ћ≥н≥стерство осв≥ти та науки ”крањни

ињвський нац≥ональний економ≥чний ун≥верситет

афедра обл≥ку в промисловост≥

урсова робота

на тему:

"ќбл≥к розрахунк≥в з персоналом по оплат≥ прац≥"

—тудентки третього курсу

ёр'Ївоњ ¬≥ктор≥њ

ињв 2001

ѕлан

¬ступ

1. ≈коном≥чна сутн≥сть оплати прац≥. ‘орми, системи

та види оплати прац≥....................................................................................5

2. ќснови обл≥ку зароб≥тноњ плати: нарахуванн¤ та зведенн¤

Ќарахувань по оплат≥ прац≥. ќбл≥к робочого часу..................................14

3. —интетичний та анал≥тичний обл≥к нарахувань та

вирахувань зароб≥тноњ плати......................................................................20

4. ќбл≥к страхуванн¤ роб≥тник≥в п≥дприЇмств.............................................24

5. јвтоматизац≥¤ розрахунк≥в по зароб≥тн≥й плат≥......................................26

¬исновок

¬—“”ѕ

¬ умовах ринковоњ економ≥ки в≥дбулис¤ пом≥тн≥ зм≥ни в оплат≥ прац≥, ¤ка залежить вже не т≥льки в≥д результат≥в прац≥ роб≥тник≥в, а й в≥д ефективност≥ д≥¤льност≥ виробничих п≥дрозд≥л≥в.

ќплата прац≥ - це зароб≥ток, розрахований, ¤к правило, в грошово-му виражен≥, ¤кий за трудовими договорами власник чи уповноважений ним орган виплачуЇ за виконану роботу чи надан≥ послуги.

”рахуванн¤ прац≥ та зароб≥тноњ плати займаЇ одне з центральних м≥сць в систем≥ обл≥ку на п≥дприЇмств≥. «ароб≥тна плата Ї основним джереом доход≥в роб≥тник≥в ф≥рм, п≥дприЇмств. ѕрац¤ працюючих Ї необх≥дною складовою частиною процесу виробництва, споживанн¤ та розпод≥лу створеного продукту.

«ароб≥тна плата - Ї важливим засобом п≥двищенн¤ зац≥кавленост≥ працюючих у результатах своЇњ прац≥, њњ продуктивност≥, зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробленоњ продукц≥њ, пол≥пшенн¤ њњ ¤кост≥ та асортименту.

«б≥льшенн¤ ефективност≥ сусп≥льноњ продуктивност≥ обумовлено, на сам перед, зб≥льшенн¤м виробництва та пол≥пшенн¤м ¤кост≥ роботи.

¬ умовах переходу нашоњ економ≥ки на ринковий механ≥зм функц≥онуванн¤, важливими задачами стали: прискоренн¤ науково-техн≥чного прогресу, зниженн¤ витрат живоњ прац≥, механ≥зац≥¤ трудом≥стких роб≥т, пол≥пшенн¤ використанн¤ трудових ресурс≥в, зменшенн¤ збитк≥в робочого часу.

ѕ≥дприЇмство самост≥йно, але в≥дпов≥дно до законодавства, установлюЇ штатний розклад , форми ≥ системи оплати прац≥, прем≥юванн¤. ”рахуванн¤ прац≥ ≥ зароб≥тноњ плати - один ≥з найважлив≥ших ≥ складних д≥л¤нок роботи, що потребують точних ≥ оперативних даних, у ¤ких в≥дбиваЇтьс¤ зм≥на чисельност≥ роб≥тник≥в, витрати робочого часу, категор≥њ роб≥тник≥в, виробничих витрат.

“рудов≥ прибутки роб≥тника визначаютьс¤ його особистим трудовим внеском з урахуванн¤м к≥нцевих результат≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства або ф≥рми. ¬они регулюютьс¤ податками ≥ максимальними розм≥рами не обмежуютьс¤. ћ≥н≥мальний розм≥р оплати прац≥ встановлюЇтьс¤ законодавством.

Ќеобх≥дно створювати економ≥чно достов≥рну та обгрунтовану ≥нформац≥ю про виконанн¤ норматив≥в та динам≥ки показник≥в про працю, стеженн¤ за дотриманн¤м сп≥вв≥дношенн¤ росту продуктивност≥ прац≥ та зароб≥тноњ плати, за зменшенн¤м невиробничих витрат скритих та ¤вних збитк≥в робочого часу, стимулюванн¤ прац≥ на п≥дприЇмств≥.

Ќа основ≥ ц≥Їњ ≥нформац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ контроль за виконанн¤м робочого часу на п≥дприЇмств≥, впровадженн¤ прогресивних метод≥в прац≥, дотриманн¤м правильного сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж ростом проду-ктивност≥ прац≥ та зароб≥тноњ плати.

Ќа п≥дприЇмств≥ обл≥к чисельност≥ роб≥тник≥в та службовц≥в, њх зароб≥тноњ плати Ї документальним, достов≥рним та однаковим у вс≥х галуз¤х господарюванн¤. –об≥тники реал≥зують право на працю шл¤хом заключенн¤ трудового договору на п≥дприЇмств≥ у в≥дпов≥дност≥ з «аконом ”крањни конкретизуючи права та обов'¤зки роб≥тник≥в, а також оплата за працю, в≥драхуванн¤ у фонди, розрахунок прибуткового податку. ” зв'¤з-ку з цим на п≥дприЇмств≥ орган≥зуЇтьс¤ оперативний та бухгалтерський об-л≥к прац≥ та њњ оплата.

ƒл¤ того, щоб виконувати задач≥, ¤к≥ сто¤ть перед обл≥ком, на п≥дприЇмств≥ створен≥:

- контроль за чисельн≥стю персоналу та використанн¤м робочого часу;

- розпод≥л зароб≥тноњ плати по об'Їктах калькулюванн¤;

- правильн≥сть документального оформленн¤ виробки робочих та службовц≥в;

- своЇчасне утриманн¤ сум податк≥в та перерахуванн¤ њх до бюджету;

- плануванн¤ зв≥т≥в про працю.

- своЇчасне нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати та допомог, а також њх видача;

Ќа сьогодн≥шн≥й день складн≥сть ситуац≥њ, ¤ка склалас¤ з питанн¤ розрахунк≥в з працюючими, по¤снюЇ актуальн≥сть вибраноњ теми.

1. ≈коном≥чна сутн≥сть оплати прац≥. ‘орми, системи та види оплати прац≥.

ќсновним джерелом доход≥в найманих прац≥вник≥в Ї ≥ надал≥ залишатиметьс¤ зароб≥тна плата. Ќин≥ саме зароб≥тн≥й плат≥ належить переважаюче значенн¤ в мотивац≥йному механ≥зм≥. «ароб≥тну плату ¤к економ≥чну категор≥ю в≥днос¤ть до числа найскладн≥ших. —аме з ц≥Їњ причини, а також внасл≥док одноб≥чного, некомплексного п≥дходу до њњ визначенн¤ у пол≥тичн≥й економ≥њ соц≥ал≥зму в колишньому –ад¤нському —оюз≥ та, на жаль, нин≥ ≥ в ”крањн≥ в≥дсутнЇ Їдине розум≥нн¤ сут≥ зароб≥тноњ плати.

” науков≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ можна зустр≥ти понад два дес¤тки визначень зароб≥тноњ плати. Ќайпоширен≥шими Ї визначенн¤ зароб≥тноњ плати, ¤к частки сусп≥льного продукту (нац≥онального доходу), що розпод≥л¤Їтьс¤ за працею м≥ж окремими прац≥вниками.

¬ажливим елементом механ≥зму визначенн¤ ≥ндив≥дуальноњ зароб≥тноњ плати Ї форми й системи оплати прац≥. ќстанн≥ виступають, з одного боку, з`Їднувальною ланкою м≥ж нормуванн¤м прац≥ ≥ тарифною системою, а з другого - засобом дос¤гненн¤ певних ¤к≥сних показник≥в. ÷≥ елементи орган≥зац≥њ оплати прац≥ Ї способом установленн¤ залежност≥ величини зароб≥тноњ плати в≥д к≥лькост≥, ¤кост≥ прац≥ та њњ результат≥в.

ќрган≥зац≥¤ оплати прац≥ проводитьс¤ на основ≥:

- законодавчих та ≥нших нормативних документ≥в;

- генеральноњ угоди на державному р≥вн≥;

- галузевих, генеральних угод;

- трудових договор≥в.

«г≥дно з≥ статтею 96 одексу закон≥в про працю ”крањни основою орган≥зац≥њ оплати прац≥ Ї тарифна система оплати прац≥, ¤ка складаЇтьс¤ з тарифних с≥ток, тарифних ставок, схеми посадових оклад≥в ≥ тарифно-квал≥ф≥кац≥йних характеристик.

“арифна система оплати прац≥ - це сукупн≥сть правил, за допомогою ¤ких забезпечуЇтьс¤ пор≥вн¤льна оц≥нка прац≥, залежно в≥д квал≥ф≥кац≥њ, умов њњ виконанн¤, в≥дпов≥дальност≥, значенн¤ галуз≥ та ≥нших фактор≥в, що характеризують ¤к≥сну сторону прац≥.

як зазначалос¤ вище тарифна система оплати прац≥ включаЇ:

а) тарифну с≥тку - коеф≥ц≥Їнти, ¤к≥ присвоюютьс¤ робочим в залежност≥ в≥д квал≥ф≥кац≥њ;

б) тарифн≥ ставки - суми, ¤к≥ нараховуютьс¤ за певний пром≥жок часу (година, день) прац≥вникам в≥дпов≥дноњ квал≥ф≥кац≥њ (розр¤ду). Ќаприклад, прац≥внику першого розр¤ду за одну годину нараховуЇтьс¤ одна гривн¤, а прац≥внику шостого розр¤ду - ш≥сть гривень.

“арифна система оплати прац≥ використовуЇтьс¤ дл¤ розпод≥лу роб≥т в залежност≥ в≥д њх складност≥, а роб≥тник≥в - в залежност≥ в≥д њх квал≥ф≥кац≥њ та в≥дпов≥дальност≥ по розр¤дах тарифноњ с≥тки. ¬она Ї основою формуванн¤ та диференц≥ац≥њ розм≥р≥в зароб≥тноњ плати.

“арифна с≥тка (схема посадових оклад≥в) формуЇтьс¤ на основ≥: тарифноњ ставки роб≥тника першого розр¤ду, ¤ка встановлюЇтьс¤ в розм≥р≥, перевищеним законодавчо встановлений розм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати; м≥жквал≥ф≥кац≥йних (м≥жпосадових) сп≥вв≥дношень розм≥р≥в тарифних ставок.

¬≥дпов≥дно до статт≥ 1 «акону ”крањни " ѕро оплату прац≥" зароб≥тна плата - це винагорода, обчислена, ¤к правило, у грошовому вираз≥, ¤ку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачуЇ прац≥вников≥ за виконану ним роботу.

–озм≥р зароб≥тноњ плати залежить в≥д складност≥ та умов виконаноњ роботи, прафес≥йно-д≥лових ¤костей прац≥вника, результат≥в його прац≥ та господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

ќсновна зароб≥тна плата - це винагорода за виконану роботу в≥дпов≥дно до установлених норм прац≥ (норми часу, вироб≥тку, обслуговуванн¤, посадов≥ обов`¤зки). ¬она встановлюЇтьс¤ у вигл¤д≥ тарифних ставок (оклад≥в) ≥ п≥др¤дних розц≥нок дл¤ роб≥тник≥в та посадових оклад≥в дл¤ службовц≥в. ѕри нарахуванн≥ основноњ зароб≥тноњ плати роб≥тникам, ¤ким установлена в≥др¤дна оплата прац≥, повинен бути табель, а також в≥дом≥сть про вироб≥ток та розц≥нки за виконану роботу.

ƒодаткова зароб≥тна плата - це винагорода за працю понад установлен≥ норми, за трудов≥ усп≥хи та винах≥длив≥сть ≥ за особлив≥ умови прац≥. ¬она включаЇ доплати, надбавки, гарант≥йн≥ ≥ компенсац≥йн≥ виплати, передбачен≥ чинним законодавством, прем≥њ, пов`¤зан≥ з виконанн¤м виробничих завдань ≥ функц≥й. —таттею 105 «пѕ передбачено, що прац≥вникам, ¤к≥ виконують на тому ж п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ пор¤д з≥ своЇю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткову роботу за ≥ншою профес≥Їю або обов`¤зок тимчасово в≥дсутнього прац≥вника без ув≥льненн¤ в≥д своЇњ основноњ роботи, зд≥йснюЇтьс¤ доплата за поЇднанн¤ профес≥й або виконанн¤ обов`¤зк≥в тимчасово в≥дсутнього прац≥вника.

≤снують так≥ види додатковоњ зароб≥тноњ плати:

- робота у сверх урочний час;

- сум≥сництво профес≥й;

- робота в н≥чний час.

