” ќќѕ—ѕ≤Ћ ј

ѕолтавський ооперативний ≤нститут

кафедра бухгалтерського обл≥ку

–≈‘≈–ј“

Ќј “≈ћ”: "ћ≥жнародн≥ стандарти

бухгалтерського обл≥ку"

з курсу: "¬ступ до спец≥альност≥"

ѕ≥дготував: студент групи ќј-11

факультету ф≥нанс≥в та обл≥ку

орчан јндр≥й ¬алер≥йович

Ќауковий кер≥вник: к. е. н. ƒеньга —. ћ.

ѕќЋ“ј¬ј - 1998 р.

«м≥ст

ѕлан 3

¬ступ 4

1. ѕон¤тт¤ про стандарти бухгалтерського обл≥ку та

необх≥дн≥сть њх використанн¤ в бухгалтерськ≥й прац≥

2. ‘ормуванн¤ та розвиток м≥жнародних стандарт≥в

бухгалтерського обл≥ку (ћ—Ѕќ)

2.1. –озвиток м≥жнародного б≥знесу ≥ розвиток

м≥жнародних стандарт≥в бухгалтерського обл≥ку

(ћ—Ѕќ)

2.2. —труктура ≥ основний зм≥ст ћ—Ѕќ 7

2.3. ¬икористанн¤ ћ—Ѕќ у практиц≥ бухгалтерського

обл≥ку п≥дприЇмств ”крањни

3. ѕерспективи ≥ можливост≥ переходу ”крањни на

м≥жнародн≥ стандарти бухгалтерського обл≥ку

¬исновки 12

—писок використаноњ л≥тератури 13

ѕлан

1. ѕон¤тт¤ про стандарти бухгалтерського обл≥ку та необх≥дн≥сть њх використанн¤ в бухгалтерськ≥й прац≥.

2. ‘ормуванн¤ та розвиток м≥жнародних стандарт≥в бухгалтерського обл≥ку (ћ—Ѕќ).

2.1. –озвиток м≥жнародного б≥знесу ≥ розвиток м≥жнародних стандарт≥в бухгалтерського обл≥ку (ћ—Ѕќ).

2.2. —труктура ≥ основний зм≥ст ћ—Ѕќ.

2.3. ¬икористанн¤ ћ—Ѕќ у практиц≥ бухгалтерського обл≥ку п≥дприЇмств ”крањни.

3. ѕерспективи ≥ можливост≥ переходу ”крањни на м≥жнародн≥ стандарти бухгалтерського обл≥ку.

¬ступ

–инков≥ в≥дносини будуютьс¤ на кругооб≥з≥ сусп≥льного продукту, кап≥талу й доходу, а система бухгалтерського обл≥ку в≥дображаЇ цей кругооб≥г на м≥кроеконом≥чному р≥вн≥.

–оль бухгалтерського обл≥ку в ринков≥й економ≥ц≥ дво¤ка: з одного боку, бухгалтерський обл≥к даЇ можлив≥сть власнику ч≥тко в≥докремити його п≥дприЇмство з ус≥м майном в≥д ус≥х ≥нших господарських суб'Їкт≥в таким чином, щоб "моЇ" й ""твоЇ" в кожен момент могли бути ч≥тко в≥дд≥лен≥ один в≥д одного. ¬иход¤чи з цього, стаЇ можливий найсувор≥ший контроль за зд≥йснюваними зм≥нами форм та вартост≥ ус≥х частин майна п≥дприЇмства.

ќдним з найважлив≥ших принцип≥в, установлених ћ≥жнародними стандартами бухгалтерського обл≥ку, Ї автономн≥сть п≥дприЇмства, зг≥дно ¤кого в обл≥ц≥ ≥ баланс≥ в≥дображаЇтьс¤ лише те майно, котре законодавчо визнаЇтьс¤ власн≥стю конкретного п≥дприЇмства. ¬ ринков≥й економ≥ц≥ дотриманн¤ принципу автономност≥ п≥дприЇмства Ї правовою основою дл¤ визначенн¤ д≥йсного майна й ф≥нансового стану того чи ≥ншого господарюючого суб'Їкта.

1. ѕон¤тт¤ про стандарти бухгалтерського обл≥ку та необх≥дн≥сть њх використанн¤ в бухгалтерськ≥й прац≥.

ѕредметом бухгалтерського обл≥ку Ї господарча д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, ¤ка складаЇтьс¤ з окремих господарчих операц≥й, що зм≥нюють майно п≥дприЇмства та його джерела чи стан, та використанн¤ майна п≥дприЇмства.

—утн≥сть предмета бухгалтерського обл≥ку розкриваЇтьс¤ через об'Їкти. ќб'Їктами Ї господарч≥ засоби, джерела господарчих засоб≥в та господарч≥ процеси.

Ѕухгалтерський обл≥к в≥дбиваЇ увесь процес виробництва, кошти п≥дприЇмства, даЇ можлив≥сть просл≥дкувати за зм≥нами, ¤к≥ потерпають його майнов≥ засоби. ¬раховуючи сукупн≥сть затрат, п≥дприЇмець визначаЇ соб≥варт≥сть виробництва чи м≥н≥мум того; що в≥н повинен виручити, ¤кщо не бажаЇ нести збитки. ƒл¤ цього в≥н пост≥йно пор≥внюЇ соб≥варт≥сть своЇњ продукц≥њ, роб≥т та послуг з ринковими ц≥нами. “аким чином п≥дприЇмець контролюЇ продуктивн≥сть ≥ прибутков≥сть свого п≥дприЇмства.

Ѕухгалтерський обл≥к Ї, так би мовити, л≥тописом д≥¤льност≥ будь-¤кого господарства, даЇ йому змогу поновити кожен господарський факт з ус≥ма подробиц¤ми. Ѕухгалтерська ≥нформац≥¤ надаЇ суц≥льну, без будь-¤ких пропуск≥в, картину б≥знесу ≥ маЇ найб≥льшу повноту. “ака¤ повнота ≥нформац≥њ забезпечуЇ п≥дприЇмц¤м достатню свободу в прийн¤тт≥ управл≥нських р≥шень.

