ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ќ—¬≤“» ” –јѓЌ»
»ѓ¬—№ »… Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќ»… ≈ ќЌќћ≤„Ќ»… ”Ќ≤¬≈–—»“≈“
афедра ф≥нанс≥в
урсова робота
Ќа тему :
ќбл≥к касового виконанн¤ бюджету установами банк≥вськоњ системи ≥ зв≥тн≥сть установ банк≥в по касовому виконанню бюджету.
« дисциплини " Ѕюджетний менеджмент "
" ”правл≥нн¤ державними
ф≥нансами "
Ќ≈” »ѓ¬ 1999
ѕЋјЌ
¬ступ
1. ќрган≥зац≥¤ бюджетного обл≥ку. —.2
2. асове виконанн¤ ƒержавного бюджету установами банку. —.4
3. азначейська система - трет≥й етап касового виконанн¤ ƒержавного бюджету. —.16
3.1. ‘ункц≥њ установ банк≥в при казначейськ≥й форм≥ виконанн¤ ƒержавного бюджету за видатками. —.18
3.2. ™диний казначейський рахунок. —.19
4 . ¬досконаленн¤ касового виконанн¤ ƒержавного бюджету. —.22
¬исновок.
Ћ≥тература.
ƒодатки.
¬—“”ѕ
ƒержавний бюджет ”крањни ≥ м≥сцев≥ бюджети концентрують показники утворенн¤ й використанн¤ грошових кошт≥в.
¬ажливе державне значенн¤ належить процесов≥ виконанн¤ ƒержавного бюджета, ¤кий не може бути забезпечений без ч≥ткой орган≥зац≥њ бюджетного обл≥ку.
ќсновне завденн¤ бюджетного обл≥ку - забезпеченн¤ своЇчасного ≥ повного надходженн¤ доход≥в у бюджет, своЇчасне ф≥нансуванн¤ заход≥в, передбачених видатковою частиною бюджету, забезпеченн¤ ц≥льового використанн¤ кошт≥в бюджету, ефективного використанн¤ њх за призначенн¤м.
«наченн¤ бюджетного обл≥ку зростаЇ в пер≥од, коли економ≥ка ≥ держава вражен≥ ≥нфл¤ц≥йними процесами.√оловним завданн¤м обл≥ку в цей пер≥од Ї забезпеченн¤ ч≥ткоњ орган≥зац≥њ бухгалтерського обл≥ку у використанн≥ бюджетних кошт≥в, державноњ дисципл≥ни в ус≥х органах управл≥нн¤ , ¤к≥ виконують бюджет, жорсткого режиму економ≥њ при ф≥нансуванн≥ видатк≥в бюджету ≥ њх використанн≥.
ќтже, бюджетний обл≥к в≥дображаЇ виконанн¤ бюджету через обл≥к: доход≥в, видатк≥в, грошових кошт≥в бюджету на рахунках, ф≥нансуванн¤ заход≥в, передбачених ≥ затверджених у бюджет≥, фонд≥в, резерв≥в й рахунк≥в, створюваних у процес≥ виконанн¤ бюджету, касового виконанн¤ бюджету ≥ виконанн¤ кошторис≥в видатк≥в бюджетнах установ. “ому бюджетний обл≥к даЇ повну картину виконанн¤ бюджет≥в вс≥х р≥вн≥в.
1.ƒержавний бюджет ≥ орган≥зац≥¤ його обл≥ку.
ƒл¤ виконанн¤ своњх фунуц≥й держава повинна мати достатн≥ грошов≥ фонди. ÷≥ фонди вона формуЇ шл¤хом перерозпод≥лу валового внутр≥шнього продукту. Ќайважлив≥шим засобом, через ¤кий держава зд≥йснюЇ розпод≥л ≥ перерозпод≥л внутр≥шнього продукту, Ї ƒержавний бюджет. „ерез бюджет держави в≥дтворюЇтьс¤ вс¤ багатогранна њњ д≥¤льн≥сть ≥ забезпечуЇтьс¤ виконанн¤ њњ заход≥в.
–озгл¤даючи бюджет ¤к економ≥чну категор≥ю, сл≥д зазначити, що в≥н в≥дображаЇ реальн≥ виробнич≥ в≥дносини, в≥дтворюЇ в≥дносини розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу, концентруЇ рух грошовоњ маси ¤к самост≥йноњ вартост≥, що н≥бито не пов'¤зана з рухом товарноњ маси.
Ѕюджет Ї важливим економ≥чним важелем держави, через ¤кий забезпечуЇтьс¤ контроль за станом виробництва. ¬ ц≥лому.
р≥м того, органи державноњ влади й управл≥нн¤, що затвержують ≥ виконують бюджет, мають можлив≥сть впли≥вати через нього на ф≥нансову д≥¤льн≥сть м≥сцевих орган≥в влади ≥ управл≥нн¤, ¤к≥ складають, затвержують бюджети адм≥н≥стротивно - територ≥альних орган≥в.
ƒоходна база вс≥х бюджет≥в формуЇтьс¤ за рахунок закр≥плених законами держави джерел доход≥в по в≥дпов≥дн≥й ланц≥ бюджетноњ системи. „ерез бюджет ф≥нансова д≥¤льн≥сть орган≥в управл≥нн¤ отримуЇ ц≥лком визначену в законодавчому ≥ нормативному план≥ базу дл¤ залученн¤ й витрачанн¤ грошових кошт≥в. Ѕюджет даЇ органам влади, ¤к≥ його затвержують, можлив≥сть контролювати д≥¤льн≥сть виконавчо-розпор¤дчих орган≥в, що складають ≥ виконують бюджет.’оча можливост≥ такого контролю обмежен≥.
онст≥туц≥Їю ”крањни надано вин¤ткове право затвержувати бюджет ¬ерховн≥й –ад≥, а адм≥н≥стративно-територ≥альн≥ бюджети - в≥дпов≥дним представницьким органам. ѕ≥сл¤ затвердженн¤ ƒержавний бюджет набуваЇ сили закону.
Ѕюджети вс≥х р≥вн≥в складають та виконують зг≥дно з бюджетною класиф≥кац≥Їю.
Ѕюджетна класиф≥кац≥¤ - це Їдина м≥жнародна система функц≥онального групуванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в бюджету за за однор≥дними ознаками; вона забезпечуЇ можлив≥сть пор≥внювати бюджетн≥ дан≥ р≥зних бюджет≥в, даЇ змогу визначитись щодо характеру регулюючих д≥й держави по надходженню дох≥дних джерел ≥ напр¤мах використанн¤ одержаних кошт≥в.