“акож ≥снують надбавки, доплати по тарифним ставкам та посадовим окладам: квал≥ф≥кованим роб≥тникам, зайн¤тим на особливо в≥дпов≥дальн≥й робот≥, за високу квал≥ф≥ковану майстерн≥сть, ¤к правило, встановлюЇтьс¤ диференц≥йован≥ надбавки до тарифних ставок робочих. Ќаприклад: - трет≥й розр¤д - до 12%

- четвертий розр¤д - до 14%

- п`¤тий розр¤д - до 18%

онкретний в≥дсоток надбавки визначаЇтьс¤ в колективному договор≥, ¤кий повинен враховувати що в≥дпов≥даЇ м≥н≥муму по так≥й надбавц≥, визначен≥ в генеральн≥й або галузев≥й угод≥.

ћ≥н≥мальна зароб≥тна плата - це законодавчо встановлений розм≥р зароб≥тноњ плати за просту, неквал≥ф≥ковану працю, нижче ¤кого не може зд≥йснюватис¤ оплата за виконану прац≥вником м≥с¤чну, погодинну норму прац≥ (обс¤г роботи). « 01.07.2000р - 118 грн.

ƒо м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати не включаютьс¤:

- доплати;

- надбавки;

- заохочувальн≥ ≥ компенсац≥йн≥ виплати.

≤нш≥ заохочувальн≥ та компенсац≥йн≥ виплати. ƒо них належать виплати у форм≥ винагород за п≥дсумками роботи за р≥к, прем≥њ спец≥альними системами ≥ положенн¤ми, компенсац≥йн≥ та ≥нш≥ грошов≥ ≥ матер≥альн≥ виплати, ¤к≥ не передбачен≥ актами чинного законодавства або ¤к≥ провад¤тьс¤ понад встановлен≥ зазначеними актами норми.

Ќа п≥дприЇмств≥ застосовують дв≥ форми оплати прац≥: погодинна та в≥др¤дна.

1)ѕогодинна - нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати залежить в≥д фактично в≥дпрацьованого часу ≥ встановленоњ норми оплати за одиницю часу. ѕогодинна оплата прац≥ одна з форм оплати прац≥ ≥ передбачаЇ проведенн¤ нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати прац≥вникам виход¤чи з погодинноњ тарифноњ ставки, ¤ка встановлюЇтьс¤ за домовлен≥стю стор≥н або в колективному договор≥, ≥ фактичноњ к≥лькост≥ в≥дпрацьованих ними годин за розрахунковий пер≥од. ≤нженерно-техн≥чн≥ прац≥вники отримують зароб≥тну плату, нараховану зг≥дно з встановленим окладом пропорц≥йно в≥дпрацьованого часу. ƒн≥, в ¤к≥ роб≥тник виконуЇ державн≥ або сусп≥льн≥ обов`¤зки, оплачуЇтьс¤ в загальному пор¤дку.

ѕогодинна зароб≥тна плата - форма оплати прац≥, коли обс¤г виконаноњ роботи не п≥ддаЇтьс¤ обл≥ку та нарахуванню. ¬≥дом≥ дв≥ форми погодинноњ оплати прац≥ - проста та погодинно-прем≥альна.

ѕри прост≥й погодинн≥й оплат≥ зароб≥ток визначаЇтьс¤ виход¤чи з к≥лькост≥ в≥дпрацьованого часу та квал≥ф≥кац≥њ прац≥вника. –об≥тникам з погодинною зароб≥тною платою сума зароб≥тку визначаЇтьс¤ виход¤чи з годинноњ тарифноњ ставки та к≥лькост≥ в≥дпрацьованих годин.

ѕри погодинно-прем≥альн≥й оплат≥ додатково вводитьс¤ прем≥юванн¤ за ¤к≥сне та своЇчасне виконанн¤ завдань. ќбов`¤зковою умовою прем≥юванн¤ Ї виконанн¤ м≥с¤чного плану по технолог≥чних етапах та обслуговуванн¤ роб≥тниками робочих м≥сць, а також в≥дсутн≥сть браку та простоюванн¤ машин та обладнанн¤. ѕрем≥њ робочим нараховуютьс¤ по м≥с¤чних результатах роботи пропорц≥йно в≥дпрацьованого часу. ѓх межовий розм≥р не повинен перевищувати 70% зароб≥тку по тарифних ставках. ƒокументом по обл≥ку в≥дпрацьованого часу роб≥тниками з погодинною зароб≥тною платою Ї табель. “абель служить дл¤ обл≥ку та контролю робочого часу, нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати при погодинн≥й форм≥ оплати прац≥, складанн¤ зв≥тност≥ про чисельн≥сть ≥ склад прац≥вник≥в. ¬провадженн¤ погодинноњ оплати прац≥ в≥дпов≥даЇ ≥нтересам певних верств населенн¤, не зайн¤того на пост≥йн≥й основ≥, такого ¤к: ж≥нки з малол≥тн≥ми д≥тьми, молодь, ¤ка сум≥щаЇ роботу з навчанн¤м, ≥нвал≥ди, немолод≥ прац≥вники, ¤к≥ мають обмежену працездатн≥сть ≥ зац≥кавлен≥ в робот≥ на умовах неповного робочого часу.

2)¬≥др¤дна - нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати проводитьс¤ за вироблену ¤к≥сну продукц≥ю по установлених розц≥нках за оплату одиниц≥ продукц≥њ. “ому зароб≥ток залежить в≥д обс¤г≥в виконаноњ роботи ≥ потребуЇ ¤кост≥ роботи.

” в≥дпов≥дност≥ до форм оплати прац≥ п≥дприЇмство може встановлювати систему оплати прац≥.

—истема оплати прац≥ - це сукупн≥сть правил, ¤к≥ визначають сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж м≥рою прац≥ й м≥рою винагороди прац≥вник≥в.

ј) пр¤ма в≥др¤дна. ѕри пр¤м≥й в≥др¤дн≥й форм≥ оплат≥ прац¤ прац≥вника винагороджуЇтьс¤ по в≥др¤дних розц≥нках за одиницю об≥гу незалежно в≥д р≥вн¤ виконаних норм виробки. «ароб≥ток визначаЇтьс¤ помноженн¤м обс¤гу ¤к≥сно виконаних роб≥т на в≥др¤дну розц≥нку.

Ќепр¤ма в≥др¤дна система прац≥ - застосовуЇтьс¤ дл¤ оплати прац≥ допом≥жних роб≥тник≥в (п≥дсобник≥в). «ароб≥тна плата п≥дсобник≥в залежить в≥д результат≥в роботи основних роб≥тник≥в, ¤ких вони обслуговують.

Ѕ) в≥др¤дно-прем≥альна - до пр¤моњ зароб≥тноњ плати нараховуЇтьс¤ прем≥¤ за окрем≥ ¤к≥сн≥ показники роботи.

¬) в≥др¤дно-прогресивна - об'Їм роб≥т виконаний зверх норми сплачуЇтьс¤ по зб≥льшених розц≥нках.

¬≥др¤дна зароб≥тна плата може бути ≥ндив≥дуальною та груповою (бригадною). ѕри останн≥й зароб≥тна плата за виконан≥ роботи розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж членами бригади пропорц≥йно розр¤дах роб≥тник≥в та к≥лькост≥ в≥дпрацьованих ними годин.

√) акордна - зароб≥тна плата нараховуЇтьс¤ за комплекс виконаних роб≥т у встановлений терм≥н по в≥дпов≥дних розц≥нках. ≤снуЇ також акордно-прем≥альна оплата прац≥, при ¤к≥й виплачуютьс¤ прем≥њ за дос¤гненн≥ показники в робот≥.

ƒл¤ обл≥ку вироб≥тки робочого персоналу застосовуютьс¤ так≥ документи:

- нар¤д на в≥др¤дну роботу, ¤кий може бути ≥ндив≥дуальним або бригадним; маршрутн≥ листи та ≥нш≥. ” нар¤д≥ вказуЇтьс¤ обс¤г вироблених роб≥т, сума зароб≥тноњ плати, склад член≥в бригади, в≥дпрацьований кожним час, розраховуЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнт трудовоњ участ≥ у в≥дпов≥дност≥ з ¤ким розраховуЇтьс¤ прем≥¤ робочим. Ќар¤д закриваЇтьс¤ по м≥р≥ виконанн¤ завданн¤: в≥н п≥дписуЇтьс¤ бригадиром.

- акордний нар¤д застосовуЇтьс¤ в бригадах "к≥нцевоњ продукц≥њ". «ароб≥тна плата визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до калькул¤ц≥њ, що прикладена до акордного нар¤ду. Ќедол≥ком нар¤ду Ї те, що неможливо встановити, хто винен у виготовленн≥ бракованих вироб≥в. ”с≥ недол≥ки нар¤ду усуваютьс¤ у маршрутному лист≥; там вказуЇтьс¤ весь технолог≥чний ланцюг ≥ можливо простежити, на ¤к≥й операц≥њ був зроблений брак. √рупуючий розрахунок проводитьс¤ у в≥домост≥ або карточки.

ѕри погодинн≥й оплат≥ прац≥ при розрахунку зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в по тарифу годинну тарифну ставку потр≥бно помножити на к≥льк≥сть годин зм≥ни. –озпод≥л зароб≥тноњ плати при в≥др¤дн≥й оплат≥ прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ трьома засобами: по коеф≥ц≥Їнту вироб≥тку; по в≥дпрацьованому часу, приведеного до першого розр¤ду; по коеф≥ц≥Їнту трудовоњ участ≥ ( “”).

загальний зароб≥ток роб≥тник

= --------------------------------------------------- , де

sum ((n1 * m1) + (n2 * m2) + ... + (nn * mn))

n1, n2, ... , nn - часова тарифна ставка n-го роб≥тника

m1, m2, ..., mn - в≥дпрацьована к≥льк≥сть робочого часу роб≥тником

оеф≥ц≥Їнт прироб≥тку Ї одним дл¤ вс≥х роб≥тник≥в бригад. якщо помножити зароб≥ток по тарифу кожного роб≥тника на цей коеф≥ц≥Їнт, то можливо визначити його загальний зароб≥ток.

олективно-в≥др¤дна система оплати прац≥ (бригадна) - це коли ту чи ≥ншу роботу, виробництво продукц≥њ або наданн¤ послуг, за ¤кими визначено в≥др¤дн≥ розц≥нки, норми часу та вироб≥тку, зд≥йснюЇ колектив (бригада). ” зв'¤зку з чим зароб≥ток окремого кожного прац≥вника, члена такого колективу (бригади) залежить в≥д результат≥в роботи всього колективу (бригади) та його особистого внеску в результат такоњ роботи. –озпод≥л зароб≥тку колективу (бригади) м≥ж його членами (прац≥вниками) зд≥йснюЇтьс¤, ¤к правило, пропорц≥йно в≥дпрацьованому часу, квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в, коеф≥ц≥Їнту трудовоњ участ≥ ( “”) та, можливо ≥ншим показникам. онкретний пор¤док розпод≥лу зароб≥тку м≥ж членами колективу (бригади) визначаЇтьс¤ у колективному договор≥.

–озпод≥л загального зароб≥тку бригади по в≥дпрацьованому часу, приведеному до першого розр¤ду Ї модиф≥кац≥Їю першого способу. ѕри цьому способ≥ фактично в≥дпрацьований час кожного роб≥тника множимо на тарифний коеф≥ц≥Їнт присвоЇного йому розр¤ду. —умуванн¤ вс≥х результат≥в визначаЇ загальну к≥льк≥сть робочого часу, приведеного до першого розр¤ду по бригад≥. ѕ≥сл¤ цього розраховуЇтьс¤ норматив зароб≥тку на 1 чол/год. шл¤хом д≥ленн¤ зароб≥тку бригади на загальну к≥льк≥сть в≥дпрацьованого часу, приведеною до першого розр¤ду.

“” - це узагальнений показник, ¤кий в≥дображаЇ реальний вклад кожного члена бригади в загальн≥ результати роботи з обл≥ком ≥ндив≥дуальноњ продуктивност≥, ¤кост≥ прац≥ та в≥дношенн≥ до прац≥. “” застосовуЇтьс¤ т≥льки до прироб≥тку та прем≥й, але не втрачаючи тарифноњ частини зароб≥тноњ плати.

ѕоказники, що п≥двищують “” :

- високий р≥вень виконаних виробничих завдань, застосуванн¤ передових метод≥в прац≥, виконанн¤ роб≥т по сум≥сним профес≥¤м, висока трудова активн≥сть, ефективне використанн¤ обладнанн¤, забезпечуючи б≥льш високу вироб≥тку - п≥двищуЇтьс¤ до 0,5 ;

- висока профес≥йна майстерн≥сть, ¤ка виражаЇтьс¤ в б≥льш висок≥й ¤кост≥ роб≥т - п≥двищуЇтьс¤ до 0,25 ;

- керуванн¤ ланкою, ≥н≥ц≥атива та попередженн¤ можливих простоњв робочих та обладнанн¤, допомога та передача опиту, ефективне використанн¤ робочого часу - п≥двищуЇтьс¤ до 0,25;

ѕоказники, що знижують “” :

- невиконанн¤ виробничих завдань, слаба ≥нтенсивн≥сть прац≥, ¤ка виражаЇтьс¤ у в≥дставанн≥ в≥д загального р≥вн¤ бригади, неефективне використанн¤ обладнанн¤, ≥нструменту - понижуЇтьс¤ до 0,5 ;

- недостатн¤ профес≥йна майстерн≥сть, ¤ка виражаЇтьс¤ у виготовленн≥ не¤к≥сноњ продукц≥њ, порушенн≥ правил техн≥ки безпеки ≥ таке ≥нше - понижуЇтьс¤ до 0,25 ;

- зап≥зненн¤ на роботу, передчасн≥ уходи з роботи, невиконанн¤ розпор¤джень бригадира та ≥нш≥ порушенн¤, що негативно позначаютьс¤ на результатах колективноњ прац≥ - понижуЇтьс¤ до 0,25.

