ќЅЋ≤ ‘ќ–ћ”¬јЌЌя ≈Ћ≈ћ≈Ќ“≤¬ «ј“–ј“ «ј√јЋ№Ќѓ ¬≤ƒќћќ—“≤
«г≥дно з основними положенн¤ми про обл≥к витрат. будь-¤ке господарство повинне забезпечити розд≥льний, обл≥к своњх затрат по таких елементах: матер≥альн≥ затрати, затрати на оплату прац≥, в≥драхуванн¤, амортизац≥¤ основних засоб≥в, ≥нш≥ затрати.
ќбл≥к матер≥альних затрат. ћатер≥альн≥ затрати на виробництво дл¤ б≥льшост≥ господарств е найб≥льш суттЇвими, њх питома вага в затратах становить у середньому 75-80%, а у де¤ких галуз¤х, наприклад харчов≥й, - б≥льш 90 %.
¬≥дправним моментом побудови бухгалтерського обл≥ку матер≥альних затрат е њх класиф≥кац≥¤ та оц≥нка. ласиф≥кац≥¤ передбачаЇ розробку номенклатур, а оц≥нка - визначенн¤ обл≥ковоњ ц≥ни дл¤ поточного обл≥ку та пор¤дку визначенн¤ фактичноњ соб≥вартост≥ Ѕез попереднього вир≥шенн¤ цих питань рац≥ональна побудова обл≥ку матер≥альних затрат виробництва практично неможлива, особливо в умовах застосуванн¤ ≈ќћ та ј–ћ бухгалтера.
ласиф≥кац≥¤ та розробка номенклатур повинна бути проведена в двох напр¤мках: економ≥чному та техн≥чному. ¬иб≥р методу оц≥нки залежить в≥д р≥зних умов, у ¤ких працюЇ те чи ≥нше господарство.
Ќа основ≥ класиф≥кац≥њ та оц≥нки формуЇтьс¤ номенклатура-ц≥нник.
” виробничих процесах дл¤ обл≥ку матер≥альних затрат вих≥дним е њх в≥дношенн¤ до майбутнього продукту прац≥: одн≥ утворюють субстанц≥ю майбутнього продукту прац≥, друг≥ використовуютьс¤ ¤к допом≥жн≥ дл¤ наданн¤ ¤кост≥, кольору, п≥дтримки робочого стану обладнанн¤ тощо. –азом з тим, незалежно в≥д рол≥ матер≥ал≥в в виробничому процес≥ побудова њх бухгалтерського обл≥ку у процес≥ виробництва ¤к елементу затрат маЇ багато сп≥льного.
” першу чергу визначаютьс¤ к≥льк≥сн≥ та ¤к≥сн≥ характеристики, на п≥дстав≥ ¤ких за ц≥новою ознакою визначають варт≥сн≥ –азом з тим сл≥д мати на уваз≥ таку особлив≥сть окремих вид≥в матер≥ал≥в, що в процес≥ виробництва њх характеристики уточнюютьс¤ в залежност≥ в≥д њх в≥дношенн¤ до пр¤мих або непр¤мих затрат. ’арактеристики де¤ких матер≥ал≥в на певн≥й стад≥њ обл≥кового процесу, особливо к≥льк≥сн≥, зникають, а варт≥сн≥ потрапл¤ють до загальноњ суми окремих вид≥в затрат за ознакою виду витрат. Ќаприклад, використан≥ матер≥али дл¤ потреб утриманн¤ машин та устаткуванн¤ включаютьс¤ в комплексн≥ затрати за аналог≥чною назвою, тобто к≥нцевий результат виробництва вклю-чаЇтьс¤ в загальн≥ суми цього елементу соб≥вартост≥ ≥ ¤к артер≥альний елемент не залишаЇтьс¤ в соб≥вартост≥
ќснову побудови матер≥ал≥в становить ѓх к≥льк≥сно-¤к≥сна характеристика, тому обов'¤зковим Ї показник к≥лькост≥ та ¤кост≥ в первинних документах' момент передач≥ (запуску њх у виробничий процес). Ѕез цих характеристик втрачаЇ сенс будь-¤кий первинний та поточний обл≥к процесу виробництва.
ѕри обл≥ку виробництва за нормативним методом (стандарт-кост≥нг) в≥докремленому документуванню п≥дл¤гають зм≥ни та в≥дхиленн¤ затрат. “ому у кожному випадку в документ≥ мають бути так≥ дан≥: затрати у межах норм, затрати внасл≥док зм≥ни норм та затрати внасл≥док в≥дхиленн¤ в≥д норм (в≥д початку затрачанн¤ матер≥ал≥в аж до виходу продукту).
¬ажливим моментом побудови матер≥альних затрат на виробництво Ї визначенн¤ пон¤тт¤ "затрата". —права у тому, що в економ≥чн≥й л≥тератур≥ п≥д дим терм≥ном розум≥ють р≥зн≥ виробнич≥ процеси. ј це не дозвол¤Ї правильно формувати побудову обл≥ку затрат на виробництво.
ѕерш за все сл≥д розр≥знити пон¤тт¤ "затрати з≥ складу" та "затрати у виробництв≥". «атрати з≥ складу - це передача з≥ складу у виробничий процес. ÷е може означати передачу до комор виробництва, склад≥в, робочих м≥сць тощо, але може також означати й безпосередн≥й запуск матер≥ал≥в у виробничий процес" тобто сам процес затрат. “аким чином "передача з≥ складу" - це не затрати на виробництво.
–азом з тим затрати на виробництво не обов'¤зково Ї затратами на к≥нцевий продукт виробництва, тобто на випуск продукц≥њ, оск≥льки у виробничому процес≥ дл¤ обл≥ку виникають так≥ об'Їкти, ¤к незавершене виробництво, в≥дходи виробництва, поб≥чна продукц≥¤, брак у виробничому процес≥ та ≥нш≥
–озмежуванн¤ вищенаведених пон¤ть наперед визначаЇ необх≥дн≥сть документального оформленн¤ вс≥х цих р≥зноб≥жноетей дл¤ в≥рного визначенн¤ та розрахунку фактичноњ соб≥вартост≥ продукту. ќсобливе значенн¤ ц≥ моменти мають при нормативному обл≥ку, за-стосуванн≥ ≈ќћ тощо.
¬идача (в≥дпуск) з≥ складу в виробничий процес: у цех тощо. ÷е може бути ≥ звичайним перем≥щенн¤м матер≥ал≥в у простор≥.
ƒокументальне оформленн¤ видач≥ з≥ складу (тобто передач≥) у виробництво залежить в≥д особливостей ≥ характеру технолог≥њ орган≥зац≥њ виробництва та вар≥анту њх побудови. –азом з тим у вс≥х випадках процес документуванн¤ повинен бути таким, щоб забезпечити ви¤в-ленн¤ в≥дхилень в≥д норм (кошторису, квот тощо) по ходу технолог≥чного процесу за зм≥ну ≥ ¤к м≥н≥мум за добу або за самий короткий технолог≥чний цикл.
” р≥зних виробництвах застосовують р≥зн≥ види та форми документ≥в дл¤ оформленн¤ передач≥ або в≥дпуску, матер≥ал≥в з≥ складу на виробництво: накладн≥, заб≥рн≥ картки, заб≥рн≥ листи, л≥м≥тно-заб≥рн≥ листи, вимоги тощо. якщо видача з≥ складу сп≥впадаЇ з моментом передач≥ (запуску) у виробничий процес, то складають один документ.
¬ окремих галуз¤х виробництва передачу матер≥ал≥в у виробничий процес оформл¤ють у виробничому зв≥т≥: по бригадах, д≥л¤нках, цехах тощо. ” цих зв≥тах е так≥ показники, ¤к залишок на початок роботи зм≥ни (або доби), надходженн¤ за зм≥ну (добу), передачу у технолог≥чний процес (тобто фактичн≥ витрати), р≥зн≥ списанн¤ сировини та залишок на к≥нець зм≥ни (доби).
р≥м того, ц≥ зв≥ти м≥ст¤ть показники про к≥льк≥сть та ¤к≥сть випущеноњ продукц≥њ.
ѕри нормативному обл≥ку виробництва в зв≥тах показують також в≥дхиленн¤ в≥д норм (квот, кошторису тощо) та зм≥ни норм. ”с≥ в≥дхиленн¤ повинн≥ мати письмов≥ по¤сненн¤.
¬ ус≥х виробництвах, за вин¤тком досл≥дних експериментальних, затрати регламентуютьс¤ рецептурою, нормативними картами та ≥ншими документами. ¬ окремих випадках дозволено робити зам≥ну одних матер≥ал≥в ≥ншими. “акий факт повинен бути оформлений спец≥альним документом на зам≥ну.