¬ умовах переходу до ринкових в≥дносин головною та основною задачею бухгалтерського обл≥ку визнано отриманн¤ точноњ та достов≥рноњ информац≥њ про господарч≥ процеси ≥ результати д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, необх≥дноњ ¤к дл¤ оперативного управл≥нн¤ п≥дприЇмством, так ≥ дл¤ використанн¤ ≥нвесторами, кредиторами, податковими, ф≥нансовими та банк≥вскими органами, а також ≥ншими зац≥кавленими юридичними ≥ ф≥зичними особами.

” кожн≥й крањн≥ м≥сцев≥ положенн¤ регулюють б≥льшою або меншою м≥рою випуск ф≥нансових зв≥т≥в. “ак≥ м≥сцев≥ регулююч≥ положенн¤ включають стандарти бухгалтерського обл≥ку, котр≥ приймаютьс¤ регулюючими органами та/або профес≥йними бухгалтерськими орган≥зац≥¤ми у кожн≥й крањн≥.

ƒо утворенн¤ ћ—Ѕќ часто ≥снували в≥дм≥нност≥ у форм≥ та зм≥ст≥ опубл≥кованих стандарт≥в бухгалтерського обл≥ку б≥льшост≥ крањн. ћ—Ѕќ бере до уваги запропонован≥ проекти або прийн¤т≥ стандарти бухгалтерського обл≥ку з кожного питанн¤ ≥ розробл¤Ї ћ—Ѕќ дл¤ прийн¤тт¤ у св≥товому масштаб≥. ќдн≥Їю з ц≥лей ћ—Ѕќ Ї максимально можлива гармон≥зац≥¤ р≥зних стандарт≥в бухгалтерського обл≥ку та обл≥кових пол≥тик р≥зних крањн.

ѕри виконанн≥ завданн¤ з адаптац≥њ ≥снуючих стандарт≥в ≥ при формулюванн≥ ћ≥жнародних стандарт≥в бухгалтерського обл≥ку з нових тем ћ—Ѕќ концентруЇ увагу на суттЇвих питанн¤х. “аким чином, в≥к докладаЇ зусилл¤ дл¤ уникненн¤ ситуац≥й, у ¤ких ћ≥жнародн≥ стандарти бухгалтерського обл≥ку будуть наст≥льки складними, що њх ефективне широке м≥жнародне використанн¤ буде неможливим. ћ≥жнародн≥ стандарти бухгалтерського обл≥ку, ¤к≥ приймаЇ ћ—Ѕќ, пост≥йно перегл¤даютьс¤ з метою урахуванн¤ поточних умов та потреб у внесенн≥ зм≥н.

ћ≥жнародн≥ стандарти бухгалтерського обл≥ку, котр≥ приймаЇ ћ—Ѕќ, не Ї дом≥нуючими над м≥сцевими положенн¤ми, про ¤к≥ йдетьс¤ вище ≥ ¤к≥ регулюють випуск ф≥нансових зв≥т≥в у певн≥й крањн≥. «обов'¤занн¤, вз¤т≥ членами ћ—Ѕќ, ¤к по¤снюЇтьс¤ в ц≥й ѕередмов≥, передбачають, що в раз≥ дотриманн¤ ћ≥жнародних стандарт≥в бухгалтерського обл≥ку у вс≥х важливих аспектах цей факт маЇ розкриватис¤. “ам, де м≥сцев≥ папоженн¤ вимаглоть в≥дхиленн¤ в≥д ћ≥жнародних ~рт≥в бухгалтерського обл≥ку, м≥сцев≥ члени ћ—Ѕќ намагаютьс¤ переконатив≥дпов≥дн≥ органи у доц≥льност≥ гармон≥зац≥њ з ћ—Ѕќ.

Ѕухгалтерськ≥ документи, за умови надзвичайноњ важливост≥ бухгалтерськоњ прац≥ та бухгалтерського обл≥ку, повинн≥ бути дуже ч≥тк≥ та зрозум≥л≥. якщо бухобл≥к буде у кожного п≥дприЇмц¤ та в кожн≥й орган≥з≥ц≥њ дов≥льним, то в≥н втратить своЇ значен¤. ќтже бухгалтерський обл≥к повинен бути весь стандартизований.

—труктура стандарту визначаЇтьс¤ обс¤гом та зм≥стом питань, ¤к≥ в≥н розгл¤даЇ. ƒо кожного стандарту входить: загальн≥ положенн¤, ¤к≥ по¤снюють його мету; сферу застосуванн¤ та м≥ст¤ть визначенн¤ вс≥х основних терм≥н≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ в стандарт≥; пор¤док оц≥нки та детал≥зац≥њ ≥нформац≥њ в≥дпов≥дних об'Їкт≥в у ф≥нансов≥й зв≥тност≥. ћаючи таку структуру, стандарти Ѕќ дещо спрощують роботу бухгалтера, та використанн¤ даних бухобл≥ку.

2. ‘ормуванн¤ та розвиток м≥жнародних стандарт≥в бухгалтерського обл≥ку (ћ—Ѕќ).

2.1. –озвиток м≥жнародного б≥знесу ≥ розвиток м≥жнародних

стандарт≥в бухгалтерського обл≥ку (ћ—Ѕќ).