Ќа п≥дприЇмств≥ застосовують оплату прац≥ по трудових угодах. “рудова угода укладаЇтьс¤ м≥ж п≥дприЇмством та роб≥тником, ¤кий прит¤гуЇтьс¤ з≥ сторони дл¤ виконанн¤ конкретноњ роботи, ¤кщо њњ неможливо виконати силами п≥дприЇмства або на догов≥рних началах з в≥дпов≥дними п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми.

“епер широке розповсюдженн¤ знайшла оплата прац≥ по контракту, ¤ка заключаЇтьс¤ у домовленост≥ стор≥н та пов'¤зуЇтьс¤ з виконанн¤м умов контракту. ” випадках найма прац≥вника по контракту власник або уповноважений ним орган може встановлювати за згодою роб≥тника також умови оплати прац≥, ¤к≥ визначен≥ у колективному договор≥ або у ≥ндив≥дуальному договор≥.

–озпод≥л зароб≥тноњ плати на системи, форми та види оплати та види зароб≥тноњ плати маЇ важливе значенн¤ дл¤ бухгалтер≥њ, оск≥льки в залежност≥ в≥д цього визначаЇтьс¤ синтетичний обл≥к, на ¤кий в≥днос¤тьс¤ витрати по нарахуванню зароб≥тноњ плати.

«г≥дно з≥ ст. 107 «пѕ, робота у св¤тковий ≥ неробочий день(частина четверта ст.73 «пѕ) оплачуЇтьс¤ в подв≥йному розм≥р≥:

1) в≥др¤дникам за подв≥йним в≥др¤дними розц≥нками;

2) прац≥вникам, прац¤ ¤ких оплачуЇтьс¤ за погодинними ставками - в розм≥р≥ подв≥йноњ погодинноњ або денноњ ставки;

3) прац≥вникам, ¤к≥ отримують м≥с¤чний оклад, - у розм≥р≥ одинарноњ погодинноњ або денноњ ставки понад оклад, ¤кщо робота зд≥йснювалас¤ в межах м≥с¤чноњ норми робочого часу, ≥ в розм≥р≥ подв≥йноњ погодинноњ або денноњ ставки понад оклад, ¤кщо робота зд≥йснювалас¤ понад м≥с¤чну норму.

ќплата у вказаному розм≥р≥ зд≥йснюЇтьс¤ за години, фактично в≥дпрацьован≥ у св¤тковий ≥ неробочий день .

«а бажанн¤м прац≥вника, ¤кий працював у св¤тковий ≥ неробочий день, йому може бути надано ≥нший день в≥дпочинку.

–обота в н≥чний час оплачуЇтьс¤ у п≥двищеному розм≥р≥, що встановлюЇтьс¤ генеральною, галузевими (рег≥ональними) угодами ≥ колективним договором, але не нижче н≥ж 20 в≥дсотк≥в тарифноњ ставки (окладу) за кожну годину роботи у н≥чний час.

ќплата прац≥ за незавершеним в≥др¤дним нар¤дом в≥дпов≥дно до ст. 109 «пѕ , у раз≥ ¤кщо прац≥вник залишаЇ в≥др¤дний нар¤д незавершеним з незалежних в≥д нього причин, виконана частина роботи оплачуЇтьс¤ за оц≥нкою, визначеною за узгодженн¤м стор≥н в≥дпов≥дно до ≥снуючих норм ≥ розц≥нок.

ѕри невиконанн≥ норм вироб≥тку не з вини прац≥вника оплата зд≥йснюЇтьс¤ за фактично виконану роботу. ћ≥с¤чна зароб≥тна плата в цьому раз≥ не може бути нижчою в≥д двох третин тарифноњ ставки встановленого йому розр¤ду (окладу).

ѕри невиконанн≥ норм вироб≥тку з вини прац≥вника оплата зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до виконаноњ роботи (ст.111 «пѕ).

ќплата часу освоЇнн¤ нового виробництва (продукц≥њ)- на час освоЇнн¤ нового виробництва (продукц≥њ) (ст.113 «пѕ) власник п≥дприЇмства або уповноважений ним орган може зд≥йснювати оплату прац≥ прац≥вникам, ¤к≥ освоюють таке виробництво (продукц≥ю), за середн≥м зароб≥тком, розрахунок ¤кого провадитьс¤ за ран≥ше нарахованими зароб≥тками. —ередн≥й зароб≥ток може збер≥гатис¤ не б≥льше шести м≥с¤ц≥в.

«береженн¤ зароб≥тноњ плати при переведен≥ на нижче оплачувану роботу ≥ при перем≥щенн≥ - за прац≥вником збер≥гаЇтьс¤ середн≥й зароб≥ток, розрахунок ¤кого провадитьс¤ за ран≥ше нарахованими зароб≥тками. —ередн≥й зароб≥ток може збер≥гатис¤ не б≥льше двох тижн≥в в≥д дн¤ переведенн¤.

якщо внасл≥док перем≥щенн¤ прац≥вника у нього зменшивс¤ зароб≥ток з не залежних в≥д нього причин, то йому зд≥йснюЇтьс¤ доплата, сума ¤коњ визначаЇтьс¤ в розм≥р≥ втрат прац≥вника у середньому зароб≥тку. “ака доплата призначаЇтьс¤ прот¤гом двох м≥с¤ц≥в з дн¤ перем≥щенн¤ прац≥вника.

ѕо м≥р≥ становленн¤ ринковоњ економ≥ки зм≥нюютьс¤ форми регулюванн¤ трудових в≥дносин м≥ж працюючими ≥ адм≥н≥страц≥Їю на п≥дприЇмств≥. ¬они все б≥льш спираютьс¤ не т≥льки на державн≥ законодавч≥ норми, що вони заснован≥ на м≥н≥мальних гарант≥¤х, ск≥льки на колективн≥ договори, що зобов'¤зують обидв≥ сторони д≥¤ти у в≥дпов≥дност≥ з прийн¤тими на себе зобов'¤занн¤ми. ўодо питань оплати прац≥ це означаЇ, що п≥дставою дл¤ встановленн¤ роб≥тников≥ тарифноњ ставки чи окладу, що в≥дпов≥дають його квал≥ф≥кац≥њ, Ї не ур¤дов≥ постанови, а колективний догов≥р, складений м≥ж власником або уповноваженим ним органом та трудовим колективом у обличч≥ уповноваженого ним профсп≥лкового або ≥ншого органа. ” в≥дпов≥дност≥ до колективного договору визначаютьс¤ ≥ конкретн≥ розм≥ри доплат за умови, напружен≥сть ≥ ≥нтенсивн≥сть прац≥, а також ≥нш≥ можлив≥ виплати.

¬иб≥р системи оплати ц≥лком ≥ повн≥стю Ї прерогативою роботодавц¤, але повинен бути оговорений з роб≥тником у встановленому законодавством пор¤дку. јдм≥н≥страц≥¤ п≥дприЇмства, виход¤чи ≥з задач по випуску продукц≥њ, њњ ¤кост≥ ≥ строкам постачанн¤, можливостей впливу роб≥тник≥в на реал≥зац≥ю на¤вних резерв≥в виробництва з урахуванн¤м њх статевих, в≥кових, профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йних та ≥нших особливостей, розробл¤Ї конкретн≥ системи оплати ≥ пропонуЇ њх до включенн¤ в колективний догов≥р. ѕрофсоюз або ≥нший, уповноважений трудовим колективом на переговори, орган може не погодитис¤ ≥з запропонованими системами т≥льки у раз≥, ¤кщо вони потребують надм≥рноњ ≥нтенсивност≥ прац≥ ≥ погрожують нанести шкоду здоров'ю робочого. «а засобом вим≥ру к≥лькост≥ прац≥ системи оплати класиф≥куютьс¤ на в≥др¤дн≥ ( де к≥льк≥сть прац≥ вим≥рюЇтьс¤ к≥льк≥стю виготовленоњ роб≥тником продукц≥њ або виконаноњ роботи ), погодинн≥ ( де к≥льк≥сть прац≥ вим≥рюЇтьс¤ к≥льк≥стю в≥дпрацьованого роб≥тником часу ) ≥ акордн≥ ( де к≥льк≥сть прац≥ вим≥рюЇтьс¤ в≥дпов≥дним результатом виконанн¤ робот ). р≥м того, може бути застосована система участ≥ роб≥тника в розпод≥л≥ чистого доходу п≥дприЇмства, але при умов≥, ¤кщо це не суперечить установчим документам п≥дприЇмства.

ѕо формам вираженн¤ ≥ оц≥нки результату прац≥ системи оплати розпод≥л¤ютьс¤ на колективн≥ ( що базуютьс¤ на оц≥нц≥ колективноњ прац≥ ) ≥ ≥ндив≥дуальн≥ ( що базуютьс¤ на оц≥нц≥ результат≥в прац≥ окремого роб≥тника ).

ѕо к≥лькост≥ показник≥в, що берутьс¤ до уваги при оц≥нц≥ вкладу прац≥ роб≥тник≥в, системи оплати под≥л¤ютьс¤ на одно факторн≥, тобто прост≥ ( проста в≥др¤дна ≥ проста погодинна ), ≥ багатофакторн≥, тобто прем≥альн≥ ( в≥др¤дно-прем≥альна ≥ почасово-прем≥альна, в≥др¤дно-прогресивна ≥ таке ≥нше ).

¬ажливою умовою ефективного застосуванн¤ погодинноњ форми оплати прац≥ дл¤ вс≥х категор≥й роб≥тник≥в Ї розробка на п≥дприЇмствах норматив≥в можливих дос¤гнень. ÷≥ нормативи можуть встановлюватись практично на вс≥ показники виробничоњ ≥ економ≥чноњ д≥¤льност≥ ланок, д≥л¤нок, цех≥в, агрегат≥в, виробництв. ѕропорц≥йно ступен≥ виконанн¤ цих завдань ≥ повинна виплачуватись тарифна зароб≥тна платн¤.

Ќеобх≥дно також мати на уваз≥, що широке застосуванн¤ погодинноњ оплати потребуЇ ≥ високого орган≥зац≥йного забезпеченн¤ виробництва сировиною, матер≥алами, нап≥вфабрикатами, ≥нструментами, енерг≥Їю, транспортом, ремонтом ≥ таке ≥нше з боку технолог≥чних ≥ виробничих служб п≥дприЇмства.

¬ умовах переходу на ринков≥ в≥дносини необх≥дно дуже в≥дпов≥дально в≥днестись до орган≥зац≥њ колективних систем оплати прац≥, особливо п≥др¤дних ≥ орендних колектив≥в. ѕовинн≥ враховуватись умови, визначаючи доц≥льн≥сть ≥ необх≥дн≥сть колективних форм орган≥зац≥њ ≥ оплати прац≥. Ќайб≥льше вони доц≥льн≥ там, де об'Їднанн¤ роб≥тник≥в у трудовий колектив визначаютьс¤ технолог≥чних, тобто дл¤ виконанн¤ одного технолог≥чного циклу необх≥дн≥ сум≥сн≥ зусилл¤ роб≥тник≥в а к≥нцев≥ результати виробництва Ї безпосередн≥м результатом колективноњ прац≥. ћожливо в≥др≥знити три основн≥ групи роб≥т, що в≥дпов≥д¤ть ц≥м вимогам. ѕо-перше, це роботи по сум≥сному обслуговуванню апарат≥в, агрегат≥в, великого обладнанн¤, збору ≥ монтажу великих об'Їкт≥в (вироб≥в), а також багато вид≥в т¤жких роб≥т, що не можуть виконуватись окремими роб≥тниками. “ак≥ роботи характеризуютьс¤ такою технолог≥чною посл≥довн≥стю окремих операц≥й загального технолог≥чного комплексу, при ¤к≥й нема можливост≥ р≥вном≥рноњ завантаженост≥ роб≥тник≥в прот¤гом зм≥ни т≥льки по њх спец≥альност≥ по причин≥ р≥зноњ трудом≥сткост≥ окремих вид≥в роб≥т.

ѕравильно д≥брана система зароб≥тноњ плати, ¤ка враховуЇ особливост≥ трудового процесу, завданн¤, що сто¤ть перед конкретним робочим м≥сцем, профес≥Їю ≥ квал≥ф≥кац≥Їю роб≥тника, його особист≥ ≥нтереси, Ї ефективним орган≥зац≥йним засобом мотивуючим фактором. “ому анал≥з практики орган≥зац≥њ зароб≥тноњ плати, що включаЇ ≥ оц≥нюванн¤ ефективност≥ використовуваних форм ≥ систем, повинен провадитис¤ систематично ≥ квал≥ф≥ковано. ÷е спри¤тиме п≥двищенню результат≥в виробництва, оптимальному поЇднанню ≥нтерес≥в найманого прац≥вника ≥ п≥дприЇмц¤ (власника).

