥льш≥сть њз них намагалась одержати максимальний прибуток, ор≥Їнтуючись на один вид активних операц≥й - кредитуванн¤, причому в досить агресивн≥й форм≥. “ак, ¤кщо в 1992 роц≥ маржа м≥ж в≥дсотками за кредитами та депозитами складала 8 процентних пункт≥в, то в 1995 роц≥ - 45.9. ѕрот¤гом 1996 року в≥дбулось затуханн¤, а за с≥чень 1997 року маржа фактично знизилась до 40%, але все же залишаЇтьс¤ все ще високою. ѕроведений анал≥з дозвол¤Ї зрозум≥ти, чому в комерц≥йних банках виникли проблеми з поверненн¤м кредит≥в. ѕерша ≥ головна причина - економ≥чний егоњзм банк≥в, небажанн¤ зрозум≥ти потреби кл≥Їнт≥в ≥ допомогти њм у розв'¤занн≥ њх ф≥нансових проблем. ƒруга причина - г≥пертрофоване у¤вленн¤ про сутн≥сть ≥ завданн¤ банку: б≥льш≥сть банк≥вських прац≥вник≥в, част≥ше за все не мали необх≥дноњ осв≥ти ≥ не знають або просто не розум≥ють сутн≥сть вс≥х активних операц≥й банку ≥ тому сконцентровують д≥¤льн≥сть в основному на кредитуванн≥.

Ќасл≥дком такоњ пол≥тики можна вважати банкрутство досить великих банк≥в - "INKO", "¬≥дродженн¤", "√радобанк", а також значну частку неповернених кредит≥в. —таном на 01.01.97 безнад≥йн≥ кредити, видан≥ комерц≥йним банкам, складали близько 2%. ѕрострочен≥ кредити за 1996 р≥к зросли на 31.9%, а њх частка в загальн≥й заборгованост≥ дос¤гла 13.4%. ѕитома вага пролонгованих кредит≥в на початок 1997 року складала 15.3%, що св≥дчить про нестаб≥льн≥сть комерц≥йних банк≥в.

ќсобливо сл≥д сказати про наданн¤ кредит≥в нерезидентам - у 1995-1997 роках кредити, видан≥ в ≥ноземн≥й валют≥ фактично на 99% були прострочен≥ або пролонгован≥, що наводить на думку про безп≥дставн≥сть наданн¤ њх.

√рунтуючись на проведеному анал≥з≥ потр≥бно заначати, що досить важливою проблемою Ї визначенн¤ кредитоспроможност≥ кл≥Їнта та розробка стратег≥њ своЇњ д≥¤льност≥.

«г≥дно з ѕоложенн¤м Ќац≥онального банку ”крањни "ѕро кредитуванн¤" є246 в≥д 29.09.95 (з наступними доповненн¤ми) головним принципом кредитуванн¤ банк≥в Ї забезпечен≥сть кредиту, що "означаЇ на¤вн≥сть у банка права дл¤ захисту своњх ≥нтерес≥в, недопущенн¤ збитк≥в в≥д неповерненн¤ боргу через неплатоспроможн≥сть позичальника". ¬≥дпов≥дно до даного ѕоложенн¤ основними критер≥¤ми оц≥нки кредитоспроможност≥ позичальника можуть бути:

- забезпечен≥сть власними коштами не менш, н≥ж на 50% видатк≥в позичальника (кл≥Їнта);

- репутац≥¤ позичальника (квал≥ф≥кац≥¤, зд≥бност≥ кер≥вника, дотриманн¤ д≥ловоњ етики, догов≥рноњ, плат≥жноњ дисципл≥ни тощо);

- оц≥нка продукц≥њ, що випускаЇтьс¤, на¤вн≥сть замовленн¤ на њњ реал≥зац≥ю, конкурентоздатн≥сть на внутр≥шньому та зовн≥шньому ринках, попит на продукц≥ю, обс¤ги експорту;

- економ≥чна кон'юнктура (перспективи розвитку п≥дприЇмства-позичальника, на¤вн≥сть дрежер-кошт≥в дл¤ кап≥таловкладень).

