ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки ”крањни
„ерн≥г≥вський державний ≥нститут економ≥ки та управл≥нн¤
афедра анал≥зу та аудиту
урсова робота
на тему:
"ќбл≥к зароб≥тноњ плати"
¬иконав: студент V курсу
групи ќј - 964
Cимоненко ќ.ћ.
¬икладач:
уценко ¬.¬.
«ћ≤—“
¬ступЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ2
1. «ароб≥тна плата, ¤к важлива ланка системи
соц≥ально-трудових в≥дносин
1.1. ≈коном≥чний зм≥ст пон¤тт¤ "зароб≥тна плата"ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..3
1.2. —истеми ,форми та види оплати прац≥ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.4
1.3. Ќормативн≥ документи регламентуюч≥ питанн¤ оплати прац≥ЕЕЕЕЕ12
2. ќбл≥к прац≥ та зароб≥тноњ плати
2.1. ќбл≥к особистого складу та використанн¤ робочого часуЕЕЕЕЕЕ..21
2.2. ѕобудова синтетичного ≥ анал≥тичного обл≥ку прац≥
та њњ оплатиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ22
3. ќбл≥к розрахунк≥в з прац≥вниками по зароб≥тн≥й плат≥
3.1. ”триманн¤ з зароб≥тноњ платиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ38
3.2. Ќатуральна оплата прац≥ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.40
3.3. омпенсац≥¤ прац≥вникам втрати частини зароб≥тноњ плати в зв'¤зку
з затримкою строк≥в њњ виплатиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ44
¬исновок
ƒодатки
¬ступ
ѕрац¤ працюючих Ї необх≥дною складовою частиною процесу виробництва, споживанн¤ та розпод≥лу створеного продукту. ”часть працюючих в частц≥ знов створеному матер≥альному та духовному баз≥ висловлюЇтьс¤ у вигл¤д≥ зароб≥тноњ плати, ¤ка повинна в≥дпов≥дати к≥лькост≥ та ¤кост≥ затраченоњ ними прац≥.
«ароб≥тна плата - Ї важлив≥шим засобом п≥двищенн¤ зац≥кавленост≥ працюючих у результатах своЇњ прац≥, њњ продуктивност≥, зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробленоњ продукц≥њ, пол≥пшенн¤ њњ ¤кост≥ та асортименту.
«б≥льшенн¤ ефективност≥ сусп≥льноњ продуктивност≥ обумовлено, на сам перед, зб≥льшенн¤м виробництва та пол≥пшенн¤м ¤кост≥ роботи.
¬ умовах переходу нашоњ економ≥ки на ринковий механ≥зм функц≥онуванн¤ важлив≥шими задачами Ї прискоренн¤ науково-техн≥чного прогресу, зниженн¤ витрат живоњ прац≥, механ≥зац≥¤ трудом≥стких роб≥т, пол≥пшенн¤ використанн¤ трудових ресурс≥в, зменшенн¤ збитк≥в робочого часу.
ѕ≥дприЇмство самост≥йно, але в≥дпов≥дно до законодавства , установлюЇ штатний розклад , форми ≥ системи оплати прац≥, прем≥юванн¤. ”рахуванн¤ прац≥ ≥ зароб≥тноњ плати - один ≥з найважлив≥ших ≥ складних д≥л¤нок роботи, що потребують точних ≥ оперативних даних, у ¤ких в≥дбиваЇтьс¤ зм≥на чисельност≥ роб≥тник≥в, витрати робочого часу, категор≥њ роб≥тник≥в, виробничих витрат.
”рахуванн¤ прац≥ ≥ зароб≥тноњ плати займаЇ одне з центральних м≥сць у вс≥й систем≥ урахуванн¤ на п≥дприЇмств≥. «ароб≥тна плата Ї основним джерелом прибутк≥в роб≥тник≥в ф≥рми, п≥дприЇмства.
“рудов≥ прибутки роб≥тника визначаютьс¤ його особистим трудовим внеском з урахуванн¤м к≥нцевих результат≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства або ф≥рми. ¬они регулюютьс¤ податками ≥ максимальними розм≥рами не обмежуютьс¤. ћ≥н≥мальний розм≥р оплати прац≥ встановлюЇтьс¤ законодавством.
Ќеобх≥дно створювати економ≥чно достов≥рну та обгрунтовану ≥нформац≥ю про виконанн¤ норматив≥в та динам≥ки показник≥в про працю, стеженн¤ за дотриманн¤м сп≥вв≥дношенн¤ росту продуктивност≥ прац≥ та зароб≥тноњ плати, за зменшенн¤м невиробничих витрат скритих та ¤вних збитк≥в робочого часу, стимулюванн¤ прац≥ на п≥дприЇмств≥.
Ќа основ≥ ц≥Їњ ≥нформац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ контроль за виконанн¤м робочого часу на п≥дприЇмств≥, впровадженн¤ прогресивних метод≥в прац≥, дотриманн¤м правильного сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж ростом продуктивност≥ прац≥ та зароб≥тноњ плати.
Ќа п≥дприЇмств≥ обл≥к чисельност≥ роб≥тник≥в та службовц≥в, њх зароб≥тноњ плати Ї документальним, достов≥рним та однаковим у вс≥х галуз¤х господарюванн¤. –об≥тники реал≥зують право на працю шл¤хом заключенн¤ трудового договору на п≥дприЇмств≥ у в≥дпов≥дност≥ з «аконом ”крањни конкретизуючи права та обов'¤зки роб≥тник≥в, а також оплата за працю, в≥драхуванн¤ у фонди, розрахунок прибуткового податку.
” зв'¤зку з цим на п≥дприЇмств≥ орган≥зуЇтьс¤ оперативний та бухгалтерський обл≥к прац≥ та њњ оплата.
ƒл¤ того, щоб виконувати задач≥, ¤к≥ сто¤ть перед обл≥ком, на п≥дприЇмств≥ створен≥:
- контроль за чисельн≥стю персоналу та використанн¤м робочого часу;
- правильн≥сть документального оформленн¤ виробки робочих та службовц≥в;
- своЇчасне нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати та допомог, а також њх видача;
- своЇчасне утриманн¤ сум податк≥в та перерахуванн¤ њх до бюджету;
- розпод≥л зароб≥тноњ плати по об'Їктах калькулюванн¤;
- плануванн¤ зв≥т≥в про працю.
Ќа сьогодн¤шн≥й день складн≥сть ситуац≥њ, ¤ка склалас¤ з питанн¤ розрахунк≥в з працюючими, по¤снюЇ актуальн≥сть вибраноњ теми.
1. «ароб≥тна плата, ¤к важлива ланка системи соц≥ально-трудових в≥дносин
1.1. ≈коном≥чний зм≥ст пон¤тт¤ "зароб≥тна плата"
«акон ”крањни "ѕро оплату прац≥" визначаЇ економ≥чн≥ та орган≥зац≥йн≥ засади оплати прац≥ прац≥вник≥в, ¤к≥ перебувають у трудових в≥дносинах, на п≥дстав≥ трудового договору з п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми вс≥х форм власност≥ та господарюванн¤, а також з окремими громад¤нами та сфери державного ≥ догов≥рного регулюванн¤ оплати прац≥ ≥ спр¤мований на забезпеченн¤ в≥дтворювальноњ та стимулюючоњ функц≥й зароб≥тноњ плати.
¬≥дпов≥дно до статт≥ 1 «акону ”крањни "ѕро оплату прац≥" зароб≥тна плата - це винагорода, обчислена, ¤к правило, у грошовому вираз≥, ¤ку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачуЇ прац≥вников≥ за виконану ним роботу.
–озм≥р зароб≥тноњ плати залежить в≥д складност≥ та умов виконаноњ роботи, профес≥йно-д≥лових ¤костей прац≥вника, результат≥в його прац≥ та господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.
ќсновна зароб≥тна плата - це винагорода за виконану роботу в≥дпов≥дно до установлених норм прац≥ (норми часу, вироб≥тку, обслуговуванн¤, посадов≥ обов'¤зки). ¬она встановлюЇтьс¤ у вигл¤д≥ тарифних ставок (оклад≥в) ≥ п≥др¤дних розц≥нок дл¤ роб≥тник≥в та посадових оклад≥в дл¤ службовц≥в.
ƒодаткова зароб≥тна плата - це винагорода за працю понад установлен≥ норми, за трудов≥ усп≥хи та винах≥длив≥сть ≥ за особлив≥ умови прац≥. ¬она включаЇ доплати, надбавки, гарант≥йн≥ ≥ компенсац≥йна виплати, передбачен≥ чинним законодавством, прем≥њ, пов'¤зан≥ з виконанн¤м виробничих завдань ≥ функц≥й.
≤снують таки види додатковоњ зароб≥тноњ
–обота у сверх урочний час.
—ум≥сництво профес≥й.
–обота в н≥чний час.
Ќадбавки доплат≥ по тарифним ставкам та посадовим окладам:
а) квал≥ф≥кованим роб≥тникам, зайн¤тим на особливо в≥дпов≥дн≥й робот≥, за високе квал≥ф≥ковану майстерн≥сть, ¤к правило, встановлюютьс¤ дифференц≥ровани надбавки до тарифних ставок робочих, наприклад:
III розр¤д - до 12 в≥дсотк≥в
IV розр¤д - до 16 в≥дсотк≥в
V розр¤д - до 20 в≥дсотк≥в
VI розр¤д- до 20 в≥дсотк≥в
онкретний в≥дсоток надбавки визначаЇтьс¤ в колективному договор≥, ¤кий повинен враховувати що в≥дпов≥даЇ м≥н≥муму по так≥й надбавц≥ , визначен≥ в генеральн≥й або галузев≥й угод≥.
ћ≥н≥мальна зароб≥тна плата - це законодавчо встановлений розм≥р зароб≥тноњ плати за прост≥й, неквал≥ф≥ковану працю, нижче ¤кого не може зд≥йснюватис¤ оплата за виконану прац≥вником м≥с¤чну, погодинну норму прац≥ (обс¤г роботи). з 01.07.2000р -
118 грн.
ƒо м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати не включаютьс¤:
- доплати;
- надбавки;
- заохочувальн≥ ≥ компенсац≥йн≥ виплати.
≤нш≥ заохочувальн≥ та компенсац≥йн≥ виплати. ƒо них належать виплати у форм≥ винагород за п≥дсумками роботи за р≥к, прем≥њ спец≥альними системами ≥ положенн¤ми, компенсац≥йн≥ та ≥нш≥ грошов≥ ≥ матер≥альн≥ виплати, ¤к≥ не передбачен≥ актами чинного законодавства або ¤к≥ провад¤тьс¤ понад встановлен≥ зазначеними актами норми.
Ўкола бухгалтера : оплата прац≥
1.2. —истеми, форми та види оплати прац≥
«ароб≥тна плата - частина нац≥онального доходу, ¤ка предназначена дл¤ особистоњ потреби роб≥тник≥в та службовц≥в. «ароб≥тна плата - Ї одним з елемент≥в виробничих витрат п≥дприЇмства.
ѕ≥д словом система сл≥д розум≥ти сукупн≥сть принцип≥в. ¤к≥ служать основою любого вченн¤. ѕо в≥дношенню до оплати прац≥ система включаЇ два напр¤мки : орган≥зац≥ю прац≥ та нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати. ѕерше пов'¤зане з обл≥ком в≥дпрацьованого часу. а друге - з к≥льк≥стю виконаноњ роботи. “ому система оплати прац≥ розпод≥л¤Їтьс¤ на дв≥ форми : погодинна та в≥др¤дна, а вони в свою чергу мають р≥зновидност≥ (дивись табл.1.2.1).
¬≥др¤дна оплата прац≥ - система зароб≥тноњ плати, при ¤к≥й зароб≥ток залежить в≥д обс¤г≥в виконаноњ роботи, потребуЇ ¤кост≥. ¬≥др¤дна оплата прац≥ маЇ два р≥зновиди : пр¤ма в≥др¤дна та в≥др¤дно-прем≥альна. –≥зновид в≥др¤дноњ форми оплати прац≥ Ї в≥др¤дно-прогресивна та акордна форми.
ѕри пр¤м≥й в≥др¤дн≥й форм≥ оплати прац¤ прац≥вника винагороджуЇтьс¤ по в≥др¤дних розц≥нках за одиницю об≥гу незалежно в≥д р≥вн¤ виконаних норм виробки.
«ароб≥ток визначаЇтьс¤ помноженн¤м обс¤гу ¤к≥сно виконаних роб≥т на в≥др¤дну розц≥нку.
Ќепр¤ма в≥др¤дна система прац≥ - застосовуЇтьс¤ дл¤ оплати прац≥ допом≥жних роб≥тник≥в (п≥дсобник≥в) .«ароб≥тна плата п≥дсобник≥в залежить в≥д результат≥в роботи основних роб≥тник≥в, ¤ких вони обслуговують.
ѕри в≥др¤дно-прогресивн≥й оплат≥ прац≥ робочого, об'Їм роб≥т, виконаний сверх норми, сплачуЇтьс¤ по зб≥льшених розц≥нках.
ѕри в≥др¤дно-прем≥альн≥й - виплачуютьс¤ прем≥њ по в≥др¤дних розц≥нках сверх зароб≥тку за дос¤гнень результати роботи.
¬≥др¤дна зароб≥тна плата може бути ≥ндив≥дуальною та груповою (бригадною). ѕри останн≥й зароб≥тна плата за виконан≥ роботи розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж членами бригади пропорц≥йно розр¤дах роб≥тник≥в та к≥лькост≥ в≥дпрацьованих ними годин.
јкордна оплата прац≥ - одна з форм зароб≥тноњ плати, ¤ка Ї р≥зновидн≥стю в≥др¤дноњ зароб≥тноњ плати. јкордна зароб≥тна плата нараховуЇтьс¤ на весь встановлений (узгоджений) обс¤г роб≥т. ≤снуЇ також акордно-прем≥альна оплата прац≥, при ¤к≥й виплачуютьс¤ прем≥њ за дос¤гненн≥ показники в робот≥.
ƒл¤ обл≥ку вироботки робочих - п≥дприЇмц≥в застосовуютьс¤ сл≥дуючи документи :
Ќар¤д на в≥др¤дну роботу, ¤кий може бути ≥ндив≥дуальним або бригадним;
маршрутний лист та ≥нш≥.
” нар¤д≥ вказуЇтьс¤ обс¤г вироблених роб≥т, сума зароб≥тноњ плати, склад член≥в бригади, в≥дпрацьований кожним час, розраховуЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнт трудовоњ участ≥ у в≥дпов≥дност≥ з ¤ким розраховуЇтьс¤ прем≥¤ робочим.
Ќар¤д закриваЇтьс¤ по м≥р≥ виконанн¤ завданн¤ : в≥н п≥дписуЇтьс¤ бригадиром.
јкордний нар¤д застосовуЇтьс¤ в бригадах "к≥нцевоњ продукц≥њ". «ароб≥тна плата визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до калькул¤ц≥њ, що прикладена до акордного нар¤ду.
Ќедол≥ком нар¤ду Ї те, що неможливо встановити. хто винен у виготовленн≥ бракованих вироб≥в. ”с≥ недол≥ки нар¤ду усуваютьс¤ у маршрутному лист≥; там вказуЇтьс¤ весь технолог≥чний ланцюг ≥ можливо просл≥дити. на ¤кий операц≥њ був зроблений брак. √рупуючий розрахунок проводитьс¤ у в≥домост≥ або карточки.
ѕочасова зароб≥тна плата - форма оплати прац≥, коли обс¤г виконаноњ роботи не п≥ддаЇтьс¤ обл≥ку та нарахуванню. ¬≥дом≥ дв≥ форми почасовоњ оплати прац≥ - проста почасова та почасово-прем≥альна.
ѕри прост≥й почасов≥й оплат≥ зароб≥ток визначаЇтьс¤ виход¤чи з к≥лькост≥ в≥дпрацьованого часу та квал≥ф≥кац≥њ прац≥вника. –об≥тникам з почасовою зароб≥тною платою сума зароб≥тку визначаЇтьс¤ виход¤чи з годинноњ тарифноњ ставки та к≥лькост≥ в≥дпрацьованих годин.
¬провадженн¤ ринкових в≥дносин ≥ в≥дпов≥дн≥ структурн≥ зм≥ни в економ≥ц≥ потребують розробленн¤ нових заход≥в щодо удосконаленн¤ системи оплати прац≥. —еред них важливе м≥сце пос≥даЇ впровадженн¤ погодинноњ оплати прац≥.
ќсновним напр¤мами соц≥альноњ пол≥тики ”крањни на 1997-2000роки перебачений поступовий перех≥д (починаючи з 1999 року) на погодинну оплату прац≥ ≥з застосуванн¤м м≥н≥мального розм≥ру погодинноњ зароб≥тноњ плати.
ƒоц≥льно застосовувати таку систему оплати прац≥ на п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥¤х виробничоњ сфери, дл¤ ¤ких основним критер≥Їм ефективност≥ виробництва Ї вимоги ¤кост≥ продукц≥њ при обмежен≥й њњ к≥лькост≥.
¬провадженн¤ погодинноњ оплати прац≥ в≥дпов≥даЇ ≥нтересам певних верств населенн¤. Ќе зайн¤того на пост≥йн≥й основ≥, такого ¤к: ж≥нки з малол≥тн≥ми д≥тьми, молодь, ¤ка сум≥щаЇ роботу з навчанн¤м, ≥нвал≥ди, немолод≥ прац≥вники, ¤к≥ мають обмежену працездатн≥сть ≥ зац≥кавлен≥ в робот≥ на умовах неповного робочого часу. “аблиц¤ 1 (в ƒодатку 1).
ѕогодинна оплата прац≥ Ї одн≥Їю ≥з систем почасовоњ форми оплати прац≥ ≥ передбачаЇ проведенн¤ нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати прац≥вникам виход¤ч≥ з погодинноњ тарифноњ ставки, ¤ка встановлюЇтьс¤ за домовлен≥стю стор≥н або в колективному договор≥, ≥ фактичноњ к≥лькост≥ в≥дпрацьованих ними годин за розрахунковий пер≥од.
≤нженерно-техн≥чн≥ роб≥тники отримують зароб≥тну плату. нараховану зг≥дно з встановленим окладом пропорц≥йно в≥дпрацьованого часу. ƒн≥, в ¤к≥ роб≥тник виконуЇ державн≥ або сусп≥льн≥ обов'¤зки, оплачуютьс¤ в загальному пор¤дку.
ѕри почасово-прем≥альн≥й оплат≥ додатково вводитьс¤ прем≥юванн¤ за ¤к≥сне та своЇчасне виконанн¤ завдань. ќбов'¤зковою умовою прем≥юванн¤ Ї виконанн¤ м≥с¤чного плану по технолог≥чних етапах та обслуговуванн¤ роб≥тниками-почасовиками робочих м≥сць, а також в≥дсутн≥сть браку та простоюванн¤ машин та обладнанн¤.
ѕрем≥њ робочим-почасовикам нараховуютьс¤ по м≥с¤чним результатах роботи пропорц≥йно в≥дпрацьованого часу. ѓх межовий розм≥р не повинен перевищувати 70% зароб≥тку по тари≥них ставках.
ƒокументом по обл≥ку в≥дпрацьованого часу роб≥тниками з почасовою зароб≥тною платою Ї табель. “абель служить дл¤ обл≥ку та контролю робочого часу, нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати при почасов≥й форм≥ оплати прац≥, складанн¤ зв≥тност≥ про чисельн≥сть ≥ склад прац≥вник≥в.
≤снують сл≥дуючи види зароб≥тноњ плати : основна та додаткова.
ѕри нарахуванн≥ основноњ зароб≥тноњ плати роб≥тникам, ¤ким установлена п≥др¤дна оплата прац≥, кр≥м табелю необх≥дно мати в≥домост≥ про вироб≥тку та розц≥нки за виконану роботу.
ƒодаткова зароб≥тна плата - ст. 105 «пѕ передбачено , що прац≥вниками, ¤к≥ виконують на тому ж п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ пор¤д з≥ своЇю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткову роботу за ≥ншою профес≥Їю або обов'¤зок тимчасово в≥дсутнього прац≥вника без ув≥льненн¤ в≥д своЇњ основноњ роботи, зд≥йснюЇтьс¤ доплата за поЇднанн¤ профес≥й або виконанн¤ обов'¤зк≥в тимчасово в≥дсутнього прац≥вника.
–озм≥ри доплат за поЇднанн¤ профес≥й (посад) або виконанн¤ обов'¤зк≥в тимчасово в≥дсутнього прац≥вника встановлюютьс¤ на умовах , передбачених у колективному договор≥.
ѕри розрахунку зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в по тарифу годинну тарифну ставку потр≥бно помножити на к≥льк≥сть годин зм≥ни. –озподил зароб≥тноњ плати при п≥др¤дн≥й оплат≥ прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ трьома засобами : по коеф≥ц≥Їнту вироб≥тку; по в≥дпрацьованому часу, приведеного до першого розр¤ду; по коеф≥ц≥Їнту трудовоњ участ≥ ( “”).
–озпод≥л загального зароб≥тку по коеф≥ц≥Їнту прироб≥тку дуже простий. ¬≥н розраховуЇтьс¤ по формул≥:
Ўкола бухгалтера: ќплата прац≥
загальний зароб≥ток роб≥тник
= --------------------------------------------------- , де
sum ((n1 * m1) + (n2 * m2) + ... + (nn * mn))
n1, n2, ... , nn - часова тарифна ставка n-го роб≥тника
m1, m2, ..., mn - в≥дпрацьована к≥льк≥сть робочого часу роб≥тником
оеф≥ц≥Їнт прироб≥тку Ї одним дл¤ вс≥х роб≥тник≥в бригад. якщо помножити зароб≥ток по тарифу кожного роб≥тника на цей коеф≥ц≥Їнт, то можливо визначити його загальний зароб≥ток.
олективно-в≥др¤дна система оплати прац≥ (бригадна) - це коли ту чи ≥ншу роботу, виробництво продукц≥њ або наданн¤ послуг, за ¤кими визначено в≥др¤дн≥ розц≥нки, норми часу та вироб≥тку, зд≥йснюЇ колектив (бригада). ” зв'¤зку з чим зароб≥ток окремого кожного прац≥вника, члена такого колективу (бригади) залежить в≥д результат≥в роботи всього колективу (бригади) та його особистого внеску в результат такоњ роботи. –озпод≥л зароб≥тку колективу (бригади) м≥ж його членами (прац≥вниками) зд≥йснюЇтьс¤, ¤к правило, пропорц≥йно в≥дпрацьованому часу, квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в, коеф≥ц≥Їнту трудовоњ участ≥ ( “”) та, можливо ≥ншим показникам. онкретний пор¤док розпод≥лу зароб≥тку м≥ж членами колективу (бригади) визначаЇтьс¤ у колективному договор≥.
–озпод≥л загального зароб≥тку бригади по в≥дпрацьованому часу, приведеному до першого розр¤ду Ї модиф≥кац≥Їю першого способу. ѕри цьому способ≥ фактично в≥дпрацьований час кожного роб≥тника множимо на тарифний коеф≥ц≥Їнт присвоЇного йому розр¤ду. —умуванн¤ вс≥х результат≥в визначаЇ загальну к≥льк≥сть робочого часу, приведеного до першого розр¤ду по бригад≥. ѕ≥сл¤ цього розраховуЇтьс¤ норматив зароб≥тку на 1 чол/год. шл¤хом д≥ленн¤ зароб≥тку бригади на загальну к≥льк≥сть в≥дпрацьованого часу, приведеною до першого розр¤ду.
“” - це узагальнений показник, ¤кий в≥дображаЇ реальний вклад кожного члена бригади в загальн≥ результати роботи з обл≥ком ≥ндив≥дуальноњ продуктивност≥, ¤кост≥ прац≥ та в≥дношенн≥ до прац≥. “” застосовуЇтьс¤ т≥льки до прироб≥тку та прем≥й, але не втрачаючи тарифноњ частини зароб≥тноњ плати.