ћ≥ж вх≥дною к≥льк≥стю (масою) переданих у виробничий процес матер≥ально-речових елемент≥в затрат та вих≥дною к≥льк≥стю готовоњ продукц≥њ при додержанн≥ певних технолог≥чних параметр≥в виробничого процесу в орган≥чних виробництвах (х≥м≥чноњ, харчовоњ промисловост≥ тощо) встановлен≥ нормативн≥ пропорц≥йн≥ залежност≥. ¬они характеризують норму виходу готового продукту. Ќа таку норму виходу впливають перш за все зам≥ни. р≥м того, у процес≥ виробництва можуть бути ви¤влен≥ р≥зн≥ в≥дхиленн¤: наприклад, р≥зн≥ зменшенн¤ у пор≥вн¤нн≥ з нормою, незапланован≥ в≥дходи, незапланований
брак, зменшенн¤ передбаченого планом (нормою) браку тощо.
” окремих виробництвах п≥д впливом б≥ох≥м≥чних процес≥в можуть зм≥нюватис¤ к≥льк≥сн≥ або ¤к≥сн≥ параметри переданих у виробничий процес матер≥ал≥в. «адокументувати ц≥ зм≥ни, за вин¤тком грубих технолог≥чних порушень, неможливо. ÷≥ в≥дхиленн¤ обумовлен≥ темпе-ратурно-режимними характеристиками ≥ част≥ше Ї незначними, але њх теж потр≥бно визначати методом техн≥ко-економ≥чного розрахунку. “ак≥ розрахунки робл¤тьс¤ на п≥дстав≥ матер≥альних баланс≥в (баланс сухих речовин, баланс крохмалю тощо).
”с≥ матер≥ально-речов≥ елементи, ¤к≥ на к≥нець зм≥ни не перетворен≥ у готовий продукт ≥ знаход¤тьс¤ на р≥зних операц≥¤х технолог≥чного процесу, становл¤ть незавершене виробництво.
”с≥ первинн≥ документи або ≥нш≥ нос≥њ обл≥ковоњ ≥нформац≥њ про передан≥ у виробничий процес матер≥али повинн≥ мати характеристики:
про направленн¤ затрат: центри первинного формуванн¤ елемент≥в затрат (продукт, структурний п≥дрозд≥л, вид затрат);
про характер в≥дношенн¤ до норм: у межах норм, зм≥на норми, або в≥дхиленн¤ в≥д норми.
Ќа п≥дстав≥ цих документ≥в складають у залежност≥ в≥д на¤вност≥ техн≥чних засоб≥в в≥домост≥, журнали-ордери, машинограми про формуванн¤ затрат. ÷е даЇ змогу дал≥ зд≥йснити обл≥к на другому етап≥: розпод≥л та перерозпод≥л затрат.
ќЅЋ≤ –”’” ћј“≈–≤јЋ№Ќ»’ ≈Ћ≈ћ≈Ќ“≤¬ «ј“–ј“ ” ѕ–ќ÷≈—≤ ¬»–ќЅЌ»÷“¬ј
√оловне завданн¤ обл≥ку виробничого процесу - визначенн¤ к≥лькост≥ нового продукту та його соб≥вартост≥.
Ќе дивл¤чись на те, що у б≥льшост≥ виробниицтва в≥дпуск матер≥ал≥в у виробництво зд≥йснюЇтьс¤ за л≥м≥тами, це ще не означаЇ, що контроль за њх використанн¤м забезпечено. ѕри передач≥ матер≥ал≥в у виробничий процес можна встановити, чи в≥дпов≥дають њх к≥льк≥сть та ¤к≥сть нормам (квот, кошторису тощо), але визначити, ¤к використан≥ матер≥али у виробничому процес≥, цього недостатньо. “ому сл≥д встановити обл≥к руху матер≥ал≥в, ≥ перш за все основних, ¤к≥ утворюють основу (субстанц≥ю) майбутнього продукту.
јле обл≥к матер≥ал≥в по ходу технолог≥чного процесу ≥ за даними т≥льки к≥лькост≥ е
–ис. 1. ќрган≥зац≥йна модель розробки номенклатури в≥дхилень в≥д норм
недостатн≥м. ѕотр≥бн≥ також варт≥сн≥ параметри. “обто потр≥бно знати, ¤к формуЇтьс¤ соб≥варт≥сть. јле не т≥льки у ц≥лому, а й на окремих операц≥¤х, технолог≥чних фазах, перед≥лах, у межах бригади, цеху тощо.
ƒл¤ побудови обл≥ку руху матер≥ал≥в у процес≥ виробництва створюють модель орган≥зац≥њ. ƒл¤ формал≥зац≥њ модел≥ в≥дпов≥дн≥ технолог≥чн≥ та орган≥зац≥йн≥ особливост≥ конкретного виробництва розкладають на три аспекти - обл≥к елемент≥в затрат, обл≥к трансформац≥њ елемент≥в затрат у статт≥ витрат та обл≥к статей затрат по кожному орган≥зац≥йному осередку, бригад≥, цеху “ощо. ѕри нормативному обл≥ку маЇ м≥сце ще ≥ под≥л на три види: у межах норм, зм≥ни норм та в≥дхиленн¤ в≥д норм.
ќсобливост≥ технолог≥њ виробництва визначають, ¤к≥ операц≥њ можна вз¤ти за основу визначенн¤ не т≥льки к≥льк≥сних, але ≥ варт≥сних параметр≥в виробництва, дл¤ того щоб одержати варт≥сн≥ характеристики.
ƒал≥ дл¤ побудови орган≥зац≥йноњ модел≥ обл≥ку затрат приймають горизонтальн≥ та вертикальн≥ форми в≥дносин в≥дпов≥дного п≥дрозд≥лу, та побудови технолог≥й
“аким чином, дл¤ побудови конкретноњ модел≥ обл≥ку виробництва на певному п≥дприЇмств≥ сл≥д виконати так≥ роботи: в≥д≥брати обл≥ков≥ номенклатури, розробити нормативне господарство, п≥д≥брати систему документального оформленн¤ операц≥й (документи), побудувати загальну схему обл≥ку, розробити схеми обл≥кових реЇстр≥в, визначити ÷ентри затрат, визначити методи ви¤вленн¤ в≥дхилень затрат в≥д норм (квот, кошторису тощо), визначити методи розпод≥лу непр¤мих затрат, визначити методи розрахунку незавершеного виробництва, методи оц≥нки в≥дход≥в, поб≥чноњ продукц≥њ, методи визначенн¤ сукупноњ соб≥вартост≥ продукц≥њ та соб≥вартост≥ окремих њњ вид≥в.
Ќезалежно в≥д форми орган≥зац≥њ процесу виробництва ≥ характеру технолог≥њ обл≥к затрат повинен будуватис¤ так, щоб у системному пор¤дку на рахунках бухгалтерського обл≥ку можна було б одержати дан≥ про фактичну суму затрат та обчислити соб≥варт≥сть у межах структурних п≥дрозд≥л≥в, видах продукц≥њ, затрати в межах норм, зм≥н норм та в≥дхиленн¤ в≥д норм. ƒо побудови обл≥ку складають схему взаЇмозв'¤зку технолог≥чних та планово-обл≥кових параметр≥в виробничого процесу. р≥м того, розробл¤ють кодиф≥катор зм≥н норм та в≥дхилень в≥д норм (рис. 1).
ќЅЋ≤ ≈Ћ≈ћ≈Ќ“” «ј“–ј“ Ќј ќѕЋј“” ѕ–ј÷≤
«а питомою вагою елемент затрат на оплату прац≥ Ї другим п≥сл¤ матер≥альних затрат. ¬≥н становить близько 25 % . јле у де¤ких трудом≥стких галуз¤х (вуг≥льна промислов≥сть тощо) цей елемент Ї значно вагом≥шим. Ќезважаючи на це, елемент затрат на оплату прац≥ Ї пров≥дним елементом. ѕрац≥ ¤к фактору виробництва належить основна роль. «атрати по оплат≥ прац≥ фактично визначають варт≥сть продукту. ј визначенн¤ вартост≥ Ї основним в управл≥нн≥ економ≥кою будь-¤кого сусп≥льства.
«атрати на оплату прац≥ визначаютьс¤ або на п≥дстав≥ нарахуванн¤ за к≥льк≥стю витраченого часу (годин, дн≥в, м≥с¤ц≥в), або на п≥дстав≥ вироб≥тку (певноњ к≥лькост≥ продукц≥њ, виконаноњ роботи, або наданоњ послуги).
ќсновним документом нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати Ї табель ƒо нього додають у залежност≥ в≥д форм та систем оплати прац≥ р≥зн≥ документи - нар¤ди, рапорти тощо
Ќезважаючи на р≥зн≥ види оплати прац≥ та форми њњ оплати, затрати на оплату прац≥ Ї Їдиним елементом затрат на виробництво. јле у соб≥варт≥сть продукц≥њ цей елемент потрапл¤Ї через два канали: перший -o оплата прац≥ прац≥вникам, ¤к≥ безпосередньо зайн¤т≥ у виробництв≥; другий - р≥зн≥ види групуванн¤ затрат на п≥дстав≥ розпод≥лу: загальновиробнич≥, загальногосподарськ≥ тощо.