2. ќснови обл≥ку зароб≥тноњ плати: нарахуванн¤ та зведенн¤ нарахувань по оплат≥ прац≥, утриманн¤ ≥з зароб≥тноњ плати. ќбл≥к робочого часу.

ѕор¤док нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати, ¤ка належить роб≥тникам п≥дприЇмства, залежить в≥д застосовуваних форм оплати прац≥ та орган≥зац≥њ виконанн¤ цих роб≥т.

Ќарахуванн¤ зароб≥тноњ плати при погодинн≥й оплат≥ прац≥: сума нарахованоњ зароб≥тноњ плати визначаЇтьс¤ шл¤хом множенн¤ в≥дпрацьованих нормо-годин на тарифну ставку, а розм≥р прем≥й визначаЇтьс¤ шл¤хом множенн¤ суми погодинноњ зароб≥тноњ плати на визначений процент прем≥й.

ƒл¤ нарахуванн¤ основноњ зароб≥тноњ плати роб≥тникам-в≥др¤дникам необх≥дно мати п≥дсумок про њх вироб≥ток ≥ розц≥нки за виконан≥ роботи. ƒл¤ обл≥ку вироб≥тку продукц≥њ використовуютьс¤ р≥зн≥ первинн≥ документи, що залежать в≥д характеру виробництва, системи орган≥зац≥њ ≥ оплати прац≥. Ќа п≥дприЇмствах, в цехах з др≥бносер≥йним та ≥ндив≥дуальним характером виробництва використовуютьс¤ накопичувальн≥ чи разов≥ нар¤ди.

” сер≥йних виробництвах застосовуЇтьс¤ б≥льш досконала документац≥¤ - маршрутний лист, ¤кий виписуЇтьс¤ на всю парт≥ю продукц≥њ на весь шл¤х њњ обробки у даному цеху. ћаршрутний лист, на в≥дм≥ну в≥д нар¤ду виписуЇтьс¤ на всю роботу (вс≥ операц≥њ), виконувану р≥зними роб≥тниками дл¤ випуску в≥дпов≥дноњ парт≥њ продукц≥њ.

” масовому виробництв≥ застосовуЇтьс¤, ¤к правило, зм≥нний рапорт без маршрутного листка. ≤нколи ведетьс¤ журнал роб≥т типу табельноњ в≥домост≥, у ¤кому проти пр≥звища кожного роб≥тника щоденно проставл¤Їтьс¤ к≥льк≥сть однор≥дного вироб≥тку (кг, шт., тощо). ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ визначеного пер≥оду по кожному роб≥тнику п≥драховують п≥дсумок вироб≥тку.

ѕервинн≥ документи по обл≥ку вироб≥тку передаютьс¤ в бухгалтер≥ю, де вони перев≥р¤ютьс¤ ≥ групуютьс¤. якщо обл≥к ведетьс¤ на к≥лькох документах, то в бухгалтер≥њ складаЇтьс¤ нагромаджувальна карточка обл≥ку вироб≥тку.

Ќа п≥дстав≥ цих первинних та групових документ≥в зд≥йснюЇтьс¤ нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати, ¤ка визначаЇтьс¤ множенн¤м встановленоњ розц≥нки за одиницею вироб≥тку на к≥льк≥сть вироб≥в. ѕри в≥др¤дно-прем≥альн≥й зароб≥тн≥й плат≥ в≥дзначаЇтьс¤ норма вироб≥тку.

¬ тому випадку, коли робота зд≥йснюЇтьс¤ колективом по в≥др¤дн≥й форм≥ оплати прац≥, то пор¤док визначенн¤ зароб≥тноњ плати такий:

1) визначаЇтьс¤ зароб≥ток по тарифу кожного роб≥тника ≥ бригади в ц≥лому множенн¤м ставок тарифних в≥дпов≥дного розр¤ду на к≥льк≥сть годин;

2) визначаЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнт розпод≥лу ¤к в≥дношенн¤ м≥с¤чного зароб≥тку бригади на загальний зароб≥ток по тарифам;

3) визначаЇтьс¤ сума зароб≥тноњ плати кожного роб≥тника шл¤хом множенн¤ зароб≥тноњ плати за тарифом кожного члена бригади на коеф≥ц≥Їнт розпод≥лу.

Ѕригадирам ≥з числа роб≥тник≥в-в≥др¤дник≥в, не зв≥льнених в≥д основноњ роботи, нараховують доплати за кер≥вництво бригадою.

–озпод≥л зароб≥тноњ плати м≥ж членами бригади проводитьс¤ з урахуванн¤м коеф≥ц≥Їнт≥в трудовоњ участ≥ дл¤ кожного роб≥тника. ÷е р≥шенн¤ оформлюють протоколом, ¤кий здають у в≥дд≥л≥ прац≥ ≥ зароб≥тноњ плати дл¤ розрахунку зароб≥тноњ плати.

Ќарахуванн¤ зароб≥тноњ плати зд≥йснюЇтьс¤ у розрахунково-плат≥жн≥й в≥домост≥ по кожному прац≥внику за њњ видами (в≥др¤дна, погодинна, прем≥њ та р≥зного виду нарахуванн¤). ƒо ≥ншоњ нарахувань в≥днос¤тьс¤ доплати за роботу в св¤тков≥ (вих≥дн≥ дн≥), роботу в понад урочний час, персональн≥ надбавки, ≥нш≥ доплати.

“акож одним з нарахувань Ї нарахуванн¤ допомоги по тимчасов≥й непрацездатност≥. ƒжерелом виплати ц≥Їњ допомоги Ї кошти фонду соц≥ального страхуванн¤. ќплата допомоги по тимчасов≥й непрацездатност≥ зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ листк≥в непрацездатност≥ ≥ табелю обл≥ку використаного часу.

–озм≥ри ц≥Їњ допомоги визначаютьс¤ виход¤чи ≥з середнього зароб≥тку за два попередн≥ м≥с¤ць роботи, що передували хвороб≥, к≥лькост≥ дн≥в хвороби ≥ трудового стажу роботи. ƒо фактичного зароб≥тку при цьому додають середньор≥чн≥ прем≥њ виробничого характеру в частц≥ цих двох м≥с¤ц≥в. Ўл¤хом д≥ленн¤ суми зароб≥тноњ плати (з в≥дпов≥дними добавками) на к≥льк≥сть робочих дн≥в за ц≥ два м≥с¤ц≥ одержимо середньоденний зароб≥ток, що не повинен перевищувати подв≥йноњ тарифноњ ставки, посадового окладу (кр≥м випадк≥в виробничого травматизму, профес≥йного захворюванн¤, а також захворюванн¤ внасл≥док чорнобильськоњ катастрофи). ќдержаний середньоденний зароб≥ток перемножують на к≥льк≥сть дн≥в хвороби, зазначених у листку непрацездатност≥.

Ќа кожному п≥дприЇмств≥ (орган≥зац≥њ) незалежно в≥д режиму роботи маЇ бути орган≥зований табельний обл≥к робочого часу.

“абель - це первинний документ з обл≥ку в≥дпрацьованого часу (додаток 1). “абел≥ необх≥дн≥ ¤к дл¤ обл≥ку використанн¤ робочого часу вс≥х категор≥й роб≥тник≥в, так ≥ дл¤ контролю за дотриманн¤м ними встановленого режиму роботи, розрахунк≥в з ними по зароб≥тн≥й плат≥ ≥ отриманн¤ ≥нформац≥њ про в≥дроблений час. “абель складаЇтьс¤ в одному прим≥рнику людиною, уповноваженою на його веденн¤. “абель в≥дкриваЇтьс¤ 1-го числа кожного м≥с¤ц¤ ≥ передаЇтьс¤ в бухгалтер≥ю 2 рази на м≥с¤ць:

- дл¤ коригуванн¤ суми виплат за першу половину м≥с¤ц¤ (аванса);

- дл¤ розрахунку зароб≥тноњ плати за м≥с¤ць.

“абельн≥ номера встановлюютьс¤ на п≥дприЇмств≥ в ц≥лому по пор¤дково-сер≥йн≥й систем≥, причому кожному виробничому п≥дрозд≥лу в≥дводитьс¤ сво¤ сер≥¤ номер≥в.

ќперативний обл≥к присутност≥ роб≥тник≥в та њх перебуванн¤ на робот≥ ведетьс¤ в ц≥лому по п≥дприЇмству чи по кожному виробничому п≥дрозд≥лу в спец≥альному табел≥ обл≥ку використанн¤ робочого часу (форма є“-12 - призначена не т≥льки дл¤ обл≥ку використанн¤ робочого часу, але й дл¤ розрахунку зароб≥тноњ плати, а форма є“-13 т≥льки дл¤ обл≥ку робочого часу).

“абельний обл≥к, тобто це Ї обл≥к присутност≥ на робот≥ та використанн¤ робочого часу, може проводитись двома методами:

- методом суц≥льноњ реЇстрац≥њ - кожний день по кожному роб≥тнику в≥дм≥чаЇтьс¤ в≥дроблений чи не в≥дроблений час з в казанн¤м поважноњ причини;

- методом в≥дхилень - в≥дм≥чаютьс¤ простоњ, неприбутт¤, понаднормов≥ та ≥нш≥ в≥дхиленн¤ в≥д нормального режиму роботи, а в≥дроблений час визначаЇтьс¤ т≥льки в к≥нц≥ м≥с¤ц¤.

“акож табельний обл≥к ведетьс¤ з використанн¤м табельних марок (жетон≥в), картковим - при використанн≥ контрольних годин; за допомогою контрольно-перепускних пристроњв та ≥нше. Ќа багатьох п≥дприЇмствах табельний обл≥к передаЇтьс¤ безпосередньо в виробнич≥ п≥дрозд≥ли, що спри¤Ї укр≥пленню дисципл≥ни. ¬иб≥р метода веденн¤ табельного обл≥ку обумовлюЇтьс¤ т≥льки зручн≥стю дл¤ п≥дприЇмства.

ќстаточно оформлений табель передаЇтьс¤ в бухгалтер≥ю, де використовуЇтьс¤ дл¤ розрахунку зароб≥тноњ плати роб≥тникам п≥дприЇмства.

¬с≥ первинн≥ документи по обл≥ку прац≥ та зароб≥тн≥й плат≥ в встановлений час передаютьс¤ до бухгалтер≥њ.

«ароб≥тна плата роб≥тникам за першу половину м≥с¤ц¤ може видаватись у вигл¤д≥ авансу, розрахованого виход¤чи з даних табел¤ про виконаний час та тарифноњ ставки. —ума аванс≥в пот≥м утримуЇтьс¤ з зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в, розрахованоњ за п≥дсумком м≥с¤ц¤.

¬ розрахунков≥ в≥домост≥ зараховуютьс¤ вс≥ виплати, ¤к≥ вход¤ть до фонду зароб≥тноњ плати, а також окрем≥, ¤к≥ не вход¤ть до нього, ¤кщо вони зараховуютьс¤ до середньоњ зароб≥тноњ плати та п≥дл¤гають ст¤гненню прибуткового податку.

Ќе зараховуютьс¤ до розрахунковоњ в≥домост≥ виплати, що не вход¤ть до фонду зароб≥тноњ плати та зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в, при п≥драхунку њх середн≥х розм≥р≥в; одноразов≥ допомоги та добов≥, пенс≥њ. ÷≥ суми виплачуютьс¤ окремо по розрахункових в≥домост¤х (т.ф. є“-53) чи видатковим касовим ордером (ф.є ќ-2).

ѕри визначенн≥ нарахованих сум зароб≥тноњ плати бухгалтер≥¤ проводить утриманн¤ ≥з зароб≥тноњ плати. –≥зниц¤ м≥ж нарахованою сумою зароб≥тноњ плати та утриманн¤м по кожному роб≥тнику складаЇ суму до видач≥.

«агальна сума, ¤ка належить до видач≥, складаЇ перех≥дну суму розрахунк≥в по зароб≥тн≥й плат≥, ¤ка погашаЇтьс¤ в наступному м≥с¤ц≥ шл¤хом видач≥ њњ гот≥вкою чи депонуванн¤ суми, ¤ка не була запитана.

ошти дл¤ виплати зароб≥тноњ плати отримують п≥дприЇмства по чеку розрахункового рахунку банку.

ќтриманн¤ зароб≥тноњ плати в≥дбуваЇтьс¤ по плат≥жних в≥домост¤х (ф.є“-53). ¬ в≥домост≥ вказуЇтьс¤ табельний номер, пр≥звище, ≥м'¤, по-батьков≥ роб≥тника та сума до видач≥.

Ѕухгалтер≥¤ п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) не т≥льки нараховуЇ зароб≥тну плату та р≥зн≥ доплати ≥ допомоги, але й також зд≥йснюЇ утриманн¤ ≥з зароб≥тноњ плати.