ѕоказники, що п≥двищують “” :
- високий р≥вень виконаних виробничих завдань, застосуванн¤ передових метод≥в прац≥, виконанн¤ роб≥т по сум≥сним профес≥¤м, висока трудова активн≥сть, ефективне використанн¤ обладнанн¤, забезпечуючи б≥льш високу вироб≥тку - п≥двищуЇтьс¤ до 0,5 ;
- висока профес≥йна майстерн≥сть, ¤ка виражаЇтьс¤ в б≥льш висок≥й ¤кост≥ роб≥т - п≥двищуЇтьс¤ до 0,25 ;
- керуванн¤ звеном, ≥н≥ц≥атива та попередженн¤ можливих простоњв робочих та обладнанн¤, допомога та передача опиту, ефективне використанн¤ робочого часу - п≥двищуЇтьс¤ до 0,25;
ѕоказники, що знижують “” :
- невиконанн¤ виробничих завдань, слаба ≥нтенсивн≥сть прац≥, ¤ка виражаЇтьс¤ у в≥дставанн≥ в≥д загального р≥вн¤ бригади, неефективне використанн¤ обладнанн¤, ≥нструменту - понижуЇтьс¤ до 0,5 ;
- недостатн¤ профес≥йна майстерн≥сть, ¤ка виражаЇтьс¤ у виготовленн≥ не¤к≥сноњ продукц≥њ, порушенн≥ правил техн≥ки безпеки ≥ таке ≥нше - понижуЇтьс¤ до 0,25 ;
- зап≥зненн¤ на роботу, передчасн≥ уходи з роботи, невиконанн¤ розпор¤джень бригадира та ≥нш≥ порушенн¤, що негативно позначаютьс¤ на результатах колективноњ прац≥ - понижуЇтьс¤ до 0,25 .
ћаксимальна величина “” по вс≥х трьох факторах дл¤ окремих член≥в бригади не може перевищувати :
“” = 2,0 = ( 1 + 0,5 + 0,25 + 0,25 ).
ћ≥н≥мальна величина “” з урахуванн¤м вс≥х знижуючих фактор≥в дл¤ окремих член≥в бригади може бути :
“” = 0 = ( 1 - 0,5 - 0,25 - 0,25 ).
“обто :
, де
“” - коеф≥ц≥Їнт трудовоњ участ≥ ;
Ѕ - базовий коеф≥ц≥Їнт ;
Ќ - значенн¤ показник≥в, п≥двищуючих коеф≥ц≥Їнт ;
— - значенн¤ показник≥в, понижуючих коеф≥ц≥Їнт .
Ѕ при розпод≥ленн≥ колективноњ прем≥њ найчаст≥ше беретьс¤ за 1.
« урахуванн¤м “” розпод≥л¤Їтьс¤ :
- тарифна зароб≥тна платн¤, що визначаЇтьс¤ пропорц≥йно тарифн≥й ставц≥ ≥ фактично в≥дпрацьованому часу кожним робочим ;
- в≥др¤дний прироб≥ток ( сверхтарифна частка зароб≥тноњ платн≥, що образуЇтьс¤ за рахунок перевиконанн¤ норм вироб≥тки у робочих - в≥др¤дник≥в ) ;
- колективна прем≥¤ .
ѕрац¤ керуючих, спец≥ал≥ст≥в та службовц≥в оплачуЇтьс¤ по окладо-почасов≥й форм≥ у сполученн≥ з р≥зними видами прем≥юванн¤.
Ќа п≥дприЇмств≥ застосовують оплату прац≥ по трудових угодах. “рудова угода укладаЇтьс¤ м≥ж п≥дприЇмством та роб≥тником, ¤кий прит¤гуЇтьс¤ со сторони дл¤ виконанн¤ конкретноњ роботи, ¤кщо њњ неможливо виконати силами п≥дприЇмстьва або на догов≥рних началах з в≥дпов≥дними п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми.
“епер широке розповсюдженн¤ знайшла оплата прац≥ по контракту, ¤ка заключаЇтьс¤ у домовленост≥ стор≥н та пов'¤зуЇтьс¤ з виконанн¤м умов контракту.
” випадках найма прац≥вника по контракту власник або уповноважений ним орган може встановлювати за згодою роб≥тника також умови оплати прац≥, ¤к≥ визначен≥ у колективному договор≥ або у ≥ндив≥дуальному договор≥.
–озпод≥л зароб≥тноњ плати на системи, форми та види оплати та види зароб≥тноњ плати маЇ важливе значенн¤ дл¤ бухгалтер≥њ, оск≥льки в залежност≥ в≥д цього визначаЇтьс¤ синтетичний обл≥к, на ¤кий в≥днос¤тьс¤ витрати по нарахуванню зароб≥тноњ плати.
«г≥дно з≥ ст. 107 «пѕ, робота у св¤тковий ≥ неробочий день(частина четверта ст.73 «пѕ) оплачуЇтьс¤ в подв≥йному розм≥р≥:
1) в≥др¤дникам за подв≥йним в≥др¤дними розц≥нками;
2) прац≥вникам, прац¤ ¤ких оплачуЇтьс¤ за погодинними ставками - в розм≥р≥ подв≥йноњ погодинноњ або денноњ ставки;
3) прац≥вникам, ¤к≥ отримують м≥с¤чний оклад, - у розм≥р≥ одинарноњ погодинноњ або денноњ ставки понад оклад, ¤кщо робота зд≥йснювалас¤ в межах м≥с¤чноњ норми робочого часу, ≥ в розм≥р≥ подв≥йноњ погодинноњ або денноњ ставки понад оклад, ¤кщо робота зд≥йснювалас¤ понад м≥с¤чну норму.
ќплата у вказаному розм≥р≥ зд≥йснюЇтьс¤ за години, фактично в≥дпрацьован≥ у св¤тковий ≥ неробочий день .
«а бажанн¤м прац≥вника, ¤кий працював у св¤тковий ≥ неробочий день, йому може бути надано ≥нший день в≥дпочинку.
–обота в н≥чний час оплачуЇтьс¤ у п≥двищеному розм≥р≥, що встановлюЇтьс¤ генеральною, галузевими (рег≥ональними) угодами ≥ колективним договором, але не нижче н≥ж 20 в≥дсотк≥в тарифноњ ставки (окладу) за кожну годину роботи у н≥чний час.
ќплата прац≥ за незавершеним в≥др¤дним нар¤дом в≥дпов≥дно до ст. 109 «пѕ , у раз≥ ¤кщо прац≥вник залишаЇ в≥др¤дний нар¤д незавершеним з незалежних в≥д нього причин, виконана частина роботи оплачуЇтьс¤ за оц≥нкою, визначеною за узгодженн¤м стор≥н в≥дпов≥дно до ≥снуючих норм ≥ розц≥нок.
ѕри невиконанн≥ норм вироб≥тку не з вини прац≥вника оплата зд≥йснюЇтьс¤ за фактично виконану роботу. ћ≥с¤чна зароб≥тна плата в цьому раз≥ не може бути нижчою в≥д двох третин тарифноњ ставки встановленого йому розр¤ду (окладу).
ѕри невиконанн≥ норм вироб≥тку з вини прац≥вника оплата зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до виконаноњ роботи (ст.111 «пѕ).
ќплата часу освоЇнн¤ нового виробництва (продукц≥њ)- на час освоЇнн¤ нового виробництва (продукц≥њ) (ст.113 «пѕ) власник п≥дприЇмства або уповноважений ним орган може зд≥йснювати оплату прац≥ прац≥вникам, ¤к≥ освоюють таке виробництво (продукц≥ю), за середн≥м зароб≥тком, розрахунок ¤кого провадитьс¤ за ран≥ше нарахованими зароб≥тками. —ередн≥й зароб≥ток може збер≥гатис¤ не б≥льше шести м≥с¤ц≥в.
«береженн¤ зароб≥тноњ плати при переведен≥ на нижче оплачувану роботу ≥ при перем≥щенн≥ - за прац≥вником збер≥гаЇтьс¤ середн≥й зароб≥ток, розрахунок ¤кого провадитьс¤ за ран≥ше нарахованими зароб≥тками. —ередн≥й зароб≥ток може збер≥гатис¤ не б≥льше двох тижн≥в в≥д дн¤ переведенн¤.
якщо внасл≥док перем≥щенн¤ прац≥вника у нього зменшивс¤ зароб≥ток з не залежних в≥д нього причин, то йому зд≥йснюЇтьс¤ доплата, сума ¤коњ визначаЇтьс¤ в розм≥р≥ втрат прац≥вника у середньому зароб≥тку. “ака доплата призначаЇтьс¤ прот¤гом двох м≥с¤ц≥в з дн¤ перем≥щенн¤ прац≥вника.
ѕо м≥р≥ становленн¤ ринковоњ економ≥ки зм≥нюютьс¤ форми регулюванн¤ трудових в≥дносин м≥ж працюючими ≥ адм≥н≥страц≥Їю на п≥дприЇмств≥ ( включаючи питанн¤ оплати прац≥ ¤к основу ц≥х в≥дносин ). ¬они все б≥льш спираютьс¤ не т≥льки на державн≥ законодавч≥ норми, що вони заснован≥ на м≥н≥мальних гарант≥¤х, ск≥льки на колективн≥ договори, що забов'¤зують обидв≥ сторони д≥¤ти у в≥дпов≥дност≥ з прийн¤тими на себе зобов'¤занн¤ми. ўодо питань оплати прац≥ це означаЇ, що п≥дставою дл¤ встановленн¤ роб≥тников≥ тарифноњ ставки чи оклада, що в≥дпов≥дають його квал≥ф≥кац≥њ, Ї не ур¤дов≥ постанови, а колективний догов≥р, заключенний м≥ж власником або уповноваженим ним органом та трудовим колективом у обличч≥ уповноваженого ним профсп≥лкового або ≥ншого органа. ” в≥дпов≥дност≥ до колективного договору визначаютьс¤ ≥ конкретн≥ розм≥ри доплат за умови, напружен≥сть ≥ ≥нтенсивн≥сть прац≥, а також ≥нш≥ можлив≥ виплати.
ƒогов≥рне регулюванн¤ трудових в≥дносин треба зд≥йснювати не т≥льки на р≥вн≥ п≥дприЇмства, а ≥ на р≥вн≥ галуз≥.
÷е дозволить уникнути великих р≥зниць у р≥вн≥ оплати прац≥ прац≥вник≥в однаковоњ квал≥ф≥кац≥њ. ” цьому випадку розроблен≥ на б≥льш високому р≥вн≥ Їдин≥ умови оплати прац≥ повинн≥ розгл¤датис¤ п≥дприЇмством ¤к обов'¤зков≥ у тому смисл≥, що воно не може встановлювати розм≥р оплати прац≥ нижче, а можливо ≥ нижче р≥вн¤, заф≥ксованих у розр≥з≥ профес≥й та квал≥ф≥кац≥й в угод≥.
« урахуванн¤м опиту економ≥ки розвинених крањн в ”крањн≥ прийн¤ти р¤д законодавчих акт≥в, регулюючих трудов≥ в≥дносини. ƒо њх складу в≥днос¤тьс¤ закони :
- " ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥ " ( ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ ——–, 1991 р., є 24, стр. 272) ;
- " ѕро колективн≥ договори ≥ угоди " ( ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни, 1993 р., є 36, стр. 361 ) ;
- " ѕро оплату прац≥ " ( ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни, 1995 р., є 17, стр. 121 ) ;
- окрем≥ закони ”крањни, ¤к≥ передбачують р≥шенн¤ по регулюванню трудових в≥дносин у бюджетн≥й сфер≥ ( народна осв≥та, охорона здоров'¤, наука, культура ≥ таке ≥нше ) ;
- нормативн≥ акти аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни з питань оплати прац≥, прийн¤т≥ з урахуванн¤м необх≥дност≥ реал≥зац≥њ окремих питань законодавчих акт≥в.
Ўкола бухгалтера : оплата прац≥
‘орми оплати прац≥ роб≥тник≥в
¬иб≥р системи оплати ц≥лком ≥ повн≥стю Ї прерогативою роботодавц¤, але повинен бути оговорений з роб≥тником у встановленому законодавством пор¤дку. јдм≥н≥страц≥¤ п≥дприЇмства, виход¤чи ≥з задач по випуску продукц≥њ, њњ ¤кост≥ ≥ строкам постачанн¤, можливостей впливу роб≥тник≥в на реал≥зац≥ю на¤вних резерв≥в виробництва з урахуванн¤м њх статтевих, в≥кових, профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йних та ≥нших особливостей, розробл¤Ї конкретн≥ системи оплати ≥ пропонуЇ њх до включенн¤ в колективний догов≥р. ѕрофсоюз або ≥нший, уповноважений трудовим колективом на переговори, орган може не погодитис¤ ≥з запропонованими системами т≥льки у раз≥, ¤кщо вони потребують надм≥рноњ ≥нтенсивност≥ прац≥ ≥ погрожують нанести шкоду здоров'ю робочого. «а засобом вим≥ру к≥лькост≥ прац≥ системи оплати класиф≥куютьс¤ на в≥др¤дн≥ ( де к≥льк≥сть прац≥ вим≥рюЇтьс¤ к≥льк≥стю виготовленоњ роб≥тником продукц≥њ або виконаноњ роботи ), почасов≥ ( де к≥льк≥сть прац≥ вим≥рюЇтьс¤ к≥льк≥стю в≥дпрацьованого роб≥тником часу ) ≥ акордн≥ ( де к≥льк≥сть прац≥ вим≥рюЇтьс¤ в≥дпов≥дним результатом виконанн¤ робот ). р≥м того, може бути застосована система участ≥ роб≥тника в розпод≥л≥ чистого доходу п≥дприЇмства, але при умов≥, ¤кщо це не суперечить установчим документам п≥дприЇмства.
ѕо формам вираженн¤ ≥ оц≥нки результату прац≥ системи оплати розпод≥л¤ютьс¤ на колективн≥ ( що базуютьс¤ на оц≥нц≥ колективноњ прац≥ ) ≥ ≥ндив≥дуальн≥ ( що базуютьс¤ на оц≥нц≥ результат≥в прац≥ окремого роб≥тника ).
ѕо к≥лькост≥ показник≥в, що берутьс¤ до уваги при оц≥нц≥ вкладу прац≥ роб≥тник≥в, системи оплати под≥л¤ютьс¤ на однофакторн≥, тобто прост≥ ( проста в≥др¤дна ≥ проста почасова ), ≥ многофакторн≥, тобто прем≥альн≥ ( в≥др¤дно-прем≥альна ≥ почасово-прем≥альна, в≥др¤дно-прогресивна ≥ таке ≥нше ).
ѕо характеру впливу роб≥тника на результат прац≥ системи оплати под≥л¤ютьс¤ на пр¤м≥ ≥ непр¤м≥. ”мови передбачаюч≥ доц≥льн≥сть застосуванн¤ в≥др¤дной оплати прац≥, в≥дом≥ вс≥м, це :
1) на¤вн≥сть к≥льк≥сних показник≥в вироб≥тки або виконаноњ прац≥, в≥рно в≥дображаючи затрати прац≥ роб≥тника ;
2) на¤вн≥сть у роб≥тник≥в реальноњ можливост≥ п≥двищувати вироб≥тку або об'Їм роб≥т проти установленоњ норми в реальних техн≥чних ≥ орган≥зац≥йних умовах виробництва ;
3) на¤вн≥сть необх≥дност≥ стимулюванн¤ росту вироб≥тки продукц≥њ ( послуг ), п≥двищенн¤ об'Їму роб≥т або скороченн¤ чисельност≥ роб≥тник≥в за рахунок ≥нтенсиф≥кац≥њ прац≥ роб≥тник≥в ;
4) можлив≥сть ≥ економ≥чна доц≥льн≥сть розробки норм прац≥ ≥ обл≥ку вироб≥тки роб≥тник≥в ;
5) в≥дсутн≥сть негативного впливу в≥др¤дноњ оплати на р≥вень ¤кост≥ продукц≥њ ( роботи ), ступ≥нь додержанн¤ технолог≥чних режим≥в ≥ вимог техн≥ки безпеки, рац≥ональн≥сть витрачанн¤ сировини, матер≥ал≥в ≥ енерг≥њ.
¬≥дсутн≥сть таких умов визначаЇ застосуванн¤ почасовоњ форми оплати прац≥.
¬ умовах переходу до ринка на де¤ких п≥дприЇмствах може з'¤витис¤ тенденц≥¤ до зам≥ни в≥др¤дноњ оплати на почасову. “арифна ставка почасовику, ¤к ≥ в≥др¤днику, повинна виплачуватис¤ строго за виконанн¤ норми прац≥. ѕри цьому нормуванн¤ прац≥ робочих-почасовик≥в не сл≥д обмежувати т≥льки встановленн¤м њх чисельност≥ на основ≥ норм обслуговуванн¤ або норматив≥в чисельност≥. ѕри додержанн≥ таких норм показники в≥дпов≥дноњ ланки, д≥льниц≥, цеху ≥ таке ≥нше можуть бути низькими. ÷ьому прац¤ роб≥тник≥в з почасовою оплатою повинна нормуватис¤ ≥ оц≥нюватись на основ≥ ≥ де¤ких ≥нших показник≥в, що ураховують результати њх прац≥.
“акими показниками, по-перше, повинн≥ стати нормован≥ ( виробнич≥ ) завданн¤, що визначаютьс¤ кожному почасовиков≥ об'Їм роб≥т за зм≥ну, нед≥лю або м≥с¤ць. ÷≥ показники доц≥льно застосовувати на ручних ≥ машинно-ручних роботах, а також у преривних, а ≥нод≥ ≥ безпреривних апаратерних виробництвах, де збер≥гаЇтьс¤ пр¤мий вплив роб≥тник≥в на вироб≥тку.
ѕо-друге, такими показниками можуть стати планов≥ норми або завданн¤ по випуску продукц≥њ бригадою ( ланкою, д≥льницею, цехом) . “ак≥ показники доц≥льн≥ дл¤ робочих, що обслуговують конвейЇрн≥ л≥н≥њ, системи машин, агрегати, де показники роботи кожного робочого не враховуютьс¤ ≥ ≥ндив≥дуальна норма вироботки ( нормован≥ завданн¤ ) не встановлюютьс¤.
ѕо-третЇ, норми прац≥ робочим-почасовикам можуть бути обл≥кован≥ у вигл¤д≥ ступен≥ виконанн¤ технолог≥чних параметр≥в ≥ режим≥в, норм рос ходу сировини, матер≥ал≥в ≥ ≥нших виробничих ресурс≥в, граф≥к≥в виконанн¤ окремих вид≥в робот. “ак≥ показники доц≥льно застосовувати у строго регламентованих безперервних виробництвах, а також на багатьох роботах, що виконуютьс¤ допом≥жними робочими.
¬ажливою умовою ефективного застосуванн¤ почасовоњ форми оплати прац≥ дл¤ вс≥х категор≥й роб≥тник≥в Ї розробка на п≥дприЇмствах норматив≥в можливих дос¤гнень. ÷≥ нормативи можуть встановлюватись практично на вс≥ показники виробничоњ ≥ економ≥чноњ д≥¤льност≥ ланок, д≥л¤нок, цех≥в, агрегат≥в, виробництв. ѕропорц≥йно ступен≥ виконанн¤ цих завдань ≥ повинна виплачуватись тарифна зароб≥тна платн¤.
Ќеобх≥дно також мати на уваз≥, що широке застосуванн¤ почасовоњ оплати потребуЇ ≥ високого орган≥зац≥йного забезпеченн¤ виробництва сировиною, матер≥алами, нап≥вфабрикатами, ≥нструментами, енерг≥Їю, транспортом, ремонтом ≥ таке ≥нше з боку технолог≥чних ≥ виробничих служб п≥дприЇмства.
¬ умовах переходу на ринков≥ в≥дносини необх≥дно дуже в≥дпов≥дально в≥днестись до орган≥зац≥њ колективних систем оплати прац≥, особливо п≥др¤дних ≥ орендних колектив≥в. ѕовинн≥ враховуватись умови, визначаючи доц≥льн≥сть ≥ необх≥дн≥сть колективних форм орган≥зац≥њ ≥ оплати прац≥. Ќайб≥льше вони доц≥льн≥ там, де об'Їднанн¤ роб≥тник≥в у трудовий колектив визначаютьс¤ технолог≥чних, тобто дл¤ виконанн¤ одного технолог≥чного циклу необх≥дн≥ сум≥сн≥ зусилл¤ роб≥тник≥в а к≥нцев≥ результати виробництва Ї безпосередн≥м результатом колективноњ прац≥. ћожливо в≥др≥знити три основн≥ групи роб≥т, що в≥дпов≥д¤ть ц≥м вимогам. ѕо-перше, це роботи по сум≥сному обслуговуванню апарат≥в, агрегат≥в, великого обладнанн¤, збору ≥ монтажу великих об'Їкт≥в ( вироб≥в ), а також багато вид≥в т¤жких роб≥т, що не можуть виконуватись окремими роб≥тниками. “ак≥ роботи характеризуютьс¤ такою технолог≥чною посл≥довн≥стю окремих операц≥й загального технолог≥чного комплексу, при ¤к≥й нема можливост≥ р≥вном≥рноњ завантаженост≥ роб≥тник≥в прот¤гом зм≥ни т≥льки по њх спец≥альност≥ по причин≥ р≥зноњ трудом≥сткост≥ окремих вид≥в роб≥т.
ћожлив≥сть комплексноњ взаЇмозам≥н¤Їмост≥ дозвол¤Ї зробити працю робочих не такою монотонною, що гарно в≥дображаЇтьс¤ на п≥двищенн≥ продуктивност≥ прац≥. “ому, по-друге, це роботи конвеЇрного типу, де дос¤гненн¤ к≥нцевого результату потребуЇ дл¤ кожного роб≥тника ч≥ткого, синхрон≥зованого по часу виконанн¤ своЇњ операц≥њ, а зам≥на на м≥сц¤х ( зверх нормативно необх≥дних ) не дозвол¤ютьс¤. ¬ таких умовах кожний роб≥тник безпереб≥йно забезпечуЇ фронт роботи ≥ншим роб≥тникам, об'Їм роботи кожного посл≥дуючого роб≥тника повн≥стю залежить в≥д роботи попереднього. «атрати прац≥ жодного роб≥тника в≥дображаЇтьс¤ безпосередньо у к≥нцевих результатах виробництва ≥ можуть бути вим≥р¤ними к≥льк≥сть виготовлених готових вироб≥в.
1.4. Ќормативн≥ документи, регламентуюч≥ питанн¤ оплати прац≥
ќсновним законодавчим актом Ї онституц≥¤ ”крањни, на ¤к≥й базуЇтьс¤ все законодавство, у тому числ≥ ≥ законодавство про працю.
” ст.43-46 онституц≥њ ”крањни сказано, що кожен маЇ право на працю, на в≥дпочинок , на соц≥альний захист, на безпечн≥ ≥ здоров≥ умови прац≥ ≥ на зароб≥тну плату, причому не нижче встановленого м≥н≥муму. ÷≥каве те, що кожен громад¤нин маЇ право на своЇчасне отриманн¤ винагороди за свою працю ≥ це його право захищаЇтьс¤ законодавством. ƒержава при цьому повинна створювати умови, необх≥дн≥ громад¤нинов≥ дл¤ повноњ реал≥зац≥њ своњх прав.
ƒл¤ регулюванн¤ питань оплати прац≥ використовують наступн≥ закони, нормативн≥ акти, ѕостанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ≥нструкц≥њ, ¤к≥ затверджуютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни :
«акон ”крањни про оплату прац≥, ¤кий введено в д≥ю з 1 травн¤ 1995 року.
÷ей «акон визначаЇ економ≥чн≥, правов≥ та орган≥зац≥йн≥ засади оплати прац≥ прац≥вник≥в, ¤к≥ перебувають у трудових в≥дносинах на п≥дстав≥ трудового договору з п≥дприЇмствами, установами вс≥х форм власност≥ та господарюванн¤, ≥ спр¤мований на забезпеченн¤ в≥дтворювальноњ та стимулюючоњ функц≥њ зароб≥тноњ плати.
¬ цьому закон≥ даютьс¤ визначенн¤ "зароб≥тна плата", "основна зароб≥тна плата", "додаткова зароб≥тна плата".
¬изначаЇтьс¤ м≥н≥мальна зароб≥тна плата, законодавчо встановлений розм≥р зароб≥тноњ плати за просту, неквал≥ф≥ковану працю, нижче ¤коњ не може провадитис¤ оплата за виконану прац≥вником м≥с¤чну, погодинну норму прац≥.
ћ≥н≥мальн≥ розм≥ри ставок (оклад≥в) зароб≥тноњ плати, ¤к м≥н≥мальн≥ гарант≥њ в оплат≥ прац≥, визначаютьс¤ генеральним узгодженн¤м.
ƒжерелом кошт≥в на оплату прац≥ прац≥вник≥в п≥дприЇмств Ї частина доходу та ≥нш≥ кошти, одержан≥ внасл≥док њх господарськоњ д≥¤льност≥.
ƒ≥¤ установ ≥ орган≥зац≥й, що ф≥нансуютьс¤ з бюджету, - це кошти, ¤к≥ вид≥л¤ютьс¤ з в≥дпов≥дних бюджет≥в, а також частина доходу, одержаного внасл≥док господарськоњ д≥¤льност≥ та з ≥нших джерел. ќб'Їднанн¤ громад¤н оплачують працю найманих прац≥вник≥в з кошт≥в, ¤к≥ формуютьс¤ зг≥дно з њх статутами.
¬≥драхуванн¤ ≥з зароб≥тноњ плати можуть провадитис¤ т≥льки у випадках, передбачених законодавством.