ѕри обл≥ку виробництва за нормативним методом розд≥льному обл≥ку п≥дл¤гаЇ оплата прац≥ в межах норм, внасл≥док зм≥ни норм та у випадку в≥дхиленн¤ в≥д норм. “акий розд≥льний обл≥к забезпечуЇтьс¤ завд¤ки первинним документам, у ¤ких згадан≥ ознаки в≥докремлюютьс¤.
ќЅЋ≤ ≤ЌЎ»’ ≈Ћ≈ћ≈Ќ“≤¬ «ј“–ј“
ƒо ≥нших елемент≥в затрат в≥днос¤тьс¤: в≥драхуванн¤ на соц≥альне страхуванн¤, амортизац≥¤ засоб≥в прац≥ та де¤к≥ ≥нш≥.
≈лемент затрат "¬≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи" Ї пох≥дним в≥д елементу затрат на оплату прац≥. –озм≥р цих затрат залежить в≥д суми нарахованоњ плати,
ќсобливий елемент затрат - це амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ на засоби (знар¤дд¤) прац≥ та нема
тер≥альн≥ активи. «а своњм економ≥чним зм≥стом - це сума зносу, ¤ка включена у затрати виробничоњ або ≥ншоњ д≥¤льност≥.
ќсобливост≥ засоб≥в прац≥ так≥, що сума њх зношенн¤ повинна бути не т≥льки елементом затрат, але й елементом соб≥вартост≥ Ќа жаль, до цього часу цей елемент затрат включають до р≥зних груп непр¤мих витрат, де вони розпод≥л¤ютьс¤ пропорц≥йно р≥зним параметрам на р≥зн≥ види продукц≥њ (вироб≥в, роб≥т, послуг).
—уму амортизац≥њ визначають спец≥альним розрахунком ≥ щом≥с¤чно включають до витрат за м≥сцем експлуатац≥њ у р≥зн≥ види непр¤мих витрат: загальновиробнич≥, загальногосподарськ≥, витрати на утриманн¤ устаткуванн¤ та експлуатац≥ю машин "тощо,
ƒ≥юча методика формуванн¤ складу затрат на виробництво передбачаЇ, що вс≥ неперел≥чен≥ вище види затрат об'Їднан≥ у так звану групу "≥нш≥ затрати". —юди належать: платеж≥ з обов'¤зкового страхуванн¤ майна господарства, проценти за короткостроков≥ прострочен≥ позички банку, плата сторонн≥м орган≥зац≥¤м за охорону об'Їкт≥в господарства тощо.
ќбл≥к цього елементу затрат зд≥йснюЇтьс¤ переважно на п≥дстав≥ рахунк≥в в≥дпов≥дних орган≥зац≥й, установ та п≥дприЇмств, що надали послуги.
—истематизац≥¤ затрат зд≥йснюЇтьс¤ переважно у р≥зних розроблювальних в≥домост¤х, таблиц¤х або машинограмах. ƒо ц≥Їњ групи в≥днос¤ть також витрати на в≥др¤дженн¤, збори, послуги пошти тощо.
ќЅЋ≤ ѕќѕ≈–≈ƒЌ№ќ√ќ √–”ѕ”¬јЌЌя Ќ≈ѕ–яћ»’ ≈Ћ≈ћ≈Ќ“≤¬ ¬»“–ј“ ” ќћѕЋ≈ —Ќ»’ ¬»ƒј’ “ј ѓ’ ѕ≈–≈√–”ѕ”¬јЌЌя
«ј√јЋ№Ќ≤ ѕ»“јЌЌя ѕќЅ”ƒќ¬» ќЅЋ≤ ”
≥нцева мета обл≥ку затрат - визначенн¤ натуральних (к≥льк≥сних та ¤к≥сних) характеристик та грошових параметр≥в затрат, а також визначенн¤ фактичноњ соб≥вартост≥ окремих вид≥в продукт≥в, роб≥т, послуг та њх одиниць вим≥ру. ќднак природа б≥льшост≥ процес≥в виробництва така, що значна к≥льк≥сть затрат не може бути у момент запуску (передач≥) у виробничий процес визначена, до ¤кого конкретно виду д≥¤льност≥ або продукту вона в≥дноситьс¤. “ому затрати под≥л¤ють на пр¤м≥ та непр¤м≥
¬ищенаведене визначаЇ таке положенн¤, зг≥дно з ¤ким-частина елемент≥в затрат, перш н≥ж бути в≥днесеними до виду затрат або соб≥вартост≥ продукц≥њ окремого виду, формуЇ сукупн≥сть затрат за окремими виробничими або економ≥чними ознаками. ≤ т≥льки п≥сл¤ цього вона може бути включена до складу затрат, що формують соб≥варт≥сть виду продукту.
¬идове'групуванн¤ затрат Ї прерогативою орган≥в управл≥нн¤, об'Їднань ≥ самих господарств. ¬она випливаЇ з потреб безпосереднього управл≥нн¤ затратами на виробництво та соб≥варт≥стю продукц≥њ в межах господарства.
—ьогодн≥ у практиц≥ елементи затрат попередньо групуютьс¤, а пот≥м перегруповуютьс¤ за такими ознаками:
o транспортно-загот≥вельн≥ витрати;
o витрати на п≥дготовку виробництва;
o витрати на утриманн¤ ≥ експлуатац≥ю машин та устаткуванн¤;
o витрати на управл≥нн¤, у тому числ≥ на управл≥нн¤ структурними п≥дрозд≥лами виробництва (бригадами, д≥льниц¤ми, цехами, виробництвами) та загально-господарське управл≥нн¤;
o витрати на виправленн¤ браку у виробництв≥;
oвитрати на в≥двантаженн¤ та реал≥зац≥ю продукц≥њ. ожний ≥з названих вид≥в витрат формуЇ самост≥йний обл≥ковий (фактично планово-обл≥ковий) комплекс витрат. ƒо початку виробничого процесу по кожному ≥з названих вид≥в формують кошторис витрат. “ому основна задача обл≥ку - ≥нформац≥¤ про процес формуванн¤ того чи ≥ншого виду витрат та контроль за додержанн¤м в≥дпов≥дного кошторису.
”с≥ види комплексних витрат формують за в≥дпов≥дною номенклатурою, ¤ка або рекомендована галузевими нормативними документами, або розроблена безпосередньо на п≥дприЇмств≥.
Ќезважаючи на р≥зн≥ за зм≥стом витрати, ц≥ пром≥жн≥ комплекси формуютьс¤ та обл≥куютьс¤ за Їдиним аналогом. —початку затрати у розр≥з≥ елемент≥в обл≥куютьс¤ покожн≥й статт≥ номенклатури кошторису, виду витрат, а пот≥м на п≥дстав≥ в≥дпов≥дного параметру (ознаки) розпод≥л¤ютьс¤ по напр¤мках. «агальна побудова њх показана на рис. 2.
«а зм≥стом . кожний вид комплексних витрат под≥л¤Їтьс¤ на дв≥ групи: продуктивн≥ та непродуктивн≥. ѕерша група витрат визначаЇтьс¤ на початку роботи, друга - у процес≥ виробництва.
ѕобудова обл≥ку у кожному комплекс≥ витрат повинна бути такою, щоб прот¤гом м≥с¤ц¤ можна буде визначити з кожного елемента у межах кожноњ статт≥ витра-ти за трьома ознаками: у межах норм, зм≥ни та в≥дхиленн¤ в≥д норм. ÷е потр≥бно дл¤ контролю кошто-рису. ѕри складанн≥ нормативноњ калькул¤ц≥њ соб≥вартост≥ продукц≥њ кожний вид комплексних витрат формуЇ статтю соб≥вартост≥ та визначаЇтьс¤ на окремий вид продукц≥њ ¤к окремий елемент соб≥вартост≥. “ому дри списанн≥ у к≥нц≥ м≥с¤ц¤ загальноњ суми витрат по кожному комплексу в≥дхиленн¤ в≥д норм визначаЇтьс¤ в ц≥лому, а не в окремих статт¤х кошторису.
–ис. 2. «агальна побудова обл≥ку витрат пром≥жних обл≥кових комплекс≥в за видовим групуванн¤м
ќЅЋ≤ ‘ќ–ћ”¬јЌЌя, –ќ«ѕќƒ≤Ћ” “ј ѕ≈–≈–ќ«ѕќƒ≤Ћ” ќ –≈ћ»’ ¬»ƒ≤¬ ќћѕЋ≈ —Ќ»’ ¬»“–ј“
¬итрати на п≥дготовку та освоЇнн¤ виробництва. ƒо цих витрат в≥днос¤тьс¤ так≥, що спр¤мован≥ на освоЇнн¤ нових п≥дприЇмств, цех≥в, виробництв, д≥¤льност≥, склад≥в. Ќа п≥дготовку нових вид≥в продукц≥њ, на п≥дготовку роботи у г≥рничодобувн≥й промисловост≥ (розв≥дка, очищенн¤ територ≥њ тощо) та ≥нш≥ витрати.