ƒержава повинна мати централ≥зований фонд кошт≥в, з ¤кого вона ф≥нансуЇ заходи, передбачен≥ законодавчими чи нормативними актами. ƒл¤ виконанн¤ ц≥Їњ функц≥њ держава регламентуЇ вс≥ в≥дносини, пов'¤зана з моб≥л≥зац≥Їю, розпод≥лом ≥ використанн¤м бюджету. Ѕюджетн≥ в≥дносини не можуть провадитись в житт¤ без бюджетного регулюванн¤, тому що вони завжди мають державно-владний характер.
Ѕюджетне регулюванн¤ передбачаЇ законодавче закр≥плен≥ в≥дсотков≥ в≥драхуванн¤ в≥д загальнодержавних податк≥в, збор≥в ≥ обов'¤зкових платеж≥в, встановлен≥ на дан≥й територ≥њ, а також дотац≥њ ≥ субвенц≥њ.
¬ажливе державне значенн¤ належить процесов≥ виконанн¤ ƒержавного ≥ м≥сцевих бюджет≥в, ¤кий не може бути забезпечений без ч≥ткоњ орган≥зац≥њ бюджетного обл≥ку.
Ѕюджетний обл≥к в≥дображаЇ виконанн¤ бюджету через обл≥к: доход≥в, видатк≥в, грошових кошт≥в бюджету на рахунках, ф≥нансуванн¤ заход≥в, передбачених ≥ затвержених у бюджет≥, фонд≥в, резерв≥в й рахунк≥в, створених у процес≥ виконанн¤ бюджету, касового виконанн¤ бюджету ≥ виконанн¤ кошторис≥в видатк≥в бюджетних установ. “ому бюджетний обл≥к даЇ повну картину виконанн¤ бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в.
Ѕюджетний обл≥к, ¤к один ≥з вид≥в бухгалтерського обл≥ку, Ї науково обгрунтованою системою нагл¤ду, в≥дображенн¤, групуванн¤ й узагальненн¤ та контролю за ¤к≥сними показниками виконанн¤ бюджету.
≤стотн≥сть бюджетного обл≥ку найб≥льш повно про¤влюЇтьс¤ в його функц≥¤х: нагл¤дов≥, в≥дображен≥, узагальненн¤, контролю виконанн¤ бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в та забезпеченн¤ збереженн¤ кошт≥в бюджету; вони вс≥ пов'¤зан≥ одна з одною ≥ доповнюють одна одну.
„ерез бюджетний обл≥к ви¤вл¤ютьс¤ вс≥ порушенн¤ бюджетного законодавства, невиконанн¤ вимог щодо режиму економ≥њ бюджетних кошт≥в.
Ѕюджетний обл≥к враховуЇ вс≥ кошти бюджету вс≥х рахунках ≥ в установах або ж передан≥ тому чи ≥ншому органов≥ влади, управл≥нн¤ або юридичн≥й особ≥, ¤ка того потребуЇ. ¬≥н необх≥дний дл¤ забезпеченн¤ збереженност≥ бюджетних кошт≥в через бюджет, у бухгалтерськихдокументах, складанн¤ бухгалтерського балансу й зв≥ту про виконанн¤ бюджету. Ѕухгалтерський обл≥к виконанн¤ бюджету даЇ змогу становити перепони крад≥жкам, розтратам та ≥ншим порушенн¤м у виконанн≥ бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в.
ѕредметом бюджетного обл≥ку Ї кошти ƒержавного бюджету ≥ бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в бюджетноњ системи та процес њх виконанн¤.
ќб'Їктом бюджетного обл≥ку Ї дох≥дна ≥ видатков≥ частини бюджету, кошториси витрат на утриманн¤ установ, орган≥зац≥й та ≥нш≥ заходи, ф≥нансован≥ з бюджету. ћетою бюджетного обл≥ку Ї сукупн≥сть прийом≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ одержанн¤ необх≥дних даних по викоананню бюджету, використанню кошт≥в.
ќрган≥зац≥¤ бюджетного обл≥ку необх≥дна не т≥льки дл¤ забезпеченн¤ дох≥дноњ та видатковоњ частин бюджету, а й дл¤ ор≥Їнтац≥њ кер≥вництва щодо економ≥чного розвитку держави та рег≥он≥в.
ќбл≥к бюджетних надходжень ведуть не т≥льки ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в та його органи на м≥сц¤х, а й державна податкова адм≥н≥страц≥¤ по податках, зборах та ≥нших надходженн¤х, а також Ќац≥ональний банк ”крањни ≥ його рег≥ональн≥ управл≥нн¤ разом з комерц≥йними банками, ¤ким ур¤дом надано право на роботу з бюджетом, вони виконують ≥ роботу за дорученн¤м ф≥нансових орган≥в в частин≥ виконанн¤ бюджету. онтроль за виконанн¤м ƒержавного бюджету виконуЇ ƒержавне азначейство, ¤ке веде обл≥к використанн¤ кошт≥в по галуз¤х та разом з ћ≥нф≥ном оперативно реагуЇ на вс≥ зм≥ни при виконанн≥.
√оловною метою ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в Ї забезпеченн¤ виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни, а ф≥нансових орган≥в - виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в, що потребуЇ ч≥ткоњ ≥нформац≥њ про виконанн¤ дох≥дноњ та видатковоњ частин бюджету.
«алежно в≥д пер≥оду виконанн¤ бюджету доходи можна под≥лити на планов≥ ≥ касов≥, а видатки - на фактичн≥ та касов≥.
“ак, ¤к в тем≥ роботи мова йде про обл≥к касового виконанн¤ бюджету, то дамо характеристику т≥льки касовим доходам та видаткам.
асов≥ доходи бюджету - доходи , ¤к≥ фактично над≥йшли на рахунки бюджету вс≥х р≥вн≥в. «авд¤ки цьому можна ч≥тко визначитись щодо виконанн¤ доход≥в бюджету, тому що њх надходженн¤ обл≥ковуЇтьс¤ по джерелах ≥ видатках надходжень.–езультати виконанн¤ дох≥дноњ частини бюджету визначаютьс¤ по касових доходах.
асов≥ видатки бюджету - кошти, перерахован≥ ƒержавним азначейством, або ф≥нансовими органами та видан≥ гот≥вкоюм≥н≥стерствам, в≥домствам, установам.ѓх обл≥к даЇ змогу контролювати загальний стан виконанн¤ бюджету, а пор≥вн¤нн¤ з фактичними видатками показуЇ х≥д виконанн¤ бюджету по видатках.
ќбл≥к операц≥й по виконанню доход≥в бюджету веде державна податкова адм≥н≥страц≥¤ по джерелах надходжен¤ та ланках бюджетноњ системи. ¬≥н ведетьс¤ в≥дпов≥дно чинного законодавства. ƒержавна адм≥н≥страц≥¤ веде обл≥к не т≥льки доход≥в, а разом з ф≥нансовими органами контролюЇ уастанови банк≥в по своЇчасному зарахуванню податк≥в, збор≥в та ≥нших платеж≥в на рахунки в≥дпов≥дних бюджет≥в ≥ своЇчасне виконанн¤ ними доручень по перерахуванн¤ кошт≥в розпор¤дниками: м≥н≥стерствам, в≥домствам, установам та орган≥зац≥¤м.