«а порушенн¤ законодавства про оплату прац≥ винн≥ особи прит¤гуютьс¤ до дисципл≥нарноњ, матер≥альноњ, адм≥н≥стративноњ та крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ зг≥дно з законодавством.
онтроль за додержанн¤м законодавства про оплату прац≥ на п≥дприЇмств≥ зд≥йснюЇтьс¤ :
ћ≥н≥стерством прац≥ ”крањни та його органами;
ф≥нансовими органами;
ќрганами ƒержавноњ податковоњ ≥нспекц≥њ;
профес≥йними сп≥лками та ≥ншими органами (орган≥зац≥¤ми), що представл¤ють ≥нтереси найманих прац≥вник≥в.
¬ищий нагл¤д за додержанн¤м законодавства про оплату прац≥ зд≥йснюЇ √енеральний прокурор ”крањни та п≥дпор¤дкован≥ йому прокурори.
2. ѕостанова в≥д 8 лютого 1995 року є 100 "ѕро затвердженн¤ ѕор¤дку обчисленн¤ середньоњ зароб≥тноњ плати" з≥ зм≥нами, внесеними зг≥дно з ѕостановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є 348 в≥д 16.05.95.
÷ей ѕор¤док обчисленн¤ середньоњ зароб≥тноњ плати застосовуЇтьс¤ у випадках :
а) наданн¤ прац≥вникам щор≥чноњ в≥дпустки, додаткових в≥дпусток у зв'¤зку з навчанн¤м, додатковоњ в≥дпустки прац≥вникам, ¤к≥ мають д≥тей, або виплати њм компенсац≥њ за невикористан≥ в≥дпустки ;
б) наданн¤ прац≥вникам творчоњ в≥дпустки ;
в) виконанн¤ прац≥вниками державних ≥ громад¤нських обов'¤зк≥в у робочий час;
г) переведенн¤ прац≥вник≥в на ≥ншу, легшу нижче оплачувану роботу за станом здоров'¤ ;
д) переведенн¤ ваг≥тних ж≥нок ≥ ж≥нок, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до трьох рок≥в, на ≥ншу, легшу роботу ;
е) наданн¤ ж≥нкам додаткових перерв дл¤ годуванн¤ дитини ;
Ї) виплати вих≥дноњ допомоги, збереженн¤ середньоњ зароб≥тноњ прати вив≥льненим прац≥вникам на встановлений чинним законодавством пер≥од њх працевлаштуванн¤ ;
ж) службових в≥др¤джень ;
з) направленн¤ прац≥вник≥в на обстеженн¤ до медичних заклад≥в ;
≥) зв≥льненн¤ прац≥вник≥в - донор≥в в≥д роботи ;
њ) залученн¤ прац≥вник≥в до виконанн¤ в≥йськових обов'¤зк≥в ;
й) тимчасового переведенн¤ прац≥вник≥в у раз≥ виробничоњ потреби на ≥ншу, нижче оплачувану роботу ;
к) забезпеченн¤ допомогою у зв'¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю та допомогою по ваг≥тност≥ ≥ пологах ;
л) вимушеного прогулу ;
м) ≥нших випадках, коли зг≥дно з чинним законодавством виплати провад¤тьс¤ виход¤чи ≥з середньоњ зароб≥тноњ плати.
ќбчисленн¤ середньоњ зароб≥тноњ плати дл¤ оплати часу щор≥чноњ в≥дпустки, додаткових в≥дпусток у зв'¤зку з навчанн¤м, творчоњ в≥дпустки, додатковоњ в≥дпустки прац≥вникам, ¤к≥ мають д≥тей, або дл¤ виплати компенсац≥њ за невикористан≥ в≥дпустки провадитьс¤ виход¤чи з виплат за останн≥ 12 календарних м≥с¤ц≥в роботи, що передують м≥с¤цю наданн¤ в≥дпустки або виплати компенсац≥њ за невикористан≥ в≥дпустки.
ѕрац≥вников≥, ¤кий пропрацював на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ менше року, середн¤ зароб≥тна плата обчислюЇтьс¤ виход¤чи з виплат за фактичний час роботи.
” вс≥х ≥нших випадках збереженн¤ середньоњ зароб≥тноњ плати ≥ забезпеченн¤ допомогою у зв'¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю або по ваг≥тност≥ та пологах середньом≥с¤чна зароб≥тна плата обчислюЇтьс¤ виход¤чи з виплат за останн≥ 2 календарних м≥с¤ц≥ роботи, що передують под≥њ, з ¤кою пов'¤зана в≥дпов≥дна виплата.
„ас, прот¤гом ¤кого прац≥вники зг≥дно з чинним законодавством або з ≥нших поважних причин не працювали ≥ за ними не збер≥гавс¤ зароб≥ток або збер≥гавс¤ частково, виключаЇтьс¤ з розрахункового пер≥оду.
ѕри обчисленн≥ середньоњ зароб≥тноњ плати у вс≥х випадках њњ збереженн¤ та наданн¤ допомоги у зв'¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю, по ваг≥тност≥ ≥ пологах включаютьс¤ : основна зароб≥тна плата; доплати ≥ надбавки ( за надурочну роботу та роботу у н≥чний час; сум≥щенн¤ профес≥й ≥ посад; розширенн¤ зон обслуговуванн¤ або виконанн¤ п≥двищених обс¤г≥в роб≥т роб≥тниками-почасовиками; висок≥ дос¤гненн¤ в прац≥ ( високу профес≥йну майстерн≥сть ); умови прац≥; ≥нтенсивн≥сть прац≥; кер≥вництво бригадою, вислугу рок≥в та ≥нш≥ ); виробнич≥ прем≥њ та прем≥њ за економ≥ю конкретних вид≥в палива, електроенерг≥њ ≥ тепловоњ енерг≥њ; винагорода за п≥дсумками р≥чноњ роботи та вислугу рок≥в тощо. ѕрем≥њ включаютьс¤ в зароб≥ток того м≥с¤ц¤, на ¤кий вони припадають зг≥дно з розрахунковою в≥дом≥стю на зароб≥тну плату. ѕрем≥њ, ¤к≥ виплачуютьс¤ за квартал ≥ б≥льш тривалий пром≥жок часу, при обчисленн≥ середньоњ зароб≥тноњ плати за останн≥ два календарн≥ м≥с¤ц≥, включаютьс¤ в зароб≥ток в частин≥, що в≥дпов≥даЇ к≥лькост≥ м≥с¤ц≥в у розрахунковому пер≥од≥.
ѕри обчисленн≥ середньоњ зароб≥тноњ плати дл¤ оплати за час щор≥чноњ в≥дпустки до фактичного зароб≥тку включаютьс¤ виплати за час, прот¤гом ¤кого прац≥внику збер≥гаЇтьс¤ середн≥й зароб≥ток ( за час попередньоњ щор≥чноњ в≥дпустки, виконанн¤ державних ≥ громадських обов'¤зк≥в, службового в≥др¤дженн¤ тощо ) та допомога у зв'¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю.
ѕри обчисленн≥ середньоњ зароб≥тноњ плати не враховуютьс¤ :
а) виплати за виконанн¤ окремих доручень (одноразового характеру ), що не вход¤ть в обов'¤зки прац≥вника ( за вин¤тком доплат за сум≥щенн¤ профес≥й ≥ посад, розширенн¤ зон обслуговуванн¤ або виконанн¤ додаткових обс¤г≥в роб≥т та виконанн¤ обов'¤зк≥в тимчасово в≥дсутн≥х прац≥вник≥в, а також р≥зниц≥ в посадових окладах, що виплачуЇтьс¤ прац≥вникам, ¤к≥ виконують обов'¤зки тимчасово в≥дсутнього кер≥вника п≥дприЇмства або його структурного п≥дрозд≥лу ≥ не Ї штатними заступниками ) ;
б) одноразов≥ виплати ( компенсац≥¤ за невикористану в≥дпустку, матер≥альна допомога, допомога прац≥вникам, ¤к≥ виход¤ть на пенс≥ю, вих≥дна допомога тощо ) ;
в) компенсац≥йн≥ виплати на в≥др¤дженн¤ ≥ переведенн¤ ( добов≥, оплата за проњзд, витрати на найманн¤ житла, п≥дйомн≥, надбавки, що виплачуютьс¤ зам≥сть добових ) ;
г) доходи (див≥денди, проценти), нарахован≥ за акц≥¤ми трудового колективу ≥ вкладами член≥в трудового колективу в майно п≥дприЇмства ;
д) прем≥њ за винаходи та рац≥онал≥заторську пропозиц≥њ, за спри¤нн¤ впровадженню винаход≥в ≥ рац≥онал≥заторських пропозиц≥й, за впровадженн¤ новоњ техн≥ки ≥ технолог≥њ, за збиранн¤ ≥ здаванн¤ брухту чорних, кольорових ≥ дорогоц≥нних метал≥в, збиранн¤ ≥ здаванн¤ на в≥дновленн¤ в≥дпрацьованих деталей машин, автомоб≥льних шин, введенн¤ в д≥ю виробничих потужностей та об'Їкт≥в буд≥вництва ( за вин¤тком цих прем≥й прац≥вникам буд≥вельних орган≥зац≥й, що виплачуютьс¤ у склад≥ прем≥й за результати господарськоњ д≥¤льност≥ ) ;
е) грошов≥ ≥ речов≥ винагороди за призов≥ м≥сц¤ на змаганн¤х, огл¤дах, конкурсах тощо ;
Ї) пенс≥њ, державна допомога, соц≥альн≥ ≥ компенсац≥йн≥ виплати ;
ж) л≥тературний гонорар штатним прац≥вникам газет ≥ журнал≥в, що сплачуЇтьс¤ за авторським договором ;
з) варт≥сть безплатно виданого спецод¤гу, спецвзутт¤ та ≥нших засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту, мила, змивних ≥ знешкоджувальних засоб≥в, молока та л≥кувально-проф≥лактичного харчуванн¤ ;
и) дотац≥њ та об≥ди, поњзд, варт≥сть оплачених п≥дприЇмством пут≥вок до санатор≥њв ≥ будинк≥в в≥дпочинку ;
≥) виплати, пов'¤зан≥ з юв≥лейними датами, днем народженн¤, за довгол≥тню ≥ бездоганну трудову д≥¤льн≥сть, активну громадську роботу тощо ;
њ) варт≥сть безплатно наданих де¤ким категор≥¤м прац≥вник≥в комунальних послуг, житла, палива та сума кошт≥в на њх в≥дшкодуванн¤ ;
й) зароб≥тна плата на робот≥ за сум≥сництвом ( за вин¤тком прац≥вник≥в, дл¤ ¤ких включенн¤ њњ до середнього зароб≥тку передбачено чинним законодавством ) ;
к) суми в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ прац≥вников≥ кал≥цтвом або ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤.
ѕри обчисленн≥ середньоњ зароб≥тноњ плати за останн≥ два м≥с¤ц≥, кр≥м перел≥чених вище виплат, також не враховуютьс¤ виплати за час, прот¤гом ¤кого збер≥гаЇтьс¤ середн≥й зароб≥ток прац≥вника ( за час виконанн¤ державних ≥ громадських обов'¤зк≥в, щор≥чноњ ≥ додатковоњ в≥дпусток. в≥др¤дженн¤ тощо ) та допомога у зв'¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю.
якщо перед настанн¤м тимчасовоњ непрацездатност≥ або в ≥нших випадках, коли нарахуванн¤ провод¤тьс¤ виход¤чи ≥з середньоњ зароб≥тноњ плати. прац≥вник не мав зароб≥тку. розрахунки провод¤тьс¤ виход¤чи з установлених йому в трудовому договор≥ тарифноњ ставки, посадового ( м≥с¤чного ) окладу.
—в¤тков≥ та неробоч≥ дн≥, ¤к≥ припадають на пер≥од в≥дпустки, у розрахунок тривалост≥ в≥дпустки не включаютьс¤ ≥ не оплачуютьс¤.
ƒл¤ нарахуванн¤ допомоги у зв'¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю середньо денний зароб≥ток визначаЇтьс¤ ≥з фактичноњ зароб≥тноњ плати, що не перевищуЇ подв≥йноњ тарифноњ ставки, посадового окладу.
«акон ”крањни
—ередньоденна ( годинна ) зароб≥тна плата визначаЇтьс¤ д≥ленн¤м зароб≥тноњ плати за фактично в≥дпрацьован≥ прот¤гом двох м≥с¤ц≥в робоч≥ ( календарн≥ ) дн≥ на число робочих дн≥в ( годин ).
” випадках п≥двищенн¤ тарифних ставок ≥ посадових оклад≥в на п≥дприЇмств≥, в установ≥. орган≥зац≥њ в≥дпов≥дно до акт≥в законодавства. а також за р≥шенн¤ми, передбаченими в колективних договорах ( угодах ), ¤к у розрахунковому пер≥од≥, так ≥ в пер≥од≥, прот¤гом ¤кого за прац≥вником збер≥гаЇтьс¤ середн≥й зароб≥ток, або пер≥од≥ тимчасовоњ непрацездатност≥, в≥дпустки по ваг≥тност≥ та пологах зароб≥тна плата, включаючи прем≥њ та ≥нш≥ виплати, що враховуютьс¤ при обчисленн≥ середньоњ зароб≥тноњ плати, за пром≥жок часу до п≥двищенн¤ коригуютьс¤ на коеф≥ц≥Їнт њх п≥двищенн¤. Ќа госпрозрахункових п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥¤х коригуванн¤ зароб≥тноњ плати та ≥нших виплат провадитьс¤ з урахуванн¤м њх ф≥нансових можливостей.
Ќарахуванн¤ виплат у вс≥х випадках збереженн¤ середньоњ зароб≥тноњ плати та забезпеченн¤ допомогою у зв'¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю проводитьс¤ виход¤чи з розм≥ру середньоденноњ (годинноњ) зароб≥тноњ плати.
3. ≤нструкц≥¤ з≥ статистики чисельност≥ прац≥вник≥в, зайн¤тих у народному господарств≥ ”крањни, затверджена наказом ћ≥н≥стру ”крањни є 171 в≥д 07.07.95 за погодженн¤м ћ≥неконом≥ки ”крањни, ћ≥нпрац≥ ”крањни, ћ≥нф≥ном ”крањни.
4. ѕостанова в≥д 28 червн¤ 1997 року є 651 " ѕро пор¤док визначенн¤ розм≥ру допомоги у зв'¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю та у зв'¤зку ≥з ваг≥тн≥стю та пологами особам, ¤к≥ мають пост≥йно обчислювальний доход, та особам, доход ¤ких повн≥стю може бути обчислений лише за результатами роботи за р≥к".
ќсобам, ¤к≥ мають пост≥йно обчислювальний доход, допомога у зв'¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю та у зв'¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами надаЇтьс¤ органами фонду соц≥ального страхуванн¤ ”крањни за умови сплати ними добров≥льних страхових внеск≥в до зазначеного фонду.
–озм≥р допомоги визначаЇтьс¤ шл¤хом множенн¤ середньоденного доходу на к≥льк≥сть календарних дн≥в тимчасовоњ непрацездатност≥ з урахуванн¤м коеф≥ц≥Їнт≥в, величина ¤ких залежить в≥д безперервного стажу роботи особи. «агальна сума допомоги у зв'¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю не може перевищувати дес¤тикратноњ суми добров≥льних страхових внеск≥в, сплачених особами до фонду соц≥ального страхуванн¤ ”крањни на день настанн¤ тимчасовоњ непрацездатност≥.
5. «акон ”крањни "ѕро в≥дпустки".
¬водитьс¤ в д≥ю ѕостановою ¬ерховноњ –ади є 505/96-¬– в≥д 15.11.96 р. з 1 с≥чн¤ 1997 року, статт≥ 7, 8 ≥ частину першу статт≥ 10 - з 1 с≥чн¤ 1998 року.
÷ей «акон встановлюЇ державн≥ гарант≥њ права на в≥дпустки, визначаЇ умови, тривал≥сть ≥ пор¤док наданн¤ њх прац≥вникам дл¤ в≥дновленн¤ працездатност≥, зм≥цненн¤ здоров'¤, а також дл¤ вихованн¤ д≥тей, задоволенн¤ власних життЇво важливих потреб та ≥нтерес≥в, всеб≥чного розвитку особи.
ƒержавн≥ гарант≥њ та в≥дносини, пов?¤зан≥ з в≥дпусткою, регулюютьс¤ онституц≥Їю ”крањни, цим «аконом, одексом закон≥в про працю ”крањни, ≥ншими законами та нормативно-правовими актами ”крањни.
ѕраво на в≥дпустки мають громад¤ни ”крањни, ¤к≥ перебувають у трудових в≥дносинах з п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми незалежно в≥д форм власност≥, виду д≥¤льност≥ та галузевоњ належност≥, а також працюють за трудовим договором у ф≥зичноњ особи.
≤ноземн≥ громад¤ни та особи без громад¤нства. як≥ працюють в ”крањн≥, мають право на в≥дпустки нар≥вн≥ з громад¤нами ”крањни.
”становлюютьс¤ таки види в≥дпусток :
1) щор≥чн≥ в≥дпустки :
основна в≥дпустка ;
додаткова в≥дпустка за роботу ≥з шк≥дливими ≥ важкими умовами прац≥ ;
додаткова в≥дпустка за особливий характер прац≥ ;
≥нш≥ додатков≥ в≥дпустки, передбачен≥ законодавством;
2) додатков≥ в≥дпустки у зв?¤зку з навчанн¤м ;
3) творча в≥дпустка ;
4) соц≥альн≥ в≥дпустки :
в≥дпустка у зв?¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами ;
в≥дпустка дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею трир≥чного в≥ку ;
додаткова в≥дпустка прац≥вникам, ¤к≥ мають д≥тей ;
5) в≥дпустки без збереженн¤ зароб≥тноњ плати.
«аконодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись ≥нш≥ види в≥дпусток.
“ривал≥сть в≥дпусток визначаЇтьс¤ цим «аконом, ≥ншими законами та нормативно-правовими актами ”крањни ≥ незалежно в≥д режим≥в та граф≥к≥в роботи розраховуЇтьс¤ в календарних дн¤х.
—в¤тков≥ ≥ неробоч≥ дн≥ при визначенн≥ тривалост≥ в≥дпусток не враховуютьс¤.
ўор≥чна основна в≥дпустка надаЇтьс¤ прац≥вникам тривал≥стю не менш ¤к 24 календарних дн≥в за в≥дпрацьований робочий р≥к, ¤кий в≥дл≥чуЇтьс¤ з дн¤ укладанн¤ трудового договору.
ѕромислово-виробничому персоналу вуг≥льноњ, сланцевоњ, металург≥йноњ, електроенергетичноњ промисловост≥, а також зайн¤тому на в≥дкритих г≥рничих роботах, на роботах на поверхн≥ шахт, розр≥з≥в, кар?Їр≥в ≥ рудник≥в, на буд≥вельно-монтажних роботах у шахтному буд≥вництв≥, на транспортуванн≥ ≥ збагаченн≥ корисних копалин надаЇтьс¤ щор≥чна основна в≥дпустка тривал≥стю 24 календарних дн≥ ≥з зб≥льшенн¤м за кожн≥ два в≥дпрацьован≥ роки на два календарних дн≥, але не б≥льше 28 календарних дн≥в.
ѕрац≥вникам, зайн¤тим на п≥дземних г≥рничих роботах та в розр≥зах. ар?Їрах ≥ рудниках глибиною 150 метр≥в ≥ нижче, надаЇтьс¤ щор≥чна основна в≥дпустка тривал≥стю 28 календарних дн≥в незалежно в≥д стажу роботи.
¬оЇн≥зованому особовому складу г≥рничор¤тувальних частин надаЇтьс¤ щор≥чна основна в≥дпустка тривал≥стю 30 календарних дн≥в, невоЇн≥зованим прац≥вникам г≥рничор¤тувальних частин - 24 календарних дн≥ ≥з зб≥льшенн¤м за кожн≥ два в≥дпрацьован≥ роки на два календарних дн≥, але не б≥льше 28 календарних дн≥в.
ер≥вним, педагог≥чним, науково-педагог≥чним прац≥вникам осв≥ти та науковим прац≥вникам надаЇтьс¤ щор≥чна основна в≥дпустка тривал≥стю до 56 календарних дн≥в у пор¤дку, затвердженому аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
≤нвал≥дам ≤ ≥ ≤≤ груп надаЇтьс¤ щор≥чна основна в≥дпустка тривал≥стю 30 календарних дн≥в, а ≥нвал≥дам ≤≤≤ групи - 26 календарних дн≥в.
ўор≥чна додаткова в≥дпустка за роботу ≥з шк≥дливими ≥ важкими умовами прац≥ тривал≥стю до 35 календарних дн≥в надаЇтьс¤ прац≥вникам, зайн¤тим на роботах, пов?¤заних ≥з негативним впливом на здоров?¤ шк≥дливих виробничих фактор≥в, за —писком виробництв, цех≥в, профес≥й ≥ посад, затвердженим аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
ѕереведенн¤ тривалост≥ щор≥чноњ основноњ ≥ додатковоњ в≥дпусток прац≥вникам, зайн¤тим на роботах ≥з шк≥дливими та важкими умовами прац≥, ненормованим робочим днем, ≥з робочих в календарн≥ дн≥ провадитьс¤ за формулою :
ƒе “к.д. - тривал≥сть в≥дпустки в календарних дн¤х;
“р.д. - тривал≥сть в≥дпустки в робочих дн¤х;
7 - тривал≥сть тижн¤ в календарних дн¤х;
6 - тривал≥сть тижн¤ в робочих дн¤х, за ¤ким обчислювалась тривал≥сть в≥дпустки до прийн¤тт¤ «акону ”крањни " ѕро в≥дпустки ".
ўор≥чна додаткова в≥дпустка надаЇтьс¤ понад щор≥чну основну в≥дпустку за одн≥Їю п≥дставою, обраною прац≥вником. ѕор¤док наданн¤ додатковоњ в≥дпустки з к≥лькох п≥дстав встановлюЇ аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
ўор≥чн≥ додатков≥ в≥дпустки за бажанн¤м прац≥вника можуть надаватись одночасно з щор≥чною основною в≥дпусткою або окремо в≥д нењ.
«агальна тривал≥сть щор≥чних основноњ та додатковоњ в≥дпусток не може перевищувати 59 календарних дн≥в, а дл¤ прац≥вник≥в, зайн¤тих на п≥дземних г≥рничих роботах, - 69 календарних дн≥в.
Ќа п≥дстав≥ медичного висновку ж≥нкам надаЇтьс¤ оплачувана в≥дпустка у зв?¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами тривал≥стю :
1) до полог≥в - 70 календарних дн≥в;
2) п≥сл¤ полог≥в - 56 календарних дн≥в ( 70 календарних дн≥в - у раз≥ народженн¤ двох ≥ б≥льше д≥тей та у раз≥ ускладненн¤ полог≥в ), починаючи з дн¤ полог≥в.
∆≥нкам, ¤к≥ усиновили новонароджених д≥тей безпосередньо з пологового будинку надаЇтьс¤ в≥дпустка з дн¤ усиновленн¤ тривал≥стю 56 календарних дн≥в ( 70 календарних дн≥в - при усиновленн≥ двох ≥ б≥льше д≥тей ).
ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ в≥дпустки у зв?¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами за бажанн¤м ж≥нки њй надаЇтьс¤ в≥дпустка дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею трир≥чного в≥ку. “ривал≥сть в≥дпустки у зв?¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами обчислюЇтьс¤ сумарно ≥ становить 126 календарних дн≥в ( 140 календарних дн≥в - у раз≥ народженн¤ двох ≥ б≥льше д≥тей та в раз≥ ускладненн¤ полог≥в ).
¬≥дпустка дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею трир≥чного в≥ку не надаЇтьс¤ прац≥внику, ¤кщо дитина перебуваЇ на державному утриманн≥.
«ароб≥тна плата прац≥вникам за час в≥дпустки виплачуЇтьс¤ не п≥зн≥ше н≥ж за три дн≥ до њњ початку.
” раз≥ зв≥льненн¤ прац≥вника йому виплачуЇтьс¤ грошова компенсац≥¤ за вс≥ невикористан≥ ним дн≥ щор≥чноњ в≥дпустки, а також додатковоњ в≥дпустки прац≥вникам, ¤к≥ мають д≥тей.
¬≥дпов≥дно до постанови ¬ерховноњ –ади ”крањни " ѕро пор¤док введенн¤ в д≥ю «акону ”крањни " ѕро в≥дпустки " цей «акон не маЇ зворотньоњ д≥њ.
6. «акон ”крањни "ѕро зб≥р на обов'¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤".Ќова ставка д≥Ї з 26 липн¤ 1997 року.