¬ р≥зних крањнах св≥ту створювалис¤ р≥зн≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ поступово розвивалис¤, зб≥льшувавс¤ обс¤г њх послуг та продукц≥њ, з'¤вл¤лась необх≥дн≥сть торг≥вл≥ та сп≥вроб≥тництва з п≥дприЇмствами ≥нших крањн. Ќасл≥дком цього було створен¤ сп≥льних п≥дприЇмств, в≥дкритт¤ ≥ноземних ф≥л≥ал≥в, а отже ≥ необх≥дн≥сть однакового розум≥нн¤ та використанн¤ вс≥ма учасниками ф≥н≥нсовоњ, зокрема бухгалтерськоњ ≥нформац≥њ. јле ≥снувала р≥зниц¤ м≥ж поданн¤м ц≥Їњ ≥нформац≥њ в р≥зних крањнах. ƒл¤ формуванн¤ стандарт≥в, ¤к≥ були б найзручн≥шими ≥ зрозум≥лими було створено спец≥альну орган≥зац≥ю - ом≥тет з ћ≥жнародних стандарт≥в бухгалтерського обл≥ку ( ћ—Ѕќ). ÷ей ком≥тет Ї незалежною орган≥зац≥Їю приватного сектора, ¤ка маЇ за мету дос¤гненн¤ Їдност≥ у принципах бухгалтерського обл≥ку, що њх використовують п≥дприЇмства та ≥нш≥ орган≥зац≥њ дл¤ складанн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ в р≥зних крањнах св≥ту. ом≥тет був заснований у 1973 роц≥ на п≥дстав≥ угоди, укладеноњ м≥ж профес≥йними бухгалтерськими орган≥зац≥¤ми јвстрал≥њ, ¬еликобритан≥њ, ≤рланд≥њ, анади, Ќ≥дерланд≥в, Ќ≥меччини, ћексики, —получених Ўтат≥в јмерики, ‘ранц≥њ та япон≥њ. 3 1983 року ћ—Ѕќ об'ЇднуЇ вс≥ профес≥йн≥ бухгалтерськ≥ орган≥зац≥њ, що вход¤ть до складу ћ≥жнародноњ федерац≥њ бухгалтер≥в (ћ‘Ѕ). «а станом на с≥чень 1997 року до ћ—Ѕќ вход¤ть 119 повних та 6 асоц≥йованих член≥в з 88 крањн св≥ту. Ќин≥ багато р≥зних орган≥зац≥й залучаютьс¤ до роботи ком≥тету, кр≥м того, багато крањн, ¤к≥ не Ї членами ћ—Ѕќ, використовують ћ≥жнародн≥ стандарти бухгалтерського обл≥ку.

ƒ≥¤льн≥сть ћ—Ѕќ Ї можливою завд¤ки ф≥нансов≥й п≥дтримц≥ профес≥йних орган≥зац≥й бухгалтер≥в та ≥нших орган≥зац≥й, що вход¤ть до складу –ади ом≥тету, завд¤ки п≥дтримц≥ ћ‘Ѕ ≥ р≥зних компан≥й, ф≥нансових установ, бухгалтерських ф≥рм та ≥нших. ќдним ≥з джерел отриманн¤ доходу Ї продаж публ≥кац≥й ом≥тету в усьому св≥т≥.

ѕредставники –ади, орган≥зац≥њ-члени, члени онсультативноњ групи, ≥нш≥ орган≥зац≥њ та окрем≥ особи, а також прац≥вники ћ—Ѕќ заохочуютьс¤ до наданн¤ пропозиц≥й щодо розробки ћ≥жнародних стандарт≥в бухгалтерського обл≥ку з нових тем.

«г≥дно з онституц≥Їю ћ—Ѕќ, мета орган≥зац≥њ:

а) формулювати ≥ публ≥кувати в ≥нтересах громадськост≥ стандарти бухгалтерського обл≥ку, що њх мають дотримуватис¤ при складанн≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥, а також спри¤ти њх прийн¤ттю та дотриманню в усьому св≥т≥;

б) спр¤мовувати зусилл¤ на пол≥пшенн¤ та гармон≥зац≥ю регулюючих положень, стандарт≥в бухгалтерського обл≥ку ≥ процедур, пов'¤заних ≥з поданн¤м ф≥нансових зв≥т≥в.

ƒ≥¤льн≥стю ћ—Ѕќ керуЇ –ада, до складу ¤коњ вход¤ть представники бухгалтерських орган≥зац≥й 13 крањн (або груп крањн), що призначаютьс¤ –адою ћ‘Ѕ, ≥ не б≥льше 4 представник≥в ≥нших орган≥зац≥й, зац≥кавлених питанн¤ми ф≥нансовоњ зв≥тност≥. ожен член –ади маЇ право висунути не б≥льше двох представник≥в та одного техн≥чного консультанта, ¤к≥ беруть участь у зас≥данн¤х –ади. ом≥тет заохочуЇ кожного члена –ади вводити до складу своњх представник≥в принаймн≥ одну особу, ¤ка працюЇ в промисловост≥, ≥ одну особу, ¤ка безпосередньо бере участь у д≥¤льност≥ нац≥онального органу з розробки стандарт≥в.

Ќалежна орган≥зац≥¤ роботи ћ—Ѕќ забезпечуЇ високу ¤к≥сть ћ≥жнародних стандарт≥в бухгалтерського обл≥ку, ¤к≥ вимагають необх≥дноњ обл≥ковоњ практики за конкретних економ≥чних обставин. “ака орган≥зац≥¤ прац≥, включаючи консультац≥њ з членами онсультативноњ групи, з орган≥зац≥¤ми-членами ћ—Ѕќ, органами, що розробл¤ють стандарти, та з ≥ншими зац≥кавленими групами й особами в р≥зних крањнах св≥ту, забезпечуЇ також прийн¤тн≥сть ћ≥жнародних стандарт≥в бухгалтерського обл≥ку дл¤ користувач≥в ф≥нансових зв≥т≥в ≥ дл¤ тих, хто њх складаЇ.