” ƒержавному азначейств≥, ћ≥н≥стерств≥ ф≥нанс≥в ≥ його органах та державн≥й податков≥й адм≥н≥страц≥њ обл≥к виконанн¤ бюджет≥в покладено на бухгалтер≥њ.
Ѕухгалтерський обл≥к базуЇтьс¤ на ч≥тк≥й систем≥ строгоњ документац≥њ: кожна операц≥¤ провадитьс¤ на основ≥ в≥дпов≥дного документу, при в≥дсутност≥ документ≥в операц≥њ не провад¤тьс¤. “акими документами можуть бути плат≥жн≥ дорученн¤ про перерахуванн¤ кошт≥в, розпор¤дженн¤ про ст¤гненн¤ кошт≥в, або чек на отриманн¤ гот≥вки та ≥н.
ƒл¤ узагальненн¤ даних бухгалтерського обл≥ку ≥ визначенн¤ стану виконанн¤ бюджету ф≥нансов≥ органи на основ≥ одержаних м≥с¤чних, квартальних, п≥вр≥чних, р≥чних зв≥т≥в розпор¤дник≥в кошт≥в та даних податкових адм≥н≥страц≥й ≥ ≥нших ф≥норган≥в складають зв≥ти про виконанн¤ бюджету: м≥с¤чн≥, квартальн≥, п≥вр≥чн≥, р≥чн≥.
‘≥нансуванн¤ видатк≥в ≥з бюджету провадитьс¤ по р≥чному з щоквартальною ≥ пом≥с¤чною ( з 1997 року) розбивкою розпису бюджету по доходах та видатках у рамках бюджетних призначень в м≥ру виконанн¤ кошторис≥в видатк≥в.
—уми кошт≥в, затверджен≥ в бюджет≥ по окремих заходах, - це бюджетн≥ асигнуванн¤ . ¬они визначають граничну суму кошт≥в, ¤ка може бути використана на проведенн¤ заход≥в, передбачених бюджетом чи кошторисом видатк≥в.
2. асове виконанн¤ ƒержавного бюджету установами банку.
асове виконанн¤ ƒержавного бюджету , державних позабюджетних фонд≥в (кр≥м ѕенс≥йного) , зг≥дно ѕостанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ Ќац≥онального банку в≥д 21 с≥чн¤ 1998 року є68 " ѕро вдосконаленн¤ касового виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни", провадитьс¤ через установи Ќац≥онального банку, ƒержавного експортно- ≥мпортного банку, јкц≥онерно-комерц≥йного агропромислового банку "”крањна", јкц≥онерно-комерц≥йного банку соц≥ального розвитку "”крсоцбанк", ”крањнського акц≥онерного промислово-≥нвестиц≥йного банку "ѕром≥нвестбанк", ƒержавного спец≥л≥зованого комерц≥йного ощадного банку, јкц≥онерного поштово-пенс≥йного банку "јваль" в≥дпов≥дно до угод, укладених √оловним управл≥нн¤м ƒержавного азначейства з банками.
÷≥ установи банк≥в виконуютьувесь комплекс операц≥й за доходами ≥ видатками ƒержавного бюджету.
«верненн¤ про доповненн¤ перел≥ку банк≥в, через ¤к≥ зд≥йснюЇтьс¤ касове виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни , розгл¤даютьс¤ аб≥нетом м≥н≥стр≥в ”крањни ≥ Ќац≥ональним банком ”крањни лише прот¤гом грудн¤ кожного року.«г≥дно ѕостанови " ѕро вдосконаленн¤ касового виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни", ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в за погодженн¤м з Ќац≥ональним банком дл¤ виконанн¤ окремих державних програм та проект≥в може залучати ≥нш≥ комерц≥йн≥ банки на тендерних умовах.
”станови названих комерц≥йних банк≥в в≥дкривають в≥дпов≥дним органам ƒержавного азначейства рахунки дл¤ обл≥ку доход≥в ƒержавного бюджету на балансовому рахунку є 2510 " ошти ƒержавного бюджету " за кодами бюджетноњ квал≥ф≥кац≥њ ≥ символами щом≥с¤чного зв≥ту, схеми зв≥ту по виконанню ƒержавного бюджету ”крањни (додаток 6). ¬иписки ≥з зазначених реЇстр≥в подаютьс¤ ƒержавному азначейству з додатком коп≥й плат≥жних документ≥в, зав≥рених банком.
ƒл¤ забезпеченн¤ правильност≥ зарахуванн¤ надходжень бюджету зг≥дно з бюджетною класиф≥кац≥Їю органи державного азначейства разом з податковими адм≥н≥страц≥¤ми за м≥с¤ць до настанн¤ нового року подають в≥дпов≥дним установам комерц≥йеих банк≥в списки платник≥в по кожному районов≥, м≥ст≥ ≥з зазначенн¤м виду платежу, а також списки п≥дрозд≥л≥в бюджетноњ класиф≥кац≥њ доход≥в, символ≥в зв≥тност≥ Ќац≥онального банку та номер≥в рахунк≥в, на ¤к≥ повинн≥ зараховуватис¤ платеж≥.
ѕлатники платеж≥в, збор≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в незалежно в≥д форм власност≥ зд≥йснюють розрахунки безпосередньо з державним та м≥сцевими бюджетами.
ѕри прийом≥ розрахункових документ≥в на сплату податк≥в та ≥нших платеж≥в до бюджету установи банк≥в перев≥р¤ють на¤вн≥сть у плат≥жних документах п≥дрозд≥л≥в бюджетноњ класиф≥кац≥њ та номер≥в банк≥вських рахунк≥в. ѕри њх в≥дсутност≥ так≥ документи до виконанн¤ банками не приймаютьс¤, а в≥дпов≥дальн≥сть л¤гаЇ на платника.
ƒл¤ забезпеченн¤ контролю за надходженн¤ми доход≥в ƒержавного бюджету, за своЇчасним њх перерахуванн¤м ћ≥н≥стерству ф≥нанс≥в”крањни та за достов≥рн≥стю зв≥т≥в щодо касового виконанн¤ ƒержавного бюджету, на рахунок є 3510 " ошти ƒержавного бюджету", в≥дкритому в ќѕ≈–” ЌЅ” в установах комерц≥йних банк≥в в≥дкриваютьс¤ окрем≥, особлив≥ активно- пасивн≥ рахунки на балансовому рахунку є2511 - " “ехн≥чний рахунок дл¤ перерахуванн¤ кошт≥в ƒержавного бюджету", на ¤кому в≥дображаЇтьс¤ сума щоденних перерахувань.”станови банк≥в щоденно, до 10 години ранку повинн≥ перерахувати по електронн≥й пошт≥ до рег≥ональних управл≥нь ЌЅ” всю суму доход≥в що над≥йшли на доходн≥ рахунки.