ѕлатниками збору Ї :
1. —уб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ незалежно в≥д форми власност≥, њх об'
Їднань, бюджетн≥, громадськ≥ та ≥нш≥ установи та орган≥зац≥њ, об'Їднанн¤ громад¤н та ≥нш≥ юридичн≥ особи, а також ф≥зичн≥ особи - суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ використовують працю найманих прац≥вник≥в;
2. ‘≥л≥њ, в≥дд≥ленн¤ та ≥нш≥ в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли платник≥в податку, зазначених у
п.1 ц≥Їњ статт≥, що не мають статусу юридичноњ особи, розташован≥ на територ≥њ ≥ншоњ, н≥ж платник збор≥в, територ≥альноњ громади;
3. ‘≥зичн≥ особи - суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ не використовують
працю найманих прац≥вник≥в, адвокати, приватн≥ нотар≥уси;
4. ‘≥зичн≥ особи, ¤к≥ працюють на умовах трудового договору (контракту), та
ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ виконують роботи (послуги) зг≥дно з цив≥льно-правовими договорами, в тому числ≥ члени творчих сп≥лок, тощо.
ќб'Їктами оподаткуванн¤ Ї :
1. ƒл¤ платник≥в збору, визначених пунктами 1 та 2 статт≥ 1 цього «акону - фактичн≥
витрати на оплату прац≥ прац≥вник≥в, ¤к≥ включають витрати на виплату основноњ ≥ додатковоњ зароб≥тноњ плати та ≥нших вид≥в заохочень ≥ виплат, виход¤чи ≥з тарифних ставок, у вигл¤д≥ прем≥й, заохочень, у тому числ≥ в натуральн≥й форм≥, ¤к≥ п≥дл¤гають обкладенню податком на доходи ф≥зичних ос≥б.
ƒо цих витрат не належать витрати на оплату виконаних роб≥т (послуг) зг≥дно з цив≥льно-правовими договорами - виплата доход≥в у вигл¤д≥ див≥денд≥в, тощо, а також ≥нш≥ витрати, ¤к≥ не враховуютьс¤ при обчисленн≥ середньом≥с¤чноњ зароб≥тноњ плати дл¤ призначенн¤ пенс≥й, перел≥к ¤ких затверджуЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни;
2. ƒл¤ платник≥в збору, визначених пунктом 3 статт≥ 1 цього «акону - сума оподаткованого доходу, ¤ка обчислена в пор¤дку, визначеному аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни;
3. ƒл¤ платник≥в збор≥в, визначених пунктом 4 статт≥ 1 цього «акону - сукупний оподаткований доход обчислений в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни.
Ќа обов'¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤ встановлюютьс¤ ставки збору в таких розм≥рах :
1) дл¤ платник≥в збору, визначених пунктом 1 та 2 цього «акону, - 32 % в≥д об'Їкта оподаткуванн¤, визначеного пунктом 1 статт≥ 2 цього «акону. ƒл¤ п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, де працюють ≥нвал≥ди, зб≥р на обов'¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤ визначаЇтьс¤ окремо за ставкою 4% в≥д об'Їкта оподаткуванн¤ дл¤ працюючих ≥нвал≥д≥в та за ставкою 32% в≥д об'Їкта оподаткуванн¤ дл¤ ≥нших прац≥вник≥в такого п≥дприЇмства;
2)дл¤ платник≥в збору, визначених пунктом 3 статт≥ 1 цього «акону - 32% в≥д об'Їкта оподаткуванн¤, визначеного пунктом 2 статт≥ 2 цього «акону;
3) дл¤ платник≥в збору, визначених пунктом 1, 2 цього «акону - 32 в≥дсотки суми винагород, ¤к≥ виплачуютьс¤ ф≥зичними особами за договорами цив≥льно-правового характеру;
4) дл¤ платник≥в збору, визначених пунктом 4 статт≥ 1 цього закону - 1% в≥д об'Їкта оподаткуванн¤, визначеного пунктом 3 статт≥ 2 цього «акону.
«б≥р на обов'¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤ сплачуЇтьс¤ одночасно з одержанн¤м кошт≥в в установах банк≥в на оплату прац≥.
7. ѕор¤док збору на обов'¤зкове соц≥альне страхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤.
«атверджено наказом ћ≥н≥стерства прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики в≥д 3 жовтн¤ 1997 року є4.
ѕлатниками збору на обов'¤зкове соц≥альне страхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤ Ї суб'Їкти, визначен≥ в «акон≥ ”крањни "ѕро зб≥р на обов'¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤". ќб'Їкти оподаткуванн¤ також залишаютьс¤ незм≥нн≥ :
1. ѕлатниками збору, визначен≥ пунктами 1 та 2 цього «акону - 1,5% в≥д об'Їкта оподаткуванн¤, визначеного пунктом 1 статт≥ 2 цього «акону.
2. ƒл¤ платник≥в збору, визначених у пункт≥ 3 - 0,5% в≥д суми доходу, ¤ка обчислюЇтьс¤ в пор¤дку, визначеному аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥дпов≥дно законодавства ”крањни.
3. ƒл¤ платник≥в, визначених у пункт≥ 4 - 0,5% в≥д сукупного оподаткованого доходу, обчисленого в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни.
8. ѕро внесенн¤ зм≥н ≥ доповнень до "ѕор¤дку веденн¤ касових операц≥й у народному господарств≥ ”крањни", затвердженого ѕравл≥нн¤м Ќац≥онального Ѕанку ”крањни в≥д 02.02.95р. є21.
ѕор¤док веденн¤ касових операц≥й у нац≥ональн≥й валют≥ ”крањни:
ошти на виплати, пов'¤зан≥ з оплатою прац≥ та виплатою див≥денд≥в (доходу), п≥дприЇмства незалежно в≥д форм власност≥ (у тому числ≥ колективн≥, с≥льськогосподарськ≥ та с≥л¤нськ≥ (фермерськ≥) господарства), а також ≥ндив≥дуальн≥ п≥дприЇмц≥ мають одержувати виключно з нац≥ональних банк≥в.
√от≥вка, видана п≥д зв≥т на в≥др¤дженн¤, але не витрачена, маЇ бути повернена до каси п≥дприЇмства не п≥зн≥ше трьох робочих дн≥в з дн¤ видач≥ њњ п≥д зв≥т ≥ здана до каси банку не п≥зн≥ше наступного дн¤.
√от≥вка, що видана п≥д зв≥т, але не витрачена ≥ не повернена до каси п≥дприЇмства прот¤гом 10 робочих дн≥в з дн¤ видач≥ њњ п≥д зв≥т (за в≥др¤дженн¤ прот¤гом 3 робочих дн≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ в≥др¤дженн¤), починаючи з наступного дн¤, п≥сл¤ зак≥нченн¤ зазначених строк≥в, включаючи до суми фактичного залишку гот≥вки в кас≥ на к≥нець дн¤. ќдержана в результат≥ сума пор≥внюЇтьс¤ з≥ встановленим л≥м≥том залишк≥в гот≥вки в кас≥.
”раз≥ витраченн¤ п≥дприЇмством гот≥вки з виручки на виплати, пов'¤зан≥ з оплатою прац≥ ≥ виплатою див≥денд≥в (доход≥в), ц≥ кошти включаютьс¤ до фактичних залишк≥в гот≥вки в кас≥ того дн¤, коли були зд≥йснен≥ таки виплати, з подальшим пор≥вн¤нн¤м одержаноњ суми ≥з зазначеним л≥м≥том каси.
«аписи в касову книгу провод¤тьс¤ касиром в≥дразу п≥сл¤ одержанн¤ або видач≥ грошей за кожним прибутковим касовим ордером ≥ видатковим документом. ўодн¤ з к≥нц¤ робочого дн¤ касир п≥дбиваЇ п≥дсумки операц≥й за день, виводить залишок грошей у кас≥ на наступне число ≥ передаЇ бухгалтер≥њ ¤к зв≥т касира другий в≥дривний ордери (коп≥ю залишк≥в у касов≥й книз≥ за день) з прибутковими касовими ордерами ≥ видатковими документами п≥д розписку в касов≥й книз≥.
¬идача грошей з каси, не п≥дтверджена розпискою одержувача у видатковому документ≥, залишку гот≥вки в кас≥ не приймаЇтьс¤. ÷¤ сума вважаЇтьс¤ нестачею ≥ ст¤гуЇтьс¤ з касира.
√от≥вка, не виправлена прибутковими касовими ордерами, вважаЇтьс¤ надлишком каси ≥ зараховуЇтьс¤ в доход п≥дприЇмства.
9. ѕостанова аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є571 в≥д 27.04.98р. м. ињв "ѕро обчисленн¤ розм≥ру допомоги по тимчасов≥й непрацездатност≥". аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни постановл¤Ї :
а) 100% середньоњ зароб≥тноњ плати (доходу), розрахованоњ зг≥дно з законодавством :
- роб≥тникам, ¤к≥ мають загальний трудовий стаж 8 ≥ б≥льше рок≥в;
-роб≥тникам, у ¤ких тимчасова непрацездатн≥сть наступила внасл≥док трудового увеч≥¤, або профес≥йного захворюванн¤;
- роб≥тникам, ¤к≥ мають на утриманн≥ трьох та б≥льше д≥тей у в≥ц≥ до 16 рок≥в (учн≥в до 18 рокув);
-ветерани в≥йни та особи, на ¤ких розповсюджуЇтьс¤ д≥¤ «акону ”крањни "ѕро статус ветеран≥в в≥йни, гарант≥њ њх соц≥ального захисту";
-роб≥тникам, в≥днесеним до 1 - 4 категор≥њ ос≥б, ¤к≥ постраждали внасл≥док „орнобильськоњ катастрофи;
-дружинам (чолов≥кам) в≥йськовослужбовц≥в, кр≥м в≥йськовослужбовц≥в срочноњ служби;
-роб≥тникам ≥з числа бивших д≥тей-сир≥т та д≥тей батьк≥в, позбавлених батьк≥вських прав;
б) 80% середньоњ зароб≥тноњ плати (доходу) розрахованого зг≥дно законодавства
роб≥тникам, ¤к≥ мають загальний трудовий стаж в≥д 5 до 8 рок≥в;
в) 60% середньоњ зароб≥тноњ плати (доходу), розрахованого в≥дпов≥дно законодавства - роб≥тникам, ¤к≥ мають загальний трудовий стаж до 5 рок≥в.
10. «акон ”крањни " ѕро колективн≥ договори ≥ угоди ".
÷им «аконом передбачено складанн¤ угод трьох р≥вней : на державному - ƒержавне, на галузевому - галузев≥, на рег≥ональному - рег≥ональн≥ угоди. Ќа виробничому р≥вн≥ ( п≥дприЇмства, що мають права юридичноњ особи та використовують найману працю ) - укладаютьс¤ колективн≥ договори.
” в≥дпов≥дност≥ з цим «аконом сторонами переговор≥в з метою укладанн¤ угод з питань, пов'¤заних ≥з трудовими в≥дносинами, на вс≥х р≥вн¤х виступають, з одного боку - власники ( власники майна п≥дприЇмств ) або уповноважен≥ ними органи, а з ≥ншого - профсп≥лки або ≥нш≥ представницьк≥ орган≥зац≥њ працюючих, що мають в≥дпов≥дн≥ повноваженн¤.
ƒ≥¤ √енерального або галузевих угод на п≥дприЇмства недержавних форм власност≥, не поширюютьс¤, ¤кщо њх представники не приймали участ≥ у переговорах, не п≥дписали угоди, або не уповноважили на це ≥нш≥ органи.
11. ѕостанова в≥д 8 лютого 1995 р.є 100 "ѕро затвердженн¤ ѕор¤дку обчисленн¤ середньоњ зароб≥тноњ плати".
1. ÷ей пор¤док обчисленн¤ середньоњ зароб≥тноњ плати застосовуЇтьс¤ у випадках:
а) наданн¤ прац≥вникам щор≥чноњ в≥дпустки, додаткових в≥дпусток у зв'¤зку з навчанн¤м , додатковоњ в≥дпустки прац≥вникам, ¤к≥ мають д≥тей, або виплати њм компенсац≥њ за невикористан≥ в≥дпустки;
б) наданн¤ прац≥вникам творчоњ в≥дпустки;
в) виконанн¤ прац≥вниками державних ≥ громадських обов'¤зк≥в у робочий час;
г) проведенн¤ прац≥вник≥в на ≥ншу легшу нижче оплачувану роботу за станом здоров'¤;
д) переведенн¤ ваг≥тних ж≥нок ≥ ж≥нок , ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до трьох рок≥в , на ≥ншу легшу роботу;
е) наданн¤ ж≥нкам додаткових перерв дл¤ годуванн¤ дитини;
Ї) виплати вих≥дноњ допомоги, збереженн¤ середньоњ зароб≥тноњ плати вив≥льненим прац≥вникам на встановлений чинним законодавством пер≥од њх працевлаштуванн¤;
ж) службових в≥др¤джень;
з) вимушеного прогулу;
и) направленн¤ прац≥вник≥в на обстеженн¤ до медичних заклад≥в;
≥) зв≥льненн¤ прац≥вник≥в-донор≥в в≥д роботи;
њ) залученн¤ прац≥вник≥в до виконанн¤ в≥йськових обов'¤зк≥в;
й) тимчасового переведенн¤ прац≥вника у раз≥ виробничоњ потреби на ≥ншу нижчеоплачувану роботу;
к) забезпеченн¤ допомогою у зв'¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю та допомогою по ваг≥тност≥ та пологах;
л) ≥нших випадках, коли зг≥дно з чинним законодавством виплати провад¤тьс¤ виход¤чи ≥з середньоњ зароб≥тноњ плати.
”р¤довий кур'Їр
2.ќбл≥к прац≥ та зароб≥тноњ плати
2.1. ќбл≥к особистого складу та використанн¤ робочого часу
ƒл¤ контролю за використанн¤м трудових ресурс≥в ведетьс¤ поточний обл≥к чисельност≥ персоналу та затрат робочого часу. ÷≥ показники Ї об'Їктами оперативного обл≥ку та статистичного узагальненн¤, в той же час вони орган≥чно пов'¤зан≥ з обл≥ком зароб≥тноњ плати ≥ тому обробл¤ютьс¤ та контролюютьс¤ бухгалтер≥Їю.
ќсновою обл≥ку чисельност≥ роб≥тник≥в Ї квал≥ф≥кац≥¤ персоналу : по сфер≥ застосуванн¤ прац≥ - промислово-виробничого персонал, персонал непромислового господарства, по категор≥¤х персоналу - робочий (основного та додаткового виробництва), ≥нженерно-техн≥чн≥ роб≥тники, службовц≥, молодший обслуговуючий персонал, роб≥тники охорони. –обочий персонал враховуЇтьс¤ по профес≥¤х та квал≥ф≥кац≥њ. ќперативний обл≥к чисельност≥ персоналу ведетьс¤ у в≥дд≥л≥ кадр≥в та допомагаЇ контролювати склад та рух чисельност≥ роб≥тник≥в по п≥дприЇмству та його структурних п≥дрозд≥лах, ¤к дл¤ цього використовуЇтьс¤ Їдина документац≥¤ по прийому, зв≥льненн¤ та перем≥щенню роб≥тник≥в та ун≥ф≥цирован≥ рег≥стри обл≥ку особистого складу. –ег≥стри обл≥ку особистого складу Ї особиста картка робочого та службовц¤. ѕов≥домленн¤ про прийом та зв≥льненн¤, чи перевод≥ на ≥ншу роботу реЇструЇтьс¤ у особист≥й карточки на основ≥ приказу. ѕо даних картотеки особистого складу ведетьс¤ обл≥к зм≥ни чисельност≥ та складу робочих та службовц≥в п≥дприЇмства. ќбл≥к робочого часу та контроль за станом трудовоњ дисципл≥ни на п≥дприЇмств≥ зд≥йснюЇтьс¤ табельним методом.
ожному роб≥тнику на п≥дприЇмств≥, ¤кого беруть на роботу присвоюЇтьс¤ табельний номер ≥ у його трудов≥й книжц≥ робитьс¤ в≥дм≥тка про зарахуванн¤ на роботу. Ќа знов прийн¤того роб≥тника в≥дкриваЇтьс¤ особиста картка, в ¤к≥й вказуютьс¤ необх≥дн≥ анкетн≥ дан≥, ≥ вс≥ зм≥ни, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ по служб≥. Ѕухгалтер≥¤ на кожного роб≥тника в≥дкриваЇ лицевий рахунок. “абельний обл≥к може вестись наступними способами : жетоном - з прим≥ненн¤м табельних марок; карточним - при використанн≥ контрольних годинник≥в; пропуску - шл¤хом здач≥ та видач≥ пропуск≥в; за допомогою контрольно-пропускних засоб≥в. Ќа багатьох п≥дприЇмствах безпосередньо передаЇтьс¤ введенн¤ виробничих п≥дрозд≥л≥в, що спри¤Ї укр≥пленню дисципл≥ни. “абельн≥ номери встановлюютьс¤ на п≥дприЇмств≥ в ц≥лому, при чому кожному виробничому п≥дрозд≥лу в≥дводитьс¤ сво¤ сер≥¤ номер≥в. ќперативний обл≥к ¤вок роб≥тник≥в та обл≥к њх перебуванн¤ на робот≥ ведетьс¤ в ц≥лому по п≥дприЇмству або по кожному виробничому п≥дрозд≥лу в спец≥альн≥й книз≥ обл≥ку використанн¤ робочого часу (форма є “-12 або форма є “-13). ѕо форм≥ є “-12 кр≥м обл≥ку використанн¤ робочого часу проводитьс¤ розрахунок зароб≥тноњ плати, а форма є “-13 - т≥льки дл¤ обл≥ку робочого часу. ¬ табель внос¤ть пр≥звища вс≥х роб≥тник≥в, незалежно в≥д форм оплати прац≥. ¬≥дображаютьс¤ в ньому т≥льки в≥дхиленн¤ в≥д нормального використанн¤ робочого часу (хвороба, прогул тощо). ” верхн≥й частин≥ строки в≥дпов≥дний роб≥тник, у ¤кого Ї в≥дхиленн¤ в≥д нормального використанн¤ робочого часу, записують к≥льк≥сть годин в≥дхиленн¤, а в кожн≥й частин≥ строки - повне зазначенн¤ в≥дхиленн¤. ” к≥нц≥ м≥с¤ц¤ у табел≥ по кожному роб≥тнику п≥драховуЇтьс¤ та зазначаЇтьс¤ загальний календарний фонд робочого часу, к≥льк≥сть не¤вок по р≥зних причинах, ≥нш≥ втрати, а також фактично в≥дпрацьований час. ¬се це робитьс¤ за допомогою комп'ютера. ѕ≥зн≥ше повн≥стю оформлений табель передаЇтьс¤ в бухгалтер≥ю, де використовуЇтьс¤ дл¤ розрахунку зароб≥тноњ плати роб≥тникам п≥дприЇмства.
2.2. ѕобудова синтетичного ≥ анал≥тичного обл≥ку прац≥
та њњ оплати
ѕ≥сл¤ розрахунковоњ обробки первинних документ≥в по обл≥ку вироб≥тку, в≥дпрацьованого часу та ≥ншоњ вих≥дноњ ≥нформац≥њ дл¤ розрахунк≥в по оплат≥ прац≥, складаютьс¤ розрахунков≥ в≥домост≥, ¤к≥ узагальнюють статистичн≥ дан≥ по розрахунках з роб≥тниками та службовц¤ми.
Ќаступним етапом розрахунковоњ роботи по розрахунках з роб≥тниками та службовц¤ми Ї формуванн¤ даних синтетичного обл≥ку розрахунк≥в та зв≥тност≥. –ахунок 66 "–озрахунки з роб≥тниками по оплат≥ прац≥" - пасивний, балансов≥й, розрахунковий.
66 1- "Ќарахована зароб≥тна плата";
662 - "ƒепонована зароб≥тна плата";
ѕри нарахуванн≥ зароб≥тноњ плати кредитуЇтьс¤ рахунок "–озрахунки з роб≥тниками по оплат≥ прац≥" й дебетуютьс¤ рахунки в залежност≥ в≥д вид≥в виробництв (основною, допом≥жною), де виконуван≥сть роботи, характер цих роб≥т, категор≥й роб≥тник≥в, а також в≥д виду зароб≥тноњ плати (основна, додаткова).
ќбл≥к розрахунк≥в з роб≥тниками та службовц¤ми по операц≥¤х, не пов'¤заних з оплатою прац≥ (розрахунки за товари, ¤к≥ продан≥ в кредит), ведетьс¤ на рахунку 39 "–озрахунки з роб≥тниками та службовц¤ми по ≥нших операц≥¤х", ¤кий маЇ сл≥дуючи субрахунки :
1 - за товари, продан≥ в кредит;
2 - позика на ≥ндив≥дуальне житлове буд≥вництво;
3 - позика на буд≥вництво садових будинк≥в;
4 - позика молодим с≥м'¤м;
5 - на формений од¤г;
6 - по акц≥¤х;
7 - заборгован≥сть учасник≥в по п≥дписц≥ на акц≥њ.
ѕо кредиту даного рахунку в≥дображаЇтьс¤ заборгован≥сть роб≥тник≥в по виданих позиках, а по дебету - погашенн¤ ц≥Їњ заборгованост≥.
–озрахунки з працюючими при ручному способ≥ обробки документ≥в внос¤ть у розрахунков≥ в≥домост≥ або розрахунково-плат≥жн≥ в≥домост≥.
–озрахунков≥ в≥домост≥ по зароб≥тн≥й плат≥ працюючих за м≥с¤ць складаютьс¤ ≥з розд≥л≥в "Ќарахуванн¤ зароб≥тноњ плати", "¬≥драховано, передано, внесено, виплачено", "Ќалежить на 1 число сума до виплати".
–озрахунково-плат≥жн≥ в≥домост≥ виконують подв≥йну функц≥ю: по-перше, за њх допомогою виконуютьс¤ розрахунки з працюючими, по-друге, вони Ї формою анал≥тичного обл≥ку рахунка 66.
—хема в≥дображенн¤ операц≥й по рахунку 66 субрахунок 1 "Ќарахована зароб≥тна плата".
є п/п
Ќайменуванн¤ господарськоњ операц≥њ Ѕухгалтерська проводка
ƒт т
1 2 3 4
1 Ќарахована зароб≥тна плата за ремонт основних засоб≥в ро
б≥тникам основного ≥ допом≥жного виробництв та ≥н . 23 661
2 Ќарахована зароб≥тна плата ≥нженерно-техн≥чним прац≥вникам ≥ адм≥н≥стративному персоналу. 91,92 661
3 Ќарахована зароб≥тна плата за роботи, що належать до витрат майбутн≥х пер≥од≥в. 39 661
4 Ќарахована зароб≥тна плата прац≥вникам, зайн¤тим збутом ≥ реал≥зац≥Їю продукц≥њ. 93 661
5 Ќарахована оплата, пов'¤зана з виправленн¤м браку прдук
ц≥њ. 24 661
6 Ќарахована зароб≥тна плата торговим прац≥вникам, прац≥вникам посередницьких п≥дприЇмств. 92,93,
94 661
7 Ќарахован≥ суми оплати прац≥, пов'¤зан≥ з операц≥¤ми по
вибуттю (реал≥зац≥њ) основних засоб≥в. 972 661
8 Ќарахован≥ суми за рахунок в≥драхувань на соц≥альне страхуванн¤ (за л≥карн¤ними листками та ≥н.). 652 661
9 Ќестач≥, ран≥ше в≥днесен≥ за рахунок винних ос≥б, списан≥
за рахунок п≥дприЇмства. 92 661
10 Ќарахован≥ суми оплати прац≥ роб≥тникам основного
виробництва. 23 661
11 Ќарахован≥ суми оплати прац≥ (прем≥њ) за рахунок ‘онд≥в
економ≥чного стимулюванн¤, ‘онд≥в спец≥ального
призначенн¤ ≥ доплат.