”с≥ витрати на п≥дготовку та освоЇнн¤ нового виробництва обл≥чуютьс¤ попередньо на рахунку є 31 "¬итрати майбутн≥х час≥в".
ƒо початку засвоЇнн¤ складаЇтьс¤ кошторис ус≥х витрат за номенклатурою, ¤ка рекомендована у в≥дпов≥дност≥ до вид≥в майбутн≥х роб≥т. онкретний пор¤док та строки погашенн¤ витрат на п≥дготовку та засвоЇнн¤ визначаютьс¤ законодавством та методичними рекомендац≥¤ми. “ому передбачаЇтьс¤ р≥зний пор¤док списанн¤ цих витрат: або на соб≥варт≥сть, або на рахунок заздалег≥дь зарезервованих кошт≥в.
якщо витрати на п≥дготовку будуть списан≥ на витрати виробництва, то з моменту переходу на сер≥йне або масове виробництво щом≥с¤чно включають у соб≥варт≥сть певну њх частину зг≥дно з розрахунком.
якщо буде освоЇно дек≥лька вид≥в продукц≥њ, то списану суму розпод≥л¤ють м≥ж ними.
якщо освоЇнн¤ продукц≥њ, на ¤ку були витрачен≥ кошти, не буде зд≥йснюватис¤, то загальна сума витрат буде списана на збитки господарства.
ѕринцип≥альна схема побудови обл≥ку витрат на п≥дготовку та освоЇнн¤ нових вид≥в продукц≥њ аналог≥чна т≥й, ¤ка показана на рис. 26.
¬итрати на утриманн¤ ≥ експлуатац≥ю машин та устаткуванн¤. «а економ≥чним зм≥стом ц≥ витрати Ї основними, виробничими. ¬итрати на утриманн¤ та експлуатац≥ю машин та устаткуванн¤ обл≥чуютьс¤ в розр≥з≥ виробничих структурних п≥дрозд≥л≥в: бригад, цех≥в, д≥льниць технолог≥чних фаз, перед≥л≥в, а у середин≥ цих п≥дрозд≥л≥в - по технолог≥чних л≥н≥¤х, а ≥нод≥ й агрегатах.
ћетодика й техн≥ка плануванн¤ та обл≥ку витрат на утриманн¤ та експлуатац≥ю машин та устаткуванн¤ дл¤ р≥зних р≥вн≥в виробничого процесу Ї ≥дентичною. —кладають кошториси витрат за встановленою номенк
латурою статей, ¤ка визначаЇтьс¤ в галузевих рекомендац≥¤х.
ƒл¤ синтетичного обл≥ку витрат на утриманн¤ ≥ експлуатац≥ю машин та устаткуванн¤ планом рахунк≥в передбачено рахунок є 24 "¬итрати на утриманн¤ ≥ експлуатац≥ю машин та устаткуванн¤".
ћетодика обл≥ку формуванн¤, розпод≥лу та перерозпод≥лу витрат на утриманн¤ та експлуатац≥ю машин та устаткуванн¤ складаЇтьс¤ з чотирьох етап≥в роб≥т (рис. 27).
«≥бран≥ на рахунку витрати у розр≥з≥ елемент≥в затрат та статей кошторису за загальною схемою, ¤ка описана вище, у к≥нц≥ м≥с¤ц¤ списуютьс¤ на п≥дстав≥ первинного њх розпод≥лу - розрахунку по направленн¤м та в≥дображаютьс¤ на рахунках обл≥ку виробництва є 20 "ќсновного виробництва", є 23 "ƒопом≥жних виробництв" та є 31 "¬итрати майбутн≥х час≥в".
ƒал≥ на кожному з названих рахунк≥в витрати под≥л¤ють м≥ж незавершеним виробництвом та готовою продукц≥Їю. Ќарешт≥, визначен≥ на готову продукц≥ю витрати под≥л¤ють м≥ж окремими видами.
.ѕри нормативному метод≥ обл≥ку затрат на утриманн¤ й експлуатац≥ю машин та устаткуванн¤ необх≥дно забезпечити окремий обл≥к у межах норм, зм≥н норм та в≥дхилень в≥д норм.
ќбл≥к витрат на управл≥нн¤. ¬итрати на управл≥нн¤ не пов'¤зан≥ безпосередньо з виробничими процесами, а випливають ≥з орган≥заторських, адм≥н≥стративних та ≥нших функц≥й, з координац≥њ та регулюванн¤ виробничих процес≥в: постачанн¤, виготовленн¤ продукц≥њ, орган≥зац≥њ робочого процесу, реал≥зац≥Їю продукц≥њ тощо.
¬итрати на управл≥нн¤ под≥л¤ютьс¤ на дв≥ групи: управл≥нн¤ виробничими структурними п≥дрозд≥лами (за-гальновиробнич≥), бригадою, ланкою, д≥льницею, фермою, цехом, технолог≥чною л≥н≥Їю, фазою, перед≥лом тощо та господарством в ц≥лому (загальногосподарськ≥). ƒл¤ обл≥ку першоњ групи витрат планом рахунк≥в передбачено рахунок є 25 "«агальновиробнич≥ витрати", на ¤кому дл¤ кожного структурного п≥дрозд≥лу в≥дкривають окремий субрахунок. ƒл¤ обл≥ку другоњ групи планом рахунк≥в передбачено рахунок є 26 "«агальногосподарськ≥ витрати".
ћетодика та техн≥ка обл≥ку ус≥х вид≥в витрат на управл≥нн¤ однакова. ѕрот¤гом м≥с¤ц¤ формуванн¤ витрат
–ис. 3. «агальна схема побудови витрат на утриманн¤ та експлуатац≥ю машин та устаткуванн¤
зд≥йснюЇтьс¤ за Їдиною методикою, тобто витрати' формуютьс¤ в межах кожного п≥дрозд≥лу, кожного субрахунку в розр≥з≥ елемент≥в витрат та номенклатури за
статею кошторису, ¤к це було показано на рис. 2. јле у
. кшц≥ м≥с¤ц¤, розпод≥л, перерозпод≥л та списанн¤ затрат .на управлйнн¤ по кожному ≥з р≥вн≥в управл≥нн¤ маЇ своњ особливост≥
¬итрати на р≥вн≥ бригади усередин≥ (д≥льниц≥, ланки, ферми або цеху) розпод≥л¤ютьс¤ та списуютьс¤ за простим методом (.т≥льки на види продукц≥њ).
«атрати на р≥вн≥ цех≥в або д≥льниць, перед≥л≥в ≥з бригадною чи ланковою структурою обл≥чуютьс¤, тобто обл≥к процесу њх формуванн¤, розпод≥лу та перерозпод≥лу зд≥йснюЇтьс¤ за схемою, ¤ка наведена на рис. 3.
¬итрати на управл≥нн¤ структурними п≥дрозд≥лами, цехами, фермами, д≥льниц¤ми, бригадами тощо включають в себе витрати на утриманн¤ персоналу, поштов≥, телефонн≥, телеграфн≥, зароб≥тну плату, в≥драхуванн¤ на соц≥альне страхуванн¤, утриманн¤ ≥нвентар¤,
–ис. 4. «агальна побудова обл≥ку формуванн¤, розпод≥лу та перерозпод≥лу загальногосподарських витрат за м≥с¤ць
Ќ¬ - незавершенне виробництво
√ѕ - готовий продукт.
будинк≥в, охорону прац≥, ≥нш≥ витрати, ¤к≥ передбачен≥ нормативними документами та рекомендац≥¤ми.
Ќормативний метод обл≥ку витрат на управл≥нн¤ структурними п≥дрозд≥лами зд≥йснюЇтьс¤ аналог≥чно обл≥ку витрат на утриманн¤ ≥ експлуатац≥ю машин та устаткуванн¤.
¬≥дносно складним Ї обл≥к витрат на управл≥нн¤ господарством. ÷≥ витрати включають так≥* утриманн¤ всього персоналу, його зароб≥тну плату, в≥драхуванн¤ на страхуванн¤, утриманн¤ будинк≥в, споруд, ≥нвентар¤ загальногосподарського характеру, утриманн¤ загальногосподарських лаборатор≥й, пожежноњ охорони, п≥дготовку кадр≥в, орган≥зац≥йний наб≥р кадр≥в, поштов≥, канцел¤рськ≥ витрати тощо.
ќбл≥чен≥ в дебет≥ рахунку N 26 "«агальногосподарськ≥ витрати" у к≥нц≥ м≥с¤ц¤ розпод≥л¤ютьс¤, списуютьс¤, перерозпод≥л¤ютьс¤ за складною схемою, ¤ка показана на рис. 4 ≥ передбачаЇ 4 етапи:
1-й етап - обл≥к формуванн¤ елемент≥в затрат по статт¤х номенклатури загальногосподарських витрат;
2-й етап - розпод≥л та списанн¤ затрат на виробнич≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли та направленн¤;
3-й етап - розпод≥л та списанн¤ затрат на готову продукц≥ю та незавершене виробництво;
4-й етап - розпод≥л та списанн¤ затрат на окрем≥ види готовоњ продукц≥њ.