—уми доход≥в, що над≥йшли на рахунки є 2510, перераховуютьс¤ крмерц≥йними банками з рахунку є 2511 рег≥ональним управл≥нн¤м ЌЅ” на транзитн≥ балансов≥ рахунки є 3510.
–ег≥ональн≥ управл≥нн¤ ЌЅ” також щоденно, до 16 годин, перераховують отриманн≥ в≥д комерц≥йних банк≥в кошти по доходах бюджету, ¤к≥ над≥йшли на рахунки є 3510, перераховують з рахунк≥в є 3511 операц≥йному управл≥нню ЌЅ” на рахунки є 3510.
ѕерерахуванн¤ надходжень до бюджету провадитьс¤ у ц≥лих гривн¤х.
” зв≥тних балансах установи комерц≥йних банк≥в показують дан≥ по рахунку є 2510 в розгорнутому вигл¤д≥.
ƒл¤ обл≥ку кошт≥в ƒержавного бюджету, ¤к≥ надход¤ть в≥д комерц≥йних банк≥в, в управл≥нн¤х ЌЅ” в≥дкриваютьс¤ транзитн≥ рахунки на балансовому рахунку є 3510 " ошти ƒержавного бюджету ”крањни " в к≥лькост≥ 4 рахунк≥в .–ахунки в≥дкриваютьс¤ дл¤ кожного комерц≥йного банку з виведенн¤м наростаючих п≥дсумк≥в кредитних оборот≥в, що використовуютьс¤ дл¤ зв≥рки повноти перерахуванн¤ доход≥в ≥з щом≥с¤чними балансами комерц≥йних банк≥в ≥з зв≥тн≥стю за бюджетом.
¬иди рахунк≥в:
1. рахунок дл¤ зарахуванн¤ надходжень по символах: 56 " «б≥р до ‘онду дл¤ зд≥йсненн¤ заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи та соц≥альному захисту населенн¤", 159 " Ќадходженн¤ кошт≥в в≥д приватизац≥њ (продажу) об'Їкт≥в незавершаного буд≥вництва", 256 " –≈структурована сума заборгованост≥ збору до ‘онду дл¤ зд≥йсненн¤ заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи та соцзахисту населенн¤".
2. –ахунок дл¤ зарахуванн¤ надходжень в рахунок поверненн¤ бюджетноњ позички, наданоњ на закуп≥влю с≥льгоспродукц≥њ за держзамовленн¤м 1994-1997 рок≥в, ¤ка обл≥ковуЇтьс¤ за символами банку 17, 18, 19, 88, 94, 98.
3. –ахунок дл¤ зарахуванн¤ надходжень державних ≥ галузевих позабюджетних фонд≥в та ≥нших ц≥льових кошт≥в, ¤к≥ обл≥ковуютьс¤ за символами 030, 040, 041, 052, 068, 093, 300, 301, 401, 520, 521.
4. –ахунок дл¤ зарахуванн¤ ≥нших надходжень до ƒержавного бюджету ( без символ≥в 56, 159, 256, 17, 18, 19, 88, 94, 98, 030, 040, 041, 052, 054, 068, 093, 300, 301, 401, 520, 521).
Ќа доходних рахунках обл≥ковуютьс¤ вс≥ суми, що над≥йшли прот¤гом року наростаючим п≥дсумком дл¤ зв≥рки повноти перерахуванн¤ доход≥в з балансами комерц≥йних банк≥в ≥ зв≥тн≥стю по доходам ƒержавного бюджету.
ќперац≥йне управл≥нн¤ ЌЅ” щоденно видаЇ √оловному управл≥нню ƒержавного казначейства виписки ≥з ÷ентрал≥зованого рахунку є 3510 " ошти ƒержавного бюджету ”крањни" з доданн¤м коп≥й меморальних ордер≥в, одержаних в≥д рег≥ональних управл≥нь.–ег≥ональн≥ управл≥нн¤ ЌЅ” забезпечують повне зарахуванн¤ кошт≥в в день њх надходженн¤. Ќеперерахуванн¤ доход≥в на централ≥зований рахунок √оловного управл≥нн¤ ƒержавного казначейства”крањни не допускаЇтьс¤.
« метою забезпеченн¤ контролю за своЇчасним ≥ повним перерахуванн¤м доход≥в державного бюджету в управл≥нн≥ Ќац≥онального банку реЇструЇтьс¤ дати ≥ номери пов≥домлень (ав≥зо), що над≥йшли з комерц≥йних банк≥в, у зведених картках ф. 0407807, ¤к≥ ведутьс¤ в розр≥з≥ ф≥л≥й комерц≥йних банк≥в. ” раз≥ неодержанн¤ пов≥домленн¤ з номером ф≥л≥њ комерц≥йного банку, в день надходженн¤ наступного пов≥домленн¤ надсилаЇтьс¤ телеграфний запит.
«а розсудом головного бухгалтера ”правл≥нн¤ Ќац≥онального банку може встановлюватись ≥нший пор¤док контролю за своЇчасним ≥ правильним перерахуванн¤м доход≥в, в тому числ≥ з використанн¤м комп'ютерноњ техн≥ки.
”правл≥нн¤ Ќац≥онального банку щоденно телеграфно перераховують залишки транзитних рахунк≥в на рахунок ћ≥н≥стерству ф≥нанс≥в ”крањни є 3510 в ќперац≥йне управл≥нн¤ Ќац≥онального банку. ѕерерахуванн¤ цих залишк≥в рахунк≥в зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ зведених меморальних ордер≥в або програмним шл¤хом на компьютерах.
ќперац≥йне управленн¤ Ќац≥онального банку щоденно видаЇ
ћ≥н≥стерству ф≥нанс≥в ”крањни виписки ≥з ÷ентрал≥зованого рахунку є 3510 " ошти ƒержавного бюджету ”крањни " з доданн¤м меморальних ордер≥в або коп≥й телеграфних пов≥домлень, одержаних в≥д рег≥ональних управл≥нь Ќац≥онального банку.
–ег≥ональн≥ управл≥нн¤ Ќац≥онального банку забезпечують повне зарахуванн¤ кошт≥в по телеграфних ав≥зо в день њх надходженн¤ ≥ перерахуванн¤ залишк≥в транзитних рахунк≥в в ќперац≥йне управл≥нн¤ Ќац≥онального банку. «алишки транзитних рахунк≥в та непроведен≥ за в≥дпов≥дними рахунками ав≥зо на перерахуванн¤ доход≥в на централ≥зований рахунок ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни на зав≥тн≥ дати в управл≥нн¤х ЌЅ” не допускаЇтьс¤.