--
--
12 Ќарахована зароб≥тна плата за роботи, виконан≥ за рахунок кошт≥в ц≥льового ф≥нансуванн¤. 48 661
13 Ќарахована зароб≥тна плата за рахунок резерву наступних
платеж≥в. 47 661
14 Ќарахована матер≥альна допомога (оздоровча тощо). 65 661
15 Ќарахована вих≥дна допомога передбачена д≥ючим
законодавством. 23,91,
92 661
16 ƒепонована зароб≥тна плата 661 662
17 Ќарахована зароб≥тна плата прац≥вникам за роботу, пов'¤
зану з л≥кв≥дац≥Їю стих≥йного лиха, пожеж тощо. 991 661
18 ѕовернут≥ до каси надлишки нарахованих сум (переплата) 30 661
19 ¬иплачен≥ з каси зароб≥тна плата, суми за л≥карн¤ними листками. 661 30
20 ¬≥драхован≥ ≥з зароб≥тноњ плати прибутковий податок ≥ зб≥р на випадок безроб≥тт¤. 661 641
21 ¬≥драхован≥ ≥з нарахованоњ зароб≥тноњ плати працюючих
1 % - 2% до ѕенс≥йного фонду. 661 651
22 ¬≥драхован≥ ≥з зароб≥тноњ плати проф.внески, 1% 661 685
23 ¬≥драхован≥ ≥з зароб≥тноњ плати перевитрачен≥ п≥дзв≥тн≥ суми. 661 372
24 —плачено за подарунки. 68 31
25
¬идан≥ подарунки прац≥вникам п≥дприЇмства, речов≥ призи та матер≥альна допомога (придбан≥ з урахуванн¤м
ѕƒ¬):
а) що не перевищують 12 м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати в розрахунку за р≥к:
- видан≥ подарунки прац≥вникам п≥дприЇмства 661 68
- списана варт≥сть подарунк≥в за рахунок кошт≥в
п≥дприЇмства. 48 661
- нарахуванн¤ на варт≥сть подарунк≥в до ѕенс≥йного фон
ду 32% . 91 651
б) що перевищують 12 м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати у розрахунку за р≥к:
- видан≥ подарунки прац≥вникам п≥дприЇмства 661 68
- списана варт≥сть подарунк≥в за рахунок кошт≥в п≥дприЇмства 48 661
- нарахуванн¤ на варт≥сть подарунк≥в, речових приз≥в та матер≥альну допомогу 91 651
- прибутковий податок (у склад≥ сукупного оподатковуваного доходу прац≥вника за м≥с¤ць 661 641
- в≥драхуванн¤ ≥з сукупного оподатковуваного доходу (750грн. +300грн.)*2% - до ѕенс≥йного фонду 661 651
- зб≥р на випадок безроб≥тт¤ (750грн.+300грн.)*0,5% 661 65
ќбл≥к розрахунк≥в з оплати прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ на балансовому рахунку 66"–озрахунки з оплати прац≥". –ахунок 66 маЇ два субрахунки:
661 "–озрахунки з оплати прац≥"
662 "–озрахунки з депонентами"
ѕо кредиту рахунку 661 в≥дображаютьс¤ нарахован≥ суми. ѕо дебету рахунку 661
в≥дображаютьс¤ суми, утриман≥ з ус≥х вид≥в оплати прац≥, ≥ виплата зароб≥тноњ плати. «а лишок по кредиту рахунку 661 в≥дображаЇ суму невиплаченоњ прац≥вникам зароб≥тноњ плати.
јнал≥тичний обл≥к розрахунк≥в ≥з прац≥вниками ведетьс¤ в розрахункових ≥ розрахунково-плат≥жних в≥домост¤х. Ќарахован≥ суми в≥дображаютьс¤, кр≥м того, в особових
рахунках установленоњ форми. ƒокументальне оформленн¤ операц≥й при переход≥ на нов≥ обл≥ков≥ принципи не зм≥нилис¤. “ипов≥ форми документ≥в з обл≥ку прац≥ та њњ оплати затверджено наказами ћ≥нстату ”крањни в≥д 19.10.1995 року є253 та в≥д 22.05.1996 року є144.
«м≥ни внесен≥ новим ѕланом рахунк≥в, торкнулис¤ джерела нарахуванн¤ виплат.
¬ умовах д≥њ Ќац≥ональних положень (стандарт≥в) бухгалтерського обл≥ку (дан≥-Ќ—Ѕќ)
в≥дсутн≥ так≥ пон¤тт¤, ¤к фонди економ≥чного стимулюванн¤ ≥ виплати за рахунок прибутку. —убрахунок 443 "ѕрибуток, використаний у зв≥тному пер≥од≥" призначено виключно дл¤ формуванн¤ резервного фонду зг≥дно з установчими документами ≥ дл¤ розпод≥лу прибутку м≥ж власниками. ”с≥ виплати, кр≥м див≥денд≥в, в≥днос¤тьс¤ на витрати п≥дприЇмства. —труктуру витрат значно зм≥нено з двох причин:
- введено класиф≥кац≥ю д≥¤льност≥ п≥дприЇмства;
- визначено б≥льш глибоку детал≥зац≥ю витрат;
«алежно в≥д виду д≥¤льност≥, у процес≥ ¤коњ нараховуЇтьс¤ зароб≥тна плата, можна
класиф≥кувати й сам≥ витрати на оплату прац≥.
"¬≥сник податковоњ служби ”крањни"
ѕри формуванн≥ витрат за елементами варто мати на уваз≥, що в клас≥ 8 на рахунку 81 "¬итрати на оплату прац≥" передбачено ш≥сть субрахунк≥в, що дають змогу з метою управл≥нського обл≥ку анал≥зувати витрати на оплату прац≥:
811 "¬иплати за окладами ≥ тарифами". ¬≥дображаютьс¤ витрати на виплату основноњ зароб≥тноњ плати в≥дпов≥дно до прийн¤тоњ на п≥дприЇмств≥ системи оплати прац≥;
812 "ѕрем≥њ та заохоченн¤". ¬≥дображаЇтьс¤ витрати на виплату додатковоњ зароб≥тноњ плати в≥дпов≥дно до прийн¤тоњ на п≥дприЇмств≥ системи оплати прац≥ (прем≥њ, виплати за п≥дсумками роботи за р≥к, за вислугу рок≥в тощо);
813 " омпенсац≥йн≥ виплати". ”загальнюЇтьс¤ ≥нформац≥¤ про витрати на компенсац≥йн≥ виплати, передбачен≥ чинним законодавством (компенсац≥¤ за час простою не з вини прац≥вника, за несвоЇчасну виплату зароб≥тноњ плати, за незаконне зв≥льненн¤, за запод≥¤ну шкоду тощо);
814 "ќплата в≥дпусток". ¬раховуютьс¤ витрати на виплати за в≥дпустку або нарахуванн¤ резерву в≥дпусток. –≥шенн¤ про створенн¤ резерву в≥дпусток повинно в≥дображатис¤ в наказ≥ про обл≥кову пол≥тику п≥дприЇмства, що видаЇтьс¤ щороку;
815 "ќплата ≥ншого нев≥дпрацьованого часу". ¬раховуютьс¤ виплати, передбачен≥ за нев≥дпрацьований час (за виконанн¤ державних обов'¤зк≥в, за час навчальноњ в≥дпустки, за час навчанн¤ в систем≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ з в≥дривом в≥д
виробництва тощо);
816 "≤нш≥ витрати на оплату прац≥". ¬раховуютьс¤ ≥нш≥ виплати, що визнаютьс¤ елементами витрат на оплату прац≥ (допомога при виход≥ на пенс≥ю, плата за навчанн¤ д≥тей сп≥вроб≥тник≥в, варт≥сть пут≥вок на л≥куванн¤ та в≥дпочинок тощо).
—клад витрат на оплату прац≥ встановлено ≤нструкц≥Їю з≥ статистики зароб≥тноњ плати, затвердженою наказом ћ≥нстату ”крањни в≥д 11.12.1995року є323.
ќбл≥к обов'¤зкових збор≥в на соц≥альн≥ заходи зд≥йснюЇтьс¤ на рахунку 65"–озрахунки по страхуванню" на в≥дпов≥дних субрахунках:
651 "ѕо пенс≥йному забезпеченню";
652 "ѕо соц≥альному страхуванню";
653 "ѕо страхуванню на випадок безроб≥тт¤". ѕо кредиту в≥дображаЇтьс¤ нарахуванн¤ збор≥в, по дебету - перерахуванн¤ њх одержувачу ≥ нарахуванн¤ допомоги за рахунок кошт≥в соц≥ального страхуванн¤. Ќарахуванн¤ збор≥в в≥дображаЇтьс¤ на в≥дпов≥дних субрахунках рахунку 82 "¬≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи";
821 "¬≥драхуванн¤ на пенс≥йне забезпеченн¤";
822 "¬≥драхуванн¤ на соц≥альне страхуванн¤";
823 "¬≥драхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤". якщо п≥дприЇмство використовуЇ рахунки лише класу 9, то нарахуванн¤ витрат на оплату прац≥ та обов'¤зкових збор≥в
буде в≥дноситис¤ в дебет в≥дпов≥дних рахунк≥в:
ќплата прац≥ прац≥вник≥в, безпосередньо зайн¤тих у виробництв≥ товар≥в
(роб≥т, послуг) ≥ в≥драхуванн¤ на нењ. 23 "¬иробництво".
ќплата прац≥ ≤“ѕ виробничих цех≥в ≥ д≥льниць ≥ в≥драхуванн¤ на нењ. 91 "«агально виробнич≥
витрати "
ќплата прац≥ апарату управл≥нн¤ ≥ в≥драхуванн¤ на нењ 92 "јдм≥н≥стративн≥ витрати"
ќплата прац≥ продавц≥в, персоналу в≥дд≥лу збуту, торгових агент≥в ≥ в≥драхуванн¤ на нењ 93"¬итрати на збут"
ќплата прац≥ прац≥вник≥в об'Їкт≥в соц≥ально-культурного призначенн¤
≥ в≥драхуванн¤ на нењ. 949 "≤нш≥ витрати операц≥йноњ д≥¤льност≥"
ќбл≥к витрат можна зд≥йснювати трьома методами: ≥з застосуванн¤м рахунк≥в класу 8, класу 9, клас≥в 8 ≥ 9 одночасно. ÷≥ вар≥анти наведен≥ нижче.
ќбл≥к ≥з застосуванн¤м рахунк≥в класу 8
є
п/п «м≥ст операц≥й
ƒт т
1 Ќарахуванн¤ основноњ ≥ додатковоњ зарплати за
окладами ≥ тарифами. 811 661
2 Ќарахуванн¤ прем≥њ 812 661
3 Ќарахуванн¤ збору на пенс≥йне страхуванн¤ 821 651
4 Ќарахуванн¤ збору на соц≥альне страхуванн¤ 822 652
5 Ќарахуванн¤ збору на соц≥альне страхуванн¤ на
випадок безроб≥тт¤ 823 653
ќбл≥к ≥з застосуванн¤м рахунк≥в класу 9
є
п/п «м≥ст операц≥й
ƒт т
1 Ќарахуванн¤ основноњ ≥ додатковоњ зарплати за
окладами ≥ тарифами:
- –об≥тникам
- служб≥ збуту
- ј”ѕ
23
93
92
661
661
661
2 Ќарахуванн¤ прем≥њ:
- –об≥тникам
- служб≥ збуту
- ј”ѕ
23
93
92
661
661
661
3 Ќарахуванн¤ збору на пенс≥йне страхуванн¤:
- роб≥тникам (32%)
- служб≥ збуту (32%)
- ј”ѕ (32%)
23
93
92
651
651
651
4 Ќарахуванн¤ збору на соц≥альне страхуванн¤
- –об≥тникам (4%)
- служб≥ збуту (4%)
- ј”ѕ (4%)
23
93
92
652
652
652
5 Ќарахуванн¤ збору на соц≥альне страхуванн¤ на
випадок безроб≥тт¤:
- –об≥тникам (!.5%)
- служб≥ збуту (1.5%)
- ј”ѕ (!.5%)
23
93
92
653
653
653
ќбл≥к ≥з застосуванн¤м рахунк≥в клас≥в 8 та 9
є
п/п «м≥ст операц≥й ƒт
т
1 Ќарахуванн¤ основноњ ≥
додатковоњ зарплати за окла
дами ≥ тарифами:
- роб≥тникам
- служб≥ збуту
- ј”ѕ
811 "¬иплати за окла
дами ≥ тарифами"
23 "¬иробництво"
811 "¬иплати за окла
дами ≥ тарифами"
93 "¬итрати на збут"
811 "¬иплати за окла
дами ≥ тарифами"
92 "јдм≥н≥стративн≥
витрати"
661 "–озрахунки по зароб≥тн≥й плат≥"
811 "¬иплати за окла
дами ≥ тарифами"
661 "–озрахунки по зароб≥тн≥й плат≥"
811 "¬иплати за окла
дами ≥ тарифами"
661 "–озрахунки по зароб≥тн≥й плат≥"
811 "¬иплати за окла
дами ≥ тарифами"
2 Ќарахуванн¤ прем≥њ роб≥тни
кам:
- роб≥тникам
- служб≥ збуту
- ј”ѕ
812 "ѕрем≥њ та заохо
ченн¤"
23 "¬иробництво"
812 "ѕрем≥њ та заохо
ченн¤"
93 "¬итрати на збут"
812 "ѕрем≥њ та заохо
ченн¤"
92 "јдм≥н≥стративн≥
витрати"
661 "–озрахунки по зароб≥тн≥й плат≥"
812 "ѕрем≥њ та заохо
ченн¤"
661 "–озрахунки по зароб≥тн≥й плат≥"
812 "ѕрем≥њ та заохо
ченн¤"
661 "–озрахунки по зароб≥тн≥й плат≥"
812 "ѕрем≥њ та заохо
ченн¤"
3
Ќарахуванн¤ збору на пенс≥й
не страхуванн¤:
- роб≥тникам
- служб≥ збуту
- ј”ѕ
821 "¬≥драхуванн¤ на пенс≥йне забезпе
ченн¤
23 "¬иробництво"
821 "¬≥драхуванн¤ на пенс≥йне забезпе
ченн¤
93 "¬итрати на збут"
821 "¬≥драхуванн¤ на пенс≥йне забезпе
ченн¤
92 "јдм≥н≥стративн≥
витрати"
651 "ѕо пенс≥йному
забезпеченню"
821 "¬≥драхуванн¤ на пенс≥йне забезпе
ченн¤
651 "ѕо пенс≥йному
забезпеченню"
821 "¬≥драхуванн¤ на пенс≥йне забезпе
ченн¤
651 "ѕо пенс≥йному
забезпеченню"
821 "¬≥драхуванн¤ на пенс≥йне забезпе
ченн¤
4 Ќарахуванн¤ збору на соц≥альне страхуванн¤
- роб≥тникам
- служб≥ збуту
- ј”ѕ
822 "¬≥драхуванн¤ на соц≥альне страху
ванн¤"
23 "¬иробництво"
822 "¬≥драхуванн¤ на соц≥альне страху
ванн¤"
93 "¬итрати на збут"
822 "¬≥драхуванн¤ на соц≥альне страху
ванн¤"
92 "јдм≥н≥стративн≥
витрати"
652 "ѕо соц≥альному страхуванню"
822 "¬≥драхуванн¤ на соц≥альне страхуванн¤"
652 "ѕо соц≥альному страхуванню"
822 "¬≥драхуванн¤ на соц≥альне страхуванн¤"
652 "ѕо соц≥альному страхуванню"
822 "¬≥драхуванн¤ на соц≥альне страхуванн¤"
5 Ќарахуванн¤ збору на соц≥а
льне страхуванн¤ на випадок
безроб≥тт¤:
- роб≥тникам
- служб≥ збуту
- ј”ѕ
823 "—трахуванн¤ на
випадок безроб≥тт¤"
23 "¬иробництво"
823 "—трахуванн¤ на
випадок безроб≥тт¤"
93 "¬итрати на збут"
823 "—трахуванн¤ на
випадок безроб≥тт¤"
92 "јдм≥н≥стративн≥
витрати"
653 "ѕо страхуван
ню на випадок без
роб≥тт¤"
823 "—трахуванн¤ на
випадок безроб≥тт¤"
653 "ѕо страхуванню на випадок безроб≥тт¤"
823 "—трахуванн¤ на
випадок безроб≥тт¤"
653 "ѕо страхуванню на випадок без
роб≥тт¤"
823 "—трахуванн¤ на
випадок безроб≥тт¤"
Ѕезперечно, найменш трудом≥стким при обл≥ку витрат на оплату прац≥ Ї застосуванн¤ рахунк≥в класу 8. якщо п≥дприЇмство невелике, не маЇ розвинутоњ орган≥зац≥йноњ структури, то дл¤ формуванн¤ ≥нформац≥њ про витрати у розр≥з≥ вид≥в витрат достатньо складати дл¤ р≥зних служб окрем≥ розрахунков≥ в≥домост≥. Ќововведенн¤м це н≥¤к назвати не можна.
якщо п≥дприЇмство зд≥йснюЇ дек≥лька вид≥в д≥¤льност≥ ≥ веде обл≥к витрат ≥з застосуванн¤м рахунк≥в класу 9, то ≥нформац≥ю про елементи витрат нескладно сформувати за кредитовими оборотами, наприклад:
- на оплату прац≥ - кредитов≥ обороти за рахунком 661, за вин¤тком бухгалтерського запису: ƒт 652 - т 661 (л≥карн¤н≥ листки);
- на в≥драхуванн¤ - кредитов≥ обороти за субрахунками 651, 652 ≥ 653.
«абезпечити обл≥к ≥з застосуванн¤м рахунк≥в клас≥в 8 ≥ 9 одночасно досить складно, тому що к≥льк≥сть бухгалтерських запис≥в зб≥льшуЇтьс¤ в дек≥лька раз≥в.
¬≥дображенн¤ у бухгалтерському обл≥ку операц≥й з нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати ≥з
застосуванн¤м рахунк≥в клас≥в 8 ≥ 9 Ї в ƒодатку 2 “аблиц¤ 2.
ќбл≥к основноњ та додатковоњ зароб≥тноњ плати
¬иплати на оплату прац≥ складаютьс¤ з :
1. ‘онду основноњ зароб≥тноњ плати.
2. ‘онду додатковоњ зароб≥тноњ плати.
3. ≤нших заохочувальних та компенсац≥йних виплат.
ƒо фонду основноњ зароб≥тноњ плати включаютьс¤ :
«ароб≥тна плата, нарахована за виконану роботу в≥дпов≥дно до встановлених норм прац≥ (норми часу, вироб≥тку, обслуговуванн¤, посадов≥ обов'¤зки) за п≥др¤дними розц≥нками, тарифними ставками (окладами) роб≥тник≥в та посадовими окладами, незалежно в≥д форм систем оплати прац≥, прийн¤тих на п≥дприЇмств≥.
—уми процентних або ком≥с≥йних нарахувань в залежност≥ в≥д обс¤гу доход≥в (прибутку), отриманих в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, послуг) у випадках, коли вони Ї основною зароб≥тною платою.
—уми авторського гонорару прац≥вника мистецтва, редакц≥й газет та журнал≥в, телеграфного агентства, видавництв, рад≥о, телебаченн¤ та ≥нших п≥дприЇмств ≥ (або) оплата њх прац≥, що зд≥йснюЇтьс¤ за ставками (розц≥нками) авторськоњ (постановочноњ) винагороди, нарахованоњ на даному п≥дприЇмств≥.
ƒо фонду додатковоњ зароб≥тноњ плати вход¤ть :
Ќадбавки та доплати до тарифних ставок та посадових оклад≥в у розм≥рах, передбачених чинним законодавством :
- квал≥ф≥кованим роб≥тникам, зайн¤тим на особливо в≥дпов≥дальних роботах, за високу квал≥ф≥кац≥йну майстерн≥сть;
«авгородний ¬.ѕ. "Ѕухгалтерський обл≥к в”крањн≥"
- за ¤к≥сть вод≥¤м автомоб≥л≥в, роб≥тникам локомотивних бригад, трактористам-машин≥стам, роб≥тникам пров≥дних профес≥й та ≥ншим категор≥¤м прац≥вник≥в тих галузей народного господарства, в ¤ких введено так≥ надбавки та доплати за званн¤ майстра ≥ класи квал≥ф≥кац≥њ;
- бригадирам з числа роб≥тник≥в, не зв≥льненим в≥д основноњ роботи, за кер≥вництво бригадами;
- персональн≥ надбавки;
- кер≥вникам, спец≥ал≥стам, службовц¤м за висок≥ дос¤гненн¤ в прац≥ або за виконанн¤ особливо важливих завдань на строк њх виконанн¤;
- за знанн¤ ≥ноземноњ мови;
- за сум≥щенн¤ профес≥й (посад), розширенн¤ зон обслуговуванн¤ або зб≥льшенн¤ обс¤гу виконаних роб≥т;
- доплати до середнього зароб≥тку у випадках, передбачених законодавством;
- за роботу у важких, шк≥дливих, особливо шк≥дливих умовах, роботу в багатозм≥нному та непреривному режим≥ виробництва (включаючи доплати за роботу у вих≥дн≥ дн≥, що Ї робочими дн¤ми за граф≥ком), у н≥чний час;
- прац≥вникам, пост≥йно зайн¤тим на п≥дземних роботах, за нормативний час пересуванн¤ њх у шахт≥ (руднику) в≥д ствола до м≥сц¤ роботи ≥ назад;
- ≥нш≥ надбавки ≥ доплати, передбачен≥ законодавством.
ѕрем≥њ роб≥тникам, кер≥вникам, спец≥ал≥стам та ≥ншим службовц¤м за виробнич≥ результати, включаючи прем≥њ за економ≥ю конкретних вид≥в матер≥альних ресурс≥в, в тому числ≥ за :
- виконанн¤ ≥ перевиконанн¤ виробничих завдань;
- виконанн¤ акордних завдань у встановлений строк;
- п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, вироб≥тку;
- пол≥пшенн¤ к≥нцевих результат≥в господарськоњ д≥¤льност≥ бригади, д≥льниц≥, цеху;
- економ≥ю сировини, матер≥ал≥в, ≥нструмент≥в та ≥нших матер≥альних ц≥нностей;
- зменшенн¤ простоњв устаткуванн¤ та за ≥нш≥ ¤к≥сн≥ показники в робот≥ п≥дприЇмств, а також прем≥њ, нарахован≥ роб≥тникам ≥з прем≥ального фонду .
¬инагороди (процентн≥ надбавки) за вислугу рок≥в, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за спец≥альн≥стю на даному п≥дприЇмств≥), передбачен≥ чинним законодавством.
ќплата прац≥ прац≥вник≥в, ¤к≥ не перебувають у штат≥ п≥дприЇмств; за виконанн¤ роб≥т зг≥дно з договорами цив≥льно-правового характеру, включаючи догов≥р п≥др¤ду, за умови, що розрахунки з прац≥вниками за виконану роботу провад¤тьс¤ безпосередньо ц≥м п≥дприЇмством. –озм≥р кошт≥в, спр¤мованих на оплату прац≥ цих прац≥вник≥в, визначаЇтьс¤, виход¤чи з кошторису за виконанн¤ роб≥т (послуг) за договором, ≥ плат≥жних документ≥в.
ќплата прац≥ прац≥вникам, ¤к≥ не перебувають у штат≥ п≥дприЇмства, за виконанн¤ разових роб≥т (ремонт ≥нвентарю, поб≥лка ≥ фарбуванн¤, роботи з експертизи тощо).
«азначен≥ суми у статистичн≥й зв≥тност≥ з прац≥ в≥дображаютьс¤ в фонд≥ оплати прац≥ прац≥вник≥в позаспискового складу ≥ не враховуютьс¤ при обчисленн¤ середньоњ зароб≥тноњ плати штатних прац≥вник≥в спискового складу п≥дприЇмства.
ќплата за працю у вих≥дн≥ (неробоч≥) дн≥, понадурочний час зд≥йснюЇтьс¤ за розц≥нками, встановленими законодавчими актами.
«ароб≥тна плата до к≥нцевого розрахунку по зак≥нченн≥ року (або ≥ншого зв≥тного пер≥оду) обумовлена системами оплати прац≥ на с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах.
—уми в≥дшкодуванн¤ втраченого зароб≥тку внасл≥док тимчасовоњ втрати працездатност≥ до фактичного зароб≥тку у випадках, коли прац≥вник продовжуЇ працювати на п≥дприЇмств≥.
¬иплати р≥зниц≥ в окладах прац≥вникам з ≥нших п≥дприЇмств з≥ збереженн¤м прот¤гом де¤кого часу (в≥дпов≥дно до законодавства) розм≥ру посадового окладу за попередн≥м м≥сцем роботи, а також при тимчасовому заступництв≥.
ѕроцентн≥ або ком≥с≥йн≥ винагороди, виплачен≥ додатково до тарифноњ ставки (окладу).
ќплата прац≥вникам дн≥в в≥дпочинку, що надаютьс¤ њм у зв'¤зку з роботою понад нормальну тривал≥сть робочого часу при вахтовому метод≥ орган≥зац≥њ прац≥, при п≥дсумковому обл≥ку робочого часу ≥ в ≥нших випадках, передбачених законодавством.
—уми, нарахован≥ за виконану роботу особам, залученим дл¤ роботи на п≥дприЇмств≥ зг≥дно ≥з спец≥альними договорами з державними орган≥зац≥¤ми (на наданн¤ робочоњ сили), ¤к≥ видан≥ безпосередньо цим особам.