ѕроцедура розробки ћ≥жнародного стандарту бухгалтерського обл≥ку (ћ—Ѕќ) така:

а) –ада формуЇ ер≥вний ком≥тет. √оловою кожного ер≥вного ком≥тету Ї ѕредставник –ади. ƒо складу ом≥тету, ¤к правило, вход¤ть представники бухгалтерських орган≥зац≥й принаймн≥ трьох ≥нших крањн. ер≥вн≥ ком≥тети також можуть включати представник≥в ≥нших орган≥зац≥й, ¤к≥ вход¤ть до –ади або онсультативноњ групи, чи експерт≥в ≥з певних питань;

б) ер≥вний ком≥тет визначаЇ та перегл¤даЇ вс≥ питанн¤ бухгалтерського обл≥ку, пов'¤зан≥ з певною темою. ер≥вний ком≥тет розгл¤даЇ застосуванн¤ онцептуальноњ основи ћ—Ѕќ дл¤ п≥дготовки та наданн¤ ф≥нансових зв≥т≥в щодо визначених питань бухгалтерського обл≥ку. ер≥вний ком≥тет також вивчаЇ рег≥ональн≥ та нац≥ональн≥ вимоги до бухгалтерського обл≥ку ≥ практику, в тому числ≥ р≥зн≥ обл≥ков≥ п≥дходи, ¤к≥ можуть бути доречними за р≥зних обставин. –озгл¤нувши вс≥ необх≥дн≥ питанн¤, ер≥вний ком≥тет може надати –ад≥ ¬иклад мети;

в) п≥сл¤ отриманн¤ в≥д –ади коментар≥в щодо ¬икладу мети, ¤кщо вони надаютьс¤, ер≥вний ком≥тет, ¤к правило, готуЇ ≥ публ≥куЇ ѕроектний виклад принцип≥в або ≥нший документ дл¤ обговоренн¤. ћетою цього ѕроектного викладу Ї визначенн¤ основоположних обл≥кових принцип≥в, ¤к≥ формуватимуть основу дл¤ п≥дготовки ѕроекту дл¤ обговоренн¤. ом≥тет також описуЇ розгл¤нут≥ альтернативн≥ р≥шенн¤ ≥ причини рекомендац≥њ щодо њх прийн¤тт¤ або в≥дхиленн¤. ѕрот¤гом пер≥оду обговоренн¤, ¤кий, ¤к правило, триваЇ три м≥с¤ц≥, вс≥ зац≥кавлен≥ сторони заохочуютьс¤ до наданн¤ коментар≥в. ƒл¤ перегл¤ду ≥≥снуючого ћ—Ѕќ –ада може дати вказ≥вку ер≥вному ком≥тетов≥ п≥дготувати ѕроект дл¤ обговоренн¤ без попередньоњ публ≥кац≥њ ѕроектного викладу принцип≥в;

г) ер≥вний ком≥тет перегл¤даЇ коментар≥ щодо ѕроектного викладу принцип≥в ≥ узгоджуЇ остаточний ¬иклад принцип≥в, ¤кий подаЇтьс¤ –ад≥ дл¤ ухваленн¤ ≥ використовуЇтьс¤ ¤к основа дл¤ п≥дготовки ѕроекту дл¤ обговоренн¤ ћ—Ѕќ, що пропонуЇтьс¤. ќстаточний ¬иклад принцип≥в оф≥ц≥йно не публ≥куЇтьс¤, але його можна отримати за запитом;

д) ер≥вний ком≥тет готуЇ попередн≥й вар≥ант ѕроекту дл¤ обговоренн¤, ¤кий маЇ бути ухвалений –адою. ѕ≥сл¤ перегл¤ду й ухваленн¤ принаймн≥ 2/3 член≥в –ади ѕроект дл¤ обговоренн¤ публ≥куЇтьс¤. ѕрот¤гом пер≥оду обговоренн¤, що становить м≥н≥мум один м≥с¤ць, а триваЇ, ¤к правило, щонайменше три м≥с¤ц≥, вс≥ зац≥кавлен≥ сторони заохочуютьс¤ до наданн¤ коментар≥в;

е) ер≥вний ком≥тет перегл¤даЇ коментар≥, готуЇ проект ћ—Ѕќ дл¤ перегл¤ду –адою. ѕ≥сл¤ перегл¤ду ≥ за згодою принаймн≥ 2/3 член≥в –ади стандарт публ≥куЇтьс¤.

ѕрот¤гом цього процесу –ада може вир≥шити, що питанн¤, ¤ке розгл¤даЇтьс¤, вимагаЇ додаткових консультац≥й або буде детально пророблене в раз≥ випуску ƒокумента дл¤ обговоренн¤ й отриманн¤ коментар≥в. ћоже виникнути необх≥дн≥сть у випусков≥ к≥лькох ѕроект≥в дл¤ обговоренн¤ перед початком розробки ћ—Ѕќ.

2.2. —труктура ≥ основний зм≥ст ћ—Ѕќ.

—труктура стандарту визначаЇтьс¤ обс¤гом та зм≥стом питань, ¤к≥ в≥н розгл¤даЇ. ƒо кожного стандарту входить: загальн≥ положенн¤, ¤к≥ по¤снюють його мету, сферу застосуванн¤ та м≥ст¤ть визначенн¤ вс≥х основних терм≥н≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ в стандарт≥, пор¤док оц≥нки та детал≥зац≥њ ≥нформац≥њ в≥дпов≥дних об'Їкт≥в у ф≥нансов≥й зв≥тност≥.

ћ—Ѕќ покликан≥ забезпечувати Їдн≥сть принцип≥в бухобл≥ку в р≥зних крањнах, з≥ставн≥сть показник≥в ф≥нансових зв≥т≥в, пол≥пшенн¤ взаЇморозум≥нн¤ м≥ж користувачами ф≥нансових зв≥т≥в в усьому св≥т≥ та тими, хто њх складаЇ, забезпеченн¤ високоњ ¤кост≥ необх≥дноњ обл≥ковоњ практики за конкретних економ≥чних обставин. ¬сього м≥жнародних стандарт≥в бухгалтерського обл≥ку 33. ожен з них розгл¤даЇ певн≥ питанн¤ ≥ маЇ в≥дпов≥дно певну назву.

ћ—Ѕќ 1 "–озкритт¤ обл≥ковоњ пол≥тики" (переформатований у 1994 р.).