јнал≥зуючи запропонован≥ критер≥њ, можна сказати, що кр≥м першого, решта мають ¤к≥сний характер, а завданн¤ визначенн¤ певних к≥льк≥сних параметр≥в та њх оц≥нки повн≥стю покладен≥ на менеджер≥в комерц≥йного банку. «г≥дно з вказаними критер≥¤ми оц≥нки кредитоспроможност≥ позичальника у в≥тчизн¤н≥й практиц≥ вс≥ кредит под≥л¤ютьс¤ на п'¤ть груп: стандартн≥, нестандартн≥, сумн≥вн≥, небезпечн≥ та безнад≥йн≥.

√оловною метою оц≥нки кредитоспроможност≥ кл≥Їнта Ї визначенн¤ ризику, ¤кий банк може вз¤ти на себе, обс¤г≥в кап≥талу, що перебувають п≥д ризиком, та розробка заход≥в щодо запоб≥ганн¤ або усуненн¤ ризику. ¬себ≥чна оц≥нка ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ позичальника та врахуванн¤ можливих ризик≥в за кредитними операц≥¤ми дають змогу комерц≥йному банку б≥льш ефективно зд≥йснювати управл≥нн¤ кредитними ресурсами та одержувати стаб≥льн≥ прибутки.

¬ажливою проблемою забезпеченн¤ поверненн¤ наданих позичок Ї визначенн¤ форм та джерел забезпеченн¤ поверненн¤ позики, п≥д ¤кими розум≥ють конкретне ф≥нансове джерело погашенн¤ боргу, юридичне оформленн¤ права позичальника на його використанн¤, орган≥зац≥ю контролю банку за достатн≥стю та сприйн¤тлив≥стю цього джерела, що гарантувало б позичальнику збереженн¤ та моб≥льн≥сть його позичкових ресурс≥в.

≤з загального обс¤гу кредитноњ заборгованост≥ комерц≥йним банкам ”крањни станом на 01.01.1997 р. 44,2% кредит≥в видано п≥д заставу майна, 12,4% п≥д страхуванн¤, гарант≥ю та поручительство, 2,7% п≥д гарант≥ю ур¤ду, а 5,2% п≥д гарант≥ю ≥нших банк≥в. “аким чином, переважною формою забезпеченн¤ поверненн¤ кредиту Ї його видача п≥д заставу високол≥кв≥дних матер≥альних об'Їкт≥в, ц≥нностей та ≥ншого майна. ќстанн≥м часом поширенн¤ набуваЇ тенденц≥¤ видач≥ позики п≥д заставу ц≥нних папер≥в, ¤ку можна охарактеризувати позитивно, особливо коли мова йде про обл≥гац≥њ внутр≥шньоњ державноњ позики, що мають 100-в≥дсоткову л≥кв≥дн≥сть.

ѕро розвиток короткострокового ≥ довгострокового кредитуванн¤ св≥дчать наступн≥ дан≥:

“аблиц¤ 2. ќбс¤ги ≥ структура кредит≥в, наданих комерц≥йними банками суб'Їктам господарюванн¤ в 1991-1997 роц≥.

¬ тому числ≥

–оки ¬сього у валют≥ за терм≥ном

нац≥ональн≥й ≥ноземн≥й короткостроков≥ довгостроков≥

«алишки заборгованост≥ на к≥нець пер≥оду млн грв.

1991 0.97 0.97 - 0.85 0.12

1992 27 24 3 26 1

1993 406 385 21 396 11

1994 1558 1199 359 1381 176

1995 4113 3029 1084 3678 435

1996 5452 4102 1350 4885 607

1997 (с≥чень) 5093 3752 1342 4472 621

ѕитома вага у загальному обс¤з≥, %

1991 100 100 - 87.2 12.8

1992 100 90.6 9.4 95.4 4.6

1993 100 94.8 5.2 97.4 2.6

1994 100 77.0 23.0 88.7 11.3

1995 100 73.6 26.4 89.4 10.6

1996 100 75.2 24.8 88.9 11.1

1997 (с≥чень) 100 73.2 26.3 87.8 12.2

“аблиц¤ 3. —труктура кредит≥в за сферами ≥ секторами народного господарства в 1995-1997 роках,%

ѕоказники 1995р.млн. грв 1996р.млн грв. 1997р.(с≥чень)млн грв.