ќплата прац≥ квал≥ф≥кованих прац≥вник≥в, кер≥вник≥в, спец≥ал≥ст≥в п≥дприЇмств, залучених без зв≥льненн¤ в≥д основноњ роботи дл¤ п≥дготовки, переп≥дготовки та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в, дл¤ кер≥вництва виробничою практикою студент≥в, навчанн¤ учн≥в загальноосв≥тн≥х шк≥л.
ќплата прац≥ студент≥в вищих навчальних заклад≥в ≥ учн≥в середн≥х спец≥альних ≥ профес≥йно-техн≥чних навчальних заклад≥в, ¤к≥ працюють на п≥дприЇмствах у склад≥ студентських загон≥в.
ќплата прац≥ студент≥в вищих навчальних заклад≥в ≥ учн≥в середн≥х спец≥альних ≥ профес≥йно-техн≥чних заклад≥в, що проход¤ть виробничу практику на п≥дприЇмств≥, а також оплата прац≥ учн≥в загальноосв≥тн≥х шк≥л у пер≥од профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ, ¤к≥ залучен≥ на тимчасову роботу до посильноњ прац≥ на пер≥од кан≥кул.
ќплата за час вимушеного прогулу або виконанн¤ нижче оплачуваноњ роботи у випадках, передбачених чинним законодавством.
¬арт≥сть безкоштовно наданих прац≥вникам окремих галузей народного господарства (в≥дпов≥дно до законодавства) комунальних послуг, продукт≥в харчуванн¤; витрати на оплату житла, безкоштовно наданого прац≥вникам п≥дприЇмств в≥дпов≥дно до законодавства (суми грошових компенсац≥й за ненаданн¤ безкоштовного житла, комунальних послуг тощо).
ќплата щор≥чних ≥ додаткових в≥дпусток в≥дпов≥дно до законодавства, грошових компенсац≥й за невикористану в≥дпустку.
ќплата спец≥альноњ перерви в робот≥ у випадках, передбачених законодавством, оплата п≥льгового часу п≥дл≥ткам.
ќплата робочого часу прац≥вник≥в, ¤к≥ залучаютьс¤ до виконанн¤ державних або громадських обов'¤зк≥в, ¤кщо ц≥ обов'¤зки виконуютьс¤ в робочий час в≥дпов≥дно до законодавства.
«ароб≥тна плата, ¤ка збер≥гаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства за м≥сцем основноњ роботи за прац≥вниками, залученими на с≥льськогосподарськ≥ та ≥нш≥ роботи, зг≥дно з в≥дпов≥дними р≥шенн¤ми ур¤ду.
—уми зароб≥тноњ плати за основним м≥сцем роботи роб≥тникам, кер≥вникам ≥ спец≥ал≥стам п≥дприЇмств за час њхнього навчанн¤ з в≥дривом в≥д виробництва в систем≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ ≥ переп≥дготовки кадр≥в.
ќплата навчальних в≥дпусток, наданих прац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ у веч≥рн≥х та заочних вищих ≥ середн≥х спец≥альних навчальних закладах, асп≥рантурах, а також навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д виробництва у веч≥рн≥х, заочних загальноосв≥тн≥х школах.
—уми, виплачен≥ особам, ¤к≥ проход¤ть навчанн¤ (п≥дготовку) дл¤ роботи на щойно введених в д≥ю п≥дприЇмствах за рахунок кошт≥в, передбачених у загальних кошторисах буд≥вництва.
ќплата прац≥вникам-донорам дн≥в обстеженн¤, здаванн¤ кров≥ та в≥дпочинку, що надаютьс¤ п≥сл¤ кожного дн¤ здаванн¤ кров≥.
ќплата простоњв не з вини прац≥вника.
—уми, що виплачуютьс¤ прац≥вникам, ¤к≥ перебувають у в≥дпустц≥ з ≥н≥ц≥ативи адм≥н≥страц≥њ з часовим збереженн¤м зароб≥тноњ плати.
—уми, що виплачуютьс¤ прац≥вникам, ¤к≥ брали участь у страйках.
Ќадбавки ≥ доплати, не передбачен≥ законодавством, ≥ понад розм≥ри, встановлен≥ чинним законодавством.
¬инагороди за п≥дсумками роботи за р≥к.
¬инагороди (процентн≥ надбавки) за вислугу рок≥в, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за спец≥альн≥стю на даному п≥дприЇмств≥), не передбачен≥ законодавством, ≥ понад розм≥ри, встановлен≥ чинним законодавством.
¬инагороди за в≥дкритт¤, винаходи ≥ рац≥онал≥заторськ≥ пропозиц≥њ.
ѕрем≥њ за спри¤нн¤ винах≥дництву та рац≥онал≥зац≥њ, за створенн¤, освоЇнн¤ та впровадженн¤ новоњ техн≥ки, за введенн¤ в д≥ю в строк ≥ достроково виробничих потужностей ≥ об'Їкт≥в буд≥вництва, за своЇчасну поставку продукц≥њ на експорт та ≥нш≥;
прем≥њ, що виплачуютьс¤ у встановленому пор¤дку за спец≥альними системами прем≥юванн¤, в тому числ≥ за :
- створенн¤, орган≥зац≥ю виробництва та виготовленн¤ нових товар≥в народного споживанн¤;
- збиранн¤ та здачу окремих вид≥в в≥дход≥в виробництва дл¤ вторинного њх використанн¤;
- за своЇчасне здаванн¤, поверненн¤ ≥ повторне використанн¤ дерев'¤ноњ, скл¤ноњ ≥ картонноњ тари; за збиранн¤, сортуванн¤, збер≥ганн¤ ≥ здаванн¤ вторинноњ сировини;
- ≥нш≥ прем≥њ, виплачен≥ в≥дпов≥дно до спец≥альних р≥шень ур¤ду.
ќдноразов≥ заохоченн¤ (наприклад, окремих прац≥вник≥в за виконанн¤ особливо важливих виробничих завдань, заохочень до юв≥лейних та пам'¤тних дат ¤к у грошов≥й, так ≥ натуральн≥й форм≥).
¬иплати п≥двищеноњ (дифференц≥йноњ) оплати прац≥ прац≥вникам, ¤к≥ працюють на тер≥тор≥¤х рад≥оактивного забрудненн¤, оплати додатковоњ в≥дпустки, виплата р≥зниц≥ м≥ж зароб≥тками при переведенн≥ на нижчеоплачувану роботу, видатки по збереженню середньоњ зароб≥тноњ плати при зв≥льненн≥ у зв'¤зку з в≥дселенн¤м, виплата компенсац≥њ за час вимушеного простою, що провод¤тьс¤ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро статус ≥ спец≥альний захист громад¤н, ¤к≥ постраждали внасл≥док „орнобильськоњ катастрофи".
ћатер≥альна допомога (оздоровч≥, еколог≥чн≥ та ≥нш≥ виплати).
—ума наданих п≥дприЇмством трудових ≥ спец≥альних п≥льг прац≥вникам :
- оплата додатково наданих за р≥шенн¤м трудового колективу (понад передбачених законодавством) в≥дпусток, в тому числ≥ ж≥нкам, ¤к≥ виховують д≥тей;
- одноразова допомога прац≥вникам, ¤к≥ виход¤ть на пенс≥ю;
- доплати ≥ надбавки до державних пенс≥й працюючим пенс≥онерам;
- оплата за навчанн¤ в учбових закладах д≥тей прац≥вник≥в п≥дприЇмства;
- варт≥сть пут≥вок на л≥куванн¤ ≥ в≥дпочинок або суми компенсац≥й, видан≥ зам≥сть пут≥вок : екскурс≥њ ≥ мандр≥вки;
- здешевленн¤ вартост≥ харчуванн¤ прац≥вник≥в ¤к гот≥вкою, так ≥ за безгот≥вковими розрахунками в њдальн¤х, буфетах, проф≥лактор≥¤х;
- витрати на погашенн¤ позик, виданих прац≥вникам п≥дприЇмств дл¤ пол≥пшенн¤ житлових умов, включаючи кошти дл¤ погашенн¤ первинних внеск≥в дл¤ вступу в житловий кооператив та на ≥ндив≥дуальне буд≥вництво, придбанн¤ садових будинк≥в ≥ обзаведенн¤ домашн≥м господарством;
- ≥нш≥ виплати, що мають ≥ндив≥дуальний характер (оплата квартири та найманого житла,
кр≥м гуртожитк≥в, продовольчих та непродовольчих товар≥в, включаючи товари, одержан≥ за бартером, продуктових замовлень, проњзних кв≥ткив, абонемент≥в у груп≥
здоров'¤, передплати на газети та журнали, протезуванн¤, виплати р≥зниць в ц≥нах на паливо або суми компенсац≥њ прац≥вникам вартост≥ виданого палива у випадках, не передбачених чинним законодавством, та ≥нш≥);
- суми прибутку, спр¤мован≥ на придбанн¤ акц≥њ;
- кошти, спр¤мован≥ на викуп майна п≥дприЇмства членами трудового колективу за рахунок кошт≥в п≥дприЇмства (або кошт≥в, вз¤тих у позику в установах банк≥в, з початку њњ погашенн¤) з моменту њх персон≥ф≥кац≥њ;
- витрати у розм≥р≥ страхових внеск≥в п≥дприЇмств, пов'¤заних з добров≥льним страхуванн¤м прац≥вник≥в (в≥д нещасних випадк≥в, безроб≥тт¤, тощо), ¤кщо догов≥р страхуванн¤ передбачаЇ виплату обумовленоњ суми застрахован≥й ф≥зичн≥й особ≥ незалежно в≥д виникненн¤ страхового випадку по зак≥нченн≥ терм≥ну страхового договору. ѕри цьому вказан≥ суми включаютьс¤ до фонду оплати прац≥ в тому м≥с¤ц≥, у ¤кому провад¤тьс¤ перерахунки страховоњ компан≥њ.
«г≥дно з≥ статтею 73 одексу «акон≥в про ѕрацю ”крањни на тепер≥шн≥й час ≥снуЇ такий перел≥к св¤ткових та неробочих дн≥в :
—в¤тков≥ дн≥ :
1 с≥чн¤ - Ќовий р≥к;
7 с≥чн¤ - –≥здво ’ристове;
8 березн¤ - ћ≥жнародний ж≥ночий день;
1-2 травн¤ - ƒень м≥жнародноњ сол≥дарност≥ труд¤щих;
9 травн¤ - ƒень ѕеремоги;
28 червн¤ - ƒень онституц≥њ ”крањни;
24 серпн¤ ƒень незалежност≥ ”крањни;
7-8 листопада - р≥чниц¤ ¬еликоњ ∆овтеневоњ соц≥ал≥стичноњ революц≥њ.
Ќеробочи дн≥ :
7 с≥чн¤ - –≥здво ’ристове;
один день (нед≥л¤) - ѕасха(¬еликдень);
один день (нед≥л¤) - “р≥йц¤.
”сього 12 св¤ткових та неробочих дн≥в за р≥к.
¬≥дпов≥дно до ѕостанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в в≥д 08.02.95 є 100 "ѕро пор¤док розрахунку середньоњ зароб≥тноњ плати" визначаютьс¤ випадки, при ¤ких потр≥бен розрахунок середньоњ зароб≥тноњ плати. –озрахунок середньоњ зароб≥тноњ плати займаЇ важливе м≥сце в обл≥ку розрахунк≥в з роб≥тниками. “ак, наприклад, середн¤ зароб≥тна плата потр≥бна дл¤ нарахуванн¤ допомоги по тимчасов≥й допомоз≥. ѕервинним документом дл¤ цього Ї л≥карн¤ний лист. ƒл¤ нарахуванн¤ л≥карн¤них розраховуЇтьс¤ середньоденн¤ зароб≥тна плата, дл¤ чого беретьс¤ зарплата за два м≥с¤ц≥, що передували м≥с¤цю хвороби ≥ д≥литьс¤ на загальну к≥льк≥сть робочих дн≥в.
—ума л≥карн¤них = середньоденна зароб≥тна плата * к≥льк≥сть дн≥в хвороби * розм≥р щоденноњ допомоги по хвороб≥ (залежить в≥д стажу роботи прац≥вника). ѕри загальному стаж≥ роботи до 5 рок≥в оплачуЇтьс¤ допомога у розм≥р≥ 60% в≥д нарахованоњ суми; при загальному стаж≥ в≥д 5 до 8 рок≥в - 80%, при загальному стаж≥ понад 8 рок≥в - 100% в≥д нарахованоњ суми.
“ривал≥сть в≥дпустки з 01.01.97 зг≥дно ≥з «аконом ”крањни "ѕро в≥дпустку", розраховуЇтьс¤ в календарних дн¤х. —в¤тков≥ ≥ неробоч≥ дн≥ при визначенн≥ тривалост≥ в≥дпустки не враховуютьс¤. ўор≥чна в≥дпустка прац≥вникам складаЇ не менше 24 календарних дн≥в за в≥дпрацьований р≥к, що розраховуЇтьс¤ з дн¤ укладанн¤ трудовоњ угоди. ¬≥дпов≥дно до статт≥ 10 «акону ”крањни "ѕро в≥дпустку", прац≥вник маЇ право на щор≥чну повну в≥дпустку в перший р≥к роботи п≥сл¤ зак≥нченн¤ шести м≥с¤ц≥в безперервноњ роботи на п≥дприЇмств≥. “ому кер≥вник п≥дприЇмства повинен визначити коло прац≥вник≥в, ¤к≥ в≥дробили на п≥дприЇмств≥ менше, н≥ж п≥вроку, - ц≥ особи не мають права на в≥дпустку повноњ тривалост≥. ” де¤ких випадках варто потурбуватис¤ про документальне п≥дтвердженн¤ необх≥дност≥ наданн¤ достроковоњ в≥дпустки. якщо прац≥вник т≥льки влаштувавс¤ на роботу, то в≥д нього потр≥бно вимагати документ з попереднього м≥сц¤ роботи про те, чи перебував в≥н в оплачуван≥й в≥дпустц≥ або отримав компенсац≥ю за невикористану в≥дпустку, тому що дуже часто прац≥вник приходить на роботу лише з написом в трудов≥й книжц≥.
«г≥дно " одексу закон≥в про працю ”крањни", на п≥дприЇмствах встановлено
п'¤тидневний робочий тиждень з двома вих≥дними дн¤ми, загальна тривал≥сть роботи не повинна перевищувати 40 годин за тиждень. ѕеред вих≥дними та св¤тковими дн¤ми тривал≥сть робочого часу роб≥тник≥в скорочуЇтьс¤ на 1 годину. –обота в св¤тков≥ та неробоч≥ дн≥ сплачуЇтьс¤ у подв≥йному розм≥р≥; ќсобам, що знаход¤тьс¤ у в≥др¤дженн≥ - по подв≥йним в≥др¤джальним розц≥нках. –обота в н≥чний час сплачуЇтьс¤ по зб≥льшених розм≥рах, встановлених терм≥новою угодою та колективним договором, але не менше 20% тарифноњ ставки за кожну годину прац≥ у н≥чний час.
Ќа де¤ких п≥дприЇмствах оплата прац≥ проводитьс¤ в натуральн≥й форм≥. ѕерел≥к товар≥в, ¤к≥ заборонено виплачувати натурою, затвердженн¤ в доповненн¤ до ѕостанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в в≥д 3 кв≥тн¤ 1993 року є 244.
ƒо них належать :
- збро¤, боЇприпаси та ≥нша продукц≥¤ в≥йськового призначенн¤, що випускаЇтьс¤ п≥дприЇмствами оборонноњ промисловост≥;
- продукц≥¤, що маЇ стратег≥чне значенн¤ за перел≥ком, що визначаЇтьс¤ актами законодавства;
- вибухонебезпечн≥ та отруйн≥ речовини, наркотичн≥ засоби;
- товари виробничо-техн≥чного призначенн¤;
- нафта ≥ нафтопродукти;
- продукц≥¤ х≥м≥чноњ промисловост≥, м≥неральн≥ добрива;
- продукц≥¤ целюлозно-паперовоњ промисловост≥;
- буд≥вельн≥ матер≥али та вироби з них;
- л≥соматер≥али (кр≥м матер≥ал≥в, одержаних п≥д час л≥созагот≥вель);
- товари медичноњ, фармацевтичноњ та м≥кроб≥олог≥чноњ промисловост≥;
- благородн≥ метали ≥ коштовне кам≥нн¤, вироби з них;
- ус≥ види алкогольних напоњв, включаючи спирт та виноматер≥али;
- непродовольч≥ товари народного споживанн¤;
- продовольч≥ товари народного споживанн¤ промисловоњ переробки, кр≥м цукру, призначен≥ дл¤ розрахунк≥в ≥з с≥льськогосподарськими п≥дприЇмствами ≥ нас≥нневими заводами та вод≥¤ми автотранспортних орган≥зац≥й, прац≥вниками зал≥зничного транспорту, ¤к≥ забезпечують перевезенн¤ цукрових бур¤к≥в;
- продукц≥¤ переробки еф≥роол≥йних культур, кр≥м ол≥њ рослинноњ, призначеноњ дл¤ розрахунк≥в з прац≥вниками с≥льськогосподарських п≥дприЇмств;
- кокони шовкопр¤ду;
- махорка, тютюн ≥ тютюнов≥ вироб≥;
- продукц≥¤ зв≥ринництва, хутро;
- вовна (сировина);
- шк≥ра та шк≥рсировина;
- сировина льону, конопель, бавовни дл¤ текстильноњ промисловост≥;
- л≥карськи рослини, рицина, хмель, мак;
- коренеплоди цукрових бур¤к≥в ≥ продукц≥¤ њх переробки;
- продукц≥¤ нас≥нництва;
- продукц≥¤ бдж≥льництва, кр≥м меду;
- плем≥нне погол≥в'¤ тварин.
«г≥дно д≥ючого законодавства нарахуванн¤ на фонд зароб≥тноњ плати оформл¤Їтьс¤ сл≥дуючими бухгалтерськими проводками (табл. 2.1). “аблиц¤ 2.1
Ќарахуванн¤ на фонд зароб≥тноњ плати
є «м≥ст операц≥њ Ѕухгалтерський обл≥к ѕодатковий обл≥к
п/п ƒт т ƒт т
1 2 3 4 5 6
1 ‘онд оплати прац≥
23 661 661
641 641
311
2 ¬≥драхуванн¤ на формуванн¤ обов'¤зкового державного ѕенс≥йного фонду ( 32 % ) 23 651 651
311
3 ¬≥драхуванн¤ до фонду соц≥ального страхуванн¤ ( 4 % ) 23 652 652 311
4 ¬≥драхуванн¤ до фонду безроб≥тт¤
( 1,5 % ) 653 653
311
”триманн¤, ¤к≥ провод¤тьс¤ ≥з зароб≥тноњ плати, представл¤ють собою форму ст¤гненн¤ з роб≥тник≥в та службовц≥в податк≥в та ≥нших платеж≥в. «г≥дно з д≥ючим законодавством, з зароб≥тноњ плати робочих та службовц≥в бухгалтер≥¤ п≥дприЇмства утримуЇ прибутковий податок (див. табл. 2.2), суми по виконавчих листах, по виконавчим надписам нотар≥альних орган≥в; грошов≥ нарахуванн¤, ¤к≥ державними органами контролю, штрафи, ¤к≥ встановлюютьс¤ в адм≥н≥стративному пор¤дку. « зароб≥тноњ плати також утримуЇтьс¤ :
1% - у ѕенс≥йний фонд;
0,5% - у фонд соц≥ального страхуванн¤;
1% - профсп≥лков≥ внески (див. табл. 2.4).
¬≥дпов≥дно до ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 22.11.95 є 1082/95 "ѕро внесенн¤ зм≥н в ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 13.09.94 є 519" сукупний оподаткований доход дл¤ вирахуванн¤ прибуткового податку визначаЇтьс¤ в гривнах, сот≥ частини гривн≥ ( в≥д 1 коп. до 99 коп.) не враховуютьс¤. ƒержавна податкова адм≥н≥страц≥¤ ”крањни в≥д 12.09.96 є 17-214/10-6069 довела до в≥дома шкалу ставок оподаткуванн¤ дл¤ вирахуванн¤ прибуткового податку з доход≥в громад¤н.
“аблиц¤ 2.2
Ўкала ставок оподаткуванн¤ дл¤ визначенн¤ прибуткового
податку з громад¤н
ћ≥с¤чний сукупний оподатковуваний
доход —тавки та розм≥ри
податку
ƒо 17грн. (один неоподатковуваний
м≥н≥мум) не оподатковуЇтьс¤
18грн. - 85грн. (в≥д 1 до 5 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в) 10% в≥д суми доходу, що перевищуЇ
розм≥р одного неоподатковуваного
м≥н≥мума
86грн. - 170грн. ( 5 - 10) 6грн. 80коп. + 15% суми, що переви-
щуЇ 85 грн.
171 грн. - 1020грн. (10 -60) 19грн. 55коп. + 20% суми, що переви
щуЇ 170грн.
1021грн. - 1700грн. (60 - 100) 189грн. 55коп. + 30% суми, що пере-
вищуЇ 1020грн.
1701грн. ≥ вище (понад 100 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в) 393грн. 55коп. + 40% суми, що перевищуЇ 1700грн.
Ќа п≥дприЇмств≥ Ї 2 прац≥вника, ¤к≥ працюють за сум≥сництвом. ѕ≥д час роботи за сум≥сництвом утриманн¤ прибуткового податку зд≥йснюЇтьс¤ за ставкою 20 %, при цьому неоподатковуваний м≥н≥мум не в≥дн≥маЇтьс¤.
Ќаприклад, ¤кщо роб≥тнику нараховуЇтьс¤ зароб≥тна плата 200 грн., то прибутковий податок розраховуЇтьс¤ наступним чином :
200 - 170 = 30 грн.
30 грн. * 20 % + 19,55 грн. = 25,66 грн.
«а простроченн¤ встановлених строк≥в уплати (перерахуванн¤) прибутковогоподатку, в тому числ≥ не утриманого ≥з джерел виплати або утриманого не повн≥стю, сплачу.тьс¤ пен¤ в розм≥р≥ подв≥йноњ р≥чноњ обл≥ковоњ ставки ЌЅ” в≥д суми недоплат.
Ќаприклад, ¤кщо сума недоплати по прибутковому податку становить 500 грн., за ¤кий була ви¤влена недоплата, складаЇ 60 дн≥в, а ставка ЌЅ” 25 %, то розрахунок буде наступним :
( 25% * 2 ) : ( 100% * 360 дн≥в ) * 60 дн≥в * 500 грн. = 41,66 грн.
ƒл¤ обл≥ку прибуткового податку використовують рахунок 641 "–озрахунки з бюджетом" "ѕрибутковий податок". ( табл. 2.3).
“аблиц¤ 2.3
ѕроводки про утриманн¤ прибуткового податку
«м≥ст операц≥њ ƒт т
”триманн¤ прибуткового податку 661 641
ѕерерахуванн¤ прибуткового податку 641 311
ѕ≥сл¤ утриманн¤ прибуткового податку проводитьс¤ в≥драхуванн¤ ал≥мент≥в :
на 1 дитину - 25 %
на 2 дитини - 33 %
на 3 ≥ б≥льше - 50 %
ожний м≥с¤ць утримуютьс¤ профсп≥лков≥ взноси у розм≥р≥ 1 %. “акож утримуютьс¤ суми аванс≥в за першу половину м≥с¤ц¤. ѕо виконавчим листам за р≥шенн¤м суду або ф≥нансових орган≥в ≥з зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в та службовц≥в утримуЇтьс¤ сума на користь третьоњ особи. р≥м того, на п≥дприЇмство можуть надходити документи з виконавчим п≥дписом про одноразове в≥дшкодуванн¤ за безкоштовний проњзд, за порушенн¤ сусп≥льного пор¤дку. ”триманн¤ проводитьс¤ або в установлен≥й сум≥, або у визначеному процент≥. ƒокументи, ¤к≥ над≥йшли реЇструютьс¤ у спец≥альн≥й книз≥ за пр≥звищами та табельними номерами.
«г≥дно з законами "ѕро формуванн¤ фонду дл¤ виконанн¤ м≥роприЇмств по л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в на „ј≈— та по захисту населенн¤, ¤кий вступив в д≥ю з 12.07.97, "ѕро зб≥р та обов'¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤", ¤кий вступив в д≥ю з 29.07.97, "ѕро зб≥р та обов'¤зкове пенс≥йне страхуванн¤", загальний в≥дсоток нарахуванн¤ на зароб≥тну плату зменшивс¤ з 51% до 47,5%, при цьому зм≥нилис¤ ставки нарахуванн¤.
“аблиц¤ 2.4
ѕлатники ≥ ставки збор≥в
є —тавки збор≥в
п/п ѕлатники ¬ ѕенс≥йний
фонд ¬ фонд соц.