” зведеному баланс≥ ЌЅ” рахунок є 2510 показуЇтьс¤ у розгорнутому вигл¤д≥. “ам в≥дображаютьс¤ суми фактичних доход≥в ƒержавного бюджету, зарахован≥ на централ≥зований рахунок ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни є 3510 та не перерахован≥ залишки кошт≥в, що над≥йшли в останн≥й день зв≥тного пер≥оду на балансовий рахунок є 3510 в комерц≥йних банках.
ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни зд≥йснюЇ ф≥нансуванн¤ видатк≥в з ƒержавного бюджету через ƒержавне азначейство, ¤ке перебуваЇ у його п≥дпор¤дкуванн≥ ( дал≥ - ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ), в межах асигнувань, передбачених у бюджет≥ в≥дпов≥дним м≥н≥стерствам, в≥домствам, орган≥зац≥¤м та установам, ≥ залишку невикористаних кошт≥в за централ≥зованим рахунком ћ≥нф≥ну, дл¤ чого в≥дкриваЇтьс¤ в ќперац≥йному управл≥нн≥ Ќац≥онального банку ”крањни на балансовому рахунку є 3513 " ошти ƒержавного казначейства ”крањни" централ≥зований рахунок за видатками ƒержавного бюджету.
”становами комерц≥йних банк≥в, упроваджен≥ виконувати операц≥њ по касовому виконанню бюджету, складають щом≥с¤чн≥ та р≥чн≥ зв≥ти по доходах ƒержавного бюджету ”крањни за п≥дрозд≥лами бюджетноњ класиф≥кац≥њ ≥ подають њх рег≥ональним управл≥нн¤м Ќац≥онального банку ”крањни другого робочого дн¤ наступного м≥с¤ц¤.
Ќац≥ональний банк щом≥с¤чн≥ зв≥ти про доходи ƒержавного бюджету за п≥дрозд≥лами бюджетноњ класиф≥кац≥њ подаЇ ћ≤н≥стерству ф≥нанс≥в 8 числа наступного м≥с¤ц¤, а р≥чний зв≥т - за домовлен≥стю з ним.
” щом≥с¤чних зв≥тах про касове виконанн¤ ƒержавного бюджету в≥дображаютьс¤ залишки пасивних рахунк≥в за доходами, в≥дкритих у комерц≥йних банках ≥ управл≥нн≥ Ќац≥онального банку.
«агальна сума доход≥в у щом≥с¤чному зв≥т≥ повинна дор≥внювати залишков≥ балансового рахунку є 2510 у зведеному баланс≥ Ќац≥онального банку.
” додатках 1,2 додаЇтьс¤ щоденна форма є 412ƒ- (щоденна), затвержена постановою ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 12 грудн¤ 1997 р. є 436 та ≥нструкц≥¤ до форм єє 412ƒ- , 412- ""ƒоходи ƒержавного бюджету ”крањни.‘орма надаЇтьс¤ електронною поштою: ф≥л≥¤ми комерц≥йних банк≥в - рег≥ональним управл≥нн¤м ЌЅ” до 10 години наступного дн¤; рег≥ональними управл≥нн¤ми ЌЅ” - ”правл≥нню плат≥жних систем та касового виконанн¤ ƒержбюджету ЌЅ” через ÷ентральну розрахункову палату до 16 години наступного дн¤.
” форм≥ в≥дображаЇтьс¤ виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни наростаючим п≥дсумком, починаючи з почптку року, за п≥дрозд≥лами класиф≥кац≥њ доход≥в ≥ видатк≥в ƒержавного бюджету ”крањни ( розд≥лами, параграфами, символами) ≥ за групами за балансовими рахунками є 2510 " ошти ƒержавного бюджету ”крањни" та є 2500 " ошти бюджет≥в ”крањни до розпод≥лу".
” перш≥й груп≥ зв≥тност≥ в≥дображаютьс¤ доходи ƒержавного бюджету за балансовим рахунком є 2510, до ¤ких в≥днос¤тьс¤:
" ѕодаток на додану варт≥сть - розд≥л 3, параграфи 2-3, символи - 3, 85, 86;
" јкцизний зб≥р - розд≥л 4, символи 1, 08, 14, 15, 2;
" Ќадходженн¤ див≥денд≥в в≥д суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ створен≥ за участю державних п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й - розд≥л 6, параграфи 1-2, символи20, 5;
" ƒоходи в≥д зовн≥шньо-економ≥чноњ д≥¤льност≥ - розд≥л 8, параграфи 1-5, 9, 11-14, символи 42, 43, 11, 60, 96, 28, 80, 10;
" ѕлата за спец≥альне використанн¤ л≥сових ресурс≥в - розд≥л 10, символ 27;
" ƒержавне мито - розд≥л 11, параграфи 1-3, символи 57,55,46;
" «бори ≥ р≥зн≥ неподатков≥ доходи - розд≥л 12, параграфи 1-13, 15-20, 22-27, 30-33, 47, 51, 54-57, 60-63, 65, символи 39, 16, 66, 69, 07, 6, 25, 21, 64, 62, 67, 65, 63, 4, 49, 29, 81, 77, 50, 84, 34, 97, 72, 73, 74, 79, 78;
" ѕлата за спец≥альне використанн¤ водних ресурс≥в - розд≥л 13, параграфи 1-2,4 символи 58, 32, 76;
" Ќадходженн¤ амортизац≥йних в≥драхувань дл¤моб≥л≥зац≥њ кошт≥в по ф≥нансуванню структурноњ перебудови економ≥ки - розд≥л 15, символ 22;
" ѕлата за спец≥альне використанн¤ надр при видобуванн≥ корисних копалин - розд≥л 16, параграф 1, символ 53;
" –ентна плата - розд≥л 17, символ 47;
" Ќадходженн¤ в≥д переоц≥нки залишк≥в товар≥в - розд≥л 19, параграфи 1-2, символи 38, 31;
" Ќадходженн¤ сум в≥д перевищенн¤ ‘онду споживанн¤ - розд≥л 20, символ 71;
" ѕлата за транзит природного газу через територ≥ю ”крањни - розд≥л 21, символ 48;
" Ќадходженн¤ сум р≥зниц≥ в ц≥н≥ на газ - розд≥л 22, символ 13;
" Ќадходженн¤ кошт≥в в≥д приватизац≥њ державного майна - розд≥л 23, символ 23;
" Ќадходженн¤ в≥драхувань в≥д перевищенн¤ поточних доход≥в над видатками - розд≥л 25, символ 24;
" ¬≥драхуванн¤ на геологорозв≥дувальн≥ роботи - розд≥л 27, символ 30;
" Ќадходженн¤ в≥д реал≥зац≥њ грошово - речових лотерей - розд≥л 31, символ 75;
" Ќадходженн¤ в≥д реал≥зац≥њ обл≥гац≥й внутр≥шньоњ державноњ позики - розд≥л 33, параграфи 1-3, 5-6, символи 33, 45, 82;
" ѕлата за землю - розд≥л 37, параграфи 1-4, символ 37;
" поверненн¤ бюджетних позичок - розд≥л 38, параграфи 1-3, 5-8, 9, символи 17, 18, 19, 12, 88, 94, 98, 99;
" залучен≥ кредити банку - розд≥л 40, символ 26;
" збори до ‘онду дл¤ зд≥йсненн¤ заход≥в по л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи та соц≥альному захисту населенн¤ - розд≥л 51, символ 56;
" надходженн¤ до:
1. ‘онду розвитку паливно - енергетичного комплексу - розд≥л 45, параграфи 1-3, символи 35, 36, 87;
2. ƒержавного ц≥льового фонду розвитку промисловост≥ - розд≥л 49, символ 89;
3. ƒержавного ≥нновац≥йного фонду ”крањни - розд≥л 52, параграфи 1-2, символи 52, 93;
4. ƒержавного фонду спри¤нн¤ зайн¤тост≥ населенн¤ - розд≥л 53, символ 40;
5. ≤нших позабюджетних фонд≥в - розд≥л 58, параграфи 1-7, символи 41, 44, 51, 52, 54, 68, 62, 70;
" «алишки бюджетних кошт≥в на початок року, спр¤мован≥ на покритт¤ видатк≥в - розд≥л 59, символ 92;
" Ќадходженн¤ ц≥льових кошт≥в - розд≥л 60, символ 83;
" Ќадходженн¤ лишк≥в доход≥в з нижче сто¤чих бюджет≥в - розд≥л 61, символ 95;
" Ќеви¤снен≥ надходженн¤ - розд≥л 65, символ 91.