редитуванн¤ за сферами народного господарства: матер≥альне виробництво 62.2 61.1 56.3

невиробнича сфера 14.1 10.7 12.5

зд≥йсненн¤ розрахунк≥в 23.3 28.2 31.2

редитуванн¤ сектор≥в народного господарства:державний 63 64 60

домашн≥ господарства 33 31 35

редити в ≥ноземн≥й валют≥ за секторами:державний 4 5 5

недержавний 49 53 52

≥нш≥ сектори (домашн≥ господарства, ф≥нансов≥ небанк≥вськ≥ орган≥зац≥њ, некомерц≥йн≥ орган≥зац≥њ) 1 0 1

редити, надан≥ комерц≥йними банками ”крањни нерезидентам, 35 43 36

в т.ч прострочен≥ та пролонгован≥ 35 42 36

“аблиц¤ 4.

јнал≥зуючи дан≥ таблиц≥ 4 можна зробити висновок, що з плином часу питома вага кредит≥в, виданих в нац≥ональн≥й валют≥ зменшуЇтьс¤, а в ≥ноземн≥й зростаЇ. ÷е можна по¤снити нестаб≥льн≥стю нац≥ональноњ валюти ≥ недов≥рою до нењ з боку украњнських банк≥р≥в.

“аблиц¤ 5.

«г≥дно даних таблиц≥ 5 можна зробити висновок, що в останн≥й час зросла питома вага довгострокових кредит≥в, наданих украњнськими банками. ÷е можна по¤снити тим, що банк≥вськ≥ установи почали надавати кредити в галуз≥ народного господарства, ¤к≥ потребують довгострокових вкладень, а також частково тим, що велика частина кредит≥в пролонгована, що робить вигл¤д того, що банки надають довгостроков≥ кредити.

ѕ≥двод¤чи п≥дсумки викладеного, сл≥д зазначити актуальн≥сть питанн¤ оц≥нки кредитоспроможност≥ кл≥Їнт≥в банку не т≥льки дл¤ них самих, але ≥ дл¤ позичальника, оск≥льки правильне законодавче ≥ нормативне врегулюванн¤ таких в≥дносин спри¤Ї своЇчасному поверненню кошт≥в, прискоренню об≥гу њх, стимулюючи тим самим подальший розвиток економ≥ки.

¬икористана л≥тература:

1. «акон ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть".

2. ™п≥фанов ј., ћ≥щенко ¬. ѕроблеми кредитуванн¤ та оц≥нки кредитоспромож-ност≥ кл≥Їнт≥в банку// Ѕанк≥вська справа є5, 1997 р≥к, ст.39-45.

3. овальчук “.“., оваль ћ.ћ. Ћ≥кв≥дн≥сть комерц≥йного банку. ињв: «нанн¤, 1996.

4. олесников ¬.»., ѕроливецка¤ Ћ.ѕ., јлександрова Ќ.“. Ѕанковское дело. ћосква: ‘инансы и статистика,1995.

5. ћаркова ќ.ћ., —ахарова Ћ.—., —идоров ¬.Ќ. оммерческие банки и их операции. ћосква: Ѕанки и биржи, "ёЌ»“»", 1995.

6. ћороз ј. ќсновы банковского дела. иев: ”‘ЅЎ - 1994.

7. ћороз ј.Ќ. оммерческие банки: активные операции. иев: ”‘ЅЎ, 1996. 57 стр.

8. ћороз ј.Ќ. оммерческие банки: финансова¤ устойчивость коммерческого банка. иев: ”‘ЅЎ, 1996. 56 стр.

9. ѕантелеЇв ¬≥тал≥й, ’ал¤ва —в≥тлана. ‘≥нансова ст≥йк≥сть комерц≥йного банку: проблеми регулюванн¤// Ѕанк≥вська справа є1, 1996 р≥к, ст.32-40.

10. –аЇвський ост¤нтин. ќсобливост≥ регулюванн¤ та анал≥зу д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в// Ѕанк≥вська справа є2, 1997 р≥к, ст. 31-32.

11. —угон¤ко ќлександр. –оль комерц≥йних банк≥в у встановленн≥ нац≥ональноњ економ≥ки// «акон ≥ Ѕ≥знес є24, 1996 р≥к, ст. 4.

12. ”соскин ¬.ћ. —овременный коммерческий банк: управление и операции. ћосква: »ѕ÷ "¬азар-‘ерро",1994. 320 стр.