ƒаний стандарт сл≥д застосовувати при розкритт≥ вс≥х суттЇвих складник≥в обл≥ковоњ пол≥тики, ¤к≥ були прийн¤т≥ при складанн≥ та поданн≥ ф≥нансових зв≥т≥в.

ћ—Ѕќ 2 "«апаси" (перегл¤нутий у 1993 р.).

ћетою даного стандарту Ї визначенн¤ п≥дходу до обл≥ку запас≥в, ¤кий базуЇтьс¤ на систем≥ ≥сторичноњ соб≥вартост≥. √оловним питанн¤м обл≥ку запас≥в Ї визначенн¤ суми, ¤ка повинна визнаватис¤ ¤к актив та залишатис¤ такою до моменту визнанн¤ в≥дпов≥дних доход≥в. ÷ей стандарт забезпечуЇ практичне кер≥вництво дл¤ визначенн¤ соб≥вартост≥.

ћ—Ѕќ 4 "ќбл≥к амортизац≥њ" (переформатований у 1994 р.).

ƒаний стандарт сл≥д використовувати дл¤ обл≥ку амортизац≥њ.

јмортизац≥¤ - це розпод≥л суми активу, шо амортизуЇтьс¤, прот¤гом оч≥куваного строку його використанн¤.

ћ—Ѕќ 5 "≤нформац≥¤, ¤ка п≥дл¤гаЇ розкриттю у ф≥нансових зв≥тах" (переформатований у 1994 р.).

÷ей стандарт сл≥д застосовувати при розкритт≥ ≥нформац≥њ у ф≥нансових зв≥тах, ¤к≥ включають баланс, зв≥т про прибутки та збитки, прим≥тки до них, а також ≥нш≥ зв≥ти ≥ по¤снювальн≥ матер≥али, що визначаютьс¤ ¤к частина ф≥нансових зв≥т≥в.

ћ—Ѕќ 7 "«в≥т про рух грошових кошт≥в" (перегл¤нутий у 1992 р.).

ћетою цього стандарту Ї вимоги до наданн¤ ≥нформац≥њ про зм≥ни грошових кошт≥в п≥дприЇмства та екв≥валент≥в прот¤гом певного часу за допомогою «в≥ту про рух грошових кошт≥в.

ћ—Ѕќ 8 "„истий прибуток або збиток за пер≥од, суттЇв≥ помилки та зм≥ни в обл≥ков≥й пол≥тиц≥" (перегл¤нутий у 1993 р.).

ћетою даного стандарту Ї визначенн¤ класиф≥кац≥њ, розкритт¤ та обл≥кового п≥дходу до певних статей зв≥ту про прибутки та збитки з тим, щоб вс≥ п≥дприЇмства складали та надавали зв≥т про прибутки та збитки на посл≥довн≥й основ≥.

ћ—Ѕќ 9 "¬итрати на досл≥дженн¤ та розробки" (перегл¤нутий у 1993 р.).

ћетою даного стандарту Ї визначенн¤ обл≥кового п≥дходу до витрат на досл≥дженн¤ та розробки.

ћ—Ѕќ 10 "Ќепередбачен≥ под≥њ та под≥њ, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ п≥сл¤ дати балансу" (переформатований у 1994 р.).

÷ей стандарт сл≥д застосовувати дл¤ обл≥ку та розкритт¤ непередбачених под≥й ≥ под≥й ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ п≥сл¤ дати балансу.

ћ—Ѕќ 11 "Ѕуд≥вельн≥ контракти" (перегл¤нутий у 1993 р.).

ћета даного стандарту - розкрити обл≥ковий п≥дх≥д до доход≥в та витрат пов'¤заних з буд≥вельними контрактами.

ћ—Ѕќ 12 "ќбл≥к податк≥в на прибуток" (перегл¤нутий у 1996 р.)

ƒаний стандарт сл≥д застосовувати дл¤ обл≥ку податк≥в на прибутки у ф≥нансових зв≥тах.

ћ—Ѕќ 13 "ѕоданн¤ поточних актив≥в та поточних зобов'¤зань" (переформатований у 1994 р).

÷ей стандарт сл≥д застосовувати при поданн≥ поточних актив≥в та поточних зобов'¤зань у ф≥нансових зв≥тах.

ћ—Ѕќ 14 "«в≥тна ф≥нансова ≥нформац≥¤ за сегментами" (переформатований у 1994 р.).

ћета поданн¤ ≥нформац≥њ за сегментами - надати користувачам ф≥нансових зв≥т≥в ≥нформац≥ю про в≥дносний розм≥р, внесок у прибуток та тенденц≥њ розвитку р≥зних галузей ≥ географ≥чних зон, в ¤ких функц≥онуЇ диверсиф≥коване п≥дприЇмство, з тим, шоб користувач≥ могли скласти власну ≥нформац≥йно обгрунтовану думку про п≥приЇмство в ц≥лому.

ћ—Ѕќ 15 "≤нформац≥¤, що в≥дображаЇ вплив зм≥ни ц≥н" (переформатований у 1994 р.).

÷ей стандарт сл≥д застосовувати при в≥дображенн≥ впливу зм≥ни ц≥н на оц≥нки, що використовуютьс¤ при визначенн≥ результат≥в господарськоњ д≥¤льност≥ та ф≥нансового стану п≥дприЇмства.

ћ—Ѕќ 16 "ќсновн≥ засоби" (перегл¤нутий у 1993 р.).

ћетою даного стандарту Ї визначенн¤ обл≥кового п≥дходу до основних засоб≥в (матер≥альних актив≥в).

ћ—Ѕќ 17 "ќбл≥к оренди" (переформатований у 1994 р.).

÷е стандарт сл≥д застосовувати дл¤ обл≥ку оренди (переданн¤ актив≥в в тимчасове використанн¤).

ћ—Ѕќ 18 "ƒох≥д" (перегл¤нутий у 1993 р.).