” друг≥й груп≥ в≥дображаютьс¤ доходи за балансовим рахунком є 2500, до ¤ких в≥днос¤тьс¤:
" ѕодаток на прибуток п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й - розд≥л 2, параграфи 1-4, 8, 10-13, 15-16, 20, символи 2, 4, 15, 5, 48, 6, 7, 8, 9, 10;
" ѕодаток на додану варт≥сть - розд≥л 3, символ 27;
" јкцизний зб≥р - розд≥л 4, параграфи 1-9, 11-13, 15, символи 29, 32, 33, 34, 40, 41, 44, 51, 52, 54, 18, 19, 35;
" ѕрибутковий податок з громад¤н - розд≥л 7, символ 56.
” трет≥й ≥ четверт≥й групах подаЇтьс¤ розшифровка надходжень до галузевих ≥нновац≥йних фонд≥в та галузевих фонд≥в охорони прац≥ у розр≥з≥ м≥н≥стерств ≥ в≥домств.
јнолог≥чно п≥дсумок даних по цих групах дор≥внюЇ основним надходженн¤м до галузевих ≥нновац≥йних фонд≥в ( група 1, символ 93) та галузевих фонд≥в охорони прац≥ ( група 1, символ 68).
” додатках 3 , 4, 5 додаЇтьс¤ :
- м≥с¤чний зв≥т по касовому виконанню ƒержавного бюджету област≥ на 1 кв≥тн¤ 1999 р.
- щоденний зв≥т по касовому виконанню ƒержавного бюджету област≥ на 1 кв≥тн¤ 1999 р.
- дан≥ про надходженн¤ кошт≥в до ƒержавного бюджету на 1 кв≥тн¤ 1999 р.
3. азначейська система - трет≥й етап касового виконанн¤
ƒержавного бюджету.
ќдн≥Їю з дуже складних сфер в галуз≥ виконанн¤ бюджету Ї касове його виконан¤¤. –озвиток касового виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни з 1992 року по 1999 р.р. пройшов к≥лька етап≥в:
ѕерший етап - це перех≥д до ф≥нансуванн¤ в межах на¤вних кошт≥в на рахунках ƒержавного бюджету ( з 1 липн¤ 1993 р.).
ƒругий етап - це поступовий перех≥д в≥д банковськоњ системи касового виконанн¤ ƒержавного бюджету до казначейськоњ ( з листопада 1995 р. - моменту утворенн¤ орган≥в ƒержавного казначейства - до 1 кв≥тн¤ 1997 р.).
“рет≥й етап - це запровадженн¤ казначейськоњ системи касового виконанн¤ ƒержавного бюджету по видатках ( з 1 кв≥тн¤ 1997 р.).
ѕерех≥д до казначейськоњ системи касового виконанн¤ ƒержавного бюджету в ”крањн≥ зд≥йснений з метою посиленн¤ контролю за виконанн¤м ƒержавного бюджету та вдосконаленн¤ управл≥нн¤ на¤вними коштами бюджету.
¬ процес≥ досл≥дженн¤ становленн¤ казначейськоњ системи касового виконанн¤ ƒержавного бюджету в ”крањн≥ були розроблен≥ схеми документообороту ≥ руху бюджетних поток≥в, ¤к≥ дозволили визначити вузьк≥ м≥сц¤ ≥ сформулювати рекомендац≥њ щодо њх усуненн¤. ѕри ф≥нансуванн≥ через тер≥тор≥альн≥ органи казначейства шл¤хом оплати рахунк≥в ≥ видач≥ гот≥вкою вузьким м≥сцем Ї встановленн¤ доц≥льност≥ та ефективност≥ витрат шл¤хом перев≥рки первинних документ≥в. ¬веденн¤ в штат прац≥вник≥в орган≥вказначейства спец≥альних експер≥мент≥в ≥ забезпеченн¤ спец≥альною апаратурою дозволить ч≥тко ≥ швидко встановлювати достов≥рн≥сть представлених документ≥в з метою зд≥йсненн¤ д≥йового попереднього контролю за витрачанн¤м бюджетних кошт≥в.
Ќа сьогодн¤шн≥й день в ”крањн≥ ф≥нанс≥ванн¤ з ƒержавного бюджету зд≥йснюЇтьс¤ через територ≥альн≥ органи ƒержавного казначейства, ¤к шл¤хом оплати рахунк≥в та видач≥ гот≥вкою, так ≥ за в≥домчою структурою. ÷е св≥дчить про те, шо в ”крањн≥ д≥Ї зм≥шана система касового виконанн¤ ƒержавного бюджету. ƒо елемент≥в банк≥вськоњ системи в≥дносимо: в≥дкрит≥ рахунки органам ƒержавного казначейства та розпор¤дникам кошт≥в в банк≥вських установах, до елемент≥в казначейськоњ системи - на¤вн≥сть орган≥в ƒержавного казначейства та в≥дкритт¤ в них реЇстрац≥йних рахунк≥в розпор¤дникам кошт≥в.