≤з зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в та службовц≥в можуть проводитис¤ утриманн¤ дозволен≥ законодавством: прибутковий податок (з суми вище неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в); утриманн¤ збору, п≥дл¤гаючого перерахуванню до ѕенс≥йного фонду (в розм≥р≥ 1% зароб≥тку, ¤кщо сукупний оподатковуваний дох≥д не перевищуЇ 150 грн. ≥ до 5% - ¤кщо такий дох≥д перевищуЇ 501 грн.); зб≥р на соц≥альне страхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤ (в розм≥р≥ 0,5% зароб≥тку); по судово-виконавчих документах (ал≥менти, штрафи та ≥н.). ” в≥дпов≥дност≥ до «акон≥в ”крањни " ѕро оплату прац≥) загальна сума утримань на повинна перевищувати 20% (а в окремих випадках, передбачених законодавством, - 50%) суми зароб≥тку, ¤кий залишаЇтьс¤ п≥сл¤ вирахувань прибуткового податку, в≥драхувань до ѕенс≥йного фонду та соц≥ального страхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤. ÷≥ обмеженн¤ не розповсюджуютьс¤ на утриманн¤ ≥з зароб≥тноњ плати при в≥дбуванн≥ покаранн¤ у вигл¤д≥ виправних роб≥т, а також при ст¤гненн≥ ал≥мент≥в на неповнол≥тн≥х д≥тей. Ќе дозвол¤ютьс¤ утриманн¤ ≥з вих≥дноњ допомоги, компенсац≥йних та ≥нших виплат.

ѕрибутковий податок з доход≥в громад¤н утримуЇтьс¤ у в≥дпов≥дност≥ з ƒекретом аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни " ѕро прибутковий податок з громад¤н" в≥д 26.12.92 є 13-22 та ≤нструкц≥Їю про прибутковий податок з громад¤н в≥д 21.04.93 є 12, а також «аконом ”крањни в≥д 13.02.98 є 129 <ѕро внесенн¤ зм≥н у ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро прибутковий податок з громад¤н"> в≥д 26.12.92 є 13-22 та «аконом ”крањни в≥д 23.03.99 є 539-XIV "ѕро внесенн¤ зм≥н в де¤к≥ законодавч≥ акти ”крањни".

«г≥дно з≥ ст. 128 «пѕ при кожн≥й виплат≥ зароб≥тноњ плати загальний розм≥р ус≥х утримань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством, - 50% зароб≥тноњ плати, ¤ка належить до виплати прац≥вников≥. ѕри утриманн¤х ≥з зарплати за дек≥лькома виконавчими листами за прац≥вником у будь-¤кому раз≥ повинно бути збережено 50% зарплати.

« суми доход≥в, отриманих прац≥вниками не по м≥сцю основноњ роботи, а також тими, що не мають пост≥йного м≥сц¤ проживанн¤ в ”крањн≥, податок утримуЇтьс¤ в розм≥р≥ 20% без врахуванн¤ п≥льг по м≥сцю його виплати.

«г≥дно з «аконом ”крањни прибутковий податок з сукупного оподатковуваного дохода громад¤н за м≥сцем роботи (служби, навчанн¤) розраховуЇтьс¤ по таких ставках:

ћ≥с¤чний сукупний дох≥д

(у неоподатковуваних м≥н≥мумах)

—тавки та розм≥ри податку

ƒо 17 грн. (з дохода в розм≥р≥ 1 неоподатковуваного м≥н≥муму) Ќе оподатковуЇтьс¤

¬≥д 18 грн. до 85 грн. (в≥д 1 до 5 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в)

10% в≥д дохода, ¤кий перевищуЇ 17 грн.

¬≥д 86 грн. до 170 грн. (в≥д 5 до 10 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в)

6грн. 80 коп. + 15% дох≥да, ¤кий перевищуЇ 85 грн.

¬≥д 171 грн. до 1020грн. (в≥д 10 до 60 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в)

19 грн. 55 коп. + 20% в≥д дох≥да, ¤кий перевищуЇ 170 грн.

¬≥д 1021 грн. до 1700 грн (в≥д 60 до 100 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в)

189 грн. 55 коп. + 30% в≥д дох≥да, ¤кий перевищуЇ 1020 грн.

¬≥д 1701 грн. ≥ вище (понад 100 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в) 393 грн. 55коп. + 40 % в≥д дох≥да, ¤кий перевищуЇ 1700 грн.

ѕри визначенн≥ сукупного оподатковуваного доходу враховуютьс¤ доходи, що отриман≥ в грошов≥й та натуральн≥й форм≥. ѕри цьому доходи, отриман≥ в натуральн≥й форм≥, зараховуютьс¤ до сукупного оподаткованого доходу за календарний р≥к по в≥льних ринкових ц≥нах, кр≥м доход≥в, отриманих в≥д с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, ¤к≥ визначаютьс¤ по ц≥нах продажу держав≥.

«аборон¤Їтьс¤ сплата прибуткового податку з громад¤н за рахунок засоб≥в п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, а також суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, окр≥м колективних с≥льськогосподарських п≥дприЇмств.

як ми побачили п≥дприЇмство зд≥йснюЇ нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати та проводить утриманн¤ ≥з зароб≥тноњ плати. Ќаприклад, на п≥дприЇмств≥ "—там≥на" дл¤ нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати та утриманн¤ з нењ, застосовуютьс¤ так≥ документи:

1)“абель обл≥ку робочого часу (додаток 1)

2)–озрахунково-плат≥жна в≥дом≥сть (додаток 2)

3)ќсобов≥ картки (додатки 3,4,5)

4)ƒов≥дка про суми виплачених доход≥в ≥ утримань податк≥в з ф≥зичних ос≥б (додаток 6)

5)ƒов≥дка про перерахунок прибуткового податку (додаток 7)

“акож наведу приклад нарахуванн¤ та утриманн¤ сум ≥з зароб≥тноњ плати на приклад≥ ф≥рми "—там≥на".

ќклад директора ф≥рми "—там≥на" ѕаламар¤ ≤гор¤ ≤вановича становить 200 грн.

–озрахунок зароб≥тною плати:

- основна зароб≥тна плата становить - 200 грн.

- у березн≥ 2000 р. ним були в≥дпрацьован≥ вс≥ 22 робочих дн≥в ≥ тому йому була нарахована зароб≥тна плата - 200 грн.

”триманн¤:

- було утримано прибутковий податок з основноњ зароб≥тноњ плати у сум≥ 25 грн. 55 коп. (200-170=30х0.2+19 грн. 55 коп.).

- утримано обов'¤зковий зб≥р до ѕенс≥йного фонду у сум≥ 4 грн.

(200х2%/100%).

- утримано зб≥р на обов'¤зкове страхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤ у сум≥ 1 грн. (200х0.5%/100%).

”сього утримань - 30 грн. 55 коп.

ƒо виплати - 169 грн. 45 коп. (див. додаток 2).

3. —интетичний та анал≥тичний обл≥к нарахувань та вирахувань зароб≥тноњ плати.

ѕ≥сл¤ розрахунковоњ обробки первинних документ≥в по обл≥ку вироб≥тку, в≥дпрацьованого часу та ≥ншоњ вих≥дноњ ≥нформац≥њ дл¤ розрахунк≥в по оплат≥ прац≥, складаютьс¤ розрахунков≥ в≥домост≥, ¤к≥ узагальнюють статистичн≥ дан≥ по розрахунках з роб≥тниками та службовц¤ми.

Ќаступним етапом розрахунковоњ роботи по розрахунках з роб≥тниками та службовц¤ми Ї формуванн¤ даних синтетичного обл≥ку розрахунк≥в та зв≥тност≥. ƒл¤ обл≥ку розрахунк≥в по оплат≥ прац≥ застосовуЇтьс¤ рахунок 66 "–озрахунки з оплати прац≥". ÷ей рахунок пасивний, балансовий, розрахунковий. Ќа рахунку 66 "–озрахунки з оплати прац≥" ведетьс¤ узагальненн¤ ≥нформац≥њ про розрахунки з персоналом, ¤кий в≥дноситьс¤ ¤к до обл≥кового, так ≥ до не обл≥кового складу п≥дприЇмства, - з оплати прац≥ (за вс≥ма видами зароб≥тноњ плати, прем≥й, допомог тощо), а також розрахунки за не одержану персоналом у встановлений терм≥н суму з оплати прац≥ (розрахунки з депонентами).

–ахунок 66 "–озрахунки з оплати прац≥ " маЇ так≥ субрахунки:

661 - "–озрахунки за зароб≥тною платою"

662 - "–озрахунки з депонентами"

ѕри нарахуванн≥ зароб≥тноњ плати кредитуЇтьс¤ рахунок "–озрахунки з оплати прац≥" й дебетуютьс¤ рахунки в залежност≥ в≥д вид≥в виробництв (основного, допом≥жного), де виконувались роботи, характер цих роб≥т, категор≥њ роб≥тник≥в, а також в≥д виду зароб≥тноњ плати (основна, додаткова). “ому за кредитом рахунку 66 "–озрахунки з оплати прац≥" в≥дображаЇтьс¤ нарахована прац≥вникам п≥дприЇмства основна та додаткова зароб≥тна плата, прем≥њ, допомога за тимчасовою непрацездатн≥стю, ≥нш≥ нарахуванн¤, за дебетом - виплата зароб≥тноњ плати, прем≥њ, допомоги тощо, а також суми утриманих податк≥в, платеж≥в за виконавчими документами, варт≥сть одержаних матер≥ал≥в, продукц≥њ та товар≥в у рахунок зароб≥тноњ плати та ≥нш≥ утриманн¤ ≥з сум оплати прац≥ персоналу.

Ќарахован≥, але не одержан≥ персоналом у встановлений строк (через нез'¤вленн¤ одержувач≥в) суми з оплати прац≥, в≥дображаютьс¤ за дебетом субрахунку 661 "–озрахунки за зароб≥тною платою" та кредитом субрахунку 662 "–озрахунки з депонентами".

¬илучен≥ з банку грошов≥ кошти на видачу вказаноњ зароб≥тноњ плати, але не виплачен≥ у встановлений терм≥н повертаютьс¤ у банк, ¤кий видаЇ њх пот≥м на першу вимогу п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ).

јнал≥тичний обл≥к депонованоњ зароб≥тноњ плати ведетьс¤ у книз≥ (картках) обл≥ку депонованих сум або безпосередньо в реЇстрах невиданоњ зароб≥тноњ плати, ¤к≥ складаютьс¤ касиром.

ѕри розрахунках ≥з працюючими при ручному способ≥ обробки документ≥в суми внос¤ть у розрахунков≥ в≥домост≥ або розрахунково-плат≥жн≥ в≥домост≥. –озрахунков≥ в≥домост≥ по зароб≥тн≥й плат≥ працюючих за м≥с¤ць складаютьс¤ з розд≥л≥в "Ќарахуванн¤ зароб≥тноњ плати", "¬≥драховано, передано, внесено, виплачено", "Ќалежить на 1 число сума до виплати".

–озрахунково-плат≥жн≥ в≥домост≥ виконують подв≥йну функц≥ю: по-перше, за њх допомогою виконуютьс¤ розрахунки з працюючими, по-друге, вони Ї формою анал≥тичного обл≥ку рахунка 66 "–озрахунки з оплати прац≥".

јнал≥тичний обл≥к розрахунк≥в з персоналом ведетьс¤ за кожним прац≥вником, видами виплат та утримань. —ума вс≥х нарахувань зароб≥тноњ плати по кожному анал≥тичному рахунку (тобто по кожному прац≥вников≥) дор≥внюЇ кредитовому обороту синтетичного рахунка 66 за зв≥тн≥й м≥с¤ць, тобто сум≥ нарахованоњ зароб≥тноњ плати по цеху, в≥дд≥лу та п≥дприЇмству у ц≥лому. —ума ус≥х утримань по анал≥тичних рахунках дор≥внюЇ дебетовому обороту синтетичного рахунку 66 "–озрахунки з оплати прац≥".

ѕо кредиту субрахунку 661 "–озрахунки за зароб≥тною платою" в≥дображаЇтьс¤ нарахована зароб≥тна плата прац≥вникам за зв≥тн≥й м≥с¤ць. ѕри утворенн≥ у встановленому пор¤дку резерву на оплату в≥дпусток прац≥вникам ≥ винагород на вислугу рок≥в (¤к≥ виплачуютьс¤ один раз на р≥к) нарахован≥ в рахунок цього резерву суми в≥днос¤тьс¤ з кредиту субрахунку 661 "–озрахунки за зароб≥тною платою" у дебет рахунка 47 "«абезпеченн¤ майбутн≥х витрат ≥ платеж≥в ".