страхуванн¤
1 2 3 4
1 —уб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, державн≥, бюджетн≥ та ≥нш≥ юридичн≥
особи, њх ф≥л≥њ та в≥дд≥ленн¤,
¤к≥ не мають статусу юридич-
ноњ особи, а також ф≥зичн≥ особи - суб'Їкти п≥дприЇм-
ницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ використовують працю найманих прац≥вник≥в 32% 5,5%,
в тому числ≥
1,5% - на
обов'¤зкове
страхуванн¤
на випадок
безроб≥тт¤
2 ѕ≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, де
працюють ≥нвал≥ди :
а) дл¤ ≥нвал≥д≥в
б) дл¤ ≥нш≥х ос≥б
4%
32%
1%
5,5%
3 ‘≥зичн≥ особи - суб'Їкти
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ не використо
вують працю найманих
прац≥вник≥в 32% 0,5%
4 ‘≥зичн≥ особи, ¤к≥ працюють на контрактн≥й основ≥, а також ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ виконують роботу на основ≥ договор≥в 1%
в≥д ‘«ѕ 0,5%
в≥д ‘«ѕ або в≥д
прибутку
5 —уб'Їкти п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥ незалежно в≥д
форм власност≥ 32%
ѕ≥сл¤ нарахуванн¤ суми зароб≥тноњ плати бухгалтер≥¤ проводить розрахуванн¤ утримань. –≥зниц¤ м≥ж нарахованою сумою зароб≥тноњ плати та утримань представл¤Ї суму до видач≥ дл¤ кожного роб≥тника. ¬ залежност≥ в≥д договору зароб≥тна плата роб≥тника може виплачуватись один або два рази у м≥с¤ць. ¬ останньому випадку в першу половину м≥с¤ц¤ видаЇтьс¤ аванс, а в другу - проводитьс¤ повний розрахунок зароб≥тноњ плати за м≥с¤ць. √рошов≥ кошти дл¤ виплати зароб≥тноњ плати п≥дприЇмство отримуЇ по чеку розрахункового рахунку банку. –азом з чеком п≥дприЇмство представл¤Ї банку вс≥ необх≥дн≥ плат≥жн≥ документи по перерахуванн¤м ≥ншим орган≥зац≥¤м та особам, на користь ¤ких пройшло утриманн¤ ≥з зароб≥тноњ плати. ¬идача зароб≥тноњ плати проводитьс¤ за плат≥жною в≥дом≥стю. ¬ н≥й заповнюЇтьс¤ табельний номер роб≥тника, його ѕ.≤.ѕ. ƒан≥ внос¤тьс¤ у в≥дом≥сть на основ≥ в≥дпов≥дних первинних документ≥в. ѕо кожному роб≥тнику внос¤ть суми зароб≥тноњ плати, включаючи вс≥ види оплати, тобто прем≥њ, доплати за роботу у н≥чний час, за роботу у св¤тков≥ дн≥, надбавки за вислугу рок≥в, а також вс≥ види оплат, ¤к≥ не вход¤ть до фонду зароб≥тноњ плати - по л≥карн¤них листах, одноразова винагорода. ѕ≥драховуЇтьс¤ загальна сума чисельноњ зароб≥тноњ плати. ƒал≥ вказуютьс¤ ус≥ утриманн¤ та в≥драхуванн¤ (прибутковий податок, внески у ѕенс≥йний фонд, у фонд обов'¤зкового соц≥ального страхуванн¤, на випадок безроб≥тт¤, ал≥менти, аванс та ≥нш≥). ѕ≥драховуЇтьс¤ загальна сума утримань та визначаЇтьс¤ сума, ¤ка буде в≥дображаЇтьс¤ до виплати.
–озрахунково-плат≥жна в≥дом≥сть п≥дписуЇтьс¤ кер≥вником та головним бухгалтером . Ќа основ≥ в≥домост≥ заповнюЇтьс¤ плат≥жна в≥дом≥сть дл¤ видач≥ зароб≥тноњ плати робочим та службовц¤м. ѕлат≥жна в≥дом≥сть передаЇтьс¤ в касу дл¤ виплати зароб≥тноњ плати роб≥тникам п≥д розписку, ¤ка затверджуЇ полученн¤ грошей або по дов≥реност≥. «ароб≥тна плата виплачуЇтьс¤ в трьохденний строк, враховуючи день отриманн¤ грошей з розрахункового рахунку. ѕо зак≥нченн≥ встановленого строку в плат≥жн≥й в≥домост≥ напроти пр≥звища особи, ¤ка не одержала зароб≥тну плату касир ставить штемпель або в≥д руки пише "ƒепоновано". ѕ≥сл¤ п≥драховуЇтьс¤ по кожн≥й плат≥жн≥й в≥домост≥ й записуЇтьс¤ на титульн≥й частин≥ в≥домост≥ фактично виплачену суму, суму зароб≥тноњ плати, ¤ка п≥дл¤гаЇ депонуванню ≥ зв≥р¤ють њх з загальним п≥дсумком по в≥домост≥. ѕо даним касового зв≥ту у перечн≥ розрахунково-плат≥жних документ≥в проставл¤ютьс¤ суми виплаченоњ ≥ депонованоњ зароб≥тноњ плати, а пот≥м п≥дсумок зв≥р¤ють з залишком по рахунку 661. Ѕухгалтер, ¤кий одержав касовий зв≥т перев≥р¤Ї по в≥домост≥ правильн≥сть депонованоњ зароб≥тноњ плати ≥ записуЇ суму по кожному депоненту у реЇстр депонент≥в невиданоњ зароб≥тноњ плати. ƒепонентська заборгован≥сть виплачуЇтьс¤ в установленому пор¤дку по видатковим касовим ордерам. ѕо зак≥нченн≥ трьох рок≥в строку позовноњ давност≥ сума незатребуваноњ зароб≥тноњ плати перераховуЇтьс¤ до бюджету.
Ќ.ћ. “каченко "Ѕухгалтерський ф≥нансовий обл≥к"
3. ќбл≥к розрахунк≥в з прац≥вниками та зароб≥тноњ плати
3.1.”триманн¤ з зароб≥тноњ плати за виконавчими листами
¬≥дпов≥дно до ст. 127 «пѕ утриманн¤ з зароб≥тноњ плати можуть провадитись лише у випадках, передбачених чинним законодавством ”крањни.
—т¤гненн¤ за виконавчими документами регулюютьс¤ «аконом ”крањни в≥д 21.04.99 р. N бќ-’≤” "ѕро виконавче провадженн¤". ¬иконавчий документ - це документ, спр¤мований на примусове виконанн¤ р≥шенн¤ суду або ≥ншого компетентного органу.
—т¤гненн¤ на зароб≥тну" плату (зароб≥ток), пенс≥ю, стипенд≥ю та ≥нш≥ доходи боржника звертаютьс¤ за в≥дсутност≥ у боржника на рахунках кошт≥в, а також при виконанн≥ р≥шень про ст¤гненн¤ пер≥одичних платеж≥в (наприклад, ст¤гненн¤ ал≥мент≥в, в≥дшкодуванн¤ збитку, запод≥¤ного кал≥цтвом чи ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ тощо) ≥ ст¤гнень на суму, що не перевищуЇ одного м≥н≥мального розм≥ру зароб≥тноњ плати (з 01.07.2000 р. - 118 грн.).
”триманн¤ з зароб≥тноњ плати провад¤ть головний бухгалтер або бухгалтер, в≥дпов≥дальний за виконанн¤ виконавчих документ≥в, ≥ орган≥зац≥њ на п≥дстав≥ над≥сланих њм державним виконавцем виконавчих документ≥в з пропозиц≥Їю дл¤ виконанн¤. якщо боржник зм≥нить м≥сце роботи, навчанн¤ чи проживанн¤, бухгалтер, ¤кий одержав виконавчий документ, зг≥дно з≥ ст. 68 зазначеного «акону повертаЇ його не п≥зн≥ше ¤к у триденний терм≥н державному виконавцю в≥дд≥лу ƒержавноњ виконавчоњ служби з в≥дм≥ткою про повну назву м≥сц¤ роботи, проживанн¤ чи навчанн¤ боржника, а також письмово пов≥домл¤Ї про проведен≥ ним ст¤гненн¤ пер≥одичних платеж≥в ≥ розм≥р залишку нев≥дшкодованоњ суми за виконавчими документами.
” раз≥ неподанн¤ зазначених в≥домостей з неповажних причин ƒержавна виконавча служба маЇ право прит¤гти до в≥дпов≥дальност≥ винних у цьому посадових ос≥б.
онтроль за своЇчасн≥стю, правильн≥стю, повнотою виконанн¤ виконавчих документ≥в адм≥н≥страц≥Їю п≥дприЇмств зд≥йснюють державн≥ виконавц≥ в≥дд≥лу ƒержавноњ виконавчоњ служби управл≥нн¤ юстиц≥њ.
¬имоги державного виконавц¤ щодо виконанн¤ виконавчих документ≥в Ї обов'¤зковими дл¤ вс≥х орган≥зац≥й на територ≥њ ”крањни.
ѕри перев≥рц≥ бухгалтер≥њ на на¤вн≥сть виконавчих лист≥в державним виконавцем складаЇтьс¤ акт про перев≥рку, у ¤кому зазначаютьс¤ к≥льк≥сть виконавчих документ≥в, порушенн¤ при проведенн≥ ст¤гненн¤, пропозиц≥њ щодо виконанн¤ ст¤гнень тощо. јкт п≥дписуЇтьс¤ державним виконавцем ≥ посадовою особою, в≥дпов≥дальною за проведенн¤ ст¤гнень за виконавчими документами.
«г≥дно з≥ ст. 128 «пѕ при кожн≥й виплат≥ зароб≥тноњ плати загальний розм≥р ус≥х утримань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством, - 50% зароб≥тноњ плати, ¤ка належить до виплати прац≥вников≥. ѕри утриманн¤х ≥з зарплати за дек≥лькома виконавчими листами за прац≥вником у будь-¤кому раз≥ повинно бути збережено 50% зарплати.
«азначен≥ обмеженн¤ не поширюютьс¤ на утриманн¤ з зароб≥тноњ плати при в≥дбуванн≥ виправних роб≥т ≥ ст¤гненн≥ ал≥мент≥в на неповнол≥тн≥х д≥тей. ѕостановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 26.02.93 р. N 146 (з урахуванн¤м зм≥н ≥ доповнень, внесених постановами аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 27.09.95 р. N 759, в≥д 24.01.2000 р. N 135) затверджено ѕерел≥к вид≥в зароб≥тку, що п≥дл¤гають обл≥ку при в≥драхуванн≥ ал≥мент≥в:
o основна зароб≥тна плата;
o ус≥ види доплат ≥ надбавок до зароб≥тноњ плати;
o грошов≥ ≥ натуральн≥ прем≥њ;
o оплата за понаднормову роботу, за роботу у св¤тков≥, неробоч≥ ≥ вих≥дн≥ дн≥;
o винагорода за п≥дсумками року ≥ за вислугу рок≥в;
o допомога з державного соц≥ального страхуванн¤, по безроб≥ттю, доплати до допомоги виплачуютьс¤ за рахунок п≥дприЇмств;
o пенс≥њ, стипенд≥њ;
o доходи в≥д п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;
o гонорари, що п≥дл¤гають державному соц≥альному страхуванню;
o зароб≥тна плата в ус≥х випадках збереженн¤ середнього зароб≥тку;
o зароб≥тна плата за в≥дпустку, компенсац≥¤ за невикористану в≥дпустку за дек≥лька рок≥в;
o ≥нш≥ види зароб≥тку.
” ѕерел≥ку наведено к≥нцевий перел≥к виплат, з ¤ких утриманн¤ ал≥мент≥в не зд≥йснюЇтьс¤:
o вих≥дна допомога при зв≥льненн≥;
o матер≥альна допомога в неоподатковуваному розм≥р≥;
o компенсац≥йн≥ суми, що виплачуютьс¤ за амортизац≥ю ≥нструмент≥в ≥ знос од¤гу;
o варт≥сть безкоштовного наданн¤ квартир ≥ комунальних послуг;
o допомога у зв'¤зку з народженн¤м дитини;
o державна допомога на похованн¤;
o державна допомога багатод≥тним ≥ матер¤м-одиначкам;
o державна допомога, що виплачуЇтьс¤ на неповнол≥тн≥х д≥тей у пер≥од розшуку њхн≥х батьк≥в;
o варт≥сть виданого безкоштовного обмундируванн¤ ≥ натурального постачанн¤ (або њх грошовоњ компенсац≥њ);
o дотац≥њ на об≥ди, варт≥сть пут≥вок у санатор≥њ ≥ будинки в≥дпочинку за рахунок фонду споживанн¤;
o компенсац≥йн≥ виплати при в≥др¤дженн¤х ≥ переведенн≥ на роботу в ≥ншу м≥сцев≥сть;
o польове забезпеченн¤, надбавки до зароб≥тноњ плати, що виплачуютьс¤ зам≥сть добових ≥ квартирних;
o матер≥альна допомога особам, що втратили право на допомогу по безроб≥ттю;
o допомога по ваг≥тност≥ ≥ пологах, допомога на л≥куванн¤;
o компенсац≥¤ за невикористану в≥дпустку, кр≥м випадк≥в одержанн¤ компенсац≥њ за в≥дпустку, не використану прот¤гом к≥лькох рок≥в.
”триманн¤ ал≥мент≥в зд≥йснюЇтьс¤ ≥з сум зароб≥тку за м≥нусом прибуткового податку, що утримуЇтьс¤ з нього ƒоставка грошових переказ≥в одержувачу ал≥мент≥в зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок платника ал≥мент≥в (тобто за рахунок зарплати платника).
—хему бухгалтерських запис≥в наведено нижче.
N «м≥ст операц≥њ ƒт т
1 ”триманн¤ з зароб≥тноњ плати: - ал≥мент≥в
- адм≥н≥стративного штрафу 661 "–озрахунки по зароб≥тн≥й плат≥" 661 "–озрахунки по зароб≥тн≥й плат≥" 685 "–озрахунки з ≥ншими кредиторами" 685 "–озрахунки з ≥ншими кредиторами"
2 ¬иплата ал≥мент≥в одержувачу з каси п≥дприЇмства 685 "–озрахунки з ≥ншими кредиторами" «ќѓ " аса в нац≥ональн≥й валют≥"
3 ѕерерахуванн¤ утриманого адм≥н≥стративного штрафу 685 "–озрахунки з ≥ншими кредиторами" 311 "ѕоточн≥ рахунки в нац≥ональн≥й валют≥"
"¬≥сник податковоњ служби ”крањни"
2. 2. Ќатуральна оплата прац≥
„асткова виплату зароб≥тноњ плати натурою
” пер≥од тотальних неплатеж≥в великого поширенн¤ набула така форма оплати прац≥, ¤к натуроплата. «аконом ”крањни "ѕро оплату прац≥" (ст. 23 «пѕ) визначено форми виплати зароб≥тноњ плати. «ароб≥тна плата на територ≥њ ”крањни виплачуЇтьс¤ в грошових знаках, що мають законний об≥г на територ≥њ ”крањни. ¬иплата зароб≥тноњ плати у форм≥ боргових зобов'¤зань ≥ розписок або в будь-¤к≥й ≥нш≥й форм≥ заборонена.
як вин¤ток колективним договором може бути передбачено часткову виплату зароб≥тноњ плати натурою (за ц≥нами, не нижчими за соб≥варт≥сть) у тих галуз¤х або за тими профес≥¤ми, де така виплата, екв≥валентна за варт≥стю оплат≥ прац≥ у грошовому вираз≥, Ї звичайною або бажаною дл¤ прац≥вник≥в, за вин¤тком товар≥в, перел≥к ¤ких встановлено постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 03.04.93 р. N 244. ¬иплата зарплати власною продукц≥Їю або покупними товарами, ¤кщо њх включено до ѕерел≥ку, Ї порушенн¤м законодавства про працю.
якщо прац≥вник звернетьс¤ до адм≥н≥страц≥њ з проханн¤м в≥дпустити йому товари, придбан≥ з метою подальшоњ реал≥зац≥њ, або продукц≥ю власного виробництва, то п≥дстав в≥дмовити йому у вас немаЇ. ” такому раз≥ необх≥дна на¤вн≥сть за¤ви в≥д прац≥вника ≥з зазначенн¤м конкретних товар≥в ≥ проханн¤м вирахувати њх варт≥сть ≥з належноњ до видач≥ зароб≥тноњ плати.
ќсобливий ≥нтерес до зд≥йсненн¤ виплат у натуральн≥й форм≥ в даний час пов'¤заний також ≥ з тим, що натуральна оплата прац≥ стала Їдиною альтернативою дл¤ п≥дприЇмств, що мають податкову заборгован≥сть, виплатам по оплат≥ прац≥ коштами.
” в≥дпов≥дност≥ з≥ ст. 23 «акону про оплату прац≥ зароб≥тна плата роб≥тникам п≥дприЇмств на територ≥њ ”крањни виплачуЇтьс¤ в грошових знаках, що мають законне обертанн¤ на територ≥њ ”крањни. ¬иплата зароб≥тноњ плати у форм≥ боргових зобов'¤зань ≥ розписок або будь-¤кий ≥нший форм≥, у тому числ≥ в ≥ноземн≥й валют≥, заборон¤Їтьс¤.
олективним договором, у ¤кост≥ вин¤тки, може бути передбачена часткова виплата зароб≥тноњ плати натурою (по ц≥нах не нижче соб≥вартост≥) у тих галуз¤х ≥ по тим профес≥¤м, де така виплата, екв≥валентна по вартост≥ оплат≥ прац≥ в грошовому вираженн≥, Ї звичайноњ ≥ бажаноњ дл¤ роб≥тник≥в, за вин¤тком товар≥в, перел≥к ¤ких установлений постановою ћ” в≥д 03.04.93 р. є 244, ≥з зм≥нами, внесеними постановою ћ” в≥д 03.04.96 р. є 400.
ѕерел≥к товар≥в, не дозволених дл¤ виплати зароб≥тноњ плати в натуральному вид≥ такий:
1. «бро¤, та ≥нша продукц≥¤ в≥йськового призначенн¤, що випускаютьс¤ п≥дприЇмствами оборонноњ промисловост≥.
2. ѕродукц≥¤, що маЇ стратег≥чне значенн¤ по перел≥ку, встановлюваному актами законодавства.
3. ¬ибухов≥ й отруйн≥ речовини, наркотичн≥ засоби.
4. “овари виробничо-техн≥чного призначенн¤.
5. Ќафта ≥ нафтопродукти.
6. ѕродукц≥¤ х≥м≥чноњ промисловост≥, м≥неральн≥ добрива.
7. ѕродукц≥¤ целюлозно-паперовоњ промисловост≥.
8. Ѕуд≥вельн≥ матер≥али ≥ вироби з них.
9. Ћ≥соматер≥али (кр≥м матер≥ал≥в, отриманих п≥д час л≥созагот≥вель.
10. “овари медичноњ, фармацевтичноњ ≥ м≥кроб≥олог≥чноњ промисловост≥.
11. Ўл¤хетн≥ метали ≥ дорогоц≥нн≥ камен≥, вироби з них.
12. ¬с≥ види алкогольних напоњв, включаючи спирт та виноматер≥али.
13. Ќепродовольч≥ товари народного споживанн¤.
14. ѕродовольч≥ товари народного споживанн¤ промисловоњ переробки, кр≥м цукру, призначеного дл¤ розрахунк≥в ≥з с≥льськогосподарськими п≥дприЇмствами ≥ нас≥нними заводами, ≥ вод≥¤ми автотранспортних орган≥зац≥й, роб≥тниками зал≥зничного транспорту, що забезпечують перевезенн¤ цукрового бур¤ка.
15. ѕродукц≥¤ переробки еф≥рно-маслинних культур, кр≥м рослинноњ ол≥њ, призначеного дл¤ розрахунк≥в ≥з роб≥тниками с≥льськогосподарських п≥дприЇмств.
16. окони шовкопр¤да.
17. "ћахорка, тютюн ≥ тютюнов≥ вироби.
18. ѕродукц≥¤ зв≥р≥вництва, хутро.
19. Ўерсть (сировина).
20. Ўк≥ра ≥ шк≥рсировина.
21. —ировина льна, конопл≥, бавовни дл¤ текстильноњ промисловост≥.
22. Ћ≥карськ≥ рослини, рицин, хм≥ль, мак.
23. оренеплоди цукрового бур¤ка ≥ продукц≥¤ њхньоњ переробки.
24. ѕродукц≥¤ нас≥нництва.
25. ѕродукц≥¤ бдж≥льництва, кр≥м меду.
26. ѕлем≥нне погол≥в'¤ тварин.
ќподатковуванн¤ натуроплати в≥дпов≥дно до чинного законодавства ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д оподатковуванн¤ зароб≥тноњ плати, виплаченоњ коштами.
–оздивимос¤ пор¤док обкладенн¤ натуроплати, зокрема податком ≥з додатковоњ вартост≥ ≥ податком ≥з прибутку, прибутковим податком, зборами в ѕенс≥йний фонд, у фонд соц≥ального страхуванн¤, у тому числ≥ на випадок безроб≥тт¤.
ўо стосуЇтьс¤ оподатковуванн¤ операц≥й ѕƒ¬ по видач≥ натуроплати роб≥тникам ѕƒ¬, то в≥дпов≥дно до п. 4.2 ст. 4 «акону про ѕƒ¬ у випадку зд≥йсненн¤ операц≥й по натуральних виплатах у рахунок оплати прац≥ ф≥зичним особам, що перебувають у трудових в≥дношенн¤х ≥з п≥дприЇмством, база оподатковуванн¤ визначаютьс¤ виход¤чи з фактичноњ ц≥ни операц≥њ, але не нижче звичайн≥ ц≥ни.
“аким чином, у випадку ¤кщо натуроплата провадитьс¤ продукц≥Їю власного виробництва, то численн¤ суми податкових зобов'¤зань по ѕƒ¬ повинно провадитис¤ виход¤чи з в≥дпускноњ ц≥ни виробленоњ продукц≥њ. “е ж стосуЇтьс¤ ≥ численн¤ валового прибутку, тобто не зависимо в≥д того, провадитьс¤ натуроплата по соб≥вартост≥ виробленоњ продукц≥њ або виход¤чи з њњ в≥дпускноњ ц≥ни, сума валового прибутку повинна в≥дпов≥дати в≥дпускн≥й ц≥н≥ виробленоњ продукц≥њ (без ѕƒ¬).
јналог≥чна ситуац≥¤ й у випадку видача натуроплати продукц≥Їю ≥нших п≥дприЇмств. ѕодатков≥ зобов'¤занн¤ по ѕƒ¬ ≥ валовий прибуток визначаютьс¤ виход¤чи з ц≥ни њњ придбанн¤ (звичайноњ ц≥ни). ¬≥дпов≥дно до п. 11.16 ст. 11 «акону про ѕƒ¬ до 1 с≥чн¤ 2002 року зв≥льн¤ютьс¤ в≥д оподатковуванн¤ в пор¤дку, передбаченому п. 5.1. ст. 5 «акону про ѕƒ¬, операц≥њ по видач≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ власного виробництва п≥дприЇмств-виробник≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ ф≥зичним особам, що знаход¤тьс¤ в трудових в≥дношенн¤х ≥з п≥дприЇмством-виробником с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, в≥дпов≥дно до фактично в≥дпрацьованого часу, але не б≥льш 70 грн. у розрахунку на повний календарний м≥с¤ць.
ѕроте п. 12 ”казу ѕрезидента ”крањни "ѕ–ќ де¤к≥ зм≥ни в оподатковуванн≥" в≥д 07.08.98 р. є 857 визначено, що при зд≥йсненн≥ бартерних (товарообм≥нних) операц≥й на територ≥њ ”крањни податок ст¤гаЇтьс¤ по ставц≥ 20 %, у тому числ≥ при обм≥н≥ товарами (роботами, послугами), операц≥њ по продаж≥ ¤ких зв≥льн¤ютьс¤ в≥д оподатковуванн¤ або оподатковуютьс¤ податком по нульов≥й ставц≥.
¬≥дпов≥дно до вищевикладеного н≥¤ких п≥льг по ѕƒ¬ дл¤ п≥дприЇмств-виробник≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ при натуроплат≥ своњм роб≥тникам у даний час немаЇ.
¬≥дпов≥дно до статт≥ 2 ƒекрету є 13-92 доходи , отриман≥ в натуральн≥й форм≥, включаютьс¤ в сукупний оподатковуваний прибуток за календарний р≥к по в≥льним (ринковим) ц≥нах, ¤кщо ≥нше не передбачено д≥йсним ƒекретом.
÷ей загальний принцип оц≥нки натуроплати дл¤ обкладенн¤ прибутковим податком конкретизований у п. 2.3 ≤нструкц≥њ про прибутковий податком.