ўодо виконанн¤ доходноњ частини ƒержавного бюджету, то хоч ≥нформац≥¤ про доходи, що над≥йшли на рахунок орган≥в кахначейства ≥ надходить органам казначейства трьох ступен≥в, де ведетьс¤ њх обл≥к, розпод≥ленн¤ доход≥в зд≥йснюЇ т≥льки √оловне управл≥нн¤ ƒержавного казначейства. ѕерех≥д в≥д ф≥нанс≥ванн¤ за в≥домчою п≥дпор¤дкован≥стю до ф≥нансуванн¤ через територ≥альн≥ органи ƒержавного казначейства, а також розпод≥ленн¤ одержаних доход≥в на р≥вн≥ територ≥альних управл≥нь ≥ в≥дд≥л≥в орган≥в казначейства позитивно вплине на орган≥зац≥ю бюджетного ф≥нансуванн¤ та зд≥йсненн¤ контролю за цим.
3.1. ‘ункц≥њ установ банк≥в при казначейськ≥й форм≥ виконанн¤ ƒержавного бюджету за видатками.
”станови банк≥в зд≥йснюють розрахунково-касове обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в зг≥дно з чинними актами законодавства ”крањни ≥ нормативними документами Ќац≥онального банку ”крањни.
ѕри казначейськ≥й форм≥ виконанн¤ державного бюджету розпор¤дники бюджетних кошт≥в закривають рахунки, в≥дкрит≥ за балансовими рахунками є 120 " ѕоточн≥ бюджетн≥ рахунки установ ≥ орган≥зац≥й, що утримаютьс¤ з ƒержавного бюджету ”крањни" та є 181 " ‘≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень за рахунок ƒержавного бюджету ".
«алишки кошт≥в на вищевказаних рахунках перераховуютьс¤ ≥х власниками в доход ƒержавного бюджету плат≥жними дорученн¤ми.
ѕри оплат≥ органами ƒержавного казначейства поданих розпор¤дниками бюджетних кошт≥в рахунк≥в за виконан≥ роботи, одержан≥ послуги, придбан≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥, а також дл¤ отриманн¤ останн≥ми гот≥вки до установ банк≥в подаютьс¤ в≥дпов≥дн≥ розрахунков≥ документи ( плат≥жн≥ дорученн¤, чеки, за¤ви на ториманн¤ гот≥вки та ≥н. ) за формами, встановленими Ќац≥ональним банком ”крањни. «азначен≥ розрахунков≥ документи оформл¤ютьс¤ в≥дпов≥дним органом ƒержавного казначейства ≥ скр≥плюютьс¤ в≥дбитком його печатки.
ѕ≥дготовлен≥ плат≥жн≥ дорученн¤ подаютьс¤ до установи уповноваженого банку у вигл¤д≥ електронних розрахункових документ≥в каналами зв'¤зку у систем≥ " кл≥Їнт-банк " без доданн¤ реЇстр≥в у паперов≥й форм≥.
якщо розрахунки зд≥йснюютьс¤ б≥з застосуванн¤ електронноњ системи, документи подаютьс¤ у паперов≥й форм≥.
√от≥вка банком видаЇтьс¤ при отриманн≥ в≥д органу ƒержавного казначейства доручень на перерахуванн¤ податк≥в тп внеск≥в до фонду соц≥ального страхуванн¤ ≥ ѕенс≥йного фонду.
Ќе використана розпор¤дником кошт≥в гот≥вка повертаЇтьс¤ безпосередньо його уповноваженою особгою в установу уповноваженого банку за документами, форма ¤ких встановлена Ќац≥ональним банком ”крањни. ѕри њх заповненн≥ обов'¤зково вказуЇтьс¤ номер в≥дпов≥дного реЇстрац≥йного рахунка.
”станови банк≥в несуть в≥дпов≥дальн≥сть т≥льки за своЇчасн≥сть ≥ повноту перерахувань бюджетних кошт≥в на вказан≥ у розрахункових документах рахунки п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й ≥ не в≥дпов≥дають за неправильн≥сть ус≥х вказаних у розрахункових документах рекв≥зит≥в.
3.2.™диний казначейський рахунок.
азначейська форма виконанн¤ бюджету базуЇтьс¤ на принцип≥ роботи Їдиного казначейського рахунка. ™диний казначейський рахунок - це система бюджетних рахунк≥в орган≥в ƒержавного казначейства, в≥дкритих в установах банк≥в за в≥дпов≥дним балансовим рахунком, на ¤к≥ зараховуютьс¤ податки, збори , ≥нш≥ обов'¤зков≥ платеж≥ ƒержавного бюджету та надходженн¤ з ≥нших джерел, встановлених законодавством ”крањни, ≥ з ¤ких органами ƒержавного казначейства зд≥йснюютьс¤ платеж≥ безпосередньо на користь суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ виконали роботи або надали послуги розпор¤дникам бюджетних кошт≥в.
«азначен≥ рахунки д≥ють в Їдиному режим≥, створюючи, таким чином, загальнодержавну ≥нформац≥йно-обслуговальну систему Їдиного казначейського рахунка, ¤ка виконуЇ обл≥к вс≥х зд≥йснюваних на ньому операц≥й ≥ даЇ можлив≥сть √оловному управл≥нню ƒержказначейства мати в реальному режим≥ часу ≥нформац≥ю про:
- баланс Їдиного казначейського рахунка , отриманий ¤к результат зд≥йсненн¤ операц≥й на вс≥х бюджетних рахунках Їдиного казначейського рахунку ;
- рух кошт≥в по доходах державного бюджету в≥дпов≥дно до бюджетноњ класиф≥кац≥њ;
- руњх кошт≥в по видатках державного бюджету в≥дпов≥дно до бюджетноњ класиф≥кац≥њ;
- рух кошт≥в по м≥сцевих бюджетах з моменту њх обслуговуванн¤ в систем≥ ƒержказначейства;
- результати виконанн¤ бюджет≥в.
‘ункц≥онуванн¤ Їдиного казначейського рахунка забезпечить:
- повну незалежн≥сть держави в≥д банк≥вськоњ системи в справ≥ контролю та обл≥ку доход≥в ≥ платеж≥в;
- досконалу базу даних по бюджетних показниках;
- щоденне перерахуванн¤ за призначенн¤м кошт≥в, що надход¤ть до державного бюджету ;
- розпод≥л загальнодержавних податк≥в, збор≥в та обов'¤зкових платеж≥в м≥ж державнимбюджетом ≥ бюджетами јвтономноњ –еспубл≥ки рим, областей, м≥ст иЇва та —евастопол¤ за нормативами, затверженими ¬ерховною –адою ”крањни;
™диний казначейський рахунок - це сукупн≥сть бюджетних рахунк≥в, в≥дкритих на ≥м'¤ √оловного управл≥нн¤ ƒержавного казначейства ≥ його територ≥альних орган≥в за балансовим рахунком є 124 " ошти ƒержавного бюджету ".
Ѕюджетн≥ рахунки за балансовим рахунком є124 " ошти ƒержавного бюджету " в≥дкриваютьс¤ органами ƒержавного казначейства в установах Ќац≥онального банку та уповноважених установах комерц≥йних банк≥в, визначених аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни та Ќац≥ональним банком ”крањни.