ѕри нарахуванн≥ зароб≥тноњ плати за час в≥дпустки сл≥д мати на уваз≥, що в≥дпов≥дно до пункту 1.4 ≤нструкц≥њ є 323 суми кошт≥в, нарахован≥ за щор≥чн≥ ≥ додатков≥ в≥дпустки, включаютьс¤ до фонду оплати прац≥ зв≥тного м≥с¤ц¤ т≥льки в сум≥, ¤ка припадаЇ на дн≥ в≥дпустки у зв≥тному м≥с¤ц≥. —уми, ¤к≥ припадають на дн≥ в≥дпустки в наступному м≥с¤ц≥, включаютьс¤ до фонду оплати прац≥ в наступному м≥с¤ц≥. р≥м того, необх≥дно мати на уваз≥, що в≥дпов≥дно до пункту "в" пункту 9.4 ≤нструкц≥њ є 12 ≥з суми в≥дпускних, ¤к≥ припадають на неповний наступний м≥с¤ць, при виход≥ у в≥дпустку прибутковий податок не утримуЇтьс¤. ѕрибутковий податок ≥з цих сум утримуЇтьс¤ п≥сл¤ поверненн¤ з в≥дпустки за сукупн≥стю ≥з зароб≥тком за повний м≥с¤ць у загальному пор¤дку.

“аким чином, зароб≥тна плата за чергов≥ ≥ додатков≥ в≥дпустки в≥дображаЇтьс¤ в поточному м≥с¤ц≥ по кредиту субрахунку 661 ≥ дебету рахунк≥в з обл≥ку затрат на виробництво або роб≥т т≥льки в сум≥, ¤ка припадаЇ на дн≥ в≥дпустки у даному зв≥тному м≥с¤ц≥. «ароб≥тна плата, нарахована за чергов≥ додатков≥ в≥дпустки, ¤к≥ припадають на дн≥ в≥дпустки наступного м≥с¤ц¤, по кредиту субрахунку 661 повинна в≥дображатись в наступному м≥с¤ц≥, а у зв≥тному м≥с¤ц≥ на виплачен≥ з каси п≥дприЇмства суми в≥дпускних виплат зд≥йснюЇтьс¤ лише запис по дебету субрахунку 661 ≥ кредиту рахунка 30 " аса".

—уми допомоги, ¤к≥ нараховуютьс¤ з тимчасовоњ непрацездатност≥, та ≥нш≥ суми, що виплачуютьс¤ за рахунок в≥драхувань на соц≥альне страхуванн¤, в≥днос¤тьс¤ з кредиту субрахунку 661 у дебет рахунка 65 "–озрахунки за страхуванн¤м".

ќсновн≥ проводки по нарахуванню та утриманню ≥з зароб≥тноњ плати

є п/п

Ќайменуванн¤ господарськоњ операц≥њ Ѕухгалтерська проводка

ƒт т

1 Ќарахована зароб≥тна плата за ремонт основних засоб≥в роб≥тникам основного й допом≥жного виробництв та ≥н. . 23 661

2 Ќарахована зароб≥тна плата ≥нженерно-техн≥чним прац≥вникам ≥ адм≥н≥стративному персоналу. 91,92 661

3 Ќарахована зароб≥тна плата за роботи, що належать до витрат майбутн≥х пер≥од≥в. 39 661

4 Ќарахована зароб≥тна плата прац≥вникам, зайн¤тим збутом ≥ реал≥зац≥Їю продукц≥њ. 93 661

5 Ќарахована оплата, пов'¤зана з виправленн¤м браку продукц≥њ. 24 661

6 Ќарахована зароб≥тна плата торговим прац≥вникам, прац≥вникам посередницьких п≥дприЇмств. 92,93,

94 661

7 Ќарахован≥ суми оплати прац≥, пов'¤зан≥ з операц≥¤ми по вибуттю (реал≥зац≥њ) основних засоб≥в. 972 661

8 Ќарахован≥ суми за рахунок в≥драхувань на соц≥альне страхуванн¤ (за л≥карн¤ними листками та ≥н.). 652 661

9 Ќестач≥, ран≥ше в≥днесен≥ за рахунок винних ос≥б, списан≥ за рахунок п≥дприЇмства. 92 661

10 Ќарахован≥ суми оплати прац≥ роб≥тникам основного виробництва. 23 661

11 Ќарахована зароб≥тна плата за роботи, виконан≥ за рахунок кошт≥в ц≥льового ф≥нансуванн¤. 48 661

12 Ќарахована зароб≥тна плата за рахунок резерву наступних платеж≥в. 47 661

13 Ќарахована матер≥альна допомога (оздоровча тощо). 65 661

14 Ќарахована вих≥дна допомога передбачена д≥ючим законодавством. 23,91,

92 661

15 ƒепонована зароб≥тна плата 661 662

16 Ќарахована зароб≥тна плата прац≥вникам за роботу, пов'¤зану з л≥кв≥дац≥Їю стих≥йного лиха, пожеж тощо. 991 661

17 ѕовернут≥ до каси надлишки нарахованих сум (переплата) 30 661

18 ¬иплачен≥ з каси зароб≥тна плата, суми за л≥карн¤ними листками. 661 30

19 ¬≥драхован≥ ≥з зароб≥тноњ плати прибутковий податок ≥ зб≥р на випадок безроб≥тт¤. 661 641

20 ¬≥драхован≥ ≥з нарахованоњ зароб≥тноњ плати працюючих 1 % - 2% до ѕенс≥йного фонду. 661 651

21 ¬≥драхован≥ ≥з зароб≥тноњ плати проф.внески, 1% 661 685

22 ¬≥драхован≥ ≥з зароб≥тноњ плати перевитрачен≥ п≥дзв≥тн≥ суми. 661 372

23 —плачено за подарунки. 68 31

¬идан≥ подарунки прац≥вникам п≥дприЇмства, речов≥ призи та матер≥альна допомога (придбан≥ з урахуванн¤м ѕƒ¬):

а) що не перевищують 12 м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати в розрахунку за р≥к:

- видан≥ подарунки прац≥вникам п≥дприЇмства 661 68

- списана варт≥сть подарунк≥в за рахунок кошт≥в

п≥дприЇмства. 48 661

- нарахуванн¤ на варт≥сть подарунк≥в до ѕенс≥йного фонду 32% . 91 651

б) що перевищують 12 м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати у розрахунку за р≥к:

- видан≥ подарунки прац≥вникам п≥дприЇмства 661 68

- списана варт≥сть подарунк≥в за рахунок кошт≥в п≥дприЇмства 48 661

- нарахуванн¤ на варт≥сть подарунк≥в, речових приз≥в та матер≥альну допомогу 91 651

- прибутковий податок (у склад≥ сукупного оподатковуваного доходу прац≥вника за м≥с¤ць 661 641

- в≥драхуванн¤ ≥з сукупного оподатковуваного доходу (750грн. +300грн.)*2% - до ѕенс≥йного фонду 661 651

- зб≥р на випадок безроб≥тт¤ (750грн.+300грн.)*0,5% 661 65

4. ќбл≥к страхуванн¤ роб≥тник≥в п≥дприЇмств.

—оц≥альне страхуванн¤ - це одна з гарант≥й зд≥йсненн¤ прав працюючих на матер≥альне забезпеченн¤.

¬досконаленн¤ зв'¤зк≥в п≥дприЇмства з органами державного соц≥ального страхуванн¤ викликало певн≥ зм≥ни в орган≥зац≥њ бухгалтерського обл≥ку, контролю та зв≥тност≥ њх розрахункових стосунк≥в.

ќсновними об'Їктами на п≥дприЇмств≥ Ї: суми нарахованих страхових внеск≥в; суми нарахувань до ѕенс≥йного фонду та витрат, вироблених за рахунок соц≥ального страхуванн¤ та ѕенс≥йного фонду.

ѕ≥дприЇмства робл¤ть утриманн¤ за державне соц≥альне страхуванн¤ у встановлених в≥дсотках до зароб≥тноњ плати.

¬ бухгалтерському обл≥ку це в≥дображаЇтьс¤ по кредиту рахунка 65 "–озрахунки за страхуванн¤м", по в≥дпов≥дних субрахунках в кореспонденц≥њ з рахунками витрат п≥дприЇмства, на ¤к≥ була в≥днесена нарахована зароб≥тна плата роб≥тникам п≥дприЇмства.

ожного м≥с¤ц¤ робл¤тьс¤ утриманн¤ з нарахованоњ зароб≥тноњ плати 1% (до 150 грн.), та 2% (б≥льше 150 грн.) до ѕенс≥йного фонду, в≥дображаЇтьс¤ це в бухгалтерському обл≥ку записом дебет 65 "–озрахунки за страхуванн¤м" субрахунок 1 "«а пенс≥йним забезпеченн¤м" та кредиту рахунка 66 "–озрахунки по оплат≥ прац≥".

„астина державних страхових засоб≥в використовуЇтьс¤ безпосередньо на п≥дприЇмствах п≥д контролем м≥сцевих профсп≥лок, а друга частина - через в≥дпов≥дн≥ державн≥ органи.

¬ залежност≥ в≥д характеру використанн¤ засоб≥в соцзабезпеченн¤ та соцстрахуванн¤ передбачено наступний пор¤док њх обл≥ку.

Ќа п≥дприЇмствах найб≥льш поширеним видом використанн¤ засоб≥в соц≥ального страхуванн¤ Ї оплата л≥карн¤них непрацездатност≥. Ќарахуванн¤ допомог роб≥тникам тимчасовоњ непрацездатност≥ (у зв'¤зку з хворобою, ваг≥тн≥стю та ≥н.) робитьс¤ за рахунок засоб≥в фонду соц≥ального страхуванн¤ та в обл≥ку в≥дображаЇтьс¤ записом - дебет рахунку 651 "«а пенс≥йним забезпеченн¤м" та кредит рахунку 66 "–озрахунки по оплат≥ прац≥".

¬иплати допомог одночасного характеру (у зв'¤зку з народженн¤м дитини чи похованн¤м) в≥дображаютьс¤ по дебету рахунку 65 "–озрахунки за страхуванн¤м" у кореспонденц≥њ з рахунком 30 " аса".

якщо п≥дприЇмство допустило порушенн¤ в област≥ охорони прац≥, то потерп≥лий роб≥тник отримуЇ допомогу не з засоб≥в фонду соц≥ального страхуванн¤, а за рахунок засоб≥в п≥дприЇмства. ÷≥ витрати в≥днос¤ть на витрати п≥дприЇмства, а в обл≥ку в≥дображають записом дебет рахунку 92 "јдм≥н≥стративн≥ втирати" кредит рахунку 65 "–озрахунки за страхуванн¤м", а виплату допомоги роб≥тнику - дебет рахунку 66 , кредит рахунку 30 " аса".

«а рахунок засоб≥в фонду соц≥ального страхуванн¤ п≥дприЇмствам дозволено вести доплати на д≥Їтхарчуванн¤, надане роб≥тникам в столових. ÷ей вид використанн¤ засоб≥в в≥дображаЇтьс¤ по дебету рахунку 65 "–озрахунки за страхуванн¤м" та кредиту рахунку 37 "–озрахунки з р≥зними деб≥торами" та 685 "–озрахунки з ≥ншими кредиторами".

ѕ≥дприЇмства по м≥сцю знаходженн¤ повинн≥ зареЇструватись до ѕенс≥йного фонду ”крањни та кожного кварталу по встановлен≥й сум≥ в≥дпов≥дати за нарахован≥ та використан≥ суми. ≤з засоб≥в ѕенс≥йного фонду виплачуютьс¤ допомоги за догл¤дом за дитиною, пенс≥њ роб≥тникам пенс≥онерам та ≥нш≥ виплати, передбачен≥ законодавством ”крањни. ¬иплати допомог ≥ пенс≥й в обл≥ку в≥дображаЇтьс¤ по дебету рахунка 65 "–озрахунки за страхуванн¤м" субрахунок 1 "«а пенс≥йним забезпеченн¤м" та кредиту рахунку 30 " аса".

¬≥драхуванн¤ на соц≥альне забезпеченн¤ в≥дображаЇтьс¤ в бухгалтерському обл≥ку по кредиту рахунка 65 "–озрахунки за страхуванн¤м" в≥дпов≥дним субрахунк≥в та дебету тих рахунк≥в, на ¤к≥ в≥дноситьс¤ нарахована зароб≥тна плата та ≥нш≥ нарахуванн¤, - 23, 91, 94, 95 та ≥нш≥.

ѕ≥сл¤ в≥дображенн¤ вс≥х операц≥й на рахунку 65 "–озрахунки за страхуванн¤м" виводитьс¤ к≥нцеве становище рахункових стосунк≥в п≥дприЇмства з в≥дпов≥дними органами соц≥ального страхуванн¤ та забезпеченн¤.

5. јвтоматизац≥¤ розрахунк≥в по зароб≥тн≥й плат≥.

Ќа сьогодн≥шн≥й день дуже широко використовуютьс¤ засоби обчислювальноњ техн≥ки - це призвело до по¤ви нових прийом≥в та метод≥в орган≥зац≥њ обл≥ку. ¬≥дм≥нною њх особлив≥стю Ї можлив≥сть складанн¤ в автоматичному режим≥ машинограм, узагальнюючих обл≥кову ≥нформац≥ю в розр≥зах, необх≥дних дл¤ управл≥нн¤, контролю, анал≥зу та складанн¤ бухгалтерськоњ зв≥тност≥.