ѕри цьому сл≥д попередньо в≥дкорегувати дебетов≥ записи на так зван≥ пр¤м≥ затрати з ќкремих господарств (табл. 1).
“аб. 1. –озпод≥л та перерозпод≥л загальновиробничих витрат
ќбл≥к браку у виробництв≥. Ѕрак на непродуктивн≥ витрати матер≥альних ц≥нностей та прац≥, нав≥ть у тих випадках, коли Ї можлив≥сть переробити брак у новий продукт прац≥ або виправити недол≥ки" - (це витрати).
ƒл¤ побудови обл≥ку браку у виробництво його класиф≥кують, за такими ознаками:
за м≥сцем ви¤вленн¤ - внутр≥шн≥й, тобто ви¤влений до в≥двантаженн¤ або передач≥ покупцев≥, та зовн≥шн≥й - ¤кий ви¤влено уже у покупц¤;
за характером дефект≥в - остаточний, ¤кий уже не можливо виправити, та такий, ¤кий ще можна виправити;
за причинами виникненн¤ (не¤к≥сн≥ матер≥али, припиненн¤ подач електроенерг≥њ тощо);
за винуватц¤ми (роб≥тник, постачальник, служба постачанн¤, тощо).
ƒокументальне виникненн¤ браку у виробництв≥ оформл¤ють або актом на брак, пов≥домленн¤м або листком на брак. ” цих документах вказують дан≥ про те, що забраковано, ¤ку продукц≥ю, хто винен, ¤ка причина браку тощо.
ƒл¤ обл≥ку витрат, пов'¤заних ≥з забракованою продукц≥Їю; передбачено рахунок є 28 Ѕрак у виробництв≥". Ќа дебет≥ цього рахунку обл≥кують витрати по виправленню браку або варт≥сть остаточно забракованоњ продукц≥њ. « кредиту списують варт≥сть матер≥ал≥в або в≥дход≥в в≥д забракованоњ продукц≥њ, утриманн¤ њх зароб≥тноњ плати винуватц≥в та остаточноњ втрати, ¤к≥ включають у соб≥варт≥сть продукц≥њ.
«агальна схема обл≥ку браку, ¤кий можна виправити, наведена на рис. 5, а браку, ¤кий не можна виправити, на рис. 6.
” документах на виправленн¤ браку сл≥д показувати конкретно, на ¤кий вид браку використан≥ матер≥али, або прийн¤т≥ ≥нш≥ витрати.
ќЅЋ≤ «¬≈ƒ≈ЌЌя ≈Ћ≈ћ≈Ќ“≤¬ «ј“–ј“
¬ економ≥чн≥й л≥тератур≥ пон¤тт¤ "ќбл≥к зведенн¤ затрат" трактуЇтьс¤ по-р≥зному; ¤к "«ведений обл≥к затрат", або ¤к "«веденн¤ затрат", або ¤к "ќбл≥к зведенн¤ затрат". ™ й ≥нш≥ тлумаченн¤. јле ¤кщо прийн¤ти за вих≥дну точку поетапну побудову обл≥ку процесу вироб-ництва, то обл≥к зведенн¤ затрат - це трет≥й етап. –азом з тим це етап завершенн¤ обл≥ку використанн¤ ресурс≥в ¤к елемент≥в затрат ≥ ¤к використанн¤ продуктивних сил. Ќа цьому етап≥ з'¤вл¤Їтьс¤ можлив≥сть одержати загальну суму затрат на виробництво за певний в≥др≥зок часу - м≥с¤ць, квартал тощо.
–ис. 5. «агальна схема обл≥ку поправного браку, ¤кий може бути виправлений.
–ис. 6. «агальна схема обл≥ку браку, ¤кий не може бути виправлений.
Ќа першому етап≥ затрати на виробництво обл≥куютьс¤ по центрах первинного формуванн¤ елемент≥в затрат. ÷е дозвол¤Ї по кожному такому центру (бригад≥, ланц≥, д≥льниц≥, цеху, ферм≥, перед≥лу тощо) одержати суму затрат. Ќа¤вн≥сть п≥дсумкових даних про затрати окремих структурних п≥дрозд≥л≥в господарства даЇ змогу одержати п≥дсумков≥ дан≥ у ц≥лому в розр≥з≥ елемент≥в затрат та вид≥в затрат.
Ќа даний момент у господарствах затрати на виробництво звод¤тьс¤ по центрах њх первинного використанн¤ (бригадах, ланках, д≥льниц¤х, цехах, фермах, технолог≥чних фазах, перед≥лах, виробництвах тощо), всере-ден≥ центр≥в формуванн¤ (по виробах, групам вироб≥в, видах роб≥т, послугах, видах витрат) та сукупно, тобто по господарству у ц≥лому незалежно в≥д призначенн¤.
÷е означаЇ, що затрати звод¤тьс¤ ¤к по горизонтал≥, так ≥ по вертикал≥, за ≥Їрарх≥Їю виробництва. јле у вс≥х випадках затрати звод¤тьс¤ за ознакою "≈лементи затрат".
Ќа методику та техн≥ку обл≥ку зведенн¤ затрат на виробництво впливають багато фактор≥в: належн≥сть до певноњ галуз≥, тип виробництва, характер технолог≥њ, характер орган≥зац≥њ технолог≥њ, к≥льк≥сть продукц≥њ, орган≥зац≥йна побудова управл≥нн¤, вар≥анти обл≥ку нап≥вфабрикат≥в, характер орган≥зац≥њ технолог≥њ, к≥льк≥сть продукц≥њ, на¤вн≥сть або вид нап≥вфабрикат≥в. «агалом визначено так≥ вар≥анти зведенн¤ затрат в залежност≥ в≥д особливостей виробництва: однопе-ред≥льний, одновир≥бний (однопродуктовий), од-ноперед≥льний багатовир≥бний (багатопродуктовий), поперед≥льний (багатоперед≥льний) одно-вир≥бвоий з попроцееним методом групуванн¤ витрат, поперед≥льний (багатоперед≥льний) одновир≥бний з посл≥довним нашаруванн¤м витрат, поперед≥льний (багатоперед≥льний) багатовир≥бний з без-нап≥вфабрикатн≥г≥м прийомом зведенн¤ витрат та поперед≥льний (багатоперед≥льний) нап≥вфабрикатний багатовир≥бний з посл≥довним нашаруванн¤м витрат.
Ќазван≥ вище вар≥анти зведенн¤ витрат Ї основними й дуже р≥дко схрещуютьс¤ на практиц≥.
ƒл¤ правильноњ побудови обл≥ку зведенн¤ затрат важливе значенн¤ маЇ в≥рне вир≥шенн¤ пон¤тт¤ нап≥вфабрикат≥в (нап≥впродукт≥в).
Ќап≥вфабрикат (нап≥впродукт) - це продукт окремих технолог≥чних фаз (перед≥л≥в, цех≥в, д≥льниць, бригад тощо), ¤кий повинен пройти ще одну або дек≥лька технолог≥чних фаз (перед≥л≥в тощо) обробки, перш н≥ж стати готовою продукц≥Їю. –азом з тим дл¤ даноњ стад≥њ (фази, перед≥лу) в≥н Ї зак≥нченим продуктом. якщо нап≥вфабрикат дл¤ даноњ фази (або перед≥лу) Ї готовим ≥ в≥н призначений дл¤ ≥ншого виробництва за межами господарства, тобто реал≥зуЇтьс¤, то у такому випадку його обл≥кують ¤к готову продукц≥ю, ≥ тод≥ його на-¤вн≥сть на методику обл≥ку зведенн¤ затрат не впливаЇ.
якщо нап≥вфабрикат (нап≥впродукт) призначений дл¤ подальшоњ обробки на цьому ж п≥дприЇмств≥, то його м≥жцеховий рух обл≥куЇтьс¤.
ѕри безнап≥вфабрикатному вар≥ант≥ обл≥ку зведенн¤ затрат з метою контролю за збереженн¤м нап≥вфабрикат≥в, а також визначенн¤ обс¤гу виготовленоњ продукц≥њ, стану залишк≥в незавершеного виробництва у виробничих п≥дрозд≥лах (цехах, перед≥лах) ор-ган≥зуЇтьс¤ оперативний обл≥к руху нап≥вфабрикат≥в у натуральному вигл¤д≥.