≤нструкц≥Їю про прибутковий податок передбачено три вар≥анти оц≥нки натуральних виплат дл¤ вмиканн¤ њх до складу м≥с¤чного сукупного оподаткованого прибутку роб≥тника.
¬иплати продукц≥Їю власного виробництва
” випадку виплати зароб≥тноњ плати в натуральн≥й форм≥ њњ розм≥р у склад≥ м≥с¤чного сукупного оподаткованого прибутку роб≥тника обчислюЇтьс¤ по в≥дпускн≥й ц≥н≥ зазначеноњ продукц≥њ сторонн≥м споживачам у поточному м≥с¤ц≥, коли проведене нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати. якщо в поточному м≥с¤ц≥ така продукц≥¤ не реал≥зовувалас¤, њњ розм≥р обчислюЇтьс¤ по в≥дпускн≥й ц≥н≥ попереднього м≥с¤ц¤.
¬иплати продукц≥Їю ≥нших виробник≥в.
Ќатуральна продукц≥¤ ≥нших виробник≥в до складу м≥с¤чного сукупного оподаткованого прибутку роб≥тника оц≥нюЇтьс¤ по ц≥нах њњ придбанн¤.
¬иплати продукц≥Їю ≥нших виробник≥в, отриманоњ по бартерним (товарообм≥нним) операц≥¤х в област≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥
Ќатуроплата такого виду оц≥нюЇтьс¤ в склад≥ м≥с¤чного сукупного оподаткованого прибутку роб≥тника по митн≥й вартост≥, сплаченоњ при њњ увоз≥ в ”крањну ≥ перераховуЇтьс¤ в гривн≥ за курсом ЌЅ” на дату одержанн¤ натуральноњ оплати.
ѕрибутки громад¤н, отриман≥ ними в≥д подальшого продажу натуральноњ продукц≥њ, включаютьс¤ до складу сукупного оподаткованого прибутку у вид≥ р≥зниц≥ м≥ж ц≥ною реал≥зац≥њ ≥ ц≥ною, по ¤к≥й вони були включен≥ дл¤ оподатковуванн¤ зароб≥тноњ плати. ѕрибутки в натуральн≥й форм≥ ≥ в≥д подальшого продажу натуральноњ продукц≥њ в≥дбиваютьс¤ в декларац≥њ роб≥тника ≥ п≥дтверджуютьс¤ дов≥дкою п≥дприЇмства або орган≥зац≥њ, що робили натуральн≥ виплати.
«аконом ”крањни в≥д 14.02.96 р. є 46 внесен≥ зм≥ни ≥ доповненн¤ в ƒекрет, в≥дпов≥дно до ¤ких натуроплата роб≥тник≥в с≥льгоспп≥дприЇмств, рибних господарств ус≥х форм власност≥ ≥ господарюванн¤ ≥ рибальських колгосп≥в зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д прибуткового податку, ¤кщо оплата зроблена с≥льгосппродукц≥Їю, рибною продукц≥Їю власного виробництва ≥ продукц≥Їю њњ переробки. ѕри цьому прибутки вим≥рюютьс¤ по оч≥куван≥й соб≥вартост≥ продукц≥њ. –ан≥ше постановою ћ” в≥д 28.12.95 р. є 1059 "ѕро зв≥льненн¤ натуральноњ оплати прац≥ роб≥тник≥в с≥льськогосподарських п≥дприЇмств в≥д обкладенн¤ прибутковим податком" таке зв≥льненн¤ поширювалос¤ т≥льки на с≥льгоспп≥дприЇмства. ѕочинаючи з 06.03.96 р. (дати вступу в силу «акона ”крањни в≥д 14.02.96 р. є 46) воно стосуЇтьс¤ ≥ рибних господарств. ” перел≥к продукц≥њ, кр≥м с≥льгосппродукц≥њ, включена також продукц≥¤ њњ переробки.
¬≥дпов≥дно до «акону є 400 об'Їктом збором у ѕенс≥йний фонд ¤вл¤ютьс¤ фактичн≥ витрати на оплату прац≥ роб≥тник≥в, що включають у себе витрати на виплату основний ≥ додатковоњ зароб≥тноњ плати й ≥нших заохочувальних ≥ компенсац≥йних виплат, у тому числ≥ в натуральн≥й форм≥, що визначаютьс¤ в≥дпов≥дно до ≤нструкц≥њ є 323, а також винагороди, виплачуванн¤ громад¤нам за виконанн¤ роб≥т (послуг) в≥дпов≥дно до договор≥в цив≥льно-правового характеру, кр≥м виплат. “аким чином, у випадку виплати роб≥тникам зароб≥тноњ плати в натуральн≥й форм≥ вона оподатковуЇтьс¤ збором у ѕенс≥йний фонд на загальних основах, тобто зб≥р у ѕенс≥йний фонд нараховуЇтьс¤ розм≥р≥ 32 % ≥ утримуЇтьс¤ з зароб≥тноњ плати роб≥тника в розм≥р≥ 1 або 2 %.
ќкремо варто роздивитис¤ оподатковуванн¤ зароб≥тноњ плати, виплаченою натурою с≥льськогосподарськими п≥дприЇмствами ≥ рибними господарствами.
ѕункту 1 статт≥ 5 ƒекрету, у ¤кому говоритьс¤ про зв≥льненн¤ в≥д обкладенн¤ прибутковим податком прибутк≥в роб≥тник≥в с≥льськогосподарських п≥дприЇмств ≥ рибних господарств, отриманих ними натурою, не вв≥йшов у перел≥к виплат, на ¤к≥ не нараховуютьс¤ страхов≥ збори. ќтже, виплата с≥льськогосподарськими п≥дприЇмствами ≥ рибними господарствами своњм роб≥тникам зароб≥тноњ плати натурою повинна оподатковуватис¤ збором у ѕенс≥йний фонд (32 %). “акож утримувати з отриманою натурою зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в с≥льськогосподарських п≥дприЇмств ≥ рибних господарств зб≥р у ѕенс≥йний фонд у розм≥р≥ 1 або 2 % сукупного оподаткованого прибутку роб≥тника. ѕри цьому варто врахувати, що в≥дпов≥дно до постанови ћ” в≥д 31.08.96 р. є 1023 "ѕ–ќ заходи дл¤ додаткового прит¤гненн¤ засоб≥в у ѕенс≥йний фонд", ≥з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, прибутки роб≥тник≥в с≥льськогосподарських п≥дприЇмств ≥ роб≥тник≥в рибних господарств у вид≥ натуроплати, що обчислен≥ по фактичн≥й соб≥вартост≥, не включаютьс¤ в сукупний оподаткований прибуток у розм≥рах, що не перевищують наростаючим результатом за календарний р≥к 1 не оподатковуЇтьс¤ м≥н≥мум у розрахунку на м≥с¤ць. ¬иход¤чи з цього дан≥ суми не оподатковуютьс¤ ≥ збором у ѕенс≥йний фонд (1 % або 2 %).
ўо стосуЇтьс¤ с≥льськогосподарських товаровиробник≥в - платник≥в ф≥ксованого с≥льськогосподарського податку, то вони в≥дпов≥дно до «акону є 320-’–/ зв≥льнен≥ в≥д сплати збору на обов'¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤ в частин≥ нарахувань (32 %). ” частин≥ утримань збору в ѕенс≥йний фонд (1 або 2 %) платники ф≥ксованого податку нараховують ≥ сплачують його на загальних основах.
«б≥р на обов'¤зкове соц≥альне страхуванн¤, у тому числ≥ на випадки безроб≥тт¤
ќб'Їктом обкладенн¤ збором на обов'¤зкове соц≥альне страхуванн¤, у тому числ≥ на випадки безроб≥тт¤, у частин≥ нарахувань (5,5 %) в≥дпов≥дно до «акону є 402 Ї фактичн≥ витрати на оплату прац≥ роб≥тник≥в, що включають витрати на виплату основноњ ≥ додатковоњ зароб≥тноњ плати й ≥нших вид≥в заохочень ≥ виплат виход¤чи з тарифних ставок, у вид≥ прем≥й, заохочень, у тому числ≥ в натуральн≥й форм≥, що п≥дл¤гають оподаткуванню на прибутки ф≥зичних ос≥б (прибутковим податком ≥з громад¤н). ƒо цих витрат не ставл¤тьс¤ витрати на оплату виконаних роб≥т (послуг) в≥дпов≥дно до цив≥льно-правових договор≥в, виплата прибутк≥в у вид≥ див≥денд≥в, в≥дсотк≥в ≥ т.п., а також ≥нш≥ витрати, що не враховуютьс¤ при численн≥ середньом≥с¤чноњ зароб≥тноњ плати дл¤ призначенн¤ пенс≥й, перел≥к ¤ких затверджуЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ќтже, дл¤ того щоб вироблен≥ виплати входили в об'Їкт обкладенн¤ збором на обов'¤зкове соц≥альне страхуванн¤, у тому числ≥ на випадок безроб≥тт¤, необх≥дно, щоб були одночасно виконан≥ так≥ умови:
- виплата повинна входити у фонд оплати прац≥ в≥дпов≥дно до ≤нструкц≥њ є 323 (пп. 2.1 - 2.42);
- виплата не повинна входити в ѕерел≥к є 697;
- виплата повинна оподатковуватис¤ прибутковим податком. “аким чином, у зв'¤зку з тим, що суми натуроплати роб≥тник≥в с≥льськогосподарських п≥дприЇмств ≥ рибних господарств, обчислен≥ по фактичн≥й соб≥вартост≥ в≥дпов≥дноњ продукц≥њ, у межах 1 неоподаткованого м≥н≥муму в розрахунку на один м≥с¤ць, не оподатковуютьс¤ прибутковим податком, на них ≥ не провад¤тьс¤ нарахуванн¤ збору на соц≥альне страхуванн¤, у тому числ≥ на випадок безроб≥тт¤. ≤нша частина суми натуроплати оподатковуЇтьс¤ збором на обов'¤зкове соц≥альне страхуванн¤, у тому числ≥ на випадок безроб≥тт¤.
—≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства - платники ф≥ксованого податку, що в≥дпов≥дно до «акону є 320-’IV не нараховують зб≥р на обов'¤зкове соц≥альне страхуванн¤, у тому числ≥ на випадок безроб≥тт¤, у частин≥ нарахувань (5,5 %).
ўо ж стосуЇтьс¤ утриманн¤ збору на обов'¤зкове соц≥альне страхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤ (0,5 %) ≥з сум прибутку роб≥тник≥в с≥льськогосподарських п≥дприЇмств ≥ рибних господарств, отриманих у вид≥ натуроплати продукц≥Їю таких п≥дприЇмств, то воно провадитьс¤ лише ≥з суми прибутку, що перевищуЇ наростаючим результатом за календарний р≥к 1 не оподатковуваний податком м≥н≥мум прибутк≥в громад¤н у розрахунку на м≥с¤ць.
¬иплата ж зароб≥тноњ плати натурою дл¤ роб≥тник≥в ≥нших п≥дприЇмств не маЇ п≥льги по прибутковому податку ≥, отже, оподатковуЇтьс¤ збором на соц≥альне страхуванн¤, у тому числ≥ на випадок безроб≥тт¤ (5,5 % - нарахуванн¤) ≥ збором на соц≥альне страхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤ (0,5 % - утриманн¤).
“.ќнищекно "ќплата прац≥"
3.3. омпенсац≥¤ прац≥вникам втрати частини зароб≥тноњ плати в зв'¤зку з затримкою строк≥в њњ виплати
ќбов'¤зков≥сть виплати компенсац≥њ роб≥тникам утрати частини зароб≥тноњ плати дал≥ - компенсац≥¤ у зв'¤зку з затримкою терм≥н≥в њњ виплати передбачена ст. 34 «акону про оплату прац≥.
ѕор¤док нарахуванн¤ ≥ виплати компенсац≥њ визначений ѕоложенн¤м про пор¤док компенсац≥њ роб≥тникам утрати частини зароб≥тноњ плати в зв'¤зку з порушенн¤м терм≥н≥в њњ виплати, затвердженим постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 20.12.97 р. є 1427 (≥з наступними зм≥нами ≥ доповненн¤ми), введеним у д≥ю з 01.01.98 р. (дал≥ - ѕоложенн¤ є 1427).
ƒ≥¤ ѕоложенн¤ є 1427 поширюЇтьс¤ на п≥дприЇмства, заснуванн¤ й орган≥зац≥њ ус≥х форм власност≥ ≥ господарюванн¤ ≥ застосовуЇтьс¤ у ус≥х випадках порушенн¤ встановлених терм≥н≥в виплати зароб≥тноњ плати, у тому числ≥ з вини власника або уповноваженого њм органа (особи).
—воЇчасно не отримана з вини роб≥тника зароб≥тна плата не п≥дл¤гаЇ компенсац≥њ.
омпенсац≥¤ роб≥тникам утрати частини зароб≥тноњ плати в зв'¤зку з порушенн¤м терм≥н≥в њњ виплати провадитьс¤ при виконанн≥ таких умов:
- виплата зароб≥тноњ плати затримана на один ≥ б≥льш календарних м≥с¤ц≥в;
- зароб≥тна плата, по ¤к≥й розраховуЇтьс¤ компенсац≥¤, нарахована за пер≥од роботи починаючи з 1 с≥чн¤ 1998 року;
- ≥ндекс ц≥н на споживч≥ товари ≥ тарифи на послуги за пер≥од невиплати зароб≥тноњ плати зр≥с б≥льш н≥ж на один в≥дсоток.
—ума компенсац≥њ обчислюЇтьс¤ шл¤хом множенн¤ нарахованоњ, але не виплаченоњ, роб≥тнику зароб≥тноњ плати за в≥дпов≥дний м≥с¤ць (п≥сл¤ утриманн¤ податк≥в ≥ платеж≥в) на коеф≥ц≥Їнт приросту споживчих ц≥н. ѕри цьому коеф≥ц≥Їнт приросту споживчих ц≥н визначаЇтьс¤ , ¤к р≥зниц¤ м≥ж приватним в≥д розпод≥лу ≥ндексу споживчих ц≥н в останн≥й м≥с¤ць перед виплатою суми заборгованост≥ на ≥ндекс споживчих ц≥н у тому м≥с¤ц≥, за ¤кий виплачуЇтьс¤ зароб≥тна плата, ≥ коеф≥ц≥Їнтом 1.
оеф≥ц≥Їнт приросту споживчих ц≥н розраховуЇтьс¤ з трьома знаками п≥сл¤ коми.
≤ндекси споживчих ц≥н дл¤ розрахунку коеф≥ц≥Їнта приросту споживчих ц≥н щом≥с¤ц¤ публ≥куютьс¤ √оскомстатом, наростаючим результатом ≥з початку того року, у ¤кому виникнула заборгован≥сть по виплат≥ зароб≥тноњ плати, що п≥дл¤гаЇ компенсац≥њ.
ƒл¤ використанн¤ в практичн≥й д≥¤льност≥ нижче приведена за даними √оскомстата ”крањни таблиц¤ оф≥ц≥йних значень ≥ндекс≥в споживчих ц≥н (у в≥дсотках), розрахованих ¤к до попереднього м≥с¤ц¤, так ≥ наростаючим результатом.
ћ≥с¤ць ≤ндекс ≥ндексац≥њ в≥дображенн¤ ≥ндекс≥в наростаючим результатом ≥з початку року, у ¤кому виникнула заборгован≥сть
1 2 3
1998 р≥к
—≥чень 101,3 101,3
Ћютий 100,2 101,5
Ѕерезень 100,2 101,7
в≥тень 101.3 103,0
“равень 100,0 103,0
„ервень 100,0 103,0
Ћипень 99,1 102,1
јвгуст 100,2 102.3
¬ересень 103,8 1062
∆овтень 106,2 112,8
Ћистопад 1030 116,2
√рудень 103,3 120,0
1 2 3
1999 р≥к
—≥чень 101,5 121,8
Ћютий 101,0 123,0
Ѕерезень 101,0 124,2
в≥тень 102,3 127,1
“равень 102,4 130,2
„ервень 100,1 130,3
Ћипень 99,0 129,0
јвгуст 101,0 130,3
¬ересень 101,4 132,1
∆овтень 101,1 133,6
Ћистопад 102,9 137,4
√рудень 104,1 143,0
2000 р≥к
—≥чень 104,6 149,6
Ћютий 103,3 154,6
Ѕерезень 102,0 157,7
в≥тень 101,7 160,3
“равень 102,1 163,7
„ервень 103,7 169,8
Ћипень 99,9 166,6
якщо виплата заборгованост≥ по зароб≥тн≥й плат≥ зд≥йснюЇтьс¤ до опубл≥куванн¤ √оскомстатом ≥ндексу споживчих ц≥н за останн≥й м≥с¤ць перед виплатою суми заборгованост≥, п≥д час розрахунку суми компенсац≥њ на пер≥од до опубл≥куванн¤ зазначеного ≥ндексу споживчих ц≥н за згодою роб≥тника дл¤ розрахунк≥в застосовуЇтьс¤ ≥ндекс споживчих ц≥н за попередн≥й м≥с¤ць.
” випадку затримки виплати зароб≥тноњ плати за дек≥лька м≥с¤ц≥в сума компенсац≥њ визначаЇтьс¤ за кожний м≥с¤ць окремо.
¬иплата роб≥тнику суми компенсац≥њ провадитьс¤ в тому ж м≥с¤ц≥, у ¤кому зд≥йснюЇтьс¤ виплата заборгованост≥ по зароб≥тн≥й плат≥ за в≥дпов≥дний м≥с¤ць.
Ќижче призведемо приклад розрахунку сум компенсац≥њ роб≥тнику ≤ванову ». ». утрати частини зароб≥тноњ плати в зв'¤зку з порушенн¤м терм≥н≥в њњ виплати.
омпенсац≥¤ за невчасно виплачену зароб≥тну плату (у межах установлених законодавством норм) прибутковим податком не оподатковуЇтьс¤
ќск≥льки компенсац≥¤ роб≥тникам утрати частини зароб≥тноњ плати в зв'¤зку з порушенн¤м терм≥н≥в њњ виплати встановлена чинним законодавством, то сума зазначеноњ компенсац≥њ ставитьс¤ до валових витрат п≥дприЇмства в≥дпов≥дного зв≥тного (податкового) пер≥оду в≥дпов≥дно до п. п 5.6.2 ст. 5 «акону про податок ≥з прибутку.
¬≥дмова власника або уповноваженого њм органа (особи) у виплат≥ компенсац≥њ може бути оскаржений у судовому пор¤дку роб≥тником або уповноваженим на представництво трудовим колективом.
“.ќнищенко "ќплата прац≥"
¬»—Ќќ¬ќ
«ароб≥тна плата - це точка перетину ≥нтерес≥в багатьох: п≥дприЇмства; прац≥вника, податковоњ, фонд≥в тощо. ожна з цих стор≥н оц≥нюЇ значенн¤ зароб≥тноњ плати , ¤кщо не ¤к найважлив≥ших . ” зв'¤зку з цим важко переоц≥нити значенн¤ роботи бухгалтера , пов'¤заноњ з обл≥ком витрат на оплату прац≥. ¬она , ¤к правило, найб≥льш складна та трудом≥стка. ѕомилка у нарахуванн≥ зароб≥тноњ плати автоматично призводить до ц≥лоњ сер≥њ помилок ≥ порушень, ¤к≥ Ї найважчими за своњми насл≥дками. ™ т≥льки один спос≥б уникнути таких помилок-абсолютно точно знати, ¤к проводити будь-¤к≥ розрахунки, - пов'¤зан≥ ≥з зароб≥тною платою.
ѕитанн¤ нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати, а також податкового ≥ бухгалтерського обл≥ку оплати прац≥ займають особливе м≥сце в робот≥ бухгалтер≥њ кожного п≥дприЇмства
« одного боку, це пов'¤зано з в≥дношенн¤м до таких питань власне роб≥тник≥в, дл¤ ¤ких зароб≥тна плата служить основним джерелом матер≥альних благ.
« ≥ншого боку, - з той обставиною, що суми, що спр¤мовуютьс¤ п≥дприЇмством на оплату прац≥, так чи ≥накше служать м≥рою, що визначаЇ надходженн¤ податк≥в ≥ обов'¤зкових збор≥в у бюджет ≥ ц≥льов≥ фонди.
Ѕухгалтерський обл≥к на п≥дприЇмств≥ повинен забезпечувати : точний розрахунок зароб≥тноњ плати кожного роб≥тника в≥дпов≥дно до к≥лькост≥ ≥ ¤кост≥ витраченоњ прац≥, що д≥ють формами ≥ системами його оплати, правильний п≥драхунок утримань ≥з зароб≥тноњ плати; конроль за дисципл≥ною прац≥, використанн¤м часу ≥ виконанн¤м норм вироб≥тки роб≥тниками, своЇчасним ви¤вленн¤м резерв≥в подальшого росту продуктивност≥ прац≥, витратою фонду зароб≥тноњ плати (фонду споживанн¤) ≥ т.п.; правильне нарахуванн¤ ≥ розпод≥л по напр¤мках витрат в≥драхувань на соц≥альне страхуванн¤ ≥ в≥драхувань у ѕенс≥йний фонд ”крањни.
ѕерех≥д до ринкових в≥дносин економ≥ки ”крањни, у ¤к≥й ран≥ше панувала централ≥зована система плануванн¤ ≥ керуванн¤, потребуЇ переробки системи бухгалтерського обл≥ку, зв≥тност≥, контролю, анал≥зу, а також придбанн¤ фахових навичок ≥ ум≥нн¤ роб≥тник≥в приймати правильн≥ й ефективн≥ управл≥нськ≥ р≥шенн¤.
ќсновою ефективноњ д≥¤льност≥ будь-¤кого суб'Їкта господарюванн¤ виступаЇ ч≥тко налагоджена система урахуванн¤ ≥ контролю. Ќезалежно в≥д форми власност≥ ф≥рм≥ необх≥дний бухгалтерський обл≥к ¤к основа, що п≥дтверджуЇ юридичну ≥ ф≥нансову обгрунтован≥сть д≥й ф≥рми, њњ взаЇмод≥њ з органами державного керуванн¤ ≥ правопор¤дку ≥ дотриманн¤ встановлених норм ≥ правил.
ќстанн≥м часом законодавч≥ ≥ нормативн≥ документи, що регламентують оподатковуванн¤ витрат на оплату прац≥, зм≥нювалис¤ досить часто ≥ кардинальною у¤вою . яскравим прикладом служить «акон ”крањни "ѕ–ќ зб≥р на обов'¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤" в≥д 26 06 97 р є 400/97 ¬–, ≥з зм≥нами ≥ доповненн¤ми ” цей документ дев'¤ть раз≥в вносилис¤ зм≥ни ≥ доповненн¤ в≥дпов≥дними законами ”крањни ƒва з них стосувалис¤ безпосередньо зм≥ни бази оподатковуванн¤ збором у ѕенс≥йний фонд дл¤ п≥дприЇмств≥, а один - ставки збору дл¤ роб≥тник≥в п≥дприЇмства .“ому бухгалтеру важливо знати, ¤к зд≥йснювати оподаткуванн¤ т≥Їњ або ≥ншоњ виплати в даний час
ќсоблива увага вид≥лена пор¤дку проведенн¤ ≥ндексац≥њ зароб≥тноњ плати, ≥ виплати компенсац≥њ роб≥тникам утрати частини зароб≥тноњ плати в зв'¤зку з затримкою терм≥н≥в њњ виплати.
Ѕухгалтерський обл≥к т≥сно пов'¤заний ≥з багатьма категор≥¤ми економ≥чних наук, ≥ насамперед - ≥з категор≥¤ми споживчого ринку - ц≥ною, рентабельн≥стю, прибутком, ф≥нансовою устален≥стю, л≥кв≥дн≥стю. Ѕухгалтерський обл≥к служить першоосновою ефективноњ господарськоњ д≥¤льност≥.
—писок використаноњ л≥тератури
1. «акон ”крањни "ѕро оплату прац≥".
2. «акони ”крањни, т. 1-8, ињв, 1999 р.
3. √рабова Ќ.ћ., " “еор≥¤ бухгалтерський обл≥ку "
4. «авгородний ¬.ѕ. "Ѕухгалтерський обл≥к в ”крањн≥"
5. —обко ј.¬., узьм≥нський ј.ћ., "ќрган≥зац≥¤ бухгалтерського обл≥ку, контролю ≥ анал≥зу".
6. “каченко Ќ.ћ. "Ѕухгалтерський ф≥нансовий обл≥к"
7. Ѕаланс 2000р.
8. "¬≥сник податковоњ служби ”крањни" 1999р-2000р.
9. ¬се о бухгалтерском учете 2000р.
10. √алицьк≥ онтракти 2000р.
11. Ќалоги и бухгалтерский учет.
12. ”чебно-практическое пособие в двух част¤х . Ѕиблиотека бухгалтера -2000г.
13. ”р¤довий кур'Їр, 1999 р.