Ќин≥ в≥дбуваЇтьс¤ швидке оснащенн¤ орган≥зац≥й компю`терами. ¬они дозвол¤ють накопичувати дан≥ ¤к безпосередньо в обл≥кових реЇстрах (карточках, в≥льних листах та ≥н.) так ≥ на машинних нос≥¤х ≥нформац≥њ (наприклад, на жорсткому диску, дискетах).

¬≥дносно просто можна засвоњти та експлуатувати компю`тери в ¤кост≥ персональноњ техн≥ки, оснащувати ними бухгалтер≥в ≥ на њх основ≥ створювати автоматизован≥ робоч≥ м≥сц¤ (ј–ћ) бухгалтера. ќдним з обов`¤зкових умов автоматизац≥њ та обл≥ку Ї на¤вн≥сть програми реЇстрац≥њ та обробки бухгалтерських даних. ¬они включають розробку технолог≥й автоматизованого отриманн¤ обробки ≥нформац≥њ, в тому числ≥:

- первинн≥ документи, пристосован≥ до њх автоматизованоњ обробки;

- документооб≥г, розрахований на обробку обл≥кових даних на компю`терах;

- коди;

- зв≥тн≥ розробки, отриман≥ автоматично;

- програми роб≥т обчислювальноњ техн≥ки;

- технолог≥чн≥ та ≥нструментальн≥ карти, ¤к≥ формал≥зують пор¤док виконанн¤ роб≥т на вс≥х етапах технолог≥чного процесу обробки ≥нформац≥њ, зараховуючи використанн¤ отриманих машинограм.

ѕри цьому програми обробки бухгалтерськоњ ≥нформац≥њ повинн≥ бути адаптован≥ до правил веденн¤ бухгалтерського обл≥ку. ÷е в≥дноситьс¤ до поданн¤ бухгалтерських реЇстр≥в в зручному дл¤ читанн¤ вигл¤д≥, неможлив≥сть несанкц≥онованих виправлень в записах та ≥н.

ќрган≥зац≥¤ самост≥йно обираЇ форми та методи бухгалтерського обл≥ку виход¤чи з обЇ`му обл≥кових роб≥т, на¤вност≥ обчислювальноњ техн≥ки та ≥нших умов. ¬они можуть не т≥льки використовувати рекомендован≥ форми, але й розробл¤ти своњ, зараховуючи форми бухгалтерських реЇстр≥в, програму реЇстрац≥њ та обробки ≥нформац≥њ. –азом з тим вони повинн≥ дотримуватись загальних методолог≥чних принцип≥в, встановлених в централ≥зованому пор¤дку, а також технолог≥њ обробки обл≥кових даних.

« переходом до прогресивних форм обл≥ку кардинально зм≥нюЇтьс¤ характер та зм≥ст бухгалтерськоњ роботи, скорочуЇтьс¤ питома вага техн≥чних процес≥в, заснованих на ручн≥й прац≥. √оловним дл¤ обл≥кового персоналу стають функц≥њ орган≥затор≥в процесу обробки економ≥чноњ ≥нформац≥њ.

—пос≥б обробки господарських операц≥й при веден≥ бухгалтерського обл≥ку чинить ≥стотний вплив на орган≥зац≥йну структуру ф≥рми, а також на процедури та методи внутр≥шнього контролю. омп'ютерна технолог≥¤ характеризуЇтьс¤ р¤дом особливостей, ¤к≥ потр≥бно враховувати при оц≥нц≥ умов та процедур контролю.

Ќижче показан≥ в≥дм≥нност≥ комп'ютерноњ обробки даних в≥д неавтоматизованоњ.

" омп'ютерна обробка припускаЇ використанн¤ одних ≥ тих команд при виконанн≥ ≥дентичних операц≥й бухгалтерського обл≥ку, що практично виключаЇ по¤ву випадкових помилок, зазвичай присутн≥х ручн≥й обробц≥. Ќапроти, програмн≥ помилки привод¤ть до неправильн≥й обробки вс≥х ≥дентичних операц≥й при однакових умовах.

" омп'ютерна система може зд≥йснювати безл≥ч процедур внутр≥шнього контролю, ¤к≥ в неавтоматизованих системах виконують р≥зн≥ спец≥ал≥сти. “ака ситуац≥¤ залишаЇ спец≥ал≥стам, що мають доступ до комп'ютеру, можлив≥сть втручанн¤ в ≥нш≥ функц≥њ. ¬ п≥дсумку комп'ютерн≥ системи можуть вимагати введенн¤ додаткових м≥р дл¤ п≥дтримки контролю на необх≥дному р≥вн≥, ¤кий в неавтоматизованих системах дос¤гаЇтьс¤ простим под≥лом функц≥й. ƒо под≥бних м≥р може в≥дноситись система парол≥в, ¤к≥ запоб≥гають д≥њ, не допустим≥ з≥ сторони спец≥ал≥ст≥в, ¤к≥ мають доступ до ≥нформац≥њ про активи та обл≥ков≥ документи через терм≥нал в д≥алоговому режим≥.

" ” пор≥вн¤нн≥ з неавтоматизованими системами бухгалтерського обл≥ку комп'ютерн≥ системи б≥льш в≥дкрит≥ дл¤ несанкц≥онованого доступу, включаючи ос≥б, що зд≥йснюють контроль. ¬они також в≥дкрит≥ дл¤ прихованоњ зм≥ни даних ≥ пр¤мого чи непр¤мого одержанн¤ ≥нформац≥њ про активи. „им менше людина втручаЇтьс¤ в машинну обробку операц≥й обл≥ку, тим нижче можлив≥сть ви¤вленн¤ помилок ≥ неточностей. ѕомилки, допущен≥ при розробц≥ чи коригуванн≥ прикладних програм, можуть залишатис¤ непом≥ченими прот¤гом тривалого пер≥оду.

" омп'ютерн≥ системи дають у руки адм≥н≥страц≥њ широкий наб≥р анал≥тичних засоб≥в, що дозвол¤ють оц≥нювати ≥ контролювати д≥¤льн≥сть ф≥рми. Ќа¤вн≥сть додаткового ≥нструментар≥ю забезпечуЇ зм≥цненн¤ системи внутр≥шнього контролю в ц≥лому ≥, таким чином, зниженн¤ ризику його неефективност≥. “ак, результати звичайного з≥ставленн¤ фактичних значень коеф≥ц≥Їнта витрат ≥з плановими, а також зв≥ренн¤ рахунк≥в надход¤ть до адм≥н≥страц≥њ б≥льш регул¤рно при комп'ютерн≥й обробц≥ ≥нформац≥њ. р≥м того, де¤к≥ прикладн≥ програми накопичують статистичну ≥нформац≥ю про роботу комп'ютера, ¤ку можна використовувати з метою контролю фактичного ходу обробки операц≥й бухгалтерського обл≥ку.

" омп'ютерна система може виконувати де¤к≥ операц≥њ автоматично, причому њхнЇ санкц≥онуванн¤ не обов'¤зкове документуЇтьс¤, ¤к це робитьс¤ в неавтоматизованих системах бухгалтерського обл≥ку, оск≥льки сам факт прийн¤тт¤ такоњ системи в експлуатац≥ю адм≥н≥страц≥Їю припускаЇ в не¤вному вид≥ на¤вн≥сть в≥дпов≥дних санкц≥й.

Ќа сучасний момент ≥снуЇ досить велика к≥льк≥сть ун≥версальних комплекс≥в веденн¤ бухгалтерського обл≥ку, що призначен≥ не т≥льки дл¤ автоматизац≥њ обл≥ку прац≥ ≥ зароб≥тноњ плати на малому п≥дприЇмств≥, але ≥ дл¤ веденн¤ всього бухгалтерського обл≥ку, ¤к на малих так ≥ на великих п≥дприЇмствах.

Ќаприклад - 1—: Ѕухгалтер≥¤

ѕрограма 1—:Ѕухгалтер≥¤ Ї ун≥версальною бухгалтерською програмою ≥ призначена дл¤ веденн¤ синтетичного й анал≥тичного бухгалтерського обл≥ку по р≥зних розд≥лах.

јнал≥тичний обл≥к ведетьс¤ по об'Їктах анал≥тичного обл≥ку (субконто) у натуральному ≥ варт≥сному вираженн¤х. ѕрограма надаЇ можлив≥сть ручного й автоматичного введенн¤ проводок. ”с≥ проводки занос¤тьс¤ в журнал операц≥й. ѕри перегл¤д≥ проводок у журнал≥ операц≥й њх можна обмежити дов≥льним тимчасовим ≥нтервалом, групувати ≥ шукати по р≥зних параметрах проводок.

р≥м журналу операц≥й програма п≥дтримуЇ к≥лька списк≥в дов≥дковоњ ≥нформац≥њ (дов≥дник≥в):

o план рахунк≥в;

o список вид≥в об'Їкт≥в анал≥тичного обл≥ку;

o списки об'Їкт≥в анал≥тичного обл≥ку (субконто);

o констант ≥ т.д.

Ќа п≥дстав≥ введених проводок може бути виконаний розрахунок п≥дсумк≥в. ѕ≥дсумки можуть виводитис¤ за квартал, р≥к, м≥с¤ць ≥ за будь-¤кий пер≥од, обмежен≥ двома датами. –озрахунок п≥дсумк≥в може виконуватис¤ по запиту й одночасно з введенн¤м проводок (в останньому випадку не потр≥бно перерахуванн¤).

ѕ≥сл¤ розрахунку п≥дсумк≥в програма формуЇ р≥зн≥ в≥домост≥:

" зведен≥ проводки;

" оборотно-сальдову в≥дом≥сть;

" оборотно-сальдову в≥дом≥сть по об'Їктах анал≥тичного обл≥ку;

" картка рахунку;

" картка рахунку по одному об'Їкт≥ анал≥тичного обл≥ку;

" анал≥з рахунку (аналог головноњ книги);

" анал≥з рахунку по датах;

" анал≥з рахунку по об'Їктах анал≥тичного обл≥ку;

" анал≥з об'Їкту анал≥тичного обл≥ку по вс≥х рахунках;

" картка об'Їкту анал≥тичного обл≥ку по вс≥х рахунках;

" журнальний ордер.

” програм≥ ≥снуЇ режим формуванн¤ дов≥льних зв≥т≥в, що дозвол¤Ї на де¤к≥й бухгалтерськ≥й мов≥ описати форму ≥ зм≥ст зв≥ту, включаючи в нього залишки й обороти по рахунках ≥ по об'Їктах анал≥тичного обл≥ку. «а допомогою даного режиму можуть бути реал≥зован≥ зв≥ти, надан≥ в податков≥ органи, кр≥м того даний режим використовуЇтьс¤ дл¤ створенн¤ внутр≥шн≥х зв≥т≥в дл¤ анал≥зу ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ в дов≥льн≥й форм≥.

р≥м того програма маЇ функц≥ю збереженн¤ резервноњ коп≥њ ≥нформац≥њ ≥ режим збереженн¤ в арх≥в≥ текстових документ≥в.

√оловне призначенн¤ арх≥вноњ коп≥њ - п≥дстрахуванн¤ в≥д втрати ≥нформац≥њ через поломку комп'ютера, перепад≥в напруги в електромереж≥, в≥рус≥в. јрх≥вну коп≥ю рекомендуЇтьс¤ збер≥гати щодн¤ (¤кщо ¬и працювали в цей день ≥з програмою) чи п≥сл¤ введенн¤ даних у великих обс¤гах. ћаЇ сенс тримати два вар≥анти арх≥вноњ коп≥њ: останн≥й ≥ передостанн≥й. Ќаприклад, сьогодн≥ ¬и збережете коп≥ю на дискет≥ 1, завтра - на дискет≥ 2, а п≥сл¤завтра - знову на дискет≥ 1 ≥ т.д. ÷е захистить ¬ас в≥д втрати ≥нформац≥њ через не¤к≥сн≥ дискети. ƒискети рекомендуЇтьс¤ п≥дписувати: номер дискети, дата створенн¤ коп≥њ.

ѕрограма може бути ц≥лком побудована бухгалтером на поточне законодавство ≥ конкретн≥ форми обл≥ку.

омплекс автоматизац≥њ обл≥ку на п≥дприЇмств≥ може бути створений на баз≥ табличного процесора Excel 97, що Ї одним з найб≥льш попул¤рних пакет≥в програм, призначених дл¤ створенн¤ табличних документ≥в. «апропонован≥ ним засоби дозвол¤ють вир≥шувати р≥зноман≥тн≥ задач≥ в≥д розрахунку величини прибуткового податку до складанн¤ ф≥нансового зв≥ту великоњ компан≥њ. —истема волод≥Ї могутн≥ми обчислювальними можливост¤ми, чудовими засобами складанн¤ д≥ловоњ граф≥ки, обробки текст≥в, веденн¤ баз даних.