ќсновою такого обл≥ку Ї документ внутр≥виробничого перем≥щенн¤ ц≥нностей за ходом технолог≥чного процесу. ” цьому випадку бухгалтер≥¤ повинна зд≥йснювати контроль повноти та своЇчасност≥ обл≥ку диспетчерськими службами внутр≥шньовиробничого перем≥щенн¤ нап≥вфабрикат≥в. ѕри цьому вар≥ант≥ в кожному цеху обл≥куютьс¤ т≥льки власн≥ витрати. .—об≥варт≥сть готовоњ продукц≥њ визначаЇтьс¤ п≥дсумовуванн¤м долевоњ участ≥ кожного цеху. ÷е означаЇ, що в незавершеному виробництв≥ кожного цеху будуть рахуватис¤ затрати з деталей та вузл≥в вс≥х цех≥в до випуску готового продукту.
ѕри нап≥вфабрикатному вар≥ант≥ обл≥ку зведенн¤ витрат ведуть системний обл≥к руху нап≥вфабрикат≥в на рахунках за ходом технолог≥чного процесу. ѕередача нап≥вфабрикат≥в ≥з цеху в цех або на склад в≥дбиваЇтьс¤ на рахунках ¤к у к≥льк≥сних, так ≥ у варт≥сних вим≥рниках, з ц≥Їю метою соб≥варт≥сть нап≥вфабрикату кожного цеху обчислюють щом≥с¤чно. —об≥варт≥сть нап≥вфабрикат≥в визначаЇтьс¤ п≥дсумовуванн¤м власних витрат та витрат, прийн¤тих в≥д цех≥в попередньоњ обробки.
ѕри цьому вар≥ант≥ соб≥варт≥сть готового продукту визначаЇтьс¤ посл≥довним "нашаруванн¤м" витрат кожного цеху за ходом технолог≥чнного процесу. ќсновною ознакою цього вар≥анту Ї факт в≥дбитт¤ в витратах цех≥в комплексноњ вартост≥ нап≥вфабрикат≥в, ¤к≥ над≥йшли ≥з ≥нших цех≥в. Ќап≥вфабрикатний вар≥ант Ї обов'¤зковим при орган≥зац≥њ внутр≥шньогосподарського розрахунку, аренди, п≥др¤ду. ƒл¤ обл≥ку нап≥вфабрикат≥в застосовують рахунок є 21 "Ќап≥вфабрикати власного виробництва".
ќЅЋ≤ √ќ“ќ¬ќѓ ѕ–ќƒ” ÷≤ѓ ќ—Ќќ¬ј ѕќЅ”ƒќ¬»
ќснову побудови обл≥ку готовоњ продукц≥њ становл¤ть: визначенн¤ терм≥на "готова продукц≥¤" та класиф≥кац≥¤ готовоњ продукц≥њ; оц≥нка готовоњ продукц≥њ;
обл≥к випуску готовоњ продукц≥њ; обл≥к на¤вност≥ готовоњ продукц≥њ на складах та кладових у виробництв≥; система рахунк≥в обл≥ку.
√отова продукц≥¤ - це вир≥б або нап≥вфабрикат, робота, послуга що пройшли вс≥ стад≥њ технолог≥чноњ обробки на даному п≥дприЇмств≥ та в≥дпов≥дають затвердженим стандартам або техн≥чним умовам, договору, прийн¤т≥ техн≥чним контролем п≥дприЇмства ≥ здан≥ на склад або замовников≥-покупцев≥ в≥дпов≥дно до д≥ючого пор¤дку прийн¤тт¤ продукц≥њ.
¬с≥ елементи виробничого процесу (сировина, матер≥али тощо); ¤к≥ знаход¤тьс¤ на р≥зних стад≥¤х технолог≥чного процесу, утворюють незавершене виробництво.
√отова продукщ¤ може мати, а може ≥ не мати к≥льк≥сн≥ та ¤к≥сн≥ характеристики (к≥льк≥сть маси, шт., метр≥в, сорт тощо). јле у вс≥х випадках продукц≥¤ повинна мати варт≥сну характеристику.
ѕобудова обл≥ку готовоњ продукц≥њ можлива за р≥зними вар≥антами. ѕродукц≥¤, ¤ка маЇ к≥льк≥сн≥ та варт≥сн≥ характеристики, може бути здана на склад, а зв≥дти буде зд≥йснюватис¤ њњ в≥двантаженн¤ (передача) та реал≥зац≥¤ покупцев≥
Ќа окремих п≥дприЇмствах (фермерських господарствах), готова продукц≥¤ не передаЇтьс¤ на склад, а накопичуЇтьс¤ безпосередньо у виробництв≥, зв≥дти зд≥йснюЇтьс¤ њњ в≥двантаженн¤ (або передача) покупцев≥ та реал≥зац≥¤.
ѕродукц≥¤, ¤ка не маЇ к≥льк≥сних характеристик (робота, послуга або посередництво тощо), безпосередньо з виробництва передаЇтьс¤ покупцев≥ (замовнику).
ќц≥нка готовоњ продукц≥њ ” бухгалтерському обл≥ку готова продукц≥¤' маЇ оц≥нюватис¤ за фактичною соб≥варт≥стю, ¤ка може бути визначена т≥льки п≥сл¤ з≥бранн¤ вс≥х затрат та калькулюванн¤. –азом з тим виникаЇ потреба в щоденному обл≥ку на¤вност≥ й руху готовоњ продукц≥њ та визначенн≥ њњ варт≥сних характеристик. “ому в поточному обл≥ку готова продукц≥¤ оц≥нюЇтьс¤ за прийн¤тими на п≥дприЇмств≥ "твердими" обл≥ковими ц≥нами. Ќими можуть бути середньор≥чна, планова соб≥варт≥сть, оптово-розрахункова, догов≥рна ц≥на або фактична соб≥варт≥сть.
якщо готова продукщ¤ оц≥нюЇтьс¤ не за фактичною соб≥варт≥стю, то в≥докремлено в≥д фактичноњ соб≥вартост≥ обл≥куЇтьс¤ в≥дхиленн¤. ¬ к≥нц≥ м≥с¤ц¤ ц≥ в≥дхиленн¤ у в≥дпов≥дн≥й дол≥ розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж залишками нереал≥зованоњ продукц≥њ ≥ реал≥зованими виробами.
ќц≥нка продукц≥њ за "твердими" обл≥ковими ц≥нами даЇ можлив≥сть вести пост≥йне спостереженн¤ за к≥льк≥сними та варт≥сними параметрами процес≥в випуску та реал≥зац≥њ продукц≥њ. “верд≥ обл≥ков≥ ц≥ни Ї основою
побудови бухгалтерського обл≥ку готовоњ продукц≥њ на
складах за оперативно-бухгалтерським методом. —истема рахунк≥в. ѕланом рахунк≥в дл¤ обл≥ку на¤вност≥ та руху готовоњ продукц≥њ, що маЇ к≥льк≥сн≥ та ¤к≥сн≥ характеристики та складуЇтьс¤, передбачено рахунок є 40 "√отова продукц≥¤", що за своњми характери-стиками та структурою Ї аналог≥чним рахунком є 05 "ћатер≥али".
ѕобудова обл≥ку на¤вност≥ та руху готовоњ продукц≥њ повн≥стю ≥дентична побудов≥ обл≥ку матер≥али), тому тут не наводитьс¤.
ќЅЋ≤ ¬»ѕ”— ” √ќ“ќ¬ќѓ ѕ–ќƒ” ÷≤њ “ј ¬»«Ќј„≈ЌЌя ѓѓ ‘ј “»„Ќќѓ ¬»–ќЅЌ»„ќѓ —ќЅ≤¬ј–“ќ—“≤
ќбл≥к випуску готовоњ продукц≥њ. ” залежност≥ в≥д виду готовоњ продукц≥њ випуск њњ в≥дображаЇтьс¤ в обл≥ку по-р≥зному. якщо продукц≥¤ маЇ речовий характер (виб≥р), то њњ буде передано на склад. ќтже у цьому випадку на п≥дстав≥ первинних документ≥в (накладних тощо) у бухгалтерському обл≥ку будуть зроблен≥ записи.
ѕерший запис (ј) робл¤ть на п≥дстав≥ даних первинних документ≥в за поточними обл≥ковими ц≥нами. ƒругий (Ѕ) - на п≥дстав≥ розрахунку фактичноњ виробничоњ соб≥вартост≥ готовоњ продукц≥њ, тобто калькул¤ц≥йних розрахунк≥в.
якщо продукщ¤ не здаЇтьс¤ на склад, а њњ передають покупцев≥ або вона не маЇ натуральних параметр≥в (робота, або послуга), то факт њњ випуску в≥дображаЇтьс¤ в бухгалтерському обл≥ку.
–озрахунок (калькулюванн¤) фактичноњ виробничоњ соб≥вартост≥ продукц≥њ. алькулюванн¤ - це визначенн¤ розм≥ру витрат в грошовому вираз≥, ¤к≥ припадають на калькул¤ц≥йну одиницю. «а допомогою калькулюванн¤ обчислюють соб≥варт≥сть придбаних матер≥ал≥в, виконаних роб≥т, готовоњ продукц≥њ тощо.