ћетою даного стандарту Ї визначенн¤ обл≥кового п≥дходу до доходу, ¤кий виникаЇ в результат≥ певних операц≥й та под≥й.

ћ—Ѕќ 19 "¬итрати на пенс≥йне забезпеченн¤" (перегл¤нутий у 1993 р.).

ћетою цього стандарту Ї визначенн¤, у ¤кому випадку витрати на пенс≥йне забезпеченн¤ визнаютьс¤ ¤к витрати, а також ¤ку сумму цих витрат сл≥д визнати.

ћ—Ѕќ 20 "ќбл≥к державних грант≥в ≥ розкритт¤ ≥нформац≥њ про державну допомогу" (переформатований у 1994 р.).

÷ей стандарт сл≥д застосовувати в обл≥ку та при розкритт≥ ≥нформац≥њ про державн≥ гранти, а також при розкритт≥ ≥нформац≥њ про ≥нш≥ форми державноњ допомоги.

ћ—Ѕќ 21 "¬плив зм≥н валютних курс≥в" (перегл¤нутий у 1993 р.).

÷ей стандарт сл≥д застосовувати в обл≥ку операц≥й в ≥ноземн≥й валют≥ та при переведенн≥ ф≥нансових зв≥т≥в закордонних господарских одиниць, ¤к≥ включаютьс¤ до зв≥т≥в п≥дприЇмства.

ћ—Ѕќ 22 "ќб'Їднанн¤ компан≥й" (перегл¤нутий у 1993 р.).

ћетою даного стандарту Ї визначенн¤ обл≥кового п≥дходу до об'Їднанн¤ компан≥й. —тандарт охоплюЇ ¤к придбанн¤ одного п≥дприЇмства ≥ншим, так ≥ окрем≥ випадки об'Їднан¤ ≥нтерес≥в, коли визначити покупц¤ неможливо.

ћ—Ѕќ 23 "¬итрати на позики" (перегл¤нутий у 1993 р.).

ћетою данного стандарту Ї визначенн¤ обл≥кового п≥дходу до витрат на позики.

ћ—Ѕќ 24 "–озкритт¤ ≥нформац≥њ щодо зв'¤заних стор≥н" (переформатований у 1994 р.).

÷ей стандарт сл≥д застосовувати, коли йдетьс¤ про зв'¤зан≥ сторони та операц≥њ п≥дприЇмства, що зв≥туЇ, та зв'заними з ним сторонами.

ћ—Ѕќ 25 "ќбл≥к ≥нвестиц≥й" (переформатований у 1994 р.).

÷ей стандарт сл≥д застосовувати в обл≥ку та розкритт≥ ≥нформац≥њ про ≥нвестиц≥њ.

ћ—Ѕќ 26 "ќбл≥к та зв≥тн≥сть щодо програм пенс≥йного забезпеченн¤" (переформатований у 1994 р.).

÷ей стандарт сл≥д застосовувати до зв≥т≥в щодо програм пенс≥йного забезпеченн¤ при складанн≥ таких зв≥т≥в.

ћ—Ѕќ 27 " онсол≥дован≥ ф≥нансов≥ зв≥ти та обл≥к ≥нвестиц≥й у доч≥рн≥ п≥дприЇмства" (переформатований у 1994 р.).

ƒаний стандарт сл≥д застосовувати дл¤ складанн¤ та наданн¤ консол≥дованих зв≥т≥в групи п≥дприЇмств, ¤к≥ контролюютьс¤ материнською компан≥Їю, та в обл≥ку ≥нвестиц≥й в доч≥рн≥ компан≥њ.

ћ—Ѕќ 28 "ќбл≥к ≥нвестиц≥й в асоц≥йован≥ компан≥њ" (переформатований у 1994 р.).

÷ей стандарт сл≥д застосовувати ≥нвестору в обл≥ку ≥нвестиц≥й в асоц≥йован≥ компан≥њ.

ћ—Ѕќ 29 "‘≥нансова зв≥тн≥сть в умовах г≥пер≥нфл¤ц≥њ" (переформатований у 1994 р.).

÷ей стандарт сл≥д застосовувати до основних ф≥нансових зв≥т≥в будь-¤ких п≥дприЇмств, що складають зв≥тн≥сть у грошових одиниц¤х крањни з г≥пер≥нфл¤ц≥Їю.

ћ—Ѕќ 30 "–озкритт¤ ≥нформац≥њ у ф≥нансових зв≥тах банк≥в та под≥бних ф≥нансових установ" (переформатований у 1994 р.).

ƒаний стандарт сл≥д застосовувати дл¤ ф≥нансових зв≥т≥в банк≥в та под≥бних ф≥нансових структур.

ћ—Ѕќ 31 "‘≥нансова зв≥тн≥сть про частки у сп≥льних п≥дприЇмствах" (переформатований у 1994 р.).

÷ей стандарт сл≥д застосовувати до обл≥ку часток в сп≥льних п≥дприЇмствах.

ћ—Ѕќ 32 "‘≥нансов≥ ≥нструменти: розкритт¤ та поданн¤" .

ƒаний стандарт встановлюЇ певн≥ вимоги до поданн¤ ≥нформац≥њ про балансов≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти та визначаЇ ≥нформац≥ю, ¤ку сл≥д розкривати ¤к про балансов≥, так ≥ позабалансов≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти.

ћ—Ѕќ 33 "ѕрибуток на акц≥ю".

ћетою цього стандарту Ї опис принцип≥в дл¤ визначенн¤ та поданн¤ прибутку на акц≥ю, що покращить з≥ставн≥сть показник≥в да¤льност≥ р≥зних п≥дприЇмств за один пер≥од чи одного п≥дприЇмства в р≥зних обл≥кових пер≥одах.

” де¤ких випадках, ¤кщо ћ—Ѕќ дозвол¤Ї два обл≥кових п≥дходи до под≥бних операц≥й та под≥й, один п≥дх≥д визначаЇтьс¤ ¤к базовий, а другий - ¤к дозволений альтернативний п≥дх≥д.