–обота з табличним процесором Excel дозвол¤Ї:

" використовувати дл¤ збереженн¤ взаЇмозалежних таблиць робочу книгу, що складаЇтьс¤ з окремих аркуш≥в, ¤к≥ можна в процес≥ роботи видал¤ти, перейменовувати, переставл¤ти м≥сц¤ми, коп≥ювати ≥ ховати;

" застосовувати зручн≥ засоби коригуванн¤ даних у таблиц≥, використовувати широкий спектр можливостей роботи з фрагментами;

" дл¤ розрахунк≥в кр≥м написанн¤ формул використовувати великий наб≥р вбудованих функц≥й, дл¤ завданн¤ ¤ких може застосовуватис¤ ћайстер функц≥й;

" застосовувати ≥мена дл¤ посиланн¤;

" зд≥йснювати належне оформленн¤ таблиць - застосовувати р≥зноман≥тн≥ шрифти, способи вир≥внюванн¤ тексту ≥ чисел, зм≥ни ширини стовпц≥в ≥ висоти р¤дк≥в, затемненн¤ й обрамленн¤ осередк≥в;

" застосовувати р≥зноман≥тн≥ формати в≥дображенн¤ числових даних;

" дл¤ граф≥чного представленн¤ даних роб≥тника листа застосовувати широкий наб≥р д≥аграм; належним образом оформл¤ти њхн≥й ≥ друкувати;

" виконувати зв≥д даних з дек≥лькох таблиць шл¤хом њхньоњ консол≥дац≥њ;

" автоматично розраховувати пром≥жков≥ п≥дсумки, створювати зведен≥ таблиц≥;

ќдн≥Їю з переваг даного комплексу Ї те, що в≥н ц≥лком сум≥сний ≥з програмою автоматизац≥њ обл≥ку 1—:Ѕухгалтер≥¤ (будь-¤ких верс≥й). ћожливост≥ вище описаного ≥ндив≥дуального комплексу автоматизац≥њ обл≥ку дозвол¤ють дуже швидко ≥ легко перенести в нього вс≥ обл≥ков≥ дан≥ з 1—:Ѕухгалтер≥њ.

¬исновок

«ароб≥тна плата - це точка перетину ≥нтерес≥в багатьох: п≥дприЇмства; прац≥вника, податковоњ, фонд≥в тощо. ожна з цих стор≥н оц≥нюЇ значенн¤ зароб≥тноњ плати , ¤кщо не ¤к найважлив≥ших . ” зв'¤зку з цим важко переоц≥нити значенн¤ роботи бухгалтера , пов'¤заноњ з обл≥ком витрат на оплату прац≥. ¬она , ¤к правило, найб≥льш складна та трудом≥стка. ѕомилка у нарахуванн≥ зароб≥тноњ плати автоматично призводить до ц≥лоњ сер≥њ помилок ≥ порушень, ¤к≥ Ї найважчими за своњми насл≥дками. ™ т≥льки один спос≥б уникнути таких помилок-абсолютно точно знати, ¤к проводити будь-¤к≥ розрахунки, - пов'¤зан≥ ≥з зароб≥тною платою.

ѕитанн¤ нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати, а також податкового ≥ бухгалтерського обл≥ку оплати прац≥ займають особливе м≥сце в робот≥ бухгалтер≥њ кожного п≥дприЇмства

« одного боку, це пов'¤зано з в≥дношенн¤м до таких питань власне роб≥тник≥в, дл¤ ¤ких зароб≥тна плата служить основним джерелом матер≥альних благ.

« ≥ншого боку, - з той обставиною, що суми, що спр¤мовуютьс¤ п≥дприЇмством на оплату прац≥, так чи ≥накше служать м≥рою, що визначаЇ надходженн¤ податк≥в ≥ обов'¤зкових збор≥в у бюджет ≥ ц≥льов≥ фонди.

Ѕухгалтерський обл≥к на п≥дприЇмств≥ повинен забезпечувати : точний розрахунок зароб≥тноњ плати кожного роб≥тника в≥дпов≥дно до к≥лькост≥ ≥ ¤кост≥ витраченоњ прац≥, що д≥ють формами ≥ системами його оплати, правильний п≥драхунок утримань ≥з зароб≥тноњ плати; контроль за дисципл≥ною прац≥, використанн¤м часу ≥ виконанн¤м норм вироб≥тки роб≥тниками, своЇчасним ви¤вленн¤м резерв≥в подальшого росту продуктивност≥ прац≥, витратою фонду зароб≥тноњ плати (фонду споживанн¤) ≥ т.п.; правильне нарахуванн¤ ≥ розпод≥л по напр¤мках витрат в≥драхувань на соц≥альне страхуванн¤ ≥ в≥драхувань у ѕенс≥йний фонд ”крањни.

ѕерех≥д до ринкових в≥дносин економ≥ки ”крањни, у ¤к≥й ран≥ше панувала централ≥зована система плануванн¤ ≥ керуванн¤, потребуЇ переробки системи бухгалтерського обл≥ку, зв≥тност≥, контролю, анал≥зу, а також придбанн¤ фахових навичок ≥ ум≥нн¤ роб≥тник≥в приймати правильн≥ й ефективн≥ управл≥нськ≥ р≥шенн¤.

ќсновою ефективноњ д≥¤льност≥ будь-¤кого суб'Їкта господарюванн¤ виступаЇ ч≥тко налагоджена система урахуванн¤ ≥ контролю. Ќезалежно в≥д форми власност≥ ф≥рм≥ необх≥дний бухгалтерський обл≥к ¤к основа, що п≥дтверджуЇ юридичну ≥ ф≥нансову обгрунтован≥сть д≥й ф≥рми, њњ взаЇмод≥њ з органами державного керуванн¤ ≥ правопор¤дку ≥ дотриманн¤ встановлених норм ≥ правил.

ќстанн≥м часом законодавч≥ ≥ нормативн≥ документи, що регламентують оподатковуванн¤ витрат на оплату прац≥, зм≥нювалис¤ досить часто ≥ кардинальною у¤вою . яскравим прикладом служить «акон ”крањни "ѕ–ќ зб≥р на обов'¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤" в≥д 26 06 97 р. є 400/97 ¬–, ≥з зм≥нами ≥ доповненн¤ми ” цей документ дев'¤ть раз≥в вносилис¤ зм≥ни ≥ доповненн¤ в≥дпов≥дними законами ”крањни ƒва з них стосувалис¤ безпосередньо зм≥ни бази оподатковуванн¤ збором у ѕенс≥йний фонд дл¤ п≥дприЇмств≥, а один - ставки збору дл¤ роб≥тник≥в п≥дприЇмства. “ому бухгалтеру важливо знати, ¤к зд≥йснювати оподаткуванн¤ т≥Їњ або ≥ншоњ виплати в даний час

ќсоблива увага вид≥лена пор¤дку проведенн¤ ≥ндексац≥њ зароб≥тноњ плати, ≥ виплати компенсац≥њ роб≥тникам утрати частини зароб≥тноњ плати в зв'¤зку з затримкою терм≥н≥в њњ виплати.

ћи побачили, що орган≥зац≥¤ зароб≥тноњ плати визначаЇтьс¤ трьома елементами: тарифною системою, нормуванн¤м прац≥ ≥ формами та системами оплати прац≥. “арифна система, ¤ка Ї основою орган≥зац≥њ оплати прац≥, включаЇ в себе тарифну с≥тку, тарифну ставку ≥ тарифно-квал≥ф≥кац≥йн≥ дов≥дники.

≤снують 2 форми оплати прац≥ - погодинна ≥ в≥др¤дна. ѕри погодинн≥й зароб≥ток залежить в≥д к≥лькост≥ в≥дпрацьованого часу ≥ тарифноњ ставки (зарплата за одиницю часу); при в≥др¤дн≥й - в≥д к≥лькост≥ виробленоњ продукц≥њ ≥ розц≥нок (зарплата за одиницю продукц≥њ) на нењ.

¬≥др¤дна форма оплати прац≥ маЇ так≥ системи: пр¤ма в≥др¤дна, в≥др¤дно-прем≥альна, в≥др¤дно-прогресивна ≥ акордна.

“ехн≥ка п≥драхунку зароб≥тноњ плати складаЇтьс¤ з трьох етап≥в: нарахуванн¤, утриманн¤ ≥з зароб≥тноњ плати та визначенн¤ зарплати до видач≥ на руки. ѕри погодинн≥й зароб≥тн≥й плат≥ сума нарахованоњ зарплати визначаЇтьс¤ ¤к добуток в≥дпрацьованих нормо-годин на тарифну ставку. ѕри в≥др¤дн≥й сума нарахованоњ зарплати визначаЇтьс¤ множенн¤м встановленоњ розц≥нки за одиницю вироб≥тку на к≥льк≥сть вироб≥в (¤кщо це пр¤ма в≥др¤дна), визначаЇтьс¤ норма вироб≥тку (¤кщо це в≥др¤дно-прем≥альна).

Ќарахуванн¤ зароб≥тноњ плати зд≥йснюЇтьс¤ у розрахункових в≥домост¤х по кожному прац≥внику за видами (в≥др¤дно, погодинно, прем≥њ, ≥нш≥ нарахуванн≥, до ¤ких в≥днос¤тьс¤ доплати за роботу ≥ св¤тков≥ дн≥ (вих≥дн≥ дн≥), роботу в понад урочний час, персональн≥ надбавки, допомога по тимчасов≥й непрацездатност≥. –озм≥ри допомоги по тимчасов≥й непрацездатност≥ визначаютьс¤ виход¤чи з середнього зароб≥тку за два попередн≥ м≥с¤ц≥, на основ≥ ¤кого обчислюЇтьс¤ середньоденний зароб≥ток шл¤хом д≥ленн¤ зароб≥тку за два м≥с¤ц≥ на к≥льк≥сть робочих дн≥в за цих два м≥с¤ц≥; к≥льк≥сть дн≥в хвороби ≥ трудового стажу роботи.

”триманн¤ ≥з зароб≥тноњ плати в≥дображаЇтьс¤ у прав≥й частин≥ розрахунковоњ в≥домост≥. ƒо них в≥дноситьс¤ прибутковий податок, ¤кий обчислюЇтьс¤ виход¤чи з ставок прибуткового податку з доход≥в громад¤н; суми по виконавчих листах, по виконавчих написах нотар≥альних контор; суми з ос≥б, що в≥дбувають виправн≥ роботи; профсп≥лков≥ внески; одержаний аванс за зв≥тний м≥с¤ць; своЇчасно не повернут≥ п≥дзв≥тн≥ суми; грошов≥ нарахуванн¤ (на нестач≥ товарно-матер≥альних ц≥нностей, розкраданн¤ тощо), штрафи та ≥нш≥ в≥драхуванн¤ в≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни; в≥драхуванн¤ до ѕенс≥йного фонду.

ќбл≥к ведетьс¤ на пасивному рахунку 66 "–озрахунки по оплат≥ прац≥".

–≥зниц¤ м≥ж нарахованою сумою зароб≥тноњ плати ≥ утриманн¤ми складаЇ суму до видач≥ на руки дл¤ кожного роб≥тника. ¬идача зарплати проводитьс¤ по плат≥жних в≥домост¤х у встановлен≥ на п≥дприЇмств≥ дн≥ м≥с¤ц¤ на прот¤з≥ 3-х дн≥в, рахуючи отриманн¤ грошей в банку. ѕо зак≥нченю цього строку касир перев≥р¤Ї, п≥дсумовуЇ видану зарплату, а проти тих, що не отримали њњ проставл¤Ї штамп "депоновано". Ќа депонован≥ суми касир складаЇ реЇстр невиданоњ зарплати, ¤к≥ здаютьс¤ в банк на розрахунковий рахунок.

Ѕухгалтерський обл≥к т≥сно пов'¤заний ≥з багатьма категор≥¤ми економ≥чних наук, ≥ насамперед - ≥з категор≥¤ми споживчого ринку - ц≥ною, рентабельн≥стю, прибутком, ф≥нансовою устален≥стю, л≥кв≥дн≥стю. Ѕухгалтерський обл≥к служить першоосновою ефективноњ господарськоњ д≥¤льност≥.

Ћ≥тература

1. “каченко Ќ.ћ. "Ѕухгалтерський ф≥нансовий обл≥к" - ињв, 2000 р.

2. —опко ¬.¬. "Ѕухгалтерський обл≥к" - ињв, 2000 р.

3. √рабова Ќ.ћ., ƒобровский ¬.Ќ. "Ѕухгалтерський учет в производственных и торговых предпри¤ти¤х " - 2000 г.

4. "¬се про бухгалтерський обл≥к" - 2000 р. - є71, є51(476)

5. "Ѕаланс" - 2000 р. - є2

6. «акон ”крањни "ѕро оплату прац≥"//√олос ”крањни,є94.1995р.

7. ≤нструкц≥¤ з≥ статистики зароб≥тноњ плати.//√алицьк≥ контракти,є3.1997р.

8. «авгородний ¬.ѕ. "Ѕухгалтерский учет, контроль и аудит в системе управлени¤ предпри¤тием". .,¬“ќ¬ "ј.—. .",1997г

9. "¬≥сник податковоњ служби ”крањни" 1999р-2000р.

10. Ѕутинець ‘.‘. "Ѕухгалтарський ф≥нансовий обл≥к" - ∆итомир - 2000 р.

11. "Ѕ≥знес/Ѕухгалтер≥¤, ѕраво, Ќалоги, онсультации" - 1999 р.