ƒл¤ правильного в≥дображенн¤ в обл≥ку варт≥сних параметр≥в (харатеристик) продукц≥њ, потр≥бно виконати калькул¤ц≥йн≥ розрахунки по визначенню њњ фактичноњ соб≥вартост≥ ƒл¤ того щоб калькулювати фактичну соб≥варт≥сть готовоњ продукц≥њ, потр≥бно визначити њњ к≥льк≥сн≥ та ¤к≥сн≥ параметри, що дос¤гають при обл≥ку випуску продукц≥њ.
‘актична соб≥варт≥сть продукц≥њ необх≥дна дл¤ визначенн¤ фактичних результат≥в д≥¤льност≥ господарства, ц≥ноутворенн¤, визначенн¤ ефективност≥ технолог≥чних та орган≥зац≥йних р≥шень, встановленн¤ рац≥ональност≥ затрат тощо. ѕри побудов≥ обл≥ку затрат за нормативним методом обов'¤зково обчислюють нормативну соб≥варт≥сть продукц≥њ. —об≥варт≥сть продукц≥њ розраховуЇтьс¤ за калькул¤ц≥йними елементами o-статт¤ми затрат. —татт≥ затрат - це галузевий аспект побудови обл≥ку, на р≥зних п≥дприЇмствах вони можуть бути р≥зними ≥ залежать в≥д потреб управл≥нн¤.
якщо об'Їкт калькул¤ц≥њ соб≥варт≥сть продукц≥њ (виробу, послуги або роботи), то калькул¤ц≥йними одиниц¤ми стосовно готовоњ продукц≥њ можуть бути сукупна соб≥варт≥сть, тобто соб≥варт≥сть ус≥Їњ продукц≥њ, ¤ку випустило господарство, його виробничий п≥дрозд≥л (цех, бригада, д≥льниц¤ тощо); соб≥варт≥сть натуральноњ одиниц≥ вим≥ру - к≥льк≥сноњ (шт. тощо) або ¤к≥сноњ (сух≥ речовини, волог≥сть тощо). ÷≥ одиниц≥ вим≥ру виступають посл≥довно у калькул¤ц≥йному. ƒл¤ того щоб обчислити соб≥варт≥сть окремого виду продукц≥њ, потр≥бно знати соб≥варт≥сть сукупноњ продукц≥њ. Ќеможливо визначити соб≥варт≥сть натуральноњ одиниц≥ вим≥ру, ¤кщо попередньо не визначена соб≥варт≥сть окремого виду продукц≥њ. ¬ищенаведене п≥дтверджуЇ те, що калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ - це процес, ¤кий складаЇтьс¤ ≥з трьох посл≥довних етап≥в (рис. 7).
–азом з тим сл≥д мати на уваз≥, що калькул¤ц≥йний процес, описаний на рис. 7, не включаЇ ус≥Їњ складност≥ калькул¤ц≥й в господарств≥, оск≥льки кр≥м основноњ продукц≥њ господарство повинне калькулювати також продукц≥ю допом≥жного виробництва, ¤ка використовуЇтьс¤ основним виробництвом, а також калькулювати нап≥вфабрикати, ¤кщо вони випускаютьс¤ дл¤ реал≥зац≥њ.
—об≥варт≥сть продукц≥њ обчислюЇтьс¤ за допомогою≥ окремих способ≥в, що залежать в≥д на¤вност≥ або в≥дсутност≥ тих чи ≥нших фактор≥в калькулюванн¤. ‘актори, ¤к≥ визначають процес калькул¤ц≥њ фактичноњ виробничоњ соб≥вартост≥ продукц≥њ. ќсновним вих≥дним елементом будь-¤кого виробництва Ї готова продукц≥¤. –азом з тим результатом виробничого процесу може також бути поб≥чна продукц≥¤, можуть мати м≥сце в≥дходи виробництва, припущений брак. р≥м того безперервн≥сть технолог≥чного процесу, особливост≥ його орган≥зац≥њ вимагають рахуватис¤ з на¤вн≥стю незавершеного виробництва.
¬ивченн¤ складу елемент≥в затрат ¤к сукупност≥ показуЇ, що ц¤ сукупн≥сть характеризуЇ одночасно варт≥сть таких елемент≥в: готовоњ продукц≥њ, в≥дход≥в виробництва, браку виробництва, попутноњ продукц≥њ, незавершеного виробництва. “аким чином, ц¤ сукупн≥сть не маЇ конкретизац≥њ стосовно окремого елемента. ƒос¤гати ц≥Їњ конкретизац≥њ можна шл¤хом калькул¤ц≥њ, але дл¤ цього потр≥бн≥ к≥льк≥сн≥ характеристики ус≥х названих калькул¤ц≥йних фактор≥в.
–ис. 7. ≈тапи та об'Їкти калькулюванн¤ та њх взаЇмозв'¤зок
ќЅЋ≤ ƒќ’ќƒ≤¬ ¬≤ƒ –≈јЋ≤«ј÷≤ѓ
“ј ‘≤ЌјЌ—ќ¬»’ –≈«”Ћ№“ј“≤¬ ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј
ќЅЋ≤ ƒќ’ќƒ≤¬ ¬≤ƒ –≈јЋ≤«ј÷≤ѓ ѕ–ќƒ” ÷≤ѓ “ј “ќ¬ј–≤¬
ѕќЅ”ƒќ¬ј ќЅЋ≤ ” ƒќ’ќƒ≤¬ ¬≤ƒ –≈јЋ≤«ј÷≤ѓ ѕ–ќƒ” ÷≤ѓ “ј “ќ¬ј–≤¬
ќснову побудови бухгалтерського обл≥ку доход≥в в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (товар≥в) становл¤ть: визначенн¤ "реал≥зована продукц≥¤ (товари)"; оц≥нка реал≥зованоњ продукц≥њ; обл≥к затрат, пов'¤заних з реал≥зац≥Їю продукц≥њ (товар≥в); обл≥к податк≥в, пов'¤заних з ре-ал≥зац≥Їю продукц≥њ (товар≥в): акцизний зб≥р, податки на добавлену варт≥сть тощо; формуванн¤ показник≥в, що характеризують процес реал≥зац≥њ; система рахунк≥в;
зв≥тн≥сть про реал≥зац≥ю продукц≥њ (товар≥в).
–еал≥зована продукц≥¤ - це вироби (робота, послуга, товари), ¤к≥ передан≥ покупцев≥ (замовнику) та за ¤к≥ той розрахувавс¤, незалежно в≥д форми розрахунк≥в - гот≥вкою, чеком чи ≥ншою формою розрахунк≥в, ¤ка передбачена чинним законодавством.
ѕродукц≥¤, що в≥двантажена покупцев≥, але за ¤ку через певн≥ умови (в≥дстань, форми розрахунк≥в тощо) покупець ще не розрахувавс¤, вважаЇтьс¤ в≥двантаженою та обл≥куЇтьс¤ в≥докремлено в≥д готовоњ продукц≥њ на окремому рахунку.
ќц≥нка реал≥зованоњ продукц≥њ в обл≥ку зд≥йснюЇтьс¤ у в≥дпов≥дност≥ до д≥ючого законодавства за догов≥рною ц≥ною або ≥ншою ц≥ною реал≥зац≥њ. «окрема дл¤ визначенн¤ обс¤гу реал≥зац≥њ та системи оподаткуванн¤ за догов≥рною ц≥ною або ≥ншою ц≥ною реал≥зац≥њ {оптово-розрахунковою, оптовою, роздр≥бно-регульованою тощо), а дл¤ визначенн¤ доходу (прибутку) збитку в≥д реал≥зац≥њ - за фактичною соб≥варт≥стю.
ѕоказники, застосовуван≥ в обл≥ку готовоњ продукц≥њ, ≥њ в≥двантаженн¤ ≥ реал≥зац≥њ п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на натурально-речов≥, умовно-натуральн≥ та варт≥сн≥.
як натурально-речов≥ показники використовуютьс¤, наприклад, в≥дпов≥дноњ марки автомоб≥ль, костюм, ф≥зична банка консерв≥в, к≥лограм хл≥ба, м≥шок або короб сушених фрукт≥в ≥ овоч≥в, пл¤шка соку тощо, що вим≥рюютьс¤ к≥лограмами, тоннами, л≥трами або декал≥трами. ” бухгалтерському обл≥ку вони в≥дображаютьс¤ ¤к в натуральному, так ≥ в варт≥сному вим≥рах.
ƒо умовно-натуральних показник≥в належить вид роб≥т або послуг (ремонт агрегату, ремонт будови тощо) ≥ в обл≥ку вони в≥дображаютьс¤ т≥льки у варт≥сному вираз≥.
ƒл¤ бухгалтерського обл≥ку в≥двантаженн¤ ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ (товар≥в), а також пов'¤заних з цим операц≥й використовуЇтьс¤ система рахунк≥в є 43 "ѕозавиробнич≥ витрати", є 45 "“овари в≥двантажен≥, виконан≥ роботи та послуги" та .є 46 "–еал≥зац≥¤".