ћ≥жнародн≥ стандарти нос¤ть рекомендац≥йний характер та торкаютьс¤ окремих питань обл≥ку актив≥в, зобов'¤зань, кап≥талу, доход≥в, витрат та р≥зних господарських операц≥й. Ќаприклад, стандарт є 4 розгл¤даЇ питанн¤ обл≥ку зносу основних засоб≥в, є 13 - представленн¤ поточних (оборотних) актив≥в та поточних (короткосрокових) зобов'¤зань, є 18 - визнанн¤ доход≥в ≥ т. д. «а правилом, рекомендована ними практика обл≥ку тих чи ≥нших господарчих под≥й в≥др≥зн¤Їтьс¤ багатовар≥ант≥стю. ÷е Ї характерною рисою стандарт≥в обл≥ку багатьох крањн, наприклад —Ўј. —л≥д зазначити, що ћ— в ц≥лому знаход¤тьс¤ п≥д значним впливом американськоњ обл≥ковоњ системи.

2.3. ¬икористанн¤ ћ—Ѕќ у практиц≥ бухгалтерського обл≥ку п≥дприЇмств ”крањни.

«агальнов≥домо, що дл¤ дос¤гненн¤ ”крањною бажаного р≥вн¤ розвитку необх≥дно реформувати р≥зн≥ сектори економ≥ки ≥ в першу чергу - ф≥нансовий, в ¤кому найважлив≥ше м≥сце в≥дводитьс¤ банкам. ѕроцесс реформуванн¤ банк≥вськоњ ситеми повинен охопити вс≥ елементи банк≥вського сектора, включно ≥з бухгалтеським обл≥ком та зв≥тн≥стю. ѕричому њх реформуванн¤ в першу чергу передбачаЇ перех≥д до ћ—Ѕќ, що дозвол¤ють реально в≥дображати ф≥нансовий стан банку та передбачати тенденц≥њ розвитку капиталу на ринку.

Ќа даний момент 15 п≥лотних банк≥в в≥дпрацьовують на практиц≥ нов≥ форми обл≥ку та зв≥тност≥, провод¤ть в≥дпов≥дну п≥дготовку персоналу. ƒва банки - ѕерший украњнськи м≥жнародний банк та "—ос'Їте ∆енераль ”крањна", працюють за ћ— з моменту њх створенн¤. ≥нш≥ банки перейшли на бухгалтерську систему за м≥жнародними стандартами з початку 1998 року. ƒл¤ реализац≥њ програми реформуванн¤ бухобл≥ку в ”крањн≥ створен≥ робоч≥ групи в ¤к≥ вход¤ть кер≥вники та спец≥ал≥сти основних департамент≥в ЌЅ” та комерц≥йних банк≥в, вчен≥. ѕрограму п≥дтримують ћ¬‘, ÷ентральний банк Ќ≥дерланд≥в, Ѕританський фонд ноу-хау, јгенство м≥жнародного розвитку —Ўј, “ј—≤—, ≈—.

–еал≥зац≥¤ програми в≥дбуваЇтьс¤ шл¤хом перегл¤ду украњнських —Ѕќ з точки зору ћ—Ѕќ, виданн¤м та розробкою нових план≥в рахунк≥в ЌЅ” та комерц≥йними банками.

“акож ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку затверджен≥ форми ф≥нансовоњ зв≥тност≥ ем≥тент≥в ц≥нних папер≥в, що в≥дпов≥дають ћ—Ѕќ.

3. ѕерспективи ≥ можливост≥ переходу ”крањни на м≥жнародн≥ стандарти бухгалтерського обл≥ку

”крањна ≥нтегруЇтьс¤ у св≥товий економ≥чний прост≥р. “ому перех≥д нац≥ональноњ системи бухгалтерського обл≥ку та складанн¤ зв≥тност≥ на м≥жнародн≥ стандарти (ћ—Ѕќ) Ї вимогою часу.

ћ≥жнародн≥ стандарти бухгалтерського обл≥ку м≥ст¤ть Їдин≥ методолог≥чн≥ п≥дходи до оц≥нки та розкритт¤ ≥нформац≥њ, необх≥дноњ ≥нвесторам та кредиторам. онцептуальн≥ положенн¤ ћ—Ѕќ, ¤к правило, стають основою дл¤ розробки т≥Їю чи ≥ншою крањною власних стандарт≥в бухобл≥ку, ¤к≥ конкретизують та доповнюють в≥дпов≥дн≥ ћ—Ѕќ з урахуванн¤м р≥вн¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку та нац≥ональних традиц≥й.

4 вересн¤ 1996 року ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни зареЇстрована ‘едерац≥¤ профес≥йних бухгалтер≥в та аудитор≥в ”крањни. «г≥дно статуту федерац≥¤ маЇ статус громадськоњ орган≥зац≥њ, та не пересл≥дуЇ коммерц≥йних ц≥лей. ћетою ‘едерац≥њ Ї п≥двищенн¤ значенн¤ бухгалтерськоњ профес≥њ в процес≥ переходу до ринковоњ економ≥ки, впровадженн¤ м≥жнародних стандарт≥в бухгалтерського обл≥ку.

‘едерац≥¤ заснувала друкований орган "¬≥сник бухгалтера та аудитора ”крањни". ¬иданн¤ покликане заповнити лроб≥ли в нестач≥ ≥нформац≥њ. «начне м≥сце в ньому присв¤чуЇтьс¤ м≥жнародним та нац≥онапьним стандартам обл≥ку й коментар¤м до них пров≥дних спец≥алист≥в.

“акож ‘едерац≥Їю було дос¤гнуто домовленост≥ про права на переклад та виданн¤ ћ—Ѕќ. ¬ насл≥док чого було видано книгу "ћ≥жнародн≥ стандарти бухгалтерського обл≥ку", ¤ка м≥стить повний текст ус≥х (33) ћ—Ѕќ украњнською мовою, ¤к≥ були прийн¤т≥ на 1 с≥чн¤ 1997 року.