¬ органах ƒержавного азначейства в сваю чергу, в≥дкриваютьс¤ реЇстрац≥йн≥ рахунки розпор¤дникам бюджетних кошт≥в. ѕри ц≥ому бюджетн≥ рахунки в≥дкриваютьс¤ на п≥дстав≥ договор≥в м≥ж розпор¤дниками кошт≥в та органами ƒержавного казначейства.
≥льк≥сть реЇстрац≥йних рахунк≥в, ¤ку може мати конкретний розпор¤дник кошт≥в в систем≥ казначейства, залежить в≥д ступен¤ детал≥зац≥њ контролю за використанн¤м бюджетних кошт≥в в≥дпов≥дно до бюджетноњ класиф≥кац≥њ.
4. ¬досконаленн¤ обл≥ку касового виконанн¤ ƒержавного бюджету.
ƒ≥юча система обл≥ку бюджетних поток≥в та зв≥тност≥ знаходитьс¤ в пост≥йному розвитку ≥ вдосконаленн≥. «апроваджуЇтьс¤ новий ѕлан рахунк≥в з обл≥ку виконанн¤ ƒержавного бюджету. ¬≥дпрацьовуютьс¤ форми документ≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ при виконанн≥ доходноњ ≥ видатковоњ частин ƒержавного бюджету; форми зв≥тност≥ та пер≥одичн≥сть поданн¤ зв≥т≥в про виконанн¤ ƒержавного бюджету; нова бюджетна класиф≥кац≥¤ та зд≥йснюЇтьс¤ перех≥д до використанн¤ новоњ бюджетноњ класиф≥кац≥њ в процес≥ плануванн¤ ≥ використанн¤ ƒержавного бюджету.
√оловним чинником в управл≥нн≥ бюджетом, Ї ≥нформац≥¤. ќдержати ≥нформац≥ю дозвол¤Ї зв≥тн≥сть, ¤ка даЇ можлив≥сть управл¤ти бюджетом та контролювати х≥д його виконанн¤. Ќа прот¤з≥ семи рок≥в в ”крањн≥ ведетьс¤ пл≥дна робота, пов'¤зана з розробкою ≥ впровадженн¤м новоњ системи зв≥тност≥ про виконанн¤ бюджету.
÷¤ робота включаЇ:
- розробку форм зв≥тност≥, ¤к≥ б в повн≥й м≥р≥ характеризували процес виконанн¤ бюджету;
- визначенн¤ пер≥одичност≥ зв≥тност≥;
- встановленн¤ терм≥н≥в подач≥ зв≥тност≥;
- розмежуванн¤ функц≥й по прийому зв≥тност≥ м≥ж в≥дпов≥дними органами, ¤к≥ несуть в≥дпов≥дальн≥сть за достов≥рн≥сть, повноту ≥ своЇчасн≥сть представлених даних.¬изначен≥ проблеми пов'¤зан≥ з розробкою форм зв≥тност≥ та встановленн¤м терм≥н≥в подач≥ зв≥тност≥. ‘орми зв≥тност≥ (особливо м≥с¤чн≥ ) про виконанн¤ ƒержавного бюджету зм≥нювались щор≥чно на прот¤з≥ трьох рок≥в (1996-1998). « одного боку, це було викликано р¤дом об'Їктивних причин
- запровадженн¤ казначейськоњ системи касового виконанн¤ ƒержавного бюджету за видатками, перех≥д до новоњ бюджетноњ класиф≥кац≥њ, а також до складанн¤ Їдиного кошторису доход≥в ≥ видатк≥в установи), з ≥ншого - зм≥на форм зв≥тност≥ ускладнюЇ процес складанн¤ зв≥тност≥ про виконанн¤ ƒержавного бюджету , що негативно впливаЇ на управл≥нську д≥¤льн≥сть. “ерм≥н поданн¤ зв≥тност≥ про виконанн¤ ƒержавного бюджету прот¤гом 1996 - 1998 рр. хоч ≥ не значно, але зм≥нювались. ÷ей факт не Ї позитивним при формуванн≥ зведеноњ зв≥тност≥ про виконанн¤ ƒержавного бюджету. –озробка форм зв≥тност≥ ≥ встановленн¤ терм≥н≥в поданн¤ зв≥тност≥, ¤к≥ зможуть д≥¤ти на прот¤з≥ б≥льш тривалого часу дозвол¤ть значно ефективн≥ше управл¤ти коштами ƒержавного бюджету в процес≥ його виконанн¤.
¬»—Ќќ¬ќ
ѕроблеми виконанн¤ ƒержавного бюджету необх≥дно розд≥лити на дв≥ групи. ѕершу складають проблеми , ¤к≥ Ї пох≥дними в≥д бюджетноњ модел≥ ≥ формуванн¤ бюджету. Ќа¤вн≥сть цих проблем в ”крањн≥ значно ускладнюють процес виконанн¤ бюджету. ƒругу групу складають безпосередньо проблеми орган≥зац≥њ виконанн¤ бюджету , насамперед, касового виконанн¤. —уть цих проблем зводитьс¤ до забезпеченн¤ узгодженост≥ бюджетних поток≥в. « ц≥Їю метою необх≥дне прискоренн¤ переходу до казначейськоњ системи касового виконанн¤ ƒержавного бюджету, розширенн¤ повноважень √оловного управл≥нн¤ ƒержавного азначейства.
Ћ≤“≈–ј“”–ј:
1. ѕро вдосконаленн¤ касового виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни: ѕостанова аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 21 с≥чн¤ 1998р. є68.
2. ѕро касове виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни у 1998 роц≥:Ћист в≥д 06.02.98р. є 1222/10/20-3012 ƒержавноњ ѕодатковоњ јдм≥н≥страц≥њ.
3. ѕро заходи щодо забезпеченн¤ касового обслуговуванн¤ кршт≥в ƒержавного бюджету ”крањни: ѕостанова аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 12 березн¤ 1996 р. є 306.
4. ѕро касове виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни: ѕостанова аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 3 кв≥тн¤ 1996 р. є 401.
5. ѕро впровадженн¤ казначейськоњ системи виконанн¤ ƒержавного бюджету : Ќаказ √оловного управл≥нн¤ ƒержавного казначейства ”крањни в≥д 21 березн¤ 1997 року є 102/1906.
6. ј.ќ.™п≥фанов, .¬. —ало, ≤.≤. ƒ'¤конова " Ѕюджет ≥ ‘≥нансова пол≥тика ”крањни ",1997р. стр.є 224.
7. —афонова Ћ.ƒ. –еформуванн¤ системи обл≥ку виконанн¤ бюджету / ‘≥нанси ”крањни/ 1998р. є 7 стр. 35-39.