ќЅЋ≤ ¬≤ƒ¬јЌ“ј∆≈Ќќѓ ѕ–ќƒ” ÷≤ѓ (“ќ¬ј–≤¬), ¬» ќЌјЌ»’ –ќЅ≤“ ≤ ѕќ—Ћ”√
¬≥двантажена продукц≥¤ (в≥двантажен≥ товари) - це продукц≥¤ (товари), що в≥двантажена покупц¤м або здана транспортним орган≥зац≥¤м дл¤ доставки ≥њ покупц¤м.
–еал≥зац≥¤ готовоњ продукц≥њ (товар≥в) з≥ складу покупц¤м, виконаних роб≥т ≥ послуг провод¤ть на основ≥ первинних документ≥в: наказ≥в-накладних або розпор¤джень в≥дд≥лу збуту. ¬ документах вказують, по ¤кому замовленню та на ¤ку адресу в≥дправл¤Їтьс¤ продукц≥¤ (товари), к≥льк≥сть м≥сць, вид упаковки, маса та ≥нш≥ дан≥, що характеризують в≥двантажену продукц≥ю (товари).
¬≥дпуск готовоњ продукц≥њ (товар≥в) покупц¤м безпосередньо з≥ складу або цеху оформл¤ють на основ≥ дорученн¤ на право отриманн¤ ц≥нностей, видатковоњ накладноњ або товарно-транспортноњ накладноњ (при в≥двантаженн≥ продукц≥њ по зал≥зниц≥, водним шл¤хом). Ќа в≥двантажену продукц≥ю, розфасовану в бочки або ¤щики, складаЇтьс¤ специф≥кац≥¤ у двох прим≥рниках:
один передаЇтьс¤ покупцев≥, а другий з документами на в≥двантаженн¤ - до бухгалтер≥њ.
јнал≥тичний обл≥к товар≥в в≥двантажених ведетьс¤ на склад≥ в карточках складського обл≥ку в натуральних показниках на п≥дстав≥ наказ≥в-накладних в≥дд≥лу збуту.
¬ бухгалтер≥њ поточний обл≥к в≥двантаженн¤ продукц≥њ ведетьс¤ при журнально-ордерн≥й форм≥ у в≥домост≥ є 16 "–ух готових вироб≥в, реал≥зац≥¤ продукц≥њ ≥ матер≥альних ц≥нностей" за обл≥ковими ц≥нами, ¤к≥ прийн¤т≥ на п≥дприЇмств≥ . '
Ќа суму переданоњ та в≥двантаженоњ продукц≥њ (товар≥в) покупц¤м ≥ на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних первинних документ≥в, що п≥дтверджують в≥двантаженн¤, у бухгалтерському обл≥ку вантажов≥дправника складають записи у дебет≥ рахунка є 40 √отова продукц≥¤" - субра-хунка √отова продукц≥¤ в≥двантажена - (є 41 "“овари в≥двантажен≥") ≥ в кредит≥ рахунка є 40 "√отова продукц≥¤" (є 41 "“овари на склад≥") або в дебет≥ рахунка є 62 "ѕокупц≥ та замовники" ≥ в кредит≥ рахунка є 46 "–еал≥зац≥¤".
¬≥двантажена продукц≥¤ (товари) покупцев≥ Ї власн≥стю постачальника до њњ оплати покупцем.
ќЅЋ≤ –≈јЋ≤«ќ¬јЌќѓ ѕ–ќƒ” ÷≤ѓ (“ќ¬ј–≤¬)
–еал≥зац≥¤ продукц≥њ (товар≥в), виконаних роб≥т, наданих послуг ¤вл¤Ї собою завершальну стад≥ю процесу об≥гу кошт≥в.
—тосунки м≥ж постачальником ≥ покупцем зд≥йснюютьс¤ в основному на п≥дстав≥ п≥дписаних договор≥в. —воЇчасний ≥ правильний обл≥к реал≥зац≥њ продукц≥њ (товар≥в), роб≥т, послуг спри¤Ї зм≥цненню господарського стану, прискоренню об≥гу засоб≥в, самоокупност≥ ≥ забезпеченню ф≥нансуванн¤ чергових операц≥й.
ќбл≥к реал≥зац≥њ ведетьс¤ на рахунку є 46 "–еал≥зац≥¤". ÷ей рахунок використовуЇтьс¤ дл¤ обл≥ку реал≥зац≥њ продукц≥њ, товар≥в, матер≥альних ц≥нностей, виконаних роб≥т та наданих послуг, а також дл¤ ви¤вленн¤ ф≥нансових результат≥в в≥д реал≥зац≥њ.
¬ дебет≥ рахунка є 46 "–еал≥зац≥¤" в≥дображаютьс¤ фактична виробнича соб≥варт≥сть продукц≥њ, позавироб-нич≥ (комерц≥йн≥) витрати, податки з обороту на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних розрахунк≥в.
—писуЇтьс¤ фактична виробнича соб≥варт≥сть продукц≥њ на п≥дстав≥ розрахунку записами в дебет≥ рахунка є 46 "–еал≥зац≥¤" ≥ в кредит≥ рахунка є 40 "√отова продукц≥¤".
Ќа п≥дстав≥ розрахунку частки позавиробничих витрат, що в≥днос¤тьс¤ до реал≥зац≥њ продукц≥њ, на рахунок є 46 "–еал≥зац≥¤" в≥днос¤ть по кожн≥й парт≥њ ре
ал≥зованоњ продукц≥њ (товар≥в) суми витрат по збуту продукц≥њ: в дебет≥ рахунка .є46 "–еал≥зац≥¤" ≥ в кредит≥ рахунка є 48 "ѕозавиробнич≥ витрати".
“≥ п≥дприЇмства, котр≥ сплачують податки з обороту, акцизний зб≥р на добавлену варт≥сть за окремими видами продукц≥њ тощо, щом≥с¤ц¤ на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних розрахунк≥в в≥днос¤ть на рахунок реал≥зац≥њ суми податку з обороту: в дебет рахунка є 46 "–еал≥зац≥¤" та в кредит рахунка є 68 "–озрахунки з бюджетом".
” зв'¤зку з впровадженн¤м р≥зних форм розрахунк≥в з покупц¤ми, розрахунк≥в плат≥жними дорученн¤ми у пор¤дку попередньоњ оплати, чеком, векселем тощо, момент реал≥зац≥њ продукц≥њ сп≥впадаЇ з моментом в≥дпуску њњ з≥ складу, тому що до цього моменту грош≥ за продукц≥ю вже сплачен≥ покупцем ≥ в≥дпадаЇ необх≥дн≥сть застосуванн¤ рахунка є 45 '"“овари в≥двантажен≥, виконан≥ роботи ≥ послуги". ќбл≥к сум, отриманих в≥д покупц≥в за продукц≥ю, у цьому випадку потр≥бно в≥добразити на рахунку є 62 "–озрахунки з покупц¤ми ≥ замовниками". ” бухгалтер≥њ п≥дприЇмства складаЇтьс¤ запис в дебет≥ рахунка є 51 "–озрахунковий рахунок" ≥ кредит≥ рахунка є 62 "–озрахунки з покупц¤ми ≥ замовниками".
Ќа п≥дстав≥ розрахунку фактичноњ виробничоњ соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ (товар≥в) будуть зроблен≥ записи в дебет≥ рахунка N 46 "–еал≥зац≥¤" (по соб≥вартост≥) та в кредит≥ рахунка є 40 "√отова продукц≥¤", а також в дебет≥ рахунка є 62 "–озрахунки з покупц¤ми ≥ замовниками" та в кредит≥ рахунка є 46 "–еал≥зац≥¤" (тис. крб., за ц≥нами реал≥зац≥њ п≥дприЇмства).
“аким чином, рахунок є 45 "“овари в≥двантажен≥, виконан≥ роботи ≥ послуги" не використовуЇтьс¤.
јнал≥тичний обл≥к по рахунку є 46 "–еал≥зац≥¤" ведуть у розр≥з≥ номенклатури вид≥в продукц≥й за видами роб≥т ≥ послуг.
” журнал≥-ордер≥ є11 в≥дображаютьс¤ операц≥њ по в≥двантаженню ≥ реал≥зац≥њ готовоњ продукц≥њ. ” ньому реЇстр≥ в≥дображаютьс¤ операц≥њ по кредиту рахунк≥в є40 "√отова продукц≥¤", є43 "ѕозавиробнич≥ витрати", є46 "–еал≥зац≥¤", є62 "–озрахунки з покупц¤ми ≥ замовниками ≥ анал≥тичн≥ дан≥ до рахунк≥в є45 ≥ є 46.
ƒн≥пропетровський державний ун≥верситет
‘акультет прикладноњ математики
–≈‘≈–ј“
по курсу
"ќЅЋ≤ «ј“–ј“"
¬иконав:
ст. гр. ѕћ-94-1
“елег≥н ќлег
ƒн≥пропетровськ, 1999 р.