‘едерац≥Їю провод¤тьс¤ навчальн≥ сем≥нари по вс≥й ”крањн≥ з питанн¤ реформуванн¤ бухобл≥ку в ”крањн≥ та впровадженн¤ ћ—Ѕќ.

” 1997 роц≥ ‘едерац≥¤ профес≥йних бухгалтер≥в ≥ аудитор≥в ”крањни (‘ѕЅј”) розробила нац≥ональн≥ стандарти бухгалтерського обл≥ку. ÷¤ ≥н≥ц≥атива була п≥дтримана ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку, ¤ка визнала ‘ѕЅј” ¤к орган≥зац≥ю - розробника стандарт≥в бухобл≥ку дл¤ профес≥йних учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в.

Ќа основ≥ попереднього анал≥зу були визначен≥ 23 стандарти, ¤к≥ п≥дл¤гають першочергов≥й розробц≥. ÷≥ стандарти охоплюють ус≥ д≥юч≥ ћ—Ѕќ (кр≥м тих, ¤к≥ стосуютьс¤ зв≥тност≥ банк≥в ≥ пенс≥йних фонд≥в), але не коп≥юють њх. ƒе¤к≥ нац≥ональн≥ стандарти (наприклад, Ќ—Ѕќ є 12 "≤нвестиц≥њ", є 16 "¬итрати" тощо) об'Їднують положенн¤ к≥лькох ћ—Ѕќ, а в де¤ких випадках передбачають нац≥ональн≥ стандарти, ¤к≥ не мають аналог≥чного м≥жнародного стандарту. јле вс≥ нац≥ональн≥ стандарти базуютьс¤ на ћ—Ѕќ та не протир≥чать њм.

ѕри розробц≥ проект≥в нац≥ональних стандарт≥в використовуютьс¤ не лише д≥юч≥ ћ—Ѕќ, а також њх проекти та ≥нш≥ матер≥али, видан≥ ом≥тетом з м≥жнародних стандарт≥в бухгалтерського обл≥ку.

—л≥д звернути увагу, що з урахуванн¤м специф≥ки банк≥в ≥ бюджетних установ, не вс≥ Ќ—Ѕќ розповсюджуютьс¤ на ц≥ сфери д≥¤льност≥. јле б≥льш≥сть стандарт≥в м≥ст¤ть методолог≥чн≥ п≥дходи до обл≥ку, ¤к≥ Ї загальними дл¤ вс≥х п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, установ незалежно в≥д сфери д≥¤льност≥ та форми власност≥.

“акож в ”крањн≥ працюЇ ком≥с≥¤ ¬– з питань економ≥чноњ пол≥тики та управл≥нн¤м народним господарством, ¤ка проводить роботу з розробки Ќ—Ѕќ з урахуванн¤м ћ—Ѕќ, хоч поки-що спостер≥гаютьс¤ де¤к≥ складнощ≥ з виконанн¤м цього проекту

¬исновки

¬ умовах, коли ”крањна переходить до ринкових в≥дносин, особливе значенн¤ маЇ набутт¤ профес≥йних знань, навичок та вм≥нн¤ прац≥вниками, зайн¤тими в найр≥зноман≥тн≥ших сферах економ≥ки та управл≥нн¤, в пошуках в≥рних и обгрунтованних управл≥нських п≥дход≥в та р≥шень з метою п≥двищенн¤ ефективност≥ роботи п≥дприЇмства, об'Їднанн¤ та ≥нших господарчих структур. ƒл¤ нормального функц≥онуванн¤ в будь-¤к≥й структур≥ ринковоњ економ≥ки конче необх≥дно, щоб учасники, приймаючи р≥шенн¤, мали правдиву й об'Їктивную ≥нформац≥ю про майно, грошовий та ф≥нансовий стан, результати роботи (прибуток, доход або збитки), а також про систему њх формуванн¤. “аку ≥нформац≥ю надаЇ система обл≥ку. јле дл¤ того, щоб ц¤ ≥нформац≥¤ була зрозум≥лою не лише т≥й людин≥, ¤ка њњ з≥брала, а й ≥ншим: потенц≥йним ≥нвесторам та податковим органам. ƒл¤ цього використовуютьс¤ стандарти бухгалтерського обл≥ку, а оск≥льки, ¤к вже зазначалос¤, ”крањна виходить на св≥товий ринок, то вона буде мати зносини з закордонними ≥нвесторами та партнерами, а отже Ї необх≥дн≥сть у тому, щоб вони теж могли "прочитати" цю ≥нформац≥ю. ќсь чому Ї важливимим впровадженн¤ ћ—Ѕќ - щоб будь-¤ка людина, ¤ка матиме з ¬ами сп≥льний б≥знес, могла визначити - чи варто...

—писок використанноњ литература:

1. ¬естник бухгалтера и аудитора ”краины - инф. бюлл. є1 но¤брь 1996.

2. «ачем нужен переход на международные стандарты бухгалтерского учЄта // ѕлюс - минус.- 1997.- 21 но¤бр¤ .- —. 6.

3. ћ≥жнародн≥ стандарти бухгалтерського обл≥ку / ѕерекл. з англ. за ред. —. ‘. √олова. - .: ‘едерац≥¤ профес≥йних бухгалтер≥в ≥ аудитор≥в ”крањни, 1998 - 736 с.

4. —оловьЄва ќ. „то такое GAAP?: учЄт за рубежом // Ѕухгалтерский учЄт и аудит.- 1997.- є5.- —. 72 - 81

5. „ебанова Ќ. ¬., отенко Ћ. Ќ. Ѕухгалтерский учЄт (торговые и посреднические предпри¤ти¤) - 2-е изд., перераб. и доп. - ’арьков: »нтеллект - Ё ќ, 1994.

6. ÷≥нн≥ папери ”крањни є 17 (17) в≥д 13.08.1998.